| dbo:abstract
|
- Beghardi (ženská forma bekyně) je hnutí v katolické církvi vzniklé ve 13. století a rozšířené především na území dnešní Belgie a Nizozemí, jehož členky a členové neskládají řeholní sliby, ale žijí způsobem života podobným řeholníkům. Budovy konventů bekyň se nazývají bekináže. (cs)
- Beguina i begard foren els noms que, des del segle xiii, es feren servir per anomenar els membres d'associacions de laics que feien vida religiosa fora de les estructures jeràrquiques de l'Església Catòlica. Un tipus de vida monàstica sense vots religiosos feia revifar la vida espiritual de la persona. El moviment sorgí a Flandes cap al 1150 i es difongué per Alemanya i França, i, en menor mesura, en Itàlia, i influïren en les comunitats anomenades de beates a l'Espanya del segle xvi. Encara que la majoria eren comunitats ortodoxes, algunes foren sospitoses de caure en l'heretgia i promoure idees heterodoxes, ja que feien interpretacions literals de la Bíblia. Foren influïts per les doctrines albigeses i dels , molt arrelades a la regió de Colònia (Alemanya) i condemnades per herètiques. (ca)
- Beginen und Begarden waren Mitglieder von religiösen Laiengemeinschaften in weiten Teilen Europas vom Mittelalter bis in das 20. Jahrhundert.Sie richteten ihr Leben am Armuts- und Bußideal in der Nachfolge Jesu Christi aus und verrichteten vor allem karitative Tätigkeiten für Kranke, Arme und Sterbende. (de)
- Begino loĝis sola kaj kiel parto de libera laikaj komunumo ene de la Roma Katolika Eklezio kaj kutime loĝis en beginejo. Kontraŭe al ano de religia ordo beginoj faris neniujn porĉiamajn promesojn krom tiu de ĉasteco. Ili rajtis posedi financajn kaj nemoveblajn havaĵojn. Beginoj povis iam ajn forlasi la komunumon. Foje, la termino begino (mokante) estas uzata por pia edzino aŭ bigotulo. En 2013, la lasta begino de la mondo mortis en Kortrijk. Oni nomis begardoj la virajn beginojn. La beginoj vivtenis sin per simplaj laboroj (ekz. teksado, puntofarado), instruis kaj flegis malsanulojn. Ili havis gravan rolon en estiĝo de la nacilingva religia literaturo. Ilia Patrona Sanktulo estas Sankta Begga. La vorto "begino" estis derivita de ĉi tiu nomo. Tamen, aliaj fontoj diras ke rilatas al la koloro de iliaj vestajoj: flavgriza. Ankoraŭ aliaj fontoj diras ke la vorto devenas de Albigensismo. Ankaŭ estas supozo, ke la termino devenas de la radiko begg kiu signifus murmuri (kp la francan bègue). En ĉi tiu vido, begino estus virino kiu senĉese murmuras preĝojn. (eo)
- The Beguines (/beɪˈɡiːnz, ˈbɛɡiːnz/) and the Beghards (/ˈbɛɡərdz, bəˈɡɑːrdz/) were Christian lay religious orders that were active in Western Europe, particularly in the Low Countries, in the 13th–16th centuries. Their members lived in semi-monastic communities but did not take formal religious vows; although they promised not to marry "as long as they lived as Beguines," to quote one of the early Rules, they were free to leave at any time. Beguines were part of a larger spiritual revival movement of the 13th century that stressed imitation of Jesus' life through voluntary poverty, care of the poor and sick, and religious devotion. (en)
