| dbo:abstract
|
- ظهرت الخلافات الحدودية بين كرواتيا وسلوفينيا أول مرة بعد استقلال البلدين عن يوغوسلافيا. اتفقت الدول إلى التحكيم الدولي في حل خلافاتها. (ar)
- Following the breakup of Yugoslavia in 1991, Slovenia and Croatia became independent countries. As the border between the countries had not been determined in detail prior to independence, several parts of the border were disputed, both on land and at the sea, namely in the Gulf of Piran. According to the Croatian Bureau of Statistics, the two countries share about 668 kilometres (415 mi) of border. According to the Statistical Office of the Republic of Slovenia, the border spans 670 km (416 mi). The border mostly runs along a southwest-northeast axis. The countries have attempted to resolve the dispute, most notably with the Drnovšek–Račan agreement in 2001 that was ratified by Slovenia but not by Croatia. Because of the disputed border, Slovenia blocked Croatia's EU accession talks until the agreement was reached by both countries and the EU to settle the dispute by a binding arbitration. On 29 June 2017, the Permanent Court of Arbitration issued a binding ruling on the border, ruling on the disputed parts of land border, drawing the border in the Gulf of Piran, and ruling that Slovenia should have direct access to international waters in the north Adriatic Sea using a corridor crossing Croatian waters. It also ruled on several other disputed border areas. The ruling was hailed by Slovenia but Croatia said it would not implement it. Croatia stated that they withdrew from the process in 2015, citing the discovered talks between the Slovenian government representative and the member of the arbitration court as a breach of the arbitration rules. Slovenia implemented the ruling on 29 December 2017 with continued opposition from Croatia. (en)
- Het Sloveens-Kroatisch grensgeschil is een in 1991 ontstane oneinigheid tussen de landen Slovenië en Kroatië over het verloop van de onderlinge grens. (nl)
- Территориальный спор между Словенией и Хорватией возник после провозглашения независимости обеих стран вследствие распада Югославии в 1991 году. Согласно данным Статистического бюро Хорватии, Хорватия и Словения имеют 668 километров . По данным , длина хорватско-словенской границы составляет 670 километров. Наиболее спорным участком границы является акватория Пиранского залива. Первоначально пограничные споры не оказывали существенного влияния на словенско-хорватские отношения. Ситуация начала меняться к худшему во второй половине 2000-х годов, когда Словения, используя наличие территориальных споров как предлог, дважды (в декабре 2008 года и в сентябре-октябре 2009 года) блокировала на вступление в ЕС . В этих условиях обе страны приняли решение обратиться к мировому сообществу за помощью в решении территориального спора и согласились на международный арбитраж. Соглашение об арбитраже было подписано 4 ноября 2009 года в Стокгольме: свои подписи на нём поставили премьер-министр Словении Борут Пахор, его хорватская коллега Ядранка Косор, а также председатель Европейского совета Херман ван Ромпёй. 28 июля 2015 года Хорватия вышла из арбитража, заявив о нарушении Словенией арбитражных правил. 29 июня 2017 года Постоянная палата третейского суда вынесла постановление о границе, обязательное для исполнения обоими участниками спора. Палата определила принадлежность спорных участков сухопутной границы в районе Пиранского залива и постановила, что Словения должна иметь прямой доступ к международным водам на севере Адриатического моря через коридор, пересекающий хорватские воды. Также Палатой было принято решение по ряду менее значительных спорных вопросов, связанных с хорватско-словенской границей. Решение Палаты было одобрительно воспринято Словенией, однако Хорватия заявила, что не собирается выполнять его. (ru)
- Прикордонні суперечки та інші невирішені питання між Словенією і Хорватією, що існують після проголошення незалежності двох країн та розпаду Югославії в 1991 році. Найпомітніше спірне питання стосується морського кордону в Піранській затоці. Відповідно до даних від Бюро статистики Хорватії, дві країни мають 668 км спільного кордону. Відповідно до Статистичного управління Республіки Словенія, кордон має довжину 670 км. Кордон простягається з південного заходу до північного сходу. Ситуація почала ускладнюватись, коли суперечка через кордон майже зірвала вступ Хорватії до НАТО. Ескалація конфлікту продовжилась із блокадою Словенією (країна-член ЄС) переговорів Хорватії (на той час кандидат на членство в ЄС) щодо вступу в ЄС з грудня 2008 р. до вересня-жовтня 2009 р. 4 листопада 2009 р. в Стокгольмі прем'єр-міністрами обох країн була підписана арбітражна угода між Хорватією і Словенією, що передбачала створення арбітражного трибуналу, який мав винести остаточне і обов'язкове до виконання рішення у справі. 28 липня 2015 р. Хорватія вийшла з арбітражу після порушення Словенією арбітражних правил. 29 червня 2017 р. арбітражний трибунал виніс рішення щодо спірних частин сухопутного кордону та морського кордону в Піранській затоці. Суд поділив Піранську затоку у співвідношенні 3/4 до 1/4 на користь Словенії та постановив, що Словенія повинна мати прямий доступ до міжнародних вод на півночі Адріатичного моря, використовуючи коридор, що перетинає води Хорватії вздовж вод Італії. Рішення було сприйнято Словенією, але Хорватія заявила, що не виконає його. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ظهرت الخلافات الحدودية بين كرواتيا وسلوفينيا أول مرة بعد استقلال البلدين عن يوغوسلافيا. اتفقت الدول إلى التحكيم الدولي في حل خلافاتها. (ar)
- Het Sloveens-Kroatisch grensgeschil is een in 1991 ontstane oneinigheid tussen de landen Slovenië en Kroatië over het verloop van de onderlinge grens. (nl)
- Following the breakup of Yugoslavia in 1991, Slovenia and Croatia became independent countries. As the border between the countries had not been determined in detail prior to independence, several parts of the border were disputed, both on land and at the sea, namely in the Gulf of Piran. According to the Croatian Bureau of Statistics, the two countries share about 668 kilometres (415 mi) of border. According to the Statistical Office of the Republic of Slovenia, the border spans 670 km (416 mi). The border mostly runs along a southwest-northeast axis. (en)
- Прикордонні суперечки та інші невирішені питання між Словенією і Хорватією, що існують після проголошення незалежності двох країн та розпаду Югославії в 1991 році. Найпомітніше спірне питання стосується морського кордону в Піранській затоці. Відповідно до даних від Бюро статистики Хорватії, дві країни мають 668 км спільного кордону. Відповідно до Статистичного управління Республіки Словенія, кордон має довжину 670 км. Кордон простягається з південного заходу до північного сходу. 28 липня 2015 р. Хорватія вийшла з арбітражу після порушення Словенією арбітражних правил. (uk)
- Территориальный спор между Словенией и Хорватией возник после провозглашения независимости обеих стран вследствие распада Югославии в 1991 году. Согласно данным Статистического бюро Хорватии, Хорватия и Словения имеют 668 километров . По данным , длина хорватско-словенской границы составляет 670 километров. Наиболее спорным участком границы является акватория Пиранского залива. (ru)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}