| dbo:abstract
|
- L'alt alemany (en alemany, Hochdeutsche Dialekte) és un conjunt de diversos estàndards d'alemany, luxemburguès i ídix, així com els dialectes alemanys parlats al centre i sud d'Alemanya, Àustria, Liechtenstein, Suïssa, Luxemburg i petites poblacions veïnes a Bèlgica, França (Alsàcia i el nord de Lorena), Itàlia, i Polònia. També es parla en diàspores de Romania (Transsilvània), Rússia, els Estats Units, Argentina, Xile i Namíbia. Des del punt de vista tècnic, alt en l'alt alemany és una referència geogràfica als orígens de la família de dialectes de l'alt alemany. Fa referència a les zones de muntanya del centre i sud d'Alemanya i dels Alps. Això s'oposa a baix alemany, que es parla al llarg de les costes planes properes al mar al nord. L'alt alemany se subdivideix en alt alemany superior i alt alemany inferior (Oberdeutsch, Mitteldeutsch). (ca)
- L'alemany (Deutsch [dɔʏtʃ] (?·pàg.)) és una llengua germànica occidental parlada principalment a l'Europa Central. És la llengua oficial o cooficial i la més parlada d'Alemanya, Àustria, Suïssa, el Tirol del Sud (Itàlia), la Comunitat Germanòfona de Bèlgica i Liechtenstein. També és una de les tres llengües oficials de Luxemburg i llengua cooficial al Voivodat d'Opole a Polònia. Les llengües més semblants a l'alemany són els altres membres de la branca de llengua germànica occidental: l'afrikaans, el neerlandès, l'anglès, el frisó, el baix alemany, el luxemburguès i l'ídix. També n'hi ha similituds rellevants de vocabulari amb el danès, el noruec i el suec, tot i que pertanyen al grup germànic septentrional. L'alemany és el segon idioma germànic més difós després de l'anglès. El nom en català prové del francès medieval, llengua que va acabar donant a la totalitat dels alemanys una designació que originàriament només era vàlida per al poble dels alamans. És una de les principals llengües del món: l'alemany és la primera llengua de gairebé 100 milions de persones en tot el món i la llengua materna més parlada a la Unió Europea. Juntament amb el francès, l'alemany és la segona llengua estrangera més freqüent a la UE després de l'anglès, i és la segona llengua més parlada de la UE quant a parlants globals. L'alemany també és la segona llengua estrangera més àmpliament ensenyada a la UE després de l'anglès a l'escola primària (però la tercera després de l'anglès i el francès en un nivell secundari inferior), la quarta llengua no anglesa més estesa als Estats Units (després de l'espanyol, el francès i la llengua de signes americana), i el segon idioma científic més utilitzat, així com el segon idioma més utilitzat en llocs web després de l'anglès. Els països de parla alemanya ocupen el cinquè lloc quant a la publicació anual de nous llibres, i una desena part de tots els llibres (inclosos els llibres electrònics) es publiquen en alemany. Al Regne Unit, l'alemany i el francès són les llengües estrangeres més sol·licitades per les empreses (amb un 49% i un 50% d'empreses que identifiquen aquestes dues llengües com les més útils, respectivament). L'alemany és un llengua fusional amb quatre casos per a substantius, pronoms i adjectius (nominatiu, acusatiu, genitiu i datiu), tres gèneres (masculí, femení i neutre), dos números (singular i plural) i verbs forts i febles. La majoria del vocabulari de l'alemany deriva de l'antiga branca germànica de la família lingüística indoeuropea. A més a més, una part de les paraules alemanyes deriven del llatí i el grec, i en una escala menor, del francès i l'anglès modern. Amb tres variants estandarditzades lleugerament diferents, l'alemany és un llenguatge pluricèntric. També és notable pel seu ampli espectre de dialectes, amb moltes varietats úniques existents a Europa i també en altres parts del món. A causa de la limitada intel·ligibilitat entre certes varietats i l'alemany estàndard, així com la manca d'una diferència científica indiscutible entre un «dialecte» i una«llengua», algunes varietats alemanyes o grups dialectals (per exemple, el baix alemany o el plautdietsch) en alguns casos es consideren «llengües» o en d'altres «dialectes». (ca)
- الهجات الألمانية العليا (بالألمانية: Hochdeutsche Dialekte) هي في اللغويات، مجموعة من اللهجات الجرمانية. تتميز عن المجموعة الألمانية الدنيا بظاهرة تبدل الأحرف الساكنة في الألمانية العليا ويفصلها عنها . يبلغ إجمالي عدد المتحدثين في منطقتها التقليدية، من دوسلدورف في ألمانيا إلى في النمسا حوالي 60 مليونًا. (ar)
- Němčina, německy Deutsch, je západogermánský jazyk, jehož studiem se zaobírá filologický obor zvaný germanistika. Tímto jazykem hovoří přibližně 170 až 185 milionů lidí na celém světě, z toho používá němčinu 80 milionů mluvčích jako svůj druhý jazyk. V Evropě je němčina z hlediska počtu rodilých mluvčích s asi 90 až 100 miliony lidmi druhým nejrozšířenějším jazykem po ruštině. V zemích Evropské unie (EU) je němčina nejpoužívanějším mateřským jazykem. Patří také mezi 10 nejpoužívanějších jazyků na celém světě. Písemný projev v němčině je latinkou se spřežkovým pravopisem. Jednou ze zvláštností je, že podstatná jména se zásadně píší velkými počátečními písmeny. Spisovná němčina nemá jednotnou kodifikaci, nýbrž je v každé německy mluvící zemi poněkud odlišná. Poslední větší reforma německého pravopisu proběhla v roce 1996 a přepracována byla v letech 2004 a 2006. (cs)
- Die hochdeutschen Dialekte oder Mundarten werden südlich der Benrather Linie (vereinzelt wird auch die Uerdinger Linie zur Trennung genommen) gesprochen und zerfallen wiederum in mittel- und oberdeutsche Subdialekte. Sie umfassen regionale Sprachvarietäten der höher gelegenen Gebiete des deutschen Sprachraumes und weisen als gemeinsames Charakteristikum die vollständig oder teilweise durchgeführte zweite oder (alt)hochdeutsche Lautverschiebung auf. Die allgemein gebräuchliche Kurzbezeichnung „Hochdeutsch“ kann leicht missverstanden werden, da sie von den meisten Sprechern gleichbedeutend mit „Standarddeutsch“ bzw. „Schriftdeutsch“ gebraucht wird. In diesem Artikel geht es beim „Hochdeutschen“ im Sinne einer regionalen Sprachvarietät in den höher gelegenen Gebieten des deutschen Sprachraums, das sich, historisch betrachtet, in einem engen Dialektkontinuum mit den nördlich von ihm befindlichen regionalen Sprachvarietäten (Niedersächsisch und Niederfränkisch) in den niederen Gebieten des deutschen und niederländischen Sprachraums befand. (de)
- اللُّغَةُ الأَلْمَانِيَّةُ (بالألمانية: Die deutsche Sprache أو Deutsch) هي إحدى اللغات الجرمانيَّة الغربيَّة؛ والتي هي بدورها إحدى فروع العائلة اللغويَّة الهندو أوروبيَّة. وتنتشرُ بصورةٍ رئيسيَّةٍ في أوروبَّا الوسطى فهي لغة رسمية لجمهوريَّة أَلمانيا الاتّحاديَّة، وجمهوريَّة النَّمسا، وإمارة ليختنشتاين، وإِحدى اللغات الوطنيَّة الأَربعة لسويسرا، وإِحدى اللغات الرَّسميَّة الثلاثة لدوقيَّة لوكسمبورغ، وكذلك إِحدى اللغات الرَّسميَّة الثلاثة لمملكة بلجيكا (المجتمع البلجيكيّ الناطق بالألمانيَّة)، ولغة رسميَّة في منطقة جنوب تيرول في جمهوريَّة إِيطاليا، ولغة أقلِّيَّة معترف بها رسمياً في مقاطعة سوندرلاند بمملكة الدِّنمارك. تُعِد اللغات الجرمانيَّة الغربيَّة الأخرى مثل الأفريقانية والهولندية والإنجليزية والفريزية والألمانية الدنيا/الساكسونية الدنيا واليديشية واللوكسمبورغية اللغات الأكثر تشابهاً مع الألمانيَّة. كما يُلاحظ وجود تشابه كبير في المفردات ما بين الألمانية واللغات الدنماركية والنرويجية والسويدية المنتمية للفرع الشماليَّ من اللغات الجرمانيَّة. اللُّغَة الألمانيّة هي ثاني أكثر اللغات الجرمانية تحدثاً ونطقاً بعد الإنجليزية. تُعد اللغة الأَلمانيَّة إحدى كبرى لغات العالم فهي اللغة الأم لأكثر من مئة مليون شخص حول العالم، واللغة الأم الأَكثر انتشاراً في الاتِّحاد الأوروبِّي. وتحتل الأَلمانيَّة بالاشتراك