- Beginak eta begardoak iparraldeko Europan, batez ere Herbehereetan XIII. eta XVI. mendeen artean, izandako erlijio ordenaren kideak izan ziren. Beginak emakume kristauen elkarte bat ziren, klase sozial ezberdinetakoak, kontenplatiboak eta aktiboak, euren bizitza babesgabeei, gaixoei, emakumeei, haurrei eta zaharrei laguntzera dedikatzen zutenak, baita lan intelektualak egitera ere. Behartsuei eta gaixoei laguntza antolatzen zieten ospitaleetan, edo legenardunei. Irauteko lan egiten zuten, eta kastitate edo itxierako betiko botorik egiten ez zutenez, libre ziren elkartea noiznahi uzteko eta ezkontzeko. Arimak ezin zuela bekaturik egin uste zuten, behartsu bizi ziren, eta ez zuten inolako agintaritzarik onartzen, ez zibilik ez eta elizakorik. Vienneko kontzilioak kondenatu egin zuen begardoen dotrina 1311. urtean. 1321ean Joan XXII.ak ordena onartu zuen eta 1452an Nikolas V.ak karmeldar ordenaren barnean sartzeko agindua eman zien. Hala ere, ez zuten guztiak egin eta XVI. mendean asko erreformara, batez ere anabaptismora, pasa ziren. (eu)
- Las beguinas eran una asociación de mujeres, de diferentes clases sociales, contemplativas y activas, que dedicaban su vida a la ayuda a los desamparados, enfermos, mujeres, niños y ancianos, y también a labores intelectuales. Organizaban la ayuda a los pobres y a los enfermos en los hospitales o a los leprosos. Trabajaban para mantenerse bajo su propia voluntad y, como no hacían votos perpetuos de castidad o clausura, eran libres de dejar la asociación en cualquier momento para contraer matrimonio. En Italia recibieron nombres despectivos como pinzochere (santurronas) o bizzocale (gazmoñas). (es)
- Une béguine est une femme, le plus souvent célibataire ou veuve, appartenant à une communauté religieuse laïque sous une règle monastique, mais sans former de vœux perpétuels. Le mouvement béguinal, apparu à Liège à la fin du XIIe siècle constitue le premier type de vie religieuse féminine non cloîtrée ; il s'étend rapidement en Europe du Nord-Ouest, le long de l'axe rhénan. Les béguines vivent dans de petites maisons individuelles souvent regroupées autour d'une chapelle pour former un ensemble appelé « béguinage ». Proches des ordres mendiants, leur indépendance les rend suspectes aux autorités ecclésiales et elles sont bientôt persécutées - notamment avec l'exécution de Marguerite Porete - puis condamnées par le concile de Vienne pour « fausse piété », avant d'être intégrées aux tiers-ordres mendiants au XVe siècle. La dernière béguine disparaît le 14 avril 2013 à Courtrai. Leurs homologues masculins étaient appelés « béguins » ou « béguards ». (fr)
- Beguines /bəˈɡiːnz/ dan Beghards /bəˈɡɑːrdz/ adalah tarekat awam Kristen yang aktif di Eropa Utara, khususnya di Negeri-negeri Dataran Rendah pada abad ke-13 hingga ke-16. Anggota tarekat ini tinggal di komunitas setengah monastik, tetapi tidak mengucapkan kaul resmi. Maka dari itu, meskipun mereka berjanji tidak akan menikah selama menjadi Beguines, mereka bebas untuk meninggalkan tarekat mereka kapanpun mereka mau. Beguines sendiri merupakan bagian dari gerakan kebangunan rohani yang lebih besar pada abad ke-13 yang menegaskan pentingnya upaya untuk mengikuti teladan Kristus dengan hidup sederhana, merawat orang sakit dan miskin, serta membaktikan diri kepada Allah. (in)
