| dbo:abstract
|
- Die Matica hrvatska (kroatisch für Kroatische [Bienen-] Königin), kurz MH, ist der wohl wichtigste kroatische . (de)
- Matica hrvatska (Latin: Matrix Croatica) is the oldest independent, non-profit and non-governmental Croatian national institution. It was founded on February 2, 1842 by the Croatian Count Janko Drašković and other prominent members of the Illyrian movement during the Croatian National Revival (1835–1874). Its main goals are to promote Croatian national and cultural identity in the fields of art, science, spiritual creativity, economy and public life as well as to care for social development of Croatia. Today, in the Palace of Matica hrvatska in the centre of Zagreb more than hundred book presentations, scientific symposia, round table discussions, professional and scientific lectures and concerts of classical music are being organized annually. Matica Hrvatska is also one of the largest and most important book and magazine publishers in Croatia. Magazines issued by Matica are Vijenac, Hrvatska revija and Kolo. Matica Hrvatska also publishes many books in one of its most famous editions called Stoljeća hrvatske književnosti (Centuries of Croatian literature). As of 2018, Matica has 122 branches in: Austria (1), Belgium (1), Bosnia and Herzegovina (13), Croatia (98), Germany (3), Hungary (3), Montenegro (1), Serbia (1) and Slovenia (1). (en)
- Matica hrvatska (pronunciado /mátitsa jervátska/; en latín, Matrix Croatica; en español, Matriz o Centro Croata) es la institución cultural no gubernamental y sin ánimo de lucro más antigua de Croacia. Fue fundada el 2 de febrero de 1842 por el conde Janko Drašković y otros miembros destacados del movimiento ilirio, durante el Renacimiento nacional croata (1835-1874). Sus principales objetivos incluyen la promoción de la identidad nacional y cultural de Croacia en los terrenos del arte, la ciencia, la creación, la economía y la vida pública, además del fomento del desarrollo social del país. En la sede de la institución, situada en el centro de Zagreb, se celebran anualmente más de un centenar de presentaciones de libros, simposios científicos, conferencias profesionaleles y académicas, así como conciertos de música clásica. Matica hrvatska es también una de las mayores y más importantes editora de libros y revistas en Croacia. Entre las revistas de Matica destacan Vijenac (La Guirnalda, revista de literatura), Hrvatska revija (Revista croata, cuatrimestral de historia, literatura y opinión) y Kolo (revista literaria). En lo relativo a la edición de libros, es especialmente famosa la colección denominada Stoljeća hrvatske književnosti (Siglos de literatura croata). En la actualidad (2018), Matica tiene 122 sedes, la mayoría en Croacia (98), y el resto distribuidas en diversos países europeos: Austria (1), Bosnia-Herzegovina (13), Alemania (3), Hungría (3), Montenegro (1), Serbia (1) y Eslovenia (1). (es)
- Ма́тица хорватская (хорв. Matica hrvatska) — литературное-научное и просветительское общество, созданное в 1842 году в период хорватского национально-культурного возрождения, движущей силой которого были деятели иллиризма. Слово «матица» многозначно и может переводиться на русский как «пчелиная матка», «основа», «матрица». Вклад Матицы хорватской в развитие хорватского языка и литературы очень высок. Первая половина XIX века ознаменовалась национально-культурным подъёмом славянских народов южной и центральной Европы. Одним из элементов общего движения было создание «матиц», которые ставили задачей развитие национальных культур, языка; издательскую и просветительскую деятельность. Эти организации основывали библиотеки, читальни, печатали учебники и книги, организовывали школы, материально поддерживали ученых и деятелей культуры и т. д. В 1826 году была создана Матица сербская, в 1830 году — чешская. В 1842 году один из лидеров хорватского иллиризма граф Янко Драшкович предложил создать при Народной читальне в Загребе культурно-издательское сообщество, предназначенное для издания и распространения литературы на хорватском языке. Общество получило имя Матица иллирийская (Matica ilirska), а Драшкович стал его первым председателем. После закрытия читальни в 1850 году общество стало независимым. В 1862 году была основана Матица далматинская. В 1874 году Матица иллирийская была переименована в Матицу хорватскую, а в 1912 году Матица далматинская была присоединена к хорватской. Председателями Матицы были такие известные деятели, как Янко Драшкович, Иван Мажуранич и Иван Кукулевич-Сакцинский. В 1928—1945 гг. председателем Матицы был (Filip Lukas). Матица хорватская издавала газету «Hrvatska revija». В 1931—1940 гг. Матица хорватская участвовала в издании педагогических газет «Nastavni vjesnik» и «Omladina». В период 1936—1943 гг. были основаны филиалы Матицы в Чаковце, Осиеке, Сисаке, Карловаце, Самоборе, Вараждине, Винковцах, Вуковаре, Дубровнике, Сараеве и др. городах. В 1940—1945 гг. секретарём Матицы был Мирко Юркич (Mirko Jurkić, 1886 – 1965). Матица хорватская издавала газеты «Hrvatska misao» (Сараево, 1943—1944) и «Hrvatski sjever» (Осиек, 1944). После заключения Новисадского договора (1954), в котором декларировалось единство сербскохорватского языка Матица хорватская и Матица сербская начали совместную работу над «Словарём сербскохорватского литературного и народного языка», который должен был включить около 300 тыс. слов. К началу 1970-х годов Матица хорватская превратилась в быстро растущую культурную организацию. Если в период с 20 мая 1966 года по 31 марта 1968 года Матица хорватская издавала девять журналов, к осени 1971 года их число возросло до 25. Также в 1968—1971 годах за границей были основаны около 30 «Обществ друзей Матицы хорватской», что позволило организации установить связи с эмигрантскими кругами. Однако в 1967 году из-за разногласий с сербами Матица хорватская вышла из проекта, а её видные деятели выпустили «Декларацию о статусе и названии хорватского стандартного языка». Это привело к началу движения, известного как Хорватская весна. До его подавления коммунистическим правительством Матица хорватская успела напечатать справочник «Хорватская орфография», который был запрещён в Югославии, а сейчас является стандартной грамматикой хорватского языка. В 1972 г. титовские власти закрыли Матицу хорватскую. Возродилась она лишь в 1989 году. В настоящее время Матица хорватская имеет более 130 региональных отделений по всей Хорватии и в населённых хорватами районах Боснии и Герцеговины. В 1991-1996 годах председалем Матицы был Владо Готовац, в 2002—2014 годах председателем Матицы хорватской был Игорь Зидич. (ru)
