Meditation is a practice where an individual uses a technique – such as mindfulness, or focusing the mind on a particular object, thought, or activity – to train attention and awareness, and achieve a mentally clear and emotionally calm and stable state. Scholars have found meditation difficult to define, as practices vary both between traditions and within them.

Property Value
dbo:abstract
  • التأمل هو طقس ممارسة يقوم فيها الفرد بتدريب عقله لتحفيز الوعي الداخلي، و يحصل في المقابل على فوائد معنوية و ذهنية. (ar)
  • Meditací se nejčastěji rozumí různé praktiky prohlubování soustředění. Ačkoli se meditace obvykle považuje za součást východních náboženství s počátkem ve védském hinduismu, je součástí mnoha náboženských systémů a filosofických škol. Důkazem toho je např. islámský súfismus. Pod pojem meditace řadíme několik činností, z nichž řada je spojována s dosažením změněného stavu vědomí. Cílem meditace je ale zejména kultivace mysli (její zklidnění) a získání vhledu (ať už do smyslu lidské existence a vesmíru nebo do osobních záležitostí). Někdy tento pojem označuje i prosté rozumové přemítání a v některých náboženstvích také určité druhy modlitby. Ta je podle Osha jedním z typů meditace, stejně jako imaginace (denní snění). K meditaci přistupuje každá škola různě. Některé používají pouze lidskou mysl, které nabízí primární meditační bod (theravádový buddhismus), jiné užívají externí pomůcky, jako jsou např. mandaly. Metaanalýza publikovaná v roce 2018 ukázala, že meditace nemusí člověka dělat lepším a že předchozí studie měly často metodologické chyby. Jiná metaanalýza z roku 2018 ukázala, že vědecké studie, které se snaží podpořit prospěšnost meditace, jsou velmi často metodologicky závadné. Chabou metodologickou kvalitu prokazuje i metaanalýza z roku 2007. Léčebné meditační techniky jako jsou například transcendentální meditace či čínská meditační léčebná metoda jsou považovány za pseudovědecké. Ovšem, jelikož je meditace věc zcela subjektivní, tak platí, že, pokud nepůsobí a tedy nefunguje na jednoho jedince, na druhého fungovat může. I přes to, že je hodně studií, které neprokazují její prospěšnost, tak je tu současně i hodně těch, které se snaží bránit její hodnoty a poukázat na již zmíněný fakt citovaný dříve. (cs)
  • La meditació descriu la pràctica d'un estat d'atenció concentrada sobre un objecte extern, pensament, la pròpia consciència o cap dels anteriors, excepte l'estat de concentració. L'objectiu principal de la meditació pot ser viure-la com a experiència, més típic en la meditació oriental, o més aviat posant l'accent en el contingut d'aquesta, més propi en general de la meditació occidental. D'aquesta manera, en l'àmbit religiós occidental, s'ha distingit entre oració (oral) i meditació (mental), entre meditació i contemplació, reservant-ne a la segona un significat religiós o espiritual. Aquest nou ús es refereix a la meditació pròpia del ioga, originada a Índia. (ca)
  • Ο διαλογισμός είναι μία μορφή πνευματικής συγκέντρωσης που επιτυγχάνεται με τη βαθιά , την απομάκρυνση κάθε σκέψης και εξωτερικών ερεθισμάτων από τη συνειδητότητα του υποκειμένου. Σκοπός του διαλογισμού είναι η άντληση γνώσης ή και εμπειριών άμεσα, χωρίς τη χρήση των του ανθρώπου ή οποιασδήποτε πηγής πληροφόρησης. Γενικότερα θεωρείται και μέσο ψυχικής χαλάρωσης και ευεξίας. Ο διαλογισμός απαιτεί ορισμένες προϋποθέσεις προκειμένου να επιτευχθεί. Η πρώτη είναι η αδιατάρακτη συγκέντρωση της προσοχής μας σε ένα αντικείμενο.Ακόμα και στην πρακτική της Χάθα Γιόγκα έχουμε μάθει ότι οι ασκήσεις έχουν καλύτερο αποτέλεσμα, όταν ο νους είναι προσηλωμένος στο σημείο του σώματος που ασκείται. Η συγκέντρωση θεωρείται το "Έκτο σκαλοπάτι της Γιόγκα". Η δεύτερη είναι η δημιουργία ενός είδους διπλής προσοχής. Το ένα σκέλος της κατευθύνεται προς το παρατηρούμενο αντικείμενο (εσωτερικό ή εξωτερικό), και το άλλο σκέλος στρέφεται προς τον εαυτό μας, που ασκεί τη διαδικασία της παρατήρησης. Δεν παρατηρούμε απλώς κάτι, έστω και με εστιασμένη προσοχή, αλλά είμαστε συνειδητοί ότι το κάνουμε. Αυτό είναι ένα σημείο κλειδί στην όλη διαδικασία του διαλογισμού, δηλαδή η δημιουργία ενός εσωτερικού «παρατηρητή». Το πρώτο στάδιο είναι η χαλάρωση και η συγκέντρωση του νου. Το δεύτερο στάδιο είναι η δημιουργία της διπλής προσοχής, το να έχουμε επίγνωση του εαυτού μας καθώς εστιάζεται στο αντικείμενο της συγκέντρωσής του. Οι ευρύτατα διαδεδομένες σύγχρονες απόψεις θεωρούν τον διαλογισμό ως ένα είδος χαλάρωσης, απαλλαγής από το άγχος, μια κατάσταση όπου «οραματιζόμαστε» ευχάριστες σκηνές ειδυλλιακών τοπίων, ακούγοντας χαλαρωτική μουσική κ.λ.π. Στη πραγματικότητα όμως έχουμε να κάνουμε με μια βαθύτατα μυστικιστική διαδικασία διότι αποκτούμε την συνειδητοποίηση του γεγονότος ότι είμαστε κάτι περισσότερο από τον κοινό καθημερινό εαυτό μας. Κάτι που ζει μέσα του, τον παρατηρεί και τον κατευθύνει. Ο διαλογιζόμενος εισέρχεται σε μια κατάσταση αυξημένης εγρήγορσης, εστιασμένης προσοχής και εσωτερικής σιγής, η οποία μπορεί να βιωθεί σε οποιαδήποτε στιγμή της καθημερινότητάς μας, χωρίς να απαιτεί ειδικές προϋποθέσεις απομόνωσης, ειδικών στάσεων του σώματος, διατροφής, θρησκευτικών πεποιθήσεων, κ.