- ベギン会（またはベゲイン会かベヘイン会；英: Beguines(ベギンズ)、仏: Béguines(ベギン)、蘭: Begijnen(ベゲイネン、ベヘイネン)、独: Beg(h)inen(ベギーネン)）は、中世ヨーロッパで発生した半聖半俗の姉妹団である。修道会とは異なる。その専用居住集落たるベギン会修道院（仏: béguinage、蘭: begijnhof(、ベヘインホフ)、英: Beguinage(ベギネージ)、独: Beg(h)inenhof(ベギーネンホーフ)）は、中世においては、現在のベルギーの主要都市のほとんどすべてに存在し、隆盛をほこったが、フランス革命時、革命防衛軍の進攻によって接収され、資産を没収されたことなどを契機に衰退にむかった。ベルギー、オランダでは、その跡地が現在も保存されており、うち、ベルギーの13箇所は、世界遺産に指定されている。 ベギンは修道女とは異なる。13世紀に生まれたベギン会は女性達の互助組織として、独自の共同体を形成していた。結婚か、修道院に入る以外に人生の選択肢があまりなかった時代にあって、教育、執筆、看護、織布関連産業などの多様な分野での活動の機会を生み出し、さまざまな境遇の女性のつどう場となっていた。また、ベギンホフをでれば結婚も可能であったといわれるが、かならずしも推奨されていなかったとみられる時代、地域もある。 ベギン会の組織としての性格であるが、広域的なネットワークをもつ統一的な組織は形成せず、共通の指導者、会則、創始者なども存在しておらず、会の実態は、地域毎の婦人会のようなもので、ひとつの都市に複数の会が存在する状態であった。その生活様式は両親との同居や仲間数人との共同生活のほかに単独居住なども含んでいた。現在のベルギーにあたる地域では13世紀中頃にベギン専用居住区たるベギンホフが形成され、その外に住む女性は、ベギン風の生活をしており、ベギン風の衣装をまとっていても、ベギンとみなされるべきではないとされた。 この女性たちの動向は、そのため、会というより、自然発生的な運動とみなす研究が２０世紀なかごろまでに主流となった。女性のベギンに対して、半聖半俗の生活をおくる男性は、ベガルド（英: Beghards(ベガルヅ)、仏: béguards・bégards・béghards(ベガール)かbogard(ボガール)、またはbéguins(ベガン)、蘭: begarden(ベガルデン、ベハルデン)・beggarden(ベッガルデン、ベッハルデン)・begaarden(ベガールデン、ベハールデン)・bogaarden(ボガールデン、ボハールデン)、ﾌﾞﾗﾊﾞﾝﾄ語: bogaerden(ボガエルデン、ボハエルデン)、独: Beg(h)arden(ベガルデン)）とよばれたが、その数は、ベギンにくらべると問題にならないほど少なかった。男性の場合は安全な住居の確保の必要性が薄かったためとかんがえられる。 ベギンの出身階層は、貴顕のものから、下層民まですべての階層にわたり、ドイツで、その数、20万と14世紀初頭の史料にはある。15世紀後半ケルンに106軒、ストラスブールに85軒、マインツに28軒、バーゼルに22軒のベギン会の家があった。宿舎の収容能力は普通、10人以下、多くても20人どまりであったが、リューベックには100人以上を収容できる宿舎が5軒存在していた。ベギンは当初、主に都市の上・中階層と地方の貴族階層の出身者であったが、次第に下層階級出身の女性たちが増えるようになった。しかし、聖俗の公権力によって禁止命令や圧迫を受け、会の数は減少したが、宗教改革後は活性化し、17世紀にはブリュッセルのベギンの家に約1000人の女性が生活していた。 女性の集団であるため偏見にさらされることも多かった。一方でその生活態度は、質実剛健、堅実そのものであり、良家の子女が将来を思い、教育と生活訓練のために托されることも多く、たとえば、ヘントのベギンホフを描いた図版などをみると、ベギンホフの広大な敷地に、盛装した都市貴族なのか市民がおとずれ、あたかも、見合いのための社交の場を呈している。他方で共同体成員の結婚を祝福しないかのような文言をきざんだ札をかかげるベギンホフ施療院、結婚を物理的にむずかしくする規約の存在なども確認できることから、通俗的にいわれる、共同体をでれば結婚もできた、に関しては、地域差もさることながら、時代差などを慎重に考慮したうえで実態を把握すべき問題であろう。こころみに、見合いの場とかしているかの様相をていしているのは、近代にはいってからの図版であるうえ、ベルギー全域からの出身者をあつめていたことで例外的なヘントのベギンホフのものであることから、この一枚をもって、全体を理解してよいのかという問題はある。 会則などをみると、男性と同席しての食事などが禁止の対象となっており、看護にあたるばあいも、訪問看護は、ふたりひとくみでーーふたりで行動するのは、もちろん看護名目で男性と不適切な関係になるなどを避けるためであり、路上など公共の場所も含め際限ないおしゃべりにうつつをぬかすためではない。当時にあっても女性の悪徳のさいたるものはおしゃべりとされており、街中でくらだない話にうつつをぬかす女性はそれだけで評判をあやうくしたーーなどの規定がもうけられており、風紀と評判をまもるために最大限の努力がされていた。 会員の霊的生活の質の高さは、神秘思想家マクデブルクのメヒティルト等の著作に見ることができる。 18世紀後半のフランドル地方を舞台とする佐藤亜紀の小説『喜べ、幸いなる魂よ』（2022年）において、ヒロインは望まぬ妊娠をするが、ベギン会の叔母のもとで出産の後、ベギン会での生活が気に入ってそこで研究に没頭すると叙述されている。 (ja)
- Begijnen waren alleenstaande vrouwen die rond het einde van de elfde, begin twaalfde eeuw in heel West-Europa opkwamen. Onder invloed van een combinatie van economische, sociale, religieuze en politieke factoren pionierden zij op twee vlakken: zij zetten een nieuwe levensstijl neer en zijn de uitvindsters van een nieuw literair genre; de volkstaal-theologie. De mannen die tot deze levensstijl overgingen, noemt men begarden (ook wel gekend onder de term 'begaarden' of 'bogaarden'). De oorsprong van het woord 'begijn' is onduidelijk. In het verleden en heden zijn een aantal hypothesen hierover voorgesteld, doch zonder definitief resultaat. Dit artikel behandelt in eerste instantie de begijnen. (nl)
