About: Croatia

An Entity of Type: populated place, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Croatia (/kroʊˈeɪʃə/, kroh-AY-shə; Croatian: Hrvatska, pronounced [xř̩ʋaːtskaː]), officially the Republic of Croatia (Croatian: Republika Hrvatska,), is a country at the crossroads of Central and Southeast Europe. It shares a coastline along the Adriatic Sea, and borders Slovenia to the northwest, Hungary to the northeast, Serbia to the east, Bosnia and Herzegovina and Montenegro to the southeast, and shares a maritime border with Italy to the west and southwest. Croatia's capital and largest city, Zagreb, forms one of the country's primary subdivisions, with twenty counties. The country spans an area of 56,594 square kilometres (21,851 square miles), with a population of nearly 3.9 million.

Property Value
dbo:PopulatedPlace/area
  • 56593.83019895193
  • 56594.0
dbo:PopulatedPlace/populationDensity
  • 73.0
  • 72.97330796452228
dbo:abstract
  • La República Socialista de Croàcia (en croat: Socijalistička Republika Hrvatska) fou un estat socialista constitutiu de la República Federal Socialista de Iugoslàvia. És el predecessor de la moderna Croàcia. Zagreb n'era la capital, i ho va continuar sent després de la independència. (ca)
  • Croàcia (en croat: Hrvatska), oficialment República de Croàcia (Republika Hrvatska) és un Estat de l'Europa mediterrània situada a la zona de transició entre l'Europa Central i els Balcans. Limita al nord amb Eslovènia i Hongria, al nord-est amb Sèrbia i al sud-est amb Montenegro i Bòsnia i Hercegovina, i al sud i a l'oest amb la mar Adriàtica. La regió meridional de Dubrovnik queda separada de la resta del país per la sortida de Bòsnia i Hercegovina al mar per mitjà del port de Neum. La capital és Zagreb, amb prop de 700.000 habitants, i les ciutats principals són Split, Rijeka i Osijek, amb més de cent mil. L'1 de juliol de 2013 esdevingué el 28è estat de la Unió Europea, després d'haver format part, durant dècades, de Iugoslàvia. (ca)
  • كرواتيا (باللغة الكرواتية: Hrvatska) ‏ تلفظ صربي-كرواتي: ) رسمياً جمهورية كرواتيا (باللغة الكرواتية: Republika Hrvatska) ‏ (؟·معلومات)، هي جمهورية برلمانية تقع في جنوب شرق أوروبا. عاصمتها وأكبر مدنها هي زغرب، تبلغ مساحة كرواتيا 56,594 كيلومتراً مربعاً، فيما يبلغ عدد السكان نحو 4.29 مليون نسمة. وتنقسم البلاد إلى 20 مقاطعة بالإضافة لمدينة زغرب. ولكرواتيا حدود مشتركة مع سلوفينيا والمجر وصربيا والبوسنة والهرسك وجمهورية الجبل الأسود. اللغة الرسمية في كرواتيا هي الكرواتية وهي إحدى اللغات السلافية؛ وعملتها الرسمية هي الكونا. يبلغ طول الحدود الكراوتية مع جيرانها حوالي 2197 كم: منها 670 كم مع سلوفينيا، 329 كم مع المجر، 932 كم مع البوسنة والهرسك، 266 كم مع صربيا والجبل الأسود. أعلى الجبال ارتفاعًا هي جبال دينارا (1831 متر)، تريغلاف (1913 متر)، سنيزنيك (1796 متر)، هناك عشرين قمة جبل يبلغ ارتفاعها أعلى من 1500 متر. نهر درافا ونهر سافا هي أهم أنهار البلاد. لكرواتيا مناخ متنوع بين المناخ القاري في الغالب والمناخ المتوسطي. ويبلغ عدد سكان البلاد 4,290,000 نسمة، ومعظمهم من الكروات، يدين أكثرهم بالكاثوليكية الرومانية. في أوائل القرن السابع الميلادي مبكر وصل الكروات لمنطقة كرواتيا الحالية، وأسسوا اثنتين من الدوقيات في القرن التاسع الميلادي. وأصبح الملك توميسلاف أول الملوك عام 925، ورفع كرواتيا لمركز مملكة. احتفظت بسيادتها لما يقرب من قرنين من الزمان، ووصلت ذروتها في عهد . دخلت كرواتيا في اتحاد شخصي مع مملكة المجر في عام 1102. وفي 1527، وفي مواجهة انتخب البرلمان الكرواتي فرديناند الأول من آل هابسبورغ على العرش الكرواتي. في عام 1918، بعد الحرب العالمية الأولى، كانت كرواتيا جزءً من دولة لم تدم طويلاً هي دولة السلوفينيين والكروات والصرب والتي أعلنت استقلالها من النمسا والمجر ثم شاركت في تأسيس مملكة يوغسلافيا. دولة كرواتيا المستقلة كانت موجودة لفترة وجيزة خلال الحرب العالمية الثانية كدولة دمية فاشية. بعد الحرب، أصبحت كرواتيا عضواً مؤسساً ومكونة للدولة يوغوسلافيا الثانية الاتحادية ودولة اشتراكية. في حزيران 1991، أعلنت كرواتيا استقلالها، ودخل حيز التنفيذ في 8 تشرين الأول من العام نفسه. وقد خاضت كرواتيا الحرب الاستقلال بنجاح خلال السنوات الأربع التي أعقبت إعلان الاستقلال. متوسط العمر المتوقع ومحو الأمية والتعليم ومستويات المعيشة والمساواة في الدخل في كرواتيا اليوم مرتفعة جداً نسبياً، وتحتل المرتبة العالية بين دول وسط أوروبا من حيث التعليم والصحة ونوعية الحياة والديناميكية الاقتصادية. صندوق النقد الدولي يصنف كرواتيا كاقتصاد ناشئ ونامي، والبنك الدولي يصنفها على أنها . كرواتيا عضو في الأمم المتحدة ومجلس أوروبا ومنظمة حلف شمال الأطلسي ومنظمة التجارة العالمية (CEFTA) وأحد الأعضاء المؤسسين ضمن الاتحاد من أجل المتوسط. في 2013، أصبحت كرواتيا أحد أعضاء الاتحاد الأوروبي. وقد شاركت في صفوف قوات حفظ السلام التابعة للأمم المتحدة، وقد ساهمت كرواتيا بقوات في بعثة يقودها حلف شمال الأطلسي في أفغانستان وحصلوا على مقعد غير دائم في مجلس الأمن للفترة 2008-2009. قطاع الخدمات يهيمن على الاقتصاد الكرواتي، يليه قطاع الصناعة والزراعة. تعتبر السياحة مصدراً مهماً للعائدات خلال فصل الصيف، وتحتل كرواتيا في المرتبة الثامنة عشر ضمن الوجهات السياحية الأكثر شعبية في العالم. وتسيطر الدولة على جزء من الاقتصاد، ويد الإنفاق الحكومي كبيراً. الاتحاد الأوروبي هو الشريك التجاري الأكثر أهمية لكرواتيا. منذ عام 2000، استثمرت الحكومة الكرواتية في قطاع البنية التحتية، خصوصاً في طرق المواصلات مع عموم أوروبا. تنتج كرواتيا جزءً مهماً من احتياجاتها من الطاقة من مصادرها الداخلية وتستورد الجزء المتبقي. وتوفر كرواتيا الرعاية الصحية الشاملة ونظام التعليم المجاني الابتدائي والثانوي، وتدعم الثقافة من خلال العديد من المؤسسات العامة والشركات من خلال الاستثمارات في وسائل الإعلام والنشر. الكروات يفتخرون في مساهماتهم الثقافية والفنية والعلمية للعالم، ويتميزون بمطبخهم وانجازاتهم الرياضية. (ar)
  • Chorvatsko (starším názvem Charvátsko, chorvatsky Hrvatska), plným názvem Chorvatská republika (chorvatsky Republika Hrvatska), je evropský stát, který se geograficky nachází na pomezí střední a jižní Evropy; jde o jeden z nástupnických států bývalé Jugoslávie. Jeho sousedy jsou Slovinsko, Maďarsko, Srbsko, Bosna a Hercegovina a Černá Hora. Chorvatsko je členem OBSE (od 24. 3. 1992), OSN (od 22. 5. 1992), Rady Evropy (od 6. 11. 1996), WTO (od 30. 11. 2000), NATO (od 1. 4. 2009) a Evropské unie (od 1. 7. 2013).Hlavním městem je Záhřeb, který je i jedním z 21 tamních krajů (žup, chorvatsky županije). Rozloha Chorvatska je 56 594 km², převážná část z tohoto území leží v kontinentálním podnebí, zbytek pak v podnebí středozemním. Do rozlohy je započten i povrch více než 1 000 chorvatských ostrovů různých velikostí od největších s rozlohou nad 400 km² (Krk, Cres), přes menší (Brač, Hvar) až po velmi malé útesy. V Chorvatsku žije 4,29 milionů obyvatel, většina z nich se hlásí k chorvatské národnosti. První Slované na území dnešního Chorvatska dorazili na začátku 7. století, na začátku 9. století vytvořili státní útvar se dvěma vévodstvími. Prvním chorvatským králem se stal Tomislav, roku 925 (od roku 910 do roku 925 vévoda). Jako samostatné království Chorvatsko vystupovalo do roku 1102, poté vstoupilo do personální unie s Uhrami, tedy s dnešním Maďarskem. Roku 1527 byl kvůli probíhající stoleté válce (1493–1593) s Turky (Osmanskou říší) do čela Chorvatska zvolen Ferdinand I. Habsburský, a země se tak stala až do roku 1918 zůstala součástí Habsburské monarchie. Po skončení 1. světové války Chorvaté se Slovinci a Srby vytvořili mezinárodně neuznaný stát – Stát Slovinců, Chorvatů a Srbů, který však existoval jen necelý měsíc. Poté se Chorvatsko stalo součástí Království Srbů, Chorvatů a Slovinců (od 3. října 1929 byl název státu Království Jugoslávie). Za 2. světové války se Království Jugoslávie rozpadlo a vznikl tzv. Nezávislý stát Chorvatsko. Po válce Chorvatsko společně s dalšími zeměmi založilo federativní republiku Jugoslávie, ve které setrvalo do roku 1991, kdy vyhlásilo nezávislost, jež byla mezinárodně uznaná v roce 1992. Vyhlášení nezávislosti však vyústilo v Chorvatskou válku za nezávislost, která trvala až do roku 1995, a kterou Chorvatsko vyhrálo. Moderní Chorvatsko je parlamentní republikou. Jedná se o 18. nejpopulárnější turistickou destinaci na světě. Turismus je i jedním z nejdůležitějších zdrojů příjmu státu, podílí se 20 % na HDP. Jeho nejdůležitějšími obchodními partnery jsou Itálie, Slovinsko a Německo. (cs)
