| dbo:abstract
|
- الفولغاتا (باللاتينية Vulgata) وتعني «شائع»، هي نسخة من الكتاب المقدس من أول القرن الخامس الميلادي باللغة اللاتينية أنتجها جيروم الذي كلفه البابا دماسوس الأول في 382 بمراجعة . أصبحت النص الرسمي المقبول في الكنيسة الرومانية الكاثوليكية. وتُستخدَم الكلمة للإشارة لترجمة العهد القديم اللاتينية التي اضطلع بها إيرونيموس (340 ـ 420) عن الترجمة السبعينية، ومع هذا فإنها لم تأت مطابقة لها كل المطابقة. وقد اشتملت الفولجاتا على سفرين اثنين فقط للمكابيين، مقابل أربعة في السبعينية، وحُذفت منها أسفار عزرا الثلاثة وزيد عليها سفر باروخ. وفيما عدا ذلك، لا يوجد فرق يذكر بين الترجمتين. وقد أقرت الكنيسة الكاثوليكية جميع الأسفار والأجزاء الزائدة في الترجمة اللاتينية على الأصل العبري، واعتبرتها جميعاً أسفاراً أو أجزاء مقدَّسة من أسفار العهد القديم وأجزائه. ولكن معظم البروتستانت لا يعتبرون هذه الزيادات مقدَّسة، وهي في نظرهم لا تنتمي إلى العهد القديم. أما اليهود، فإنهم يدخلونها في القسم الذي يسمونه الأسفار الخارجة أو الخفية (أبوكريفا). (ar)
- La Vulgata és la versió llatina de la Bíblia realitzada al principi del segle iv i oficialitzada pel concili de Trento (1545–63). L'encàrrec de la traducció dels textos anteriors, en grec, fou encomanada pel papa Damas I a Jeroni d'Estridó. L'objectiu era de fer una versió dels texts sagrats en un idioma més pròxim i conegut per la majoria de la gent, que en aquell moment era el llatí vulgar. El nom de Vulgata deriva del que li va posar Jeroni en la primera publicació: "Editio Vulgata", que vol dir «edició per ser divulgada». (ca)
- Vulgata je pozdně antický latinský překlad bible, který je převážně dílem církevního otce Jeronýma z přelomu 4. a 5. století. Na rozdíl od překladu Vetus Latina je pořízen z původních jazyků (hebrejština, aramejština a řečtina) a stala se závazným textem západní církve pro celý středověk. Teprve v 16. století se rozšířila studia textů bible v původních jazycích, která dala vzniknout původním národním překladům bible i revidovaným textům Vulgáty (Sixto-klementina, ). Základem Vulgáty je Jeronýmův překlad většiny biblických knih Starého zákona z hebrejštiny do latiny, pro knihy Nového zákona pouze revidoval starší překlad Vetus Latina. Podnět k tomuto dílu dal papež Damasus I. a název pochází ze spojení versio vulgata, tedy lidové vydání. Překlad byl pořízen do běžné latiny, aby mu jeho posluchači rozuměli, a záměrně neaspiroval na klasickou vybroušenost jazyka Ciceronova. Pro křesťanský Západ byla Vulgata dlouho jediným překladem Starého zákona přímo z hebrejštiny, kterou se Jeroným naučil od židovských učenců. Do národních jazyků se Bible dlouho překládala z Vulgaty, někde až do 20. století. (cs)
- Als Vulgata (lat. für volkstümlich) werden allgemein verbreitete und übliche Textfassungen bezeichnet, auch populäre Bearbeitungen literarischer Stoffe wie der Alexandergeschichte. Im engeren Sinne bezeichnet der Ausdruck (Biblia) Vulgata die im Mittelalter verbreitete lateinische Fassung der Bibel, die sich gegen verschiedene ältere lateinische Bibelübersetzungen (Sammelbegriff Vetus Latina) durchgesetzt hat. Der Ausdruck Vulgata selbst ist nachmittelalterlich. (de)
- Βουλγάτα ή Βουλγκάτα είναι η λατινική μετάφραση της Αγίας Γραφής που έγινε στο τέλος του 4ου αιώνα μ.Χ. από τον Ιερώνυμο κατ' εντολή του Πάπα Δάμασου Α΄ και υιοθετήθηκε από τη Ρωμαιοκαθολική εκκλησία. Η διεθνής συντομογραφία της είναι Vg. Το όνομα προέρχεται από την φράση vulgata editio (έκδοση «κοινή» ή «για το λαό») και ήταν γραμμένη στην καθομιλούμενη λατινική γλώσσα της εποχής. Σκοπός της μετάφρασης αυτής ήταν να υπάρχει μια έκδοση της Bίβλου περισσότερο κατανοητή και ακριβής. Εντούτοις, ως τον 10ο αιώνα, η Αγία Γραφή δεν γινόταν πλέον κατανοητή από το λαό στο μεγαλύτερο μέρος της εκχριστιανισμένης Ευρώπης καθώς είχε πάψει προ καιρού να ομιλείται η λατινική γλώσσα, γεγονός που οδήγησε σε θεολογική αμάθεια και θρησκευτικό εκπεσμό. Πριν την συγγραφή της κυκλοφορούσε μία εκδοχή με το όνομα Παλαιά Λατινική ή Ιτάλα (από το versio vetus Itala) η οποία είχε συγγραφεί περίπου στα μισά του τρίτου μ.Χ αιώνα. Η μετάφραση αυτή είχε γίνει πιθανότατα από κάποιον που δεν γνώριζε καλά τη Λατινική γλώσσα. (el)
- La Vulgato (latine, Vulgata editio de la Biblio) estas la ĉefa traduko de la Biblio en la latinan lingvon. De 400 ĝis 1500, la Vulgato estis la ĉefa versio de la Biblioen la Okcidento. La plej antikvaj manuskriptoj de la tuta kristana Biblio estas la Vulgato. Ĝi ankaŭ estas la unua libro presita de Gutenberg. Ĉirkaŭ 383-405, Sankta Hieronimo tradukis la Biblion en la latinan kun la helpo de: 1.
