| dbo:abstract
|
- Alexandrijský kodex (Codex Alexandrinus, London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII) je jeden z nejstarších rukopisů Bible, řecký majuskulní kodex pocházející z konce 5. století. Kodex byl napsán v Egyptě. Původně se skládal z 820 pergamenových listů, z nichž se dochovalo celkem 773. Rozměry listů jsou 32 cm (výška) a 26 cm (šířka), každý list má dva sloupce o 49 - 52 řádcích. Obsahuje s několika mezerami celý Starý zákon, Nový zákon se také vyznačuje rozsáhlejšími mezerami. Volně je k biblickému textu připojen . Kodex se dostal v roce 1098 do vlastnictví alexandrijského patriarchy. Odtud pochází i jeho název. V roce 1621 se kodex dostal do Konstantinopole a v roce 1627 jej daroval řecký patriarcha anglickému králi Karlovi I.. Od té doby se nachází v Britském muzeu v Londýně. (cs)
- المخطوطة الإسكندرانية من أهم مخطوطات العهد الجديد. تعود للقرن الخامس الميلادي وليست كاملة. (ar)
- El Còdex Alexandrinus (Gregory-Aland no. A 02) és un manuscrit en gran uncial el més complet de la Septuaginta i del Nou Testament datat el segle v. El còdex agafa el seu nom de la ciutat d'Alexandria.Junt al Codex Sinaiticus i el Còdex Vaticanus, és un dels més antics i més completes còpies de la Bíblia en grec. (ca)
- Ο Αλεξανδρινός κώδικας (Λατ. Codex Alexandrinus) είναι χειρόγραφος κώδικας που περιέχει τα βιβλία της Καινής Διαθήκης και ένα μέρος των βιβλίων της Παλαιάς Διαθήκης. Χρονολογείται στην περίοδο της Ύστερης Αρχαιότητας (400-440 μ.Χ.). Συμβολίζεται με το A ή το 02, ενώ φυλάσσεται στη Βρετανική Βιβλιοθήκη του Λονδίνου όπου καταγράφεται ως Royal 1 D. VIII. Ο κώδικας είναι γραμμένος σε κεφαλαιογράμματη τετραγωνισμένη ελληνική γραφή και χρονολογείται στα μέσα του 5ου αιώνα. Η διάσταση της κάθε σελίδας είναι 32x26 εκατοστά. Το υλικό των φύλλων είναι εξαιρετικής ποιότητας περγαμηνή (vellum). Το κείμενο της Καινής Διαθήκης καλύπτει 143 φύλλα. (el)
- Der Codex Alexandrinus (London, British Library, MS Royal 1. D. V–VIII; Gregory-Aland no. A oder 02) stammt aus dem 5. Jahrhundert; er enthält das Alte Testament und den größten Teil des Neuen Testaments (es fehlen: Mt 1,1–25,6; Joh 6,50–8,52; 2. Kor 4,13–12,6) auf 773 beschriebenen Blättern (32 auf 27 cm). Er enthält zudem zwei apokryphe neutestamentliche Schriften, nämlich den ersten und zweiten Clemensbrief. (de)
- La Codex Alexandrinus (Aleksandra kodekso) estas malnovtestamenta kaj novtestamenta manuskripto. Ambaŭ partoj estiĝis en la 5-a jarcento.Ĝi konsistas el 773 folioj (duoblaj paĝoj). Ĝia formato estas 32 cm × 27 cm, la teksto konsistas el 2 kolumnoj kun 49–51 vicoj, 20–25 literoj en ĉiu vico. Oni konservas paĝojn de ĝi en la British Museum (MS Royal 1. D. V-VIII) en Londono. (eo)
- The Codex Alexandrinus (London, British Library, Royal MS 1. D. V-VIII), designated by the siglum A or 02 (in the Gregory-Aland numbering of New Testament manuscripts), δ 4 (in the von Soden numbering of New Testament manuscripts), is a manuscript of the Greek Bible, written on parchment. Using the study of comparative writing styles (palaeography), it has been dated to the fifth century. It contains the majority of the Greek Old Testament and the Greek New Testament. It is one of the four Great uncial codices (these being manuscripts which originally contained the whole of both the Old and New Testaments). Along with Codex Sinaiticus and Vaticanus, it is one of the earliest