  • كانت جمهورية كرواتيا الاشتراكية (بالكرواتية: Socijalistička Republika Hrvatska)‏، هي إحدى الدول المكونة لجمهورية يوغوسلافيا الاتحادية الاشتراكية، وتعتبر كرواتيا الحالية استمراراً مباشراً لها بموجب الدستور. تشكلت جمهورية كرواتيا خلال الحرب العالمية الثانية إلى جانب خمس جمهوريات أخرى تابعة ليوغوسلافيا الاتحادية، وأصبحت جمهورية اشتراكية بعد الحرب، أُطلِق عليها أربعة أسماء رسمية مختلفة خلال فترة وجودها التي دامت 48 عامًا، وكانت ثاني أكبر جمهورية في يوغوسلافيا من حيث المساحة وعدد السكان بعد جمهورية صربيا الاشتراكية. حلت الحكومة نظام الحزب الواحد الحاكم –الذي أقرته رابطة شيوعي يوغوسلافيا– وتبنت بعدها سياسة ديمقراطية متعددة الأحزاب في عام 1990. أعلنت الحكومة الاستقلال بعد انتخاب حكومة فرانيو تودجمان، وانفصلت بعدها رسميًا عن يوغوسلافيا في عام 1991، شكل هذا الانفصال واحداً من أهم أسباب تفكك جمهورية يوغوسلافيا. (ar)
  • Socialistická republika Chorvatsko (zkráceně SR Chorvatsko; chorvatsky Socijalistička Republika Hrvatska, SR Hrvatska) byla socialistickou republikou, jež byla součástí Socialistické federativní republiky Jugoslávie. Součástí AVNOJské Jugoslávie se země stala v roce 1943. V roce 1990 bylo z názvu republiky vypuštěno adjektivum socialistická. 25. června 1991, resp. 8. října 1991, se stala republika samostatnou jako Republika Chorvatsko. (cs)
  • Η Κροατία (κροατικά: Hrvatska, προφέρεται: Χρβάτσκα), της οποίας η επίσημη ονομασία είναι Δημοκρατία της Κροατίας (κροατικά: Republika Hrvatska, Ρεπούμπλικα Χρβάτσκα), είναι χώρα στη νοτιοανατολική Ευρώπη, και συνορεύει στα βόρεια με την Ουγγαρία και τη Σλοβενία, στα ανατολικά με τη Σερβία και τη Βοσνία-Ερζεγοβίνη, ενώ στη νότια άκρη της με το Μαυροβούνιο. Στο δυτικό της τμήμα βρέχεται από την Αδριατική θάλασσα η οποία αποτελεί έτσι τα φυσικά της σύνορα. Η πρωτεύουσά της και έδρα της κυβέρνησης είναι με ένα περίπου εκατομμύριο κατοίκους το Ζάγκρεμπ, το οποίο είναι σημαντικός κόμβος και το οικονομικό όπως και το ακαδημαϊκό κέντρο της. Άλλες σημαντικές πόλεις της Κροατίας είναι η Ριέκα, η Πούλα, το Σπλιτ και το Ντουμπρόβνικ. Οι Κροάτες έφθασαν στην περιοχή της σημερινής Κροατίας στις αρχές του 7ου αιώνα μ.Χ. Οργάνωσαν το κράτος τους σε δύο δουκάτα από τον 9ο αιώνα. Ο έγινε ο πρώτος βασιλιάς το 925, αναβιβάζοντας την Κροατία στο καθεστώς του βασιλείου. Το διατήρησε την κυριαρχία του σχεδόν για δύο αιώνες, φθάνοντας στο απόγειό του κατά τη βασιλεία των Βασιλιάδων και . Η Κροατία συνήψε μία προσωπική ένωση με την Ουγγαρία το 1102. Το 1527 για να αντιμετωπίσει την Οθωμανική απειλή το Κροατικό κοινοβούλιο εξέλεξε στον Κροατικό θρόνο το Φερδινάνδο Α΄ του Οίκου των Αψβούργων. Το 1918, μετά τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, η Κροατία συμπεριλήφθηκε στο μη αναγνωρισμένο βραχύβιο Κράτος των Σλοβένων, Κροατών και Σέρβων, που συγχωνεύθηκε στο Βασίλειο της Γιουγκοσλαβίας. Κατά τη διάρκεια του Β΄ Παγκοσμίου πολέμου υπήρξε ένα φασιστικό Κροατικό κράτος-μαριονέτα. Μετά τον πόλεμο η Κροατία έγινε ιδρυτικό μέλος και ομόσπονδο συστατικό τμήμα του σοσιαλιστικού κράτους της δεύτερης Γιουγκοσλαβίας. Τον Ιούνιο του 1991 η Κροατία ανακήρυξε την ανεξαρτησία της, που τέθηκε σε ισχύ στις 8 Οκτωβρίου της ίδιας χρονιάς. Ο Κροατικός Πόλεμος της Ανεξαρτησίας διεξήχθη με επιτυχία τα τέσσερα χρόνια που ακολούθησαν την ανακήρυξη. Στην οικονομία της Κροατίας επικρατεί ο τομέας των υπηρεσιών, ακολουθούμενος από τον βιομηχανικό τομέα και τη γεωργία. Σημαντική πηγή εισοδήματος, κυρίως το καλοκαίρι, είναι ο τουρισμός, με την Κροατία να είναι ο 18ος δημοφιλέστερος τουριστικός προορισμός στον κόσμο. Το κράτος ελέγχει μέρος της οικονομίας με σημαντικές δημόσιες δαπάνες. Η Ευρωπαϊκή ένωση είναι ο σημαντικότερος εμπορικός εταίρος της Κροατίας. Από το 2000 η Κροατική κυβέρνηση έχει επενδύσει στις υποδομές, στους δρόμους και τις εγκαταστάσεις μεταφοράς κατά μήκος των Πανευρωπαϊκών διαδρόμων. Εσωτερικές πηγές παρέχουν σημαντικό μέρος της ενέργειας της Κροατίας και το υπόλοιπο εισάγεται. Η Κροατία παρέχει καθολικό σύστημα υγείας και δωρεάν πρωτοβάθμια και δευτεροβάθμια εκπαίδευση, ενώ υποστηρίζει τον πολιτισμό μέσω πολλών δημόσιων ιδρυμάτων και εταιρικών επενδύσεων στα μέσα ενημέρωσης και τις εκδόσεις. Η χώρα περηφανεύεται για την πολιτιστική, καλλιτεχνική και επιστημονική συνεισφορά της στον κόσμο καθώς και για την κουζίνα, τα κρασιά και τα αθλητικά της επιτεύγματα. Η Κροατία είναι μεταξύ άλλων μέλος στον Παγκόσμιο Οργανισμό Εμπορίου και στη (CEFTA). Το κράτος στόχευε στην ένταξή του στην Ευρωπαϊκή Ένωση, από το 2004, και έγινε το 28ο μέλος της την 1 Ιουλίου 2013. Τον Απρίλιο του 2009 έγινε μέλος του ΝΑΤΟ. Η Κροατία ως το τέλος του 2009 κατέχει το αξίωμα της μη μόνιμης χώρας-μέλους στο Συμβούλιο Ασφαλείας του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών. Στη χώρα, θεμελιώθηκε το Μάιο του 2009 η μεγαλύτερη μονάδα παραγωγής βιοαερίου στην Ευρώπη. Στις 14 Απριλίου 2013 διεξήχθησαν οι πρώτες ευρωεκλογές στη χώρα με τη χαμηλότερη συμμετοχή στην εκλογική ιστορία της χώρας (20,8%). Η Κροατική Δημοκρατική Ένωση και οι σύμμαχοί της κέρδισαν ισχνή πλειοψηφία με 6 έδρες έναντι 5 για τους Σοσιαλδημοκράτες και τους συμμάχους τους και 1 για το Εργατικό Κόμμα. (el)
  • Die Sozialistische Republik Kroatien (serbokroatisch Socijalistička Republika Hrvatska/Социјалистичка Република Хрватска), kurz SR Kroatien, war eine Teilrepublik der Sozialistischen Föderativen Republik Jugoslawien. Bis 1963 lautete die Bezeichnung Volksrepublik Kroatien (Narodna Republika Hrvatska/Народна Република Хрватска) bzw. Föderative Volksrepublik Jugoslawien. Die SR Kroatien wurde entsprechend den Ergebnissen der zweiten AVNOJ-Konferenz (1943) nach Ende des Zweiten Weltkrieges gegründet und vom Bund der Kommunisten Kroatiens beherrscht. Die Hauptstadt war Zagreb. Die SR Kroatien hatte einen Anteil von 20 Prozent an der Bevölkerung, 22 Prozent der Fläche und 26 Prozent des Bruttoinlandsprodukts Jugoslawiens. Mit der Verfassung aus dem Jahr 1990 wurde die Bezeichnung „sozialistisch“ entfernt und die historischen Staatssymbole wieder angenommen. (de)
  • Η Σοσιαλιστική Δημοκρατία της Κροατίας (κροατικά: Socijalistička Republika Hrvatska / SR Hrvatska) ήταν μία από τις 6 δημοκρατίες της Σοσιαλιστικής Ομοσπονδιακής Δημοκρατίας της Γιουγκοσλαβίας. Μαζί με τις υπόλοιπες 5 Δημοκρατίες της Γιουγκοσλαβίας, δημιουργήθηκε προς στο τέλος του Β' Παγκοσμίου Πολέμου. Ήταν η 2η μεγαλύτερη σε έκταση Δημοκρατία της Γιουγκοσλαβίας. Η Κροατία είχε επίσης το 2ο μεγαλύτερο ρυθμό ανάπτυξης σε σχέση με τις άλλες γιουγκοσλαβικές δημοκρατίες, μετά τη Σλοβενία. Το 1990, η κυβέρνησή της κατάργησε το σύστημα του μονοκομματισμού- που είχε επιβάλει το Κομμουνιστικό Κόμμα- και υιοθέτησε ένα πολυκομματικό σύστημα. Η καινούρια εκλεγμένη κυβέρνηση του Φράνιο Τούτζμαν οδήγησε την Κροατία στην ανεξαρτησία, κηρύσσοντας την επίσημα το 1991. (el)
  • Kroatien (kroatisch [xř̩ʋaːtskaː], amtlich Republik Kroatien, kroatisch ) ist ein Staat in der Übergangszone zwischen Mittel- und Südosteuropa. Kroatien ist Mitglied der Europäischen Union, der NATO, der Welthandelsorganisation, der OSZE und der Vereinten Nationen. Hauptstadt und größte Stadt ist Zagreb, zu den weiteren Großstädten zählen Split, Rijeka und Osijek. Das Staatsgebiet liegt östlich des Adriatischen Meeres und zum Teil im Südwesten der Pannonischen Tiefebene. Es grenzt im Nordwesten an Slowenien, im Norden an Ungarn, im Nordosten an Serbien, im Osten an Bosnien und Herzegowina und im Südosten an Montenegro. Das Gebiet der einstigen Republik Ragusa (Dubrovačka Republika), das heute den südlichsten Teil des Staates ausmacht, verfügt über keine direkte Landverbindung zum übrigen Staatsgebiet, da der wenige Kilometer breite Meereszugang von Bosnien und Herzegowina dazwischen liegt; das Gebiet um Dubrovnik bildet damit die einzige Exklave des Landes. (de)
  • Kroatio aŭ Kroatujo, oficiale Respubliko Kroatio (kroate Hrvatska kaj Republika Hrvatska ), estas lando en Sudorienta Eŭropo, en la nordokcidento de la Balkana duoninsulo, kiu etendiĝas de la orienta ekstremo de Alpoj ĝis Adriatiko tra la Dinara Montaro. Ĝin ĉirkaŭas Slovenio, Hungario, Serbio, Bosnio kaj Hercegovino kaj Montenegro. Ĝia ĉefurbo estas Zagrebo. Kroatio apartenas al la Eŭropa Unio de la 1-a de julio 2013. (eo)
