| dbo:abstract
|
- Jurodivý (řecky μωρός; rusky юродивый; německy der Narr in Christo; francouzsky fols-en-Christ; anglicky Foolishness for Christ), původní význam řeckého slova μωρός byl mrzák (mrzák od narození). V postupném vývoji chápání slova jde o typ radikální zbožnosti, který se staví proti konvencím a duchovním klišé společnosti i církve. Jde o prožívání víry na veřejnosti formou určitého projevu bláznovství s poukazováním na chyby lidí i společnosti. Ovšem cokoliv jurodivý řekne nebo udělá (ať je to sebevíce výstřední), tak to dělá na základě svého vlastního vnuknutí (svého individuálního spojení s Bohem) a nedbá na to, co řekne společnost nebo zda to dané okolí nějak ovlivní. Z náboženského hlediska jde o tzv. „bláznovství pro Krista“ a je známo především v Rusku. Nejznámějšími jurodivými jsou (6. stol., Byzantská říše) a Vasilij Blažený (16. stol., Rusko; je mu zasvěcen moskevský chrám Vasilije Blaženého). (cs)
- Η διά Χριστόν σαλότητα, δηλαδή η «τρέλα για τον Χριστό», αναφέρεται σε μία ειδική κατηγορία αγίων στο σώμα της Εκκλησίας, οι οποίοι ενεργώντας με παράδοξο τρόπο και μακριά από τα συνήθη τυπικά ηθικά σχήματα, κατάφεραν να επιτύχουν την αγιότητα και συνάμα να επαναφέρουν πλήθος κόσμου μέσα στους κόλπους της Εκκλησίας. Το παράδειγμα αυτό πολλές φορές υπήρξε σκανδαλιστικό για πιστούς και μη στην ιστορία της εκκλησίας, αλλά η εκκλησία μέσω των αγίων αυτών είδε την έκφραση και τη φανέρωση ενός ξεχωριστού χαρίσματος του Αγίου Πνεύματος, μία από τις οξύτερες μορφές του προφητικού κηρύγματος. Οι «διά Χριστόν σαλοί» -τρελοί, είναι συνήθως μοναχοί, οι οποίοι αφήνουν την ησυχία των μοναστηριών τους και κατεβαίνουν στις πόλεις λειτουργώντας με πράξεις παράλογες και ανόητες, οι οποίες όμως έχουν βαθύτερο νόημα και σκοπό ώστε να καταδείξουν την αλήθεια που βρίσκεται πίσω από τα προσχήματα και τους τύπους του κόσμου. Δεν έχουν πρόβλημα να μπουν για παράδειγμα σε ταβέρνες, σε πορνεία, να συναναστραφούν κακόφημες συντροφιές, μοιάζοντας να συσσωματώνονται με το παράδειγμα των ανυπόληπτων της κοινωνίας. Τη στιγμή αυτή είναι όμως που ο σαλός μοναχός φανερώνει την αλήθεια της σωτηρίας, πάντα με τρόπο που αρμόζει στο επίπεδο των συναναστραφέντων. Εξού και αστειεύεται, επιτιμά τους αμαρτωλούς, θαυματουργεί, διαβάζει τα μυστικά των ανθρώπων, χλευάζει δημόσια τα κρυφά παραπτώματά τους με τρόπο που μόνο ο ένοχος μπορεί να αντιληφθεί, τη στιγμή που και ο ίδιος στα μάτια τους τους φαντάζει πολύ αμαρτωλός, όντας φαινομενικά στο ίδιο επίπεδο αμαρτωλότητας. Γι' αυτό και καταλύει προκλητικά νηστείες, επισκέπτεται πορνεία, ομιλεί με διεφθαρμένους, εμπαίζοντας τελικά τα προσχήματα του κόσμου τούτου, λίγο πριν, επιστρέψει τη νύχτα με το αληθινό προσωπείο πια της αγιότητας, στην προσευχή και τη άσκηση. Εξου και ο σαλός άγιος για την εκκλησία είναι ο Άγιος στην πλέον ακραία μορφή άσκησης, την έσχατη αυταπάρνηση την πλήρη απέκδυση του εγώ. Οι σαλοί κατά βάση έρχονται σε εποχές έντονης εκκοσμίκευσης του χριστιανικού βίου. Εμφανίζονται την εποχή που τα συμβατικά κριτήρια της κοινωνίας μετρούν την ηθική του Χριστού με τα μέτρα της κοινωνικής ευπρέπειας και όχι με το ευαγγελικό ήθος. Έρχονται να θυμίσουν πόσο ασυμβίβαστη είναι η σωτηρία του ανθρώπου όταν αυτή θέλει να ικανοποιεί την κοινωνική υπόληψη και να καταγγείλει την υποκρισία της συμβατικής ζωής. Ο ίδιος λοιπόν απορρίπτει το μανδύα της αγιότητας, γνωρίζοντας ότι η ατομική