About: Jesus

An Entity of Type: person, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Jesus (c. 4 BC – AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity, the world's largest religion. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited messiah (the Christ), prophesied in the Hebrew Bible.

Property Value
dbo:abstract
  • مسيح في اللغة العبرية تعني "ماشيح - מָשִׁיחַ" من الفعل "مشح" أي "مسح" ومعناها في العهد القديم "الممسوح بالدهن المقدس"، ونقلت كلمة "ماشيح" إلى اللغة اليونانية كما هي ولكن بحروف يونانية " ميسياس -Мεσσίας" ومن ثم ترجمت ترجمة فعلية " خريستوس -Хριστός" من الفعل اليوناني " خريو -chriw" أي يمسح؛ وجاءت في اللاتينية "كريستوس ـ Christos" ومنها في اللغات الأوربية " Christ"؛ كانت عملية المسح تتم في العهد القديم بواسطة الدهن المقدس الذي كان يصنع من زيت الزيتون مضافًا إليه عددًا من الطيوب (سفر الخروج 22:30-31)، وقد ظل هذا التقليد حتى أيامنا هذه في المسيحية في سر الميرون؛ وكان الشخص أو الشيء الذي مسح يصبح مقدساً ومكرساً للرب؛ وحصر استخدامه للكهنة، الملوك والأنبياء (خروج 30:30)؛ ولهذا دعوا بمسحاء الرب (المزامير 15:105)، ومفردها "مسيح الرب" (صموئيل الثاني 1:23)، ويصفهم الله بمسحائي (أخبار الأيام الأول 22:16)؛ لكن الوحي الإلهي في أسفار العهد القديم يؤكد أن هؤلاء "المسحاء" جميعاً؛ كانوا ظلاً ورمزاً للآتي والذي دعي منذ داود فصاعداً بـ "المسيح"، وكانوا جميعاً متعلقين بمسيح المستقبل الذي سيأتي في ملء الزمان ودعاه دانيال النبي المسيح الرئيس (دانيال 24:9)، و"المسيح" و"قدوس القدوسين" (دانيال 25:9)، لأنه سيجمع في شخصه الصفات الثلاث: الكاهن والنبي والملك؛ وهذا الشخص وفق العقيدة المسيحية هو يسوع، بينما لا تزال الديانة اليهودية تنتظر قدومه. أما المسيحية فيعتبرون وعد العهد القديم بظهور مخلص لبني إسرائيل قد تحقق بظهور يسوع الذي صلب ليخلص البشر من آثامهم حسب المعتقدات المسيحية. يطلق على المسيح بالإنكليزية لقب Christ (باليونانية Χριστός,أو Christos, "الشخص الممسوح بالزيت") وهي عبارة عن ترجمة حرفية لكلمة "ماشيح" أو "المسيح" استخدمت في أقدم نسخة يونانية للإنجيل وانتشرت إلى باقي اللغات الأوروبية. وحسب العقيدة المسيحية، فإن يسوع المسيح هو الله الظاهر في الجسد وعهده هو العهد الجديد والذي سينتهي بمجيئه مرة أخرى. وفي العقيدة الإسلامية، فإن لفظ "المسيح" هو لقب تشريف لعيسى بن مريم الذي هو كلمة الله التي ألقاها إلى العذراء مريم، فهو عبد لله ورسوله أرسله الله إلى قومه بنفس رسالة الأنبياء نوح وإبراهيم وداود وسليمان وموسى ومحمد، دعاهم إلى عبادة الله وحده وقال لهم "اعبدوا الله ربي وربكم" فحاربوه ولم يؤمن منهم إلا قليل وحاولوا قتله فرفعه الله إلى السماء وسوف يعود إلى الأرض فيتبعه من يؤمنون بالله الواحد ولا يشركون معه أحدا، وقد ذُكر لفظ "المسيح" إحدى عشرة مرة في القرآن. ويجوز في اللغة أن يقال "عيسى ابنُ مريمَ المسيحُ" بتأخير لقب المسيح، كما يجوز "المسيحُ عيسى ابنُ مريم" بتقديم لقب المسيح لأنه أشهر. (ar)
  • يسوع (بالعبرية: יֵשׁוּעַ؛ بالسريانية: ܝܫܘܥ) ويشارُ إليه أيضًا بيسوع الناصري، أو المسيح، أو عيسى بن مريم، هو الشخصية المركزيّة في المسيحيّة. النظرة التاريخية لدى غالبية المؤرخين تتّفق على وجوده في التاريخ، وعلى أنه معلّم يهودي من الجليل في مقاطعة اليهودية الرومانيّة، عُمِدَ على يد يوحنا المعمدان، وأثارت تعاليمه قلقًا وحنقًا أفضى إلى صلبه بأمر من بيلاطس البنطي. النظرات التاريخيّة حوله تعدّدت بين، رجل دين يهودي، وزعيم حركة دينية، وحكيم أو فيلسوف ومصلح اجتماعي نادى بالحسن الخلقي والمساواة، وكان الوعظ عن ملكوت الله أحد أبرز مفاهيمه أو محور عمله. على الرغم من ذلك، فالبحث عن يسوع التاريخي لم ينتج عنه إلا القليل من الاتفاق بخصوص الموثوقية التاريخية للأناجيل وبخصوص مدى تطابق حياة يسوع بحسب الكتاب المقدس مع يسوع التاريخي. أما في المسيحية، واعتمادًا على العهد الجديد، فيسوع هو المسيح الذي انتظره اليهود وفيه تحقّقت نبؤات العهد القديم، وله عدد وافر من الألقاب، وهو معصوم، وكامل، والوحيد الذي لم يرتكب أي خطيئة، وقد ولد من عذراء بطريقة إعجازيّة، واجترح عجائب ومعجزات عديدة وقدم تعاليمًا صالحة لكل آن، رافعًا البشر لمرتبة أبناء الله، لتمثّل حياته "إنجيل عمل" مُلهم لأتباعه، وأسّس الكنيسة، ومات على الصليب تكفيرًا عن خطايا العالم، فكان مُحرّر البشرية وبُشراها السارّة، ثم قام من بين الأموات ورُفِع إلى السماء، بعد أن وعد المؤمنين به أنه سيعود في آخر الزمان؛ ليكون بذلك كمال الإعلان الإلهي للبشر، وختام رسالات السماء، مفتتحًا عهدًا جديدًا، بعد سلسلة من العهود السابقة، ليغدو بذلك طريقه، الوسيط الوحيد بين الله والإنسان؛ بعد مرحلة طويلة من الإعداد بدأت منذ آدم وإبراهيم. حسب النظرة اللاهوتيّة للمسيح، فإنه يمثل القدرة الإلهية في البشرية، فهو كلمة الله، الأزليّة، التي تدرّعت بجسد من مريم، وبالتالي فهو مستحق العبادة وفقاً للأغلبية العظمى من المسيحيين، كما يوضّح قانون الإيمان الذي صيغ في مجمع نيقية عام 325. ترفض أقلية من الطوائف المسيحية الثالوث وتعتبر أنه غير مذكور في النصوص المقدسة. يحتفل بذكرى ميلاد يسوع سنوياً في 25 ديسمبر (أو تواريخ مختلفة في يناير من قبل بعض الكنائس الشرقية) في يوم عيد الميلاد. ويتم تكريم ذكرى صلبه في يوم الجمعة العظيمة وقيامته في يوم عيد القيامة. ويستند التقويم الميلادي، التقويم الأكثر انتشارًا في العالم والتقويم الدولي في العصر الحديث، من أنو دوميني أي تقسيم تواريخ البشرية إلى قبل وبعد ميلاد يسوع التقريبي. أما النظرة الإسلاميّة ليسوع أو عيسى بن مريم كما نُصَّ في القرآن، فهي تتّفق مع المسيحية بكونه المسيح وبصحة الميلاد العذري، واجتراح عجائب وآيات، والعودة في آخر الزمان، وتعتبره نبيًا ومن أولي العزم، وتنعته أيضًا بأنه كلمة الله، بيد أنها تنفي الصلب، وأنه إله أو ابن إله، والدور الكفاري، والبعد الماورائي، ويذكر القرآن أن يسوع نفسه لم يدع الألوهية. يذكر أن اليهوديّة، ترفض الاعتراف بأنه المسيح المنتظر، بحجة أنه لم يف بجميع النبؤات الواردة عنه في التناخ، هناك وجهات نظر متنوّعة أخرى حول المسيح، ظهرت على مر التاريخ، ومنها البهائية التي قالت بأن له مظهر من مظاهر الله، ووسيط بين الله والبشرية، ويعكس صفات الله. ويعتبر يسوع شخصيّة مبجلة في مذهب الموحدين الدروز، والسينتولوجيا، والكاو دائية. (ar)
  • El Jesús històric és un concepte que es refereix a l'autenticitat històrica de l'existència de Jesús de Natzaret. Els estudiosos solen establir una distinció entre Jesús com reconstruït a través dels mètodes històrics i el Crist de la fe tal com s'entén a través de la tradició teològica. La figura històrica de Jesús és d'importància central pel cristianisme i l'islam, en què els detalls històrics de la vida de Jesús són essencials. La qüestió del Jesús històric, plantejada des dels evangelis queda per tant una qüestió rellevant però sense resposta definitiva. Fins a mitjans del segle xviii no es plantejava la veracitat i fiabilitat històrica dels evangelis. A partir de llavors, comença a qüestionar-se des dels corrents filosòfics del racionalisme alemany la veritat històrica dels evangelis. Són els protestants alemanys els que comencen a intentar una resposta a aquestes qüestions, obrint-se així la que s'ha anomenat la «recerca del Jesús històric». El tema continua viu, també als Països Catalans. El 2010, a Barcelona va organitzar-se un seminari sobre el tema «El Jesús històric i el Crist de la fe» (ca)
  • Crist (del llatí christus, i aquest del grec antic 'χριστoς', khristós) és la traducció de Messies, paraula hebrea que significa "l'ungit [del Senyor]", és a dir, una persona consagrada per unció divina. Els cristians apliquen aquest nom a Jesús de Natzaret. A mitjan segle ii, a Antioquia, es començà a anomenar 'cristians' els seguidors de Jesús (Fets 11:26). (ca)
  • يشير مصطلح يسوع التاريخي إلى محاولات معرفة سيرة وتعاليم يسوع الناصري من قبل المؤرخين حسب الطرق التاريخية النقدية. تستعمل هذه الطريقة النقد الكتابي لتحليل نصوص الأناجيل كمصادر أولية لسيرة حياة يسوع مع مصادر غير الكتاب المقدس لإعادة بناء الخلفية التاريخية والثقافية لمنطقة يهوذا في القرن الأول. تقريباً يتفق جميع العلماء في تاريخ العصور القديمة على وجود يسوع في التاريخ. وإعادة محاولة بناء سيرة يسوع التاريخي مبنية على رسائل بولس والأناجيل، في حين أن العديد من المصادر غير الإنجيلية تشهد أيضًا على تاريخية وجود يسوع. منذ القرن الثامن عشر، تم إجراء ثلاث مهام بحثية منفصلة عن يسوع التاريخي، كل منها ذو خصائص مميزة ووضعت لها معايير بحث جديدة ومختلفة. يختلف العلماء حول معتقدات يسوع وتعاليمه، فضلاً عن دقة الحسابات الكتابية، لكن الحدثان الوحيدان اللذان يخضعان لموافقة "شبه عالمية" بين العلماء هما أن معمودية يسوع على يد يوحنا المعمدان وحادثة صلبه بأمر من الحاكم الروماني بيلاطس البنطي. عادةً ما يؤكد علماء يسوع التاريخي أنه كان يهوديًا من الجليليين وعاش في زمن من التوقعات الماشيحية ونهاية الزمن. بعض الباحثين يقرون بتصريحات الأناجيل بنهاية العالم، بينما يصور آخرون "ملكوت الله" على أنه أخلاقي، وليست نهاية العالم في طبيعتها. غالبًا ما اختلفت صور يسوع التي تم بناؤها في هذه العمليات عن بعضها البعض، وعن الصورة العقائدية التي صورت في حسابات الإنجيل. تتمثل الصور الرئيسية ليسوع الناتجة عن المسعى الثالث في ما يلي: نبي رؤيوي، وشافٍ كاريزماتي، وفيلسوف تشاؤمي، ومشيح يهودي، ونبي تغيير اجتماعي، ولكن هناك اتفاق علمي قليل على صورة واحدة، أو على الطرق اللازمة لبناء ذلك. وهناك، مع ذلك، تداخل الصفات بين الأشكال المختلفة، والعلماء الذين يختلفون حول بعض السمات قد يتفقون على سمات آخرى. (ar)
  • Ježíš (asi mezi 7 a 1 př. n. l. Betlém – asi mezi 30 a 33 n. l. Jeruzalém), známý také jako Ježíš Nazaretský či Ježíš z Nazareta, byl židovský pocestný kazatel, zakladatel křesťanství. Hlásal brzký příchod Božího království, vyzýval k obrácení či pokání a byl popraven kvůli svým názorům. Křesťané Ježíše obvykle nazývají Kristus (Pomazaný, Mesiáš) a považují jej za Božího syna a spasitele světa. Jako proroka či významnou duchovní postavu ho uznává i islám a některá další náboženství. Ježíšova postava také hluboce ovlivnila kulturu křesťanských zemí. Například od data Ježíšova narození, jak je kdysi určil Dionysius Exiguus, se počítají roky našeho letopočtu; a svátky Vánoc a Velikonoc vznikly jako připomínky začátku a konce Ježíšova života. Základním pramenem pro poznání Ježíšova života jsou spisy Nového zákona, zejména čtyři evangelia, jež byla po staletí v křesťanských společnostech považována za a přesná líčení událostí. Počínaje 18. stoletím však začala i bible být čtena pomocí metod textové kritiky, jež se zase naopak obohacovala biblickým bádáním. Přitom se postupně ukázalo, že novozákonní vyprávění o Ježíšovi jsou z nemalé části záznamem ústně předávaných zpráv, které obsahují nepřesnosti, rozpory a legendární přídavky. Navíc tyto zprávy prošly konečných pisatelů, kteří do nich vložili svá specifická teologická poselství. V 19. století tak mohla být položena otázka Ježíšovy existence, jež byla pak většinou badatelů zodpovězena kladně, a otázka oddělení „historického Ježíše“ od přídavků a legend, což se ukázalo být jako možné jen zčásti. Přesto lze identifikovat řadu událostí Ježíšova života, které jsou považovány za prakticky nesporné; přední americký ježíšovský badatel v knize The Historical Figure of Jesus (1996) uvádí například, že Ježíš byl pokřtěn Janem Křtitelem; byl Galilejec; kázal a uzdravoval nemocné; povolal si žáky (učedníky) a mluvil o ; své aktivity omezil na Izrael; byl zapleten do pře týkající se jeruzalémského Chrámu; slavil poslední večeři s chlebem a vínem, přičemž chléb a víno použil jako znamení a spojil se svou nadcházející smrtí; a byl římskými okupanty ukřižován za hranicemi Jeruzaléma. Křesťanství se od počátku, již od samotných novozákonních záznamů, tázalo především na duchovní význam Ježíšova života, působení a smrti. Teologická nauka o Ježíši se označuje jako christologie a vychází i za hranice historicky ověřitelných faktů, například ve víře, že Ježíš byl v lůně jeho matky Marie počat přímo Duchem božím bez přítomnosti fyzického otce anebo že Ježíš byl po smrti třetího dne vzkříšen a poté vystoupil na nebesa, aby tak své následovníky předešel k Bohu. Ježíš Kristus je většinou křesťanů považován za Boha a zároveň člověka, za vzor a nebeského ochránce křesťanů a zároveň za budoucího soudce všech. Christologie se zejména v období v antické církvi rozvinula do řady dogmat, z nichž ta nejdůležitější jsou shrnuta v různých vyznáních víry. Odlišné názory na jednotlivé teologické aspekty Ježíšovy osoby byly a jsou také příčinou štěpení církví, například spor o Filioque rozděluje pravoslaví a západní křesťanství v pohledu na vztah Ježíše a Ducha svatého. (cs)