مع الفرنسيَّة المرتبة الثانية كأكثر لغة أجنبية شائعة في الاتِّحاد الأوروبِّي بعد الإنجليزيَّة، ما يجعل الأَلمانيَّة ثاني أكبر لغة في الاتِّحاد الأوروبِّي من حيث مجموع عدد متحدثيها الأصليين والذين تعلموها بعد اللغة الإنجليزيَّة، وهي ثاني أكثر لغة أجنبية يجري تعليمها للطلاّب ضمن مرحلة التعليم الابتدائي في الاتِّحاد الأوروبِّي بعد الإنجليزيَّة (ولكنها تحتل المرتبة الثالثة بعد الإنجليزيَّة والفرنسيَّة ضمن مرحلة التعليم الثانوي)، ورابع أكثر لغة (دون الإنجليزيَّة) يجري تعليمها في الولايات المتحدة (بعد الإسبانيَّة والفرنسيَّة ولغة الإشارة الأمريكيَّة) وتُعد اللغة الأَلمانيَّة ثاني أهم لغات العلوم حيث هي ثاني أكثر لغة تستخدم في المنشورات والبحوث الأكاديمية، وثاني أكثر لغة مُستخدمة على مواقع الويب بعد الإنجليزيَّة، وتحتل البلدان النَّاطِقة بالألمانيَّة المرّكز الخامس من حيث المعدل السنوي لنشر الكتب الجديدة حيث يُنشر عشر جميع الكتب في العالم أجمع (وهذا يشمل الكتب الإلكترونية) باللغة الألمانية. الألمانية لغة اشتقاقية تشتمل على أربع حالات نحوية للأسماء والضمائر والصفات (الرفع والنصب والإضافة والجر)، وثلاثة أجناس (مذكر ومؤنث ومحايد) وينقسم الاسم فيها من حيث العدد إلى مفرد وجمع، وتنقسم الأفعال إلى أفعال قوية وأخرى ضعيفة. تشتق الألمانيَّة غالبية مفرداتها من الفرع الجرمانيّ القديم لعائلة اللغات الهندوأوروبيَّة، ويُشتق قسم آخر من مفرداتها من اللاتينيَّة واليونانيَّة، وهناك عدد أقل من الاستعارات المأخوذة من الفرنسية والإنجليزية الحديثة. (ar)
- Η γερμανική γλώσσα (deutsche Sprache) ανήκει στην ομάδα των δυτικών γερμανικών γλωσσών που περιλαμβάνει επίσης τα Αγγλικά, τα Ολλανδικά και τα Αφρικάανς.Ανά τον κόσμο τα Γερμανικά ομιλούνται περίπου από 105 εκατομμύρια ομιλητές ως μητρική γλώσσα και επίσης σχεδόν από 80 εκατομμύρια ομιλητές ως μη μητρική γλώσσα. Η επίσημη γερμανική γλώσσα διδάσκεται ευρέως στα σχολεία, τα πανεπιστήμια και στα Ινστιτούτα Γκαίτε σε όλον τον κόσμο. Είναι σημαντική γλώσσα της ΕΕ, γλώσσα εργασίας της ΕΕ και χρησιμοποιείται ως επίσημη γλώσσα σε πολλούς διεθνείς οργανισμούς. (el)
- Die deutsche Sprache bzw. Deutsch ([dɔɪ̯tʃ]; abgekürzt dt.) ist eine westgermanische Sprache, die weltweit etwa 90 bis 105 Millionen Menschen als Muttersprache und weiteren rund 80 Millionen als Zweit- oder Fremdsprache dient. Das Deutsche ist eine plurizentrische Sprache, enthält also mehrere Standardvarietäten in verschiedenen Regionen. Ihr Sprachgebiet umfasst Deutschland, Österreich, die Deutschschweiz, Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien, Südtirol, das Elsass und Lothringen sowie Nordschleswig. Außerdem ist Deutsch eine Minderheitensprache in einigen europäischen und außereuropäischen Ländern, z. B. in Rumänien und Südafrika sowie Nationalsprache im afrikanischen Namibia. Deutsch ist die meistgesprochene Muttersprache in der Europäischen Union (EU). Ursprünglich bestand der deutsche Sprachraum aus einer Vielzahl von Mundarten innerhalb eines Dialektkontinuums, das sich aufgrund der zweiten (hochdeutschen) Lautverschiebung in hochdeutsche (oberdeutsche und mitteldeutsche) und niederdeutsche Mundarten einteilen lässt. Die Standardsprache mit ihren Standardvarietäten, Deutsch oder Hochdeutsch genannt, ist das Ergebnis bewusster sprachplanerischer Eingriffe. Das Standarddeutsche überspannt als Dachsprache den Großteil der Mundarten des Dialektkontinuums. Die Germanistik erforscht, dokumentiert und vermittelt die deutsche Sprache und Literatur in ihren historischen und gegenwärtigen Formen. Die deutsche Gegenwartssprache umfasst einer neueren Untersuchung nach mehr als fünf Millionen Wörter, fast ein Drittel mehr als noch vor 100 Jahren. (de)
- La germana lingvo (germane deutsche Sprache [DOJĉe ŜPRAĥe], Deutsch [dojĉ]) estas ĝermana lingvo, parolata ĉefe en Germanio, Aŭstrio, Liĥtenŝtejno kaj Svisio. Hodiaŭ proksimume 100 milionoj da homoj parolas la germanan kiel unuan lingvon, kaj eble pliaj 28 milionoj kiel duan lingvon (World Almanac 2000). Ĝi estas la oficiala lingvo de Germanio, Aŭstrio kaj Liĥtenŝtejno, kaj unu el la oficialaj lingvoj de Svislando, Luksemburgio kaj Belgio (Germanlingva Komunumo de Belgio) sume oni nomas tiun teritorion Germanlingvio. En la plej norda provinco de Italio, Sudtirolo, ĝi estas oficiala lingvo samranga kun la itala kaj unua lingvo de la plejparto de la loĝantaro, kaj ankaŭ en suda Danio ĝi estas oficiala. Ĝi ja estas parolata en partoj de la Opola provinco. Historie, ankaŭ estis multaj germanlingvanoj en grandaj partoj de la hodiaŭaj ŝtatoj Pollando, Litovio, Latvio kaj Estonio, Ĉeĥio kaj Slovakio, Hungario, Rumanio (aparte en Transsilvanio), Ukrainio, Belarusio kaj Rusio (krom en Orienta Prusio aparte laŭlonge de la rivero Volgo) – kaj post perfortaj translokiĝoj ene de Sovetunio dum la 1930-aj kaj 1940-aj jaroj ankaŭ en Kazaĥio – sed post 1945 kaj post 1990 la plej multaj germanlingvanoj, parte devigite, parte propravole, forloĝiĝis de tie. En Brazilo la germana estas gepatra lingvo de ĉirkaŭ 20 mil homoj, pranepoj de germanoj, kiuj alvenis al tiu lando dum la 19-a kaj komenco de la 20-a jarcentoj, kaj ankaŭ en Argentino, Paragvajo kaj Venezuelo, Usono kaj Kanado signifa procentaĵo de la enmigrintoj el Eŭropo kaj iliaj posteuloj estas germanlingvaj – en Usono la lingvo inter alie flegiĝas en iuj tradiciaj religiaj komunumoj, kiuj dum 17-a kaj 18-a jarcentoj estis subpremataj en Eŭropo. Krome ankaŭ en Sud-Afriko kaj Namibio estas signifa nombro de germanlingvanoj. Ĝi estas la dua ĝermana lingvo plej parolata, post la angla lingvo, kaj unu de la plej gravaj lingvoj de la mondo. En la Eŭropa Unio ĝi havas pli da indiĝenaj parolantoj ol ajna alia: ĉirkaŭ 90 milionoj. Inter la plej instruitaj/lernitaj lingvoj kiel fremda lingvo, ĝi troviĝas en la tria aŭ kvara rango, depende de kiel oni interpretas la ciferojn. Ekzistas multaj germanaj dialektoj, sed la altgermana de Martin Lutero en ties Biblio (1534) iĝis la normo, kaj hodiaŭ preskaŭ ĉiu germanparolanto aŭ parolas aŭ povas paroli ĝin. La germana estas grava lingvo de la scienco, de la filozofio, de la literaturo, de la muziko, de la teknologio, de la industrio kaj de la monda komerco. Ĝi gravas en la monda kulturo. Sintakse, la germana havas vortordon V2. (eo)
- German (Deutsch [dɔʏtʃ]) is a West Germanic language of the Indo-European language family, mainly spoken in Central Europe. It is the most widely spoken and official or co-official language in Germany, Austria, Switzerland, Liechtenstein, and the Italian province of South Tyrol. It is also a co-official language of Luxembourg and Belgium, as well as a national language in Namibia. Outside Germany, it is also spoken by German communities in France (Bas-Rhin), Czech Republic (North Bohemia), Poland (Upper Silesia), Slovakia (Bratislava Region), and Hungary (Sopron). German is most similar to other languages within the West Germanic language branch, including Afrikaans, Dutch, English, the Frisian languages, Low German, Luxembourgish, Scots, and Yiddish. It also contains close similarities in vocabulary to some languages in the North Germanic group, such as Danish, Norwegian, and Swedish. German is the second most widely spoken Germanic language after English, which is also a West Germanic language. German is one of the major languages of the world. It is the most spoken native language within the European Union. German is also widely taught as a foreign language, especially in continental Europe, where it is the third most taught foreign language (after English and French), and the United States. The language has been influential in the fields of philosophy, theology, science, and technology. It is the second most commonly used scientific language and among the most widely used languages on websites. The