ηθική δημιουργεί αυτοϊκανοποίηση, αποφασίζοντας να άρει το σταυρό της Εκκλησίας στους ώμους του, για να σωθούν αμαρτωλοί και βασανισμένοι άνθρωποι. Γνωρίζει δε, πως αυτό μπορεί να γίνει με τη φανέρωση των πλαστών προσωπείων της συμβατικής ευπρέπειας που αφανίζει την προσωπική ετερότητα και ελευθερία, κονιορτοποιώντας το υποκριτικό καθιερωμένο ύφος και τις απατηλές αξιολογήσεις. Αυτή τη μορφή άσκησης, δεν την επιλέγουν όμως οι ίδιοι, αλλά επιλέγονται απ΄τον ίδιο το Θεό να την πράξουν. Οι ίδιοι αποφασίζουν να δεχτούν αδιαμαρτύρητα την κλήση αυτή αλλά και τις αμαρτίες που τους προσάπτουν, αμαρτίες κοινές και κρύφιες μέσα στην κοινωνία, έτσι ώστε να ξεσκεπάσουν στην κοινωνία το ψευδές προσωπείο της. Τελικά οι άγιοι αυτοί, μέτοχοι της βασιλείας του Θεού, υπερβαίνουν τη διάσπαση την ανθρώπινης οντότητας που προέρχεται από την αμαρτία και την κάνουν γεγονός κοινωνίας και αγάπης. Αποφασίζουν να καταδείξουν το ευαγγελικό ήθος, το οποίο δεν επιθυμεί την κατάλυση του νόμου, αλλά την υπέρβαση του νόμου στα πλαίσια της βασιλείας του Θεού. Έτσι και κερδίζουν την εμπιστοσύνη των αμαρτωλών, των δυστυχισμένων και των ανυπόληπτων, οδηγώντας τους στη σωτηρία. (el)
- Der Jurodiwy (юро́дивый) ist die russische Variante des Narren in Christo. Die Rolle kann in der russischen Kultur- und Geistesgeschichte bis ins Mittelalter zurückverfolgt werden. Der Jurodiwy ist traditionell eine exzentrische Figur, die außerhalb der konventionellen Gesellschaft steht. Die Verrücktheit des Jurodiwy ist mehrdeutig und kann sowohl echt als auch simuliert sein. Es wird angenommen, dass er (oder sie) göttlich inspiriert ist und deswegen Wahrheiten aussprechen kann, die kein anderer aussprechen könnte. Normalerweise werden diese Wahrheiten in Form von Parabeln oder indirekten Anspielungen preisgegeben. Er hatte einen besonderen Status in Bezug auf die Zaren, da er nicht der irdischen Kontrolle oder Gerichtsbarkeit unterstand. Die russisch-orthodoxe Kirche zählt über dreißig Jurodiwyje zu ihren Heiligen. Der bekannteste von ihnen ist der Heilige Basilius, der Namensgeber der Basiliuskathedrale in Moskau. Unter den westlichen Heiligen trägt Franz von Assisi Züge eines jurodiwy. (de)
- Malsaĝulo pro Kristo estas homo ignoranta sociajn konvenciojn kaj intence provokanta la socion pro iu celo religia. La termino devenas el epistolo de la apostolo Paŭlo: Similan konduton fojfoje praktikis la malnovtestamentaj profetoj, ekz-e jam Jersaja: La malsaĝeco pro Kristo estis bone konata en la orienta kristanismo; en la 6-a jarcento la eklezio sanktulinigis la egiptinon Izidora, konatan kiel malsaĝulino pro Kristo. Plej forte tiu fenomeno disvastiĝis en Rusio, kie la Eklezio sanktuligis 36 gemalsaĝulojn pro Kristo. Kiel ekzemplon de simila sankta malsaĝulo pro Kristo en la Okcidento oni kutime indikas s-tan Franciskon el Asizo. (eo)
- Foolishness for Christ (Greek: διά Χριστόν σαλότητα, Church Slavonic: оуродъ, юродъ) refers to behavior such as giving up all one's worldly possessions upon joining an ascetic order or religious life, or deliberately flouting society's conventions to serve a religious purpose—particularly of Christianity. Such individuals have historically been known as both "holy fools" and "blessed fools". The term "fool" connotes what is perceived as feeblemindedness, and "blessed" or "holy" refers to innocence in the eyes of God. The term fools for Christ derives from the writings of Saint Paul. Desert Fathers and other saints acted the part of Holy Fools, as have the yurodivy (or iurodstvo) of Eastern Orthodox asceticism. Fools for Christ often employ shocking and unconventional behavior to challenge accepted norms, deliver prophecies, or to mask their piety. (en)