* La Septuaginto 2.
* La Heksapla de Origeno 3.
* La hebrea Masora Biblio 4.
* La greka Nova testamento 5.
* La – la tiama populara latina traduko 6.
* La originala hebrea teksto de la evangelio de Mateo 7.
* kelkaj rabenoj Kaj ankaŭ aliaj tekstoj. Kontraste, modernaj tradukoj (almenaŭ en anglalingvaj landoj) nur utilas #3 kaj #4. La Vulgato ne estis la unua latina traduko: antaŭ Hieronimo estis la Malnova Romia Biblio, kiu estis latina traduko de la Septuaginto kaj la greka Nova testamento. La latina de la Vulgato estas vulgara latina – la latina de la strato, ne la eleganta sed tiama antikva kaj malfacila klasika latina de Cicerono. La Malnova testamento estas plejparte tradukita de Hieronimo el la Masora Biblio, kun la kontrolo de la Septuaginto kaj Heksapla. Por la Nova testamento, li plejparte redaktis kaj korektis la tradician latinan tradukon. Li estis komisiita de la tiama papo, Damaso la 1-a. En la Vulgato estas tri versioj de la Psalmaro:
* La Romia Psalmaro – milde revizio de la tradicia latina traduko de la Septuaginto. Kantita en la katolika meso ĝis la 16-a jarcento.
* La Hebrea Psalmaro – tute nova versio tradukita el la hebrea teksto de la Masora Biblio.
* La Galia Psalmaro – kompromiso inter #1 and #2. Ĉar la popolo kantis la psalmojn ĉiusemajne en preĝejo laŭ la tradicia latina traduko de la Septuaginto, la Hebrea kaj Galia Psalmaro neniam estis populara. En 1546 la dekretis ĝin kiel la oficiala versio de la Biblio por la Katolika Eklezio. Sed la Vulgato nune agnoskitade la eklezio ne estas la originala teksto de Hieronimo: lateksto estis redaktita dufoje: unuafoje en 1592 (la) kaj denove en 1979 (la Nova Vulgato). La versio de Hieronimo ankoraŭ estas havebla, la , sed estas rekonstruo el manuskriptoj, do ne estas precize la teksto de Hieronimo. (eo)
- La Vulgata (Biblia Vulgata en latín; Βουλγάτα o Βουλγκάτα en griego) es una traducción de la Biblia al latín, realizada a finales del siglo IV (a partir de 382 d. C.), por Jerónimo de Estridón. Fue encargada por el papa Dámaso I (366-384) dos años antes de su muerte. La versión toma su nombre de la frase vulgata editio (edición divulgada) y se escribió en un latín corriente en contraposición con el latín clásico de Cicerón, que Jerónimo de Estridón dominaba. El objetivo de la Vulgata era ser más fácil de entender y más exacta que sus predecesoras. La Biblia latina utilizada antes de la Vulgata, la Vetus Latina, no fue traducida por una única persona o institución y ni siquiera se editó de forma uniforme. La calidad y el estilo de los libros individuales variaba. Las traducciones del Antiguo Testamento provenían casi todas de la Septuaginta griega. En el siglo IV, pudo haber sido añadida la coma joánica (en latín, comma johanneum), como una glosa en los versículos de la Primera epístola de Juan 5, 7-8, y luego fue agregada al texto de la epístola, en la Vulgata latina, cerca del año 800. (es)
- Vulgata Bibliaren latin arrunterako itzulpena da, San Jeronimok egina V. mende hasieran Damaso I.a aita santuak 382an eskatu ondoren. Bertsioak, bere izena, vulgata editio esalditik hartzen du (herriarentzako edizioa) eta latin arrunt batean idatzi zen, Zizeronen latin klasikoaren oposizioz, San Jeronimok ondo zekiena. Vulgataren xedea, bere aurrekoak baino zehatzagoa eta ulerterrazagoa izatea zen. Vulgataren aurretik erabili zen latindar Biblia delakoa, ez zuen pertsona edo instituzio bakar batek itzuli, eta modu uniformean ere ez zen argitaratu. Banakako liburuen kalitatea eta estiloa aldatu egiten zen. Itun Zaharraren ia itzulpen guztiak, greziar Septuagintatik zetozen. (eu)
- La Vulgate est une version latine de la Bible, composée d'une part, en majorité des traductions faites à la fin du IVe siècle par Jérôme de Stridon, et d'autre part de traductions latines indépendantes de ce dernier appelées Vetus Latina (« vieille [bible] latine »). Jérôme commence son édition par les quatre Évangiles, en révisant et adaptant une version Vetus Latina de ces derniers qui était couramment en usage en Occident. Il poursuit avec une traduction complète à partir de l'hébreu de la totalité du Tanakh et traduit certains livres deutérocanoniques à partir de versions grecques de la Septante ou de l'araméen. Jérôme traduit également le livre des Psaumes trois fois : une fois en révisant une Vetus Latina, une fois depuis le grec et une autre depuis l'hébreu. Aux traductions de Jérôme s'ajoutent par la suite, indépendamment de Jérôme, certaines Vetus Latina de livres bibliques qu'il n'a pas traduits, pour former ce qui est appelé la Vulgate. Diffusée essentiellement en Occident, la Vulgate connaît plusieurs versions et évolutions, dont celles dues à Alcuin au VIIIe siècle ou encore à Érasme au XVIe siècle. En 1454, Gutenberg fait de la Vulgate le premier livre imprimé en Europe, c'est la Bible de Gutenberg. La Vulgate est fixée par le pape Clément VIII en 1592, dans une version dite « (en) » qui fait autorité dans l’Église catholique romaine jusqu'en 1979 ; la révision de la Vulgate pour l'Église catholique latine promulguée en 1979 par Jean-Paul II est appelée la « (en) ». (fr)
