About: Parable

An Entity of Type: music genre, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

A parable is a succinct, didactic story, in prose or verse, that illustrates one or more instructive lessons or principles. It differs from a fable in that fables employ animals, plants, inanimate objects, or forces of nature as characters, whereas parables have human characters. A parable is a type of metaphorical analogy. Some scholars of the canonical gospels and the New Testament apply the term "parable" only to the parables of Jesus,although that is not a common restriction of the term. Parables such as the parable of the Prodigal Son are important to Jesus's teaching method.

Property Value
dbo:abstract
  • أمثال يسوع، محتواة في الأناجيل القانونية جميعها، كما في بعض الأناجيل المنحولة مثل إنجيل توما، ولكنها بشكل أساسي توجد في الأناجيل الإزائية. وتمثل جزءًا أساسيًا من تعاليم يسوع، وتشكل ما يقرب من ثلث ما سجل من تعاليمه. وقد وضعت في مكانة عالية داخل التعليم المسيحي.الأمثال هي مجموعة قصص قصيرة عمومًا ومختلفة الطول ضربها يسوع خلال نشاطه العلني حسب رواية العهد الجديد؛ تعتمد على البساطة، والكثير من التشبيهات والصور، لتوضيح غاية معينة، بحيث تساعد الحبكة القصصية أو خلاصة نهاية المثل في فهم الحقائق الروحية. وأما مواد الأمثال فلم تكن فلسفيّة أو غريبة أن الوسط الاجتماعي البسيط، إذ استخدم المسيح أمثالاً من المحيط بعضها من الطبيعة مباشرة والبعض الآخر عادات اجتماعيّة، مأولة لإيصال حقيقة روحية، ولمعظم الأمثال نقطة جوهرية واحدة فقط، وبالتحليل العكسي، فإن كل مثل يعطي تطبيقًا روحيًا لأمر مألوف. تعتبر الأمثال، لا سيّما في الحضارة الغربية، واحدة من أكثر القصص شهرة في العالم. (ar)
  • المثل (جمعه: أمثال)؛ هو قصة تعليمية وجيزة قد تكون شعر أو نثر يوضح واحد أو أكثر من الدروس أو المبادئ التثقيفية. تختلف المثل عن الحكايات الرمزية بأن الحكاية الرمزية توظف الحيوانات والنباتات والجمادات أو قوى الطبيعة كشخصيات موجودة فيها، بينما تحتوي الأمثال على شخصيات من الجنس البشري. وتعتبر المثل كنوع من المماثلة. (ar)
  • Les paràboles de Jesús es poden trobar als evangelis canònics, i en alguns dels evangelis no canònics, però principalment es troben als tres evangelis sinòptics. Representen una part clau del Ministeri de Jesús, formant aproximadament una tercera part dels seus ensenyaments. Els cristians enfatitzen aquestes paràboles com a paraules de Jesús, que creuen que són els ensenyaments de Déu, segons Joan 8:28 i Joan 14:10. Les paràboles de Jesús són històries aparentment senzilles i memorables, sovint amb imatges, i que transmeten missatges. Els estudiosos consideren que tot i la simplicitat aparent d'aquestes paràboles, transmeten missatges profunds i són centrals per a conèixer els ensenyaments de Jesús de Natzaret. Els autors cristians no ho veuen com a meres històries per il·lustrar ensenyaments, sinó com analogies internes amb la natura es converteix en un testimoni del món espiritual. Moltes de les paràboles de Jesús es refereixen a coses simples i quotidianes, com una dona que fa pa (Paràbola del llevat), un home que truca la porta del seu veí a la nit (Paràbola de l'amic inoportú), o l'atracament d'un home a la carretera (Paràbola del bon samarità); i no obstant això s'aborden els principals temes religiosos, com ara el creixement del Regne de Déu, la importància de l'oració i el significat de l'amor. A la civilització occidental, aquestes paràboles formen el prototip del terme paràbola i a l'edat moderna, fins i tot entre aquells que saben poca cosa de la Bíblia, les paràboles de Jesús romanen com algunes de les històries més conegudes del món. (ca)
  • Una paràbola és una al·legoria que conté un ensenyament moral. La veu ve del llatí parabŏla i aquesta del grec παραβολή (que significa 'comparació'), i designa una forma literària consistent en un relat figurat, del qual, per analogia o semblança, es deriva un ensenyament relatiu a un tema que no és l'explícit. La paràbola té una finalitat didàctica i en podem trobar un exemple en els evangelis cristians, on Jesús utilitza diverses paràboles per ensenyar al poble. (ca)
  • Podobenství neboli parabola je forma alegorie. Spočívá ve vyjádření obecné myšlenky, životní moudrosti, mravního ponaučení apod. na základě podobného výjevu či příběhu. (cs)
  • Die Parabel (altgriechisch παραβολή parabolḗ „Vergleichung, Gleichnis, Gleichheit“, lateinisch parabole und parabola) ist eine mit dem Gleichnis verwandte Form von Literatur, eine lehrhafte und kurze Erzählung. Sie wirft Fragen über die Moral und ethische Grundsätze auf, welche durch Übertragung in einen anderen Vorstellungsbereich begreifbar werden. Das im Vordergrund stehende Geschehen (Bildebene) hat eine übertragene Bedeutung (ähnlich der Allegorie). Die Parabel soll durch die Herleitung des gemeinten Allgemeinen (Sachebene) den Leser zum Nachdenken und zu einer Erkenntnis bringen. Der Leser soll die Arbeit des Autors umgekehrt nachvollziehen. Eine Parabel enthält meist zwei Lehren: zum einen eine im engeren Sinn, zum anderen eine im weiteren Sinn. Die Lehre kann sowohl explizit als auch implizit enthalten sein. Man kann das Charakteristische dieser Literaturform im Sinne einer Eselsbrücke auch an einer geometrischen Parabel verdeutlichen: Die beiden Parabeläste stehen dann für Bild- und Sachebene der Erzählung. Im Scheitelpunkt steht das abstrakte Bindeglied zwischen Erzähltem und Gemeintem (Tertium comparationis), das der verstehende Leser sich selbst erschließen muss. Nach Zymner ist die Parabel eine Makroform der Uneigentlichkeit, die damit neben Mikroformen wie der Metapher oder der Ironie steht. (de)