ά.. Μπορεί και πρέπει να ασκηθεί μέσα στη «δίνη» των καθημερινών μας υποχρεώσεων, χωρίς να τις διαταράσσει ή να διαταράσσεται από αυτές. Σημαντικό κλειδί για την απόλυτη χαλάρωση είναι ο έλεγχος της αναπνοής, η οποία πρέπει να είναι αργή και σταθερή. Επόμενο βήμα μετά τη σωματική χαλάρωση και πριν την εστίαση του νου είναι η χαλάρωσή του. Ο νους χαλαρώνει με την απαλή στροφή του από τη «δίνη» αρνητικών ή αγχωτικών σκέψεων στη συνειδητή δημιουργία σκέψεων που αφορούν στην πνευματική μας ταυτότητα και φύση: Σκέψεις όπως «είμαι ένα γαλήνιο πνευματικό όν» ή και ερωτήσεις που γίνονται με πηγαίο ενδιαφέρον προς τον εαυτό όπως «ποιος είμαι στ' αλήθεια; τι ον είμαι; είμαι μόνο αυτό που βλέπουν τα φυσικά μου μάτια;», «τι είναι η γαλήνη;», μπορούν να φέρουν τον διαλογιζόμενο από το στάδιο της σκέψης στο στάδιο της εσωτερικής εμπειρίας της κάθε σκέψης. Η εσωτερική εμπειρία αρετών όπως η γαλήνη θα μπορούσε να πει κάποιος ότι είναι συνώνυμη με τα θετικά τα οποία με τη σειρά τους αναβαθμίζουν τον χαρακτήρα ενός ανθρώπου. (el)
  • Meditation is a practice where an individual uses a technique – such as mindfulness, or focusing the mind on a particular object, thought, or activity – to train attention and awareness, and achieve a mentally clear and emotionally calm and stable state. Scholars have found meditation difficult to define, as practices vary both between traditions and within them. Meditation has been practiced since 1500 BCE antiquity in numerous religious traditions, often as part of the path towards enlightenment and self realization. The earliest records of meditation (Dhyana) come from the Hindu traditions of Vedantism, and meditation has a long tradition of being a practice in Hinduism. Since the 19th century, Asian meditative techniques have spread to other cultures where they have also found application in non-spiritual contexts, such as business and health. Meditation may be used with the aim of reducing stress, anxiety, depression, and pain, and increasing peace, perception, self-concept, and well-being. Meditation is under research to define its possible health (psychological, neurological, and cardiovascular) and other effects. (en)
  • Meditado estas disciplino per kiu oni haltigas la pensojn, tiel permesante plenan koncentriĝon de la atento je io. Ĝi estas grava parto de budhismo kaj hinduismo. En la plejmulto de religioj ekzistas ia medita tradicio, ekzemple en la judismo, kristanismo, islamo, vuduo, kaj multaj ŝamanismoj. Ekzistas multaj formoj de meditado, sed oni povas klasi ilin en du ĉefajn kategoriojn: la senpera meditado, kiu konsistas en la koncentrado de la atento por haltigi la fluadon de la pensoj, kaj la apogita meditado, en kiu la individuo apogas sin sur mantroj (ripetado de iu difinita sono), kantoj, ĉantoj, kreado de mensaj imagoj, ktp. La budhisma (Vipassano) kaj la zena meditadoj estas ekzemploj de la senpera meditado. La kristana meditado, kiu koncentriĝas en imagoj de la Sankta Virgulino aŭ de Kristo mem, estas ekzemplo de la apogita meditado. Meditado estas ankaŭ grava parto de la praktikoj de la skoloj de la Nova Erao. En la ĉiutaga lingvaĵo, oni ofte konfuzas meditadon kun pripensado. Dum la meditado, oni ne pensas pri io sed, tute male, klopodas ĉesigi la pensojn. * * * (eo)
  • La meditación es una práctica en la cual el individuo entrena la mente o induce un modo de conciencia, ya sea para conseguir algún beneficio o para reconocer mentalmente un contenido sin sentirse identificado con ese contenido,​ o como un fin en sí misma.​ El término meditación se refiere a un amplio espectro de prácticas que incluyen técnicas diseñadas para promover la relajación, construir energía interna o fuerza de vida (Qì, ki, chi, prāṇa, etc.) y desarrollar compasión,​ amor, paciencia, generosidad y perdón. Una forma particularmente ambiciosa de meditación tiene como fin conseguir sostener la concentración en un punto sin esfuerzo,​ enfocado a habilitar en su practicante un estado de bienestar en cualquier actividad de la vida. La meditación toma diferentes significados en diferentes contextos; ésta se ha practicado desde la antigüedad como un componente de numerosas religiones y creencias,​ pero la meditación no constituye una religión en sí misma. La meditación normalmente implica un esfuerzo interno para autorregular la mente de alguna forma. (es)
