| dbo:abstract
|
- الحتمية الجغرافية أو الحتمية البيئية (بالإنجليزية: Environmental determinism) هي مدرسة في علم الإجتماع تنص على أن من مناخ وتربة وأنهار وغيرهن هي العامل الرئيسي في التطور الاجتماعي، وهي تناول طبيعي ومثالي في أساسه للتاريخ، قال بها في البداية المفكرون الأقدمون مثل أفلاطون وأرسطو وغيرهما، في معارضة الآراء الدينية والأسطورية. أما الحتمية الجغرافية التي تبلورت مدرسةً فكريةً متميزةً في القرن الثامن عشر، تحت تأثير مونتسكيو، فقد كانت تقدمية على مدى معارضتها للإيديولوجية الإقطاعية التي تتبناها الكنيسة، والتي كانت تقول بالتدبير الإلهي المسبق للظواهر الاجتماعية. لكنها أُستخدمت في منتصف القرن التاسع عشر، كما في حالة ، للبرهنة على استحالة التغيير بالنسبة للتفاوت الاجتماعي والتوسع الاستعماري. وترتبط نظرية ليف ميتشنيكوف، التي كانت تعتبر الأنهار العامل الجذري في أصل وتطور الحضارة، ترتبط ارتباطاً وثيقاً بالحتمية الجغرافية، وكان ميتشنيكوف يرى أن التطور الاجتماعي يفضي حتماً من إلى الفوضى. وقد مهدت الحتمية الجغرافية لظهور الجغرافيا السياسية في العصر الاستعماري. (ar)
- Geodeterminismus (auch Naturdeterminismus, Umweltdeterminismus oder Ökodeterminismus) ist einForschungsansatz der Wirtschaftsraumanalyse, der besagt, dass die unterschiedliche Wirtschaftsentwicklung in verschiedenen Teilen der Welt in erster Linie durch die natürliche Ausstattung bestimmt ist. (de)
- Περιβαλλοντική αιτιοκρατία ή περιβαλλοντικός ντετερμινισμός είναι μια άποψη στη μελέτη της γεωγραφίας, ότι το φυσικό περιβάλλον θέτει όρια στην ανθρώπινη κοινωνική ανάπτυξη.Μια προσέγγιση, του δέκατου ένατου και των αρχών του εικοστού αιώνα, που υποστήριξε ότι οι γενικοί νόμοι που επιζητούνται από τους ανθρωπογεωγράφους θα μπορούν να βρεθούν στις φυσικές επιστήμες.Ως εκ τούτου, η γεωγραφία επικεντρώθηκε στη μελέτη του τρόπου με τον οποίο το φυσικό περιβάλλον επηρεάζει, ή ακόμα και προκαλεί, τον ανθρώπινο πολιτισμό και τις δραστηριότητες. (el)
- Media determinismo aŭ Medideterminismo (konata ankaŭ kiel klimata determinismo aŭ geografia determinismo) estas la fako de geografio kaj ekologio kiu konsistas en la studo kiel la fizika medio kondiĉigas kaj sociojn kaj ŝtatojn al partikularaj disvolvigaj vojoj. Multaj fakuloj emfazis, ke tiu alproksimigo subtenas koloniismon kaj eŭropcentrismon, kaj subvaloras la homan agadon en ne-okcidentaj socioj. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, kaj aliaj soci-sciencistoj okazigis revivigon de tiu teorio dum la fino de la 20a kaj komenco de la 21a jarcentoj. Tiu pensoskolo de "nov-medideterminismo" ekzamenas kiel geografiaj kaj ekologiaj fortoj influas la konstruon de ŝtatoj, la ekonomian disvolvigon kaj la instituciojn. (eo)
- Environmental determinism (also known as climatic determinism or geographical determinism) is the study of how the physical environment predisposes societies and states towards particular development trajectories. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, and other social scientists sparked a revival of the theory during the late twentieth and early twenty-first centuries. This "neo-environmental determinism" school of thought examines how geographic and ecological forces influence state-building, economic development, and institutions. Many scholars underscore that this original approach was used to encourage colonialism and eurocentrism, and devalued human agency in non-Western societies, whereas modern figures like Diamond have instead used the approach as an explanation that rejects racism. (en)
