| dbo:abstract
|
- L'ecclesia o ekklesia (en grec antic: ἐκκλησία, en grec modern Εκκλησία, assemblea del poble) era la principal assemblea de la democràcia d'Atenes a l'antiga Grècia. Fou instaurada per Soló el 594 aC i tenia un caràcter popular, tots els ciutadans (homes, atès que eren els únics considerats ciutadans) majors de 18 anys podien accedir-hi. Era utilitzada per nomenar els magistrats, així eren escollits per votació, bo i participant tots els atenesos que formessin part de l'assemblea. D'aquesta manera també escollien indirectament els components de l'Areòpag, que eren escollits pels magistrats electes per l'ekklesia. Entre altres coses, l'assemblea tenia l'última paraula quant a legislació atenesa, les declaracions bèl·liques, la signatura de pau, l'estratègia militar, l'elecció d'estrategs i altres oficials i posseïa la facultat de cridar els magistrats a retre-hi comptes al final de l'any del mandat. El segle v aC els membres eren més de 43.000 persones. Això no obstant, només aquells que tenien prou riquesa com per poder passar força temps lluny de casa podien haver-hi participat amb freqüència, fins que les reformes de Pèricles el 451 i 452 aC, que suposaven un pagament per tasques públiques, van permetren l'accés de tot ciutadà, independentment del seu nivell econòmic. Al començament es reunien una vegada al mes, però més endavant es reunien tres o quatre vegades mensuals. L'agenda per a l'ekklesia l'establia la Bulé, el consell popular. Les votacions es feien a mà alçada. (ca)
- Ekklésiá čili lidové shromáždění (řecky ἐκκλησία ekklēsía) bylo shromáždění svobodných Athéňanů. Ekklésiá bylo ve tzv. Zlatém věku Athén (480–404 př. n. l.) nejvyšší kontrolní, výkonný a zákonodárný orgán v Antické Attice. Aby bylo rozhodnutí platné, muselo být přítomno alespoň 6000 občanů. (cs)
- الاكيلازيا أو الإكلسا (باليونانية: ἐκκλησία) كان المجلس الرئيسي للديمقراطية في أثينا القديمة. كان المجلس الشعبي مفتوح لجميع المواطنين الذكور بمجرد تأهلهم للحصول على الجنسية. في عام 594 ق.م، سمح سولون لجميع المواطنين الأثينيين بالمشاركة، بغض النظر عن الطبقة، حتى (Solonian Constitution) (أدني طبقا طبقاً للقانون السولوني). كان المجلس مسؤول عن إعلان الحرب وعن الاستراتيجية العسكرية وانتخاب الإستراتيجوس وغيره من المسؤولين. وكان مسؤولاً عن ترشيح وانتخاب القضاة، وبالتالي انتخاب أعضاء اريوباغوس بشكل غير مباشر. كان لها القول الفصل في التشريع والحق في استدعاء قضاة التحقيق بعد سنتهم الرئاسية. وربما احتوى الاجتماع النموذجي للمجلس العام على نحو 6000 شخص، من مجموع السكان من 30.000 - 000.60 نسمة. ومع ذلك، كان من الصعب على الأفراد غير الأثرياء الذين يعيشون خارج المركز الحضري لأثينا الحضور إلى حين تقديم مدفوعات الحضور في 390. كان الاجتماع في الأصل يتم مرة واحدة كل شهر، ولكن في وقت لاحق كان يُعقد ثلاث أو أربع مرات في الشهر. تم تأسيس جدول أعمال الاكيلازيا من قبل بويل، المجلس الشعبي. تم أخذ الأصوات برفع الأيدي، عد الأحجار والتصويت باستخدام الفخار المكسور. (ar)
