An Entity of Type: cleric, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Paul (born Saul of Tarsus; c. 5 – c. 64/65 AD), commonly known as Paul the Apostle and Saint Paul, was a Christian apostle (although not one of the original Twelve Apostles) who spread the teachings of Jesus in the first-century world. Generally regarded as one of the most important figures of the Apostolic Age, he founded several Christian communities in Asia Minor and Europe from the mid-40s to the mid-50s AD.

Property Value
dbo:abstract
  • Paulus von Tarsus (griechisch Παῦλος Paûlos, hebräischer Name שָׁאוּל Scha’ul (Saul), lateinisch Paulus; * vermutlich vor dem Jahr 10 in Tarsus/Kilikien; † nach 60, vermutlich in Rom) war nach dem Neuen Testament (NT) ein erfolgreicher Missionar des Urchristentums und einer der ersten christlichen Theologen. Als griechisch gebildeter Jude und gesetzestreuer Pharisäer mit römischem Bürgerrecht verfolgte Paulus zunächst die Anhänger Jesu Christi, dem er zu dessen Lebenszeit nie begegnet war. Seit seiner Bekehrung verstand er sich jedoch als von Gott berufener Apostel des Evangeliums für die Völker (Gal 1,15 f. ). Als solcher verkündete er vor allem Nichtjuden den auferstandenen Jesus Christus. Dazu bereiste er den östlichen Mittelmeerraum und gründete dort einige christliche Gemeinden. Durch seine Briefe blieb er mit ihnen in Kontakt. Diese ältesten erhaltenen urchristlichen Schriften bilden als sogenannte Paulusbriefe einen wesentlichen Teil des späteren NT. Wesentliches Kennzeichen der paulinischen Theologie ist die Konzentration des christlichen Glaubens auf die Kreuzigung und Auferstehung Jesu Christi mit ständigem Bezug auf die Verheißungen des Tanach. Durch die stellvertretende Erfüllung der Tora durch Jesus Christus, den Sohn Gottes, fand Paulus die Rechtfertigung des Menschen und seine Versöhnung mit Gott aus Gnade begründet. Diese Themen wurden in unterschiedlichen Interpretationen Grundbausteine für die Lehren vieler christlicher Konfessionen. Orthodoxe Kirchen, die Römisch-katholische Kirche, die Koptische Kirche, die Armenische Apostolische Kirche und die Anglikanische Gemeinschaft verehren Paulus als Heiligen. Die evangelischen Kirchen erinnern mit Gedenktagen an ihn. Seine Briefe haben Kirchenväter und führende christliche Theologen geprägt und damit die europäische Geistesgeschichte stark beeinflusst. Seit der Aufklärung sehen viele Historiker in Paulus den eigentlichen Gründer des Christentums als eigenständige Religion. (de)
  • Svatý Pavel z Tarsu či apoštol Pavel (hebrejsky שָׁאוּל מִטַּרְסוֹס‎ – Ša’ul mi-Tarsos; česky také Saul či Šavel) je jedna z nejdůležitějších biblických postav, o jejíchž osudech vypráví Nový zákon. Je řazen mezi apoštoly, přestože mezi původních dvanáct nepatřil a s Ježíšem se osobně nesetkal, kromě zázraku na cestě do Damašku. Jeho zásluhou se křesťanství začalo šířit mezi pohany a stalo se světovým náboženstvím. Proto je často považován za faktického zakladatele křesťanství. Podle tradice je autorem 14 listů Nového zákona, z nichž 7 se mu připisuje i dnes. (cs)
  • بولس الطرسوسي ويعرف عند المسيحيين بأنَّه بولس الرسول أو القديس بولس (أحياناً يُكتب اسمه بالعربية بحرف الصاد بولص)، هو أحد قادة الجيل المسيحي الأول وينظر إليه البعض على أنه ثاني أهم شخصية في تاريخ المسيحية بعد يسوع نفسه. يعرف من قبل المسيحيين برسول الأمم حيث يعتبرونه من أبرز من بشر بهذه الديانة في آسيا الصغرى وأوروبا، وكان له الكثير من المريدين والخصوم على حد سواء. يتوقع أنه لم يتمتع بذات المكانة التي خصها معاصروه من المسيحيين لبطرس أو ليعقوب أخي الرب، ومن خلال الرسائل التي تنسب إليه تتبين ملامح صراع خاضه بولس ليثبت شرعية ومصداقية عمله كرسول للمسيح. ساهم التأثير الذي خلفه بولس في المسيحية بجعله واحداً من أكبر القادة الدينيين في العالم على مر العصور. احتفل العالم المسيحي بين 29 حزيران 2008 و 29 حزيران 2009 باليبوبيل الألفي الثاني على مولده في طرسوس (أسية الصغرى). يعتبر بولس عموماً واحداً من أهم الشخصيات في العصر الرسولي، وفي منتصف سنة 30 إلى منتصف سنة 50 من الميلاد أسس العديد من الكنائس في آسيا الصغرى وأوروبا. واستفاد من وضعه كيهودي ومواطن روماني ليخدم كل من الجمهور اليهودي والروماني. وفقاً للكتابات في العهد الجديد وقبل تحوله، كرّس بولس حياته إلى اضطهاد تلاميذ يسوع الأوائل في منطقة القدس. في رواية أعمال الرسل (غالباً ما يشار إليها ببساطة باسم سفر أعمال الرسل)، كان بولس يسافر على الطريق من القدس إلى دمشق في مهمة "لاعتقالهم وإعادتهم إلى القدس" عندما ظهر له يسوع المُبعث من قبل ضوء كبير، مما أدى إلى أصابته بالعمى، ولكن بعد ثلاثة أيام، استعاد حنانيا بصره وبدأ بولس يبشر بأن يسوع الناصري هو المسيح اليهودي وابن الله. ما يقرب من نصف سفر أعمال الرسل يتناول حياة بولس وأعماله. ثلاثة عشر من الكتب السبعة والعشرين الموجودة في العهد الجديد تُنسب تقليديا إلى بولس. سبعة من الرسائل لا جدال فيها من قبل العلماء بأنها أصلية، بينما أربعة من الرسائل تعتبر على نطاق واسع مؤلفات منحولة، في حين أن تأليف الاثنين الأخيرين يخضع للنقاش. لم يتم تأكيد تأليف بولس للرسالة إلى العبرانيين في الرسالة نفسها وكان هناك شك بالفعل في القرن الثاني والثالث. لم يكن هناك جدال تقريباً من القرن الخامس إلى القرن السادس عشر أن بولس هو مؤلفها، ولكن هذه النظرة أصبحت الآن مرفوضة من قبل أغلبية