Ancient Greece (Greek: Ἑλλάς, romanized: Hellás) was a civilization belonging to a period of Greek history from the Greek Dark Ages of the 12th–9th centuries BC to the end of antiquity (c. AD 600). Immediately following this period was the beginning of the Early Middle Ages and the Byzantine time. Roughly three centuries after the Late Bronze Age collapse of Mycenaean Greece, Greek urban poleis began to form in the 8th century BC, ushering in the Archaic period and colonization of the Mediterranean Basin. This was followed by the period of Classical Greece, an era that began with the Greco-Persian Wars, lasting from the 5th to 4th centuries BC. Due to the conquests by Alexander the Great of Macedon, Hellenistic civilization flourished from Central Asia to the western end of the Mediterrane

Property Value
dbo:abstract
  • اليونان القديمة (باليونانية: Ελλάς) كانت حضارة تنتمي إلى فترة من التاريخ اليوناني حيث استمرت من العصور المظلمة اليونانية في القرن الثالث عشر إلى نهاية العصر الكلاسيكي القديم في القرن التاسع قبل الميلاد (حوالي 600 م). بدأت بعد هذه الفترة مباشرة العصور الوسطى المبكرة والحقبة البيزنطية. بعد ثلاثة قرون تقريبًا من انهيار العصر البرونزي المتأخر في اليونان الموكيانية، بدأت البوليس (دولة مدينة) اليونانية الحضرية في التكون في القرن الثامن قبل الميلاد، مما أدى إلى فترة اليونان العتيقة واستعمار حوض البحر الأبيض المتوسط. تبع ذلك فترة اليونان الكلاسيكية، وهي حقبة بدأت مع الحروب الفارسية اليونانية، واستمرت من القرن الخامس إلى الرابع قبل الميلاد. وبسبب الفتوحات التي قام بها الإسكندر الأكبر في مقدونيا، ازدهرت الحضارة الهلنستية من آسيا الوسطى إلى الطرف الغربي للبحر الأبيض المتوسط. انتهت الفترة الهلنستية بالفتوحات والإستيلاء علي بلدان شرق المتوسط من قبل الجمهورية الرومانية، والتي أنشأت مقاطعة مقدونيا الرومانية في اليونان الرومانية، وفي وقت لاحق مقاطعة آخايا خلال الإمبراطورية الرومانية. كان للثقافة اليونانية الكلاسيكية، وخاصة الفلسفة، تأثير قوي على روما القديمة، التي حملت نسخة منها إلى أجزاء كثيرة من حوض البحر الأبيض المتوسط وأوروبا. لهذا السبب، تعتبر اليونان الكلاسيكية بشكل عام الثقافة الأحيائية التي وفرت أساس الثقافة الغربية الحديثة وتعتبر مهد الحضارة الغربية. أعطت الثقافة اليونانية الكلاسيكية الكثير من الأهمية للمعرفة. لم يكن العلم والدين منفصلين وكان الاقتراب من الحقيقة يعني الاقتراب من الإله. في هذا السياق، فهموا أهمية الرياضيات كأداة للحصول على معرفة أكثر موثوقية ("إلهية"). تمكنت الثقافة اليونانية، في بضعة قرون ومع عدد محدود من السكان، من استكشاف وإحراز تقدم في العديد من مجالات العلوم والرياضيات والفلسفة والمعرفة بشكل عام. (ar)
  • L'antiga Grècia és el període de la història de Grècia que té gairebé un mil·lenni, fins a la mort d'Alexandre Magne, també conegut com a Alexandre el Gran, que marcaria el començament del període hel·lenístic subsegüent. Els antics grecs es troben en una civilització tricontinental, que inclou l'Orient Mitjà, Egipte i una petita àrea de l'Europa del Mediterrani oriental. L'antiga Grècia és considerada pels historiadors com el fonament de la cultura occidental. La cultura grega va tenir una influència poderosa en l'Imperi Romà, el qual en portaria la seva versió a diverses parts d'Europa. La cultura grega és una de les bases de la cultura occidental, sobre la qual ha influït i continua influint, fins i tot en la llengua, la política, els sistemes educatius, la filosofia, la ciència, l'art i l'arquitectura del món modern, estimulant el Renaixement de l'Europa occidental i durant els ressorgiments neoclàssics dels segles XVIII i XIX a Europa i a Amèrica. Aquest període es divideix historiogràficament en la Grècia arcaica, la Grècia clàssica i la Grècia hel·lenística. (ca)
  • Starověké Řecko, případně antické Řecko, je označení pro období řeckých dějin ve starověku. V širším pojetí zahrnuje dobu od příchodu řeckých kmenů do egejské oblasti v 2. tisíciletí př. n. l. až po dobu nadvlády římské říše a formování říše byzantské (4.–6. století n. l.). V užším smyslu pak období samostatné antické řecké společnosti a kultury v 8.–1. století př. n. l. Ta se dělí na archaickou dobu utváření klasické řecké společnosti, dobu Homéra a kolonizace Středomoří a Černomoří, klasické období (5.–4. století př. n. l.) vrcholící v Periklových Athénách a helénské období po sjednocení řeckého světa Filipem a Alexandrem Makedonským. I po ztrátě samostatnosti se však řecká kultura a vzdělanost dále rozvíjela pod římskou nadvládou. Antické Řecko vytvořilo mimořádně vyspělou kulturu v nejrůznějších oborech, od výtvarného umění, architektury, divadla, vědy (lékařství, filosofie, matematika, astronomie) až po rétoriku a politiku, kde se stalo kolébkou demokracie. Měla zásadní vliv na utváření římské kultury a jejím prostřednictví i Západní civilizace. Řecká vzdělanost byla uchovávána a pěstována i v Byzanci a arabsko-muslimském světě, měla vliv na formování křesťanství (Nový zákon, tomismus), k řecké kultuře se vracela i renesance a klasicismus. Starověký řecký svět byl soustředěn do jednotlivých městských států (polis) a jejich kolonií, které se neomezovaly jen na území dnešního Řecka, ale díky námořní kolonizaci se nacházely i v dalších oblastech Středozemního moře: egejské ostrovy, Kypr, pobřeží Malé Asie (především Iónie), Sicílie a jižní Itálie (Magna Graecia) a také na pobřeží Černého moře, Ilýrie, Thrákie, Egypta, Kyrenaiky, jižní Galie a severovýchodní části Iberského poloostrova. (cs)
  • Ο όρος αρχαία Ελλάδα χρησιμοποιείται για να περιγράψει τον ελληνικό κόσμο κατά την περίοδο της αρχαιότητας. Αναφέρεται όχι μόνο στις περιοχές του σύγχρονου ελληνικού κράτους, αλλά όπου εγκαταστάθηκαν και διαβίωσαν στους αρχαίους χρόνους ελληνικοί πληθυσμοί, συμπεριλαμβανομένων της Ιωνίας, της Κύπρου, της Μεγάλης Ελλάδας (Σικελία και νότια Ιταλία) και των διάσπαρτων ελληνικών εγκαταστάσεων στις ακτές της Μεσογείου, αλλά μέχρι και τον Εύξεινο Πόντο. Μετά την κατάρρευση των μυκηναϊκών ανακτορικών κέντρων το 12ο αιώνα, τα ελληνικά φύλα εισήλθαν στη φάση των «σκοτεινών αιώνων» για την οποία λίγες γνώσεις διαθέτουμε, εξού και η ονομασία της περιόδου αυτής. Η πληθυσμιακή πίεση οδήγησε τα ελληνικά φύλα της ηπειρωτικής Ελλάδας σε μετανάστευση στα νησιά και την αντίπερα ακτή του Αιγαίου. Την επόμενη περίοδο, οι εντεινόμενες επαφές των ελληνικών φύλων με την Ανατολή συνέβαλαν στη δημιουργία αλφαβήτου και την ανάπτυξη της ναοδομίας και της γλυπτικής. Με μονάδα οργάνωσης την πόλιν, οργανώθηκε η ίδρυση αποικιών στις ακτές της Μεσογείου και του Ευξείνου Πόντου από περίπου το 750 έως το 550. Η περίοδος αυτή χαρακτηρίστηκε από έντονες κοινωνικές και πολιτικές διεργασίες στο εσωτερικό των πόλεων, που στην Αθήνα κατέληξαν στην εγκαθίδρυση δημοκρατίας. Στις αρχές του 5ου αιώνα, ένας συνασπισμός ελληνικών πόλεων απέκρουσε την επίθεση της Περσικής αυτοκρατορίας. Μετά τη λήξη των πολέμων, την ηγεμονία της συμμαχίας ανέλαβε η Αθήνα, που αναδείχθηκε σε πολιτικό και πολιτιστικό κέντρο του ελληνικού κόσμου και οδηγήθηκε σε σύγκρουση με την άλλη μεγάλη ελληνική δύναμη, τη Σπάρτη. Ο Πελοποννησιακός πόλεμος έληξε το 404 π.