| dbo:abstract
|
- جوهرة محفورة أو جوهرة منقوشة، والتي يشار إليها في كثير من الأحيان باسم القميو، هي عادةً عبارة عن أحجار كريمة صغيرة وشبه كريمة تم نحتها، في التقاليد الغربية عادة ينقش عليها صور أو نقوش على وجه واحد فقط. كان نقش الأحجار الكريمة شكلاً من أشكال الفنون الفاخرة الكبرى في العالم القديم، وشكلًا مهمًا في بعض الفترات اللاحقة. (ar)
- Gema (lat. gemma, drahokam) je drobné sochařské dílo, vybroušené nebo vyřezané do drahého kamene nebo do skla a užívané jako část šperku nebo amulet. (cs)
- Unter einer Gemme (lateinisch gemma „Knospe, Edelstein“) versteht man einen geschnittenen Schmuckstein bzw. Edelstein. Daraus leiten sich auch der Fachbegriff für Edelsteinkunde (Gemmologie) sowie die Bezeichnung des Steinschneiders (Gemmarius) ab. Heute versteht man unter einer Gemme meist einen vertieft geschnittenen Schmuckstein: Das Bildmotiv wird in den Stein eingeschnitten; diese Schmucksteine bezeichnet man auch als Intaglio. Im Gegensatz dazu wird bei einer Kamee bzw. einem Kameo der Hintergrund des Bildmotivs weggeschnitten, das Motiv ragt also wie ein Relief aus dem übrigen Stein heraus. Im weiteren Sinne kann die Gemme aber auch als Oberbegriff für Intaglio und Kamee alle geschnittenen Edel- und Schmucksteine bezeichnen. Bevorzugtes Steinmaterial ist die Quarzgruppe (z. B.: Chalzedone) in Form von Lagensteinen. Die ältesten Steinschnitte entstanden im 5. bis 3. Jahrtausend vor Christus. Besonders hochwertig war die Steinschneidekunst der Ägypter, Perser, Assyrer und Griechen. Gemmen wurden oft als Siegelsteine (insbesondere im Siegelring) benutzt. Eine Sonderform dieser Schmucksteine stellen die Alsengemmen dar. (de)
- Una joya grabada, a menudo llamada un entalle, es una gema pequeña y por lo general semipreciosa que ha sido tallada, en la tradición occidental normalmente con imágenes o inscripciones solo en una cara. El grabado de piedras preciosas era una forma de arte de lujo importante en el mundo antiguo, y también lo ha sido en algunos períodos posteriores. En sentido estricto, grabado significa talla en entalle (con el dibujo tallado en el fondo plano de la piedra), pero las tallas en relieve (con el diseño proyectado fuera del fondo como en casi todos los camafeos ) también están cubiertas por el término. Este artículo utiliza el camafeo en su sentido estricto, para denotar un tallado que explota capas de piedra de diferentes colores. La actividad también se llama tallado de gemas y los artistas cortadores de gemas. Las referencias a gemas antiguas e intaglios en un contexto de joyería casi siempre significan gemas talladas; cuando se hace referencia a una escultura monumental, es más probable que se utilice el contrarelieve, que significa lo mismo que intaglio. Los grandes vasos como la Copa de los Ptolomeos y cabezas o figuras talladas también se conocen como tallas de piedra dura. El arte glíptico cubre el campo de las pequeñas piedras talladas, incluidos sellos cilíndricos e inscripciones, especialmente en un contexto arqueológico. Aunque se buscaron con entusiasmo en la antigüedad, la mayoría de las gemas talladas funcionaron originalmente como sellos, a menudo montados en un anillo; los diseños de intaglio se registran más claramente cuando son vistos por el destinatario de una carta como una impresión en cera endurecida. Un sello finamente tallado era práctico, ya que hacía más difícil la falsificación: la firma personal distintiva no existía realmente en la antigüedad. (es)
- An engraved gem, frequently referred to as an intaglio, is a small and usually semi-precious gemstone that has been carved, in the Western tradition normally with images or inscriptions only on one face. The engraving of gemstones was a major luxury art form in the Ancient world, and an important one in some later periods. Strictly speaking, engraving means carving in intaglio (with the design cut into the flat background of the stone), but relief carvings (with the design projecting out of the background as in nearly all cameos) are also covered by the term. This article uses cameo in its strict sense, to denote a carving exploiting layers of differently coloured stone. The activity is also called gem carving and the artists gem-cutters. References to antique gems and intaglios in a jewellery context will almost always mean carved gems; when referring to monumental sculpture, counter-relief, meaning the same as intaglio, is more likely to be used. Vessels like the Cup of the Ptolemies and heads or figures carved in the round are also known as hardstone carvings. Glyptics or glyptic art covers the field of small carved stones, including cylinder seals and inscriptions, especially in an archaeological context. Though they were keenly collected in antiquity, most carved gems originally functioned as seals, often mounted in a ring; intaglio designs register most clearly when viewed by the recipient of a letter as an impression in hardened wax. A finely carved seal was practical, as it made forgery more difficult – the distinctive personal signature did not really exist in antiquity. (en)
