| dbo:abstract
|
- Adrià I (Roma, ? – Roma, 795) fou Papa de l'Església catòlica entre els anys 772 i 795. El seu pontificat, un dels més llargs de la història, s'inicià havent d'aturar la invasió del rei llombard Desideri d'Ístria, per la qual va demanar, com el seu antecessor Esteve III, ajuda al rei dels francs, el recentment coronat Carlemany. Carlemany, al front d'un poderós exèrcit, va entrar a Itàlia el 773 i es va dirigir a Roma on, l'abril de 774, va reconèixer les donacions territorials que el seu pare, Pipí el Breu, havia realitzat al papat. A continuació es va dirigir a Pavia, la capital llombarda, que va caure el juny del 774, cosa que li permet enviar a l'exili a Desideri i autoproclamar-se rei dels llombards. Durant el seu pontificat, Irene, mare de l'emperador Constantí VI, va convocar el Setè Concili Ecumènic que es va celebrar a Nicea el 787 i que sota la presidència dels legats papals va restablir el culte de les imatges condemnant la iconoclàstia i excomunicant als seus seguidors, amb el qual es va posar fi a la primera crisi iconoclasta iniciada per l'emperador Lleó III Isàuric el 726. Va morir després de vint-i-tres anys de papat, el 25 de desembre del 795, sent enterrat a la Basílica de Sant Pere. (ca)
- Hadrián I. (okolo roku 700 Řím – 25. prosince 795 Řím) byl papežem od 1. února 772 až do své smrti. (cs)
- البابا أدريان الأول (حوالي 700 - 25 ديسمبر 795) كان البابا من الأول من فبراير 772 وحتى 25 ديسمبر 795. كان ابن ثيودور وهو نبيل روماني (ar)
- Ο Πάπας Αδριανός Α΄ (Λατινικά: Hadrianus PP. I, Ιταλικά: Adriano I, Αγγλικά: Adrian I) (περ. 700 – 25 Δεκεμβρίου 795) ήταν ο επικεφαλής της Καθολικής Εκκλησίας από την 1η Φεβρουαρίου 772 μέχρι το θάνατό του την 25η Δεκεμβρίου 795. Ήταν ο γιος ενός Ρωμαίου ευγενή, του Θεοδώρου. (el)
- Hadriano la 1-a aŭ Adriano la 1-a, latine Hadrianus I naskiĝis nekonatan daton en Romo kaj mortis en 795. Li estis papo ekde 772 ĝis sia morto. Hadriano estis filio de Theodorus, li estis regiona notario de papo Paŭlo la 1-a kaj diakono de papo Stefano la 3-a. En jaro 773 papo Hadriano petis helpon al Karolo la Granda kontraŭ longobardoj, kiuj papajn ŝtatojn minacis. (eo)
- Hadrian I. († 25. Dezember 795 in Rom) war vom 1. Februar 772 bis zu seinem Tode Papst. Sein Pontifikat dauerte fast 24 Jahre. (de)
- Adrian I.a (Erroma, 700 - † ?, 795eko abenduaren 25a) Eliza Katolikoaren 95. Aita Santua izan zen 772 eta 795 urteen bitartean. Lombardiarren erasoaren aurka defenditzeko Carolus Handiari laguntza eskatu zion. (eu)
- Adriano I (Roma, (¿?)-Roma, 25 de diciembre de 795) fue el papa n.º 95 de la Iglesia católica de 772 a 795. (es)
- Adrien Ier ou Hadrien Ier (né à Rome - mort le 25 décembre 795 dans la même ville) fut pape de 772 à 795.Il a été élu pape le 9 février 772 pour succéder à Étienne III, devenant le 95e pape de l'Église catholique romaine. Il mit fin à la première crise iconoclaste. Il se vit inquiété par Didier, roi des Lombards, et fut vengé par Charlemagne, qui lui fit don d'une partie des États de Didier, notamment du Pérugin et du duché de Spolète (774). C'est sous son pontificat que se tint le deuxième concile de Nicée en 787. (fr)
- Ba Phápa ar an Eaglais Chaitliceach é Pápa Aidrian I. (ga)
- Pope Adrian I (Latin: Hadrianus I; died 25 December 795) was the bishop of Rome and ruler of the Papal States from 1 February 772 to his death. He was the son of Theodore, a Roman nobleman. Adrian and his predecessors had to contend with periodic attempts by the Lombards to expand their holdings in Italy at the expense of the papacy. Not receiving any support from Constantinople, the popes looked for help to the Franks. Adrian's tenure saw the culmination of on-going territorial disputes between Charlemagne and his brother Carloman I. The Lombard king Desiderius supported the claims of Carloman's sons to their late father's land, and requested Pope Adrian crown Carloman's sons "Kings of the Franks". When the Pope failed to do so, Desiderius invaded Papal territory and seized the Duchy of the Pentapolis. Charlemagne besieged Pavia and took the Lombard crown for himself. He then restored the Pentapolis to the Papacy as well as some of the captured Lombard territory. (en)
