| dbo:abstract
|
- El prajna és un concepte budista que es pot traduir com 'saviesa', 'comprensió', 'discerniment', 'agudesa cognitiva' o 'saber fer'. En el budisme es refereix sobretot a la saviesa basada en la realització directa de les quatre nobles veritats i l'assimilació de conceptes com el de transitorietat, sorgiment depenent, insubstancialitat, buit, etc. És la saviesa que és capaç d'extingir les afliccions i ocasionar la il·luminació. (ca)
- في البوذية تشير براجنا وتعني الحكمة أو الدراية، إلى الحكمة التي تقوم على الإدراك المباشر للحقائق النبيلة الأربع، المؤقتية، النشأة المترابطة، اللاذاتية، الفراغ. براجنا هي الحكمة القادرة على إخماد الآلام والمساعدة على التنوير. (ar)
- Paňňá (pálí, v sanskrtu pradžňá) znamená moudrost, vhled, chápání, porozumění. V buddhismu označuje intuitivní chápání Čtyř vznešených pravd a intuitivní vhled do pomíjivosti, neuspokojivosti a bezpodstatnosti všech jevů, který vede k nirváně (osvícení, stav rozpoznání dokonalé podstaty mysli). Tento vhled (skt. vipassaná) lze ovšem rozvíjet pouze souběžnou kultivací mravnosti (síla) a soustředění (samádhi). Vhled není výsledkem pouhého intelektuálního pochopení, ale je ho dosaženo přímým meditativním pozorováním vlastních tělesných a mentálních procesů. Paňňá, správné chápání, je jednou z částí ušlechtilé osmidílné stezky a jednou z páramit (Dokonalostí). (cs)
- Praĝnjo el Sanskrito (prajñā प्रज्ञा ); Pannjo el Palio (paññā पञ्ञा ); angle ofte nur transskribita prajna, signifas saĝecon, intuicion, profundan komprenon. En budhismo ĝi markas intuician komprenadon de Kvar noblaj veroj kaj intuician enrigardon en , malkontentigecon kaj senprincipeco de ĉiuj aperaĵoj, kiuj kondukas al Nirvano. Sed tiun ĉi enrigardon (vipassana) eblas evoluigi sole per paralela kultivado de (forto) kaj (samadhi). La enrigardo ne estas rezulto de sola intelektula kompreno, sed estas atingite ĝin per rekta medita observado de propraj korpaj kaj mensaj procedoj. Prajna, la ĝusta komprenado, estas unu el partoj de Nobla okparta pado kaj unu el paramitoj (perfektecoj). (eo)
- Das Sanskritwort Prajñā (Pali: paññā; Tib.: shes rab, chinesisch 般若, Pinyin bōrě) beschreibt die große umfassende Weisheit, die alle Dinge und Phänomene im ganzen Universum durchdringt. Prajñā existiert demnach schon, bevor das menschliche Bewusstsein alle Daseinsformen wahrnimmt und versucht, sie in Begriffe zu fassen. Prajñā wird nach buddhistischer Lehre intuitiv und unmittelbar erfahren, wenn Körper und Geist im Zustand des Gleichgewichts sind und die Vorstellung der Trennung von Subjekt und Objekt im Samadhi überwunden wird. Um in diesen Zustand zu gelangen, wird im Zen-Buddhismus die Übungspraxis der Sitzmeditation (Zazen) angewandt. Prajñā wird im Allgemeinen als weiblich angesehen. Dem Weisheitsaspekt zugeordnet werden der erste und der zweite Pfad des heiligen Achtfachen Pfades im Buddhismus:
* Rechte Anschauung, Erkenntnis,
* Rechte Gesinnung, Absicht. Das rechte Erkennen führt den Übenden zur klaren Anschauung, dass sowohl Materie als auch Geist einem ständigen Wandel unterworfen sind (anicca). Diese Erkenntnis wiederum führt ihn zur ersten der Vier Edlen Wahrheiten: „Alles Leben ist leidvoll“.Die Weisheit der rechten Gesinnung lässt die Absicht reifen, die Ursachen des Leidens zu erkennen und zu überwinden und auch die weiteren Schritte auf dem Achtfachen Pfad bis zu seiner Vollendung zu machen. Der Vedanta unterscheidet vier Bewusstseinszustände: , den Wachzustand, den , den Traumzustand, Prajñā und Turiya, „das Vierte“. Die Mandukya-Upanishad befasst sich ausführlich mit ihnen. Die vier Bewusstseinszustände werden auch , , und Turiya genannt. (de)
