| dbo:abstract
|
- Archon basileus (altgriechisch ἄρχων βασιλεύς, „König“) war ein Amt im antiken Athen. Der Archon leitete das Kollegium der Epheten. Die ursprüngliche Stellung des Amtes ist umstritten; entweder wurde es in archaischer Zeit als erstes Amt noch neben dem eigentlichen König, dem Basileus, eingerichtet oder nach anderen Archontaten eingeführt. (de)
- Archon basileus (Ancient Greek: ἄρχων βασιλεύς árchōn basileús) was a Greek title, meaning "king magistrate": the term is derived from the words archon "magistrate" and basileus "king" or "sovereign". Most modern scholars claim that in Classical Athens, the archon basileus was the last remnant of monarchy. Although much of his powers, they say, had been filtered away to other institutions such as the Areopagus and later the Boule and Ecclesia, he still nominally held a high position in Athenian society, alongside the archon eponymos and the polemarchos. The archon basileus was charged with overseeing the organisation of religious rites and with presiding over trials for homicide. There is a tradition that originally the archon basileus was elected from the Athenian aristocracy every ten years. After 683 BC, the office was only held for a year, and after Solon's reforms, he was elected from the wealthiest Athenians, the Pentakosiomedimnoi (Πεντακοσιομέδιμνοι), "500-bushel men", rather than the Eupatridae (the aristocratic families). After 487 BC, the archonships were assigned by lot. It is believed the archon basileus's wife, the basilinna, had to marry and have intercourse with the god Dionysos during a festival at the Boukoleion in Athens, to ensure the city's safety. It is uncertain how this was enacted. However, this was an important role for a woman who, according to Plutarch and Solon, would otherwise be confined to the house and be of little importance. During antiquity, women in Greece served as priestesses and presented oracles such as those issued at Delphi. (en)
- El término Basileus será un vocablo griego, que literalmente significa emperador, rey o monarca y servirá para designar a varios tipos de jefes de Estado durante la historia. Inicialmente harán referencia a oficiales de la corte o jefes locales, pero no estrictamente al monarca, pues este será denominado bajo el vocablo wanax (“Gran rey” o “Jefe supremo”). Tras la caída de la civilización micénica se comenzará a utilizar para designar a los diferentes gobernantes de las ciudades – estado hasta que con la llegada de Alejandro Magno se instaurará el significado actual. (es)
- L'arconte re (in greco antico: ἄρχων βασιλεύς, árchon basiléus; βασιλεύς significava "re") era uno dei nove arconti eletti annualmente nell'antica Atene. Molti studiosi moderni sostengono che, nell'Atene classica, l'arconte basileus era l'ultimo resto della monarchia. Nonostante la maggior parte del suo potere, dicono, fosse passata ad altre istituzioni, come l'Areopago e, più tardi, la boulé e l'ecclesia, formalmente occupava ancora un'alta posizione nella società ateniese, a fianco dell'arconte eponimo e dell'arconte polemarco. L'arconte basileus aveva l'incarico di supervisionare l'organizzazione dei riti religiosi. Secondo una tradizione l'arconte basileus era inizialmente eletto dall'aristocrazia ateniese ogni dieci anni. Dopo il 683 a.C. la carica fu mantenuta solo per un anno e dopo la riforma di Solone fu eletto dagli ateniesi più ricchi, i pentacosiomedimni, piuttosto che dagli Eupatridi (le famiglie aristocratiche). Dopo il 487 a.C. l'arcontato fu assegnato a sorte. Si credeva che la moglie dell'arconte basileus, la , dovesse sposarsi e avere rapporti sessuali con il dio Dioniso durante una festa al Boukoleion ad Atene, per garantire la sicurezza della città; non si sa di preciso come questa norma fu promulgata. In ogni caso, era un ruolo importante per una donna che, secondo Plutarco e Solone, altrimenti sarebbe stata confinata in casa e avrebbe avuto poca importanza. Nell'antichità, le donne in Grecia erano sacerdotesse e presentavano gli oracoli, come quello di Delfi. (it)
- Arkont basileios eller archon basileus (klassisk grekiska: ἄρχων βασιλεύς) var ett ämbete i antikens Aten. Det tillhörde Atens högsta ämbeten och hade hög prestige. Det är sammansatt av orden för administratör och kung. Arkont basileios tros vara den sista resten av Atens forna kungatitel, vars befogenheter filtrerades bort med införandet av andra ämbeten med tiden. Efter avskaffandet av monarkin i Aten ska innehavaren av titeln ha valts bland Atens aristokrati, , vart tionde år; år 683 f.Kr. ska ämbetstiden ha minskats till ett år. Solons lagar från 594 f.Kr. reformerade kvalifikationerna och ämbetet valdes därefter bland de 500 förmögnaste familjerna Pentakosiomedimnoi i Aten. Från 487 f.Kr. utsågs innehavaren genom lottning. Dess uppgift var att ha överinseende över statens religiösa ceremonier och mordrättegångar. Hans maka fick titeln basilinna ("drottning") och hade den religiösa uppgiften att ingå ett rituellt giftermål med Dionysos (eller hans representant) under denna guds festival i . (sv)