Χ. με ήττα της Αθήνας και των συμμάχων της. Εξασθενημένες από τους συνεχείς μεταξύ τους πολέμους κατά τον 4ο αιώνα π.Χ., οι ελληνικές πόλεις υποτάχθηκαν στην ανερχόμενη ισχύ του μακεδονικού βασιλείου. Ο βασιλιάς της Μακεδονίας Αλέξανδρος οδήγησε τους Έλληνες σε μία επιτυχή εκστρατεία κατάλυσης της Περσικής Αυτοκρατορίας. Μετά το θάνατο του Αλέξανδρου το 323, οι διάδοχοί του διαμοίρασαν την αυτοκρατορία του σε διάφορα βασίλεια. Ο ελληνικός πολιτισμός γνώρισε μεγάλη διάδοση στα εδάφη των βασιλείων αυτών και, μετά την κατάκτησή τους από τη Ρώμη, σε πολλές περιοχές της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας. Στους νεώτερους χρόνους, ο πολιτισμός των αρχαίων Ελλήνων άσκησε σημαντική επίδραση στη γλώσσα, την πολιτική, τη φιλοσοφία, την επιστήμη και τις τέχνες, ιδίως κατά την περίοδο της Αναγέννησης στη Δυτική Ευρώπη και κατά τις κλασικιστικές περιόδους το 18ο και 19ο αιώνα στην Ευρώπη και τις ΗΠΑ, και η ρωμαϊκή εκδοχή του αποτελεί το θεμέλιο λίθο του νεώτερου δυτικού πολιτισμού. (el)
  • Das antike Griechenland hat die Entwicklung der europäischen Zivilisation maßgeblich mitgeprägt. Seine Geschichte umfasst etwa den Zeitraum von 1600 v. Chr. bis 27 v. Chr., als die Integration Griechenlands ins Römische Reich erfolgte. In kultureller Hinsicht dauerte die griechische Geschichte des Altertums bis in die Spätantike fort. Die mykenische Kultur (bis ca. 1050 v. Chr.) war die erste Hochkultur des europäischen Festlands. Auf ihr Ende folgten die sogenannten „dunklen Jahrhunderte“ (weit gefasst ca. 1200 bis ca. 750 v. Chr.; heute meist enger gefasst von ca. 1050 bis ca. 800 v. Chr.), bevor das archaische Zeitalter begann (ca. 800–500 v. Chr. – bei den modernen Periodisierungen ist weniger eine scharfe Abgrenzung als ein mehr oder weniger breiter Übergangszeitraum sinnvoll). In der archaischen Zeit etablierte sich die Polis als Staatsform, und es kam zur Gründung vieler griechischer Kolonien im Mittelmeerraum und am Schwarzen Meer. Die folgende klassische Periode (ca. 500–336 v. Chr.) war eine Zeit großer kultureller Entfaltung, die ein Fundament für das Abendland legte. Dabei wurden auch zentrale politische Begriffe geprägt, beispielsweise im Zusammenhang mit der Entwicklung der attischen Demokratie. Zu den Leistungen der antiken griechischen Kultur zählen, um nur einige Beispiele zu nennen: * architektonische Monumente wie auf der Athener Akropolis, * bedeutende Skulpturen, * zentrale Werke der Dichtkunst (wie die Ilias und die Odyssee), * die Philosophie der Antike und bedeutende prosaische Geschichtswerke (beginnend mit Herodot und Thukydides, die spätere Geschichtsschreiber noch in Byzanz beeinflussten), * maßgebliche Erkenntnisse auf dem Gebiet der Mathematik und Physik * erste Formen friedlichen sportlichen Wettstreits wie die Olympischen Spiele. Mit Alexander dem Großen begann dann die letzte Epoche der unabhängigen griechischen Geschichte, der Hellenismus (ca. 336–27 v. Chr.). Diese Zeit war durch die Gründung zahlreicher neuer Poleis und die Verbreitung griechischer Sprache und Kultur bis nach Vorderindien, durch die gegenseitige Durchdringung von östlicher und westlicher Zivilisation und Religion sowie durch die Etablierung von Großreichen, die von makedonischen Königen beherrscht wurden, gekennzeichnet, bis der östliche Mittelmeerraum seit 200 v. Chr. in einem gut 150 Jahre dauernden Prozess schrittweise unter römische Herrschaft geriet und schließlich Teil des Imperium Romanum wurde. (de)
  • Antikva Grekio, aŭ Antikva Grekujo, estas la termino uzata por priskribi la greklingvan mondon dum la antikva epoko. Ĝi ampleksis pli malpli la teritorion de la nuna greka ŝtato, kaj ankaŭ la koloniajn landojn de la antikvaj grekoj: Cipron, la marbordon de la Egea Maro de la nuna Turkio (tiutempe konata kiel Ionio), Sicilion kaj sudan Italion (tiutempe nomataj "nova aŭ granda Grekio"), kaj multajn koloniojn en areoj nune konataj kiel Albanio, Bulgario, Egiptio, Francio, Libio, Rumanio, Hispanio kaj Ukrainio, respektive Rusio. Laŭtradicie, la antikv-greka periodo komenciĝas per la dato de la unuaj Olimpiaj Ludoj en 776 a.K., sed multaj historiistoj nun etendas la daton al 1000 a.K.. La tradicia dato por la fino de la periodo estas la morto de Aleksandro la Granda en 323 a.K., alternative la integrado de Grekio en la romian imperion en 146 a.K.. La tempo inter tiuj datoj estas nomata la Helenisma periodo. Tiuj ĉi datoj estas historiaj konvencioj. Iuj aŭtoroj traktas la Civilizacion de Antikva Grekio kiel kontinuan ĝis la apero de la kristana religio en la 3-a jarcento p.K. Antikva Grekio estas taksata de la plejparto de la historiistoj kiel la fundamento de la Okcidenta Kulturo. La grekia kulturo estis forta influo en la Romia imperio, kiu portis version de si al multaj partoj de Eŭropo. La civilizacio de Antikva Grekio estis ege influa pri la lingvo, politiko, edukadaj sistemoj, filozofio, arto kaj arkitekturo de la moderna mondo, ĉefe dum la Renesanco de Okcidenta Eŭropo kaj denove dum variaj novklasikaj repopularigadoj en la 18-a kaj 19-a jarcentoj en Eŭropo kaj Ameriko. (eo)
  • Ancient Greece (Greek: Ἑλλάς, romanized: Hellás) was a civilization belonging to a period of Greek history from the Greek Dark Ages of the 12th–9th centuries BC to the end of antiquity (c. AD 600). Immediately following this period was the beginning of the Early Middle Ages and the Byzantine time. Roughly three centuries after the Late Bronze Age collapse of Mycenaean Greece, Greek urban poleis began to form in the 8th century BC, ushering in the Archaic period and colonization of the Mediterranean Basin. This was followed by the period of Classical Greece, an era that began with the Greco-Persian Wars, lasting from the 5th to 4th centuries BC. Due to the conquests by Alexander the Great of Macedon, Hellenistic civilization flourished from Central Asia to the western end of the Mediterranean Sea. The Hellenistic period came to an end with the conquests and annexations of the eastern Mediterranean world by the Roman Republic, which established the Roman province of Macedonia in Roman Greece, and later the province of Achaea during the Roman Empire. Classical Greek culture, especially philosophy, had a powerful influence on ancient Rome, which carried a version of it to many parts of the Mediterranean Basin and Europe. For this reason, Classical Greece is generally considered to be the seminal culture which provided the foundation of modern Western culture and is considered the cradle of Western civilization. (en)
