Jesus (c. 4 BC – c. AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited Messiah (the Christ) prophesied in the Old Testament.

Property Value
dbo:abstract
  • يسوع (بالعبرية: יֵשׁוּעַ؛ بالسريانية: ܝܫܘܥ) ويشارُ إليه أيضًا بيسوع الناصري، أو المسيح، أو عيسى بن مريم، هو الشخصية المركزيّة في المسيحيّة. النظرة التاريخية لدى غالبية المؤرخين تتّفق على وجوده في التاريخ، على أنه معلّم يهودي من الجليل في مقاطعة اليهودية الرومانيّة، عمد على يد يوحنا المعمدان، وأثارت تعاليمه قلقًا وحنقًا أفضى إلى صلبه بأمر من بيلاطس البنطي. النظرات التاريخيّة حوله تعدّدت بين، رجل دين يهودي، وزعيم حركة دينية، وحكيم أو فيلسوف ومصلح اجتماعي نادى بالحسن الخلقي والمساواة، وكان الوعظ عن ملكوت الله أحد أبرز مفاهيمه أو محور عمله. على الرغم من ذلك، فالبحث عن يسوع التاريخي لم ينتج عنه إلا القليل من الاتفاق بخصوص الموثوقية التاريخية للأناجيل وبخصوص مدى تطابق حياة يسوع بحسب الكتاب المقدس مع يسوع التاريخي. أما في المسيحية، واعتمادًا على العهد الجديد، فيسوع هو المسيح الذي انتظره اليهود وفيه تحقّقت نبؤات العهد القديم، وله عدد وافر من الألقاب، وهو معصوم، وكامل، والوحيد الذي لم يرتكب أي خطيئة، وقد ولد من عذراء بطريقة إعجازيّة، واجترح عجائب ومعجزات عديدة وقدم تعاليمًا صالحة لكل آن، رافعًا البشر لمرتبة أبناء الله، لتمثّل حياته "إنجيل عمل" مُلهم لأتباعه، وأسّس الكنيسة، ومات على الصليب تكفيرًا عن خطايا العالم، فكان مُحرّر البشرية وبُشراها السارّة، ثم قام من بين الأموات ورُفِع إلى السماء، بعد أن وعد المؤمنين به أنه سيعود في آخر الزمان؛ ليكون بذلك كمال الإعلان الإلهي للبشر، وختام رسالات السماء، مفتتحًا عهدًا جديدًا، بعد سلسلة من العهود السابقة، ليغدو بذلك طريقه، الوسيط الوحيد بين الله والإنسان؛ بعد مرحلة طويلة من الإعداد بدأت منذ آدم وإبراهيم. حسب النظرة اللاهوتيّة للمسيح، فإنه يمثل القدرة الإلهية في البشرية، فهو كلمة الله، الأزليّة، التي تدرّعت بجسد من مريم، وبالتالي فهو مستحق العبادة وفقاً للأغلبية العظمى من المسيحيين، كما يوضّح قانون الإيمان الذي صيغ في مجمع نيقية عام 325. ترفض أقلية من الطوائف المسيحية الثالوث وتعتبر أنه غير مذكور في النصوص المقدسة. يحتفل بذكرى ميلاد يسوع سنوياً في 25 ديسمبر (أو تواريخ مختلفة في يناير من قبل بعض الكنائس الشرقية) في يوم عيد الميلاد. ويتم تكريم ذكرى صلبه في يوم الجمعة العظيمة وقيامته في يوم عيد القيامة. ويستند التقويم الميلادي، التقويم الأكثر انتشارًا في العالم والتقويم الدولي في العصر الحديث، من أنو دوميني أي تقسيم تواريخ البشرية إلى قبل وبعد ميلاد يسوع التقريبي. أما النظرة الإسلاميّة ليسوع أو عيسى بن مريم كما نُصَّ في القرآن، فهي تتّفق مع المسيحية بكونه المسيح وبصحة الميلاد العذري، واجتراح عجائب وآيات، والعودة في آخر الزمان، وتعتبره نبيًا ومن أولي العزم، وتنعته أيضًا بأنه كلمة الله، بيد أنها تنفي الصلب، وأنه إله أو ابن إله، والدور الكفاري، والبعد الماورائي، ويذكر القرآن أن يسوع نفسه لم يدع الألوهية. يذكر أن اليهوديّة، ترفض الاعتراف بأنه المسيح المنتظر، بحجة أنه لم يف بجميع النبؤات الواردة عنه في التناخ، هناك وجهات نظر متنوّعة أخرى حول المسيح، ظهرت على مر التاريخ، ومنها البهائية التي قالت بأن له مظهر من مظاهر الله، ووسيط بين الله والبشرية، ويعكس صفات الله. ويعتبر يسوع شخصيّة مبجلة في مذهب الموحدين الدروز، والسينتولوجيا، والكاو دائية. (ar)
  • يشير مصطلح يسوع التاريخي إلى محاولات معرفة سيرة وتعاليم يسوع الناصري من قبل المؤرخين حسب الطرق التاريخية النقدية. تستعمل هذه الطريقة النقد الكتابي لتحليل نصوص الأناجيل كمصادر أولية لسيرة حياة يسوع مع مصادر غير الكتاب المقدس لإعادة بناء الخلفية التاريخية والثقافية لمنطقة يهوذا في القرن الأول. تقريباً يتفق جميع العلماء في تاريخ العصور القديمة على وجود يسوع في التاريخ. وإعادة محاولة بناء سيرة يسوع التاريخي مبنية على رسائل بولس والأناجيل، في حين أن العديد من المصادر غير الإنجيلية تشهد أيضًا على تاريخية وجود يسوع. منذ القرن الثامن عشر، تم إجراء ثلاث مهام بحثية منفصلة عن يسوع التاريخي، كل منها ذو خصائص مميزة ووضعت لها معايير بحث جديدة ومختلفة. يختلف العلماء حول معتقدات يسوع وتعاليمه، فضلاً عن دقة الحسابات الكتابية، لكن الحدثان الوحيدان اللذان يخضعان لموافقة "شبه عالمية" بين العلماء هما أن معمودية يسوع على يد يوحنا المعمدان وحادثة صلبه بأمر من الحاكم الروماني بيلاطس البنطي. عادةً ما يؤكد علماء يسوع التاريخي أنه كان يهوديًا من الجليليين وعاش في زمن من التوقعات الماشيحية ونهاية الزمن. بعض الباحثين يقرون بتصريحات الأناجيل بنهاية العالم، بينما يصور آخرون "ملكوت الله" على أنه أخلاقي، وليست نهاية العالم في طبيعتها. غالبًا ما اختلفت صور يسوع التي تم بناؤها في هذه العمليات عن بعضها البعض، وعن الصورة العقائدية التي صورت في حسابات الإنجيل. وتتضمن هذه الأشكال صورة يسوع كرسول نبوئي، ومعالج كاريزمي، وفيلسوف تشاؤمي، ومسيح يهودي، ونبي تغيير اجتماعي، ولكن هناك اتفاق علمي قليل على صورة واحدة، أو على الطرق اللازمة لبناء ذلك. وهناك، مع ذلك، تداخل الصفات بين الأشكال المختلفة، والعلماء الذين يختلفون حول بعض السمات قد يتفقون على سمات آخرى. (ar)
  • مسيح في اللغة العبرية تعني "ماشيح - מָשִׁיחַ" من الفعل "مشح" أي "مسح" ومعناها في العهد القديم "الممسوح بالدهن المقدس"، ونقلت كلمة "ماشيح" إلى اللغة اليونانية كما هي ولكن بحروف يونانية " ميسياس -Мεσσίας" ومن ثم ترجمت ترجمة فعلية " خريستوس -Хριστός" من الفعل اليوناني " خريو -chriw" أي يمسح؛ وجاءت في اللاتينية "كريستوس ـ Christos" ومنها في اللغات الأوربية " Christ"؛ كانت عملية المسح تتم في العهد القديم بواسطة الدهن المقدس الذي كان يصنع من زيت الزيتون مضافًا إليه عددًا من الطيوب (سفر الخروج 22:30-31)، وقد ظل هذا التقليد حتى أيامنا هذه في المسيحية في سر الميرون؛ وكان الشخص أو الشيء الذي مسح يصبح مقدساً ومكرساً للرب؛ وحصر استخدامه للكهنة، الملوك والأنبياء (خروج 30:30)؛ ولهذا دعوا بمسحاء الرب (المزامير 15:105)، ومفردها "مسيح الرب" (صموئيل الثاني 1:23)، ويصفهم الله بمسحائي (أخبار الأيام الأول 22:16)؛ لكن الوحي الإلهي في أسفار العهد القديم يؤكد أن هؤلاء "المسحاء" جميعاً؛ كانوا ظلاً ورمزاً للآتي والذي دعي منذ داود فصاعداً بـ "المسيح"، وكانوا جميعاً متعلقين بمسيح المستقبل الذي سيأتي في ملء الزمان ودعاه دانيال النبي المسيح الرئيس (دانيال 24:9)، و"المسيح" و"قدوس القدوسين" (دانيال 25:9)، لأنه سيجمع في شخصه الصفات الثلاث: الكاهن والنبي والملك؛ وهذا الشخص وفق العقيدة المسيحية هو يسوع، بينما لا تزال الديانة اليهودية تنتظر قدومه. أما المسيحية فيعتبرون وعد العهد القديم بظهور مخلص لبني إسرائيل قد تحقق بظهور يسوع الذي صلب ليخلص البشر من آثامهم حسب المعتقدات المسيحية. يطلق على المسيح بالإنكليزية لقب Christ (باليونانية Χριστός,أو Christos, "الشخص الممسوح بالزيت") وهي عبارة عن ترجمة حرفية لكلمة "ماشيح" أو "المسيح" استخدمت في أقدم نسخة يونانية للإنجيل وانتشرت إلى باقي اللغات الأوروبية. وحسب العقيدة المسيحية، فإن يسوع المسيح هو الله الظاهر في الجسد وعهده هو العهد الجديد والذي سينتهي بمجيئه مرة أخرى. وفي منظور الإسلامي، فإن المسيح عيسى بن مريم هو كلمة الله التي ألقاها إلى العذراء مريم، فهو عبد لله ورسوله أرسله الله إلى قومه بنفس رسالة الأنبياء نوح وإبراهيم وداود وسليمان وموسى ومحمد ، دعاهم إلى "أن اعبدوا الله ولا تشركوا به شيئا" فحاربوه ولم يؤمن منهم إلا قليل وحاولوا قتله فرفعه الله إلى السماء وسوف يعود إلى الأرض فيتبعه من يؤمنون بالله الواحد ولا يشركون معه أحدا. (ar)
  • El Jesús històric és un concepte que es refereix a l'autenticitat històrica de l'existència de Jesús de Natzaret. Els estudiosos solen establir una distinció entre Jesús com reconstruït a través dels mètodes històrics i el Crist de la fe tal com s'entén a través de la tradició teològica. La figura històrica de Jesús és d'importància central pel cristianisme i l'islam, en què els detalls històrics de la vida de Jesús són essencials. La qüestió del Jesús històric, plantejada des dels evangelis queda per tant una qüestió rellevant però sense resposta definitiva. Fins a mitjans del segle XVIII no es plantejava la veracitat i fiabilitat històrica dels evangelis. A partir de llavors, comença a qüestionar-se des dels corrents filosòfics del racionalisme alemany la veritat històrica dels evangelis. Són els protestants alemanys els que comencen a intentar una resposta a aquestes qüestions, obrint-se així la que s'ha anomenat la «recerca del Jesús històric». El tema continua viu, també als Països Catalans. El 2010, a Barcelona va organitzar-se un seminari sobre el tema «El Jesús històric i el Crist de la fe» (ca)
  • Jesús (en grec Ἰησοῦς; 7-2 aC – 30-33 dC), també anomenat Jesús de Natzaret, és la figura central del Cristianisme, on també se l'anomena Fill de Déu. El cristianisme sosté que Jesús fou el Messies anunciat a l'Antic Testament i s'hi refereix com a Jesucrist, nom que també es fa servir en contexts no cristians com a sinònim de Jesús de Natzaret. Pràcticament tots els actuals estudiosos de l'antiguitat estan d'acord que el Jesús històric va existir encara que les investigacions sobre la recerca del Jesús històric han evidenciat que no hi ha consens en la fiabilitat històrica dels relats evangèlics i que el grau de seguiment que va tenir el Jesús bíblic fos el mateix que el que va tenir el Jesús històric. La majoria dels estudiosos estan d'acord que Jesús era un predicador jueu de Galilea, que fou batejat per Joan el Baptista, i fou crucificat a Jerusalem sota les ordres del governador romà, Ponç Pilat. Els erudits han construït diversos retrats literaris del Jesús històric que sovint el representen com el líder d'un moviment apocalíptic, el Messies, un sanador carismàtic, un filòsof savi o un igualitarista que volia impulsar reformes socials. Per elaborar la cronologia de la vida de Jesús, els erudits han relacionat les dades del Nou Testament amb les fonts històriques no cristianes. Els cristians creuen que Jesús va ser concebut per l'Esperit Sant, va tenir un naixement virginal, va fer miracles, va fundar l'Església Cristiana, va morir crucificat com un sacrifici d'expiació, va ressuscitar després de la mort, i va ascendir al cel, des d'on tornarà a venir. La gran majoria dels cristians adoren a Jesús com l'encarnació del Fill de Déu, la segona de les Persones de la Santíssima Trinitat. A l'islam, Jesús (normalment transcrit com a Isa), és considerat un dels profetes de Déu més importants i el Masih o Messies. Per als musulmans, Jesús és un profeta i missatger de l'islam que va néixer d'una verge, però a diferència dels cristians no el consideren Déu ni sostenen que fos víctima d'una crucifixió. Els jueus rebutgen que Jesús fos el Messies esperat, al·legant que no complia les profecies messiàniques de la Tanakh. (ca)
  • Crist (del llatí christus, i aquest del grec antic 'χριστoς', khristós) és la traducció de Messies, paraula hebrea que significa "l'ungit [del Senyor]", és a dir, una persona consagrada per unció divina. Els cristians apliquen aquest nom a Jesús de Natzaret. A mitjan segle II, a Antioquia, es començà a anomenar 'cristians' als seguidors de Jesús (Fets 11:26). (ca)
  • Kristus (latinsky christus, odvozeno z řeckého christos [χριστος], kalk hebrejského mašiach [מַשִׁיחַ]) znamená „pomazaný“, Mesiáš, Bohem vyvolený král. V křesťanství jde o jeden z nejdůležitějších titulů Ježíše z Nazareta, který jej označuje za Bohem slíbeného a židy očekávaného spasitele. (cs)
  • Historický Ježíš je označení rekonstrukce života a učení Ježíše Nazaretského pomocí historicko-kritické metody, na rozdíl od církevní, resp. teologické christologické nauky (Kristus dogmatu) či jiných křesťanských interpretací Ježíše (Kristus víry). Bere rovněž v úvahu dobový a kulturní kontext, ve kterém Ježíš žil. Od 18. století proběhly tři vlny , z nichž každá měla své charakteristiky a zakládala se na různých badatelských kritériích. Nadšení prvního hledání odeznělo po kritice Alberta Schweitzera z roku 1906, v níž upozornil na různé nedostatky přístupů, které se v jeho době používaly. Druhé hledání začalo v roce 1953 a uvedlo řadu nových postupů, ale vyčerpalo se již v 70. letech. Od 80. let pak skupina badatelů začíná třetí hledání, které pokračuje do nového století. Existuje široký akademický konsenzus o samotné Ježíšově existenci, do určité míry také o základních událostech v jeho životě. Jednotlivé Ježíšovy portréty se však mezi sebou významně liší. (cs)
  • Ježíš Kristus (asi mezi 7 a 1 př. n. l. Betlém – asi mezi 30 a 33 n. l. Golgota), známý také jako Ježíš Nazaretský či Ježíš z Nazareta, je ústřední postavou křesťanství. Ježíš veřejně působil jako pocestný kazatel v oblasti dnešního Izraele a západního břehu Jordánu. Hlásal brzký příchod Božího království a vyzýval k obrácení či pokání. Kolem roku 30 jej Římané v Jeruzalémě ukřižovali. Křesťané považují Ježíše za Židy očekávaného Mesiáše, Spasitele lidstva a Božího Syna, vyznavači islámu za jednoho z nejvýznamnějších proroků. Kritickým historickým bádáním došlo od 19. století k odlišení náboženské postavy Ježíše Krista a historické osoby Ježíše Nazaretského. Od nepřesně vypočítaného data Ježíšova narození se počítají léta našeho letopočtu. (cs)
