| dbo:abstract
|
- Apol·ló (Απολλως) (Efes?, s. I aC. - Corint?, s. I) fou un jueu cristià de segle i company de Sant Pau. És venerat com a sant per diverses confessions cristianes, i és un dels Setanta deixebles. (ca)
- Svatý Apollos byl raně křesťanský duchovní židovského původu, několikrát zmíněný v Novém zákoně. Apollós je řecké jméno (Ἀπολλώς) a také zkratka pro Apollónios. (cs)
- Ο Απολλώς (πιθανόν σύντμηση του Απολλώνιος) ήταν Χριστιανός κήρυκας του 1ου αι. μ.Χ.. (el)
- Apollos (Greek: Ἀπολλώς) was a 1st-century Alexandrian Jewish Christian mentioned several times in the New Testament. A contemporary and colleague of Paul the Apostle, he played an important role in the early development of the churches of Ephesus and Corinth. (en)
- Apolo estis judo de Aleksandrio, kiu iĝis aktiva laboristo en la komenca kristana eklezio. Li estas disĉiplo de Johano la Baptisto kaj ekkonis kristanismon per kaj (La Agoj 18, 24-28). Sankta Paŭlo lin konsideris kunlaboranto fidela kaj lojala (Tito 3,13). Sed Paŭlo komentis ke unu el la partioj en la eklezio de Korinto centriĝis ĉirkaŭ Apolo (1 Korintanoj), kaj eble formiĝis el homoj kiujn Apolo konvertigis. (eo)
- Apollos ist eine Gestalt aus dem Neuen Testament der Bibel. Apollos ist ein griechischer Name (Ἀπολλώς) und zugleich die Abkürzung für Apollonios. (de)
- Apolos (Griego: Ἀπολλώς) fue un cristiano judío del siglo I, mencionado varias veces en el Nuevo Testamento. Un contemporáneo del Apóstol Pablo que jugó una función importante en el desarrollo temprano de las congregaciones de Éfeso y Corinto. (es)
- Apollos (Απολλως, forme abrégée d’Apollonios) ou Apollonios (Texte occidental des Actes des Apôtres) est un juif cultivé venant d’Alexandrie lorsqu'il est mentionné pour la première fois à Éphèse dans les Actes des Apôtres. Il est aussi appelé Apollonios de Césarée de Cappadoce, ville dont il aurait été le premier évêque. Disciple de Jean-Baptiste versé dans les Écritures, il devient prédicateur de la « Voie du Seigneur » et rencontre un grand succès. Ce que nous connaissons de lui provient uniquement du Nouveau Testament, plus précisément des Actes des apôtres, de la Première épître aux Corinthiens et de l'Épître à Tite. (fr)
- Apolos (Απολλως, Apollos; bisa jadi singkatan dari Apollonius) adalah seorang Yahudi yang menjadi orang Kristen dan penginjil pada abad pertama Masehi, yang disebut-sebut beberapa kali dalam Perjanjian Baru di Alkitab Kristen. (in)
- Apollos (Grieks: Ἀπολλώς, verkorte versie van Apollonios) was volgens het Nieuwe Testament een joods christen, afkomstig van Alexandrië. (nl)
- Apollo (... – I secolo) è stato un evangelizzatore cristiano del I secolo. Le poche notizie su di lui ci vengono dagli Atti degli Apostoli e dalle lettere di Paolo. Un primo blocco di informazioni ci viene da Atti 18,22-28:
* Era di origine giudaica, nativo di Alessandria d'Egitto, persona colta, buon conoscitore delle Scritture.
* Prima del suo arrivo a Efeso conosceva l'annuncio di Cristo. Tuttavia non conosceva il battesimo di Cristo, ma solo quello di Giovanni.
* Ascoltandolo parlare nella sinagoga, Aquila e Priscilla lo presero con sé e gli esposero con maggior precisione la dottrina cristiana.