- El determinismo medioambiental (también conocido como determinismo climático o determinismo geográfico) es el estudio de cómo el entorno físico influye en las sociedades y los estados en particular en sus trayectorias de desarrollo. Los enfoques decimonónicos sostenían que el clima y el suelo determinan en gran medida la actividad humana y la psicología, y se asociaron con el racismo institucionalizado y la eugenesia. Muchos estudiosos subrayan que este enfoque admite el colonialismo y el eurocentrismo, y devalua el desarrollo humano en las sociedades no-occidentales. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, y otros científicos sociales provocaron un renacimiento de la teoría a finales del siglo XX y principios del XXI . Esta escuela de pensamiento analiza la influencia de las fuerzas geográficas y ecológicas en la creación del estado, el desarrollo económico, y de las instituciones. La más importante obra en lengua latina sobre el tema del determinismo geográfico es la tesis de doctorado de CARVALHO JUNIOR, Ilton Jardim, "Dos mitos acerca do determinismo climático/ ambiental na história do pensamento geográfico e dos equívocos de sua crítica: reflexões metodológicas, teórico-epistemológicas, semântico-conceituais e filosóficas como prolegômenos ao estudo da relação sociedade-natureza pelo prisma da idéia das influências ambientais" Tese (Doutorado em Geografia Física) – Faculdade de Filosofia, Letras e Ciências Humanas, Universidade de São Paulo, São Paulo, 2011. 677 f. En esta tesis hay una compilación de alrededor de 500 obras relacionadas al tema, abarcando el largo período desde la antigüedad clásica hasta el siglo XX. Esta obra propone una superación de mitos y equívocos construidos por los críticos al determinismo geográfico y presenta una metodología de estudio para el entendimiento de la relación sociedad-naturaleza. (es)
- Le déterminisme géographique, aussi appelé déterminisme climatique ou déterminisme environnemental, désigne l'hypothèse selon laquelle l’environnement physique et biologique d’une société influence le développement de celle-ci de manière directe ou indirecte. Ce sens minimal est consensuel, c'est pourquoi dans le champ de la science géographique, le débat s'est déplacé sur la nature et l'importance de cette influence sur les relations entre les sociétés humaines et leur environnement. Les approches du XIXe siècle mettaient en avant la topographie et le climat comme facteurs déterminants pour l’homme en termes d’activité physique et psychologique, et par suite pour l'organisation des sociétés. On peut citer parmi les théoriciens du déterminisme les plus célèbres Carl Ritter ou Friedrich Ratzel. Au début du XXIe siècle, cette façon de penser a été largement dénoncée comme réductrice par rapport aux dimensions sociales et culturelles de réalités multicausales, et susceptible de généralisations abusives, notamment racistes. C'est à cette époque que l'école française de géographie lui aurait opposé une approche théorique plus nuancée, le possibilisme, selon lequel l'influence des milieux naturels sur les sociétés est nettement plus équivoque. Il ne faut cependant pas exagérer la force de cette opposition, qui relève en partie de l'instrumentalisation posthume de l’œuvre de Paul Vidal de La Blache par Lucien Febvre ou encore Camille Vallaux. Pour André-Louis Sanguin, "[il] n'y a jamais eu d'affrontement "Vidal possibiliste" contre "Ratzel déterministe"". La critique du déterminisme par la géographie française n'en est pas moins forte chez d'autres auteurs, à l'instar de Pierre Gourou. Aujourd'hui, le déterminisme géographique n'est plus une démarche revendiquée, mais plutôt une accusation lancée à l'encontre de thèses qui négligeraient les facteurs d'explication sociaux par rapport aux facteurs d'explication naturels. Des auteurs tels que Jared Diamond (pour Effondrement) ou Francis Hallé (pour La condition tropicale) ont notamment été attaqués sur ce thème. (fr)