- Prajñā (sánscrito) o paññā (pali) se puede traducir como 'sabiduría', 'comprensión', 'discernimiento', 'agudeza cognitiva' o 'saber hacer'. En budismo, se refiere especialmente a la sabiduría basada en la realización directa de las cuatro nobles verdades y la asimilación de conceptos como el de transitoriedad, surgimiento dependiente, anātman (insustancialidad), Shuniata (vacío), etc. Prajñā es la sabiduría que es capaz de extinguir las klesa (aflicciones) y ocasionar la iluminación. (es)
- Prajñā en sanskrit (Devanāgarī : प्रज्ञा ; pa : paññā; ti : shes rab ; ch : 般若, bōrĕ/bānruò), souvent traduit par «connaissance », « sagesse », « sagesse transcendante », ou même « gnose », est une notion fondamentale du bouddhisme. Le terme signifie à l’origine « capacité cognitive » ou « savoir-faire ». Il désigne dans le bouddhisme l'intuition capable de percevoir le phénomène de coproduction conditionnée, ainsi que l’absence de soi propre (pali: anatta) et le vide (sanskrit: śūnyatā) de toute chose. C’est une perception aiguë qui permet d’atteindre l'illumination, opposée mais complémentaire de (jñāna): la connaissance; ces deux qualités transcendent l'esprit propre (moi individuel, personnalité) dans ce qu'il a de fragmenté et d'étriqué pour permettre une compréhension nouménale du phénoménal. Dans l'hindouisme, la prajñā est la grande perception de l'Ultime réalité, la Vérité, ce qui est vraiment, c'est-à-dire la liaison du soi personnel avec le Brahman: le Tout, l'Un universel. (fr)
- Prajñā (Sanskrit: प्रज्ञा) or paññā (Pāli: पञ्ञा), is a Buddhist term often translated as "wisdom", "intelligence", or "understanding". It is described in Buddhist texts as the understanding of the true nature of phenomena. In the context of Buddhist meditation, it is the ability to understand the three characteristics of all things: anicca ("impermanence"), dukkha ("dissatisfaction" or "suffering"), and anattā ("non-self"). Mahāyāna texts describe it as the understanding of śūnyatā ("emptiness"). It is part of the Threefold Training in Buddhism, and is one of the ten pāramīs of Theravāda Buddhism and one of the six Mahāyāna pāramitās. (en)
- Prajñā (bahasa Sanskerta) atau paññā (bahasa Pāli), adalah sebuah istilah Buddhis yang sering diterjemahkan sebagai "kebijaksanaan", "kecerdasan", atau "pemahaman". Istilah tersebut digambarkan dalam tafsiran Buddhis sebagai pemahaman tentang sifat dari fenomena sebenarnya. Dalam konteks meditasi Buddhis, istilah tersebut mengacu pada kemampuan untuk memahami dari seluruh sesuatu: anicca (kefanaan), dukkha (ketidakpuasan atau penderitaan), dan anattā (tiada-aku). (in)