and most complete manuscripts of the Bible. It derives its name from the city of Alexandria (in Egypt), where it resided for a number of years before it was brought by the Eastern Orthodox Patriarch Cyril Lucaris from Alexandria to Constantinople (modern day Istanbul in Turkey). Then it was given to Charles I of England in the 17th century. Bishop Brian Walton assigned Alexandrinus the capital Latin letter A in the Polyglot Bible (a multi-language version of the Bible with the different languages placed in parallel columns) of 1657. This designation was maintained when the New Testament manuscript list system was standardized by Swiss theologian and textual critic J. J. Wettstein in 1751. Thus Alexandrinus held the first position in the manuscript list. Until the later purchase of Codex Sinaiticus, biblical scholar and textual critic Frederick H. A. Scrivener described it as the best manuscript of the Greek Bible deposited in Britain. Today, it rests along with Codex Sinaiticus in one of the showcases in the Sir John Ritblat Gallery of the British Library in London, U.K. A full photographic reproduction of the New Testament volume (Royal MS 1 D. viii) is available on the British Library's website. (en)
- Copie manuscrite de la Bible en grec Onciale 02 Manuscrits du Nouveau Testament
* Papyrus
* Onciale
* Minuscules
* Lectionnaire Le Codex Alexandrinus (Londres, British Library, Royal MS 1. D. V-VIII; no. A ou 02, δ 4) est un manuscrit chrétien du cinquième siècle d'une bible grecque, contenant la majorité de l'Ancien et du Nouveau Testament. C'est l'un des quatre grands codices onciaux. Avec le Codex Sinaticus et le Codex Vaticanus, il est l'un des manuscrits les plus anciens et les plus complets de la Bible. Brian Walton a attribué au Codex Alexandrinus la lettre latine A majuscule dans la Bible polyglotte de 1657, une désignation qui a été maintenue lorsque le système a été normalisé par Wettstein en 1751. Ainsi, l'Alexandrinus occupait la première position dans la liste des manuscrits. Le codex tire son nom de la ville d'Alexandrie où l'on suppose qu'il fut rédigé. Propriété de la famille royale d'Angleterre, il est actuellement conservé à la British Library de Londres. (fr)
- El Códice Alejandrino (Codex Alexandrinus) es un manuscrito del siglo V de la Biblia Griega, que contiene la mayor parte de la Septuaginta y del Nuevo Testamento. Junto con el Codex Sinaiticus y el Codex Vaticanus, es uno de los primeros y más completos manuscritos de la Biblia. Deriva su nombre de la ciudad de Alejandría, donde se cree que fue hecho. En 1627 el patriarca de Constantinopla, Cirilo Lukaris, quien fue previamente patriarca de Alejandría, presentó el Codex a Carlos I de Inglaterra. Está escrito con letras correspondientes a la llamada caligrafía uncial. El texto está escrito en dos columnas. Hay entre 46 y 52 líneas por columna y 20 a 25 letras por línea. Las líneas iniciales de cada libro fueron escritas en tinta roja. Secciones en el libro están marcadas con una letra más grande puestas en el margen. Hay 773 folios de pergamino (630 en el Antiguo Testamento y 143 en el Nuevo Testamento). El manuscrito mide 32 por 26.42 centímetros. La mayoría de los folios fueron agrupados originalmente en fojas de 8 hojas cada uno, pero el manuscrito fue reagrupado en tiempos modernos en fojas de 6 hojas cada uno. El Antiguo Testamento del