- Biblia Vulgata, atau singkatnya Vulgata, adalah terjemahan Alkitab ke dalam bahasa Latin yang dihasilkan pada abad ke-4. Orang yang paling berjasa bagi terwujudnya Vulgata adalah Hieronimus dari Stridon, sarjana yang menerima tugas dari Paus Damasus I pada tahun 382 untuk merevisi Injil-Injil Vetus Latina yang dipakai Gereja Roma kala itu. Kemudian hari, atas inisiatif sendiri, Hieronimus juga merevisi hampir semua kitab yang menjadi bagian dari Alkitab. Vulgata lambat laun diterima dan dipakai Gereja Barat, bahkan beberapa abad kemudian sudah menggeser pemakaian Alkitab Vetus Latina. Pada abad ke-13, terjemahan Alkitab ini akhirnya mendapatkan sebutan versio vulgata (versi lumrah) atau singkatnya vulgata, yakni sebutan yang sebelumnya lekat dengan Alkitab Vetus Latina. Vulgata juga mengandung nas-nas Vetus Latina yang tidak diutak-atik Hieronimus. (in)
- La Vulgata (AFI: [vul'gaːta]), o Volgata, è una traduzione in latino della Bibbia dall'antica versione greca ed ebraica, realizzata alla fine del IV secolo da Sofronio Eusebio Girolamo. Il nome è dovuto alla dicitura latina vulgata editio, cioè "edizione per il popolo", che richiama sia l'ampia diffusione che ottenne (in precedenza con Vulgata si indicava la traduzione della versione dei Settanta, che ebbe anch'essa notevole diffusione), sia lo stile non eccessivamente raffinato e retorico, più alla portata del popolo (volgo). Dalla proclamazione di ufficialità durante il Concilio di Trento (1545-1563) fino al Concilio Vaticano II (1962-1965), quando fu ulteriormente revisionata, la Vulgata ha rappresentato la traduzione canonica della Bibbia per l'intera Chiesa cattolica. (it)
- The Vulgate (/ˈvʌlɡeɪt, -ɡət/; also called Biblia Vulgata (Bible in common tongue), Latin: [ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta]) is a late-4th-century Latin translation of the Bible. The Vulgate is largely the work of Jerome who, in 382, had been commissioned by Pope Damasus I to revise the Vetus Latina Gospels used by the Roman Church. Later, on his own initiative, Jerome extended this work of revision and translation to include most of the books of the Bible. The Vulgate became progressively adopted as the Bible text within the Western Church. Over succeeding centuries, it eventually eclipsed the Vetus Latina. By the 13th century it had taken over from the former version the designation versio vulgata (the "version commonly used") or vulgata for short. The Vulgate also contains some Vetus Latina translations which Jerome did not work on. The Vulgate was to become the Catholic Church's officially promulgated Latin version of the Bible as the Sixtine Vulgate (1590), then as the Clementine Vulgate (1592), and then as the Nova Vulgata (1979). The Vulgate is still currently used in the Latin Church. The Catholic Church affirmed the Vulgate as its official Latin Bible at the Council of Trent (1545–1563), though there was no authoritative edition at that time. The Clementine edition of the Vulgate became the standard Bible text of the Roman Rite of the Catholic Church, and remained so until 1979 when the Nova Vulgata was promulgated. (en)
- ウルガタ（羅: Vulgata）は、ラテン語: editio Vulgata（「共通訳」の意）の略で、カトリック教会の標準ラテン語訳聖書のこと。1545年に始まったトリエント公会議においてラテン語聖書の公式版として定められた。伝統的にヒエロニムスによる翻訳とされるが、実際にはより複雑な成立過程をたどっている。 (ja)
- 불가타(Vulgata) 또는 새 라틴어 성경은 코이네 그리스어(헬라어) 원문 성경을 5세기 초에 라틴어로 번역한 기독교 성경 번역본이다. 불가타의 시초는 382년 다마소 1세가, 기존의 옛 라틴어 성경을 개정하고자, 히에로니무스 (예로니모)에게 성경 번역을 지시한데서 시작한다. 이후 20세기 후반에 교황 요한 바오로 2세는 불가타를 개정한 새 대중 라틴말 성경(라틴어: Bibliorum Sacrorum nova vulgata editio)을 발행하였는데, 이 노바 불가타가 현재 천주교회의 라틴 전례에서 사용되는 공식 성경이다. 로마 미사 전례의 특별 양식 미사인 트리덴티노 미사에서는 노바 불가타 이전 판본인 클레멘티누스 판의 불가타 성경(Vulgata Clementina)을 사용한다. 다마소 1세는 로마교회의 대주교로 착좌하면서 이교의 조짐에 맞서 보편교회를 수호하는데 전력을 다하였다. 368년과 369년 두 차례 로마에서 시노드를 소집한 그는 아폴리나리우스주의와 마케도니우스주의를 단죄하고, 381년 이단 문제를 다루기 위해 소집된 제1차 콘스탄티노폴리스 공의회에 사절단을 파견하였다. 이 공의회는 대단히 중요하다. 아리우스주의가 단죄되고 제1차 니케아 공의회의 신앙 선서문이 공적으로 채택되었다. 다마소 1세는 비밀리에 히에로니무스를 자신의 비서로 임명하였다. 409년 히에로니무스는 “여러 해 동안 나는 로마의 주교 다마소를 도와 동·서 공의회에서 그에게 문의된 질문들에 대한 그의 답변을 적는 것과 같은 서신 작성을 하였다.”고 기록하였다. 기독교가 로마 제국의 국교로 선포된 것은 다마소 1세가 재임하던(380년) 중이었다. 그리고 다마소 1세의 교회 개혁에 따라 라틴어가 서방 기독교 지역의 중심적 전례 언어가 되었다. 또한, 당시에는 성경의 라틴어 번역본이 여러 역자가 번역하여 용어와 구성에 통일성이 없이 난잡하고 정리가 필요한 상황이었다. 라틴어 지역에서 보편교회 신앙을 지키기 위해서 통일성 있는 새로운 공용 라틴어 성경 번역본이 절실한 상황이었다. 다마소 1세는 히에로니무스에게 헬라어 신약성경과 70인역 구약성경을 정확히 라틴어로 번역하라고 요구했다. 그는 부정확한 옛 라틴어 번역본에서 벗어나 당시 대중이 널리 사용하는 대중 라틴어로 정확하게 번역하도록 강조하였다. 성 히에로니무스는 382년부터 신약성경을 코이네 그리스어, 즉 헬라어에서 라틴어로 직접 번역하였고, 구약성경의 경우에는 먼저 신약과 마찬가지로 헬라어로 쓰인 70인역에서 번역하였다. 이 성경 번역본은 로마교회의 공의회를 통해 공식적인 라틴어 성경으로 인준을 받았다. 