- Prajñā (devanāgarī: प्रज्ञा) è un sostantivo femminile sanscrito che indica in quella lingua la "saggezza" o la "conoscenza" o l'"intelligenza". In ambito buddhista la prajñā è la "conoscenza/saggezza suprema" che consente di raggiungere in modo diretto il risveglio spirituale detto bodhi. Tale conseguimento di "conoscenza/saggezza suprema" sarebbe frutto non solo dello studio e della riflessione intellettuale, quanto piuttosto della pratica meditativa, in particolare di quella indicata con il termine vipaśyanā (in pāli vipassanā). In ambito buddhista, segnatamente nella scuola sarvāstivāda e in quelle mahāyāna, essa corrisponde anche al "discernimento" ovvero a quella facoltà mentale che consente di analizzare le qualità dei fenomeni percepiti. In ambito mahāyāna Prajñā è anche il nome di una bodhisattva/mahāsattva, personificazione della "saggezza". Nelle altre lingue asiatiche il termine prajñā viene così reso:
* in pāli: paññā
* in cinese 般若 bōrě;
* in giapponese 般若 hannya;
* in coreano 반야 banya, panya;
* in vietnamita bát nhã;
* in tibetano shes-rab. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 반야 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 반야(般若)는 산스크리트어 프라즈냐(प्रज्ञा prajñā) 또는 팔리어 빤냐(paññā)를 가리키는 낱말인데, 뜻에 따라 지혜(智慧)로 번역하고, 간단히 지(智) 또는 혜(慧)라고도 한다. 지혜 즉 반야는 그 기초 또는 출발이 인과 즉 업과 업의 과보의 법칙 즉 연기법을 아는 것 또는 믿는 것에 있다. 즉, 인과를 무시하거나 부정하는 사견(邪見)이 없는 것이 지혜의 출발이다. 달리 말해, 8정도의 정견의 시작이다. 반야는 선한 업 즉 유익한 업을 쌓아 현세와 미래에 마음에 드는 좋은 결과 즉 기뻐할 만한 결과를 가져오는 뿌리 또는 원인인 무탐 · 무진 · 무치의 3선근 중 무치에 해당한다. 그리고 정견을 완전히 갖추는 것, 연기법을 완전히 아는 것, 인과를 완전히 아는 것이 반야의 완성이다. 즉 완전한 깨달음이다. 완전한 깨달음 즉 열반의 증득과 관련하여, 충분한 수행력이 쌓였을 때 무엇을 해야 하는가에 대해《좌선삼매경》에서는 다음과 같이 말하고 있다. 마땅히 열반이라는 최선의 법 가운데 들어가서 머물러야 한다. 정진의 힘으로 깊은 선정에 들어 4념처 중 법념처에서 모든 존재의 실상을 관하건대 모든 것이 괴로움이어서 즐거움이 없으며 괴로움은 애착 등의 여러 가지 번뇌와 업에서 연유한다는 것을 알아 열반으로 들어간다. 그리하여 이 괴로움은 일체가 남김없이 사라진다. 즉, 《반야심경》에서 설하고 있는 바처럼 제법을 관[照]하여 그 모두의 실상이 괴로움 즉 무상 즉 실체 없음 즉 공임을 정견[見]함으로써[照見五蘊皆空], 번뇌가 적멸하여 열반으로 들어가고, 그럼으로써 모든 괴로움이 남김없이 사라진다[度一切苦厄]고 말하고 있다. 정진 · 선정 · 반야바라밀에 의해 열반이 증득된다고 말하고 있다. 반야란 선정에 든 상태에서 제법의 실상이 고 · 무상 · 무아 즉 공임을 아는 것 또는 관하는 것, 즉, 연기를 보는 것이며 그렇게 하여 증득된 열반의 무분별지라고 말하고 있다. 반야 즉 정견은 길이자 목표이다. 인과를 믿는 것에서 출발하여 중도 연기를 보는 것이다. 선법(유익한 법)과 불선법(해로운 법)을 분별하고 식별하고 판단하고 선택하는 진여의 분별지[依言眞如]에서 시작하여 진여의 무분별지[離言眞如]에 이르는 것이다. 불교 경전에서 산스크리트어 프라즈냐 혹은 팔리어 빤냐를 '지혜'라고 번역하지 않고 음역인 '반야'를 사용한 것은 불경의 한역(漢譯) 시 적용했던 원칙인 5종불번(五種不翻: 5가지 번역하지 않는 원칙) 가운데 존중불번(尊重不翻)에 해당되기 때문이다. 즉, 반야를 지혜라 번역하면 그 본래의 뜻은 깊고 심대하나 번역함으로 인해 그 뜻이 얕아지고 가벼워진다고 보았기 때문이다. 하지만, 불교 논서들에서는 흔히 반야를 혜(慧)로 번역하고 있다. 부파불교의 설일체유부의 교학에 따르면, 반야(般若) 즉 혜(慧, prajñā, paññā)는 택법(擇法) 즉 간택(簡擇: 정확히 식별하여 판단함) · 판단작용 · 판단력 또는 식별력으로, 5위 75법의 법체계에서 심소법(心所法)의 대지법(大地法: 마음이 일어날 때면 언제나 항상 함께 일어나는 마음작용들)에 속한다. 대승불교의 유식유가행파의 교학에 따르면, 혜(慧)는 부파불교에서와 마찬가지로 택법 즉 간택 · 판단작용 · 판단력 또는 식별력이지만 5위 100법의 법체계에서 심소법의 별경심소(別境心所: 특정 대상 또는 경계에 대해서만 일어나는 마음작용들)에 속한다. 상좌부 불교의 교학에서는 8정도를 크게 계(戒) · 정(定) · 혜(慧)의 3학(三學)으로 분류하여 보는데, 정견(正見)과 정사유(正思惟)를 로 분류한다. 이와 관련하여 《잡아합경》 제13권 제334경〈유인유연유박법경(有因有緣有縛法經)〉에서 고타마 붓다는 정사유(正思惟)의 반대인 부정사유(不正思惟: 바르지 않은 사유, 바르지 않은 생각)가 무명(無明)의 원인이라고 말하고 있다. 한편, 《구사론》 등에 따르면, 지(智) · 견(見) · 명(明) · 각(覺) · 해(解) · 혜(慧) · 광(光) · 관(觀)을 통칭하여 혜의 8가지 다른 이름이라고 한다. 이 때문에 설일체유부의 5위 75법과 유식유가행파와 법상종의 5위 100법의 법체계에서 혜(慧)라는 명칭의 법은 있어도 지(智) · 견(見) · 명(明) · 각(覺) · 해(解) · 광(光) · 관(觀)이라는 명칭의 법은 없는데, 이들의 본질[自性, 自相]이 모두 혜(慧)와 동일하다고 보기 때문이다. 부파불교의 설일체유부에서는 성자의 지혜, 즉 출세간의 지혜, 즉 번뇌를 단멸하는 힘을 가진 무루혜 또는 무루지를 크게 법지(法智)와 유지(類智)의 2가지로 구분한다. 법지는 욕계에 대해 4성제를 체득함으로써 증득되는 무루지이고, 유지는 색계와 무색계에 대해 4성제를 체득함으로써 증득되는 무루지이다. 또한, 무루지 즉 '법지와 유지를 합한 전체'를 4성제의 고 · 집 · 멸 · 도의 각각의 측면에서 보아서 각각 고지(苦智) · 집지(集智) · 멸지(滅智) · 도지(道智)라 한다. 그리고 무루지 즉 '법지와 유지를 합한 전체'를 깊이 또는 완전함의 측면에서 보아서 무학위의 아라한이 색계나 무색계의 선정에서 증득하는 무루지를 진지(盡智)와 무생지(無生智)라 한다. 