| dbo:abstract
|
- Belzebú o Beelzebub (més adequadament Ba‘al Zevûv o Ba‘al Zəvûv, en hebreu בעל זבוב, amb moltes variants) era el nom que els monoteistes hebreus donaven a la deïtat filistea Baal adorada en èpoques bíbliques a la ciutat d'Ekron, la qual posteriorment seria assimilada a la tradició cristiana. (ca)
- Belzebub nebo Belzebul (z hebrejského ba'al zevuv, בעל זבוב) je označení démona, jméno, které se někdy mylně užívá jako ekvivalent Lucifera či Satana. Jméno se nejčastěji interpretuje jako pán much, protože lidé věřili, že hejna much, která je sužovala, musí být výplodem ďábla. Je spojován s přespřílišným požíváním nápojů i potravin, je považován za démona obžerství.[zdroj?] Sousloví Baal Zebub (nebo též Baal Zevuv, řecky Βεελζεβούβ, hebrejsky בַּעַל זְבוּב) odkazuje k bohu uctívanému Filištýnci (Palestinci) – Baal znamená Pán (ve smyslu nadřízeného, krále nebo boha) a celé jméno je překládáno jako Pán much. Předpokládá se, že existoval vztah mezi filištýnským bohem Baalzebubem a kultem much, kde mouchy byly Židy nahlíženy jako odporní škůdci hodující na exkrementech. Souvztažnost je snad možná také s helénským bohem Myiagrosem, který naopak zaháněl mouchy. Vedle Pána much byl Baalzebub představený židovskými Písmy ztotožňován též s kanaanejským bohem Baalem, jehož kult se vyznačoval bohoslužbami formou sexu s kněžkami v Baalových svatyních. Do širšího náboženského povědomí se filištýnský Baalzebub dostal díky židovským Písmům. (cs)
- بعل زبوب أو بعل زبول (بالعبرية: בַּעַל זְבוּב) هو اسم شيطان، وفي المسيحية هو اسم آخر لإبليس. ويعتقد أنه هو نفسه الإله بعل، الذي عبده الفينيقيون في عقرون، وكان إله الطب وأكبر آلهتهم. ولأن الإسرائيليين والفريسيين خاصة اعتبروه "سيد الأبالسة"، فحرفوا اسمه استحقاراً إلى بعل زبوب، أي سيد الذباب، أو بعل زبول أي سيد المزبلة. (ar)
- Beelzebub (auch Belzebub, Beelzebul, Beelzebock oder Belsebub) ist in der Mythologie ein Dämon oder eine lokale Gottheit der Philister. Im übertragenen Sinne wird Beelzebub auch als andere Bezeichnung für den Teufel gebraucht. (de)
- Η ονομασία Βελζεβούλ ή Βεελζεβούλ είναι ένα σύγχρονο όνομα για τον Διάβολο. Στις Χριστιανικές και Βιβλικές πηγές, το όνομα "Βελζεβούλ" είναι μια εναλλακτική ονομασία του διαβόλου. Στην , ο Βελζεβούλ είναι ένας από τους σύμφωνα με τις απόψεις της Καθολικής Εκκλησίας για την Κόλαση. Το "Λεξικόν της Κολάσεως" περιγράφει τον Βελζεβούλ ως μια δαιμονική μύγα, που είναι γνωστή και ως "Άρχοντας των Μυγών". (el)
- Belzebubo estas demono de la kristana mitologio kaj en la hodiaŭa lingvouzo multaj konsideras ĝin sinonimo por la vorto diablo. (eo)
- Beelzebub (/biːˈɛlzəbʌb, ˈbiːl-/ bee-EL-zə-bub, BEEL-; Hebrew: בַּעַל-זְבוּב Baʿal-zəḇūḇ) or Beelzebul is a name derived from a Philistine god, formerly worshipped in Ekron, and later adopted by some Abrahamic religions as a major demon. The name Beelzebub is associated with the Canaanite god Baal. In theological sources, predominantly Christian, Beelzebub is another name for Satan. He is known in demonology as one of the seven deadly demons or seven princes of Hell, Beelzebub representing gluttony. The Dictionnaire Infernal describes Beelzebub as a being capable of flying, known as the "Lord of the Flyers", or the "Lord of the Flies". (en)