  • Ο Ιησούς Χριστός (7-2 π.Χ. – 30-33) από τη Ναζαρέτ της Ιουδαίας, ήταν Εβραίος κήρυκας-διδάσκαλος και ηγέτης, ο οποίος έδρασε τον 1o αιώνα. Πάνω στις διδαχές και τη ζωή του έχει θεμελιωθεί ο Χριστιανισμός. Σύμφωνα με τα δόγματα της Ορθόδοξης, της Καθολικής και της Προτεσταντικής εκκλησίας ο Ιησούς είναι ενσάρκωση του δεύτερου προσώπου της Αγίας Τριάδος, ο μοναδικός αληθινός Θεός και πλάστης του σύμπαντος κόσμου. Ο Ιησούς διακήρυξε ότι είναι ο αναμενόμενος «Μεσσίας» (εβραϊκή: משיח‎, (Μασίαχ), που αποτελεί εβραϊκό όρο και σημαίνει κυριολεκτικά «χρισμένος». Από την ελληνική λέξη «χρίσμα», προήλθε ο ελληνικός τίτλος «Χριστός» και η ελληνική ονομασία «Χριστιανός», δηλαδή ο σωτήρας στον οποίο αναφέρεται η εβραϊκή Βίβλος, ο εκλεκτός απεσταλμένος του Θεού που θα ελευθερώσει το έθνος του Ισραήλ από τους εχθρούς του και που αποτελεί ευλογία για όλα τα έθνη. Με πρόσχημα τη μεγάλη θρησκευτική αναταραχή που δημιούργησε με τη ζωή και τη διδασκαλία του, ο Ιησούς καταδικάστηκε από το θρησκευτικό δικαστήριο των Εβραίων, μια απόφαση που οδήγησε τελικά στο θάνατο του από τις ρωμαϊκές αρχές με τη μέθοδο της σταύρωσης. Σύμφωνα με τις μαρτυρίες των αποστόλων του, μετά την σταυρική εκτέλεση και ταφή του αναστήθηκε και στη συνέχεια αναλήφθηκε στους ουρανούς, ζητώντας από αυτούς να διαδώσουν την διδασκαλία του σε όλο τον κόσμο. Έχει εκφραστεί η άποψη πως το ιστορικό πρόσωπο διέφερε από το βιβλικό πρόσωπο που παρουσιάζεται στην Αγία Γραφή. Ο Ιουδαϊσμός απορρίπτει την ιδέα πως ο Ιησούς ήταν ο αναμενόμενος Μεσσίας καθώς δεν εκπλήρωσε της μεσσαϊκές προφητείες των Ησαΐα και Εζεκιήλ, δηλαδή ότι θα οδηγούσε όλους τους Εβραίους στην πατρίδα, θα ξανάχτιζε το ναό του Σολομώντα, θα κυβερνούσε σαν βασιλιάς και θα οδηγούσε την ανθρωπότητα σε μία περίοδο ειρήνης όπου η γνώση του θεού θα πλημμύριζε τη γη και τα έθνη θα αναγνώριζαν το κακό που είχαν κάνει στο Ισραήλ. Επίσης η νεκρανάσταση θεωρείται χριστιανικός μύθος. (el)
  • Vidu ankaŭ: Esploro pri la historieco de Jesuo Jesuo historia, aŭ “Jesuo de la historio,” estas la jesua figuro rezultanta el la provoj por rekonstrui lian figuron de Jesuo per la modernaj historiaj-kritikaj metodoj, nome pere de la kritika elstudo de la antikvaj tekstoj kaj la komparo kun la historiaj kunteksto kaj kulturo de la ilia epoko. La “historia Jesuo” estas specifa produkto de la moderneco, kaj religia kaj pure kultura, naskiĝinta kaj el la postulo pliprofundigi la historiajn sciendaĵojn kaj el la neceso adapti la eblajn legojn pri la figuro de la Nazaretano al la novaj kulturaj modeloj . La ekmarŝo de la historia esploro komenciĝis ĉe la fino de la 18-a jarcento, per publikigo de la studoj de kaj artikoliĝis laŭ diversaj fazoj (vidu ĉe Metodo historia-kritika) [9]. (eo)
  • Jesus Christus (von altgriechisch Ἰησοῦς Χριστός Iēsous Christos, [iɛːˈsuːs kʰrisˈtos], Jesus, der Gesalbte) ist nach christlicher Lehre gemäß dem Neuen Testament (NT) der von Gott zur Erlösung aller Menschen gesandte Messias und Sohn Gottes. Mit seinem Namen drückten bereits die Urchristen ihren Glauben aus und bezogen die Heilsverheißungen des Alten Testaments (AT) auf die historische Person Jesus von Nazaret. (de)
  • Jesuo Kristo (hebrea: יהשוה, latine: Iesus Christus; greke: Ιησους Χριστος /jesus ĥristos/; naskiĝis ĉ. −5 eble en Betlehemo, mortis ĉ. 33 krucumita en Jerusalemo) estis juda predikanto. Fidindaj historiaj informoj pri lia vivo mankas, sed multaj rakontoj pri liavivo estas kolektitaj en kvar evangelioj: la unuaj kvar libroj de la Nova testamento de la kristana Biblio. Laŭ kristanismo, Jesuo Kristo estas samtempe filo de Dio kaj Dio mem, kaj li resurektis tri tagojn post sia morto sur la kruco. (eo)
  • Cristo (del latín Christus, y este del griego antiguo Χριστός, Christós)​ es una traducción del término hebreo «Mesías» (מָשִׁיחַ, Māšîaḥ), que significa «ungido»,​ y que se emplea como título o epíteto de Jesús de Nazaret en el Nuevo Testamento.​ En el cristianismo, Cristo se utiliza como sinónimo de Jesús.​ Los seguidores de Jesús son conocidos como «cristianos» porque ellos creen y confiesan que Jesús es el Mesías profetizado en el Antiguo Testamento,​ por lo cual le llamaban «Jesús Cristo», que quiere decir «Jesús, el Mesías» (en hebreo: «Yeshua Ha'Mashiaj»), o bien, en su uso recíproco: «Cristo Jesús» («El Mesías Jesús»). El título «Cristo» también se encuentra dentro del nombre personal «Jesucristo»,​ y se menciona como un sinónimo de Jesús de Nazaret en la fe cristiana, que lo considera salvador y redentor de los hombres, el «Verbo» (o Palabra) de Dios encarnado​ y «el Hijo unigénito de Dios».​ Las principales creencias cristianas acerca de Jesucristo incluyen su consideración como el Hijo de Dios, constituido como Señor; que fue concebido por el Espíritu Santo y que nació de la Virgen María; que fue crucificado, muerto y sepultado durante el mandato de Poncio Pilato; que descendió a los infiernos y posteriormente resucitó de la muerte y subió a los cielos, donde se encuentra junto a Dios Padre y desde donde volverá para el Juicio Final. La cristología, un área de la teología, se ocupa principalmente de estudiar la naturaleza divina de la persona de Jesucristo, según los evangelios canónicos y los demás escritos del Nuevo Testamento. (es)
  • Jesus von Nazaret (aramäisch ישוע Jeschua oder Jeschu, gräzisiert Ἰησοῦς; * zwischen 7 und 4 v. Chr., wahrscheinlich in Nazareth; † 30 oder 31 in Jerusalem) war ein jüdischer Wanderprediger. Etwa ab dem Jahr 28 trat er öffentlich in Galiläa und Judäa auf. Zwei bis drei Jahre später wurde er auf Befehl des römischen Präfekten Pontius Pilatus von römischen Soldaten gekreuzigt. Das Neue Testament (NT) ist als Glaubensdokument der Urchristen zugleich die wichtigste Quelle der historischen Jesusforschung. Danach hat Jesus Nachfolger berufen, den Juden seiner Zeit das nahe Reich Gottes verkündet und sein Volk darum zur Umkehr aufgerufen. Seine Anhänger verkündeten ihn nach seinem Tod als Jesus Christus, den Messias und Sohn Gottes. Daraus entstand eine neue Weltreligion, das Christentum. Auch außerhalb des Christentums wurde Jesus bedeutsam. (de)
  • Jesús de Nazaret, también conocido como Jesús,​ Cristo,​ o Jesucristo (Belén, Judea, Imperio romano; ca. 4 a. C.-Jerusalén, Imperio romano; 30-33 d. C.), es la figura central del cristianismo y una de las más influyentes de la cultura occidental. Prácticamente todos los historiadores de la Antigüedad afirman la existencia histórica de Jesús.​ Según la opinión mayoritariamente aceptada en medios académicos, basada en una lectura crítica de los textos sobre su persona, Jesús de Nazaret fue un predicador judío​ que vivió a comienzos del siglo i en las regiones de Galilea y Judea, y fue crucificado en Jerusalén en torno al año 30, bajo el gobierno de Poncio Pilato. Para la mayoría de las denominaciones cristianas, es el Hijo de Dios y, por extensión, la encarnación de Dios mismo. Su importancia estriba asimismo en la creencia de que, con su muerte y posterior resurrección, redimió al género humano. El judaísmo niega su divinidad, ya que es incompatible con su concepción de Dios. En el islam, donde se lo conoce como Isa, es considerado uno de los profetas más importantes, rechazando al mismo tiempo su divinidad. Las enseñanzas bahá'ís consideran a Jesús como una "manifestación de Dios", un concepto bahá'í para los profetas.​ Algunos hindúes consideran que Jesús es un avatar o un sadhu.​ Algunos budistas, incluido Tenzin Gyatso, el decimocuarto dalái lama, consideran a Jesús como un bodhisattva que dedicó su vida al bienestar de las personas.​ Lo que se conoce de Jesús procede casi exclusivamente de la tradición cristiana —aunque se le menciona en fuentes no cristianas—,​ especialmente de la utilizada para la composición de los evangelios sinópticos, redactados, según opinión mayoritaria, unos treinta o cuarenta años, como mínimo, después de su muerte. La mayoría de los estudiosos considera que mediante el estudio de los evangelios es posible reconstruir tradiciones que se remontan a contemporáneos de Jesús, aunque existen grandes discrepancias entre los investigadores en cuanto a los métodos de análisis de los textos y las conclusiones que de ellos pueden extraerse. (es)
  • Jesus (c. 4 BC – c. AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited Messiah (the Christ) prophesied in the Old Testament. Virtually all modern scholars of antiquity agree that Jesus existed historically, although the quest for the historical Jesus has yielded major uncertainty on the historical reliability of the Gospels and on how closely the Jesus portrayed in the Bible reflects the historical Jesus, as the only records of Jesus's life are contained in the four Gospels. Jesus was a Galilean Jew, who was baptized by John the Baptist and began his own ministry. He preached orally and was often referred to as "rabbi". Jesus debated with fellow Jews on how to best follow God, engaged in healings, taught in parables and gathered followers. He was arrested and tried by the Jewish authorities, turned over to the Roman government, and crucified on the order of Pontius Pilate, the Roman prefect. After his death, his followers believed he rose from the dead, and the community they formed eventually became the early Church. Christian doctrines include the beliefs that Jesus was conceived by the Holy Spirit, was born of a virgin named Mary, performed miracles, founded the Christian Church, died by crucifixion as a sacrifice to achieve atonement for sin, rose from the dead, and ascended into Heaven, from where he will return. Most Christians believe Jesus enables people to be reconciled to God. The Nicene Creed asserts that Jesus will judge the living and the dead either before or after their bodily resurrection, an event tied to the Second Coming of Jesus in Christian eschatology. The great majority of Christians worship Jesus as the incarnation of God the Son, the second of three persons of the Trinity. A minority of Christian denominations reject Trinitarianism, wholly or partly, as non-scriptural. The birth of Jesus is celebrated annually on December 25 (on the Julian Calendar in some Eastern Churches) as Christmas. His crucifixion is honored on Good Friday and his resurrection on Easter Sunday. The widely used calendar era "AD", from the Latin anno Domini ("year of the Lord"), and the equivalent alternative "CE", are based on the approximate birthdate of Jesus. Jesus is also revered outside of Christianity. In Islam, Jesus (commonly transliterated as Isa) is considered one of God's important prophets and a messiah. Muslims believe Jesus was born of a virgin, but was neither God nor a begotten God. The Quran states that Jesus never claimed divinity. Muslims do not believe that he was killed or crucified, but that he was physically raised into Heaven by God. In contrast, Judaism rejects the belief that Jesus was the awaited Messiah, arguing that he did not fulfill Messianic prophecies, and was neither divine nor resurrected. (en)
  • El término «Jesús histórico» se refiere a los intentos de «reconstruir la vida y enseñanzas de Jesús de Nazaret por métodos históricos críticos», en «contraste las definiciones cristológicas (‹el Cristo dogmático›) y otros relatos cristianos de Jesús (‹el Cristo de la fe›)».​ También considera el contexto histórico y cultural en el que Jesús vivió.​​​ La inmensa mayoría de los eruditos que escriben sobre el tema aceptan que Jesús existió,​​​​ aunque los estudiosos difieren acerca de las creencias y enseñanzas de Jesús, así como la exactitud de las relatos de su vida, y los únicos dos eventos sujetos a «asentimiento casi universal» son que Jesús fue bautizado por Juan el Bautista y fue crucificado por orden del prefecto romano Poncio Pilato.​​​​ Los estudiosos del Jesús histórico por lo general sostienen que él era judío galileo que vivió en una época de expectativas mesiánicas y apocalípticas.​​ Jesús fue bautizado por Juan el Bautista, cuyo ejemplo pudo haber seguido y, después de que Juan fue ejecutado, comenzó su propia predicación en Galilea solamente alrededor de dos a tres años antes de su muerte. Él predicó la salvación, la limpieza de los pecados, y el Reino de Dios, utilizando parábolas con imágenes sorprendentes, y se decía que era un maestro y creía en la curación de fe.​ Algunos estudiosos le atribuyen las declaraciones apocalípticas de los Evangelios, mientras que otros retratan a su Reino de Dios como uno moral, y no apocalíptico.​ Él envió a sus apóstoles a curar y predicar el Reino de Dios.​ Más tarde, viajó a Jerusalén en Judea, donde causó una perturbación en el Templo. Era el tiempo de la Pascua, cuando las tensiones políticas y religiosas eran altas en Jerusalén. Los Evangelios dicen que los guardias del templo (se cree que los saduceos) lo detuvieron y lo entregaron a Poncio Pilato para su ejecución. El movimiento que había comenzado sobrevivió a su muerte y fue continuado por su hermano Jacobo el Justo y los apóstoles, quienes proclamaban la resurrección de Jesús.​ Se desarrolló en el cristianismo primitivo (véase Lista de eventos en el cristianismo primitivo). Desde el siglo XVIII, tres búsquedas científicas independientes para el Jesús histórico han tenido lugar, cada una con características distintas y desarrollando criterios nuevos y diferentes de investigación.​​ Los retratos de Jesús que se han construido en estos procesos a menudo difieren entre sí, y de la imagen dogmática retratada en los relatos evangélicos.​ Estos retratos incluyen a Jesús como un profeta apocalíptico, sanador carismático, filósofo cínico, Mesías judío y profeta del cambio social,​​ pero existe poco acuerdo académico en un solo retrato, o los métodos necesarios para construirlo.​​​ Hay, sin embargo, atributos superpuestos entre los diversos retratos, y los estudiosos que difieren en algunos atributos pueden ponerse de acuerdo sobre otros.​​​ Varios estudiosos han criticado los diversos enfoques utilizados en el estudio del Jesús histórico: por un lado la falta de rigor en los métodos de investigación, por el otro ser impulsado por «agendas específicas» que interpretan fuentes antiguas para adaptarse a objetivos específicos.​​​ En el siglo XXI, los enfoques «maximalistas» del siglo XIX que aceptaron todos las evangelios y las tendencias «minimalistas» de principios del siglo XX que los rechazó totalmente fueron abandonadas y los estudiosos comenzaron a centrarse en lo que históricamente es probable y plausible acerca de Jesús.​​​ (es)
