| dbo:abstract
|
- Introspekci, neboli metodu zkoumání toho, co probíhá v mysli (vědomí), navrhuje jako první anglický myslitel John Locke (1632-1704). Pomocí introspekce (sebepozorování) se pokouší dospět k určení jakýchsi elementů (prvků vědomí), z jejichž spojování (asociací) se skládá veškerý duševní vědomý život. Rozlišuje dva druhy těchto prvků: 1.
* sensation – počitky a vjemy vnějších objektů 2.
* reflexion (někdy též intuition) – prostředky vnitřních dějů mysli samotné Pojem introspekce se též používá jako přímý výraz pro vnitřní sebezkoumání, tzv. obrácení pozornosti do sebe nejen na myšlenkové úrovni, ale například i citové v důsledku reakce na okolní podměty. Oproti tomu empirické směry poznání tvrdí, že vše, co se děje v mysli (a je v intelektu), je ovšem odvozeno od počitků a vjemů. Bez nich by byla mysl prázdná. - „Nic není v mysli, co nebylo dříve ve smyslech.“ (J. Locke) Teorii elementů později rozšířil Edward C. Tolman v neobehaviorismu a kognitivní psychologii. Introspekce byla jednou z hlavních metod psychologie 19. století, později byla kritizována zejména zástupci behaviorismu, odmítnuta jako nevědecká a nahrazena extrospekcí. Introspekce je nadále důležitou součástí kvalitativního výzkumu. Také se uvádí tento termín v souvislosti s R. Descartem (1649) jako psychologická metoda pozorování sebe sama, vlastní psychiky, vnitřních prožitků a procesů probíhajících ve vědomí. (Psychologický slovník; Hartl a Hartlová; 2004). Tato metoda byla využívána i v první psychologické laboratoři v Lipsku W. Wundtem, kde byla přísně kontrolována. (cs)
- La introspecció o inspecció interna és el coneixement que el subjecte té dels seus propis estats mentals. (ca)
- الاستبطان (أو مطالعة النفس) هو تأمل باطني ينصب على ما يجري في عالم الشعور، ومنه الاستبطان التجريبي، وهو منهج نفسي يتلخص في أن يوضع شخص تحت اختبارات معينة ليصف شعوره في أثناء هذه التجربة. تعتمد عملية الاستبطان في علم النفس حصريًا على ملاحظة المرء لحالته العقلية، بينما قد تشير في السياق الروحي إلى فحص روح الشخص. يرتبط الاستبطان بشكل وثيق بالتأمل الذاتي البشري ويتناقض مع الملاحظة الخارجية. يقدم الاستبطان بشكل عام ميزة وصول الشخص إلى حالاته الذهنية الخاصة دون وجود وساطة من مصادر المعرفة الأخرى، وبالتالي تعتبر الخبرة الفردية للذهن فريدة من نوعها. يمكن للاستبطان أن يحدد أي عدد من الحالات الذهنية بما في ذلك: الحسية والجسدية والمعرفية والانفعالية وما إلى ذلك. كان الاستبطان موضوعًا للنقاش الفلسفي طوال ألآف السنين. يتسائل الفيلسوف أفلاطون، لم لا ينبغي علينا مراجعة أفكارنا الخاصة بصبر وهدوء، ومن خلالها نفحص ونرى حقيقة تلك المظاهر الموجودة فينا؟ وبينما يُطبق الاستبطان على العديد من جوانب الفكر الفلسفي، فربما يُعرف جيدًا بسبب دوره في الإبستمولوجيا؛ ويُقارن الاستبطان غالبًا في هذا السياق مع الإدراك الحسي والتفكير والتذكر والشهادة بوصفها مصدرًا من مصادر المعرفة. (ar)
- Selbstbeobachtung oder Introspektion bedeutet nach innen gerichtete Beobachtung. Sie dient dazu, das eigene Erleben und Verhalten zu betrachten, zu beschreiben und zu analysieren, und kann so zu Selbsterkenntnis führen. Selbstbeobachtung ist zusammen mit der Selbstwahrnehmung für die eigene Bewusstseinsbildung und das Selbstbewusstsein unentbehrlich. Daher ist sie ein wichtiger Aspekt in der Meditation, der Philosophie und auch der Psychologie (z. B. bei psychotherapeutischen Verfahren). Seit der Antike verwenden Menschen ein Hypomnema (ein Notizbuch als materielles Gedächtnis gelesener, gehörter und gedachter Dinge) oder ein Tagebuch als Hilfsmittel zur Selbstbeobachtung. (de)