- Ма́тиця хорва́тська (хорв. Matica hrvatska) — літературне-наукове і просвітницьке товариство, створене в 1842 році у період хорватського національно-культурного відродження, рушійною силою якого були діячі ілліризма. Матиця хорватська, як і решта слов'янських Матиць, відіграла і продовжує відігравати величезну роль у розвитку хорватської мови, літератури і культури в цілому. Перша половина XIX століття ознаменувалася національно-культурним підйомом слов'янських народів Південної і Центральної Європи. Однією зі складових загального культурницького руху було створення «матіць», які ставили за мету розвиток національних культур, мови, видавничу і просвітницьку діяльність. Ці організації засновували бібліотеки, читальні, друкували підручники і книги, організовували школи, матеріально підтримували вчених і діячів культури тощо. У 1842 році один з лідерів хорватського ілліризма граф Янко Драшкович запропонував створити при Народній читальні в Загребі культурно-видавниче співтовариство, призначене для видання та розповсюдження літератури хорватською мовою. Товариство дістало назву Матиця іллірійська (Matica ilirska), а Драшкович став його першим головою. Після закриття читальні в 1850 році товариство стало незалежним. В 1862 році була заснована Матиця далматинська. В 1874 році Матиця іллірійська була перейменована в Матицю хорватську. Нарешті 1912 року Матиця далматинська була приєднана до хорватської. Після укладення так званої Новісадської угоди (початок грудня 1954 року), яка «цементувала» єдність сербохорватської мови Матица хорватська і Сербська Матиця почали спільну роботу над «Словником сербохорватської літературної і народної мови», який мав включити близько 300 тисяч слів. Однак в 1967 році через розбіжності з сербами Матиця хорватська вийшла з проекту, а її видатні діячі випустили «Декларацію про статус і назву хорватської стандартної мови». Це призвело до початку руху, відомого як Хорватська весна. До його придушення комуністичним урядом СФРЮ Матиця хорватська встигла надрукувати довідник «Хорватська орфографія», який був заборонений в Югославії, нині ж є стандартною граматикою хорватської мови. У теперішній час Матиця хорватська має понад 130 регіональних відділень по всій Хорватії і в населених хорватами районах Боснії і Герцеговини. Протягом історії Матиці хорватської її очолювали видатні діячі хорватської культури — Янко Драшкович (перший голова, 1842–1850), Іван Мажуранич (1858–1872), Іван Кукулевич-Сакцинський (1874–1889), Густав Крклець (1950–1954), (1990–1996). Теперішнім (від 2002 року) головою Матиці Хорватської є Ігор Зидич (Igor Zidić). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Matica hrvatska (kroatisch für Kroatische [Bienen-] Königin), kurz MH, ist der wohl wichtigste kroatische . (de)
- Matica hrvatska (pronunciado /mátitsa jervátska/; en latín, Matrix Croatica; en español, Matriz o Centro Croata) es la institución cultural no gubernamental y sin ánimo de lucro más antigua de Croacia. Fue fundada el 2 de febrero de 1842 por el conde Janko Drašković y otros miembros destacados del movimiento ilirio, durante el Renacimiento nacional croata (1835-1874). Sus principales objetivos incluyen la promoción de la identidad nacional y cultural de Croacia en los terrenos del arte, la ciencia, la creación, la economía y la vida pública, además del fomento del desarrollo social del país. (es)
- Matica hrvatska (Latin: Matrix Croatica) is the oldest independent, non-profit and non-governmental Croatian national institution. It was founded on February 2, 1842 by the Croatian Count Janko Drašković and other prominent members of the Illyrian movement during the Croatian National Revival (1835–1874). Its main goals are to promote Croatian national and cultural identity in the fields of art, science, spiritual creativity, economy and public life as well as to care for social development of Croatia. (en)
- Ма́тица хорватская (хорв. Matica hrvatska) — литературное-научное и просветительское общество, созданное в 1842 году в период хорватского национально-культурного возрождения, движущей силой которого были деятели иллиризма. Слово «матица» многозначно и может переводиться на русский как «пчелиная матка», «основа», «матрица». Вклад Матицы хорватской в развитие хорватского языка и литературы очень высок. В 1972 г. титовские власти закрыли Матицу хорватскую. Возродилась она лишь в 1989 году. (ru)
- Ма́тиця хорва́тська (хорв. Matica hrvatska) — літературне-наукове і просвітницьке товариство, створене в 1842 році у період хорватського національно-культурного відродження, рушійною силою якого були діячі ілліризма. Матиця хорватська, як і решта слов'янських Матиць, відіграла і продовжує відігравати величезну роль у розвитку хорватської мови, літератури і культури в цілому. Після закриття читальні в 1850 році товариство стало незалежним. В 1862 році була заснована Матиця далматинська. В 1874 році Матиця іллірійська була перейменована в Матицю хорватську. (uk)
|