  • παραβολή είναι μια ανεπτυγμένη παροιμία, που αποτελεί αφήγηση "πλαστών" γεγονότων, τα οποία όμως είναι δυνατόν να συμβούν. Συνεπώς παραβολή δεν συγγενεύει ούτε προς τον μύθο, όπου μπορεί να περιγράφονται απίθανα γεγονότα, ούτε με την αλληγορία της οποίας πρόσωπα και πράγματα είναι ιδεατά. Πρότυπα παραβολικής διδασκαλίας αποτελούν οι παραβολές του Ιησού Χριστού που αναφέρονται στη Καινή Διαθήκη, και πιο συγκεκριμένα στα Συνοπτικά Ευαγγέλια, με τις οποίες προκαλούσε την προσοχή και το ενδιαφέρον των ακροατών του και τους εισήγε με φυσικές και ζωηρές εικόνες στην κατανόηση των υπερκόσμιων αληθειών και μυστηρίων της βασιλείας Του. Ο Ευαγγελιστής Ιωάννης τις αποκαλεί και "παροιμίες". (el)
  • Στη λογοτεχνία η παραβολή ή και , όπως λέγεται, αποτελεί αξιόλογο μέσο για την εναργέστερη παράσταση των εννοιών. Η παραβολή συγγενεύει με τη και ζωντανεύει το κάθε από τη φαντασία "δυσύλληπτο" με την ομοίωσή του με κάτι αισθητό και γνωστό. Ο Λογγίνος στο "Περί ύψους" έργο του υποστηρίζει πως η παρομοίωση και η μεταφορά «γειτνιάζουσιν». Μεγαλοπρεπείς παραβολές θεωρούνται οι αναφερόμενες από τον Όμηρο στα έπη του οι οποίες και συνεχίσθηκαν στην επική ποίηση χωρίς όμως αυτό να σημαίνει πως καταφρονούνται εκείνες της πεζογραφίας ή ακόμη και της ρητορικής (Δημοσθένης, Υπερείδης κ.ά.). Εννοείται πως οι παραβολές στη λογοτεχνία άλλοτε μεν παρουσιάζονται λεκτικά πλήρεις και αναπτυγμένες και άλλοτε συγκεκομμένες, σύντομες, συνοπτικές, πολλές φορές και στερούμενες και των εξωτερικών ακόμη γνωρισμάτων της παρομοίωσης. (el)
  • Ein Gleichnis ist eine kurze Erzählung. Sie dient zur Veranschaulichung eines Sachverhalts nicht durch einen Begriff, sondern durch bildhafte Rede. Über die Veranschaulichung hinaus wird dem Gleichnis auch verändernde Funktion zugeschrieben. Der Hörer/Leser soll sich in der Erzählung selbst entdecken können und damit eingeladen werden, seine Situation zu verändern. (de)
  • Parabolo estas stila figuro simila al fabelo, t. e., malgranda kaj kun morala celo. Malsame al fabelo, en ĝi agas homoj kaj ne bestoj aŭ naturaj elementoj. (eo)
  • La paraboloj de Jesuo estas kolekto de parabolo atribuitaj al Jesuo registritaj en la Evangelioj (]), kaj kanonaj kaj nekanonaj, kaj en aliaj malmultaj antikvaj fontoj. Temas pri la plej konata ekzemplo de literatura ĝenro "parabola", ĉeesta en la Malnova Testamento. (eo)
  • La parábola designa una forma literaria que consiste en un relato figurado del cual, por analogía o semejanza, se deriva una enseñanza relativa a un tema que no es el explícito. Es, en esencia, un relato simbólico o una comparación basada en una observación verosímil. La parábola tiene un fin didáctico y podemos encontrar un ejemplo de ella en los evangelios cristianos, donde Jesús narra muchas parábolas como enseñanzas al pueblo. (es)
  • Parabola, (grezieratik, parabole, konparazioa), narratibaren azpigeneroa da. Parabolak ipuin laburrak izaten dira, helburu didaktikoa duten ipuin laburrak. Protagonistak pertsonak izan ohi dira, ez animaliak, alegietan bezala. Kontaera figuratu batean oinarritzen dira. Esplizitua ez den parekotasunez edo antzekotasunez ikaskizun batera bideratzen dute entzulea edo irakurlea. Esentziaz, kontaera sinboliko batean edo ikuspen sinesgarri batean oinarrituta dagoen konparaketa da. Bibliako, Ebanjelioetako pasarte batzuk, parabolak dira. (eu)
  • Las parábolas de Jesús son aquellas breves narraciones dichas por Jesús de Nazaret que encierran una educación moral y religiosa, revelando una verdad espiritual de forma comparativa. La parábola es un relato religioso corto que es fácil de comprender y brinda verdad espiritual. No son fábulas, pues en estas no intervienen personajes animales con características humanas, ni alegorías, pues se basan en hechos u observaciones creíbles de la naturaleza, teniendo la mayoría de estos elementos de la vida cotidiana. Las parábolas se encuentran contenidas en los evangelios sinópticos, tres de los cuatro evangelios canónicos (en concreto el de Mateo, el de Marcos y el de Lucas), aunque también se pueden encontrar en algunos evangelios apócrifos, como el de Tomás y el de Santiago. Las parábolas son quizás el elemento más característico de la doctrina de Jesucristo consignada en los Evangelios. En su conjunto, a pesar de los retoques que hubieron de experimentar en el curso de su transmisión, presentan el sello de una personalidad bien definida. Su impacto sobre la imaginación hizo que se fijaran en la memoria y les procuró un lugar seguro en la tradición. Ninguna otra parte del relato evangélico tiene para el lector un tono más claro de autenticidad.​ Charles Harold Dodd La finalidad de las parábolas de Jesús es enseñar cómo debe actuar una persona para entrar al Reino de los Cielos y, en su mayoría, revelan también sus misterios. En ocasiones Jesús usó las parábolas como armas dialécticas contra líderes religiosos y sociales, como por ejemplo la Parábola del fariseo y el publicano y la Parábola de los dos hijos. En la Biblia se encuentran los siguientes textos titulados Propósito de las parábolas: Mateo 13:10-17,​ Marcos 4:10-12​ y Lucas 8:9-10.