  • Kristo hitza latinetik dator (christus) eta hau era berean greziarretik (christós - 'xριστ' ahoskatu /khristos/, [kh] gipuzkerako j da, jan hitzean bezala). 'Χριστoς', era berean, hebreeratik dagor eta bertan meshiah erabiltzen da. Bere esanahia, hizkuntza guzti hauetan, olioztatua da. Izen honekin juduek euren apaiz, errege eta profetak izendatzen zituzten, Jainkoaren izenean hitz egiteko olioz igurtzi behar baitziren. Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileek hari ere titulu hau eman zioten, Jesu Kristo deituz. Denborarekin Kristo izena Jesusen baliokide bilakatu zen. Tradizio hebraikoan, olioztatzea tradizio erlijiosoen gai garrantzitsu bat zen. Kasu askotan erabiltzen ziren materialak ere olioz igurzten ziren zeremonia hasi aurretik. Itun Zaharrean askotan agertzen dira olioztatzearen inguruko esaldiak. Juduen ustez apiaz, errege eta profetaren paperak aldi berean beteko dituen norbait etortzear dago Lurrera, eta eurek Meshiah deitzen dute, berez izen propio bat izan daitekeena. Meshiah honek gaur egungo mesiasaren balio bera du, baina literalki olioztatua esan nahi zuen, beraz bi terminoak sinonimoak dira. Salmoetan aipatzen denez Jainkoak eta haren olioztatuak salbaatuko dute Lurra, eta beraz Kristauek hau profezia baten gisa hartu dute. II. mendetik aurrera Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileei kristau deitzen hasi ziren Antiokian, kristoa jarraitzen zutela esaten baitzuten. Antza denez aurretik Bidearen sekta deitzen omen zituzten Erroman. (eu)
  • Jesus Nazaretekoa edo Jesu Kristo (Betleem, K.a. 8 / K. o. 1 - Jerusalem, K. o. 29 / 33) erlijioaren erreformatzaile eta zabaltzailea izan zen, Judeako lurraldean bizi izan zena. Kristautasunaren figura zentrala da, eta historiako pertsonarik esanguratsuena dela esaten dute iturri askok. Kristau gehienek sinisten dute Jainko Semearen gizakundea dela eta Itun Zaharrak profetizatzen zuen mesiasa edo kristoa. Antzinaroko historialari moderno ia guztiek uste dute nahiz eta Jesus historikoaren bilaketak ez duen adostasun handirik lortu dagokionez, zein Jesusek Biblian duen irudiak Jesus historikoa zein mailatan erretratatzen duenaren inguruan. Jesus galilear judu bat izan zen, Joan Bataiatzaileak bataiatu ostean hasi zuena. egin zuen, eta askotan "errabino" deitu zuten. Jesusek bere inguruko juduekin eztabaidatu zuen Jainkoa gurtzeko moduaz, sendaketak egin zituen, parabolen bidez irakatsi zuen eta jarraitzaileak bildu zituen. Atxilotu zuten eta sanedrinaren aurrera eraman zuten, berriro itzuli zuten Erromako gobernuaren eskuetara eta gurutziltzatu zuten Pontzio Pilatosen aginduz. Bere heriotzaren ostean, bere jarraitzaileek pentsatu zuten hildakoen artetik itzuli zela, eta sortu zuten komunitateak ebentualki osatu zuen. urtero abenduaren 25ean ospatzen da (edo urtarrileko hainbat datetan ekialdeko elizetan) Gabon egun gisa. Bere gurutziltzaketa Ostiral Santuan oroitzen da eta berpizkundea Pazkoan. Munduko leku gehienetan erabiltzen den "AD" egutegia, latinezko Anno Dominitik ("Jaunaren urtean") edo beste batzuetan erabiltzen den "K. o" (Kristo ondorengo) Jesusen jaiotzaren ustezko dataren arabera definitzen da. Kristau doktrinak sinisten du Jesus Espiritu Santuak sortu zuela, Maria izeneko batetik jaio zela, mirariak egin zituela, sortu zuela, gurutziltzatuta hil zela , hildakoen artetik berpiztu zela, igo zela eta egunen batean . Kristau gehienek uste dute Jesusek gizakiari baimendu ziola Jainkoarekin berradiskidetzea. dio Jesusek Azken Judizioan bizirik zein hilik daudenak epaituko dituela bere gizakundea baino edo , Kristau eskatologian bigarren itzulerarekin lotzen den gertaera. Kristauen gehiengo oso zabalak Jesus Jainkoaren Semetzat du, Hirutasunaren hiru pertsonetatik bigarrena. kopuru txiki bat da, osorik edo zati batean, uste dutelako ez dela idazkunetan agertzen. Jesus figura garrantzitsua da mugimendu eta erlijio ez-kristauetan. Islamean Jesus (Isa gisa transliteratzen dena) Jainkoaren profeta garrantzitsutzat eta Mesias gisa dute. Musulmanek uste dute Jesusek eta birjina batetik jaio zela, baina ez dela Jainkoaren semea. Koranaren arabera, Jesusek ez zuen inoiz jainkotartasuna aldarrikatu. Musulman gehienek ez dute uste Jesus gurutziltzatu zutenik, baizik eta Jainkoak fisikoki igo zuela Zerura. Judaismoak, kontrara, ez du uste Jesus itxoiten duten Mesiasa izan zenik, argudiatzen ez zituela bete, eta ez zela ez jainkotiarra ez inoiz berpiztu. (eu)
  • Jésus de Nazareth est un Juif de Galilée, né entre l'an 7 et l'an 5 av. J.-C.. Il apparaît dans le cercle de Jean le Baptiste avant de s'engager, entouré de quelques disciples, dans une courte carrière de prédication itinérante de deux à trois ans, essentiellement en Galilée, en pratiquant guérisons et exorcismes. Il suscite engouement et ferveur, s'attirant la méfiance des autorités politiques et religieuses, avant d'être arrêté, condamné et crucifié vers l'an 30 à Jérusalem pendant la fête juive de la Pâque, sous l'administration du préfet Ponce Pilate. L'annonce de sa résurrection par ses disciples, qui le reconnaissent comme le Messie ou Christ et transmettent son histoire et ses enseignements, donne naissance au christianisme. Pour les chrétiens, Jésus-Christ est le Fils de Dieu, le Messie annoncé dans l'Ancien Testament et envoyé aux hommes pour les sauver. Dans l’islam, Jésus de Nazareth, appelé ʿĪsā, est considéré comme un prophète majeur. Le retentissement de son message, transmis par les différentes Églises chrétiennes, et les interprétations auxquelles il a donné lieu, ont influencé différentes cultures et civilisations au cours de l'Histoire. Il a inspiré une importante production théologique, littéraire et artistique. Sa naissance est prise comme origine conventionnelle des calendriers julien — depuis le VIe siècle — et grégorien, et le dimanche, devenu jour de repos hebdomadaire en célébration de sa résurrection, adopté au-delà de la chrétienté. Cette importance contraste avec la brièveté de sa prédication et le peu de traces historiques conservées à son sujet, essentiellement au travers de la littérature néotestamentaire. Ainsi, lorsqu'il aborde la question de Jésus de Nazareth, l'historien « sait qu'il n'est nullement en mesure de révéler ce qui a vraiment été fait ou ce qui a vraiment été dit par ce personnage ». (fr)
  • Kristus (bahasa Yunani Kuno: Χριστός, Khristós, berarti 'yang diurapi') adalah terjemahan untuk bahasa Ibrani מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), Mesias, dan dipakai sebagai gelar untuk Yesus di dalam Perjanjian Baru. Pengikut Yesus disebut sebagai orang Kristen (dari kata sifat bahasa Belanda Christen, pengikut Kristus) pertama kalinya di dalam Kisah 11:26, karena mereka percaya bahwa Yesus adalah sang Mesias yang dinubuatkan di dalam Alkitab Ibrani – oleh karena itu pengikut Yesus menyebut Yesus sebagai Yesus Kristus, yang berarti Yesus, "sang Khristós", berarti "Yesus, Yang Diurapi". Dalam pemakaian umum – bahkan di kalangan sekuler – "Kristus" biasanya disinonimkan dengan Yesus orang Nazaret. Oleh kebanyakan orang Yahudi (Yesus sendiri adalah seorang rabi Yahudi), Yesus tidak dianggap sebagai Mesias mereka. Bahkan Injil Kanonikal mencatat tentang beberapa peristiwa "Penolakan atas Yesus. Walaupun demikian orang-orang Kristen Nicea menunggu Kedatangan Kedua Yesus Kristus yang akan menggenapi sisa nubuatan Mesias Kristen. Bidang teologi Kristen yang mempelajari tentang hakikat dan kehidupan Yesus Kristus disebut sebagai Kristologi, seperti yang tercatat dalam keempat Injil dan surat-surat di dalam Perjanjian Baru. (in)
  • Jésus-Christ (prononcé [ʒezykri] ou [ʒezykrist]), le Christ ou simplement Christ est le nom donné par l'ensemble des chrétiens à Jésus de Nazareth, qu'ils considèrent comme le Messie (χριστός / Christos en grec ancien), « l’oint du Seigneur » annoncé par l'Ancien Testament du judaïsme, mort et ressuscité pour le salut des hommes. La plupart des chrétiens reconnaissent Jésus-Christ comme le Fils unique de Dieu et comme l'une des trois personnes du Dieu trinitaire. Sa mère est la Vierge Marie. Ce n'est qu'à partir des recherches critiques du XIXe siècle que les historiens ont peu à peu dissocié Jésus-Christ, la figure religieuse, et Jésus de Nazareth, le personnage historique. Les musulmans reconnaissent Jésus de Nazareth en tant qu'un éminent prophète de Dieu sous le nom ʿĪsā. (fr)
  • Yesus sebagai tokoh dalam sejarah merujuk kepada upaya rekonstruksi kehidupan Yesus dari Nazaret, berdasarkan metode historis, termasuk analisis kritikal Alkitab terhadap naskah-naskah Injil sebagai sumber utama biografi-Nya, diiringi dengan pertimbangan konteks sejarah dan budaya di tempat Ia pernah hidup. Dengan menggunakan sumber-sumber non-Alkitab, para sejarawan berusaha merekonstruksi bahwa Yesus adalah: guru/rabi Yahudi yang memiliki sekelompok pengikut dari Galilea, dan setelah beberapa tahun masa pelayanannya, disalibkan oleh pemerintah Romawi di Provinsi Iudaea pada masa Pontius Pilatus menjabat sebagai gubernur. Rekonstruksi ini dibedakan dari sekadar bertanya "Apakah Yesus pernah ada?", karena sudah diterima kenyataan bahwa Yesus memang pernah ada, meskipun terdapat spektrum pendapat yang luas seberapa dekatnya figur "Yesus" yang diperkenalkan oleh gerakan Kristen mula-mula dengan kenyataan "Yesus sebagai tokoh dalam sejarah". Upaya rekonstruksi ini dilakukan dengan berbagai agenda, mulai dari mereka yang bermaksud memastikan pandangan Kristen mengenai Yesus, maupun yang berusaha menolak Kekristenan, atau yang berharap untuk mempelajari kehidupan Yesus dengan harapan mengubah sebab musabab sosial. Pada abad ke-21, pendekatan "maximalist" dari abad ke-19 yang menerima semua isi Injil, maupun kecenderungan "minimalist" di awal abad ke-20 yang sama sekali menolak Injil, keduanya ditinggalkan dan para ilmuwan mulai berfokus pada apa yang menurut sejarah memungkinkan dan menguatkan mengenai kehidupan Yesus. (in)