German-speaking countries are ranked fifth in terms of annual publication of new books, with one-tenth of all books (including e-books) in the world being published in German. German is an inflected language, with four cases for nouns, pronouns, and adjectives (nominative, accusative, genitive, dative); three genders (masculine, feminine, neuter); and two numbers (singular, plural). It has strong and weak verbs. The majority of its vocabulary derives from the ancient Germanic branch of the Indo-European language family, while a smaller share is partly derived from Latin and Greek, along with fewer words borrowed from French and Modern English. German is a pluricentric language; the three standardized variants are German, Austrian, and Swiss Standard High German. It is also notable for its broad spectrum of dialects, with many varieties existing in Europe and other parts of the world. Some of these non-standard varieties have become recognized and protected by regional or national governments. Since 2004, meetings of German-speaking countries have been held annually with six participants: Germany, Austria, Belgium, Liechtenstein, Luxembourg, and Switzerland. (en)
- Alemana (Deutsch) indoeuropar hizkuntza bat da, germaniar hizkuntzen taldekoa. Alemania, Austria, Liechtenstein eta Suitzan hitz egiten da batez ere, eta mundu osoko 11. da, hiztunen kopuruari bagagozkio, 120 milioi hiztun baititu. Europar Batasuneko mintzatuena da, 100 milioi hiztunekin. Hizkuntza horren euskal izenak alamanen germaniar tribuan du jatorria. (eu)
- El idioma alemán (Deutsch, pronunciado /dɔʏtʃ/) es una lengua germánica occidental hablada por unas 135 millones de personas, principalmente en Centroeuropa. Es el idioma oficial de Alemania, Austria, Suiza (entre cuatro), Tirol del Sur (Italia) (entre tres), la Comunidad Germanófona de Bélgica, Liechtenstein, Luxemburgo (entre tres) y partes del Voivodato de Opole (Polonia) (cooficial). Es el segundo idioma germánico más hablado, después del inglés, y, dentro de la Unión Europea tiene más hablantes nativos que cualquier otro: cerca de 135 millones. En cuanto a los idiomas más enseñados/aprendidos como lengua extranjera, se encuentra en el puesto tercero o cuarto, según cómo se interpreten los datos. Los adjetivos utilizados en lengua española para referirse al habla alemana son germanohablante, germanoparlante o germanófono/a. El alemán, como el español y el inglés, es un idioma pluricéntrico, con tres centros principales: Alemania, Austria y Suiza. (es)
- Le haut allemand (Hochdeutsche Dialekte) est, en linguistique, un groupe de dialectes germaniques. Il se distingue du groupe bas-allemand par le phénomène de la seconde mutation consonantique et en est séparé par la ligne de Benrath. Le nombre total de locuteurs dans sa zone traditionnelle, de Düsseldorf en Allemagne à Bad Radkersburg en Autriche est d'environ 60 millions. Il comprend les dialectes du moyen allemand, où la seconde mutation consonantique est incomplète, et les dialectes de l'allemand supérieur, où cette mutation est complète. Sous l'influence de l'allemand « Hochdeutsch », qui désigne aujourd'hui presque exclusivement la langue standard, le mot français « haut allemand » désigne aussi parfois par extension l'allemand standard, langue allemande officielle issue des dialectes de ce groupe. (fr)
- Las lenguas altogermánicas (en alemán, hochdeutsche Mundarten/Dialekte) comprenden un conjunto de lenguas y variedades lingüísticas cercanamente emparentadas con el alemán estándar habladas históricamente en el sur de Alemania, Austria, Suiza, Luxemburgo, Liechtenstein, Bélgica, norte de Italia y noreste de Francia, además de numerosos enclaves en Dinamarca, Polonia, Rumanía y Rusia. Más recientemente como lenguas de inmigrantes en los Estados Unidos, Brasil, Argentina, Chile y Namibia. El yidis o judeoalemán es también una lengua altogermánica. (es)
- Is í an Ghearmáinis (nó an Almáinis, mar a thug Amhlaoibh Ó Súilleabháin ar an teanga; Gearmáiltis an leagan a bhíonn ag scríbhneoirí Ghaeilge Uladh uaireanta) na Gearmáine agus na hOstaire. Deutsch a thugann lucht labhartha na teanga féin uirthi. Tá sí ar cheann de theangacha oifigiúla na hEilvéise, chomh maith leis an bhFraincis, an Iodáilis agus an . Tá stádas oifigiúil aici i Lucsamburg chomh maith, in éineacht leis an bhFraincis agus an Lucsambuirgis, agus sna ceantair Bheilgeacha atá suite in aice leis an nGearmáin. Ós teanga Gearmáinice í an Ghearmáinis, tá gaol cuibheasach dlúth aici leis an mBéarla, cé nach bhfuil an Béarlóir in ann mórán adhmaid a dhéanamh den Ghearmáinis i ndiaidh an oiread craiceann a chuir stór focal an Bhéarla de faoi thionchar na Laidine agus na sean-Fhraincise. Tá sé níos fusa comhchosúlacht na Gearmáinise agus na hOllainnise a aithint, mar shampla. (ga)
- Bahasa Jerman (Deutsch atau deutsche Sprache) adalah anggota bahasa Jermanik Barat yang dipakai sebagai bahasa pengantar terutama di kawasan Eropa Tengah. Bahasa ini adalah salah satu bahasa yang banyak dituturkan di Eropa dan pernah menjadi bahasa pengantar antarbangsa yang penting hingga awal abad ke-20. Meskipun sekarang menurun kepentingannya, bahasa ini masih luas dipelajari karena banyak literatur klasik dunia yang ditulis menggunakan bahasa ini. Dalam kontinum variasi bahasa di Eropa Tengah bagian utara, bahasa Jerman adalah semua bahasa yang telah mengalami pergeseran bunyi Jermanik kedua. Dengan demikian, ke dalam lingkup ini masuk berbagai bahasa yang dipakai di Jerman selatan, sehingga bahasa Jerman dikenal pula sebagai bahasa Jerman Hulu. (in)
- (Halaman ini berisi artikel tentang rumpun varietas bahasa daerah. Untuk bahasa baku ("Hochdeutsch"), lihat Bahasa Jerman Baku.) Bahasa Jerman Hulu atau Bahasa Jerman Tinggi atau Dialek Bahasa Jerman Hulu (bahasa Jerman: hochdeutsche Mundarten) terdiri dari varietas bahasa Jerman yang dituturkan di sebelah selatan Benrath dan isoglos di sebelah tengah dan selatan Jerman, Austria, Liechtenstein, Swiss dan Luksemburg, serta di wilayah negara tetangga Prancis (Alsace dan Utara Lorraine), (Tirol Selatan), Republik Ceko (Bohemia), dan Polandia. Bahasa ini juga dituturkan di diaspora di Romania, Russia, Amerika Serikat, Brasil, Argentina, Meksiko, Cile, dan Namibia. Bahasa Jerman Hulu ditandai oleh pergeseran bunyi Jermanik kedua, yang memisahkannya dari dan (Belanda) di dalam kesinambungan dialek Jermanik Barat kontinental. (in)
- L'allemand (autonyme : Deutsch, /dɔʏtʃ/ ) est l'une des langues indo-européennes appartenant à la branche famille des langues germaniques. Du fait de ses nombreux dialectes, l'allemand constitue dans une certaine mesure une langue-toit (Dachsprache). Son histoire, en tant que langue distincte des autres langues germaniques occidentales, débute au haut Moyen Âge, lors de la seconde mutation consonantique. Au XXIe siècle, ses locuteurs, appelés « germanophones », se répartissent principalement, avec près de 100 millions de locuteurs, en Europe, ce qui fait de leur langue la plus parlée au sein de l'Union européenne (UE). (fr)
- 高地ドイツ語（ドイツ語: Hochdeutsch）は、ドイツ語の言語変種。ドイツ語高地方言とも呼ばれる。また、第二次子音推移を受けていない低地ドイツ語との対比の意味で、標準ドイツ語のことを「高地ドイツ語」と呼ぶ場合もある。 (ja)
- ドイツ語（ドイツご、: Deutsch、Deutsche Sprache）は、インド・ヨーロッパ語族・ゲルマン語派の西ゲルマン語群に属する言語である。主にドイツ語アルファベットで綴られる。 話者人口は約1億3000万人、そのうち約1億人が第一言語としている。漢字では独逸語と書き、一般に独語（どくご）あるいは独と略す。ISO 639による言語コードは2字が de、3字が deu である。 現在インターネットの使用人口の全体の約3パーセントがドイツ語であり、英語、中国語、スペイン語、日本語、ポルトガル語に次ぐ第6の言語である。ウェブページ数においては全サイトのうち約6パーセントがドイツ語のページであり、英語に次ぐ第2の言語である。EU圏内では、母語人口は域内最大であり、話者人口は、英語に次いで2番目に多い。 しかし、ドイツ、オーストリアは海岸線が少なく植民地政策が歴史的に欧州内東方へ行われたこともあり、英語、フランス語、スペイン語のように世界語化はしておらず、基本的に同一民族による母語地域と、これに隣接した旧支配民族の使用地域がほとんどを占めている。 上記の事情と、両国の大幅な領土縮小（かつてのドイツ人国家であった神聖ローマ帝国、ハプスブルク帝国などから独立して誕生した国も多い）も影響し、欧州の多くの国で今でも母語として使用されている。 (ja)