​ Jesús dice que enseña usando parábolas para que comprendan su mensaje solo aquellos que han aceptado a Dios en su corazón y para que los que tienen "endurecidos sus corazones" y han "cerrado sus ojos" no puedan entender. Por lo tanto comprender el mensaje de Jesús significaría ser un verdadero discípulo suyo y no entenderlo supone que no se está realmente comprometido con Él y por ende no podemos recibir su ayuda ni la de su mensaje.​ Existen algunos debates sobre si este es el significado original del uso de las parábolas o si en realidad fue agregado por Marcos para reforzar la fe de sus lectores, tal vez cuando se vio perseguido.​ Esta explicación parece ser esencial para comprender del todo el mensaje real de las parábolas de Jesús, ya que deja claro que es necesario tener fe en Él para entenderlas, o de otro modo se ven confusas.​ (es)
  • Les paraboles (du grec παραϐολή, parabolê) du Nouveau Testament se trouvent dans les trois évangiles synoptiques. Il s'agit de récits allégoriques faits par Jésus de Nazareth et présentant un enseignement moral et religieux. On en dénombre une cinquantaine. Suivant un procédé ancré dans la tradition juive, ces récits entendent présenter des vérités au travers d'éléments de la vie quotidienne ou d'observation de la nature mais s'éloignent chez Jésus de la forme simplement pédagogique d'interprétation de la Loi par les rabbins pour évoquer le Règne de Dieu et les changements qui s'accomplissent au moment de sa venue. L'exégète allemand Joachin Jeremias (1900-1979) a rappelé dans son livre sur les paraboles que l'école de l'histoire des formes (formgeschichte) a tenté de classer les paraboles de Jésus en diverses catégories : métaphore, comparaison, parabole, similitude, allégorie, exemple.. Jeremias a montré, quant à lui, que le mot hébreu mashal (parabole, énigme) englobe les genres les plus divers: parabole, comparaison, allégorie, fable, proverbe, discours apocalyptique de Révélation, énigme, pseudonyme, argumentation, excuse, objection et mot d'esprit. Enfin Jeremias a souligné "le ton très personnel des paraboles de Jésus, leur clarté et leur simplicité unique, ainsi que la maîtrise incomparable de leur construction. Joseph Ratzinger a indiqué que l'exégète anglais Charles H Dodd a fait de l'orientation des paraboles vers le Royaume de Dieu et sa seigneurie le point central de son exégèse, le royaume renvoyant au Christ dont il est le vrai visage. Alain Marchadour a présenté les paraboles de Jésus de la manière suivante : " Dans les évangiles, les paraboles forment le cœur de l'enseignement de Jésus. Quand ce qu'il veut dire est inaudible parce que ses auditeurs ont cessé de l'écouter, ou indicible parce qu'in s'agit d'une réalité hors de portée des pauvres mots humains, Jésus emprunte le chemin détourné des paraboles. Apparemment il s'éloigne du réel en se tournant vers la fiction; en vérité il est au centre du mystère du Royaume." Et il ajoute que, les paraboles appelant les auditeurs de tous les temps à la conversion, et sollicitant la réponse de chacun, elles prennent une dimension universelle : "Jésus y parle comme personne n'a jamais parlé, au point que chaque lecteur, quelles que soient sa culture et son époque, est tenu de l'écouter et de lui répondre". (fr)
  • A parable is a succinct, didactic story, in prose or verse, that illustrates one or more instructive lessons or principles. It differs from a fable in that fables employ animals, plants, inanimate objects, or forces of nature as characters, whereas parables have human characters. A parable is a type of metaphorical analogy. Some scholars of the canonical gospels and the New Testament apply the term "parable" only to the parables of Jesus,although that is not a common restriction of the term. Parables such as the parable of the Prodigal Son are important to Jesus's teaching method. (en)
  • Parabel adalah cerita rekaan untuk menyampaikan ajaran agama, moral, atau kebenaran umum dengan menggunakan perbandingan atau ibarat. Parabel berisi perumpamaan-perumpamaan yang diperluas menjadi suatu kisah singkat. Perumpamaan sendiri adalah peribahasa yang biasanya didahului oleh perkataan seperti "seolah-olah", "ibarat", "bak", "seperti", "laksana", "macam", "bagai", dan "umpama", untuk menyamakan suatu hal dengan hal lain. Oleh karena itu, parabel dapat dikatakan sebagai sebuah analogi (cerita pengandaian) yang bersifat metaforis (menggunakan kiasan untuk menjelaskan suatu hal). Parabel berbeda dengan fabel. Fabel mengibaratkan suatu hal dengan hewan, tumbuhan, benda, dan lain-lain, sedangkan parabel tetap mengandaikan suatu hal dengan karakteristik manusia. Perumpamaan Yesus dalam Injil Alkitab Kristen merupakan salah satu parabel yang paling terkenal. (in)
