| dbo:abstract
|
- التفكير السحري هو تفكير يشير إلى أن أفكار المرء يمكن أن تتسبب في حد ذاتها في حدوث آثار في العالم أو أن ذلك التفكير هو عبارة عن شيء ما يتوافق مع القيام بهذه الآثار. وهو نوع من الاستنتاج السببي أو المغالطة السببية، حيث يبحث عن علاقات ذات مغزى للظواهر المجمعة بين الأفعال والأحداث. في الدين والدين الشعبي والخرافة، تكون العلاقة المفترضة بين الطقوس الدينية مثل الصلاة أو التضحية أو مراعاة المحرمات والفائدة أو الجزاء المتوقع. وفي علم النفس الإكلينيكي، يكون التفكير السحري عبارة عن حالة تجعل المريض يعاني من الخوف غير المنطقي من القيام بأعمال معينة أو أن أفكارًا معينة تنتاب المريض لأنها تفترض وجود علاقة مع أفعالها والفواجع التهديدية لها. «التفكير شبه السحري» يصف «الحالات التي يتصرف فيها الأشخاص كما لو أنهم يعتقدون بشكل خاطئ أن تصرفهم يؤثر على النتيجة، حتى ولو أنهم لا يحملون هذا الاعتقاد حقًا». (ar)
- Magisches Denken bezeichnet in der Psychologie eine Erscheinungsform des Denkens, bei der eine Person annimmt, dass ihre Gedanken, Worte oder Handlungen Einfluss auf ursächlich nicht verbundene Ereignisse nehmen, solche hervorrufen oder verhindern können. Herkömmliche Regeln von Ursache und Wirkung werden ignoriert. Magisches Denken wird häufig als normaler Teil der kindlichen Entwicklung und im Zusammenhang mit psychischen Störungen beobachtet. In der Anthropologie steht magisches Denken für magische Vorstellungen, die sich mit übernatürlichen Mächten beschäftigen und sich in Ritualen äußern, die dem Wohl der Gemeinschaft dienen sollen. (de)
- Ευσεβής πόθος είναι η πίστη και η λήψη αποφάσεων που έχουν βάση αυτό που θα ήθελε να φαντάζεται κάποιος ότι συμβαίνει ή θα συμβεί και όχι τις αποδείξεις ή τον ορθολογισμό. Έχει αποδειχθεί με συνέπεια η τάση να αναμένεται το θετικό αποτέλεσμα, ακόμη και εάν οι πιθανότητες για οποιοδήποτε ενδεχόμενο είναι ίσες. (el)
- Revopensado (aŭ revostirata pensado) estas konfuzado de la propraj revoj kaj deziroj kun la realaj faktoj kaj okazaĵoj. Tiel ĉi esperantigis István Ertl la anglan esprimon "wishful thinking"( germane:"Wunschdenken"). Revopensanto ĉiam atendas evoluon nur pozitivan (el propra vidpunkto) kaj bazas siajn planojn kaj agojn sur ĝi, ne demandante pri pruvoj de tiu prognozo. (eo)
- El pensamiento mágico o conocimiento mágico consiste en una manera de llegar a conclusiones, basada en supuestos informales, erróneos o no justificados y, frecuentemente, sobrenaturales, que genera opiniones o ideas carentes de fundamentación empírica robusta. Básicamente consiste en atribuir un efecto a un suceso determinado, sin existir una relación de causa-efecto comprobable entre ellos. Esto no es, por ejemplo, lo que sucede con la superstición, la religión y diversas creencias populares. En un sentido más técnico se puede describir como una forma de razonamiento que consiste en utilizar la lógica de las operaciones mentales sobre la realidad externa para explicar el funcionamiento de esta última. De esa manera el pensamiento mágico proyecta las propiedades de la experiencia psicológica (finalidad o intención, por ejemplo) sobre la realidad biológica o inerte. También puede considerarse pensamiento mágico a la transferencia de conceptos derivados de la observación biológica a la forma en que opera la naturaleza inanimada. La consecuencia es que el sujeto (o el grupo social) atribuye relaciones causales entre acciones y eventos no conectados entre sí, y que el consenso científico no acepta como válidas. En religión, religiosidad popular y superstición, la correlación es un presupuesto que relaciona rituales religiosos, oraciones, sacrificios u observancias de un tabú con ciertas expectativas de beneficio y recompensa. En psicología clínica puede causar que un paciente experimente miedo de realizar ciertos actos o albergar ciertos pensamientos debido a que asume una correlación entre