  • Historický Ježíš je označení rekonstrukce života a učení Ježíše Nazaretského pomocí historicko-kritické metody, na rozdíl od církevní, resp. teologické christologické nauky (Kristus dogmatu) či jiných křesťanských interpretací Ježíše (Kristus víry). Bere rovněž v úvahu dobový a kulturní kontext, ve kterém Ježíš žil. Od 18. století proběhly tři vlny , z nichž každá měla své charakteristiky a zakládala se na různých badatelských kritériích. Nadšení prvního hledání odeznělo po kritice Alberta Schweitzera z roku 1906, v níž upozornil na různé nedostatky přístupů, které se v jeho době používaly. Druhé hledání začalo v roce 1953 a uvedlo řadu nových postupů, ale vyčerpalo se již v 70. letech. Od 80. let pak skupina badatelů začíná třetí hledání, které pokračuje do nového století. Existuje široký akademický konsenzus o samotné Ježíšově existenci, do určité míry také o základních událostech v jeho životě. Jednotlivé Ježíšovy portréty se však mezi sebou významně liší. (cs)
  • Kristus (latinsky christus, odvozeno z řeckého christos [χριστος], kalk hebrejského mašiach [מַשִׁיחַ]) znamená „pomazaný“, Mesiáš, Bohem vyvolený král. V křesťanství jde o jeden z nejdůležitějších titulů Ježíše z Nazareta, který jej označuje za Bohem slíbeného a židy očekávaného spasitele. (cs)
  • Jesus Christus (von altgriechisch Ἰησοῦς Χριστός Iēsoûs Chrīstós [iɛːˈsuːs kʰriːsˈtos], deutsch ‚Jesus, der Gesalbte‘) ist nach christlicher Lehre gemäß dem Neuen Testament (NT) der von Gott zur Erlösung aller Menschen gesandte Messias und Sohn Gottes. Mit seinem Namen drückten bereits die Urchristen ihren Glauben aus und bezogen die Heilsverheißungen des Alten Testaments (AT) auf die historische Person Jesus von Nazaret. (de)
  • Jesus von Nazaret (aramäisch ישוע ܝܫܘܥ Jēšūʿ [/jəʃuʕ/] Jeschua oder Jeschu, gräzisiert Ἰησοῦς; * zwischen 7 und 4 v. Chr., wahrscheinlich in Nazareth; † 30 oder 31 in Jerusalem) war ein jüdischer Wanderprediger. Etwa ab dem Jahr 28 trat er öffentlich in Galiläa und Judäa auf. Zwei bis drei Jahre später wurde er auf Befehl des römischen Präfekten Pontius Pilatus von römischen Soldaten gekreuzigt. Das Neue Testament (NT) ist als Glaubensdokument der Urchristen zugleich die wichtigste Quelle der historischen Jesusforschung. Danach hat Jesus Nachfolger berufen, den Juden seiner Zeit das nahe Reich Gottes verkündet und sein Volk darum zur Umkehr aufgerufen. Seine Anhänger verkündeten ihn nach seinem Tod als Jesus Christus, den Messias und Sohn Gottes. Daraus entstand eine neue Weltreligion, das Christentum. Auch außerhalb des Christentums wurde Jesus bedeutsam. (de)
  • Kristo (greke χριστός [ĥrisTOS], "unktita") estas nomo por Mesio – la "unktito de Dio". Tiu titolo estis uzata por nomi la antikvajn judajn reĝojn, kaj dum la romia rego super la judoj, la judoj same nomis la atendatan savanton kaj novan reĝon de la judoj. (eo)
  • Jesuo Kristo (hebree: ישוע, latine: Iesus Christus; greke: Ιησους Χριστος /jesus ĥristos/, laŭ la kredo de kristanoj, naskiĝis ĉirkaŭ la jaroj −5 aŭ −4 eble en Betlehemo, mortis ĉirkaŭ la jaroj 30 al 33, krucumita en Jerusalemo) estis juda predikanto. Li inter kristanoj foje aludiĝas per la kromnomo "Sankta salvanto", pri kio atestas multaj kirkoj konsekritaj je tiu nomo. Fidindaj historiaj informoj pri lia vivo mankas, sed multaj rakontoj pri lia vivo estas kolektitaj en kvar evangelioj: la unuaj kvar libroj de la Nova testamento de la kristana Biblio. Laŭ kristanismo, Jesuo Kristo estas samtempe filo de Dio kaj Dio mem, kaj li resurektis tri tagojn post sia morto sur la kruco. (eo)
  • El Jesús histórico es la reconstrucción realizada de la figura de Jesús de Nazaret mediante investigación basada en el método histórico. Esta reconstrucción, basada en hipótesis, es una aproximación al Jesús real, el cual sí engloba todo lo que realmente pensó, sintió, experimentó, hizo y dijo Jesús. Debido a la falta de referencias históricas fiables no es seguro que el Jesús histórico coincida plenamente con el Jesús real,​ pero según el estudioso bíblico John P. Meier, se acerca más que la definición teológica o cristológica (el Cristo dogmático) o que otros relatos cristianos de Jesús (el Cristo de la fe).​​​ Para realizar esta reconstrucción se considera, por ejemplo, el contexto histórico y cultural en el que Jesús vivió.​​​ La inmensa mayoría de los eruditos que escriben sobre el tema aceptan que Jesús existió,​​​​ aunque los estudiosos difieren acerca de las creencias y enseñanzas de Jesús, así como la exactitud de las relatos de su vida, y los únicos dos eventos sujetos a «asentimiento casi universal» son que Jesús fue bautizado por Juan el Bautista y fue crucificado por orden del prefecto romano Poncio Pilato.​​​​ Los estudiosos del Jesús histórico por lo general sostienen que él era judío y que vivió en una época de expectativas mesiánicas y apocalípticas.​​ Jesús fue bautizado por Juan el Bautista, cuyo ejemplo pudo haber seguido y, después de que Juan fuese ejecutado, comenzó su propia predicación en Galilea solamente alrededor de dos a tres años antes de su muerte. Él predicó la salvación, la limpieza de los pecados, y el Reino de Dios, utilizando parábolas con imágenes sorprendentes, y se decía que era un maestro y creía en la curación de fe.​ Algunos estudiosos le atribuyen las declaraciones apocalípticas de los Evangelios, mientras que otros retratan a su Reino de Dios como uno moral, y no apocalíptico.​ Él envió a sus apóstoles a curar y predicar el Reino de Dios.​ Más tarde, viajó a Jerusalén en Judea, donde causó una perturbación en el Templo. Era el tiempo de la Pascua, cuando las tensiones políticas y religiosas eran altas en Jerusalén. Los Evangelios dicen que los guardias del templo (se cree que los saduceos) lo detuvieron y lo entregaron a Poncio Pilato para su ejecución. El movimiento que había comenzado sobrevivió a su muerte y fue continuado por su hermano Jacobo el Justo y los apóstoles, quienes proclamaban la resurrección de Jesús.​ Se desarrolló en el cristianismo primitivo (véase Lista de eventos en el cristianismo primitivo). Desde el siglo XVIII, tres búsquedas científicas independientes para el Jesús histórico han tenido lugar, cada una con características distintas y desarrollando criterios nuevos y diferentes de investigación.​​ Los retratos de Jesús que se han construido en estos procesos a menudo difieren entre sí, y de la imagen dogmática retratada en los relatos evangélicos.​ Estos retratos incluyen a Jesús como un profeta apocalíptico, sanador carismático, filósofo cínico, Mesías judío y profeta del cambio social,​​ pero existe poco acuerdo académico en un solo retrato, o los métodos necesarios para construirlo.​​​ Hay, sin embargo, atributos superpuestos entre los diversos retratos, y los estudiosos que difieren en algunos atributos pueden ponerse de acuerdo sobre otros.​​​ Varios estudiosos han criticado los diversos enfoques utilizados en el estudio del Jesús histórico: por un lado la falta de rigor en los métodos de investigación, por el otro ser impulsado por «agendas específicas» que interpretan fuentes antiguas para adaptarse a objetivos específicos.​​​ En el siglo XXI, los enfoques «maximalistas» del siglo XIX que aceptaron todos las evangelios y las tendencias «minimalistas» de principios del siglo XX que los rechazó totalmente fueron abandonadas y los estudiosos comenzaron a centrarse en lo que históricamente es probable y plausible acerca de Jesús.​​​ (es)
  • Jesús de Nazaret, también llamado Cristo,​ Jesucristo o simplemente Jesús​ (provincia de Judea, Imperio romano; ca. 4 a. C.​-Jerusalén, Imperio romano; 30-33 d. C.), fue un predicador y líder religioso judío del siglo i. Es la figura central del cristianismo y una de las más influyentes de la historia.[cita requerida] En la actualidad y desde finales de siglo xx, prácticamente todos los historiadores de la Edad Antigua afirman la existencia histórica de Jesús.​​ Según la opinión mayoritariamente aceptada en medios académicos, basada en una lectura crítica de los textos sobre su persona, Jesús de Nazaret fue un predicador judío​ que vivió a comienzos del siglo i en las regiones de Galilea y Judea, y fue crucificado en Jerusalén en torno al año 30, bajo el gobierno de Poncio Pilato. La figura de Jesús está presente en varias religiones. Para la mayoría de las ramas del cristianismo, es el Hijo de Dios y, por extensión, la encarnación de Dios mismo. Su importancia estriba asimismo en la creencia de que, con su muerte y posterior resurrección, redimió al género humano. El judaísmo niega su divinidad, ya que es incompatible con su concepción de Dios. En el islam, donde se lo conoce como Isa, es considerado uno de los profetas más importantes, rechazando al mismo tiempo su divinidad. Las enseñanzas bahá'ís consideran a Jesús como una "manifestación de Dios", un concepto bahá'í para los profetas.​ Algunos hindúes consideran que Jesús es un avatar o un sadhu.​ Algunos budistas, incluido Tenzin Gyatso, el decimocuarto dalái lama, consideran a Jesús como un bodhisattva que dedicó su vida al bienestar de las personas.​ Lo que se conoce de Jesús procede casi exclusivamente de la tradición cristiana —aunque se le menciona en fuentes no cristianas—,​ especialmente de la utilizada para la composición de los evangelios sinópticos, redactados, según opinión mayoritaria, unos treinta o cuarenta años, como mínimo, después de su muerte. La mayoría de los estudiosos considera que mediante el estudio de los evangelios es posible reconstruir tradiciones que se remontan a contemporáneos de Jesús, aunque existen grandes discrepancias entre los investigadores en cuanto a los métodos de análisis de los textos y las conclusiones que de ellos pueden extraerse. (es)
  • Kristo hitza latinetik dator (christus) eta hau era berean greziarretik (christós - 'xριστ' ahoskatu /khristos/, [kh] gipuzkerako j da, jan hitzean bezala). 'Χριστoς', era berean, hebreeratik dagor eta bertan meshiah erabiltzen da. Bere esanahia, hizkuntza guzti hauetan, olioztatua da. Izen honekin juduek euren apaiz, errege eta profetak izendatzen zituzten, Jainkoaren izenean hitz egiteko olioz igurtzi behar baitziren. Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileek hari ere titulu hau eman zioten, Jesu Kristo deituz. Denborarekin Kristo izena Jesusen baliokide bilakatu zen. Tradizio hebraikoan, olioztatzea tradizio erlijiosoen gai garrantzitsu bat zen. Kasu askotan erabiltzen ziren materialak ere olioz igurzten ziren zeremonia hasi aurretik. Itun Zaharrean askotan agertzen dira olioztatzearen inguruko esaldiak. Juduen ustez apiaz, errege eta profetaren paperak aldi berean beteko dituen norbait etortzear dago Lurrera, eta eurek Meshiah deitzen dute, berez izen propio bat izan daitekeena. Meshiah honek gaur egungo mesiasaren balio bera du, baina literalki olioztatua esan nahi zuen, beraz bi terminoak sinonimoak dira. Salmoetan aipatzen denez Jainkoak eta haren olioztatuak salbaatuko dute Lurra, eta beraz Kristauek hau profezia baten gisa hartu dute. II. mendetik aurrera Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileei kristau deitzen hasi ziren Antiokian, kristoa jarraitzen zutela esaten baitzuten. Antza denez aurretik Bidearen sekta deitzen omen zituzten Erroman. (eu)