  • Le parabole di Gesù sono racconti attribuiti a Gesù che si trovano nei vangeli, sia canonici sia non canonici, e in poche altre fonti antiche. Si tratta del più noto esempio del genere letterario "parabola", attestato anche nell'Antico Testamento. La parabola è un racconto che attraverso comparazioni e similitudini, oppure allegorie, rivela un insegnamento morale o religioso. (it)
  • La parabola è un racconto breve il cui scopo è spiegare un concetto difficile con uno più semplice o dare un insegnamento morale. Come anche il termine parola, etimologicamente deriva dal latino parabola (confronto, similitudine), che a sua volta proveniva dal greco παραβολή (confronto, allegoria). Il sostantivo derivava dal verbo parabállein, che significava mettere di fianco, confrontare. Parabállein proviene, a sua volta, da pará (di fianco) e bállein (lanciare). Da bállein, infatti, deriva la parola balistica. La parabola è un genere letterario reso famoso dall'uso che è stato fatto nei Vangeli con le parabole di Gesù. In realtà quelle dei Vangeli a volte non sono parabole ma allegorie o un miscuglio dei due generi letterari. Oltre alle parabole cristiane abbiamo, anche, molte altre parabole di altre religioni. Ad esempio una famosa parabola è quella de I ciechi e l'elefante, ampiamente diffusa nel subcontinente indiano. Lo specifico del genere parabola è che introduce un esempio che vuole illuminare la realtà specificata, con un unico punto di contatto tra l'immagine e la realtà. In ciò si differenzia dall'allegoria, dove i punti di contatto tra l'immagine e la realtà sono molti o addirittura tutti. (it)
  • Perumpamaan Yesus adalah perumpamaan (semacam analogi) yang diajarkan oleh Yesus kepada murid-muridnya. Kisah-kisah perumpamaan ini terdapat dalam semua kitab Injil: Matius, Markus, Lukas, dan Yohanes. Kitab Matius memuat perumpamaan dengan jumlah yang terbanyak. Perumpamaan-perumpamaan Yesus ini cukup sederhana dan cukup mudah untuk diingat. Oleh karena itu, perumpamaan tersebut masih dapat diceritakan dari mulut ke mulut, sebelum akhirnya menjadi bentuk tertulis, bertahun-tahun setelah wafatnya Yesus. Salah satu sifat perumpamaan adalah penggambaran secara sepintas sebuah cerita yang sederhana dan lugas, tetapi memiliki makna yang jauh lebih dalam jika direnungkan lebih jauh. (in)
  • 예수의 비유는 기독교의 사복음서와 정경에 속하지 않는 복음서 일부에서 볼 수 있는 이야기로, 주로 세 개의 공관복음서에서 다룬다. 이들은 예수의 가르침의 중요한 부분을 차지하는데, 다시 말해 기록된 예수의 가르침의 약 3분의 1이 비유에 속한다. 예수는 씨뿌리는 이야기,겨자씨 이야기,물고기를 잡아서 고르는 어부 이야기,일용직 노동자 이야기,한 알의 밀알 비유처럼 갈릴리 민중들이 쉽게 만날 수 있는 소재들을 활용하여 하느님의 나라라는 새로운 세상에 대해 말했다. 그분이 비유로써 이야기한 이유는 청중들이 배우지 못한 사람들이었기 때문이다. 기독교인들은 이러한 비유를 매우 강조하는데 그 까닭은 요한 복음서 8장 28절과 14장 10절에 나온 바와 같이 이 비유들은 예수의 말씀이요, 아버지가 가르친 바와 같음을 믿기 때문이다. (ko)
  • 비화(比話)는 복잡하고 이해하기 어려운 내용을, 비유에 의해서 구체적인 이야기에 옮겨 알기 쉽게 설명하는, 짧고 간결한 이야기를 의미한다. 산문이나 운문 모두 가능하며, 도덕적이거나 종교적인 교훈을 나타내는 것이 많다. 특히 서양에서는 인간이 중심이 되는 비화와, 동물, 식물, 무생물, 자연계의 힘 등을 의인화해 등장시키는 이야기를 구별하는 것이 일반적이다. 이 중 인간 중심으로, 보다 일상적인 이야기를 사용한 전자를 협의의 비화(parable)라고 부르고, 초자연적, 비현실적인 이야기를 사용하는 후자는 우화(fable)라고 부른다. 또 비화는 유추(analogy)의 한 종류이다. 광의의 비화는, 양의 동서를 불문하고 고대부터 이용되고 있어 예를 들면 불전 안에도, 열반경의 '오미상생의 비유'나, 법화경의 '법화칠유'와 같은 비화가 전하고 있다. (ko)
  • イエス・キリストのたとえ話(イエス・キリストのたとえばなし)とは、新約聖書の四つの福音書に見られる、イエス・キリストによるたとえ話を用いた教え。 (ja)
  • たとえ話(譬え話、たとえばなし)とは、ある事柄を理解できるようにするために、他の事柄に置き換えて説明するものである。散文でも韻文でも綴られることがあり、道徳的ないし宗教的な教訓を示すことが多い。特に西洋においては、この広義のたとえ話のうち、人間が中心になっているものを、動物や植物、無生物を自然界の力などを擬人化して登場させるものと区別する用語法が一般的になっており、人間中心で、より日常的な物語となる前者を「英語: parable」と呼んでおり、狭義での「たとえ話」はその訳語である。これに対し、超自然的、非現実的な物語としての後者は「英語: fable」と呼ばれ、日本語では「寓話」と訳されることが多い。たとえ話はまた、類推(英語: analogy)のひとつのタイプである。 広義のたとえ話は、洋の東西を問わず古代から用いられており、例えば仏典の中にも、涅槃経の「五味相生の譬」や、法華経の「法華七喩」のようなたとえ話が伝えられている。 (ja)
  • Een parabel (van het Griekse παραβολή parabolè wat "vergelijking" betekent – evangelisten gebruikten dit woord in de betekenis van "gelijkenis") of gelijkenis is een kort verhaal, gewoonlijk gesitueerd in het dagelijks leven, dat dient om een religieus, moreel of filosofisch idee te illustreren. (nl)
  • De gelijkenissen van Jezus zijn parabels in de drie synoptische evangeliën waarmee Jezus zijn leer uitlegt. Het zijn kleine verhalen die een diepere betekenis willen overbrengen. Ze stonden in een joodse traditie die met name levendig was in Galilea, waar aansluiting werd gezocht bij bepaalde profeten van het Oude Testament. (nl)
  • Przypowieść, parabola – gatunek literatury moralistyczno-dydaktycznej, którego cechy formalne (schematyzm fabuły, uproszczona konstrukcja postaci, obiektywny narrator, selekcja realiów) służą właściwemu odczytaniu alegorycznego lub symbolicznego znaczenia przedstawionego świata, przekazaniu prawdy moralnej. Posługuje się narracją, w której postacie i zdarzenia pełnią role nosicieli i zarazem przykładów prawd uniwersalnych. Fabuła ulega zwykle schematyzacji, realia zaś występują w postaci zredukowanej. Interpretacja przypowieści wymaga sięgnięcia do znaczeń alegorycznych lub symbolicznych. Przypowieść była szczególnie często stosowana w literaturze religijnej Dalekiego i Bliskiego Wschodu. Wiele znanych przypowieści znajduje się w Biblii, np. przypowieść o synu marnotrawnym. Stosowana często w homiletyce i literaturze parenetycznej, inspirowała wielu pisarzy, np. Adama Mickiewicza (Księgi narodu polskiego i pielgrzymstwa polskiego) czy Alberta Camusa (Dżuma). Według André Jollesa przypowieść jest jednym z morfologicznych archetypów leżących u podstaw współczesnych gatunków literackich. (pl)