대승불교에서는 특히 부처가 증득한, 번뇌장과 소지장을 단멸함으로써 드러나는 진여를 깨친 완전한 지혜 또는 진여의 지혜, 즉 부처의 무분별지(無分別智, 산스크리트어: nirvikalpa-jñāna, 니르비칼파 즈냐나)를 가리켜 반야(般若) 또는 마하반야(摩訶般若, 산스크리트어: mahāprajñā) · 대반야(大般若) · 대지(大智)라고도 하며, 보리(菩提, 산스크리트어: bodhi) · 대보리(大菩提) · 대원경지(大圓鏡智, 산스크리트어: ādarśa-jñāna) 또는 구경각(究竟覺)이라고도 한다.대승불교에서는 진여의 무분별지가 모든 성자가 선정(禪定) 수행을 통해 증득하는, 번뇌로부터 벗어나게 하는 갖가지 무루혜의 근본이라고 본다. 이러한 이유로 대승불교의 각 종파는 진여의 무분별지에 근거하여 자신의 견해를 세운다. 대승불교의 중관학파에서는 반야 또는 마하반야의 입장에서 현상을 관하여 온갖 번뇌를 벗어나게 하는 방편으로서의 선정(禪定) 수행인 팔불중도(八不中道)의 공관(空觀)만을 세운다. 대승불교의 유식유가행파에서는 진여의 무분별지를 본질의 입장에서는 근본지(根本智) 또는 근본무분별지(根本無分別智)라 하고 진여를 완전히 깨칠 때 비로소 드러난다는 증득의 입장에서는 후득지(後得智) 또는 후득무분별지(後得無分別智)라 하며, 가행(加行: 노력, 방편) 즉 선정 수행을 통해 증득하는, 진여의 무분별지의 일부로서의 갖가지 무루혜를 가행지(加行智) 또는 가행무분별지(加行無分別智)라 하며, 가행지는 근본지를 깨쳐 후득지가 드러나게 하는 원인이 된다고 말한다. 《대승기신론》등의 대승불교의 여래장사상 계열에서는 진여의 무분별지 또는 자성청정심(自性清淨心)을 본질의 입장에서 본각(本覺)이라 하고, 증득의 입장에서 범부가 최초로 증득하는 무루혜를 상사각(相似覺)이라고 하고, 성자가 선정 수행 즉 지관(止觀) 수행을 통해 증득하는 중간의 갖가지 무루혜를 수분각(隨分覺)이라 하고, 성자가 근본무명을 끊고 진여를 완전히 깨쳐 본각이 완전히 드러나는 것을 구경각(究竟覺)이라 한다. (ko)
- 仏教用語の般若（はんにゃ）とは、サンスクリット語: प्रज्ञा, prajñā（プラジュニャー）、パーリ語: पञ्ञा, paññā（パンニャー）に由来し、全ての事物や道理を明らかに見抜く深い智慧のこと。 仏教瞑想の文脈では、すべての物事の特性（三相、すなわち無常、苦、 無我）を理解する力であるとしている。大乗仏教においては、それは空（シューニヤ）の理解であるとしている。 菩薩が悟りに達するために修める六波羅蜜のうち、般若波羅蜜は他の五波羅蜜を成り立たせる根拠として最も重要な位置を占める。 (ja)
- Pradżnia – w buddyzmie mądrość powstająca z doświadczenia wglądu i zrozumienia. Jest jedną z sześciu paramit. Można ją także określić, jako umysłową zdolność, która pozwala bezbłędnie rozumieć życie oraz odróżniać prawdę od fałszu: jest to najsubtelniejsza i najjaśniejsza mądrość, różniąca się od zwykłej ludzkiej inteligencji. Ten, kto osiągnął ją w doskonałym stopniu, nazywany jest buddą. (pl)
- Pañña (Pali; Sanskriet Prajna) voor wijsheid of inzicht. Het is een van de paramita's binnen het theravada-boeddhisme. (nl)
- Prajna ou Prajñā é um termo sânscrito que significa sabedoria. Existem similares em outras línguas que são Paññā em páli, shes rab em tibetano e bōrĕ/bānruò (般若) em chinês. Prajñā é a sabedoria que extingue as aflições e traz a iluminação advindo da meditação sobre o princípio Universal. O mais elevado conhecimento, o conhecimento direto da realidade através do intuicional ou da precisão cognitiva. Que não está baseado nos sentidos nem na lógica. Diferenciando-se do jnana, que é aquele conhecimento obtido através dos órgãos da percepção e do raciocínio. Em Sikkha suttas de (AN 3:88 and 3:89) paññā é identificado por Buda como parte do Treinamento que leva a libertação. Isto é descrito como o entendimento das Quatro Nobres Verdades. A (sabedoria da perfeição), tais como a Sutra do Coração, descreve o prajna como a suprema, maior, incomparável, sem equivalente, e intransponível. Isto significa, para aqueles que foram iluminados, o caminho para o nirvana, e a revelação da verdadeira natureza de todas as coisas. Prajñā é também listada como a sexta das seis paramitas. O inicio do Sutra do Coração inclui a frase "...fazendo Prajñā..." indicando que prajñā é também uma atividade bem como um resultado, uma qualidade ou um estado. Como atividade, prajñā pode ser descrito como uma "entase sem escolha" onde "sem escolha" significa um resultado auto aceitável enquanto está se desenvolvendo, seguidos por um entase mais avançado. Na história do Budismo Zen, o Sexto Patriarca (d. 713) enfatizou a pratica de prajñā em contraponto ao estilo silencioso e auto-concentrado de meditação que eram usados correntemente. Assim agindo, ele enfatiza ações dinâmicas e envolvimento humano como essenciais à pratica do Zen. (pt)
