About: Charlemagne

An Entity of Type: person, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Charlemagne (/ˈʃɑːrləmeɪn, ˌʃɑːrləˈmeɪn/ SHAR-lə-mayn, -⁠MAYN, French: [ʃaʁləmaɲ]) or Charles the Great (Latin: Carolus Magnus; 2 April 747 – 28 January 814), a member of the Carolingian Dynasty, was King of the Franks from 768, King of the Lombards from 774, and the first Holy Roman Emperor from 800. Charlemagne succeeded in uniting the majority of western and central Europe and was the first recognized emperor to rule from western Europe since the fall of the Western Roman Empire around three centuries earlier. The expanded Frankish state that Charlemagne founded was known as the Carolingian Empire. He was later canonized by Antipope Paschal III— later treated as invalid—and he is now regarded as beatified (which is a step on the path to sainthood) by the mainstream Catholic Church.

Property Value
dbo:abstract
  • Karl der Große (lateinisch Carolus Magnus oder Karolus Magnus, französisch und englisch Charlemagne; * wahrscheinlich 2. April 747 oder 748; † 28. Januar 814 in Aachen) war von 768 bis 814 König des Fränkischen Reichs (bis 771 gemeinsam mit seinem Bruder Karlmann). Er erlangte am 25. Dezember 800 als erster westeuropäischer Herrscher seit der Antike die Kaiserwürde, die mit ihm erneuert wurde. Der Enkel des Hausmeiers Karl Martell war der bedeutendste Herrscher aus dem Geschlecht der Karolinger. Das Frankenreich gelangte unter ihm zu seiner größten Ausdehnung und Machtentfaltung. Karl gelang es, seine Macht im Frankenreich zu sichern und es in einer Reihe von Feldzügen nach außen erheblich zu erweitern. Besonders verlustreich und erbittert geführt waren die mit Unterbrechungen von 772 bis 804 andauernden Sachsenkriege. Deren Ziel war die Unterwerfung und erzwungene Christianisierung der Sachsen. Karl griff auch in Italien ein und eroberte 774 das Langobardenreich. Ein gegen die Mauren in Nordspanien gerichteter Feldzug im Jahr 778 scheiterte dagegen. Im Osten seines Reiches beendete er 788 die Selbstständigkeit des Stammesherzogtums Baiern und eroberte in den 790er Jahren das Restreich der Awaren. Die Grenzen im Osten gegen die Dänen und Slawenstämme sowie im Südwesten gegen die Mauren wurden durch die Einrichtung von Marken gesichert. Das Frankenreich stieg zur neuen Großmacht neben Byzanz und dem Abbasidenkalifat auf. Es umfasste den Kernteil der frühmittelalterlichen lateinischen Christenheit und war das bis dahin bedeutendste staatliche Gebilde im Westen seit dem Fall Westroms. Karl sorgte für eine effektive Verwaltung und bemühte sich um eine umfassende Bildungsreform, die eine kulturelle Neubelebung des Frankenreichs zur Folge hatte. Politischer Höhepunkt seines Lebens war die Kaiserkrönung durch Papst Leo III. zu Weihnachten des Jahres 800. Sie schuf die Grundlage für das westliche mittelalterliche Kaisertum. Sowohl in der Reihe der römisch-deutschen Kaiser als auch der französischen Könige wird er als Karl I. gezählt. Seine Hauptresidenz Aachen blieb bis ins 16. Jahrhundert Krönungsort der römisch-deutschen Könige. 1165 wurde er von Gegenpapst Paschalis III. heiliggesprochen; der Gedenktag in der katholischen und evangelischen Kirche ist der 28. Januar. Karl gilt als einer der bedeutendsten mittelalterlichen Herrscher und als einer der wichtigsten Herrscher im europäischen Geschichtsbewusstsein; bereits zu Lebzeiten wurde er Pater Europae („Vater Europas“) genannt. In Belletristik und Kunst wurde sein Leben wiederholt thematisiert, wobei das jeweils zeitgenössische Geschichtsbild den Ausgangspunkt bildete. (de)
  • Karel I. Veliký (2. dubna 747 nebo 748 – 28. ledna 814 Cáchy) byl franský král a první středověký římský císař (800–814). Králem Franků se stal roku 768, králem Langobardů roku 774 a římským císařem roku 800. Během raného středověku sjednotil většinu západní a střední Evropy. Rozhodl se, že všichni jeho poddaní se musejí stát křesťany, tento proces byl provázen i násilím (například masakr ve Verdenu). Byl prvním uznaným císařem, který vládl v západní Evropě od pádu Západořímské říše asi o tři století dříve. Franský stát, rozšířený o další území, se nazýval Karolínská říše. Kulturní rozkvět za jeho vlády je nazýván karolínská renesance. Jelikož jeho říše sjednocovala dnešní německé a francouzské území, je Karel Veliký dnes někdy nazýván „otec Evropy“. Byl svatořečen vzdoropapežem Paschalem III. Východní pravoslavná církev na něho pohlížela méně příznivě, kvůli jeho podpoře filioque, a také kvůli tomu, že papež upřednostnil při jmenování císařem jeho před byzantskou panovnicí Irenou Athénskou, čímž upřednostnil celý západ. Tyto spory vedly nakonec k Velkému schizmatu, rozdělení západní a východní církve roku 1054. (cs)
  • شارلمان (بالفرنسية: Charlemagne)‏ أو كارل الكبير (بالألمانية: Karl der Große) أو قارلة (كما سماه قدماء العرب)، هو ملك الفرنجة وحاكم إمبراطوريتهم بين الأعوام 768 و800 للميلاد. وهو إمبراطور الإمبراطورية الرومانية المقدسة بين الأعوام 800 و814 ميلادية، والابن الأكبر للملك بيبين الثالث من سلالة الكارولينجيين. وفيما يُعد بيبين القصير (الذي حكم بين عامي 751 و768) مؤسس حكم أسرة الكارولنجيين، يعتبر ابنه شارلمان (الذي حكم بين عامي 768 و814) أعظم ملوك الأسرة الحاكمة تلك. كما أنه أول "إمبراطور روماني مقدس" (ar)