aquello y terribles calamidades. El pensamiento mágico puede conducir a creer que pensamientos personales per se pueden ocasionar efectos en la realidad o que pensar en algo equivale a hacerlo. Es por tanto un tipo de razonamiento causal de falacia de causa cuestionable que busca relaciones insignificantes de fenómenos entre actos y eventos. El pensamiento mágico genera la creencia errónea de que los propios pensamientos, palabras o actos causarán o evitarán un hecho concreto de un modo que desafía las leyes de causa y efecto comúnmente aceptadas. Forma parte del desarrollo normal del niño, y durante siglos la ciencia más avanzada de su época mostró rasgos de pensamiento mágico, como el teleologismo aristotélico. Por otro lado, el pensamiento cuasimágico describe «casos en los que sujetos actúan como si creyeran erróneamente que sus acciones influencian los resultados, aun cuando no lo crean realmente». (es)
- Mendebaldeko ikuspegitik, pentsamendu magikoa suposizio informal, oker edo arrazoirik gabe eta, askotan, naturaz gaindikoetan oinarritutako eta oinarri enpiriko sendorik gabeko iritzi edo ideiak sortzen dituen pentsaera eta arrazoibide mota da. Funtsean, gertaera jakin bati efektu bat egoztean datza, horien artean kausa-efektu erlazio egiaztagarririk egon gabe. Hau, adibidez, sineskeriarekin, erlijioarekin eta gertatzen da. Horren ondorioz, norberak (edo gizarte-taldeak) kausazko erlazioak esleitzen ditu elkarrekin loturarik ez duten ekintzen eta gertaeren artean (eta kontsentsu zientifikoak baliogabekotzat jotzen dutenak). Erlijioan, herri-erlijioan eta sineskerian, korrelazioa erritu erlijiosoak, otoitzak, sakrifizioak edo tabuak balizko onura eta sariekin lotzen dituen premisa da. Psikologia klinikoan, paziente batek zenbait ekintza egiteko edo pentsamendu batzuk hartzeko beldurra senti dezake, ekintza edo pentsamendu horien eta zorigaitz izugarrien arteko korrelazio bat barneratzen duelako. Pentsamendu magikoak pentsaera pertsonalak berez errealitatean efektuak eragin ditzakeela edo zerbaitetan pentsatzeak egitearen parekoa dela sinestera eraman dezake. Beraz, arrazonamendu kausal hauek baten adibide bat dira, ekintzen eta gertaeren arteko harreman hutsalak (kointzidentziak) bilatzen dituztenak. Pentsamendu magikoak uste okerra sortzen du, alegia, norberaren pentsamenduek, hitzek edo ekintzek egitate jakin bat sortu edo saihestuko dutela. Edonola ere, pentsamendu magikoa haurraren garapen mental normalaren parte da, eta mendeetan zehar bere garaiko zientzialari aurreratuenek pentsamendu magikoaren ezaugarriak erakutsi zituzten, aristoteliar teleologismoa kasu. (eu)
- La pensée magique se définit comme une forme de pensée qui s'attribue ou attribue à autrui le pouvoir de provoquer l'accomplissement de désirs, l'empêchement d'événements ou la résolution de problèmes sans intervention matérielle. Ce type de pensée se manifeste principalement au cours de l'enfance et est, à l'âge adulte, appréhendé par la médecine comme un symptôme d'immaturité ou de déséquilibre psychologique. L'ethnologie, la méthode comparative interculturelle de l'anthropologie, a révélé certains principes qui sous-tendent la pensée magique pour lesquels il existe des traces depuis la préhistoire. Le fait de leur universalité, renforcé par quelques découvertes récentes dans les sciences du cerveau, suggère que nous avons affaire à des structures fondamentales de la cognition humaine. La pensée magique est associée à tout ce qui est psi (parapsychologie), paranormal, occulte ou « New Age » ou peut désigner les croyances et pratiques d'organisations néopaïennes telles que la Wicca, dont les pratiquants font référence à des pouvoirs surnaturels ou tout ce qui semble miraculeux ou merveilleux. Ce développement de la « pensée magique » à l'époque contemporaine diffère considérablement de l'ensemble de manifestations culturelles relevées par les études anthropologiques et religieuses, connues sous le nom de magie ou sorcellerie, parfois résumées sous le terme de . (fr)