  • Yesus (bahasa Yunani: Ἰησοῦς Iesous; kr. 4 SM sampai 30–33 M; Arab: يسوع; Ibrani: יֵשׁוּעַ), juga disebut sebagai Yesus dari Nazaret atau Yesus Kristus, adalah tokoh sentral Kekristenan. Menurut ajaran sebagian besar denominasi Kristen, Yesus dipandang sebagai Putra Allah (Anak Allah). Umat Kristen meyakini bahwa Yesus adalah Mesias (atau Kristus, Yang Diurapi) yang dinantikan. Hampir semua akademisi antikuitas modern setuju bahwa Yesus ada secara historis, dan para sejarawan menganggap bahwa Injil Sinoptik (Matius, Markus, dan Lukas) adalah sumber-sumber terbaik untuk meneliti historisitas Yesus. Kebanyakan akademisi sepakat bahwa Yesus adalah orang Galilea, rabi Yahudi yang mewartakan pesannya secara lisan, dibaptis oleh Yohanes Pembaptis, dan disalibkan sesuai perintah Prefek Romawi Pontius Pilatus. Menurut pandangan aliran-aliran utama saat ini, Yesus adalah seorang pewarta apokaliptik dan pendiri suatu gerakan pembaruan di dalam Yudaisme, kendati beberapa akademisi terkemuka berpendapat bahwa Yesus bukanlah apokaliptik. Setelah kematian Yesus, para pengikutnya percaya bahwa Yesus bangkit dari kematian, dan komunitas yang mereka bentuk kemudian menjadi Gereja Kristen. Era kalender yang paling umum, disingkat "M" (Masehi) dalam bahasa Indonesia atau disingkat "AD" dari bahasa Latin "Anno Domini" ("dalam tahun Tuhan kita"), didasarkan pada kelahiran Yesus. Kelahiran Yesus dirayakan setiap tahun pada tanggal 25 Desember (atau beragam tanggal pada bulan Januari di dalam beberapa gereja timur) sebagai suatu hari raya yang dikenal sebagai Natal. Umat Kristen percaya bahwa Yesus memiliki suatu "signifikansi yang unik" di dunia. Doktrin-doktrin Kristen mencakup keyakinan bahwa Yesus dikandung oleh Roh Kudus, dilahirkan dari seorang perawan bernama Maria, melakukan berbagai mukjizat, mendirikan Gereja, mati karena penyaliban sebagai kurban untuk penebusan, bangkit dari kematian dan naik ke Surga, serta akan datang kembali ke bumi. Sebagian besar umat Kristen percaya bahwa Yesus memungkinkan manusia untuk didamaikan dengan Allah. Pengakuan Iman Nicea menegaskan bahwa Yesus akan menghakimi orang mati baik sebelum atau setelah kebangkitan tubuh mereka, suatu peristiwa yang juga dikaitkan dengan Kedatangan Kedua Yesus di dalam eskatologi Kristen; walaupun beberapa kalangan meyakini peranan Yesus sebagai juru selamat memiliki kepentingan yang lebih sosial atau eksistensial daripada akhirat, dan beberapa teolog terkenal telah mengemukakan bahwa Yesus akan membawa suatu rekonsiliasi universal. Sebagian terbesar dari kalangan Kristen menyembah Yesus sebagai penjelmaan dari Allah Putra, pribadi kedua dalam satu Trinitas Ilahi. Beberapa kelompok Kristen menolak Trinitarianisme, baik sebagian ataupun seluruhnya, karena mereka menganggapnya tidak selaras dengan kitab suci. Dalam Islam, Yesus (umumnya ditransliterasikan sebagai Isa) dipandang sebagai Al-Masih (Mesias) dan salah satu nabi Allah yang penting. Menurut umat Muslim, Yesus merupakan seorang pembawa kitab suci dan dilahirkan dari seorang perawan, namun bukan Putra Allah. Bagi sebagian besar kalangan Muslim, Yesus tetapi secara jasmani diangkat ke Surga oleh Allah. Yudaisme menolak keyakinan bahwa Yesus adalah Mesias yang dinantikan, dengan alasan bahwa kematian Yesus di kayu salib menandakan bahwa ia ditolak oleh Allah dan kebangkitannya adalah suatu legenda Kristen. (in)
  • Il Gesù storico è l'intenzione accademica di ricostruire la figura di Gesù di Nazaret utilizzando i moderni metodi della ricerca storica, attraverso l'analisi critica dei testi antichi, in particolare dei vangeli canonici in quanto fonti primarie della sua biografia, insieme al confronto con il contesto storico e culturale in cui Gesù condusse la sua vita. Il "Gesù storico" è un prodotto specifico della modernità, sorto sia dall'esigenza di approfondire la conoscenza storica, sia dal bisogno di adattare le possibili letture della figura del nazareno a nuovi modelli culturali. L'avvio della moderna ricerca storica su Gesù viene comunemente fatto risalire alla fine del XVIII secolo, con la pubblicazione degli studi di Reimarus, e si è quindi articolata in più fasi (cfr. Storiografia su Gesù). Secondo l'opinione oggi generalmente accettata dagli accademici, basata sulla lettura critica dei testi che lo menzionano, Gesù di Nazaret fu un predicatore giudaico che visse agli inizi del I secolo nelle regioni di Galilea e Giudea, crocifisso a Gerusalemme intorno all'anno 30 sotto il governo di Ponzio Pilato. Le informazioni reperibili sulla vita di Gesù sono contenute soprattutto nei vangeli sinottici, scritti all'incirca 30-40 anni dopo la sua morte, sebbene vi siano difficoltà di accordo tra gli studiosi e gli storici sui metodi d'indagine e sulla quantità e qualità di dati che possono effettivamente emergere da questi manoscritti. Non hanno riscontro nella ricerca storica le tesi, minoritarie ed estranee al mondo accademico, secondo cui Gesù sarebbe solo un mito. (it)
  • Gesù di Nazaret (Betlemme, 7 a.C.-1 a.C. – Gerusalemme, 26-36) è il fondatore e la figura centrale del Cristianesimo, religione che lo riconosce come il Cristo (Messia), figura ancora attesa dalla tradizione ebraica, e Dio fatto uomo.Durante gli ultimi anni della sua vita, Gesù ha svolto l'attività di predicatore, guaritore ed esorcista in Galilea e nella provincia romana della Giudea, nella regione storica della Palestina. Gesù è un adattamento del nome aramaico יֵשׁוּעַ (Yeshua in italiano Giosuè), che significa "YHWH è salvezza" o "YHWH salva". Secondo la tradizione cristiana, le principali fonti testuali relative a Gesù sono i quattro vangeli canonici (Matteo, Marco, Luca e Giovanni). Per quanto concerne le ricerche storiche sulla sua vita le principali fonti si trovano nel Nuovo Testamento, in particolare nelle Lettere di Paolo e nei vangeli sinottici, fonti che hanno trovato alcuni interessanti riscontri in ritrovamenti e studi archeologici. Gli ultimi secoli hanno visto infatti lo sviluppo di ricerche volte a valutare l'attendibilità storica dei vangeli, inclusi gli elementi soprannaturali e miracolosi, sia a ricostruire il profilo del Gesù storico. I vangeli narrano la nascita di Gesù da Maria vergine, la predicazione focalizzata sull'annuncio del Regno dei Cieli e sull'amore al prossimo e realizzata con discorsi e parabole accompagnati da miracoli; narrano infine la sua passione, morte in croce, risurrezione e ascensione al cielo. I vangeli e gli altri scritti del Nuovo Testamento identificano Gesù con il Messia e il Figlio di Dio. Le neotestamentarie Lettere di Paolo esaltano il valore salvifico della sua morte e risurrezione. Per le principali confessioni religiose cristiane è la seconda persona della Trinità, assieme al Padre e allo Spirito Santo e "vero Dio e vero uomo". Dai vangeli appare come la predicazione e l'operato di Gesù abbiano riscosso nella società ebraica coeva un successo limitato e circoscritto territorialmente ma che ha, secondo le fonti canoniche, raggiunto vari strati della società. Il breve periodo della sua predicazione si concluse con la morte in croce, richiesta, secondo i vangeli, dalle autorità ebraiche del Sinedrio, ma irrogata dall'autorità di Roma (che riservava agli schiavi una tale sorte), su decisione finale del prefetto romano Ponzio Pilato. Dopo la morte, i seguaci di Gesù ne sostennero la risurrezione e diffusero il messaggio della sua predicazione, facendone una delle figure che hanno esercitato maggiore influenza sulla cultura occidentale. Secondo il punto di vista ebraico, Gesù è stato un predicatore itinerante, ma non il Messia atteso; non era Figlio di Dio, non ha compiuto miracoli e, dopo la morte in croce, non è risorto né asceso al cielo. La visione islamica della figura di Gesù lo presenta come uno dei maggiori profeti venuti prima di Maometto; nacque verginalmente, compì dei miracoli (per volere divino), non morì, ascese al Cielo, deve tornare alla fine dei tempi quando sconfiggerà l'anticristo, ma non era Dio che, secondo la sūra CXII, "non ha generato né fu generato". Molti movimenti religiosi contemporanei hanno elaborato una propria interpretazione, eterodossa e anche originale, su Gesù. (it)
  • Cristo (dal greco Χριστός, Christós) è la traduzione greca del termine ebraico mašíakh (מָשִׁיחַ, "unto"), dal quale proviene l'italiano messia. Il significato di questo titolo onorifico deriva dal fatto che nell'antico Medio oriente re, sacerdoti e profeti venivano solitamente scelti e consacrati tramite l'unzione con oli aromatici. (it)
  • イエス・キリスト(紀元前6年ないし紀元前4年ごろ - 紀元後30年ごろ、ギリシア語: Ίησοῦς Χριστός)は、ギリシア語で「キリストであるイエス」、または「イエスはキリストである」という意味である。すなわち、キリスト教においてはナザレのイエスをイエス・キリストと呼んでいるが、この呼称自体にイエスがキリストであるとの信仰内容が示されている。イエスの存在については1世紀の歴史家がその著作の中で言及している。 本項では、ナザレのイエスについてのキリスト教における観点とその他について述べる。 かつてのカトリック教会では、イエスは「イエズス」と日本語で表記されていた。 (ja)
  • ナザレのイエス(ヘブライ語: יְהוֹשֻׁעַ/יֵשׁוּעַ הַנָּצְרִי‎, ‎Yĕhôshúʿa/Yēšūă‘ Hannāṣrî, 古典ギリシア語: Ἰησοῦς ὁ Ναζαρηνός, Iēsūs ho Nazarēnos, 古典ラテン語: Iesus Nazarenus)または史的イエス、歴史的イエス(英語: historical Jesus, 紀元前6年から紀元前4年頃 - 紀元後30年頃)は、紀元1世紀にパレスティナのユダヤの地、とりわけガリラヤ周辺で活動したと考えられている人物である。存在についてはフラウィウス・ヨセフス、タキトゥス、スエトニウスなどの近い時代の歴史家がその著作の中で言及している。 「ナザレの」とは『福音書』と『使徒言行録』でイエスが「ナザレのイエス」と呼ばれていることによる。イエスという名は当時めずらしくなく、姓の風習もなかったため、しばしば出身地を含めた呼び方で区別されていた。キリスト教においてはイエス・キリストと呼ばれる。 (ja)
  • キリストは、ヘブライ語のメシア(מָשִׁיחַ)のギリシア語訳 Χριστος (Khristos クリストス、フリストス)からの、日本語における片仮名表記。基督、クリスト、クライスト、ハリストスとも表記される。 本項ではキリスト教における語彙「キリスト」の語義・意義について述べる。 (ja)
  • 그리스도, 크리스트, 크라이스트 또는 기독(基督)은 크리스토스(고대 그리스어: Χριστός 크리스토스[*]→기름 부음을 받은)에서 온 말로 70인역에서 히브리어의 메시아(히브리어: מׇשִׁיחַ 마쉬아흐→기름 부음을 받은, 히브리어: מׇשִׁחַ 마쉬아흐, 고대 그리스어: Μεσσίας 맛시아스[*])를 옮기는 데 처음 사용했다. 기름 부음은 아벨의 제사에 기름을 사용한 데 기인한다. 그리스도는 기독교 신약성경에서 예수를 대표하는 제목으로 사용한다. 기독교 영향에 따라 일반적으로 그리스도는 나자렛 예수와 동의어로 간주한다. 그러나 그리스도의 실제적 의미는 고대 그리스어: Χρίω 크리오[*]→기름 붓는다에서 온 단어로, '기름 부음을 받은 자'라는 뜻이다. 일반적으로 알려지지 않은 것은 그리스도는 기름 부음을 주는 자라는 뜻을 함께 가지고 있다. 예수를 하나님으로 여긴다. 예수가 타나크(기독교인들은 '구약'이라고 함)에서 예언된 그리스도, 또는 메시아라는 것을 믿는 종교인 기독교의 '기독'은 그리스도를 한자로 음역한 것이며, 기독교인을 뜻하는 말인 크리스천은 같은 뜻의 영어: Christian을 한글로 표기한 것이다. 대부분의 유대인들은 예수를 메시아로 인정하지 않고 언젠가 올 메시아를 기다리고 있다. 기독교인들은 대체로 예수가 언젠가 재림하여 남은 을 실현한다고 믿는다. 그래서 유대교와 기독교를 같은 종교로 보는 견해도 있다. 유대교에서 기다리는 그리스도와 재림예수는 같다고 보고 있다. (ko)
  • 예수(히브리어: ישוע, 아랍어: يسوع/عيسى, 기원전 1세기 말 ~ 기원후 30년 / 33년 추정) 또는 나사렛 예수는 기원후 1세기에 활동한 유대인 설교자이자 종교 지도자이고, 기독교의 중심 인물이자 유일신이다. 자신의 제자들이 33년 이후에 저술한 신약성경에 수록된 문서에서 고대 사회에서 왕을 부르는 호칭이었던 '신의 아들'이라고 말하며 제사장, 바리새파, 서기관 등 당시 권위있는 자와 다른 가르침과 현실에서 일어날 수 없는 어떤 기적의 사건으로 말미암아 과부, 고아, 병든 사람 등 소외 계층을 중심으로 대중적인 존경을 한 몸에 받았으나 이에 위협을 느낀 권세가들이 유대인을 선동하여 '자칭 유대인의 왕'(고대 이스라엘에서 자신들을 구원할 왕으로서 메시아를 갈망)이라는 죄목으로 십자가형에 처해졌다. 예수의 죽음 이후 사도들을 중심으로 만들어진 기독교를 믿는 사람들은 예수가 구약성경에서 말하는 메시아라고 하면서 인류의 죄를 구원하기 위해 사람의 몸으로 태어난 유일신의 아들이자 살아있는 유일신 그 자체로 믿으며 예수 그리스도라고 부른다. 오늘날 고대학자들은 예수에 대해 예수의 역사적 실존을 인정하는 부분과 이에 대립하여 예수가 신화적인 존재라는 신화적 예수론으로 나뉜다. 역사적 예수 탐구 과정에서 복음서의 역사적 신뢰성과 성경에 묘사된 예수가 역사적 예수를 반영하는 지에 대해서는 의견이 분분하다. 예수는 갈릴리 유대인으로, 선지자 요한으로부터 침례를 받고 자신만의 공생애를 시작했다. 예수는 구전 복음을 했고, "랍비"라고 자주 불렸다. 예수는 신을 가장 잘 따르는 것에 대해 동료 유대인들과 토론했고, 비화를 가르쳤으며, 지지자들을 모았다. 예수는 산헤드린에 체포되어 재판을 받았고, 로마 정부에 인도되어 유대인 군중이 거세게 압박하는 가운데 유대 총독 폰티우스 필라투스의 명령으로 십자가형을 당했다. 예수의 죽음 이후, 예수의 지지자들은 예수가 죽음에서 부활했다고 믿었고, 지지자들이 형성한 공동체는 초기 기독교가 되었다. 기독교는 "예수는 성자이며, 처녀였던 마리아의 아들이고, 기적을 행하며, 교회를 창립하고, 하고 인간을 속죄하기 위해 십자가형을 받고 죽은 가운데서 부활한 이후 가르침을 믿으며 천국으로 간 이후 언젠가 재림할 것"이라는 것을 교리로 삼고 있다. 대부분의 기독교인은 예수가 신으로부터 사람들을 구원하는 존재라고 믿는다. 니케아 신경은 예수가 삶과 죽음을 판단한다고 단언하고 있다. 기독교인은 예수를 신으로 숭배하며, 삼위일체 중 제2위인 성자로 보고 있다.(예수 그리스도 후기성도 교회, 몰몬는 삼위 삼체로 인정하고 있다) 예수가 태어난 것으로 알려진 12월 25일은 기독교 문화권을 중심으로 크리스마스로 기념되고 있으며, 예수의 희생은 성금요일로, 예수의 부활은 부활절로 기린다. 오늘날 세계 각국이 공통적으로 사용하는 연호인 서력기원은 라틴어 "anno Domini"에서 유래되어 예수가 태어난 해로 추정되는 시점을 기원으로 하며, 예수가 태어나기 이전은 기원 전(Before Christ) BC라고 한다. 임시정부가 수립된 1919년을 기원으로 하다 단기로 바꿨던 대한민국은 1962년 1월 1일부터 서력기원을 사용하고 있다. 예수는 기독교 이외의 종교에서도 찾아볼 수 있다. 이슬람교 속 예수는 이라는 이름으로 불리고 있으며, 신의 중요한 예언자이자 메시아로 여겨진다. 무슬림도 예수가 처녀로부터 태어났다고 보지만 신이나 신의 아들로 여기지는 않는다. 쿠란에서는 예수가 신성하다고 주장한 적이 없음을 기록했다. 대부분의 무슬림들은 예수가 십자가형을 당했다는 것을 믿지 않지만, 예수의 육체가 신에 의해 천국으로 올라갔다고 믿는다. 대조적으로 유대교에서는 예수가 유대인들이 기다리던 메시아라는 믿음을 거부하며 메시아의 조건을 충족하지 못했고, 신성함이나 부활 또한 믿지 않는다. (ko)
  • 역사적 예수(Historical Jesus, 歷史的 - )는 1세기 팔레스타인에서 살았던 나사렛의 예수에 관하여 자유주의 신학자들이 "신약성경에 나타난 예수상은 계몽된 이성으로는 믿을 수 없기 때문에 실제 역사적으로 있었던 예수상을 찾자"고 하여 신앙과는 분리된 예수에 관한 역사비평 방법(critical historical methods)을 사용한 연구주제다. 논구 운동은 슈바이처의 박사학위 논문인 <역사적 예수에 대한 탐구>(영문 번역판 The Quest of the Historical Jesus)가 있으며 이러한 그리스도론은 근대 서구 신학계에서 자유주의 신학에 영향을 주었던 17-18세기 유럽의 합리주의와 계몽주의의 역사비평주의 영향으로 등장하였다. 교리적 그리스도’(케리그마(Kerygma)의 그리스도)가 사도신조, 니케아신조 등 신조(信經, Creed) 또는 복음서 저자들의 신학으로 해석한 기독교 교리적 그리스도이지만, 역사적 예수는 역사 속에서 살았던 인물로서 예수의 삶을 주목하여 바라본 예수를 말한다. 다시 말해, 1세기 팔레스타인에서 역사적 인물로 실재했던 ‘예수’가 누구인지를 밝히려고 시도하는 연구다. 이러한 재구성은 그의 생애에 관한 1차 사료인 복음서 본문에 대한 성서 비평적 분석에 그 기초를 두고 있으며, 그가 살았던 당시 역사적이고 문화적인 맥락을 연구하고 있다. 신약성경에 따르면, 역사적 예수는 로마 제국 식민지였던 갈릴리라는 가난한 사람들이 모여사는 고장에서 목사라는 직업을 가진 유대인으로 제2성전 시대 후기 유대교에 메시아적이고 묵시적인 기대가 있던 시기에 살았다. 예수는 세례 요한이 처형 당한 이후 "종말론적인 예언자이자 자율적인 윤리 교사"로 보일 수 있는 행동으로 2-3년간 활동하였다. 예수는 놀랍고 독창적인 비유를 말했고, 그 가운데 많은 게 다가오는 하나님 나라에 관한 것이었다. 이후 예루살렘으로 향했고, 그곳에서 '거룩한 성전'을 더럽히는 환전상과 제물로 쓰일 비둘기 등의 동물과 판매상을 쫓아내는 '성전정화 사건'을 일으켰다. 이때는 유월절로 예루살렘에서 정치적이고 종교적인 갈등이 고조된 시기였다. 성전 경비병 (사두개파로 추정)이 체포했고, 재판에 회부된 이후 헤롯 왕 등이 로마 총독인 폰티우스 필라투스에게 넘겨 십자가형에 처했다. 예수가 시작한 운동은 처형되어 죽은 이후에도 살아남았고, 동생 야고보와 사도들은 "예수가 부활했다"고 주장했다. 이후 이 운동은 랍비 유대교에서 분리해 초기 기독교로 발전하였다. (ko)
  • Dit artikel over de traditioneel-christelijke benadering behandelt Jezus (Oudgrieks: Ἰησοῦς) zoals hij in de (orthodox-christelijke) traditie van het christendom wordt gezien, namelijk dat hij de Zoon van God is en daarmee deel uitmaakt van de goddelijke drie-eenheid. In de traditioneel-christelijke benadering wordt Jezus aangeduid als Jezus Christus; soms ook als Jezus de Messias. (nl)