العلماء. يعتقد بعض العلماء أن الستة رسائل المتنازع عليها قد جاءت من أتباع يكتبون باسم بولس، مستخدمين محتويات من رسائل بولس الباقية وغير الباقية. يجادل باحثون آخرون إن فكرة الانتحال للرسائل المتنازع عليها تثير الكثير من المشاكل. وفقا لباحثين آخرين، فقد حدث تزوير لها بعد وفاة بولس في محاولة من الكنيسة لضم أنصار بولس الغنوصيين. اليوم، لا تزال رسائل بولس تشكل جذور حيوية للاهوت والعبادة والحياة الرعوية في التقاليد الكاثوليكية والبروتستانتية للغرب المسيحي، وكذلك تقاليد الشرق الأرثوذكسية. وقد تم وصف تأثير بولس على الفكر والممارسة المسيحية على أنه "عميق كما هو منتشر"، من بين العديد من الرسل والمبشرين الآخرين المشاركين في انتشار الإيمان المسيحي. طور أوغسطينوس فكرة بولس أن الخلاص مبني على الإيمان وليس على "أعمال الشريعة". تأثر تفسير مارتن لوثر بكتابات بولس حول عقيدة سولا فيدي. (ar)
  • Ο Απόστολος Παύλος, γνωστός στον δυτικό κόσμο και ως Άγιος Παύλος γεννηθείς ως Σαούλ (Σαύλος, βλ. Πράξ. 7:58, 8:3 κ.ά.), (Ταρσός, Κιλικία αρχές 1ου αι. (5-15 μ.Χ.) – Ρώμη 66-68 μ.Χ.), ήταν Απόστολος και συγγραφέας των μισών περίπου βιβλίων της Καινής Διαθήκης. Ήταν μία από τις σπουδαιότερες προσωπικότητες της πρώιμης εποχής του Χριστιανισμού, υποστηρικτής της παγκοσμιότητας της Διδασκαλίας Του Ιησού. Για τον λόγο αυτό, έλαβε το όνομα «Ἀπόστολος τῶν ἐθνῶν». (el)
  • Paŭlo de Tarso (greke: Παῦλος; mortinta inter 65 kaj 67 en Romo) estis en kristanismo la "apostolo de la paganoj", kiu disvastigis kristanismon ekster la judaro. La tempo de lia naskiĝo ne estas sciata. Pluraj branĉoj de kristanismo, ankaŭ katolikismo, kultas lin kiel sanktulon. Sankta Paŭlo transformis kristanismon, tiam sekton de judismo fonditan de Jesuo Kristo, en mondan religion. Antaŭ Paŭlo, la nova kredo estis predikata ĉefe al judoj, sed Paŭlo, kun aliaj, disvastigis ĝin al Anatolio, Grekio, Ilirio, Italio kaj Hispanio. Li reinterpretis la kredon, farante ĝin aplikebla kaj pli akceptebla al ne-judoj. Li estas la precipa interpretisto de Jesuo: li kaj liaj sekvintoj verkis 56% da la Nova Testamento de la Biblio. (La Nova Testamento estas je 56 % paŭla, je 20 % johana, je 13 % matea, je 11 % petra kaj je malpli ol 1 % ali-origina). Laŭ judismo kaj antaŭ-paŭla kristanismo (kiu estis nura sekto de judismo), oni devas obei la Leĝon de Moseo – la ŝabaton, cirkumcidon, koŝeron, ktp. Sed Paŭlo diras, ke savo ne venas de la Leĝo, kiu estis nur lernejo por la judoj, sed per kredo je Kristo, kies morto sur la kruco estis ofero por niaj pekoj. Papo Benedikto la 16-a proklamis la periodon de la 28-a de junio 2008 ĝis la 29-a de junio 2009 „jaro de Sankta Paŭlo". (eo)
  • Paulo Tarsokoa edo San Paulo (antzinako grezieraz: Παῦλος Paulos, c. 5 – c. 67), jatorriz Saulo Tarsokoa (antzinako grezieraz: Σαῦλος, Saulos; hebreeraz: שאול התרסי‎, Šaʾul HaTarsi), Petrirekin batera, Aurreko Elizako buru nagusietakoa izan zen. Itun Berriaren arabera, Paulok ez zuen Jesus bera ezagutu, Hamabi Apostoluek bezala. Baina kristau-fedea bereganatu zuen bidean Jesus piztuaren irudia supituki ikustean (1 Korintoarrak 15:8-9), eta irudi horretan oinarritzen zuen bere ahalmena. Horregatik, "jentilen apostolua" deitu ohi zaio. Pauloren historia Apostoluen Eginetan kontatzen da batez ere. Horrez gainera, Itun Berriko 14 gutunen ustezko egilea da. Gutunok ospe handia eskuratu zuten hasierako kristauen artean. proposatutako lehendabiziko Itun Berriko kanonean toki garrantzitsua zuten, eta, azkenean, finkatutako kanonean ere sartu ziren. Itun Berriko lehen idatzitako testuak dira. (eu)
  • Paul de Tarse ou saint Paul, portant aussi le nom juif de Saul, né au début du Ier siècle probablement à Tarse en Cilicie et mort vers 67 à Rome, est une personnalité du christianisme primitif. Juif et citoyen romain de naissance, il persécute les disciples de Jésus de Nazareth avant de se revendiquer apôtre de ce dernier, bien qu'il n'appartienne pas au cercle des Douze. Paul de Tarse devient dès lors l'une des figures majeures de la diffusion du christianisme en-dehors des cercles juifs et judéo-chrétiens ainsi que dans certaines des premières communautés chrétiennes en Asie mineure, en Grèce et à Rome. La tradition chrétienne le surnomme pour cette raison l'« Apôtre des Gentils » c'est-à-dire des non-juifs, ou encore l'« Apôtre des Nations ». Au cours de sa mission itinérante, qui s'étale des années 40 aux années 60, il adresse un certain nombre de lettres à ces nouvelles communautés. Ces lettres, dites « épîtres pauliniennes » écrites avant les Évangiles, sont les documents les plus anciens du christianisme. Elles représentent l'un des fondements de la théologie chrétienne, en particulier dans le domaine de la christologie, mais aussi, d'un point de vue historique, une source majeure sur les origines du christianisme. (fr)