- Introspekzioa edo barne begirada nork bere burua aztertu eta ezagutzeko prozesua da bere kontzientzia, pentsamendu eta sentimenduei buruz. (eu)
- Introspection is the examination of one's own conscious thoughts and feelings. In psychology, the process of introspection relies on the observation of one's mental state, while in a spiritual context it may refer to the examination of one's soul. Introspection is closely related to human self-reflection and self-discovery and is contrasted with external observation. Introspection generally provides a privileged access to one's own mental states, not mediated by other sources of knowledge, so that individual experience of the mind is unique. Introspection can determine any number of mental states including: sensory, bodily, cognitive, emotional and so forth. Introspection has been a subject of philosophical discussion for thousands of years. The philosopher Plato asked, "…why should we not calmly and patiently review our own thoughts, and thoroughly examine and see what these appearances in us really are?" While introspection is applicable to many facets of philosophical thought it is perhaps best known for its role in epistemology; in this context introspection is often compared with perception, reason, memory, and testimony as a source of knowledge. (en)
- La introspección (del latín «"introspicere" (mirar en el interior)») o inspección interna designa la idea de «mirar al interior». Se trata del conocimiento que el sujeto pueda adquirir de sus propios estados mentales, o sea, designa la situación, para un sujeto dado, de observarse y analizarse a sí mismo, interpretando y caracterizando sus propios procesos cognitivos y emotivos. (es)
- L'introspection (du latin « introspectus ») désigne l'activité mentale que l'on peut décrire métaphoriquement comme l'acte de « regarder à l'intérieur » de soi, par une forme d'attention portée à ses propres sensations, états ou pensées. Il s'agit en psychologie de la connaissance intérieure que nous avons de nos perceptions, actions, émotions, connaissances, différente en ce sens de celle que pourrait avoir un spectateur extérieur. (fr)
- Wawas diri (bentuk tidak baku: mawas diri), introspeksi, atau refleksi diri adalah proses pengamatan terhadap diri sendiri dan pengungkapan pemikiran dalam yang disadari, keinginan, dan sensasi. Proses tersebut berupa proses mental yang disadari dan biasanya dengan maksud tertentu dengan berlandaskan pada pikiran dan perasaannya. Bisa juga disebut sebagai pribadi, dan berlawanan dengan yang berupa pengamatan terhadap objek-objek di luar diri. Introspeksi mepunyai arti yang sama dengan refleksi diri. Penganut behaviorisme berpendapat bahwa introspeksi tidak bisa diandalkan karena beranggapan bahwa permasalahan ilmiah dalam psikologi harus dalam bentuk sesuatu yang dapat diukur secara objektif. Hal ini membuat aliran tersebut lebih memperhatikan perilaku yang dapat diukur dibanding kesadaran atau sensasi. Psikologi kognitif menerima penggunaan metode ilmiah, tetapi menolak introspeksi sebagai metode yang valid untuk penelitian berdasar alasan tersebut. Di sisi lain, introspeksi dapat dianggap sebagai alat yang valid untuk mengembangkan hipotesis ilmiah dan model teoretis, khususnya dalam ilmu dan rekayasa kognitif. Introspeksi digunakan oleh Wilhelm Wundt dalam laboratorium psikologi eksperimental yang ia dirikan di Leipzig tahun 1879. Wundt beranggapan bahwa penggunaan introspeksi dalam penelitian akan menghasilkan informasi tentang bagaimana pikiran seseorang bekerja, sehingga ia ingin memeriksa pikiran tersebut sampai elemennya yang paling dasar. Wundt bukan sebagai penemu dari proses yang disebut introspeksi ini, melainkan sudah ada sejak zaman Sokrates. Kontribusi Wundt adalah memasukkan metode ini ke dalam eksperimen ilmiah yang menjadi lapangan baru pada psikologi pada saat itu. (in)