- Die Ekklesia (altgriechisch ἐκκλησία ekklēsía) war eine Volksversammlung in den Städten (poleis) des antiken Griechenlands. Ihre Zusammensetzung und politischen Befugnisse waren in den Städten unterschiedlich ausgestaltet. Neben ekklesia kamen auch weitere Bezeichnungen vor. Eine Versammlung der wehrfähigen Männer ist schon bei Homer erwähnt. Eine besondere Bedeutung als Träger der Volkssouveränität erhielt die Ekklesia in den demokratischen Städten des 5. und 4. Jahrhunderts v. Chr. Volksversammlungen bestanden in den Poleis auch noch in hellenistischer und römischer Zeit fort, waren aber in ihrer Bedeutung gegenüber den Ratsgremien eingeschränkt. Die Versammlungen fanden meist in Theatern statt, teilweise wurde für die Ekklesia auch ein eigener Versammlungsort angelegt, das Ekklesiasterion. (de)
- Η Εκκλησία του Δήμου ήταν η κύρια δημοκρατική συνέλευση στην αρχαία Αθήνα, και πραγματοποιούνταν στο λόφο της Πνύκας, στην Αρχαία Αγορά ή στο Θέατρο του Διονύσου. Από το 451 π.Χ. είχαν το δικαίωμα να μετέχουν σε αυτή όλοι οι ενήλικες Αθηναίοι που είχαν πλήρη πολιτικά δικαιώματα, τα οποία αποκτούσαν εφόσον ήταν και οι δύο γονείς τους αθηναίοι πολίτες και αφού είχαν εκπληρώσει τις διετείς στρατιωτικές τους υποχρεώσεις. Αποκλείονταν οι γυναίκες, οι μέτοικοι και οι δούλοι που δεν είχαν πολιτικά δικαιώματα καθώς και όσοι είχαν διαπράξει αδικήματα (άτιμοι). Οι πολίτες που στέλνονταν σε εκστρατείες και οι κάτοικοι της υπαίθρου δεν μπορούσαν πρακτικά να συμμετέχουν συστηματικά σε όλες τις συνεδριάσεις εξαιτίας της απόστασης (Θουκυδίδης, Iστοριών). Από γεωγραφική άποψη, η απόσταση των απώτατων ορίων της Αττικής ήταν σαράντα πέντε χιλιόμετρα και για το λόγο αυτό οι περισσότεροι ψηφοφόροι έπαιρναν μέρος στις συνεδριάσεις, μόνον όταν επρόκειτο να συζητηθούν σοβαρά ή δυσεπίλυτα προβλήματα. Μετά την αποκατάσταση της δημοκρατίας του προβλέφτηκε μισθός για τους πολίτες που συμμετείχαν στις συνελεύσεις της Εκκλησίας (εκκλησιαστικός μισθός). Κατά τον 5ο αιώνα π.Χ. έως και 43.000 Αθηναίοι πολίτες συμμετείχαν στη διαδικασία των αποφάσεων της Αθηναϊκής δημοκρατίας. Έπειτα από τον Πελοποννησιακό Πόλεμο όμως έχασε παροδικά τη δύναμή της. Την περίοδο μετά τον Πελοποννησιακό πόλεμο, για να διευκολύνονται όσοι δεν ήταν αρκετά εύποροι ώστε να μπορούν να ξοδέψουν ένα μέρος του χρόνου τους μακριά από το σπίτι και τη δουλειά τους, θεσπίστηκαν μισθοφορικοί για τις συνελεύσεις της Εκκλησίας του Δήμου (1 οβολός περί τα 400 π.Χ. από τον Αγύρριο, και 3 οβολοί το 359 π.Χ.). Η Εκκλησία του Δήμου αποτελούσε το κυρίαρχο όργανο της αθηναϊκής δημοκρατίας, από την οποία εκπορεύονταν όλες οι εξουσίες. Συζητούσε σημαντικά θέματα που αφορούσαν το πολίτευμα, ψήφιζε τους νόμους, εξέλεγε τους στρατιωτικούς και οικονομικούς άρχοντες (Αριστοτέλης, Αθηναίων πολιτεία και ), αποφάσιζε για τον αριθμό των πολιτών, των μετοίκων και των δούλων που θα επιστρατεύονταν, επέβαλλε την ποινή του θανάτου ή της εξορίας καθώς και τη δήμευση της περιουσίας. Ακόμη, καθόριζε την εξωτερική πολιτική της Αθήνας, έπαιρνε τις αποφάσεις για τη σύναψη ειρήνης ή πολέμου και συμμαχίας με άλλες πόλεις και κράτη, δεχόταν τους ξένους πρέσβεις και εξέλεγε τους πρέσβεις της Αθήνας. (el)