  • Meditation (von lateinisch meditatio zu meditari „nachdenken, nachsinnen, überlegen“, von altgriechisch μέδομαι medomai „denken, sinnen“; es liegt kein etymologischer Bezug zum Stamm des lateinischen Adjektivs medius, -a, -um „mittlere[r, -s]“ vor) ist eine in vielen Religionen und Kulturen ausgeübte spirituelle Praxis. Durch Achtsamkeits- oder Konzentrationsübungen soll sich der Geist beruhigen und sammeln. In östlichen Kulturen gilt die Meditation als eine grundlegende und zentrale bewusstseinserweiternde Übung. Die angestrebten Bewusstseinszustände werden, je nach Tradition, unterschiedlich und oft mit Begriffen wie Stille, innere Ruhe, Leere, Panorama-Bewusstheit, Einssein, im Hier und Jetzt sein oder frei von Gedanken sein beschrieben. Dadurch wird laut dem Psychiater und Philosophen Karl Jaspers die Subjekt-Objekt-Spaltung überwunden. Der Begriff ist aber auch für Texte verwendet worden, die Ergebnisse konzentrierten, in die Tiefe gehenden Nachdenkens darstellen, so etwa für Mark Aurels Selbstbetrachtungen oder Descartes’ Meditationen über die Grundlagen der Philosophie. (de)
  • Meditazioa hautemate, kontzentrazio eta abstrakziozko teknika mentalak dira, kontzientzia egoera berezi batera nahiz erlaxaziora heltzeko, baita barneko energia eraikitzeko eta erruki, maitasun, egonarri, eskuzabaltasun eta barkamena garatzeko. Teknika modu ugari daude, eserita eginda edo mugimenduan, otoitz egiten edo mantrak errepikatzen eta abar. Erlijio handi guztietan erabiltzen eta erabili izan da, errituzko praktika moduan, jainkotasunarekin bat egiteko askotan. Antsietatea, estresa edo gainkarga psikikoa eta bestelako gaixotasunak arintzeko bide ona izan daiteke gaur egungo gure gizarte honetan. (eu)
  • Le terme méditation (du latin meditatio) désigne une pratique mentale qui consiste généralement en une attention portée sur un certain objet, au niveau de la pensée (méditer un principe philosophique par exemple, dans le but d'en approfondir le sens), des émotions, du corps. Dans une approche spirituelle, elle peut être un exercice, voire une voie de réalisation du Soi et d'éveil. La méditation (bhāvanā en sanskrit et pali) est au cœur de nombreuses pratiques spirituelles ou religieuses comme celles du bouddhisme, de l'hindouisme, du jaïnisme, du sikhisme, du taoïsme, du yoga, de l'islam, du christianisme ainsi que d'autres formes plus récentes de spiritualité, ou encore de mouvements qualifiés parfois de sectaires comme la méditation transcendantale. Cette pratique peut chercher à produire une paix intérieure, la vacuité de l'esprit, des états de conscience modifiés, l'apaisement progressif du mental ou encore une simple relaxation. Certaines techniques de méditation, telles que la pleine conscience (mindfulness en anglais), peuvent être utilisées dans un cadre thérapeutique ou laïc. (fr)
  • Meditasi, terkadang disebut juga semadi, adalah praktik relaksasi yang melibatkan pelepasan pikiran dari semua hal yang menarik, membebani, maupun mencemaskan dalam hidup kita sehari-hari.Makna harfiah meditasi adalah kegiatan mengunyah-unyah atau membolak-balik dalam pikiran, memikirkan, merenungkan.Arti definisinya, meditasi adalah kegiatan mental terstruktur, dilakukan selama jangka waktu tertentu, untuk menganalisis, menarik kesimpulan, dan mengambil langkah-langkah lebih lanjut untuk menyikapi, menentukan tindakan atau penyelesaian masalah pribadi, hidup, dan perilaku. Dengan kata lain, meditasi melepaskan kita dari penderitaan pemikiran baik dan buruk yang sangat subjektif yang secara proporsional berhubungan langsung dengan kelekatan kita terhadap pikiran dan penilaian tertentu.Kita mulai paham bahwa hidup merupakan serangkaian pemikiran, penilaian, dan pelepasan subjektif yang tiada habisnya yang secara intuitif mulai kita lepaskan. Dalam keadaan pikiran yang bebas dari aktivitas berpikir, ternyata manusia tidak mati, tidak juga pingsan, dan tetap . Guru terbaik untuk meditasi adalah pengalaman. Tidak ada guru, seminar, atau buku-buku meditasi yang dapat mengajarkan secara pasti bagaimana seharusnya kita melakukan hidup bermeditasi. Setiap orang dapat secara bebas memberikan nilai-nilai tersendiri tentang arti meditasi bagi kehidupannya. Oleh karena hanya dengan mempraktikkan semadi dalam hidup, orang bisa merasakan manfaat suatu perjalanan semadi.Ada banyak arti tentang semadi, di antaranya adalah: 1. * Jalan untuk masuk dalam kesadaran jiwa. 2. * Jalan untuk introspeksi diri. 3. * Jalan untuk berkomunikasi dengan sang pencipta. 4. * Jalan untuk mengubah hidup. 5. * Jalan untuk meraih ketenangan batin. (in)
  • La meditazione (dal latino meditatio, riflessione) è, in generale, una pratica che si utilizza per raggiungere una maggiore padronanza delle attività della mente, in modo che questa divenga capace di concentrarsi su un solo pensiero, su un concetto elevato, o un preciso elemento della realtà, cessando il suo usuale chiacchierio di sottofondo e divenendo assolutamente acquietata, pacifica.Affine alla meditazione è la contemplazione, con la quale si intende la capacità di lasciar riposare la mente nel suo stato naturale. È una pratica volta quindi all'auto-realizzazione, che può avere uno scopo religioso, spirituale, filosofico, o in vista di un miglioramento delle condizioni psicofisiche. Questa pratica, in forme differenti, è riconosciuta da molti secoli come parte integrante di tutte le principali tradizioni religiose. Nelle Upaniṣad, scritture sacre induiste compilate approssimativamente a