이후에도 그는 계속 베들레헴의 수도원에 머물면서 번역 작업을 멈추지 않고 계속하여 3차 번역에서는 히브리어 원문에서 라틴어로 직접 번역한다는 원칙을 세우고, 유대인 랍비들과 직접 토론을 벌이면서 새로이 번역 작업을 수행하였다. 그 결과 불가타 성경이 나왔다. 406년까지 지속한 작업으로 라틴어 성경 번역본은 13세기 이후 널리 쓰이는 번역본이라는 의미에서 'versio vulgata'라는 이름으로 불렸으며, 이를 줄여 불가타판이라 한다. 불가타판은 원문에 매우 충실하고 정확한 번역일 뿐만 아니라 대중이 쉽게 읽을 수 있는 라틴어로 되어 있었으므로 5세기 이후 로마교회지여 즉 서방 기독교 사회에 널리 보급되었다. 서방교회의 종교개혁 이후 1546년 반종교개혁 공의회인 트리엔트 공의회에서 천주교회는 불가타판 번역을 공식적인 성경으로 재확인했다. 종교개혁 지지 지역은 루터의 독일어 성경 번역을 시작으로 다양한 국가의 언어로 번역하였다. 역사적으로 불가타는 단순한 성경 번역본이 아니라 16세기까지 서방교회의 중요한 성경 본문이었고, 현재는 천주교회의 정본이다. 그래서 "번역된 출판"이라는 뜻의 베르시오 불가타(versio vulgata)라는 이름을 얻게 되었다. 클레멘티누스 판의 불가타에는 76권의 책이 들어있다. 정경(구약성경 39권과 신약성경 27권)과 10권의 제2경전이다. (히에로니무스는 10권의 구약성경 외경 또는 제2경전을 '교회의 책'이라고 정경과 구분하여 언급하였으며, 불가타 성경 서문에 교회의 책들에 대하여 '읽어서 신앙에 유익하지만 교리를 도출하면 안된다'라고 하여 보편교회 교부들의 관점을 따랐다. 그러나 현대 천주교회에서는 사해문서 등에서 제2경전에 대한 히브리어 본문의 발견을 근거로 이를 부정하고 교리와 전례 기반으로 사용한다.) (ko)
- Wulgata (łac. versio vulgata, przekład rozpowszechniony, popularny) – przekład Biblii na łacinę, dokonany przez Hieronima ze Strydonu w latach 382–406 z języków oryginałów: hebrajskiego i greki. Przekład miał na celu dostarczenie Kościołowi jednolitego tekstu. Nowy Testament był rewizją tekstu starołacińskiego, a Stary Testament w większej części był nowym przekładem. Nie jest pewne, w jakiej części Hieronim przetłumaczył Nowy Testament. Przekład Hieronima spotkał się z krytyczną oceną współczesnych. Zarzucano mu odejście od tekstu Septuaginty, niemniej praca Hieronima stopniowo zdobyła sobie uznanie. Ponownej krytyce poddana została w wieku XVI przez humanistów, a następnie protestantów. Tekst Wulgaty szybko uległ skażeniu i w średniowieczu dokonano kilku prób jego zrewidowania (Alkuin, Theodulf, Lanfrank z Bec, Stefan Harding), lecz żadna z nich nie była w pełni udaną ani nie zmierzała do odtworzenia oryginalnego tekstu Hieronima i – jak oceniają współcześni krytycy tekstu – próby te przyczyniły się do powiększenia zamieszania, dlatego w końcu średniowiecza powstały correctoria. Naukowe próby odtworzenia oryginalnego tekstu Hieronima zostały podjęte dopiero w końcu XIX wieku. Wulgata w całej swojej historii miała wielu krytyków, ale pomimo tego była najważniejszym tekstem dla średniowiecznej Europy Zachodniej, a i na nowożytność wywarła niemały wpływ. Dzieło Hieronima było pierwszą książką wydaną drukiem (Biblia Gutenberga). W wiekach XVI–XX ukazało się wiele krytycznych wydań. Przez ponad tysiąc lat, aż po wiek XX, była podstawowym tekstem Kościoła zachodniego, a do XXI wieku zachowało się ponad 8 tysięcy jej rękopisów. (pl)
- De Vulgaat (Editio Vulgata) is een belangrijke Bijbelvertaling in het Latijn. Ze is door Hiëronymus in opdracht van paus Damasus gemaakt en kwam tussen 390 en 405 na Christus tot stand. De Vulgaat dankt zijn naam aan de uitdrukking versio vulgata voor 'volkse versie'. Dat heeft betrekking op Vulgair Latijn. De Vulgaat is in alledaags Latijn (sermo humilis) geschreven, dus anders dan in het elegante Latijn, dat bijvoorbeeld Cicero schreef, het literaire Latijn waar Hiëronymus een meester in was. Dat was bewust. De Vulgaat werd gemaakt om een meer accurate en beter te begrijpen editie te krijgen dan zijn voorgangers, de Oud Latijnse vertalingen of Vetus Latina. Het was de eerste en eeuwenlang de enige christelijke Bijbelvertaling die het Oude Testament uit het oorspronkelijke Hebreeuws vertaalde in plaats van uit de Griekse Septuagint. Het Vaticaan aanvaardde vanaf 1546 bij het Concilie van Trente deze editie als enige gezaghebbende, met als gevolg dat katholieke vertalingen van de Bijbel gebaseerd op het Oudgrieks en het Hebreeuws, op de oorspronkelijke talen en op modern inzicht in het vertalen tot na de encycliek Divino Afflante Spiritu (1943) moesten wachten. (nl)
- Vulgata é a forma latina abreviada de vulgata editio ou vulgata versio ou vulgata lectio, respectivamente "edição, tradução ou leitura de divulgação popular" — a versão mais difundida (ou mais aceita como autêntica) de um texto. No sentido corrente, Vulgata é a tradução para o latim da Bíblia, escrita entre fins do século IV início do século V, por São Jerónimo, a pedido do Papa Dâmaso I, que foi usada pela Igreja Cristã Católica e ainda é muito respeitada. Nos seus primeiros séculos, a Igreja serviu-se sobretudo da língua grega. Foi nesta língua que foi escrito todo o Novo Testamento, incluindo a Carta aos Romanos, de São Paulo, bem como muitos escritos cristãos de séculos seguintes. No século IV, a situação já havia mudado, e é então que o importante biblista São Jerónimo traduz pelo menos o Antigo Testamento para o latim e revê a Vetus Latina. A Vulgata foi produzida para ser mais exata e mais fácil de compreender do que suas predecessoras. Foi a primeira, e por séculos a única, versão da Bíblia que verteu o Velho Testamento diretamente do hebraico e não da tradução grega conhecida como Septuaginta. No