- Beltzebu (hebreeraz: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; arabieraz: بعل الذباب, Ba‘al adh-l), «Zikinkeriaren Jauna» edo «Eulien Jauna») Filistiarren jainkoa zen, Itun Zaharrean aipatua (Erregeak, I, 2.). Itun Berrian, ordea, deabruen printzea adierazteko erabilitako izena da (Mateo, XII, 24). (eu)
- Belcebú (en hebreo: בַּעַל זְבוּב Ba'al Zəḇūḇ, entre otras variantes) es un nombre derivado de un dios adorado en la ciudad filistea de Ecrón, asociado con el dios Baal de la religión cananea. Baal-zebub (heb. Ba’al zebûb, “Baal [señor] de las moscas”; originalmente habría sido Ba’al Zebûl, “Señor de la casa [morada, habitación]”, pero los masoretas lo habrían cambiado para burlarse del ídolo y sus adoradores). En tiempos posteriores fue considerado por el judaísmo y el cristianismo como el nombre de un demonio. En fuentes teológicas cristianas Belcebú, es otro nombre para Satanás. Según algunos textos de demonologías, es uno de los siete príncipes del infierno. El Diccionario infernal lo describe como un ser capaz de volar, conocido como el "Señor de las Moscas". En los cultos satánicos, se considera uno de los demonios principales que conforma la junto a Lucifer y Leviathan. (es)
- Belzébuth (hébreu : בעל זבוב, Baʿal Zəbûb ; arabe : بعل الذباب, Ba‘al adh-Dhubā ; grec : Βεελζεβούλ, Beelzeboúl ; latin : Beelzebūb : Seigneur des mouches, ou de tout ce qui vole) est un dieu du monde sémite vraisemblablement vénéré à Éqrôn (ou Accaron). Dans des sources principalement bibliques et postérieures aux textes vétéro-testamentaires, Belzébuth est un démon et un des princes couronnés de l'Enfer. Les Philistins anciens l’adoraient sous le nom de "Baal-Zebub". Il est aussi connu sous le nom de "Enlil", "Bel", ou bien encore comme le Démon goétique "Bael". Il est représenté sous l'apparence d'une mouche gigantesque . (fr)
- Beelzebub atau Beel-Zebub (/biːˈɛlzbʌb/ bee-EL-zə-bub or /ˈbiːlzbʌb/ BEEL-zə-bub; bahasa Ibrani: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; bahasa Arab: بعل الذباب, Ba‘al adh-Dhubāb) adalah nama kontemporer untuk setan. Dalam sumber-sumber kekristenan dan Alkitab, Beelzebub adalah nama lain setan. Dalam demonologi Kristen, ia adalah salah satu dari tujuh pangeran neraka berdasarkan pendapat Katolik mengenai neraka. Buku Dictionnaire Infernal menggambarkan Beelzebub sebagai seekor lalat bersifat iblis yang juga terkenal sebagai "Lord of the Flies" (bahasa Indonesia "Tuhan Lalat"). (in)
- ( "벨제바브"는 이 문서로 연결됩니다. 만화는 벨제바브 (만화)를 참조하십시오.) 바알제붑(히브리어: בַעַלְזְבוּב, 라틴어: Beelzebub)은 의 도시 팔레스타인에서 숭배받았던 신 가운데 하나이다. 고대 시절 다신교도인 셈족의 신으로 유명한 바알을 가리키는 명칭 가운데 하나로 알려졌지만, 둘 사이에는 작지만 중요한 차이점이 있다. 일신교도인 유대인 사이에서는 사탄을 달리 이른 말로 종종 사용했기 때문에 어느 정도 경멸적인 뜻을 담고 있다. 이 이름은 나중에 악마 또는 마신의 이름 가운데 하나로 종종 바알세불과 번갈아가며 등장하게 된다. (ko)
- Beelzebub (pron. be-elzebùb, AFI: /beelʣeˈbub/), adattato in italiano come Belzebù (/belʣeˈbu/), è il nome che la versione latina della Bibbia, detta Vulgata, assegna alla divinità filistea, altrimenti conosciuta come Baʿal zĕbūb, o Baʿal zĕbūl. (it)
- ベルゼブブ（ラテン語: Beelzebub）は、キリスト教における悪魔の一人。旧約聖書『列王記』に登場する、ペリシテ人の町であるエクロンの神バアル・ゼブルが前身とされる。新約聖書『マタイ福音書』などではベルゼブル (Beelzebul) の名であらわれる。 (ja)
- Beëlzebub (Hebreeuws volksetymologisch afgeleid van בַּעַל זְבוּב, Ba'al Zebub, letterlijk "heer van de vliegen") is een Bijbelse spotnaam voor Beëlzebul (afgeleid van Baäl-Zebul) dat "heer van het huis" betekent. (nl)