  • Croatia (/kroʊˈeɪʃə/, kroh-AY-shə; Croatian: Hrvatska, pronounced [xř̩ʋaːtskaː]), officially the Republic of Croatia (Croatian: Republika Hrvatska,), is a country at the crossroads of Central and Southeast Europe. It shares a coastline along the Adriatic Sea, and borders Slovenia to the northwest, Hungary to the northeast, Serbia to the east, Bosnia and Herzegovina and Montenegro to the southeast, and shares a maritime border with Italy to the west and southwest. Croatia's capital and largest city, Zagreb, forms one of the country's primary subdivisions, with twenty counties. The country spans an area of 56,594 square kilometres (21,851 square miles), with a population of nearly 3.9 million. The Croats arrived in the 6th century and organised the territory into two duchies by the 9th century. Croatia was first internationally recognised as independent on 7 June 879 during the reign of Duke Branimir. Tomislav became the first king by 925, elevating Croatia to the status of a kingdom. During the succession crisis after the Trpimirović dynasty ended, Croatia entered a personal union with Hungary in 1102. In 1527, faced with Ottoman conquest, the Croatian Parliament elected Ferdinand I of Austria to the Croatian throne. In October 1918, the State of Slovenes, Croats and Serbs, independent from Austria-Hungary, was proclaimed in Zagreb, and in December 1918, merged into the Kingdom of Yugoslavia. Following the Axis invasion of Yugoslavia in April 1941, most of Croatia was incorporated into a Nazi installed puppet state, the Independent State of Croatia, which committed genocide against Serbs, Jews, and Roma. A resistance movement led to the creation of the Socialist Republic of Croatia, which after the war became a founding member and constituent of the Socialist Federal Republic of Yugoslavia. On 25 June 1991, Croatia declared independence, and the War of Independence was fought for four years following the declaration. A sovereign state, Croatia is a republic governed under a parliamentary system. It is a member of the European Union, the United Nations, the Council of Europe, NATO, the World Trade Organization, and a founding member of the Union for the Mediterranean. An active participant in United Nations peacekeeping, Croatia has contributed troops to the International Security Assistance Force and took a nonpermanent seat on the United Nations Security Council for the 2008–2009 term. Since 2000, the Croatian government has invested in infrastructure, especially transport routes and facilities along the Pan-European corridors. Croatia is classified by the World Bank as a high-income economy and ranks very high on the Human Development Index. Service, industrial sectors, and agriculture dominate the economy, respectively. Tourism is a significant source of revenue, with Croatia ranked among the 20 most popular tourist destinations. The state controls a part of the economy, with substantial government expenditure. The European Union is Croatia's most important trading partner. Croatia provides social security, universal health care, and tuition-free primary and secondary education while supporting culture through public institutions and corporate investments in media and publishing. (en)
  • Croacia (en croata, Hrvatska, AFI: [xř̩.ʋaː.ʦkaː]), oficialmente República de Croacia (Republika Hrvatska (?·i)), es uno de los veintisiete estados soberanos que forman la Unión Europea, el cual está ubicado entre Europa Central, Europa meridional y el mar Adriático; limita al noreste con Hungría, al este con Serbia, al sureste con Bosnia-Herzegovina y Montenegro, al noroeste con Eslovenia y al suroeste con el mar Adriático; donde comparte una frontera marítima con Italia. Su capital y ciudad más poblada es Zagreb. Tiene 56 594 km² de extensión territorial​ —esta cifra incluye las más de mil islas (1185) que se ubican frente a la costa del mar Adriático— y cuenta con un clima variado, en su mayor parte continental y mediterráneo. En cuanto a la administración política, el país está dividido en veinte condados y la ciudad de Zagreb. Su población asciende a más de 4.29 millones de habitantes, la mayor parte de ellos son croatas de religión católica. A principios del siglo VII los croatas arribaron a la zona y dos siglos más tarde se organizaron en dos ducados. En el año 925 Tomislav se convirtió en el primer rey, elevando el estatus del estado a un reino. El Reino de Croacia mantuvo su soberanía por casi dos siglos, y alcanzó su apogeo durante el reinado de Pedro Krešimir IV y Demetrio Zvonimir. Croacia formó una unión personal con Hungría en 1102. En 1527, amenazado por la expansión otomana, el parlamento croata eligió a Fernando I de Habsburgo como sucesor del trono croata. En 1918, tras la Primera Guerra Mundial, formó parte del efímero Reino de los Serbios, Croatas y Eslovenos, el cual se había separado de Austria–Hungría, y que posteriormente se transformó en el Reino de Yugoslavia. Durante la Segunda Guerra Mundial se fundó un Estado títere de la Alemania nazi. Luego de la guerra, Croacia fue un miembro fundador y elemento federal de la Segunda Yugoslavia, un Estado socialista. En junio de 1991 Croacia declaró su independencia, la cual fue reconocida el 8 de octubre de ese año. La guerra croata de Independencia tuvo lugar en los cuatro años sucesivos a la declaración. En 2012 Croacia mantenía un Índice de Desarrollo Humano muy alto. El Fondo Monetario Internacional la clasificó como una economía emergente y en desarrollo, mientras que el Banco Mundial la identificó como una economía de altos ingresos. Croacia es miembro de la ONU, el Consejo de Europa, la OTAN, la Organización Mundial de Comercio y es un miembro fundador de la Unión por el Mediterráneo. Además, en julio de 2013 Croacia accedió a la Unión Europea. Como un miembro activo de las Fuerzas de paz de las Naciones Unidas, ha contribuido con tropas a la misión de seguridad de la OTAN en Afganistán y durante el periodo de 2008 a 2009 ocupó un asiento del Consejo de Seguridad de la ONU. La economía croata está dominada por el sector servicios, seguido por la industria y la agricultura. El turismo es una fuente de ingresos importante durante el verano, ya que el país se encuentra dentro de los veinte destinos turísticos más visitados en el mundo. El Estado controla una parte de la economía, con un gasto gubernamental importante y su principal socio comercial es la Unión Europea. Desde el 2000 el país invirtió en infraestructura, especialmente en caminos y medios de transporte, así como en los corredores Pan-Europeos. El Estado croata provee de un sistema de salud universal y educación primaria y secundaria gratuita, al mismo tiempo que apoya la cultura por medio de diversas instituciones públicas e inversiones en los medios de comunicación y la literatura. (es)
  • Kroazia (kroazieraz: Hrvatska, xř̩ʋaːtskaː ahoskatua), ofizialki Kroaziako Errepublika (kroazieraz: Republika Hrvatska, ˈrepǔblika ˈxř̩ʋaːtskaː ahoskatua), hegoaldeko Europako estatu burujabe bat da, Mediterraneoaren, Europa erdialdearen eta Balkanen arteko bidegurutzean kokatua. 2013ko uztailaren 1az geroztik Europar Batasuneko kidea da. 2009ko apirilaren 1ean NATOn sartu zen. Hiriburua Zagreb da. (eu)
  • La República Socialista de Croacia, abreviado como RS de Croacia, fue una república constituyente de la antigua República Federativa Socialista de Yugoslavia. Fue integrada a la RFS de Yugoslavia en 1944, dirigida en aquella época por el Partido Comunista de Yugoslavia, liderado por el partisano Josip Broz Tito. Croacia se convirtió así en parte de una federación de seis entidades.​ (es)