* Desiderando andare a predicare in Acaia, i discepoli di Efeso gli scrissero una lettera di raccomandazione. In Acaia predicò coraggiosamente il vangelo ai giudei, insegnando che Gesù è il Cristo. Atti 19,1 ci parla effettivamente della sua permanenza a Corinto, a quel tempo capitale della provincia dell'Acaia. La Prima lettera di Paolo ai Corinzi menziona nuovamente il nome di Apollo in riferimento a una divisione che c'era nella comunità cristiana di quella città: alcuni si dicevano "di Paolo", altri "di Apollo", altri "di Cefa", altri infine "di Cristo" (1,12). Dal seguito ("Io ho piantato, Apollo ha irrigato" 3,6) si deduce che Apollo predicò a Corinto dopo Paolo. Al finale della lettera (16,12), Paolo menziona di nuovo Apollo, dicendo che da Efeso, dove si trovava, aveva pregato Apollo di recarsi a Corinto con altri fratelli, ma ne aveva ricevuto una risposta negativa. Sarebbe andato a Corinto quando gli si fosse presentata l'occasione. Paolo menziona infine Apollo nella Lettera a Tito 3,13, chiedendo a costui di provvedere per il viaggio (missionario) di Apollo. Alcuni studiosi pensano che Apollo possa essere l'autore della Lettera agli Ebrei. (it)
- Аполло́с (др.-греч. Ἀπολλῶς; лат. Apollos) — александрийский христианин I века, многократно упомянутый в Новом Завете. Современник апостола Павла, который пользовался большим авторитетом в христианских общинах Коринфа и Эфеса. Лука свидетельствует о хорошем образовании Аполлоса, который первоначально состоял в общине Иоанна Крестителя (Деян. 18:25). В Эфесе он познакомился с христианами Акилой и Прискиллой, которые «точнее объяснили ему путь Господень» (Деян. 18:26). Когда апостол Павел прибыл в Эфес, уже после отбытия Аполлоса в Ахаию, то он обнаружил, что местные христиане практически ничего не знали о Святом Духе (Деян. 19:2), что косвенно свидетельствует о взглядах самого Аполлоса. Эрнст Ренан предполагает, что эллинизированный Аполлос был знаком с учением Филона Александрийского и ввел в христианство учение о Логосе. Апостол Павел сообщает, что авторитет Аполлоса в Коринфе был сравним с авторитетом апостолов Петра и Павла и ему приходилось прилагать особые усилия, чтобы преодолеть намечающийся раскол в Церкви. Я разумею то, что у вас говорят: "я Павлов", "я Аполлосов", "я Кифин" (1Кор. 1:12) Между тем, прямого конфликта между ними не было. Павел часто свидетельствовал своё хорошее отношение к Аполлосу: Я насадил, Аполлос поливал, но возрастил Бог (1Кор. 3:6) Также тепло он отзывается о нём в другом послании (Тит. 3:13). Церковное предание называет его епископом целого ряда городов (Кесария Палестинская или Смирна). Память в Православной церкви 4 (17) января (Собор апостолов от 70-ти) и 31 октября (13 ноября). Мартин Лютер и многие новейшие исследователи предполагали в нём автора Послания к Евреям. (ru)
- Apollos (gr. Απολλως; skrót od Apollonius, gr. Απολλώνιος) – wczesny judeochrześcijanin, wymieniony parokrotnie w Nowym Testamencie. Był Judejczykiem, urodzonym w Aleksandrii. Był prawdopodobnie uczniem Jana Chrzciciela – według relacji biblijnej znał tylko chrzest Janowy. Po raz pierwszy pojawia się w Dz 18,24-19,1 – gdy przybył do Efezu i zaczął nauczać w synagodze. Według Dziejów Apostolskich odznaczał się znajomością greckiej retoryki i wiedział już dużo o Jezusie. Zwrócił na siebie uwagę chrześcijan, a Pryscylla i Akwila, przyjaciele Pawła udzielili mu dalszych pouczeń o wierze chrześcijańskiej. Z Efezu wyruszył do Koryntu, gdzie przemawiał do Żydów, mówiąc im na podstawie Biblii (dosł. Pism) o