- De olika namnformerna Beelzebub, Belsebub, Beelzebul, Beelsebul stammar alla från den i Bibeln förekommande "baal-zebuv" (hebr. בְּבַעַל זְבוּב) och har troligen ursprungligen syftat på en av högguden Baals gestalter eller möjligen någon annan filisteisk gudom. Beelzebub skall enligt Andra Konungaboken (2Kung 1:2) ha dyrkats av filistéerna i staden Ekron, en av de fem filisteiska stadsstaterna under gammaltestamentlig tid. Det hebreiska namnet "Baal Sebub" betyder ordagrant "Flug- Herre" eller "flug-gud" (baal: "herre/gud", zevuv: "fluga") och kan ha varit ett verkligt gudsnamn. Mer troligt är dock att det är en avsiktlig och förhånande förvrängning av (det visserligen inte påvisade men förmodade) gudsnamnet Baal Sebul som skulle betyda "den höge Herren". Denna typ av förvrängningar eller ordlekar är vanliga inom hebreiskan och förklaras i detta fall av att Baal Sebub i 2 Kungaboken mycket tydligt anses tillhöra de i bibellitteraturen så avskydda 'avgudarna'. Deras namn skulle i den israeliska kontexten helst varken nämnas eller användas (jämför tex Jos 23:7, Hos 2:17) men en nedsättande förvrängning kunde däremot ses som ett underfundigt sätt att visa på avgudens obetydlighet. I nytestamentlig tid kom namnet att användas som en omskrivning för djävulen och de onda andarnas furste och Jesus beskylls i Matt 12:24 av sina motståndare för att driva ut demoner med hjälp av just Beelsebul, grek Βεελζεβοὺλ. Namnet på William Goldings klassiska roman Flugornas herre från 1954 alluderar på Beel Zebub: en ond gudom som har makt att förstöra deras ordning och sammanhållning. I romanen ges den en symbolisk form av ett spetsat grishuvud omvärvt av flugor. Även Jean-Paul Sartres skådespel syftar symboliskt på denne i 1900-talets mörka europeiska spänningstillstånd. (sv)
- Belzebub (hebr. בעל זבוב Ba‘al Zebûb, Ba‘al Zəbûb, Ba‘al Zəvûv, arab. بعل الذباب, gr. Βεελζεβούλ – dosł.: pan much i komarów, popularnie: władca much) – semickie imię demona, wodza demonów. Pojawia się ono w Ewangelii Łukasza, w opisie sytuacji, gdy Żydzi (faryzeusze i uczeni) oskarżają Jezusa, że mocą Belzebuba, władcy złych duchów, wyrzuca złe duchy (Łk 11, 15). Bywał także nazywany karmazynowym królem bądź antychrystem. W niektórych kodeksach Nowego Testamentu pojawiają się ponadto inne greckie wersje zapisu Βεελζεβούλ, takie jak Βεεζεβούλ i Βεελζεβούβ. Z tymi różnicami leksykalnymi nie wiążą się żadne nowe odcienie znaczeniowe. W celu pogodzenia tych rozbieżności leksykalnych, niektórzy egzegeci stosują zapisΒεε(λζεβούλ(β), który jednak nie wydaje się być ani praktyczny, ani konieczny. Prawdopodobnie imię Belzebub pochodzi od jednego z imion boga Baala: Baal-Zebul (sem. pan podziemia lub pan podziemnych wód). Pierwotnie był kananejskim bóstwem opiekuńczym miasta Akkron (Ekron). Bóstwo to rywalizowało z kultem Boga Jahwe, dlatego też Żydzi starali się zdyskredytować Baal-Zebula (pana podziemi), przekręcając jego imię na Baal-Zevuv (pan much) lub Beel-Zebul (pan odchodów). W późniejszej literaturze Belzebub stał się synonimem diabła. Uważany jest w okultyzmie oraz w demonologii chrześcijańskiej za strażnika bram piekielnych. Według rang piekielnych ma być "przybocznym generałem piekła". Przedstawiany jako demon (w tej postaci posiada wiele wizerunków) albo mucha.Belzebub jest dobrze poświadczony w literaturze ugaryckiej, gdzie występuje w formach zbl b’l lub zbl b’l ars jako „pan podziemia”, „książę podziemnego świata”. To znaczenie jest wyraźną analogią do chrześcijańskiej lokalizacji Belzebuba spotykanej w apokryfach (zob. np. Ewangelia Bartłomieja 11; Ewangelia Nikodema). (pl)