- Beginki i begardzi (beginat) – ruch religijny i społeczny wywodzący się z franciszkanizmu, głoszący, że człowiek może osiągnąć doskonałość bez pośrednictwa Kościoła, propagujący życie proste i ubogie. (pl)
- Beghine e begardi sono i nomi che, a partire dal XIII secolo, furono utilizzati per indicare membri di associazioni religiose formatesi al di fuori della struttura gerarchica della Chiesa cattolica con lo scopo di una rinascita spirituale della persona tramite una vita monastica ma senza voti. Questi movimenti sorsero nelle Fiandre intorno al 1150 e si diffusero largamente in Germania e in Francia, e, in misura minore, in Italia, dove la Chiesa romana cercò di incanalare la religiosità femminile entro forme monastiche tradizionali. Sebbene non si basassero necessariamente su presupposti eterodossi, queste associazioni, alle quali si era ammessi senza pronunciare i voti, ben presto caddero in sospetto di eresia a causa della loro interpretazione esclusivamente letterale delle Sacre Scritture. Tradussero infatti i testi in francese: Bibbie vernacolari, contenenti errori di traduzione e passi ritenuti eretici, divennero ampiamente disponibili al pubblico a Parigi. Furono influenzate dagli insegnamenti degli albigesi e dai Fratelli del Libero Spirito, la cui dottrina fiorì nei pressi di Colonia nello stesso periodo e fu condannata come eretica. I termini beghina e begardo erano probabilmente utilizzati con connotazione dispregiativa e derisoria da parte dei membri delle istituzioni ecclesiali più antiche che guardavano con sospetto e timore la nascita in seno alla Chiesa di simili movimenti, anche a causa del loro radicale rifiuto verso qualunque legge, comando o norma sociale. Non a caso poche di queste associazioni di laici saranno con il tempo inquadrate nell'ortodossia. (it)
- Beginer är ordensliknande föreningar av fromma kvinnor som lever i en klosterliknande gemenskap under en mästarinna. Beginer var vanligt förekommande under medeltiden. Namnet har eventuellt att göra med en flandrisk botpredikant vid namn , som på 1170-talet kan ha givit uppslag till de första beginerna. (sv)
- As beguinas, tal como as beatas e as , eram mulheres leigas católicas que praticavam uma vida ascética em comum, parecida com a monacal, a maior parte das vezes nos chamados beguinários, na área da actual Bélgica. Após a sua fundação, espalharam-se, tal como aconteceu com os begardos, pelos Países Baixos, Alemanha e França. As beguinas dedicavam-se ao cuidado dos doentes e dos pobres, assim como às tarefas caritativas e piedosas, sem estar contudo vinculadas a regras de clausura nem a votos públicos. Num primeiro momento, as beguinas foram toleradas e mesmo encorajadas por serem consideradas um movimento religioso de utilidade para o povo. Contudo, em 1311, o Concílio de Vienne condenou-as por causa do perigo de heresia que representavam. Posteriormente subsistiram sob a forma de asilos para solteironas pobres. Encontram-se ainda hoje alguns beguinários muito bem conservados em Bruxelas, Antuérpia, Courtrai e Gante (Bélgica), bem como nos Países Baixos. (pt)