  • Jesus Nazaretekoa edo Jesu Kristo (Betleem, K.a. 8 / K. o. 1 - Jerusalem, K. o. 29 / 33) erlijioaren erreformatzaile eta zabaltzailea izan zen, Judeako lurraldean bizi izan zena. Kristautasunaren figura zentrala da, eta historiako pertsonarik esanguratsuena dela esaten dute iturri askok. Kristau gehienek sinisten dute Jainko Semearen gizakundea dela eta Itun Zaharrak profetizatzen zuen mesiasa edo kristoa. Antzinaroko historialari moderno ia guztiek uste dute nahiz eta Jesus historikoaren bilaketak ez duen adostasun handirik lortu dagokionez, zein Jesusek Biblian duen irudiak Jesus historikoa zein mailatan erretratatzen duenaren inguruan. Jesus galilear judu bat izan zen, Joan Bataiatzaileak bataiatu ostean hasi zuena. egin zuen, eta askotan "errabino" deitu zuten. Jesusek bere inguruko juduekin eztabaidatu zuen Jainkoa gurtzeko moduaz, sendaketak egin zituen, parabolen bidez irakatsi zuen eta jarraitzaileak bildu zituen. Atxilotu zuten eta sanedrinaren aurrera eraman zuten, berriro itzuli zuten Erromako gobernuaren eskuetara eta gurutziltzatu zuten Pontzio Pilatosen aginduz. Bere heriotzaren ostean, bere jarraitzaileek pentsatu zuten hildakoen artetik itzuli zela, eta sortu zuten komunitateak ebentualki osatu zuen. Jesusen jaiotza urtero abenduaren 25ean ospatzen da (edo urtarrileko hainbat datetan ekialdeko elizetan) Gabon egun gisa. Bere gurutziltzaketa Ostiral Santuan oroitzen da eta berpizkundea Pazkoan. Munduko leku gehienetan erabiltzen den "AD" egutegia, latinezko Anno Dominitik ("Jaunaren urtean") edo beste batzuetan erabiltzen den "K. o" (Kristo ondorengo) Jesusen jaiotzaren ustezko dataren arabera definitzen da. Kristau doktrinak sinisten du Jesus Espiritu Santuak sortu zuela, Maria izeneko batetik jaio zela, mirariak egin zituela, Eliza Kristaua sortu zuela, gurutziltzatuta hil zela , hildakoen artetik berpiztu zela, igo zela eta egunen batean . Kristau gehienek uste dute Jesusek gizakiari baimendu ziola Jainkoarekin berradiskidetzea. Nizeako Kredoak dio Jesusek azken auzian bizirik zein hilik daudenak epaituko dituela bere gizakundea baino edo , Kristau eskatologian bigarren itzulerarekin lotzen den gertaera. Kristauen gehiengo oso zabalak Jesus Jainkoaren Semetzat du, Hirutasunaren hiru pertsonetatik bigarrena. kopuru txiki bat da, osorik edo zati batean, uste dutelako ez dela idazkunetan agertzen. Jesus figura garrantzitsua da mugimendu eta erlijio ez-kristauetan. Islamean Jesus (Isa gisa transliteratzen dena) Jainkoaren profeta garrantzitsutzat eta Mesias gisa dute. Musulmanek uste dute Jesusek eta birjina batetik jaio zela, baina ez dela Jainkoaren semea. Koranaren arabera, Jesusek ez zuen inoiz jainkotartasuna aldarrikatu. Musulman gehienek ez dute uste Jesus gurutziltzatu zutenik, baizik eta Jainkoak fisikoki igo zuela Zerura. Judaismoak, kontrara, ez du uste Jesus itxoiten duten Mesiasa izan zenik, argudiatzen ez zituela bete, eta ez zela ez jainkotiarra ez inoiz berpiztu. (eu)
  • Cristo (del latín Christus, y este del griego antiguo Χριστός, Christós)​ es una traducción del término hebreo «Mesías» (מָשִׁיחַ, Māšîaḥ), que significa «ungido»,​ y que se emplea como título o epíteto de Jesús de Nazaret en el Nuevo Testamento.​ En el cristianismo, Cristo se utiliza como sinónimo de Jesús.​ Los seguidores de Jesús son conocidos como «cristianos» porque creen y confiesan que Jesús es el Mesías profetizado en el Antiguo Testamento,​ por lo cual le llamaban «Jesús Cristo», que quiere decir «Jesús, el Mesías» (en hebreo: «Yeshua Ha'Mashiaj»), o bien, en su uso recíproco: «Cristo Jesús» («El Mesías Jesús»). El título «Cristo» también está dentro del nombre personal «Jesucristo»,​ y se menciona como un sinónimo de Jesús de Nazaret en la fe cristiana, que lo considera salvador y redentor de los hombres, el «Verbo» (o Palabra) de Dios encarnado​ y «el Hijo unigénito de Dios».​ Las principales creencias cristianas acerca de Jesucristo incluyen su consideración como el Hijo de Dios, constituido como Señor; que fue concebido por el Espíritu Santo y que nació de la Virgen María; que fue crucificado, muerto y sepultado durante el mandato de Poncio Pilato; que descendió a los infiernos y posteriormente resucitó de la muerte y subió a los cielos, donde se encuentra junto a Dios Padre y desde donde volverá para el Juicio Final. La cristología, un área de la teología, se ocupa principalmente de estudiar la naturaleza divina de la persona de Jesucristo, según los evangelios canónicos y los demás escritos del Nuevo Testamento. (es)
  • Jésus de Nazareth est un Juif de Galilée, né entre l'an 7 et l'an 5 av. J.-C.. Il apparaît dans le cercle de Jean le Baptiste avant de s'engager, entouré de quelques disciples, dans une courte carrière de prédication itinérante de deux à trois ans, essentiellement en Galilée, en pratiquant guérisons et exorcismes. Il suscite engouement et ferveur, s'attirant la méfiance des autorités politiques et religieuses, avant d'être arrêté, condamné et crucifié vers l'an 30 à Jérusalem pendant la fête juive de la Pâque, sous l'administration du préfet Ponce Pilate. L'annonce de sa résurrection par ses disciples, qui le reconnaissent comme le Messie ou le Christ et transmettent son histoire et ses enseignements, donne naissance au christianisme primitif. Pour les chrétiens, celui qu'ils appellent Jésus-Christ est le Fils de Dieu, le Messie annoncé dans l'Ancien Testament et envoyé aux hommes pour les sauver. Dans l'islam, Jésus de Nazareth, appelé ʿĪsā, est considéré comme un prophète majeur. Le retentissement de son message, transmis par les différentes Églises chrétiennes, et les interprétations auxquelles il a donné lieu, ont influencé différentes cultures et civilisations au cours de l'Histoire. Il a inspiré une importante production théologique, littéraire et artistique. Sa naissance est prise comme origine conventionnelle des calendriers julien — depuis le VIe siècle — et grégorien, et le dimanche, devenu jour de repos hebdomadaire en célébration de sa résurrection, adopté au-delà de la chrétienté. Cette importance contraste avec la brièveté de sa prédication et le peu, voire l'absence de traces historiques conservées à son sujet. Ainsi, lorsqu'il aborde la question de Jésus de Nazareth, l'historien « sait qu'il n'est nullement en mesure de révéler ce qui a vraiment été fait ou ce qui a vraiment été dit par ce personnage ». (fr)
  • Jesus (c. 4 BC – AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity, the world's largest religion. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited messiah (the Christ), prophesied in the Hebrew Bible. Virtually all modern scholars of antiquity agree that Jesus existed historically. The quest for the historical Jesus has yielded some uncertainty on the historical reliability of the Gospels and on how closely the Jesus portrayed in the New Testament reflects the historical Jesus, as the only records of Jesus' life are contained in the Gospels. Jesus was a Galilean Jew, who was baptized by John the Baptist and began his own ministry. His teachings were initially conserved by oral transmission and he himself was often referred to as "rabbi". Jesus debated with fellow Jews on how to best follow God, engaged in healings, taught in parables and gathered followers. He was arrested and tried by the Jewish authorities, turned over to the Roman government, and crucified on the order of Pontius Pilate, the Roman prefect of Jerusalem. After his death, his followers believed he rose from the dead, and the community they formed eventually became the early Church. Christian doctrines include the beliefs that Jesus was conceived by the Holy Spirit, was born of a virgin named Mary, performed miracles, founded the Christian Church, died by crucifixion as a sacrifice to achieve atonement for sin, rose from the dead, and ascended into Heaven, from where he will return. Commonly, Christians believe Jesus enables people to be reconciled to God. The Nicene Creed asserts that Jesus will judge the living and the dead either before or after their bodily resurrection, an event tied to the Second Coming of Jesus in Christian eschatology. The great majority of Christians worship Jesus as the incarnation of God the Son, the second of three persons of the Trinity. A small minority of Christian denominations reject Trinitarianism, wholly or partly, as non-scriptural. The birth of Jesus is celebrated annually on December 25 as Christmas. His crucifixion is honored on Good Friday and his resurrection on Easter Sunday. The world's most widely used calendar era—in which the current year is 2022 AD/CE—is based on the approximate birthdate of Jesus. Jesus is also revered in other religions. In Islam, Jesus (often referred to by his Quranic name ʿĪsā) is considered the penultimate prophet of God and the messiah. Muslims believe Jesus was born of a virgin, but was neither God nor a son of God. The Quran states that Jesus never claimed to be divine. Most Muslims do not believe that he was killed or crucified, but that God raised him into Heaven while he was still alive. In contrast, Judaism rejects the belief that Jesus was the awaited messiah, arguing that he did not fulfill messianic prophecies, and was neither divine nor resurrected. (en)
  • Jésus-Christ (prononcé [ ʒezykri] ou [ ʒezykrist]), le Christ ou simplement Christ est le nom donné par l'ensemble des chrétiens à Jésus de Nazareth. Il est également connu sous les noms de Notre-Seigneur, Fils de Dieu, le Messie ou le Sauveur, ainsi que par le diminutif J.-C. Le Petit Larousse le présente ainsi : Palestinien né au début de l'ère chrétienne, il est professé par les chrétiens être le Messie, le Fils de Dieu et le rédempteur des hommes. Dans l'ordre chronologique, il est né avant l'an 4 sous Hérode, il a commencé son activité apostolique vers l'an 28, il fut arrêté condamné à mort et crucifié sous le procurateur romain Ponce Pilate en avril 30, et, au témoignage de ses apôtres, il fut proclamé être ressuscité trois jours après. Cette résurrection de Jésus est tenue par les chrétiens pour un fait historique transcendant le domaine de l'histoire pour atteindre à celui de la foi. Le Messie (χριστός / Christos en grec ancien), « l'oint du Seigneur » est annoncé par l'Ancien Testament du judaïsme. La plupart des chrétiens reconnaissent Jésus-Christ comme le Fils unique de Dieu et comme l'une des trois personnes du Dieu trinitaire. La christologie est l'étude de la personne et de la doctrine du Christ. Ajoutons que la mère de Jésus est Marie de Nazareth. À partir du XIXe siècle, les recherches critiques des historiens ont peu à peu dissocié méthodologiquement Jésus de Nazareth, le personnage historique, de Jésus-Christ, la figure religieuse. En effet, selon John Meier, cette distinction méthodologique s'enracine dans la distinction faite par de nombreux auteurs germaniques dont Bultmann (1884-1976), entre deux sens en langue allemande du terme historique. D'une part, historisch, historique, au sens d'évènement correspondant à un simple fait dont l'existence est attestée par l'histoire, et de l'autre, geschichtlich, historique, au sens d'évènement durablement marquant et correspondant à une réalité significative. Le présent chapitre Jésus Christ se situe dans le cadre de cette seconde perspective historique, laissant la première à celui intitulé Quêtes du Jésus historique. Les musulmans reconnaissent Jésus de Nazareth en tant qu'un éminent prophète de Dieu sous le nom ʿĪsā. (fr)