- Вельзеву́л, також — Веельзевул, Вельзебуб, Вельзевуб, Веельзебут, Баал-Зебуб (від івр. בעל זבוב — буквально — «володар летючих речей») — У ранньохристиянській релігії — володар демонів, друга фігура в Пеклі, найближчий соратник і співправитель Сатани-Люцифера. Вельзевул настільки високопоставлений і могутній, що його нерідко приймають за верховного вождя пекельних сил замість Сатани. Вельзевула (Баал-Зебуба) шанували філістимляни і , найвідоміший оракул цього божества знаходився в місті . Ізраїльський цар , занедужавши, відправив послів запитати у Баал-Зебуба, екронського бога, чи видужає він, — за це Яхве прирік його на смерть (4 Царств 1, 2-6). У перекладі його ім'я означає «повелитель мух». За однією популярною версією, жителі Ханаана, що шанували Вельзевула, як верховне божество, зображували його у вигляді мухи, якій були додані атрибути вищої влади (дійсно є археологічні знахідки виробів у вигляді мухи, присвячені, очевидно, відповідному божеству). Згідно з Жаном Боденом («Про демономанії відьом»), «в храмі Вельзевула не було жодної мухи», чим і пояснюється його ім'я; в іншому трактуванні — він — «мушиний бог», який захищав людей від укусів мух (а також покровитель лікарської науки). Вважається також, що жерці цього божества робили свої прогнози на підставі спостережень за польотом мух. Ще за однією версією, Вельзевул отримав своє прізвисько за те, що разом з мухами наслав чуму на Ханаан. Це може також відноситися до того факту що статуя бога, низ якої заплямлений жертовною кров'ю, повинна була притягувати велику кількість мух. Етимологія осмислювалася як метафора, що виражає сутність Вельзевула; так в розумінні і («Молот відьом»), «Вельзевул» перекладається як чоловік мух, мухи означають грішні душі, покинувши свого істинного нареченого — Христа і стали «дружинами» Вельзевула. Ю. Сандулов («Диявол», 1997) вважає, що образ Вельзевула — «повелителя мух» перегукується з зороастрийскою традицією, де «тварини, пов'язані з поїданням падалі, трупів, що викликають асоціації з нечисттю, брудом (у тому числі й мухи), проголошувалися віднесеними до царства Ахрімана». Демон смерті Насу («труп») представлявся у вигляді огидною трупної мухи, що прилітає після смерті людини, щоб заволодіти його душею і осквернити тіло. У стародавніх євреїв муха також вважалася нечистою комахою і не повинна була з'являтися в храмі Соломона. Християнська традиція засвоїла образ мухи — носія зла, морової виразки, гріха. Ла Вей в «Сатанинській Біблії» стверджує, що образ Вельзевула утворився з символізму скарабея (священного жука єгиптян). В ієрархії Р. Дуканта (1963) Вельзевул — повелитель комах. Сучасна наука пропонує ще кілька тлумачень імені Вельзевула: 1) в єврейському середовищі існувало поширене в народній християнській латині ім'я сатани «zabulus» (перекручене грецьке «диявол»), в такому випадку «Вельзевул» означає «Ваал-диявол» (тобто є синонімом диявола, сатани), 2) єврейське дієслово zabal — «вивозити нечистоти» застосовувалося в раввіністичній літературі, як метафора для позначення духовної «нечистоти» — відступництва, ідолопоклонства, тощо. В такому випадку «Вельзевул» означає «повелитель скверн»; 3) «повелитель оселі» — від єврейського zebul — «житло», тобто домашнє божество, охоронець осередку. В Євангеліях розповідається, що фарисеї і книжники стверджували, ніби Ісус Христос «має в Собі Вельзевула» (Мк. 3, 22) та «виганяє бісів не інакше, як силою Вельзевула, князя демонів» (Мт. 12, 24, див. також Лук. 11, 15-19). В іншому місці Христос каже: «Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого … Якщо господаря будинку назвали Вельзевула, не тим чи більше домашніх його?» (Мт. 10, 24, 25).