- 내성 또는 자기성찰(Introspection)은 '자신의 심리 상태나 정신의 움직임을 내면적으로 관찰하는 행동'으로서 자신이 인지하는 생각과 감정이나 자신의 을 돌이켜보는 것등을 말한다. 또한 내성법은 자신의 마음 속에 일어나는 것들을 언어적 보고를 통하여 연구하는 방법등을 가리킨다. 최초의 심리학 실험실을 설치한 빌헬름 분트가 구성주의와 함께 적용하였다. 그후 심리학의 한 연구 방법으로 자리 잡았다. 인간의 의식을 기본적인 감각과 느낌이라는 구성요소로 쪼개어서 분석하는 방법에 적용하였다. 자신의 경험에 대한 주관적 관찰, 자기 성찰법을 사용한 것이다. 정교한 자기 관찰법의 일종인 것이다. (ko)
- 内観（ないかん）は、下記のような多くの意味がある。 (ja)
- L'introspezione è un atto della coscienza che consiste nell'osservazione diretta ed analisi della propria interiorità rappresentata da pensieri, sentimenti, desideri, pulsioni, stimoli prodotti del pensiero stesso, come pure il senso dell'identità di una persona. Si contrappone a quel processo denominato in inglese extrospection, consistente nell'osservazione di ciò che è esterno al proprio sé.In fisiologia ha correlazione con la propriocezione. (it)
- Introspectie of zelfreflectie is een activiteit waarbij de eigen gedachten, gevoelens en herinneringen tot onderwerp van overdenking gemaakt worden. Reflecteren, of reflectie, is het doorgronden en herkennen van processen die bewust en onbewust plaatsvinden binnen de eigen psyche. Het gaat hierbij niet alleen om denkprocessen, maar ook om gedrag. Het heeft vaak betrekking op ervaringen en gebeurtenissen. Reflectie wordt gebruikt om gelijksoortige situaties in de toekomst beter te kunnen hanteren. In deze functie verschilt het niet veel van evaluatie. (nl)
- Introspekcja (łac. introspectio „wglądanie do wnętrza”) – w psychologii oraz pedagogice, obserwacja oraz analiza własnych subiektywnych stanów psychicznych, myśli i przemyśleń. Introspekcja była szeroko stosowana w psychologii, jednakże spotkała się z krytyką ze strony behawioryzmu, który odrzuca tę metodę badawczą (zarzut niesprawdzalności twierdzeń opartych na introspekcji), skupiając się tylko na obserwacji i opisie zachowań zewnętrznych. Podejście to jest stosowane w kognitywistyce symbolicznej w badaniach samoświadomości, a także w modelowaniu rozumowania/funkcji myślowych nieobserwowalnych fizycznie. (pl)
- Introspektion är en psykologisk terapeutisk teknik. Den innebär att iaktta sina egna erfarenheter och därigenom försöka förstå en liknande händelse. Själviakttagelse, speciellt av sådant som pågår i det egna medvetandet, till exempel hur man upplever, uppfattar och reagerar på sig själv och sin omgivning. (sv)
- Introspecção é o ato pelo qual o sujeito observa os conteúdos de seus próprios estados mentais, tomando consciência deles. Dentre os possíveis conteúdos mentais passíveis de introspecção, destacam-se as crenças, as imagens mentais, memórias (sejam visuais, auditivas, olfativas, sonoras, tácteis), as intenções, as emoções e o conteúdo do pensamento em geral (conceitos, raciocínios, associações de ideias). Há um debate contemporâneo nos campos da Epistemologia e da Filosofia da Mente acerca da natureza, das características e da validade do conhecimento gerado pela introspecção (autoconhecimento). Um exemplo de questão levantada neste âmbito é a seguinte: Na introspecção, o sujeito tem acesso direto (não mediado, não inferencial) ao objeto. Muitos filósofos usaram esse método de investigação que é estimulado a partir de um dos sete apotegmas mais famosos da filosofia de Sócrates ao propôr: "Conhece-te a ti mesmo". Após muitos anos em declínio Descartes para chegar a suas conclusões, como "Penso, logo existo!". (pt)