- Bodoh bagi Kristus (Fool-for-Christ; Rusia: юродивый, yurodivy) adalah orang kudus yang dikenal karena penampilan dan perilaku anehnya, namun kegilaannya yang kudus. Mereka mengambil penampilan kegilaan dan penderitaan akibat penistaan, penghinaan dan fitnah dari orang-orang di sekitar mereka, terkena kejahatan-kejahatan manusia, membawa mereka dalam kekuasaan pada indra mereka, untuk menghibur penderitaan. (in)
- Le fol-en-Christ est une personne qui abandonne ses biens matériels et mène une vie de transgression des conventions sociales dans un esprit religieux. Cette attitude provocante permet de remettre en cause les normes d'une époque, de lancer des prophéties ou de masquer sa piété. Le terme de fou pour le Christ est attribué à saint Paul. En Occident, saint François d'Assise, fondateur de l'ordre mendiant franciscain, d'autres religieux voire des laïcs comme saint Benoît-Joseph Labre, ont adopté cette attitude de vie. Au sein du monde orthodoxe, cette tradition a eu en Russie moscovite un très grand retentissement, sous le nom de iourodstvo. (fr)
- 佯狂者（ようきょうしゃ、ロシア語：юро́дивый（男性）/ юро́дивая（女性）, 英語：yurodivy or "holy fool for Christ"）は、正教会における聖人の称号。 俗世に心を煩わされずに専ら神に仕え、祈祷と斎（ものいみ）のうちに功を積んだ正教会の聖人は勤行者と呼ばれるが、そうした人々のうち、世を離れず、昼は市井にあってボロをまとって徘徊し、寒さ・暑さ・飢え・辱めを忍び、夜は聖堂の軒下などに野宿して祈る聖人がこの称号で呼ばれる。「佯」とは見せかけの意であり馬鹿を装いハリストス（キリスト）の真理を明らかにする者であるとされる。 佯狂者には、モスクワの聖ワシリイ大聖堂の名の由来となっている聖ワシリイ・ブラジェンヌィなどがいる。 佯狂者は、「至福者」「聖愚者」「瘋癲行者」との別称で呼ばれる場合もある。
* 聖ワシリイのイコン
* 聖ワシリイ・ブラジェンヌィ
* 『佯狂者』（19世紀末ごろ）、パーヴェル・スヴェドムスキー（Pavel Svedomsky） (ja)
- La stoltezza in Cristo (in russo, юродство, jurodstvo) è una particolare forma di ascetismo presente nell'esperienza della Chiesa ortodossa. Colui che intraprende tale via religiosa è chiamato юродивый (jurodivyj, plurale jurodivye), cioè stolto in Cristo, o pazzo di Dio. Gli stolti in Cristo sono asceti o monaci russi che abbandonano la sapienza umana per scegliere la "sapienza del cuore". Ancor oggi presenti sul territorio russo, si aggirano per le città vestiti di stracci, mortificando il corpo attraverso digiuni e lunghe veglie e dormendo all'aperto o nelle case di chi offre loro ospitalità. Il loro comportamento differisce a seconda delle situazioni: se mentre sono in mezzo alla folla simulano pazzia e trattano a male parole chiunque, ricco o povero (credendo che approcciandosi in diversa maniera si allontanino dal volere di Dio), in privato sono calmi e assennati e non disdegnano di offrire aiuto, il più delle volte sotto forma di consiglio, a chi si rivolge loro. Ritenuti dalle credenze popolari capaci di miracoli e di prevedere il futuro, sono trattati con il più profondo rispetto da ogni fascia sociale della popolazione e molto spesso venerati già in vita. In certi casi sono anche oggetto di pubblico disprezzo (quest'ultimo talvolta da essi ricercato come ulteriore mezzo di ascesi). (it)
- Jurodiwyj (ros. юродивый, stgr. μωρός mōrós), także saloita – święty, szaleniec Chrystusowy. Jeden ze wzorów świętości dawnej Rosji (obok , starców i pielgrzymów). (pl)