  • Pablo de Tarso, de nombre judío Saulo de Tarso o Saulo Pablo,​​ y más conocido como san Pablo (Tarso, Cilicia 5-10 d. C.​-Roma, 58-67​), es llamado el «Apóstol de los gentiles», el «Apóstol de las naciones», o simplemente «el Apóstol».​ Fundador de comunidades cristianas, evangelizador en varios de los más importantes centros urbanos del Imperio romano tales como Antioquía, Corinto, Éfeso y Roma, y redactor de algunos de los primeros escritos canónicos cristianos —incluyendo el más antiguo conocido, la Primera epístola a los tesalonicenses—, Pablo constituye una personalidad de primer orden del cristianismo primitivo,​​ y una de las figuras más influyentes en toda la historia del cristianismo.​​ Del análisis de sus epístolas auténticas, surge que Pablo de Tarso reunía en su personalidad sus raíces judías, la gran influencia que sobre él tuvo la cultura helénica y su reconocida interacción con el Imperio romano, cuya ciudadanía —en el decir del libro de los Hechos de los Apóstoles— ejerció. Pablo se sirvió de este conjunto de condiciones para fundar varios de los primeros centros cristianos y para anunciar la figura de Jesucristo tanto a judíos como a gentiles. Sin haber pertenecido al círculo inicial de los Doce Apóstoles, y recorriendo caminos marcados por incomprensiones y adversidades,​ Pablo se constituyó en artífice eminente en la construcción y expansión del cristianismo en el Imperio romano, merced a su talento, a su convicción y a su carácter indiscutiblemente misionero.​​ Su pensamiento conformó el llamado cristianismo paulino, una de las cuatro corrientes básicas del cristianismo primitivo que terminaron por integrar el canon bíblico.​ De las llamadas epístolas paulinas, la Epístola a los romanos, la Primera y la Segunda epístola a los corintios, la Epístola a los gálatas, la Epístola a los filipenses, la Primera epístola a los tesalonicenses y la Epístola a Filemón tienen en Pablo de Tarso su autor prácticamente indiscutido. Ellas son, junto con el libro de los Hechos de los Apóstoles, las fuentes primarias independientes cuyo exhaustivo estudio científico-literario permitió fijar algunas fechas de su vida, establecer una cronología relativamente precisa de su actividad, y una semblanza bastante acabada de su apasionada personalidad.​ Sus escritos, de los que han llegado a la actualidad copias tan antiguas como el papiro 46 datado de los años 175-225, fueron aceptados unánimemente por todas las Iglesias cristianas. Su figura, asociada con la cumbre de la mística experimental cristiana, resultó inspiradora en artes tan diversas como la arquitectura, la escultura, la pintura, la literatura, y la cinematografía y es para el cristianismo, ya desde sus primeros tiempos, una fuente ineludible de doctrina y de espiritualidad.​ (es)
  • Paul (born Saul of Tarsus; c. 5 – c. 64/65 AD), commonly known as Paul the Apostle and Saint Paul, was a Christian apostle (although not one of the original Twelve Apostles) who spread the teachings of Jesus in the first-century world. Generally regarded as one of the most important figures of the Apostolic Age, he founded several Christian communities in Asia Minor and Europe from the mid-40s to the mid-50s AD. According to the New Testament book Acts of the Apostles, Paul was a Pharisee; he participated in the persecution of early disciples of Jesus, possibly Hellenised diaspora Jews converted to Christianity, in the area of Jerusalem, prior to his conversion. In the narrative of Acts, Paul was traveling on the road from Jerusalem to Damascus on a mission to "arrest them and bring them back to Jerusalem" when the risen Christ appeared to him in a great bright light. He was struck blind, but after three days his sight was restored by Ananias of Damascus and Paul began to preach that Jesus of Nazareth was the Jewish messiah and the Son of God. Approximately half of the Acts of the Apostles deals with Paul's life and works. Fourteen of the 27 books in the New Testament have traditionally been attributed to Paul. Seven of the Pauline epistles are undisputed by scholars as being authentic, with varying degrees of argument about the remainder. Pauline authorship of the Epistle to the Hebrews is not asserted in the Epistle itself and was already doubted in the 2nd and 3rd centuries. It was almost unquestioningly accepted from the 5th to the 16th centuries that Paul was the author of Hebrews, but that view is now almost universally rejected by scholars. The other six are believed by some scholars to have come from followers writing in his name, using material from Paul's surviving letters and letters written by him that no longer survive. Other scholars argue that the idea of a pseudonymous author for the disputed epistles raises many problems. Today, Paul's epistles continue to be vital roots of the theology, worship and pastoral life in the Latin and Protestant traditions of the West, as well as the Eastern Catholic and Orthodox traditions of the East. Paul's influence on Christian thought and practice has been characterized as being as "profound as it is pervasive", among that of many other apostles and missionaries involved in the spread of the Christian faith. (en)