partire dal IX - VIII secolo a.C., è presente il primo riferimento esplicito alla meditazione che sia giunto fino a noi, indicata con il termine sanscrito dhyāna (ध्यान). Nell'ambito della psicosintesi è definita uno stato della coscienza che può essere ottenuto mediante l'indirizzamento volontario della nostra attenzione verso un determinato oggetto (meditazione riflessiva) o mediante la completa assenza di pensieri (meditazione recettiva). Nella meditazione riflessiva l'oggetto della meditazione può essere qualsiasi cosa. In genere nella pratica vengono utilizzate visualizzazioni di elementi che riguardano il mondo interiore o di semplici oggetti, per raggiungere un maggiore stato di concentrazione e di ponderazione. Questo è un tipo di meditazione usato spesso dalla cultura occidentale. La meditazione recettiva ha come scopo l'assenza di pensieri e permette alla mente di raggiungere un livello di "consapevolezza senza pensieri", ovvero libero dall'attività psichica dell'essere umano, talvolta caotica e confusionaria. È un tipo di meditazione tipica di numerose filosofie e religioni orientali. Entrambe queste tipologie di meditazione richiedono fasi di concentrazione. (it)
  • 瞑想、冥想(めいそう、英: meditation、英: contemplation)とは、心を静めて神に祈ったり、何かに心を集中させること、心を静めてになること、目を閉じて深く静かに思いをめぐらすことである。この呼称は、単に心身の静寂を取り戻すために行うような比較的日常的なものから、絶対者(神)をありありと体感したり、究極の智慧を得るようなものまで、広い範囲に用いられる。現代では、健康の向上や心理的治療、自己成長、自己向上などの世俗的な目的をもって、様々な瞑想が行われている。 (ja)
  • 명상(瞑想·冥想, 영어: meditation)은 고요히 눈을 감고 차분한 상태로 어떤 생각도 하지 않는 것이다.명상은 종종 마음을 깨끗이하고, 스트레스를 줄이며, 휴식을 촉진시키거나, 마음을 훈련시키는 데 사용된다. 앉아 있는 동안, (특정한 주문) 만트라를 반복하는 방법이나, 자신의 호흡을 관조하는 방법 등이 있고, 조용한 환경에서 눈을 감고 있을 때 할 수 있다.수많은 종교적 전통과 신앙이 존재했던 고대부터, 즉 인류 역사 약 5천년 이전부터 명상이 행해졌다. 19세기 이래로, 명상은 아시아에서 서구 유럽으로 퍼졌다. 명상은 가능한 건강적 영향을 정의하기 위해 심리학, 신경학 및 심혈관 분야에서 연구되고 있다. 명상은 자신의 참된 자아를 깨닫기 위해서 마음을 집중시키는 일을 가리킨다. 다만 명상을 지도하는 단체의 성격, 집중의 목적, 집중의 대상에 따라서 여러가지 형태로 명상이 나뉠 수 있다. 현대적 의미의 명상은 마음을 집중해서 얻게되는 신체적 심적 이득을 목적으로하는 대체의학 또는 심리치료의 성격이 강하며, 전통적 의미의 명상은 명상을 지도하는 수행단체나 종교단체의 이념과 관계가 깊다. 현대 과학에 의해서 많은 부분(뇌와 명상의 관계나, 명상과 심리 등)이 연구 되고 밝혀지고 있으며, 예를 들어 명상을 할 때의 두뇌의 파장 등을 검증하여 이것이 두뇌 및 신체 호르몬에 주는 영향 등이 논문으로 발표되었다. 깨달음을 포함한 명상의 많은 부분들은 여전히 과학적 검증이 필요한 영역으로 남아있으며 탐구의 대상으로 보고 있다. 2007년 미국 정부의 연구에 따르면 미국 성인 (20,000,000명 이상)의 약 9.4%가 지난 12개월 안에 명상을 한 적이 있으며 이는 2002년의 7.6%(15,000,000명 이상)에서 상승한 것이다. (ko)
  • Meditatie is een vorm van spirituele oefening. Vele religies en geloofsstromingen kennen de meditatie in een of andere vorm. In de 20e eeuw ontstond in het westen hernieuwde belangstelling voor meditatie en bewustzijnsverruiming. Meditatie is nu vooral bekend uit het hindoeïsme en boeddhisme, waarin meditatie een essentiële methode is om de doeleinden die ze beschrijven te bereiken. (nl)
  • Medytacja (łac. meditatio – zagłębianie się w myślach, rozważanie, namysł) – praktyki polegające na ćwiczeniu umysłu lub wprowadzaniu się w odmienny stan świadomości dla uzyskania dobroczynnego skutku, albo aby umysł uznał treść stanu bez identyfikowania się z nim lub jako cel sam w sobie. Termin medytacja odnosi się do wielu różnych praktyk, wliczając w to techniki mające na celu zwiększenie wewnętrznej energii siły życiowej (qi, ki, prana, itp.) i aby rozwinąć współczucie, miłość, cierpliwość, wielkoduszność i przebaczenie. Medytacja była praktykowana od czasów antycznych jako część tradycji religijnych i wierzeń. Jest stosowana zwłaszcza w jodze oraz w religiach i duchowości Wschodu (buddyzm, taoizm, konfucjanizm, hinduizm, dżinizm), a ostatnio także przez niektóre szkoły psychoterapeutyczne. Elementy medytacji dają się również zauważyć w chrześcijaństwie (hezychazm) i islamie (sufizm). Współcześnie jest często wykorzystywana do oczyszczenia umysłu i jako część terapii różnych problemów zdrowotnych, takich jak np. nadciśnienie, depresja, czy stany lękowe. Według profesora Lesława Kulmatyckiego, medytacja może być dobrym narzędziem do poznania samego siebie. Oznacza samoświadomość. „Zdarza mi się, że czasami jestem zarówno obserwatorem jak i obserwowanym. Jestem świadomy tego niejako z zewnątrz, a zarazem akceptuję ten rodzaj „wglądu” od wewnątrz. Czasami brzmi to jak paradoks, ale to tylko kwestia doświadczenia” - podkreślił profesor Kulmatycki w jednym z wywiadów. Praktyka medytacji może się odbywać w pozycji siedzącej lub jako element aktywności fizycznej. Mnisi buddyjscy włączają medytację uważności do swoich codziennych czynności, jako formę treningu umysłu. Często w medytacji są wykorzystywane sznury modlitewne lub inne obiekty rytualne, mające na celu utrzymanie koncentracji lub przypomnienie praktykującemu o pewnych aspektach medytacji. Istnieją dziesiątki stylów medytacji i wiele typów aktywności uważanych za praktyki medytacyjne. Medytacja może mieć na celu wyzwalanie jakiegoś stanu emocjonalnego w celu jego analizy (np. gniewu, nienawiści) lub kultywację określonej reakcji mentalnej na różne bodźce – np. współczucia. Termin „medytacja” może odnosić się do odmiennego stanu świadomości lub praktyk i technik wykorzystywanych