| dbo:abstract
|
- L'arqueogenètica (terme encunyat per Colin Renfrew) és l'aplicació de les tècniques de genètica molecular de poblacions per a l'estudi del passat dels humans. Això pot implicar:
* L'anàlisi d'ADN recuperat de restes arqueològiques, és a dir, l'antic ADN;
* L'anàlisi d'ADN de les poblacions modernes (inclosos els éssers humans i les espècies vegetals i animals domèstiques), amb la finalitat d'estudiar el passat de la humanitat i el llegat genètic de la interacció humana amb la biosfera, i
* L'aplicació dels mètodes estadístics elaborats pels genetistes moleculars a les dades arqueològiques. El tema té el seu origen en l'estudi de grups sanguinis humans i la idea que aquest clàssic marcador genètic proporciona informació sobre les relacions entre lingüística i grup ètnics. Els primers treballs en aquest àmbit són de Ludwik i , i . Des del 1960 fins ara, ha utilitzat marcadors genètics clàssics per a examinar la població prehistòrica d'Europa, que va culminar en la publicació d'Història i Geografia dels Gens Humans en 1994. Des de llavors, s'ha analitzat la història genètica de les principals plantes (per exemple, blat, arròs, blat de moro) i animals domèstics (per exemple, vaques, cabres, porcs, cavalls). S'han pogut presentar models biogeogràfics de la seva domesticació i cria, principalment sobre la base de la variació de l'ADN mitocondrial, encara que altres marcadors estan actualment sent objecte d'anàlisi a fi de complementar la descripció genètica (per exemple, el cromosoma Y per descriure la història dels mascles llinatge (ca)
- إن علم الوراثة الأثري (بالإنجليزية: Archaeogenetics)، وهو مصطلح وضعه (Colin Renfrew)، يشير إلى تطبيق تقنيات الوراثيات السكانية الجزيئي على دراسة ماضي البشر. ويمكن أن يتضمن هذا العلم ما يلي:
* تحليل الدنا (DNA) الذي يتم الحصول عليه من البقايا الأثرية، أي
* تحليل الدنا من السكان الحاليين (بما في ذلك البشر وأنواع النباتات والحيوانات المحلية) بهدف دراسة التاريخ البشري والإرث الجيني للتفاعل البشري مع الغلاف الحيوي
* استخدام الأساليب الإحصائية التي يتم تطويرها من قبل علماء الوراثة الجزيئية على البيانات الأثرية. وتعود أصول هذا الموضوع إلى دراسة فصائل الدم البشرية وإدراك أن هذه التقليدية توفر المعلومات حول العلاقات بين التجمعات اللغوية والتجمعات . وتتضمن الأعمال المبكرة في هذا المجال أعمال (Ludwik) (Hanka Hirszfeld) (William Boyd) (Arthur Mourant). ومن الستينيات من القرن العشرين وما بعدها، استخدم (Luca Cavalli-Sforza) العلامات الجينية الكلاسيكية من أجل فحص السكان في أوروبا، وقد وصل هذا الجهد إلى أوجه في نشر تاريخ وجغرافية الجينات البشرية (The History and Geography of Human Genes) عام 1994. ومنذ ذلك الحين، يجري تحليل التاريخ الجيني لكل النباتات (مثل القمح والأرز والذرة) والحيوانات (مثل الماشية والماعز والخنازير والخيول) المحلية الرئيسية. وقد تم طرح نماذج للتوقيت والجغرافيا الحيوية من أجل تدجينها وتربيتها فيها بعد، اعتمادًا على تنوع بشكل رئيسي، رغم أن بعض العلامات الأخرى يتم تحليلها حاليًا من أجل إكمال السرد الجيني (على سبيل المثال، من أجل وصف تاريخ ) الذكوري. كما تم استخدام نفس هذا التعبير من قبل أنتونيو أموريم (Antonio Amorim) (عام 1999) وقد تم تعريفه على أنه: الحصول على الأدلة[الجينية] للتاريخ البشري وتفسيرها. وقد تم تطوير مفهوم مشابه (حتى في شكل أكثر طموحًا، حيث إنه اشتمل على إعادة إنشاء الدول المنقرضة المشار إليها) في عصر ما قبل الدنا من خلال لينوس باولينج (Linus Pauling) وإيميلي زوكيركانديل (Emile Zuckerkandl) (عام 1963). (ar)