- Праджня (санскр. प्रज्ञा, або палі paññā) — буддійське поняття, що означає вищу трансцендентальну інтуїтивну просвітлену мудрість, в якій відсутні будь-які ознаки або якості. Праджню можна осягнути лише за допомогою інтуїтивного прозріння та усвідомлення, а не шляхом аналізу. Праджня разом зі співчуттям є головними «опорами» махаянської традиції. У хінаянських школах праджня визначалася як здатність «розпізнавати дгарми», в махаянських — це «особлива здатність безпосередньо сприймати реальність, як вона є», яка називається таковістю. У буддизмі раннього періоду мудрістю вважалося інтуїтивне прозріння чотирьох благородних істин та теорії взаємозалежного виникнення. Також традиційно праджня включає в себе перші два етапи Вісімкового Шляху: правильне бачення реальності та правильний намір додержуватися дхарми. У махаянських школах досконала, пробуджена або позамежна праджня має назву праджняпараміта і є однією з шести параміт, доступних бодгісаттвам та буддам. Символом праджні є дзвіночок. У буддійській тантрі праджня також виражається через жіноче божество, яке символізує «реальність як вона є» через пасивний стан свідомості. Праджня, що характеризується як «вичерпне пізнання», є одним з двох видів знань у буддизмі. Цю тему одним з перших розвинув Чжи Дунь. Другим видом є віджняна — відносне та недосконале диференційоване знання, в якому є поняття суб'єкта та об'єкта. Віджняна, згідно з вченням, не може дати людині вичерпного задоволення . Послідовник може реалізувати праджню за допомогою усвідомлювання (смріті), терпіння (кшанті) та медитації (дх'яни) . Шостий дзенський патріарх Хуейнен давав такі рекомендації щодо знаходження праджні: «У якому б місці, в який би час ви не перебували, жодна думка не повинна заплутувати вас, ось тоді ви й будете постійно додержуватися праджні. Якщо хоча б одна думка замутила [ваш розум], тоді всю праджню зруйновано. Але якщо хоча б одна думка знайшла мудрість, тоді негайно народилася і [всезагальна] праджня». (uk)
- Праджня (санскр. प्रज्ञा или пали paññā) — буддийское понятие, обозначающее высшую трансцендентальную интуитивную просветлённую мудрость, в которой отсутствуют какие-либо признаки или качества. В буддизме считается, что праджню можно постигнуть лишь с помощью интуитивного прозрения и осознания, а не путём анализа. Праджня вместе с каруной являются главными «опорами» махаянской традиции. В хинаянских школах праджня определялась как способность «распознавать дхармы», в махаянских — это «особая способность непосредственно воспринимать реальность, как она есть», называемая таковостью. В буддизме раннего периода мудростью считалось интуитивное прозрение четырёх благородных истин и теории взаимозависимого возникновения. Также традиционно праджня включает в себя первые два этапа восьмеричного пути: правильное видение реальности и правильное намерение следовать дхарме. В махаянских школах совершенная, пробуждённая или запредельная праджня носит название праджня-парамиты и является одной из шести парамит, доступных бодхисаттвам и буддам. Символом праджни является колокольчик. В буддийской тантре праджня также выражается через женское божество, символизирующее «реальность как она есть» через пассивное состояние сознания. Праджня, характеризующаяся