Jezusie jako Mesjaszu, zbijał też ich argumenty. Według wariantu tekstowego w Kodeksie Bezy został przyjęty z entuzjazmem. W Koryncie poznał też Pawła. Kilka lat później powstały we wspólnocie korynckiej podziały. Część wierzących opowiedziała się za Apollosem, być może z racji na jego zdolności retoryczne. Paweł wspominał w 1. Liście do Koryntian o kilku stronnictwach, Apollosa, Piotra i Chrystusa, same zaś podziały poddał zdecydowanej krytyce. Encyklopedia Biblijna twierdzi, że Apollos nie miał jednak z nimi nic wspólnego, bo gdy wrócił do Efezu, nie chciał już ponownie odwiedzać Koryntu (1 Kor 16,12), choć Paweł go o to prosił. Wzmianka o Apollosie znajduje się jeszcze w Tt 3,13. (pl)
- Apolo de Alexandria é um personagem bíblico do Novo Testamento conhecido como homem eloquente e poderoso nas escrituras, e foi um dos personagens mais importantes da Igreja primitiva, sendo venerado como santo pela Igreja Católica, sendo também bispo de Cesareia Palestina. Foi descoberto pelo casal Priscila e Áquila enquanto pregava baseado nos ensinamentos de João Batista, logo foi discipulado acerca da obra redentora de Cristo e se tornou um dos grandes da Igreja primitiva no século I, tanto é que o apóstolo Paulo advertiu aos cristãos em Corinto sobre o perigo da "divisão da igreja" em um dos seus ensinamentos de crescimento espiritual: Apolo era um servo de Deus, eloquente e poderoso nas escrituras (Atos 18:24–28). Ele ministrou na cidade de Corinto depois da partida de Paulo para a Síria (em Atos 18:18 até Atos 19:1). Era natural de Alexandria, Egito, um eficaz expositor das sagradas escrituras, e um fluente orador (Atos 18:28). O grupo de Apolo era formado pelos crentes elitistas, intelectuais, filósofos e sábios de Corinto (I Coríntios 1:20–23; I Coríntios 2:1–6; I Coríntios 3:18–19). Embora um partido se formasse em torno de seu nome, Apolo não apoiava a qualquer facção na Igreja Local. Quando Paulo insiste para que ele vá a Corinto, Apolo não se apressa em atender aquela igreja, talvez com receio que sua presença estimulasse ainda mais as divisões (I Coríntios 16:12). Martinho Lutero sugere que a autoria da Epístola aos Hebreus é de Apolo. Ele é um dos Setenta Discípulos. (pt)
- Apollos, enligt Nya Testamentet (Apostlagärningarna och Paulus brev) en jude som kom ifrån Alexandria och undervisade om Jesus (trots att han bara kände till det dop som Johannes Döparen sägs ha genomfört). Apollos underordnade sig aposteln Paulus och var hans medarbetare i Efesos och Korinth men det fanns meningsskiljaktigheter dem emellan. Han bidrog i hög grad till kristendomens utbredning och han anses av ett fåtal personer, bland andra Martin Luther, vara författaren till hebreerbrevet. Apollos fick ett parti uppkallat efter sig i Korinth, som blev känt för sitt lärda förakt för den paulinska predikans enfald. Apollos själv satte sig dock inte upp emot Paulus. (sv)
- Аполлос (грец. Απολλως, лат. Аполлос, утворено від Аполлонія) — апостол від сімдесяти, помічник апостола Павла. Пам'ять в Православній церкві 17 (4) січня (Собор апостолів від 70-ти) і 13 листопада. Особливістю його вчення було те, що він під впливом Олександрійських вчених, вважав звичайний погляд на старозавітну юдейську релігію занадто грубим, намагався примирити його з філософією і тому надавав біблійним переказам символічного сенсу. Разом із тим Аполлос, очевидно, був знайомим із християнським вченням, з якого він також запозичив деякі частини. Взагалі, Аполлос був надзвичайно освіченою людиною, знавцем