- Інтроспе́кція (від лат. introspecto — дивлюся всередину) — метод психологічного дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками тощо; самоспостереження. Інше визначення: Інтроспекція — метод поглибленого дослідження і пізнання людиною моментів власної активності: окремих думок, образів, почуттів, переживань, актів мислення тощо, самоаналіз. Інтроспективна психологія охоплює низку напрямів. Загальним для них є те, що всі вони використовують як один метод вивчення психіки самоспостереження, тобто, спостереження людини за змістом і актами власної свідомості. Одним із напрямків інтроспективної психології є вчення про «внутрішній досвід», з позиції якого психічні явища пізнаються принципово іншим способом, ніж матеріальні (Джон Локк, Рене Декарт та інші). Такі думки були предметом особливої критики з боку деяких радянських психологів. Проте, цей напрям психології слід розглядати як важливий етап у її розвитку, а вироблені інтроспективною психологією методи заслуговують на увагу. Зрештою, майже всі сучасні психологи вважають, що свідомість є сукупністю феноменів, частину яких можна вивчати за допомогою самоспостереження, тобто, інтроспекції. Асоціативна психологія бере свій початок із стародавньої філософії. У межах цього напряму психічні явища пояснювалися головне за допомогою поняття про асоціації. Цей напрям у психології існував досить довго. Пізніші дослідження спонукали відмовитись від абсолютизації цього напряму. Проте, положення представників асоціативної психології плідно використовуються в сучасній психологічній науці. (uk)
- Интроспе́кция или самонаблюде́ние (от лат. introspecto — смотреть внутрь) — , который заключается в наблюдении собственных психических процессов без использования каких-либо инструментов или эталонов. Интроспекция — метод углублённого исследования и познания человеком моментов собственной активности: отдельных мыслей, образов, чувств, переживаний, актов мышления как деятельности разума, структурирующего сознание и тому подобного. Метод восходит к работам Дж. Локка, разрабатывался В. Вундтом и Э. Титченером. (ru)
- 內省 (Introspection)是對自己有意識的想法和感覺的檢查。 在心理學上，內省的過程依賴於對一個人心理狀態的觀察，而在靈性環境中，它可能是指對一個人的靈魂的檢查。 內省與人類的自我反省和自我發現密切相關，並與外部觀察形成對比。 內省通常提供對自己心理狀態的特權訪問，不受其他知識來源的中介，因此個人的心理體驗是獨一無二的。內省可以確定任何數量的心理狀態，包括：感官、身體、認知、情緒等。 幾千年來，內省一直是哲學討論的主題。哲學家柏拉圖問道：“……為什麼我們不應該冷靜而耐心地回顧自己的思想，徹底檢查並了解我們內心的這些現象究竟是什麼？” 雖然內省適用於哲學思想的許多方面，但它也許最著名的是它在認識論中的作用；在這種情況下，內省通常與作為知識來源的感知、推理、記憶和證詞相提並論。 在心理学中，内省也是心理学基本研究方法之一。心理学中的内省法又称“自我观察法”，它是发生在内部的，我们自己能够意识到的主观现象，也可以说是对于自己的主观经验及其变化的观察。正因为它的主观性，内省法一直是心理学界有争议的一个话题，争论的焦点在于它是否客观，是否可靠。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La introspecció o inspecció interna és el coneixement que el subjecte té dels seus propis estats mentals. (ca)
- Introspekzioa edo barne begirada nork bere burua aztertu eta ezagutzeko prozesua da bere kontzientzia, pentsamendu eta sentimenduei buruz. (eu)
- La introspección (del latín «"introspicere" (mirar en el interior)») o inspección interna designa la idea de «mirar al interior». Se trata del conocimiento que el sujeto pueda adquirir de sus propios estados mentales, o sea, designa la situación, para un sujeto dado, de observarse y analizarse a sí mismo, interpretando y caracterizando sus propios procesos cognitivos y emotivos. (es)