- Paus Adrianus I (???-25 Desember 795) adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 1 Februari 772 hingga 25 Desember 795. Pada saat meninggalnya, ia adalah Paus dengan masa jabatan terlama (23 tahun) pertama setelah Santo Petrus, hingga dilampaui oleh Pius VI yang menjabat selama 24 tahun (1775-1799). Sejak itu, hanya ada tiga Paus lagi yang menjabat lebih lama, Pius IX, Yohanes Paulus II, dan Leo XIII. (in)
- ハドリアヌス1世（Hadrianus I, 700年頃? - 795年12月25日）は、8世紀後半のローマ教皇（在位：772年2月1日 - 795年12月25日）。ローマ生まれ。 (ja)
- 교황 하드리아노 1세(라틴어: Hadrianus PP. I, 이탈리아어: Papa Adriano I, 700년 ~ 795년 12월 25일)는 제95대 교황(재위: 772년 2월 1일 - 795년 12월 25일)이다. (ko)
- Adrianus I of Hadrianus I (Rome, ca. 700 - sterfplaats onbekend, 25 december 795) was de 95ste paus. Hij was de zoon van Theodorus, een Romeins edelman. Vlak na zijn verkiezing viel Desiderius, de koning van de Lombarden, het grondgebied van de pausen binnen. Adrianus riep de hulp in van de koning van de Franken, Karel de Grote. Deze viel Italië binnen met een enorm leger, bestormde de regering in Pavia en nam de stad in. Desiderius vluchtte naar de abdij van Corbie in Frankrijk. Karel achtervolgde hem, en noemde zich koning van de Lombarden. Adrianus was een van de langstzittende pausen. Toen hij stierf, was hij de langstzittende paus na Petrus, maar na hem zouden nog vier pausen komen die langer zetelden: Pius VI, Pius IX, Leo XIII en Johannes Paulus II. (nl)
- Adriano I (Roma, 700 circa – Roma, 25 dicembre 795) è stato il 95º papa della Chiesa cattolica, dal 1º febbraio 772 alla sua morte. (it)
- Адриан I (лат. Hadrianus PP. I; 700, Рим, Византийская империя — 25 декабря 795, там же) — Папа Римский с 1 февраля 772 года по 25 декабря 795 года. Римлянин из семьи консула и герцога Теодата. Верный союзник короля франков Карла Великого. (ru)
- Hadrian I (lub Adrian I ur. w Rzymie, zm. 25 grudnia 795) – 95. papież w okresie od 1 lutego 772 do 25 grudnia 795. (pl)
- Hadrianus I, född i Rom, död 25 december 795, var påve från den 1 februari 772 till sin död, 25 december 795. Fram till Pius VI hade han det längsta pontifikatet i historien. (sv)
- Adriano I (Roma, 700 – Roma, 25 de dezembro de 795) foi o 95º papa da Igreja Católica, de 1º de fevereiro de 772 até a sua morte. Seu pontificado foi um dos mais longos da história. (pt)
- Адріа́н I (лат. Hadrianus; бл. 700, Рим, Візантійська імперія — 25 грудня 795, Рим, Папська держава) — 95-й папа Римський (772—795). Син римського аристократа Теодора. Працював у канцелярії пап Павла І і Стефана ІІІ. Належав до франкофільської партії, що опиралася зусиллям лангобардів підкорити Святий Престол. Обраний папою за підтримки духовенства, що зазнало політичних репресій. Воював із лангобардським королем Дезидерієм (772). За допомогою франкського короля Карла Великого переміг лангобардів (774), розширив межі володінь Святого Престолу. До кінця життя підтримував союз із франками. Завдяки Карлу вів курс на політичне унезалежнення від Візантії, оформив кордони Папської держави (781). Боровся із єресями іконоборства та адопціонізму. Підтримав рішення Другого Нікейського Собору про вшанування ікон (787). Добився замирення із константинопольською церквою. Заохочував Реконкісту, розвивав церковну організацію в Англії. Відбудував римські акведуки, стіни й церкви. Похований у Базиліці святого Петра. До кінця XVIII століття його понтифікат вважався найдовшим в історії церкви. (uk)