В «Заповіті Соломона» (3 в.), Вельзевул — князь (екзарх) демонів, якого закликає до себе цар Соломон. Демон грізно кричить і вивергає язики полум'я, але змушений підкоритися магічному персню. Про себе він каже: «Я був першим ангелом в перших небесах, які називалися Beelzeboul. А тепер я керую всіма, хто полонений в Тартарі. Але я також маю дитину, і вона живе в Червоному морі. І при будь-якому відповідному випадку він являється мені знову, підкоряючись мені, і показує мені, що він зробив, і я підтримую його». Вельзевул стверджує, що скидає королів, укладаючи союз з іноземними тиранами; дає кожній людині власного демона, щоб той вірив в нього і був обманутий; обраних служителів Бога, священиків і відданих людей він збуджує «до бажань злих гріхів, і злих єресей, і беззаконних справ» і схиляє їх до руйнування; надихає людей на заздрість і вбивство, і на війни і содомію, і на інші злі речі, він збирається знищити світ. Його підступам протистоїть «святе і дорогоцінне ім'я Всемогутнього Бога, званого Євреями рядом чисел, сума яких є 644, і серед Греків, це — Emmanuel». Якщо його заклинати ім'ям влади Elekth, він відразу зникає. У апокрифічному Євангелії від Никодима (VI століття), що зображує сходження Ісуса в пекло, Вельзевул названий князем пекла (його помічник Інфернус кличе пана «триголовим Вельзевулом»). Відповідно до подібних текстів Вельзевула часто вважали верховним государем пекельної імперії, іноді ототожнюючи його з Сатаною. Він перерахований в номенклатурі диявольських імен в «Етимології» Ісидора Севільського (7 ст.). На малюнку з манускрипту XIV століття (Бібліотека битливим), алегорично зображає людські пороки і покарання за них, Вельзевул, «князь демонів» (princeps daemoniorum), сидить під коренем «древа смерті» і дзвонить в дзвони, що символізують сім смертних гріхів. Інші автори, однак, вважали його могутнім помічником Сатани. У «Містерії про Страсті» А. Гребана Вельзевул — один з помічників Люцифера. У Мільтона в «Втраченому раю» Вельзевул — «падший Херувим», «другий за рангом і злодійством» після Сатани. Згідно з ієрархією Р. Бертона («The Anatomy of Melancholy», 1621) і, пізніше, Ф. Барретом («The Magus», 1801), Вельзевул — князь першого чину демонів, «псевдобоги» — тих, "хто, прийнявши ім'я божественної величі, бажають бути шанованими за богів, і приймати жертви і поклоніння (І. Віер, «De Praestigius Daemonum», 1563). «Чорному Вороні», що приписується д-ру Фаусту (16 ст.), Вельзевул — один з чотирьох губернаторів пекла. У нідерландському каталозі 1596 Вельзевул іменується «гранд-майстер, суверенний командор і лорд пекельного царства». У розподілі семи смертних гріхів П. Бінсфельда («Tractatus de Confessionibus Maleficorum et Sagarum», 1589) Вельзевул виявляється відповідальним за обжерливість. Цікаво, що при цьому французький трубадур Рауль де Гуда (поч. 13 ст.) В поемі «Сон про пекло» («Le songe d'enfer») описує пекельне бенкет, закочений королем Вельзевулом, а Джакоміні Веронський (13 ст.) Зображує як кухар Вельзевул