Святого Письма і надзвичайно обдарованим оратором. За час відсутності апостола Павла він познайомився з Акілою та Прискиллою в Ефесі, і, ближче ознайомившись через них із християнством, вирішив прийняти це віросповідання. Зрадівши придбанню для церкви такого славетного проповідника і передбачаючи, наскільки його проповідницька діяльність могла би бути корисною серед освічених греків, Акіла з Прискиллою та інші члени написали для нього рекомендаційний лист до Коринфських представників тамтешньої Церкви. Головним місцем його служіння був Коринф. Там він довго працював і багатьох навернув до Християнської віри. У Коринфі його ім'ям називалася одна партія, яка була невисокої думки про простоту Павла, тоді, коли сам Аполлос був з ним у найкращих стосунках. Апостол Павло говорив таке про поширення християнства у коринфян: «Я насадив, Аполлос поливав, але виростив Бог» (1 Кор. 3:6). Мартін Лютер і багато новітніх дослідників припускали, що Аполлос — справжній автор Послання до Євреїв. Про святого апостола Аполлоса в Діяннях святих апостолів повідомляється: (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Apol·ló (Απολλως) (Efes?, s. I aC. - Corint?, s. I) fou un jueu cristià de segle i company de Sant Pau. És venerat com a sant per diverses confessions cristianes, i és un dels Setanta deixebles. (ca)
- Svatý Apollos byl raně křesťanský duchovní židovského původu, několikrát zmíněný v Novém zákoně. Apollós je řecké jméno (Ἀπολλώς) a také zkratka pro Apollónios. (cs)
- Ο Απολλώς (πιθανόν σύντμηση του Απολλώνιος) ήταν Χριστιανός κήρυκας του 1ου αι. μ.Χ.. (el)
- Apollos (Greek: Ἀπολλώς) was a 1st-century Alexandrian Jewish Christian mentioned several times in the New Testament. A contemporary and colleague of Paul the Apostle, he played an important role in the early development of the churches of Ephesus and Corinth. (en)
- Apolo estis judo de Aleksandrio, kiu iĝis aktiva laboristo en la komenca kristana eklezio. Li estas disĉiplo de Johano la Baptisto kaj ekkonis kristanismon per kaj (La Agoj 18, 24-28). Sankta Paŭlo lin konsideris kunlaboranto fidela kaj lojala (Tito 3,13). Sed Paŭlo komentis ke unu el la partioj en la eklezio de Korinto centriĝis ĉirkaŭ Apolo (1 Korintanoj), kaj eble formiĝis el homoj kiujn Apolo konvertigis. (eo)
- Apollos ist eine Gestalt aus dem Neuen Testament der Bibel. Apollos ist ein griechischer Name (Ἀπολλώς) und zugleich die Abkürzung für Apollonios. (de)
- Apolos (Griego: Ἀπολλώς) fue un cristiano judío del siglo I, mencionado varias veces en el Nuevo Testamento. Un contemporáneo del Apóstol Pablo que jugó una función importante en el desarrollo temprano de las congregaciones de Éfeso y Corinto. (es)
- Apollos (Απολλως, forme abrégée d’Apollonios) ou Apollonios (Texte occidental des Actes des Apôtres) est un juif cultivé venant d’Alexandrie lorsqu'il est mentionné pour la première fois à Éphèse dans les Actes des Apôtres. Il est aussi appelé Apollonios de Césarée de Cappadoce, ville dont il aurait été le premier évêque. Disciple de Jean-Baptiste versé dans les Écritures, il devient prédicateur de la « Voie du Seigneur » et rencontre un grand succès. Ce que nous connaissons de lui provient uniquement du Nouveau Testament, plus précisément des Actes des apôtres, de la Première épître aux Corinthiens et de l'Épître à Tite. (fr)
- Apolos (Απολλως, Apollos; bisa jadi singkatan dari Apollonius) adalah seorang Yahudi yang menjadi orang Kristen dan penginjil pada abad pertama Masehi, yang disebut-sebut beberapa kali dalam Perjanjian Baru di Alkitab Kristen. (in)