  • Paolo di Tarso, nato con il nome di Saulo e noto come san Paolo per il culto tributatogli (Tarso, 4 – Roma, 64 o 67), è stato uno degli apostoli. È stato l'«apostolo dei Gentili», ἐθνῶν ἀπόστολος, ovvero il principale (secondo gli Atti degli Apostoli non il primo) missionario del Vangelo di Gesù tra i pagani greci e romani. Secondo i testi biblici, Paolo era un ebreo ellenizzato, che godeva della cittadinanza romana. Non conobbe direttamente Gesù, sebbene a lui coevo, e, come tanti connazionali, avversava la neo-istituita Chiesa cristiana, arrivando a perseguitarla direttamente. Sempre secondo la narrazione biblica, Paolo si convertì al cristianesimo mentre, recandosi da Gerusalemme a Damasco per organizzare la repressione dei cristiani della città, fu improvvisamente avvolto da una luce fortissima e udì la voce di Gesù che gli diceva: "Saul, Saul, perché mi perseguiti?". Reso cieco da quella luce divina, vagò per tre giorni a Damasco, dove fu poi guarito dal capo della piccola comunità cristiana di quella città, Anania. L'episodio, noto come "conversione di Paolo", diede l'inizio all'opera di evangelizzazione di Paolo. Come gli altri primi missionari cristiani, rivolse inizialmente la sua predicazione agli ebrei, ma in seguito si dedicò prevalentemente ai «Gentili». I territori da lui toccati nella predicazione itinerante furono in principio l'Arabia (attuale Giordania), poi soprattutto l'Acaia (attuale Grecia) e l'Asia minore (attuale Turchia). Il successo di questa predicazione lo spinse a scontrarsi con alcuni cristiani di origine ebraica, che volevano imporre ai pagani convertiti l'osservanza dell'intera legge religiosa ebraica, in primis la circoncisione. Paolo si oppose fortemente a questa richiesta e, con il suo carattere energico e appassionato, ne uscì vittorioso. Fu fatto imprigionare dagli ebrei a Gerusalemme con l'accusa di turbare l'ordine pubblico. Appellatosi al giudizio dell'imperatore – come era suo diritto, in quanto cittadino romano – Paolo fu condotto a Roma, dove fu costretto per alcuni anni agli arresti domiciliari, riuscendo però a continuare la sua predicazione. Morì vittima della Persecuzione di Nerone e venne decapitato nel 64 o nel 67 d.C.. L'influenza storica di Paolo nell'elaborazione della teologia cristiana è stata enorme: mentre i Vangeli si occupano prevalentemente di narrare le parole e le opere di Gesù, le lettere paoline definiscono i fondamenti dottrinali del valore salvifico della sua incarnazione, passione, morte e risurrezione – ripresi dai più eminenti pensatori cristiani dei due millenni successivi. (it)
  • 바울로(바울, 바오로, 바울로스, 고대 그리스어: Παυλος 파울로스[*], 라틴어: Paulus 파울루스[*])는 초기 기독교의 사도로, 신약성경의 주요 부분인 바울로 서신을 저술한 인물이다. 신약성경 사도행전에 따르면 그는 예수를 믿는 자들을 앞장서서 박해하였으나, 예수의 음성을 들은 이후 회심하여 이후 기독교의 초기 신앙에 막대한 영향을 끼쳤다. 회심하기 전의 이름은 '큰 사람'이라는 뜻의 '사울'(שָׁאוּל)로 불렸다. 고대 로마의 속주였던 소아시아 키리키아 지방(현재의 터키)의 중심 도시 타르수스(다소) 출신이다. 천주교 및 정교회에서는 성인으로 기리며, 축일은 베드로와 같은 6월 29일(천주교), 7월 12일(정교회)이다. (ko)
  • パウロ(希: Παῦλος、? - 60年頃)は、初期キリスト教の使徒であり、新約聖書の著者の一人。はじめはサンヘドリンと共にイエスの信徒を迫害していたが、回心してイエスを信じる者となり、ヘレニズム世界に伝道を行った。ユダヤ名でサウロ(ヘブライ語: שָׁאוּל‎、Šāʼûl)とも呼ばれる。古代ローマの属州キリキアの州都タルソス(今のトルコ中南部メルスィン県のタルスス)生まれのユダヤ人。 (ja)
  • Paulus (Oudgrieks: Παῦλος, Paulos; Hebreeuws: שאול התרסי, Šaʾul HaTarsi, "Saul van Tarsus") (Tarsus (Cilicië), ca. 3 - waarschijnlijk Rome, na 60) was een leider in het vroege christendom en speelde een centrale rol in de vroege ontwikkeling en verspreiding van het christendom in de gebieden rondom de Middellandse Zee, in het bijzonder in Klein-Azië en Griekenland. (nl)
  • Paweł z Tarsu, Paweł Apostoł, Szaweł, hebr. ‏שָׁאוּל התרסי‎ Szaul ha-Tarsi (ur. ok. 5–10 w Tarsie w Cylicji, zm. ok. 64–67 w Rzymie) – Żyd z Tarsu, święty chrześcijański, męczennik za wiarę. Wprawdzie nie należał do grona dwunastu Apostołów, ani uczniów Jezusa, jednak tradycja chrześcijańska nadała mu tytuł Apostoła Narodów. Przed swoim nawróceniem był faryzeuszem i prześladowcą chrześcijan. Stał za ukamienowaniem św. Szczepana. Dokonał radykalnej konwersji w następstwie nadprzyrodzonego widzenia Chrystusa pod Damaszkiem. Podczas swoich podróży misyjnych przemierzył lądem i morzem ponad trzydzieści tysięcy kilometrów. W okresie od połowy lat 30. do połowy lat 50. naszej ery założył kilka wspólnot chrześcijańskich w Azji Mniejszej i Europie. Powszechnie uchodzi za twórcę uniwersalnego modelu Kościoła, w którym poganie mają równy dostęp do łaski z wyznawcami pochodzenia żydowskiego. Jest autorem listów, wchodzących w skład Nowego Testamentu i jednym z głównych bohaterów Dziejów Apostolskich. Jego zaangażowanie ewangelizacyjne uczyniło z chrześcijaństwa wyznanie o zasięgu globalnym i położyło fundament pod najtrwalszą rewolucję społeczną w historii. Zasługuje tym samym na miano drugiego po Jezusie założyciela chrześcijaństwa. Odbiera cześć wraz ze św. Piotrem Apostołem. Jest wymieniany w modlitwie eucharystycznej Kanonu Rzymskiego. (pl)