- Archeogenetika je historická disciplína, v níž se poznatky genetiky, zejména molekulární genetiky, užívají ke studiu minulosti lidstva a skupin lidí. Užívána je zejména analýza DNA, jež byla získaná z archeologických pozůstatků, analýza DNA současné populace (která může přispět k úvahám o pohybu skupin lidí v minulosti) a analýza DNA zvířat a rostlin (zejména domestikovaných - lze takto studovat dějiny domestikace). Lze také použít statistických metod vyvinutých molekulárními genetiky k analýze archeologických dat. Pojem archeogenetika zřejmě jako první použil britský archeolog a paleolingvista Colin Renfrew. Stejný výraz použil také Antonio Amorim (1999) a definoval archeogenetiku jako "získávání a interpretaci genetických důkazů o lidských dějinách". Podobný koncept formulovali Linus Pauling a Emile Zuckerkandl (1963), v jejich případě však cílem archeogenetiky měla dokonce být rekonstrukce vyhynulých druhů. Archeogenetika má původ ve studiu lidských krevních skupin a uvědomění si, že tento klasický genetický marker poskytuje informace o vztazích mezi jazykovými a etnickými skupinami. K prvním studiím v této oblasti patří ty od polského mikrobiologa Ludwika Hirszfelda, amerického imunologa Williama Boyda a britského genetika Arthura Mouranta. V šedesátých letech 20. století přišla revoluční práce italského genetika Luigi Cavalli-Sforzy, který studoval klasické genetické markery, aby popsal pohyb pravěkých obyvatel Evropy. Jeho snaha vyvrcholila vydáním Historie a geografie lidských genů v roce 1994. Poté byla analyzována genetická historie všech hlavních domácích rostlin (pšenice, rýže, kukuřice) a zvířat (skot, kozy, prasata, koně). Byly předloženy modely jejich šlechtění a domestikace založené především na variaci mitochondriální DNA, ačkoli jsou stále analyzovány další markery, které tento genetický příběh doplňují. Archeogenetika je rovněž vhodná k osvětlení původu a zeměpisného rozšíření prehistorických jazyků a také pomáhá archeologům a historikům v otázce odhadu populačního růstu v etapách dějin, v nichž neexistují o velikosti populace žádné záznamy. V nedávné studii kupříkladu zkoumání mtDNA moderních populací jižní Asie, východní Asie a Oceánie potvrdilo velký populační nárůst těsně před nástupem mikrolitové technologie ( je malý kamenný nástroj, který se obvykle vyráběl z křemene nebo keratiny a byl asi centimetr dlouhý. Byl vyroben lidmi před 35 000 lety a používal se jako hrot oštěpů a šípů). Ačkoli to nevysvětluje příčinu vzniku nové technologie, poskytuje to podklad k úvahám o vztahu kvantity a kvality ve vývoji civilizace. (cs)
- Η αρχαιογενετική είναι η μελέτη του χρησιμοποιώντας διάφορες μεθόδους της μοριακής γενετικής και πόρους DNA. Αυτή η μορφή γενετικής ανάλυσης μπορεί να εφαρμοστεί σε δείγματα ανθρώπων, ζώων και φυτών. Το αρχαίο DNA μπορεί να εξαχθεί από διάφορα απολιθωμένα δείγματα, συμπεριλαμβανομένων οστών, κελυφών αυγών και τεχνητά διατηρημένων ιστών από ανθρώπινα και ζωικά δείγματα. Στα φυτά, το αρχαίο DNA μπορεί να εξαχθεί από σπόρους και ιστούς. Η αρχαιογενετική μας παρέχει γενετικά στοιχεία για τις μεταναστεύσεις των αρχαίων πληθυσμών, γεγονότα εξημέρωσης και την εξέλιξη των φυτών και των ζώων. Το αρχαίο DNA σε συνδυαστική αναφορά με το DNA σχετικών σύγχρονων γενετικών πληθυσμών επιτρέπει στους ερευνητές να διεξάγουν συγκριτικές μελέτες που παρέχουν μια πιο ολοκληρωμένη ανάλυση όταν διακυβεύεται το αρχαίο DNA. Η αρχαιογενετική λαμβάνει το όνομά της από την ελληνική λέξη αρχαίος και τον όρο γενετική, που σημαίνει "τη μελέτη της κληρονομικότητας". Ο όρος αρχαιογενετική επινοήθηκε από τον αρχαιολόγο Colin Renfrew . Τον Φεβρουάριο του 2021, οι επιστήμονες ανέφεραν, για πρώτη φορά, την αλληλουχία του DNA από τα υπολείμματα ζώων, ένα μαμούθ σε αυτήν την περίπτωση, ηλικίας άνω του ενός εκατομμυρίου ετών, ως το παλαιότερο DNA που έχει αλληλουχηθεί μέχρι σήμερα. (el)