  • La Croatie, en forme longue la république de Croatie, en croate : Hrvatska et Republika Hrvatska , est un pays d'Europe centrale et du Sud, indépendant depuis 1991 lors de la dislocation violente de la Yougoslavie. Il s'étend depuis les confins de l'extrémité orientale des Alpes au nord-ouest et depuis les plaines pannoniennes au nord-est, jusqu'au littoral de la mer Adriatique au sud-sud-ouest, en passant par le massif montagneux des Alpes dinariques au centre. Elle est entourée par la Slovénie, la Hongrie, la Serbie, la Bosnie-Herzégovine et le Monténégro. Sa capitale est Zagreb et elle est membre de l'Union européenne depuis le 1er juillet 2013, de l'OMC depuis 2000 et de l'OTAN depuis 2009. (fr)
  • {{Bosca Sonraí Tíre Tír in oirdheisceart na hEorpa is ea an Chróit, arb iar-Phoblacht de chuid na hIúgslaive í sna Balcáin. Is í Ságrab an phríomhchathair agus an chathair is mó. Bhain an tír amach an neamhspleáchas sa bhliain 1991. Is í an Chróitis an teanga oifigiúil, agus is ceann de na teangacha Slavacha Deisceartacha í. (ga)
  • Republik Kroasia (Republika Hrvatska) atau juga disebut Kroasia adalah negara berbentuk bulan sabit di Eropa yang berbatasan dengan Balkan di tenggara. Ibu kotanya adalah Zagreb. Dalam sejarahnya, negara ini merupakan negara republik untuk Republik Sosialis Federal Yugoslavia. Negara ini melepaskan diri dan memperoleh kemerdekaan pada 1991 dan merupakan kandidat dari Uni Eropa. Kroasia adalah anggota PBB, , Dewan Eropa, dan anggota tidak tetap dari Dewan Keamanan Perserikatan Bangsa-Bangsa untuk periode 2008-2009. Negara ini juga anggota Uni Eropa dan NATO. Kroasia resmi bergabung dengan NATO pada April 2009, sehingga ada dua negara bekas anggota Republik Sosialis Federal Yugoslavia yang bergabung dengan aliansi militer tersebut, yaitu Kroasia dan Slovenia. Selain itu, Kroasia juga merupakan anggota dari Uni untuk Mediterania setelah didirikan pada 2008. (in)
  • La République socialiste de Croatie était l'une des six républiques fédérées de la République fédérative populaire de Yougoslavie (de 1945 à 1963), puis de la République fédérative socialiste de Yougoslavie (de 1963 à 1991). Son territoire correspond à l'actuelle République de Croatie. (fr)
  • クロアチア社会主義共和国(クロアチアしゃかいしゅぎきょうわこく、クロアチア語: Socijalistička Republika Hrvatska)は、ユーゴスラビア社会主義連邦共和国を構成する社会主義国である。クロアチア社会主義共和国は1991年に独立したクロアチアの前身である。この国は1944年にユーゴスラビア民主連邦の構成国として設置され、ヨシップ・ブロズ・ティトー率いるユーゴスラビア共産主義者同盟によって統治されていた。1990年、社会主義を放棄し、多党制を導入し民主主義国としてクロアチア共和国へと移行、その後まもなく独立を果たした。 (ja)
  • 크로아티아 사회주의 공화국(세르보크로아트어: Socijalistička Republika Hrvatska)은 구 유고슬라비아 사회주의 연방 공화국을 구성했던 공산주의 국가이다. 이 나라는 지금의 크로아티아의 전신이며, 1943년 유고슬라비아 민주 연방의 일부가 되어 티토가 이끄는 유고슬라비아 공산주의자 동맹 (League of Communists of Yugoslavia) 에 의해 통치되었다. 이 나라는 1990년, 다당제와 자유시장경제를 도입하였으며, 1991년 유고슬라비아 사회주의 연방공화국에서 벗어나 크로아티아 공화국으로 독립하였다. 수도는 자그레브이며, 독립 후에도 크로아티아의 수도가 되었다. * 크로아티아 사회주의 공화국의 국기 * 크로아티아 사회주의 공화국의 국장 (ko)
  • Kroatië (Kroatisch: Hrvatska, Italiaans: Croazia), officieel Republiek Kroatië (Republika Hrvatska, Repubblica di Croazia), is een land in Zuidoost-Europa. Het grenst aan Slovenië en Hongarije in het noorden, Bosnië en Montenegro in het zuiden en Servië in het oosten. In het westen ligt de Adriatische Zee, waar de Kroatische territoriale wateren grenzen aan die van Italië. Geografisch wordt het zuidelijk deel van Kroatië gezien als onderdeel van het Balkanschiereiland. Het strekt zich uit van de uiterste oostelijke hellingen van de Alpen in het noordwesten tot de Pannonische vlakte en de Donau in het oosten. Het centrale deel wordt bedekt door de Dinarische Alpen. De hoofdstad is Zagreb, andere belangrijke steden zijn onder meer Split, Osijek, Rijeka, Zadar en Dubrovnik. De laatste officiële census dateert van juli 2014 (4.470.534 inwoners). De Kroaten vormen met circa 90,4% de grootste bevolkingsgroep, de Serviërs de belangrijkste minderheid met 4,4%. Andere minderheden zoals Bosniakken, Hongaren (zie: Hongaarse minderheid in Kroatië), Slovenen, Roma, Tsjechen en Albanezen maken samen ongeveer 5,2% van de bevolking uit. Kroatië werd een soevereine staat nadat het op 25 juni 1991 zijn onafhankelijkheid uitriep. Vóór de onafhankelijkheidsverklaring maakte Kroatië deel uit van het voormalige Joegoslavië als "Socialistische Republiek Kroatië". Kroatië heeft de parlementaire republiek als staatsvorm; het is lid van de Europese Unie, de Verenigde Naties, de Raad van Europa, de NAVO, de Wereldhandelsorganisatie en stichtend lid van de Mediterrane Unie. (nl)
  • クロアチア共和国(クロアチアきょうわこく、Republika Hrvatska)、通称クロアチアは、東ヨーロッパ、バルカン半島に位置する共和制国家である。首都はザグレブ。旧ユーゴスラビア構成国で、国民はローマ・カトリック教徒の南スラヴ系のクロアチア人が占める。 本土では西にスロベニア、北にハンガリー、東にボスニア・ヘルツェゴビナ、セルビアと国境を接している。南はアドリア海に面し対岸はイタリア、飛び地のドゥブロヴニクでは東にモンテネグロと接している。 (ja)
  • De Socialistische Republiek Kroatië (Servo-Kroatisch/Kroatisch: Socijalistička Republika Hrvatska) of SR Kroatië was de officiële naam van Kroatië als socialistische staat in het voormalige Joegoslavië. (nl)
  • Socjalistyczna Republika Chorwacji (język chorwacki: Socijalistička Republika Hrvatska) – oficjalna nazwa Chorwacji wchodzącej w skład Socjalistycznej Federalnej Republiki Jugosławii. Utworzona 13 czerwca 1943 roku. 31 stycznia 1946 weszła w skład Socjalistycznej Federalnej Republiki Jugosławii. 25 czerwca 1991 roku uzyskała niepodległość jako Chorwacja. (pl)
  • Croácia (em croata: Hrvatska, pronunciado AFI: [xř̩ʋaːtskaː]), oficialmente República da Croácia (em croata: ? ), é um país europeu situado nos Balcãs que se limita ao norte com a Eslovénia e Hungria, a nordeste com a Sérvia, a leste com a Bósnia e Herzegovina e ao sul com Montenegro. É banhado a oeste pelo mar Adriático e possui uma fronteira marítima com a Itália, no golfo de Trieste. Após a invasão do Eixo na Iugoslávia, em abril de 1941, a maior parte do território croata foi incorporado a um estado-cliente apoiado pelos nazistas, o Estado Independente da Croácia. Em resposta, um movimento de resistência se desenvolveu. Isso levou à criação do Estado Federal da Croácia, que após a guerra se tornou membro fundador e constituinte da República Socialista Federativa da Iugoslávia. Em 25 de junho de 1991, a Croácia declarou independência, que entrou em vigor integral em 8 de outubro do mesmo ano. A Guerra da Independência Croata foi travada com sucesso por quatro anos após a declaração. O país é membro das Nações Unidas, da OTAN, da Organização para a Segurança e Cooperação na Europa, do Conselho da Europa e mais recentemente, da União Europeia. A candidatura da Croácia à União Europeia (UE) ocorreu em 1 de fevereiro de 2003 e a adesão a 1 de julho de 2013, sendo o segundo país formado a partir do território da ex-Iugoslávia a ingressar na UE, depois da Eslovénia em 2004. A Croácia é classificada pelo Banco Mundial como um país de alta renda e foi classificada em 46º no Índice de Desenvolvimento Humano. A economia é dominada por serviços, setores industriais e agricultura. O turismo é uma fonte significativa de receita, com a Croácia classificada entre os 20 destinos turísticos mais populares do mundo. O estado controla uma parte da economia, com gastos substanciais do governo. A União Europeia é o parceiro comercial mais importante da Croácia. A Croácia oferece segurança social, sistema universal de saúde e educação primária e secundária sem taxa de matrícula, além de apoiar a cultura por meio de várias instituições públicas e investimentos corporativos em mídia e publicação. (pt)
  • Хорва́тия (хорв. Hrvatska [xř̩ʋaːtskaː]), официально — Респу́блика Хорва́тия (хорв. Republika Hrvatska) — государство на юге Центральной Европы или в Южной Европе, частично на западе Балканского полуострова, бывшая союзная республика в составе Югославии, ставшая независимой в 1991 году. Население, по данным на 30 июня 2020 года, составляет 4 227 746 человек, территория — 56 594 км². Занимает 127-е место в мире по численности населения и 128-е по территории. Форма правления — парламентская республика. Пост премьер-министра с 19 октября 2016 года занимает Андрей Пленкович, а пост президента с 19 февраля 2020 — Зоран Миланович. Столица и крупнейший город — Загреб. Хорватия граничит на северо-западе со Словенией, на северо-востоке — с Венгрией и Сербией, на юге и востоке — с Боснией и Герцеговиной и Черногорией; на западе омывается Адриатическим морем и имеет морскую границу с Италией. Государственная валюта — куна. Страна является членом Организации Объединённых Наций с 1992 года; ОБСЕ, Совета Европы, НАТО с 2009 года; Европейского союза с 2013 года. (ru)