- Con il termine di lingua alto-tedesca, o più semplicemente alto tedesco, (in lingua tedesca hochdeutsche Mundarten, hochdeutsche Dialekte o Hochdeutsch) si identificano le varietà di parlate, dialetti e lingue del tedesco, del Lussemburghese e dello Yiddish parlate nella sezione centrale e meridionale della Germania, in Austria, Liechtenstein, Svizzera, Lussemburgo e nei territori degli stati confinanti dove siano presenti comunità tedesche, come Belgio, Francia (Grand Est), Italia (principalmente in provincia di Bolzano) e Polonia. A causa dell'emigrazione tedesca e di numerosi avvenimenti storici, isole linguistiche dell'alto tedesco sono presenti in America, Russia, Romania ed Africa. Il termine "alto tedesco" fa riferimento alla lingua parlata nei territori dove sono presenti altipiani e montagne, con riferimento alle zone montuose della Germania, includendo così anche Svizzera, Austria e Liechtenstein, in contrapposizione al basso tedesco che è parlato nelle terre basse, nei territori pianeggianti che invece si trovano a nord. L'alto tedesco può essere suddiviso in tedesco superiore (Oberdeutsch in tedesco) che comprende le forme dialettali dell'Austria e della Svizzera tedesca e tedesco centrale (Mitteldeutsch), che comprende il lussemburghese e vari dialetti della Germania centrale. (it)
- 독일어(獨逸語,: deutsche Sprache, Deutsch, 문화어: 도이췰란드어, 도이취어)는 게르만어파 서게르만어군에 속하는 언어로, 독일, 오스트리아, 스위스 등 중앙유럽에서 사용된다. 독일어는 학술어로서 그 중요성이 크며 세계 출판업계에서 영어 다음으로 가장 많이 사용되는 언어이다. 모국어로서의 사용자수는 약 1억 2천만 여명으로 세계 10위 수준이며, 유럽 연합에서 가장 많은 사람들이 모국어로 사용하는 언어이다. 전 세계에서 제2언어로 배우는 사용자의 수가 영어, 스페인어, 그리고 프랑스어 다음으로 많아, 세계의 주요언어 중 하나로 여겨진다. (ko)
- ( 다른 뜻에 대해서는 호흐도이치 문서를 참고하십시오.) 고지 독일어는 독일어권의 중부와 남부에서 말해지는 독일어이다. 표준 독일어는 고지 독일어를 표준화한 것이다. 고지 독일어와 저지 독일어의 경계인 등어선은 (Benrath)또는 조금 북쪽의 (Ürdingen)을 기준으로 한다. (ko)
- Il tedesco è una lingua indoeuropea appartenente al ramo occidentale delle lingue germaniche. È la lingua con il maggior numero di locutori madrelingua del continente europeo e dell'Unione europea, riconosciuta come lingua ufficiale in Germania, Austria, Svizzera, Liechtenstein, Belgio, Lussemburgo, Namibia (ufficiale come lingua regionale), nella Provincia autonoma di Bolzano in Italia e nel voivodato di Opole in Polonia. Viene tutelata come lingua minoritaria e regionale in diversi Paesi europei come Danimarca e Francia; all'interno del gruppo germanico è la lingua più diffusa al mondo dopo l'inglese. Al 2022, è parlata da 134,6 milioni di parlanti totali. (it)
- Het Duits (Deutsch) is een taal behorende tot de West-Germaanse tak van de Germaanse talen. Het is de officiële taal van Duitsland, Oostenrijk en Liechtenstein en een van de officiële talen van Zwitserland, Luxemburg, België (Oostkantons) en regionaal in: Denemarken (Zuid-Jutland) en Italië (Zuid-Tirol). In onder meer Namibië (een vroegere Duitse kolonie), Frankrijk (Elzas en Moselle) en landen in Midden-Europa en Oost-Europa wordt het ook gesproken, maar daar wordt het Duits niet als officiële taal erkend. In het Aziatische deel van de voormalige Sovjet-Unie was Duits nog de moedertaal van ongeveer twee miljoen inwoners, afstammelingen van de Zwarte Zee- en de Wolga-Duitsers (Wolgadeutsche) die in de 18e eeuw op uitnodiging van de tsaren naar Rusland trokken om nieuw veroverde maar weinig bewoonde streken te koloniseren. Deze Rusland-Duitsers stonden bekend onder verschillende naar regio's verwijzende namen: Zwarte Zee of Oekraïne-Duitsers, Krim-Duitsers, Kaukasus-Duitsers, Bessarabië-Duitsers en als bekendste de Wolga-Duitsers. Tussen 1939 en 1944 werden zij collectief van collaboratie beschuldigd en uitgewezen naar Siberië, vooral de oostelijke sovjetrepublieken. Na 1945 kregen de Mennonieten onder deze 'Duitsers' de gelegenheid om naar Amerika te emigreren. Na 1990 waren de overigen vrij om het land te verlaten en zijn de meesten van de 'Russlanddeutsche' naar Duitsland geëmigreerd. Ook in Noord-Amerika (Canada en de Verenigde Staten) wonen nog ongeveer twee miljoen mensen die het Duits als moedertaal hebben, zie Duitse Amerikanen. In Zuid-Amerika zijn ook Duitstalige minderheden, vooral in Argentinië, Brazilië, Chili en Paraguay. Zij bestaan uit Mennonieten in Paraguay, nakomelingen van 19de-eeuwse boerenimmigranten in deelstaten als Rio Grande, en als kleine maar bijzondere groep na 1945 gevluchte nationaalsocialisten. (nl)
- Język wysokoniemiecki (niem. hochdeutsche Sprache, neuhochdeutsche Sprache, Hochdeutsch, Neuhochdeutsch) – język etniczny lub makrojęzyk posiadający co najmniej trzy warianty standardowe, część kontinuum dialektalnego języków zachodniogermańskich. W węższym znaczeniu termin Hochdeutsch odnosi się do samego standardu literackiego (język ten opisany jest w haśle język niemiecki). W szerszym znaczeniu jest to zespół dialektów, przeciwstawny dialektom dolnoniemieckim, które obecnie bywają uznawane za odrębny język. Zespół ten jest bardzo zróżnicowany regionalnie i niektóre dialekty – takie jak dialekt używany w niemieckojęzycznej części Szwajcarii(schweizerdeutsch lub schwyzertüütsch, po polsku zwany też językiem alemańskim) – są czasem klasyfikowane jako osobne języki. Często zamiast zbiorczego pojęcia język wysokoniemiecki używa się określenia dialektów wysokoniemieckich lub wręcz języków wysokoniemieckich i do niniejszej grupy zalicza się język niemiecki, język jidysz, język luksemburski i język wilamowski. Język wysokoniemiecki dzieli się na dwa duże zespoły dialektalne:
* dialekty środkowoniemieckie
* dialekty górnoniemieckie (pl)
- Het woord Hoogduits (Duits: Hochdeutsch) heeft meerdere betekenissen. In het Duits wordt ermee meestal de huidige standaardtaal aangeduid in tegenstelling tot de hoogduitse dialecten. Daarnaast duidt men in Nederland met 'Hoogduits' ook wel 'Asjkenazisch' aan; zoals in 'Hoogduitse synagogen'. (nl)
- Język niemiecki (niem. deutsche Sprache, Deutsch /dɔʏ̯t͡ʃ/) – język z grupy zachodniej rodziny języków germańskich. W lingwistyce traktuje się go jako grupę kilku języków zachodniogermańskich, które bywają określane jako języki niemieckie; standardowy język niemiecki (Standard Hochdeutsch) oparty jest na Biblii Marcina Lutra, która z kolei opiera się na języku mówionym z Górnej Saksonii i Turyngii. (pl)
- Alemão (Deutsch [ˈdɔʏ̯tʃ]) é uma língua germânica ocidental que é falada principalmente na Europa Central. É língua oficial e a mais falada na Alemanha, Áustria, Suíça, Tirol do Sul (Itália), Comunidade Germanófona da Bélgica e Liechtenstein; é também um idioma governamental, mas não majoritária de Luxemburgo. As principais línguas que são mais semelhantes a alemã incluem outros membros do ramo de línguas germânicas ocidentais, como o africâner, neerlandês e o inglês. É a segunda língua germânica mais falada, após o inglês. Um dos principais idiomas do mundo, o alemão é a primeira língua de cerca de 95 milhões de pessoas em todo o mundo e a língua nativa mais falada na União Europeia. O idioma também é a terceira língua estrangeira mais ensinada nos Estados Unidos (depois do espanhol e do francês) e da UE (depois do inglês e do francês), a segunda língua científica mais utilizada, bem como a terceira língua mais usada em sites (depois do inglês e do russo). Os países de língua alemã estão em quinto lugar em termos de publicação anual de novos livros, sendo que um décimo de todos os livros (incluindo e-books) no mundo são publicados em língua alemã. O alemão deriva a maioria de seu vocabulário do ramo germânico da família das línguas indo-europeias. Uma porção de palavras alemãs são derivados do latim e do grego, enquanto uma minoria vem do francês e do inglês. Com variantes levemente diferenciadas, o alemão é uma língua pluricêntrica. O idioma também é notável por seu amplo espectro de dialetos, com muitas variedades únicas existentes na Europa e também em outras partes do mundo. Devido à inteligibilidade limitada entre certas variedades e o alemão padrão, bem como a falta de uma diferença indiscutivelmente científica entre um "dialeto" e uma "linguagem", algumas variedades alemãs ou grupos de dialetos (por exemplo baixo-alemão ou Plautdietsch) são alternativamente referidas como "línguas" e "dialetos". (pt)