- Determinisme lingkungan, juga dikenal sebagai determinisme iklim atau determinisme geografi, adalah pandangan bahwa lingkungan fisik, bukannya kondisi sosial, yang menentukan kebudayaan. Penganut pandangan ini mengatakan bahwa manusia ditentukan oleh hubungan stimulus dan respon (hubungan lingkungan-perilaku) dan tidak bisa "menyimpang" dari hal itu. Argumen dasar dari penganut determinisme lingkungan adalah bahwa aspek dari geografi fisik, khususnya iklim, memengaruhi pemikiran individu, yang pada gilirannya akan menentukan perilaku dan budaya yang dibangun oleh individu tersebut. Sebagai contoh, iklim tropis dikatakan menyebabkan kemalasan dan sikap santai, sementara seringnya perubahan cuaca di daerah sub-tropis cenderung membuat etos kerja yang lebih bersemangat. Karena pengaruh lingkungan ini secara lambat laun memengaruhi kondisi biologis manusia, maka perlu untuk merunut migrasi dari kelompok untuk melihat kondisi lingkungan tempat mereka berevolusi. Pendukung utama pendapat ini di antaranya Ellen Churchill Semple, , dan mungkin pula Jared Diamond, walau statusnya sebagai pendukung determinisme lingkungan masih diperdebatkan. (in)
- 환경 결정론(環境決定論)은 인간 활동이 자연 환경에 강한 영향을 받고 그에 대한 적응의 결과로 지역성이 발생한다는 지리학의 개념이다. 독일의 지리학자 프리드리히 라첼이 주창자이다. (ko)
- 環境決定論（かんきょうけっていろん、英語: environmental determinism）は、人間活動は自然環境の強い影響を受け、それに対する適応の結果として地域性が生じる、とする地理学の概念である。単に環境論・決定論ともいい、ドイツの地理学者・フリードリヒ・ラッツェルが主唱者とされている。 一方で、地理学の歴史は、環境決定論を克服する方法の開発の歴史としての側面を持っている。その方法の1つとして文化地理学が打ち立てられた。 (ja)
- Fysisch-geografisch determinisme is de opvatting dat het menselijk handelen geheel of gedeeltelijk wordt bepaald door de natuurlijke omstandigheden. In de tweede helft van de 19e eeuw en de eerste decennia van de 20e eeuw heeft deze zienswijze veel aanhangers gekend onder geografen. De Duitse geograaf Friedrich Ratzel (1844-1904) heeft in zijn boek Anthropogeographie een belangrijke aanzet gegeven voor de ontwikkeling van het fysisch-geografisch determinisme, hoewel hij zelf nog een relatief genuanceerd standpunt innam.Ratzels leerling Ellen Churchill Semple (1863-1932) werkte het fysisch-geografisch determinisme in meer expliciete zin uit in haar boek Influences of geographic environment (1911). Systematisch analyseerde ze de invloed van de natuurlijke omgeving op het menselijk bestaan. Zij betoogde dat de invloed van de natuur niet alleen betrekking had op het fysieke doen en laten van de mens, maar dat ook de psychische, sociale en economische ontwikkeling er door beïnvloed werden. Hoewel geen leerling van Ratzel moet hier ook het werk van de Amerikaanse geograaf Ellsworth Huntington (1876-1947) worden genoemd. Zijn opvattingen neergelegd in Civilization and Climate (1915) hebben veel invloed gehad in een tijd waarin koloniale machtsverhoudingen de wereld beheersten. Huntington had veel gereisd en hij combineerde zijn reiservaringen met methodisch verzameld cijfermateriaal om aan te tonen dat er een direct verband bestaat tussen typen klimaat en typen menselijke activiteit: No nation has risen to the highest grade of civilization except in regions where the climatic stimulus is great. This statement sums up our entire hypothesis. Een van zijn conclusies was dat relatief droge lucht en hoge luchtdruk gunstig waren voor de ontwikkeling van een cultuur. Gematigde klimaatzones zijn dus gebieden waar een hoge arbeidsproductiviteit voor de hand ligt. Tropische klimaten belemmeren de arbeidsproductiviteit en de ontwikkeling van de intellectuele vermogens van de mens. Op deze en andere vormen van fysisch-geografisch determinisme is veel kritiek gekomen, eenvoudig al omdat veel situaties daardoor niet verklaard kunnen worden. Met enkele uitzonderingen vond het fysisch-geografisch determinisme na 1940 weinig aanhangers meer in geografische kringen. Het groeiende milieubesef na 1980 heeft overigens het geloof in de technische beheersmogelijkheden van de natuur wel getemperd. (nl)
- Determinizm środowiskowy (inaczej: faktor geograficzny, determinizm klimatyczny, enwiromentalizm) – koncepcja dotycząca determinującej roli środowiska i relacji człowiek – środowisko, w której człowiek jest uzależniony od "wszechmocnych" warunków środowiska przyrodniczego. Środowisko daje pożywienie, pracę, stałe miejsce zamieszkania. Eko-antropologia i eko-biologia rozwijają problemy postawione przez determinizm środowiskowy. Posybilizm środowiskowy (ang. environmental possibilism) – koncepcja ta powstała w XX w., zakłada że warunki środowiska przyrodniczego są nadal wszechmocne, ale człowiek może dokonywać różnych wyborów (człowiek może uciec od tego, co jest uciążliwe) (pl)
