An Entity of Type: populated place, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Austria-Hungary, often referred to as the Austro-Hungarian Empire or the Dual Monarchy, was a constitutional monarchy and great power in Central Europe between 1867 and 1918. It was formed with the Austro-Hungarian Compromise of 1867 and was dissolved shortly after its defeat in the First World War.

Property Value
dbo:abstract
  • المجلس الامبراطوري ( (بالألمانية: Reichsrat)‏. (بالتشيكية: Říšská rada)‏. (بالبولندية: Rada Państwa)‏. (بالإيطالية: Consiglio Imperiale)‏. (بالسلوفينية: Državni zbor)‏ كان) المجلس التشريعي للإمبراطورية النمساوية من عام 1861، ومن عام 1867 كان المجلس التشريعي لسيسليثانيا داخل النمسا والمجر. لقد كانت هيئة ثنائية المجلس: كان مجلس الشيوخ هو (بالألمانية: Herrenhaus)‏، وكان ( (بالألمانية: Abgeordnetenhaus)‏. لتصبح قانونًا، كان يجب تمرير مشاريع القوانين من قِبل كلا المجلسين، موقَّعة من قِبل الوزير المسؤول، ومن ثم منحها الإمبراطور الملكي. بعد إقراره، تم نشر القوانين في Reichsgesetzblatt (مضاءة الرايخ لو الجريدة الرسمية ). بالإضافة إلى المجلس الإمبراطوري، فإن أراضي التاج الخمسة عشر في سيسليثانيا تحتوي على وجبات خاصة بها ( (بالألمانية: Landtage)‏. كان مقر المجلس الإمبراطوري من 4 ديسمبر 1883 في مبنى البرلمان في Ringstraße في فيينا. قبل الانتهاء من هذا المبنى، اجتمع مجلس اللوردات في مبنى ، واجتمع مجلس النواب في مبنى خشبي مؤقت صممه Ferdinand Fellner في Währinger Straße. تم حل المجلس الإمبراطوري في 12 نوفمبر 1918، بعد هزيمة النمسا والمجر في الحرب العالمية الأولى. (ar)
  • Říšská rada (německy Reichsrat) byl nejvyšší zákonodárný sbor Rakouského císařství, fungující od roku 1861 do roku 1918 (po přijetí rakousko-uherského vyrovnání roku 1867 šlo o zákonodárný sbor předlitavské části Rakouska-Uherska). Sídlila ve Vídni. Její vznik stanovila únorová ústava roku 1861. Do přijetí dubnové ústavy byla volena nepřímo, zemskými sněmy, následně došlo k zavedení přímých voleb. Šlo o dvoukomorový parlament, sestávající z volené Poslanecké sněmovny a nevolené Panské sněmovny. Volební systém do Poslanecké sněmovny byl zpočátku kuriový, s volebním cenzem, později bylo sérií reforem volební právo rozšiřováno a roku 1907 došlo k zavedení všeobecného a rovného volebního práva pro muže. V 60. a 70. letech 19. století v Říšské radě dominovala německá liberální centralistická Ústavní strana, později složení Poslanecké sněmovny Říšské rady rostoucí měrou odráželo fragmentovaný národnostní, třídní a ideologický charakter obyvatelstva. (cs)
  • الإمبراطورية النمساوية المجرية (تسمى أيضًا اختصارا النمسا-المجر) ولدت مع تسوية عام 1867 (بالألمانية: Ausgleich) بين نبلاء المجر والملكية الهابسبورغية في محاولة للحفاظ على الإمبراطورية النمساوية القديمة التي ولدت في عام 1804. تمتعت داخلها مملكة المجر بسياسة ذاتية الحكم على عدة صُعُد (خصوصاً في العلاقات الدبلوماسية والدفاع). في حين كان آل هابسبورغ أباطرة للنمسا وملوكًا للمجر. كان الاسم الكامل للدولة "الممالك والأراضي ممثلة في المجلس الإمبراطوري ". بلغت مساحة الإمبراطورية 680.000 كيلومترًا مربعًا وعدد سكانها عام 1910 52 مليون نسمة. عاصمتها فيينا، المدينة التي قفز عديد قاطنيها من 440.000 ساكن عام 1840 إلى 2.200.000 عشية الحرب العالمية الأولى لّما كانت ثالثة كبريات المدن في أوروبا. كان للنمسا والمجر دستورين وبرلمانين ووزارات منفصلة (كانت بودابست عاصمة المجر). اشترك الملك والوزارات بالمسؤولية عن السياسة الخارجية والاقتصادية والعسكرية. ووُجد إلى جانب الجيش الإمبراطوري الملكي المشترك جيش وطني نمساوي (Landwehr) وآخر مجري (Honvéd). وقد نظمت تفاهمات عشرية قابلة للتجديد القضايا المالية (مثل تقاسم النفقات المشتركة) والتجارية. بقاءها إمبراطورية متعددة الأعراق في عصر صحوة قومية قوي، جعلها تعاني باستمرار من النزاعات بين المجموعات العرقية الأحد عشر التي يتألف منها. ورغم الخصومات الإثنية خلال سنين عمرها الخمسين، شهدت الإمبراطورية نموًا اقتصاديًا سريعًا وتحديثًا ملحوظًا، إضافة إلى العديد من الإصلاحات الليبرالية. (ar)
  • Die Österreichisch-Ungarische Monarchie, ungarisch Osztrák-Magyar Monarchia, kurz Österreich-Ungarn, informell auch k. u. k. Doppelmonarchie genannt, war eine Realunion in der letzten Phase des Habsburgerreiches in Mittel- und Südosteuropa für den Zeitraum zwischen 1867 und 1918. Sie bestand nach dem Umbau des Kaisertums Österreich zu einem Staatenverband auf der Grundlage des österreichisch-ungarischen Ausgleiches vom 8. Juni 1867 (in Österreich am 21. Dezember 1867 verfassungsmäßig implementiert) bis zum 31. Oktober 1918 (Austritt Ungarns aus der Realunion). Die Österreichisch-Ungarische Monarchie setzte sich aus zwei Staaten zusammen: aus den im Reichsrat vertretenen Königreichen und Ländern, inoffiziell Cisleithanien (erst ab 1915 amtlich Österreich genannt), und den Ländern der Heiligen Ungarischen Krone, inoffiziell Transleithanien (vulgo Ungarn). Hinzu kam das seit 1878 von Österreich besetzte Gebiet Bosnien und Herzegowina, das 1908 als Kondominium nach langen Verhandlungen der Monarchie einverleibt wurde. Die verfassungsrechtlichen Ausgleichsvereinbarungen sicherten im Sinne einer Realunion die Gleichberechtigung der beiden (Teil-)Staaten im Verhältnis zueinander. Gemeinsames Staatsoberhaupt war der Kaiser von Österreich und Apostolische König von Ungarn aus dem Haus Habsburg-Lothringen. Von 1867 bis 1916 herrschte Franz Joseph I., danach bis 1918 sein Großneffe Karl I./IV. Mit rund 676.000 km² war Österreich-Ungarn nach der Annexion Bosniens und der Herzegowina 1908 flächenmäßig das zweitgrößte (nach dem Russischen Reich) und mit 52,8 Millionen Menschen (1914) das bevölkerungsmäßig drittgrößte Land Europas (nach dem Russischen und dem Deutschen Reich). Sein Gebiet umfasste zuletzt die Territorien der heutigen Staaten Österreich, Ungarn, Tschechien (mit Ausnahme des Hultschiner Ländchens), Slowakei, Slowenien, Kroatien, Bosnien und Herzegowina sowie Teile des heutigen Rumäniens (Siebenbürgen, Banat, später Kreischgebiet, östlicher Teil von Sathmar, Südmarmarosch, Südbukowina), Montenegros (Gemeinden an der Küste), Polens (Westgalizien), der Ukraine (Ostgalizien, Karpatenukraine und Nordbukowina), Italiens (Trentino-Südtirol und Teile von Friaul-Julisch Venetien) und Serbiens (Vojvodina). Der Erste Weltkrieg, der Zerfall Altösterreichs Ende Oktober 1918 durch die Gründung der Tschechoslowakei, des SHS-Staates und des Staates Deutschösterreich und den Abfall Galiziens, der Austritt Ungarns aus der Realunion per 31. Oktober 1918 sowie 1919 der Vertrag von Saint-Germain und 1920 der Vertrag von Trianon führten zum bzw. besiegelten das Ende von Österreich-Ungarn. Die in Deutschösterreich nachfolgende Republik („Restösterreich“) bewahrte den österreichischen Namen, schaffte (wie die Tschechoslowakei) den Adelsstand ab und verwies den Monarchen sowie andere Habsburger, die sich nicht als Bürger der Republik verstehen wollten, des Landes. Nicht zuletzt aufgrund der Erfahrungen der nachfolgenden Jahrzehnte gibt es im heutigen Österreich wie auch einigen anderen Nachfolgestaaten eine größtenteils positive Erinnerungskultur zur Habsburgermonarchie bzw. zu Österreich-Ungarn. (de)
  • Rakousko-Uhersko (německy Österreich-Ungarn), plným názvem Rakousko-uherská monarchie (německy Österreichisch-Ungarische Monarchie, maďarsky Osztrák-Magyar Monarchia), byl státní útvar, reálná unie Království a zemí v Říšské radě zastoupených neboli Předlitavska (německy Cisleithanien) a Zemí svaté Štěpánské koruny uherské neboli Zalitavska (německy Transleithanien, nepřesně Uherska), existující od 8. června 1867 do 31. října 1918. Toto soustátí vzniklo přeměnou Rakouského císařství (nástupníka Habsburské monarchie) na základě rakousko-uherského vyrovnání v únoru 1867. (cs)