  • As Parábolas de Jesus são narrativas breves, dotadas de um conteúdo alegórico, utilizadas nas pregações e sermões de Jesus com a finalidade de transmitirem ensinamento. Quanto à sua definição exata, a parábola pode ser uma narração alegórica na qual o conjunto de elementos evoca outra realidade de ordem superior ou uma espécie de alegoria apresentada sob forma de uma narração, relatando fatos naturais ou acontecimentos possíveis, sempre com o objetivo de declarar ou ilustrar uma ou várias verdades. (pt)
  • Parábola é uma narrativa curta que, mediante o emprego de linguagem figurada, transmite um conteúdo moral, sendo por isso erroneamente confundida com a fábula. Difere do apólogo, por ser protagonizada por seres humanos. Eram muito comuns entre os hebreus e seu principal contador de parábolas foi Jesus Cristo, que possui várias parábolas registradas no Novo Testamento. Trata-se pois de uma narrativa alegórica, que, por meio de ação ou analogia, transmite preceito moral ou religioso - a exemplo das parábolas encontradas nos Evangelhos. (pt)
  • При́тча — короткий назидательный рассказ в иносказательной форме, заключающий в себе нравственное поучение (мораль). (ru)
  • Jesu liknelser kallas de berättelser eller parabler som Jesus berättar i Nya testamentet. Mest känd i Jesus undervisning är hans bergspredikan i Matteusevangeliet kapitel 5-7, där han lär ut den gyllene regeln. (sv)
  • Притчи Иисуса Христа — изложенные в Евангелиях назидательные истории, рассказанные Иисусом Христом. Большинство притч содержится в синоптических Евангелиях, в то время как в Евангелие от Иоанна вошла только одна притча — Притча о добром Пастыре. (ru)
  • En filosofisk parabel är en pedagogisk eller moralisk allegori med enkla motiv hämtade från åhörarens vardag, till exempel Jesu liknelser i Bibeln. (sv)
  • При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя. На перший погляд здається, що зміст притчі дещо прихований і мовлення притчі проводиться наздогад. Але це не так. Притчі мають надзвичайно великий зміст, колосальний задум, неабиякий замисел. Вони винятково дохідливо сприймаються. Притчі уособлюють в собі й світські ситуації, й приповідки, й народні спостереження, й загалом всю народну мудрість а в Євангелії ще й Господню науку. Багато притч Ісуса Христа описали святі євангелісти Матвій, Марко, Лука та Іван, і, безперечно, багато притч Ісуса залишилися не записані й, на жаль, не дійшли до наших днів. У перекладі з грецької мови слово «притча» — це «йти пліч-о-пліч», себто притча пліч-о-пліч ставить відоме з невідомим. Адже притча дозволяє зрівняти відому істину з невідомою. Істини в притчах подавалися у символах, образах та алегоріях Притчі були надзвичайно популярні серед Стародавніх народів Сходу і це був фольклорний, народний жанр. Народні притчі нерідко містили в собі викривальні мотиви. Притча відома за «Панчатантрою». Вона широко застосовується в Євангелії, виражаючи в алегоричній формі духовні настанови, як, приміром, «Притчі Соломона». Це збірник мудрих, моральних, наставницьких висловів, багато з яких належить царю Соломону, частину з яких він зібрав серед народу за волею Божою, що вслід за Псалтирем набули широкого вжитку за часів Київської Русі. Особливої популярності зазнала «Повість про Варлаама і Йосафа», що стала предметом наукової студії І. Франка. Цей жанр мав великий вплив на його творчість, недарма оригінальні притчі складають композиційну основу його збірки «Мій Ізмарагд» (1898). Звертаються до притчі і сучасні поети (Д. Павличко, Ліна Костенко та ін.). Позначився жанр притчі і на українському малярстві, зокрема на серії малюнків Т. Шевченка. В новітній європейській літературі притча стала одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменника, нерідко протилежних до загальноприйнятих, панівних у суспільстві уявлень. Тут притча не зображує, а повідомляє про певну ідею, покладаючи у свою основу принцип : оповідь немовби віддаляється від даного часопростору і, рухаючись по кривій, повертається назад, висвітлюючи явище художнього осмислення у філософсько-естетичному аспекті (Б. Брехт, Ж.-П. Сартр, А. Камю та ін.), як, наприклад, вчинив Кафка у своїх «Оповіданнях для хрестоматії». У такій новій якості спостерігається притча і в творчості сучасних українських письменників, зокрема В. Шевчука («Дім на горі», «На полі смиренному» та інші). (uk)
  • Пара́бола (от др.-греч. παραβολή «сравнение, сопоставление, подобие, приближение»): * Небольшой рассказ иносказательного характера, имеющий поучительный смысл и особую форму повествования, которая движется как бы по кривой (параболе): начатый с отвлечённых предметов, рассказ постепенно приближается к главной теме, а затем вновь возвращается к началу, например, Притча о блудном сыне в Новом Завете. * Жанровая форма в литературе XX века, близко стоящая к притче. (ru)