как «исчерпывающее познание», является одним из двух видов знаний в буддизме. Вторым видом является виджняна — относительное и несовершенное дифференцированное знание, в котором есть понятия субъекта и объекта. Виджняна, согласно учению, не может дать человеку исчерпывающего удовлетворения . Последователь может реализовать праджню с помощью осознавания (смрити), терпения (кшанти) и медитации (дхьяны). Шестой дзэнский патриарх Хуэйнэн в своей знаменитой Сутре помоста, являющейся важным текстом махаяны и одним из основополагающих текстов чань-буддизма, давал следующие рекомендации по нахождению праджни: «В каком бы месте, в какое бы время вы ни находились, ни одна мысль не должна замутнить вас, вот тогда вы и будете постоянно следовать праджне. Если хотя бы одна мысль замутила [ваш разум], то вся праджня разрушилась. Но если хотя бы одна мысль обрела мудрость, то тотчас родилась и [всеобщая] праджня». (ru)
- 般若（bō rě）（梵語：प्रज्ञा，Prajñā；巴利語：paññā），也稱為慧、智、智慧，古汉语又譯作波若、鉢若、般羅若、波羅若、鉢腎穰、鉢囉枳穰等，佛教術語，意為智慧或，為戒、定、慧三無漏學之一。 說一切有部將它列為大地法，為心所之一。大乘佛教將它列為六波羅密之一，因此又稱為「般若波罗蜜多」（梵語：प्रज्ञापारमिता Prajñāpāramitā）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El prajna és un concepte budista que es pot traduir com 'saviesa', 'comprensió', 'discerniment', 'agudesa cognitiva' o 'saber fer'. En el budisme es refereix sobretot a la saviesa basada en la realització directa de les quatre nobles veritats i l'assimilació de conceptes com el de transitorietat, sorgiment depenent, insubstancialitat, buit, etc. És la saviesa que és capaç d'extingir les afliccions i ocasionar la il·luminació. (ca)
- في البوذية تشير براجنا وتعني الحكمة أو الدراية، إلى الحكمة التي تقوم على الإدراك المباشر للحقائق النبيلة الأربع، المؤقتية، النشأة المترابطة، اللاذاتية، الفراغ. براجنا هي الحكمة القادرة على إخماد الآلام والمساعدة على التنوير. (ar)
- Prajñā (sánscrito) o paññā (pali) se puede traducir como 'sabiduría', 'comprensión', 'discernimiento', 'agudeza cognitiva' o 'saber hacer'. En budismo, se refiere especialmente a la sabiduría basada en la realización directa de las cuatro nobles verdades y la asimilación de conceptos como el de transitoriedad, surgimiento dependiente, anātman (insustancialidad), Shuniata (vacío), etc. Prajñā es la sabiduría que es capaz de extinguir las klesa (aflicciones) y ocasionar la iluminación. (es)
- Prajñā (Sanskrit: प्रज्ञा) or paññā (Pāli: पञ्ञा), is a Buddhist term often translated as "wisdom", "intelligence", or "understanding". It is described in Buddhist texts as the understanding of the true nature of phenomena. In the context of Buddhist meditation, it is the ability to understand the three characteristics of all things: anicca ("impermanence"), dukkha ("dissatisfaction" or "suffering"), and anattā ("non-self"). Mahāyāna texts describe it as the understanding of śūnyatā ("emptiness"). It is part of the Threefold Training in Buddhism, and is one of the ten pāramīs of Theravāda Buddhism and one of the six Mahāyāna pāramitās. (en)
- Prajñā (bahasa Sanskerta) atau paññā (bahasa Pāli), adalah sebuah istilah Buddhis yang sering diterjemahkan sebagai "kebijaksanaan", "kecerdasan", atau "pemahaman". Istilah tersebut digambarkan dalam tafsiran Buddhis sebagai pemahaman tentang sifat dari fenomena sebenarnya. Dalam konteks meditasi Buddhis, istilah tersebut mengacu pada kemampuan untuk memahami dari seluruh sesuatu: anicca (kefanaan), dukkha (ketidakpuasan atau penderitaan), dan anattā (tiada-aku). (in)