  • Bhí Íosa (c. 4 RC - c. AD 30/33), ar a dtugtar Íosa as Nazarat nó Íosa Críost, ina sheanmóirí agus ina cheannaire reiligiúnach de chuid na nGiúdach san aonú haois. Is é an figiúr lárnach den Chríostaíocht. Creideann an chuid is mó de na Críostaithe gur mac Dé é, a tháinig i measc na ndaoine le hé féin a íobairt in íocaíocht a bpeacaí-sean. Tugtar Íosa Críost air sa gcomhthéacs sin (ó יהושע [Yĕhošūa‘] na hEabhraise agus ó Χριστός [Christos] sa tSean-Ghréigis). Tugtar Íosa Nasarthach nó Íosa Nazórach air freisin. (ga)
  • Yesus (bahasa Yunani: Ἰησοῦς Iesous; ca. 4 SM sampai 30–33 M; Arab: يسوع; Ibrani: יֵשׁוּעַ), juga disebut sebagai Yesus dari Nazaret atau Yesus Kristus, adalah tokoh sentral Kekristenan. Menurut sebagian besar denominasi Kristen, Yesus dipandang sebagai Allah Putra (Allah Anak). Namun, seluruh umat Kristen meyakini bahwa Yesus adalah Mesias (atau Kristus/Almasih, semuanya secara harfiah berarti "Yang Diurapi") yang dinantikan dalam Perjanjian Lama. Hampir semua akademisi setuju bahwa Yesus ada secara historis, dan para sejarawan menganggap Injil Sinoptik (Matius, Markus, dan Lukas) sebagai sumber terbaik untuk meneliti historisitas Yesus. Kebanyakan akademisi sepakat Yesus adalah orang Galilea, rabi Yahudi yang mewartakan pesannya secara lisan, dibaptis oleh Yohanes Pembaptis, dan disalibkan sesuai perintah Prefek Romawi Pontius Pilatus. Menurut pandangan aliran utama saat ini, Yesus adalah seorang pewarta apokaliptik dan pendiri sebuah gerakan pembaruan di dalam Yudaisme. Setelah kematiannya, pengikutnya percaya bahwa Yesus bangkit dari kematian, dan komunitas yang mereka bentuk kemudian menjadi Gereja Kristen. Era kalender yang paling umum, disingkat "M" (Masehi) dalam bahasa Indonesia atau disingkat "AD" dari bahasa Latin "Anno Domini" ("dalam tahun Tuhan kita"), didasarkan pada kelahiran Yesus. Kelahiran Yesus dirayakan setiap tahun pada 25 Desember (atau beragam tanggal pada bulan Januari di dalam beberapa gereja timur) sebagai Natal. Umat Kristen percaya bahwa Yesus memiliki suatu "signifikansi yang unik" di dunia. Doktrin-doktrin Kristen mencakup keyakinan bahwa Yesus dikandung oleh Roh Kudus, dilahirkan dari seorang perawan bernama Maria, melakukan berbagai mukjizat, mendirikan Gereja, mati karena penyaliban sebagai kurban untuk penebusan, bangkit dari kematian dan naik ke Surga, serta akan datang kembali ke bumi. Sebagian besar umat Kristen percaya bahwa Yesus memungkinkan manusia untuk didamaikan dengan Allah. Pengakuan Iman Nicea menegaskan bahwa Yesus akan menghakimi orang mati baik sebelum atau setelah kebangkitan tubuh mereka, suatu peristiwa yang juga dikaitkan dengan Kedatangan Kedua Yesus di dalam eskatologi Kristen; walaupun beberapa kalangan meyakini peranan Yesus sebagai juru selamat memiliki kepentingan yang lebih sosial atau eksistensial daripada akhirat, dan beberapa teolog terkenal telah mengemukakan bahwa Yesus akan membawa suatu rekonsiliasi universal. Sebagian terbesar dari kalangan Kristen menyembah Yesus sebagai penjelmaan dari Allah Putra, pribadi kedua dalam satu Trinitas Ilahi. Beberapa kelompok Kristen menolak Trinitarianisme, baik sebagian ataupun seluruhnya, karena mereka menganggapnya tidak selaras dengan kitab suci. Dalam Islam, Yesus (umumnya ditransliterasikan sebagai Isa) dipandang sebagai Al-Masih (Mesias) dan salah satu Nabi Allah yang penting. Menurut umat Muslim, Yesus merupakan seorang pembawa kitab suci dan dilahirkan dari seorang perawan, namun bukan Putra Allah. Bagi sebagian besar kalangan Muslim, Yesus tetapi secara jasmani diangkat ke Surga oleh Allah.Yudaisme menolak keyakinan bahwa Yesus adalah Mesias yang dinantikan, dengan alasan bahwa kematian Yesus di kayu salib menandakan bahwa ia ditolak oleh Allah dan kebangkitannya adalah suatu legenda Kristen. (in)
  • イエス・キリスト(古代ギリシア語: Ίησοῦς Χριστός, ラテン語: Jesus Christus、伝:紀元1年 - 紀元後33年)は、ギリシア語で「キリストであるイエス」、または「イエスはキリストである」という意味。 本項では、ナザレのイエスについてのキリスト教における観点とその他について述べる。 (ja)
  • Gesù di Nazareth (in aramaico: יֵשׁוּעַ (Yēšūa' ); Betlemme, 7 a.C.-1 a.C. – Gerusalemme, 26-36) è il fondatore e la figura centrale del cristianesimo, religione che lo riconosce come il Cristo (Messia), figura ancora attesa dalla tradizione ebraica, e come Dio fatto uomo.Durante gli ultimi anni della sua vita, Gesù svolse l'attività di predicatore, guaritore ed esorcista in Galilea e nella provincia romana della Giudea, nella regione storica della Palestina. Gesù è un adattamento del nome aramaico יֵשׁוּעַ (Yeshua in italiano Giosuè), che significa "YHWH è salvezza" o "YHWH salva". Secondo la tradizione cristiana, le principali fonti testuali relative a Gesù sono i quattro vangeli canonici (Matteo, Marco, Luca e Giovanni). Per quanto concerne le ricerche storiche sulla sua vita le principali fonti si trovano nel Nuovo Testamento, in particolare nelle Lettere di Paolo e nei vangeli sinottici, fonti che hanno trovato alcuni interessanti riscontri in ritrovamenti e studi archeologici. Gli ultimi secoli hanno visto infatti lo sviluppo di ricerche volte a valutare l'attendibilità storica dei vangeli, inclusi gli elementi soprannaturali e miracolosi, sia a ricostruire il profilo del Gesù storico. I vangeli narrano la nascita di Gesù da Maria vergine, la predicazione focalizzata sull'annuncio del Regno dei Cieli e sull'amore al prossimo e realizzata con discorsi e parabole accompagnati da miracoli; narrano infine la sua passione, morte in croce, risurrezione e ascensione al cielo. I vangeli e gli altri scritti del Nuovo Testamento identificano Gesù con il Messia e il Figlio di Dio. Le neotestamentarie Lettere di Paolo esaltano il valore salvifico della sua morte e risurrezione. Per le principali confessioni religiose cristiane è la seconda persona della Trinità, assieme al Padre e allo Spirito Santo e "vero Dio e vero uomo". Dai vangeli appare come la predicazione e l'operato di Gesù abbiano riscosso nella società ebraica coeva un successo limitato e circoscritto territorialmente ma che ha, secondo le fonti canoniche, raggiunto vari strati della società. Il breve periodo della sua predicazione si concluse con la morte in croce, richiesta, secondo i vangeli, dalle autorità ebraiche del Sinedrio, ma irrogata dall'autorità di Roma (che riservava agli schiavi una tale sorte), su decisione finale del prefetto romano Ponzio Pilato. Dopo la morte, i seguaci di Gesù ne sostennero la risurrezione e diffusero il messaggio della sua predicazione, facendone una delle figure che hanno esercitato maggiore influenza sulla cultura occidentale. Secondo il punto di vista ebraico, Gesù è stato un predicatore itinerante, ma non il Messia atteso; non era Figlio di Dio, non ha compiuto miracoli e, dopo la morte in croce, non è risorto né asceso al cielo. La visione islamica della figura di Gesù lo presenta come uno dei maggiori profeti venuti prima di Maometto; nacque verginalmente, compì dei miracoli (per volere divino), non morì, ascese al Cielo, deve tornare alla fine dei tempi quando sconfiggerà l'anticristo, ma non era Dio che, secondo la sūra CXII, "non ha generato né fu generato". Molti movimenti religiosi contemporanei hanno elaborato una propria interpretazione, eterodossa e anche originale, su Gesù. (it)
  • キリストは、ヘブライ語のメシア(מָשִׁיחַ)のギリシア語訳 Χριστος (Khristos クリストス、フリストス)からの、日本語における片仮名表記。基督、クリスト、クライスト、ハリストスとも表記される。 本項ではキリスト教における語彙「キリスト」の語義・意義について述べる。 (ja)
  • Cristo (dal greco Χριστός, Christós) è la traduzione greca del termine ebraico mašíakh (מָשִׁיחַ, «unto»), dal quale proviene l'italiano messia. Il significato di questo titolo onorifico deriva dal fatto che nell'antico Medio Oriente re, sacerdoti e profeti venivano solitamente scelti e consacrati tramite l'unzione con oli aromatici. (it)
  • ナザレのイエス(ヘブライ語: יְהוֹשֻׁעַ/יֵשׁוּעַ הַנָּצְרִי‎, Yĕhôshúʿa/Yēšūă‘ Hannāṣrî, 古典ギリシア語:Ἰησοῦς ὁ Ναζαρηνός, Iēsūs ho Nazarēnos, 古典ラテン語:Iesus Nazarenus)または史的イエス、歴史的イエス(英語:historical Jesus, 紀元前6年から紀元前4年頃 - 紀元後30年頃)は紀元1世紀にパレスチナのユダヤの地、とりわけガリラヤ周辺で活動したと考えられている人物である。 キリスト教、イスラム教等に大きな影響を与えた。 人間は平和の神の子として平等であること、神は父なる神であること、また、太陽や降雨などの環境を整えていて、人間をはじめ鳥類などの生き物を神は日々養っている。日々の祈りをもって神とともに歩み、隣人を大切にして生きることなどを説いた。 (ja)
  • De traditioneel-christelijke benadering van Jezus (Oudgrieks: Ἰησοῦς) is de visie van de (orthodox-christelijke) traditie van het christendom, namelijk dat hij de Zoon van God is en daarmee deel uitmaakt van de goddelijke drie-eenheid of triniteit. In de traditioneel-christelijke benadering wordt Jezus aangeduid als Jezus Christus; soms ook als Jezus de Messias. Het unitarisme is daarentegen een christelijke stroming die de leer van de goddelijke drie-eenheid verwerpt. Het gaat hierbij om de opvattingen zoals die feitelijk in diverse kerkgenootschappen heersen. Dit staat geheel los van het historisch-kritisch onderzoek naar de eventuele historische persoon van Jezus. (nl)
  • Jesus (em aramaico: ישוע/ יֵשׁוּעַ; romaniz.: Yeshua; em grego: Ἰησοῦς; romaniz.: Iesous), também chamado Jesus de Nazaré (n. 7–2 a.C. – m. 30–33 d.C.) foi um pregador e líder religioso judeu do primeiro século. Ele é a figura central do cristianismo e aquele que os ensinamentos de maior parte das denominações cristãs, além dos judeus messiânicos, consideram ser o Filho de Deus. O cristianismo e o judaísmo messiânico consideram Jesus como o Messias aguardado no Antigo Testamento e referem-se a ele como Jesus Cristo, um nome também usado fora do contexto cristão. Praticamente todos os académicos contemporâneos concordam que Jesus existiu realmente, embora não haja consenso sobre a confiabilidade histórica dos evangelhos e de quão perto o Jesus bíblico está do Jesus histórico. A maior parte dos académicos concorda que Jesus foi um pregador judeu da Galileia, foi batizado por João Batista e crucificado por ordem do governador romano Pôncio Pilatos. Os académicos construíram vários perfis do Jesus histórico, que geralmente o retratam em um ou mais dos seguintes papéis: o líder de um movimento apocalíptico, o Messias, um curandeiro carismático, um sábio e filósofo, ou um reformista igualitário. A investigação tem vindo a comparar os testemunhos do Novo Testamento com os registos históricos fora do contexto cristão de modo a determinar a cronologia da vida de Jesus. Quase todas as linhas cristãs acreditam que Jesus foi concebido pelo Espírito Santo, nasceu de uma virgem, praticou milagres, fundou a Igreja, morreu crucificado como forma de expiação, ressuscitou dos mortos e ascendeu ao Céu, do qual regressará. A grande maioria dos cristãos adoram Jesus como a encarnação de Deus, o Filho, a segunda das três pessoas na Santíssima Trindade. Alguns grupos cristãos rejeitam a Trindade, no todo ou em parte. No contexto islâmico, Jesus (transliterado como Isa) é considerado um dos mais importantes profetas de Deus e o Messias. Para os muçulmanos, Jesus foi aquele que trouxe as escrituras e é filho de uma virgem, mas não é divino, nem foi vítima de crucificação. O judaísmo rejeita a crença de que Jesus seja o Messias aguardado, argumentando que não corresponde às profecias messiânicas do Tanakh. (pt)
  • Jezus historyczny – termin, który odnosi się do prób naukowej rekonstrukcji życia Jezusa na podstawie metod stosowanych przez historyków, w tym krytycznej analizy tekstów ewangelicznych jako podstawowego źródła dla biografii historycznego Jezusa, z uwzględnieniem kontekstu historycznego i kulturowego, w którym żył. (pl)