  • Jezus historyczny – termin, który odnosi się do prób naukowej rekonstrukcji życia Jezusa na podstawie metod stosowanych przez historyków, w tym krytycznej analizy tekstów ewangelicznych jako podstawowego źródła dla biografii historycznego Jezusa, z uwzględnieniem kontekstu historycznego i kulturowego, w którym żył. (pl)
  • Jezus van Nazaret(h) (Aramees ישוע Jesjoea of Jesjoe`, Grieks Ἰησοῦς; Nazareth (?), ca. 5 v.Chr. - Jeruzalem, ca. 30 n.Chr.) was een Joodse profeet. Vanaf ongeveer 28 n.Chr. trad hij op in Galilea en Judea. Op bevel van de Romeinse prefect Pontius Pilatus werd hij in 30 (of 33) n.Chr. door Romeinse soldaten gekruisigd. (nl)
  • Jezus Chrystus (ur. ok. 8–4 p.n.e. w Betlejem, zm. ok. 30 lub 33 n.e. w Jerozolimie) – cieśla i kaznodzieja z rzymskiej prowincji Judea, centralna postać religii chrześcijańskiej, w wierzeniach większości chrześcijan uznawany jest za Boga (jako Syn Boży, współistotny Bogu Ojcu) i człowieka. Według Nowego Testamentu (części Biblii) urodził się w żydowskiej rodzinie jako syn Marii poślubionej Józefowi. Jako dorosły przyjął chrzest z rąk Jana Chrzciciela. Następnie nauczał (uznając przykazanie miłości za najważniejsze) i gromadził wokół siebie uczniów (najbliższych nazwano apostołami), dokonując w tym czasie cudów. Po przyjeździe do Jerozolimy został powitany z entuzjazmem przez mieszkańców. To, co twierdził, zwłaszcza nazywając się Mesjaszem, spowodowało wrogość faryzeuszy i saduceuszy. Jezus przepowiedział swój los podczas Ostatniej Wieczerzy, kiedy ustanowił sakrament Eucharystii. Zdradzony tej samej nocy przez jednego z uczniów, Judasza, został pojmany i postawiony przed religijnym sądem żydowskim, który uznał go za winnego bluźnierstwa. Wydany został w ręce rzymskiego namiestnika Poncjusza Piłata, który pod naporem żydów skazał go na śmierć przez ukrzyżowanie. Jezus umarł na krzyżu, jednak trzeciego dnia po złożeniu jego zwłok w kamiennym grobie zmartwychwstał, a następnie przez 40 dni spotykał się ze swoimi uczniami, tłumacząc sens swojej męczeńskiej śmierci i zmartwychwstania, po czym wstąpił do nieba. Wydarzenia opisane przez Ewangelie budzą spory naukowców, zaś inne religie postrzegają postać Jezusa w różny sposób, nie przyznając mu tak wielkiego znaczenia jak chrześcijaństwo. (pl)
  • Jesus (em hebraico: ישוע/ יֵשׁוּעַ; transl.: Yeshua; em grego: Ἰησοῦς; transl.: Iesous), também chamado Jesus de Nazaré (n. 7–2 a.C. – m. 30–33 d.C.) é a figura central do cristianismo e aquele que os ensinamentos de maior parte das denominações cristãs, além dos judeus messiânicos, consideram ser o Filho de Deus. O cristianismo e o judaísmo messiânico consideram Jesus como o Messias aguardado no Antigo Testamento e referem-se a ele como Jesus Cristo, um nome também usado fora do contexto cristão. Praticamente todos os académicos contemporâneos concordam que Jesus existiu realmente, embora não haja consenso sobre a confiabilidade histórica dos evangelhos e de quão perto o Jesus bíblico está do Jesus histórico. A maior parte dos académicos concorda que Jesus foi um pregador judeu da Galileia, foi batizado por João Batista e crucificado por ordem do governador romano Pôncio Pilatos. Os académicos construíram vários perfis do Jesus histórico, que geralmente o retratam em um ou mais dos seguintes papéis: o líder de um movimento apocalíptico, o Messias, um curandeiro carismático, um sábio e filósofo, ou um reformista igualitário. A investigação tem vindo a comparar os testemunhos do Novo Testamento com os registos históricos fora do contexto cristão de modo a determinar a cronologia da vida de Jesus. Quase todas as linhas cristãs acreditam que Jesus foi concebido pelo Espírito Santo, nasceu de uma virgem, praticou milagres, fundou a Igreja, morreu crucificado como forma de expiação, ressuscitou dos mortos e ascendeu ao Céu, do qual regressará. A grande maioria dos cristãos venera Jesus como a encarnação de Deus, o Filho, a segunda das três pessoas na Santíssima Trindade. Alguns grupos cristãos rejeitam a Trindade, no todo ou em parte. No contexto islâmico, Jesus (transliterado como Isa) é considerado um dos mais importantes profetas de Deus e o Messias. Para os muçulmanos, Jesus foi aquele que trouxe as escrituras e é filho de uma virgem, mas não é divino, nem foi vítima de crucificação. O judaísmo rejeita a crença de que Jesus seja o Messias aguardado, argumentando que não corresponde às profecias messiânicas do Tanakh. (pt)
  • O termo Jesus histórico refere-se a uma tentativa de reconstruções acadêmica do século I da figura de Jesus de Nazaré. Estas reconstruções são baseadas em métodos históricos, incluindo a análise crítica dos evangelhos canônicos como a principal fonte para sua biografia, juntamente com a consideração do contexto histórico e cultural em que Jesus viveu. A pesquisa sobre o Jesus histórico teve início no século XVIII e se desenvolveu, até os nossos dias, em três ondas, preocupadas emreconstruir os fatos históricos e a pessoa humana de Jesus, que ficavam como que escondidos atrás das afirmações dogmáticas e de fédas Igrejas. Tal busca teve como premissa uma mentalidade racionalística, que acredita poder reconstruir a verdade histórica relacionada a Jesus por meio da razão, e foi impulsionada pela descoberta da estratificação e fragmentação dos textos bíblicos e sua consequente classificação. Um aspecto fundamental dessa busca é tentar inserir Jesus no contexto histórico-sociocultural do judaísmo do século I na Palestina, por meio do estudo de fontes canônicas, apócrifas e pseudepigráficas que lançaram novas luzes sobre a complexidade da religião e da sociedade judaica daquela época. A busca pelo Jesus histórico se apoia na literatura bíblica e extra-bíblica do século I; nas descobertas arqueológicas; nos estudos sociológicos e historiográficos; para reconstruir e entender o contexto histórico, sociológico e religioso do tempo de Jesus, tentando entender e imaginar o impacto de sua pessoa e de sua mensagem dentro deste mesmo contexto, portanto, parte-se do pressuposto que Jesus deve ser lido dentro do contexto da Galileia daquela época. (pt)
  • Cristo é o termo usado em português para traduzir a palavra grega Χριστός (Khristós) que significa "Ungido". O termo grego, por sua vez, é uma tradução do termo hebraico מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), transliterado para o português como Messias. A palavra geralmente é interpretada como o sobrenome de Jesus por causa das várias menções a "Jesus Cristo" na Bíblia. A palavra é, na verdade, um título, daí o seu uso tanto em ordem direta "Jesus Cristo" como em ordem inversa "Cristo Jesus", significando neste último O Ungido, Jesus. Os seguidores de Jesus são chamados de cristãos porque acreditam na doutrina de Jesus, o Cristo, ou Messias, sobre quem falam as profecias da Tanakh (que os cristãos conhecem como Antigo Testamento). A maioria dos judeus rejeita essa reivindicação e ainda espera a vinda do Cristo (ver Messianismo judaico). A maioria dos cristãos espera pela Segunda vinda de Cristo quando acreditam que Ele cumprirá o resto das . A expressão "Jesus Cristo" surge várias vezes nos escritos gregos da Bíblia, no Novo Testamento, e veio a tornar-se a forma respeitosa como os cristãos se referem a Jesus, Homem Judeu que, segundo os evangelhos, nasceu em Belém da Judeia e passou a maior parte da sua vida em Nazaré, na Galileia, sendo por isso chamado, às vezes, de Jesus de Nazaré ou Nazareno. O título Cristo, portanto, confere uma perspectiva religiosa à figura histórica de Jesus. A área da teologia cujo foco é a identidade, vida, e ensinamentos de Jesus é conhecida como Cristologia. Khristós no grego clássico poderá significar coberto em óleo, sendo assim uma translação literal de Messias. (pt)
  • Христо́с (др.-греч. Χριστός от др.-греч. χρῖσμα, χρῖμα, χρῖσματος — «мазь, масло, пома́зание») — букв. «помазанник». Это перевод еврейского слова מָשִׁיחַ (Маши́ах). В современном использовании термин обычно относится к Иисусу Христу. «Иисус Христос» означает «Иисус помазанник». (ru)
  • Иису́с Христо́с (греч. Ἰησοῦς Χριστός; церк.-слав. і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ), или Иису́с из Назаре́та — в христианстве центральная личность и предсказанный в Ветхом Завете Мессия, ставший искупительной жертвой за грехи людей. Основными источниками информации о жизни и учении Иисуса Христа являются Евангелия и другие книги Нового Завета. Сохранились свидетельства о нём и у нехристианских авторов I—II веков (см. Историчность Иисуса Христа). Согласно христианскому Никео-Цареградскому Символу веры, Христос является Сыном Божьим, единосущным (то есть, одной природы) с Отцом, Богом (Ин. 20:28; Деян. 20:28; Рим. 9:5), воплощённым в человеческой плоти. Согласно Афанасьевскому Символу веры, Иисус Христос является вторым лицом (ипостасью) Троицы. Догмат о Троице принят большинством христианских конфессий, за исключением некоторых групп и направлений с антитринитарным учением. В Никео-Цареградском Символе веры утверждается, что Христос умер ради искупления человеческих грехов, а затем воскрес из мёртвых, вознёсся на небеса и придёт второй раз, чтобы судить живых и мёртвых. Другие христианские убеждения включают непорочное зачатие Иисуса, творение чудес и пр. Личность Христа вызывает большое количество споров как на академическом, так и на бытовом уровнях. Дискуссии ведутся относительно самого факта существования Иисуса, хронологии его жизни, его социального положения и культурной среды, проповедуемых им идей и их значения для человечества. Теологи выдвигают конкурирующие (или дополняющие друг друга) описания Иисуса как ожидаемого Мессии, как лидера апокалипсического движения, как странствующего мудреца, как харизматического целителя и как основателя независимого религиозного движения. Ортодоксальный иудаизм не признаёт Иисуса ни пророком, ни Мессией. Согласно исламу, Иисус является одним из посланников Аллаха (расуль), принёсшим Инджиль (Евангелие), и чудотворцем. Иисус называется также «Мессией» (Масих, араб.), но не считается сыном Бога. Ислам учит, что Иисус живым вознёсся на небо, отвергая христианское учение о распятии и воскресении Иисуса Христа. Религиоведы и теологи, придерживающиеся точки зрения, что Иисус является реальной исторической личностью, а не мифом, утверждают, что он родился в период с 7 года до н. э. по 4 год до н. э. — умер в период с 30 по 33 год. (ru)
  • Kristus betyder den smorde, och är en titel som av de troende kristna har givits åt Jesus från Nasaret. Kristus är den latinska översättningen av grekiska Χριστός (Christós) som betyder just "den Smorde". Det är i sin tur en översättning av det hebreiska משיח Masíaḥ (Messias), arabiska المسيح, Masīḥ. I Gamla Testamentet smordes konungen (David), prästen (Aron) och ibland även profeten (Elisa). Vid smörjelsen kom den Helige Ande, enligt Bibelns berättelser, över personen. Messiasbegreppet står alltså för en mäktig person, utrustad av Gud på ett alldeles speciellt sätt. Gamla Testamentet/Tanach förutsäger på många ställen att en Messias skall komma. Förväntningarna på detta var stora. Ankomsten av Messias senare skulle bli början av de kristnas tideräkning. Jesus gick, enligt Nya Testamentet, in i dessa förväntningar och bejakade att det handlade om honom själv, även om han också stod för en gentemot sin tidsanda självständig tolkning av dem. Det som förvånade samtiden mest var tanken att Messias måste lida. Judarna avvisar fortfarande tanken på en lidande Messias och avvisar därför också Jesus som Messias. Muslimerna anser att Jesus var en stor profet, som de kallar för Isa, men även de avvisar att Jesus skulle lidit och dött på korset. Därmed avvisar de tanken på Kristi uppståndelse, för om Kristus inte har dött och uppstått för att besegra döden, då finns det automatiskt inte någon uppståndelse. Det centrala tanken i den kristna tron är inte Kristi död utan just Kristi uppståndelse. Nya Testamentets författare (traditionellt Matteus, Markus, Lukas och Johannes) accepterar Jesu anspråk på att vara Messias och ser Jesus både som konung, och präst, och profet.. Som profet undervisade han och gjorde under. Som präst frambar han sig själv som ett offer för våra synder. Som konung blev han redan då det som skulle kallas för kristna folkets regent, och en gång skall han komma åter och regera över allt, enligt Nya Testamentet. Trinitariska kristna betraktar även Jesus, efter hur han beskrivs i Nya Testamentet, som gudomlig - Gud som blivit människa. De flesta kristna betraktar honom som människornas frälsare, som räddar oss från synden och dess konsekvenser: befrielse som kommer från Gud, befrielse från lidande och död. (sv)