- L'introspection (du latin « introspectus ») désigne l'activité mentale que l'on peut décrire métaphoriquement comme l'acte de « regarder à l'intérieur » de soi, par une forme d'attention portée à ses propres sensations, états ou pensées. Il s'agit en psychologie de la connaissance intérieure que nous avons de nos perceptions, actions, émotions, connaissances, différente en ce sens de celle que pourrait avoir un spectateur extérieur. (fr)
- 내성 또는 자기성찰(Introspection)은 '자신의 심리 상태나 정신의 움직임을 내면적으로 관찰하는 행동'으로서 자신이 인지하는 생각과 감정이나 자신의 을 돌이켜보는 것등을 말한다. 또한 내성법은 자신의 마음 속에 일어나는 것들을 언어적 보고를 통하여 연구하는 방법등을 가리킨다. 최초의 심리학 실험실을 설치한 빌헬름 분트가 구성주의와 함께 적용하였다. 그후 심리학의 한 연구 방법으로 자리 잡았다. 인간의 의식을 기본적인 감각과 느낌이라는 구성요소로 쪼개어서 분석하는 방법에 적용하였다. 자신의 경험에 대한 주관적 관찰, 자기 성찰법을 사용한 것이다. 정교한 자기 관찰법의 일종인 것이다. (ko)
- 内観（ないかん）は、下記のような多くの意味がある。 (ja)
- L'introspezione è un atto della coscienza che consiste nell'osservazione diretta ed analisi della propria interiorità rappresentata da pensieri, sentimenti, desideri, pulsioni, stimoli prodotti del pensiero stesso, come pure il senso dell'identità di una persona. Si contrappone a quel processo denominato in inglese extrospection, consistente nell'osservazione di ciò che è esterno al proprio sé.In fisiologia ha correlazione con la propriocezione. (it)
- Introspectie of zelfreflectie is een activiteit waarbij de eigen gedachten, gevoelens en herinneringen tot onderwerp van overdenking gemaakt worden. Reflecteren, of reflectie, is het doorgronden en herkennen van processen die bewust en onbewust plaatsvinden binnen de eigen psyche. Het gaat hierbij niet alleen om denkprocessen, maar ook om gedrag. Het heeft vaak betrekking op ervaringen en gebeurtenissen. Reflectie wordt gebruikt om gelijksoortige situaties in de toekomst beter te kunnen hanteren. In deze functie verschilt het niet veel van evaluatie. (nl)
- Introspektion är en psykologisk terapeutisk teknik. Den innebär att iaktta sina egna erfarenheter och därigenom försöka förstå en liknande händelse. Själviakttagelse, speciellt av sådant som pågår i det egna medvetandet, till exempel hur man upplever, uppfattar och reagerar på sig själv och sin omgivning. (sv)
- Интроспе́кция или самонаблюде́ние (от лат. introspecto — смотреть внутрь) — , который заключается в наблюдении собственных психических процессов без использования каких-либо инструментов или эталонов. Интроспекция — метод углублённого исследования и познания человеком моментов собственной активности: отдельных мыслей, образов, чувств, переживаний, актов мышления как деятельности разума, структурирующего сознание и тому подобного. Метод восходит к работам Дж. Локка, разрабатывался В. Вундтом и Э. Титченером. (ru)
- 內省 (Introspection)是對自己有意識的想法和感覺的檢查。 在心理學上，內省的過程依賴於對一個人心理狀態的觀察，而在靈性環境中，它可能是指對一個人的靈魂的檢查。 內省與人類的自我反省和自我發現密切相關，並與外部觀察形成對比。 內省通常提供對自己心理狀態的特權訪問，不受其他知識來源的中介，因此個人的心理體驗是獨一無二的。內省可以確定任何數量的心理狀態，包括：感官、身體、認知、情緒等。 幾千年來，內省一直是哲學討論的主題。哲學家柏拉圖問道：“……為什麼我們不應該冷靜而耐心地回顧自己的思想，徹底檢查並了解我們內心的這些現象究竟是什麼？” 雖然內省適用於哲學思想的許多方面，但它也許最著名的是它在認識論中的作用；在這種情況下，內省通常與作為知識來源的感知、推理、記憶和證詞相提並論。 在心理学中，内省也是心理学基本研究方法之一。心理学中的内省法又称“自我观察法”，它是发生在内部的，我们自己能够意识到的主观现象，也可以说是对于自己的主观经验及其变化的观察。正因为它的主观性，内省法一直是心理学界有争议的一个话题，争论的焦点在于它是否客观，是否可靠。 (zh)
- الاستبطان (أو مطالعة النفس) هو تأمل باطني ينصب على ما يجري في عالم الشعور، ومنه الاستبطان التجريبي، وهو منهج نفسي يتلخص في أن يوضع شخص تحت اختبارات معينة ليصف شعوره في أثناء هذه التجربة. تعتمد عملية الاستبطان في علم النفس حصريًا على ملاحظة المرء لحالته العقلية، بينما قد تشير في السياق الروحي إلى فحص روح الشخص. يرتبط الاستبطان بشكل وثيق بالتأمل الذاتي البشري ويتناقض مع الملاحظة الخارجية. يقدم الاستبطان بشكل عام ميزة وصول الشخص إلى حالاته الذهنية الخاصة دون وجود وساطة من مصادر المعرفة الأخرى، وبالتالي تعتبر الخبرة الفردية للذهن فريدة من نوعها. يمكن للاستبطان أن يحدد أي عدد من الحالات الذهنية بما في ذلك: الحسية والجسدية والمعرفية والانفعالية وما إلى ذلك. كان الاستبطان موضوعًا للنقاش الفلسفي طوال ألآف السنين. يتسائل الفيلسوف أفلاطون، لم لا ينبغي علينا مراجعة أفكارنا الخاصة بصبر وهدوء، ومن خلال (ar)