  • Η Αυστροουγγαρία (γερμ.: Österreich-Ungarn, ουγγρ.: Osztrák–Magyar Monarchia), γνωστή επίσης ως Αυστροουγγρική Αυτοκρατορία ή Δυαδική Μοναρχία, ήταν μια συνταγματική ένωση της Αυστριακής Αυτοκρατορίας (τα Βασίλεια και τα Εδάφη που εκπροσωπούνταν στο Αυτοκρατορικό Συμβούλιο) και του Βασίλειου της Ουγγαρίας (Χώρες του Στέμματος του Αγίου Στεφάνου), που υπήρξε από το 1867 ως το 1918, οπότε κατέρρευσε ως αποτέλεσμα της ήττας της στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Η ένωση ήταν αποτέλεσμα του Αυστροουγγρικού Συμβιβασμού του 1867 και τέθηκε σε ισχύ στις 30 Μαρτίου 1867. Η Αυστροουγγαρία αποτελείτο από δύο μοναρχίες (Αυστρία και Ουγγαρία) και μια αυτόνομη περιοχή: το Βασίλειο της Κροατίας-Σλαβονίας υπό το Ουγγρικό στέμμα, που μετά από διαπραγματεύσεις κατέληξε στον Κροατοουγγρικό Διακανονισμό («Nagodba») το 1868. Διοικούνταν από τον Οίκο των Αψβούργων και αποτέλεσε την τελευταία φάση της συνταγματικής εξέλιξης της Μοναρχίας των Αψβούργων. Μετά τις μεταρρυθμίσεις του 1867 το Αυστριακό και το Ουγγρικό κράτος ήταν ισότιμα. Οι εξωτερικές υποθέσεις και ο στρατός τέθηκαν υπό κοινό έλεγχο, αλλά όλες οι άλλες κυβερνητικές αρμοδιότητες χωρίστηκαν μεταξύ των αντίστοιχων κρατών. Η Αυστροουγγαρία ήταν ένα πολυεθνικό κράτος και μία από τις Μεγάλες Δυνάμεις του κόσμου εκείνης της εποχής. Ηταν γεωγραφικά η δεύτερη μεγαλύτερη χώρα στην Ευρώπη μετά τη Ρωσική Αυτοκρατορία, με 621.538 τ.χ., και η τρίτη σε πληθυσμό (μετά τη Ρωσία και τη Γερμανική Αυτοκρατορία). Η Αυτοκρατορία δημιούργησε την τέταρτη μεγαλύτερη βιομηχανία κατασκευής μηχανών στον κόσμο, μετά τις Ηνωμένες Πολιτείες, τη Γερμανία και το Ηνωμένο Βασίλειο. Η Αυστροουγγαρία έγινε επίσης ο τρίτος μεγαλύτερος κατασκευαστής και εξαγωγέας ηλεκτρικών οικιακών συσκευών, ηλεκτρικών βιομηχανικών συσκευών και συσκευών παραγωγής ηλεκτρικής ενέργειας για τις μονάδες ηλεκτροπαραγωγής, μετά τις Ηνωμένες Πολιτείες και τη Γερμανική Αυτοκρατορία. Μετά το 1878 η Βοσνία και Ερζεγοβίνη βρισκόταν υπό Αυστροουγγρική στρατιωτική και πολιτική διοίκηση έως ότου προσαρτήθηκε πλήρως το 1908, προκαλώντας την Κρίση της Βοσνίας μεταξύ των άλλων δυνάμεων. Το Σαντζάκ, το de jure βόρειο τμήμα του Οθωμανικού Σαντζακίου του Νόβι Παζάρ (στο σημερινό Μαυροβούνιο και Σερβία), ήταν επίσης υπό την de facto κοινή κατοχή κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου, αλλά ο Αυστροουγγρικός στρατός αποσύρθηκε από εκεί, στο πλαίσιο της εκ μέρους του προσάρτησης της Βοσνίας. Η προσάρτηση της Βοσνίας οδήγησε επίσης στο να αναγνωριστεί το Ισλάμ ως επίσημη θρησκεία του κράτους, λόγω του Μουσουλμανικού πληθυσμού της Βοσνίας. Η Αυστροουγγαρία ήταν μία από τις Κεντρικές Δυνάμεις στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Είχε ήδη ουσιαστικά διαλυθεί από τη στιγμή που οι στρατιωτικές αρχές υπέγραψαν την ανακωχή της Βίλας Τζούστι στις 3 Νοεμβρίου 1918. Το Βασίλειο της Ουγγαρίας και η Πρώτη Αυστριακή Δημοκρατία αντιμετωπίστηκαν ως de jure διάδοχοί της, ενώ η ανεξαρτησία των Δυτικών και των Νότιων Σλάβων της αυτοκρατορίας ως Δημοκρατία της Τσεχοσλοβακίας, Δημοκρατία της Πολωνίας και Βασίλειο της Γιουγκοσλαβίας, αντίστοιχα, και οι περισσότερες εδαφικές απαιτήσεις του Βασιλείου της Ρουμανίας αναγνωρίστηκαν επίσης από την νικήτριες δυνάμεις το 1920. (el)
  • Austria-Hungary, often referred to as the Austro-Hungarian Empire or the Dual Monarchy, was a constitutional monarchy and great power in Central Europe between 1867 and 1918. It was formed with the Austro-Hungarian Compromise of 1867 and was dissolved shortly after its defeat in the First World War. At its core was the dual monarchy which was a real union between Cisleithania, the northern and western parts of the former Austrian Empire, and the Kingdom of Hungary. A third component of the union was the Kingdom of Croatia-Slavonia, an autonomous region under the Hungarian crown, which negotiated the Croatian–Hungarian Settlement in 1868. From 1878, Austria-Hungary jointly governed Bosnia-Herzegovina, which it annexed in 1908. Austria-Hungary was ruled by the House of Habsburg and constituted the last phase in the constitutional evolution of the Habsburg Monarchy. The union was established by the Austro-Hungarian Compromise on 30 March 1867 in the aftermath of the Austro-Prussian War. Following the 1867 reforms, the Austrian and Hungarian states were co-equal in power. The two states conducted common foreign, defense, and financial policies, but all other governmental faculties were divided among respective states. Austria-Hungary was a multinational state and one of Europe's major powers at the time. Austria-Hungary was geographically the second-largest country in Europe after the Russian Empire, at 621,538 km2 (239,977 sq mi) and the third-most populous (after Russia and the German Empire). The Empire built up the fourth-largest machine building industry in the world, after the United States, Germany, and the United Kingdom. Austria-Hungary also became the world's third-largest manufacturer and exporter of electric home appliances, electric industrial appliances, and power generation apparatus for power plants, after the United States and the German Empire. The Austro-Hungarian Compromise remained bitterly unpopular among the ethnic Hungarian voters because ethnic Hungarians did not vote for the ruling pro-compromise parties in the Hungarian parliamentary elections. Therefore, the political maintenance of the Austro-Hungarian Compromise (thus Austria-Hungary itself) was mostly a result of the popularity of the pro-compromise ruling Liberal Party among ethnic minority voters in the Kingdom of Hungary. After 1878, Bosnia and Herzegovina came under Austro-Hungarian military and civilian rule until it was fully annexed in 1908, provoking the Bosnian crisis among the other powers. The northern part of the Ottoman Sanjak of Novi Pazar was also under de facto joint occupation during that period, but the Austro-Hungarian army withdrew as part of their annexation of Bosnia. The annexation of Bosnia also led to Islam being recognized as an official state religion due to Bosnia's Muslim population . Austria-Hungary was one of the Central Powers in World War I, which began with an Austro-Hungarian war declaration on the Kingdom of Serbia on 28 July 1914. It was already effectively dissolved by the time the military authorities signed the armistice of Villa Giusti on 3 November 1918. The Kingdom of Hungary and the First Austrian Republic were treated as its successors de jure, whereas the independence of the West Slavs and South Slavs of the Empire as the First Czechoslovak Republic, the Second Polish Republic, and the Kingdom of Yugoslavia, respectively, and most of the territorial demands of the Kingdom of Romania were also recognized by the victorious powers in 1920. (en)
  • Der Reichsrat war von 1861 an das Parlament des Kaisertums Österreich und von 1867 bis 1918 das Parlament der cisleithanischen Reichshälfte der nunmehrigen Doppelmonarchie Österreich-Ungarn. Er bestand aus zwei Kammern, dem Herrenhaus und dem Abgeordnetenhaus. Einberufung, Vertagung und Schließung betrafen immer beide Häuser des Parlaments. Beschlüsse wurden zum Gesetz, wenn ihnen beide Häuser zugestimmt hatten, sie der Kaiser zum Zeichen seines Einverständnisses unterzeichnet hatte und die Gegenzeichnung der verantwortlichen k.k. Minister erfolgt war. (Für Finanzgesetze und Rekrutenaushebung galt, wenn die beiden Häuser uneinig blieben, die kleinere Ziffer als bewilligt.) Die Gesetze wurden im Namen des Kaisers im Reichsgesetzblatt kundgemacht. Neben dem Reichsrat hatten die Landtage der Kronländer Cisleithaniens nur geringe Gesetzgebungskompetenzen. Sitz des Reichsrats war seit 4. Dezember 1883 das Parlamentsgebäude an der Ringstraße in Wien, das heute Tagungsort des österreichischen Parlaments ist. Vorher hatte das Abgeordnetenhaus nur einen provisorischen Sitz in einem hölzernen Gebäude – ironisch Schmerling-Theater genannt – in der Währinger Straße im 9. Wiener Gemeindebezirk. (de)