  • La locución Antigua Grecia se refiere al período de la historia de Grecia que abarca desde la Edad oscura de Grecia, comenzando en el año 1200 a. C. y la invasión dórica, hasta el año 146 a. C. y la conquista romana de Grecia tras la batalla de Corinto. Se considera generalmente como la cultura seminal que sirvió de base a la civilización occidental. La cultura de Grecia tuvo una poderosa influencia sobre el Imperio romano, que la difundió a través de muchos de sus territorios en Europa. La civilización de los antiguos griegos ha sido enormemente influyente para la lengua, la política, los sistemas educativos, la filosofía, la ciencia y las artes, dando origen a la corriente renacentista de los siglos xv y xvi en Europa occidental, y resurgiendo también durante los movimientos neoclásicos de los siglos xviii y xix en Europa y América. La civilización griega era básicamente marítima, comercial y expansiva. Una realidad histórica en la que el componente geográfico jugó un papel crucial en la medida en que las características físicas del sur de la península de los Balcanes, de accidentado relieve, complicaban la actividad agrícola y las comunicaciones internas, mientras que su dilatada longitud costera favorecía su expansión hacia ultramar. Un fenómeno sobre el que incidirían también de forma substancial la presión demográfica originada por las sucesivas oleadas de pueblos (entre ellos los aqueos, los jonios y los dorios) que invadieron y ocuparon la Hélade a lo largo del iii y ii milenio a. C. (es)
  • Antzinako Grezia greziar hizkuntza eta kulturako herrien zibilizazioa izan zen, K.a. XIII. eta IX. mendeen artean hasi eta Antzinaroa bukatu arte iraun zuena (K.o. 600 urtea). Mendebaldeko zibilizazioaren jatorrizko kulturatzat hartzen da, itzelezko eragina izan baitzuen Erromatar Inperioan, eta baita Pizkundean eta beste ondorengo aroetan ere. Gaur egungo Grezian eta Asia Txikian hasi zen, eta gero Mediterraneo osora zabaldu zen, Iberiar penintsulatik Itsaso Beltzeraino. (eu)
  • Tháinig tús le sibhialtacht sa Ghréig thart ar 3000 R. Ch. le sibhialtacht na Mionóch ar oileán na Créite nuair a bhfuarthas amach conas le copar agus stán a chur le chéile. Tugtar aois an chré-umha ar an ré seo. D'fhás an cultúr sin thar na blianta is thart ar 2000 R.Ch. thosaigh na Mionóigh ag baint úsáide as iairiglifí nó cineál scríbhneoireachta le pictiúir. Thóg na Mionóigh pálás mar lárionad a rialtais sa Chréit idir 1900 agus 1400 R. Ch. Sa bhliain 1450 R. Ch. chuir brúchtadh bolcáin in Thera deireadh le réim na Mionóch. Cé go raibh tionchar mór ag na Mionóigh ar stair na Gréige, ceaptar nár Ghréagaigh iad ó thaobh a dteangan de. Tháinig an chéad phobal gurbh í an Ghréigis a dteanga don tír timpeall 2000 R. Ch., agus tar éis deireadh a theacht ar shibhialtacht na Mionóch, bhunaigh na luath-Ghréagaigh seo an tsibhialtacht go dtugtar Mícéinéach uirthi, a mhair ó 1600–1100 R. Ch. Is ó Ré na Mícéinéach a eascair na heipicí Hóiméaracha agus na scéalta i dtaobh Chogadh na Traoi, cé nár deineadh leagan údarásach díobh go dtí timpeall 700 R. Ch. Ina dhiaidh sin, is féidir stair na Sean-Ghréige a roinnt i réimsí áirithe ginearálta: * An Ré Ársa timpeall 800–500 R. Ch.; * An Ré Chlasaiceach timpeall 500–323 R. Ch.; * An Ré Heilléanaíoch timpeall 337–146 R. Ch.; * An Ré Rómhánach, ó 146 R.Ch. go dtí 476 A. D. Ag tús na , chum na Gréagaigh aibítir na Gréigise, a bhí bunaithe ar aibitír na bhFóinéiciach, ach gur chuir na Gréagaigh litreacha i gcóir gutaí isteach inti den chéad uair. Is le linn na Ré Ársa a cuireadh tús le nós na nGréagach coilíneachtaí a bhunú mórthimpeall na Meánmhara agus na Mara Duibhe, agus bhí raidhse acu ar an bhfód in iarthar na hAnatóile, san Iodáil, agus sa tSicil faoi dheireadh na ré seo. Bhí na chéad Chluichí Oilimpeacha ann in 776 R. Ch. Bunaíodh an chéad rialtas daonlathach san Aithin i 508 R.Ch. Tarluint chinniúnach ag tús na Ré seo ab ea iarracht na Impireachta Peirsí mórthír na Gréige féin a ghabháil. Dhein na Peirsigh dhá ionradh ar an nGréig, i 490 R. Ch. agus arís i 480–478 R. Ch., ach chuir na Gréagaigh ruaig orthu (feic Cath Mharatóin), rud nach raibh na Peirsigh ná mórchuid na nGréagach ag súil leis. Bhí an Aithin i mbarr a réime sa Ré Chlasaiceach i ndiaidh na . Is sa tréimhse seo a bhí Cogadh na Peilipinéise idir Sparta agus an Aithin, go raibh an bua ag Sparta ann. Ba é an Ré Chlasaiceach Ré an "polis" (Gréigis: πόλις), nó "cathair-stát", mar nach raibh aon rialtas náisiúnta ag na Gréagaigh, ach bhí an tír roinnte idir a lán cathracha neamhspleácha a bhí i gcoimhlint lena chéile don chuid is mó. Theip ar an seanchóras politiúil seo i 337 R. Ch. nuair a d'éirigh le , rí na Macadóine, cathracha na Gréige a chur faoi smacht, agus don chéad uair riamh bhí iomlán na Gréige féin faoi smacht ag rialtas amháin (lean na cathracha Gréagacha san Iodáil agus sa tSicil mar cathracha neamhspleácha, áfach). Tháinig a mhac Alastar Mór ina chomharba ar Philib, agus d'éirigh leis, mar aon le harm mór Macadónach is Gréagach, ionradh a dhéanamh ar an Impireacht Pheirseach agus an impireacht sin ar fad a ghabháil. Leath an bua seo an cultúr Gréagach thar leath na cruinne, ón Éigipt aniar go dtí an Ind. Scoilteadh impireacht Alastair Mhóir tar éis a bháis ina ríochtaí neamhspléacha, agus ceaptar bás Alastair mar tús leis an Ré Heilléanaíoch. Ghabh na Rómhánaigh an Ghréig i 146 R. Ch., agus bhí sí mar chuid lárnach den Impireacht Rómhánach feasta. Tháinig deireadh le cumhacht na Sean-Ghréige nuair a ghabh na Rómhánaigh í mar chuid dá n-impireacht i 146 R. Ch. D'ainneoin go raibh an lámh in uachtar ag na Rómhánaigh maidir leis an gcumhacht pholaitiúil de, bhí tionchar as cuimse ag cultúr na Gréige ar an impireacht. Cé gur thit an Impireacht san Iarthar as a chéile sa deireadh, lean an Impireacht san Oirthear mar chomharba uirthi, agus ba impireacht Ghréagach í feasta, go dtugtar an Impireacht Bhiosántach uirthi anois. (ga)