  • 耶稣的比喻是《新约圣经》的《四福音书》(主要在三卷对观福音)中出现的一些比喻(包含寓言),它们在耶稣的教导中大量出现。 这些比喻大部分都非常朴素、令人难忘,每个比喻都传达某一种特别的教训。例如,耶稣用麵酵的比喻和芥菜种的比喻来形容神的国。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 150463 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 12831 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1050813498 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • المثل (جمعه: أمثال)؛ هو قصة تعليمية وجيزة قد تكون شعر أو نثر يوضح واحد أو أكثر من الدروس أو المبادئ التثقيفية. تختلف المثل عن الحكايات الرمزية بأن الحكاية الرمزية توظف الحيوانات والنباتات والجمادات أو قوى الطبيعة كشخصيات موجودة فيها، بينما تحتوي الأمثال على شخصيات من الجنس البشري. وتعتبر المثل كنوع من المماثلة. (ar)
  • Una paràbola és una al·legoria que conté un ensenyament moral. La veu ve del llatí parabŏla i aquesta del grec παραβολή (que significa 'comparació'), i designa una forma literària consistent en un relat figurat, del qual, per analogia o semblança, es deriva un ensenyament relatiu a un tema que no és l'explícit. La paràbola té una finalitat didàctica i en podem trobar un exemple en els evangelis cristians, on Jesús utilitza diverses paràboles per ensenyar al poble. (ca)
  • Podobenství neboli parabola je forma alegorie. Spočívá ve vyjádření obecné myšlenky, životní moudrosti, mravního ponaučení apod. na základě podobného výjevu či příběhu. (cs)
  • Ein Gleichnis ist eine kurze Erzählung. Sie dient zur Veranschaulichung eines Sachverhalts nicht durch einen Begriff, sondern durch bildhafte Rede. Über die Veranschaulichung hinaus wird dem Gleichnis auch verändernde Funktion zugeschrieben. Der Hörer/Leser soll sich in der Erzählung selbst entdecken können und damit eingeladen werden, seine Situation zu verändern. (de)
  • Parabolo estas stila figuro simila al fabelo, t. e., malgranda kaj kun morala celo. Malsame al fabelo, en ĝi agas homoj kaj ne bestoj aŭ naturaj elementoj. (eo)
  • La paraboloj de Jesuo estas kolekto de parabolo atribuitaj al Jesuo registritaj en la Evangelioj (]), kaj kanonaj kaj nekanonaj, kaj en aliaj malmultaj antikvaj fontoj. Temas pri la plej konata ekzemplo de literatura ĝenro "parabola", ĉeesta en la Malnova Testamento. (eo)
  • La parábola designa una forma literaria que consiste en un relato figurado del cual, por analogía o semejanza, se deriva una enseñanza relativa a un tema que no es el explícito. Es, en esencia, un relato simbólico o una comparación basada en una observación verosímil. La parábola tiene un fin didáctico y podemos encontrar un ejemplo de ella en los evangelios cristianos, donde Jesús narra muchas parábolas como enseñanzas al pueblo. (es)
  • Parabola, (grezieratik, parabole, konparazioa), narratibaren azpigeneroa da. Parabolak ipuin laburrak izaten dira, helburu didaktikoa duten ipuin laburrak. Protagonistak pertsonak izan ohi dira, ez animaliak, alegietan bezala. Kontaera figuratu batean oinarritzen dira. Esplizitua ez den parekotasunez edo antzekotasunez ikaskizun batera bideratzen dute entzulea edo irakurlea. Esentziaz, kontaera sinboliko batean edo ikuspen sinesgarri batean oinarrituta dagoen konparaketa da. Bibliako, Ebanjelioetako pasarte batzuk, parabolak dira. (eu)
  • A parable is a succinct, didactic story, in prose or verse, that illustrates one or more instructive lessons or principles. It differs from a fable in that fables employ animals, plants, inanimate objects, or forces of nature as characters, whereas parables have human characters. A parable is a type of metaphorical analogy. Some scholars of the canonical gospels and the New Testament apply the term "parable" only to the parables of Jesus,although that is not a common restriction of the term. Parables such as the parable of the Prodigal Son are important to Jesus's teaching method. (en)
  • Le parabole di Gesù sono racconti attribuiti a Gesù che si trovano nei vangeli, sia canonici sia non canonici, e in poche altre fonti antiche. Si tratta del più noto esempio del genere letterario "parabola", attestato anche nell'Antico Testamento. La parabola è un racconto che attraverso comparazioni e similitudini, oppure allegorie, rivela un insegnamento morale o religioso. (it)
  • 예수의 비유는 기독교의 사복음서와 정경에 속하지 않는 복음서 일부에서 볼 수 있는 이야기로, 주로 세 개의 공관복음서에서 다룬다. 이들은 예수의 가르침의 중요한 부분을 차지하는데, 다시 말해 기록된 예수의 가르침의 약 3분의 1이 비유에 속한다. 예수는 씨뿌리는 이야기,겨자씨 이야기,물고기를 잡아서 고르는 어부 이야기,일용직 노동자 이야기,한 알의 밀알 비유처럼 갈릴리 민중들이 쉽게 만날 수 있는 소재들을 활용하여 하느님의 나라라는 새로운 세상에 대해 말했다. 그분이 비유로써 이야기한 이유는 청중들이 배우지 못한 사람들이었기 때문이다. 기독교인들은 이러한 비유를 매우 강조하는데 그 까닭은 요한 복음서 8장 28절과 14장 10절에 나온 바와 같이 이 비유들은 예수의 말씀이요, 아버지가 가르친 바와 같음을 믿기 때문이다. (ko)
  • 비화(比話)는 복잡하고 이해하기 어려운 내용을, 비유에 의해서 구체적인 이야기에 옮겨 알기 쉽게 설명하는, 짧고 간결한 이야기를 의미한다. 산문이나 운문 모두 가능하며, 도덕적이거나 종교적인 교훈을 나타내는 것이 많다. 특히 서양에서는 인간이 중심이 되는 비화와, 동물, 식물, 무생물, 자연계의 힘 등을 의인화해 등장시키는 이야기를 구별하는 것이 일반적이다. 이 중 인간 중심으로, 보다 일상적인 이야기를 사용한 전자를 협의의 비화(parable)라고 부르고, 초자연적, 비현실적인 이야기를 사용하는 후자는 우화(fable)라고 부른다. 또 비화는 유추(analogy)의 한 종류이다. 광의의 비화는, 양의 동서를 불문하고 고대부터 이용되고 있어 예를 들면 불전 안에도, 열반경의 '오미상생의 비유'나, 법화경의 '법화칠유'와 같은 비화가 전하고 있다. (ko)
  • イエス・キリストのたとえ話(イエス・キリストのたとえばなし)とは、新約聖書の四つの福音書に見られる、イエス・キリストによるたとえ話を用いた教え。 (ja)
  • たとえ話(譬え話、たとえばなし)とは、ある事柄を理解できるようにするために、他の事柄に置き換えて説明するものである。散文でも韻文でも綴られることがあり、道徳的ないし宗教的な教訓を示すことが多い。特に西洋においては、この広義のたとえ話のうち、人間が中心になっているものを、動物や植物、無生物を自然界の力などを擬人化して登場させるものと区別する用語法が一般的になっており、人間中心で、より日常的な物語となる前者を「英語: parable」と呼んでおり、狭義での「たとえ話」はその訳語である。これに対し、超自然的、非現実的な物語としての後者は「英語: fable」と呼ばれ、日本語では「寓話」と訳されることが多い。たとえ話はまた、類推(英語: analogy)のひとつのタイプである。 広義のたとえ話は、洋の東西を問わず古代から用いられており、例えば仏典の中にも、涅槃経の「五味相生の譬」や、法華経の「法華七喩」のようなたとえ話が伝えられている。 (ja)