- O alto-alemão (em alemão: Hochdeutsch, Hochdeutsche Sprache) é um dos grupos linguísticos da língua alemã (juntamente com o baixo-alemão). É qualquer uma das variantes linguísticas do Hochdeutsch (língua oficial), luxemburguês e iídiche, assim como de dialectos locais alemães falados nas regiões sul e central da Alemanha, na Áustria, Liechtenstein, Suíça e zonas fronteiriças na Bélgica, França (Alsácia e norte da Lorena), Itália e Polónia. Também é falado em antigas colónias como na Transilvânia (Roménia), Rússia, Estados Unidos e Namíbia. O alto-alemão divide-se nas famílias alemão superior e alemão central (ver mapa). Alto (no termo alto-alemão) refere-se às regiões montanhosas do centro e sul da Alemanha e dos Alpes, em oposição a baixo (no termo baixo-alemão) que se refere às regiões planas da costa norte do país. (pt)
- Tyska (: deutsche Sprache, Deutsch) är ett germanskt språk, talat av omkring 120–150 miljoner människor (varav cirka 95 miljoner har det som modersmål). Detta gör språket till Europas största eller näst största språk (efter ryska) och det germanska språk med näst flest talare i världen, efter engelskan. Tyskan är världens tolfte största språk. Tyskan har ett stort antal dialekter, till exempel bayerska, kölsch och westfaliska, vilka brukar delas in i huvudgrupperna högtyska och lågtyska. Till skillnad från många andra germanska språk har tyskan bevarat mycket av den urgermanska grammatiken. Ett exempel på detta är rika kasusböjningar, men språket har i andra avseenden förändrat sig mer från urgermanskan än många andra språk, bland annat genom en ljudskridning där /p/ blivit /f/ (svenska skepp, engelska ship, tyska Schiff), /t/ blivit /s/ eller z (svenska tid, engelska tide och tyska Zeit och svenska äta, engelska eat och tyska essen) och /k/ blivit ch (svenska språk, engelska speak, tyska Sprache). (sv)
- Högtyska (tyska: Hochdeutsch) syftar i vardagligt tal på det tyska standardspråket (tyska: Standarddeutsch), som (med varierande uttal) även är det dominerande vardagsspråket i det mesta av Tyskland samt de större städerna i Österrike. I vissa lantliga delar av Sydtyskland och många delar av Österrike (i synnerhet västra delen) talas dock lokala dialekter som vardagsspråk, och standardtyska som "andraspråk". I den tysktalande delen av Schweiz samt Liechtenstein är dialekterna utan undantag vardagsspråket. Inom språkvetenskapen har begreppet högtyska/Hochdeutsch kommit att ersättas med standardtyska/Standarddeutsch, som har mindre värderande klang och inte riskerar förväxlas med så kallade högtyska dialekter. Högtyska kan i språkhistorisk mening även syfta på högtyska dialekter (tyska: hochdeutsche Dialekte), vilka undergått den , i motsats till de lågtyska språken. Högtyska dialekter talas i södra och mellersta Tyskland, samt i Schweiz och Österrike, medan lågtyska talas i norr; det tyska standardspråket är till stor del högtyskt, men ljudförändringarna har i vissa fall gått längre i de sydligare dialekterna än de har i standardtyskan. (sv)
- Верхненеме́цкие языки или Верхненемецкие диалекты, нем. Hochdeutsch или hochdeutsche Mundarten, hochdeutsche Dialekte) — группа немецких диалектов, распространённых южнее линии Бенрата или линии Урдингена. Делится на две крупные зоны — южнонемецкую и средненемецкую. Причина противопоставления верхненемецких диалектов нижненемецким в историческом разрыве, начало которому было положено во время выделения древневерхненемецкого языка. Этот этап исторического развития немецкого языка начинается вместе с известным процессом второго передвижения согласных, которое и способствовало резкому изменению морфологической и в особенности фонетической структуры диалектов центра и юга современной Германии. Немецкий язык в общем понимании состоит из вышеназванных языков, причём он неоднороден, а диалекты или варианты одного региона немецкоязычного пространства могут существенно отличаться от диалектов и вариантов другого региона. Однако же часто понятие Hochdeutsch приравнивают к понятию Standardsprache, тем самым показывая его роль в становлении литературного языка немцев. (ru)
- Німе́цька мо́ва (Deutsch, deutsche Sprache) — германська мова індоєвропейської мовної сім'ї. Державна мова у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії. Одна з офіційних мов ЄС. Рідна мова німців та німецьких етнічних меншин світу. Має понад 120 мільйонів носіїв. Близька до нідерландської, данської, шведської, норвезької, англійської, фризької та ісландської мов. Використовує на письмі німецьку абетку на основі латинської. Головна мова філософії і науки в XІХ — першій половині XX ст., через що її переносно називають мовою Гете, Канта, Гегеля. Одна з найбільш популярних європейських мов нарівні з англійською, іспанською, італійською та французькою. Нею написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. (uk)
- Верхньонімецькі діалекти (нім. hochdeutsche Mundarten), або просто верхньонімецька (Hochdeutsch) — включає різновиди німецької мови, якими розмовляють на південь від ізоглос Бенрат і у центральній і південній Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, Швейцарії, Люксембурзі та східній Бельгії, а також у сусідніх частинах Франції (Ельзас і північна Лотарингія), Італії (Південний Тіроль), Чехії (Богемія) і Польщі (Верхня Сілезія). Ними також розмовляють у діаспорі в Румунії, Російській Федерації, Сполучених Штатах Америки, Бразилії, Аргентині, Мексиці, Чилі та Намібії. До верхньонімецької мови належать південнонімецькі і середньонімецькі діалекти. часто асоціюється з історією верхньонімецької мови. Необхідно пам'ятати, що існує також нижньонімецька мова. Виділяють періоди історії німецької мові: давньоверхньонімецький (750 – 1050), средньоверхньонімецький (1050 – 1350), (1350 – 1650) і (з 1650). Верхньонімецька мова позначена верхньонімецьким зсувом приголосних, що відокремлює її від нижньонімецької (нижньосаксонської) і нижньофранкської (включаючи нідерландську) у межах континентального західногерманського діалектного континууму. Вони виділилися в результаті . (uk)
- 高地德語（德語：Hochdeutsche Sprachen）泛指今日的標準德語及各種德語方言，包括：盧森堡語及意第緒語，以及各種在德國中、南部和奧地利、列支敦士登、瑞士、盧森堡等地、鄰近德國的比利時、法國（主要在阿爾薩斯及洛林北部）、意大利及波蘭等國部份地區的通行德語方言。德語在羅馬尼亞、俄羅斯、美國、阿根廷及納米比亞的特定地區亦有通行。 「高地」所代表的山脈是德國的中部及南部以及阿爾卑斯山。相對於低地德語是代表德國北部沿岸地區。另德語的Hochdeutsch一詞常常被用以指稱標準德語，而非高地德語諸方言。 (zh)