Novo Testamento, São Jerônimo selecionou e revisou textos. Chama-se, pois, Vulgata a esta versão latina da Bíblia que foi usada pela Igreja Católica Romana durante muitos séculos, e ainda hoje é fonte para diversas traduções. O nome vem da expressão vulgata versio, isto é "versão de divulgação para o povo", e foi escrita em um latim cotidiano. A Vulgata constitui um marco para a Igreja de língua latina. Até então circulavam diversos textos e extratos latinos, todos eles baseados sobre a tradução grega e em estado precário. Quando o papa Dâmaso encarregou S. Jerônimo de estabelecer um texto digno de confiança para a Igreja Católica, em 384, não o encarregou de preparar uma nova tradução, mas apenas de rever e corrigir esses textos que circulavam em Roma, com a ajuda da tradução grega. S. Jerônimo começou a fazer essa revisão, mas a partir de 391, já estabelecido na Palestina, resolveu retraduzir todo o Antigo Testamento com base nos textos em hebraico e aramaico, inclusive Tobias e Judite, que encontrou em aramaico (os demais deuterocanônicos, baseou-se no texto grego), concluindo tudo por volta do ano 406. De início, sua tradução sofreu grande oposição, devido principalmente ao emprego de termos não-tradicionais ou certos afastamentos da tradução grega; no tempo de S. Gregório Magno, porém, passou a desfrutar de iguais direitos que as demais traduções, fixando-se como texto principal para a Igreja latina entre os séculos VIII e IX (a denominação “Vulgata”, contudo, só começou a ser usada a partir do séc. XIII). O Papa Pio X mostrou a intenção de um projeto de revisão da Vulgata Latina para torná-la mais similar ao texto escrito por São Jerônimo . Pio XI instituiu um Mosteiro Beneditino em Roma – Mosteiro de São Jerônimo – para tal fim. Os monges trabalharam até depois do Concílio Vaticano II, quando ocorreu a dissolução do mosteiro, tendo concluído o Antigo Testamento. Hoje, há uma versão não oficial chamada Vulgata Stuttgardencia que aproveita a edição dos monges do Mosteiro de São Jerônimo para o Antigo Testamento e uma edição crítica feita em Oxford para o Novo Testamento. Após o Concílio Vaticano II, por determinação de Paulo VI, foi criada uma nova comissão para a revisão da Vulgata, sobretudo para uso litúrgico. A nova revisão, diferentemente do método anterior utilizado pelo Mosteiro em Roma para verificar se a versão corrente da vulgata era igual a de São Jerônimo, utilizou o texto crítico de Oxford da Vulgata Stuttgardensia, fazendo o texto latino coincidir com o hebraico do texto massorético e o texto grego crítico. Foi utilizado o códex Leningradensis, do século XI, e a versão crítica de Nestle-Alland. Esta revisão, terminada em 1975, e promulgada pelo Papa João Paulo II, em 25 de abril de 1979, é denominada Nova Vulgata e ficou estabelecida como a edição típica da Bíblia para a Igreja Católica. (pt)
- Vulgata, Versio Vulgata, latin, ”den allmänna översättningen”, är en av de första översättningarna av Bibeln till latin. Under medeltiden och den nya tiden var detta den version som användes allra mest, och den var Romersk-katolska kyrkans officiella bibelversion. Termen ”vulgata” används ibland, även om den vanligaste versionen av andra bokverk. (sv)
- 《圣经武加大译本》（拉丁語：Biblia Vulgata），「武加大」意為「通俗」，故又譯《拉丁通俗譯本》，是一个5世纪的《圣经》拉丁文译本，由耶柔米自希伯來文（舊約）和希臘文（新約）進行翻譯。8世纪以后，该译本得到普遍承认。1546年，特伦托大公会议将该译本批准为权威译本。現代天主教主要的聖經版本，都源自於這個拉丁文版本。 (zh)
- Вульга́та (лат. Biblia Vulgata; «Общепринятая Библия») — латинский перевод Библии, основанный на трудах Иеронима Стридонского. Предыдущим (до Вульгаты) латинским переводам Библии присвоено название Vetus Latina (старолатинские, также именуются лат. Itala). C XVI века Вульгата является официальной латинской Библией Католической церкви. Из-за огромного числа несогласованных между собой рукописей Библии, Папа Римский Дамасий в 380-е годы распорядился привести в порядок латинский перевод, работа над которым шла, по крайней мере, до кончины Иеронима в 420 году. Несмотря на то, что этот перевод стал в Римской церкви нормативным, старолатинские версии активно использовались и воспроизводились до XII—XIII веков. Термин «Вульгата» возник в конце средневековья — по-видимому, впервые его употребил Якоб Фабер. Уже к IX веку текст Вульгаты подвергся искажениям (скриптории не успевали выпускать достаточное количество копий с авторитетных рукописей), и возникла необходимость создания единообразной редакции, которой занимались Алкуин и Теодульф. Алкуин, однако, решал практическую задачу создания стандартного текста для монастырей и школ Франкской империи, в то время как Теодульф стал предтечей современных методов критического библейского издания. К XIII веку вновь возникла потребность полного и систематического очищения латинской Вульгаты от искажений, за которое брались целые сообщества учёных, особенно Парижского университета. Всего за период