- Introspekci, neboli metodu zkoumání toho, co probíhá v mysli (vědomí), navrhuje jako první anglický myslitel John Locke (1632-1704). Pomocí introspekce (sebepozorování) se pokouší dospět k určení jakýchsi elementů (prvků vědomí), z jejichž spojování (asociací) se skládá veškerý duševní vědomý život. Rozlišuje dva druhy těchto prvků: 1.
* sensation – počitky a vjemy vnějších objektů 2.
* reflexion (někdy též intuition) – prostředky vnitřních dějů mysli samotné Teorii elementů později rozšířil Edward C. Tolman v neobehaviorismu a kognitivní psychologii. (cs)
- Selbstbeobachtung oder Introspektion bedeutet nach innen gerichtete Beobachtung. Sie dient dazu, das eigene Erleben und Verhalten zu betrachten, zu beschreiben und zu analysieren, und kann so zu Selbsterkenntnis führen. (de)
- Introspection is the examination of one's own conscious thoughts and feelings. In psychology, the process of introspection relies on the observation of one's mental state, while in a spiritual context it may refer to the examination of one's soul. Introspection is closely related to human self-reflection and self-discovery and is contrasted with external observation. (en)
- Wawas diri (bentuk tidak baku: mawas diri), introspeksi, atau refleksi diri adalah proses pengamatan terhadap diri sendiri dan pengungkapan pemikiran dalam yang disadari, keinginan, dan sensasi. Proses tersebut berupa proses mental yang disadari dan biasanya dengan maksud tertentu dengan berlandaskan pada pikiran dan perasaannya. Bisa juga disebut sebagai pribadi, dan berlawanan dengan yang berupa pengamatan terhadap objek-objek di luar diri. Introspeksi mepunyai arti yang sama dengan refleksi diri. (in)
- Introspekcja (łac. introspectio „wglądanie do wnętrza”) – w psychologii oraz pedagogice, obserwacja oraz analiza własnych subiektywnych stanów psychicznych, myśli i przemyśleń. Introspekcja była szeroko stosowana w psychologii, jednakże spotkała się z krytyką ze strony behawioryzmu, który odrzuca tę metodę badawczą (zarzut niesprawdzalności twierdzeń opartych na introspekcji), skupiając się tylko na obserwacji i opisie zachowań zewnętrznych. (pl)
- Introspecção é o ato pelo qual o sujeito observa os conteúdos de seus próprios estados mentais, tomando consciência deles. Dentre os possíveis conteúdos mentais passíveis de introspecção, destacam-se as crenças, as imagens mentais, memórias (sejam visuais, auditivas, olfativas, sonoras, tácteis), as intenções, as emoções e o conteúdo do pensamento em geral (conceitos, raciocínios, associações de ideias). (pt)
- Інтроспе́кція (від лат. introspecto — дивлюся всередину) — метод психологічного дослідження, що полягає в спостереженні дослідника за власними почуттями, думками тощо; самоспостереження. Інше визначення: Інтроспекція — метод поглибленого дослідження і пізнання людиною моментів власної активності: окремих думок, образів, почуттів, переживань, актів мислення тощо, самоаналіз. Інтроспективна психологія охоплює низку напрямів. Загальним для них є те, що всі вони використовують як один метод вивчення психіки самоспостереження, тобто, спостереження людини за змістом і актами власної свідомості. (uk)
|