- Loucura por Cristo refere-se a um comportamento como um indivíduo doar todas as suas posses materiais ao se juntar a uma ordem monástica. Pode também se referir ao desafio deliberado de todas as convenções da sociedade para perseguir um objetivo religioso. Estes indivíduos eram conhecidos tanto como "santos loucos" ou "abençoados loucos". O termo abençoado neste contexto tem a conotação de inocência perante os olhos de Deus. O termo loucos por cristo deriva dos escritos de Paulo de Tarso. São Francisco de Assis e outros santos atuaram como Santos Loucos, assim como os yurodivy (ou iurodstvo) da tradição asceta ortodoxa. Os Loucos por Cristo geralmente se utilizam de um comportamento chocante e pouco convencional para desafiar as normas aceitas pela sociedade, realizar profecias ou como marca de sua piedade. (pt)
- Юро́дство (от ст.‑слав. оуродъ, юродъ — «дурак, безумный») — намеренное старание казаться глупым, безумным. В православии юродивые — слой странствующих монахов и религиозных подвижников. Целями мнимого безумия (юродства Христа ради) объявляются обличение мирских ценностей, сокрытие собственных добродетелей и навлечение на себя поношений и оскорблений. В церковнославянском «юродивый» употребляется также и в прямом значении: «Пять же бе от них мудры, и пять юродивы» (Мф. 25:2, «Притча о десяти девах»). (ru)
- Dårskap för Kristus, (ryska: юродивый, yuródivïy, svensk transkribering "jurodivyj"), förekom inom den rysk-ortodoxa kyrkan, där heliga personer tog på sig rollen av en dåre för att kunna bära fram sitt budskap. Kristi dåre var en benämning (ofta förekommande i den ryska klassiska litteraturen) på en "svagsint" (eller förment sinnessjuk) helig man/kvinna - stundom uppträdande som kringresande tiggare, vilken i synnerhet av religiöst troende ansågs utrustad med profetiska (klärvoajanska) egenskaper. En 'jurodivyj' kunde ostraffat uttala förgripliga meningar om överheter, till och med om tsaren." Den ansågs ofta som straffrättsligt immun, och kunde göra i princip vad den ville. Kristi dåre spelade ofta sinnessjuk[källa behövs] (det kunde dock vara äkta också), som ett led i Kristi efterföljelse, där den som förnedrar sig själv blir upphöjd, enligt Bibeln. Kristi dåre klädde sig i trasor, tvättade sig i princip aldrig, lät skägg och hår växa fritt, och gick halvnaken och barfota både sommar och vinter, även i de kalla ryska inlandsvintrarna.[källa behövs] De bara fötterna fascinerade och skrämde det ryska folket i århundraden.[källa behövs] Franciskus av Assisi var en helig dåre, och lär vara den mest kände.[källa behövs] Bland de ryska heliga dårarna var Xenia av Sankt Petersburg den mest kände, och av de bysantinska dårarna är kanske Simeon av Emesa den mest kände.[källa behövs] Den rysk-ortodoxa kyrkan räknar 36 heliga dårar bland sina helgon[källa behövs], och är därmed det kyrkosamfund som visar den största respekten för sina äldre tiders dårar. Men även inom protestantismen förekommer den heliga dårskapen, bland annat hos radikalpietisten Lars Ulstadius på 1600-talet. Det närmaste vi kommer en helig dåre i Sverige i modern tid är mystikern Fritz Olofsson[källa behövs], en Uppsalapräst som gick bort 2008. I Första Korinthierbrevet skriver Paulus: "Vi äro dårar för Kristi skull, men I ären kloka i Kristus; vi äro svaga, men I ären starka; I ären ärade, men vi äro föraktade." (1 Kor 4:10) (sv)