w celu jego osiągnięcia. Medytacja ma efekt uspokajający i kieruje uwagę do wnętrza praktykującego, aż zostanie osiągnięty stan całkowitej świadomości, opisywany jako „bycie przebudzonym wewnątrz, nie będąc świadomym niczego poza świadomością samą w sobie”. Wbrew łacińskiemu źródłosłowowi wschodnia medytacja niekoniecznie ma coś wspólnego z namysłem, często jest nawet jego przeciwieństwem, w niektórych szkołach filozoficznych wręcz zaleca się oczyszczenie umysłu z jakichkolwiek myśli i wyobrażeń, np. Jogasutry Patańdźalego w ten sposób definiują praktyki jogi: yogaś ćitta vritti nirodhah (joga to zatrzymanie aktywności umysłu). Ten rodzaj medytacji stanowi rodzaj spokojnej obserwacji, a jej nazwy nawiązują do „patrzenia”: dhjana (od czasownika „dhiyate” – patrzeć umysłem), vipassana (od „vi-paśyate” – obserwować). Z kolei inne techniki polegają na aktywnej : bhawana (tworzenie), (budowanie). Wizualizacje są metodą szczególnie często wykorzystywaną w buddyzmie tybetańskim. (pl)
  • A meditação pode ser definida como uma prática na qual o indivíduo utiliza técnicas para focar sua mente num objeto, pensamento ou atividade em particular, visando alcançar um estado de clareza mental e emocional.. Sua origem é muito antiga, remontando as tradições orientais, especialmente a ioga, mas o termo também se refere a práticas adotadas por alguns caminhos espirituais ou religiões, como o budismo e cristianismo, entre outras. Textos orientais consideram a meditação como instrumento que leva em direção à libertação. (pt)
  • Медита́ция (от лат. meditatio — размышление) — ряд психических упражнений, используемых в составе духовно-религиозной или оздоровительной практики, или же особое психическое состояние, возникающее в результате этих упражнений (или в силу иных причин). Медитативные методы основаны на управлении функциями психики с помощью концентрации внимания (пассивная медитация) или воли (активная медитация). Отличаются не только методы, но и способы медитаций. Существует множество техник медитации. Во время медитации практикующему обычно требуется принять определённую позу. Объектом концентрации обычно служат ощущения внутри организма, внутренние образы, реже эмоции. Иногда объектом концентрации может быть внешний физический предмет. Медитация может сочетаться с дыхательными упражнениями. (ru)
  • Meditation är inom västvärlden ett sammanfattande begrepp som innebär metoder för kroppslig och mental avslappning i kombination med koncentration på något föremål, föreställning eller företeelse. Det kan bland annat vara ett ord man uttalar tyst, ett så kallat mantra, eller en punkt att iaktta, sin egen andning, uppmärksamheten på ljud som finns runtomkring, fokus på den egna kroppen som en helhet, energicentra i kroppen, så kallade chakras, färger, former, ljud, bön eller en vägledd meditation. Man sitter vanligen men det förekommer också att man ligger ner. Även meditationsformer finns där man promenerar eller på annat sätt rör sig. Vanligast är dock att sitta avspänt på en stol eller med korslagda ben med slutna eller halvöppna ögon. Syftet med tekniken är att stilla sitt sinne, det vill säga de tankar som mer eller mindre automatiskt "invaderar" vår hjärna och upptar oss. Därmed skapas förutsättningar för ett inre lugn som bidrar till att utveckla en förmåga att lättare hantera både tankar och känslor. Detta i sin tur ska bland annat öka det allmänna välbefinnandet, minska stresskänslor, och också påverka blodtrycket positivt. På senare år har man studerat resultat av meditation med vetenskapliga metoder och modern teknik och funnit att meditation har en mycket god inverkan på en lång rad stressrelaterade besvär. Det finns flera olika uttryck för meditation, bland andra förekommer "kontemplation", "stilla begrundan", "att lyssna inåt" och "försjunkenhet". En inflytelserik meditationsmetod är transcendental meditation, förkortat TM. Den introducerades för allmänheten 1958 av Maharishi Mahesh Yogi. Rörelsen fick stor uppmärksamhet på 1960-talet då bland annat medlemmarna i popgruppen Beatles blev intresserade av Maharishis lära. Kännetecknande för TM är bland annat användandet av mantran. Inom bland annat buddismen och yoga är meditation en central företeelse. Meditation kan spåras flera tusen år bakåt i tiden i bland annat skrifter skrivna på sanskrit. (sv)
  • 冥想(英語:Meditation),心性鍛鍊法,在 瑜伽裡經常使用的,在佛教道教中則稱為打坐,在佛教也可称为坐禅。大致可分為兩種作法,一為將注意力集中一處不動,例如集中於身上脈輪、咒語或身前的燭火等等。二為心裡觀想特定圖案景象維持不動,如複雜的曼陀羅圖案,有次序的顏色景象變換以及上師神明圖案等等。通常必須先於第一作法得到成果再進行第二種作法,任何一種觀想或集中都有其特定的效果與身心的轉變,所以必須依賴有經驗的老師指導。 道家也有“独立守神,肌肉若一”、“精神不散”、“积精全神”、“守一”、“心斋”、“坐忘”之类的冥想方法。上清派强调登斋入靖、存思诸神形象等。 (zh)