  • Paulo (nascido Saulo de Tarso; c. 5 AD), comumente conhecido como Paulo de Tarso ou São Paulo, foi um dos mais influentes escritores, teólogos e pregadores do cristianismo cujas obras compõem parte significativa do Novo Testamento. A influência que exerceu no pensamento cristão, chamada "paulinismo", foi fundamental por causa do seu papel como preeminente apóstolo do Cristianismo durante a propagação inicial do Evangelho pelo Império Romano. Paulo também exerce uma grande influência na filosofia cristã, tendo Agostinho de Hipona e Tomás de Aquino usufruido de seu pensamento. Conhecido também como Saulo, se dedicava à perseguição dos primeiros discípulos de Jesus na região de Jerusalém. De acordo com o relato na Bíblia, durante uma viagem entre Jerusalém e Damasco, numa missão para que, encontrando fiéis por lá, "os levasse presos a Jerusalém", Saulo teve uma visão de Jesus envolto numa grande luz, ficou cego, mas teve a visão recuperada após três dias por Ananias, que também o batizou. Começou então a pregar o Cristianismo. Juntamente com Simão Pedro e Tiago, o Justo, ele foi um dos mais proeminentes líderes do nascente cristianismo. Era também cidadão romano, o que lhe conferia uma situação legal privilegiada. A questão de sua cidadania romana gera certa curiosidade. Paulo afirma em Atos 22, 28 ser romano "de nascimento". Tal declaração parece indicar que o apóstolo herdou essa posição de seu pai. Treze epístolas no Novo Testamento são atribuídas a Paulo, mas a sua autoria em sete delas é contestada por estudiosos modernos. Agostinho desenvolveu a ideia de Paulo que a salvação é baseada na fé e não nas "obras da Lei". A interpretação de Martinho Lutero das obras de Paulo influenciou fortemente sua doutrina de sola fide. A conversão de Paulo mudou radicalmente o curso de sua vida. Com suas atividades missionárias e obras, Paulo acabou transformando as crenças religiosas e a filosofia de toda a região da bacia do Mediterrâneo. Sua liderança, influência e legado levaram à formação de comunidades dominadas por grupos gentios que adoravam o Deus de Israel, aderiam ao código moral judaico, mas que abandonaram o ritual e as obrigações alimentares da Lei Mosaica por causa dos ensinamentos de Paulo sobre a vida e obra de Jesus e seu "Novo Testamento", fundamentados na morte de Jesus e na sua ressurreição. (pt)
  • Апо́стол Па́вел (урождённый Саул; Савл; Шауль; ивр. ‏שאול‏‎ «выпрошенный, вымоленный»; Саул из Тарса (Киликия); Савл Та́рсянин; ивр. ‏שאול התרסי‏‎; Šaʾul HaTarsi; др.-греч. Σαούλ (Saul), Σαῦλος (Saulos); позднее Παῦλος (Paulos); лат. Paulus или Paullus «малый»; предп. 5/10, Тарс — 64/67, Рим) — «апостол язычников»; не входит в число двенадцати апостолов и семидесяти апостолов. Вместе с апостолом Петром называется «первоверховным» апостолом. Основными источниками информации о жизни апостола Павла являются новозаветная книга Деяния святых апостолов и отчасти Послания самого апостола Павла. Как воинствующий фарисей, Савл участвовал в преследовании первых христиан, заточая их в тюрьмы. Он выпросил у первосвященника письма в Дамаск к синагогам, чтобы там арестовывать последователей учения Иисуса Христа. На пути в Дамаск от внезапного ярчайшего света с неба ослеп и, услышав укоризненный голос Иисуса, уверовал в Него. Шедшие с ним привели Савла в Дамаск, где он был исцелён от слепоты Ананией и принял крещение. Уже в Дамаске Савл стал проповедовать в синагогах об Иисусе, что Он есть Сын Божий. На Кипре обратил ко Христу проконсула Сергия Павла, после этого Савл именуется Павлом. Им были созданы многочисленные христианские общины на территории Малой Азии и Балканского полуострова. Проповедовал учение о спасении не делами, а верой и силой благодати, и окончательно обособил христианское учение от иудаизма и иудействующих христиан. Был схвачен в Иерусалиме и доставлен по его просьбе в Рим, где по приговору суда обезглавлен 29 июня, в день, когда распяли апостола Петра. Четырнадцать Посланий Павла общинам и отдельным людям составляют значительную часть Нового Завета и являются одними из главных текстов христианского богословия. В этих посланиях, являющихся дополнением к Евангельскому учению, Павел разъяснил учение Иисуса Христа, подтвердил необходимость совершения Таинства Евхаристии, опроверг иудеохристианство. Послания апостола Павла широко употребляются в христианском богослужении: отрывки из них читаются при совершении Божественной литургии и некоторых других богослужений (см. книгу Апостол), а также на различных требах. Художественно-символически изображается лысеющим и бородатым, в красно-зелёном одеянии, с мечом, которым его обезглавили или как с мечом духовным, который есть Слово Божие (Еф. 6:17), и с книгой посланий в руках. (ru)