manuscrito contiene los libros deuterocanónicos, incluyendo III Macabeos, IV Macabeos, y el salmo 151 (una copia corta del Libro de los Salmos). Al mismo tiempo, algunos folios están perdidos. Como resultado, los libros de Génesis, I Reyes y Salmos tienen saltos. La "Epístola a Marcelino" atribuida a san Atanasio y el sumario de los Salmos de Eusebio de Cesarea están insertados antes del Libro de los Salmos. El manuscrito contiene todos los libros del Nuevo Testamento. Una carta conocida como I Clemente y la homilía conocida como II Clemente son añadidas al Nuevo Testamento, y fueron, aparentemente, consideradas por el escriba como canónicas. El Nuevo Testamento también tiene folios perdidos. Alrededor de 25 folios desde el principio de Mateo, 2 folios de Juan, y 3 folios de II Corintios están perdidos. Un folio de I Clemente y dos folios de II Clemente también están perdidos. (es)
- Codex Alexandrinus (London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland no. A or 02, Von Soden δ 4) adalah naskah Alkitab bahasa Yunani dari abad ke-5 M, memuat sebagian besar dari Perjanjian Lama (PL) versi Septuaginta, yaitu terjemahan bahasa Yunani dari Alkitab Ibrani, dan Perjanjian Baru (PB). Merupakan satu dari empat "Codex uncial agung" ("Great uncial codices"). Bersama dengan Codex Sinaiticus dan Vaticanus, merupakan naskah Alkitab yang tertua dan terlengkap. memberi kode Codex Alexandrinus dengan huruf besar Latin A dalam Polyglot Bible tahun 1657. Designasi ini dipertahankan ketika sistem pengkodean naskah dibakukan oleh Wettstein pada tahun 1751. Jadi, Alexandrinus menempati posisi pertama dalam daftar manuskrip. Namanya berasal dari kota Aleksandria tempat naskah ini disimpan selama bertahun-tahun sebelum dibawa oleh tokoh Gereja Ortodoks Timur dari Alexandria ke Konstantinopel. Kemudian naskah itu diberikan kepada Charles I dari Inggris pada abad ke-17. Sampai pembelian Codex Sinaiticus di kemudian hari, naskah itu merupakan Alkitab Yunani terbaik yang disimpai di Britania Raya. Sekarang, naskah ini ditempatkan bersama-sama Codex Sinaiticus di kotak kaca Ritblat Gallery dalam British Library. Reproduksi fotografi lengkap volum Perjanjian Baru (Royal MS 1 D. viii) dapat dilihat di Situs web British Library. Karena tulisan di dalamnya berasal dari beberapa tradisi yang berbeda, maka nilai tekstual bagian-bagiannya pun tidak sama. Naskah ini telah disunting beberapa kali sejak abad ke-18. (in)
- Il Codice Alessandrino, o Codex Alexandrinus (Londra, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland no. A o 02) è un manoscritto greco della Bibbia, datato alla prima metà del V secolo, contenente la traduzione in greco dell'Antico Testamento detta Settanta e il Nuovo Testamento. Come il Codex Sinaiticus e il Codex Vaticanus, è uno dei più antichi e più completi manoscritti biblici. Trae il suo nome dalla città di Alessandria d'Egitto, dove rimase per lungo tempo prima di essere trasferito a Londra nel XVII secolo. (it)
- アレクサンドリア写本（アレクサンドリアしゃほん、大英図書館蔵）は、旧約聖書のギリシア語訳の七十人訳聖書の多くの巻と新約聖書を含む5世紀のギリシア語聖書写本である。羊皮紙にアンシャル体で書かれている。表記記号はA、02。アレクサンドリア写本の名称は正教会のコンスタンディヌーポリ総主教キリロス・ルカリスから来る。シナイ写本、バチカン写本とともに、初期のまた多くの巻数を含む、聖書の写本の一つである。シナイ写本以前は、英国で最も優れた写本だった。当初820葉あったと思われるもののうち、773葉が大英図書館のジョン・リブラット・ギャラリーに展示されている。 マタイによる福音書の大部分、および創世記、詩篇、ヨハネによる福音書、コリントの信徒への手紙二の一部は欠落している。 キリロス・ルカリスは、エジプトのアレクサンドリアの総主教だった時に膨大な書物を所蔵していたが、コンスタンディヌーポリ総主教になった時にアレクサンドリア写本を持って行った。しかし、イスラム教徒の手に渡る事を恐れ、1624年、彼はこの写本を英国王ジェームズ一世に献呈するためトルコの英国大使に渡した。王は写本が手渡される前に死去したため、3年後に後継者チャールズ一世の手に届いた。 公表された当時、テモテへの手紙一3章16節の読み方は議論を呼んだ。欽定訳聖書によれば「神は肉より現われ給へり」となるが、「神」と訳された“ΘC”は元々“OC”「その方、それ」と読まれていたと考えられている。今では他の古い写本からこの部分を「神」と訳出する事を支持するものはないとの見解でほぼ一致し、ほとんどの翻訳では省かれている。 (ja)