- The ecclesia or ekklesia (Greek: ἐκκλησία) was the assembly of the citizens in city-states of ancient Greece. (en)
- Atenasko demokrazia erakunderik garrantzitsuena Batzarra edo Eklesia (antzinako grezieraz: ἐκκλησία) zen. Batzarrean, hogei urtetik gorako herritarrek soilik har zezaketen parte. Hilean lau aldiz biltzen ziren, legeak bozkatzeko, gerrari eta bakeari buruzko erabakiak hartzeko, eta agintariak hantatzeko. Magistratuak arduratzen ziren Batzarrean erabakiak abian jartzeaz. Magistratu garrantzitsuenak hamar estrategak eta arkonteak ziren. Estrategak armadaren buruak ziren, eta arkonteak, berriz, auzitegienak eta erlijio-errituenak. Bostehunen Kontseilua edo bulea 500 kidek osatzen zuten. Kide horiek urtero hautatzen zituzten, zozketa bidez; eta egunero biltzen ziren, jaiegunetan izan ezik. Legeak egiten zituzten eta magistratuak kontrolatzeaz arduratzen ziren. Justiziarako, zenbait auzitegi zeuden. Auzitegietako kideak zozketak hautatzen ziren, eskubidea zuten 6.000 herritarretatik. Antzinako Atenasko sistema politikoaren diagrama Aristotelesen "Atenasdarren Konstituzioa" idazlanaren arabera (eu)
- La ekklesía o ecclesía (del griego antiguo «ἐκκλησία») era la principal asamblea de la democracia ateniense en la Grecia clásica. Fue instaurada por Solón en el 594 a. C. y tenía un carácter popular, abierta a todos los ciudadanos varones con 2 años de servicio militar, de padre y madre atenienses, incluso a los tetes. Se utilizaba para designar a los magistrados, que se elegían mediante un sorteo en el que participaban todos los atenienses que formasen parte de la asamblea. De esta forma también elegían de forma indirecta a los componentes del Areópago, ya que estos eran nombrados por los magistrados electos por la ekklesía. Entre otras cosas, la asamblea tenía la última palabra en lo referente a la legislación ateniense, las declaraciones de guerra, la firma de la paz, la estrategia militar, la elección del strategos y otros oficiales. Poseía también la facultad de llamar a los magistrados a rendir cuentas ante ella al final del año de su mandato. En el siglo V a. C. sus miembros ascendían a 43 000 personas. Sin embargo, solo aquellos con riqueza suficiente como para poder pasar mucho tiempo lejos de casa podían haber participado de forma habitual, hasta que las reformas de Pericles en los años 451 y 452 a. C., que suponían un pago por desempeñar tareas públicas, permitieron el acceso de todo ciudadano, independientemente de su nivel económico. Al principio se reunían una vez al mes, pero más tarde llegaron a reunirse tres o cuatro veces mensuales. La agenda para la ekklesía la establecía la Boulé, el consejo de los quinientos (no confundir la Boulé con la asamblea popular) y las votaciones se hacían a mano alzada. (es)