підсмажує душу, «немов жирну свиню», заправляючи її соусом з води, солі, сажі, вина, жовчі, міцного оцту і декількох крапель отрути і відправляє її до столу пекельного царя. В ієрархії І. Віера Вельзевул (Beelzebuth) — глава Пекельної імперії (що стоїть над Сатаною і Люцифером), засновник Ордена Мухи, в який входять Молох, Ваал, Адраммелех та інші. У пізній каббалі Вельзевул — другий з десяти Архідемонів (Елементали зла), «князь тьми і демонів» (МакГрегор Матерс, Жюль Лерміна), архідиявол другий злий Сефір Ghaigidiel, поряд з Адамом Беліалом. У «Діяннях святих» князь демонів Вельзевул і його свита мешкає на острові, «іменованому Галлінарі» — демони залишають острів «з виттям і шумом», коли туди вступає святий Аматор; влаштувавшись на придорожній скелі вони збиралися спокушати подорожніх, але святий ім'ям Христа прогнав їх і звідти. (uk)
- Belzebu (nome derivado de Baal Zebul ou Baalzebub, também referido por Belzebuth; em hebraico: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; em árabe: بعل الذباب, Ba‘al adh-dhabâb) é uma divindade nas mitologias filisteia e cananeia, com várias referências na Bíblia como sendo o próprio diabo. (pt)
- Вельзеву́л, или Веельзеву́л (от ивр. בעל זבוב [Баал-Зевув] «повелитель мух») — имя главы (князя) демонов в Новом Завете. В Септуагинте (Ветхом Завете) это название ассиро-финикийского божества Баалзевув (Баал-Зебуб), одного из олицетворений Ваала. Имя Вельзебуб, принявшее форму Вельзевул (нигде не встречающуюся в еврейской литературе) — есть видоизменённое имя экронского (в Синодальном переводе — аккаронского) бога Баал-Зебуба. Имя это обыкновенно переводится (чему соответствуют переводы и Септуагинты и Флавия): «Владыка мух». Иероним также читает и переводит это имя «dominus muscarum» (с лат. — «Господин мух»). В Новом Завете это синоним «нечистого духа». В католицизме считается, что небесным противником Вельзевула является святой Франциск. (ru)
- 巴力西卜（Beelzebub 或 Beel-Zebub），又譯為別西卜，天主教譯為贝耳则步，意思為“蒼蠅王”，非利士人的神，新約聖經中稱別西卜為「魔王」，聖經中七大罪的暴食。惡魔學裡認爲他是地獄的最高統帥，約翰·彌爾頓將其描绘成似外貌威嚴的智者，是最強大的墮天使。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Belzebú o Beelzebub (més adequadament Ba‘al Zevûv o Ba‘al Zəvûv, en hebreu בעל זבוב, amb moltes variants) era el nom que els monoteistes hebreus donaven a la deïtat filistea Baal adorada en èpoques bíbliques a la ciutat d'Ekron, la qual posteriorment seria assimilada a la tradició cristiana. (ca)
- بعل زبوب أو بعل زبول (بالعبرية: בַּעַל זְבוּב) هو اسم شيطان، وفي المسيحية هو اسم آخر لإبليس. ويعتقد أنه هو نفسه الإله بعل، الذي عبده الفينيقيون في عقرون، وكان إله الطب وأكبر آلهتهم. ولأن الإسرائيليين والفريسيين خاصة اعتبروه "سيد الأبالسة"، فحرفوا اسمه استحقاراً إلى بعل زبوب، أي سيد الذباب، أو بعل زبول أي سيد المزبلة. (ar)
- Beelzebub (auch Belzebub, Beelzebul, Beelzebock oder Belsebub) ist in der Mythologie ein Dämon oder eine lokale Gottheit der Philister. Im übertragenen Sinne wird Beelzebub auch als andere Bezeichnung für den Teufel gebraucht. (de)
- Η ονομασία Βελζεβούλ ή Βεελζεβούλ είναι ένα σύγχρονο όνομα για τον Διάβολο. Στις Χριστιανικές και Βιβλικές πηγές, το όνομα "Βελζεβούλ" είναι μια εναλλακτική ονομασία του διαβόλου. Στην , ο Βελζεβούλ είναι ένας από τους σύμφωνα με τις απόψεις της Καθολικής Εκκλησίας για την Κόλαση. Το "Λεξικόν της Κολάσεως" περιγράφει τον Βελζεβούλ ως μια δαιμονική μύγα, που είναι γνωστή και ως "Άρχοντας των Μυγών". (el)