- Неме́цкий язы́к (нем. (инф.), произносится: [ˈdɔʏ̯tʃ]; deutsche Sprache, произносится: [ˈdɔʏ̯tʃə ˈʃpʁaːχə]) — национальный язык немцев, австрийцев, лихтенштейнцев, германошвейцарцев и американских немцев; официальный язык Германии, Австрии, Лихтенштейна, один из официальных языков Швейцарии, Люксембурга и Бельгии. Является одним из самых распространённых языков в мире после китайского, арабского, хинди, английского, испанского, бенгальского, португальского, французского, русского и японского. Немецкий язык занимает седьмое место (после английского, русского, испанского, турецкого, персидского, французского) по использованию в Интернете. Является самым распространённым языком в Западной Европе (более 90 миллионов носителей). Также немецкий — один из официальных и рабочих языков Европейского союза и ряда других международных организаций. Относится к западной группе германских языков индоевропейской семьи. Письменность на основе латинского алфавита, дополненного тремя графемами, обозначающими умлауты (ä, ö, ü), и лигатурой эсцет (ß). Древнейшие памятники письменности относятся к VIII веку. Немецкий язык восходит к прагерманскому языку, который, в свою очередь, является ответвлением от праиндоевропейского. Изменение фонетической и морфологической систем языка в результате второго передвижения согласных привело к его обособлению от родственных германских языков. В Средние века происходит формирование фонетики и морфологии, лексического строя и синтаксиса средневерхненемецкого, а за ним — ранненововерхненемецкого языка. Современный немецкий язык, история которого начинается примерно со второй половины XVII века, иначе называют нововерхненемецким языком. Большую роль в его становлении сыграли перевод Библии Мартина Лютера, творчество Иоганна Вольфганга фон Гёте, Фридриха Готлиба Клопштока и Иоганна Кристофа Готтшеда, лингвистические труды Иоганна Кристофа Аделунга, братьев Гримм и Конрада Дудена. Современный литературный немецкий язык возник на основе верхненемецких диалектов. В противоположность ему отдельные немецкие диалекты (например, нижненемецкие или алеманнские), не полностью участвовавшие в верхненемецком передвижении или участвовавшие в других фонетических переходах, сохраняют своё своеобразие. В Австрии и Швейцарии сформировались собственные варианты немецкого языка, сформированные на собственной диалектной базе и имеющие специфические черты фонетического и грамматического строя. (ru)
- 德語（德語：Deutsch），是印歐語系西日耳曼語支的一門語言。以將其作為官方語言的國家數量計，是世界第六大語言。德語是世界大國語言之一，並且是歐盟内使用最廣的母語。當下，以德語為母語者，有9,000萬到9,800萬之眾。德語標準共同語的形成可以追溯到馬丁·路德對拉丁文《武加大聖經》的翻譯工作。大多數德語詞彙源於其日耳曼語族的祖先語言（由原始日耳曼語發展而來的古高地德語、中古高地德語、古法蘭克語等），一些詞彙來自拉丁語及古希臘語，還有部分來自法語和英語。 以德语為母語者現在主要分布在德國、奥地利、瑞士東部、列支敦士登和盧森堡。在一些歷史上曾屬泛德意志的地區（如一戰前屬奧地利的意大利南蒂羅爾、一戰前屬普魯士的東比利時、一戰前屬普魯士的丹麥南日德蘭／北什勒斯維希、一戰前屬普魯士的波蘭西里西亞、在德法間數度易手的法國阿爾薩斯和洛林、原德國殖民地纳米比亚）目前仍居有眾多以德語為母語的德意志人，是為當地的少數民族。 德語書寫使用拉丁字母。德語字母在26個常規拉丁字母之外，另有三個帶分音符的元音Ä/ä、Ö/ö、Ü/ü以及一個特殊字母ẞ/ß。 德語是一門難學的語言，例如名詞分為陰(die)、中(das)、陽(der)三性，且毫無規律。另外，德語四格變位亦是難點之一。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الهجات الألمانية العليا (بالألمانية: Hochdeutsche Dialekte) هي في اللغويات، مجموعة من اللهجات الجرمانية. تتميز عن المجموعة الألمانية الدنيا بظاهرة تبدل الأحرف الساكنة في الألمانية العليا ويفصلها عنها . يبلغ إجمالي عدد المتحدثين في منطقتها التقليدية، من دوسلدورف في ألمانيا إلى في النمسا حوالي 60 مليونًا. (ar)
- Η γερμανική γλώσσα (deutsche Sprache) ανήκει στην ομάδα των δυτικών γερμανικών γλωσσών που περιλαμβάνει επίσης τα Αγγλικά, τα Ολλανδικά και τα Αφρικάανς.Ανά τον κόσμο τα Γερμανικά ομιλούνται περίπου από 105 εκατομμύρια ομιλητές ως μητρική γλώσσα και επίσης σχεδόν από 80 εκατομμύρια ομιλητές ως μη μητρική γλώσσα. Η επίσημη γερμανική γλώσσα διδάσκεται ευρέως στα σχολεία, τα πανεπιστήμια και στα Ινστιτούτα Γκαίτε σε όλον τον κόσμο. Είναι σημαντική γλώσσα της ΕΕ, γλώσσα εργασίας της ΕΕ και χρησιμοποιείται ως επίσημη γλώσσα σε πολλούς διεθνείς οργανισμούς. (el)
- Alemana (Deutsch) indoeuropar hizkuntza bat da, germaniar hizkuntzen taldekoa. Alemania, Austria, Liechtenstein eta Suitzan hitz egiten da batez ere, eta mundu osoko 11. da, hiztunen kopuruari bagagozkio, 120 milioi hiztun baititu. Europar Batasuneko mintzatuena da, 100 milioi hiztunekin. Hizkuntza horren euskal izenak alamanen germaniar tribuan du jatorria. (eu)
- Las lenguas altogermánicas (en alemán, hochdeutsche Mundarten/Dialekte) comprenden un conjunto de lenguas y variedades lingüísticas cercanamente emparentadas con el alemán estándar habladas históricamente en el sur de Alemania, Austria, Suiza, Luxemburgo, Liechtenstein, Bélgica, norte de Italia y noreste de Francia, además de numerosos enclaves en Dinamarca, Polonia, Rumanía y Rusia. Más recientemente como lenguas de inmigrantes en los Estados Unidos, Brasil, Argentina, Chile y Namibia. El yidis o judeoalemán es también una lengua altogermánica. (es)
- 高地ドイツ語（ドイツ語: Hochdeutsch）は、ドイツ語の言語変種。ドイツ語高地方言とも呼ばれる。また、第二次子音推移を受けていない低地ドイツ語との対比の意味で、標準ドイツ語のことを「高地ドイツ語」と呼ぶ場合もある。 (ja)
- ドイツ語（ドイツご、: Deutsch、Deutsche Sprache）は、インド・ヨーロッパ語族・ゲルマン語派の西ゲルマン語群に属する言語である。主にドイツ語アルファベットで綴られる。 話者人口は約1億3000万人、そのうち約1億人が第一言語としている。漢字では独逸語と書き、一般に独語（どくご）あるいは独と略す。ISO 639による言語コードは2字が de、3字が deu である。 現在インターネットの使用人口の全体の約3パーセントがドイツ語であり、英語、中国語、スペイン語、日本語、ポルトガル語に次ぐ第6の言語である。ウェブページ数においては全サイトのうち約6パーセントがドイツ語のページであり、英語に次ぐ第2の言語である。EU圏内では、母語人口は域内最大であり、話者人口は、英語に次いで2番目に多い。 しかし、ドイツ、オーストリアは海岸線が少なく植民地政策が歴史的に欧州内東方へ行われたこともあり、英語、フランス語、スペイン語のように世界語化はしておらず、基本的に同一民族による母語地域と、これに隣接した旧支配民族の使用地域がほとんどを占めている。 上記の事情と、両国の大幅な領土縮小（かつてのドイツ人国家であった神聖ローマ帝国、ハプスブルク帝国などから独立して誕生した国も多い）も影響し、欧州の多くの国で今でも母語として使用されている。 (ja)
- 독일어(獨逸語,: deutsche Sprache, Deutsch, 문화어: 도이췰란드어, 도이취어)는 게르만어파 서게르만어군에 속하는 언어로, 독일, 오스트리아, 스위스 등 중앙유럽에서 사용된다. 독일어는 학술어로서 그 중요성이 크며 세계 출판업계에서 영어 다음으로 가장 많이 사용되는 언어이다. 모국어로서의 사용자수는 약 1억 2천만 여명으로 세계 10위 수준이며, 유럽 연합에서 가장 많은 사람들이 모국어로 사용하는 언어이다. 전 세계에서 제2언어로 배우는 사용자의 수가 영어, 스페인어, 그리고 프랑스어 다음으로 많아, 세계의 주요언어 중 하나로 여겨진다. (ko)
- ( 다른 뜻에 대해서는 호흐도이치 문서를 참고하십시오.) 고지 독일어는 독일어권의 중부와 남부에서 말해지는 독일어이다. 표준 독일어는 고지 독일어를 표준화한 것이다. 고지 독일어와 저지 독일어의 경계인 등어선은 (Benrath)또는 조금 북쪽의 (Ürdingen)을 기준으로 한다. (ko)
- Het woord Hoogduits (Duits: Hochdeutsch) heeft meerdere betekenissen. In het Duits wordt ermee meestal de huidige standaardtaal aangeduid in tegenstelling tot de hoogduitse dialecten. Daarnaast duidt men in Nederland met 'Hoogduits' ook wel 'Asjkenazisch' aan; zoals in 'Hoogduitse synagogen'. (nl)
- Język niemiecki (niem. deutsche Sprache, Deutsch /dɔʏ̯t͡ʃ/) – język z grupy zachodniej rodziny języków germańskich. W lingwistyce traktuje się go jako grupę kilku języków zachodniogermańskich, które bywają określane jako języki niemieckie; standardowy język niemiecki (Standard Hochdeutsch) oparty jest na Biblii Marcina Lutra, która z kolei opiera się na języku mówionym z Górnej Saksonii i Turyngii. (pl)
- 高地德語（德語：Hochdeutsche Sprachen）泛指今日的標準德語及各種德語方言，包括：盧森堡語及意第緒語，以及各種在德國中、南部和奧地利、列支敦士登、瑞士、盧森堡等地、鄰近德國的比利時、法國（主要在阿爾薩斯及洛林北部）、意大利及波蘭等國部份地區的通行德語方言。德語在羅馬尼亞、俄羅斯、美國、阿根廷及納米比亞的特定地區亦有通行。 「高地」所代表的山脈是德國的中部及南部以及阿爾卑斯山。相對於低地德語是代表德國北部沿岸地區。另德語的Hochdeutsch一詞常常被用以指稱標準德語，而非高地德語諸方言。 (zh)
- 德語（德語：Deutsch），是印歐語系西日耳曼語支的一門語言。以將其作為官方語言的國家數量計，是世界第六大語言。德語是世界大國語言之一，並且是歐盟内使用最廣的母語。當下，以德語為母語者，有9,000萬到9,800萬之眾。德語標準共同語的形成可以追溯到馬丁·路德對拉丁文《武加大聖經》的翻譯工作。大多數德語詞彙源於其日耳曼語族的祖先語言（由原始日耳曼語發展而來的古高地德語、中古高地德語、古法蘭克語等），一些詞彙來自拉丁語及古希臘語，還有部分來自法語和英語。 以德语為母語者現在主要分布在德國、奥地利、瑞士東部、列支敦士登和盧森堡。在一些歷史上曾屬泛德意志的地區（如一戰前屬奧地利的意大利南蒂羅爾、一戰前屬普魯士的東比利時、一戰前屬普魯士的丹麥南日德蘭／北什勒斯維希、一戰前屬普魯士的波蘭西里西亞、在德法間數度易手的法國阿爾薩斯和洛林、原德國殖民地纳米比亚）目前仍居有眾多以德語為母語的德意志人，是為當地的少數民族。 德語書寫使用拉丁字母。德語字母在26個常規拉丁字母之外，另有三個帶分音符的元音Ä/ä、Ö/ö、Ü/ü以及一個特殊字母ẞ/ß。 德語是一門難學的語言，例如名詞分為陰(die)、中(das)、陽(der)三性，且毫無規律。另外，德語四格變位亦是難點之一。 (zh)
- اللُّغَةُ الأَلْمَانِيَّةُ (بالألمانية: Die deutsche Sprache أو Deutsch) هي إحدى اللغات الجرمانيَّة الغربيَّة؛ والتي هي بدورها إحدى فروع العائلة اللغويَّة الهندو أوروبيَّة. وتنتشرُ بصورةٍ رئيسيَّةٍ في أوروبَّا الوسطى فهي لغة رسمية لجمهوريَّة أَلمانيا الاتّحاديَّة، وجمهوريَّة النَّمسا، وإمارة ليختنشتاين، وإِحدى اللغات الوطنيَّة الأَربعة لسويسرا، وإِحدى اللغات الرَّسميَّة الثلاثة لدوقيَّة لوكسمبورغ، وكذلك إِحدى اللغات الرَّسميَّة الثلاثة لمملكة بلجيكا (المجتمع البلجيكيّ الناطق بالألمانيَّة)، ولغة رسميَّة في منطقة جنوب تيرول في جمهوريَّة إِيطاليا، ولغة أقلِّيَّة معترف بها رسمياً في مقاطعة سوندرلاند بمملكة الدِّنمارك. تُعِد اللغات الجرمانيَّة الغربيَّة الأخرى مثل الأفريقانية والهولندية والإنجليزية والفريزية والألمانية الدنيا/الساكسونية الدنيا واليديشية واللوكسمبورغية اللغات الأكثر تشابهاً مع ا (ar)