- 教宗亞德一世（拉丁語：Hadrianus PP. I；？－795年12月25日）於772年2月9日至795年12月25日出任教宗。他是一位罗马贵族西奥多（Theodore）的儿子。 哈德良一世及其前任教宗们需要对抗伦巴底王国试图将其在意大利半岛的领土扩张至教会领地的数次尝试。由于未从拜占庭帝国获得任何支持，教宗转而向法兰克王国寻求支持，时值查理曼与其弟弟卡洛曼一世之间的领土争议达到顶峰，伦巴底王国国王德西德里乌斯支持卡洛曼一世的儿子继承他们父亲矮子丕平的领土，要求哈德良一世将卡洛曼一世的儿子加冕为“法兰克人之王”，当教宗没有听从这一指令后，德西德里乌斯入侵了教宗国并占领了。查理曼因此围攻了伦巴底王国首都帕维亚，并夺得了王冠，随后将五城地区以及一些被伦巴底王国占领的地区归还给教宗。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Hadrián I. (okolo roku 700 Řím – 25. prosince 795 Řím) byl papežem od 1. února 772 až do své smrti. (cs)
- البابا أدريان الأول (حوالي 700 - 25 ديسمبر 795) كان البابا من الأول من فبراير 772 وحتى 25 ديسمبر 795. كان ابن ثيودور وهو نبيل روماني (ar)
- Ο Πάπας Αδριανός Α΄ (Λατινικά: Hadrianus PP. I, Ιταλικά: Adriano I, Αγγλικά: Adrian I) (περ. 700 – 25 Δεκεμβρίου 795) ήταν ο επικεφαλής της Καθολικής Εκκλησίας από την 1η Φεβρουαρίου 772 μέχρι το θάνατό του την 25η Δεκεμβρίου 795. Ήταν ο γιος ενός Ρωμαίου ευγενή, του Θεοδώρου. (el)
- Hadriano la 1-a aŭ Adriano la 1-a, latine Hadrianus I naskiĝis nekonatan daton en Romo kaj mortis en 795. Li estis papo ekde 772 ĝis sia morto. Hadriano estis filio de Theodorus, li estis regiona notario de papo Paŭlo la 1-a kaj diakono de papo Stefano la 3-a. En jaro 773 papo Hadriano petis helpon al Karolo la Granda kontraŭ longobardoj, kiuj papajn ŝtatojn minacis. (eo)
- Hadrian I. († 25. Dezember 795 in Rom) war vom 1. Februar 772 bis zu seinem Tode Papst. Sein Pontifikat dauerte fast 24 Jahre. (de)
- Adrian I.a (Erroma, 700 - † ?, 795eko abenduaren 25a) Eliza Katolikoaren 95. Aita Santua izan zen 772 eta 795 urteen bitartean. Lombardiarren erasoaren aurka defenditzeko Carolus Handiari laguntza eskatu zion. (eu)
- Adriano I (Roma, (¿?)-Roma, 25 de diciembre de 795) fue el papa n.º 95 de la Iglesia católica de 772 a 795. (es)
- Adrien Ier ou Hadrien Ier (né à Rome - mort le 25 décembre 795 dans la même ville) fut pape de 772 à 795.Il a été élu pape le 9 février 772 pour succéder à Étienne III, devenant le 95e pape de l'Église catholique romaine. Il mit fin à la première crise iconoclaste. Il se vit inquiété par Didier, roi des Lombards, et fut vengé par Charlemagne, qui lui fit don d'une partie des États de Didier, notamment du Pérugin et du duché de Spolète (774). C'est sous son pontificat que se tint le deuxième concile de Nicée en 787. (fr)
- Ba Phápa ar an Eaglais Chaitliceach é Pápa Aidrian I. (ga)
- Paus Adrianus I (???-25 Desember 795) adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 1 Februari 772 hingga 25 Desember 795. Pada saat meninggalnya, ia adalah Paus dengan masa jabatan terlama (23 tahun) pertama setelah Santo Petrus, hingga dilampaui oleh Pius VI yang menjabat selama 24 tahun (1775-1799). Sejak itu, hanya ada tiga Paus lagi yang menjabat lebih lama, Pius IX, Yohanes Paulus II, dan Leo XIII. (in)
- ハドリアヌス1世（Hadrianus I, 700年頃? - 795年12月25日）は、8世紀後半のローマ教皇（在位：772年2月1日 - 795年12月25日）。ローマ生まれ。 (ja)
- 교황 하드리아노 1세(라틴어: Hadrianus PP. I, 이탈리아어: Papa Adriano I, 700년 ~ 795년 12월 25일)는 제95대 교황(재위: 772년 2월 1일 - 795년 12월 25일)이다. (ko)
- Adriano I (Roma, 700 circa – Roma, 25 dicembre 795) è stato il 95º papa della Chiesa cattolica, dal 1º febbraio 772 alla sua morte. (it)
- Адриан I (лат. Hadrianus PP. I; 700, Рим, Византийская империя — 25 декабря 795, там же) — Папа Римский с 1 февраля 772 года по 25 декабря 795 года. Римлянин из семьи консула и герцога Теодата. Верный союзник короля франков Карла Великого. (ru)
- Hadrian I (lub Adrian I ur. w Rzymie, zm. 25 grudnia 795) – 95. papież w okresie od 1 lutego 772 do 25 grudnia 795. (pl)
