An Entity of Type: ethnic group, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Britons (Latin: Pritani), also known as Celtic Britons or Ancient Britons, were the indigenous Celtic people who inhabited Great Britain from at least the British Iron Age into the Middle Ages, at which point they diverged into the Welsh, Cornish and Bretons (among others). They spoke the Common Brittonic language, the ancestor of the modern Brittonic languages.

Property Value
dbo:abstract
  • بريطونيون وهم عرقية قديمة تواجدت في جزيرة بريطانيا وبحسب الباحثين فهم كانوا أول من سكن هذا الجزيرة ويعود تواجدهم هناك إلى العصر الحديدي البريطاني ما بين سنة 1200-500 ق م قبل الإحتلال الروماني لبريطانيا وقبل وصول القبائل الأنجلوسكسونية إلى بريطانيا ويرى الباحثين أن أصولهم تعود إلى بريتاني ولهم علاقة مع البكتيين وقد كانوا يتكلمون . (ar)
  • Britové, Britonové (z lat. Britto, Brito, mn. č. Brittones) či britští Keltové je označení pro původní keltské obyvatelstvo většinové části Velké Británie, které zde sídlilo minimálně od doby železné do období raného středověku. Jejich potomci jsou zejména Velšané, a Bretonci. (cs)
  • Els britans o britons van ser els pobles indígenes que van habitar l'illa de la Gran Bretanya (Albió), els quals podien ser descrits com celtes insulars abans que la seva llengua i cultura fossin reemplaçades per les dels invasors anglosaxons. Aquests pobles parlaven llengües britòniques i compartien tradicions culturals comunes. En termes de llengua i cultura, gran part de tot l'oest d'Europa va ser principalment cèltica durant aquest període, encara que l'illa de la Gran Bretanya i la Bretanya continental van estar habitades per celtes britans. Els habitants d'Irlanda, l'Illa de Man i Dalriada eren escots o celtes gaèlics, parlants de llengües goidèliques. Part dels erudits en la matèria argumenten que el desconegut idioma picte era d'origen brità, si bé a la Britània prerromana els pictes es distingien com un grup separat, de la mateixa manera que els escots de Dalriada. En qualsevol cas, el terme brità es refereix tradicionalment als habitants de l'antiga Britània excloent els pictes, ja que molts dels trets culturals pictes (com per exemple, la seva escultura, terrisseria i monuments) diferien dels britans. La invasió romana de la Britània (efímera amb Juli Cèsar i definitiva amb Claudi) i la consegüent romanització a partir del segle I va suposar l'adopció del llatí i la civilització romana pels britans del sud de l'illa de la Gran Bretanya, inclòs el cristianisme a partir del segle iv. L'anarquia pròpia del final de l'Imperi Romà d'Occident va tenir greus conseqüències per a aquestes comunitats, que van ser expulsades de l'illa al segle v i substituïdes pels pagans del nord (pictes i escots) i pels també pagans invasors germànics (angles, saxons i juts). Els britans van emigrar per via marítima a la península de la Bretanya i alguns pocs fins a llocs tan llunyans com Astúries i Galícia, on van fundar la diòcesi de Britònia. (ca)
  • La britonoj estis kelta popolgrupo, kiuj dominis sur areo de la hodiaŭa Britanio, ekde la ferepoko ĝis la mezepoko. Ili parolis la , konatan kiel brita aŭ britona lingvo. Ili vivis sude de Firth of Forth, sur granda parto de la Brita insulo. Ili elmigris kaj setlis ekde la 5-a jarcento en la kontinenta Eŭropo, precipe en Bretonio de Francio kaj en Britonio (hodiaŭ Galegio de Hispanio). Norde de Forth vivis la piktoj, kiuj parolis parencan lingvon. La pruvaĵoj de la britonoj reiras al la ferepoko, post konkero fare de la romia imperio en 43 p.K., la romia-britona kulturo ekfloris. Ekde la 5-a jarcento, la anglosaksa okupado disigis la britonan lingvon kaj kulturon. Je la 11-a jarcento elformiĝis diversaj grupoj de la popolo, diversaj mencias la popolon de kimria, korna, bretona kaj popolo de Hen Ogledd („Olda Nordok”). La brita lingvo evoluis al kimria, korna, bretona kaj kumbria lingvoj. (eo)