- 仏教用語の般若（はんにゃ）とは、サンスクリット語: प्रज्ञा, prajñā（プラジュニャー）、パーリ語: पञ्ञा, paññā（パンニャー）に由来し、全ての事物や道理を明らかに見抜く深い智慧のこと。 仏教瞑想の文脈では、すべての物事の特性（三相、すなわち無常、苦、 無我）を理解する力であるとしている。大乗仏教においては、それは空（シューニヤ）の理解であるとしている。 菩薩が悟りに達するために修める六波羅蜜のうち、般若波羅蜜は他の五波羅蜜を成り立たせる根拠として最も重要な位置を占める。 (ja)
- Pradżnia – w buddyzmie mądrość powstająca z doświadczenia wglądu i zrozumienia. Jest jedną z sześciu paramit. Można ją także określić, jako umysłową zdolność, która pozwala bezbłędnie rozumieć życie oraz odróżniać prawdę od fałszu: jest to najsubtelniejsza i najjaśniejsza mądrość, różniąca się od zwykłej ludzkiej inteligencji. Ten, kto osiągnął ją w doskonałym stopniu, nazywany jest buddą. (pl)
- Pañña (Pali; Sanskriet Prajna) voor wijsheid of inzicht. Het is een van de paramita's binnen het theravada-boeddhisme. (nl)
- 般若（bō rě）（梵語：प्रज्ञा，Prajñā；巴利語：paññā），也稱為慧、智、智慧，古汉语又譯作波若、鉢若、般羅若、波羅若、鉢腎穰、鉢囉枳穰等，佛教術語，意為智慧或，為戒、定、慧三無漏學之一。 說一切有部將它列為大地法，為心所之一。大乘佛教將它列為六波羅密之一，因此又稱為「般若波罗蜜多」（梵語：प्रज्ञापारमिता Prajñāpāramitā）。 (zh)
- Paňňá (pálí, v sanskrtu pradžňá) znamená moudrost, vhled, chápání, porozumění. V buddhismu označuje intuitivní chápání Čtyř vznešených pravd a intuitivní vhled do pomíjivosti, neuspokojivosti a bezpodstatnosti všech jevů, který vede k nirváně (osvícení, stav rozpoznání dokonalé podstaty mysli). Tento vhled (skt. vipassaná) lze ovšem rozvíjet pouze souběžnou kultivací mravnosti (síla) a soustředění (samádhi). Vhled není výsledkem pouhého intelektuálního pochopení, ale je ho dosaženo přímým meditativním pozorováním vlastních tělesných a mentálních procesů. (cs)
- Praĝnjo el Sanskrito (prajñā प्रज्ञा ); Pannjo el Palio (paññā पञ्ञा ); angle ofte nur transskribita prajna, signifas saĝecon, intuicion, profundan komprenon. En budhismo ĝi markas intuician komprenadon de Kvar noblaj veroj kaj intuician enrigardon en , malkontentigecon kaj senprincipeco de ĉiuj aperaĵoj, kiuj kondukas al Nirvano. Sed tiun ĉi enrigardon (vipassana) eblas evoluigi sole per paralela kultivado de (forto) kaj (samadhi). La enrigardo ne estas rezulto de sola intelektula kompreno, sed estas atingite ĝin per rekta medita observado de propraj korpaj kaj mensaj procedoj. (eo)
- Das Sanskritwort Prajñā (Pali: paññā; Tib.: shes rab, chinesisch 般若, Pinyin bōrě) beschreibt die große umfassende Weisheit, die alle Dinge und Phänomene im ganzen Universum durchdringt. Prajñā existiert demnach schon, bevor das menschliche Bewusstsein alle Daseinsformen wahrnimmt und versucht, sie in Begriffe zu fassen. Prajñā wird nach buddhistischer Lehre intuitiv und unmittelbar erfahren, wenn Körper und Geist im Zustand des Gleichgewichts sind und die Vorstellung der Trennung von Subjekt und Objekt im Samadhi überwunden wird. Um in diesen Zustand zu gelangen, wird im Zen-Buddhismus die Übungspraxis der Sitzmeditation (Zazen) angewandt. Prajñā wird im Allgemeinen als weiblich angesehen. (de)