- Magical thinking, or superstitious thinking, is the belief that unrelated events are causally connected despite the absence of any plausible causal link between them, particularly as a result of supernatural effects. Examples include the idea that personal thoughts can influence the external world without acting on them, or that objects must be causally connected if they resemble each other or have come into contact with each other in the past. Magical thinking is a type of fallacious thinking and is a common source of invalid causal inferences. Unlike the confusion of correlation with causation, magical thinking does not require the events to be correlated. The precise definition of magical thinking may vary subtly when used by different theorists or among different fields of study. In anthropology (the earliest research), the posited causality is between religious ritual, prayer, sacrifice, or the observance of a taboo, and an expected benefit or recompense. Later research indicates that magical thinking is also common in modern societies. In psychology, magical thinking is the belief that one's thoughts by themselves can bring about effects in the world or that thinking something corresponds with doing it. These beliefs can cause a person to experience an irrational fear of performing certain acts or having certain thoughts because of an assumed correlation between doing so and threatening calamities. In psychiatry, magical thinking is a disorder of thought content; here it denotes the false belief that one's thoughts, actions, or words will cause or prevent a specific consequence in some way that defies or circumvents commonly understood laws of causality. (en)
- 呪術的思考（じゅじゅつてきしこう）、魔術的思考（まじゅつてきしこう、英: Magical thinking）とは、ある事象について、理性と観察においては因果関係が正当化できない物事に原因を求める思考である。宗教や民俗、迷信において、信仰心や祈り、儀式や生け贄、タブーの順守などと、それに対して期待される報酬や利益が結び付けられた。臨床心理学においては、呪術的思考を持つ患者は、ある行動や考えと災難・悲劇的な出来事の間に相関関係があると考え恐怖を感じる。呪術的思考によって、人々は、自身が世界に影響を及ぼすことができる、またある行為と何ごとかが照応関係にあると考える。 ヨーロッパでは初期近代まで、神によって創造された世界は意味と目的に満ちたものだと考えられ、思想家達は世界の様々な部分の間に類比的なつながりを期待した。自然の中にある類比やシンメトリーは、事象の間の現実的なつながりを意味しており、神によって埋め込まれた隠された結びつきを示す合図であった。このような照応の網の目にくくられた事象の結びつきは、｢共感｣によって機能しており、その媒介が「世界精気」であると考えられていた。このような考え方は医学にも用いられ、脳に似た形の胡桃は脳の病気に効く良薬であり、葉の形が心臓と似ているレモンバームは心臓の薬として有効ではないかと推察した。人間の運命や生物の肉体が天の星々と照応関係（大宇宙と小宇宙の照応）にあると考えた占星術、錬金術医療における武器軟膏（共感の粉）などは、現代人から見ると不合理な迷信である。ジョンズ・ホプキンス大学教授は、これらの思想は当時においては迷信ではなく、当時入手可能な思想や情報を考慮し「合理的に到達した（現代から見ると）単に『誤っていた』考え」と見なすべきであると述べている。 (ja)
- 주술적 사고(呪術的思考, magical thinking, superstitious thinking)는 주술이 효과가 있다는 전제로 사물을 생각하거나 문제가 있을 때에 자기의 건전하고 합리적인 노력이 부족한 채로, 주술에 유사한 행동에만 따라 해결해 버리려는 사고를 가리킨다. 마술적 사고라고도 불린다. 진화 심리학적으로 생각하면, 불결한 냄새를 혐오해, 그 일반화로서 을 꺼리는 것은 병을 예방하고 유전자를 늘리는 것에 연결돼, 어느 정도 합리성이 있었다고 말할 수 있다. (ko)
- Il pensiero magico costituisce un tipo di processo mentale in cui le associazioni tra un soggetto e un oggetto non rispondono ad una relazione di causa-effetto come nella logica deduttiva, ma risultano collegati tra loro per somiglianza, simpatia, oppure contiguità in quanto parti di un tutto. Una spirale il cui significato sin nella magia primitiva rimanda all'analogia tra macrocosmo e microcosmo, in accordo con la cosmologia frattale. (it)
- Magisch denken is de overtuiging dat ideeën, gedachten, acties en woorden, of het gebruik van symbolen de loop van de gebeurtenissen in de materiële wereld kunnen beïnvloeden. In psychologische zin is dit het dwangmatige idee dat gedachten, woorden of handelingen een bepaalde gebeurtenis kunnen oproepen of verhinderen, waarbij aan algemeen geldende regels voor oorzaak en gevolg voorbijgegaan wordt. Hieruit kan een dwangstoornis ontstaan. (nl)