- De Codex Alexandrinus (Londen, British Library), Codex A (02) is een Grieks Bijbelhandschrift uit de 5e eeuw. Het handschrift bevat bijna de gehele Bijbel, namelijk de meerderheid van de Septuagint (het Griekse Oude Testament) en het Nieuwe Testament. Samen met de Codex Sinaiticus en de Codex Vaticanus, is het een van de oudste en volledigste Bijbelse handschriften. Het is genoemd naar Alexandrië, waar het zich een aantal jaren bevond, voordat Groot-Brittannië het in de 17e eeuw in handen kreeg. (nl)
- 코덱스 알렉산드리누스(Codex Alexandrinus) 또는 알렉산드리아 사본 (대영도서관 소장)은 구약성경의 그리스어 번역판인 칠십인역의 대부분의 권과 신약성경을 포함한, 5세기 경의 그리스어 성경 사본이다. 양피지에 언셜체로 기술되어 있다. 표기 기호는 A이다. 알렉산드리아 사본의 명칭은, 정교회의 콘스탄티노플 총대주교 키릴로스 루카리스에서 유래한다. 시나이 사본, 바티칸 사본과 더불어, 초기 성경 사본 중 하나이다. 시나이 사본이 발견되기 전까지는 영국에서 가장 훌륭한 사본이었다. 당초 820장이 있었다고 전해지나, 773장이 대영박물관의 에 전시되어 있다. 마태오 복음서의 대부분, 창세기, 시편, 요한 복음서, 코린토 신자들에게 보낸 둘째 서간의 일부가 빠져 있다. 키릴로스 루카로스는 이집트의 알렉산드리아 총대주교였던 당시에 막대한 서적을 소장하고 있었는데, 콘스탄티노플 총대주교가 되었을 때에 알렉산드리아 사본을 가지고 갔다. 그러나 이슬람교도의 손에 넘어가는 것을 우려하여, 1624년 그는 이 사본을 영국의 왕 제임스 1세에 기증하기 위해 터키의 영국대사에 전달했다. 왕은 사본이 도착하기 전에 서거했기에, 3년후 후계자 찰스 1세에 전해졌다. 공표되었을 당시, 디모테오에게 보낸 첫째 편지 3장 16절의 해석에 관해 논의를 불렀다. 흠정역성서에는 God was manifest in the flesh (하나님께서 육체 안에 나타나시고)로 되어 있으나, 'God'이라 번역된 "ΘC"가 원래는 "OC"(그쪽, 그)라고 읽혀지야 한다고 여겨졌다. 현재는 다른 옛 사본에서 이 부분을 'God'이라고 해석함에 대해 지지하지 않는다는 견해가 거의 일치되어, 대부분의 번역에서는 생략되어 있다.(참고: '그분은 사람으로 이 세상에 오셨고'(공동번역), '그는 육신으로 나타난 바 되시고'(개역한글)) (ko)
- Kodeks Aleksandryjski (łac. Codex Alexandrinus, Londyn, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII, oznaczany symbolami A albo 02 Gregory-Aland, δ 4 Soden) – manuskrypt greckiej Biblii, tj. Septuaginty oraz Nowego Testamentu w języku greckim, pisany majuskułą na pergaminie. Sporządzono go w V wieku w Egipcie. Manuskrypt został nazwany Aleksandryjskim, ponieważ patriarcha Cyryl Lukaris miał przywieźć go z Aleksandrii. Po raz pierwszy nazwa ta została zastosowana przez biskupa Briana Waltona w 1657 roku w Poliglocie londyńskiej. Przedtem był określany jako Codex Regius albo Biblia Tekli. Wettstein w 1751 roku oznakował go symbolem A na liście kodeksów majuskułowych Nowego Testamentu. W ten sam sposób oznaczał go później Griesbach i inni bibliści. Gregory nadał mu siglum 02. Na liście rękopisów Septuaginty według klasyfikacji Alfreda Rahlfsa również został oznaczony symbolem A. Codex Alexandrinus jest jednym z czterech wielkich kodeksów biblijnych, wraz z Kodeksem Synajskim i Watykańskim jest jednym z najwcześniejszych i najbardziej kompletnych rękopisów greckiej Biblii. Po przywiezieniu do Anglii uzyskał opinię najlepszego rękopisu biblijnego przechowywanego na Wyspach Brytyjskich i cieszył się nią aż do chwili nabycia przez Bibliotekę Brytyjską Kodeksu Synajskiego. Przechowywany jest w Dziale Manuskryptów British Library w Londynie (wraz z Kodeksem Synajskim). (pl)