  • Медитація (від лат. meditatіо — міркування) — інтенсивне,проникаюче всередину міркування, занурення розумом у предмет, ідею і т. п., що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті та усуненні всіх факторів, що розсіюють увагу, як зовнішніх (звук, світло), так і внутрішніх (фізичне, емоційне й інше напруження). Засіб психічного тренування, що набуває різних форм залежно від культурно-історичного оточення. Слово медитація походить від індо-європейського кореня мед-, що означає вимірювати, роздуми. Латинське слово meditatio початково позначало будь-які фізичні або розумові вправи, від лат. mio (зі значенням «заглиблення в себе») набрало специфічного значення споглядання. Медитативні методи побудовані на управлінні функціями психіки за допомогою концентрації уваги (пасивна медитація) або волі (активна медитація). Відрізняються не тільки методи, а й способи медитацій. Медитація — вправа для астрального тіла. Медитації можна розділити на декілька типів за способами виконання: 1. * Перший тип. Увага концентрується на сигналах що йдуть від об'єкта. Наприклад медитація траттака —- концентрація погляду на блискучому предметі, споглядання дерев'яної кульки (Практикують у Китаї). Ефект: з одного боку зосередження на предметі призводить до його актуалізації, тобто сприяє свідомому сприйняттю предмета, а це сприяє розширенню свідомості. З іншого боку, тривале зосередження може привести до відключення уваги внаслідок втоми і аутогіпнозу. Об'єктом спостереження можуть бути стереотипи поведінки, емоції, симптоми в тілі, думки. 2. * Другий тип. Різноманітні види навіювань, тобто активне управління функцією волі. В залежності від способів надання команд, ці медитації можна розділити на візуалізацію, словесне, кінестетичне навіювання. Наприклад візуалізація руху енергії, внутрішніх органів, або аутогенне тренування Шульца («Моя права рука важчає»). Таким чином можна працювати не тільки з фізичними відчуттями, а й з думками, елементами світогляду, життєвої позиції, самовідчуттям, самопозиціюванням. 3. * Третій тип, найбільше відповідає сенсу медитації. Це синтез двох попередніх типів. Практикуючи її одночасно дає вольові команди на зміну стану, та споглядає свій стан, зміни у ньому. Це дозволяє контролювати команди, коректувати їх, таким чином підвищуючи ефективність практики, та підвищує шанси на результат. Людство виробило дуже багато специфічних форм медитації, спільними рисами яких є усамітнення, розслаблення, зосередження. Наприклад, можна медитувати, зафарбовуючи розмальовки. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 20062 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 118589 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985850614 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:alt
  • Sufis (en)
  • Swami Vivekananda (en)
  • St Francis (en)
  • Baduanjin qigong (en)
  • Epictetus (en)
  • Hsuan Hua (en)
dbp:date
  • August 2020 (en)
dbp:footer
  • Various depictions of meditation: The Hindu Swami Vivekananda, the Buddhist monk Hsuan Hua, Taoist Baduanjin Qigong, the Christian St Francis, the Stoic sage Epictetus and Muslim Sufis in Dhikr. (en)
dbp:image
  • Dhikr Rifa-iyya.jpg (en)
  • Baduanjin qigong edit1.jpg (en)
  • Discourses - Epictetus .jpg (en)
  • Hsuan Hua Hong Kong 1.jpeg (en)
  • Swami Vivekananda 1896.jpg (en)
  • Carracci, Lodovico - St Francis in Meditation - Google Art Project.jpg (en)
dbp:meshid
  • D019122 (en)
dbp:perrow
  • 3 (xsd:integer)
dbp:reason
  • I think the article is at high risk of biases: one of the main reasons is that most of the studies considered lack a placebo group (en)
dbp:totalWidth
  • 350 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • التأمل هو طقس ممارسة يقوم فيها الفرد بتدريب عقله لتحفيز الوعي الداخلي، و يحصل في المقابل على فوائد معنوية و ذهنية. (ar)
  • 瞑想、冥想(めいそう、英: meditation、英: contemplation)とは、心を静めて神に祈ったり、何かに心を集中させること、心を静めてになること、目を閉じて深く静かに思いをめぐらすことである。この呼称は、単に心身の静寂を取り戻すために行うような比較的日常的なものから、絶対者(神)をありありと体感したり、究極の智慧を得るようなものまで、広い範囲に用いられる。現代では、健康の向上や心理的治療、自己成長、自己向上などの世俗的な目的をもって、様々な瞑想が行われている。 (ja)
  • Meditatie is een vorm van spirituele oefening. Vele religies en geloofsstromingen kennen de meditatie in een of andere vorm. In de 20e eeuw ontstond in het westen hernieuwde belangstelling voor meditatie en bewustzijnsverruiming. Meditatie is nu vooral bekend uit het hindoeïsme en boeddhisme, waarin meditatie een essentiële methode is om de doeleinden die ze beschrijven te bereiken. (nl)
  • A meditação pode ser definida como uma prática na qual o indivíduo utiliza técnicas para focar sua mente num objeto, pensamento ou atividade em particular, visando alcançar um estado de clareza mental e emocional.. Sua origem é muito antiga, remontando as tradições orientais, especialmente a ioga, mas o termo também se refere a práticas adotadas por alguns caminhos espirituais ou religiões, como o budismo e cristianismo, entre outras. Textos orientais consideram a meditação como instrumento que leva em direção à libertação. (pt)
  • 冥想(英語:Meditation),心性鍛鍊法,在 瑜伽裡經常使用的,在佛教道教中則稱為打坐,在佛教也可称为坐禅。大致可分為兩種作法,一為將注意力集中一處不動,例如集中於身上脈輪、咒語或身前的燭火等等。二為心裡觀想特定圖案景象維持不動,如複雜的曼陀羅圖案,有次序的顏色景象變換以及上師神明圖案等等。通常必須先於第一作法得到成果再進行第二種作法,任何一種觀想或集中都有其特定的效果與身心的轉變,所以必須依賴有經驗的老師指導。 道家也有“独立守神,肌肉若一”、“精神不散”、“积精全神”、“守一”、“心斋”、“坐忘”之类的冥想方法。上清派强调登斋入靖、存思诸神形象等。 (zh)