- L’Ecclésia ou ekklesia (en grec ancien : ἐκκλησία − l'assemblée) est l’Assemblée du peuple citoyen dans de nombreuses polis antiques et notamment dans la cité d’Athènes. Elle prend surtout de l'importance sous les réformes de Clisthène. Le mot a donné en français « Église » (assemblée des fidèles) et « ecclésiastique », entre autres. (fr)
- Ecclesia atau ekklesia (bahasa Yunani: ἐκκλησία) adalah majelis utama demokrasi kuno. Majelis tersebut adalah majelis populer, terbuka bagi warga laki-laki sepanjang mereka terkualifikasi untuk kewarganegaraan. (in)
- 민회(고대 그리스어: έκκλησία)는 고대 그리스의 여러 폴리스에서 개최된 시민 총회이다. 에클레시아(라틴어: ekklēsia)로도 표기된다. 어원은 '~으로 부터'라는 뜻을 가진 έκ와 '소집하다'하는 뜻을 가진 καλέω가 합져진 말이다. 폴리스 초기에 전사를 구성원으로 설치된 군사 회의가 기원이 되었다. 기원전 5세기에 직접 민주주의를 확립시킨 아테네의 민회가 특히 잘 알려져 있다. 프닉스 언덕에서 개최되었으며, 페리클레스 시대에 국정의 최고 의결 기관으로서의 지위를 확립시켰다. (ko)
- De Ekklèsia of Ecclesia, Oudgrieks: ἐκκλησία, van het werkwoord ἐκκαλέω 'oproepen', aangezien de Ekklèsia uit burgers bestond, die tot een vergadering werden opgeroepen, was de volksvergadering van het oude Athene. De Ekklèsia werd in eerste instantie slechts gevormd door een aantal burgers, die geschillen tussen de aristocratie en het volk dienden te beslechten, maar werd de vergadering van het hele volk, toen in de 6e eeuw v.Chr. de democratie in Athene ontstond, en werd daarmee binnen de polis het belangrijkste wetgevende orgaan. Het kreeg uitgebreide bestuurlijke bevoegdheden. (nl)
- L'ecclesia, nell'antica Atene, era l'assemblea del popolo (in greco antico: ἐκκλησία, ekklēsía: "assemblea"), che votava le leggi scritte dalla Boulé. (it)
- 民会（みんかい、古希: έκκλησία, ekklēsia, エックレーシア、英: ecclesia）とは、古代ギリシアの諸ポリスで開催された市民総会。エクレシアとも表記される。ポリス初期に戦士を構成員として設けられた軍会に起源が求められる。前5世紀に直接民主制を確立させたアテナイにおける民会がとりわけ良く知られている。プニュクスの丘で開催され、ペリクレス時代に国政の最高決議機関としての地位を確立させた。 (ja)
- Eklezja (gr. ἐκκλησία ekklēsía „zgromadzenie”) – Zgromadzenie Ludowe, zgromadzenie obywateli w demokracji ateńskiej w V i IV wieku p.n.e. Eklezja jako reprezentacja ogółu była najwyższą władzą w państwie, decydującą o polityce zagranicznej, sprawach wojskowych i niektórych sądowych. (pl)
- A Eclésia (em grego: Εκκλησία; romaniz.: ekklesia) era a principal assembleia da democracia ateniense na Grécia Antiga. Era uma assembleia popular, aberta a todos os cidadãos do sexo masculino, com mais de vinte e um anos que tivessem prestado pelo menos dois anos de serviço militar e que fossem filhos de pai e mãe natural da pólis. Atuava no âmbito da política externa e detinha poderes de governação relativos à legislação, judiciais e executivos, como por exemplo, decidindo a destituição de magistrados. Também fiscalizava todos aqueles que detinham cargos de poder, de modo a que não abusassem do mesmo e desempenhassem as suas incumbências o melhor possível. Durante a guerra do Peloponeso foi atribuída uma remuneração ("misthos ecclesiastikós"), aos cidadãos da Assembleia, uma vez que as reuniões se realizavam com alguma frequência (cerca de quatro vezes por mês) e podiam demorar um dia inteiro. Estas reuniões realizaram-se, em Atenas e durante o século V a.C., na colina da Pnix, diante da Acrópole, tendo também ocorrido na Ágora e no Teatro de Dionísio. Neste século era eleito um prítane para chefiar cada reunião, denominando-se este cargo de . A tribuna a partir da qual se faziam os discursos denominava-se "bema", e nestas assembleias os prítane (cinquenta membros de cada tribo que pertenciam à Bulé) detinham o poder máximo. Foi criada por Sólon em 594 a.C. A Eclésia abria suas portas para todos os cidadãos para que se nomeassem e votassem magistrados (indiretamente votando para o Areópago) e estrategos, para que se tivesse a decisão final acerca de legislação, guerra e paz; e para que os magistrados respondessem por seus anos no cargo. No século V a.C. havia 43 000 pessoas participando da Eclésia. Originalmente, se encontrava uma vez a cada mês, mas mais tarde se encontrava três ou quatro vezes por mês. Os assuntos eram estabelecidos pela Bulé. Os votos eram contados pelas mãos. (pt)
- Екклезія (дав.-гр. ᾽Εκκλησία) — народні збори в Стародавніх Афінах в період золотої афінської доби — Афінської демократії під проводом Перикла. Для залагодження соціальних конфліктів та суперечок екклесія була наділена повноваженнями обирати посередника із необмеженими повноваженнями — айсимнета, з яких найвідомішим був Солон. Щорічно екклесія обирала й агоранома. Засідання Народних зборів первісно відбувались на пагорбі Пнікс біля підніжжя Афінського акрополя, але пізніше були перенесені до театру Діоніса. Згодом зали для засідань Народних зборів називались еклесіастеріями. Хоча переважно, під екклесією розуміють Народні збори в Афінах, екклесії існували і в інших грецьких містах. В деяких з них мали свої особливі назви — апелла в Спарті, агора в Дельфах і містах Фессалії, алія — в Аргосі, Гелі, Акраганті тощо. (uk)
- Экклеси́я (др.-греч. ἐκκλησία) в Древней Греции — высший орган государственной власти, народное собрание. В Афинах в V веке до н. э. «экклесией» называли верховный орган государства, осуществлявший законодательную, исполнительную и судебную власть. Принимать участие в деятельности экклесии мог любой афинский гражданин мужского пола, достигший 20-летнего возраста. Также «экклесией» называли другие верховные органы в демократических полисах. В олигархических полисах права экклесии были ограничены другими государственными органами типа советов и коллегий. В ряде государств народные собрания имели специальные названия: «апелла» — в Спарте, «агора» — в Дельфах и городах Фессалии, «» — в Аргосе, Эпидавре, Геле, Акраганте. (ru)