  • Britaniarrak (latinez: Britanni) antzinako Britainia Handiko (Albion) berezko biztanleak izan ziren. Hauek bai hizkuntzaz nahiz kulturaz zelta jatorria zuten. Gerora anglosaxoiak ailegatu eta britoiak mendebalderantz bultzatu zituzten, nagusiki gaur egungo Gales eta Kornuallesen mantendu zirelarik. Britoi hizkuntzak mintzatzen zituzten eta kultura berberak elkartzen zituen. Antzina zeltek Mendebaldeko Europaren zati handi batean bizi ziren, Britainian britoiak bizi zirelarik. Aldiz, gaur egungo Eskoziako zatirik handienean piktoak bizi ziren, eta Irlanda, Man Uhartea, eta Ipar Irlanda eta Eskoziako mendebaldean zegoen Dál Riata erresuman eskotoak bizi ziren, azken hauek hizkuntza goidelikoak mintzatzen zituztelarik. Britainiako erromatar inbasioaren ondorioz erromanizazioa iritsi eta I. mendetik aurrera britoiek latina eta erromatar kultura bereganatu zuten. Gainera IV. mendean kristautasunera bilakatu ziren. Erromatar Inperioaren gainbeherak Britainian anarkia egoera bat ekarri zuen. V. mendean eskotoen eta piktoen erasoen ondorioz, eta anglo, saxoi eta jutoen etorreraren ondorioz britoiak uhartearen mendebalderantz bultzatuak izan ziren. Bestalde, britoietako batzuk itsasoz gaur egungo Britainian babes hartu zuten. Hortik dator bretoi izena, antzinako britoien ondorengoak baitira. (eu)
  • The Britons (Latin: Pritani), also known as Celtic Britons or Ancient Britons, were the indigenous Celtic people who inhabited Great Britain from at least the British Iron Age into the Middle Ages, at which point they diverged into the Welsh, Cornish and Bretons (among others). They spoke the Common Brittonic language, the ancestor of the modern Brittonic languages. The traditional view that the Celtic Britons originally migrated from mainland Europe in the Iron Age has been questioned by the contention of some scholars that Celtic languages had instead spread north along the Atlantic seaboard during the earlier Bronze Age. Moreover, genetic studies show continuity between Iron Age and older British populations, suggesting trans-cultural diffusion was also very important in the spread of Celtic languages. The earliest written evidence for the Britons is from Greco-Roman writers and dates to the Iron Age. Celtic Britain was made up of many tribes and kingdoms, associated with various hillforts. The Britons followed an Ancient Celtic religion overseen by druids. Some of the southern tribes had strong links with mainland Europe, especially Gaul and Belgica, and minted their own coins. The Roman Empire conquered most of Britain in the 1st century, creating the province of Britannia. It is probable that the Britons and Caledonians in the north remained unconquered and Hadrian's Wall became the edge of the empire, but archaeological evidence indicates a Roman presence much further north. A Romano-British culture emerged, mainly in the southeast, and British Latin coexisted with Brittonic. It is unclear what relationship the Britons had to the Picts, who lived outside the empire in northern Britain, though most scholars now accept that the Pictish language was closely related to Common Brittonic. Following the end of Roman rule in Britain during the 5th century, Anglo-Saxon settlement of eastern and southern Britain began. The culture and language