  • Karolo la Granda, nomata ankaŭ Karlomagno (tiu ĉi nomo devenas de la latina lingvo Carolus Magnus, sed en preskaŭ ĉiu lingvo oni uzas apartan formon de la nomo Karlo; naskiĝis la 2-an de aprilo 747 aŭ 748, eble en Aĥeno; mortis la 28-an de januaro 814), estis kronita reĝo de la frankoj la 9-an de oktobro 768, reĝo de la Regno de Italio en 774 kaj imperiestro de la okcidento la 25-an de decembro 800, nome la unua imperiestro en Okcidento ekde la falo de la Okcident-Romia Imperio. La nepo de Karolo Martelo ricevis jam dumvive la kromnomon la Granda kaj estas taksata ekde la mezepoko unu el la plej gravaj regantoj de Okcidento. La regno de la frankoj neniam atingis pli grandan areon ol sub Karolo la Granda. Per lia kronado pere de la papo Leono la 3-a kristnaske en la jaro 800 en Romo la imperiestreco estis restarigita en la okcidento de Eŭropo. Laŭ instigo de la imperiestro Frederiko la 1-a, Karolo estis kanonizita la 29-an de decembro 1165 en la ĉeesto de la kontraŭpapo Paskalo la 3-a kaj deklarita "Pater Europae" (Patro de Eŭropo). Karlomagno iĝis reĝo en 768 sekve de la morto de sia patro. Li estis dekomence nur kunreganto kun sia frato Karlomano. Tamen tiu subite mortis en 771 laŭ neklarigitaj cirkonstancoj kaj lasis Karlomagnon kiel nedisputita reganto de la Franka Reĝlando. Karlomagno daŭrigis la politikon de sia patro rilate al papoj kaj iĝis ties protektanto, forigante la Lombardojn el povo en norda Italio, kaj kondukante invadon kontraŭ Al-Andalus. Li ankaŭ faris kampanjojn kontraŭ la popoloj orientaj, kristanigis ilin sub minaco de mortopuno, foje alvenante al okazoj kiaj la Masakro de Verden. Karlomagno atingis hegemonion en 800 kiam li estis kronita kiel "imperiestro" fare de la papo Leono la 3-a kristnaske en la malnova Baziliko Sankta Petro de Romo. Nomite "Patro de Eŭropo" (pater Europae), Karolo unuigis plej el Okcidenta Eŭropo la unuan fojon ekde la epoko de la Romia Imperio. Lia regado helpis la floron de la Karolida renesanco, nome periodo de kultura kaj intelektula agado ene de la Katolika Eklezio. Kaj germanoj kaj francoj konsideras la komenciĝon de sia nacihistorio per la regno de Karolo la Granda. Karolo mortis en 814, reginte kiel imperiestro ĉirkaŭ 13 jaroj. Liaj restaĵoj estis alportitaj al lia imperia ĉefurbo Aĥeno en kio estas nune Germanio. Lia filo Ludoviko sukcedis lin. La urbo de Aĥeno fondis en 1949 la ĉiujare disdonatan internacian Karolo-premion, memore al lia persono. (eo)
  • Charlemagne (/ˈʃɑːrləmeɪn, ˌʃɑːrləˈmeɪn/ SHAR-lə-mayn, -⁠MAYN, French: [ʃaʁləmaɲ]) or Charles the Great (Latin: Carolus Magnus; 2 April 747 – 28 January 814), a member of the Carolingian Dynasty, was King of the Franks from 768, King of the Lombards from 774, and the first Holy Roman Emperor from 800. Charlemagne succeeded in uniting the majority of western and central Europe and was the first recognized emperor to rule from western Europe since the fall of the Western Roman Empire around three centuries earlier. The expanded Frankish state that Charlemagne founded was known as the Carolingian Empire. He was later canonized by Antipope Paschal III— later treated as invalid—and he is now regarded as beatified (which is a step on the path to sainthood) by the mainstream Catholic Church. Charlemagne was the eldest son of Pepin the Short and Bertrada of Laon. He was born before their canonical marriage. He became king of the Franks in 768 following his father's death, and was initially as co-ruler with his brother Carloman I until the latter's death in 771. As sole ruler, he continued his father's policy towards protection of the papacy and became its sole defender, removing the Lombards from power in northern Italy and leading an incursion into Muslim Spain. He also campaigned against the Saxons to his east, Christianizing them (upon penalty of death) and leading to events such as the Massacre of Verden. He reached the height of his power in 800 when he was crowned Emperor of the Romans by Pope Leo III on Christmas Day at Old St. Peter's Basilica in Rome. Charlemagne has been called the "Father of Europe" (Pater Europae), as he united most of Western Europe for the first time since the classical era of the Roman Empire and united parts of Europe that had never been under Frankish or Roman rule. His rule spurred the Carolingian Renaissance, a period of energetic cultural and intellectual activity within the Western Church. The Eastern Orthodox Church viewed Charlemagne less favourably due to his support of the filioque and the Pope's having preferred him as emperor over the Byzantine Empire's first female monarch, Irene of Athens. These and other disputes led to the eventual later split of Rome and Constantinople in the Great Schism of 1054. Charlemagne died in 814. He was laid to rest in the Aachen Cathedral, in his imperial capital city of Aachen. Charlemagne married at least four times, and had three legitimate sons who lived to adulthood. Only the youngest of them, Louis the Pious, survived to succeed him. He also had numerous illegitimate children with his concubines. (en)
  • Karlomagno edo Karlos I.a Handia (latinez: Carolus edo Karolus Magnus; 742 - Akisgran, 814ko urtarrilaren 28a) Frankoen erregea izan zen 768-814 bitartean, Lombardiarren erregea 774-814 bitartean, eta Mendebaldeko enperadorea 800-814 bitartean. Europako sartaldeko ia lurralde kristau guztiak batu zituen, eta Karolingiar dinastiaren sortzailea izan zen. (eu)
  • Charlemagne, du latin Carolus Magnus, ou Charles Ier dit « le Grand », né à une date inconnue (vraisemblablement durant l'année 742, voire 747 ou 748, peut-être le 2 avril), mort le 28 janvier 814 à Aix-la-Chapelle, est un roi des Francs et empereur. Il appartient à la dynastie des Carolingiens. Fils de Pépin le Bref, il est roi des Francs à partir de 768, devient par conquête roi des Lombards en 774 et est couronné empereur à Rome par le pape Léon III le 24 ou 25 décembre 800, relevant une dignité disparue en Occident depuis la déposition, trois siècles auparavant, de Romulus Augustule en 476. Roi guerrier, il agrandit notablement son royaume par une série de campagnes militaires, en particulier contre les Saxons païens dont la soumission fut difficile et violente (772-804), mais aussi contre les Lombards en Italie et les musulmans d'al-Andalus. Souverain réformateur, soucieux d'unification religieuse