  • Paulus (antik grekiska: Παῦλος, Paulos; hebreiska: שאול התרסי, Saul från Tarsus) född cirka 4 i Tarsus i det romerska kejsardömet, död cirka 64–65 (avrättad med svärd) i Rom, var en judisk-romersk apostel, missionär, teolog och författare till flera brev som ingår i Nya Testamentet. Han anses ha spelat en mycket stor roll för utformningen och spridningen av den tidiga kristendomen. De främsta källorna till Paulus åskådning och levnad finns i de brev i Nya Testamentet som tillskrivs honom. Paulus var av judisk börd och härstammade, liksom sin namne Saul, tillika Israels förste kung, enligt egna uppgifter i Romarbrevet 11:1, från patriarken Jakobs yngste son Benjamin. En av skildringarna av Paulus omvändelse och kallelse i Apostlagärningarna har en referens till berättelsen om när David, som då förföljdes av kung Saul, inte använde sig av möjligheten att döda Saul (Första Samuelsboken 26:18, Apostlagärningarna 9:4). Själv beskriver han händelsen i framför allt Galaterbrevet 1:15–16. Paulus influenser på det kristna tänkandet har hävdats vara betydelsefullare än inflytandet från någon annan av Nya Testamentets författare. Inte minst på grund av att han (liksom Petrus i Apostlagärningarna) så tydligt utvecklar den tidigkristna hållningen att tron på och frälsningen i Jesus Kristus gör iakttagandet av halakiska regler (de ceremoniella judiska renlighetslagarna om kost, omskärelse, med mera) onödigt för hedningar (icke-judar) och deras frälsning ("rättfärdiggörelse"). Paulus har i sina texter flera liknelser som anspelar på idrottens och sportens värld, bland annat löpning och boxning. Paulus helgondag firas den 29 juni, som skall ha varit hans dödsdag. (sv)
  • 保羅(天主教譯保祿,唐朝景教譯寶路法王;古希臘語:Παῦλος,拉丁語:Paulus;约3年-约67年),本名掃羅(Saul),又稱大數的掃羅(Saul of Tarsus)。他是早期教會最具有影响力的传教士之一,基督徒的第一代领导人之一,因为他首创向非犹太人转播耶穌基督的福音,所以被奉為的使徒,但他並不是耶穌的十二使徒之一。在诸多参与基督信仰传播活动的使徒与传教士之中,保羅通常被认为是除了耶穌基督之外,整个基督教历史上最重要的人,并且是史上最伟大的宗教领导者之一。《新约圣经》诸书约有一半是由他所写。他在整个罗马帝国的早期基督教社群之中传播耶穌基督的福音,是第一位安提约基雅主教。自三十几岁至五十几岁,他在小亚细亚建立了好几个教会,在欧洲建立了至少三个,包括哥林多教会。他一生中至少進行了三次漫長的宣教之旅,足跡遍至小亞細亞、希臘、義大利各地,在外邦人中建立了許多教會,影響深遠。 在天主教會及聖公會,其紀念聖日為6月29日,與圣彼得聯合慶祝。 (zh)
  • Апо́стол Павло́ (Савло, Саул, івр. שאול‎ (Шауль), івр. שאול התרסי‎ Šaʾul HaTarsi (Шауль з Тарсу); дав.-гр. Σαούλ (Saul), Σαῦλος (Saulos) та Παῦλος (Paulos); лат. Paulus чи Paullus; нар. на початку 1 ст. — † між 63 і 67 роками) — найвизначніший християнський місіонер, «апостол народів» та один з перших богословів християнства. (uk)
dbo:birthPlace
dbo:birthYear
  • 0005-01-01 (xsd:gYear)
dbo:deathPlace
dbo:deathYear
  • 0064-01-01 (xsd:gYear)
dbo:majorShrine
dbo:thumbnail
dbo:title
  • Apostle to the Gentiles, Martyr (en)
dbo:veneratedIn
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 24140 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 159466 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1073554892 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:attributes
  • Christian martyrdom, sword, book (en)
dbp:birthName
  • Saul of Tarsus (en)
dbp:birthPlace
dbp:border
  • 1 (xsd:integer)
dbp:canonizedDate
dbp:caption
  • St Paul by Peter Paul Rubens (en)
dbp:deathPlace
  • Rome, Italia, Roman Empire (en)
dbp:feastDay
  • (en)
  • --01-25
  • --02-10
  • --06-29
  • --06-30
  • --11-18
  • Saturday before the sixth Sunday after Pentecost – Feast of the Twelve Apostles and Paul the thirteenth Apostle (en)
dbp:fontsize
  • 90.0
dbp:group
  • note (en)
dbp:honorificPrefix
dbp:majorShrine
dbp:name
  • Paul the Apostle (en)
  • "disputed" (en)
  • "persecution" (en)
dbp:patronage
  • Missionaries, theologians, evangelists, and Gentile Christians (en)
dbp:quote
  • Paul redefined the people of Israel, those he calls the "true Israel" and the "true circumcision" as those who had faith in the heavenly Christ, thus excluding those he called "Israel after the flesh" from his new covenant . He also held the view that the Torah given to Moses was valid "until Christ came," so that even Jews are no longer "under the Torah," nor obligated to follow the commandments or mitzvot as given to Moses. (en)
  • Visit any church service, Roman Catholic, Protestant or Greek Orthodox, and it is the apostle Paul and his ideas that are central – in the hymns, the creeds, the sermons, the invocation and benediction, and of course, the rituals of baptism and the Holy Communion or Mass. Whether birth, baptism, confirmation, marriage or death, it is predominantly Paul who is evoked to express meaning and significance. (en)
dbp:salign
  • center (en)
dbp:source
  • —Professor James D. Tabor for the Huffington Post (en)
dbp:titles
  • Apostle to the Gentiles, Martyr (en)
dbp:veneratedIn
  • All Christian denominations that venerate saints (en)
dbp:width
  • 30.0
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wordnet_type
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Svatý Pavel z Tarsu či apoštol Pavel (hebrejsky שָׁאוּל מִטַּרְסוֹס‎ – Ša’ul mi-Tarsos; česky také Saul či Šavel) je jedna z nejdůležitějších biblických postav, o jejíchž osudech vypráví Nový zákon. Je řazen mezi apoštoly, přestože mezi původních dvanáct nepatřil a s Ježíšem se osobně nesetkal, kromě zázraku na cestě do Damašku. Jeho zásluhou se křesťanství začalo šířit mezi pohany a stalo se světovým náboženstvím. Proto je často považován za faktického zakladatele křesťanství. Podle tradice je autorem 14 listů Nového zákona, z nichž 7 se mu připisuje i dnes. (cs)
  • Ο Απόστολος Παύλος, γνωστός στον δυτικό κόσμο και ως Άγιος Παύλος γεννηθείς ως Σαούλ (Σαύλος, βλ. Πράξ. 7:58, 8:3 κ.ά.), (Ταρσός, Κιλικία αρχές 1ου αι. (5-15 μ.Χ.) – Ρώμη 66-68 μ.Χ.), ήταν Απόστολος και συγγραφέας των μισών περίπου βιβλίων της Καινής Διαθήκης. Ήταν μία από τις σπουδαιότερες προσωπικότητες της πρώιμης εποχής του Χριστιανισμού, υποστηρικτής της παγκοσμιότητας της Διδασκαλίας Του Ιησού. Για τον λόγο αυτό, έλαβε το όνομα «Ἀπόστολος τῶν ἐθνῶν». (el)