  • Chorwacja, Republika Chorwacji (chorw. Hrvatska, Republika Hrvatska) – państwo leżące na pograniczu Europy Środkowej i Europy Południowej, nad Morzem Adriatyckim i graniczące od południa z Bośnią i Hercegowiną oraz Czarnogórą, od wschodu z Serbią oraz Węgrami i Słowenią od północy. Od południowego zachodu ma dostęp do Morza Adriatyckiego. Od 1 lipca 2013 należy do Unii Europejskiej jako 27. członek wspólnoty (wcześniej 28.). (pl)
  • Социалистическая Республика Хорватия (сербохорв. Socijalistička Republika Hrvatska / Cоциjалистичка Република Хрватска, хорв. Socijalistička Republika Hrvatska) — одна из 6 социалистических республик, образовывавших СФРЮ. Ныне — Республика Хорватия. (ru)
  • A República Socialista da Croácia (em croata: Socijalisticka Republika Hrvatska) foi uma nação constituinte da extinta República Socialista Federal da Jugoslávia. Foi formada em 1944 e dissolvida em 1991. (pt)
  • Хорва́тія (хорв. Hrvatska), офіційна назва — Респу́бліка Хорва́тія (хорв. Republika Hrvatska, файл) — країна на перехресті центральної та південно-східної Європи на заході Балканського півострова. Межує зі Словенією на півночі, Угорщиною на північному-сходу, Сербією на сході, Боснією і Герцеговиною та Чорногорією на півдні, розділяє морський кордон з Італією. Столиця країни Загреб є найбільшим містом і однією з первинних адміністративно-територіальних одиниць нарівні з двадцятьма жупаніями. Хорватія має площу 56 594 км² (26-е місце в Європі) і населення 4,28 млн, більшість з яких — католики. Хорватія була заселена ще з доби палеоліту. Хорвати прибули на територію в VI столітті і до IX століття створили два князівства. Хорватію було вперше визнано незалежною державою на міжнародному рівні 7 червня 879 року під час правління князя Бранимира. Томислав I став першим князем у 925 році, піднявши Хорватію до статусу королівства, яке зберегло свій суверенітет майже два століття. Під час кризи правонаступництва після закінчення династії Трпимировичів, Хорватія вступила до персональної унії з Угорщиною в 1102 році. У 1527, зіткнувшись з османськими завоюваннями, хорватський парламент обрав на престол Хорватії Фердинанда I. У жовтні 1918 року, в останні дні Першої світової війни, у Загребі було проголошено державу словенців, хорватів і сербів, незалежну від Австро-Угорщини, а в грудні 1918 країну було об'єднано в Королівство сербів, хорватів і словенців (пізніше перейменоване у Королівство Югославія в 1929 році). Після вторгнення країн Осі до Югославії у квітні 1941 року, більша частина території Хорватії була включена до складу маріонеткової держави Незалежна Держава Хорватія. Результатом стало виникнення руху опору. Це призвело до створення Соціалістичної Республіки Хорватія, яка після війни стала членом-засновником і складовою Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. 25 червня 1991 року Хорватія оголосила незалежність, яка набрала чинності 8 жовтня того ж року. Війна Хорватії за незалежність успішно велася протягом чотирьох років після її оголошення. Назва країни походить від етноніму народу — хорвати. Суверенна держава Хорватія — парламентська республіка. Член Європейського Союзу, Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, НАТО, Світової організації торгівлі та засновник Середземноморського Союзу. Починаючи з 2000 року, уряд Хорватії постійно інвестував в інфраструктуру, особливо транспортні шляхи та споруди вздовж загальноєвропейських коридорів. Хорватія класифікується Світовим банком як країна з високим рівнем доходу та посідає 46-е місце в індексі людського розвитку. В економіці переважають сфера послуг, промисловість та сільське господарство. Туризм є важливим джерелом доходу, оскільки Хорватія входить до 20 найпопулярніших туристичних напрямків у світі. Держава контролює частину економіки, маючи значні державні витрати. Європейський Союз є найважливішим торговим партнером Хорватії. Хорватія забезпечує соціальне забезпечення, універсальну систему охорони здоров’я, а також початкову та середню освіту, підтримуючи культуру завдяки численним державним установам та корпоративним інвестиціям у ЗМІ та літературу. (uk)
  • Соціалістична Республіка Хорватія (хорв. Socijalistička Republika Hrvatska, SR Hrvatska) — соціалістична держава і республіка-засновниця колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Стала частиною Демократичної Федеративної Югославії в 1943 році. 1990 року державу було перетворено на Хорватію, прийнято багатопартійну систему і вільну ринкову економіку. Соціалістична Республіка Хорватія була заснована як Федеральна Держава Хорватія (хорв. Federalna Država Hrvatska, FD Hrvatska) 9 травня 1944 року на 3-й сесії ЗАВНОХ. Югославія тоді називалася Демократична Федеративна Югославія (хорв. Demokratska Federativna Jugoslavia DFJ), вона не була конституційною соціалістичною державою або навіть республікою до завершення війни, коли були врегульовані ці питання. 29 листопада 1945 Демократична Федеративна Югославія стала Федеративною Народною Республікою Югославія (хорв. Federativna Narodna Republika Jugoslavia, FNRJ) — соціалістичною народною республікою. Таким чином, Федеративна Держава Хорватія стала Народною Республікою Хорватія (хорв. Narodna Republika Hrvatska , NR Hrvatska). Югославія (а також Хорватія) поступово відійшли від сталінізму після Тіто-Сталінського розколу в 1948. 7 квітня 1963 Федеративна Народна Республіка Югославія (СФРЮ) була перейменована на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія (СФРЮ). У 1963 Народна Республіка Хорватія відповідно стала Соціалістичною Республікою Хорватія. У 1990 році після перших вільних виборів було вирішено відмовитися від префікса «соціалістичний», так що між 1990 і оголошенням незалежності Хорватії в 1991 році вона офіційно називалася Республіка Хорватія. (uk)
  • Socialistiska republiken Kroatien, förkortat SR Kroatien eller SRK (kroatiska: Socijalistička Republika Hrvatska, förkortat SR Hrvatska eller SRH). SR Kroatien är föregångaren till dagens Kroatien och existerade 1963-1991 som en av sex konstituerade delstater i den Socialistiska federativa republiken Jugoslavien. Från 1945 hade Kroatien ingått i Jugoslavien som Folkrepubliken Kroatien. SR Kroatien fick sitt namn sedan Folkrepubliken Jugoslavien 1963 antagit en ny grundlag. Den nya grundlagen innebar att förbundsstaten bytte namn till den Socialistiska federativa republiken Jugoslavien. Delstaternas epitet, ”folkrepubliken”, avskaffades och istället infördes epitetet ”socialistiska republiken” till delstatsnamnen. (sv)
  • Kroatien (kroatiska: Hrvatska), formellt Republiken Kroatien (kroatiska: Republika Hrvatska), är en republik i centrala/sydöstra Europa. Kroatien gränsar till Bosnien och Hercegovina och Serbien i öster, Slovenien i norr, Ungern i nordöst och Montenegro i söder. I väst och sydväst utgör Adriatiska havet en maritim statsgräns mot Italien. Kroatiens huvudstad och regeringssäte Zagreb är landets akademiska och vetenskapliga centrum samt en betydande trafikknutpunkt. Kroatien är medlem i Världshandelsorganisationen sedan år 2000, försvarsalliansen Nato sedan år 2009 och Europeiska unionen sedan år 2013. (sv)
  • 克羅地亞共和國(克羅埃西亞語:Republika Hrvatska),通稱克羅地亞(克羅埃西亞語:Hrvatska,音译赫尔瓦茨卡),是一個位於東南歐、地中海和巴爾幹半島交會處的單一議會共和制國家,首都與最大城市為萨格勒布。克國將行政區劃分為20個縣與一個直轄市兼首都的萨格勒布,其領土面積為56,538平方公里。克羅地亞氣候多樣,同時具備大陸性與地中海型氣候,並於亞得里亞海沿岸擁有。2019年克羅地亞人口約為407萬人,多數為克羅地亞人,自從克羅地亞由南斯拉夫獨立後至今該國如同大部分巴爾幹半島國家一樣人口持續減少。 克羅地亞民族自西元7世紀遷移到現在的克國領土生活,他們於9世紀時建立了兩個公國,後於925年由將其統一為王國,並成了第一位國王。其歷史是一連串與保加利亞第一帝國、拜占庭帝國和匈牙利王國的衝突,並與威尼斯競爭亞德里亞海東岸。該王國從10世紀開始在統治區域推廣克羅地亞語並因此與教宗發生衝突。11世紀後期克羅地亞試圖保衛其被拜占庭帝國侵犯的達爾馬提亞,此時王國在佩塔爾·克雷希米爾四世(1058年-1074年)與(1075年-1089年)統領時期發展到鼎盛。公元1091年去世,絕嗣,克羅地亞發生繼承內戰,直到1102年王位由匈牙利國王卡爾曼繼位,克羅地亞與匈牙利組成共主聯邦。1463年,鄂圖曼帝國征服了波士尼亞,對克羅地亞構成相當的威脅,隨後前者又繼續擴張,克羅地亞於是與鄂圖曼帝國展開。面對帝國的威脅,1527年,克國議會推選哈布斯堡王朝的奧地利國王——斐迪南一世為克羅地亞國王,隨後約四百年裡,克羅埃西亞的統治權在匈牙利與奧地利帝國之間多次易手。 1918年,第一次世界大戰結束,奧匈帝國解體,獨立出了包括克羅地亞領土在內的斯洛文尼亚人-克罗地亚人和塞尔维亚人国,這個短命的政權後來成為南斯拉夫王國。1941年4月,南斯拉夫王國被軸心國入侵,南斯拉夫戰役爆發,王國被德、義、匈牙利王國和保加利亞王國支解,納粹德國和義大利王國於當地包括波赫在內扶持了傀儡政權——克羅地亞獨立國。戰後,克羅地亞獨立國滅亡,克人成立共和國加盟「南斯拉夫聯邦人民共和國」,成為社會主義國家。1991年6月,克羅地亞宣佈自南斯拉夫聯邦,其宣言於同年10月8日開始生效。隨後爆發與反對國家分裂的聯邦軍之間的戰爭,經過長達四年的戰事,克國取得了勝利,成為主權國家。 克羅地亞至今已是個極高人類發展指數的國家,國民擁有和免費的,國家也積極透過企業和公家機關推展文化、媒體與出版產業。克國經濟以服務業為主,其次為工業和農業,國家也掌控了部份的經濟結構,並給予大量的財政支持。國際貨幣基金組織將該國列為新興發展中的經濟體,而世界銀行也將其評作高收入國家。克國最重要的貿易夥伴為歐盟,也因此自2000年起,克國政府開始大量投資基礎設施,特別是一帶的交通線。克國同時也為聯合國、欧洲委员会、北大西洋公約組織、世界貿易組織、中歐自由貿易協定和地中海聯盟的成員國,2013年7月1日還加入了歐盟,成為其第28個成員國。克羅地亞也積極參與聯合國維和部隊事務,同北約駐軍於阿富汗,亦於2008至2009年擔任聯合國安理會的非常任理事國。 (zh)