et de culture, il protège les arts et lettres et est à l’origine de la « renaissance carolingienne ». Son œuvre politique immédiate, l’Empire, ne lui survit cependant pas longtemps. Se conformant à la coutume successorale germanique, Charlemagne prévoit dès 806 le partage de l’Empire entre ses trois fils. Après de nombreuses péripéties, l’Empire ne sera finalement partagé qu’en 843 entre trois de ses petits-fils, lors du traité de Verdun. Le morcellement féodal des siècles suivants, puis la formation en Europe des États-nations rivaux condamnent à l’impuissance ceux qui tentent explicitement de restaurer l’Empire d’Occident, en particulier les souverains du Saint-Empire romain germanique, d’Otton Ier en 962 à Charles Quint au XVIe siècle, voire Napoléon Ier, hanté par l’exemple du plus éminent des Carolingiens. La figure de Charlemagne a été l’objet d’enjeux politiques en Europe, notamment entre le XIIe et le XIXe siècle entre la nation germanique qui considère son « Saint-Empire romain » comme le successeur légitime de l’empereur carolingien, et la nation française qui en fait un élément central de la continuité dynastique des Capétiens. Charlemagne est parfois considéré comme le « Père de l’Europe » pour avoir assuré le regroupement d’une partie notable de l’Europe occidentale, et posé des principes de gouvernement dont ont hérité les grands États européens. Les deux principaux textes du IXe siècle qui dépeignent le Charlemagne réel, la Vita Caroli d’Éginhard et la Gesta Karoli Magni attribuée à Notker le Bègue, moine de Saint-Gall, l’auréolent également de légendes et de mythes repris au cours des siècles suivants : « Il y a le Charlemagne de la société vassalique et féodale, le Charlemagne de la Croisade et de la Reconquête, le Charlemagne inventeur de la Couronne de France ou de la Couronne impériale, le Charlemagne mal canonisé mais tenu pour vrai saint de l'Église, le Charlemagne des bons écoliers ». Charlemagne est, par tolérance du pape Benoît XIV, un bienheureux catholique fêté localement le 28 janvier. En effet, en 1165, l'empereur Frédéric Ier Barberousse obtient la canonisation de Charlemagne par l'antipape Pascal III. De nombreux diocèses du nord de la France inscrivent alors Charlemagne à leur calendrier et, en 1661, l’université de Paris le choisit pour saint patron. Aujourd’hui encore, la cathédrale d'Aix-la-Chapelle fait vénérer ses reliques. Pourtant, l’Église catholique a retiré de son calendrier « l’empereur qui convertit les Saxons par l’épée plutôt que par la prédication pacifique de l’Évangile ». (fr)
  • Carlomagno (en latín, ; 2 de abril de 742, 747 o 748-Aquisgrán, 28 de enero de 814), de nombre personal Carlos, fue rey de los francos desde 768, rey nominal de los lombardos desde 774 e Imperator Romanum gubernans Imperium​ desde 800 hasta su muerte. Hijo del rey Pipino el Breve y de Bertrada de Laon, sucedió a su padre y virreinó con su hermano, Carlomán I. Aunque las relaciones entre ambos se tornaron tensas, la repentina muerte de Carlomán evitó que estallara la guerra. Reforzó las amistosas relaciones que su padre había mantenido con el papado y se convirtió en su protector tras derrotar a los lombardos en Italia. Combatió a los musulmanes que amenazaban sus posesiones en la península ibérica y trató de apoderarse del territorio, aunque tuvo que batirse en retirada y a causa de un ataque de los vascones, perdió a toda su retaguardia, así como a Roldán, en el desfiladero de Roncesvalles.​ Luchó contra los pueblos eslavos. Tras una larga campaña logró someter a los sajones, obligándolos a convertirse al cristianismo e integrándolos en su reino; de este modo allanó el camino para el establecimiento del Sacro Imperio Romano Germánico bajo la dinastía sajona. Expandió los distintos reinos francos hasta transformarlos en un imperio, al que incorporó gran parte de Europa Occidental y Central. Conquistó Italia y fue coronado Imperator Augustus por el papa León III el 25 de diciembre de 800 en Roma, gracias a la oportunidad ofrecida por la deposición de Constantino VI y lo que se consideraba la vacancia del trono imperial, ocupado por una mujer, Irene. Estos hechos provocaron la indignación de la corte imperial, que se negó a reconocer su pretendido título. Tras unos frustrados planes de boda entre Carlomagno e Irene, estalló la guerra. Finalmente, en 812 Miguel I Rangabé reconoció a Carlomagno como emperador (aunque no «emperador de los romanos»). Comúnmente se ha asociado su reinado con el Renacimiento carolingio, un resurgimiento de la cultura y las artes latinas a través del Imperio carolingio, dirigido por la Iglesia católica[cita requerida], que estableció una identidad europea común. Por medio de sus conquistas en el extranjero y sus reformas internas, Carlomagno sentó las bases de lo que sería Europa Occidental en la Edad Media. Hoy día, Carlomagno es considerado no solo como el fundador de las monarquías francesa y alemana, que le nombran como Carlos I, sino también como «el padre de Europa». Pierre Riché escribe: [...] Disfrutó de un destino excepcional, y por la dirección de su reinado, por sus conquistas, legislación y legendaria estatura, marcó profundamente la historia de Europa Occidental.​ (es)
  • Dob é Séarlas Mór (Laidin: Carolus nó Karolus Magnus; Gearmáinis: Karl der Große; Fraincís: Charlemagne) an duine b’éachtaí ar Eoraip le linn na Meánaoise. Rí na bhFranc ab ea é (768–814) agus lena linn, d’aontaigh sé a bhformhór d’Iarthar na hEorpa le chéile, agus leag sé síos na bunsraitheanna i gcomhair na Fraince agus na Gearmáine de chuid na linne seo. (ga)