of the Britons fragmented, and much of their territory gradually became Anglo-Saxon, while small parts of the northwest became Gaelic. However, initial areas of Germanic influence coincided with lands linked to tribes from the Celtic-Germanic borderlands in Belgica and the extent to which this cultural change was accompanied by wholesale population changes is still debated. During this time, some Britons migrated to mainland Europe and established significant colonies in Brittany (now part of France), the Channel Islands, and Britonia (now part of Galicia, Spain). By the 11th century, Brittonic-speaking populations had split into distinct groups: the Welsh in Wales, the Cornish in Cornwall, the Bretons in Brittany, the Cumbrians of the Hen Ogledd ("Old North") in southern Scotland and northern England, and the remnants of the Pictish people in northern Scotland. Common Brittonic developed into the distinct Brittonic languages: Welsh, Cumbric, Cornish and Breton. (en)
  • Los britanos o britones fueron los pueblos nativos que habitaron la isla de Gran Bretaña (Albión), los cuales podían ser descritos como celtas insulares antes de que su lengua y cultura fueran reemplazadas por las de los invasores anglosajones. Estos pueblos hablaban lenguas britónicas y compartían tradiciones culturales comunes. En términos de lengua y cultura, gran parte de todo el oeste de Europa fue principalmente céltica durante este periodo, aunque la isla de Gran Bretaña y la Bretaña continental estuvieron habitadas por celtas britanos. Los habitantes de Irlanda, la Isla de Man y Dalriada eran escotos o celtas gaélicos, hablantes de lenguas goidélicas. Parte de los eruditos en la materia argumentan que el desconocido idioma picto era de origen britano, si bien en la Britania prerromana los pictos se distinguían como un grupo separado, del mismo modo que los escotos de Dalriada. En cualquier caso, el término britano se refiere tradicionalmente a los habitantes de la antigua Britania excluyendo a los pictos, ya que muchos de los rasgos culturales pictos (como por ejemplo, su escultura, alfarería y monumentos) diferían de los de los britanos. La invasión romana de Britania (efímera con Julio César y definitiva con Claudio) y la consiguiente romanización a partir del siglo I supuso la adopción del latín y la civilización romana por los britanos del sur de la isla de Gran Bretaña, incluido el cristianismo a partir del siglo IV. La anarquía propia del final del Imperio romano de Occidente tuvo graves consecuencias para estas comunidades, que fueron expulsadas de la isla en el siglo V y sustituidas por los paganos del norte (pictos y escotos) y por los también paganos invasores germánicos (anglos, sajones y jutos). Los britanos emigraron por vía marítima a la península de Bretaña y algunos pocos hasta lugares tan lejanos como Asturias y Galicia, donde fundaron la diócesis de Britonia. (es)
  • Le nom Bretons (en latin : Britanni) désigne d'abord les habitants de l'île de Bretagne, ou Bretagne insulaire (en latin : Britannia), ou plus exactement habitant la partie de l'île limitée au nord par les fleuves Clyde et Forth (en Écosse aujourd'hui). Les autres habitants de l'île sont : * au nord de ces rivières, les Calédoniens, Maètes, Attacottes..., ou, depuis la confédération, les Pictes. * sur les côtes galloises, des Hibernes, ou Gaels d'Irlande. Par la suite arriveront : * les Angles et les Saxons sur les côtes est de l'île de Bretagne, * les Jutes sur les côtes sud-est, * les Scots venus d'Irlande sur les côtes ouest de la Calédonie. Aussi, sa définition pose la double question du peuplement de l'île de Bretagne, et du « caractère celtique » de ce peuplement. Cette question doit être considérée pour deux périodes distinctes qui durent près de mille ans : avant la conquête romaine d'une part et durant le Haut Moyen Âge d'autre part. (fr)