- Codex Alexandrinus (códigos de referência: Londres, Brit. Libr. MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland nº A ou 02, [Soden δ 4]) é um manuscrito da Bíblia em grego koiné do século V. Ele contém a maior parte da Septuaginta e o Novo Testamento. É um dos quatro grandes códices unciais. Juntamente com o Codex Sinaiticus e o Vaticanus, é um dos mais antigos e mais completos manuscritos da Bíblia. Brian Walton designou-o com a letra latina "A" em sua Bíblia poliglota em 1657 e esta referência foi mantida quando o sistema foi padronizado por em 1751, o que colocou o Alexandrinus no topo da lista de manuscritos bíblicos. Ele é originário da cidade de Alexandria, onde permaneceu algum tempo até ser comprado pelo patriarca de Constantinopla Cirilo Lucaris (m. 1638). No século XVII ele foi presenteado ao rei Carlos I da Inglaterra. Até a compra do Codex Sinaiticus, era o melhor manuscrito da Bíblia grega no Reino Unido e os dois atualmente estão preservados em vitrines da Galeria Ritblat do Museu Britânico. Uma versão fotográfica do volume do Novo Testamento está disponível no site da Biblioteca Britânica. Como o texto deste manuscrito é representativo de diferentes tradições, partes diferentes do códice tem importâncias diferentes para a crítica textual. (pt)
- Александрийский кодекс (греч. Αλεξανδρινός Κώδικας, лат. Codex Alexandrinus; условное обозначение: А или 02) — одна из древнейших унциальных рукописей Библии на греческом языке, датируемая V веком. Наряду с другими древнейшими рукописями Александрийский кодекс используется текстологами для конструктивной или сводной критики в целях восстановления первоначального греческого текста Библии. (ru)
- Codex Alexandrinus (Nestle–Aland nr. A eller 02) (London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII) är en bibelhandskrift skriven med enbart stora bokstäver, så kallade handskriven pergamentmajuskel. Den innehåller en grekisk Bibel. Tydliga uppgifter om handskriften finns först på 1600-talet men handskriften är troligen några hundra år äldre. Den text som återges härstammar från 400-talet. Tillsammans med Codex Sinaiticus och Codex Vaticanus är det en av det tidigaste och mest kompletta bibelmanuskripten. Codex Alexandrinus, som består av tre delar av sammanfogade mindre handskrifter, innehåller nästan hela Nya testamentet och större delen av Gamla testamentet på grekiska (Septuaginta). Av Nya Testamentet saknas delar av Första Johannesbrevet, Andra Korinthierbrevet, och nästan hela Matteusevangeliet, men däremot innehåller den Första och Andra Klemensbreven . Denna codex tillhörde en gång patriarken Athanasius II av Alexandria, utsedd till patriark år 1276 och handskriften förvarades i hans bibliotek i Alexandria. Patriarken av Konstantinopel, Kyrillos Lukaris (1572–1638), har troligen tagit den med sig när han blev patriark av Konstantinopel, efter att dessförinnan varit patriark av Alexandria. Lukaris skänkte den på 1600-talet till kung Karl II av England. Handskriften förvaras nu i British Museum i London. Bladen i handskriften är cirka 33 × 26 cm. (sv)
- Александрійський кодекс (Codex Alexandrinus; London, British. Library., Add. 43725), що позначається символами А або 02 Gregory-Aland, δ 4 Soden) - манускрипт грецької біблії, тобто Септуагінти також Нового Заповіту на грецький мові, написаний майоскулою на пергаменті. Складено його в V столітті в Єгипті. У списку рукописів Септуагінти згідно класифікації Альфреда Ральфса також був позначений символом A. Манускрипт був названий Александрійським, оскільки патріарх Кирило Лукаріс повинен був привезти його з Александрії. Вперше та назва була застосована через Браяна Валтона