- Die Archäogenetik befasst sich mit der Untersuchung von Erbmaterial der Menschen sowie der Tiere und Pflanzen, um Erkenntnisse über die Evolution zu gewinnen. Es werden dabei Proben von Kulturpflanzen, Haustieren und Menschen berücksichtigt, die sowohl aus alter DNA von archäologischen Funden als auch von Lebewesen und Pflanzen heutiger Zeit stammen. Mit den Mitteln der Molekularbiologie lassen sich zum Beispiel vorgeschichtliche Vorgänge wie die Entstehung und Verbreitung der Landwirtschaft rekonstruieren. Geprägt wurde der Begriff Archäogenetik (Archaeogenetics) von Colin Renfrew. (de)
- Archaeogenetics is the study of ancient DNA using various molecular genetic methods and DNA resources. This form of genetic analysis can be applied to human, animal, and plant specimens. Ancient DNA can be extracted from various fossilized specimens including bones, eggshells, and artificially preserved tissues in human and animal specimens. In plants, Ancient DNA can be extracted from seeds and tissue. Archaeogenetics provides us with genetic evidence of ancient population group migrations, domestication events, and plant and animal evolution. The ancient DNA cross referenced with the DNA of relative modern genetic populations allows researchers to run comparison studies that provide a more complete analysis when ancient DNA is compromised. Archaeogenetics receives its name from the Greek word arkhaios, meaning "ancient", and the term genetics, meaning "the study of heredity". The term archaeogenetics was conceived by archaeologist Colin Renfrew. In February 2021, scientists reported the oldest DNA ever sequenced was successfully retrieved from a mammoth dating back over a million years. (en)
- La arqueogenética (en inglés Archaeogenetics), es un término acuñado por Colin Renfrew, el cual se refiere a la aplicación de las técnicas de la genética de poblaciones para el estudio del pasado humano. La misma expresión también fue utilizado por Antonio Amorim (1999) y se define como: obtener e interpretar la evidencia [genética] de la historia humana. Un concepto similar (aunque de una forma más ambiciosa, ya que incluye la recreación de los estados extintos inferidos) se ha desarrollado en la era pre-ADN por Linus Pauling y Emile Zuckerkandl (1963). (es)
- Arkeogenetika DNA-iturri ezberdinak eta genetika molekularreko teknika anitzak erabiliz bideratutako antzinako DNAren ikerketa da. mota hau, halaber, aplikagarria da bai gizakiotan zein animalia- eta landare-espezimen guztietan ere; izan ere, antzinako DNA fosilizatutako espezimenetatik erauzgarria da ere: hala nola, hezurrak, arrautza-oskolak eta gizaki-, baina oro har, animalia-espezie ezberdinetako ehunak. Landareetan, berriz, antzinako DNA landare-hazi zein landare-ehunetatik lor daiteke. Era berean, arkeogenetikak zenbait prozesu historikoetako ebidentzia genetikoaren oinarria dugu; besteak beste, antzinako populazio-migrazioak, etxekotze-prozesuak eta landare- zein animalia-eboluzioa. Gainera, antzinako DNA ere konparagarri da gaur egungo populazio genetikoekin, ikertzaileei konparazio-ikerketak egiteko ahalmena emanez, bai eta analisi are konplexuagoak egiteko ahalmena ere. Kontzeptuaren etimologiari dagokionez, arkeogenetika hitza bi hitzetatik eratorritako kontzeptua da: grezierako arkhaios ("zaharra") eta ingeleseko genetics ("herentziaren ikasketa"). Kontzeptu bera Colin Renfrew-ri zor diogu, arkeologoa, 2001ean argiraratutako artikuluan ageri denez. 2021eko otsailean, historian lehen aldiz, animalia-sarraskietatik DNA sekuentziatzea lortu zen (kasu honetan, mamut batena), milioi bat urte baino zaharrago zen espezimen batetik. Hau, egun, sekuentziaturiko DNA-sekuentziarik zaharrena dugu. (eu)