  • Suku Briton (kadang disebut Brython atau Britania) adalah Suku Kelt yang tinggal di Britania Raya sejak sampai Abad Pertengahan Awal. Mereka menuturkan yang dikenal sebagai atau Brython. Mereka menempati selatan Britania di sekitar Firth of Forth; setelah abad ke-5, suku Briton bermigrasi ke Eropa daratan, tempat mereka mendirikan pemukiman Brittany di Prancis dan di tempat yang kini dikenal sebagai Galicia, Spanyol. Hubungan mereka dengan di utara Prancis menjadi topik dari banyak diskusi, meskipun kebanyakan sejarawan menerima bahwa pada masa itu merupakan bahasa Bryton yang berkaitan, tetapi berbeda, dengan bahasa Britania. Bukti terawal mengenai suku Briton dan bahasa mereka dalam bukti historis bertanggal pada Zaman Besi. Setelah penaklukan Romawi pada tahun 43 M, mulai berkembang. Akan tetapi, dengan munculnya pada abad ke-5, budaya dan bahasa suku Briton mulai terpecah-pecah. Pada abad ke-11 keturunan-keturunan suku Briton telah terpecah-pecah menjadi beberapa kelompok, dan secara umum dipisah-pisah menjadi , , Suku Breton, dan suku ("Utara Kuno"). Bahasa Britania berkembang menjadi rumpun bahasa terpisah, yaitu bahasa Wales, bahasa Cornish, bahasa Breton, dan . (in)
  • I Britanni erano una popolazione celtica stanziata nell'antichità nelle Isole britanniche (Gran Bretagna e Irlanda). Giunti nella regione a partire dall'VIII secolo a.C., i Celti della Britannia rimasero frazionati in numerose tribù, facilitando così la conquista del loro territorio prima dai Romani (I secolo d.C.), quindi dagli Anglosassoni (V secolo). I Britanni furono sottomessi politicamente e culturalmente ai nuovi dominatori, ma la loro civiltà celtica non fu mai del tutto sradicata, contribuendo a formare (insieme ad apporti latino-cristiani e germanici) le moderne popolazioni di Gran Bretagna e Irlanda, tanto che le uniche lingue celtiche sopravvissute fino a oggi sono proprio di origine britannica. La principale fonte sui Britanni è Cesare, che nel suo De bello Gallico ha riferito delle due spedizioni da lui condotte in Gran Bretagna a metà del I secolo a.C. Altre notizie le dobbiamo al navigatore cartaginese Imilcone, che nel V secolo a.C. aveva intrapreso un viaggio in queste terre, e al geografo greco Pitea (IV secolo a.C.). (it)
  • ブリトン人(Britons, Brythons)は、前ローマ時代にブリテン島に定住していたケルト系の土着民族である。単に「Briton」というと近代英国民のことを指すので学術上、この民族集団を指すときは「ブリテン諸部族(British tribes)」、「古代ブリトン人(ancient Britons)」、または「ブリトン民族(ethnic Britons)」とも呼ばれる(このような書き分けはケルト系語族の区分け、ブリタニック語とゲール語の違いを語る時に用いられる)。 なおブリソン(Brython)という言葉はウェールズ語からの借用で、民族言語学上のブリトン(Briton)と区別するための単語である。 (ja)
  • Brytowie (łac. Brittones, bryt. Pritani lub Priteni) – lud celtycki zamieszkujący Brytanię przed najazdem Anglów i Sasów. (pl)
  • Britanos, britões, ou ainda bretões, eram o povo que habitava a Grã-Bretanha durante a , a era romana e o . Falavam a língua celta insular conhecida como britônico comum. Após a chegada dos anglo-saxões, sua população dividiu-se; enquanto alguns foram absorvidos pela cultura anglo-saxã, tornando-se "ingleses", outros recuaram, outros permaneceram nas regiões da chamada (Gales, Cornualha e o sul da Escócia), enquanto alguns emigraram para a Bretanha, na atual França. A relação dos britanos com os pictos que habitavam a norte do rio Forth tem sido muito debatida pelos estudiosos, e a