  • Karel yang Agung (Prancis: Charlemagne; bahasa Jerman: Karl der Große; bahasa Latin: Carolus Magnus, Karolus Magnus; bahasa Inggris: Charles the Great, bahasa Italia: Carlo Magno) (742 atau 747 – 28 Januari 814), adalah raja kaum Frank dari 768 sampai 814 dan bangsa Lombard dari 774 sampai 814. Ia dimahkotai sebagai Imperator Augustus di Roma pada hari natal tahun 800 oleh Paus Leo III, dan karenanya dianggap merupakan pendiri Kekaisaran Romawi Suci (dengan gelar Karel I). Melalui penaklukan dan pertahanan, ia mengukuhkan dan mengembangkan kekuasaannya hingga meliputi sebagian besar Eropa Barat. Ia sering dianggap merupakan bapak pendiri Prancis dan Jerman, bahkan kadang sebagai Bapak pendiri Eropa. Ia adalah kaisar pertama di Barat sejak runtuhnya Kekaisaran Romawi. (in)
  • Carlo, detto Magno o Carlomagno o Carlo I detto il Grande, dal latino Carolus Magnus, in tedesco Karl der Große, in francese Charlemagne (2 aprile 742 – Aquisgrana, 28 gennaio 814), è stato re dei Franchi dal 768, re dei Longobardi dal 774 e dall'800 primo Imperatore dei Romani, incoronato da papa Leone III nell'antica basilica di San Pietro in Vaticano.L'appellativo Magno gli fu attribuito dal suo biografo Eginardo, che intitolò la sua opera Vita et gesta Caroli Magni. Figlio di Pipino il Breve e Bertrada di Laon, Carlo divenne re nel 768, alla morte di suo padre. Regnò inizialmente insieme con il fratello Carlomanno, la cui improvvisa morte (avvenuta in circostanze misteriose nel 771) lasciò Carlo unico sovrano del regno franco. Grazie a una serie di fortunate campagne militari (compresa la conquista del Regno longobardo) allargò il Regno franco fino a comprendere una vasta parte dell'Europa occidentale. Il giorno di Natale dell'800 papa Leone III lo incoronò Imperatore dei Romani (titolo al suo tempo chiamato Imperator Augustus), fondando l'Impero carolingio che è considerato la prima fase nella storia del Sacro Romano Impero. Con Carlo Magno si assistette quindi al superamento nella storia dell'Europa occidentale dell'ambiguità giuridico-formale dei Regni romano-germanici in favore di un nuovo modello di impero. Col suo governo diede impulso alla Rinascita carolingia, un periodo di risveglio culturale nell'Occidente. Il successo di Carlo Magno nel fondare il suo impero si spiega tenendo conto di alcuni processi storici e sociali in corso da diverso tempo: nei decenni precedenti l'ascesa di Carlo, le migrazioni dei popoli germanici orientali e degli slavi si erano fermate quasi del tutto; a occidente si era arrestata la forza espansionistica degli arabi, grazie alle battaglie combattute da Carlo Martello; inoltre a causa di rivalità personali e contrasti religiosi la Spagna musulmana era divisa da lotte intestine. L'impero resistette fin quando fu in vita il figlio di Carlo, Ludovico il Pio: fu poi diviso fra i suoi tre eredi, ma la portata delle sue riforme e la sua valenza sacrale influenzarono radicalmente tutta la vita e la politica del continente europeo nei secoli successivi, fino a venir definito re, padre dell'Europa (Rex Pater Europae). (it)
  • カール大帝(カールたいてい、742年/747年/748年4月2日 - 814年1月28日)は、フランク王(在位:768年 - 814年)にしてローマ皇帝(在位:800年 - 814年)。初代神聖ローマ皇帝とも見なされる。カロリング朝を開いたピピン3世(小ピピン)の子。フランス語でシャルルマーニュ(Charlemagne)といい、またカール1世(シャルル1世)ともいう。ドイツ(神聖ローマ帝国およびオーストリアを含めて)フランス両国の始祖的英雄と見なされていることから、ドイツ風の呼び名であるカールとフランス風の呼び方であるシャルルを共に避けて英語読みのチャールズ大帝という表記が用いられることもある。 768年に弟のカールマンとの共同統治(分国統治)としてカールの治世は始まり、カールマンが771年に早世したのちカールは43年間、70歳すぎで死去するまで単独の国王として長く君臨した。カールは全方向に出兵して領土を広げ、フランク王国の最盛期を現出させた。800年にはローマ教皇レオ3世によってローマ皇帝として戴冠されたが、東ローマ帝国ではカールのローマ皇帝位を承認せず、僭称とみなした。1165年、神聖ローマ皇帝フリードリヒ1世の尽力によりカール大帝は列聖された。カール大帝は、古典ローマ、キリスト教、ゲルマン文化の融合を体現し、中世以降のキリスト教ヨーロッパの王国の太祖として扱われており、「ヨーロッパの父」とも呼ばれる。カール大帝の死後843年にヴェルダン条約でフランク王国は分裂し、のちに神聖ローマ帝国・フランス王国・ベネルクス・アルプスからイタリアの国々が誕生した。 (ja)
  • 카롤루스 마그누스(라틴어: Carolus Magnus, 독일어: Karl der Große 카를 데어 그로세[*], 영어: Charlemagne 샬러메인[*], 프랑스어: Charlemagne 샤를마뉴[*], 스페인어: Carlomagno 카를로마뇨[*], 740년 혹은 742년 4월 2일 또는 747년 ~ 814년 1월 28일)는 카롤링거 왕조 프랑크 왕국의 2대 국왕이다. "마그누스"는 "위대하다"는 뜻이다. 그 생전 이름은 Karulus이고, 칭호는 Korolus magunus이다. 프랑스어 표기인 샤를마뉴로도 많이 알려져 있다. 카롤루스는 서부, 중부유럽 대부분을 차지해 프랑크 왕국을 크게 확장했다. 재임하는 동안 이탈리아를 정복하여 800년 12월 교황 레오 3세에게 비잔티움 제국의 황제와 반대되는 서로마 제국 황제직을 수여 받았으며, 황제가 되고서 교회 통해 예술, 종교, 문화를 크게 발전시켜 카롤링거 르네상스를 일으켰다. 국내외적인 카롤루스의 업적은 서유럽과 중세시대를 정의하는 데 이바지했으며, 프랑스, 독일, 이탈리아, 신성 로마 제국 등 재임연표에서 샤를 1세 또는 카를 1세로 알려져 있다. 아버지 피핀의 뒤를 이어 동생인 카를로만과 함께 왕국을 통치하였으나 후에 사이 나빠지자 전쟁의 위기가 닥쳤으나 카를로만의 갑작스런 죽음으로 고비를 넘겼다. 프랑크 왕국을 위협하던 사라센과 전쟁을 일으키던 중 무훈시 롤랑의 노래에서 언급되었던 (779년)에서 끔찍한 패배를 겪기도 하였으나 교황의 보호자가 된다는 아버지의 정책을 계속 시행해 나아갔다. 778년부터 802년까지는 이베리아 반도의 사라센인들을 격퇴하였다. 또한 롬바르드 왕국, 사라센과의 장기전쟁을 끝낸 후 유럽 동쪽에 사는 민족 중 특히 작센족을 778년부터 800년대까지 수시로 원정, 굴복시켜 가톨릭교로 개종시킨 후 자신의 영토로 이주시켜 훗날 오토 왕조 출발에 발판을 마련하였다. 오늘날 카롤루스는 프랑스, 독일 군주의 시초 인물뿐만 아니라 로마 제국 이후 최초로 대부분의 서유럽을 정복하여 정치적, 종교적으로 통일 시켰으며 또한 카롤링거 르네상스는 현재 유럽의 정체성에 발판을 마련하였기 때문에 ‘유럽의 아버지’로도 불린다. 사후 그는 '대제'로 번역되는 마그누스(라틴어) 또는 마뉴(프랑스어)의 칭호를 얻었으며, 이에 따라 한국에서는 일반적으로 카롤루스 대제 또는 샤를마뉴(라틴어 이름 카롤루스의 프랑스어 발음), 카를(카롤루스의 영어, 독일 발음)이라고 불린다. 또한, 독일에서는 카를 대제라고 부른다. 오늘 날 여러나라에서 왕을 뜻하는 단어는 카롤루스의 이름에서 유래한 것이다. (폴란드:Król, 리투아니아:Karalius, 헝가리:Király, 세르비아:Kralj, 러시아:король, 터키:Kral) (ko)
  • Karel de Grote (Duits: Karl der Große; Frans en Engels: Charlemagne; Latijn: Carolus Magnus of Karolus Magnus) (waarschijnlijk 2 april 747 of 748 – Aken, 28 januari 814), afkomstig uit het geslacht der Karolingen, was vanaf 9 oktober 768 koning der Franken en vanaf 25 december 800 keizer van het Heilige Roomse Rijk. Deze kleinzoon van Karel Martel kreeg reeds tijdens zijn leven de bijnaam "de Grote" en geldt sinds de middeleeuwen als een van de belangrijkste heersers van het Westen. Het Frankische Rijk kende onder hem zijn grootste omvang. Met zijn kroning door paus Leo III op eerste kerstdag 800 in Rome, werd het keizerschap in West-Europa in ere hersteld. Op initiatief van keizer Frederik Barbarossa werd Karel de Grote op 29 december 1165 door de tegenpaus Paschalis III heilig verklaard. Reeds in het epos (eind 8e eeuw) werd hij tot "Pater Europae" ("Vader van Europa") uitgeroepen. Karel de Grote wordt beschouwd als een persoonlijkheid die het collectief Europees historisch bewustzijn heeft vormgegeven. Zowel de Duitsers als de Fransen voeren het begin van hun nationale geschiedenis terug tot Karel de Grote. De stad Aken stelde in 1949 als erkenning voor zijn verdiensten de Internationale Karelsprijs Aken in, die jaarlijks wordt uitgereikt. (nl)