  • Yunani Kuno adalah peradaban dalam sejarah Yunani yang dimulai dari periode Yunani Arkais pada abad ke-8 sampai ke-6 SM, hingga berahirnya Zaman Kuno dan dimulainya Abad Pertengahan Awal. Peradaban ini mencapai puncaknya pada periode Yunani Klasik, yang mulai berkembang pada abad ke-5 sampai ke-4 SM. Pada periode klasik ini Yunani dipimpin oleh negara-kota Athena dan berhasil menghalau serangan Kekaisaran Persia. Masa keemasan Athena berakhir dengan takluknya Athena kepada Sparta dalam Perang Peloponnesos pada tahun 404 SM. Seiring penaklukan oleh Aleksander Agung, kebudayaan Yunani, yang dikenal sebagai peradaban Hellenistik, berkembang mulai dari Asia Tengah sampai ujung barat Laut Tengah. Istilah "Yunani Kuno" diterapkan pada wilayah yang menggunakan bahasa Yunani pada Zaman Kuno. Wilayahnya tidak hanya terbatas pada semenanjung Yunani modern, tetapi juga termasuk wilayah lain yang didiami orang-orang Yunani, di antaranya Siprus dan Kepulauan Aigea, pesisir Anatolia (saat itu disebut Ionia), Sisilia dan bagian selatan Italia (dikenal sebagai Yunani Besar), serta pemukiman Yunani lain yang tersebar sepanjang pantai Kolkhis, Illyria, Thrakia, Mesir, , Galia selatan, Semenanjung Iberia timur dan timur laut, Iberia, dan . Oleh sebagian besar sejarawan, peradaban ini dianggap merupakan peletak dasar bagi Peradaban Barat. Budaya Yunani memberi pengaruh kuat bagi Kekaisaran Romawi, yang selanjutnya meneruskan versinya ke bagian lain Eropa. Peradaban Yunani Kuno juga sangat berpengaruh pada bahasa, politik, sistem pendidikan, filsafat, ilmu, dan seni, mendorong Renaisans di Eropa Barat, dan bangkit kembali pada masa kebangkitan pada abad ke-18 dan ke-19 di Eropa dan Amerika. (in)
  • L'expression « Grèce antique » renvoie à la civilisation des peuples de langue et de culture grecques durant l'Antiquité. On entend parfois plus précisément par Grèce antique la Grèce classique, en particulier l'Athènes du Ve siècle av. J.-C., celle de Périclès et de la tragédie, et celle du IVe siècle av. J.-C., de Platon et d'Aristote. Toutefois, la culture grecque s'est développée plus tôt : les épopées de l’Iliade et de l’Odyssée remontent sans doute au VIIIe siècle av. J.-C. Elle a aussi conservé un réel dynamisme au cours des siècles suivants, pendant lesquels elle s'est étendue dans de nombreuses autres régions. En Orient, après les conquêtes d'Alexandre le Grand, la culture grecque s'est mêlée aux cultures antérieures pour donner naissance à la civilisation hellénistique. Dans le bassin méditerranéen, la culture grecque a joué un rôle décisif, notamment du fait de l'influence qu'elle eut à Rome, où le grec devint la langue du savoir utilisée par les élites, et de l'influence qu'elle exerça dans le monde arabo-musulman, qui traduisit en arabe de nombreux traités grecs. C'est ainsi que certaines productions politiques et culturelles du monde grec ont eu un rôle majeur dans le développement de la civilisation occidentale. Les chercheurs estiment souvent que les Grecs sont à l'origine d'une nouvelle manière d'appréhender le monde, affranchissant la pensée des dogmes religieux. Contrairement aux grandes religions monothéistes, la religion grecque est avant tout basée sur l'orthopraxie - il est en ce sens impossible de parler de dogme - et met l'homme au cœur de ses réflexions. On considère les Grecs comme les fondateurs de la philosophie (les présocratiques, Socrate, Platon, Aristote, etc.). Inventeurs de la logique, ils peuvent être considérés comme des précurseurs de l'investigation scientifique (physique, mathématiques, astronomie). La littérature grecque eut sans doute longtemps moins d'influence que celle de ses imitateurs romains. L'art grec reste considéré comme un modèle de l'équilibre classique. Comme ailleurs dans l’Antiquité, l’esclavage fournit à l’économie du monde grec antique une force de travail indispensable. Aristote décrivait l’esclavage comme la « pierre angulaire » du fonctionnement de la société grecque, en raison de son importance dans le fonctionnement économique. Aristote a admis dans le Politique que les esclaves disparaîtront lorsque les machines deviendront autonomes, et dénonce le système spartiate des hilotes comme défaillant. Platon condamnait l'esclavage comme une pratique déshonorante pour un Grec, sans remettre en cause le principe économique de l'esclavagisme. (fr)
  • Con il termine antica Grecia (o anche Grecia antica) si indica la civiltà sviluppatasi nella Grecia continentale, in Albania costiera, nelle isole del Mar Egeo, sulle coste del Mar Nero e della Turchia occidentale, in Sicilia, sulle zone costiere dell'Italia Meridionale (complessivamente denominate poi Magna Grecia), in Nordafrica, in Corsica, sulle coste orientali della Spagna e quelle meridionali della Francia. La cultura greca, nonostante la conformazione geografica del continente favorisse l'insorgere di molteplici unità politiche a sé stanti (le poleis), fu un fenomeno omogeneo, che interessò tutte le genti elleniche, accomunate dalla stessa lingua. La cultura greca attribuiva molta importanza alla conoscenza e alla ricerca della verità. Per i greci avvicinarsi alla verità significava avvicinarsi alla divinità; pertanto attribuivano un carattere quasi religioso alla conoscenza e alle scienze. In questo contesto gli antichi greci avevano intuito l'importanza della matematica nella ricerca di una conoscenza più vicina alla verità. Questo spiegherebbe come la civiltà greca sia riuscita, nel giro di pochi secoli e con una popolazione limitata in numero, raggiungendo notevoli traguardi nella filosofia, nella matematica e nelle scienze. (it)
  • 古代ギリシア(こだいギリシア)では、太古から古代ローマに占領される時代以前までの古代ギリシアを扱う。 (ja)
  • 고대 그리스(Ancient Greece)란 그리스의 역사 가운데 기원전 1100년경부터 기원전 146년까지의 시대를 일컫는다. 기원전 1100년경은 미노스 문명(3650~1170 BC), 키클라데스 문명(3300~2000 BC), 그리고 미케네 문명(1600~1100 BC)으로 특징지어지는 에게 문명(3650~1100 BC) 즉 그리스 청동기 시대가 끝나고 그리스 암흑기(1100~750 BC)가 시작되던 때로, 도리스인의 침입이 있었다고 보는 때이다. 기원전 146년은 로 고대 로마가 그리스를 정복한 때이다. 일반적으로 그리스 고전기(Classical Greece, 510~323 BC)를 고대 그리스의 대표적인 시대로 본다. 고대 그리스 사람들은 동족 의식을 가지고 부분적으로 결합을 이루었으나, 폴리스를 중심으로 하는 독립성이 강하여 통일된 국가를 형성하려는 뜻이 없었고 필요시 여러 폴리스들 간에 동맹을 맺는 형식을 취하였다. 이러한 도시 국가 체제는 당시 세계의 다른 여러 지역에서는 거대한 제국 또는 왕국이 형성되었던 것과는 다른 그리스만의 독특한 특징이다. 이러한 특징은 헬레니즘 시대의 그리스(323~146 BC) 이전까지 유지되었다. 보통 고대 그리스는 서구 문명의 기틀을 다지고 서남 아시아와 북아프리카 전역의 문화에 큰 영향을 준 풍부한 문화를 남긴 것으로 평가받는다. 그리스 문화는 로마 제국(27 BC~476/1453 AD)에도 큰 영향을 끼쳤으며, 로마인들은 지중해 지역과 유럽에 그리스 문화를 발전하여 퍼뜨렸다. 고대 그리스 문명은 언어, 정치, 교육 제도, 철학, 과학, 예술에 크나큰 업적을 남겼고 이 지역들에서 후대에 큰 영향을 끼쳤는데, 특히 이슬람 황금 시대(9~13/15 세기)와 서유럽 르네상스(14~16세기 말)를 촉발시킨 원동력이 되었다. 또 18세기와 19세기 유럽과 아메리카에서 일어난 다양한 신고전주의 부활 운동에서도 영감을 주는 원천이 되었다 (ko)