- 公民大會（希臘語：Εκκλησία του Δήμου；拉丁轉寫：Ekklīsía tou Dī́mou），為古希臘城邦公民為了議事而召開的大會。 以雅典為例，在公元前6世纪梭伦的立法改革前， 雅典公民大會（Ekklesia）已经存在，但最低阶级（Thetes）不被接纳，其审议程序由贵族控制。 根据雅典政制_(亚里士多德)(雅典人宪法)记载，梭伦通过立法允许所有公民有权进入雅典公民大會。 人们经常聚集到雅典城的广场中，对城内的事务进行探讨和投票。人群中没有代表，所以任何人都可以提议议题来投票，每个人都需要进行表决，结果采用多数决。为了使这个组织产生效果并具有公信力，至少6000人参与使得整个过程获得其正當性。 对雅典人来说，这种政府体制的优越性在于任何人都可以提供一项讨论议题，每个人在投票过程中作出自己的选择，这种方法促进了民主的发展。人民控制他们的政府使人们更高兴，因为他们可以坚持自己的意见并发挥作用，而不是通过一个官方团体或专断组织、甚至某个人来代替他们作出选择。 只有部分官员由雅典集会民主选举产生，大部分通过称为抽签的过程选出。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ekklésiá čili lidové shromáždění (řecky ἐκκλησία ekklēsía) bylo shromáždění svobodných Athéňanů. Ekklésiá bylo ve tzv. Zlatém věku Athén (480–404 př. n. l.) nejvyšší kontrolní, výkonný a zákonodárný orgán v Antické Attice. Aby bylo rozhodnutí platné, muselo být přítomno alespoň 6000 občanů. (cs)
- The ecclesia or ekklesia (Greek: ἐκκλησία) was the assembly of the citizens in city-states of ancient Greece. (en)
- L’Ecclésia ou ekklesia (en grec ancien : ἐκκλησία − l'assemblée) est l’Assemblée du peuple citoyen dans de nombreuses polis antiques et notamment dans la cité d’Athènes. Elle prend surtout de l'importance sous les réformes de Clisthène. Le mot a donné en français « Église » (assemblée des fidèles) et « ecclésiastique », entre autres. (fr)
- Ecclesia atau ekklesia (bahasa Yunani: ἐκκλησία) adalah majelis utama demokrasi kuno. Majelis tersebut adalah majelis populer, terbuka bagi warga laki-laki sepanjang mereka terkualifikasi untuk kewarganegaraan. (in)
- 민회(고대 그리스어: έκκλησία)는 고대 그리스의 여러 폴리스에서 개최된 시민 총회이다. 에클레시아(라틴어: ekklēsia)로도 표기된다. 어원은 '~으로 부터'라는 뜻을 가진 έκ와 '소집하다'하는 뜻을 가진 καλέω가 합져진 말이다. 폴리스 초기에 전사를 구성원으로 설치된 군사 회의가 기원이 되었다. 기원전 5세기에 직접 민주주의를 확립시킨 아테네의 민회가 특히 잘 알려져 있다. 프닉스 언덕에서 개최되었으며, 페리클레스 시대에 국정의 최고 의결 기관으로서의 지위를 확립시켰다. (ko)
- De Ekklèsia of Ecclesia, Oudgrieks: ἐκκλησία, van het werkwoord ἐκκαλέω 'oproepen', aangezien de Ekklèsia uit burgers bestond, die tot een vergadering werden opgeroepen, was de volksvergadering van het oude Athene. De Ekklèsia werd in eerste instantie slechts gevormd door een aantal burgers, die geschillen tussen de aristocratie en het volk dienden te beslechten, maar werd de vergadering van het hele volk, toen in de 6e eeuw v.Chr. de democratie in Athene ontstond, en werd daarmee binnen de polis het belangrijkste wetgevende orgaan. Het kreeg uitgebreide bestuurlijke bevoegdheden. (nl)
- L'ecclesia, nell'antica Atene, era l'assemblea del popolo (in greco antico: ἐκκλησία, ekklēsía: "assemblea"), che votava le leggi scritte dalla Boulé. (it)
- 民会（みんかい、古希: έκκλησία, ekklēsia, エックレーシア、英: ecclesia）とは、古代ギリシアの諸ポリスで開催された市民総会。エクレシアとも表記される。ポリス初期に戦士を構成員として設けられた軍会に起源が求められる。前5世紀に直接民主制を確立させたアテナイにおける民会がとりわけ良く知られている。プニュクスの丘で開催され、ペリクレス時代に国政の最高決議機関としての地位を確立させた。 (ja)
- Eklezja (gr. ἐκκλησία ekklēsía „zgromadzenie”) – Zgromadzenie Ludowe, zgromadzenie obywateli w demokracji ateńskiej w V i IV wieku p.n.e. Eklezja jako reprezentacja ogółu była najwyższą władzą w państwie, decydującą o polityce zagranicznej, sprawach wojskowych i niektórych sądowych. (pl)