- L'alemany (Deutsch [dɔʏtʃ] (?·pàg.)) és una llengua germànica occidental parlada principalment a l'Europa Central. És la llengua oficial o cooficial i la més parlada d'Alemanya, Àustria, Suïssa, el Tirol del Sud (Itàlia), la Comunitat Germanòfona de Bèlgica i Liechtenstein. També és una de les tres llengües oficials de Luxemburg i llengua cooficial al Voivodat d'Opole a Polònia. Les llengües més semblants a l'alemany són els altres membres de la branca de llengua germànica occidental: l'afrikaans, el neerlandès, l'anglès, el frisó, el baix alemany, el luxemburguès i l'ídix. També n'hi ha similituds rellevants de vocabulari amb el danès, el noruec i el suec, tot i que pertanyen al grup germànic septentrional. L'alemany és el segon idioma germànic més difós després de l'anglès. El nom en c (ca)
- L'alt alemany (en alemany, Hochdeutsche Dialekte) és un conjunt de diversos estàndards d'alemany, luxemburguès i ídix, així com els dialectes alemanys parlats al centre i sud d'Alemanya, Àustria, Liechtenstein, Suïssa, Luxemburg i petites poblacions veïnes a Bèlgica, França (Alsàcia i el nord de Lorena), Itàlia, i Polònia. També es parla en diàspores de Romania (Transsilvània), Rússia, els Estats Units, Argentina, Xile i Namíbia. (ca)
- Němčina, německy Deutsch, je západogermánský jazyk, jehož studiem se zaobírá filologický obor zvaný germanistika. Tímto jazykem hovoří přibližně 170 až 185 milionů lidí na celém světě, z toho používá němčinu 80 milionů mluvčích jako svůj druhý jazyk. V Evropě je němčina z hlediska počtu rodilých mluvčích s asi 90 až 100 miliony lidmi druhým nejrozšířenějším jazykem po ruštině. V zemích Evropské unie (EU) je němčina nejpoužívanějším mateřským jazykem. Patří také mezi 10 nejpoužívanějších jazyků na celém světě. (cs)
- Die hochdeutschen Dialekte oder Mundarten werden südlich der Benrather Linie (vereinzelt wird auch die Uerdinger Linie zur Trennung genommen) gesprochen und zerfallen wiederum in mittel- und oberdeutsche Subdialekte. Sie umfassen regionale Sprachvarietäten der höher gelegenen Gebiete des deutschen Sprachraumes und weisen als gemeinsames Charakteristikum die vollständig oder teilweise durchgeführte zweite oder (alt)hochdeutsche Lautverschiebung auf. (de)
- Die deutsche Sprache bzw. Deutsch ([dɔɪ̯tʃ]; abgekürzt dt.) ist eine westgermanische Sprache, die weltweit etwa 90 bis 105 Millionen Menschen als Muttersprache und weiteren rund 80 Millionen als Zweit- oder Fremdsprache dient. Ursprünglich bestand der deutsche Sprachraum aus einer Vielzahl von Mundarten innerhalb eines Dialektkontinuums, das sich aufgrund der zweiten (hochdeutschen) Lautverschiebung in hochdeutsche (oberdeutsche und mitteldeutsche) und niederdeutsche Mundarten einteilen lässt. (de)
- La germana lingvo (germane deutsche Sprache [DOJĉe ŜPRAĥe], Deutsch [dojĉ]) estas ĝermana lingvo, parolata ĉefe en Germanio, Aŭstrio, Liĥtenŝtejno kaj Svisio. Hodiaŭ proksimume 100 milionoj da homoj parolas la germanan kiel unuan lingvon, kaj eble pliaj 28 milionoj kiel duan lingvon (World Almanac 2000). Ĝi estas la oficiala lingvo de Germanio, Aŭstrio kaj Liĥtenŝtejno, kaj unu el la oficialaj lingvoj de Svislando, Luksemburgio kaj Belgio (Germanlingva Komunumo de Belgio) sume oni nomas tiun teritorion Germanlingvio. En la plej norda provinco de Italio, Sudtirolo, ĝi estas oficiala lingvo samranga kun la itala kaj unua lingvo de la plejparto de la loĝantaro, kaj ankaŭ en suda Danio ĝi estas oficiala. Ĝi ja estas parolata en partoj de la Opola provinco. Historie, ankaŭ estis multaj germanli (eo)
- German (Deutsch [dɔʏtʃ]) is a West Germanic language of the Indo-European language family, mainly spoken in Central Europe. It is the most widely spoken and official or co-official language in Germany, Austria, Switzerland, Liechtenstein, and the Italian province of South Tyrol. It is also a co-official language of Luxembourg and Belgium, as well as a national language in Namibia. Outside Germany, it is also spoken by German communities in France (Bas-Rhin), Czech Republic (North Bohemia), Poland (Upper Silesia), Slovakia (Bratislava Region), and Hungary (Sopron). (en)
- El idioma alemán (Deutsch, pronunciado /dɔʏtʃ/) es una lengua germánica occidental hablada por unas 135 millones de personas, principalmente en Centroeuropa. Es el idioma oficial de Alemania, Austria, Suiza (entre cuatro), Tirol del Sur (Italia) (entre tres), la Comunidad Germanófona de Bélgica, Liechtenstein, Luxemburgo (entre tres) y partes del Voivodato de Opole (Polonia) (cooficial). Es el segundo idioma germánico más hablado, después del inglés, y, dentro de la Unión Europea tiene más hablantes nativos que cualquier otro: cerca de 135 millones. En cuanto a los idiomas más enseñados/aprendidos como lengua extranjera, se encuentra en el puesto tercero o cuarto, según cómo se interpreten los datos. (es)
- Le haut allemand (Hochdeutsche Dialekte) est, en linguistique, un groupe de dialectes germaniques. Il se distingue du groupe bas-allemand par le phénomène de la seconde mutation consonantique et en est séparé par la ligne de Benrath. Le nombre total de locuteurs dans sa zone traditionnelle, de Düsseldorf en Allemagne à Bad Radkersburg en Autriche est d'environ 60 millions. Il comprend les dialectes du moyen allemand, où la seconde mutation consonantique est incomplète, et les dialectes de l'allemand supérieur, où cette mutation est complète. (fr)
- Is í an Ghearmáinis (nó an Almáinis, mar a thug Amhlaoibh Ó Súilleabháin ar an teanga; Gearmáiltis an leagan a bhíonn ag scríbhneoirí Ghaeilge Uladh uaireanta) na Gearmáine agus na hOstaire. Deutsch a thugann lucht labhartha na teanga féin uirthi. Tá sí ar cheann de theangacha oifigiúla na hEilvéise, chomh maith leis an bhFraincis, an Iodáilis agus an . Tá stádas oifigiúil aici i Lucsamburg chomh maith, in éineacht leis an bhFraincis agus an Lucsambuirgis, agus sna ceantair Bheilgeacha atá suite in aice leis an nGearmáin. (ga)
- Bahasa Jerman (Deutsch atau deutsche Sprache) adalah anggota bahasa Jermanik Barat yang dipakai sebagai bahasa pengantar terutama di kawasan Eropa Tengah. Bahasa ini adalah salah satu bahasa yang banyak dituturkan di Eropa dan pernah menjadi bahasa pengantar antarbangsa yang penting hingga awal abad ke-20. Meskipun sekarang menurun kepentingannya, bahasa ini masih luas dipelajari karena banyak literatur klasik dunia yang ditulis menggunakan bahasa ini. (in)
- L'allemand (autonyme : Deutsch, /dɔʏtʃ/ ) est l'une des langues indo-européennes appartenant à la branche famille des langues germaniques. Du fait de ses nombreux dialectes, l'allemand constitue dans une certaine mesure une langue-toit (Dachsprache). Son histoire, en tant que langue distincte des autres langues germaniques occidentales, débute au haut Moyen Âge, lors de la seconde mutation consonantique. (fr)
- (Halaman ini berisi artikel tentang rumpun varietas bahasa daerah. Untuk bahasa baku ("Hochdeutsch"), lihat Bahasa Jerman Baku.) Bahasa Jerman Hulu atau Bahasa Jerman Tinggi atau Dialek Bahasa Jerman Hulu (bahasa Jerman: hochdeutsche Mundarten) terdiri dari varietas bahasa Jerman yang dituturkan di sebelah selatan Benrath dan isoglos di sebelah tengah dan selatan Jerman, Austria, Liechtenstein, Swiss dan Luksemburg, serta di wilayah negara tetangga Prancis (Alsace dan Utara Lorraine), (Tirol Selatan), Republik Ceko (Bohemia), dan Polandia. Bahasa ini juga dituturkan di diaspora di Romania, Russia, Amerika Serikat, Brasil, Argentina, Meksiko, Cile, dan Namibia. (in)