- Geografisk determinism, miljödeterminism eller klimatdeterminism, är determinism en hypotes inom kulturgeografi som går ut på att det i första hand är den fysiska miljön som avgör utvecklingen för ett samhälle eller en stat. (sv)
- Determinismo geográfico é a concepção segundo a qual o meio ambiente define ou influencia fortemente a fisiologia e a psicologia humana, de modo que seria possível explicar a história dos povos em função das relações de causa e efeito que se estabeleceriam na interação natureza/homem. Mas, como esse tipo de pensamento já existe desde a Antiguidade Clássica, o mais correto é designá-lo pela expressão determinismo ambiental, posto que a geografia só se constituiu como ciência no século XIX. No processo de formação da geografia científica, o determinismo ambiental foi utilizado como perspectiva teórico-metodológica, de início, por alguns seguidores de Friedrich Ratzel, o que acabou por lhe render a fama de "pai do determinismo geográfico". Foi o caso da geógrafa norte-americana Ellen Churchill Semple (aluna de Ratzel na Universidade de Leipzig), que atribuía os preceitos da religião budista à suposta "lassidão" que seria própria das populações que habitam regiões quentes e úmidas. Outros discípulos de tal teoria afirmam que um meio natural mais hostil proporcionaria um maior nível de desenvolvimento ao exigir um alto grau de organização social para suportar todas as contrariedades impostas pela natureza. Seria esse o caso dos povos que habitam regiões onde os invernos são muito rigorosos, já que isso os obrigaria a trabalhar e armazenar muita comida para atravessar melhor essa estação. Desse modo, haveria uma explicação para o desenvolvimento das sociedades europeias, que não tiveram grandes dificuldades em subjugar os povos tropicais, mais indolentes e atrasados, teoria que justificou o expansionismo neocolonial entre o fim do século XIX e o início do século XX. Essas ideias seriam, mais tarde, aproveitadas pelos cientistas da Alemanha Nazista. Apesar disso, seria errado concluir que o determinismo ambiental é uma ideologia criada pelas classes dominantes europeias para justificar o colonialismo. Na verdade, a tese de que as condições ambientais determinam em larga medida os processos históricos era muito bem aceita entre teóricos ligados à esquerda política. Esse é o exemplo de Karl Marx, segundo o qual o capitalismo surgiu na Europa por causa das condições edáficas do continente, conforme a seguinte passagem: "Uma natureza pródiga demais 'retém o homem pela mão como uma criança sob tutela'; ela o impede de se desenvolver ao não fazer com que seu desenvolvimento seja uma necessidade de natureza. A pátria do capital não se encontra sob o clima dos trópicos, em meio a uma vegetação luxuriante, mas na zona temperada. Não é a diversidade absoluta do solo, mas sobretudo a diversidade de suas qualidades químicas, de sua composição geológica, de sua configuração física, e a variedade de seus produtos naturais que formam a base natural da divisão social do trabalho e que excitam o homem, em razão das condições multiformes ao meio em que se encontra situado, a multiplicar suas necessidades, suas faculdades, seus meios e modos de trabalho". E ainda há outros exemplos disso, como o geógrafo anarquista Élisée Reclus - cujas afirmações acerca das influências da natureza sobre o homem eram mais categóricas do que as de Ratzel - e o teórico marxista Gueorgui Plekhanov, que influenciou o também marxista Caio Prado Júnior. De fato, tanto Plekhanov quanto Prado Júnior afirmavam que a economia deriva das condições naturais. Esse é um dos pressupostos utilizados por Prado Júnior para estabelecer a diferença entre colônias de povoamento e colônias de exploração, sendo as primeiras próprias das regiões de clima temperado da América do Norte e as segundas localizadas nas regiões de clima tropical. (pt)