  • Jezus van Nazaret(h) (Aramees ישוע Jesjoea of Jesjoe`, Grieks Ἰησοῦς; Nazareth (?), ca. 5 v.Chr. - Jeruzalem, ca. 30 n.Chr.) was een Joodse profeet. Vanaf ongeveer 28 n.Chr. trad hij op in Galilea en Judea. Op bevel van de Romeinse prefect Pontius Pilatus werd hij in 30 (of 33) n.Chr. door Romeinse soldaten gekruisigd. (nl)
  • Jezus Chrystus (ur. ok. 8–4 p.n.e. w Betlejem, zm. ok. 30 lub 33 n.e. w Jerozolimie) – cieśla i kaznodzieja z rzymskiej prowincji Judea, ogłoszony przez swoich żydowskich uczniów mesjaszem, centralna postać chrześcijaństwa. W wierze Kościoła, wyrażonej w pierwszych credo, uznawany jest za kyriosa, który zmartwychwstał (por. Rz 10,9), zbawiciela, powszechnego władcę świata i Królestwa niebieskiego, współistotnego Bogu Ojcu syna Boga i człowieka. Jego narodziny przyjęto za punkt zerowy naszej ery, od którego podaje się liczbę lat. Według Nowego Testamentu (części Biblii) urodził się w żydowskiej rodzinie jako syn Marii poślubionej Józefowi. Jako dorosły przyjął chrzest z rąk Jana Chrzciciela. Następnie nauczał (uznając przykazanie miłości za najważniejsze) i gromadził wokół siebie uczniów (najbliższych nazwano apostołami), dokonując w tym czasie cudów. Po przyjeździe do Jerozolimy został powitany z entuzjazmem przez mieszkańców. To, co twierdził, zwłaszcza nazywając się Mesjaszem, spowodowało wrogość faryzeuszy i saduceuszy. Jezus przepowiedział swój los podczas Ostatniej Wieczerzy, kiedy, zgodnie z doktryną katolicką, ustanowił sakrament Eucharystii. Zdradzony tej samej nocy przez jednego z uczniów, Judasza, został pojmany i postawiony przed religijnym sądem żydowskim, który uznał go za winnego bluźnierstwa. Wydany został w ręce rzymskiego namiestnika Poncjusza Piłata, który pod naciskiem tłumu skazał go na śmierć przez ukrzyżowanie. Jezus umarł na krzyżu, jednak trzeciego dnia po złożeniu jego zwłok w kamiennym grobie zmartwychwstał, a następnie przez 40 dni spotykał się ze swoimi uczniami, tłumacząc sens swojej męczeńskiej śmierci i zmartwychwstania, po czym wstąpił do nieba. Wydarzenia opisane przez Ewangelie budzą spory naukowców, zaś inne religie postrzegają postać Jezusa w różny sposób, nie przyznając mu tak wielkiego znaczenia jak chrześcijaństwo. (pl)
  • O termo Jesus histórico refere-se a uma série de reconstruções acadêmicas do século I da figura de Jesus de Nazaré. Estas reconstruções são baseadas em métodos históricos, incluindo a análise crítica dos evangelhos canônicos como a principal fonte para sua biografia, juntamente com a consideração do contexto histórico e cultural em que Jesus viveu. A pesquisa sobre o Jesus histórico teve início no século XVIII e se desenvolveu, até os nossos dias, em três ondas, preocupadas emreconstruir os fatos históricos e a pessoa humana de Jesus, que ficavam como que escondidos atrás das afirmações dogmáticas e de fédas Igrejas. Tal busca teve como premissa uma mentalidade racionalística, que acredita poder reconstruir a verdade histórica relacionada a Jesus por meio da razão, e foi impulsionada pela descoberta da estratificação e fragmentação dos textos bíblicos e sua consequente classificação. Um aspecto fundamental dessa busca é tentar inserir Jesus no contexto histórico-sociocultural do judaísmo do século I na Palestina, por meio do estudo de fontes canônicas, apócrifas e pseudepigráficas que lançaram novas luzes sobre a complexidade da religião e da sociedade judaica daquela época. A busca pelo Jesus histórico se apoia na literatura bíblica e extra-bíblica do século I; nas descobertas arqueológicas; nos estudos sociológicos e historiográficos; para reconstruir e entender o contexto histórico, sociológico e religioso do tempo de Jesus, tentando entender e imaginar o impacto de sua pessoa e de sua mensagem dentro deste mesmo contexto, portanto, parte-se do pressuposto que Jesus deve ser lido dentro do contexto da Galileia daquela época. (pt)
  • Cristo é o termo usado em português para traduzir a palavra grega Χριστός (Khristós) que significa "Ungido". O termo grego, por sua vez, é uma tradução do termo hebraico מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), transliterado para o português como Messias. A palavra geralmente é interpretada como o sobrenome de Jesus por causa das várias menções a "Jesus Cristo" na Bíblia. A palavra é, na verdade, um título, daí o seu uso tanto em ordem direta "Jesus Cristo" como em ordem inversa "Cristo Jesus", significando neste último O Ungido, Jesus. Os seguidores de Jesus são chamados de cristãos porque acreditam na doutrina de Jesus, o Cristo, ou Messias, sobre quem falam as profecias da Tanakh (que os cristãos conhecem como Antigo Testamento). A maioria dos judeus rejeita essa reivindicação e ainda espera a vinda do Cristo (ver Messianismo judaico). A maioria dos cristãos espera pela Segunda vinda de Cristo quando acreditam que Ele cumprirá o resto das . A expressão "Jesus Cristo" surge várias vezes nos escritos gregos da Bíblia, no Novo Testamento, e veio a tornar-se a forma respeitosa como os cristãos se referem a Jesus, Homem Judeu que, segundo os evangelhos, nasceu em Belém da Judeia e passou a maior parte da sua vida em Nazaré, na Galileia, sendo por isso chamado, às vezes, de Jesus de Nazaré ou Nazareno. O título Cristo, portanto, confere uma perspectiva religiosa à figura histórica de Jesus. A área da teologia cujo foco é a identidade, vida, e ensinamentos de Jesus é conhecida como Cristologia. Khristós no grego clássico poderá significar coberto em óleo, sendo assim uma translação literal de Messias. (pt)
  • Иису́с Христо́с (греч. Ἰησοῦς Χριστός; церк.-слав. і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ), или Иису́с из Назаре́та — в христианстве центральная личность и предсказанный в Ветхом Завете Мессия, ставший искупительной жертвой за грехи людей. Основными источниками информации о жизни и учении Иисуса Христа являются Евангелия и другие книги Нового Завета. Сохранились свидетельства о нём и у нехристианских авторов I—II веков (см. Историчность Иисуса Христа). Согласно христианскому Никео-Цареградскому Символу веры, Христос является Сыном Божьим (Мф. 8:29, Мф. 14:33, Мк. 3:11, Лк. 4:41, Ин. 1:34, Ин. 3:18), единосущным (то есть одной природы) с Отцом, Богом (Ин. 20:28; Деян. 20:28; Рим. 9:5), воплощённым в человеческой плоти. Согласно Афанасьевскому Символу веры, Иисус Христос является вторым лицом (ипостасью) Троицы. Догмат о Троице принят подавляющим большинством христианских конфессий, за исключением некоторых групп и направлений с антитринитарным учением. В Никео-Цареградском Символе веры утверждается, что Христос умер ради искупления человеческих грехов, а затем воскрес из мёртвых, вознёсся на небеса и , чтобы судить живых и мёртвых. Другие христианские убеждения включают непорочное зачатие Иисуса, творение чудес и пр. Личность Христа вызывает большое количество споров как на академическом, так и на бытовом уровнях. Дискуссии ведутся относительно самого факта существования Иисуса, хронологии его жизни, его социального положения и культурной среды, проповедуемых им идей и их значения для человечества. Теологи выдвигают конкурирующие (или дополняющие друг друга) описания Иисуса как ожидаемого Мессии, как лидера апокалипсического движения, как странствующего мудреца, как харизматического целителя и как основателя независимого религиозного движения. Ортодоксальный иудаизм не признаёт Иисуса ни пророком, ни Мессией. Согласно исламу, Иисус является одним из посланников Аллаха (расуль), принёсшим Инджиль (Евангелие), и чудотворцем. Иисус называется также «Мессией» (Масих, араб. المسيح‎‎), но не считается сыном Бога. Ислам учит, что Иисус живым вознёсся на небо, отвергая христианское учение о распятии и воскресении Иисуса Христа. Религиоведы и теологи, придерживающиеся точки зрения, что Иисус является реальной исторической личностью, а не мифом, утверждают, что он родился в период с 7 года до н. э. по 4 год до н. э. и умер в период с 30 по 33 год. (ru)
  • Истори́ческий Иису́с Христо́с — попытка реконструкции личности и биографии Иисуса Христа на основе методов и данных исторической науки. В высшей библейской критике подходы подразумевают критический анализ текстов Нового Завета с обязательным вычитанием сверхъестественного компонента (чудесное рождение, чудесные исцеления, воскрешение), а также с привлечением римских и иудейских источников того времени. Концепция исторического Иисуса нередко подвергается критике и противопоставляется как концепции догматического Иисуса (Иисус как Сын Божий и Второе Лицо Троицы), так и мифологического Иисуса (Иисус как вымышленный персонаж). Первым, кто начал поиски исторического Иисуса, был Герман Реймарус, далее этим занимались Эрнест Ренан и Альберт Швейцер. В рамках атеистических и нехристианских теорий (например, в иудаизме — Иисус бен Пантира) предполагается, что Иисус был плотничьим или даже внебрачным сыном, который родился и вырос в галилейском городе Назарете. Затем он стал учеником Иоанна Крестителя, а впоследствии начал самостоятельное служение в качестве духовного учителя (раввина) и лидера собственной религиозной организации, не покидая при этом рамок иудейского мира. Родным языком исторического Иисуса был арамейский. (ru)
  • Jesus (sv. uttal /jeːsɵs/) från Nasaret, också kallad Kristus, var en i Galileen och Judeen kringvandrande judisk predikant. Enligt evangelierna i Nya Testamentet i Bibeln verkade han i omkring tre år innan han dömdes till döden genom korsfästelse, avrättades och därefter uppstod. Jesus är kristendomens centralgestalt och ses där som Guds son och den utlovade Messias (på grekiska Kristus). För de flesta kristna är Jesus även Gud-blivit-människa (se treenighetsläran). Han är en mycket betydelsefull profet inom bland annat islam och bahá'í. Jesu etiska undervisning i Bergspredikan, bland annat om kärlek till fiender, människovärde, den gyllene regeln och att "vända andra kinden till", har haft betydelse även för sekulära ideologier såsom fredsrörelsen och humanismen. Av större betydelse är hans död och berättelser om hans uppståndelse, som anses sedan den tidigaste kyrkans tro ge syndernas förlåtelse och evigt liv (se frälsning). Den profet i Koranen som benämns "Isa" (arabiska: عيسى) ses inom islam som identisk med kristendomens Jesus och räknas som en av Guds fem viktigaste profeter, Isa skiljer sig dock på många punkter från den Jesus som framställs i Nya Testamentet - inte minst eftersom Isa inte korsfästes utan uppsteg direkt till Gud enligt sura 4:157-8. Vidare var Isa en förkunnare av Koranens budskap och en mirakelgörare. Isa kallas dock också för "Messias" inom islam men ses inte som gudomlig utan en mänsklig profet. Inom judendomen har Jesus inte någon religiös funktion; man förnekar då givetvis tron att Jesus är Gud. Det finns dock ett antal medlemmar av det judiska folket som tror på Jesus (Yeshua) som Messias. Dessa kallar sig själva messianska judar, men betraktas vanligen av andra judar som konvertiter till kristendomen. Jesu födelse är utgångspunkten för den tideräkning som har störst spridning i världen idag. Nutida historiker menar dock att den tidiga kyrkan räknade fel och att Jesus förmodligen föddes senast år 4 f.Kr. (sv)