  • Het oude Griekenland (Oudgrieks: Ἑλλάς; Latijn: Græcia) was een op het Balkanschiereiland en op de eilanden in de Egeïsche Zee, waaraan sinds 3000 v.Chr. rijke hoogstaande culturen voorafgingen, zoals de Minoïsche en de Myceense beschaving. De term wordt voor de periode na de Duistere eeuwen, toen de Indo-Europese Grieken in de regio binnen sijpelden, gebruikt om alle gebieden waar men Grieks sprak aan te duiden. (nl)
  • Starożytna Grecja – cywilizacja, która w starożytności rozwijała się w południowej części Półwyspu Bałkańskiego, na wyspach mórz Egejskiego i Jońskiego, wybrzeżach Azji Mniejszej, a później także w innych rejonach Morza Śródziemnego. Starożytna Grecja uważana jest za kolebkę cywilizacji zachodniej. Grecka kultura, sztuka, mitologia, filozofia, nauka zostały za pośrednictwem Rzymian przekazane Europie i wywierały na jej mieszkańców ogromny wpływ w różnych okresach dziejów. W epoce brązu powstały na tym obszarze wysoko rozwinięte kultury: minojska na wyspie Krecie, a w Grecji właściwej mykeńska, która później zdominowała Kretę. Wraz z końcem epoki brązu nastąpił gwałtowny upadek cywilizacji mykeńskiej i nastały tzw. wieki ciemne, z których wyłoniła się (ok. VIII w. p.n.e.) kultura Grecji archaicznej z ludnością żyjącą w miastach-państwach zwanych polis, z których najważniejsze były Ateny, Teby, Sparta i Korynt. Za okres szczytowego rozwoju cywilizacji greckiej uznaje się okres klasyczny (V-IV w. p.n.e.), kiedy to Grecy odepchnęli zagrożenie perskie, a najpotężniejsze polis toczyły wojny o hegemonię. W drugiej połowie IV w. p.n.e. dominację nad Grekami uzyskało zhellenizowane państwo macedońskie, a jego władca – Aleksander Wielki – podbijając imperium perskie rozprzestrzenił kulturę grecką na ogromne obszary Azji i zapoczątkował okres hellenistyczny. W wiekach II i I p.n.e. państwa greckie dostały się pod panowanie imperium rzymskiego. (pl)
  • Grécia Antiga (em grego: Ἑλλάς; Hellás) foi uma civilização pertencente a um período da história grega que abrange desde o Período Homérico dos séculos XII a IX a.C. até o fim da antiguidade (c. 600 dC). Imediatamente após este período foi o início do início da Idade Média e da era bizantina. Aproximadamente três séculos após o Colapso da Idade do Bronze da Grécia micênica, as pólis urbanas gregas começaram a se formar no século VIII a.C., dando início ao Período Arcaico e à colonização da Bacia do Mediterrâneo. Isto foi seguido pelo período da Grécia Clássica, uma era que começou com as Guerras Greco-Persas, que durou do século V ao século IV a.C. Devido às conquistas de Alexandre, o Grande da Macedônia, o Período Helenístico floresceu da Ásia Central até o extremo oeste do Mar Mediterrâneo. Esta era chegou ao fim com as conquistas e anexações do mundo mediterrâneo oriental pela República Romana, que estabeleceu a província romana da Macedônia na Grécia romana e mais tarde a província de Acaia, durante o Império Romano. A cultura grega clássica, especialmente a filosofia, teve uma influência poderosa na Roma Antiga, que carregou uma versão dela para muitas partes da Bacia do Mediterrâneo e da Europa. Por essa razão, a Grécia Clássica é geralmente considerada a cultura seminal que forneceu a base da cultura ocidental moderna e é considerada o berço da civilização ocidental. Os gregos clássicos davam grande importância ao conhecimento. Ciência e religião não eram separadas e aproximar-se da verdade significava aproximar-se dos deuses. Nesse contexto, eles entendiam a importância da matemática como um instrumento para obter um conhecimento mais confiável ("divino"). A cultura grega, em poucos séculos e com uma população limitada, conseguiu explorar e progredir em muitos campos da ciência, matemática, filosofia e conhecimento em geral, o que deixou um legado duradouro. (pt)
  • Дре́вняя Гре́ция, Эллáда (др.-греч. Ἑλλάς) — общее название территорий городов-государств, которые населяли, в основном, древнегреческие племена: эолийцы, ахейцы, ионийцы и дорийцы. Этническая карта Греции оставалась однородной и практически не изменялась на протяжении всей античной эпохи. В территории, которые входят в понятие «Древняя Греция», учёные включают места рас­се­ле­ния древ­них гре­ков в пе­ри­од греческой ко­ло­ни­за­ции, который начинается с рубежа III—II тысячелетий до н. э. (возникновение первых государственных образований на острове Крит) и заканчивается во II—I вв. до н. э., когда греческие и эллинистические государства Восточного Средиземноморья были захвачены Римской империей и включены в состав Римской средиземноморской державы. Географические границы в древнегреческой истории не были постоянными, они менялись в разные исторические эпохи, сужаясь или расширяясь по мере исторического развития. Территория Древней Греции занимала юг Балканского полуострова с примыкающими с востока островами Эгейского моря, побережье Фракии, западное побережье Малой Азии и часть острова Кипр в период греческой колонизации VIII—VI вв. до н. э. На востоке в неё входил район черноморских проливов, побережье Чёрного (Причерноморье) и Азовского морей; на юге — побережье Северной Африки (Киренаика, современная Ливия); на западе — Южная Италия, восточная Сицилия; юг Галлии (современной Франции) и северо-восточное побережье Испании. . Период наивысшего экономического, политического расцвета полисного строя пришёлся на Vl - V вв. до н. э. и получил в истории Древней Греции название классического. Самоназвание древних и современных греков — эллины, перешло на название страны — Эллада (Hellas). Этноним «греки» (др.-греч. Γραικοί, лат. Graeci) происходит из латинского языка и первоначально, по-видимому, относился к одному из племён Северной Греции, что отражено в названиях городов (Γραία) близ древнего города Танагра в Беотии и на Эвбее, был воспринят римлянами, вероятно, от колонистов из эвбейской Греи в Кумах. Профессор лингвистики и индийской филологии Георгиос Хадзидакис утверждал, что «греками» называлось древнее племя, частично переселившееся из города Танагра в Южную Италию (в Кумы). Римляне перенесли название «греки» на весь народ эллинов. (ru)