- Inom psykologin används termen magiskt tänkande som en beteckning för små barns förenklade bild av kausalitet, d.v.s. orsak och verkan, nämligen att de själva skulle vara orsaken till det som händer omkring dem. Om det till exempel händer ett storasyskon en olycka, och barnet nyligen har varit argt på syskonen, kopplar barnet ihop olyckan med ilskan och tror att det är ansvarigt för olyckan. I regel släpper barn mycket av det magiska tänkandet redan i skolåldern, men delar hänger kvar längre. Det är till exempel samma typ av tänkande som ligger bakom sådana uttryck av vidskepelse som att inte gå på vissa typer av brunnslock, eller att inte gå under stegar. Jean Piaget (1896–1980) pratar om magiskt tänkande under det (2–6 år) och mer specifikt i det (2–4 år). (sv)
- Myślenie magiczne – pojęcie z zakresu psychologii i psychiatrii określające taką treść rozumowania, w którym (w przekonaniu podmiotu) myślenie jest tożsame z działaniem. Na przykład życzenie komuś śmierci powoduje (w przekonaniu podmiotu), że ten ktoś umiera (zobacz też: myślenie życzeniowe). Innym przykładem może być myślenie w rodzaju „kiedy przechodzę koło latarni, powoduję, że ona gaśnie” (mimo że w rzeczywistości gaśnie także wtedy, kiedy przechodzą inni/nikt nie przechodzi). Myślenie magiczne może skutkować np. wymyślaniem mowy, poezji albo „swojego świata”. Myślenie magiczne charakteryzuje się katatymiczną oceną rzeczywistości i katatymicznymi dążeniami i pragnieniami oraz związaną z tym wiarą w zabobony, mającymi na celu zapobieganie nieszczęściom. Myślenie magiczne jest charakterystyczne dla u dzieci, cywilizacji prymitywnych, schizofrenii, zaburzeń schizotypowych oraz nerwicy natręctw. (pl)
- Em antropologia, psicologia e ciência cognitiva, pensamento mágico é o termo usado para descrever um raciocínio causal que procura correlações entre ações ou elocuções e determinados eventos. No caso da religião, das crenças populares e da superstição, a correlação proposta é entre a observância a certos rituais e a obtenção de alguma recompensa. Esses rituais incluem, por exemplo, oração, sacrifício, observância a tabus e a repetição ou tergiversação voluntárias de comportamentos considerados auspiciosos ou agourentos. Em psicologia clínica, o pensamento mágico é uma condição que faz com que o paciente experimente medo irracional de realizar certos atos ou ter certos pensamentos, porque ele assume uma relação entre suas ações e calamidades ameaçadoras. O pensamento mágico inclui todos os sistemas de magia, pois inclui a ideia de causalidade mental, ou seja, a possibilidade da mente ter um efeito direto sobre o mundo físico. Na psicologia junguiana, o pensamento mágico é descrito em termos de sincronicidade, uma abordagem que não foca na causalidade, mas no significado da co-ocorrência de certos eventos. (pt)
- Маги́ческое мышле́ние — убеждение о возможности влияния на действительность посредством символических психических или физических действий и/или мыслей. У примитивного человека имеется громадное доверие к могуществу его желаний. В сущности, всё, что он творит магическим путём, должно произойти только потому, что он этого хочет. — З. Фрейд. «Тотем и табу» (ru)
- Магічне мислення — форма мислення, в якому причинно-наслідкові зв'язки встановлюються на основі віри в тотожність психічної та символічної діяльності з реальною фізичною діяльністю за впливом на світ. Магічне мислення виражено проявляється на первісних етапах розвитку людського суспільства, а також є нормальною стадією розвитку психіки дитини у віці 3-5 років. У дорослих людей сучасності магічне мислення проявляється такою мірою, щоб суттєво змінювати їх поведінку, при низці психічних розладів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Ευσεβής πόθος είναι η πίστη και η λήψη αποφάσεων που έχουν βάση αυτό που θα ήθελε να φαντάζεται κάποιος ότι συμβαίνει ή θα συμβεί και όχι τις αποδείξεις ή τον ορθολογισμό. Έχει αποδειχθεί με συνέπεια η τάση να αναμένεται το θετικό αποτέλεσμα, ακόμη και εάν οι πιθανότητες για οποιοδήποτε ενδεχόμενο είναι ίσες. (el)