V—XV веков сохранилось более 10 000 рукописей Вульгаты, в которых представлено около 300 вариантов расположения библейских книг и множество других расхождений. Текст Вульгаты был воспроизведён немецким типографом Иоганном Гутенбергом в его первой печатной книге 1456 года. Первое критическое издание Вульгаты было выпущено в 1528 году во Франции Робером Этьеном. В 1546 году на Тридентском соборе был официально признан авторитет Вульгаты и принято постановление об её изданиях quam datissime (то есть насколько возможно, без ошибок). К тому времени вышло более 150 изданий Вульгаты самого разного качества. Папа Сикст V в 1585 году назначил авторитетную комиссию для образцового издания и сам принимал в ней участие. Сикстинское издание вышло в 1590 году, но после смерти Папы было изъято. Официальной латинской Библией Римско-католической церкви стала «Климентова Вульгата», впервые опубликованная в 1592 году. Наиболее полным критическим изданием Нового Завета Вульгаты, учитывающим все известные на тот момент рукописи, является Оксфордское издание, начатое Джоном Вордсвортом, епископом Солсбери, который предпринял попытку восстановить первоначальный текст перевода Иеронима. Его публикация заняла 65 лет: с 1889 по 1954 год. В 1969 году Вюртембергское Библейское общество выпустило критическое издание Вульгаты (так называемое Штутгартское), осуществлённое как католическими, так и протестантскими учёными. Пунктуация (и соответственно, выделение стихов прописными буквами) отсутствует. Папа Пий X в 1907 году поручил Ордену бенедиктинцев предпринять новый поиск древних рукописей Вульгаты и восстановить текст Иеронима в возможно более чистой форме, чтобы заменить Климентово издание, признанное не вполне удовлетворительным. Во исполнение этого в 1914 году была создана Комиссия Вульгаты. В 1926—1995 годах был выпущен полный Ветхий Завет, но практическая надобность в этом издании отпала ещё в середине века. После Второго Ватиканского собора было начато издание «Новой Вульгаты» (Nova vulgata bibliorum sacrorum editio), предназначенной для использования в реформированном чине литургии и отражающей достижения современной текстологии. Издание было утверждено и провозглашено типовым (editio typica) папой Иоанном Павлом II в 1979 году и стало новым официальным текстом Библии, принятым в Католической церкви. В 1986 году вышло в свет второе типовое издание Новой Вульгаты, в которое были внесены некоторые изменения для достижения большей ясности и большего единообразия текста. (ru)
- Вульґа́та (лат. Biblia Vulgata «Загальноприйнята Біблія») — латинський переклад Біблії з IV століття, здійснений переважно святим Ієронімом зі Стридону, який замінив різні варіанти латинських перекладів Біблії (Vetus Latina), які існували до того часу. На кінець IV століття виникла потреба в єдиному, достовірному латинському тексті Біблії: переклад було доручено Ієроніму, найбільшому знавцю Біблії та секретарю папи Дамасія I. Оскільки Ієронім чудово володів грецькою мовою, латиною і мав значні знання івриту, у 386 році Ієронім перебрався у Вифлеєм і понад 20 років працював над перекладом Старого й Нового Заповітів латинською мовою. Він почав з Нового Заповіту і переклав його з грецької, а згодом Старий Заповіт — з грецької і з івриту. Зроблений Ієронімом переклад Біблії став нормативним латинським текстом, який отримав назву Вульґата. Тридентський собор (1546) затвердив текст Біблії Ієроніма — і Вульґата увійшла у загальний вжиток на Заході як офіційний переклад, обов'язковий для Римо-Католицької Церкви. Уперше Вульґата видана за Сікста V, під заголовком: «Biblia sacra vulgatae editionis» (Рим, 1590, див. обкл. справа); потім перевидавалася Григорієм XIV, Климентом VIII та ін. Протягом століть Вульґата служила джерелом усіх перекладів Біблії західноєвропейськими мовами. З 1979 року існує виправлена версія. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La Vulgata és la versió llatina de la Bíblia realitzada al principi del segle iv i oficialitzada pel concili de Trento (1545–63). L'encàrrec de la traducció dels textos anteriors, en grec, fou encomanada pel papa Damas I a Jeroni d'Estridó. L'objectiu era de fer una versió dels texts sagrats en un idioma més pròxim i conegut per la majoria de la gent, que en aquell moment era el llatí vulgar. El nom de Vulgata deriva del que li va posar Jeroni en la primera publicació: "Editio Vulgata", que vol dir «edició per ser divulgada». (ca)
- Als Vulgata (lat. für volkstümlich) werden allgemein verbreitete und übliche Textfassungen bezeichnet, auch populäre Bearbeitungen literarischer Stoffe wie der Alexandergeschichte. Im engeren Sinne bezeichnet der Ausdruck (Biblia) Vulgata die im Mittelalter verbreitete lateinische Fassung der Bibel, die sich gegen verschiedene ältere lateinische Bibelübersetzungen (Sammelbegriff Vetus Latina) durchgesetzt hat. Der Ausdruck Vulgata selbst ist nachmittelalterlich. (de)