  • Kristus betyder den smorde, och är en titel som av de troende kristna har givits åt Jesus från Nasaret. Kristus är den latinska översättningen av grekiska Χριστός (Christós) som betyder just "den Smorde". Det är i sin tur en översättning av det hebreiska משיח Masíaḥ (Messias), arabiska المسيح, Masīḥ. I Gamla testamentet smordes konungen (David), prästen (Aron) och ibland även profeten (Elisa). Vid smörjelsen kom den Helige Ande, enligt Bibelns berättelser, över personen. Messiasbegreppet står alltså för en mäktig person, utrustad av Gud på ett alldeles speciellt sätt. Gamla testamentet/Tanach förutsäger på många ställen att en Messias skall komma. Förväntningarna på detta var stora. Ankomsten av Messias senare skulle bli början av de kristnas tideräkning. Jesus gick, enligt Nya testamentet, in i dessa förväntningar och bejakade att det handlade om honom själv, även om han också stod för en gentemot sin tidsanda självständig tolkning av dem. Det som förvånade samtiden mest var tanken att Messias måste lida. Judarna avvisar fortfarande tanken på en lidande Messias och avvisar därför också Jesus som Messias. Muslimerna anser att Jesus var en stor profet, som de kallar för Isa, men även de avvisar att Jesus skulle lidit och dött på korset. Därmed avvisar de tanken på Kristi uppståndelse, för om Kristus inte har dött och uppstått för att besegra döden, då finns det automatiskt inte någon uppståndelse. Det centrala tanken i den kristna tron är inte Kristi död utan just Kristi uppståndelse. Nya testamentets författare (traditionellt Matteus, Markus, Lukas och Johannes) accepterar Jesu anspråk på att vara Messias och ser Jesus både som konung, och präst, och profet.. Som profet undervisade han och gjorde under. Som präst frambar han sig själv som ett offer för våra synder. Som konung blev han redan då det som skulle kallas för kristna folkets regent, och en gång skall han komma åter och regera över allt, enligt Nya Testamentet. Trinitariska kristna betraktar även Jesus, efter hur han beskrivs i Nya testamentet, som gudomlig - Gud som blivit människa. De flesta kristna betraktar honom som människornas frälsare, som räddar oss från synden och dess konsekvenser: befrielse som kommer från Gud, befrielse från lidande och död. (sv)
  • Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». Слово вживається як епітет, що позначає причетність до Святого Духа внаслідок помазання єлеєм. У Старому Завіті помазаниками називалися царі, пророки та первосвященики після прийняття ними посади та подальшого помазання як свідоцтва особливого обдарування та обраності (Ісайя 45; 2 Цар. 14). Такі обранці, за твердженням Г. Дьяченко, називалися христами. Пізніше в традиційному юдаїзмі термін «Христос» (або «Месія») застосовується лише по відношенню до очікування в майбутньому людини, яка стане главою ізраїльського царства. Що ж до месіанського юдаїзму, то замість терміна «Христос» по відношенню до Ісуса Христа частіше вживаються терміни «Месія» або «Машиах», щоб таким чином підкреслити свою несхожість на інші напрямки християнства. Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від , що також вважали себе месіями. З Ісус не був прийнятий більшістю євреїв як їх Месія. Багато християн очікують другого пришестя Ісуса Христа, коли, як вони вірять, він виконає решту пророцтв Старого та Нового Завіту про Помазанця. Галузь християнського богослов'я, що вивчає особистість, життя, вчення та діяння Ісуса Христа, називається христологією. (uk)
  • Христо́с (др.-греч. Χριστός от др.-греч. χρῖσμα, χρῖμα, χρῖσματος — «мазь, масло, пома́зание») — буквально «помазанник». Это перевод древнееврейского слова מָשִׁיחַ (Маши́ах) — Мессия. В современном использовании термин обычно относится к Иисусу Христу. «Иисус Христос» означает «Иисус помазанник». Кроме имени Χριστός (Христо́с), используемого применительно к Иисусу Христу, существует греческое имя Χρήστος (Хри́стос), являющееся производным от слова χρηστός, которое означает «хороший», «добрый». (ru)
  • Ісу́с Христо́с (івр. ישוע або יהשוה‎, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesus Christus; 2 до н. е., Вифлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття, засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Більшість християн вважають його втіленням Сина Божого, Богом і довгоочікуваним Месією, Спасителем, про якого пророкували у Старому Заповіті. До основних джерел інформації про Ісуса належать книги Нового Заповіту, зокрема Євангелія. Більшість дослідників античності погоджуються з тим, що Ісус справді існував, проте тривають дискусії навколо хронології його життя, соціального становища, культурного середовища, історичної достовірності Євангелій та того, наскільки точно вони зображують історичну персону. Ісус із Назарета народився в родині галілейських євреїв, після хрещення Іваном Хрестителем почав власне служіння. Проповідуючи усно, він зібрав навколо себе групу послідовників, котрі називали його «рабином». Ісус дискутував з іншими євреями стосовно питань про те, як найкраще слідувати за Богом, займався зціленням та навчав притчами. За те, що Ісус вступив у конфлікт з єврейськими релігійними елітами, його арештували, передали римській владі та розп'яли на хресті за рішенням префекта Понтія Пілата. Після його смерті послідовники поширили вістки, що він воскрес із мертвих, а громада, яку вони сформували, зрештою стала ранньою церквою. За християнським віровченням, Ісус був непорочно зачатий від Святого Духа й народився від Діви Марії, дружини теслі Йосипа. Щоб зберегти дитя від переслідувань, сім'я втекла до Єгипту. Повернувшись пізніше в Галілею, Ісус був хрещений Іваном Хрестителем і розпочав проповідувати своє вчення про любов до ближнього, віру в Бога та його Царство Небесне. Згідно з релігійними догматами, Ісус зібрав 12 учнів-апостолів, зцілював хворих і творив дива. Зраджений своїм апостолом Юдою, помер через розп'яття задля спокути гріхів та спасіння людства, воскрес із мертвих і вознісся на небеса. Новий Заповіт зазначає, що Христос повернеться на Землю наприкінці світу й, відповідно до Нікейського символу віри, буде судити живих та мертвих. Переважна більшість християн вшановують Ісуса як Боголюдину, втілення Сина Божого й другої особи Святої Трійці, меншість конфесій цілком або частково відкидають останній догмат як не біблійний. Народження Христа щорічно святкують 25 грудня (7 січня у деяких східних церквах) на Різдво, розп'яття вшановують у Страсну п'ятницю, а воскресіння — на Великдень. Ісуса шанують і в нехристиянських релігіях. В ісламі він постає одним з найбільших пророків під іменем Іса ібн Мар'ям, чудотворцем, що народився від діви. Втім, мусульмани заперечують його божественність. Прихильники юдаїзму відкидають месіанство Ісуса, стверджуючи, що той не виконав месіанських пророцтв, заперечують його божественність та воскресіння. Образ Ісуса Христа втілений у багатьох творах літератури, образотворчого мистецтва, музики, театру й кіно. (uk)
  • 历史中的耶稣这个概念是指用“批判性的历史方法重构拿撒勒耶稣的生活和教导”的尝试,它与“基督教对耶稣的定义(‘教条的基督’)以及基督教对耶稣的描述(‘信仰的耶稣’)”相对。“历史中的耶稣”也考虑耶稣生活的历史和文化背景。 虽然大多研究这个主题的学者同意耶稣的存在,但对耶稣的信仰、教导以及圣经记载的准确性有不同的意见。只有两个“几乎是普遍同意”的事件,这就是:耶稣接受施洗约翰的洗礼,并在一年或三年后,被罗马总督本丢·彼拉多钉十字架。研究历史中的耶稣的学者通常认为他是生活在弥赛亚和末日时期的加利利犹太人。耶稣接受了施洗约翰的洗礼,他可能以施洗约翰为榜样,并在施洗约翰处决后在加利利讲道,大约一到三年后被钉十字架。他用形象生动的比喻宣讲救恩、洗清罪和神的王国。据资料记载,他是一位导师,强调信仰治疗的作用。有些学者将宣扬末世福音归功于他,而另一些学者则将他的天国描述为一个道德天国,而不是末世论的天国。他派使徒四处实践医治,传讲神的国。后来,他前往犹地亚的耶路撒冷,在那里造成了圣殿的扰乱。这是是逾越节,正值耶路撒冷政治和宗教局势极为紧张的时刻。福音书说,圣殿守卫(据信是撒都该人)逮捕了他,把他交给彼拉多处决。他发起的运动在他死后继续进行,并由他的弟弟公义者雅各和其他使徒继承,他们宣扬耶稣的复活。这个运动最终发展为早期基督教。 自18世纪以来,对历史中的耶稣有三次不同的学术探究,每次具有各自的特点,并发展出新的、多样的研究标准。在这些过程中构建的耶稣形象往往彼此不同,而且也不同于福音书中描述的教条性形象。这些肖像包括耶稣作为启示的先知、有领导魄力的治疗师、愤世嫉俗的哲学家、犹太的弥赛亚和社会变革的先知,但是,每个形象上都存在学术上的分歧,对于构建这些形象的学术方法也存在着不同意见。然而,在形象之间存在着重叠的属性,学者不认同某些属性时可能对其他属性有所认同。 许多学者批评了研究历史中的耶稣时的各种方法。一方面,这些研究方法缺乏严格性;另一方面,这些方法受到某些“具体议程”的影响,将古代资源解释为可适应某个特定目标的事物。21世纪的研究方法抛弃了19世纪接受所有福音的“极大主义”方法和20世纪早期完全拒绝福音的“极简主义”方法,学者开始关注耶稣的历史可能性和合理性。 (zh)
  • 耶穌(古希伯來文:יהושוע,拉丁轉寫:Yahushua;古希臘文:Ἰησοῦς,拉丁轉寫:Iesous;约公元前4年-公元30年或33年),東正教譯為伊伊穌斯,唐朝景教譯為移鼠或翳數,也被称为“拿撒勒的耶稣”或“耶稣基督”,是公元1世纪的犹太传教士和宗教领袖,世界第一大宗教基督教的中心人物。 耶穌的真實性長期以來受到學界爭論,不过许多学者都认为耶穌在歷史上實有其人,如北卡罗来纳大学教堂山分校教授巴特·葉爾曼。現代學界普遍認為耶穌是公元30年左右生活在今巴勒斯坦一帶的真實人物,但對於基督教義中的記載和他本人是否相符仍有很大爭議。 (zh)
  • 基督,是基利斯督或基利士督的省稱,来自希腊文“Χριστός”或“Christos”,是亚伯拉罕诸教中的术语,原意是“受膏者”(中東地區膚髮易乾裂,古代的以色列王即位時必須將油倒在國王的頭上,滋潤膚髮,象徵這是神用來拯救以色列人的王,後來轉變成救世主之意),也等同于希伯来文中的“מָשׂ֧חׇה‎”(彌賽亞,意为「受膏者」)。在《聖經》中基督是拿撒勒的耶稣专有名稱,即“耶穌基督”(Jesus Christ)。 基督一词常被误认为是耶稣的姓,因为《聖經》中曾多次提到「耶稣基督」。相信耶稣基督的人被称作基督徒,因为他们相信並清楚知道耶稣是他们的救世主,也是《旧约》中所预言的弥赛亚。大部分犹太教徒反对这一观点,并仍然等待着弥赛亚的到来,而所有基督徒现正在等待基督耶穌的再临,从而验证弥赛亚预言餘下的内容。 基督教神學集中研究耶稣的身位、生活和工作等,又被称为基督学。 (zh)
  • Історичний Ісус — це реконструкція життя та вчення Ісуса критичними історичними методами, на відміну від христологічних визначень, (Христос християнства) та інших християнських вчень про Ісуса. Ця реконструкція також враховує історичний та культурний контексти, в яких жив Ісус. Практично всі дослідники античності погоджуються з тим, що Ісус існував. Реконструкції історичного Ісуса базуються на посланнях Павла та Євангеліях, в той час як деякі небіблійні джерела також свідчать про історичне існування Ісуса. Починаючи з 18 століття відбулися три окремі наукові , кожен з яких мав чіткі характеристики та пропонував нові та різні критерії дослідження. Науковці мають розбіжності у переконаннях та вченнях Ісуса та точності біблійних джерел, але майже всі згідні з тим, що Ісус був охрещений Іваном Хрестителем і був розп'ятий за наказом римського префекта Понтія Пілата. Історичні дослідники Ісуса зазвичай стверджують, що він був галілейським євреєм та жив у часи месіанських та апокаліптичних очікувань. Деякі вчені приписують йому апокаліптичні декларації Євангелій, а інші зображають його «Царство Боже» як моральне, а не апокаліптичне за своєю суттю. Портрети Ісуса, побудовані в цих процесах, часто відрізняються один від одного та від зображення, побудованого на євангельських записах. Ці портрети враховують портрет Ісуса як апокаліптичного пророка, харизматичного цілителя, цинічного філософа, єврейського месії, пророка соціальних змін та рабина, але наукової згоди щодо єдиного портрета немає, як і щодо методів, необхідних для його побудови. Однак серед різних портретів є спільні атрибути і вчені, які визнають одні ознаки, можуть визнати й інші. (uk)
dbo:birthPlace
dbo:birthYear
  • -004-01-01 (xsd:gYear)
dbo:deathCause
dbo:deathPlace
dbo:deathYear
  • 0030-01-01 (xsd:gYear)
dbo:parent
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1095706 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 259728 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1073519688 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:alt
  • A white statue of a man (en)
  • An apparently old document (en)
dbp:b
  • y (en)
dbp:bSearch
  • Biblical Studies/Christianity/Jesus (en)
dbp:birthDate
  • 4 (xsd:integer)
dbp:birthPlace
  • Herodian Kingdom of Judea, Roman Empire (en)
dbp:book
  • Jesus (en)
dbp:commons
  • y (en)
dbp:commonsSearch
  • ישוע (en)
dbp:d
  • y (en)
dbp:dSearch
  • Q302 (en)
dbp:deathCause
  • Crucifixion (en)
dbp:deathDate
  • AD 30 or 33 (en)
dbp:deathPlace
  • Jerusalem, Judea, Roman Empire (en)
dbp:footer
  • Roman senator and historian Tacitus mentioned the execution of "Christus" by Pilate in a passage describing the Great Fire of Rome and Nero's persecution of Christians in the Annals, a history of the Roman Empire during the 1st century. (en)
dbp:image
  • MII.png (en)
  • Wien- Parlament-Tacitus.jpg (en)
dbp:name
  • Jesus (en)
dbp:parents
dbp:portal
  • Bible (en)
  • Christianity (en)
  • Islam (en)
  • Religion (en)
  • Biography (en)
dbp:q
  • y (en)
dbp:s
  • y (en)
dbp:sSearch
  • Author:Jesus of Nazareth (en)
dbp:v
  • y (en)
dbp:vSearch