  • Jesus (sv. uttal /jeːsɵs/) från Nasaret, också kallad Kristus, var en i Galileen och Judeen kringvandrande judisk predikant. Enligt evangelierna i Nya Testamentet i Bibeln verkade han i omkring tre år innan han dömdes till döden genom korsfästelse, avrättades och därefter uppstod. Jesus är kristendomens centralgestalt och ses där som Guds son och den utlovade Messias (på grekiska Kristus). För de flesta kristna är Jesus även Gud-blivit-människa (se treenighetsläran). Han är en mycket betydelsefull profet inom bland annat islam och bahá'í. Jesu etiska undervisning i Bergspredikan, bland annat om kärlek till fiender, människovärde, den gyllene regeln och att "vända andra kinden till", har haft betydelse även för sekulära ideologier såsom fredsrörelsen och humanismen. Av större betydelse är hans död och berättelser om hans uppståndelse, som anses sedan den tidigaste kyrkans tro ge syndernas förlåtelse och evigt liv (se frälsning). Inom islam ses Jesus (arabiska: عيسى, vanligen translittererat som 'Īsā) som en av Guds fem viktigaste profeter, en förkunnare av Koranens budskap och en mirakelgörare. Jesus kallas också för "Messias", men islam lär inte ut att han var gudomlig. Inom judendomen har Jesus inte någon religiös funktion; man förnekar då givetvis tron att Jesus är Gud. Det finns dock ett antal medlemmar av det judiska folket som tror på Jesus (Yeshua) som Messias. Dessa kallar sig själva messianska judar, men betraktas vanligen av andra judar som konvertiter till kristendomen. Jesu födelse är utgångspunkten för den tideräkning som har störst spridning i världen idag. Nutida historiker menar dock att den tidiga kyrkan räknade fel och att Jesus förmodligen föddes senast år 4 f.Kr. (sv)
  • Истори́ческий Иису́с Христо́с — попытка реконструкции личности и биографии Иисуса Христа на основе методов и данных исторической науки. В высшей библейской критике подходы подразумевают критический анализ текстов Нового Завета с обязательным вычитанием сверхъестественного компонента (чудесное рождение, чудесные исцеления, воскрешение), а также с привлечением римских и иудейских источников того времени. Концепция исторического Иисуса нередко подвергается критике и противопоставляется как концепции догматического Иисуса (Иисус как Сын Божий и Второе Лицо Троицы), так и мифологического Иисуса (Иисус как вымышленный персонаж). Первым, кто начал поиски исторического Иисуса, был Герман Реймарус, далее этим занимались Эрнест Ренан и Альберт Швейцер. В рамках атеистических и нехристианских теорий (например, в иудаизме — Иисус бен Пантира) предполагается, что Иисус был плотничьим или даже внебрачным сыном, который родился и вырос в галилейском городе Назарете. Затем он стал учеником Иоанна Крестителя, а впоследствии начал самостоятельное служение в качестве духовного учителя (раввина) и лидера собственной религиозной организации, не покидая при этом рамок иудейского мира. Родным языком исторического Иисуса был арамейский. (ru)
  • 耶稣(约前4年-约30年/33年)(古希伯來語:יהושוע,拼為Yahushua,古希臘語:Ἰησοῦς,可拼为Iesous;東正教譯伊伊穌斯;唐朝景教譯移鼠、翳數),基督宗教的中心人物,以犹太教为基础开创了基督宗教,並被尊稱為基督或耶穌基督。 耶穌的真實性長期以來受到學界爭論。現代學界普遍認為耶穌是確實在西元三十年左右生活於今日巴勒斯坦一帶的史實人物,但是對他與基督教義中的記載是否相符仍有相當爭議。在2011年一篇回顧現代學術界狀況的文章中,巴特·葉爾曼(北卡罗来纳大学教堂山分校比較宗教學教授,不可知論者)寫道:「耶穌當然是史實人物,幾乎所有夠格的古代史學者,不論是否是基督徒,都會同意這點的。」(一名英格蘭教會的牧師與聖經學者)則說道:「有些人主張耶穌基督是教會虛構的人物、耶穌未曾存在過,對此,我必須說,我沒聽過有任何值得敬重且持批判觀點的學者依舊有這樣的主張。」 按照基督教的信仰,耶穌為三位一體的神的位格之一,稱為「聖子」或「上帝之子」。為了將人類從罪中拯救出來,祂道成肉身,降世為人為贖罪挽回祭,成為《舊約聖經·撒迦利亞書》中所預言的彌賽亞(天主教思高譯本譯為“默西亞”),就是「受膏者」,神所膏的君王和大祭司。在公元元年左右的羅馬帝國猶太行省,童貞女馬利亞受聖靈感孕,生下耶穌。祂三十歲開始傳道,宣揚愛神和愛人的福音,信祂的人會永遠不死。傳道三年半,祂被猶太祭司該亞法控告,公會將交往猶太行省的羅馬總督本丟·彼拉多的總督府判處死刑,被釘死在十字架上。祂因著 神的恩,為人人嘗了死味。因為受死殉道的苦,就得了尊貴榮耀為冠冕。三天以後復活,顯現給祂的門徒看有四十天之久,然後升天,坐在天父的右邊。將來必從那裏降臨,審判活人、死人。叫信祂的人不至滅亡,反得永生。 (zh)
  • Ісу́с Христо́с (івр. ישוע або יהשוה‎, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesus Christus; 2 до н. е., Віфлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття, засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Більшість християн вважають його втіленням Сина Божого, Богом і довгоочікуваним Месією, Спасителем, про якого пророкували у Старому Заповіті. До основних джерел інформації про Ісуса належать книги Нового Заповіту, зокрема Євангелія. Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус справді існував, проте тривають дискусії навколо хронології його життя, соціального становища, культурного середовища, історичної достовірності Євангелій та того, наскільки точно вони зображують історичну персону. Ісус із Назарета народився в родині галілейських євреїв, після хрещення Іваном Хрестителем почав власне служіння. Проповідуючи усно, він зібрав навколо себе групу послідовників, котрі називали його «рабином». Ісус дискутував з іншими євреями стосовно питань про те, як найкраще слідувати за Богом, займався зціленням та навчав притчами. За те, що Ісус вступив у конфлікт з єврейськими релігійними елітами, його арештували, передали римській владі та розп'яли на хресті за рішенням префекта Понтія Пілата. Після його смерті послідовники поширили вістки, що він воскрес із мертвих, а громада, яку вони сформували, зрештою стала ранньою церквою. За християнським віровченням, Ісус був непорочно зачатий від Святого Духа й народився від Діви Марії, дружини теслі Йосипа. Щоб зберегти дитя від переслідувань, сім'я втекла до Єгипту. Повернувшись пізніше в Галілею, Ісус був хрещений Іваном Хрестителем і розпочав проповідувати своє вчення про любов до ближнього, віру в Бога та його Царство Небесне. Згідно з релігійними догматами, Ісус зібрав 12 учнів-апостолів, зцілював хворих і творив дива. Зраджений своїм апостолом Юдою, помер через розп'яття задля спокути гріхів та спасіння людства, воскрес із мертвих і вознісся на небеса. Новий Заповіт зазначає, що Христос повернеться на Землю наприкінці світу й, відповідно до Нікейського символу віри, буде судити живих та мертвих. Переважна більшість християн вшановують Ісуса як Боголюдину, втілення Сина Божого й другої особи Святої Трійці, меншість конфесій цілком або частково відкидають останній догмат як не біблійний. Народження Христа щорічно святкують 25 грудня (7 січня у деяких східних церквах) на Різдво, розп'яття вшановують у Страсну п'ятницю, а воскресіння — на Великдень. Ісуса шанують і в нехристиянських релігіях. В ісламі він постає одним з найбільших пророків під іменем Іса ібн Мар'ям, чудотворцем, що народився від діви. Втім, мусульмани заперечують його божественність, не вірять у розп'яття й вознесіння. Прихильники юдаїзму відкидають месіанство Ісуса, стверджуючи, що той не виконав месіанських пророцтв, заперечують його божественність та воскресіння. Образ Ісуса Христа втілений у багатьох творах літератури, образотворчого мистецтва, музики, театру і кіно. (uk)
  • 历史中的耶稣这个概念是指用“批判性的历史方法重构拿撒勒耶稣的生活和教导”的尝试,它与“基督教对耶稣的定义(‘教条的基督’)以及基督教对耶稣的描述(‘信仰的耶稣’)”相对。“历史中的耶稣”也考虑耶稣生活的历史和文化背景。 虽然大多研究这个主题的学者同意耶稣的存在,但对耶稣的信仰、教导以及圣经记载的准确性有不同的意见。只有两个“几乎是普遍同意”的事件,这就是:耶稣接受施洗约翰的洗礼,并在一年或三年后,被罗马总督本丢•彼拉多钉十字架。研究历史中的耶稣的学者通常认为他是生活在弥赛亚和末日时期的加利利犹太人。耶稣接受了施洗约翰的洗礼,他可能以施洗约翰为榜样,并在施洗约翰处决后在加利利讲道,大约一到三年后被钉十字架。他用形象生动的比喻宣讲救恩、洗清罪和神的王国。据资料记载,他是一位导师,强调信仰治疗的作用。有些学者将宣扬末世福音归功于他,而另一些学者则将他的天国描述为一个道德天国,而不是末世论的天国。他派使徒四处实践医治,传讲神的国。后来,他前往犹地亚的耶路撒冷,在那里造成了圣殿的扰乱。这是是逾越节,正值耶路撒冷政治和宗教局势极为紧张的时刻。福音书说,圣殿守卫(据信是撒都该人)逮捕了他,把他交给彼拉多处决。他发起的运动在他死后继续进行,并由他的弟弟公义者雅各和其他使徒继承,他们宣扬耶稣的复活。这个运动最终发展为早期基督教。 自18世纪以来,对历史中的耶稣有三次不同的学术探究,每次具有各自的特点,并发展出新的、多样的研究标准。在这些过程中构建的耶稣形象往往彼此不同,而且也不同于福音书中描述的教条性形象。这些肖像包括耶稣作为启示的先知、有领导魄力的治疗师、愤世嫉俗的哲学家、犹太的弥赛亚和社会变革的先知,但是,每个形象上都存在学术上的分歧,对于构建这些形象的学术方法也存在着不同意见。然而,在形象之间存在着重叠的属性,学者不认同某些属性时可能对其他属性有所认同。 许多学者批评了研究历史中的耶稣时的各种方法。一方面,这些研究方法缺乏严格性;另一方面,这些方法受到某些“具体议程”的影响,将古代资源解释为可适应某个特定目标的事物。21世纪的研究方法抛弃了19世纪接受所有福音的“极大主义”方法和20世纪早期完全拒绝福音的“极简主义”方法,学者开始关注耶稣的历史可能性和合理性。 (zh)
  • Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». Слово вживається як епітет, що позначає причетність до Святого Духа внаслідок помазання єлеєм. У Старому Завіті помазаниками називалися царі, пророки та первосвященики після прийняття ними посади та подальшого помазання як свідоцтва особливого обдарування та обраності (Ісайя 45; 2 Цар. 14). Такі обранці, за твердженням Г. Дьяченко, називалися христами. Пізніше в традиційному юдаїзмі термін «Христос» (або «Месія») застосовується лише по відношенню до очікування в майбутньому людини, яка стане главою ізраїльського царства. Що ж до месіанського юдаїзму, то замість терміна «Христос» по відношенню до Ісуса Христа частіше вживаються терміни «Месія» або «Машиах», щоб таким чином підкреслити свою несхожість на інші напрямки християнства. Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від , що також вважали себе месіями. З Ісус не був прийнятий більшістю євреїв як їх Месія. Багато християн очікують другого пришестя Ісуса Христа, коли, як вони вірять, він виконає решту пророцтв Старого та Нового Завіту про Помазанця. Галузь християнського богослов'я, що вивчає особистість, життя, вчення та діяння Ісуса Христа, називається христологією. (uk)
  • 基督来自于希腊语Χριστός或Christos,是亚伯拉罕诸教中的术语,原意是“受膏者”(中東地區膚髮易乾裂,古代的以色列王即位時必須將油倒在國王的頭上,滋潤膚髮,象徵這是神用來拯救以色列人的王,後來轉變成救世主的意思),也等同于希伯来语中的'מָשׂ֧חׇה‎'彌賽亞,意思为「受膏者」。在基督教、聖經當中基督是拿撒勒的耶稣专有名稱,或者是稱號,即“耶穌基督”。 基督一词常被误认为是耶稣的姓,因为圣经中曾多次提到「耶稣基督」(Jesus Christ)。相信耶稣基督的人被称作基督徒,因为他们相信並清楚知道耶稣是他们的救世主,或在旧约书中所预言的弥赛亚。大部分犹太教徒反对这一观点,并仍然等待着弥赛亚的到来。而所有基督徒现在正在等待基督耶穌的再临,从而验证弥赛亚预言余下的内容。 基督教神學集中研究耶稣的身位、生活、教授、和工作。又被称为基督学。 (zh)
  • Історичний Ісус — це реконструкція життя та вчення Ісуса критичними історичними методами, на відміну від христологічних визначень () та інших християнських вчень про Ісуса. Він також враховує історичний та культурний контексти, в яких жив Ісус. Практично всі вчені античності погоджуються з тим, що Ісус існував. Реконструкції історичного Ісуса базуються на посланнях Павла та Євангеліях, в той час як деякі небіблійні джерела також свідчать про історичне існування Ісуса. Починаючи з 18 століття, відбулися три окремі наукові , кожен з яких має чіткі характеристики та розробляє нові та різні критерії дослідження. Науковці можуть мати розбіжності у своїх теоріях, але майже всі згідні з тим, що Ісус був охрещений Іваном Хрестителем і був розп'ятий за наказом римського префекта Понтія Пілата . Історичні дослідники Ісуса зазвичай стверджують, що він був галілейським євреєм, що жив у часи месіанських та апокаліптичних очікувань. Деякі вчені приписують йому апокаліптичні декларації Євангелій, а інші зображають його "Царство Боже" як моральне, а не апокаліптичне за своєю суттю. Портрети Ісуса, побудовані в цих процесах, часто відрізняються один від одного та від зображення, побудованого на євангельських записах. Ці портрети включають портрет Ісуса як апокаліптичного пророка, харизматичного цілителя, цинічного філософа, єврейського месії та пророка соціальних змін, але наукової згоди щодо єдиного портрета немає, як і щодо методів, необхідних для його побудови. Однак серед різних портретів є спільні атрибути, і вчені, які визнають одні ознаки, можуть визнати й інші. (uk)
dbo:birthPlace
dbo:birthYear
  • -004-01-01 (xsd:date)
dbo:deathCause
dbo:deathPlace
dbo:deathYear
  • 0030-01-01 (xsd:date)
dbo:hometown
dbo:parent
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1095706 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 244386 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986116230 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:alt
  • A white statue of a man (en)
  • An apparently old document (en)
dbp:b
  • y (en)
dbp:bSearch
  • Biblical Studies/Christianity/Jesus (en)
dbp:birthPlace
dbp:book
  • Jesus (en)
dbp:commons
  • y (en)
dbp:commonsSearch
  • ישוע (en)
dbp:d
  • y (en)
dbp:dSearch
  • Q302 (en)
dbp:deathCause
  • Crucifixion (en)
dbp:deathDate
  • (en)
dbp:deathPlace
  • Jerusalem, Judea, Roman Empire (en)
dbp:footer
  • Roman senator and historian Tacitus mentioned the execution of "Christus" by Pilate in a passage describing the Great Fire of Rome and Nero's persecution of Christians in the Annals, a history of the Roman Empire during the 1st century. (en)
dbp:homeTown
  • Nazareth, Galilee (en)
dbp:image
  • MII.png (en)
  • Wien- Parlament-Tacitus.jpg (en)
dbp:name
  • Jesus (en)
dbp:parents
dbp:portal
  • Christianity (en)
  • Islam (en)
  • Religion (en)
dbp:q
  • y (en)
dbp:s
  • y (en)
dbp:sSearch
  • Author:Jesus of Nazareth (en)
dbp:v
  • y (en)
dbp:vSearch
  • Jesus (en)
dbp:width
  • 150 (xsd:integer)
  • 152 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikt
  • y (en)
dbp:wiktSearch
  • Jesus (en)
dct:subject
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Crist (del llatí christus, i aquest del grec antic 'χριστoς', khristós) és la traducció de Messies, paraula hebrea que significa "l'ungit [del Senyor]", és a dir, una persona consagrada per unció divina. Els cristians apliquen aquest nom a Jesús de Natzaret. A mitjan segle II, a Antioquia, es començà a anomenar 'cristians' als seguidors de Jesús (Fets 11:26). (ca)