- ウルガタ（羅: Vulgata）は、ラテン語: editio Vulgata（「共通訳」の意）の略で、カトリック教会の標準ラテン語訳聖書のこと。1545年に始まったトリエント公会議においてラテン語聖書の公式版として定められた。伝統的にヒエロニムスによる翻訳とされるが、実際にはより複雑な成立過程をたどっている。 (ja)
- Vulgata, Versio Vulgata, latin, ”den allmänna översättningen”, är en av de första översättningarna av Bibeln till latin. Under medeltiden och den nya tiden var detta den version som användes allra mest, och den var Romersk-katolska kyrkans officiella bibelversion. Termen ”vulgata” används ibland, även om den vanligaste versionen av andra bokverk. (sv)
- 《圣经武加大译本》（拉丁語：Biblia Vulgata），「武加大」意為「通俗」，故又譯《拉丁通俗譯本》，是一个5世纪的《圣经》拉丁文译本，由耶柔米自希伯來文（舊約）和希臘文（新約）進行翻譯。8世纪以后，该译本得到普遍承认。1546年，特伦托大公会议将该译本批准为权威译本。現代天主教主要的聖經版本，都源自於這個拉丁文版本。 (zh)
- الفولغاتا (باللاتينية Vulgata) وتعني «شائع»، هي نسخة من الكتاب المقدس من أول القرن الخامس الميلادي باللغة اللاتينية أنتجها جيروم الذي كلفه البابا دماسوس الأول في 382 بمراجعة . أصبحت النص الرسمي المقبول في الكنيسة الرومانية الكاثوليكية. وتُستخدَم الكلمة للإشارة لترجمة العهد القديم اللاتينية التي اضطلع بها إيرونيموس (340 ـ 420) عن الترجمة السبعينية، ومع هذا فإنها لم تأت مطابقة لها كل المطابقة. وقد اشتملت الفولجاتا على سفرين اثنين فقط للمكابيين، مقابل أربعة في السبعينية، وحُذفت منها أسفار عزرا الثلاثة وزيد عليها سفر باروخ. وفيما عدا ذلك، لا يوجد فرق يذكر بين الترجمتين. (ar)
- Vulgata je pozdně antický latinský překlad bible, který je převážně dílem církevního otce Jeronýma z přelomu 4. a 5. století. Na rozdíl od překladu Vetus Latina je pořízen z původních jazyků (hebrejština, aramejština a řečtina) a stala se závazným textem západní církve pro celý středověk. Teprve v 16. století se rozšířila studia textů bible v původních jazycích, která dala vzniknout původním národním překladům bible i revidovaným textům Vulgáty (Sixto-klementina, ). (cs)
- Βουλγάτα ή Βουλγκάτα είναι η λατινική μετάφραση της Αγίας Γραφής που έγινε στο τέλος του 4ου αιώνα μ.Χ. από τον Ιερώνυμο κατ' εντολή του Πάπα Δάμασου Α΄ και υιοθετήθηκε από τη Ρωμαιοκαθολική εκκλησία. Η διεθνής συντομογραφία της είναι Vg. Πριν την συγγραφή της κυκλοφορούσε μία εκδοχή με το όνομα Παλαιά Λατινική ή Ιτάλα (από το versio vetus Itala) η οποία είχε συγγραφεί περίπου στα μισά του τρίτου μ.Χ αιώνα. Η μετάφραση αυτή είχε γίνει πιθανότατα από κάποιον που δεν γνώριζε καλά τη Λατινική γλώσσα. (el)
- La Vulgato (latine, Vulgata editio de la Biblio) estas la ĉefa traduko de la Biblio en la latinan lingvon. De 400 ĝis 1500, la Vulgato estis la ĉefa versio de la Biblioen la Okcidento. La plej antikvaj manuskriptoj de la tuta kristana Biblio estas la Vulgato. Ĝi ankaŭ estas la unua libro presita de Gutenberg. Ĉirkaŭ 383-405, Sankta Hieronimo tradukis la Biblion en la latinan kun la helpo de: Kaj ankaŭ aliaj tekstoj. Kontraste, modernaj tradukoj (almenaŭ en anglalingvaj landoj) nur utilas #3 kaj #4. En la Vulgato estas tri versioj de la Psalmaro: (eo)
- La Vulgata (Biblia Vulgata en latín; Βουλγάτα o Βουλγκάτα en griego) es una traducción de la Biblia al latín, realizada a finales del siglo IV (a partir de 382 d. C.), por Jerónimo de Estridón. Fue encargada por el papa Dámaso I (366-384) dos años antes de su muerte. La versión toma su nombre de la frase vulgata editio (edición divulgada) y se escribió en un latín corriente en contraposición con el latín clásico de Cicerón, que Jerónimo de Estridón dominaba. El objetivo de la Vulgata era ser más fácil de entender y más exacta que sus predecesoras. (es)
- Vulgata Bibliaren latin arrunterako itzulpena da, San Jeronimok egina V. mende hasieran Damaso I.a aita santuak 382an eskatu ondoren. Bertsioak, bere izena, vulgata editio esalditik hartzen du (herriarentzako edizioa) eta latin arrunt batean idatzi zen, Zizeronen latin klasikoaren oposizioz, San Jeronimok ondo zekiena. Vulgataren xedea, bere aurrekoak baino zehatzagoa eta ulerterrazagoa izatea zen. (eu)
- Biblia Vulgata, atau singkatnya Vulgata, adalah terjemahan Alkitab ke dalam bahasa Latin yang dihasilkan pada abad ke-4. Orang yang paling berjasa bagi terwujudnya Vulgata adalah Hieronimus dari Stridon, sarjana yang menerima tugas dari Paus Damasus I pada tahun 382 untuk merevisi Injil-Injil Vetus Latina yang dipakai Gereja Roma kala itu. Kemudian hari, atas inisiatif sendiri, Hieronimus juga merevisi hampir semua kitab yang menjadi bagian dari Alkitab. Vulgata lambat laun diterima dan dipakai Gereja Barat, bahkan beberapa abad kemudian sudah menggeser pemakaian Alkitab Vetus Latina. Pada abad ke-13, terjemahan Alkitab ini akhirnya mendapatkan sebutan versio vulgata (versi lumrah) atau singkatnya vulgata, yakni sebutan yang sebelumnya lekat dengan Alkitab Vetus Latina. Vulgata juga mengan (in)