- Бегінки — жіноча релігійна громада та її члени. Виникла близько 1170 року в Брабанті, поширилася Нідерландами та в окремих, переважно прирейнських, німецьких містах. Чоловічий аналог бегінок називався бегардами. Бегінки могли брати шлюб, виходити з громад, не давати чернечих обітниць. Вели півчернецьке життя в бегінажах (гуртожитках), але могли жити й окремо. Бегінок переслідувала інквізиція і багатьох з них засудила до страти. У 1215 році на IV Латеранському соборі та в 1311 на В'єнському соборі католицька церква заборонила бегінок. (uk)
- Беги́нки (лат. beguine, beguinae) — религиозное движение, возникшее в средневековой Европе в XII веке и достигшее общеевропейского масштаба в XIII веке. В XV веке пережило спад, но просуществовало до Французской революции 1789 года. Членами данных религиозных общин были в основном женщины, которые вели образ жизни, близкий к монашеству. Бегинки проживали в бегинажах (общежитиях), но могли жить и в отдельных жилищах. Религиозное движение бегардов (лат. begardi) возникло в конце XIII века и духовно связано с движением бегинок. Объединяло мужчин из низших слоев общества. Некоторые общины бегардов объединялись в конгрегации с единой структурой и единым управлением. Впервые упоминаются в источниках XIII в. (Льеж, 1220 г.; Антверпен, 1228 г.; Брюгге, 1252 г.). По социальному составу — ремесленники. В XIV веке сблизились с лоллардами. Движение возникло около 1170 года в Брабанте и получило распространение в Нидерландах, Лотарингии и отдельных немецких городах (главным образом вдоль Рейна). Официально бегинки признаны было папой Иннокентием III в 1216 году благодаря ходатайству регулярного каноника Жака де Витри, к которому обратилась за заступничеством одна из их лидеров Мари из Уаньи. Бегинки могли вступать в брак, выходить из общин, не давать монашеских обетов. Со 2-й половины XIII века появилось мужское ответвление этого движения — бегарды. Религиозный устав общин, тяготевших к монашескому укладу, был менее строгим, чем в монастырях, однако духовная жизнь бегинок зачастую была столь же интенсивной. Одно из первых в западноевропейской литературе описание уклада общины бегинок, существовавшей в Робаше близ Сен-Дье-де-Вож в Вогезах, приводит в своей «Истории Сенонской церкви» (1264) хронист-бенедиктинец Ришар Лотарингский. Странствующие бегинки, проповедовавшие без всякого контроля со стороны Католической Церкви, зачастую распространяли еретические воззрения (ересь), что было обусловлено религиозным невежеством низших слоев общества, составлявших большинство бегинок. В XIII—XV веках Церковь вела борьбу против еретических движений бегинок, из-за чего их деятельность иногда была полностью запрещена в некоторых европейских странах. В 1215 году (на IV Латеранском соборе) и в 1311 году (на Вьеннском соборе) общины бегинок были запрещены. В наше время сохранилось несколько бегинажей, самый известный из которых находится в городе Брюгге (Бельгия), но проживают там другие люди. Последняя бегинка, Марсела Паттин, умерла 15 апреля 2013 года в возрасте 92 лет. (ru)