в 1657 році в лондонському Поліглотові. Раніше визначався як Codex Regius або Біблія Tekli. Wettstein в 1751 році позначав його символом А. У той сам спосіб позначав його пізніше Griesbach і інші біблісти. Грегорі надав йому символ 02. Codex Alexandrinus є одним з чотирьох великих біблійних кодексів, разом з Кодексем Синайським і Ватиканським є одним з найбільш ранніх і найповніших рукописів грецької біблії. Після перевезення до Англії отримав славу найкращого біблійного рукопису, що зберігається на Британських Островах і, був ним до моменту придбання Британською Бібліотекою Кодексу Синайського. Зберігається у Відділі Манускриптів Британської бібліотеки в Лондоні (разом з Кодексом Синайським). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- المخطوطة الإسكندرانية من أهم مخطوطات العهد الجديد. تعود للقرن الخامس الميلادي وليست كاملة. (ar)
- El Còdex Alexandrinus (Gregory-Aland no. A 02) és un manuscrit en gran uncial el més complet de la Septuaginta i del Nou Testament datat el segle v. El còdex agafa el seu nom de la ciutat d'Alexandria.Junt al Codex Sinaiticus i el Còdex Vaticanus, és un dels més antics i més completes còpies de la Bíblia en grec. (ca)
- Der Codex Alexandrinus (London, British Library, MS Royal 1. D. V–VIII; Gregory-Aland no. A oder 02) stammt aus dem 5. Jahrhundert; er enthält das Alte Testament und den größten Teil des Neuen Testaments (es fehlen: Mt 1,1–25,6; Joh 6,50–8,52; 2. Kor 4,13–12,6) auf 773 beschriebenen Blättern (32 auf 27 cm). Er enthält zudem zwei apokryphe neutestamentliche Schriften, nämlich den ersten und zweiten Clemensbrief. (de)
- La Codex Alexandrinus (Aleksandra kodekso) estas malnovtestamenta kaj novtestamenta manuskripto. Ambaŭ partoj estiĝis en la 5-a jarcento.Ĝi konsistas el 773 folioj (duoblaj paĝoj). Ĝia formato estas 32 cm × 27 cm, la teksto konsistas el 2 kolumnoj kun 49–51 vicoj, 20–25 literoj en ĉiu vico. Oni konservas paĝojn de ĝi en la British Museum (MS Royal 1. D. V-VIII) en Londono. (eo)
- Il Codice Alessandrino, o Codex Alexandrinus (Londra, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland no. A o 02) è un manoscritto greco della Bibbia, datato alla prima metà del V secolo, contenente la traduzione in greco dell'Antico Testamento detta Settanta e il Nuovo Testamento. Come il Codex Sinaiticus e il Codex Vaticanus, è uno dei più antichi e più completi manoscritti biblici. Trae il suo nome dalla città di Alessandria d'Egitto, dove rimase per lungo tempo prima di essere trasferito a Londra nel XVII secolo. (it)
- De Codex Alexandrinus (Londen, British Library), Codex A (02) is een Grieks Bijbelhandschrift uit de 5e eeuw. Het handschrift bevat bijna de gehele Bijbel, namelijk de meerderheid van de Septuagint (het Griekse Oude Testament) en het Nieuwe Testament. Samen met de Codex Sinaiticus en de Codex Vaticanus, is het een van de oudste en volledigste Bijbelse handschriften. Het is genoemd naar Alexandrië, waar het zich een aantal jaren bevond, voordat Groot-Brittannië het in de 17e eeuw in handen kreeg. (nl)
- Александрийский кодекс (греч. Αλεξανδρινός Κώδικας, лат. Codex Alexandrinus; условное обозначение: А или 02) — одна из древнейших унциальных рукописей Библии на греческом языке, датируемая V веком. Наряду с другими древнейшими рукописями Александрийский кодекс используется текстологами для конструктивной или сводной критики в целях восстановления первоначального греческого текста Библии. (ru)