- Географический детерминизм — концепция, утверждающая, что процесс общественного развития — это не результат проявления объективных закономерностей развития общества, а следствие влияния природных сил. По мнению представителей этой теории, устройство поверхности, климат, почва, растительность, животный мир и другие естественные факторы непосредственно определяют характер общественного строя, уровень хозяйственного развития тех или иных стран, и даже физические и психологические черты людей, их способности, наклонности, темперамент. Социально-экономические явления представители географического детерминизма ставят в решающую зависимость от географических факторов. (ru)
- 環境決定論（英語：Environmental determinism），也稱為地理決定論（英語：geographical determinism）或氣候決定論，是對自然環境如何使社會和國家傾向於不同的發展軌跡的研究。贾德·戴蒙在其獲得普利策獎的著作《枪炮、病菌与钢铁》中提出了這一理論。 該理論後來發展到地理環境會對社會、政治、經濟等領域都發生影響。只有隨著科學技術的發展，才能降低地理對社會所產生的風險。 (zh)
- Географі́чний детерміні́зм — форма натуралістичних вчень, які приписували провідну роль у розвитку суспільства і народів їхньому географічному положенню; один з різновидів детермінізму. Найяскравішим представником цієї ідеї виступав французький філософ XVIII ст. Шарль Монтеск'є, який зробив спробу вивести з географічних умов, що обумовлені географічним положенням, характер і звичаї народів, їх господарський і політичний устрій. Цю ідею розвивало багато вчених XIX ст.: англійський історик Г. Букль, французький географ — Жан Жак Елізе Реклю , американський географ , відомий російський вчений українського походження Лев Мечников та інші. Так, наприклад, Реклю, який зробив опис усіх країн земної кулі, характеризуючи господарство, надавав вирішального значення впливові природних умов, які визначаються насамперед географічним положенням. На близьких до Елізе Реклю позиціях стояв його соратник Лев Мечников. У праці «Цивілізація і великі історичні ріки» ним запропоновано «географічну теорію прогресу й соціального розвитку», в якій головним фактором прогресу названо географічне середовище. Вирішальну роль у розвитку суспільства і поширенні цивілізацій він відводив річкам, морям, океанам. Відповідно до цього, всю історію людського суспільства він поділяв на три етапи: річкова цивілізація, середземноморська цивілізація, океанічна цивілізація. Патріархом напрямку географічного детермінізму вважають німецького географа, основоположника політичної географії кінця XIX ст. Фрідріха Ратцеля. Головна його заслуга в тому, що він намагався пов'язати між собою політику і географію, вивчити політику тієї чи іншої країни, виходячи з її географічного положення у певному просторі. У своїй книзі «Політична географія» (1897), зокрема у четвертому розділі він акцентує увагу на політико-географічному положенні держави. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Geodeterminismus (auch Naturdeterminismus, Umweltdeterminismus oder Ökodeterminismus) ist einForschungsansatz der Wirtschaftsraumanalyse, der besagt, dass die unterschiedliche Wirtschaftsentwicklung in verschiedenen Teilen der Welt in erster Linie durch die natürliche Ausstattung bestimmt ist. (de)
- Περιβαλλοντική αιτιοκρατία ή περιβαλλοντικός ντετερμινισμός είναι μια άποψη στη μελέτη της γεωγραφίας, ότι το φυσικό περιβάλλον θέτει όρια στην ανθρώπινη κοινωνική ανάπτυξη.Μια προσέγγιση, του δέκατου ένατου και των αρχών του εικοστού αιώνα, που υποστήριξε ότι οι γενικοί νόμοι που επιζητούνται από τους ανθρωπογεωγράφους θα μπορούν να βρεθούν στις φυσικές επιστήμες.Ως εκ τούτου, η γεωγραφία επικεντρώθηκε στη μελέτη του τρόπου με τον οποίο το φυσικό περιβάλλον επηρεάζει, ή ακόμα και προκαλεί, τον ανθρώπινο πολιτισμό και τις δραστηριότητες. (el)