maior parte dos acadêmicos aceita atualmente que o idioma picto tenha algum tipo de relação com o britônico comum. A população aparentemente continuou, em sua maior parte, a falar as línguas britônicas ao longo da ocupação anglo-saxã, embora agrande maioria das inscrições que sobreviveram até os dias de hoje estejam em latim, e temos poucas evidências a respeito de como as línguas locais e estrangeiras coexistiram na sociedade romano-britânica. No fim do período romano, os britanos viviam por toda a Britânia ao sul do Firth do Forth. Após o século V, sob pressão da , muitos britanos migraram para a Europa continental e estabeleceram-se definitivamente na Bretanha, enquanto uma parcela menor deslocou-se para a região da Britônia, na atual Galiza, Espanha. As primeiras evidências dos britanos e de seu idioma nas fontes históricas datam da Idade do Ferro; no entanto, cada vez mais parece provável que a maior parte da população representava uma forma de continuidade com os habitantes da ilha na (o termo também é utilizado para descrever estes). Após a conquista romana da Britânia, no século I, uma começou a surgir. Com o início da colonização anglo-saxã, no século V, no entanto, a cultura e o idioma dos britanos começou a se fragmentar e boa parte de seu território foi tomada pelos anglo-saxões. Até que ponto esta mudança cultural e linguística foi acompanhada por mudanças populacionais ainda é um assunto que vem sendo debatido. Por volta do século XI, as populações celtófonas remanescentes haviam se dividido em grupos distintos: os galeses, os córnicos, os bretões e os habitantes da região conhecida como Hen Ogledd ("Antigo Norte"). O britônico se desenvolveu em dois grupos principais: o das , entre elas o galês e o , e o das , que englobava o córnico e o bretão. (pt)
  • Britanner (alternativt britoner) är det keltiska folkslag som bebott de brittiska öarna sedan Kristi födelse. Britannernas arvtagare i Storbritannien återfinns idag hos den keltiska befolkningen i Wales. Britannerna talade brittiska, som senare kom att utvecklas till de moderna brittiska språken. När termen britter används, kan det även åsyfta alla andra folk som bebor det nuvarande Storbritannien (alltså även England, Skottland, Wales och Nordirland). Denna artikel relaterad till Storbritannien saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
  • 凱爾特布立吞人(英语:Celtic Britons),又称古代布立吞人(Ancient Britons),是一個古代凱爾特人的分支,存在於英國的從鐵器時代直至到和。他們居住於不列顛島福斯河南方的原住民,而所使用的語言今被稱為古布立吞語。 凱爾特布立吞人存在於英國的最早證據可以追溯到鐵器時代的。在公元1世紀,英國被羅馬人征服後,英國羅馬文化出現,於是拉丁和就跟本土的古布立吞語共存。 (zh)
  • Бри́тты (лат. Britto ед.ч.; возможно, от кельтск. brith — пёстрый, разный; либо от Pryden — самоназвание пиктов), англ. Britons, брет. Brezhoned, валл. Brythoniaid) — кельтские племена, составлявшие основное население Британии с VIII века до н. э. по V век н. э.До римского завоевания жили общинно-родовым строем. Его пережитки бритты сохранили и во время римского господства (середина I века — начало V века). Мало поддаваясь , бритты часто восставали против римского владычества. В ходе англосаксонского завоевания Британии (V—VI вв.) большая часть бриттов была вытеснена в Уэльс, Шотландию, Корнуолл и на полуостров Арморику (современная Бретань). Предположительно численность бриттов к началу ассимиляции составляла 2 млн, а численность пришельцев — не более 200 тыс. (ru)