- Экклеси́я (др.-греч. ἐκκλησία) в Древней Греции — высший орган государственной власти, народное собрание. В Афинах в V веке до н. э. «экклесией» называли верховный орган государства, осуществлявший законодательную, исполнительную и судебную власть. Принимать участие в деятельности экклесии мог любой афинский гражданин мужского пола, достигший 20-летнего возраста. Также «экклесией» называли другие верховные органы в демократических полисах. В олигархических полисах права экклесии были ограничены другими государственными органами типа советов и коллегий. В ряде государств народные собрания имели специальные названия: «апелла» — в Спарте, «агора» — в Дельфах и городах Фессалии, «» — в Аргосе, Эпидавре, Геле, Акраганте. (ru)
- 公民大會（希臘語：Εκκλησία του Δήμου；拉丁轉寫：Ekklīsía tou Dī́mou），為古希臘城邦公民為了議事而召開的大會。 以雅典為例，在公元前6世纪梭伦的立法改革前， 雅典公民大會（Ekklesia）已经存在，但最低阶级（Thetes）不被接纳，其审议程序由贵族控制。 根据雅典政制_(亚里士多德)(雅典人宪法)记载，梭伦通过立法允许所有公民有权进入雅典公民大會。 人们经常聚集到雅典城的广场中，对城内的事务进行探讨和投票。人群中没有代表，所以任何人都可以提议议题来投票，每个人都需要进行表决，结果采用多数决。为了使这个组织产生效果并具有公信力，至少6000人参与使得整个过程获得其正當性。 对雅典人来说，这种政府体制的优越性在于任何人都可以提供一项讨论议题，每个人在投票过程中作出自己的选择，这种方法促进了民主的发展。人民控制他们的政府使人们更高兴，因为他们可以坚持自己的意见并发挥作用，而不是通过一个官方团体或专断组织、甚至某个人来代替他们作出选择。 只有部分官员由雅典集会民主选举产生，大部分通过称为抽签的过程选出。 (zh)
- الاكيلازيا أو الإكلسا (باليونانية: ἐκκλησία) كان المجلس الرئيسي للديمقراطية في أثينا القديمة. كان المجلس الشعبي مفتوح لجميع المواطنين الذكور بمجرد تأهلهم للحصول على الجنسية. في عام 594 ق.م، سمح سولون لجميع المواطنين الأثينيين بالمشاركة، بغض النظر عن الطبقة، حتى (Solonian Constitution) (أدني طبقا طبقاً للقانون السولوني). كان المجلس مسؤول عن إعلان الحرب وعن الاستراتيجية العسكرية وانتخاب الإستراتيجوس وغيره من المسؤولين. وكان مسؤولاً عن ترشيح وانتخاب القضاة، وبالتالي انتخاب أعضاء اريوباغوس بشكل غير مباشر. كان لها القول الفصل في التشريع والحق في استدعاء قضاة التحقيق بعد سنتهم الرئاسية. وربما احتوى الاجتماع النموذجي للمجلس العام على نحو 6000 شخص، من مجموع السكان من 30.000 - 000.60 نسمة. ومع ذلك، كان من الصعب على الأفراد غير الأثرياء الذين يعيشون خارج المركز الحضري لأثينا الحضور إلى حين تقديم (ar)
- L'ecclesia o ekklesia (en grec antic: ἐκκλησία, en grec modern Εκκλησία, assemblea del poble) era la principal assemblea de la democràcia d'Atenes a l'antiga Grècia. Fou instaurada per Soló el 594 aC i tenia un caràcter popular, tots els ciutadans (homes, atès que eren els únics considerats ciutadans) majors de 18 anys podien accedir-hi. Al començament es reunien una vegada al mes, però més endavant es reunien tres o quatre vegades mensuals. L'agenda per a l'ekklesia l'establia la Bulé, el consell popular. Les votacions es feien a mà alçada. (ca)
- Η Εκκλησία του Δήμου ήταν η κύρια δημοκρατική συνέλευση στην αρχαία Αθήνα, και πραγματοποιούνταν στο λόφο της Πνύκας, στην Αρχαία Αγορά ή στο Θέατρο του Διονύσου. Από το 451 π.Χ. είχαν το δικαίωμα να μετέχουν σε αυτή όλοι οι ενήλικες Αθηναίοι που είχαν πλήρη πολιτικά δικαιώματα, τα οποία αποκτούσαν εφόσον ήταν και οι δύο γονείς τους αθηναίοι πολίτες και αφού είχαν εκπληρώσει τις διετείς στρατιωτικές τους υποχρεώσεις. Αποκλείονταν οι γυναίκες, οι μέτοικοι και οι δούλοι που δεν είχαν πολιτικά δικαιώματα καθώς και όσοι είχαν διαπράξει αδικήματα (άτιμοι). Οι πολίτες που στέλνονταν σε εκστρατείες και οι κάτοικοι της υπαίθρου δεν μπορούσαν πρακτικά να συμμετέχουν συστηματικά σε όλες τις συνεδριάσεις εξαιτίας της απόστασης (Θουκυδίδης, Iστοριών). Από γεωγραφική άποψη, η απόσταση των απώτατων ορίω (el)