  • 바울로(바울, 바오로, 바울로스, 고대 그리스어: Παυλος 파울로스[*], 라틴어: Paulus 파울루스[*])는 초기 기독교의 사도로, 신약성경의 주요 부분인 바울로 서신을 저술한 인물이다. 신약성경 사도행전에 따르면 그는 예수를 믿는 자들을 앞장서서 박해하였으나, 예수의 음성을 들은 이후 회심하여 이후 기독교의 초기 신앙에 막대한 영향을 끼쳤다. 회심하기 전의 이름은 '큰 사람'이라는 뜻의 '사울'(שָׁאוּל)로 불렸다. 고대 로마의 속주였던 소아시아 키리키아 지방(현재의 터키)의 중심 도시 타르수스(다소) 출신이다. 천주교 및 정교회에서는 성인으로 기리며, 축일은 베드로와 같은 6월 29일(천주교), 7월 12일(정교회)이다. (ko)
  • パウロ(希: Παῦλος、? - 60年頃)は、初期キリスト教の使徒であり、新約聖書の著者の一人。はじめはサンヘドリンと共にイエスの信徒を迫害していたが、回心してイエスを信じる者となり、ヘレニズム世界に伝道を行った。ユダヤ名でサウロ(ヘブライ語: שָׁאוּל‎、Šāʼûl)とも呼ばれる。古代ローマの属州キリキアの州都タルソス(今のトルコ中南部メルスィン県のタルスス)生まれのユダヤ人。 (ja)
  • Paulus (Oudgrieks: Παῦλος, Paulos; Hebreeuws: שאול התרסי, Šaʾul HaTarsi, "Saul van Tarsus") (Tarsus (Cilicië), ca. 3 - waarschijnlijk Rome, na 60) was een leider in het vroege christendom en speelde een centrale rol in de vroege ontwikkeling en verspreiding van het christendom in de gebieden rondom de Middellandse Zee, in het bijzonder in Klein-Azië en Griekenland. (nl)
  • 保羅(天主教譯保祿,唐朝景教譯寶路法王;古希臘語:Παῦλος,拉丁語:Paulus;约3年-约67年),本名掃羅(Saul),又稱大數的掃羅(Saul of Tarsus)。他是早期教會最具有影响力的传教士之一,基督徒的第一代领导人之一,因为他首创向非犹太人转播耶穌基督的福音,所以被奉為的使徒,但他並不是耶穌的十二使徒之一。在诸多参与基督信仰传播活动的使徒与传教士之中,保羅通常被认为是除了耶穌基督之外,整个基督教历史上最重要的人,并且是史上最伟大的宗教领导者之一。《新约圣经》诸书约有一半是由他所写。他在整个罗马帝国的早期基督教社群之中传播耶穌基督的福音,是第一位安提约基雅主教。自三十几岁至五十几岁,他在小亚细亚建立了好几个教会,在欧洲建立了至少三个,包括哥林多教会。他一生中至少進行了三次漫長的宣教之旅,足跡遍至小亞細亞、希臘、義大利各地,在外邦人中建立了許多教會,影響深遠。 在天主教會及聖公會,其紀念聖日為6月29日,與圣彼得聯合慶祝。 (zh)
  • Апо́стол Павло́ (Савло, Саул, івр. שאול‎ (Шауль), івр. שאול התרסי‎ Šaʾul HaTarsi (Шауль з Тарсу); дав.-гр. Σαούλ (Saul), Σαῦλος (Saulos) та Παῦλος (Paulos); лат. Paulus чи Paullus; нар. на початку 1 ст. — † між 63 і 67 роками) — найвизначніший християнський місіонер, «апостол народів» та один з перших богословів християнства. (uk)
  • بولس الطرسوسي ويعرف عند المسيحيين بأنَّه بولس الرسول أو القديس بولس (أحياناً يُكتب اسمه بالعربية بحرف الصاد بولص)، هو أحد قادة الجيل المسيحي الأول وينظر إليه البعض على أنه ثاني أهم شخصية في تاريخ المسيحية بعد يسوع نفسه. يعرف من قبل المسيحيين برسول الأمم حيث يعتبرونه من أبرز من بشر بهذه الديانة في آسيا الصغرى وأوروبا، وكان له الكثير من المريدين والخصوم على حد سواء. يتوقع أنه لم يتمتع بذات المكانة التي خصها معاصروه من المسيحيين لبطرس أو ليعقوب أخي الرب، ومن خلال الرسائل التي تنسب إليه تتبين ملامح صراع خاضه بولس ليثبت شرعية ومصداقية عمله كرسول للمسيح. ساهم التأثير الذي خلفه بولس في المسيحية بجعله واحداً من أكبر القادة الدينيين في العالم على مر العصور. احتفل العالم المسيحي بين 29 حزيران 2008 و 29 حزيران 2009 باليبوبيل الألفي الثاني على مولده في طرسوس (أسية الصغرى). (ar)
  • Paulus von Tarsus (griechisch Παῦλος Paûlos, hebräischer Name שָׁאוּל Scha’ul (Saul), lateinisch Paulus; * vermutlich vor dem Jahr 10 in Tarsus/Kilikien; † nach 60, vermutlich in Rom) war nach dem Neuen Testament (NT) ein erfolgreicher Missionar des Urchristentums und einer der ersten christlichen Theologen. (de)
  • Paŭlo de Tarso (greke: Παῦλος; mortinta inter 65 kaj 67 en Romo) estis en kristanismo la "apostolo de la paganoj", kiu disvastigis kristanismon ekster la judaro. La tempo de lia naskiĝo ne estas sciata. Pluraj branĉoj de kristanismo, ankaŭ katolikismo, kultas lin kiel sanktulon. Laŭ judismo kaj antaŭ-paŭla kristanismo (kiu estis nura sekto de judismo), oni devas obei la Leĝon de Moseo – la ŝabaton, cirkumcidon, koŝeron, ktp. Sed Paŭlo diras, ke savo ne venas de la Leĝo, kiu estis nur lernejo por la judoj, sed per kredo je Kristo, kies morto sur la kruco estis ofero por niaj pekoj. (eo)
  • Paulo Tarsokoa edo San Paulo (antzinako grezieraz: Παῦλος Paulos, c. 5 – c. 67), jatorriz Saulo Tarsokoa (antzinako grezieraz: Σαῦλος, Saulos; hebreeraz: שאול התרסי‎, Šaʾul HaTarsi), Petrirekin batera, Aurreko Elizako buru nagusietakoa izan zen. Itun Berriaren arabera, Paulok ez zuen Jesus bera ezagutu, Hamabi Apostoluek bezala. Baina kristau-fedea bereganatu zuen bidean Jesus piztuaren irudia supituki ikustean (1 Korintoarrak 15:8-9), eta irudi horretan oinarritzen zuen bere ahalmena. Horregatik, "jentilen apostolua" deitu ohi zaio. (eu)
  • Paul de Tarse ou saint Paul, portant aussi le nom juif de Saul, né au début du Ier siècle probablement à Tarse en Cilicie et mort vers 67 à Rome, est une personnalité du christianisme primitif. Juif et citoyen romain de naissance, il persécute les disciples de Jésus de Nazareth avant de se revendiquer apôtre de ce dernier, bien qu'il n'appartienne pas au cercle des Douze. (fr)
  • Pablo de Tarso, de nombre judío Saulo de Tarso o Saulo Pablo,​​ y más conocido como san Pablo (Tarso, Cilicia 5-10 d. C.​-Roma, 58-67​), es llamado el «Apóstol de los gentiles», el «Apóstol de las naciones», o simplemente «el Apóstol».​ Fundador de comunidades cristianas, evangelizador en varios de los más importantes centros urbanos del Imperio romano tales como Antioquía, Corinto, Éfeso y Roma, y redactor de algunos de los primeros escritos canónicos cristianos —incluyendo el más antiguo conocido, la Primera epístola a los tesalonicenses—, Pablo constituye una personalidad de primer orden del cristianismo primitivo,​​ y una de las figuras más influyentes en toda la historia del cristianismo.​​ (es)