  • La meditació descriu la pràctica d'un estat d'atenció concentrada sobre un objecte extern, pensament, la pròpia consciència o cap dels anteriors, excepte l'estat de concentració. L'objectiu principal de la meditació pot ser viure-la com a experiència, més típic en la meditació oriental, o més aviat posant l'accent en el contingut d'aquesta, més propi en general de la meditació occidental. (ca)
  • Meditací se nejčastěji rozumí různé praktiky prohlubování soustředění. Ačkoli se meditace obvykle považuje za součást východních náboženství s počátkem ve védském hinduismu, je součástí mnoha náboženských systémů a filosofických škol. Důkazem toho je např. islámský súfismus. Ovšem, jelikož je meditace věc zcela subjektivní, tak platí, že, pokud nepůsobí a tedy nefunguje na jednoho jedince, na druhého fungovat může. I přes to, že je hodně studií, které neprokazují její prospěšnost, tak je tu současně i hodně těch, které se snaží bránit její hodnoty a poukázat na již zmíněný fakt citovaný dříve. (cs)
  • Meditation (von lateinisch meditatio zu meditari „nachdenken, nachsinnen, überlegen“, von altgriechisch μέδομαι medomai „denken, sinnen“; es liegt kein etymologischer Bezug zum Stamm des lateinischen Adjektivs medius, -a, -um „mittlere[r, -s]“ vor) ist eine in vielen Religionen und Kulturen ausgeübte spirituelle Praxis. Durch Achtsamkeits- oder Konzentrationsübungen soll sich der Geist beruhigen und sammeln. In östlichen Kulturen gilt die Meditation als eine grundlegende und zentrale bewusstseinserweiternde Übung. Die angestrebten Bewusstseinszustände werden, je nach Tradition, unterschiedlich und oft mit Begriffen wie Stille, innere Ruhe, Leere, Panorama-Bewusstheit, Einssein, im Hier und Jetzt sein oder frei von Gedanken sein beschrieben. Dadurch wird laut dem Psychiater und Philosophen (de)
  • Ο διαλογισμός είναι μία μορφή πνευματικής συγκέντρωσης που επιτυγχάνεται με τη βαθιά , την απομάκρυνση κάθε σκέψης και εξωτερικών ερεθισμάτων από τη συνειδητότητα του υποκειμένου. Σκοπός του διαλογισμού είναι η άντληση γνώσης ή και εμπειριών άμεσα, χωρίς τη χρήση των του ανθρώπου ή οποιασδήποτε πηγής πληροφόρησης. Γενικότερα θεωρείται και μέσο ψυχικής χαλάρωσης και ευεξίας. (el)
  • Meditation is a practice where an individual uses a technique – such as mindfulness, or focusing the mind on a particular object, thought, or activity – to train attention and awareness, and achieve a mentally clear and emotionally calm and stable state. Scholars have found meditation difficult to define, as practices vary both between traditions and within them. (en)
  • Meditado estas disciplino per kiu oni haltigas la pensojn, tiel permesante plenan koncentriĝon de la atento je io. Ĝi estas grava parto de budhismo kaj hinduismo. En la plejmulto de religioj ekzistas ia medita tradicio, ekzemple en la judismo, kristanismo, islamo, vuduo, kaj multaj ŝamanismoj. La budhisma (Vipassano) kaj la zena meditadoj estas ekzemploj de la senpera meditado. La kristana meditado, kiu koncentriĝas en imagoj de la Sankta Virgulino aŭ de Kristo mem, estas ekzemplo de la apogita meditado. Meditado estas ankaŭ grava parto de la praktikoj de la skoloj de la Nova Erao. (eo)
  • Meditazioa hautemate, kontzentrazio eta abstrakziozko teknika mentalak dira, kontzientzia egoera berezi batera nahiz erlaxaziora heltzeko, baita barneko energia eraikitzeko eta erruki, maitasun, egonarri, eskuzabaltasun eta barkamena garatzeko. Teknika modu ugari daude, eserita eginda edo mugimenduan, otoitz egiten edo mantrak errepikatzen eta abar. Erlijio handi guztietan erabiltzen eta erabili izan da, errituzko praktika moduan, jainkotasunarekin bat egiteko askotan. (eu)
  • La meditación es una práctica en la cual el individuo entrena la mente o induce un modo de conciencia, ya sea para conseguir algún beneficio o para reconocer mentalmente un contenido sin sentirse identificado con ese contenido,​ o como un fin en sí misma.​ La meditación toma diferentes significados en diferentes contextos; ésta se ha practicado desde la antigüedad como un componente de numerosas religiones y creencias,​ pero la meditación no constituye una religión en sí misma. La meditación normalmente implica un esfuerzo interno para autorregular la mente de alguna forma. (es)
  • Meditasi, terkadang disebut juga semadi, adalah praktik relaksasi yang melibatkan pelepasan pikiran dari semua hal yang menarik, membebani, maupun mencemaskan dalam hidup kita sehari-hari.Makna harfiah meditasi adalah kegiatan mengunyah-unyah atau membolak-balik dalam pikiran, memikirkan, merenungkan.Arti definisinya, meditasi adalah kegiatan mental terstruktur, dilakukan selama jangka waktu tertentu, untuk menganalisis, menarik kesimpulan, dan mengambil langkah-langkah lebih lanjut untuk menyikapi, menentukan tindakan atau penyelesaian masalah pribadi, hidup, dan perilaku. (in)
  • Le terme méditation (du latin meditatio) désigne une pratique mentale qui consiste généralement en une attention portée sur un certain objet, au niveau de la pensée (méditer un principe philosophique par exemple, dans le but d'en approfondir le sens), des émotions, du corps. Dans une approche spirituelle, elle peut être un exercice, voire une voie de réalisation du Soi et d'éveil. (fr)