  • Antikens Grekland eller Antikens Hellas är en samlande benämning på den kultur i östra medelhavsområdet som hade sin storhetstid från 700-talet f.Kr. till 300-talet f.Kr. Området bestod av en mängd småstater som ofta stred inbördes men som samtidigt förenades av en gemensam kultur. Mycket av den nutida västerländska civilisationens kultur, filosofi, vetenskap, astronomi och politiska institutioner har sitt direkta eller indirekta upphov i det antika Grekland. Romarriket påverkades mycket starkt av grekisk kultur, som därmed spreds i Europa. I det antika Grekland skedde genombrottet för användningen av mynt inom handeln. De atenska "ugglemynten" dominerade medelhavshandeln under 400- och 300-talet f.Kr. Ugglan var Athenas, vishetens gudinnas, heliga fågel. De olympiska spelen har sitt ursprung i det grekiska kulturarvet. Renässansen var ett försök att återuppväcka arvet från romarriket och det antika Grekland. (sv)
  • 古希腊(希臘語:Ελλάς,转写:Ellas;英語:Ancient Greece)是一段希臘的歷史時期,狹義上指希臘地區從公元前12世纪迈锡尼文明毀滅至公元前146年希腊地区被罗马共和国征服為止。廣義上指愛琴諸文明在羅馬人征服前的全部歷史。 早在約公元前3650年,愛琴海地區就孕育了燦爛的米諾斯文明(或稱克里特文明),約公元前16世紀被邁錫尼文明取代,文明中心從克里特島轉向了希臘大陸。約公元前1200年,多利安人入侵毀滅了邁錫尼文明,希臘歷史進入所謂「黑暗時代」或「中古希臘」。 在公元前九世纪末期,海上贸易再次兴盛,新的城邦国家纷纷建立。公元前5世紀初在雅典与斯巴达的领导下,希臘城邦聯軍在兩次波希战争戰勝波斯帝國。此時希臘文明進入了最高峰,古典哲學,科技,藝術以及民主政治高度發展,被称作「黄金时期」。伯羅奔尼撒戰爭結束了雅典民主制,希臘各城邦進入混戰。公元前4世紀末馬其頓國王亚历山大大帝征服希臘地區后,古希臘文化播遷至從埃及到印度河流域的廣大地區,被稱為希臘化時期。 古希腊不是一个统一的政治实体,而是一个笼统的称谓。由于古希腊文明在地中海世界的重大影響,其文化被古羅馬吸收并带到欧洲的许多地区。因此一般认为古希腊文明为西方文明打下了基础。 (zh)
  • Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V—IV ст. до н. е, який позначився численними суспільно-політичними та культурними досягненнями. Він почався з відсічі Афін перському вторгненню і продовжився завоюваннями Александра Македонського та елліністичним періодом. Давньогрецька культура справила великий вплив на Римську імперію, яка поширила чимало її елементів територією Європи та басейну Середземного моря. Досягнення культури класичного періоду, перш за все філософія, вважаються основою Західної цивілізації. У цей період отримали початок або досягли розквіту також демократія, медицина, література і театр, музика, історія, наука і технології, скульптура, архітектура, спорт (Олімпійські ігри). До культурної спадщини Стародавньої Греції зверталися багато поколінь жителів Заходу. Крито-мікенський період Ранній етап історії Стародавньої Греції носить назву крито-мікенський, або егейський. В III—II тисячоліттях до н. е. виникають перші держави у басейні Егейського моря — на острові Крит і півострові Пелопонес (міста Мікени, Пілос, Тиринф). Це були держави монархічного типу, подібні до давньосхідних деспотій, із розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами. Поштовхом до початку досліджень англійського археолога Артура Еванса на Криті послужили сюжети давньогрецьких міфів про майстра Дедала, що побудував у Кноссі для царя Міноса палац-лабіринт, і про героя Тесея, що переміг мешканця лабіринту Мінотавра і знайшов зворотний шлях за допомогою «нитки Аріадни». Мікени були відкриті Генріхом Шліманом після розкопок в Малій Азії, де він відшукав легендарну Трою. Наприкінці III — на початку II тисячоліття до н. е. наймогутнішим було Критське царство — таласократія, яка займала винятково вигідне географічне положення, мала потужний флот. Критські майстри тонко обробляли бронзу (але не знали заліза), виготовляли і розписували керамічний посуд зображеннями рослин, тварин, людей. Донині вражають руїни царського палацу в Кноссі. Він являв собою багатоповерхову споруду, більшість приміщень якої сполучені складною системою переходів, коридорів і ніколи не мали зовнішніх вікон, освітлювалися через спеціальні світлові шахти. У палаці діяла система вентиляції і водопостачання. Стіни прикрашені прекрасними фресками. Одна із найзнаменитіших — «Парижанка» (нині в колекції Археологічного музею Іракліону) — так Артур Еванс назвав зображення молодої жінки із темним в'юнким волоссям. Палац був центром і політичного, і релігійного життя держави Міноса. Поклонялись критяни богині Матері Део, служила верховна жриця — дочка Міноса, зображенням якої можуть бути велика і мала статуетки Богиня зі зміями. Інші артефакти вказують на те, що у релігійних уявленнях центральним був культ бика як уособлення Посейдона — бога моря і хитача землі (Крит та прилеглі острови часто потерпали від землетрусів): дах палацу прикрашали монументальні зображення рогів, у вигляді голови бика виготовляли ритуальні судини, на одній із фресок зображена гра акробатів з биком — Таврокатапсія. Кносс було зруйновано внаслідок виверження вулкана на острові Тіра, і Крит втратив своє панівне положення, вірогідно, внаслідок, так званого, Мінойського виверження. Так з середини II тисячоліття до н. е. центром грецької цивілізації стали Мікени, населені греками-ахейцями. Його оточували могутні оборонні стіни, складені з величезних, грубо обтесаних кам'яних блоків. Головні Левові ворота прикрашала трикутна стела із рельєфним зображенням двох левиць. Генріх Шліман знайшов також золоту усипальницю мікенських царів — гробницю Атрея — розташовані по колу підземні споруди із купольними склепіннями. Мікени очолили ахейців у Троянській війні, оспіваній в «Іліаді», яка приписується авторству Гомера. Зникнення мікенської культури в XII столітті до н. е. пов'язують із вторгненням з півночі Балканського півострова дорійських племен, серед яких все ще панував родовий лад. Поневолення дорійцями корінних мешканців призвело до занепаду грецьких міст і їх культури, зокрема втрати ранньогрецької писемності (так зване, критське письмо). (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 66540 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 76718 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 981346381 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:about
  • yes (en)
dbp:by
  • no (en)
dbp:label
  • Ancient Greece (en)
dbp:onlinebooks
  • yes (en)
dbp:others
  • yes (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Antzinako Grezia greziar hizkuntza eta kulturako herrien zibilizazioa izan zen, K.a. XIII. eta IX. mendeen artean hasi eta Antzinaroa bukatu arte iraun zuena (K.o. 600 urtea). Mendebaldeko zibilizazioaren jatorrizko kulturatzat hartzen da, itzelezko eragina izan baitzuen Erromatar Inperioan, eta baita Pizkundean eta beste ondorengo aroetan ere. Gaur egungo Grezian eta Asia Txikian hasi zen, eta gero Mediterraneo osora zabaldu zen, Iberiar penintsulatik Itsaso Beltzeraino. (eu)
  • 古代ギリシア(こだいギリシア)では、太古から古代ローマに占領される時代以前までの古代ギリシアを扱う。 (ja)