- Юродство (староцерк.-слов. оуродъ, юродъ — «дурак, безумный») — культурно-історичний і соціально-психологічний феномен, граничне самоприниження людини, що виявляється у формі гротесково-трагічної самоіронії. Особливо властивий християнським релігійним течіям, що породили певний орден «юродствуючих во Христі». Методика духовного подвижництва, що полягає у божевіллі або його симуляції. Християнські юродиві намагаються наслідувати приклад Ісуса Христа, що терпів глузування та знущання натовпу в Єрусалимі. Вважається, що це допомагає перемогти гріх гордині. Юродство не зводиться до жебрацтва і стихійного виключення особи із суспільного життя. Сутністю юродства є психологічно загострений пригнобленої людини, але пом'якшений хворобливою істеричністю і розумовим затьмаренням. Така форма давала змогу юродивим відносно безкарно виражати настрої стихійної непокори і народного уявлення про справедливість через викриття, пророцтво і відчайдушне підбурення натовпу на безчинства. Парадоксальна природа подвигу юродства Христа ради (уявне божевілля з метою викриття зовнішніх мирських цінностей, приховування власних чеснот і привертання на себе зневаги й образ) визначає традиційний набір мотивів житій юродивих: використання цитат з 1 -го Послання до Коринтян ап. Павла (1 Кор. 1:25-27;3:18-19; 4:10) та ін. які служать свого роду виправданням цього подвигу; орієнтація на візант. Житія та Андрія Юродивого як на зразки; протиставлення зовнішнього «нахабства» внутрішньому благочестю; Також юродивому притаманні такі риси: не бажає «слави від людей», має дар пророцтва, дотримується аскетизму, носить лахміття, безмовний, нічого не має, крім свого тіла. Схожість преподобних і юродивих: і ті й інші, прагнучи уникнути людський слави за свої чесноти, втікають від світу, але різними шляхами: якщо преподобні, усамітнювались, йшли у пустелю, то юродиві, залишаючи соціальне життя, здійснювали свій таємний подвиг серед людей, приховуючи справжнє служіння за маскою вдаваного безумства. Юродивий, як правило, не подвизається в рідному місті чи селі. (uk)
- 聖愚（希臘語：διά Χριστόν σαλό、教會斯拉夫語：оуродъ, юродъ、俄語：юродство），音“尤拉德斯特瓦”。在汉语中，又譯顛僧、佯狂者，阿爾巴津人稱之為薩滿。是俄羅斯東正教的特有人物，也是一种东正教特有的禁欲主义形式。他們通常是渾身污垢、半瘋、半裸體的遊民傳教士，腳上甚至套上腳鐐的苦行僧，他們有些人幾乎不能言語，他們的聲音卻被解釋成神諭。聖愚（英文：Foolishness for Christ）在英文中意義是「為了基督」而表現出愚蠢的樣子。他们在人前行为疯癫，圣愚这个词暗指他们并非因犯罪或者精神失常而变得如此，尽管他们的行为有些时候是故意、惹人厌恶、甚至是挑衅性的。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Bodoh bagi Kristus (Fool-for-Christ; Rusia: юродивый, yurodivy) adalah orang kudus yang dikenal karena penampilan dan perilaku anehnya, namun kegilaannya yang kudus. Mereka mengambil penampilan kegilaan dan penderitaan akibat penistaan, penghinaan dan fitnah dari orang-orang di sekitar mereka, terkena kejahatan-kejahatan manusia, membawa mereka dalam kekuasaan pada indra mereka, untuk menghibur penderitaan. (in)
- Le fol-en-Christ est une personne qui abandonne ses biens matériels et mène une vie de transgression des conventions sociales dans un esprit religieux. Cette attitude provocante permet de remettre en cause les normes d'une époque, de lancer des prophéties ou de masquer sa piété. Le terme de fou pour le Christ est attribué à saint Paul. En Occident, saint François d'Assise, fondateur de l'ordre mendiant franciscain, d'autres religieux voire des laïcs comme saint Benoît-Joseph Labre, ont adopté cette attitude de vie. Au sein du monde orthodoxe, cette tradition a eu en Russie moscovite un très grand retentissement, sous le nom de iourodstvo. (fr)