- Apollos (Grieks: Ἀπολλώς, verkorte versie van Apollonios) was volgens het Nieuwe Testament een joods christen, afkomstig van Alexandrië. (nl)
- Apollo (... – I secolo) è stato un evangelizzatore cristiano del I secolo. Le poche notizie su di lui ci vengono dagli Atti degli Apostoli e dalle lettere di Paolo. Un primo blocco di informazioni ci viene da Atti 18,22-28: Atti 19,1 ci parla effettivamente della sua permanenza a Corinto, a quel tempo capitale della provincia dell'Acaia. Paolo menziona infine Apollo nella Lettera a Tito 3,13, chiedendo a costui di provvedere per il viaggio (missionario) di Apollo. Alcuni studiosi pensano che Apollo possa essere l'autore della Lettera agli Ebrei. (it)
- Apollos (gr. Απολλως; skrót od Apollonius, gr. Απολλώνιος) – wczesny judeochrześcijanin, wymieniony parokrotnie w Nowym Testamencie. Był Judejczykiem, urodzonym w Aleksandrii. Był prawdopodobnie uczniem Jana Chrzciciela – według relacji biblijnej znał tylko chrzest Janowy. Po raz pierwszy pojawia się w Dz 18,24-19,1 – gdy przybył do Efezu i zaczął nauczać w synagodze. Według Dziejów Apostolskich odznaczał się znajomością greckiej retoryki i wiedział już dużo o Jezusie. Zwrócił na siebie uwagę chrześcijan, a Pryscylla i Akwila, przyjaciele Pawła udzielili mu dalszych pouczeń o wierze chrześcijańskiej. (pl)
- Apolo de Alexandria é um personagem bíblico do Novo Testamento conhecido como homem eloquente e poderoso nas escrituras, e foi um dos personagens mais importantes da Igreja primitiva, sendo venerado como santo pela Igreja Católica, sendo também bispo de Cesareia Palestina. Apolo era um servo de Deus, eloquente e poderoso nas escrituras (Atos 18:24–28). Ele ministrou na cidade de Corinto depois da partida de Paulo para a Síria (em Atos 18:18 até Atos 19:1). Era natural de Alexandria, Egito, um eficaz expositor das sagradas escrituras, e um fluente orador (Atos 18:28). (pt)
- Apollos, enligt Nya Testamentet (Apostlagärningarna och Paulus brev) en jude som kom ifrån Alexandria och undervisade om Jesus (trots att han bara kände till det dop som Johannes Döparen sägs ha genomfört). (sv)
- Аполло́с (др.-греч. Ἀπολλῶς; лат. Apollos) — александрийский христианин I века, многократно упомянутый в Новом Завете. Современник апостола Павла, который пользовался большим авторитетом в христианских общинах Коринфа и Эфеса. Апостол Павел сообщает, что авторитет Аполлоса в Коринфе был сравним с авторитетом апостолов Петра и Павла и ему приходилось прилагать особые усилия, чтобы преодолеть намечающийся раскол в Церкви. Я разумею то, что у вас говорят: "я Павлов", "я Аполлосов", "я Кифин" (1Кор. 1:12) Я насадил, Аполлос поливал, но возрастил Бог (1Кор. 3:6) (ru)
- Аполлос (грец. Απολλως, лат. Аполлос, утворено від Аполлонія) — апостол від сімдесяти, помічник апостола Павла. Пам'ять в Православній церкві 17 (4) січня (Собор апостолів від 70-ти) і 13 листопада. Особливістю його вчення було те, що він під впливом Олександрійських вчених, вважав звичайний погляд на старозавітну юдейську релігію занадто грубим, намагався примирити його з філософією і тому надавав біблійним переказам символічного сенсу. Разом із тим Аполлос, очевидно, був знайомим із християнським вченням, з якого він також запозичив деякі частини. Взагалі, Аполлос був надзвичайно освіченою людиною, знавцем Святого Письма і надзвичайно обдарованим оратором. За час відсутності апостола Павла він познайомився з Акілою та Прискиллою в Ефесі, і, ближче ознайомившись через них із християнством (uk)
|