  • Het oude Griekenland (Oudgrieks: Ἑλλάς; Latijn: Græcia) was een op het Balkanschiereiland en op de eilanden in de Egeïsche Zee, waaraan sinds 3000 v.Chr. rijke hoogstaande culturen voorafgingen, zoals de Minoïsche en de Myceense beschaving. De term wordt voor de periode na de Duistere eeuwen, toen de Indo-Europese Grieken in de regio binnen sijpelden, gebruikt om alle gebieden waar men Grieks sprak aan te duiden. (nl)
  • 古希腊(希臘語:Ελλάς,转写:Ellas;英語:Ancient Greece)是一段希臘的歷史時期,狹義上指希臘地區從公元前12世纪迈锡尼文明毀滅至公元前146年希腊地区被罗马共和国征服為止。廣義上指愛琴諸文明在羅馬人征服前的全部歷史。 早在約公元前3650年,愛琴海地區就孕育了燦爛的米諾斯文明(或稱克里特文明),約公元前16世紀被邁錫尼文明取代,文明中心從克里特島轉向了希臘大陸。約公元前1200年,多利安人入侵毀滅了邁錫尼文明,希臘歷史進入所謂「黑暗時代」或「中古希臘」。 在公元前九世纪末期,海上贸易再次兴盛,新的城邦国家纷纷建立。公元前5世紀初在雅典与斯巴达的领导下,希臘城邦聯軍在兩次波希战争戰勝波斯帝國。此時希臘文明進入了最高峰,古典哲學,科技,藝術以及民主政治高度發展,被称作「黄金时期」。伯羅奔尼撒戰爭結束了雅典民主制,希臘各城邦進入混戰。公元前4世紀末馬其頓國王亚历山大大帝征服希臘地區后,古希臘文化播遷至從埃及到印度河流域的廣大地區,被稱為希臘化時期。 古希腊不是一个统一的政治实体,而是一个笼统的称谓。由于古希腊文明在地中海世界的重大影響,其文化被古羅馬吸收并带到欧洲的许多地区。因此一般认为古希腊文明为西方文明打下了基础。 (zh)
  • اليونان القديمة (باليونانية: Ελλάς) كانت حضارة تنتمي إلى فترة من التاريخ اليوناني حيث استمرت من العصور المظلمة اليونانية في القرن الثالث عشر إلى نهاية العصر الكلاسيكي القديم في القرن التاسع قبل الميلاد (حوالي 600 م). بدأت بعد هذه الفترة مباشرة العصور الوسطى المبكرة والحقبة البيزنطية. بعد ثلاثة قرون تقريبًا من انهيار العصر البرونزي المتأخر في اليونان الموكيانية، بدأت البوليس (دولة مدينة) اليونانية الحضرية في التكون في القرن الثامن قبل الميلاد، مما أدى إلى فترة اليونان العتيقة واستعمار حوض البحر الأبيض المتوسط. تبع ذلك فترة اليونان الكلاسيكية، وهي حقبة بدأت مع الحروب الفارسية اليونانية، واستمرت من القرن الخامس إلى الرابع قبل الميلاد. وبسبب الفتوحات التي قام بها الإسكندر الأكبر في مقدونيا، ازدهرت الحضارة الهلنستية من آسيا الوسطى إلى الطرف الغربي للبحر الأبيض المتوسط. انتهت الفترة الهلنستية با (ar)
  • L'antiga Grècia és el període de la història de Grècia que té gairebé un mil·lenni, fins a la mort d'Alexandre Magne, també conegut com a Alexandre el Gran, que marcaria el començament del període hel·lenístic subsegüent. Els antics grecs es troben en una civilització tricontinental, que inclou l'Orient Mitjà, Egipte i una petita àrea de l'Europa del Mediterrani oriental. L'antiga Grècia és considerada pels historiadors com el fonament de la cultura occidental. La cultura grega va tenir una influència poderosa en l'Imperi Romà, el qual en portaria la seva versió a diverses parts d'Europa. La cultura grega és una de les bases de la cultura occidental, sobre la qual ha influït i continua influint, fins i tot en la llengua, la política, els sistemes educatius, la filosofia, la ciència, l'art (ca)
  • Starověké Řecko, případně antické Řecko, je označení pro období řeckých dějin ve starověku. V širším pojetí zahrnuje dobu od příchodu řeckých kmenů do egejské oblasti v 2. tisíciletí př. n. l. až po dobu nadvlády římské říše a formování říše byzantské (4.–6. století n. l.). V užším smyslu pak období samostatné antické řecké společnosti a kultury v 8.–1. století př. n. l. Ta se dělí na archaickou dobu utváření klasické řecké společnosti, dobu Homéra a kolonizace Středomoří a Černomoří, klasické období (5.–4. století př. n. l.) vrcholící v Periklových Athénách a helénské období po sjednocení řeckého světa Filipem a Alexandrem Makedonským. I po ztrátě samostatnosti se však řecká kultura a vzdělanost dále rozvíjela pod římskou nadvládou. (cs)
  • Das antike Griechenland hat die Entwicklung der europäischen Zivilisation maßgeblich mitgeprägt. Seine Geschichte umfasst etwa den Zeitraum von 1600 v. Chr. bis 27 v. Chr., als die Integration Griechenlands ins Römische Reich erfolgte. In kultureller Hinsicht dauerte die griechische Geschichte des Altertums bis in die Spätantike fort. (de)
  • Ο όρος αρχαία Ελλάδα χρησιμοποιείται για να περιγράψει τον ελληνικό κόσμο κατά την περίοδο της αρχαιότητας. Αναφέρεται όχι μόνο στις περιοχές του σύγχρονου ελληνικού κράτους, αλλά όπου εγκαταστάθηκαν και διαβίωσαν στους αρχαίους χρόνους ελληνικοί πληθυσμοί, συμπεριλαμβανομένων της Ιωνίας, της Κύπρου, της Μεγάλης Ελλάδας (Σικελία και νότια Ιταλία) και των διάσπαρτων ελληνικών εγκαταστάσεων στις ακτές της Μεσογείου, αλλά μέχρι και τον Εύξεινο Πόντο. (el)
  • Ancient Greece (Greek: Ἑλλάς, romanized: Hellás) was a civilization belonging to a period of Greek history from the Greek Dark Ages of the 12th–9th centuries BC to the end of antiquity (c. AD 600). Immediately following this period was the beginning of the Early Middle Ages and the Byzantine time. Roughly three centuries after the Late Bronze Age collapse of Mycenaean Greece, Greek urban poleis began to form in the 8th century BC, ushering in the Archaic period and colonization of the Mediterranean Basin. This was followed by the period of Classical Greece, an era that began with the Greco-Persian Wars, lasting from the 5th to 4th centuries BC. Due to the conquests by Alexander the Great of Macedon, Hellenistic civilization flourished from Central Asia to the western end of the Mediterrane (en)
  • Antikva Grekio, aŭ Antikva Grekujo, estas la termino uzata por priskribi la greklingvan mondon dum la antikva epoko. Ĝi ampleksis pli malpli la teritorion de la nuna greka ŝtato, kaj ankaŭ la koloniajn landojn de la antikvaj grekoj: Cipron, la marbordon de la Egea Maro de la nuna Turkio (tiutempe konata kiel Ionio), Sicilion kaj sudan Italion (tiutempe nomataj "nova aŭ granda Grekio"), kaj multajn koloniojn en areoj nune konataj kiel Albanio, Bulgario, Egiptio, Francio, Libio, Rumanio, Hispanio kaj Ukrainio, respektive Rusio. (eo)
  • La locución Antigua Grecia se refiere al período de la historia de Grecia que abarca desde la Edad oscura de Grecia, comenzando en el año 1200 a. C. y la invasión dórica, hasta el año 146 a. C. y la conquista romana de Grecia tras la batalla de Corinto. Se considera generalmente como la cultura seminal que sirvió de base a la civilización occidental. La cultura de Grecia tuvo una poderosa influencia sobre el Imperio romano, que la difundió a través de muchos de sus territorios en Europa. La civilización de los antiguos griegos ha sido enormemente influyente para la lengua, la política, los sistemas educativos, la filosofía, la ciencia y las artes, dando origen a la corriente renacentista de los siglos xv y xvi en Europa occidental, y resurgiendo también durante los movimientos neoclásicos (es)