- Alexandrijský kodex (Codex Alexandrinus, London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII) je jeden z nejstarších rukopisů Bible, řecký majuskulní kodex pocházející z konce 5. století. Kodex byl napsán v Egyptě. Původně se skládal z 820 pergamenových listů, z nichž se dochovalo celkem 773. Rozměry listů jsou 32 cm (výška) a 26 cm (šířka), každý list má dva sloupce o 49 - 52 řádcích. Obsahuje s několika mezerami celý Starý zákon, Nový zákon se také vyznačuje rozsáhlejšími mezerami. Volně je k biblickému textu připojen . (cs)
- Ο Αλεξανδρινός κώδικας (Λατ. Codex Alexandrinus) είναι χειρόγραφος κώδικας που περιέχει τα βιβλία της Καινής Διαθήκης και ένα μέρος των βιβλίων της Παλαιάς Διαθήκης. Χρονολογείται στην περίοδο της Ύστερης Αρχαιότητας (400-440 μ.Χ.). Συμβολίζεται με το A ή το 02, ενώ φυλάσσεται στη Βρετανική Βιβλιοθήκη του Λονδίνου όπου καταγράφεται ως Royal 1 D. VIII. (el)
- The Codex Alexandrinus (London, British Library, Royal MS 1. D. V-VIII), designated by the siglum A or 02 (in the Gregory-Aland numbering of New Testament manuscripts), δ 4 (in the von Soden numbering of New Testament manuscripts), is a manuscript of the Greek Bible, written on parchment. Using the study of comparative writing styles (palaeography), it has been dated to the fifth century. It contains the majority of the Greek Old Testament and the Greek New Testament. It is one of the four Great uncial codices (these being manuscripts which originally contained the whole of both the Old and New Testaments). Along with Codex Sinaiticus and Vaticanus, it is one of the earliest and most complete manuscripts of the Bible. (en)
- El Códice Alejandrino (Codex Alexandrinus) es un manuscrito del siglo V de la Biblia Griega, que contiene la mayor parte de la Septuaginta y del Nuevo Testamento. Junto con el Codex Sinaiticus y el Codex Vaticanus, es uno de los primeros y más completos manuscritos de la Biblia. Deriva su nombre de la ciudad de Alejandría, donde se cree que fue hecho. En 1627 el patriarca de Constantinopla, Cirilo Lukaris, quien fue previamente patriarca de Alejandría, presentó el Codex a Carlos I de Inglaterra. (es)
- Codex Alexandrinus (London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland no. A or 02, Von Soden δ 4) adalah naskah Alkitab bahasa Yunani dari abad ke-5 M, memuat sebagian besar dari Perjanjian Lama (PL) versi Septuaginta, yaitu terjemahan bahasa Yunani dari Alkitab Ibrani, dan Perjanjian Baru (PB). Merupakan satu dari empat "Codex uncial agung" ("Great uncial codices"). Bersama dengan Codex Sinaiticus dan Vaticanus, merupakan naskah Alkitab yang tertua dan terlengkap. memberi kode Codex Alexandrinus dengan huruf besar Latin A dalam Polyglot Bible tahun 1657. Designasi ini dipertahankan ketika sistem pengkodean naskah dibakukan oleh Wettstein pada tahun 1751. Jadi, Alexandrinus menempati posisi pertama dalam daftar manuskrip. (in)
- Copie manuscrite de la Bible en grec Onciale 02 Manuscrits du Nouveau Testament
* Papyrus
* Onciale
* Minuscules