  • Paul (born Saul of Tarsus; c. 5 – c. 64/65 AD), commonly known as Paul the Apostle and Saint Paul, was a Christian apostle (although not one of the original Twelve Apostles) who spread the teachings of Jesus in the first-century world. Generally regarded as one of the most important figures of the Apostolic Age, he founded several Christian communities in Asia Minor and Europe from the mid-40s to the mid-50s AD. (en)
  • Paolo di Tarso, nato con il nome di Saulo e noto come san Paolo per il culto tributatogli (Tarso, 4 – Roma, 64 o 67), è stato uno degli apostoli. È stato l'«apostolo dei Gentili», ἐθνῶν ἀπόστολος, ovvero il principale (secondo gli Atti degli Apostoli non il primo) missionario del Vangelo di Gesù tra i pagani greci e romani. Secondo i testi biblici, Paolo era un ebreo ellenizzato, che godeva della cittadinanza romana. Non conobbe direttamente Gesù, sebbene a lui coevo, e, come tanti connazionali, avversava la neo-istituita Chiesa cristiana, arrivando a perseguitarla direttamente. Sempre secondo la narrazione biblica, Paolo si convertì al cristianesimo mentre, recandosi da Gerusalemme a Damasco per organizzare la repressione dei cristiani della città, fu improvvisamente avvolto da una luce f (it)
  • Paulo (nascido Saulo de Tarso; c. 5 AD), comumente conhecido como Paulo de Tarso ou São Paulo, foi um dos mais influentes escritores, teólogos e pregadores do cristianismo cujas obras compõem parte significativa do Novo Testamento. A influência que exerceu no pensamento cristão, chamada "paulinismo", foi fundamental por causa do seu papel como preeminente apóstolo do Cristianismo durante a propagação inicial do Evangelho pelo Império Romano. Paulo também exerce uma grande influência na filosofia cristã, tendo Agostinho de Hipona e Tomás de Aquino usufruido de seu pensamento. (pt)
  • Paweł z Tarsu, Paweł Apostoł, Szaweł, hebr. ‏שָׁאוּל התרסי‎ Szaul ha-Tarsi (ur. ok. 5–10 w Tarsie w Cylicji, zm. ok. 64–67 w Rzymie) – Żyd z Tarsu, święty chrześcijański, męczennik za wiarę. Wprawdzie nie należał do grona dwunastu Apostołów, ani uczniów Jezusa, jednak tradycja chrześcijańska nadała mu tytuł Apostoła Narodów. Przed swoim nawróceniem był faryzeuszem i prześladowcą chrześcijan. Stał za ukamienowaniem św. Szczepana. Dokonał radykalnej konwersji w następstwie nadprzyrodzonego widzenia Chrystusa pod Damaszkiem. Podczas swoich podróży misyjnych przemierzył lądem i morzem ponad trzydzieści tysięcy kilometrów. W okresie od połowy lat 30. do połowy lat 50. naszej ery założył kilka wspólnot chrześcijańskich w Azji Mniejszej i Europie. Powszechnie uchodzi za twórcę uniwersalnego model (pl)
  • Paulus (antik grekiska: Παῦλος, Paulos; hebreiska: שאול התרסי, Saul från Tarsus) född cirka 4 i Tarsus i det romerska kejsardömet, död cirka 64–65 (avrättad med svärd) i Rom, var en judisk-romersk apostel, missionär, teolog och författare till flera brev som ingår i Nya Testamentet. Han anses ha spelat en mycket stor roll för utformningen och spridningen av den tidiga kristendomen. Paulus har i sina texter flera liknelser som anspelar på idrottens och sportens värld, bland annat löpning och boxning. Paulus helgondag firas den 29 juni, som skall ha varit hans dödsdag. (sv)
  • Апо́стол Па́вел (урождённый Саул; Савл; Шауль; ивр. ‏שאול‏‎ «выпрошенный, вымоленный»; Саул из Тарса (Киликия); Савл Та́рсянин; ивр. ‏שאול התרסי‏‎; Šaʾul HaTarsi; др.-греч. Σαούλ (Saul), Σαῦλος (Saulos); позднее Παῦλος (Paulos); лат. Paulus или Paullus «малый»; предп. 5/10, Тарс — 64/67, Рим) — «апостол язычников»; не входит в число двенадцати апостолов и семидесяти апостолов. Вместе с апостолом Петром называется «первоверховным» апостолом. Основными источниками информации о жизни апостола Павла являются новозаветная книга Деяния святых апостолов и отчасти Послания самого апостола Павла. (ru)
rdfs:label
  • Paul the Apostle (en)
  • بولس الطرسوسي (ar)
  • Sant Pau apòstol (ca)
  • Pavel z Tarsu (cs)
  • Απόστολος Παύλος (el)
  • Paulus von Tarsus (de)
  • Paŭlo de Tarso (eo)
  • Pablo de Tarso (es)
  • Paulo Tarsokoa (eu)
  • Paul de Tarse (fr)
  • Naomh Pól (ga)
  • Paulus dari Tarsus (in)
  • Paolo di Tarso (it)
  • パウロ (ja)
  • 사도 바울로 (ko)
  • Paulo de Tarso (pt)
  • Paulus (apostel) (nl)
  • Paweł z Tarsu (pl)
  • Павло (апостол) (uk)
  • Paulus (sv)
  • Апостол Павел (ru)
  • 保罗 (使徒) (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Paul the Apostle (en)
is dbo:influencedBy of
is dbo:location of
is dbo:namedAfter of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:patron of
is dbo:patronSaint of
is dbo:province of
is dbo:saint of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:blankInfo of
is dbp:blankInfoSec of
is dbp:chapel of
is dbp:dedication of
is dbp:depicts of
is dbp:houses of
is dbp:influences of
is dbp:namedFor of
is dbp:ordainedBy of
is dbp:patron of
is dbp:saint of
is dbp:subDiscipline of
is dbp:subject of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License