  • Jesus (en)
dbp:width
  • 150 (xsd:integer)
  • 152 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikt
  • y (en)
dbp:wiktSearch
  • Jesus (en)
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • Crist (del llatí christus, i aquest del grec antic 'χριστoς', khristós) és la traducció de Messies, paraula hebrea que significa "l'ungit [del Senyor]", és a dir, una persona consagrada per unció divina. Els cristians apliquen aquest nom a Jesús de Natzaret. A mitjan segle ii, a Antioquia, es començà a anomenar 'cristians' els seguidors de Jesús (Fets 11:26). (ca)
  • Kristus (latinsky christus, odvozeno z řeckého christos [χριστος], kalk hebrejského mašiach [מַשִׁיחַ]) znamená „pomazaný“, Mesiáš, Bohem vyvolený král. V křesťanství jde o jeden z nejdůležitějších titulů Ježíše z Nazareta, který jej označuje za Bohem slíbeného a židy očekávaného spasitele. (cs)
  • Jesus Christus (von altgriechisch Ἰησοῦς Χριστός Iēsoûs Chrīstós [iɛːˈsuːs kʰriːsˈtos], deutsch ‚Jesus, der Gesalbte‘) ist nach christlicher Lehre gemäß dem Neuen Testament (NT) der von Gott zur Erlösung aller Menschen gesandte Messias und Sohn Gottes. Mit seinem Namen drückten bereits die Urchristen ihren Glauben aus und bezogen die Heilsverheißungen des Alten Testaments (AT) auf die historische Person Jesus von Nazaret. (de)
  • Kristo (greke χριστός [ĥrisTOS], "unktita") estas nomo por Mesio – la "unktito de Dio". Tiu titolo estis uzata por nomi la antikvajn judajn reĝojn, kaj dum la romia rego super la judoj, la judoj same nomis la atendatan savanton kaj novan reĝon de la judoj. (eo)
  • Bhí Íosa (c. 4 RC - c. AD 30/33), ar a dtugtar Íosa as Nazarat nó Íosa Críost, ina sheanmóirí agus ina cheannaire reiligiúnach de chuid na nGiúdach san aonú haois. Is é an figiúr lárnach den Chríostaíocht. Creideann an chuid is mó de na Críostaithe gur mac Dé é, a tháinig i measc na ndaoine le hé féin a íobairt in íocaíocht a bpeacaí-sean. Tugtar Íosa Críost air sa gcomhthéacs sin (ó יהושע [Yĕhošūa‘] na hEabhraise agus ó Χριστός [Christos] sa tSean-Ghréigis). Tugtar Íosa Nasarthach nó Íosa Nazórach air freisin. (ga)
  • イエス・キリスト(古代ギリシア語: Ίησοῦς Χριστός, ラテン語: Jesus Christus、伝:紀元1年 - 紀元後33年)は、ギリシア語で「キリストであるイエス」、または「イエスはキリストである」という意味。 本項では、ナザレのイエスについてのキリスト教における観点とその他について述べる。 (ja)
  • キリストは、ヘブライ語のメシア(מָשִׁיחַ)のギリシア語訳 Χριστος (Khristos クリストス、フリストス)からの、日本語における片仮名表記。基督、クリスト、クライスト、ハリストスとも表記される。 本項ではキリスト教における語彙「キリスト」の語義・意義について述べる。 (ja)
  • Cristo (dal greco Χριστός, Christós) è la traduzione greca del termine ebraico mašíakh (מָשִׁיחַ, «unto»), dal quale proviene l'italiano messia. Il significato di questo titolo onorifico deriva dal fatto che nell'antico Medio Oriente re, sacerdoti e profeti venivano solitamente scelti e consacrati tramite l'unzione con oli aromatici. (it)
  • ナザレのイエス(ヘブライ語: יְהוֹשֻׁעַ/יֵשׁוּעַ הַנָּצְרִי‎, Yĕhôshúʿa/Yēšūă‘ Hannāṣrî, 古典ギリシア語:Ἰησοῦς ὁ Ναζαρηνός, Iēsūs ho Nazarēnos, 古典ラテン語:Iesus Nazarenus)または史的イエス、歴史的イエス(英語:historical Jesus, 紀元前6年から紀元前4年頃 - 紀元後30年頃)は紀元1世紀にパレスチナのユダヤの地、とりわけガリラヤ周辺で活動したと考えられている人物である。 キリスト教、イスラム教等に大きな影響を与えた。 人間は平和の神の子として平等であること、神は父なる神であること、また、太陽や降雨などの環境を整えていて、人間をはじめ鳥類などの生き物を神は日々養っている。日々の祈りをもって神とともに歩み、隣人を大切にして生きることなどを説いた。 (ja)
  • Jezus historyczny – termin, który odnosi się do prób naukowej rekonstrukcji życia Jezusa na podstawie metod stosowanych przez historyków, w tym krytycznej analizy tekstów ewangelicznych jako podstawowego źródła dla biografii historycznego Jezusa, z uwzględnieniem kontekstu historycznego i kulturowego, w którym żył. (pl)
  • Jezus van Nazaret(h) (Aramees ישוע Jesjoea of Jesjoe`, Grieks Ἰησοῦς; Nazareth (?), ca. 5 v.Chr. - Jeruzalem, ca. 30 n.Chr.) was een Joodse profeet. Vanaf ongeveer 28 n.Chr. trad hij op in Galilea en Judea. Op bevel van de Romeinse prefect Pontius Pilatus werd hij in 30 (of 33) n.Chr. door Romeinse soldaten gekruisigd. (nl)
  • Христо́с (др.-греч. Χριστός от др.-греч. χρῖσμα, χρῖμα, χρῖσματος — «мазь, масло, пома́зание») — буквально «помазанник». Это перевод древнееврейского слова מָשִׁיחַ (Маши́ах) — Мессия. В современном использовании термин обычно относится к Иисусу Христу. «Иисус Христос» означает «Иисус помазанник». Кроме имени Χριστός (Христо́с), используемого применительно к Иисусу Христу, существует греческое имя Χρήστος (Хри́стос), являющееся производным от слова χρηστός, которое означает «хороший», «добрый». (ru)
  • 耶穌(古希伯來文:יהושוע,拉丁轉寫:Yahushua;古希臘文:Ἰησοῦς,拉丁轉寫:Iesous;约公元前4年-公元30年或33年),東正教譯為伊伊穌斯,唐朝景教譯為移鼠或翳數,也被称为“拿撒勒的耶稣”或“耶稣基督”,是公元1世纪的犹太传教士和宗教领袖,世界第一大宗教基督教的中心人物。 耶穌的真實性長期以來受到學界爭論,不过许多学者都认为耶穌在歷史上實有其人,如北卡罗来纳大学教堂山分校教授巴特·葉爾曼。現代學界普遍認為耶穌是公元30年左右生活在今巴勒斯坦一帶的真實人物,但對於基督教義中的記載和他本人是否相符仍有很大爭議。 (zh)
  • 基督,是基利斯督或基利士督的省稱,来自希腊文“Χριστός”或“Christos”,是亚伯拉罕诸教中的术语,原意是“受膏者”(中東地區膚髮易乾裂,古代的以色列王即位時必須將油倒在國王的頭上,滋潤膚髮,象徵這是神用來拯救以色列人的王,後來轉變成救世主之意),也等同于希伯来文中的“מָשׂ֧חׇה‎”(彌賽亞,意为「受膏者」)。在《聖經》中基督是拿撒勒的耶稣专有名稱,即“耶穌基督”(Jesus Christ)。 基督一词常被误认为是耶稣的姓,因为《聖經》中曾多次提到「耶稣基督」。相信耶稣基督的人被称作基督徒,因为他们相信並清楚知道耶稣是他们的救世主,也是《旧约》中所预言的弥赛亚。大部分犹太教徒反对这一观点,并仍然等待着弥赛亚的到来,而所有基督徒现正在等待基督耶穌的再临,从而验证弥赛亚预言餘下的内容。 基督教神學集中研究耶稣的身位、生活和工作等,又被称为基督学。 (zh)
  • يشير مصطلح يسوع التاريخي إلى محاولات معرفة سيرة وتعاليم يسوع الناصري من قبل المؤرخين حسب الطرق التاريخية النقدية. تستعمل هذه الطريقة النقد الكتابي لتحليل نصوص الأناجيل كمصادر أولية لسيرة حياة يسوع مع مصادر غير الكتاب المقدس لإعادة بناء الخلفية التاريخية والثقافية لمنطقة يهوذا في القرن الأول. (ar)
  • مسيح في اللغة العبرية تعني "ماشيح - מָשִׁיחַ" من الفعل "مشح" أي "مسح" ومعناها في العهد القديم "الممسوح بالدهن المقدس"، ونقلت كلمة "ماشيح" إلى اللغة اليونانية كما هي ولكن بحروف يونانية " ميسياس -Мεσσίας" ومن ثم ترجمت ترجمة فعلية " خريستوس -Хριστός" من الفعل اليوناني " خريو -chriw" أي يمسح؛ وجاءت في اللاتينية "كريستوس ـ Christos" ومنها في اللغات الأوربية " Christ"؛ كانت عملية المسح تتم في العهد القديم بواسطة الدهن المقدس الذي كان يصنع من زيت الزيتون مضافًا إليه عددًا من الطيوب (سفر الخروج 22:30-31)، وقد ظل هذا التقليد حتى أيامنا هذه في المسيحية في سر الميرون؛ وكان الشخص أو الشيء الذي مسح يصبح مقدساً ومكرساً للرب؛ وحصر استخدامه للكهنة، الملوك والأنبياء (خروج 30:30)؛ ولهذا دعوا بمسحاء الرب (المزامير 15:105)، ومفردها "مسيح الرب" (صموئيل الثاني 1:23)، ويصفهم الله بمسحائي (أخبار الأيام الأول 22:1 (ar)
  • يسوع (بالعبرية: יֵשׁוּעַ؛ بالسريانية: ܝܫܘܥ) ويشارُ إليه أيضًا بيسوع الناصري، أو المسيح، أو عيسى بن مريم، هو الشخصية المركزيّة في المسيحيّة. النظرة التاريخية لدى غالبية المؤرخين تتّفق على وجوده في التاريخ، وعلى أنه معلّم يهودي من الجليل في مقاطعة اليهودية الرومانيّة، عُمِدَ على يد يوحنا المعمدان، وأثارت تعاليمه قلقًا وحنقًا أفضى إلى صلبه بأمر من بيلاطس البنطي. النظرات التاريخيّة حوله تعدّدت بين، رجل دين يهودي، وزعيم حركة دينية، وحكيم أو فيلسوف ومصلح اجتماعي نادى بالحسن الخلقي والمساواة، وكان الوعظ عن ملكوت الله أحد أبرز مفاهيمه أو محور عمله. على الرغم من ذلك، فالبحث عن يسوع التاريخي لم ينتج عنه إلا القليل من الاتفاق بخصوص الموثوقية التاريخية للأناجيل وبخصوص مدى تطابق حياة يسوع بحسب الكتاب المقدس مع يسوع التاريخي. (ar)
  • El Jesús històric és un concepte que es refereix a l'autenticitat històrica de l'existència de Jesús de Natzaret. Els estudiosos solen establir una distinció entre Jesús com reconstruït a través dels mètodes històrics i el Crist de la fe tal com s'entén a través de la tradició teològica. La figura històrica de Jesús és d'importància central pel cristianisme i l'islam, en què els detalls històrics de la vida de Jesús són essencials. La qüestió del Jesús històric, plantejada des dels evangelis queda per tant una qüestió rellevant però sense resposta definitiva. (ca)
  • Historický Ježíš je označení rekonstrukce života a učení Ježíše Nazaretského pomocí historicko-kritické metody, na rozdíl od církevní, resp. teologické christologické nauky (Kristus dogmatu) či jiných křesťanských interpretací Ježíše (Kristus víry). Bere rovněž v úvahu dobový a kulturní kontext, ve kterém Ježíš žil. Existuje široký akademický konsenzus o samotné Ježíšově existenci, do určité míry také o základních událostech v jeho životě. Jednotlivé Ježíšovy portréty se však mezi sebou významně liší. (cs)
  • Ježíš (asi mezi 7 a 1 př. n. l. Betlém – asi mezi 30 a 33 n. l. Jeruzalém), známý také jako Ježíš Nazaretský či Ježíš z Nazareta, byl židovský pocestný kazatel, zakladatel křesťanství. Hlásal brzký příchod Božího království, vyzýval k obrácení či pokání a byl popraven kvůli svým názorům. Křesťané Ježíše obvykle nazývají Kristus (Pomazaný, Mesiáš) a považují jej za Božího syna a spasitele světa. Jako proroka či významnou duchovní postavu ho uznává i islám a některá další náboženství. Ježíšova postava také hluboce ovlivnila kulturu křesťanských zemí. Například od data Ježíšova narození, jak je kdysi určil Dionysius Exiguus, se počítají roky našeho letopočtu; a svátky Vánoc a Velikonoc vznikly jako připomínky začátku a konce Ježíšova života. (cs)
  • Jesus von Nazaret (aramäisch ישוע ܝܫܘܥ Jēšūʿ [/jəʃuʕ/] Jeschua oder Jeschu, gräzisiert Ἰησοῦς; * zwischen 7 und 4 v. Chr., wahrscheinlich in Nazareth; † 30 oder 31 in Jerusalem) war ein jüdischer Wanderprediger. Etwa ab dem Jahr 28 trat er öffentlich in Galiläa und Judäa auf. Zwei bis drei Jahre später wurde er auf Befehl des römischen Präfekten Pontius Pilatus von römischen Soldaten gekreuzigt. (de)
  • Jesuo Kristo (hebree: ישוע, latine: Iesus Christus; greke: Ιησους Χριστος /jesus ĥristos/, laŭ la kredo de kristanoj, naskiĝis ĉirkaŭ la jaroj −5 aŭ −4 eble en Betlehemo, mortis ĉirkaŭ la jaroj 30 al 33, krucumita en Jerusalemo) estis juda predikanto. Li inter kristanoj foje aludiĝas per la kromnomo "Sankta salvanto", pri kio atestas multaj kirkoj konsekritaj je tiu nomo. (eo)
  • Kristo hitza latinetik dator (christus) eta hau era berean greziarretik (christós - 'xριστ' ahoskatu /khristos/, [kh] gipuzkerako j da, jan hitzean bezala). 'Χριστoς', era berean, hebreeratik dagor eta bertan meshiah erabiltzen da. Bere esanahia, hizkuntza guzti hauetan, olioztatua da. Izen honekin juduek euren apaiz, errege eta profetak izendatzen zituzten, Jainkoaren izenean hitz egiteko olioz igurtzi behar baitziren. Jesus Nazaretekoaren jarraitzaileek hari ere titulu hau eman zioten, Jesu Kristo deituz. Denborarekin Kristo izena Jesusen baliokide bilakatu zen. (eu)
  • Cristo (del latín Christus, y este del griego antiguo Χριστός, Christós)​ es una traducción del término hebreo «Mesías» (מָשִׁיחַ, Māšîaḥ), que significa «ungido»,​ y que se emplea como título o epíteto de Jesús de Nazaret en el Nuevo Testamento.​ En el cristianismo, Cristo se utiliza como sinónimo de Jesús.​ El título «Cristo» también está dentro del nombre personal «Jesucristo»,​ y se menciona como un sinónimo de Jesús de Nazaret en la fe cristiana, que lo considera salvador y redentor de los hombres, el «Verbo» (o Palabra) de Dios encarnado​ y «el Hijo unigénito de Dios».​ (es)
  • El Jesús histórico es la reconstrucción realizada de la figura de Jesús de Nazaret mediante investigación basada en el método histórico. Esta reconstrucción, basada en hipótesis, es una aproximación al Jesús real, el cual sí engloba todo lo que realmente pensó, sintió, experimentó, hizo y dijo Jesús. Debido a la falta de referencias históricas fiables no es seguro que el Jesús histórico coincida plenamente con el Jesús real,​ pero según el estudioso bíblico John P. Meier, se acerca más que la definición teológica o cristológica (el Cristo dogmático) o que otros relatos cristianos de Jesús (el Cristo de la fe).​​​ Para realizar esta reconstrucción se considera, por ejemplo, el contexto histórico y cultural en el que Jesús vivió.​​​ (es)