- 佯狂者（ようきょうしゃ、ロシア語：юро́дивый（男性）/ юро́дивая（女性）, 英語：yurodivy or "holy fool for Christ"）は、正教会における聖人の称号。 俗世に心を煩わされずに専ら神に仕え、祈祷と斎（ものいみ）のうちに功を積んだ正教会の聖人は勤行者と呼ばれるが、そうした人々のうち、世を離れず、昼は市井にあってボロをまとって徘徊し、寒さ・暑さ・飢え・辱めを忍び、夜は聖堂の軒下などに野宿して祈る聖人がこの称号で呼ばれる。「佯」とは見せかけの意であり馬鹿を装いハリストス（キリスト）の真理を明らかにする者であるとされる。 佯狂者には、モスクワの聖ワシリイ大聖堂の名の由来となっている聖ワシリイ・ブラジェンヌィなどがいる。 佯狂者は、「至福者」「聖愚者」「瘋癲行者」との別称で呼ばれる場合もある。
* 聖ワシリイのイコン
* 聖ワシリイ・ブラジェンヌィ
* 『佯狂者』（19世紀末ごろ）、パーヴェル・スヴェドムスキー（Pavel Svedomsky） (ja)
- Jurodiwyj (ros. юродивый, stgr. μωρός mōrós), także saloita – święty, szaleniec Chrystusowy. Jeden ze wzorów świętości dawnej Rosji (obok , starców i pielgrzymów). (pl)
- Юро́дство (от ст.‑слав. оуродъ, юродъ — «дурак, безумный») — намеренное старание казаться глупым, безумным. В православии юродивые — слой странствующих монахов и религиозных подвижников. Целями мнимого безумия (юродства Христа ради) объявляются обличение мирских ценностей, сокрытие собственных добродетелей и навлечение на себя поношений и оскорблений. В церковнославянском «юродивый» употребляется также и в прямом значении: «Пять же бе от них мудры, и пять юродивы» (Мф. 25:2, «Притча о десяти девах»). (ru)
- 聖愚（希臘語：διά Χριστόν σαλό、教會斯拉夫語：оуродъ, юродъ、俄語：юродство），音“尤拉德斯特瓦”。在汉语中，又譯顛僧、佯狂者，阿爾巴津人稱之為薩滿。是俄羅斯東正教的特有人物，也是一种东正教特有的禁欲主义形式。他們通常是渾身污垢、半瘋、半裸體的遊民傳教士，腳上甚至套上腳鐐的苦行僧，他們有些人幾乎不能言語，他們的聲音卻被解釋成神諭。聖愚（英文：Foolishness for Christ）在英文中意義是「為了基督」而表現出愚蠢的樣子。他们在人前行为疯癫，圣愚这个词暗指他们并非因犯罪或者精神失常而变得如此，尽管他们的行为有些时候是故意、惹人厌恶、甚至是挑衅性的。 (zh)
- Jurodivý (řecky μωρός; rusky юродивый; německy der Narr in Christo; francouzsky fols-en-Christ; anglicky Foolishness for Christ), původní význam řeckého slova μωρός byl mrzák (mrzák od narození). V postupném vývoji chápání slova jde o typ radikální zbožnosti, který se staví proti konvencím a duchovním klišé společnosti i církve. Jde o prožívání víry na veřejnosti formou určitého projevu bláznovství s poukazováním na chyby lidí i společnosti. Ovšem cokoliv jurodivý řekne nebo udělá (ať je to sebevíce výstřední), tak to dělá na základě svého vlastního vnuknutí (svého individuálního spojení s Bohem) a nedbá na to, co řekne společnost nebo zda to dané okolí nějak ovlivní. Z náboženského hlediska jde o tzv. „bláznovství pro Krista“ a je známo především v Rusku. Nejznámějšími jurodivými jsou (6 (cs)
- Der Jurodiwy (юро́дивый) ist die russische Variante des Narren in Christo. Die Rolle kann in der russischen Kultur- und Geistesgeschichte bis ins Mittelalter zurückverfolgt werden. Der Jurodiwy ist traditionell eine exzentrische Figur, die außerhalb der konventionellen Gesellschaft steht. Die Verrücktheit des Jurodiwy ist mehrdeutig und kann sowohl echt als auch simuliert sein. Es wird angenommen, dass er (oder sie) göttlich inspiriert ist und deswegen Wahrheiten aussprechen kann, die kein anderer aussprechen könnte. Normalerweise werden diese Wahrheiten in Form von Parabeln oder indirekten Anspielungen preisgegeben. Er hatte einen besonderen Status in Bezug auf die Zaren, da er nicht der irdischen Kontrolle oder Gerichtsbarkeit unterstand. (de)