  • Aŭstrio-Hungario aŭ Aŭstrujo-Hungarujo, ankaŭ konata kiel Danuba Monarkio kaj kiel Habsburga Imperio aŭ Habsburga monarkio, estis duopa monarkio en Eŭropo, kiu ekzistis de 1867 ĝis 1918.Ĝi estis federacio el la imperio Aŭstrio kaj la Hungara reĝlando sub komuna monarko. Aŭstrio kaj Hungario historie kuniĝis en 1521 per la geedziĝo de princino kaj arkiduko Ferdinando la 1-a,kiu post la abdiko de sia frato Karolo la 5-a iĝis imperiestro de la Sankta Roma Imperio.Post la morto de Ladislao la 2-a, la patro de Ana, Ferdinando iĝis reganto de Hungario kaj Bohemio. Hungario tamen ne iĝis parto de la imperio. Post la Franca Revolucio Aŭstrio pli koncentriĝis orienten, kaj post la fino de la Sankta Romia Imperio en 1806 ties lasta imperiestro Francisko iĝis aŭstria imperiestro. Ĉar la hungaraj nobeloj ne sentis sin sufiĉe reprezentataj en la imperia administrado, ili ribelis en 1848 kaj fine atingis la "egaligon" kun la aŭstroj. De 1867 la aŭstria imperiestro estis samtempe hungaria reĝo, kaj la monarkio portis la nomon "k. u. k." (= "kaiserlich und königlich", imperiestra kaj reĝa). (eo)
  • Austria-Hungariako Inperioa (alemanez Österreichisch-Ungarische Monarchie, hungarieraz Osztrák–Magyar Monarchia) 1867an sortutako estatu europarra izan zen, Austriako inperioak bere baitan Hungariako Erresumaren autonomia onartu zuenean. Une horretatik aurrera, enperadoreak bi erreinuetako koroa izan zuen, baina bakoitzak autonomia maila esanguratsua izan zuen eguneroko jardueretan. Modu horretan, sortu zen 51 urtez, alde batean erresuma eta bestean inperioa zena, kontzeptuaz. Europa erdialdeko lurralde zabalak menperatu zituen. 1914an, Lehenengo Mundu Gerra hastean, 676.615 km² eta 52.799.000 biztanle zituen. Gerra hori inperioaren amaiera izan zen; Austria eta Hungaria banatu egin ziren eta beraien menpe egondako herrialde askok independentzia lortu zuten. Gaur egungo estatuen banaketa aintzat hartuz, Austria, Hungaria, Txekia, Eslovakia, Eslovenia, Kroazia eta Bosnia-Herzegovinako lurraldeak izan ziren inperioko zati, baita Serbia, Montenegro, Italia, Errumania, Polonia eta Ukrainako zenbait eskualde ere. (eu)
  • Le Reichsrat ou Conseil d'Empire (en tchèque : rada Říšská ; en slovène : zbor Državni) était l’assemblée parlementaire bicamérale de la Cisleithanie, la moitié autrichienne de la double monarchie d'Autriche-Hongrie, de 1867 à 1918. Il a été créé en 1861 en tant que parlement de l'empire d'Autriche et maintenu lors du Compromis austro-hongrois de 1867. L'assemblée est un des symboles de l'appartenance commune des pays autrichiens après la sortie des pays de la Couronne de saint Étienne (Transleithanie). À partir du 4 décembre 1883, le Reichsrat avait son siège dans le bâtiment du Parlement autrichien sur le Ring à Vienne. (fr)
  • El Consejo Imperial (en alemán, Reichsrat; en checo, Říšská rada; en polaco, Rada Państwa; en italiano, Consiglio Imperiale; en esloveno, Državni zbor) fue la legislatura del Imperio austríaco desde 1861, y desde 1867 la legislatura de Cisleitania dentro de Austria-Hungría. Era un cuerpo bicameral: la cámara alta era la Cámara de los Señores (en alemán, Herrenhaus), y la cámara baja era la (en alemán, Abgeordnetenhaus). Para convertirse en ley, los proyectos de ley debían ser aprobados por ambas cámaras, firmados por el ministro del gobierno responsable, y luego el emperador debía otorgar su consentimiento real. Después de haberse aprobado, las leyes se publicaron en el Reichsgesetzblatt (lit. Gaceta de ley del Reich). Además del Consejo Imperial, las quince tierras individuales de la corona de Cisleitania tenían sus propias dietas (en alemán, Landtage) La sede del Consejo Imperial del 4 de diciembre de 1883 estaba en el edificio del Parlamento en la Ringstraße en Viena. Antes de la finalización de este edificio, la Cámara de los Señores se reunió en la , y la Cámara de Diputados se reunió en un edificio temporal de madera diseñado por en Währinger Straße. El Consejo Imperial se disolvió el 12 de noviembre de 1918, tras la derrota de Austria-Hungría en la Primera Guerra Mundial. (es)
  • L'Autriche-Hongrie (en allemand : Österreich-Ungarn, en hongrois : Ausztria-Magyarország), en forme longue habituelle l'Empire austro-hongrois (en allemand : Österreichisch-Ungarische Monarchie, en hongrois : Osztrák-Magyar Monarchia), est l'ancienne union de deux États d'Europe centrale créée par la transformation en une « double monarchie » de l’empire d'Autriche (lui-même regroupant à partir de 1804 les États régis par les Habsbourg à la suite de la disparition du Saint-Empire romain germanique). L’Autriche-Hongrie a existé de 1867 à 1918. Également appelée « monarchie danubienne », l'Autriche-Hongrie consiste en l'union réelle de deux États contigus et égaux, unis par la maison de Habsbourg-Lorraine et liés par un « compromis » (en allemand : Ausgleich ; en hongrois : kiegyezés) : * les royaumes et pays représentés à la Diète d'Empire, dits Cisleithanie, incluant notamment l'archiduché d'Autriche, les royaumes de Bohême et de Galicie ; * les pays de la Couronne de saint Étienne, dits Transleithanie, incluant les royaumes de Hongrie et de Croatie-Slavonie. Jusqu'en 1907, une union douanière complète l'union réelle. En 1908, l'Autriche-Hongrie annexe la Bosnie-Herzégovine qu'elle occupait et administrait depuis 1878 mais qui était restée nominalement sous souveraineté ottomane. La constitution politique de l'Autriche-Hongrie fait suite à l’exclusion des empereurs d'Autriche de leurs zones d’influence traditionnelles : l'Italie (1860) puis l’Allemagne (1866). Le projet de François-Joseph Ier consiste alors à conforter son assise en associant les élites hongroises au pouvoir. Ce compromis est accepté par la noblesse hongroise car il pérennise la plupart de ses privilèges féodaux institués par la Bulle d'or du roi André II en 1222. En 1867, François-Joseph, déjà empereur d’Autriche, est couronné roi de Hongrie à Budapest. Autocrate conservateur mais pragmatique, il s’appuie sur les facteurs de cohésion que sont la monarchie et sa bureaucratie, l’Église catholique, l’aristocratie et l’armée. Son petit-neveu lui succède en 1916 sous les noms de Charles Ier d’Autriche et Charles IV de Hongrie. L'empire habsbourgeois devient ainsi une « double monarchie », expression réservée à l’Autriche-Hongrie. L’aigle à deux têtes, symbole bien antérieur à la constitution, lui convient parfaitement. Les adjectifs officiels étaient les suivants : * « impérial et royal » (« K. und K. » : Kaiserlich und Königlich) pour les services communs (armée, finances, diplomatie) : la KuK Marine est la marine de guerre et la KuK Armee la composante commune des forces terrestres austro-hongroises ; * « impérial-royal » pour les services propres à la « Cisleithanie » dont le souverain est empereur d'Autriche, roi de Bohême et Moravie, de Galicie et Lodomérie, duc ou comte des autres territoires héréditaires des Habsbourg ; * « royal » pour les services propres à la « Transleithanie » où le souverain règne à titre de roi de Hongrie et de Croatie. Ce compromis politique avec la noblesse hongroise lèse les intérêts des autres peuples de la « double monarchie », slaves (Tchèques, Slovaques, Polonais, Ukrainiens, Slovènes, Croates, Serbes) ou latins (Italiens, Roumains). Lors de la défaite à l’issue de la Première Guerre mondiale et au nom du « droit des peuples à disposer d'eux-mêmes », les assemblées représentatives de ces peuples, constituées en décembre 1918, proclament, ainsi d'ailleurs que le Conseil national des Hongrois, leur séparation de la « double monarchie ». Ce processus aboutit au remplacement de l’Empire austro-hongrois par sept « États-nations ». Certains sont nouvellement indépendants, allant ainsi bien au-delà des anciennes revendications de l’austroslavisme, restées insatisfaites : ce sont la Tchécoslovaquie et le royaume des Serbes, Croates et Slovènes, future Yougoslavie, formé par la réunion des Slaves méridionaux d’Autriche-Hongrie, de Serbie et du Monténégro. Un autre, la Pologne, est ressuscité après plus de 120 ans de disparition. Deux pays latins déjà existants sont simplement agrandis aux dépens de l’empire : l’Italie et la Roumanie. Ces profonds changements sont officialisés durant les deux années suivantes par la signature des traités de Saint-Germain et du Trianon qui consacrent la fin de l’Empire, l’interdiction pour les Habsbourg de résider en Autriche, mais aussi l’interdiction pour les Allemands d’Autriche, ainsi exclus du fameux « droit des peuples », de s’unir à la république de Weimar. L’Autriche elle-même devient et reste une république, tandis qu'en Hongrie un bref épisode républicain laisse place à une monarchie gouvernée par une régence et réduite au tiers central de la Grande Hongrie, un tiers des Magyars se retrouvant en dehors de ses nouvelles frontières. (fr)