  • Брити (англ. Britons, Brythons) — кельтські племена, які з 1-го тисячоліття до н. е. населяли Англію і від яких походить одна з її назв — Британія. З середини V до початку VII ст. брити були підкорені англосаксами. Лише в Уельсі і Шотландії брити зберігали незалежність до норманського завоювання. Частина бритів переселилась на материк (півострів Бретань у Франції). Брити були давнім кельтським народом. Жили вони на цьому острові починаючи із залізної доби, переселившись із материка і завоювавши якісь невідомі доіндоєвропейські народи. Жили на острові в доримський, римський (романський) та построманський періоди до англо-сакського завоювання Британії. Розмовляли мовою, що нині називається загальна бритська (Common Brittonic). Найбільш ранні свідчення про існування бритів та їх мови в історичних джерелах відноситься до залізної доби. Після римського завоювання Британії в І столітті н. е., на острові Британія виникла романо-бритська культура і вульгарна латина співіснувала з бритською мовою. Під час і після римської епохи, брити жили по всій Великій Британії на південь від затоки Ферт-оф-Форт — крім півночі острова — нинішньої гірської Шотландії, де жили пікти та гойдали (скотти). Їхні стосунки з піктами, які жили на північ від Ферт-оф-Форт, є предметом широкого обговорення, хоча більшість учених визнають, що пікти розмовляли мовою пов'язаною із загальною бритською. Хоча існує й альтернативна думка, згідно якої брити — це нащадки кельтських переселенців із материка, що асимілювали залишки місцевого автохтонного доіндоєвропейського населення, а пікти — це доіндоєвропейський народ Британських островів, що включив в себе окремі кельтські елементи. З початком англо-саксонського завоювання Британії в 5-му столітті, бритська мова і культура була витіснена англо-сакськими, але частина мовних елементів і елементів культури ввійшли до англосакської мови та культури. Ступінь, в якій ці культурні і мовні впливи простежувались серед населення Британії досі викликає дискусії. Протягом цього періоду деякі брити мігрували до континентальної Європи і утворили значні поселення в Бретані (тепер частина Франції), а також Брітонії (Britonia) в сучасній Галісії, Іспанія. До ХІ століття, інші залишки кельтомовних бритів розділилися на окремі групи: валлійська в Уельсі, корнвольська в графстві Корнвол, бретонці в Бретані, і народ Ген Оґледд (брит. — Hen Ogledd) («Старі Норди») в південній Шотландії та північній Англії. Загальна бритська мова перетворилася на валлійську, кембрійську, корнську та бретонську мови, з яких до нашого часу збереглися валлійська, бретонська та корнська мови, інші зникли — стали мертвими мовами. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 2208391 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 39172 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1025912837 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • بريطونيون وهم عرقية قديمة تواجدت في جزيرة بريطانيا وبحسب الباحثين فهم كانوا أول من سكن هذا الجزيرة ويعود تواجدهم هناك إلى العصر الحديدي البريطاني ما بين سنة 1200-500 ق م قبل الإحتلال الروماني لبريطانيا وقبل وصول القبائل الأنجلوسكسونية إلى بريطانيا ويرى الباحثين أن أصولهم تعود إلى بريتاني ولهم علاقة مع البكتيين وقد كانوا يتكلمون . (ar)
  • Britové, Britonové (z lat. Britto, Brito, mn. č. Brittones) či britští Keltové je označení pro původní keltské obyvatelstvo většinové části Velké Británie, které zde sídlilo minimálně od doby železné do období raného středověku. Jejich potomci jsou zejména Velšané, a Bretonci. (cs)
  • ブリトン人(Britons, Brythons)は、前ローマ時代にブリテン島に定住していたケルト系の土着民族である。単に「Briton」というと近代英国民のことを指すので学術上、この民族集団を指すときは「ブリテン諸部族(British tribes)」、「古代ブリトン人(ancient Britons)」、または「ブリトン民族(ethnic Britons)」とも呼ばれる(このような書き分けはケルト系語族の区分け、ブリタニック語とゲール語の違いを語る時に用いられる)。 なおブリソン(Brython)という言葉はウェールズ語からの借用で、民族言語学上のブリトン(Briton)と区別するための単語である。 (ja)