- Revopensado (aŭ revostirata pensado) estas konfuzado de la propraj revoj kaj deziroj kun la realaj faktoj kaj okazaĵoj. Tiel ĉi esperantigis István Ertl la anglan esprimon "wishful thinking"( germane:"Wunschdenken"). Revopensanto ĉiam atendas evoluon nur pozitivan (el propra vidpunkto) kaj bazas siajn planojn kaj agojn sur ĝi, ne demandante pri pruvoj de tiu prognozo. (eo)
- 주술적 사고(呪術的思考, magical thinking, superstitious thinking)는 주술이 효과가 있다는 전제로 사물을 생각하거나 문제가 있을 때에 자기의 건전하고 합리적인 노력이 부족한 채로, 주술에 유사한 행동에만 따라 해결해 버리려는 사고를 가리킨다. 마술적 사고라고도 불린다. 진화 심리학적으로 생각하면, 불결한 냄새를 혐오해, 그 일반화로서 을 꺼리는 것은 병을 예방하고 유전자를 늘리는 것에 연결돼, 어느 정도 합리성이 있었다고 말할 수 있다. (ko)
- Il pensiero magico costituisce un tipo di processo mentale in cui le associazioni tra un soggetto e un oggetto non rispondono ad una relazione di causa-effetto come nella logica deduttiva, ma risultano collegati tra loro per somiglianza, simpatia, oppure contiguità in quanto parti di un tutto. Una spirale il cui significato sin nella magia primitiva rimanda all'analogia tra macrocosmo e microcosmo, in accordo con la cosmologia frattale. (it)
- Magisch denken is de overtuiging dat ideeën, gedachten, acties en woorden, of het gebruik van symbolen de loop van de gebeurtenissen in de materiële wereld kunnen beïnvloeden. In psychologische zin is dit het dwangmatige idee dat gedachten, woorden of handelingen een bepaalde gebeurtenis kunnen oproepen of verhinderen, waarbij aan algemeen geldende regels voor oorzaak en gevolg voorbijgegaan wordt. Hieruit kan een dwangstoornis ontstaan. (nl)
- Маги́ческое мышле́ние — убеждение о возможности влияния на действительность посредством символических психических или физических действий и/или мыслей. У примитивного человека имеется громадное доверие к могуществу его желаний. В сущности, всё, что он творит магическим путём, должно произойти только потому, что он этого хочет. — З. Фрейд. «Тотем и табу» (ru)
- Магічне мислення — форма мислення, в якому причинно-наслідкові зв'язки встановлюються на основі віри в тотожність психічної та символічної діяльності з реальною фізичною діяльністю за впливом на світ. Магічне мислення виражено проявляється на первісних етапах розвитку людського суспільства, а також є нормальною стадією розвитку психіки дитини у віці 3-5 років. У дорослих людей сучасності магічне мислення проявляється такою мірою, щоб суттєво змінювати їх поведінку, при низці психічних розладів. (uk)
- التفكير السحري هو تفكير يشير إلى أن أفكار المرء يمكن أن تتسبب في حد ذاتها في حدوث آثار في العالم أو أن ذلك التفكير هو عبارة عن شيء ما يتوافق مع القيام بهذه الآثار. وهو نوع من الاستنتاج السببي أو المغالطة السببية، حيث يبحث عن علاقات ذات مغزى للظواهر المجمعة بين الأفعال والأحداث. في الدين والدين الشعبي والخرافة، تكون العلاقة المفترضة بين الطقوس الدينية مثل الصلاة أو التضحية أو مراعاة المحرمات والفائدة أو الجزاء المتوقع. وفي علم النفس الإكلينيكي، يكون التفكير السحري عبارة عن حالة تجعل المريض يعاني من الخوف غير المنطقي من القيام بأعمال معينة أو أن أفكارًا معينة تنتاب المريض لأنها تفترض وجود علاقة مع أفعالها والفواجع التهديدية لها. (ar)
- Magisches Denken bezeichnet in der Psychologie eine Erscheinungsform des Denkens, bei der eine Person annimmt, dass ihre Gedanken, Worte oder Handlungen Einfluss auf ursächlich nicht verbundene Ereignisse nehmen, solche hervorrufen oder verhindern können. Herkömmliche Regeln von Ursache und Wirkung werden ignoriert. (de)