  • Carlos Magno ou Carlos, o Grande (em latim: Carolus Magnus, em alemão: Karl der Große, em francês: Charlemagne) (2 de abril de 742 – Aachen, 28 de janeiro de 814) foi rei dos francos a partir de 768, rei dos lombardos a partir de 774 e imperador dos romanos a partir do ano 800. Durante o início da Idade Média, Carlos Magno uniu a maior parte da Europa ocidental e central. Ele foi o primeiro imperador reconhecido a governar da Europa ocidental desde a queda do Império Romano do Ocidente cerca de três séculos antes. O Estado franco expandido que Carlos Magno fundou é conhecido como o Império Carolíngio. Mais tarde, ele foi canonizado pelo antipapa Pascoal III e é considerado beatificado, o que é um passo no caminho da santidade segundo a Igreja Católica tradicional. Carlos Magno era o filho mais velho de Pepino, o Breve e Berta de Laon, nascido antes de seu casamento canônico. Ele se tornou rei dos francos em 768 após a morte de seu pai, inicialmente como co-governante ao lado de seu irmão Carlomano I, até a morte deste último em 771. Como único governante, ele continuou a política de seu pai em relação ao papado e se tornou seu protetor, removendo os lombardos do poder no norte da Itália e liderando uma incursão na Espanha muçulmana. Ele fez campanha contra os saxões a leste, cristianizando-os sob ameaça de pena de morte. Ele atingiu o auge de seu poder em 800, quando foi coroado "imperador dos romanos" pelo Papa Leão III no dia de Natal na Antiga Basílica de São Pedro, em Roma. Carlos Magno foi chamado de "Pai da Europa" (Pater Europae), pois uniu a maior parte da Europa ocidental pela primeira vez desde o Império Romano e uniu partes da Europa que nunca estiveram sob domínio franco ou romano. Seu governo estimulou o Renascimento carolíngio, um período de atividade cultural e intelectual enérgica dentro da Igreja Ocidental. A Igreja Ortodoxa Oriental via Carlos Magno menos favoravelmente devido ao seu apoio ao filioque e ao fato de o Papa o ter preferido como imperador ao invés de Irene de Atenas, a primeira monarca mulher do Império Bizantino. Essas e outras disputas levaram à eventual divisão posterior de Roma e Constantinopla no Grande Cisma de 1054. Carlos Magno morreu em 814. Ele foi sepultado na Catedral de Aachen, em sua capital imperial de Aachen. Ele se casou pelo menos quatro vezes e teve três filhos legítimos que viveram até a idade adulta. Apenas o mais jovem deles, Luís, o Piedoso, sobreviveu para sucedê-lo. Ele também teve vários filhos ilegítimos com suas concubinas. (pt)
  • Karol I Wielki (łac. Carolus Magnus, fr. Charlemagne, niem. Karl der Große; ur. 2 kwietnia 742 lub 747, zm. 28 stycznia 814 w Akwizgranie) – król Franków i Longobardów, cesarz rzymski od 25 grudnia 800. Wnuk Karola Młota, syn Pepina Krótkiego z dynastii Karolingów i Bertrady z Laon – córki Heriberta, hrabiego Laon. Błogosławiony Kościoła katolickiego. Stworzył pierwsze europejskie imperium od czasu upadku cesarstwa zachodniorzymskiego (476). Przydomek zawdzięczał nie tylko dokonaniom, ale i posturze – przeprowadzone w 1861 roku pomiary szkieletu władcy sugerowały, że miał on 192 cm wzrostu, jednak przeprowadzone w 2010 badania rentgenowskie i tomograficzne szkieletu wykazały, że w rzeczywistości miał 184 cm (jak na swoje czasy był jednak bardzo wysoki, taki wzrost miało tylko ok. 1% męskiej populacji). Od jego imienia pochodzi w języku polskim słowo król. (pl)
  • Karl den store (latin: Carolus Magnus, franska: Charlemagne, tyska: Karl der Große), född troligtvis 2 april 742 i nuvarande Liège, död 28 januari 814 i Aachen, var det frankiska rikets regent 768–814. Han ärvde den frankiska kungatronen. Han kröntes till romersk kejsare på juldagen år 800, och tillhör de främsta gestalterna i europeisk medeltidshistoria. Karl den stores rike kom att ungefärligen omfatta nuvarande Frankrike, västra Tyskland, norra Italien samt Schweiz och Österrike. Karl, som själv lärde sig läsa först i vuxen ålder, organiserade från huvudstaden Aachen den så kallade karolingiska renässansen. Denna innebar ett kulturellt framsteg i förhållande till den tidigaste medeltiden. (sv)
  • 查理曼(法語:Charles Ier le Grand、Charlemagne,德语:Karl I der Große,拉丁語:Carolus Magnus,742年4月2日-814年1月28日),或稱「查理大帝」,是歐洲中世紀早期法兰克王国的国王(768年-814年)。華語中流行的譯名「查理曼大帝」被部份人認為是法文的錯譯,因為法文查理曼的「曼」字(法語:-magne)由拉丁语「伟大的」(拉丁語:magnus)演变而来,本身已含有「大帝」的意思。 查理曼是矮子丕平最年長的兒子,在768年丕平去世後繼承王位。起初,查理曼與他的弟弟卡洛曼一世共同管治王国。卡洛曼一世在771年突然無故去世,令查理曼成為法蘭克王国獨一無二的统治者。他繼續了父親的傾向教宗的外交政策及成为教宗的保護國,將倫巴底人的勢力驅逐出北意大利及領導入侵穆斯林的伊比利半島。他也攻擊東方的撒克逊人,強迫他們皈依天主教,否則處決,他也参與了的策划。查理曼在800年的聖诞節受教宗良三世於罗马圣伯多禄大殿加冕為「羅馬人的皇帝」、「文明的啟導者」,權力达到了巅峰。 自羅馬帝国以來,查理曼首度統一了西歐大部分地區,為後世的法国、德国以及低地諸國作為一個政治實體奠下了基石。他在768年登上法兰克王国王位及在774年取得伦巴第国王的頭銜。自800年起,為羅馬人的皇帝,是西欧自西羅馬帝國覆亡三個世纪後的首位受教宗認可的皇帝。其所建立的大法蘭克被稱為加洛林帝國。自此被稱為「歐洲之父」(拉丁語:Pater Europae)。查理曼的统治帶動了卡洛林文藝復興,是西方教會一段文學、藝術、宗教典籍、建築、法律哲學的興盛時期,被稱為是「歐洲的第一次覺醒」。后世所有的神聖羅馬皇帝、法国君主和德国君主都認為其国是承自查理曼的帝國。 東方正教會視查理曼為一位不正統的君主,這是由于他對和子說的支持,以及只是受羅馬主教指定為合法的羅馬皇帝,東方正教會認定伊琳娜女皇才是羅馬正统。這也成為1054年羅馬與君士坦丁堡大分裂(英語:The Great Schism)的主因之一。 查理曼於814年去世,當了皇帝超过十三年。他被安葬於亞琛帝國自由市的亞琛主教座堂,该城現在處於德國境內。他在生時有四段婚姻及生有三位合法兒子,但只有幼子虔诚者路易存活下來繼承他的帝国。 查理曼是扑克牌紅心K与法国塔罗牌上的人物。 (zh)