- Архонт басилевс (давньогрецькою: ἄρχων βασιλεύς árchōn basileús) - грецький титул, що означає "царський магістрат". Термін утворений від слів archon "магістрат" і basileus "цар" або "державець". Більшість сучасних учених стверджують, що у класичних Афінах архонт-басилів був останнім залишком монархії. Хоча більша частина його повноважень, на їхню думку, була передана іншим інститутам, таким як Ареопаг, а пізніше Буле та Еклезія, він все ще номінально займав високе становище в афінському суспільстві, поряд з та полемархом. До обов'язків архонта-басилея входив нагляд за організацією релігійних обрядів та головування на судових процесах у справах про вбивства. Існує традиція, що спочатку архонт-басилів обирався з афінської аристократії кожні десять років. Після 683 року до н. посада посідалась лише рік, а після реформ Солона почав обиратися з найбагатших афінян, пентакосіомедимної (Πεντακοσιομέδιμνοι), "людей з 500 бушелями", а не з евпатридів (аристократичних сімей). Після 487 року до н. архонти стали призначатися за жеребом. Вважається, що дружина архонта-басилея, басілінна, повинна була вийти заміж і поєднатися з богом Діонісом під час фестивалю в Буколейоні в Афінах, щоб забезпечити безпеку міста . Однак це була важлива роль для жінки, яка, за словами Плутарха і Солона, інакше була б обмежена будинком і не мала б великого значення. За часів античності жінки в Греції служили жрицями і представляли оракули, подібні до тих, які видавалися в Дельфах. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Archon basileus (altgriechisch ἄρχων βασιλεύς, „König“) war ein Amt im antiken Athen. Der Archon leitete das Kollegium der Epheten. Die ursprüngliche Stellung des Amtes ist umstritten; entweder wurde es in archaischer Zeit als erstes Amt noch neben dem eigentlichen König, dem Basileus, eingerichtet oder nach anderen Archontaten eingeführt. (de)
- El término Basileus será un vocablo griego, que literalmente significa emperador, rey o monarca y servirá para designar a varios tipos de jefes de Estado durante la historia. Inicialmente harán referencia a oficiales de la corte o jefes locales, pero no estrictamente al monarca, pues este será denominado bajo el vocablo wanax (“Gran rey” o “Jefe supremo”). Tras la caída de la civilización micénica se comenzará a utilizar para designar a los diferentes gobernantes de las ciudades – estado hasta que con la llegada de Alejandro Magno se instaurará el significado actual. (es)
- Archon basileus (Ancient Greek: ἄρχων βασιλεύς árchōn basileús) was a Greek title, meaning "king magistrate": the term is derived from the words archon "magistrate" and basileus "king" or "sovereign". Most modern scholars claim that in Classical Athens, the archon basileus was the last remnant of monarchy. Although much of his powers, they say, had been filtered away to other institutions such as the Areopagus and later the Boule and Ecclesia, he still nominally held a high position in Athenian society, alongside the archon eponymos and the polemarchos. The archon basileus was charged with overseeing the organisation of religious rites and with presiding over trials for homicide. (en)
- L'arconte re (in greco antico: ἄρχων βασιλεύς, árchon basiléus; βασιλεύς significava "re") era uno dei nove arconti eletti annualmente nell'antica Atene. Molti studiosi moderni sostengono che, nell'Atene classica, l'arconte basileus era l'ultimo resto della monarchia. Nonostante la maggior parte del suo potere, dicono, fosse passata ad altre istituzioni, come l'Areopago e, più tardi, la boulé e l'ecclesia, formalmente occupava ancora un'alta posizione nella società ateniese, a fianco dell'arconte eponimo e dell'arconte polemarco. L'arconte basileus aveva l'incarico di supervisionare l'organizzazione dei riti religiosi. (it)
- Архонт басилевс (давньогрецькою: ἄρχων βασιλεύς árchōn basileús) - грецький титул, що означає "царський магістрат". Термін утворений від слів archon "магістрат" і basileus "цар" або "державець". Більшість сучасних учених стверджують, що у класичних Афінах архонт-басилів був останнім залишком монархії. Хоча більша частина його повноважень, на їхню думку, була передана іншим інститутам, таким як Ареопаг, а пізніше Буле та Еклезія, він все ще номінально займав високе становище в афінському суспільстві, поряд з та полемархом. До обов'язків архонта-басилея входив нагляд за організацією релігійних обрядів та головування на судових процесах у справах про вбивства. (uk)
- Arkont basileios eller archon basileus (klassisk grekiska: ἄρχων βασιλεύς) var ett ämbete i antikens Aten. Det tillhörde Atens högsta ämbeten och hade hög prestige. Det är sammansatt av orden för administratör och kung. Dess uppgift var att ha överinseende över statens religiösa ceremonier och mordrättegångar. Hans maka fick titeln basilinna ("drottning") och hade den religiösa uppgiften att ingå ett rituellt giftermål med Dionysos (eller hans representant) under denna guds festival i . (sv)
|