- L'archéogénétique (en anglais archaeogenetics), un terme inventé par l'archéologue britannique et le paléolinguiste Colin Renfrew, se réfère à l'application des techniques moléculaires de génétique des populations à l'étude du passé humain. Cela peut impliquer :
* L'analyse de l'ADN ancien récupéré à partir de restes archéologiques ;
* L'analyse de l'ADN des populations modernes (y compris les humains et les espèces domestiques et animales) afin d'étudier le passé humain et l'héritage génétique de l'interaction humaine avec la biosphère ;
* L'application de méthodes statistiques développées par les généticiens moléculaires aux données archéologiques. La même expression a également été utilisée par Antonio Amorim (1999) et définie comme : l'obtention et l'interprétation de la preuve [génétique] de l'histoire de l'homme.L'archéogénétique peut être appuyé dans son travail d'investigation par la paléogénétique et, depuis peu, par la paléogénomique. Elle est l'une des disciplines connexes à l'archéogéographie et à la . (fr)
- L'archeogenetica è una disciplina che si basa sull'applicazione delle tecniche molecolari negli studi di genetica di popolazione, per lo studio del passato umano, attraverso l'analisi di campioni di DNA antico. Il termine fu coniato da Colin Renfrew nel 2000 allo scopo di identificare le nuove ricerche per lo studio della storia delle popolazioni umane in Europa. (it)
- Archeogenetyka – termin wprowadzony przez Colina Renfrewa na określenie zastosowania zdobyczy genetyki w opisywaniu ludzkiej przeszłości. (pl)
- De archeogenetica is een deelwetenschap van archeologie. Het DNA in lichamen blijft lang bewaard en het kan uit met name de beschermde omgeving van het wortelkanaal van tanden worden geëxtraheerd. Ook holle beenderen kunnen bruikbaar DNA bevatten. De archeogenetica kan gegevens leveren over de herkomst van een mens, een plant of een dier. Ook zaken als familieverbanden, resistentie tegen ziekten als de pest en besmetting met ziekten kan soms nog eeuwen na de dood van een individu worden aangetoond. De archeogenetica heeft ongeschonden graven en kerkhoven een belangrijkere bron van informatie dan voorheen gemaakt. De werkwijze van de archeologen is ook veranderd. Bij opgravingen wordt nu beschermende kleding gedragen om besmetting met modern DNA te voorkomen. (nl)
- 考古遺伝学（こうこいでんがく、Archaeogenetics）は様々な手法とDNA資源を用いて、古代DNAの研究する学問分野である。遺伝子分析は、人類、動物、および植物の標本に適用される。古代DNAは骨、卵殻、および人類と動物の標本の人工的に保存された組織など、様々な化石化した標本から得られる。植物では、古代DNAは種子、織物、そして一部は糞から得られる。考古遺伝学の成果から、我々は古代のヒトの移動の遺伝的証拠、家畜化イベント、動植物の進化を知ることができる。 (ja)
- Arqueogenética é um termo cunhado por Colin Renfrew e refere-se à aplicação das técnicas de genética de populações moleculares para o estudo do passado humano. Isto pode implicar:
* A análise do DNA recuperado de vestígios arqueológicos, ou seja, o DNA antigo;
* A análise do DNA de populações modernas (incluindo os seres humanos e de plantas e animais domésticos) para o estudo do passado humano e à herança genética da interação humana com a biosfera; e