  • 克羅地亞社會主義共和國(塞爾維亞-克羅埃西亞語:Социјалистичка Република Хрватска,Socijalistička Republika Hrvatska)是南斯拉夫社会主义联邦共和国的一個加盟共和國。1944年5月9日,克罗地亚联邦州成立;1945年11月29日,更名为克罗地亚人民共和国;1963年4月9日,又更名为克罗地亚社会主义共和国。1990年7月25日,更名为克罗地亚共和国;1991年6月25日,宣布脱离南斯拉夫独立。 (zh)
dbo:anthem
dbo:area
  • 56593830198.951935 (xsd:double)
  • 56594000000.000000 (xsd:double)
dbo:capital
dbo:countryCode
  • +385
dbo:currency
dbo:currencyCode
  • HRK
dbo:demonym
  • Croatian (en)
dbo:ethnicGroup
dbo:event
dbo:giniCoefficient
  • 28.299999 (xsd:float)
dbo:governmentType
dbo:humanDevelopmentIndex
  • 0.851000 (xsd:float)
dbo:language
dbo:legislature
dbo:officialLanguage
dbo:percentageOfAreaWater
  • 1.090000 (xsd:float)
dbo:populationDensity
  • 72.973308 (xsd:double)
  • 73.000000 (xsd:double)
dbo:populationTotal
  • 3888529 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:populationTotalRanking
  • 128 (xsd:positiveInteger)
dbo:thumbnail
dbo:timeZone
dbo:utcOffset
  • +1
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 5573 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 212174 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1073597274 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • left (en)
  • right (en)
dbp:alt
  • Ceramic sculpture (en)
  • Stone Sculpture (en)
dbp:anthem
  • center (en)
  • "Lijepa naša domovino" (en)
dbp:areaKm
  • 56594 (xsd:integer)
dbp:areaRank
  • 124 (xsd:integer)
dbp:areaSqMi
  • 21851 (xsd:integer)
dbp:callingCode
dbp:capital
  • Zagreb (en)
dbp:caption
dbp:commonName
  • Croatia (en)
dbp:conventionalLongName
  • Republic of Croatia (en)
dbp:currency
dbp:currencyCode
  • HRK (en)
dbp:date
  • January 2021 (en)
dbp:dateFormat
  • dd. mm. yyyy. (en)
dbp:demonym
dbp:direction
  • horizontal (en)
  • vertical (en)
dbp:drivesOn
  • right (en)
dbp:establishedDate
  • 9 (xsd:integer)
  • 925 (xsd:integer)
  • 1102 (xsd:integer)
  • 1527-01-01 (xsd:date)
  • 1918-10-29 (xsd:date)
  • 1918-12-04 (xsd:date)
  • 1991-06-25 (xsd:date)
  • 1995-11-12 (xsd:date)
  • 2013-07-01 (xsd:date)
dbp:establishedEvent
dbp:ethnicGroups
  • 4.360000 (xsd:double)
  • 5.220000 (xsd:double)
  • 90.420000 (xsd:double)
  • (en)
dbp:ethnicGroupsYear
  • 2011 (xsd:integer)
dbp:footer
  • Right: Croatian Apoxyomenos, Ancient Greek statue, 2nd or 1st century BC. (en)
  • Left: Vučedol culture, Vučedol dove made between 2800 and 2500 BCE (en)
dbp:gdpNominal
  • 6.8E10
dbp:gdpNominalPerCapita
  • $17,222 https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2021/October/weo-report?c=960,&s=NGDPD,PPPGDP,NGDPDPC,PPPPC,&sy=2019&ey=2026&ssm=0&scsm=1&scc=0&ssd=1&ssc=0&sic=0&sort=country&ds=.&br=1 (en)
dbp:gdpNominalPerCapitaRank
  • 66 (xsd:integer)
dbp:gdpNominalRank
  • 81.0
dbp:gdpNominalYear
  • 2022 (xsd:integer)
dbp:gdpPpp
  • $135 billion https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2021/October/weo-report?c=960,&s=NGDPD,PPPGDP,NGDPDPC,PPPPC,&sy=2019&ey=2026&ssm=0&scsm=1&scc=0&ssd=1&ssc=0&sic=0&sort=country&ds=.&br=1 (en)
dbp:gdpPppPerCapita
  • 34093.0
dbp:gdpPppPerCapitaRank
  • 49 (xsd:integer)
dbp:gdpPppRank
  • 80 (xsd:integer)
dbp:gdpPppYear
  • 2022 (xsd:integer)
dbp:gini
  • 28.300000 (xsd:double)
dbp:giniChange
  • decrease (en)
dbp:giniYear
  • 2020 (xsd:integer)
dbp:governmentType
dbp:hdi
  • 0.851000 (xsd:double)
dbp:hdiChange
  • increase (en)
dbp:hdiRank
  • 43.0
dbp:hdiYear
  • 2019 (xsd:integer)
dbp:image
  • Zagreb - Palača Buratti Vrhovni sud Republike Hrvatske .jpg (en)
  • Croatian_Apoxyomenos_Louvre_n04.jpg (en)
  • Verfassungsgericht der Republik Kroatien.jpg (en)
  • ZGvucdove.jpg (en)
dbp:imageCoat
  • Coat of arms of Croatia.svg (en)
dbp:imageFlag
  • Flag of Croatia.svg (en)
dbp:languages
  • Latin (en)
dbp:languagesType
dbp:largestCity
  • capital (en)
dbp:leaderName
dbp:leaderTitle
dbp:legislature
dbp:officialLanguages
  • Croatian (en)
dbp:patronSaint
dbp:percentWater
  • 1.090000 (xsd:double)
dbp:populationCensus
  • 4284889 (xsd:integer)
dbp:populationCensusYear
  • 2011 (xsd:integer)
dbp:populationDensityKm
  • 73 (xsd:integer)
dbp:populationDensityRank
  • 109 (xsd:integer)
dbp:populationDensitySqMi
  • 189 (xsd:integer)
dbp:populationEstimate
  • 3888529 (xsd:integer)
dbp:populationEstimateRank
  • 128 (xsd:integer)
dbp:populationEstimateYear
  • 2021 (xsd:integer)
dbp:religionYear
  • 2011 (xsd:integer)
dbp:timeZone
dbp:timeZoneDst
dbp:totalWidth
  • 250 (xsd:integer)
dbp:utcOffset
  • +1 (en)
dbp:utcOffsetDst
  • +2 (en)
dbp:width
  • 220 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
georss:point
  • 45.8 16.0
  • 45.166666666666664 15.5
rdf:type
rdfs:comment
  • La República Socialista de Croàcia (en croat: Socijalistička Republika Hrvatska) fou un estat socialista constitutiu de la República Federal Socialista de Iugoslàvia. És el predecessor de la moderna Croàcia. Zagreb n'era la capital, i ho va continuar sent després de la independència. (ca)
  • Socialistická republika Chorvatsko (zkráceně SR Chorvatsko; chorvatsky Socijalistička Republika Hrvatska, SR Hrvatska) byla socialistickou republikou, jež byla součástí Socialistické federativní republiky Jugoslávie. Součástí AVNOJské Jugoslávie se země stala v roce 1943. V roce 1990 bylo z názvu republiky vypuštěno adjektivum socialistická. 25. června 1991, resp. 8. října 1991, se stala republika samostatnou jako Republika Chorvatsko. (cs)
  • Kroatio aŭ Kroatujo, oficiale Respubliko Kroatio (kroate Hrvatska kaj Republika Hrvatska ), estas lando en Sudorienta Eŭropo, en la nordokcidento de la Balkana duoninsulo, kiu etendiĝas de la orienta ekstremo de Alpoj ĝis Adriatiko tra la Dinara Montaro. Ĝin ĉirkaŭas Slovenio, Hungario, Serbio, Bosnio kaj Hercegovino kaj Montenegro. Ĝia ĉefurbo estas Zagrebo. Kroatio apartenas al la Eŭropa Unio de la 1-a de julio 2013. (eo)
  • Kroazia (kroazieraz: Hrvatska, xř̩ʋaːtskaː ahoskatua), ofizialki Kroaziako Errepublika (kroazieraz: Republika Hrvatska, ˈrepǔblika ˈxř̩ʋaːtskaː ahoskatua), hegoaldeko Europako estatu burujabe bat da, Mediterraneoaren, Europa erdialdearen eta Balkanen arteko bidegurutzean kokatua. 2013ko uztailaren 1az geroztik Europar Batasuneko kidea da. 2009ko apirilaren 1ean NATOn sartu zen. Hiriburua Zagreb da. (eu)
  • La República Socialista de Croacia, abreviado como RS de Croacia, fue una república constituyente de la antigua República Federativa Socialista de Yugoslavia. Fue integrada a la RFS de Yugoslavia en 1944, dirigida en aquella época por el Partido Comunista de Yugoslavia, liderado por el partisano Josip Broz Tito. Croacia se convirtió así en parte de una federación de seis entidades.​ (es)
  • {{Bosca Sonraí Tíre Tír in oirdheisceart na hEorpa is ea an Chróit, arb iar-Phoblacht de chuid na hIúgslaive í sna Balcáin. Is í Ságrab an phríomhchathair agus an chathair is mó. Bhain an tír amach an neamhspleáchas sa bhliain 1991. Is í an Chróitis an teanga oifigiúil, agus is ceann de na teangacha Slavacha Deisceartacha í. (ga)
  • La République socialiste de Croatie était l'une des six républiques fédérées de la République fédérative populaire de Yougoslavie (de 1945 à 1963), puis de la République fédérative socialiste de Yougoslavie (de 1963 à 1991). Son territoire correspond à l'actuelle République de Croatie. (fr)
  • クロアチア社会主義共和国(クロアチアしゃかいしゅぎきょうわこく、クロアチア語: Socijalistička Republika Hrvatska)は、ユーゴスラビア社会主義連邦共和国を構成する社会主義国である。クロアチア社会主義共和国は1991年に独立したクロアチアの前身である。この国は1944年にユーゴスラビア民主連邦の構成国として設置され、ヨシップ・ブロズ・ティトー率いるユーゴスラビア共産主義者同盟によって統治されていた。1990年、社会主義を放棄し、多党制を導入し民主主義国としてクロアチア共和国へと移行、その後まもなく独立を果たした。 (ja)