- Media determinismo aŭ Medideterminismo (konata ankaŭ kiel klimata determinismo aŭ geografia determinismo) estas la fako de geografio kaj ekologio kiu konsistas en la studo kiel la fizika medio kondiĉigas kaj sociojn kaj ŝtatojn al partikularaj disvolvigaj vojoj. Multaj fakuloj emfazis, ke tiu alproksimigo subtenas koloniismon kaj eŭropcentrismon, kaj subvaloras la homan agadon en ne-okcidentaj socioj. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, kaj aliaj soci-sciencistoj okazigis revivigon de tiu teorio dum la fino de la 20a kaj komenco de la 21a jarcentoj. Tiu pensoskolo de "nov-medideterminismo" ekzamenas kiel geografiaj kaj ekologiaj fortoj influas la konstruon de ŝtatoj, la ekonomian disvolvigon kaj la instituciojn. (eo)
- 환경 결정론(環境決定論)은 인간 활동이 자연 환경에 강한 영향을 받고 그에 대한 적응의 결과로 지역성이 발생한다는 지리학의 개념이다. 독일의 지리학자 프리드리히 라첼이 주창자이다. (ko)
- 環境決定論（かんきょうけっていろん、英語: environmental determinism）は、人間活動は自然環境の強い影響を受け、それに対する適応の結果として地域性が生じる、とする地理学の概念である。単に環境論・決定論ともいい、ドイツの地理学者・フリードリヒ・ラッツェルが主唱者とされている。 一方で、地理学の歴史は、環境決定論を克服する方法の開発の歴史としての側面を持っている。その方法の1つとして文化地理学が打ち立てられた。 (ja)
- Geografisk determinism, miljödeterminism eller klimatdeterminism, är determinism en hypotes inom kulturgeografi som går ut på att det i första hand är den fysiska miljön som avgör utvecklingen för ett samhälle eller en stat. (sv)
- Географический детерминизм — концепция, утверждающая, что процесс общественного развития — это не результат проявления объективных закономерностей развития общества, а следствие влияния природных сил. По мнению представителей этой теории, устройство поверхности, климат, почва, растительность, животный мир и другие естественные факторы непосредственно определяют характер общественного строя, уровень хозяйственного развития тех или иных стран, и даже физические и психологические черты людей, их способности, наклонности, темперамент. Социально-экономические явления представители географического детерминизма ставят в решающую зависимость от географических факторов. (ru)
- 環境決定論（英語：Environmental determinism），也稱為地理決定論（英語：geographical determinism）或氣候決定論，是對自然環境如何使社會和國家傾向於不同的發展軌跡的研究。贾德·戴蒙在其獲得普利策獎的著作《枪炮、病菌与钢铁》中提出了這一理論。 該理論後來發展到地理環境會對社會、政治、經濟等領域都發生影響。只有隨著科學技術的發展，才能降低地理對社會所產生的風險。 (zh)
- الحتمية الجغرافية أو الحتمية البيئية (بالإنجليزية: Environmental determinism) هي مدرسة في علم الإجتماع تنص على أن من مناخ وتربة وأنهار وغيرهن هي العامل الرئيسي في التطور الاجتماعي، وهي تناول طبيعي ومثالي في أساسه للتاريخ، قال بها في البداية المفكرون الأقدمون مثل أفلاطون وأرسطو وغيرهما، في معارضة الآراء الدينية والأسطورية. أما الحتمية الجغرافية التي تبلورت مدرسةً فكريةً متميزةً في القرن الثامن عشر، تحت تأثير مونتسكيو، فقد كانت تقدمية على مدى معارضتها للإيديولوجية الإقطاعية التي تتبناها الكنيسة، والتي كانت تقول بالتدبير الإلهي المسبق للظواهر الاجتماعية. (ar)
- Environmental determinism (also known as climatic determinism or geographical determinism) is the study of how the physical environment predisposes societies and states towards particular development trajectories. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, and other social scientists sparked a revival of the theory during the late twentieth and early twenty-first centuries. This "neo-environmental determinism" school of thought examines how geographic and ecological forces influence state-building, economic development, and institutions. Many scholars underscore that this original approach was used to encourage colonialism and eurocentrism, and devalued human agency in non-Western societies, whereas modern figures like Diamond have instead used the approach as an explanation that rejects r (en)