  • Карл Вели́кий (Карл I; лат. Carolus Magnus или Karolus Magnus, нем. Karl der Große, фр. Charlemagne; 2 апреля 742/747 или 748 — 28 января 814, Ахенский дворец) — король франков с 768 года (в южной части с 771 года), король лангобардов с 774 года, герцог Баварии c 788 года, император Запада с 800 года. Основатель империи Каролингов, «Отец Европы» (Pater Europae), впервые после падения Римской империи объединивший бо́льшую часть Западной и Центральной Европы. Его правление положило начало Каролингскому возрождению. «Великим», как считается, Карл именовался ещё при жизни (например, в современных ему «Анналах королевства франков» и «Жизни Карла Великого» Эйнхарда). По имени Карла династия Пипинидов получила название Каролингов. От его имени, по мнению М. Фасмера, возможно произошло славянское слово «король». Карл Великий — старший сын Пипина Короткого и Бертрады Лаонской — стал королём франков в 768 году после смерти отца. Первоначально правил совместно с братом Карломаном. В 771 году став единоличным правителем, Карл Великий продолжил политику Пипина Короткого в отношении папства и стал защитником христианской церкви не только в своих владениях, но и в соседних с Франкским государством землях. Он завоевал Лангобардское королевство в Италии и долгие годы воевал с маврами мусульманской Испании. Во время Саксонских войн франки обращали местных жителей в христианство, осуществляя христианизацию с помощью казней, переселений населения и других репрессий. Наибольшего могущества Карл Великий достиг в 800 году, когда был «императором римлян» папой Львом III на Рождество в базилике Святого Петра в Риме. Восточная церковь относилась к Карлу Великому менее благосклонно из-за поддержки им филиокве и того, что папа римский предпочёл его в качестве императора женщине-монарху, правительнице Византийской империи Ирине. Эти и другие споры, ставшие частью длительного конфликта между Римом и Константинополем, привели к Великому расколу 1054 года. Карл Великий умер в 814 году. Он был похоронен в Ахенском соборе в столице Франкской империи, городе Ахене. Карл был женат по меньшей мере четыре раза и у него было трое законных сыновей, доживших до совершеннолетия, но только самый младший из них, Людовик I Благочестивый, пережил отца и стал его преемником. (ru)
  • Блаженний Карл І Вели́кий (часто просто Карл Великий, нім. Karl der Große, лат. Carolus Magnus, фр. Charlemagne; 2 квітня 747 — 28 січня 814, Аахен) — король франків (768–814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800-814), представник династії Каролінгів. На кайзерський престол його коронував 25 грудня 800 року Папа Лев III у Римі. Прізвище «Великий» здобув ще за життя. Карла Великого вшановують як національного героя і засновника двох держав — Німеччини та Франції. Слов'янське слово «король» («kral» — чеською, «król» — польською) походить від його імені. Сузір'я Великий Віз німецькою мовою називається «Карлів Віз» (нім. Karlswagen). (uk)
dbo:activeYearsEndYear
  • 0814-01-01 (xsd:gYear)
dbo:activeYearsStartYear
  • 0800-01-01 (xsd:gYear)
dbo:child
dbo:parent
dbo:successor
dbo:thumbnail
dbo:title
  • Emperor of the Romans (en)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 5314 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 145859 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1074561704 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:accessDate
  • 2015-04-06 (xsd:date)
dbp:after
dbp:b
  • Saylor.org's Ancient Civilizations of the World/Charlemagne and the Carolingian Empire (en)
dbp:birthDate
  • --04-02
dbp:birthPlace
  • Aachen or Liège (en)
dbp:caption
  • A denarius of Charlemagne dated 812–814 with the inscription (en)
dbp:commons
  • Carolus_Magnus (en)
dbp:coronation
  • 0768-10-09 (xsd:date)
  • 0774-07-10 (xsd:date)
  • 0800-12-25 (xsd:date)
  • dbr:Noyon
  • dbr:Pavia
  • Old St. Peter's Basilica, Rome (en)
dbp:deathDate
  • 0814-01-28 (xsd:date)
  • (en)
dbp:deathPlace
dbp:father
dbp:float
  • right (en)
dbp:headerimage
dbp:house
dbp:houseType
  • Dynasty (en)
dbp:imageSize
  • 225 (xsd:integer)
dbp:issue
  • (en)
  • Charles the Younger (en)
  • Louis the Pious (en)
  • Pepin of Italy (en)
  • Pepin the Hunchback (en)
dbp:issueLink
  • #Wives,_concubines,_and_children (en)
dbp:issuePipe
  • Among others (en)
dbp:more
  • Carolus Magnus (en)
dbp:mother
dbp:name
  • Charlemagne (en)
dbp:placeOfBurial
dbp:predecessor
dbp:q
  • Charlemagne (en)
dbp:regent
dbp:reign
  • --07-10
  • --10-09
  • --12-25
dbp:religion
  • Roman Catholicism (en)
dbp:rows
  • 3 (xsd:integer)
dbp:s
  • Charlemagne (en)
dbp:signature
  • Karldergrossesignatur.svg (en)
dbp:signatureType
dbp:spouses
  • (en)
  • Desiderata (en)
  • Fastrada (en)
  • Hildegard of Vinzgouw (en)
  • Luitgard (en)
dbp:succession
dbp:successor
dbp:title
dbp:type
  • King (en)
dbp:v
  • Middle Ages/Week 1 (en)
dbp:video
  • 469.0
  • The Early Middle Ages, 284–1000: Charlemagne, 46:14, YaleCourses on YouTube, Yale University (en)
dbp:width
  • 220 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikt
  • Charlemagne (en)
dbp:years
  • 768 (xsd:integer)
  • 774 (xsd:integer)
  • 781 (xsd:integer)
  • 800 (xsd:integer)
  • 810 (xsd:integer)
  • 813 (xsd:integer)
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • شارلمان (بالفرنسية: Charlemagne)‏ أو كارل الكبير (بالألمانية: Karl der Große) أو قارلة (كما سماه قدماء العرب)، هو ملك الفرنجة وحاكم إمبراطوريتهم بين الأعوام 768 و800 للميلاد. وهو إمبراطور الإمبراطورية الرومانية المقدسة بين الأعوام 800 و814 ميلادية، والابن الأكبر للملك بيبين الثالث من سلالة الكارولينجيين. وفيما يُعد بيبين القصير (الذي حكم بين عامي 751 و768) مؤسس حكم أسرة الكارولنجيين، يعتبر ابنه شارلمان (الذي حكم بين عامي 768 و814) أعظم ملوك الأسرة الحاكمة تلك. كما أنه أول "إمبراطور روماني مقدس" (ar)
  • Karlomagno edo Karlos I.a Handia (latinez: Carolus edo Karolus Magnus; 742 - Akisgran, 814ko urtarrilaren 28a) Frankoen erregea izan zen 768-814 bitartean, Lombardiarren erregea 774-814 bitartean, eta Mendebaldeko enperadorea 800-814 bitartean. Europako sartaldeko ia lurralde kristau guztiak batu zituen, eta Karolingiar dinastiaren sortzailea izan zen. (eu)