- Belzebubo estas demono de la kristana mitologio kaj en la hodiaŭa lingvouzo multaj konsideras ĝin sinonimo por la vorto diablo. (eo)
- Beltzebu (hebreeraz: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; arabieraz: بعل الذباب, Ba‘al adh-l), «Zikinkeriaren Jauna» edo «Eulien Jauna») Filistiarren jainkoa zen, Itun Zaharrean aipatua (Erregeak, I, 2.). Itun Berrian, ordea, deabruen printzea adierazteko erabilitako izena da (Mateo, XII, 24). (eu)
- Belzébuth (hébreu : בעל זבוב, Baʿal Zəbûb ; arabe : بعل الذباب, Ba‘al adh-Dhubā ; grec : Βεελζεβούλ, Beelzeboúl ; latin : Beelzebūb : Seigneur des mouches, ou de tout ce qui vole) est un dieu du monde sémite vraisemblablement vénéré à Éqrôn (ou Accaron). Dans des sources principalement bibliques et postérieures aux textes vétéro-testamentaires, Belzébuth est un démon et un des princes couronnés de l'Enfer. Les Philistins anciens l’adoraient sous le nom de "Baal-Zebub". Il est aussi connu sous le nom de "Enlil", "Bel", ou bien encore comme le Démon goétique "Bael". Il est représenté sous l'apparence d'une mouche gigantesque . (fr)
- Beelzebub atau Beel-Zebub (/biːˈɛlzbʌb/ bee-EL-zə-bub or /ˈbiːlzbʌb/ BEEL-zə-bub; bahasa Ibrani: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; bahasa Arab: بعل الذباب, Ba‘al adh-Dhubāb) adalah nama kontemporer untuk setan. Dalam sumber-sumber kekristenan dan Alkitab, Beelzebub adalah nama lain setan. Dalam demonologi Kristen, ia adalah salah satu dari tujuh pangeran neraka berdasarkan pendapat Katolik mengenai neraka. Buku Dictionnaire Infernal menggambarkan Beelzebub sebagai seekor lalat bersifat iblis yang juga terkenal sebagai "Lord of the Flies" (bahasa Indonesia "Tuhan Lalat"). (in)
- ( "벨제바브"는 이 문서로 연결됩니다. 만화는 벨제바브 (만화)를 참조하십시오.) 바알제붑(히브리어: בַעַלְזְבוּב, 라틴어: Beelzebub)은 의 도시 팔레스타인에서 숭배받았던 신 가운데 하나이다. 고대 시절 다신교도인 셈족의 신으로 유명한 바알을 가리키는 명칭 가운데 하나로 알려졌지만, 둘 사이에는 작지만 중요한 차이점이 있다. 일신교도인 유대인 사이에서는 사탄을 달리 이른 말로 종종 사용했기 때문에 어느 정도 경멸적인 뜻을 담고 있다. 이 이름은 나중에 악마 또는 마신의 이름 가운데 하나로 종종 바알세불과 번갈아가며 등장하게 된다. (ko)
- Beelzebub (pron. be-elzebùb, AFI: /beelʣeˈbub/), adattato in italiano come Belzebù (/belʣeˈbu/), è il nome che la versione latina della Bibbia, detta Vulgata, assegna alla divinità filistea, altrimenti conosciuta come Baʿal zĕbūb, o Baʿal zĕbūl. (it)
- ベルゼブブ（ラテン語: Beelzebub）は、キリスト教における悪魔の一人。旧約聖書『列王記』に登場する、ペリシテ人の町であるエクロンの神バアル・ゼブルが前身とされる。新約聖書『マタイ福音書』などではベルゼブル (Beelzebul) の名であらわれる。 (ja)
- Beëlzebub (Hebreeuws volksetymologisch afgeleid van בַּעַל זְבוּב, Ba'al Zebub, letterlijk "heer van de vliegen") is een Bijbelse spotnaam voor Beëlzebul (afgeleid van Baäl-Zebul) dat "heer van het huis" betekent. (nl)
- Belzebu (nome derivado de Baal Zebul ou Baalzebub, também referido por Belzebuth; em hebraico: בַּעַל זְבוּב, Baʿal Zəvûv; em árabe: بعل الذباب, Ba‘al adh-dhabâb) é uma divindade nas mitologias filisteia e cananeia, com várias referências na Bíblia como sendo o próprio diabo. (pt)
- 巴力西卜（Beelzebub 或 Beel-Zebub），又譯為別西卜，天主教譯為贝耳则步，意思為“蒼蠅王”，非利士人的神，新約聖經中稱別西卜為「魔王」，聖經中七大罪的暴食。惡魔學裡認爲他是地獄的最高統帥，約翰·彌爾頓將其描绘成似外貌威嚴的智者，是最強大的墮天使。 (zh)
- Belzebub nebo Belzebul (z hebrejského ba'al zevuv, בעל זבוב) je označení démona, jméno, které se někdy mylně užívá jako ekvivalent Lucifera či Satana. Jméno se nejčastěji interpretuje jako pán much, protože lidé věřili, že hejna much, která je sužovala, musí být výplodem ďábla. Je spojován s přespřílišným požíváním nápojů i potravin, je považován za démona obžerství.[zdroj?] (cs)