  • Brytowie (łac. Brittones, bryt. Pritani lub Priteni) – lud celtycki zamieszkujący Brytanię przed najazdem Anglów i Sasów. (pl)
  • Britanner (alternativt britoner) är det keltiska folkslag som bebott de brittiska öarna sedan Kristi födelse. Britannernas arvtagare i Storbritannien återfinns idag hos den keltiska befolkningen i Wales. Britannerna talade brittiska, som senare kom att utvecklas till de moderna brittiska språken. När termen britter används, kan det även åsyfta alla andra folk som bebor det nuvarande Storbritannien (alltså även England, Skottland, Wales och Nordirland). Denna artikel relaterad till Storbritannien saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
  • 凱爾特布立吞人(英语:Celtic Britons),又称古代布立吞人(Ancient Britons),是一個古代凱爾特人的分支,存在於英國的從鐵器時代直至到和。他們居住於不列顛島福斯河南方的原住民,而所使用的語言今被稱為古布立吞語。 凱爾特布立吞人存在於英國的最早證據可以追溯到鐵器時代的。在公元1世紀,英國被羅馬人征服後,英國羅馬文化出現,於是拉丁和就跟本土的古布立吞語共存。 (zh)
  • Бри́тты (лат. Britto ед.ч.; возможно, от кельтск. brith — пёстрый, разный; либо от Pryden — самоназвание пиктов), англ. Britons, брет. Brezhoned, валл. Brythoniaid) — кельтские племена, составлявшие основное население Британии с VIII века до н. э. по V век н. э.До римского завоевания жили общинно-родовым строем. Его пережитки бритты сохранили и во время римского господства (середина I века — начало V века). Мало поддаваясь , бритты часто восставали против римского владычества. В ходе англосаксонского завоевания Британии (V—VI вв.) большая часть бриттов была вытеснена в Уэльс, Шотландию, Корнуолл и на полуостров Арморику (современная Бретань). Предположительно численность бриттов к началу ассимиляции составляла 2 млн, а численность пришельцев — не более 200 тыс. (ru)
  • Els britans o britons van ser els pobles indígenes que van habitar l'illa de la Gran Bretanya (Albió), els quals podien ser descrits com celtes insulars abans que la seva llengua i cultura fossin reemplaçades per les dels invasors anglosaxons. (ca)
  • La britonoj estis kelta popolgrupo, kiuj dominis sur areo de la hodiaŭa Britanio, ekde la ferepoko ĝis la mezepoko. Ili parolis la , konatan kiel brita aŭ britona lingvo. Ili vivis sude de Firth of Forth, sur granda parto de la Brita insulo. Ili elmigris kaj setlis ekde la 5-a jarcento en la kontinenta Eŭropo, precipe en Bretonio de Francio kaj en Britonio (hodiaŭ Galegio de Hispanio). Norde de Forth vivis la piktoj, kiuj parolis parencan lingvon. (eo)
  • The Britons (Latin: Pritani), also known as Celtic Britons or Ancient Britons, were the indigenous Celtic people who inhabited Great Britain from at least the British Iron Age into the Middle Ages, at which point they diverged into the Welsh, Cornish and Bretons (among others). They spoke the Common Brittonic language, the ancestor of the modern Brittonic languages. (en)
  • Los britanos o britones fueron los pueblos nativos que habitaron la isla de Gran Bretaña (Albión), los cuales podían ser descritos como celtas insulares antes de que su lengua y cultura fueran reemplazadas por las de los invasores anglosajones. (es)
  • Britaniarrak (latinez: Britanni) antzinako Britainia Handiko (Albion) berezko biztanleak izan ziren. Hauek bai hizkuntzaz nahiz kulturaz zelta jatorria zuten. Gerora anglosaxoiak ailegatu eta britoiak mendebalderantz bultzatu zituzten, nagusiki gaur egungo Gales eta Kornuallesen mantendu zirelarik. Britainiako erromatar inbasioaren ondorioz erromanizazioa iritsi eta I. mendetik aurrera britoiek latina eta erromatar kultura bereganatu zuten. Gainera IV. mendean kristautasunera bilakatu ziren. (eu)