  • 크로아티아 사회주의 공화국(세르보크로아트어: Socijalistička Republika Hrvatska)은 구 유고슬라비아 사회주의 연방 공화국을 구성했던 공산주의 국가이다. 이 나라는 지금의 크로아티아의 전신이며, 1943년 유고슬라비아 민주 연방의 일부가 되어 티토가 이끄는 유고슬라비아 공산주의자 동맹 (League of Communists of Yugoslavia) 에 의해 통치되었다. 이 나라는 1990년, 다당제와 자유시장경제를 도입하였으며, 1991년 유고슬라비아 사회주의 연방공화국에서 벗어나 크로아티아 공화국으로 독립하였다. 수도는 자그레브이며, 독립 후에도 크로아티아의 수도가 되었다. * 크로아티아 사회주의 공화국의 국기 * 크로아티아 사회주의 공화국의 국장 (ko)
  • クロアチア共和国(クロアチアきょうわこく、Republika Hrvatska)、通称クロアチアは、東ヨーロッパ、バルカン半島に位置する共和制国家である。首都はザグレブ。旧ユーゴスラビア構成国で、国民はローマ・カトリック教徒の南スラヴ系のクロアチア人が占める。 本土では西にスロベニア、北にハンガリー、東にボスニア・ヘルツェゴビナ、セルビアと国境を接している。南はアドリア海に面し対岸はイタリア、飛び地のドゥブロヴニクでは東にモンテネグロと接している。 (ja)
  • De Socialistische Republiek Kroatië (Servo-Kroatisch/Kroatisch: Socijalistička Republika Hrvatska) of SR Kroatië was de officiële naam van Kroatië als socialistische staat in het voormalige Joegoslavië. (nl)
  • Socjalistyczna Republika Chorwacji (język chorwacki: Socijalistička Republika Hrvatska) – oficjalna nazwa Chorwacji wchodzącej w skład Socjalistycznej Federalnej Republiki Jugosławii. Utworzona 13 czerwca 1943 roku. 31 stycznia 1946 weszła w skład Socjalistycznej Federalnej Republiki Jugosławii. 25 czerwca 1991 roku uzyskała niepodległość jako Chorwacja. (pl)
  • Chorwacja, Republika Chorwacji (chorw. Hrvatska, Republika Hrvatska) – państwo leżące na pograniczu Europy Środkowej i Europy Południowej, nad Morzem Adriatyckim i graniczące od południa z Bośnią i Hercegowiną oraz Czarnogórą, od wschodu z Serbią oraz Węgrami i Słowenią od północy. Od południowego zachodu ma dostęp do Morza Adriatyckiego. Od 1 lipca 2013 należy do Unii Europejskiej jako 27. członek wspólnoty (wcześniej 28.). (pl)
  • Социалистическая Республика Хорватия (сербохорв. Socijalistička Republika Hrvatska / Cоциjалистичка Република Хрватска, хорв. Socijalistička Republika Hrvatska) — одна из 6 социалистических республик, образовывавших СФРЮ. Ныне — Республика Хорватия. (ru)
  • A República Socialista da Croácia (em croata: Socijalisticka Republika Hrvatska) foi uma nação constituinte da extinta República Socialista Federal da Jugoslávia. Foi formada em 1944 e dissolvida em 1991. (pt)
  • Kroatien (kroatiska: Hrvatska), formellt Republiken Kroatien (kroatiska: Republika Hrvatska), är en republik i centrala/sydöstra Europa. Kroatien gränsar till Bosnien och Hercegovina och Serbien i öster, Slovenien i norr, Ungern i nordöst och Montenegro i söder. I väst och sydväst utgör Adriatiska havet en maritim statsgräns mot Italien. Kroatiens huvudstad och regeringssäte Zagreb är landets akademiska och vetenskapliga centrum samt en betydande trafikknutpunkt. Kroatien är medlem i Världshandelsorganisationen sedan år 2000, försvarsalliansen Nato sedan år 2009 och Europeiska unionen sedan år 2013. (sv)
  • 克羅地亞社會主義共和國(塞爾維亞-克羅埃西亞語:Социјалистичка Република Хрватска,Socijalistička Republika Hrvatska)是南斯拉夫社会主义联邦共和国的一個加盟共和國。1944年5月9日,克罗地亚联邦州成立;1945年11月29日,更名为克罗地亚人民共和国;1963年4月9日,又更名为克罗地亚社会主义共和国。1990年7月25日,更名为克罗地亚共和国;1991年6月25日,宣布脱离南斯拉夫独立。 (zh)
  • كانت جمهورية كرواتيا الاشتراكية (بالكرواتية: Socijalistička Republika Hrvatska)‏، هي إحدى الدول المكونة لجمهورية يوغوسلافيا الاتحادية الاشتراكية، وتعتبر كرواتيا الحالية استمراراً مباشراً لها بموجب الدستور. تشكلت جمهورية كرواتيا خلال الحرب العالمية الثانية إلى جانب خمس جمهوريات أخرى تابعة ليوغوسلافيا الاتحادية، وأصبحت جمهورية اشتراكية بعد الحرب، أُطلِق عليها أربعة أسماء رسمية مختلفة خلال فترة وجودها التي دامت 48 عامًا، وكانت ثاني أكبر جمهورية في يوغوسلافيا من حيث المساحة وعدد السكان بعد جمهورية صربيا الاشتراكية. (ar)
  • كرواتيا (باللغة الكرواتية: Hrvatska) ‏ تلفظ صربي-كرواتي: ) رسمياً جمهورية كرواتيا (باللغة الكرواتية: Republika Hrvatska) ‏ (؟·معلومات)، هي جمهورية برلمانية تقع في جنوب شرق أوروبا. عاصمتها وأكبر مدنها هي زغرب، تبلغ مساحة كرواتيا 56,594 كيلومتراً مربعاً، فيما يبلغ عدد السكان نحو 4.29 مليون نسمة. وتنقسم البلاد إلى 20 مقاطعة بالإضافة لمدينة زغرب. ولكرواتيا حدود مشتركة مع سلوفينيا والمجر وصربيا والبوسنة والهرسك وجمهورية الجبل الأسود. اللغة الرسمية في كرواتيا هي الكرواتية وهي إحدى اللغات السلافية؛ وعملتها الرسمية هي الكونا. (ar)
  • Croàcia (en croat: Hrvatska), oficialment República de Croàcia (Republika Hrvatska) és un Estat de l'Europa mediterrània situada a la zona de transició entre l'Europa Central i els Balcans. Limita al nord amb Eslovènia i Hongria, al nord-est amb Sèrbia i al sud-est amb Montenegro i Bòsnia i Hercegovina, i al sud i a l'oest amb la mar Adriàtica. La regió meridional de Dubrovnik queda separada de la resta del país per la sortida de Bòsnia i Hercegovina al mar per mitjà del port de Neum. (ca)
  • Chorvatsko (starším názvem Charvátsko, chorvatsky Hrvatska), plným názvem Chorvatská republika (chorvatsky Republika Hrvatska), je evropský stát, který se geograficky nachází na pomezí střední a jižní Evropy; jde o jeden z nástupnických států bývalé Jugoslávie. Jeho sousedy jsou Slovinsko, Maďarsko, Srbsko, Bosna a Hercegovina a Černá Hora. Chorvatsko je členem OBSE (od 24. 3. 1992), OSN (od 22. 5. 1992), Rady Evropy (od 6. 11. 1996), WTO (od 30. 11. 2000), NATO (od 1. 4. 2009) a Evropské unie (od 1. 7. 2013).Hlavním městem je Záhřeb, který je i jedním z 21 tamních krajů (žup, chorvatsky županije). (cs)
  • Die Sozialistische Republik Kroatien (serbokroatisch Socijalistička Republika Hrvatska/Социјалистичка Република Хрватска), kurz SR Kroatien, war eine Teilrepublik der Sozialistischen Föderativen Republik Jugoslawien. Bis 1963 lautete die Bezeichnung Volksrepublik Kroatien (Narodna Republika Hrvatska/Народна Република Хрватска) bzw. Föderative Volksrepublik Jugoslawien. Die SR Kroatien wurde entsprechend den Ergebnissen der zweiten AVNOJ-Konferenz (1943) nach Ende des Zweiten Weltkrieges gegründet und vom Bund der Kommunisten Kroatiens beherrscht. Die Hauptstadt war Zagreb. (de)
  • Kroatien (kroatisch [xř̩ʋaːtskaː], amtlich Republik Kroatien, kroatisch ) ist ein Staat in der Übergangszone zwischen Mittel- und Südosteuropa. Kroatien ist Mitglied der Europäischen Union, der NATO, der Welthandelsorganisation, der OSZE und der Vereinten Nationen. Hauptstadt und größte Stadt ist Zagreb, zu den weiteren Großstädten zählen Split, Rijeka und Osijek. (de)
  • Η Σοσιαλιστική Δημοκρατία της Κροατίας (κροατικά: Socijalistička Republika Hrvatska / SR Hrvatska) ήταν μία από τις 6 δημοκρατίες της Σοσιαλιστικής Ομοσπονδιακής Δημοκρατίας της Γιουγκοσλαβίας. Μαζί με τις υπόλοιπες 5 Δημοκρατίες της Γιουγκοσλαβίας, δημιουργήθηκε προς στο τέλος του Β' Παγκοσμίου Πολέμου. Ήταν η 2η μεγαλύτερη σε έκταση Δημοκρατία της Γιουγκοσλαβίας. Η Κροατία είχε επίσης το 2ο μεγαλύτερο ρυθμό ανάπτυξης σε σχέση με τις άλλες γιουγκοσλαβικές δημοκρατίες, μετά τη Σλοβενία. (el)
  • Η Κροατία (κροατικά: Hrvatska, προφέρεται: Χρβάτσκα), της οποίας η επίσημη ονομασία είναι Δημοκρατία της Κροατίας (κροατικά: Republika Hrvatska, Ρεπούμπλικα Χρβάτσκα), είναι χώρα στη νοτιοανατολική Ευρώπη, και συνορεύει στα βόρεια με την Ουγγαρία και τη Σλοβενία, στα ανατολικά με τη Σερβία και τη Βοσνία-Ερζεγοβίνη, ενώ στη νότια άκρη της με το Μαυροβούνιο. Στο δυτικό της τμήμα βρέχεται από την Αδριατική θάλασσα η οποία αποτελεί έτσι τα φυσικά της σύνορα. (el)
  • Croacia (en croata, Hrvatska, AFI: [xř̩.ʋaː.ʦkaː]), oficialmente República de Croacia (Republika Hrvatska (?·i)), es uno de los veintisiete estados soberanos que forman la Unión Europea, el cual está ubicado entre Europa Central, Europa meridional y el mar Adriático; limita al noreste con Hungría, al este con Serbia, al sureste con Bosnia-Herzegovina y Montenegro, al noroeste con Eslovenia y al suroeste con el mar Adriático; donde comparte una frontera marítima con Italia. (es)
  • Croatia (/kroʊˈeɪʃə/, kroh-AY-shə; Croatian: Hrvatska, pronounced [xř̩ʋaːtskaː]), officially the Republic of Croatia (Croatian: Republika Hrvatska,), is a country at the crossroads of Central and Southeast Europe. It shares a coastline along the Adriatic Sea, and borders Slovenia to the northwest, Hungary to the northeast, Serbia to the east, Bosnia and Herzegovina and Montenegro to the southeast, and shares a maritime border with Italy to the west and southwest. Croatia's capital and largest city, Zagreb, forms one of the country's primary subdivisions, with twenty counties. The country spans an area of 56,594 square kilometres (21,851 square miles), with a population of nearly 3.9 million. (en)