- Hadrianus I, född i Rom, död 25 december 795, var påve från den 1 februari 772 till sin död, 25 december 795. Fram till Pius VI hade han det längsta pontifikatet i historien. (sv)
- Adriano I (Roma, 700 – Roma, 25 de dezembro de 795) foi o 95º papa da Igreja Católica, de 1º de fevereiro de 772 até a sua morte. Seu pontificado foi um dos mais longos da história. (pt)
- 教宗亞德一世（拉丁語：Hadrianus PP. I；？－795年12月25日）於772年2月9日至795年12月25日出任教宗。他是一位罗马贵族西奥多（Theodore）的儿子。 哈德良一世及其前任教宗们需要对抗伦巴底王国试图将其在意大利半岛的领土扩张至教会领地的数次尝试。由于未从拜占庭帝国获得任何支持，教宗转而向法兰克王国寻求支持，时值查理曼与其弟弟卡洛曼一世之间的领土争议达到顶峰，伦巴底王国国王德西德里乌斯支持卡洛曼一世的儿子继承他们父亲矮子丕平的领土，要求哈德良一世将卡洛曼一世的儿子加冕为“法兰克人之王”，当教宗没有听从这一指令后，德西德里乌斯入侵了教宗国并占领了。查理曼因此围攻了伦巴底王国首都帕维亚，并夺得了王冠，随后将五城地区以及一些被伦巴底王国占领的地区归还给教宗。 (zh)
- Adrià I (Roma, ? – Roma, 795) fou Papa de l'Església catòlica entre els anys 772 i 795. El seu pontificat, un dels més llargs de la història, s'inicià havent d'aturar la invasió del rei llombard Desideri d'Ístria, per la qual va demanar, com el seu antecessor Esteve III, ajuda al rei dels francs, el recentment coronat Carlemany. Carlemany, al front d'un poderós exèrcit, va entrar a Itàlia el 773 i es va dirigir a Roma on, l'abril de 774, va reconèixer les donacions territorials que el seu pare, Pipí el Breu, havia realitzat al papat. A continuació es va dirigir a Pavia, la capital llombarda, que va caure el juny del 774, cosa que li permet enviar a l'exili a Desideri i autoproclamar-se rei dels llombards. (ca)
- Pope Adrian I (Latin: Hadrianus I; died 25 December 795) was the bishop of Rome and ruler of the Papal States from 1 February 772 to his death. He was the son of Theodore, a Roman nobleman. Adrian and his predecessors had to contend with periodic attempts by the Lombards to expand their holdings in Italy at the expense of the papacy. Not receiving any support from Constantinople, the popes looked for help to the Franks. Adrian's tenure saw the culmination of on-going territorial disputes between Charlemagne and his brother Carloman I. The Lombard king Desiderius supported the claims of Carloman's sons to their late father's land, and requested Pope Adrian crown Carloman's sons "Kings of the Franks". When the Pope failed to do so, Desiderius invaded Papal territory and seized the Duchy of t (en)
- Adrianus I of Hadrianus I (Rome, ca. 700 - sterfplaats onbekend, 25 december 795) was de 95ste paus. Hij was de zoon van Theodorus, een Romeins edelman. Vlak na zijn verkiezing viel Desiderius, de koning van de Lombarden, het grondgebied van de pausen binnen. Adrianus riep de hulp in van de koning van de Franken, Karel de Grote. Deze viel Italië binnen met een enorm leger, bestormde de regering in Pavia en nam de stad in. Desiderius vluchtte naar de abdij van Corbie in Frankrijk. Karel achtervolgde hem, en noemde zich koning van de Lombarden. (nl)
- Адріа́н I (лат. Hadrianus; бл. 700, Рим, Візантійська імперія — 25 грудня 795, Рим, Папська держава) — 95-й папа Римський (772—795). Син римського аристократа Теодора. Працював у канцелярії пап Павла І і Стефана ІІІ. Належав до франкофільської партії, що опиралася зусиллям лангобардів підкорити Святий Престол. Обраний папою за підтримки духовенства, що зазнало політичних репресій. Воював із лангобардським королем Дезидерієм (772). За допомогою франкського короля Карла Великого переміг лангобардів (774), розширив межі володінь Святого Престолу. До кінця життя підтримував союз із франками. Завдяки Карлу вів курс на політичне унезалежнення від Візантії, оформив кордони Папської держави (781). Боровся із єресями іконоборства та адопціонізму. Підтримав рішення Другого Нікейського Собору про вша (uk)
|
_Liber_Chronicarum_(serietitel),_RP-P-2016-49-58-8.jpg){kind=link}
_Liber_Chronicarum_(serietitel),_RP-P-2016-49-58-8.jpg){kind=link}