* A aplicação de métodos estatísticos desenvolvidos por geneticistas moleculares para dados arqueológicos. O tema tem sua origem no estudo dos grupos sanguíneos humanos e da percepção de que este marcador genético clássico fornece informações sobre as relações entre grupos étnicos e linguísticos. Os primeiros trabalhos neste campo incluem o de e , William Boyd e . A partir da década de 1960, Luca Cavalli-Sforza usou marcadores genéticos clássicos para examinar a população pré-histórica da Europa, que culminou com a publicação de "The History and Geography of Human Genes", em 1994. Desde então, a história genética de todos os nossos as grandes plantas domésticas (por exemplo, trigo, arroz, milho) e animais (por exemplo, bovinos, caprinos, suínos, cavalos) foi analisado. Modelos para o calendário e biogeografia de sua domesticação e criação subseqüentes foram apresentadas, principalmente com base na variação do DNA mitocondrial, embora outros marcadores estão actualmente a ser analisadas para complementar a narrativa genética (por exemplo, o cromossomo Y para descrever a história da linhagem masculina). A mesma expressão foi também utilizada por (1999) e definido como: obtenção e interpretação [prova] genética da história humana. Um conceito semelhante (mesmo que de uma forma mais ambiciosa, pois incluía a recriação de inferir estados extinto) foi desenvolvido na pré-época do DNA por Linus Pauling e (1963). (pt)
- Археогенетика (от архео- + генетика) — область исследований молекулярной генетики, в которой методы популяционной генетики применяются к изучению истории человечества. Автором термина «археогенетика» является британский археолог Колин Ренфрю. В 1963 году и химик Лайнус Полинг предложили термин «палеогенетика», а «крёстным отцом» новой дисциплины стал биолог Сванте Паабо, получивший за свои достижения в 2022 году Нобелевскую премию. К методам археогенетики, в частности, относят:
* анализ ДНК, полученной из археологических останков (древней ДНК);
* анализ ДНК современных популяций (людей, домашних растений и животных) с целью изучения человеческого прошлого и генетического наследия взаимодействия человека с биосферой;
* применение статистических методов молекулярной генетики к археологическим данным. Предшественниками археогенетики являлись исследования групп крови и ранние работы о связях между классическими генетическими маркерами и языковыми и этническими группами. Среди первых исследователей в этом направлении известны Людвик Гиршфельд и , и . Начиная с 1960-х годов Луиджи Лука Кавалли-Сфорца использовал классические генетические маркеры для исследования доисторического населения Европы, результатом чего стала публикация его исследования «История и география человеческих генов» в 1994 году. Позднее генетики провели анализ генетической истории всех основных культурных растений (таких, как пшеница, рис, кукуруза) и домашних животных (таких, как коровы, козы, свиньи, лошади). Были предложены модели хронологии и биогеографии их одомашнивания и последующего разведения, в основном по данным митохондриальной ДНК. использовал термин «археогенетика» исключительно в отношении генетических данных антропогенеза. Весьма амбициозную концепцию восстановления исчезнувших видов методами генетики выдвинули Лайнус Полинг и Эмиль Цукеркандль. (ru)
- Археогенетика — область досліджень молекулярної генетики, в якій методи популяційної генетики застосовуються до вивчення історії людства. Автором терміну «археогенетика» є британський археолог Колін Ренфрю. У 1963 р. Еміль Цукеркандл і хімік Лайнус Полінг запропонували термін «палеогенетика», а «хрещеним батьком» нової дисципліни став біолог Сванте Паабо. Антоніо Аморим використовував термін «Археогенетика» виключно щодо генетичних даних антропогенезу. До методів археогенетики, зокрема, відносять:
* Аналіз ДНК, отриманої з археологічних останків (древньої ДНК, англ. aDNA);
* Аналіз ДНК сучасних популяцій людей з метою вивчення людського минулого і генетичної спадщини взаємодії людини з біосферою;
* Застосування статистичних методів молекулярної генетики до археологічних даних. Попередниками археогенетики були дослідження груп крові і ранні роботи про зв'язки між класичними генетичними маркерами і мовнимі та етнічними групами. Серед перших дослідників в цьому напрямку відомі Людвік Гіршфельд і , і . Починаючи з 1960-х років використовував класичні генетичні маркери для дослідження Європи, результатом чого стала публікація у 1994 р. його дослідження «Історія та географія людських генів». Пізніше генетики проаналізували генетичну історію всіх основних культурних рослин (таких, як пшениця, рис, кукурудза) і домашніх тварин (таких, як корови, кози, свині, коні). Були запропоновані моделі хронології та біогеографії їх одомашнення та подальшого розведення, в основному за даними мітохондріальної ДНК. (uk)
- 古遗传学，是科林·伦弗鲁提出的一个术语，指的是利用分子技术中的应用人类基因技术来研究人类的过去。这可以包括：
* 分析从考古遗留的DNA，比如古DNA。
* 从现代人群（包括人类和人类种植的植物和饲养的动物物种）来研究过去的人类和人类与生物交互所遗留的DNA
* 在考古资料上应用通过分子基因法研究出的统计方法。 这个主题有研究人类血液的起源，而这个经典的遗传标记实现了有关语言学和人类种族之间关系的信息。早期工作在这个领域包含了对卢德维克登、汉卡、威廉·博伊德和亚瑟。自20世纪60年代起，卢卡·卡瓦利-斯福扎用经典遗传标记，研究史前的欧洲人群，最终于1994年发表在人类基因的历史和地理。 自此，所有的人类种植的主要植物（如小麦，大米，玉米）和饲养的动物（如牛，羊，猪，马）的遗传史都被进行了分析。模型的时机和生物地理学他们的驯化和饲养随后陆续出台，主要是基于线粒体DNA变异，但其他标志物，目前正在分析，以补充遗传的叙述（如Y染色体用于描述男性的历史传承）。 同样的表达也被安东尼奥·阿莫林（1999年）使用并定义为：获取和解读基因来证明人类的历史。类似概念已经提出，莱纳斯·鲍林和埃米尔（1963年）研究了前DNA的时代。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Die Archäogenetik befasst sich mit der Untersuchung von Erbmaterial der Menschen sowie der Tiere und Pflanzen, um Erkenntnisse über die Evolution zu gewinnen. Es werden dabei Proben von Kulturpflanzen, Haustieren und Menschen berücksichtigt, die sowohl aus alter DNA von archäologischen Funden als auch von Lebewesen und Pflanzen heutiger Zeit stammen. Mit den Mitteln der Molekularbiologie lassen sich zum Beispiel vorgeschichtliche Vorgänge wie die Entstehung und Verbreitung der Landwirtschaft rekonstruieren. Geprägt wurde der Begriff Archäogenetik (Archaeogenetics) von Colin Renfrew. (de)
- La arqueogenética (en inglés Archaeogenetics), es un término acuñado por Colin Renfrew, el cual se refiere a la aplicación de las técnicas de la genética de poblaciones para el estudio del pasado humano. La misma expresión también fue utilizado por Antonio Amorim (1999) y se define como: obtener e interpretar la evidencia [genética] de la historia humana. Un concepto similar (aunque de una forma más ambiciosa, ya que incluye la recreación de los estados extintos inferidos) se ha desarrollado en la era pre-ADN por Linus Pauling y Emile Zuckerkandl (1963). (es)
- L'archeogenetica è una disciplina che si basa sull'applicazione delle tecniche molecolari negli studi di genetica di popolazione, per lo studio del passato umano, attraverso l'analisi di campioni di DNA antico. Il termine fu coniato da Colin Renfrew nel 2000 allo scopo di identificare le nuove ricerche per lo studio della storia delle popolazioni umane in Europa. (it)
- Archeogenetyka – termin wprowadzony przez Colina Renfrewa na określenie zastosowania zdobyczy genetyki w opisywaniu ludzkiej przeszłości. (pl)