- Beelzebub (/biːˈɛlzəbʌb, ˈbiːl-/ bee-EL-zə-bub, BEEL-; Hebrew: בַּעַל-זְבוּב Baʿal-zəḇūḇ) or Beelzebul is a name derived from a Philistine god, formerly worshipped in Ekron, and later adopted by some Abrahamic religions as a major demon. The name Beelzebub is associated with the Canaanite god Baal. (en)
- Belcebú (en hebreo: בַּעַל זְבוּב Ba'al Zəḇūḇ, entre otras variantes) es un nombre derivado de un dios adorado en la ciudad filistea de Ecrón, asociado con el dios Baal de la religión cananea. Baal-zebub (heb. Ba’al zebûb, “Baal [señor] de las moscas”; originalmente habría sido Ba’al Zebûl, “Señor de la casa [morada, habitación]”, pero los masoretas lo habrían cambiado para burlarse del ídolo y sus adoradores). En tiempos posteriores fue considerado por el judaísmo y el cristianismo como el nombre de un demonio. (es)
- Belzebub (hebr. בעל זבוב Ba‘al Zebûb, Ba‘al Zəbûb, Ba‘al Zəvûv, arab. بعل الذباب, gr. Βεελζεβούλ – dosł.: pan much i komarów, popularnie: władca much) – semickie imię demona, wodza demonów. Pojawia się ono w Ewangelii Łukasza, w opisie sytuacji, gdy Żydzi (faryzeusze i uczeni) oskarżają Jezusa, że mocą Belzebuba, władcy złych duchów, wyrzuca złe duchy (Łk 11, 15). Bywał także nazywany karmazynowym królem bądź antychrystem. W niektórych kodeksach Nowego Testamentu pojawiają się ponadto inne greckie wersje zapisu Βεελζεβούλ, takie jak Βεεζεβούλ i Βεελζεβούβ. Z tymi różnicami leksykalnymi nie wiążą się żadne nowe odcienie znaczeniowe. W celu pogodzenia tych rozbieżności leksykalnych, niektórzy egzegeci stosują zapisΒεε(λζεβούλ(β), który jednak nie wydaje się być ani praktyczny, ani konieczny. (pl)
- De olika namnformerna Beelzebub, Belsebub, Beelzebul, Beelsebul stammar alla från den i Bibeln förekommande "baal-zebuv" (hebr. בְּבַעַל זְבוּב) och har troligen ursprungligen syftat på en av högguden Baals gestalter eller möjligen någon annan filisteisk gudom. Beelzebub skall enligt Andra Konungaboken (2Kung 1:2) ha dyrkats av filistéerna i staden Ekron, en av de fem filisteiska stadsstaterna under gammaltestamentlig tid. Det hebreiska namnet "Baal Sebub" betyder ordagrant "Flug- Herre" eller "flug-gud" (baal: "herre/gud", zevuv: "fluga") och kan ha varit ett verkligt gudsnamn. (sv)
- Вельзеву́л, или Веельзеву́л (от ивр. בעל זבוב [Баал-Зевув] «повелитель мух») — имя главы (князя) демонов в Новом Завете. В Септуагинте (Ветхом Завете) это название ассиро-финикийского божества Баалзевув (Баал-Зебуб), одного из олицетворений Ваала. Имя Вельзебуб, принявшее форму Вельзевул (нигде не встречающуюся в еврейской литературе) — есть видоизменённое имя экронского (в Синодальном переводе — аккаронского) бога Баал-Зебуба. Имя это обыкновенно переводится (чему соответствуют переводы и Септуагинты и Флавия): «Владыка мух». Иероним также читает и переводит это имя «dominus muscarum» (с лат. — «Господин мух»). (ru)
- Вельзеву́л, також — Веельзевул, Вельзебуб, Вельзевуб, Веельзебут, Баал-Зебуб (від івр. בעל זבוב — буквально — «володар летючих речей») — У ранньохристиянській релігії — володар демонів, друга фігура в Пеклі, найближчий соратник і співправитель Сатани-Люцифера. Вельзевул настільки високопоставлений і могутній, що його нерідко приймають за верховного вождя пекельних сил замість Сатани. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