- Mendebaldeko ikuspegitik, pentsamendu magikoa suposizio informal, oker edo arrazoirik gabe eta, askotan, naturaz gaindikoetan oinarritutako eta oinarri enpiriko sendorik gabeko iritzi edo ideiak sortzen dituen pentsaera eta arrazoibide mota da. Funtsean, gertaera jakin bati efektu bat egoztean datza, horien artean kausa-efektu erlazio egiaztagarririk egon gabe. Hau, adibidez, sineskeriarekin, erlijioarekin eta gertatzen da. (eu)
- Magical thinking, or superstitious thinking, is the belief that unrelated events are causally connected despite the absence of any plausible causal link between them, particularly as a result of supernatural effects. Examples include the idea that personal thoughts can influence the external world without acting on them, or that objects must be causally connected if they resemble each other or have come into contact with each other in the past. Magical thinking is a type of fallacious thinking and is a common source of invalid causal inferences. Unlike the confusion of correlation with causation, magical thinking does not require the events to be correlated. (en)
- El pensamiento mágico o conocimiento mágico consiste en una manera de llegar a conclusiones, basada en supuestos informales, erróneos o no justificados y, frecuentemente, sobrenaturales, que genera opiniones o ideas carentes de fundamentación empírica robusta. Básicamente consiste en atribuir un efecto a un suceso determinado, sin existir una relación de causa-efecto comprobable entre ellos. Esto no es, por ejemplo, lo que sucede con la superstición, la religión y diversas creencias populares. (es)
- La pensée magique se définit comme une forme de pensée qui s'attribue ou attribue à autrui le pouvoir de provoquer l'accomplissement de désirs, l'empêchement d'événements ou la résolution de problèmes sans intervention matérielle. Ce type de pensée se manifeste principalement au cours de l'enfance et est, à l'âge adulte, appréhendé par la médecine comme un symptôme d'immaturité ou de déséquilibre psychologique. (fr)
- 呪術的思考（じゅじゅつてきしこう）、魔術的思考（まじゅつてきしこう、英: Magical thinking）とは、ある事象について、理性と観察においては因果関係が正当化できない物事に原因を求める思考である。宗教や民俗、迷信において、信仰心や祈り、儀式や生け贄、タブーの順守などと、それに対して期待される報酬や利益が結び付けられた。臨床心理学においては、呪術的思考を持つ患者は、ある行動や考えと災難・悲劇的な出来事の間に相関関係があると考え恐怖を感じる。呪術的思考によって、人々は、自身が世界に影響を及ぼすことができる、またある行為と何ごとかが照応関係にあると考える。 (ja)
- Myślenie magiczne – pojęcie z zakresu psychologii i psychiatrii określające taką treść rozumowania, w którym (w przekonaniu podmiotu) myślenie jest tożsame z działaniem. Na przykład życzenie komuś śmierci powoduje (w przekonaniu podmiotu), że ten ktoś umiera (zobacz też: myślenie życzeniowe). Innym przykładem może być myślenie w rodzaju „kiedy przechodzę koło latarni, powoduję, że ona gaśnie” (mimo że w rzeczywistości gaśnie także wtedy, kiedy przechodzą inni/nikt nie przechodzi). (pl)
- Em antropologia, psicologia e ciência cognitiva, pensamento mágico é o termo usado para descrever um raciocínio causal que procura correlações entre ações ou elocuções e determinados eventos. No caso da religião, das crenças populares e da superstição, a correlação proposta é entre a observância a certos rituais e a obtenção de alguma recompensa. Esses rituais incluem, por exemplo, oração, sacrifício, observância a tabus e a repetição ou tergiversação voluntárias de comportamentos considerados auspiciosos ou agourentos. (pt)
- Inom psykologin används termen magiskt tänkande som en beteckning för små barns förenklade bild av kausalitet, d.v.s. orsak och verkan, nämligen att de själva skulle vara orsaken till det som händer omkring dem. Om det till exempel händer ett storasyskon en olycka, och barnet nyligen har varit argt på syskonen, kopplar barnet ihop olyckan med ilskan och tror att det är ansvarigt för olyckan. Jean Piaget (1896–1980) pratar om magiskt tänkande under det (2–6 år) och mer specifikt i det (2–4 år). (sv)
|