- 考古遺伝学（こうこいでんがく、Archaeogenetics）は様々な手法とDNA資源を用いて、古代DNAの研究する学問分野である。遺伝子分析は、人類、動物、および植物の標本に適用される。古代DNAは骨、卵殻、および人類と動物の標本の人工的に保存された組織など、様々な化石化した標本から得られる。植物では、古代DNAは種子、織物、そして一部は糞から得られる。考古遺伝学の成果から、我々は古代のヒトの移動の遺伝的証拠、家畜化イベント、動植物の進化を知ることができる。 (ja)
- 古遗传学，是科林·伦弗鲁提出的一个术语，指的是利用分子技术中的应用人类基因技术来研究人类的过去。这可以包括：
* 分析从考古遗留的DNA，比如古DNA。
* 从现代人群（包括人类和人类种植的植物和饲养的动物物种）来研究过去的人类和人类与生物交互所遗留的DNA
* 在考古资料上应用通过分子基因法研究出的统计方法。 这个主题有研究人类血液的起源，而这个经典的遗传标记实现了有关语言学和人类种族之间关系的信息。早期工作在这个领域包含了对卢德维克登、汉卡、威廉·博伊德和亚瑟。自20世纪60年代起，卢卡·卡瓦利-斯福扎用经典遗传标记，研究史前的欧洲人群，最终于1994年发表在人类基因的历史和地理。 自此，所有的人类种植的主要植物（如小麦，大米，玉米）和饲养的动物（如牛，羊，猪，马）的遗传史都被进行了分析。模型的时机和生物地理学他们的驯化和饲养随后陆续出台，主要是基于线粒体DNA变异，但其他标志物，目前正在分析，以补充遗传的叙述（如Y染色体用于描述男性的历史传承）。 同样的表达也被安东尼奥·阿莫林（1999年）使用并定义为：获取和解读基因来证明人类的历史。类似概念已经提出，莱纳斯·鲍林和埃米尔（1963年）研究了前DNA的时代。 (zh)
- إن علم الوراثة الأثري (بالإنجليزية: Archaeogenetics)، وهو مصطلح وضعه (Colin Renfrew)، يشير إلى تطبيق تقنيات الوراثيات السكانية الجزيئي على دراسة ماضي البشر. ويمكن أن يتضمن هذا العلم ما يلي:
* تحليل الدنا (DNA) الذي يتم الحصول عليه من البقايا الأثرية، أي
* تحليل الدنا من السكان الحاليين (بما في ذلك البشر وأنواع النباتات والحيوانات المحلية) بهدف دراسة التاريخ البشري والإرث الجيني للتفاعل البشري مع الغلاف الحيوي
* استخدام الأساليب الإحصائية التي يتم تطويرها من قبل علماء الوراثة الجزيئية على البيانات الأثرية. (ar)
- L'arqueogenètica (terme encunyat per Colin Renfrew) és l'aplicació de les tècniques de genètica molecular de poblacions per a l'estudi del passat dels humans. Això pot implicar:
* L'anàlisi d'ADN recuperat de restes arqueològiques, és a dir, l'antic ADN;
* L'anàlisi d'ADN de les poblacions modernes (inclosos els éssers humans i les espècies vegetals i animals domèstiques), amb la finalitat d'estudiar el passat de la humanitat i el llegat genètic de la interacció humana amb la biosfera, i
* L'aplicació dels mètodes estadístics elaborats pels genetistes moleculars a les dades arqueològiques. (ca)
- Archeogenetika je historická disciplína, v níž se poznatky genetiky, zejména molekulární genetiky, užívají ke studiu minulosti lidstva a skupin lidí. Užívána je zejména analýza DNA, jež byla získaná z archeologických pozůstatků, analýza DNA současné populace (která může přispět k úvahám o pohybu skupin lidí v minulosti) a analýza DNA zvířat a rostlin (zejména domestikovaných - lze takto studovat dějiny domestikace). Lze také použít statistických metod vyvinutých molekulárními genetiky k analýze archeologických dat. (cs)
- Archaeogenetics is the study of ancient DNA using various molecular genetic methods and DNA resources. This form of genetic analysis can be applied to human, animal, and plant specimens. Ancient DNA can be extracted from various fossilized specimens including bones, eggshells, and artificially preserved tissues in human and animal specimens. In plants, Ancient DNA can be extracted from seeds and tissue. Archaeogenetics provides us with genetic evidence of ancient population group migrations, domestication events, and plant and animal evolution. The ancient DNA cross referenced with the DNA of relative modern genetic populations allows researchers to run comparison studies that provide a more complete analysis when ancient DNA is compromised. (en)
- Η αρχαιογενετική είναι η μελέτη του χρησιμοποιώντας διάφορες μεθόδους της μοριακής γενετικής και πόρους DNA. Αυτή η μορφή γενετικής ανάλυσης μπορεί να εφαρμοστεί σε δείγματα ανθρώπων, ζώων και φυτών. Το αρχαίο DNA μπορεί να εξαχθεί από διάφορα απολιθωμένα δείγματα, συμπεριλαμβανομένων οστών, κελυφών αυγών και τεχνητά διατηρημένων ιστών από ανθρώπινα και ζωικά δείγματα. Στα φυτά, το αρχαίο DNA μπορεί να εξαχθεί από σπόρους και ιστούς. Η αρχαιογενετική μας παρέχει γενετικά στοιχεία για τις μεταναστεύσεις των αρχαίων πληθυσμών, γεγονότα εξημέρωσης και την εξέλιξη των φυτών και των ζώων. Το αρχαίο DNA σε συνδυαστική αναφορά με το DNA σχετικών σύγχρονων γενετικών πληθυσμών επιτρέπει στους ερευνητές να διεξάγουν συγκριτικές μελέτες που παρέχουν μια πιο ολοκληρωμένη ανάλυση όταν διακυβεύεται τ (el)