- Η διά Χριστόν σαλότητα, δηλαδή η «τρέλα για τον Χριστό», αναφέρεται σε μία ειδική κατηγορία αγίων στο σώμα της Εκκλησίας, οι οποίοι ενεργώντας με παράδοξο τρόπο και μακριά από τα συνήθη τυπικά ηθικά σχήματα, κατάφεραν να επιτύχουν την αγιότητα και συνάμα να επαναφέρουν πλήθος κόσμου μέσα στους κόλπους της Εκκλησίας. Το παράδειγμα αυτό πολλές φορές υπήρξε σκανδαλιστικό για πιστούς και μη στην ιστορία της εκκλησίας, αλλά η εκκλησία μέσω των αγίων αυτών είδε την έκφραση και τη φανέρωση ενός ξεχωριστού χαρίσματος του Αγίου Πνεύματος, μία από τις οξύτερες μορφές του προφητικού κηρύγματος. (el)
- Malsaĝulo pro Kristo estas homo ignoranta sociajn konvenciojn kaj intence provokanta la socion pro iu celo religia. La termino devenas el epistolo de la apostolo Paŭlo: Similan konduton fojfoje praktikis la malnovtestamentaj profetoj, ekz-e jam Jersaja: La malsaĝeco pro Kristo estis bone konata en la orienta kristanismo; en la 6-a jarcento la eklezio sanktulinigis la egiptinon Izidora, konatan kiel malsaĝulino pro Kristo. Plej forte tiu fenomeno disvastiĝis en Rusio, kie la Eklezio sanktuligis 36 gemalsaĝulojn pro Kristo. (eo)
- Foolishness for Christ (Greek: διά Χριστόν σαλότητα, Church Slavonic: оуродъ, юродъ) refers to behavior such as giving up all one's worldly possessions upon joining an ascetic order or religious life, or deliberately flouting society's conventions to serve a religious purpose—particularly of Christianity. Such individuals have historically been known as both "holy fools" and "blessed fools". The term "fool" connotes what is perceived as feeblemindedness, and "blessed" or "holy" refers to innocence in the eyes of God. (en)
- La stoltezza in Cristo (in russo, юродство, jurodstvo) è una particolare forma di ascetismo presente nell'esperienza della Chiesa ortodossa. Colui che intraprende tale via religiosa è chiamato юродивый (jurodivyj, plurale jurodivye), cioè stolto in Cristo, o pazzo di Dio. Gli stolti in Cristo sono asceti o monaci russi che abbandonano la sapienza umana per scegliere la "sapienza del cuore". Ancor oggi presenti sul territorio russo, si aggirano per le città vestiti di stracci, mortificando il corpo attraverso digiuni e lunghe veglie e dormendo all'aperto o nelle case di chi offre loro ospitalità. (it)
- Loucura por Cristo refere-se a um comportamento como um indivíduo doar todas as suas posses materiais ao se juntar a uma ordem monástica. Pode também se referir ao desafio deliberado de todas as convenções da sociedade para perseguir um objetivo religioso. Estes indivíduos eram conhecidos tanto como "santos loucos" ou "abençoados loucos". O termo abençoado neste contexto tem a conotação de inocência perante os olhos de Deus. (pt)
- Dårskap för Kristus, (ryska: юродивый, yuródivïy, svensk transkribering "jurodivyj"), förekom inom den rysk-ortodoxa kyrkan, där heliga personer tog på sig rollen av en dåre för att kunna bära fram sitt budskap. Kristi dåre klädde sig i trasor, tvättade sig i princip aldrig, lät skägg och hår växa fritt, och gick halvnaken och barfota både sommar och vinter, även i de kalla ryska inlandsvintrarna.[källa behövs] De bara fötterna fascinerade och skrämde det ryska folket i århundraden.[källa behövs] (sv)
- Юродство (староцерк.-слов. оуродъ, юродъ — «дурак, безумный») — культурно-історичний і соціально-психологічний феномен, граничне самоприниження людини, що виявляється у формі гротесково-трагічної самоіронії. Особливо властивий християнським релігійним течіям, що породили певний орден «юродствуючих во Христі». Методика духовного подвижництва, що полягає у божевіллі або його симуляції. (uk)
|