  • Een parabel (van het Griekse παραβολή parabolè wat "vergelijking" betekent – evangelisten gebruikten dit woord in de betekenis van "gelijkenis") of gelijkenis is een kort verhaal, gewoonlijk gesitueerd in het dagelijks leven, dat dient om een religieus, moreel of filosofisch idee te illustreren. (nl)
  • De gelijkenissen van Jezus zijn parabels in de drie synoptische evangeliën waarmee Jezus zijn leer uitlegt. Het zijn kleine verhalen die een diepere betekenis willen overbrengen. Ze stonden in een joodse traditie die met name levendig was in Galilea, waar aansluiting werd gezocht bij bepaalde profeten van het Oude Testament. (nl)
  • As Parábolas de Jesus são narrativas breves, dotadas de um conteúdo alegórico, utilizadas nas pregações e sermões de Jesus com a finalidade de transmitirem ensinamento. Quanto à sua definição exata, a parábola pode ser uma narração alegórica na qual o conjunto de elementos evoca outra realidade de ordem superior ou uma espécie de alegoria apresentada sob forma de uma narração, relatando fatos naturais ou acontecimentos possíveis, sempre com o objetivo de declarar ou ilustrar uma ou várias verdades. (pt)
  • Parábola é uma narrativa curta que, mediante o emprego de linguagem figurada, transmite um conteúdo moral, sendo por isso erroneamente confundida com a fábula. Difere do apólogo, por ser protagonizada por seres humanos. Eram muito comuns entre os hebreus e seu principal contador de parábolas foi Jesus Cristo, que possui várias parábolas registradas no Novo Testamento. Trata-se pois de uma narrativa alegórica, que, por meio de ação ou analogia, transmite preceito moral ou religioso - a exemplo das parábolas encontradas nos Evangelhos. (pt)
  • При́тча — короткий назидательный рассказ в иносказательной форме, заключающий в себе нравственное поучение (мораль). (ru)
  • Jesu liknelser kallas de berättelser eller parabler som Jesus berättar i Nya testamentet. Mest känd i Jesus undervisning är hans bergspredikan i Matteusevangeliet kapitel 5-7, där han lär ut den gyllene regeln. (sv)
  • Притчи Иисуса Христа — изложенные в Евангелиях назидательные истории, рассказанные Иисусом Христом. Большинство притч содержится в синоптических Евангелиях, в то время как в Евангелие от Иоанна вошла только одна притча — Притча о добром Пастыре. (ru)
  • En filosofisk parabel är en pedagogisk eller moralisk allegori med enkla motiv hämtade från åhörarens vardag, till exempel Jesu liknelser i Bibeln. (sv)
  • Пара́бола (от др.-греч. παραβολή «сравнение, сопоставление, подобие, приближение»): * Небольшой рассказ иносказательного характера, имеющий поучительный смысл и особую форму повествования, которая движется как бы по кривой (параболе): начатый с отвлечённых предметов, рассказ постепенно приближается к главной теме, а затем вновь возвращается к началу, например, Притча о блудном сыне в Новом Завете. * Жанровая форма в литературе XX века, близко стоящая к притче. (ru)
  • 耶稣的比喻是《新约圣经》的《四福音书》(主要在三卷对观福音)中出现的一些比喻(包含寓言),它们在耶稣的教导中大量出现。 这些比喻大部分都非常朴素、令人难忘,每个比喻都传达某一种特别的教训。例如,耶稣用麵酵的比喻和芥菜种的比喻来形容神的国。 (zh)
  • أمثال يسوع، محتواة في الأناجيل القانونية جميعها، كما في بعض الأناجيل المنحولة مثل إنجيل توما، ولكنها بشكل أساسي توجد في الأناجيل الإزائية. وتمثل جزءًا أساسيًا من تعاليم يسوع، وتشكل ما يقرب من ثلث ما سجل من تعاليمه. وقد وضعت في مكانة عالية داخل التعليم المسيحي.الأمثال هي مجموعة قصص قصيرة عمومًا ومختلفة الطول ضربها يسوع خلال نشاطه العلني حسب رواية العهد الجديد؛ تعتمد على البساطة، والكثير من التشبيهات والصور، لتوضيح غاية معينة، بحيث تساعد الحبكة القصصية أو خلاصة نهاية المثل في فهم الحقائق الروحية. وأما مواد الأمثال فلم تكن فلسفيّة أو غريبة أن الوسط الاجتماعي البسيط، إذ استخدم المسيح أمثالاً من المحيط بعضها من الطبيعة مباشرة والبعض الآخر عادات اجتماعيّة، مأولة لإيصال حقيقة روحية، ولمعظم الأمثال نقطة جوهرية واحدة فقط، وبالتحليل العكسي، فإن كل مثل يعطي تطبيقًا روحيًا لأمر مألوف. (ar)
  • Les paràboles de Jesús es poden trobar als evangelis canònics, i en alguns dels evangelis no canònics, però principalment es troben als tres evangelis sinòptics. Representen una part clau del Ministeri de Jesús, formant aproximadament una tercera part dels seus ensenyaments. Els cristians enfatitzen aquestes paràboles com a paraules de Jesús, que creuen que són els ensenyaments de Déu, segons Joan 8:28 i Joan 14:10. (ca)
  • παραβολή είναι μια ανεπτυγμένη παροιμία, που αποτελεί αφήγηση "πλαστών" γεγονότων, τα οποία όμως είναι δυνατόν να συμβούν. Συνεπώς παραβολή δεν συγγενεύει ούτε προς τον μύθο, όπου μπορεί να περιγράφονται απίθανα γεγονότα, ούτε με την αλληγορία της οποίας πρόσωπα και πράγματα είναι ιδεατά. (el)
  • Στη λογοτεχνία η παραβολή ή και , όπως λέγεται, αποτελεί αξιόλογο μέσο για την εναργέστερη παράσταση των εννοιών. Η παραβολή συγγενεύει με τη και ζωντανεύει το κάθε από τη φαντασία "δυσύλληπτο" με την ομοίωσή του με κάτι αισθητό και γνωστό. Ο Λογγίνος στο "Περί ύψους" έργο του υποστηρίζει πως η παρομοίωση και η μεταφορά «γειτνιάζουσιν». Μεγαλοπρεπείς παραβολές θεωρούνται οι αναφερόμενες από τον Όμηρο στα έπη του οι οποίες και συνεχίσθηκαν στην επική ποίηση χωρίς όμως αυτό να σημαίνει πως καταφρονούνται εκείνες της πεζογραφίας ή ακόμη και της ρητορικής (Δημοσθένης, Υπερείδης κ.ά.). (el)