- El determinismo medioambiental (también conocido como determinismo climático o determinismo geográfico) es el estudio de cómo el entorno físico influye en las sociedades y los estados en particular en sus trayectorias de desarrollo. Los enfoques decimonónicos sostenían que el clima y el suelo determinan en gran medida la actividad humana y la psicología, y se asociaron con el racismo institucionalizado y la eugenesia. Muchos estudiosos subrayan que este enfoque admite el colonialismo y el eurocentrismo, y devalua el desarrollo humano en las sociedades no-occidentales. Jared Diamond, Jeffrey Herbst, Ian Morris, y otros científicos sociales provocaron un renacimiento de la teoría a finales del siglo XX y principios del XXI . Esta escuela de pensamiento analiza la influencia de las fuerzas (es)
- Determinisme lingkungan, juga dikenal sebagai determinisme iklim atau determinisme geografi, adalah pandangan bahwa lingkungan fisik, bukannya kondisi sosial, yang menentukan kebudayaan. Penganut pandangan ini mengatakan bahwa manusia ditentukan oleh hubungan stimulus dan respon (hubungan lingkungan-perilaku) dan tidak bisa "menyimpang" dari hal itu. (in)
- Le déterminisme géographique, aussi appelé déterminisme climatique ou déterminisme environnemental, désigne l'hypothèse selon laquelle l’environnement physique et biologique d’une société influence le développement de celle-ci de manière directe ou indirecte. Ce sens minimal est consensuel, c'est pourquoi dans le champ de la science géographique, le débat s'est déplacé sur la nature et l'importance de cette influence sur les relations entre les sociétés humaines et leur environnement. (fr)
- Determinizm środowiskowy (inaczej: faktor geograficzny, determinizm klimatyczny, enwiromentalizm) – koncepcja dotycząca determinującej roli środowiska i relacji człowiek – środowisko, w której człowiek jest uzależniony od "wszechmocnych" warunków środowiska przyrodniczego. Środowisko daje pożywienie, pracę, stałe miejsce zamieszkania. Eko-antropologia i eko-biologia rozwijają problemy postawione przez determinizm środowiskowy. (pl)
- Fysisch-geografisch determinisme is de opvatting dat het menselijk handelen geheel of gedeeltelijk wordt bepaald door de natuurlijke omstandigheden. In de tweede helft van de 19e eeuw en de eerste decennia van de 20e eeuw heeft deze zienswijze veel aanhangers gekend onder geografen. De Duitse geograaf Friedrich Ratzel (1844-1904) heeft in zijn boek Anthropogeographie een belangrijke aanzet gegeven voor de ontwikkeling van het fysisch-geografisch determinisme, hoewel hij zelf nog een relatief genuanceerd standpunt innam.Ratzels leerling Ellen Churchill Semple (1863-1932) werkte het fysisch-geografisch determinisme in meer expliciete zin uit in haar boek Influences of geographic environment (1911). Systematisch analyseerde ze de invloed van de natuurlijke omgeving op het menselijk bestaan. Z (nl)
- Determinismo geográfico é a concepção segundo a qual o meio ambiente define ou influencia fortemente a fisiologia e a psicologia humana, de modo que seria possível explicar a história dos povos em função das relações de causa e efeito que se estabeleceriam na interação natureza/homem. Mas, como esse tipo de pensamento já existe desde a Antiguidade Clássica, o mais correto é designá-lo pela expressão determinismo ambiental, posto que a geografia só se constituiu como ciência no século XIX. (pt)
- Географі́чний детерміні́зм — форма натуралістичних вчень, які приписували провідну роль у розвитку суспільства і народів їхньому географічному положенню; один з різновидів детермінізму. Найяскравішим представником цієї ідеї виступав французький філософ XVIII ст. Шарль Монтеск'є, який зробив спробу вивести з географічних умов, що обумовлені географічним положенням, характер і звичаї народів, їх господарський і політичний устрій. Цю ідею розвивало багато вчених XIX ст.: англійський історик Г. Букль, французький географ — Жан Жак Елізе Реклю , американський географ , відомий російський вчений українського походження Лев Мечников та інші. Так, наприклад, Реклю, який зробив опис усіх країн земної кулі, характеризуючи господарство, надавав вирішального значення впливові природних умов, які визна (uk)
|