- Il tedesco è una lingua indoeuropea appartenente al ramo occidentale delle lingue germaniche. È la lingua con il maggior numero di locutori madrelingua del continente europeo e dell'Unione europea, riconosciuta come lingua ufficiale in Germania, Austria, Svizzera, Liechtenstein, Belgio, Lussemburgo, Namibia (ufficiale come lingua regionale), nella Provincia autonoma di Bolzano in Italia e nel voivodato di Opole in Polonia. Viene tutelata come lingua minoritaria e regionale in diversi Paesi europei come Danimarca e Francia; all'interno del gruppo germanico è la lingua più diffusa al mondo dopo l'inglese. (it)
- Con il termine di lingua alto-tedesca, o più semplicemente alto tedesco, (in lingua tedesca hochdeutsche Mundarten, hochdeutsche Dialekte o Hochdeutsch) si identificano le varietà di parlate, dialetti e lingue del tedesco, del Lussemburghese e dello Yiddish parlate nella sezione centrale e meridionale della Germania, in Austria, Liechtenstein, Svizzera, Lussemburgo e nei territori degli stati confinanti dove siano presenti comunità tedesche, come Belgio, Francia (Grand Est), Italia (principalmente in provincia di Bolzano) e Polonia. A causa dell'emigrazione tedesca e di numerosi avvenimenti storici, isole linguistiche dell'alto tedesco sono presenti in America, Russia, Romania ed Africa. (it)
- Het Duits (Deutsch) is een taal behorende tot de West-Germaanse tak van de Germaanse talen. Het is de officiële taal van Duitsland, Oostenrijk en Liechtenstein en een van de officiële talen van Zwitserland, Luxemburg, België (Oostkantons) en regionaal in: Denemarken (Zuid-Jutland) en Italië (Zuid-Tirol). In onder meer Namibië (een vroegere Duitse kolonie), Frankrijk (Elzas en Moselle) en landen in Midden-Europa en Oost-Europa wordt het ook gesproken, maar daar wordt het Duits niet als officiële taal erkend. (nl)
- Język wysokoniemiecki (niem. hochdeutsche Sprache, neuhochdeutsche Sprache, Hochdeutsch, Neuhochdeutsch) – język etniczny lub makrojęzyk posiadający co najmniej trzy warianty standardowe, część kontinuum dialektalnego języków zachodniogermańskich. W węższym znaczeniu termin Hochdeutsch odnosi się do samego standardu literackiego (język ten opisany jest w haśle język niemiecki). W szerszym znaczeniu jest to zespół dialektów, przeciwstawny dialektom dolnoniemieckim, które obecnie bywają uznawane za odrębny język. Zespół ten jest bardzo zróżnicowany regionalnie i niektóre dialekty – takie jak dialekt używany w niemieckojęzycznej części Szwajcarii(schweizerdeutsch lub schwyzertüütsch, po polsku zwany też językiem alemańskim) – są czasem klasyfikowane jako osobne języki. (pl)
- Неме́цкий язы́к (нем. (инф.), произносится: [ˈdɔʏ̯tʃ]; deutsche Sprache, произносится: [ˈdɔʏ̯tʃə ˈʃpʁaːχə]) — национальный язык немцев, австрийцев, лихтенштейнцев, германошвейцарцев и американских немцев; официальный язык Германии, Австрии, Лихтенштейна, один из официальных языков Швейцарии, Люксембурга и Бельгии. Является одним из самых распространённых языков в мире после китайского, арабского, хинди, английского, испанского, бенгальского, португальского, французского, русского и японского. Немецкий язык занимает седьмое место (после английского, русского, испанского, турецкого, персидского, французского) по использованию в Интернете. Является самым распространённым языком в Западной Европе (более 90 миллионов носителей). Также немецкий — один из официальных и рабочих языков Европейског (ru)
- O alto-alemão (em alemão: Hochdeutsch, Hochdeutsche Sprache) é um dos grupos linguísticos da língua alemã (juntamente com o baixo-alemão). É qualquer uma das variantes linguísticas do Hochdeutsch (língua oficial), luxemburguês e iídiche, assim como de dialectos locais alemães falados nas regiões sul e central da Alemanha, na Áustria, Liechtenstein, Suíça e zonas fronteiriças na Bélgica, França (Alsácia e norte da Lorena), Itália e Polónia. Também é falado em antigas colónias como na Transilvânia (Roménia), Rússia, Estados Unidos e Namíbia. (pt)
- Alemão (Deutsch [ˈdɔʏ̯tʃ]) é uma língua germânica ocidental que é falada principalmente na Europa Central. É língua oficial e a mais falada na Alemanha, Áustria, Suíça, Tirol do Sul (Itália), Comunidade Germanófona da Bélgica e Liechtenstein; é também um idioma governamental, mas não majoritária de Luxemburgo. As principais línguas que são mais semelhantes a alemã incluem outros membros do ramo de línguas germânicas ocidentais, como o africâner, neerlandês e o inglês. É a segunda língua germânica mais falada, após o inglês. (pt)
- Tyska (: deutsche Sprache, Deutsch) är ett germanskt språk, talat av omkring 120–150 miljoner människor (varav cirka 95 miljoner har det som modersmål). Detta gör språket till Europas största eller näst största språk (efter ryska) och det germanska språk med näst flest talare i världen, efter engelskan. Tyskan är världens tolfte största språk. (sv)
- Högtyska (tyska: Hochdeutsch) syftar i vardagligt tal på det tyska standardspråket (tyska: Standarddeutsch), som (med varierande uttal) även är det dominerande vardagsspråket i det mesta av Tyskland samt de större städerna i Österrike. I vissa lantliga delar av Sydtyskland och många delar av Österrike (i synnerhet västra delen) talas dock lokala dialekter som vardagsspråk, och standardtyska som "andraspråk". I den tysktalande delen av Schweiz samt Liechtenstein är dialekterna utan undantag vardagsspråket. Inom språkvetenskapen har begreppet högtyska/Hochdeutsch kommit att ersättas med standardtyska/Standarddeutsch, som har mindre värderande klang och inte riskerar förväxlas med så kallade högtyska dialekter. (sv)
- Верхненеме́цкие языки или Верхненемецкие диалекты, нем. Hochdeutsch или hochdeutsche Mundarten, hochdeutsche Dialekte) — группа немецких диалектов, распространённых южнее линии Бенрата или линии Урдингена. Делится на две крупные зоны — южнонемецкую и средненемецкую. Причина противопоставления верхненемецких диалектов нижненемецким в историческом разрыве, начало которому было положено во время выделения древневерхненемецкого языка. Этот этап исторического развития немецкого языка начинается вместе с известным процессом второго передвижения согласных, которое и способствовало резкому изменению морфологической и в особенности фонетической структуры диалектов центра и юга современной Германии. (ru)
- Німе́цька мо́ва (Deutsch, deutsche Sprache) — германська мова індоєвропейської мовної сім'ї. Державна мова у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії. Одна з офіційних мов ЄС. Рідна мова німців та німецьких етнічних меншин світу. Має понад 120 мільйонів носіїв. Близька до нідерландської, данської, шведської, норвезької, англійської, фризької та ісландської мов. Використовує на письмі німецьку абетку на основі латинської. (uk)
- Верхньонімецькі діалекти (нім. hochdeutsche Mundarten), або просто верхньонімецька (Hochdeutsch) — включає різновиди німецької мови, якими розмовляють на південь від ізоглос Бенрат і у центральній і південній Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, Швейцарії, Люксембурзі та східній Бельгії, а також у сусідніх частинах Франції (Ельзас і північна Лотарингія), Італії (Південний Тіроль), Чехії (Богемія) і Польщі (Верхня Сілезія). Ними також розмовляють у діаспорі в Румунії, Російській Федерації, Сполучених Штатах Америки, Бразилії, Аргентині, Мексиці, Чилі та Намібії. До верхньонімецької мови належать південнонімецькі і середньонімецькі діалекти. (uk)
|
.svg){kind=link}
.png){kind=link}