  • Jesus Nazaretekoa edo Jesu Kristo (Betleem, K.a. 8 / K. o. 1 - Jerusalem, K. o. 29 / 33) erlijioaren erreformatzaile eta zabaltzailea izan zen, Judeako lurraldean bizi izan zena. Kristautasunaren figura zentrala da, eta historiako pertsonarik esanguratsuena dela esaten dute iturri askok. Kristau gehienek sinisten dute Jainko Semearen gizakundea dela eta Itun Zaharrak profetizatzen zuen mesiasa edo kristoa. (eu)
  • Jesús de Nazaret, también llamado Cristo,​ Jesucristo o simplemente Jesús​ (provincia de Judea, Imperio romano; ca. 4 a. C.​-Jerusalén, Imperio romano; 30-33 d. C.), fue un predicador y líder religioso judío del siglo i. Es la figura central del cristianismo y una de las más influyentes de la historia.[cita requerida] (es)
  • Jésus de Nazareth est un Juif de Galilée, né entre l'an 7 et l'an 5 av. J.-C.. Il apparaît dans le cercle de Jean le Baptiste avant de s'engager, entouré de quelques disciples, dans une courte carrière de prédication itinérante de deux à trois ans, essentiellement en Galilée, en pratiquant guérisons et exorcismes. Il suscite engouement et ferveur, s'attirant la méfiance des autorités politiques et religieuses, avant d'être arrêté, condamné et crucifié vers l'an 30 à Jérusalem pendant la fête juive de la Pâque, sous l'administration du préfet Ponce Pilate. (fr)
  • Jésus-Christ (prononcé [ ʒezykri] ou [ ʒezykrist]), le Christ ou simplement Christ est le nom donné par l'ensemble des chrétiens à Jésus de Nazareth. Il est également connu sous les noms de Notre-Seigneur, Fils de Dieu, le Messie ou le Sauveur, ainsi que par le diminutif J.-C. Le Petit Larousse le présente ainsi : Les musulmans reconnaissent Jésus de Nazareth en tant qu'un éminent prophète de Dieu sous le nom ʿĪsā. (fr)
  • Jesus (c. 4 BC – AD 30 / 33), also referred to as Jesus of Nazareth or Jesus Christ, was a first-century Jewish preacher and religious leader. He is the central figure of Christianity, the world's largest religion. Most Christians believe he is the incarnation of God the Son and the awaited messiah (the Christ), prophesied in the Hebrew Bible. (en)
  • Yesus (bahasa Yunani: Ἰησοῦς Iesous; ca. 4 SM sampai 30–33 M; Arab: يسوع; Ibrani: יֵשׁוּעַ), juga disebut sebagai Yesus dari Nazaret atau Yesus Kristus, adalah tokoh sentral Kekristenan. Menurut sebagian besar denominasi Kristen, Yesus dipandang sebagai Allah Putra (Allah Anak). Namun, seluruh umat Kristen meyakini bahwa Yesus adalah Mesias (atau Kristus/Almasih, semuanya secara harfiah berarti "Yang Diurapi") yang dinantikan dalam Perjanjian Lama. (in)
  • Gesù di Nazareth (in aramaico: יֵשׁוּעַ (Yēšūa' ); Betlemme, 7 a.C.-1 a.C. – Gerusalemme, 26-36) è il fondatore e la figura centrale del cristianesimo, religione che lo riconosce come il Cristo (Messia), figura ancora attesa dalla tradizione ebraica, e come Dio fatto uomo.Durante gli ultimi anni della sua vita, Gesù svolse l'attività di predicatore, guaritore ed esorcista in Galilea e nella provincia romana della Giudea, nella regione storica della Palestina. Molti movimenti religiosi contemporanei hanno elaborato una propria interpretazione, eterodossa e anche originale, su Gesù. (it)
  • De traditioneel-christelijke benadering van Jezus (Oudgrieks: Ἰησοῦς) is de visie van de (orthodox-christelijke) traditie van het christendom, namelijk dat hij de Zoon van God is en daarmee deel uitmaakt van de goddelijke drie-eenheid of triniteit. In de traditioneel-christelijke benadering wordt Jezus aangeduid als Jezus Christus; soms ook als Jezus de Messias. Het unitarisme is daarentegen een christelijke stroming die de leer van de goddelijke drie-eenheid verwerpt. (nl)
  • Jezus Chrystus (ur. ok. 8–4 p.n.e. w Betlejem, zm. ok. 30 lub 33 n.e. w Jerozolimie) – cieśla i kaznodzieja z rzymskiej prowincji Judea, ogłoszony przez swoich żydowskich uczniów mesjaszem, centralna postać chrześcijaństwa. W wierze Kościoła, wyrażonej w pierwszych credo, uznawany jest za kyriosa, który zmartwychwstał (por. Rz 10,9), zbawiciela, powszechnego władcę świata i Królestwa niebieskiego, współistotnego Bogu Ojcu syna Boga i człowieka. Jego narodziny przyjęto za punkt zerowy naszej ery, od którego podaje się liczbę lat. (pl)
  • Cristo é o termo usado em português para traduzir a palavra grega Χριστός (Khristós) que significa "Ungido". O termo grego, por sua vez, é uma tradução do termo hebraico מָשִׁיחַ (Māšîaḥ), transliterado para o português como Messias. A área da teologia cujo foco é a identidade, vida, e ensinamentos de Jesus é conhecida como Cristologia. Khristós no grego clássico poderá significar coberto em óleo, sendo assim uma translação literal de Messias. (pt)
  • O termo Jesus histórico refere-se a uma série de reconstruções acadêmicas do século I da figura de Jesus de Nazaré. Estas reconstruções são baseadas em métodos históricos, incluindo a análise crítica dos evangelhos canônicos como a principal fonte para sua biografia, juntamente com a consideração do contexto histórico e cultural em que Jesus viveu. (pt)
  • Jesus (em aramaico: ישוע/ יֵשׁוּעַ; romaniz.: Yeshua; em grego: Ἰησοῦς; romaniz.: Iesous), também chamado Jesus de Nazaré (n. 7–2 a.C. – m. 30–33 d.C.) foi um pregador e líder religioso judeu do primeiro século. Ele é a figura central do cristianismo e aquele que os ensinamentos de maior parte das denominações cristãs, além dos judeus messiânicos, consideram ser o Filho de Deus. O cristianismo e o judaísmo messiânico consideram Jesus como o Messias aguardado no Antigo Testamento e referem-se a ele como Jesus Cristo, um nome também usado fora do contexto cristão. (pt)
  • Истори́ческий Иису́с Христо́с — попытка реконструкции личности и биографии Иисуса Христа на основе методов и данных исторической науки. В высшей библейской критике подходы подразумевают критический анализ текстов Нового Завета с обязательным вычитанием сверхъестественного компонента (чудесное рождение, чудесные исцеления, воскрешение), а также с привлечением римских и иудейских источников того времени. Концепция исторического Иисуса нередко подвергается критике и противопоставляется как концепции догматического Иисуса (Иисус как Сын Божий и Второе Лицо Троицы), так и мифологического Иисуса (Иисус как вымышленный персонаж). Первым, кто начал поиски исторического Иисуса, был Герман Реймарус, далее этим занимались Эрнест Ренан и Альберт Швейцер. (ru)
  • Иису́с Христо́с (греч. Ἰησοῦς Χριστός; церк.-слав. і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ), или Иису́с из Назаре́та — в христианстве центральная личность и предсказанный в Ветхом Завете Мессия, ставший искупительной жертвой за грехи людей. Основными источниками информации о жизни и учении Иисуса Христа являются Евангелия и другие книги Нового Завета. Сохранились свидетельства о нём и у нехристианских авторов I—II веков (см. Историчность Иисуса Христа). Ортодоксальный иудаизм не признаёт Иисуса ни пророком, ни Мессией. (ru)
  • Kristus betyder den smorde, och är en titel som av de troende kristna har givits åt Jesus från Nasaret. Kristus är den latinska översättningen av grekiska Χριστός (Christós) som betyder just "den Smorde". Det är i sin tur en översättning av det hebreiska משיח Masíaḥ (Messias), arabiska المسيح, Masīḥ. I Gamla testamentet smordes konungen (David), prästen (Aron) och ibland även profeten (Elisa). Vid smörjelsen kom den Helige Ande, enligt Bibelns berättelser, över personen. Messiasbegreppet står alltså för en mäktig person, utrustad av Gud på ett alldeles speciellt sätt. (sv)
  • Історичний Ісус — це реконструкція життя та вчення Ісуса критичними історичними методами, на відміну від христологічних визначень, (Христос християнства) та інших християнських вчень про Ісуса. Ця реконструкція також враховує історичний та культурний контексти, в яких жив Ісус. (uk)
  • Ісу́с Христо́с (івр. ישוע або יהשוה‎, грец. Ἰησοῦς Χριστός, лат. Iesus Christus; 2 до н. е., Вифлеєм — 33, Єрусалим), також відомий як Ісу́с із Назаре́та — єврейський проповідник та релігійний лідер першого століття, засновник і центральна постать християнства, однієї зі світових релігій. Більшість християн вважають його втіленням Сина Божого, Богом і довгоочікуваним Месією, Спасителем, про якого пророкували у Старому Заповіті. (uk)
  • Jesus (sv. uttal /jeːsɵs/) från Nasaret, också kallad Kristus, var en i Galileen och Judeen kringvandrande judisk predikant. Enligt evangelierna i Nya Testamentet i Bibeln verkade han i omkring tre år innan han dömdes till döden genom korsfästelse, avrättades och därefter uppstod. Jesus är kristendomens centralgestalt och ses där som Guds son och den utlovade Messias (på grekiska Kristus). För de flesta kristna är Jesus även Gud-blivit-människa (se treenighetsläran). Han är en mycket betydelsefull profet inom bland annat islam och bahá'í. (sv)
  • Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від , що також вважали себе месіями. (uk)
  • 历史中的耶稣这个概念是指用“批判性的历史方法重构拿撒勒耶稣的生活和教导”的尝试,它与“基督教对耶稣的定义(‘教条的基督’)以及基督教对耶稣的描述(‘信仰的耶稣’)”相对。“历史中的耶稣”也考虑耶稣生活的历史和文化背景。 虽然大多研究这个主题的学者同意耶稣的存在,但对耶稣的信仰、教导以及圣经记载的准确性有不同的意见。只有两个“几乎是普遍同意”的事件,这就是:耶稣接受施洗约翰的洗礼,并在一年或三年后,被罗马总督本丢·彼拉多钉十字架。研究历史中的耶稣的学者通常认为他是生活在弥赛亚和末日时期的加利利犹太人。耶稣接受了施洗约翰的洗礼,他可能以施洗约翰为榜样,并在施洗约翰处决后在加利利讲道,大约一到三年后被钉十字架。他用形象生动的比喻宣讲救恩、洗清罪和神的王国。据资料记载,他是一位导师,强调信仰治疗的作用。有些学者将宣扬末世福音归功于他,而另一些学者则将他的天国描述为一个道德天国,而不是末世论的天国。他派使徒四处实践医治,传讲神的国。后来,他前往犹地亚的耶路撒冷,在那里造成了圣殿的扰乱。这是是逾越节,正值耶路撒冷政治和宗教局势极为紧张的时刻。福音书说,圣殿守卫(据信是撒都该人)逮捕了他,把他交给彼拉多处决。他发起的运动在他死后继续进行,并由他的弟弟公义者雅各和其他使徒继承,他们宣扬耶稣的复活。这个运动最终发展为早期基督教。 (zh)
rdfs:label
  • Jesus (en)
  • يسوع (ar)
  • مسيح (ar)
  • يسوع التاريخي (ar)
  • Ježíš Kristus (cs)
  • Jesús de Natzaret (ca)
  • Kristus (cs)
  • Historický Ježíš (cs)
  • Crist (ca)
  • Jesús històric (ca)
  • Ιησούς Χριστός (el)
  • Jesus von Nazaret (de)
  • Jesus Christus (de)
  • Kristo (eo)
  • Historia Jesuo (eo)
  • Jesuo Kristo (eo)
  • Cristo (es)
  • Jesús de Nazaret (es)
  • Jesús histórico (es)
  • Jesus Nazaretekoa (eu)
  • Kristo (eu)
  • Jésus-Christ (fr)
  • Jésus de Nazareth (fr)
  • Íosa Críost (ga)
  • Yesus sebagai tokoh dalam sejarah (in)
  • Kristus (in)
  • Yesus (in)
  • Gesù storico (it)
  • ナザレのイエス (ja)
  • イエス・キリスト (ja)
  • Gesù (it)
  • Cristo (it)
  • キリスト (ja)
  • 역사적 예수 (ko)
  • 예수 (ko)
  • Jezus (traditioneel-christelijk) (nl)
  • 그리스도 (ko)
  • Jezus (historisch) (nl)
  • Jezus historyczny (pl)
  • Jesus histórico (pt)
  • Jezus Chrystus (pl)
  • Jesus (pt)
  • Cristo (pt)
  • Исторический Иисус Христос (ru)
  • Христос (ru)
  • Иисус Христос (ru)
  • Kristus (sv)
  • Христос (uk)
  • Історичний Ісус (uk)
  • Jesus (sv)
  • Ісус Христос (uk)
  • 基督 (zh)
  • 耶稣 (zh)
  • 历史中的耶稣 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Jesus (en)
is dbo:canonizedBy of
is dbo:child of
is dbo:influencedBy of
is dbo:knownFor of
is dbo:majorShrine of
is dbo:namedAfter of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:notableWork of
is dbo:patron of
is dbo:saint of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbo:writer of
is dbp:aux of
is dbp:blankInfo of
is dbp:callsignMeaning of
is dbp:canonizedBy of
is dbp:characters of
is dbp:data of
is dbp:dedicatedTo of
is dbp:dedication of
is dbp:founder of
is dbp:influences of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainCharTeam of
is dbp:mascot of
is dbp:meaning of
is dbp:name of
is dbp:namedAfter of
is dbp:namedFor of
is dbp:note of
is dbp:ordainedBy of
is dbp:participants of
is dbp:patron of
is dbp:saint of
is dbp:subject of
is dbp:writer of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License