  • Kristus (latinsky christus, odvozeno z řeckého christos [χριστος], kalk hebrejského mašiach [מַשִׁיחַ]) znamená „pomazaný“, Mesiáš, Bohem vyvolený král. V křesťanství jde o jeden z nejdůležitějších titulů Ježíše z Nazareta, který jej označuje za Bohem slíbeného a židy očekávaného spasitele. (cs)
  • Jesus Christus (von altgriechisch Ἰησοῦς Χριστός Iēsous Christos, [iɛːˈsuːs kʰrisˈtos], Jesus, der Gesalbte) ist nach christlicher Lehre gemäß dem Neuen Testament (NT) der von Gott zur Erlösung aller Menschen gesandte Messias und Sohn Gottes. Mit seinem Namen drückten bereits die Urchristen ihren Glauben aus und bezogen die Heilsverheißungen des Alten Testaments (AT) auf die historische Person Jesus von Nazaret. (de)
  • Jesuo Kristo (hebrea: יהשוה, latine: Iesus Christus; greke: Ιησους Χριστος /jesus ĥristos/; naskiĝis ĉ. −5 eble en Betlehemo, mortis ĉ. 33 krucumita en Jerusalemo) estis juda predikanto. Fidindaj historiaj informoj pri lia vivo mankas, sed multaj rakontoj pri liavivo estas kolektitaj en kvar evangelioj: la unuaj kvar libroj de la Nova testamento de la kristana Biblio. Laŭ kristanismo, Jesuo Kristo estas samtempe filo de Dio kaj Dio mem, kaj li resurektis tri tagojn post sia morto sur la kruco. (eo)
  • Cristo (dal greco Χριστός, Christós) è la traduzione greca del termine ebraico mašíakh (מָשִׁיחַ, "unto"), dal quale proviene l'italiano messia. Il significato di questo titolo onorifico deriva dal fatto che nell'antico Medio oriente re, sacerdoti e profeti venivano solitamente scelti e consacrati tramite l'unzione con oli aromatici. (it)
  • イエス・キリスト(紀元前6年ないし紀元前4年ごろ - 紀元後30年ごろ、ギリシア語: Ίησοῦς Χριστός)は、ギリシア語で「キリストであるイエス」、または「イエスはキリストである」という意味である。すなわち、キリスト教においてはナザレのイエスをイエス・キリストと呼んでいるが、この呼称自体にイエスがキリストであるとの信仰内容が示されている。イエスの存在については1世紀の歴史家がその著作の中で言及している。 本項では、ナザレのイエスについてのキリスト教における観点とその他について述べる。 かつてのカトリック教会では、イエスは「イエズス」と日本語で表記されていた。 (ja)
  • ナザレのイエス(ヘブライ語: יְהוֹשֻׁעַ/יֵשׁוּעַ הַנָּצְרִי‎, ‎Yĕhôshúʿa/Yēšūă‘ Hannāṣrî, 古典ギリシア語: Ἰησοῦς ὁ Ναζαρηνός, Iēsūs ho Nazarēnos, 古典ラテン語: Iesus Nazarenus)または史的イエス、歴史的イエス(英語: historical Jesus, 紀元前6年から紀元前4年頃 - 紀元後30年頃)は、紀元1世紀にパレスティナのユダヤの地、とりわけガリラヤ周辺で活動したと考えられている人物である。存在についてはフラウィウス・ヨセフス、タキトゥス、スエトニウスなどの近い時代の歴史家がその著作の中で言及している。 「ナザレの」とは『福音書』と『使徒言行録』でイエスが「ナザレのイエス」と呼ばれていることによる。イエスという名は当時めずらしくなく、姓の風習もなかったため、しばしば出身地を含めた呼び方で区別されていた。キリスト教においてはイエス・キリストと呼ばれる。 (ja)
  • キリストは、ヘブライ語のメシア(מָשִׁיחַ)のギリシア語訳 Χριστος (Khristos クリストス、フリストス)からの、日本語における片仮名表記。基督、クリスト、クライスト、ハリストスとも表記される。 本項ではキリスト教における語彙「キリスト」の語義・意義について述べる。 (ja)
  • Dit artikel over de traditioneel-christelijke benadering behandelt Jezus (Oudgrieks: Ἰησοῦς) zoals hij in de (orthodox-christelijke) traditie van het christendom wordt gezien, namelijk dat hij de Zoon van God is en daarmee deel uitmaakt van de goddelijke drie-eenheid. In de traditioneel-christelijke benadering wordt Jezus aangeduid als Jezus Christus; soms ook als Jezus de Messias. (nl)
  • Jezus historyczny – termin, który odnosi się do prób naukowej rekonstrukcji życia Jezusa na podstawie metod stosowanych przez historyków, w tym krytycznej analizy tekstów ewangelicznych jako podstawowego źródła dla biografii historycznego Jezusa, z uwzględnieniem kontekstu historycznego i kulturowego, w którym żył. (pl)
  • Jezus van Nazaret(h) (Aramees ישוע Jesjoea of Jesjoe`, Grieks Ἰησοῦς; Nazareth (?), ca. 5 v.Chr. - Jeruzalem, ca. 30 n.Chr.) was een Joodse profeet. Vanaf ongeveer 28 n.Chr. trad hij op in Galilea en Judea. Op bevel van de Romeinse prefect Pontius Pilatus werd hij in 30 (of 33) n.Chr. door Romeinse soldaten gekruisigd. (nl)
  • Христо́с (др.-греч. Χριστός от др.-греч. χρῖσμα, χρῖμα, χρῖσματος — «мазь, масло, пома́зание») — букв. «помазанник». Это перевод еврейского слова מָשִׁיחַ (Маши́ах). В современном использовании термин обычно относится к Иисусу Христу. «Иисус Христос» означает «Иисус помазанник». (ru)
  • 基督来自于希腊语Χριστός或Christos,是亚伯拉罕诸教中的术语,原意是“受膏者”(中東地區膚髮易乾裂,古代的以色列王即位時必須將油倒在國王的頭上,滋潤膚髮,象徵這是神用來拯救以色列人的王,後來轉變成救世主的意思),也等同于希伯来语中的'מָשׂ֧חׇה‎'彌賽亞,意思为「受膏者」。在基督教、聖經當中基督是拿撒勒的耶稣专有名稱,或者是稱號,即“耶穌基督”。 基督一词常被误认为是耶稣的姓,因为圣经中曾多次提到「耶稣基督」(Jesus Christ)。相信耶稣基督的人被称作基督徒,因为他们相信並清楚知道耶稣是他们的救世主,或在旧约书中所预言的弥赛亚。大部分犹太教徒反对这一观点,并仍然等待着弥赛亚的到来。而所有基督徒现在正在等待基督耶穌的再临,从而验证弥赛亚预言余下的内容。 基督教神學集中研究耶稣的身位、生活、教授、和工作。又被称为基督学。 (zh)
  • مسيح في اللغة العبرية تعني "ماشيح - מָשִׁיחַ" من الفعل "مشح" أي "مسح" ومعناها في العهد القديم "الممسوح بالدهن المقدس"، ونقلت كلمة "ماشيح" إلى اللغة اليونانية كما هي ولكن بحروف يونانية " ميسياس -Мεσσίας" ومن ثم ترجمت ترجمة فعلية " خريستوس -Хριστός" من الفعل اليوناني " خريو -chriw" أي يمسح؛ وجاءت في اللاتينية "كريستوس ـ Christos" ومنها في اللغات الأوربية " Christ"؛ كانت عملية المسح تتم في العهد القديم بواسطة الدهن المقدس الذي كان يصنع من زيت الزيتون مضافًا إليه عددًا من الطيوب (سفر الخروج 22:30-31)، وقد ظل هذا التقليد حتى أيامنا هذه في المسيحية في سر الميرون؛ وكان الشخص أو الشيء الذي مسح يصبح مقدساً ومكرساً للرب؛ وحصر استخدامه للكهنة، الملوك والأنبياء (خروج 30:30)؛ ولهذا دعوا بمسحاء الرب (المزامير 15:105)، ومفردها "مسيح الرب" (صموئيل الثاني 1:23)، ويصفهم الله بمسحائي (أخبار الأيام الأول 22:1 (ar)
  • يسوع (بالعبرية: יֵשׁוּעַ؛ بالسريانية: ܝܫܘܥ) ويشارُ إليه أيضًا بيسوع الناصري، أو المسيح، أو عيسى بن مريم، هو الشخصية المركزيّة في المسيحيّة. النظرة التاريخية لدى غالبية المؤرخين تتّفق على وجوده في التاريخ، على أنه معلّم يهودي من الجليل في مقاطعة اليهودية الرومانيّة، عمد على يد يوحنا المعمدان، وأثارت تعاليمه قلقًا وحنقًا أفضى إلى صلبه بأمر من بيلاطس البنطي. النظرات التاريخيّة حوله تعدّدت بين، رجل دين يهودي، وزعيم حركة دينية، وحكيم أو فيلسوف ومصلح اجتماعي نادى بالحسن الخلقي والمساواة، وكان الوعظ عن ملكوت الله أحد أبرز مفاهيمه أو محور عمله. على الرغم من ذلك، فالبحث عن يسوع التاريخي لم ينتج عنه إلا القليل من الاتفاق بخصوص الموثوقية التاريخية للأناجيل وبخصوص مدى تطابق حياة يسوع بحسب الكتاب المقدس مع يسوع التاريخي. (ar)
  • يشير مصطلح يسوع التاريخي إلى محاولات معرفة سيرة وتعاليم يسوع الناصري من قبل المؤرخين حسب الطرق التاريخية النقدية. تستعمل هذه الطريقة النقد الكتابي لتحليل نصوص الأناجيل كمصادر أولية لسيرة حياة يسوع مع مصادر غير الكتاب المقدس لإعادة بناء الخلفية التاريخية والثقافية لمنطقة يهوذا في القرن الأول. (ar)
  • El Jesús històric és un concepte que es refereix a l'autenticitat històrica de l'existència de Jesús de Natzaret. Els estudiosos solen establir una distinció entre Jesús com reconstruït a través dels mètodes històrics i el Crist de la fe tal com s'entén a través de la tradició teològica. La figura històrica de Jesús és d'importància central pel cristianisme i l'islam, en què els detalls històrics de la vida de Jesús són essencials. La qüestió del Jesús històric, plantejada des dels evangelis queda per tant una qüestió rellevant però sense resposta definitiva. (ca)
  • Jesús (en grec Ἰησοῦς; 7-2 aC – 30-33 dC), també anomenat Jesús de Natzaret, és la figura central del Cristianisme, on també se l'anomena Fill de Déu. El cristianisme sosté que Jesús fou el Messies anunciat a l'Antic Testament i s'hi refereix com a Jesucrist, nom que també es fa servir en contexts no cristians com a sinònim de Jesús de Natzaret. (ca)
  • Ježíš Kristus (asi mezi 7 a 1 př. n. l. Betlém – asi mezi 30 a 33 n. l. Golgota), známý také jako Ježíš Nazaretský či Ježíš z Nazareta, je ústřední postavou křesťanství. Ježíš veřejně působil jako pocestný kazatel v oblasti dnešního Izraele a západního břehu Jordánu. Hlásal brzký příchod Božího království a vyzýval k obrácení či pokání. Kolem roku 30 jej Římané v Jeruzalémě ukřižovali. Křesťané považují Ježíše za Židy očekávaného Mesiáše, Spasitele lidstva a Božího Syna, vyznavači islámu za jednoho z nejvýznamnějších proroků. (cs)
  • Historický Ježíš je označení rekonstrukce života a učení Ježíše Nazaretského pomocí historicko-kritické metody, na rozdíl od církevní, resp. teologické christologické nauky (Kristus dogmatu) či jiných křesťanských interpretací Ježíše (Kristus víry). Bere rovněž v úvahu dobový a kulturní kontext, ve kterém Ježíš žil. Existuje široký akademický konsenzus o samotné Ježíšově existenci, do určité míry také o základních událostech v jeho životě. Jednotlivé Ježíšovy portréty se však mezi sebou významně liší. (cs)
  • Jesus von Nazaret (aramäisch ישוע Jeschua oder Jeschu, gräzisiert Ἰησοῦς; * zwischen 7 und 4 v. Chr., wahrscheinlich in Nazareth; † 30 oder 31 in Jerusalem) war ein jüdischer Wanderprediger. Etwa ab dem Jahr 28 trat er öffentlich in Galiläa und Judäa auf. Zwei bis drei Jahre später wurde er auf Befehl des römischen Präfekten Pontius Pilatus von römischen Soldaten gekreuzigt. (de)
  • Ο Ιησούς Χριστός (7-2 π.Χ. – 30-33) από τη Ναζαρέτ της Ιουδαίας, ήταν Εβραίος κήρυκας-διδάσκαλος και ηγέτης, ο οποίος έδρασε τον 1o αιώνα. Πάνω στις διδαχές και τη ζωή του έχει θεμελιωθεί ο Χριστιανισμός. Σύμφωνα με τα δόγματα της Ορθόδοξης, της Καθολικής και της Προτεσταντικής εκκλησίας ο Ιησούς είναι ενσάρκωση του δεύτερου προσώπου της Αγίας Τριάδος, ο μοναδικός αληθινός Θεός και πλάστης του σύμπαντος κόσμου. Έχει εκφραστεί η άποψη πως το ιστορικό πρόσωπο διέφερε από το βιβλικό πρόσωπο που παρουσιάζεται στην Αγία Γραφή. (el)
  • Jesus (c. 4 BC – c. AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited Messiah (the Christ) prophesied in the Old Testament. (en)
  • Vidu ankaŭ: Esploro pri la historieco de Jesuo Jesuo historia, aŭ “Jesuo de la historio,” estas la jesua figuro rezultanta el la provoj por rekonstrui lian figuron de Jesuo per la modernaj historiaj-kritikaj metodoj, nome pere de la kritika elstudo de la antikvaj tekstoj kaj la komparo kun la historiaj kunteksto kaj kulturo de la ilia epoko. (eo)
  • Kristo hitza latinetik dator (christus) eta hau era berean greziarretik (christós - 'xριστ' ahoskatu /khristos/, [kh] gipuzkerako j da, jan hitzean bezala). 'Χριστoς', era berean, hebreeratik dagor eta bertan meshiah erabiltzen da. Bere esanahia, hizkuntza guzti hauetan, olioztatua da. Izen honekin juduek euren apaiz, errege eta profetak izendatzen zituzten, Jainkoaren izenean hitz egiteko olioz igurtzi behar baitziren. Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileek hari ere titulu hau eman zioten, Jesu Kristo deituz. Denborarekin Kristo izena Jesusen baliokide bilakatu zen. (eu)
  • Jesus Nazaretekoa edo Jesu Kristo (Betleem, K.a. 8 / K. o. 1 - Jerusalem, K. o. 29 / 33) erlijioaren erreformatzaile eta zabaltzailea izan zen, Judeako lurraldean bizi izan zena. Kristautasunaren figura zentrala da, eta historiako pertsonarik esanguratsuena dela esaten dute iturri askok. Kristau gehienek sinisten dute Jainko Semearen gizakundea dela eta Itun Zaharrak profetizatzen zuen mesiasa edo kristoa. (eu)
  • El término «Jesús histórico» se refiere a los intentos de «reconstruir la vida y enseñanzas de Jesús de Nazaret por métodos históricos críticos», en «contraste las definiciones cristológicas (‹el Cristo dogmático›) y otros relatos cristianos de Jesús (‹el Cristo de la fe›)».​ También considera el contexto histórico y cultural en el que Jesús vivió.​​​ (es)
  • Cristo (del latín Christus, y este del griego antiguo Χριστός, Christós)​ es una traducción del término hebreo «Mesías» (מָשִׁיחַ, Māšîaḥ), que significa «ungido»,​ y que se emplea como título o epíteto de Jesús de Nazaret en el Nuevo Testamento.​ En el cristianismo, Cristo se utiliza como sinónimo de Jesús.​ El título «Cristo» también se encuentra dentro del nombre personal «Jesucristo»,​ y se menciona como un sinónimo de Jesús de Nazaret en la fe cristiana, que lo considera salvador y redentor de los hombres, el «Verbo» (o Palabra) de Dios encarnado​ y «el Hijo unigénito de Dios».​ (es)
  • Jesús de Nazaret, también conocido como Jesús,​ Cristo,​ o Jesucristo (Belén, Judea, Imperio romano; ca. 4 a. C.-Jerusalén, Imperio romano; 30-33 d. C.), es la figura central del cristianismo y una de las más influyentes de la cultura occidental. Prácticamente todos los historiadores de la Antigüedad afirman la existencia histórica de Jesús.​ Según la opinión mayoritariamente aceptada en medios académicos, basada en una lectura crítica de los textos sobre su persona, Jesús de Nazaret fue un predicador judío​ que vivió a comienzos del siglo i en las regiones de Galilea y Judea, y fue crucificado en Jerusalén en torno al año 30, bajo el gobierno de Poncio Pilato. (es)
  • Jésus-Christ (prononcé [ʒezykri] ou [ʒezykrist]), le Christ ou simplement Christ est le nom donné par l'ensemble des chrétiens à Jésus de Nazareth, qu'ils considèrent comme le Messie (χριστός / Christos en grec ancien), « l’oint du Seigneur » annoncé par l'Ancien Testament du judaïsme, mort et ressuscité pour le salut des hommes. La plupart des chrétiens reconnaissent Jésus-Christ comme le Fils unique de Dieu et comme l'une des trois personnes du Dieu trinitaire. Sa mère est la Vierge Marie. (fr)