  • Tháinig tús le sibhialtacht sa Ghréig thart ar 3000 R. Ch. le sibhialtacht na Mionóch ar oileán na Créite nuair a bhfuarthas amach conas le copar agus stán a chur le chéile. Tugtar aois an chré-umha ar an ré seo. D'fhás an cultúr sin thar na blianta is thart ar 2000 R.Ch. thosaigh na Mionóigh ag baint úsáide as iairiglifí nó cineál scríbhneoireachta le pictiúir. Thóg na Mionóigh pálás mar lárionad a rialtais sa Chréit idir 1900 agus 1400 R. Ch. Sa bhliain 1450 R. Ch. chuir brúchtadh bolcáin in Thera deireadh le réim na Mionóch. (ga)
  • Yunani Kuno adalah peradaban dalam sejarah Yunani yang dimulai dari periode Yunani Arkais pada abad ke-8 sampai ke-6 SM, hingga berahirnya Zaman Kuno dan dimulainya Abad Pertengahan Awal. Peradaban ini mencapai puncaknya pada periode Yunani Klasik, yang mulai berkembang pada abad ke-5 sampai ke-4 SM. Pada periode klasik ini Yunani dipimpin oleh negara-kota Athena dan berhasil menghalau serangan Kekaisaran Persia. Masa keemasan Athena berakhir dengan takluknya Athena kepada Sparta dalam Perang Peloponnesos pada tahun 404 SM. Seiring penaklukan oleh Aleksander Agung, kebudayaan Yunani, yang dikenal sebagai peradaban Hellenistik, berkembang mulai dari Asia Tengah sampai ujung barat Laut Tengah. (in)
  • L'expression « Grèce antique » renvoie à la civilisation des peuples de langue et de culture grecques durant l'Antiquité. On entend parfois plus précisément par Grèce antique la Grèce classique, en particulier l'Athènes du Ve siècle av. J.-C., celle de Périclès et de la tragédie, et celle du IVe siècle av. J.-C., de Platon et d'Aristote. Toutefois, la culture grecque s'est développée plus tôt : les épopées de l’Iliade et de l’Odyssée remontent sans doute au VIIIe siècle av. J.-C. Elle a aussi conservé un réel dynamisme au cours des siècles suivants, pendant lesquels elle s'est étendue dans de nombreuses autres régions. En Orient, après les conquêtes d'Alexandre le Grand, la culture grecque s'est mêlée aux cultures antérieures pour donner naissance à la civilisation hellénistique. Dans le b (fr)
  • Con il termine antica Grecia (o anche Grecia antica) si indica la civiltà sviluppatasi nella Grecia continentale, in Albania costiera, nelle isole del Mar Egeo, sulle coste del Mar Nero e della Turchia occidentale, in Sicilia, sulle zone costiere dell'Italia Meridionale (complessivamente denominate poi Magna Grecia), in Nordafrica, in Corsica, sulle coste orientali della Spagna e quelle meridionali della Francia. (it)
  • 고대 그리스(Ancient Greece)란 그리스의 역사 가운데 기원전 1100년경부터 기원전 146년까지의 시대를 일컫는다. 기원전 1100년경은 미노스 문명(3650~1170 BC), 키클라데스 문명(3300~2000 BC), 그리고 미케네 문명(1600~1100 BC)으로 특징지어지는 에게 문명(3650~1100 BC) 즉 그리스 청동기 시대가 끝나고 그리스 암흑기(1100~750 BC)가 시작되던 때로, 도리스인의 침입이 있었다고 보는 때이다. 기원전 146년은 로 고대 로마가 그리스를 정복한 때이다. 일반적으로 그리스 고전기(Classical Greece, 510~323 BC)를 고대 그리스의 대표적인 시대로 본다. 고대 그리스 사람들은 동족 의식을 가지고 부분적으로 결합을 이루었으나, 폴리스를 중심으로 하는 독립성이 강하여 통일된 국가를 형성하려는 뜻이 없었고 필요시 여러 폴리스들 간에 동맹을 맺는 형식을 취하였다. 이러한 도시 국가 체제는 당시 세계의 다른 여러 지역에서는 거대한 제국 또는 왕국이 형성되었던 것과는 다른 그리스만의 독특한 특징이다. 이러한 특징은 헬레니즘 시대의 그리스(323~146 BC) 이전까지 유지되었다. (ko)
  • Starożytna Grecja – cywilizacja, która w starożytności rozwijała się w południowej części Półwyspu Bałkańskiego, na wyspach mórz Egejskiego i Jońskiego, wybrzeżach Azji Mniejszej, a później także w innych rejonach Morza Śródziemnego. Starożytna Grecja uważana jest za kolebkę cywilizacji zachodniej. Grecka kultura, sztuka, mitologia, filozofia, nauka zostały za pośrednictwem Rzymian przekazane Europie i wywierały na jej mieszkańców ogromny wpływ w różnych okresach dziejów. (pl)
  • Grécia Antiga (em grego: Ἑλλάς; Hellás) foi uma civilização pertencente a um período da história grega que abrange desde o Período Homérico dos séculos XII a IX a.C. até o fim da antiguidade (c. 600 dC). Imediatamente após este período foi o início do início da Idade Média e da era bizantina. (pt)
  • Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V—IV ст. до н. е, який позначився численними суспільно-політичними та культурними досягненнями. Він почався з відсічі Афін перському вторгненню і продовжився завоюваннями Александра Македонського та елліністичним періодом. Крито-мікенський період (uk)
  • Дре́вняя Гре́ция, Эллáда (др.-греч. Ἑλλάς) — общее название территорий городов-государств, которые населяли, в основном, древнегреческие племена: эолийцы, ахейцы, ионийцы и дорийцы. Этническая карта Греции оставалась однородной и практически не изменялась на протяжении всей античной эпохи. Период наивысшего экономического, политического расцвета полисного строя пришёлся на Vl - V вв. до н. э. и получил в истории Древней Греции название классического. (ru)
  • Antikens Grekland eller Antikens Hellas är en samlande benämning på den kultur i östra medelhavsområdet som hade sin storhetstid från 700-talet f.Kr. till 300-talet f.Kr. Området bestod av en mängd småstater som ofta stred inbördes men som samtidigt förenades av en gemensam kultur. Mycket av den nutida västerländska civilisationens kultur, filosofi, vetenskap, astronomi och politiska institutioner har sitt direkta eller indirekta upphov i det antika Grekland. Romarriket påverkades mycket starkt av grekisk kultur, som därmed spreds i Europa. (sv)
rdfs:label
  • Ancient Greece (en)
  • اليونان القديمة (ar)
  • Antiga Grècia (ca)
  • Starověké Řecko (cs)
  • Antikes Griechenland (de)
  • Αρχαία Ελλάδα (el)
  • Antikva Grekio (eo)
  • Antigua Grecia (es)
  • Antzinako Grezia (eu)
  • Grèce antique (fr)
  • An tSean-Ghréig (ga)
  • Yunani Kuno (in)
  • Antica Grecia (it)
  • 古代ギリシア (ja)
  • 고대 그리스 (ko)
  • Oude Griekenland (nl)
  • Starożytna Grecja (pl)
  • Grécia Antiga (pt)
  • Древняя Греция (ru)
  • Antikens Grekland (sv)
  • Стародавня Греція (uk)
  • 古希腊 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:birthPlace of
is dbo:country of
is dbo:deathPlace of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:namedAfter of
is dbo:nationality of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:place of
is dbo:region of
is dbo:stateOfOrigin of
is dbo:territory of
is dbo:type of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:birthPlace of
is dbp:combatant of
is dbp:countriesAffected of
is dbp:country of
is dbp:created of
is dbp:culture of
is dbp:cultures of
is dbp:data of
is dbp:deathPlace of
is dbp:epochs of
is dbp:ethnicity of
is dbp:genre of
is dbp:godOf of
is dbp:mainInterests of
is dbp:nationality of
is dbp:period of
is dbp:place of
is dbp:region of
is dbp:setting of
is dbp:subDiscipline of
is dbp:subdivisionName of
is dbp:subject of
is dc:subject of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of