  • El Imperio austrohúngaro, o simplemente Austria-Hungría (oficialmente, Monarquía austrohúngara; en alemán, Österreichisch-Ungarische Monarchie; en húngaro, Osztrák-Magyar Monarchia), fue un Estado europeo creado en 1867 tras el llamado Compromiso austrohúngaro, el cual equiparó el estatus del Reino de Hungría con el del Imperio austríaco, ambos bajo el mismo monarca. El nombre oficial completo del Imperio se traduce como: «Los Reinos y Territorios representados en el Consejo Imperial y los Territorios de la Santa Corona Húngara de San Esteban».​ El soberano gobernaba como emperador de Austria sobre el oeste y el norte, la llamada Cisleitania, y como rey de Hungría sobre la Transleitania. Aunque suele describirse en la actualidad como un solo Estado, cada uno de estos territorios fue administrado independientemente, con sus propios parlamentos, gobiernos y tribunales, e incluso no existió una ciudadanía común. Solo en temas de defensa nacional y relaciones exteriores, el Imperio austrohúngaro actuó como una entidad unificada. En 1914, en vísperas de la Primera Guerra Mundial que lo llevaría a su disolución, el Imperio tenía una extensión de 675 936 km² y una población de 52 800 000 habitantes, siendo considerado una de las grandes potencias europeas y mundiales,​ destacando especialmente por su prestigio cultural, artístico e intelectual. Tras la derrota en la Primera Guerra Mundial, surgieron diversos movimientos nacionales que promovieron la disolución del Imperio y la formación de Estados nación que acogieran a los diversos grupos étnicos existentes en la región. En 1919, Austria-Hungría fue disuelta, dando origen a los estados de Austria alemana, el Reino de Hungría, Checoslovaquia, el Estado libre de Fiume y el Estado de los Eslovenos, Croatas y Serbios, mientras algunas regiones fueron anexadas por los países vecinos. En la actualidad, el antiguo territorio del Imperio austrohúngaro se extiende a lo largo de 13 países europeos: Austria, Hungría, República Checa, Eslovaquia, Eslovenia, Croacia, Bosnia y Herzegovina, Serbia (las regiones de Voivodina y el Banato Occidental), Montenegro (Bocas de Kotor), Italia (Trentino-Alto Adigio y Trieste), Rumania (Transilvania, el Banato Oriental y Bucovina), Polonia (Galitzia occidental y Silesia) y Ucrania (Galitzia oriental y la Rutenia Transcarpática). (es)
  • Is éard a bhí i gceist leis an Ostair-Ungáir (nó Impireacht na hOstaire is na hUngáire, nó an Démhonarcacht, nó Monarcacht na Danóibe, nó an Mhonarcacht Impiriúil Ríoga) ná an t-aontas bunreachtúil monarcach i lár na hEorpa a tháinig ar an bhfód de thoradh an Ausgleich, nó Comhréiteach na bliana 1867. De réir an chomhréitigh seo, thoiligh Rítheaghlach Ostarach Hapsburg an chumhacht a chomhroinnt le rialtas na hUngáire, agus mar sin rinneadh tír ar leith de Ríocht na hUngáire a raibh an ceann stáit, cuid de na ranna rialtais agus forais áirithe i bpáirt aici leis an Impireacht Ostarach. Sin an chúis a dtugtaí monarcacht Impiriúil Ríoga ar an Ostair-Ungáir: thagair an chéad aidiacht acu do ról an rialtóra mar Impire san Ostair, agus an dara ceann acu bhí sé ag trácht ar a ról mar Rí san Ungáir. Mhair an démhonarcacht bliain amháin thar an leathchéad. Tháinig deireadh léi sa bhliain 1918, nuair a briseadh an Chéad Chogadh Domhanda ar na Cumhachtaí Láir (Impireacht na Gearmáine agus an Démhonarcacht). Ba ansin a tháinig na gluaiseachtaí náisiúnta chun tosaigh i measc na náisiúntachtaí beaga a raibh an Impireacht comhdhéanta astu, agus bhunaigh siad stáit nua dóibh féin. Ní mór an giorrúchán k.u.k. (kaiserlich und königlich, "Impiriúil agus Ríoga") a aithint thar an ngiorrúchán k.k. (kaiserlich königlich, "Impiriúil Ríoga"). Tagraíonn an chéad ghiorrúchán d'údaráis na tíre go léir, idir an Ostair agus an Ungáir. Maidir leis an dara giorrúchán, tráchtann sé ar údaráis na hOstaire, nó is amhlaidh go raibh an tImpire ag rialú Ríocht na Boihéime (inniu: Poblacht na Seice) mar rí, freisin. Tagraíonn an giorrúchán kgl. ung. (königlich ungarisch, ríoga Ungárach) d'údaráis na hUngáire (m. kir. nó magyar királyi an leagan Ungáirise). (ga)
  • L'Impero austro-ungarico (in tedesco: Österreichisch-Ungarische Monarchie; in ungherese: Osztrák–Magyar Monarchia), o semplicemente Austria-Ungheria (in tedesco: Österreich-Ungarn; in ungherese: Ausztria-Magyarország) fu uno Stato dell'Europa centrale nato nel 1867 con il cosiddetto Ausgleich ("compromesso") tra la nobiltà ungherese e la monarchia asburgica inteso a riformare l'Impero austriaco nato nel 1804. In virtù di questa riforma costituzionale l'Impero austriaco divenne «monarchia austro-ungarica» che, sotto l'identico sovrano, riconosceva l'esistenza di due regni distinti e in condizioni di parità, per cui il Regno d'Ungheria si autogovernava e godeva di una sua politica autonoma in molti campi. Gli Asburgo (o Absburgo) erano dunque sia imperatori d'Austria sia re di Ungheria. Il nome completo dello Stato era «I regni e le terre rappresentate nel concilio imperiale e le terre della Corona di Santo Stefano». Gli storici individuano questo compromesso col nome di "duplice monarchia": nei territori austriaci era denominato anche colloquialmente come kaiserliche und königliche (o k. u. k.) Doppelmonarchie ("Duplice monarchia imperiale e regia") o Donaumonarchie ("monarchia danubiana"). L'impero aveva una superficie di 680 000 km² (era il secondo Paese europeo per estensione dopo l'Impero russo) e nel 1910 contava 52 milioni di abitanti. La capitale era Vienna, città che passò dai 440 000 abitanti del 1840 ai 2 200 000 alla vigilia della prima guerra mondiale, quando era la terza città più grande d'Europa. Austria e Ungheria avevano costituzioni, parlamenti e ministeri separati (per l'Ungheria la capitale era Budapest). Il sovrano e i ministeri competenti per la politica estera, la politica economica e quella militare erano in comune. Accanto all'imperiale e regio esercito comune esistevano anche un esercito nazionale austriaco (kaiserlich-königliche Landwehr) e uno ungherese (Magyar Királyi Honvédség). Le questioni finanziarie (come la spartizione delle spese comuni) e quelle commerciali erano regolate da compromessi decennali rinnovabili. Trattandosi di un impero multietnico in un'epoca di forte risveglio del nazionalismo, l'Austria-Ungheria fu continuamente travagliata dalle dispute fra gli undici gruppi etnici che lo componevano. Tuttavia malgrado le rivalità etniche nei suoi cinquant'anni di esistenza l'Austria-Ungheria conobbe una rapida crescita economica e una marcata modernizzazione, oltre a molte riforme liberali. Il 28 luglio del 1914 l'Austria-Ungheria diede il via alla prima guerra mondiale invadendo il Regno di Serbia. (it)
  • オーストリア゠ハンガリー帝国(オーストリア゠ハンガリーていこく、ドイツ語:Österreichisch-Ungarische Monarchie または Kaiserliche und königliche Monarchie、ハンガリー語:Osztrák-Magyar Monarchia)は、かつて欧州に存在した国家。ハプスブルク帝国の一つであり、その最後の形態である。 (ja)
  • Rada Państwa (niem. Reichsrat) – istniejący w latach 1861–1918 dwuizbowy parlament austriacki, od 1867 obejmujący wyłącznie austriacką część monarchii austro-węgierskiej – tzw. Przedlitawię. (pl)
  • De Rijksraad van Oostenrijk (Duits: Reichsrat, Italiaans: Consiglio del Reich, Kroatisch: Carevinsko vijeće, Pools: Rada Państwa, Sloveens: državni svet, Tsjechisch: Říšská rada), was van 1861 tot 1918 de benaming van het parlement van Cisleithanië, het Oostenrijkse deel van de dubbelmonarchie Oostenrijk-Hongarije. De Rijksraad bestond uit twee kamers: * Lagerhuis: Huis van Afgevaardigden (Abgeordnetenhaus) * Hogerhuis: Herenhuis (Herrenhaus) In de volksmond sprak men over de Rijksraad als men daar het Huis van Afgevaardigden mee bedoelde. (nl)