- Die Ekklesia (altgriechisch ἐκκλησία ekklēsía) war eine Volksversammlung in den Städten (poleis) des antiken Griechenlands. Ihre Zusammensetzung und politischen Befugnisse waren in den Städten unterschiedlich ausgestaltet. Neben ekklesia kamen auch weitere Bezeichnungen vor. (de)
- La ekklesía o ecclesía (del griego antiguo «ἐκκλησία») era la principal asamblea de la democracia ateniense en la Grecia clásica. Fue instaurada por Solón en el 594 a. C. y tenía un carácter popular, abierta a todos los ciudadanos varones con 2 años de servicio militar, de padre y madre atenienses, incluso a los tetes. Al principio se reunían una vez al mes, pero más tarde llegaron a reunirse tres o cuatro veces mensuales. La agenda para la ekklesía la establecía la Boulé, el consejo de los quinientos (no confundir la Boulé con la asamblea popular) y las votaciones se hacían a mano alzada. (es)
- Atenasko demokrazia erakunderik garrantzitsuena Batzarra edo Eklesia (antzinako grezieraz: ἐκκλησία) zen. Batzarrean, hogei urtetik gorako herritarrek soilik har zezaketen parte. Hilean lau aldiz biltzen ziren, legeak bozkatzeko, gerrari eta bakeari buruzko erabakiak hartzeko, eta agintariak hantatzeko. Magistratuak arduratzen ziren Batzarrean erabakiak abian jartzeaz. Magistratu garrantzitsuenak hamar estrategak eta arkonteak ziren. Estrategak armadaren buruak ziren, eta arkonteak, berriz, auzitegienak eta erlijio-errituenak. (eu)
- A Eclésia (em grego: Εκκλησία; romaniz.: ekklesia) era a principal assembleia da democracia ateniense na Grécia Antiga. Era uma assembleia popular, aberta a todos os cidadãos do sexo masculino, com mais de vinte e um anos que tivessem prestado pelo menos dois anos de serviço militar e que fossem filhos de pai e mãe natural da pólis. Atuava no âmbito da política externa e detinha poderes de governação relativos à legislação, judiciais e executivos, como por exemplo, decidindo a destituição de magistrados. Também fiscalizava todos aqueles que detinham cargos de poder, de modo a que não abusassem do mesmo e desempenhassem as suas incumbências o melhor possível. (pt)
- Екклезія (дав.-гр. ᾽Εκκλησία) — народні збори в Стародавніх Афінах в період золотої афінської доби — Афінської демократії під проводом Перикла. Для залагодження соціальних конфліктів та суперечок екклесія була наділена повноваженнями обирати посередника із необмеженими повноваженнями — айсимнета, з яких найвідомішим був Солон. Щорічно екклесія обирала й агоранома. Засідання Народних зборів первісно відбувались на пагорбі Пнікс біля підніжжя Афінського акрополя, але пізніше були перенесені до театру Діоніса. Згодом зали для засідань Народних зборів називались еклесіастеріями. (uk)
|