- Ukiran permata, yang biasanya disebut sebagai intaglio, adalah sebuah permata kecil dan biasanya yang diukir, dalam tradisi Barat biasanya dengan gambar-gambar atau inskripsi-inskripsi hanya pada satu sisi. Ukiran permata adalah bentuk seni mewah besar di dunia kuno, dan benda penting pada beberapa periode berikutnya. (in)
- Gemma (łac. pączek, oczko winorośli, drogi kamień) – kamień szlachetny lub półszlachetny, o kształcie okrągłej lub owalnej płytki ozdobiony reliefem. Gemma z reliefem wklęsłym to intaglio (albo integlia), z wypukłym kamea. (pl)
- Gema esculpida ou gema gravada, frequentemente chamada de intaglio, é uma gema pequena e geralmente semipreciosa que foi esculpida (cinzelada), geralmente com imagens ou inscrições em apenas uma das faces na tradição ocidental. As escultura de gemas era uma das formas de arte mais luxuosas na Antiguidade e continuou importante em períodos posteriores. As três mais importantes coleções europeias de gemas esculpidas pós-clássicas são o , da Biblioteca Nacional de Paris, a coleção Habsburgo, em Viena, e a coleção do Museu Britânico, em Londres. Estritamente falando, "esculpir" significa "gravar in intaglio" (com o desenho recortado no fundo plano da gema), mas altos-relevos (com o desenho se projetando "para fora" do fundo, como no caso de quase todos os camafeus) também estão cobertos pelo termo. Neste artigo, a palavra "camafeu" é utilizada no seu sentido estrito, denotando uma gravura explorando as camadas de diferentes cores da gema. Referências a gemas e intaglios antigos em um contexto de joalheria quase sempre é uma referência a gemas esculpidas ao passo que no contexto da , geralmente tem o mesmo significado que intaglio e é geralmente o termo preferido. Vasilhames, como a e cabeças ou figuras esculpidas num formato circular são também conhecidas como "" (em italiano: pietre dure). "" ou "arte glíptica" são um subconjunto das gemas esculpidas, geralmente incluindo pequenos selos cilíndricos e inscrições, especialmente num contexto arqueológico. Embora eles tenham sido fervorosamente colecionados na Antiguidade, a maioria das gemas esculpidas originalmente serviam como selos (ou sinetes), geralmente montadas em anéis. Isto porque desenhos esculpidos são mais fáceis de visualizar pelo destinatário de uma correspondência como uma impressão em cera endurecida. Um selo finamente esculpido era prático e dificultava falsificações — uma assinatura pessoal claramente distinguível era virtualmente inexistente na Antiguidade. (pt)
- Gem är en ädelsten eller halvädelsten med gravyr. Gravyren kan bestå av figurer eller tecken och kallas då intaglio eller av en bild i upphöjd relief och kallas då kamé. Vanliga stenar som används är ametist, bergkristall, karneol, krysopras och sardonyx. Gemmer har använts som smycken och amuletter samt som dekoration på vapen och andra föremål. (sv)
- Ге́ма, або ґе́ма (лат. gemma — «коштовний камінь») — дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь з вирізьбленим опуклим (камея) чи заглибленим (інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет, прикраса тощо. В українській науковій термінології термін «ґеми» відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705—1709 рр. в Києво-Могилянській академії. (uk)
- Ге́мма (лат. gemma — «глазок», почка на виноградной лозе). В античности весьма своеобразно, по ассоциации с почками растений, «геммами» называли цветные камни узорчатой текстуры. Со временем — только те, которые отличаются блеском, твёрдостью, яркостью и насыщенностью окраски. Такие камни использовали в качестве украшений. Отсюда латинское (позднее ср.греч.[что?]) слово «gemmeus» (сверкающий, блистающий, украшенный). Особая твёрдость полудрагоценных (в русскоязычной традиции — поделочных) камней подсказала идею использовать их для резьбы. Вначале резные камни с углублённым изображением использовали исключительно для перстней-печаток. Глиптикой (фр. glyptique, от др.-греч. γλύφω — «вырезаю, выдалбливаю») — обобщённо называют искусство резьбы на цветных полудрагоценных камнях, геммах (или глиптах). Собрание глиптов (резных камней) называют глиптотекой. Различают геммы с углублёнными изображениями (инталии) и с барельефными (выпуклыми) изображениями (камеи). Искусство резьбы по камню известно с древности. В Древней Месопотамии геммы делали ещё в IV тысячелетии до нашей эры. Особенно популярны геммы были в Древней Греции (с ) и Древнем Риме. В Средние века геммы использовались для украшения церковной утвари, книг, на облачениях священников. Античные геммы носили в виде застёжек на одежде, как медальоны в оправе из драгоценных металлов. Часто геммы украшали перстни с печаткой. Геммы часто использовались как печати, амулеты. В Эрмитаже хранится одна из самых известных гемм — «Камея Гонзага» из трёхслойного агата с рельефным изображением египетского царя Птолемея II и его жены (III век до н. э.). При изготовлении гемм используют различные материалы. Обычно для нижних слоев камей берётся более тёмный материал, чтобы на его фоне выделялось резное изображение из более светлого камня. Часто используют сардоникс, имеющий слои различной расцветки. Также в производстве гемм применяют агат, гематит, гранаты, сердолик. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- جوهرة محفورة أو جوهرة منقوشة، والتي يشار إليها في كثير من الأحيان باسم القميو، هي عادةً عبارة عن أحجار كريمة صغيرة وشبه كريمة تم نحتها، في التقاليد الغربية عادة ينقش عليها صور أو نقوش على وجه واحد فقط. كان نقش الأحجار الكريمة شكلاً من أشكال الفنون الفاخرة الكبرى في العالم القديم، وشكلًا مهمًا في بعض الفترات اللاحقة. (ar)
- Gema (lat. gemma, drahokam) je drobné sochařské dílo, vybroušené nebo vyřezané do drahého kamene nebo do skla a užívané jako část šperku nebo amulet. (cs)
- Ukiran permata, yang biasanya disebut sebagai intaglio, adalah sebuah permata kecil dan biasanya yang diukir, dalam tradisi Barat biasanya dengan gambar-gambar atau inskripsi-inskripsi hanya pada satu sisi. Ukiran permata adalah bentuk seni mewah besar di dunia kuno, dan benda penting pada beberapa periode berikutnya. (in)
- Gemma (łac. pączek, oczko winorośli, drogi kamień) – kamień szlachetny lub półszlachetny, o kształcie okrągłej lub owalnej płytki ozdobiony reliefem. Gemma z reliefem wklęsłym to intaglio (albo integlia), z wypukłym kamea. (pl)
- Gem är en ädelsten eller halvädelsten med gravyr. Gravyren kan bestå av figurer eller tecken och kallas då intaglio eller av en bild i upphöjd relief och kallas då kamé. Vanliga stenar som används är ametist, bergkristall, karneol, krysopras och sardonyx. Gemmer har använts som smycken och amuletter samt som dekoration på vapen och andra föremål. (sv)
- Ге́ма, або ґе́ма (лат. gemma — «коштовний камінь») — дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь з вирізьбленим опуклим (камея) чи заглибленим (інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет, прикраса тощо. В українській науковій термінології термін «ґеми» відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705—1709 рр. в Києво-Могилянській академії. (uk)
- An engraved gem, frequently referred to as an intaglio, is a small and usually semi-precious gemstone that has been carved, in the Western tradition normally with images or inscriptions only on one face. The engraving of gemstones was a major luxury art form in the Ancient world, and an important one in some later periods. (en)
- Unter einer Gemme (lateinisch gemma „Knospe, Edelstein“) versteht man einen geschnittenen Schmuckstein bzw. Edelstein. Daraus leiten sich auch der Fachbegriff für Edelsteinkunde (Gemmologie) sowie die Bezeichnung des Steinschneiders (Gemmarius) ab. Bevorzugtes Steinmaterial ist die Quarzgruppe (z. B.: Chalzedone) in Form von Lagensteinen. Die ältesten Steinschnitte entstanden im 5. bis 3. Jahrtausend vor Christus. Besonders hochwertig war die Steinschneidekunst der Ägypter, Perser, Assyrer und Griechen. (de)
- Una joya grabada, a menudo llamada un entalle, es una gema pequeña y por lo general semipreciosa que ha sido tallada, en la tradición occidental normalmente con imágenes o inscripciones solo en una cara. El grabado de piedras preciosas era una forma de arte de lujo importante en el mundo antiguo, y también lo ha sido en algunos períodos posteriores. (es)
- Gema esculpida ou gema gravada, frequentemente chamada de intaglio, é uma gema pequena e geralmente semipreciosa que foi esculpida (cinzelada), geralmente com imagens ou inscrições em apenas uma das faces na tradição ocidental. As escultura de gemas era uma das formas de arte mais luxuosas na Antiguidade e continuou importante em períodos posteriores. As três mais importantes coleções europeias de gemas esculpidas pós-clássicas são o , da Biblioteca Nacional de Paris, a coleção Habsburgo, em Viena, e a coleção do Museu Britânico, em Londres. (pt)
- Ге́мма (лат. gemma — «глазок», почка на виноградной лозе). В античности весьма своеобразно, по ассоциации с почками растений, «геммами» называли цветные камни узорчатой текстуры. Со временем — только те, которые отличаются блеском, твёрдостью, яркостью и насыщенностью окраски. Такие камни использовали в качестве украшений. Отсюда латинское (позднее ср.греч.[что?]) слово «gemmeus» (сверкающий, блистающий, украшенный). Особая твёрдость полудрагоценных (в русскоязычной традиции — поделочных) камней подсказала идею использовать их для резьбы. Вначале резные камни с углублённым изображением использовали исключительно для перстней-печаток. (ru)
|
.jpg){kind=link}
,_da_hermitage.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
,_da_hermitage.jpg){kind=link}