  • Dob é Séarlas Mór (Laidin: Carolus nó Karolus Magnus; Gearmáinis: Karl der Große; Fraincís: Charlemagne) an duine b’éachtaí ar Eoraip le linn na Meánaoise. Rí na bhFranc ab ea é (768–814) agus lena linn, d’aontaigh sé a bhformhór d’Iarthar na hEorpa le chéile, agus leag sé síos na bunsraitheanna i gcomhair na Fraince agus na Gearmáine de chuid na linne seo. (ga)
  • Karel yang Agung (Prancis: Charlemagne; bahasa Jerman: Karl der Große; bahasa Latin: Carolus Magnus, Karolus Magnus; bahasa Inggris: Charles the Great, bahasa Italia: Carlo Magno) (742 atau 747 – 28 Januari 814), adalah raja kaum Frank dari 768 sampai 814 dan bangsa Lombard dari 774 sampai 814. Ia dimahkotai sebagai Imperator Augustus di Roma pada hari natal tahun 800 oleh Paus Leo III, dan karenanya dianggap merupakan pendiri Kekaisaran Romawi Suci (dengan gelar Karel I). Melalui penaklukan dan pertahanan, ia mengukuhkan dan mengembangkan kekuasaannya hingga meliputi sebagian besar Eropa Barat. Ia sering dianggap merupakan bapak pendiri Prancis dan Jerman, bahkan kadang sebagai Bapak pendiri Eropa. Ia adalah kaisar pertama di Barat sejak runtuhnya Kekaisaran Romawi. (in)
  • Karl den store (latin: Carolus Magnus, franska: Charlemagne, tyska: Karl der Große), född troligtvis 2 april 742 i nuvarande Liège, död 28 januari 814 i Aachen, var det frankiska rikets regent 768–814. Han ärvde den frankiska kungatronen. Han kröntes till romersk kejsare på juldagen år 800, och tillhör de främsta gestalterna i europeisk medeltidshistoria. Karl den stores rike kom att ungefärligen omfatta nuvarande Frankrike, västra Tyskland, norra Italien samt Schweiz och Österrike. Karl, som själv lärde sig läsa först i vuxen ålder, organiserade från huvudstaden Aachen den så kallade karolingiska renässansen. Denna innebar ett kulturellt framsteg i förhållande till den tidigaste medeltiden. (sv)
  • Karel I. Veliký (2. dubna 747 nebo 748 – 28. ledna 814 Cáchy) byl franský král a první středověký římský císař (800–814). Králem Franků se stal roku 768, králem Langobardů roku 774 a římským císařem roku 800. Během raného středověku sjednotil většinu západní a střední Evropy. Rozhodl se, že všichni jeho poddaní se musejí stát křesťany, tento proces byl provázen i násilím (například masakr ve Verdenu). Byl prvním uznaným císařem, který vládl v západní Evropě od pádu Západořímské říše asi o tři století dříve. Franský stát, rozšířený o další území, se nazýval Karolínská říše. Kulturní rozkvět za jeho vlády je nazýván karolínská renesance. Jelikož jeho říše sjednocovala dnešní německé a francouzské území, je Karel Veliký dnes někdy nazýván „otec Evropy“. Byl svatořečen vzdoropapežem Paschalem (cs)
  • Karl der Große (lateinisch Carolus Magnus oder Karolus Magnus, französisch und englisch Charlemagne; * wahrscheinlich 2. April 747 oder 748; † 28. Januar 814 in Aachen) war von 768 bis 814 König des Fränkischen Reichs (bis 771 gemeinsam mit seinem Bruder Karlmann). Er erlangte am 25. Dezember 800 als erster westeuropäischer Herrscher seit der Antike die Kaiserwürde, die mit ihm erneuert wurde. Der Enkel des Hausmeiers Karl Martell war der bedeutendste Herrscher aus dem Geschlecht der Karolinger. Das Frankenreich gelangte unter ihm zu seiner größten Ausdehnung und Machtentfaltung. (de)
  • Karolo la Granda, nomata ankaŭ Karlomagno (tiu ĉi nomo devenas de la latina lingvo Carolus Magnus, sed en preskaŭ ĉiu lingvo oni uzas apartan formon de la nomo Karlo; naskiĝis la 2-an de aprilo 747 aŭ 748, eble en Aĥeno; mortis la 28-an de januaro 814), estis kronita reĝo de la frankoj la 9-an de oktobro 768, reĝo de la Regno de Italio en 774 kaj imperiestro de la okcidento la 25-an de decembro 800, nome la unua imperiestro en Okcidento ekde la falo de la Okcident-Romia Imperio. (eo)
  • Charlemagne (/ˈʃɑːrləmeɪn, ˌʃɑːrləˈmeɪn/ SHAR-lə-mayn, -⁠MAYN, French: [ʃaʁləmaɲ]) or Charles the Great (Latin: Carolus Magnus; 2 April 747 – 28 January 814), a member of the Carolingian Dynasty, was King of the Franks from 768, King of the Lombards from 774, and the first Holy Roman Emperor from 800. Charlemagne succeeded in uniting the majority of western and central Europe and was the first recognized emperor to rule from western Europe since the fall of the Western Roman Empire around three centuries earlier. The expanded Frankish state that Charlemagne founded was known as the Carolingian Empire. He was later canonized by Antipope Paschal III— later treated as invalid—and he is now regarded as beatified (which is a step on the path to sainthood) by the mainstream Catholic Church. (en)
  • Carlomagno (en latín, ; 2 de abril de 742, 747 o 748-Aquisgrán, 28 de enero de 814), de nombre personal Carlos, fue rey de los francos desde 768, rey nominal de los lombardos desde 774 e Imperator Romanum gubernans Imperium​ desde 800 hasta su muerte. [...] Disfrutó de un destino excepcional, y por la dirección de su reinado, por sus conquistas, legislación y legendaria estatura, marcó profundamente la historia de Europa Occidental.​ (es)
  • Charlemagne, du latin Carolus Magnus, ou Charles Ier dit « le Grand », né à une date inconnue (vraisemblablement durant l'année 742, voire 747 ou 748, peut-être le 2 avril), mort le 28 janvier 814 à Aix-la-Chapelle, est un roi des Francs et empereur. Il appartient à la dynastie des Carolingiens. Fils de Pépin le Bref, il est roi des Francs à partir de 768, devient par conquête roi des Lombards en 774 et est couronné empereur à Rome par le pape Léon III le 24 ou 25 décembre 800, relevant une dignité disparue en Occident depuis la déposition, trois siècles auparavant, de Romulus Augustule en 476. (fr)