- Prajñā en sanskrit (Devanāgarī : प्रज्ञा ; pa : paññā; ti : shes rab ; ch : 般若, bōrĕ/bānruò), souvent traduit par «connaissance », « sagesse », « sagesse transcendante », ou même « gnose », est une notion fondamentale du bouddhisme. Le terme signifie à l’origine « capacité cognitive » ou « savoir-faire ». Il désigne dans le bouddhisme l'intuition capable de percevoir le phénomène de coproduction conditionnée, ainsi que l’absence de soi propre (pali: anatta) et le vide (sanskrit: śūnyatā) de toute chose. C’est une perception aiguë qui permet d’atteindre l'illumination, opposée mais complémentaire de (jñāna): la connaissance; ces deux qualités transcendent l'esprit propre (moi individuel, personnalité) dans ce qu'il a de fragmenté et d'étriqué pour permettre une compréhension nouménale du ph (fr)
- Prajñā (devanāgarī: प्रज्ञा) è un sostantivo femminile sanscrito che indica in quella lingua la "saggezza" o la "conoscenza" o l'"intelligenza". In ambito buddhista la prajñā è la "conoscenza/saggezza suprema" che consente di raggiungere in modo diretto il risveglio spirituale detto bodhi. Tale conseguimento di "conoscenza/saggezza suprema" sarebbe frutto non solo dello studio e della riflessione intellettuale, quanto piuttosto della pratica meditativa, in particolare di quella indicata con il termine vipaśyanā (in pāli vipassanā). Nelle altre lingue asiatiche il termine prajñā viene così reso: (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 반야 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 반야(般若)는 산스크리트어 프라즈냐(प्रज्ञा prajñā) 또는 팔리어 빤냐(paññā)를 가리키는 낱말인데, 뜻에 따라 지혜(智慧)로 번역하고, 간단히 지(智) 또는 혜(慧)라고도 한다. 지혜 즉 반야는 그 기초 또는 출발이 인과 즉 업과 업의 과보의 법칙 즉 연기법을 아는 것 또는 믿는 것에 있다. 즉, 인과를 무시하거나 부정하는 사견(邪見)이 없는 것이 지혜의 출발이다. 달리 말해, 8정도의 정견의 시작이다. 반야는 선한 업 즉 유익한 업을 쌓아 현세와 미래에 마음에 드는 좋은 결과 즉 기뻐할 만한 결과를 가져오는 뿌리 또는 원인인 무탐 · 무진 · 무치의 3선근 중 무치에 해당한다. 그리고 정견을 완전히 갖추는 것, 연기법을 완전히 아는 것, 인과를 완전히 아는 것이 반야의 완성이다. 즉 완전한 깨달음이다. 완전한 깨달음 즉 열반의 증득과 관련하여, 충분한 수행력이 쌓였을 때 무엇을 해야 하는가에 대해《좌선삼매경》에서는 다음과 같이 말하고 있다. (ko)
- Prajna ou Prajñā é um termo sânscrito que significa sabedoria. Existem similares em outras línguas que são Paññā em páli, shes rab em tibetano e bōrĕ/bānruò (般若) em chinês. Prajñā é a sabedoria que extingue as aflições e traz a iluminação advindo da meditação sobre o princípio Universal. O mais elevado conhecimento, o conhecimento direto da realidade através do intuicional ou da precisão cognitiva. Que não está baseado nos sentidos nem na lógica. Diferenciando-se do jnana, que é aquele conhecimento obtido através dos órgãos da percepção e do raciocínio. (pt)
- Праджня (санскр. प्रज्ञा или пали paññā) — буддийское понятие, обозначающее высшую трансцендентальную интуитивную просветлённую мудрость, в которой отсутствуют какие-либо признаки или качества. В буддизме считается, что праджню можно постигнуть лишь с помощью интуитивного прозрения и осознания, а не путём анализа. Праджня вместе с каруной являются главными «опорами» махаянской традиции. В хинаянских школах праджня определялась как способность «распознавать дхармы», в махаянских — это «особая способность непосредственно воспринимать реальность, как она есть», называемая таковостью. (ru)
- Праджня (санскр. प्रज्ञा, або палі paññā) — буддійське поняття, що означає вищу трансцендентальну інтуїтивну просвітлену мудрість, в якій відсутні будь-які ознаки або якості. Праджню можна осягнути лише за допомогою інтуїтивного прозріння та усвідомлення, а не шляхом аналізу. Праджня разом зі співчуттям є головними «опорами» махаянської традиції. У хінаянських школах праджня визначалася як здатність «розпізнавати дгарми», в махаянських — це «особлива здатність безпосередньо сприймати реальність, як вона є», яка називається таковістю. (uk)
|