- The Vulgate (/ˈvʌlɡeɪt, -ɡət/; also called Biblia Vulgata (Bible in common tongue), Latin: [ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta]) is a late-4th-century Latin translation of the Bible. The Vulgate is largely the work of Jerome who, in 382, had been commissioned by Pope Damasus I to revise the Vetus Latina Gospels used by the Roman Church. Later, on his own initiative, Jerome extended this work of revision and translation to include most of the books of the Bible. The Vulgate became progressively adopted as the Bible text within the Western Church. Over succeeding centuries, it eventually eclipsed the Vetus Latina. By the 13th century it had taken over from the former version the designation versio vulgata (the "version commonly used") or vulgata for short. The Vulgate also contains some Vetus Latina transla (en)
- La Vulgata (AFI: [vul'gaːta]), o Volgata, è una traduzione in latino della Bibbia dall'antica versione greca ed ebraica, realizzata alla fine del IV secolo da Sofronio Eusebio Girolamo. Il nome è dovuto alla dicitura latina vulgata editio, cioè "edizione per il popolo", che richiama sia l'ampia diffusione che ottenne (in precedenza con Vulgata si indicava la traduzione della versione dei Settanta, che ebbe anch'essa notevole diffusione), sia lo stile non eccessivamente raffinato e retorico, più alla portata del popolo (volgo). (it)
- La Vulgate est une version latine de la Bible, composée d'une part, en majorité des traductions faites à la fin du IVe siècle par Jérôme de Stridon, et d'autre part de traductions latines indépendantes de ce dernier appelées Vetus Latina (« vieille [bible] latine »). (fr)
- 불가타(Vulgata) 또는 새 라틴어 성경은 코이네 그리스어(헬라어) 원문 성경을 5세기 초에 라틴어로 번역한 기독교 성경 번역본이다. 불가타의 시초는 382년 다마소 1세가, 기존의 옛 라틴어 성경을 개정하고자, 히에로니무스 (예로니모)에게 성경 번역을 지시한데서 시작한다. 이후 20세기 후반에 교황 요한 바오로 2세는 불가타를 개정한 새 대중 라틴말 성경(라틴어: Bibliorum Sacrorum nova vulgata editio)을 발행하였는데, 이 노바 불가타가 현재 천주교회의 라틴 전례에서 사용되는 공식 성경이다. 로마 미사 전례의 특별 양식 미사인 트리덴티노 미사에서는 노바 불가타 이전 판본인 클레멘티누스 판의 불가타 성경(Vulgata Clementina)을 사용한다. (ko)
- De Vulgaat (Editio Vulgata) is een belangrijke Bijbelvertaling in het Latijn. Ze is door Hiëronymus in opdracht van paus Damasus gemaakt en kwam tussen 390 en 405 na Christus tot stand. De Vulgaat dankt zijn naam aan de uitdrukking versio vulgata voor 'volkse versie'. Dat heeft betrekking op Vulgair Latijn. De Vulgaat is in alledaags Latijn (sermo humilis) geschreven, dus anders dan in het elegante Latijn, dat bijvoorbeeld Cicero schreef, het literaire Latijn waar Hiëronymus een meester in was. Dat was bewust. De Vulgaat werd gemaakt om een meer accurate en beter te begrijpen editie te krijgen dan zijn voorgangers, de Oud Latijnse vertalingen of Vetus Latina. Het was de eerste en eeuwenlang de enige christelijke Bijbelvertaling die het Oude Testament uit het oorspronkelijke Hebreeuws verta (nl)
- Wulgata (łac. versio vulgata, przekład rozpowszechniony, popularny) – przekład Biblii na łacinę, dokonany przez Hieronima ze Strydonu w latach 382–406 z języków oryginałów: hebrajskiego i greki. Przekład miał na celu dostarczenie Kościołowi jednolitego tekstu. Nowy Testament był rewizją tekstu starołacińskiego, a Stary Testament w większej części był nowym przekładem. Nie jest pewne, w jakiej części Hieronim przetłumaczył Nowy Testament. (pl)
- Vulgata é a forma latina abreviada de vulgata editio ou vulgata versio ou vulgata lectio, respectivamente "edição, tradução ou leitura de divulgação popular" — a versão mais difundida (ou mais aceita como autêntica) de um texto. No sentido corrente, Vulgata é a tradução para o latim da Bíblia, escrita entre fins do século IV início do século V, por São Jerónimo, a pedido do Papa Dâmaso I, que foi usada pela Igreja Cristã Católica e ainda é muito respeitada. O nome vem da expressão vulgata versio, isto é "versão de divulgação para o povo", e foi escrita em um latim cotidiano. (pt)
- Вульга́та (лат. Biblia Vulgata; «Общепринятая Библия») — латинский перевод Библии, основанный на трудах Иеронима Стридонского. Предыдущим (до Вульгаты) латинским переводам Библии присвоено название Vetus Latina (старолатинские, также именуются лат. Itala). C XVI века Вульгата является официальной латинской Библией Католической церкви. Из-за огромного числа несогласованных между собой рукописей Библии, Папа Римский Дамасий в 380-е годы распорядился привести в порядок латинский перевод, работа над которым шла, по крайней мере, до кончины Иеронима в 420 году. Несмотря на то, что этот перевод стал в Римской церкви нормативным, старолатинские версии активно использовались и воспроизводились до XII—XIII веков. Термин «Вульгата» возник в конце средневековья — по-видимому, впервые его употребил Як (ru)
- Вульґа́та (лат. Biblia Vulgata «Загальноприйнята Біблія») — латинський переклад Біблії з IV століття, здійснений переважно святим Ієронімом зі Стридону, який замінив різні варіанти латинських перекладів Біблії (Vetus Latina), які існували до того часу. З 1979 року існує виправлена версія. (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