* Lectionnaire Le Codex Alexandrinus (Londres, British Library, Royal MS 1. D. V-VIII; no. A ou 02, δ 4) est un manuscrit chrétien du cinquième siècle d'une bible grecque, contenant la majorité de l'Ancien et du Nouveau Testament. C'est l'un des quatre grands codices onciaux. Avec le Codex Sinaticus et le Codex Vaticanus, il est l'un des manuscrits les plus anciens et les plus complets de la Bible. Brian Walton a attribué au Codex Alexandrinus la lettre latine A majuscule dans la Bible polyglotte de 1657, une désignation qui a été maintenue lorsque le système a été normalisé par Wettstein en 1751. Ainsi, l'Alexandrinus occupait la première position dans la liste des manusc (fr)
- 코덱스 알렉산드리누스(Codex Alexandrinus) 또는 알렉산드리아 사본 (대영도서관 소장)은 구약성경의 그리스어 번역판인 칠십인역의 대부분의 권과 신약성경을 포함한, 5세기 경의 그리스어 성경 사본이다. 양피지에 언셜체로 기술되어 있다. 표기 기호는 A이다. 알렉산드리아 사본의 명칭은, 정교회의 콘스탄티노플 총대주교 키릴로스 루카리스에서 유래한다. 시나이 사본, 바티칸 사본과 더불어, 초기 성경 사본 중 하나이다. 시나이 사본이 발견되기 전까지는 영국에서 가장 훌륭한 사본이었다. 당초 820장이 있었다고 전해지나, 773장이 대영박물관의 에 전시되어 있다. 마태오 복음서의 대부분, 창세기, 시편, 요한 복음서, 코린토 신자들에게 보낸 둘째 서간의 일부가 빠져 있다. 키릴로스 루카로스는 이집트의 알렉산드리아 총대주교였던 당시에 막대한 서적을 소장하고 있었는데, 콘스탄티노플 총대주교가 되었을 때에 알렉산드리아 사본을 가지고 갔다. 그러나 이슬람교도의 손에 넘어가는 것을 우려하여, 1624년 그는 이 사본을 영국의 왕 제임스 1세에 기증하기 위해 터키의 영국대사에 전달했다. 왕은 사본이 도착하기 전에 서거했기에, 3년후 후계자 찰스 1세에 전해졌다. (ko)
- アレクサンドリア写本（アレクサンドリアしゃほん、大英図書館蔵）は、旧約聖書のギリシア語訳の七十人訳聖書の多くの巻と新約聖書を含む5世紀のギリシア語聖書写本である。羊皮紙にアンシャル体で書かれている。表記記号はA、02。アレクサンドリア写本の名称は正教会のコンスタンディヌーポリ総主教キリロス・ルカリスから来る。シナイ写本、バチカン写本とともに、初期のまた多くの巻数を含む、聖書の写本の一つである。シナイ写本以前は、英国で最も優れた写本だった。当初820葉あったと思われるもののうち、773葉が大英図書館のジョン・リブラット・ギャラリーに展示されている。 マタイによる福音書の大部分、および創世記、詩篇、ヨハネによる福音書、コリントの信徒への手紙二の一部は欠落している。 キリロス・ルカリスは、エジプトのアレクサンドリアの総主教だった時に膨大な書物を所蔵していたが、コンスタンディヌーポリ総主教になった時にアレクサンドリア写本を持って行った。しかし、イスラム教徒の手に渡る事を恐れ、1624年、彼はこの写本を英国王ジェームズ一世に献呈するためトルコの英国大使に渡した。王は写本が手渡される前に死去したため、3年後に後継者チャールズ一世の手に届いた。 (ja)
- Kodeks Aleksandryjski (łac. Codex Alexandrinus, Londyn, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII, oznaczany symbolami A albo 02 Gregory-Aland, δ 4 Soden) – manuskrypt greckiej Biblii, tj. Septuaginty oraz Nowego Testamentu w języku greckim, pisany majuskułą na pergaminie. Sporządzono go w V wieku w Egipcie. (pl)
- Codex Alexandrinus (códigos de referência: Londres, Brit. Libr. MS Royal 1. D. V-VIII; Gregory-Aland nº A ou 02, [Soden δ 4]) é um manuscrito da Bíblia em grego koiné do século V. Ele contém a maior parte da Septuaginta e o Novo Testamento. É um dos quatro grandes códices unciais. Juntamente com o Codex Sinaiticus e o Vaticanus, é um dos mais antigos e mais completos manuscritos da Bíblia. Brian Walton designou-o com a letra latina "A" em sua Bíblia poliglota em 1657 e esta referência foi mantida quando o sistema foi padronizado por em 1751, o que colocou o Alexandrinus no topo da lista de manuscritos bíblicos. (pt)
- Codex Alexandrinus (Nestle–Aland nr. A eller 02) (London, British Library, MS Royal 1. D. V-VIII) är en bibelhandskrift skriven med enbart stora bokstäver, så kallade handskriven pergamentmajuskel. Den innehåller en grekisk Bibel. Tydliga uppgifter om handskriften finns först på 1600-talet men handskriften är troligen några hundra år äldre. Den text som återges härstammar från 400-talet. Tillsammans med Codex Sinaiticus och Codex Vaticanus är det en av det tidigaste och mest kompletta bibelmanuskripten. (sv)
- Александрійський кодекс (Codex Alexandrinus; London, British. Library., Add. 43725), що позначається символами А або 02 Gregory-Aland, δ 4 Soden) - манускрипт грецької біблії, тобто Септуагінти також Нового Заповіту на грецький мові, написаний майоскулою на пергаменті. Складено його в V столітті в Єгипті. У списку рукописів Септуагінти згідно класифікації Альфреда Ральфса також був позначений символом A. (uk)
|