  • Le nom Bretons (en latin : Britanni) désigne d'abord les habitants de l'île de Bretagne, ou Bretagne insulaire (en latin : Britannia), ou plus exactement habitant la partie de l'île limitée au nord par les fleuves Clyde et Forth (en Écosse aujourd'hui). Les autres habitants de l'île sont : * au nord de ces rivières, les Calédoniens, Maètes, Attacottes..., ou, depuis la confédération, les Pictes. * sur les côtes galloises, des Hibernes, ou Gaels d'Irlande. Par la suite arriveront : (fr)
  • Suku Briton (kadang disebut Brython atau Britania) adalah Suku Kelt yang tinggal di Britania Raya sejak sampai Abad Pertengahan Awal. Mereka menuturkan yang dikenal sebagai atau Brython. Mereka menempati selatan Britania di sekitar Firth of Forth; setelah abad ke-5, suku Briton bermigrasi ke Eropa daratan, tempat mereka mendirikan pemukiman Brittany di Prancis dan di tempat yang kini dikenal sebagai Galicia, Spanyol. Hubungan mereka dengan di utara Prancis menjadi topik dari banyak diskusi, meskipun kebanyakan sejarawan menerima bahwa pada masa itu merupakan bahasa Bryton yang berkaitan, tetapi berbeda, dengan bahasa Britania. (in)
  • I Britanni erano una popolazione celtica stanziata nell'antichità nelle Isole britanniche (Gran Bretagna e Irlanda). Giunti nella regione a partire dall'VIII secolo a.C., i Celti della Britannia rimasero frazionati in numerose tribù, facilitando così la conquista del loro territorio prima dai Romani (I secolo d.C.), quindi dagli Anglosassoni (V secolo). I Britanni furono sottomessi politicamente e culturalmente ai nuovi dominatori, ma la loro civiltà celtica non fu mai del tutto sradicata, contribuendo a formare (insieme ad apporti latino-cristiani e germanici) le moderne popolazioni di Gran Bretagna e Irlanda, tanto che le uniche lingue celtiche sopravvissute fino a oggi sono proprio di origine britannica. (it)
  • Britanos, britões, ou ainda bretões, eram o povo que habitava a Grã-Bretanha durante a , a era romana e o . Falavam a língua celta insular conhecida como britônico comum. Após a chegada dos anglo-saxões, sua população dividiu-se; enquanto alguns foram absorvidos pela cultura anglo-saxã, tornando-se "ingleses", outros recuaram, outros permaneceram nas regiões da chamada (Gales, Cornualha e o sul da Escócia), enquanto alguns emigraram para a Bretanha, na atual França. A relação dos britanos com os pictos que habitavam a norte do rio Forth tem sido muito debatida pelos estudiosos, e a maior parte dos acadêmicos aceita atualmente que o idioma picto tenha algum tipo de relação com o britônico comum. (pt)
  • Брити (англ. Britons, Brythons) — кельтські племена, які з 1-го тисячоліття до н. е. населяли Англію і від яких походить одна з її назв — Британія. З середини V до початку VII ст. брити були підкорені англосаксами. Лише в Уельсі і Шотландії брити зберігали незалежність до норманського завоювання. Частина бритів переселилась на материк (півострів Бретань у Франції). (uk)
rdfs:label
  • Celtic Britons (en)
  • بريطونيون كلتيون (ar)
  • Britans (ca)
  • Britonové (cs)
  • Britonen (de)
  • Britonoj (eo)
  • Britanos (es)
  • Britaniar (eu)
  • Suku Briton (in)
  • Bretons insulaires (fr)
  • Britanni (it)
  • ブリトン人 (ja)
  • 브리튼인 (ko)
  • Brytowie (pl)
  • Бритты (ru)
  • Britanos (pt)
  • Britanner (sv)
  • Брити (uk)
  • 凱爾特布立吞人 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:nationality of
is dbo:related of
is dbo:stateOfOrigin of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:combatant of
is dbp:cultures of
is dbp:data of
is dbp:ethnicity of
is dbp:nationality of
is dbp:nickname of
is dbp:related of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License