  • La Croatie, en forme longue la république de Croatie, en croate : Hrvatska et Republika Hrvatska , est un pays d'Europe centrale et du Sud, indépendant depuis 1991 lors de la dislocation violente de la Yougoslavie. Il s'étend depuis les confins de l'extrémité orientale des Alpes au nord-ouest et depuis les plaines pannoniennes au nord-est, jusqu'au littoral de la mer Adriatique au sud-sud-ouest, en passant par le massif montagneux des Alpes dinariques au centre. (fr)
  • Republik Kroasia (Republika Hrvatska) atau juga disebut Kroasia adalah negara berbentuk bulan sabit di Eropa yang berbatasan dengan Balkan di tenggara. Ibu kotanya adalah Zagreb. Dalam sejarahnya, negara ini merupakan negara republik untuk Republik Sosialis Federal Yugoslavia. Negara ini melepaskan diri dan memperoleh kemerdekaan pada 1991 dan merupakan kandidat dari Uni Eropa. (in)
  • Kroatië (Kroatisch: Hrvatska, Italiaans: Croazia), officieel Republiek Kroatië (Republika Hrvatska, Repubblica di Croazia), is een land in Zuidoost-Europa. Het grenst aan Slovenië en Hongarije in het noorden, Bosnië en Montenegro in het zuiden en Servië in het oosten. In het westen ligt de Adriatische Zee, waar de Kroatische territoriale wateren grenzen aan die van Italië. Geografisch wordt het zuidelijk deel van Kroatië gezien als onderdeel van het Balkanschiereiland. Het strekt zich uit van de uiterste oostelijke hellingen van de Alpen in het noordwesten tot de Pannonische vlakte en de Donau in het oosten. Het centrale deel wordt bedekt door de Dinarische Alpen. De hoofdstad is Zagreb, andere belangrijke steden zijn onder meer Split, Osijek, Rijeka, Zadar en Dubrovnik. (nl)
  • Croácia (em croata: Hrvatska, pronunciado AFI: [xř̩ʋaːtskaː]), oficialmente República da Croácia (em croata: ? ), é um país europeu situado nos Balcãs que se limita ao norte com a Eslovénia e Hungria, a nordeste com a Sérvia, a leste com a Bósnia e Herzegovina e ao sul com Montenegro. É banhado a oeste pelo mar Adriático e possui uma fronteira marítima com a Itália, no golfo de Trieste. (pt)
  • Socialistiska republiken Kroatien, förkortat SR Kroatien eller SRK (kroatiska: Socijalistička Republika Hrvatska, förkortat SR Hrvatska eller SRH). SR Kroatien är föregångaren till dagens Kroatien och existerade 1963-1991 som en av sex konstituerade delstater i den Socialistiska federativa republiken Jugoslavien. Från 1945 hade Kroatien ingått i Jugoslavien som Folkrepubliken Kroatien. (sv)
  • Хорва́тія (хорв. Hrvatska), офіційна назва — Респу́бліка Хорва́тія (хорв. Republika Hrvatska, файл) — країна на перехресті центральної та південно-східної Європи на заході Балканського півострова. Межує зі Словенією на півночі, Угорщиною на північному-сходу, Сербією на сході, Боснією і Герцеговиною та Чорногорією на півдні, розділяє морський кордон з Італією. Столиця країни Загреб є найбільшим містом і однією з первинних адміністративно-територіальних одиниць нарівні з двадцятьма жупаніями. Хорватія має площу 56 594 км² (26-е місце в Європі) і населення 4,28 млн, більшість з яких — католики. (uk)
  • Хорва́тия (хорв. Hrvatska [xř̩ʋaːtskaː]), официально — Респу́блика Хорва́тия (хорв. Republika Hrvatska) — государство на юге Центральной Европы или в Южной Европе, частично на западе Балканского полуострова, бывшая союзная республика в составе Югославии, ставшая независимой в 1991 году. Население, по данным на 30 июня 2020 года, составляет 4 227 746 человек, территория — 56 594 км². Занимает 127-е место в мире по численности населения и 128-е по территории. Государственная валюта — куна. (ru)
  • Соціалістична Республіка Хорватія (хорв. Socijalistička Republika Hrvatska, SR Hrvatska) — соціалістична держава і республіка-засновниця колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Стала частиною Демократичної Федеративної Югославії в 1943 році. 1990 року державу було перетворено на Хорватію, прийнято багатопартійну систему і вільну ринкову економіку. У 1990 році після перших вільних виборів було вирішено відмовитися від префікса «соціалістичний», так що між 1990 і оголошенням незалежності Хорватії в 1991 році вона офіційно називалася Республіка Хорватія. (uk)
  • 克羅地亞共和國(克羅埃西亞語:Republika Hrvatska),通稱克羅地亞(克羅埃西亞語:Hrvatska,音译赫尔瓦茨卡),是一個位於東南歐、地中海和巴爾幹半島交會處的單一議會共和制國家,首都與最大城市為萨格勒布。克國將行政區劃分為20個縣與一個直轄市兼首都的萨格勒布,其領土面積為56,538平方公里。克羅地亞氣候多樣,同時具備大陸性與地中海型氣候,並於亞得里亞海沿岸擁有。2019年克羅地亞人口約為407萬人,多數為克羅地亞人,自從克羅地亞由南斯拉夫獨立後至今該國如同大部分巴爾幹半島國家一樣人口持續減少。 1918年,第一次世界大戰結束,奧匈帝國解體,獨立出了包括克羅地亞領土在內的斯洛文尼亚人-克罗地亚人和塞尔维亚人国,這個短命的政權後來成為南斯拉夫王國。1941年4月,南斯拉夫王國被軸心國入侵,南斯拉夫戰役爆發,王國被德、義、匈牙利王國和保加利亞王國支解,納粹德國和義大利王國於當地包括波赫在內扶持了傀儡政權——克羅地亞獨立國。戰後,克羅地亞獨立國滅亡,克人成立共和國加盟「南斯拉夫聯邦人民共和國」,成為社會主義國家。1991年6月,克羅地亞宣佈自南斯拉夫聯邦,其宣言於同年10月8日開始生效。隨後爆發與反對國家分裂的聯邦軍之間的戰爭,經過長達四年的戰事,克國取得了勝利,成為主權國家。 (zh)
rdfs:label
  • Croatia (en)
  • كرواتيا (ar)
  • جمهورية كرواتيا الاشتراكية (ar)
  • Chorvatsko (cs)
  • Croàcia (ca)
  • República Socialista de Croàcia (ca)
  • Socialistická republika Chorvatsko (cs)
  • Κροατία (el)
  • Σοσιαλιστική Δημοκρατία της Κροατίας (el)
  • Kroatien (de)
  • Sozialistische Republik Kroatien (de)
  • Kroatio (eo)
  • Croacia (es)
  • República Socialista de Croacia (es)
  • Kroazia (eu)
  • Croatie (fr)
  • République socialiste de Croatie (fr)
  • An Chróit (ga)
  • Kroasia (in)
  • Republik Sosialis Kroasia (in)
  • Repubblica Socialista di Croazia (it)
  • クロアチア社会主義共和国 (ja)
  • Croazia (it)
  • クロアチア (ja)
  • 크로아티아 사회주의 공화국 (ko)
  • Kroatië (nl)
  • Socialistische Republiek Kroatië (nl)
  • 크로아티아 (ko)
  • Croácia (pt)
  • Chorwacja (pl)
  • República Socialista da Croácia (pt)
  • Socjalistyczna Republika Chorwacji (pl)
  • Социалистическая Республика Хорватия (ru)
  • Хорватия (ru)
  • Соціалістична Республіка Хорватія (uk)
  • Socialistiska republiken Kroatien (sv)
  • Kroatien (sv)
  • Хорватія (uk)
  • 克罗地亚 (zh)
  • 克羅地亞社會主義共和國 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
geo:lat
  • 45.166668 (xsd:float)
  • 45.799999 (xsd:float)
geo:long
  • 15.500000 (xsd:float)
  • 16.000000 (xsd:float)
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:homepage
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Croatia (en)
  • Republic of Croatia (en)
is dbo:album of
is dbo:assembly of
is dbo:battle of
is dbo:beatifiedPlace of
is dbo:billed of
is dbo:birthPlace of
is dbo:broadcastArea of
is dbo:builder of
is dbo:campus of
is dbo:capital of
is dbo:citizenship of
is dbo:city of
is dbo:country of
is dbo:county of
is dbo:creatorOfDish of
is dbo:deathPlace of
is dbo:garrison of
is dbo:ground of
is dbo:headquarter of
is dbo:hometown of
is dbo:ideology of
is dbo:jurisdiction of
is dbo:knownFor of
is dbo:language of
is dbo:locatedInArea of
is dbo:location of
is dbo:locationCity of
is dbo:locationCountry of
is dbo:majorShrine of
is dbo:map of
is dbo:mouthMountain of
is dbo:mouthPlace of
is dbo:nationality of
is dbo:operator of
is dbo:origin of
is dbo:person of
is dbo:place of
is dbo:placeOfBurial of
is dbo:populationPlace of
is dbo:presenter of
is dbo:region of
is dbo:regionServed of
is dbo:residence of
is dbo:restingPlace of
is dbo:riverMouth of
is dbo:routeEnd of
is dbo:routeStart of
is dbo:spokenIn of
is dbo:state of
is dbo:stateOfOrigin of
is dbo:subdivision of
is dbo:territory of
is dbo:usingCountry of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbo:wineRegion of
is dbp:2rpt1Loc of
is dbp:almaMater of
is dbp:appointer of
is dbp:area of
is dbp:areaAffected of
is dbp:areaServed of
is dbp:areasServed of
is dbp:armiger of
is dbp:asianPlace of
is dbp:asianPlaceF of
is dbp:asianPlaceQ of
is dbp:available of
is dbp:bankOf of
is dbp:based of
is dbp:basinCountries of
is dbp:battles of
is dbp:beatifiedPlace of
is dbp:birthPlace of
is dbp:birthplace of
is dbp:broadcastArea of
is dbp:builders of
is dbp:burialPlace of
is dbp:buried of
is dbp:caption of
is dbp:citizenship of
is dbp:city of
is dbp:cityOrRegion of
is dbp:cityServed of
is dbp:college of
is dbp:combatant of
is dbp:commands of
is dbp:constituencyMp of
is dbp:controlledby of
is dbp:countries of
is dbp:country of