  • Die Parabel (altgriechisch παραβολή parabolḗ „Vergleichung, Gleichnis, Gleichheit“, lateinisch parabole und parabola) ist eine mit dem Gleichnis verwandte Form von Literatur, eine lehrhafte und kurze Erzählung. Sie wirft Fragen über die Moral und ethische Grundsätze auf, welche durch Übertragung in einen anderen Vorstellungsbereich begreifbar werden. Das im Vordergrund stehende Geschehen (Bildebene) hat eine übertragene Bedeutung (ähnlich der Allegorie). Die Parabel soll durch die Herleitung des gemeinten Allgemeinen (Sachebene) den Leser zum Nachdenken und zu einer Erkenntnis bringen. Der Leser soll die Arbeit des Autors umgekehrt nachvollziehen. Eine Parabel enthält meist zwei Lehren: zum einen eine im engeren Sinn, zum anderen eine im weiteren Sinn. Die Lehre kann sowohl explizit als au (de)
  • Las parábolas de Jesús son aquellas breves narraciones dichas por Jesús de Nazaret que encierran una educación moral y religiosa, revelando una verdad espiritual de forma comparativa. La parábola es un relato religioso corto que es fácil de comprender y brinda verdad espiritual. (es)
  • Les paraboles (du grec παραϐολή, parabolê) du Nouveau Testament se trouvent dans les trois évangiles synoptiques. Il s'agit de récits allégoriques faits par Jésus de Nazareth et présentant un enseignement moral et religieux. On en dénombre une cinquantaine. L'exégète allemand Joachin Jeremias (1900-1979) a rappelé dans son livre sur les paraboles que l'école de l'histoire des formes (formgeschichte) a tenté de classer les paraboles de Jésus en diverses catégories : métaphore, comparaison, parabole, similitude, allégorie, exemple.. (fr)
  • Parabel adalah cerita rekaan untuk menyampaikan ajaran agama, moral, atau kebenaran umum dengan menggunakan perbandingan atau ibarat. Parabel berisi perumpamaan-perumpamaan yang diperluas menjadi suatu kisah singkat. Perumpamaan sendiri adalah peribahasa yang biasanya didahului oleh perkataan seperti "seolah-olah", "ibarat", "bak", "seperti", "laksana", "macam", "bagai", dan "umpama", untuk menyamakan suatu hal dengan hal lain. Oleh karena itu, parabel dapat dikatakan sebagai sebuah analogi (cerita pengandaian) yang bersifat metaforis (menggunakan kiasan untuk menjelaskan suatu hal). (in)
  • Perumpamaan Yesus adalah perumpamaan (semacam analogi) yang diajarkan oleh Yesus kepada murid-muridnya. Kisah-kisah perumpamaan ini terdapat dalam semua kitab Injil: Matius, Markus, Lukas, dan Yohanes. Kitab Matius memuat perumpamaan dengan jumlah yang terbanyak. (in)
  • La parabola è un racconto breve il cui scopo è spiegare un concetto difficile con uno più semplice o dare un insegnamento morale. Come anche il termine parola, etimologicamente deriva dal latino parabola (confronto, similitudine), che a sua volta proveniva dal greco παραβολή (confronto, allegoria). Il sostantivo derivava dal verbo parabállein, che significava mettere di fianco, confrontare. Parabállein proviene, a sua volta, da pará (di fianco) e bállein (lanciare). Da bállein, infatti, deriva la parola balistica. (it)
  • Przypowieść, parabola – gatunek literatury moralistyczno-dydaktycznej, którego cechy formalne (schematyzm fabuły, uproszczona konstrukcja postaci, obiektywny narrator, selekcja realiów) służą właściwemu odczytaniu alegorycznego lub symbolicznego znaczenia przedstawionego świata, przekazaniu prawdy moralnej. Posługuje się narracją, w której postacie i zdarzenia pełnią role nosicieli i zarazem przykładów prawd uniwersalnych. Według André Jollesa przypowieść jest jednym z morfologicznych archetypów leżących u podstaw współczesnych gatunków literackich. (pl)
  • При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. У перекладі з грецької мови слово «притча» — це «йти пліч-о-пліч», себто притча пліч-о-пліч ставить відоме з невідомим. Адже притча дозволяє зрівняти відому істину з невідомою. Істини в притчах подавалися у символах, образах та алегоріях У такій новій якості спостерігається притча і в творчості сучасних українських письменників, зокрема В. Шевчука («Дім на горі», «На полі смиренному» та інші). (uk)
rdfs:label
  • Parable (en)
  • أمثال يسوع (ar)
  • مثل (ar)
  • Paràbola (al·legoria) (ca)
  • Paràboles de Jesús (ca)
  • Podobenství (cs)
  • Parabel (Sprache) (de)
  • Gleichnis (de)
  • Παραβολή (λογοτεχνία) (el)
  • Παραβολή (θεολογία) (el)
  • Parabolo (retoriko) (eo)
  • Paraboloj de Jesuo (eo)
  • Parábola (literatura) (es)
  • Parábolas de Jesús (es)
  • Parabola (literatura) (eu)
  • Perumpamaan Yesus (in)
  • Parabole (Nouveau Testament) (fr)
  • Parabel (in)
  • Parabola (letteratura) (it)
  • Parabole di Gesù (it)
  • Parabole (rhétorique) (fr)
  • イエス・キリストのたとえ話 (ja)
  • たとえ話 (ja)
  • 비화 (ko)
  • 예수의 비유 (ko)
  • Parabel (nl)
  • Przypowieść (pl)
  • Gelijkenissen van Jezus (nl)
  • Parábolas de Jesus (pt)
  • Притча (ru)
  • Притчи Иисуса Христа (ru)
  • Parábola (figura de estilo) (pt)
  • Парабола (литература) (ru)
  • Jesu liknelser (sv)
  • Parabel (liknelse) (sv)
  • Притча (uk)
  • Парабола (література) (uk)
  • 耶稣的比喻 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:genre of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License