  • Austro-Węgry, także monarchia austro-węgierska (niem. Österreich-Ungarn Monarchie, węg. Osztrák-Magyar Monarchia) – państwo związkowe w Europie Środkowej. Austro-Węgry były wielonarodową monarchią konstytucyjną i w swoim czasie jednym z największych mocarstw. Istniały 51 lat, od 1867 do rozpadu w 1918 roku i zakończenia I wojny światowej. (pl)
  • Oostenrijk-Hongarije (ook bekend als de Donaumonarchie, het Oostenrijks-Hongaarse Rijk, de Oostenrijks-Hongaarse monarchie of de k.u.k.-Monarchie), formeler bekend als de in de Rijksraad Vertegenwoordigde Koninkrijken en Landen en de Landen van de Heilige Hongaarse Stefanskroon, was een constitutionele monarchistische unie tussen de kronen van het keizerrijk Oostenrijk en koninklijk Hongarije in Centraal-Europa. De unie was een gevolg van de Ausgleich (1867), waarin het huis Habsburg toestond de macht te delen met de gescheiden Hongaarse regering, en zo dus toestond het grondgebied van het voormalige keizerrijk Oostenrijk te verdelen onder hen. De Oostenrijkse en Hongaarse landen werden onafhankelijke entiteiten die een gelijke status genoten. Oostenrijk-Hongarije was een multinationale monarchie en een van 's werelds grootste mogendheden op dat moment. De dubbelmonarchie bleef 51 jaar bestaan, tot ze werd ontbonden op 31 oktober 1918 na een militaire nederlaag op het Italiaans front van de Eerste Wereldoorlog. De monarchie bestond uit hedendaags Oostenrijk, Hongarije, Bosnië en Herzegovina, Kroatië, Tsjechië, Slowakije, Slovenië en delen van Italië, Montenegro, Polen, Roemenië, Servië en Oekraïne. (nl)
  • Áustria-Hungria ou Império Austro-Húngaro foi uma união constitucional do Império Austríaco (Reinos e Terras Representados no Conselho Imperial, ou Cisleitânia) e o Reino da Hungria (Terras da Coroa de Santo Estêvão ou Transleitânia) que existiu de 1867 a 1918, quando entrou em colapso após a sua derrota na Primeira Guerra Mundial. A união foi resultado do Compromisso Austro-Húngaro de 1867 e surgiu em 30 de março de 1867. A Áustria-Hungria consistiu em duas monarquias, Áustria e Hungria, e uma região autônoma: o Reino da Croácia-Eslavônia sob domínio da coroa húngara, que negociou o Compromisso Croata-Húngaro (Nagodba) em 1868. Foi regido pela Casa de Habsburgo e constituiu a última fase na evolução constitucional da Monarquia Habsburgo. Após as reformas de 1867, os estados austríaco e húngaro foram co-iguais. Os assuntos estrangeiros e militares eram submetidos à supervisão conjunta, mas todos os outros temas governamentais eram divididos entre os respectivos estados. A Áustria-Hungria era um estado multinacional e uma das grandes potências do mundo na época. Geograficamente, era o segundo maior país da Europa após o Império Russo, com uma área de 621 538 km², e o terceiro mais populoso (depois da Rússia e do Império Alemão). O Império construiu a quarta maior indústria de construção de máquinas do mundo, depois dos Estados Unidos, Alemanha e Reino Unido. A Áustria-Hungria também se tornou o terceiro maior fabricante e exportador mundial de eletrodomésticos elétricos, aparelhos elétricos industriais e aparelhos de geração de energia para usinas de energia, depois dos Estados Unidos e do Império Alemão. Depois de 1878, a Bósnia e Herzegovina estava sob o domínio militar e civil austro-húngaro até que ser totalmente anexada em 1908, provocando a crise bósnia entre as outras potências. Sandžak/Raška, de jure parte norte do (no Montenegro e na Sérvia), também estava sob uma ocupação conjunta de facto durante esse período, mas o Exército Austro-Húngaro retirou-se como parte de sua anexação da Bósnia. A anexação da Bósnia também levou o islamismo a ser reconhecido como uma religião oficial do Estado devido à população muçulmana da Bósnia. A Áustria-Hungria foi um dos Impérios Centrais durante a Primeira Guerra Mundial. O país foi efetivamente dissolvido quando as autoridades militares assinaram o Armistício de Villa Giusti em 3 de novembro de 1918. O Reino da Hungria e a Primeira República Austríaca foram tratados como seus sucessores de jure, enquanto a independência dos eslavos ocidentais e dos eslavos meridionais do Império como a Primeira República da Checoslováquia, a Segunda República da Polônia e o Reino da Iugoslávia, respectivamente, e a maioria das demandas territoriais do Reino da Romênia também foram reconhecidas pelas potências vitoriosas em 1920. (pt)
  • А́встро-Ве́нгрия (Австро-Венгерская империя, нем. Österreich-Ungarn, официально с 14 ноября 1868 года — нем. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone (Королевства и земли, представленные в Рейхсрате, а также земли венгерской короны Святого Стефана), неофициальное полное название — нем. Österreichisch-Ungarische Monarchie (Австро-Венгерская монархия), венг. Osztrák-Magyar Monarchia, словацк. Rakúsko-Uhorská monarchia, чеш. Rakousko-Uhersko) — двуединая монархия Габсбургов (K. und k.) и многонациональное государство в Центральной Европе, существовавшее в 1867—1918 годах; реальная уния Австрии и Венгрии. На территории бывшей Австро-Венгрии располагаются современные государства Австрия, Босния и Герцеговина, Венгрия, Словакия, Словения, Хорватия, Чехия, а также почти половина территории Румынии (историческая область Трансильвания и жудец Сучава); отдельные части входят в состав Италии (автономная область Трентино-Альто-Адидже, часть области Фриули — Венеция-Джулия, включая Триест), Польши (Малопольское и Подкарпатское воеводства), Сербии (Автономный край Воеводина, часть Белграда), Черногории (Которский залив) и Украины (Закарпатская, Ивано-Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновицкая области). (ru)
  • Österrike-Ungern (tyska: Österreich-Ungarn; ungerska: Osztrák-Magyar Monarchia), officiellt De i riksrådet företrädda kungarikena och länderna och den heliga ungerska Stefanskronans länder (tyska: Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone; ungerska: A birodalmi tanácsban képviselt királyságok és országok és a magyar Szent Korona országai) även kallat dubbelmonarkin och Donau-monarkin, var en stat som bestod av kejsardömet Österrike och kungariket Ungern, förenade i en personalunion under åren 1867–1918. Österrike-Ungern bildades den 8 juni 1867 genom det österrikisk-ungerska förlikningsavtalet då kejsardömet Österrike ombildades till realunionen Österrike-Ungern. Genom denna förändring jämställdes ungersk etnicitet med den tyska samtidigt som Budapest fick huvudstadsstatus vid sidan av Wien, men detta betydde ingenting för de slaviska folken i riket. Österrike-Ungern bestod av två rikshälfter, av vilka den österrikiska så kallade cisleithanska delen (den från Wien räknat denna sida om floden Leitha belägna delen av monarkin) omfattade de i österrikiska riksrådet representerade länderna, medan det så kallade transleithanska, kungariket Ungern i vidsträckt mening, omfattade den ungerska kronans länder. Under gemensam förvaltning stod (de med monarkin införlivade) provinserna Bosnien och Hercegovina. Till Cisleithanien (kejsardömet Österrike) hörde ärkehertigdömet Österrike (delat i kronländerna Övre och Nedre Österrike), hertigdömena Salzburg, Steiermark, Kärnten och Krain, Österrikiska kustlandet (innefattande markgrevskapet Istrien, furstgrevskapet Görz och Gradiska samt staden Trieste), furstgrevskapet Tyrolen med Vorarlberg, kungariket Böhmen, markgrevskapet Mähren, hertigdömet Schlesien, kungariket Galizien och Lodomerien med storhertigdömet Kraków (Krakau), hertigdömet Bukovina och kungariket Dalmatien. Transleithanien (den ungerska kronans land) utgjordes av kungariket Ungern (vilket inkluderade nuvarande Slovakien och Burgenland) med Siebenbürgen (Transsylvanien), staden Fiume med omnejd samt kungariket Kroatien och Slavonien. Bosnien och Hercegovina var från år 1908 ett gemensamt område, kallat kondominat, för Österrike-Ungern. Den cisleithanska riksdelen omfattade 300 007 km² med 29 193 299 invånare (1913) och den transleithanska 325 411 km² med 21 480 829 invånare (1915). Bosnien-Hercegovina omfattade 51 199 km² med 1 931 802 invånare (1910). (sv)