  • Jésus de Nazareth est un Juif de Galilée, né entre l'an 7 et l'an 5 av. J.-C.. Il apparaît dans le cercle de Jean le Baptiste avant de s'engager, entouré de quelques disciples, dans une courte carrière de prédication itinérante de deux à trois ans, essentiellement en Galilée, en pratiquant guérisons et exorcismes. Il suscite engouement et ferveur, s'attirant la méfiance des autorités politiques et religieuses, avant d'être arrêté, condamné et crucifié vers l'an 30 à Jérusalem pendant la fête juive de la Pâque, sous l'administration du préfet Ponce Pilate. (fr)
  • Kristus (bahasa Yunani Kuno: Χριστός, Khristós, berarti 'yang diurapi') adalah terjemahan untuk bahasa Ibrani מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), Mesias, dan dipakai sebagai gelar untuk Yesus di dalam Perjanjian Baru. Pengikut Yesus disebut sebagai orang Kristen (dari kata sifat bahasa Belanda Christen, pengikut Kristus) pertama kalinya di dalam Kisah 11:26, karena mereka percaya bahwa Yesus adalah sang Mesias yang dinubuatkan di dalam Alkitab Ibrani – oleh karena itu pengikut Yesus menyebut Yesus sebagai Yesus Kristus, yang berarti Yesus, "sang Khristós", berarti "Yesus, Yang Diurapi". Dalam pemakaian umum – bahkan di kalangan sekuler – "Kristus" biasanya disinonimkan dengan Yesus orang Nazaret. (in)
  • Yesus (bahasa Yunani: Ἰησοῦς Iesous; kr. 4 SM sampai 30–33 M; Arab: يسوع; Ibrani: יֵשׁוּעַ), juga disebut sebagai Yesus dari Nazaret atau Yesus Kristus, adalah tokoh sentral Kekristenan. Menurut ajaran sebagian besar denominasi Kristen, Yesus dipandang sebagai Putra Allah (Anak Allah). Umat Kristen meyakini bahwa Yesus adalah Mesias (atau Kristus, Yang Diurapi) yang dinantikan. Yudaisme menolak keyakinan bahwa Yesus adalah Mesias yang dinantikan, dengan alasan bahwa kematian Yesus di kayu salib menandakan bahwa ia ditolak oleh Allah dan kebangkitannya adalah suatu legenda Kristen. (in)
  • Yesus sebagai tokoh dalam sejarah merujuk kepada upaya rekonstruksi kehidupan Yesus dari Nazaret, berdasarkan metode historis, termasuk analisis kritikal Alkitab terhadap naskah-naskah Injil sebagai sumber utama biografi-Nya, diiringi dengan pertimbangan konteks sejarah dan budaya di tempat Ia pernah hidup. Dengan menggunakan sumber-sumber non-Alkitab, para sejarawan berusaha merekonstruksi bahwa Yesus adalah: guru/rabi Yahudi yang memiliki sekelompok pengikut dari Galilea, dan setelah beberapa tahun masa pelayanannya, disalibkan oleh pemerintah Romawi di Provinsi Iudaea pada masa Pontius Pilatus menjabat sebagai gubernur. (in)
  • Il Gesù storico è l'intenzione accademica di ricostruire la figura di Gesù di Nazaret utilizzando i moderni metodi della ricerca storica, attraverso l'analisi critica dei testi antichi, in particolare dei vangeli canonici in quanto fonti primarie della sua biografia, insieme al confronto con il contesto storico e culturale in cui Gesù condusse la sua vita. (it)
  • Gesù di Nazaret (Betlemme, 7 a.C.-1 a.C. – Gerusalemme, 26-36) è il fondatore e la figura centrale del Cristianesimo, religione che lo riconosce come il Cristo (Messia), figura ancora attesa dalla tradizione ebraica, e Dio fatto uomo.Durante gli ultimi anni della sua vita, Gesù ha svolto l'attività di predicatore, guaritore ed esorcista in Galilea e nella provincia romana della Giudea, nella regione storica della Palestina. Molti movimenti religiosi contemporanei hanno elaborato una propria interpretazione, eterodossa e anche originale, su Gesù. (it)
  • 역사적 예수(Historical Jesus, 歷史的 - )는 1세기 팔레스타인에서 살았던 나사렛의 예수에 관하여 자유주의 신학자들이 "신약성경에 나타난 예수상은 계몽된 이성으로는 믿을 수 없기 때문에 실제 역사적으로 있었던 예수상을 찾자"고 하여 신앙과는 분리된 예수에 관한 역사비평 방법(critical historical methods)을 사용한 연구주제다. 논구 운동은 슈바이처의 박사학위 논문인 <역사적 예수에 대한 탐구>(영문 번역판 The Quest of the Historical Jesus)가 있으며 이러한 그리스도론은 근대 서구 신학계에서 자유주의 신학에 영향을 주었던 17-18세기 유럽의 합리주의와 계몽주의의 역사비평주의 영향으로 등장하였다. 교리적 그리스도’(케리그마(Kerygma)의 그리스도)가 사도신조, 니케아신조 등 신조(信經, Creed) 또는 복음서 저자들의 신학으로 해석한 기독교 교리적 그리스도이지만, 역사적 예수는 역사 속에서 살았던 인물로서 예수의 삶을 주목하여 바라본 예수를 말한다. 다시 말해, 1세기 팔레스타인에서 역사적 인물로 실재했던 ‘예수’가 누구인지를 밝히려고 시도하는 연구다. 이러한 재구성은 그의 생애에 관한 1차 사료인 복음서 본문에 대한 성서 비평적 분석에 그 기초를 두고 있으며, 그가 살았던 당시 역사적이고 문화적인 맥락을 연구하고 있다. (ko)
  • 예수(히브리어: ישוע, 아랍어: يسوع/عيسى, 기원전 1세기 말 ~ 기원후 30년 / 33년 추정) 또는 나사렛 예수는 기원후 1세기에 활동한 유대인 설교자이자 종교 지도자이고, 기독교의 중심 인물이자 유일신이다. 자신의 제자들이 33년 이후에 저술한 신약성경에 수록된 문서에서 고대 사회에서 왕을 부르는 호칭이었던 '신의 아들'이라고 말하며 제사장, 바리새파, 서기관 등 당시 권위있는 자와 다른 가르침과 현실에서 일어날 수 없는 어떤 기적의 사건으로 말미암아 과부, 고아, 병든 사람 등 소외 계층을 중심으로 대중적인 존경을 한 몸에 받았으나 이에 위협을 느낀 권세가들이 유대인을 선동하여 '자칭 유대인의 왕'(고대 이스라엘에서 자신들을 구원할 왕으로서 메시아를 갈망)이라는 죄목으로 십자가형에 처해졌다. 예수의 죽음 이후 사도들을 중심으로 만들어진 기독교를 믿는 사람들은 예수가 구약성경에서 말하는 메시아라고 하면서 인류의 죄를 구원하기 위해 사람의 몸으로 태어난 유일신의 아들이자 살아있는 유일신 그 자체로 믿으며 예수 그리스도라고 부른다. (ko)
  • 그리스도, 크리스트, 크라이스트 또는 기독(基督)은 크리스토스(고대 그리스어: Χριστός 크리스토스[*]→기름 부음을 받은)에서 온 말로 70인역에서 히브리어의 메시아(히브리어: מׇשִׁיחַ 마쉬아흐→기름 부음을 받은, 히브리어: מׇשִׁחַ 마쉬아흐, 고대 그리스어: Μεσσίας 맛시아스[*])를 옮기는 데 처음 사용했다. 기름 부음은 아벨의 제사에 기름을 사용한 데 기인한다. 그리스도는 기독교 신약성경에서 예수를 대표하는 제목으로 사용한다. (ko)
  • Jezus Chrystus (ur. ok. 8–4 p.n.e. w Betlejem, zm. ok. 30 lub 33 n.e. w Jerozolimie) – cieśla i kaznodzieja z rzymskiej prowincji Judea, centralna postać religii chrześcijańskiej, w wierzeniach większości chrześcijan uznawany jest za Boga (jako Syn Boży, współistotny Bogu Ojcu) i człowieka. (pl)
  • Cristo é o termo usado em português para traduzir a palavra grega Χριστός (Khristós) que significa "Ungido". O termo grego, por sua vez, é uma tradução do termo hebraico מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), transliterado para o português como Messias. A área da teologia cujo foco é a identidade, vida, e ensinamentos de Jesus é conhecida como Cristologia. Khristós no grego clássico poderá significar coberto em óleo, sendo assim uma translação literal de Messias. (pt)
  • Истори́ческий Иису́с Христо́с — попытка реконструкции личности и биографии Иисуса Христа на основе методов и данных исторической науки. В высшей библейской критике подходы подразумевают критический анализ текстов Нового Завета с обязательным вычитанием сверхъестественного компонента (чудесное рождение, чудесные исцеления, воскрешение), а также с привлечением римских и иудейских источников того времени. Концепция исторического Иисуса нередко подвергается критике и противопоставляется как концепции догматического Иисуса (Иисус как Сын Божий и Второе Лицо Троицы), так и мифологического Иисуса (Иисус как вымышленный персонаж). Первым, кто начал поиски исторического Иисуса, был Герман Реймарус, далее этим занимались Эрнест Ренан и Альберт Швейцер. (ru)
  • O termo Jesus histórico refere-se a uma tentativa de reconstruções acadêmica do século I da figura de Jesus de Nazaré. Estas reconstruções são baseadas em métodos históricos, incluindo a análise crítica dos evangelhos canônicos como a principal fonte para sua biografia, juntamente com a consideração do contexto histórico e cultural em que Jesus viveu. (pt)
  • Jesus (em hebraico: ישוע/ יֵשׁוּעַ; transl.: Yeshua; em grego: Ἰησοῦς; transl.: Iesous), também chamado Jesus de Nazaré (n. 7–2 a.C. – m. 30–33 d.C.) é a figura central do cristianismo e aquele que os ensinamentos de maior parte das denominações cristãs, além dos judeus messiânicos, consideram ser o Filho de Deus. O cristianismo e o judaísmo messiânico consideram Jesus como o Messias aguardado no Antigo Testamento e referem-se a ele como Jesus Cristo, um nome também usado fora do contexto cristão. (pt)
  • Иису́с Христо́с (греч. Ἰησοῦς Χριστός; церк.-слав. і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ), или Иису́с из Назаре́та — в христианстве центральная личность и предсказанный в Ветхом Завете Мессия, ставший искупительной жертвой за грехи людей. Основными источниками информации о жизни и учении Иисуса Христа являются Евангелия и другие книги Нового Завета. Сохранились свидетельства о нём и у нехристианских авторов I—II веков (см. Историчность Иисуса Христа). Ортодоксальный иудаизм не признаёт Иисуса ни пророком, ни Мессией. (ru)
  • Kristus betyder den smorde, och är en titel som av de troende kristna har givits åt Jesus från Nasaret. Kristus är den latinska översättningen av grekiska Χριστός (Christós) som betyder just "den Smorde". Det är i sin tur en översättning av det hebreiska משיח Masíaḥ (Messias), arabiska المسيح, Masīḥ. I Gamla Testamentet smordes konungen (David), prästen (Aron) och ibland även profeten (Elisa). Vid smörjelsen kom den Helige Ande, enligt Bibelns berättelser, över personen. Messiasbegreppet står alltså för en mäktig person, utrustad av Gud på ett alldeles speciellt sätt. (sv)
  • Ісу́с Христо́с (івр. ישוע або יהשוה‎, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesus Christus; 2 до н. е., Віфлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття, засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Більшість християн вважають його втіленням Сина Божого, Богом і довгоочікуваним Месією, Спасителем, про якого пророкували у Старому Заповіті. (uk)
  • Історичний Ісус — це реконструкція життя та вчення Ісуса критичними історичними методами, на відміну від христологічних визначень () та інших християнських вчень про Ісуса. Він також враховує історичний та культурний контексти, в яких жив Ісус. (uk)
  • Jesus (sv. uttal /jeːsɵs/) från Nasaret, också kallad Kristus, var en i Galileen och Judeen kringvandrande judisk predikant. Enligt evangelierna i Nya Testamentet i Bibeln verkade han i omkring tre år innan han dömdes till döden genom korsfästelse, avrättades och därefter uppstod. Jesus är kristendomens centralgestalt och ses där som Guds son och den utlovade Messias (på grekiska Kristus). För de flesta kristna är Jesus även Gud-blivit-människa (se treenighetsläran). Han är en mycket betydelsefull profet inom bland annat islam och bahá'í. (sv)
  • Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від , що також вважали себе месіями. (uk)
  • 历史中的耶稣这个概念是指用“批判性的历史方法重构拿撒勒耶稣的生活和教导”的尝试,它与“基督教对耶稣的定义(‘教条的基督’)以及基督教对耶稣的描述(‘信仰的耶稣’)”相对。“历史中的耶稣”也考虑耶稣生活的历史和文化背景。 虽然大多研究这个主题的学者同意耶稣的存在,但对耶稣的信仰、教导以及圣经记载的准确性有不同的意见。只有两个“几乎是普遍同意”的事件,这就是:耶稣接受施洗约翰的洗礼,并在一年或三年后,被罗马总督本丢•彼拉多钉十字架。研究历史中的耶稣的学者通常认为他是生活在弥赛亚和末日时期的加利利犹太人。耶稣接受了施洗约翰的洗礼,他可能以施洗约翰为榜样,并在施洗约翰处决后在加利利讲道,大约一到三年后被钉十字架。他用形象生动的比喻宣讲救恩、洗清罪和神的王国。据资料记载,他是一位导师,强调信仰治疗的作用。有些学者将宣扬末世福音归功于他,而另一些学者则将他的天国描述为一个道德天国,而不是末世论的天国。他派使徒四处实践医治,传讲神的国。后来,他前往犹地亚的耶路撒冷,在那里造成了圣殿的扰乱。这是是逾越节,正值耶路撒冷政治和宗教局势极为紧张的时刻。福音书说,圣殿守卫(据信是撒都该人)逮捕了他,把他交给彼拉多处决。他发起的运动在他死后继续进行,并由他的弟弟公义者雅各和其他使徒继承,他们宣扬耶稣的复活。这个运动最终发展为早期基督教。 (zh)
  • 耶稣(约前4年-约30年/33年)(古希伯來語:יהושוע,拼為Yahushua,古希臘語:Ἰησοῦς,可拼为Iesous;東正教譯伊伊穌斯;唐朝景教譯移鼠、翳數),基督宗教的中心人物,以犹太教为基础开创了基督宗教,並被尊稱為基督或耶穌基督。 耶穌的真實性長期以來受到學界爭論。現代學界普遍認為耶穌是確實在西元三十年左右生活於今日巴勒斯坦一帶的史實人物,但是對他與基督教義中的記載是否相符仍有相當爭議。在2011年一篇回顧現代學術界狀況的文章中,巴特·葉爾曼(北卡罗来纳大学教堂山分校比較宗教學教授,不可知論者)寫道:「耶穌當然是史實人物,幾乎所有夠格的古代史學者,不論是否是基督徒,都會同意這點的。」(一名英格蘭教會的牧師與聖經學者)則說道:「有些人主張耶穌基督是教會虛構的人物、耶穌未曾存在過,對此,我必須說,我沒聽過有任何值得敬重且持批判觀點的學者依舊有這樣的主張。」 (zh)
rdfs:label
  • Jesus (en)
  • مسيح (ar)
  • يسوع التاريخي (ar)
  • يسوع (ar)
  • Jesús de Natzaret (ca)
  • Jesús històric (ca)
  • Crist (ca)
  • Historický Ježíš (cs)
  • Kristus (cs)
  • Ježíš Kristus (cs)
  • Jesus Christus (de)
  • Jesus von Nazaret (de)
  • Ιησούς Χριστός (el)
  • Historia Jesuo (eo)
  • Jesuo Kristo (eo)
  • Cristo (es)
  • Jesús histórico (es)
  • Jesús de Nazaret (es)
  • Kristo (eu)
  • Jesus Nazaretekoa (eu)
  • Jésus de Nazareth (fr)
  • Jésus-Christ (fr)
  • Yesus (in)
  • Yesus sebagai tokoh dalam sejarah (in)
  • Kristus (in)
  • Gesù storico (it)
  • Cristo (it)
  • イエス・キリスト (ja)
  • キリスト (ja)
  • Gesù (it)
  • ナザレのイエス (ja)
  • 그리스도 (ko)
  • Jezus (historisch) (nl)
  • Jezus (traditioneel-christelijk) (nl)
  • 역사적 예수 (ko)
  • 예수 (ko)
  • Jezus historyczny (pl)
  • Jezus Chrystus (pl)
  • Cristo (pt)
  • Jesus histórico (pt)
  • Jesus (pt)
  • Иисус Христос (ru)
  • Исторический Иисус Христос (ru)
  • Христос (ru)
  • Kristus (sv)
  • Jesus (sv)
  • Історичний Ісус (uk)
  • Христос (uk)
  • Ісус Христос (uk)
  • 历史中的耶稣 (zh)
  • 耶稣 (zh)
  • 基督 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Jesus (en)
is dbo:child of
is dbo:knownFor of
is dbo:majorShrine of
is dbo:namedAfter of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:patronSaint of
is dbo:saint of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:aux of
is dbp:blankInfo of
is dbp:callsignMeaning of
is dbp:canonizedBy of
is dbp:characters of
is dbp:data of
is dbp:dedicatedTo of
is dbp:dedication of
is dbp:founder of
is dbp:influences of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainCharTeam of
is dbp:mascot of
is dbp:name of
is dbp:namedFor of
is dbp:note of
is dbp:ordainedBy of
is dbp:participants of
is dbp:patron of
is dbp:saint of
is dbp:sign of
is dbp:subject of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of