  • La meditazione (dal latino meditatio, riflessione) è, in generale, una pratica che si utilizza per raggiungere una maggiore padronanza delle attività della mente, in modo che questa divenga capace di concentrarsi su un solo pensiero, su un concetto elevato, o un preciso elemento della realtà, cessando il suo usuale chiacchierio di sottofondo e divenendo assolutamente acquietata, pacifica.Affine alla meditazione è la contemplazione, con la quale si intende la capacità di lasciar riposare la mente nel suo stato naturale. È una pratica volta quindi all'auto-realizzazione, che può avere uno scopo religioso, spirituale, filosofico, o in vista di un miglioramento delle condizioni psicofisiche. (it)
  • 명상(瞑想·冥想, 영어: meditation)은 고요히 눈을 감고 차분한 상태로 어떤 생각도 하지 않는 것이다.명상은 종종 마음을 깨끗이하고, 스트레스를 줄이며, 휴식을 촉진시키거나, 마음을 훈련시키는 데 사용된다. 앉아 있는 동안, (특정한 주문) 만트라를 반복하는 방법이나, 자신의 호흡을 관조하는 방법 등이 있고, 조용한 환경에서 눈을 감고 있을 때 할 수 있다.수많은 종교적 전통과 신앙이 존재했던 고대부터, 즉 인류 역사 약 5천년 이전부터 명상이 행해졌다. 19세기 이래로, 명상은 아시아에서 서구 유럽으로 퍼졌다. 명상은 가능한 건강적 영향을 정의하기 위해 심리학, 신경학 및 심혈관 분야에서 연구되고 있다. 명상은 자신의 참된 자아를 깨닫기 위해서 마음을 집중시키는 일을 가리킨다. 다만 명상을 지도하는 단체의 성격, 집중의 목적, 집중의 대상에 따라서 여러가지 형태로 명상이 나뉠 수 있다. 현대적 의미의 명상은 마음을 집중해서 얻게되는 신체적 심적 이득을 목적으로하는 대체의학 또는 심리치료의 성격이 강하며, 전통적 의미의 명상은 명상을 지도하는 수행단체나 종교단체의 이념과 관계가 깊다. (ko)
  • Medytacja (łac. meditatio – zagłębianie się w myślach, rozważanie, namysł) – praktyki polegające na ćwiczeniu umysłu lub wprowadzaniu się w odmienny stan świadomości dla uzyskania dobroczynnego skutku, albo aby umysł uznał treść stanu bez identyfikowania się z nim lub jako cel sam w sobie. Termin medytacja odnosi się do wielu różnych praktyk, wliczając w to techniki mające na celu zwiększenie wewnętrznej energii siły życiowej (qi, ki, prana, itp.) i aby rozwinąć współczucie, miłość, cierpliwość, wielkoduszność i przebaczenie. Medytacja była praktykowana od czasów antycznych jako część tradycji religijnych i wierzeń. Jest stosowana zwłaszcza w jodze oraz w religiach i duchowości Wschodu (buddyzm, taoizm, konfucjanizm, hinduizm, dżinizm), a ostatnio także przez niektóre szkoły psychoterapeu (pl)
  • Медита́ция (от лат. meditatio — размышление) — ряд психических упражнений, используемых в составе духовно-религиозной или оздоровительной практики, или же особое психическое состояние, возникающее в результате этих упражнений (или в силу иных причин). Медитативные методы основаны на управлении функциями психики с помощью концентрации внимания (пассивная медитация) или воли (активная медитация). Отличаются не только методы, но и способы медитаций. (ru)
  • Медитація (від лат. meditatіо — міркування) — інтенсивне,проникаюче всередину міркування, занурення розумом у предмет, ідею і т. п., що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті та усуненні всіх факторів, що розсіюють увагу, як зовнішніх (звук, світло), так і внутрішніх (фізичне, емоційне й інше напруження). Засіб психічного тренування, що набуває різних форм залежно від культурно-історичного оточення. Медитація — вправа для астрального тіла. Медитації можна розділити на декілька типів за способами виконання: (uk)
  • Meditation är inom västvärlden ett sammanfattande begrepp som innebär metoder för kroppslig och mental avslappning i kombination med koncentration på något föremål, föreställning eller företeelse. Det kan bland annat vara ett ord man uttalar tyst, ett så kallat mantra, eller en punkt att iaktta, sin egen andning, uppmärksamheten på ljud som finns runtomkring, fokus på den egna kroppen som en helhet, energicentra i kroppen, så kallade chakras, färger, former, ljud, bön eller en vägledd meditation. Man sitter vanligen men det förekommer också att man ligger ner. Även meditationsformer finns där man promenerar eller på annat sätt rör sig. Vanligast är dock att sitta avspänt på en stol eller med korslagda ben med slutna eller halvöppna ögon. Syftet med tekniken är att stilla sitt sinne, det vi (sv)
rdfs:label
  • Meditation (en)
  • تأمل (ar)
  • Meditació (ca)
  • Meditace (cs)
  • Meditation (de)
  • Διαλογισμός (el)
  • Meditado (eo)
  • Meditación (es)
  • Meditazio (eu)
  • Méditation (fr)
  • Meditasi (in)
  • Meditazione (it)
  • 瞑想 (ja)
  • 명상 (ko)
  • Meditatie (nl)
  • Medytacja (pl)
  • Meditação (pt)
  • Медитация (ru)
  • Meditation (sv)
  • Медитація (uk)
  • 冥想 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:education of
is dbo:genre of
is dbo:industry of
is dbo:knownFor of
is dbo:mainInterest of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:occupation of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:data of
is dbp:education of
is dbp:genre of
is dbp:industry of
is dbp:mainInterests of
is dbp:method of
is dbp:occupation of
is dbp:otherTopics of
is dbp:practiceEmphases of
is dbp:purpose of
is dbp:subject of
is dc:subject of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of