  • Рейхсрат (нем. Reichsrat, Государственный Совет) — двухпалатный законодательный орган, парламент «австрийской» части Австро-Венгерской монархии (Цислейтании). Действовал в период с 1867 по 1918 год. Одновременно в Транслейтании законодательные функции исполняло Национальное Собрание (венг. Országgyűlés). (ru)
  • 奧匈帝國(德語:Österreich-Ungarn;匈牙利語:Ausztria-Magyarország)是欧洲历史上的一个立宪制二元君主国,由「奥地利帝国」和「匈牙利王國」兩個主權國共同组成,其創立的法理依據來自《1867年奧匈折衷方案》,1918年因第一次世界大战战败而解体。 奥匈帝国由哈布斯堡王朝统治,其国内的奧地利和匈牙利被法律定为两个平等且獨立的國家,而在國際社會上普遍視奧匈為同一國。奧匈两国在立法、行政、司法、稅收、海關、鑄幣等领域分别享有自主權,唯獨總體財政、外交和國防這三項需交由帝國的中央政府來管理。 奥匈帝国是当时的世界列强之一,在第一次世界大战前,版圖地跨东欧、中欧和南欧,面积大小为欧洲第二,僅次於俄羅斯;人口总数位居欧洲第三,稍遜於俄羅斯和德国;它還保有世界第四大的机械制造业体系,只在美国、德国和英国之後,尤其以军火制造业最为发达;其家用电器、照明设备以及发电機裝置的製造量和出口量都位居世界第三,僅次於美国和德国。在政治、軍事和外交上,奧匈一直堅定的和德意志帝國站在一派,兩國在各種方面的互補性極佳,使得德國也屢屢協助奧匈,這間接導致20世紀初的歐洲列強在陣營上迅速兩極分化,並最終釀成第一次世界大戰。 奧匈帝國是一個典型的多民族国家,其國內沒有任何一個民族可以佔據50%以上的人口,故奧匈的各種國家級事务常需要其国内的12个民族代表來共同决定。其存续末期期间,欧洲民族主義思潮逐漸盛行,各地民族独立思想已趨至成熟且纠纷不断,由之产生的语言分歧也使得战时军队指挥效率低下。雖然奧匈帝國在民族問題上舉步維艱,但在它所存在的约50年间整个国家的经济仍然飛速发展,不僅实现了近代化,许多开明的經濟改革也得以施行。 1908年,奥匈帝国兼并波斯尼亚和黑塞哥维那地区,为帝国存在期间少有的领土扩张,酿成波斯尼亚危机,间接为1914年萨拉热窝事件的爆发埋下祸根。事件中,皇太子約瑟夫·斐迪南大公被19歲的塞爾維亞黑手会的激进民族主义者加夫里洛·普林西普刺殺,引發第一次世界大戰。第一次世界大战中,奥匈帝国和德国同属同盟国一方,于1918年战败而解体,奥地利第一共和国和匈牙利王国成为奥匈帝国的法理继承国,而在奥匈帝国故土上建立起来的独立民族国家还包括捷克斯洛伐克和斯洛文尼亚人、克罗地亚人和塞尔维亚人国等;亦有部分领土被波兰第二共和国和羅馬尼亞继承。 (zh)
  • 帝國議會(德語:Reichsrat;捷克語:Říšskárada;波蘭語:Rada Państwa;意大利語:Consiglio Imperiale;斯洛文尼亞語:Državnizbor)由1861年起是奧地利帝國的立法機關,而自1867年起成為內萊塔尼亞的立法機關。議會由兩院組成,分別為上議院(德語:Herrenhaus)和下議院(德語:Abgeordnetenhaus)組成。 (zh)
  • Імперська Рада або Рейхсрат (нім. Reichsrat) — двопалатний парламент Австрійської імперії, створений на підставі Лютневого патенту від 26 лютого 1861. Відповідно до положень Грудневої конституції з 1867 - парламент Цислейтанії Австро-Угорщини. Припинив існування 1918 внаслідок розпаду імперії. (uk)
  • А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою і однією з головних держав Європи того часу. Австро-Угорщина була географічно другою за величиною країною в Європі після Російської імперії — 621 538 км2 (239,977 кв. миль) і третя за чисельністю населення (після Росії та Німецької імперії). Імперія створила четверту за величиною машинобудівну галузь у світі після Сполучених Штатів, Німеччини та Великої Британії. Австро-Угорщина також стала третім за величиною виробником і експортером побутових електроприладів, промислових електроприладів і обладнання для вироблення електроенергії для електростанцій після Сполучених Штатів і Німецької імперії. У 1918 році внаслідок поразки у Першій світовій війні розпалась на ряд незалежних держав. (uk)
dbo:capital
dbo:currency
dbo:demonym
  • Austro-Hungarian (en)
dbo:governmentType
dbo:iso31661Code
  • omit
dbo:largestCity
dbo:motto
  • ("Indivisibly and inseparably")
  • Indivisibiliter ac inseparabiliter
dbo:officialLanguage
dbo:religion
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 2983 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 251679 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1073980900 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:bg
  • lightgrey (en)
dbp:border
  • 1 (xsd:integer)
dbp:boxwidth
  • 200 (xsd:integer)
dbp:capital
dbp:coaSize
  • 100 (xsd:integer)
dbp:commonName
  • Austria–Hungary (en)
dbp:conventionalLongName
  • Austro-Hungarian Monarchy (en)
dbp:currency
  • (en)
  • Gulden (en)
  • Krone (en)
dbp:date
  • 2014-05-28 (xsd:date)
dbp:dateEvent
  • 1879-10-07 (xsd:date)
  • 1908-10-06 (xsd:date)
  • 1914-06-28 (xsd:date)
  • 1914-07-28 (xsd:date)
  • 1918-10-31 (xsd:date)
  • 1918-11-12 (xsd:date)
  • 1918-11-16 (xsd:date)
  • 1919-09-10 (xsd:date)
  • 1920-06-04 (xsd:date)
  • (en)
dbp:dateStart
  • --03-30
dbp:demonym
dbp:deputy
dbp:era
  • New ImperialismWorld War I (en)
dbp:event
dbp:eventStart
  • 1867 (xsd:integer)
dbp:flagP
  • Flag of the Habsburg Monarchy.svg (en)
dbp:flagS
  • Flag of Austria.svg (en)
  • Flag of the Czech Republic.svg (en)
  • Flag of Hungary .svg (en)
  • Flag of Poland.svg (en)
  • Flag of Yugoslavia .svg (en)
dbp:governmentType
dbp:house
dbp:imageCoat
  • Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg (en)
dbp:imageMap
  • Austro-Hungarian Monarchy .svg (en)
dbp:imageMapCaption
  • Austria–Hungary on the eve of World War I (en)
dbp:iso3166code
  • omit (en)
dbp:largestCity
dbp:leader
dbp:legislature
  • 2 (xsd:integer)
dbp:lifeSpan
  • 1867 (xsd:integer)
dbp:marginleft
  • 0 (xsd:integer)
dbp:marginright
  • 0 (xsd:integer)
dbp:nationalAnthem
  • File:HaydnGottErhalteFranzDenKaiserQuartetVersionPianoReduction.ogg (en)
dbp:nationalMotto
  • (en)
  • Indivisibiliter ac inseparabiliter (en)
dbp:nativeName
  • (en)
dbp:officialLanguages
dbp:p
  • Austrian Empire (en)
  • Kingdom of Hungary Kingdom of Hungary (en)
dbp:religion
  • 1.300000 (xsd:double)
  • 4.400000 (xsd:double)
  • 8.700000 (xsd:double)
  • 8.900000 (xsd:double)
  • 76.600000 (xsd:double)
  • (en)
dbp:representative
dbp:s
  • First Austrian Republic (en)
  • Second Polish Republic (en)
  • Kingdom of Serbs, Croats and Slovenes (en)
  • First Czechoslovak Republic (en)
  • Kingdom of Hungary Kingdom of Hungary (en)
dbp:statYear
  • 1905 (xsd:integer)
dbp:symbolType
dbp:ta
  • center (en)
dbp:title
  • Austria–Hungary (en)
  • Proclamation of Karl I (en)
dbp:titleDeputy
dbp:titleLeader
dbp:titleRepresentative
dbp:titlestyle
  • font-style:italic; padding-right:3em; color:black; text-align: center; (en)
dbp:toggle
  • right (en)
dbp:typeHouse
dbp:url
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:yearDeputy
  • 1867 (xsd:integer)
  • 1918 (xsd:integer)
dbp:yearLeader
  • 1867 (xsd:integer)
  • 1916 (xsd:integer)
dbp:yearRepresentative
  • 1867 (xsd:integer)
  • 1918 (xsd:integer)
dbp:yearStart
  • 1867 (xsd:integer)
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
georss:point
  • 48.2 16.35
rdf:type
rdfs:comment
  • Rakousko-Uhersko (německy Österreich-Ungarn), plným názvem Rakousko-uherská monarchie (německy Österreichisch-Ungarische Monarchie, maďarsky Osztrák-Magyar Monarchia), byl státní útvar, reálná unie Království a zemí v Říšské radě zastoupených neboli Předlitavska (německy Cisleithanien) a Zemí svaté Štěpánské koruny uherské neboli Zalitavska (německy Transleithanien, nepřesně Uherska), existující od 8. června 1867 do 31. října 1918. Toto soustátí vzniklo přeměnou Rakouského císařství (nástupníka Habsburské monarchie) na základě rakousko-uherského vyrovnání v únoru 1867. (cs)
  • オーストリア゠ハンガリー帝国(オーストリア゠ハンガリーていこく、ドイツ語:Österreichisch-Ungarische Monarchie または Kaiserliche und königliche Monarchie、ハンガリー語:Osztrák-Magyar Monarchia)は、かつて欧州に存在した国家。ハプスブルク帝国の一つであり、その最後の形態である。 (ja)
  • Rada Państwa (niem. Reichsrat) – istniejący w latach 1861–1918 dwuizbowy parlament austriacki, od 1867 obejmujący wyłącznie austriacką część monarchii austro-węgierskiej – tzw. Przedlitawię. (pl)
  • De Rijksraad van Oostenrijk (Duits: Reichsrat, Italiaans: Consiglio del Reich, Kroatisch: Carevinsko vijeće, Pools: Rada Państwa, Sloveens: državni svet, Tsjechisch: Říšská rada), was van 1861 tot 1918 de benaming van het parlement van Cisleithanië, het Oostenrijkse deel van de dubbelmonarchie Oostenrijk-Hongarije. De Rijksraad bestond uit twee kamers: * Lagerhuis: Huis van Afgevaardigden (Abgeordnetenhaus) * Hogerhuis: Herenhuis (Herrenhaus) In de volksmond sprak men over de Rijksraad als men daar het Huis van Afgevaardigden mee bedoelde. (nl)
  • Austro-Węgry, także monarchia austro-węgierska (niem. Österreich-Ungarn Monarchie, węg. Osztrák-Magyar Monarchia) – państwo związkowe w Europie Środkowej. Austro-Węgry były wielonarodową monarchią konstytucyjną i w swoim czasie jednym z największych mocarstw. Istniały 51 lat, od 1867 do rozpadu w 1918 roku i zakończenia I wojny światowej. (pl)