  • Carlo, detto Magno o Carlomagno o Carlo I detto il Grande, dal latino Carolus Magnus, in tedesco Karl der Große, in francese Charlemagne (2 aprile 742 – Aquisgrana, 28 gennaio 814), è stato re dei Franchi dal 768, re dei Longobardi dal 774 e dall'800 primo Imperatore dei Romani, incoronato da papa Leone III nell'antica basilica di San Pietro in Vaticano.L'appellativo Magno gli fu attribuito dal suo biografo Eginardo, che intitolò la sua opera Vita et gesta Caroli Magni. Figlio di Pipino il Breve e Bertrada di Laon, Carlo divenne re nel 768, alla morte di suo padre. Regnò inizialmente insieme con il fratello Carlomanno, la cui improvvisa morte (avvenuta in circostanze misteriose nel 771) lasciò Carlo unico sovrano del regno franco. Grazie a una serie di fortunate campagne militari (compresa (it)
  • カール大帝(カールたいてい、742年/747年/748年4月2日 - 814年1月28日)は、フランク王(在位:768年 - 814年)にしてローマ皇帝(在位:800年 - 814年)。初代神聖ローマ皇帝とも見なされる。カロリング朝を開いたピピン3世(小ピピン)の子。フランス語でシャルルマーニュ(Charlemagne)といい、またカール1世(シャルル1世)ともいう。ドイツ(神聖ローマ帝国およびオーストリアを含めて)フランス両国の始祖的英雄と見なされていることから、ドイツ風の呼び名であるカールとフランス風の呼び方であるシャルルを共に避けて英語読みのチャールズ大帝という表記が用いられることもある。 (ja)
  • 카롤루스 마그누스(라틴어: Carolus Magnus, 독일어: Karl der Große 카를 데어 그로세[*], 영어: Charlemagne 샬러메인[*], 프랑스어: Charlemagne 샤를마뉴[*], 스페인어: Carlomagno 카를로마뇨[*], 740년 혹은 742년 4월 2일 또는 747년 ~ 814년 1월 28일)는 카롤링거 왕조 프랑크 왕국의 2대 국왕이다. "마그누스"는 "위대하다"는 뜻이다. 그 생전 이름은 Karulus이고, 칭호는 Korolus magunus이다. 프랑스어 표기인 샤를마뉴로도 많이 알려져 있다. 카롤루스는 서부, 중부유럽 대부분을 차지해 프랑크 왕국을 크게 확장했다. 재임하는 동안 이탈리아를 정복하여 800년 12월 교황 레오 3세에게 비잔티움 제국의 황제와 반대되는 서로마 제국 황제직을 수여 받았으며, 황제가 되고서 교회 통해 예술, 종교, 문화를 크게 발전시켜 카롤링거 르네상스를 일으켰다. 국내외적인 카롤루스의 업적은 서유럽과 중세시대를 정의하는 데 이바지했으며, 프랑스, 독일, 이탈리아, 신성 로마 제국 등 재임연표에서 샤를 1세 또는 카를 1세로 알려져 있다. (ko)
  • Karol I Wielki (łac. Carolus Magnus, fr. Charlemagne, niem. Karl der Große; ur. 2 kwietnia 742 lub 747, zm. 28 stycznia 814 w Akwizgranie) – król Franków i Longobardów, cesarz rzymski od 25 grudnia 800. Wnuk Karola Młota, syn Pepina Krótkiego z dynastii Karolingów i Bertrady z Laon – córki Heriberta, hrabiego Laon. Błogosławiony Kościoła katolickiego. (pl)
  • Karel de Grote (Duits: Karl der Große; Frans en Engels: Charlemagne; Latijn: Carolus Magnus of Karolus Magnus) (waarschijnlijk 2 april 747 of 748 – Aken, 28 januari 814), afkomstig uit het geslacht der Karolingen, was vanaf 9 oktober 768 koning der Franken en vanaf 25 december 800 keizer van het Heilige Roomse Rijk. Zowel de Duitsers als de Fransen voeren het begin van hun nationale geschiedenis terug tot Karel de Grote. De stad Aken stelde in 1949 als erkenning voor zijn verdiensten de Internationale Karelsprijs Aken in, die jaarlijks wordt uitgereikt. (nl)
  • Carlos Magno ou Carlos, o Grande (em latim: Carolus Magnus, em alemão: Karl der Große, em francês: Charlemagne) (2 de abril de 742 – Aachen, 28 de janeiro de 814) foi rei dos francos a partir de 768, rei dos lombardos a partir de 774 e imperador dos romanos a partir do ano 800. Durante o início da Idade Média, Carlos Magno uniu a maior parte da Europa ocidental e central. Ele foi o primeiro imperador reconhecido a governar da Europa ocidental desde a queda do Império Romano do Ocidente cerca de três séculos antes. O Estado franco expandido que Carlos Magno fundou é conhecido como o Império Carolíngio. Mais tarde, ele foi canonizado pelo antipapa Pascoal III e é considerado beatificado, o que é um passo no caminho da santidade segundo a Igreja Católica tradicional. (pt)
  • Карл Вели́кий (Карл I; лат. Carolus Magnus или Karolus Magnus, нем. Karl der Große, фр. Charlemagne; 2 апреля 742/747 или 748 — 28 января 814, Ахенский дворец) — король франков с 768 года (в южной части с 771 года), король лангобардов с 774 года, герцог Баварии c 788 года, император Запада с 800 года. (ru)
  • Блаженний Карл І Вели́кий (часто просто Карл Великий, нім. Karl der Große, лат. Carolus Magnus, фр. Charlemagne; 2 квітня 747 — 28 січня 814, Аахен) — король франків (768–814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800-814), представник династії Каролінгів. На кайзерський престол його коронував 25 грудня 800 року Папа Лев III у Римі. Прізвище «Великий» здобув ще за життя. Карла Великого вшановують як національного героя і засновника двох держав — Німеччини та Франції. (uk)
  • 查理曼(法語:Charles Ier le Grand、Charlemagne,德语:Karl I der Große,拉丁語:Carolus Magnus,742年4月2日-814年1月28日),或稱「查理大帝」,是歐洲中世紀早期法兰克王国的国王(768年-814年)。華語中流行的譯名「查理曼大帝」被部份人認為是法文的錯譯,因為法文查理曼的「曼」字(法語:-magne)由拉丁语「伟大的」(拉丁語:magnus)演变而来,本身已含有「大帝」的意思。 查理曼是矮子丕平最年長的兒子,在768年丕平去世後繼承王位。起初,查理曼與他的弟弟卡洛曼一世共同管治王国。卡洛曼一世在771年突然無故去世,令查理曼成為法蘭克王国獨一無二的统治者。他繼續了父親的傾向教宗的外交政策及成为教宗的保護國,將倫巴底人的勢力驅逐出北意大利及領導入侵穆斯林的伊比利半島。他也攻擊東方的撒克逊人,強迫他們皈依天主教,否則處決,他也参與了的策划。查理曼在800年的聖诞節受教宗良三世於罗马圣伯多禄大殿加冕為「羅馬人的皇帝」、「文明的啟導者」,權力达到了巅峰。 東方正教會視查理曼為一位不正統的君主,這是由于他對和子說的支持,以及只是受羅馬主教指定為合法的羅馬皇帝,東方正教會認定伊琳娜女皇才是羅馬正统。這也成為1054年羅馬與君士坦丁堡大分裂(英語:The Great Schism)的主因之一。 (zh)
rdfs:label
  • Charlemagne (en)
  • شارلمان (ar)
  • Carlemany (ca)
  • Karel Veliký (cs)
  • Καρλομάγνος (el)
  • Karl der Große (de)
  • Karolo la Granda (eo)
  • Carlomagno (es)
  • Karlomagno (eu)
  • Charlemagne (fr)
  • Séarlas Mór (ga)
  • Karel yang Agung (in)
  • Carlo Magno (it)
  • カール大帝 (ja)
  • 카롤루스 1세 마그누스 (ko)
  • Carlos Magno (pt)
  • Karel de Grote (nl)
  • Karol Wielki (pl)
  • Karl den store (sv)
  • Карл I Великий (uk)
  • Карл Великий (ru)
  • 查理曼 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Charlemagne (en)
is dbo:basedOn of
is dbo:child of
is dbo:commander of
is dbo:foundedBy of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:notableWork of
is dbo:parent of
is dbo:predecessor of
is dbo:spouse of
is dbo:successor of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:after of
is dbp:before of
is dbp:caption of
is dbp:commander of
is dbp:event of
is dbp:father of
is dbp:founder of
is dbp:issue of
is dbp:leader of
is dbp:predecessor of
is dbp:regent of
is dbp:shipNamesake of
is dbp:spouse of
is dbp:subject of
is dbp:successor of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License