- Arkeogenetika DNA-iturri ezberdinak eta genetika molekularreko teknika anitzak erabiliz bideratutako antzinako DNAren ikerketa da. mota hau, halaber, aplikagarria da bai gizakiotan zein animalia- eta landare-espezimen guztietan ere; izan ere, antzinako DNA fosilizatutako espezimenetatik erauzgarria da ere: hala nola, hezurrak, arrautza-oskolak eta gizaki-, baina oro har, animalia-espezie ezberdinetako ehunak. Landareetan, berriz, antzinako DNA landare-hazi zein landare-ehunetatik lor daiteke. Era berean, arkeogenetikak zenbait prozesu historikoetako ebidentzia genetikoaren oinarria dugu; besteak beste, antzinako populazio-migrazioak, etxekotze-prozesuak eta landare- zein animalia-eboluzioa. Gainera, antzinako DNA ere konparagarri da gaur egungo populazio genetikoekin, ikertzaileei konpara (eu)
- L'archéogénétique (en anglais archaeogenetics), un terme inventé par l'archéologue britannique et le paléolinguiste Colin Renfrew, se réfère à l'application des techniques moléculaires de génétique des populations à l'étude du passé humain. Cela peut impliquer : (fr)
- De archeogenetica is een deelwetenschap van archeologie. Het DNA in lichamen blijft lang bewaard en het kan uit met name de beschermde omgeving van het wortelkanaal van tanden worden geëxtraheerd. Ook holle beenderen kunnen bruikbaar DNA bevatten. De archeogenetica kan gegevens leveren over de herkomst van een mens, een plant of een dier. Ook zaken als familieverbanden, resistentie tegen ziekten als de pest en besmetting met ziekten kan soms nog eeuwen na de dood van een individu worden aangetoond. (nl)
- Arqueogenética é um termo cunhado por Colin Renfrew e refere-se à aplicação das técnicas de genética de populações moleculares para o estudo do passado humano. Isto pode implicar:
* A análise do DNA recuperado de vestígios arqueológicos, ou seja, o DNA antigo;
* A análise do DNA de populações modernas (incluindo os seres humanos e de plantas e animais domésticos) para o estudo do passado humano e à herança genética da interação humana com a biosfera; e
* A aplicação de métodos estatísticos desenvolvidos por geneticistas moleculares para dados arqueológicos. (pt)
- Археогенетика (от архео- + генетика) — область исследований молекулярной генетики, в которой методы популяционной генетики применяются к изучению истории человечества. Автором термина «археогенетика» является британский археолог Колин Ренфрю. В 1963 году и химик Лайнус Полинг предложили термин «палеогенетика», а «крёстным отцом» новой дисциплины стал биолог Сванте Паабо, получивший за свои достижения в 2022 году Нобелевскую премию. К методам археогенетики, в частности, относят: (ru)
- Археогенетика — область досліджень молекулярної генетики, в якій методи популяційної генетики застосовуються до вивчення історії людства. Автором терміну «археогенетика» є британський археолог Колін Ренфрю. У 1963 р. Еміль Цукеркандл і хімік Лайнус Полінг запропонували термін «палеогенетика», а «хрещеним батьком» нової дисципліни став біолог Сванте Паабо. Антоніо Аморим використовував термін «Археогенетика» виключно щодо генетичних даних антропогенезу. До методів археогенетики, зокрема, відносять: (uk)
|