  • Рейхсрат (нем. Reichsrat, Государственный Совет) — двухпалатный законодательный орган, парламент «австрийской» части Австро-Венгерской монархии (Цислейтании). Действовал в период с 1867 по 1918 год. Одновременно в Транслейтании законодательные функции исполняло Национальное Собрание (венг. Országgyűlés). (ru)
  • 帝國議會(德語:Reichsrat;捷克語:Říšskárada;波蘭語:Rada Państwa;意大利語:Consiglio Imperiale;斯洛文尼亞語:Državnizbor)由1861年起是奧地利帝國的立法機關,而自1867年起成為內萊塔尼亞的立法機關。議會由兩院組成,分別為上議院(德語:Herrenhaus)和下議院(德語:Abgeordnetenhaus)組成。 (zh)
  • Імперська Рада або Рейхсрат (нім. Reichsrat) — двопалатний парламент Австрійської імперії, створений на підставі Лютневого патенту від 26 лютого 1861. Відповідно до положень Грудневої конституції з 1867 - парламент Цислейтанії Австро-Угорщини. Припинив існування 1918 внаслідок розпаду імперії. (uk)
  • الإمبراطورية النمساوية المجرية (تسمى أيضًا اختصارا النمسا-المجر) ولدت مع تسوية عام 1867 (بالألمانية: Ausgleich) بين نبلاء المجر والملكية الهابسبورغية في محاولة للحفاظ على الإمبراطورية النمساوية القديمة التي ولدت في عام 1804. تمتعت داخلها مملكة المجر بسياسة ذاتية الحكم على عدة صُعُد (خصوصاً في العلاقات الدبلوماسية والدفاع). في حين كان آل هابسبورغ أباطرة للنمسا وملوكًا للمجر. كان الاسم الكامل للدولة "الممالك والأراضي ممثلة في المجلس الإمبراطوري ". (ar)
  • المجلس الامبراطوري ( (بالألمانية: Reichsrat)‏. (بالتشيكية: Říšská rada)‏. (بالبولندية: Rada Państwa)‏. (بالإيطالية: Consiglio Imperiale)‏. (بالسلوفينية: Državni zbor)‏ كان) المجلس التشريعي للإمبراطورية النمساوية من عام 1861، ومن عام 1867 كان المجلس التشريعي لسيسليثانيا داخل النمسا والمجر. لقد كانت هيئة ثنائية المجلس: كان مجلس الشيوخ هو (بالألمانية: Herrenhaus)‏، وكان ( (بالألمانية: Abgeordnetenhaus)‏. لتصبح قانونًا، كان يجب تمرير مشاريع القوانين من قِبل كلا المجلسين، موقَّعة من قِبل الوزير المسؤول، ومن ثم منحها الإمبراطور الملكي. بعد إقراره، تم نشر القوانين في Reichsgesetzblatt (مضاءة الرايخ لو الجريدة الرسمية ). بالإضافة إلى المجلس الإمبراطوري، فإن أراضي التاج الخمسة عشر في سيسليثانيا تحتوي على وجبات خاصة بها ( (بالألمانية: Landtage)‏. (ar)
  • Říšská rada (německy Reichsrat) byl nejvyšší zákonodárný sbor Rakouského císařství, fungující od roku 1861 do roku 1918 (po přijetí rakousko-uherského vyrovnání roku 1867 šlo o zákonodárný sbor předlitavské části Rakouska-Uherska). Sídlila ve Vídni. (cs)
  • Der Reichsrat war von 1861 an das Parlament des Kaisertums Österreich und von 1867 bis 1918 das Parlament der cisleithanischen Reichshälfte der nunmehrigen Doppelmonarchie Österreich-Ungarn. Er bestand aus zwei Kammern, dem Herrenhaus und dem Abgeordnetenhaus. Einberufung, Vertagung und Schließung betrafen immer beide Häuser des Parlaments. Beschlüsse wurden zum Gesetz, wenn ihnen beide Häuser zugestimmt hatten, sie der Kaiser zum Zeichen seines Einverständnisses unterzeichnet hatte und die Gegenzeichnung der verantwortlichen k.k. Minister erfolgt war. (Für Finanzgesetze und Rekrutenaushebung galt, wenn die beiden Häuser uneinig blieben, die kleinere Ziffer als bewilligt.) Die Gesetze wurden im Namen des Kaisers im Reichsgesetzblatt kundgemacht. Neben dem Reichsrat hatten die Landtage der (de)
  • Die Österreichisch-Ungarische Monarchie, ungarisch Osztrák-Magyar Monarchia, kurz Österreich-Ungarn, informell auch k. u. k. Doppelmonarchie genannt, war eine Realunion in der letzten Phase des Habsburgerreiches in Mittel- und Südosteuropa für den Zeitraum zwischen 1867 und 1918. Sie bestand nach dem Umbau des Kaisertums Österreich zu einem Staatenverband auf der Grundlage des österreichisch-ungarischen Ausgleiches vom 8. Juni 1867 (in Österreich am 21. Dezember 1867 verfassungsmäßig implementiert) bis zum 31. Oktober 1918 (Austritt Ungarns aus der Realunion). (de)
  • Η Αυστροουγγαρία (γερμ.: Österreich-Ungarn, ουγγρ.: Osztrák–Magyar Monarchia), γνωστή επίσης ως Αυστροουγγρική Αυτοκρατορία ή Δυαδική Μοναρχία, ήταν μια συνταγματική ένωση της Αυστριακής Αυτοκρατορίας (τα Βασίλεια και τα Εδάφη που εκπροσωπούνταν στο Αυτοκρατορικό Συμβούλιο) και του Βασίλειου της Ουγγαρίας (Χώρες του Στέμματος του Αγίου Στεφάνου), που υπήρξε από το 1867 ως το 1918, οπότε κατέρρευσε ως αποτέλεσμα της ήττας της στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Η ένωση ήταν αποτέλεσμα του Αυστροουγγρικού Συμβιβασμού του 1867 και τέθηκε σε ισχύ στις 30 Μαρτίου 1867. Η Αυστροουγγαρία αποτελείτο από δύο μοναρχίες (Αυστρία και Ουγγαρία) και μια αυτόνομη περιοχή: το Βασίλειο της Κροατίας-Σλαβονίας υπό το Ουγγρικό στέμμα, που μετά από διαπραγματεύσεις κατέληξε στον Κροατοουγγρικό Διακανονισμό («Nagodba») τ (el)
  • Aŭstrio-Hungario aŭ Aŭstrujo-Hungarujo, ankaŭ konata kiel Danuba Monarkio kaj kiel Habsburga Imperio aŭ Habsburga monarkio, estis duopa monarkio en Eŭropo, kiu ekzistis de 1867 ĝis 1918.Ĝi estis federacio el la imperio Aŭstrio kaj la Hungara reĝlando sub komuna monarko. Post la Franca Revolucio Aŭstrio pli koncentriĝis orienten, kaj post la fino de la Sankta Romia Imperio en 1806 ties lasta imperiestro Francisko iĝis aŭstria imperiestro. (eo)
  • Austria-Hungary, often referred to as the Austro-Hungarian Empire or the Dual Monarchy, was a constitutional monarchy and great power in Central Europe between 1867 and 1918. It was formed with the Austro-Hungarian Compromise of 1867 and was dissolved shortly after its defeat in the First World War. (en)
  • Austria-Hungariako Inperioa (alemanez Österreichisch-Ungarische Monarchie, hungarieraz Osztrák–Magyar Monarchia) 1867an sortutako estatu europarra izan zen, Austriako inperioak bere baitan Hungariako Erresumaren autonomia onartu zuenean. Une horretatik aurrera, enperadoreak bi erreinuetako koroa izan zuen, baina bakoitzak autonomia maila esanguratsua izan zuen eguneroko jardueretan. Modu horretan, sortu zen 51 urtez, alde batean erresuma eta bestean inperioa zena, kontzeptuaz. (eu)
  • El Consejo Imperial (en alemán, Reichsrat; en checo, Říšská rada; en polaco, Rada Państwa; en italiano, Consiglio Imperiale; en esloveno, Državni zbor) fue la legislatura del Imperio austríaco desde 1861, y desde 1867 la legislatura de Cisleitania dentro de Austria-Hungría. Era un cuerpo bicameral: la cámara alta era la Cámara de los Señores (en alemán, Herrenhaus), y la cámara baja era la (en alemán, Abgeordnetenhaus). Para convertirse en ley, los proyectos de ley debían ser aprobados por ambas cámaras, firmados por el ministro del gobierno responsable, y luego el emperador debía otorgar su consentimiento real. Después de haberse aprobado, las leyes se publicaron en el Reichsgesetzblatt (lit. Gaceta de ley del Reich). Además del Consejo Imperial, las quince tierras individuales de la cor (es)
  • El Imperio austrohúngaro, o simplemente Austria-Hungría (oficialmente, Monarquía austrohúngara; en alemán, Österreichisch-Ungarische Monarchie; en húngaro, Osztrák-Magyar Monarchia), fue un Estado europeo creado en 1867 tras el llamado Compromiso austrohúngaro, el cual equiparó el estatus del Reino de Hungría con el del Imperio austríaco, ambos bajo el mismo monarca. El nombre oficial completo del Imperio se traduce como: «Los Reinos y Territorios representados en el Consejo Imperial y los Territorios de la Santa Corona Húngara de San Esteban».​ (es)
  • L'Autriche-Hongrie (en allemand : Österreich-Ungarn, en hongrois : Ausztria-Magyarország), en forme longue habituelle l'Empire austro-hongrois (en allemand : Österreichisch-Ungarische Monarchie, en hongrois : Osztrák-Magyar Monarchia), est l'ancienne union de deux États d'Europe centrale créée par la transformation en une « double monarchie » de l’empire d'Autriche (lui-même regroupant à partir de 1804 les États régis par les Habsbourg à la suite de la disparition du Saint-Empire romain germanique). L’Autriche-Hongrie a existé de 1867 à 1918. (fr)
  • Le Reichsrat ou Conseil d'Empire (en tchèque : rada Říšská ; en slovène : zbor Državni) était l’assemblée parlementaire bicamérale de la Cisleithanie, la moitié autrichienne de la double monarchie d'Autriche-Hongrie, de 1867 à 1918. Il a été créé en 1861 en tant que parlement de l'empire d'Autriche et maintenu lors du Compromis austro-hongrois de 1867. L'assemblée est un des symboles de l'appartenance commune des pays autrichiens après la sortie des pays de la Couronne de saint Étienne (Transleithanie). (fr)
  • Is éard a bhí i gceist leis an Ostair-Ungáir (nó Impireacht na hOstaire is na hUngáire, nó an Démhonarcacht, nó Monarcacht na Danóibe, nó an Mhonarcacht Impiriúil Ríoga) ná an t-aontas bunreachtúil monarcach i lár na hEorpa a tháinig ar an bhfód de thoradh an Ausgleich, nó Comhréiteach na bliana 1867. De réir an chomhréitigh seo, thoiligh Rítheaghlach Ostarach Hapsburg an chumhacht a chomhroinnt le rialtas na hUngáire, agus mar sin rinneadh tír ar leith de Ríocht na hUngáire a raibh an ceann stáit, cuid de na ranna rialtais agus forais áirithe i bpáirt aici leis an Impireacht Ostarach. Sin an chúis a dtugtaí monarcacht Impiriúil Ríoga ar an Ostair-Ungáir: thagair an chéad aidiacht acu do ról an rialtóra mar Impire san Ostair, agus an dara ceann acu bhí sé ag trácht ar a ról mar Rí san Ungá (ga)
  • L'Impero austro-ungarico (in tedesco: Österreichisch-Ungarische Monarchie; in ungherese: Osztrák–Magyar Monarchia), o semplicemente Austria-Ungheria (in tedesco: Österreich-Ungarn; in ungherese: Ausztria-Magyarország) fu uno Stato dell'Europa centrale nato nel 1867 con il cosiddetto Ausgleich ("compromesso") tra la nobiltà ungherese e la monarchia asburgica inteso a riformare l'Impero austriaco nato nel 1804. (it)
  • Oostenrijk-Hongarije (ook bekend als de Donaumonarchie, het Oostenrijks-Hongaarse Rijk, de Oostenrijks-Hongaarse monarchie of de k.u.k.-Monarchie), formeler bekend als de in de Rijksraad Vertegenwoordigde Koninkrijken en Landen en de Landen van de Heilige Hongaarse Stefanskroon, was een constitutionele monarchistische unie tussen de kronen van het keizerrijk Oostenrijk en koninklijk Hongarije in Centraal-Europa. De unie was een gevolg van de Ausgleich (1867), waarin het huis Habsburg toestond de macht te delen met de gescheiden Hongaarse regering, en zo dus toestond het grondgebied van het voormalige keizerrijk Oostenrijk te verdelen onder hen. De Oostenrijkse en Hongaarse landen werden onafhankelijke entiteiten die een gelijke status genoten. Oostenrijk-Hongarije was een multinationale mo (nl)
  • Áustria-Hungria ou Império Austro-Húngaro foi uma união constitucional do Império Austríaco (Reinos e Terras Representados no Conselho Imperial, ou Cisleitânia) e o Reino da Hungria (Terras da Coroa de Santo Estêvão ou Transleitânia) que existiu de 1867 a 1918, quando entrou em colapso após a sua derrota na Primeira Guerra Mundial. A união foi resultado do Compromisso Austro-Húngaro de 1867 e surgiu em 30 de março de 1867. A Áustria-Hungria consistiu em duas monarquias, Áustria e Hungria, e uma região autônoma: o Reino da Croácia-Eslavônia sob domínio da coroa húngara, que negociou o Compromisso Croata-Húngaro (Nagodba) em 1868. Foi regido pela Casa de Habsburgo e constituiu a última fase na evolução constitucional da Monarquia Habsburgo. Após as reformas de 1867, os estados austríaco e hú (pt)
  • Österrike-Ungern (tyska: Österreich-Ungarn; ungerska: Osztrák-Magyar Monarchia), officiellt De i riksrådet företrädda kungarikena och länderna och den heliga ungerska Stefanskronans länder (tyska: Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone; ungerska: A birodalmi tanácsban képviselt királyságok és országok és a magyar Szent Korona országai) även kallat dubbelmonarkin och Donau-monarkin, var en stat som bestod av kejsardömet Österrike och kungariket Ungern, förenade i en personalunion under åren 1867–1918. Österrike-Ungern bildades den 8 juni 1867 genom det österrikisk-ungerska förlikningsavtalet då kejsardömet Österrike ombildades till realunionen Österrike-Ungern. Genom denna förändring jämställdes ungersk etnicitet med den tys (sv)
  • А́встро-Ве́нгрия (Австро-Венгерская империя, нем. Österreich-Ungarn, официально с 14 ноября 1868 года — нем. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone (Королевства и земли, представленные в Рейхсрате, а также земли венгерской короны Святого Стефана), неофициальное полное название — нем. Österreichisch-Ungarische Monarchie (Австро-Венгерская монархия), венг. Osztrák-Magyar Monarchia, словацк. Rakúsko-Uhorská monarchia, чеш. Rakousko-Uhersko) — двуединая монархия Габсбургов (K. und k.) и многонациональное государство в Центральной Европе, существовавшее в 1867—1918 годах; реальная уния Австрии и Венгрии. (ru)
  • А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжув (uk)
  • 奧匈帝國(德語:Österreich-Ungarn;匈牙利語:Ausztria-Magyarország)是欧洲历史上的一个立宪制二元君主国,由「奥地利帝国」和「匈牙利王國」兩個主權國共同组成,其創立的法理依據來自《1867年奧匈折衷方案》,1918年因第一次世界大战战败而解体。 奥匈帝国由哈布斯堡王朝统治,其国内的奧地利和匈牙利被法律定为两个平等且獨立的國家,而在國際社會上普遍視奧匈為同一國。奧匈两国在立法、行政、司法、稅收、海關、鑄幣等领域分别享有自主權,唯獨總體財政、外交和國防這三項需交由帝國的中央政府來管理。 奥匈帝国是当时的世界列强之一,在第一次世界大战前,版圖地跨东欧、中欧和南欧,面积大小为欧洲第二,僅次於俄羅斯;人口总数位居欧洲第三,稍遜於俄羅斯和德国;它還保有世界第四大的机械制造业体系,只在美国、德国和英国之後,尤其以军火制造业最为发达;其家用电器、照明设备以及发电機裝置的製造量和出口量都位居世界第三,僅次於美国和德国。在政治、軍事和外交上,奧匈一直堅定的和德意志帝國站在一派,兩國在各種方面的互補性極佳,使得德國也屢屢協助奧匈,這間接導致20世紀初的歐洲列強在陣營上迅速兩極分化,並最終釀成第一次世界大戰。 (zh)
rdfs:label
  • Austria-Hungary (en)
  • الإمبراطورية النمساوية المجرية (ar)
  • المجلس الإمبراطوري (النمسا) (ar)
  • Imperi Austrohongarès (ca)
  • Rakousko-Uhersko (cs)
  • Říšská rada (Rakousko) (cs)
  • Αυστροουγγαρία (el)
  • Österreich-Ungarn (de)
  • Reichsrat (Österreich) (de)
  • Aŭstrio-Hungario (eo)
  • Reichsrat (Austria) (es)
  • Imperio austrohúngaro (es)
  • Austria-Hungariako Inperioa (eu)
  • Autriche-Hongrie (fr)
  • Reichsrat (Autriche) (fr)
  • An Ostair-Ungáir (ga)
  • Austria-Hongaria (in)
  • オーストリア゠ハンガリー帝国 (ja)
  • Reichsrat (Austria) (it)
  • Impero austro-ungarico (it)
  • 오스트리아-헝가리 제국 (ko)
  • Rijksraad van Oostenrijk (nl)
  • Austro-Węgry (pl)
  • Oostenrijk-Hongarije (nl)
  • Áustria-Hungria (pt)
  • Rada Państwa (Austria) (pl)
  • Österrike-Ungern (sv)
  • Імперська Рада (uk)
  • Рейхсрат (ru)
  • Австро-Угорщина (uk)
  • Австро-Венгрия (ru)
  • 奥匈帝国 (zh)
  • 帝国议会 (奥地利) (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
geo:lat
  • 48.200001 (xsd:float)
geo:long
  • 16.350000 (xsd:float)
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Austria–Hungary (en)
  • Austro-Hungarian Monarchy (en)
is dbo:assembly of
is dbo:award of
is dbo:birthPlace of
is dbo:builder of
is dbo:citizenship of
is dbo:city of
is dbo:commander of
is dbo:country of
is dbo:deathCause of
is dbo:deathPlace of
is dbo:headquarter of
is dbo:hometown of
is dbo:influenced of
is dbo:location of
is dbo:nationality of
is dbo:origin of
is dbo:place of
is dbo:premierePlace of
is dbo:presenter of
is dbo:region of
is dbo:residence of
is dbo:stateOfOrigin of
is dbo:usingCountry of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:allegiance of
is dbp:assembly of
is dbp:awardedBy of
is dbp:awards of
is dbp:based of
is dbp:birthDate of
is dbp:birthName of
is dbp:birthPlace of
is dbp:builder of
is dbp:builders of
is dbp:burialPlace of
is dbp:citizenship of
is dbp:combatant of
is dbp:controlledby of
is dbp:countriesAffected of
is dbp:country of
is dbp:deathPlace of
is dbp:disappearedPlace of
is dbp:empire of
is dbp:establishedEvent of
is dbp:eventEnd of
is dbp:headquarters of
is dbp:label of
is dbp:location of
is dbp:locationOfDocument of
is dbp:locationSigned of
is dbp:managerclubs of
is dbp:nation of
is dbp:nationalOrigin of
is dbp:nationality of
is dbp:occupants of
is dbp:origin of
is dbp:participants of
is dbp:place of
is dbp:presenter of
is dbp:primaryUser of
is dbp:region of
is dbp:residence of
is dbp:row11Text of
is dbp:row123Text of
is dbp:shipBuilder of
is dbp:shipCountry of
is dbp:shipRegistry of
is dbp:stadium of
is dbp:text of
is dbp:title of
is dbp:usedBy of
is dbp:usingCountries of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License