- 貝居安修會（荷蘭語：Begijnen en begarden）是活躍於十三世紀至十六世紀歐洲低地國家的一個以女性為主的基督教教派。其成員居住在半修道院，但沒有正式加入宗教信仰的儀式。也就是說，雖然她們答應不嫁人，但可以隨時離開而不受約束。貝居安修會是十三世紀的大型精神復興運動的一部分，強調通過自願貧困、照顧窮人和病人以及宗教信仰來模仿基督的生命。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Beghardi (ženská forma bekyně) je hnutí v katolické církvi vzniklé ve 13. století a rozšířené především na území dnešní Belgie a Nizozemí, jehož členky a členové neskládají řeholní sliby, ale žijí způsobem života podobným řeholníkům. Budovy konventů bekyň se nazývají bekináže. (cs)
- Beginen und Begarden waren Mitglieder von religiösen Laiengemeinschaften in weiten Teilen Europas vom Mittelalter bis in das 20. Jahrhundert.Sie richteten ihr Leben am Armuts- und Bußideal in der Nachfolge Jesu Christi aus und verrichteten vor allem karitative Tätigkeiten für Kranke, Arme und Sterbende. (de)
- The Beguines (/beɪˈɡiːnz, ˈbɛɡiːnz/) and the Beghards (/ˈbɛɡərdz, bəˈɡɑːrdz/) were Christian lay religious orders that were active in Western Europe, particularly in the Low Countries, in the 13th–16th centuries. Their members lived in semi-monastic communities but did not take formal religious vows; although they promised not to marry "as long as they lived as Beguines," to quote one of the early Rules, they were free to leave at any time. Beguines were part of a larger spiritual revival movement of the 13th century that stressed imitation of Jesus' life through voluntary poverty, care of the poor and sick, and religious devotion. (en)
- Las beguinas eran una asociación de mujeres, de diferentes clases sociales, contemplativas y activas, que dedicaban su vida a la ayuda a los desamparados, enfermos, mujeres, niños y ancianos, y también a labores intelectuales. Organizaban la ayuda a los pobres y a los enfermos en los hospitales o a los leprosos. Trabajaban para mantenerse bajo su propia voluntad y, como no hacían votos perpetuos de castidad o clausura, eran libres de dejar la asociación en cualquier momento para contraer matrimonio. En Italia recibieron nombres despectivos como pinzochere (santurronas) o bizzocale (gazmoñas). (es)
- Beguines /bəˈɡiːnz/ dan Beghards /bəˈɡɑːrdz/ adalah tarekat awam Kristen yang aktif di Eropa Utara, khususnya di Negeri-negeri Dataran Rendah pada abad ke-13 hingga ke-16. Anggota tarekat ini tinggal di komunitas setengah monastik, tetapi tidak mengucapkan kaul resmi. Maka dari itu, meskipun mereka berjanji tidak akan menikah selama menjadi Beguines, mereka bebas untuk meninggalkan tarekat mereka kapanpun mereka mau. Beguines sendiri merupakan bagian dari gerakan kebangunan rohani yang lebih besar pada abad ke-13 yang menegaskan pentingnya upaya untuk mengikuti teladan Kristus dengan hidup sederhana, merawat orang sakit dan miskin, serta membaktikan diri kepada Allah. (in)
- Beginki i begardzi (beginat) – ruch religijny i społeczny wywodzący się z franciszkanizmu, głoszący, że człowiek może osiągnąć doskonałość bez pośrednictwa Kościoła, propagujący życie proste i ubogie. (pl)
- Beginer är ordensliknande föreningar av fromma kvinnor som lever i en klosterliknande gemenskap under en mästarinna. Beginer var vanligt förekommande under medeltiden. Namnet har eventuellt att göra med en flandrisk botpredikant vid namn , som på 1170-talet kan ha givit uppslag till de första beginerna. (sv)
- Бегінки — жіноча релігійна громада та її члени. Виникла близько 1170 року в Брабанті, поширилася Нідерландами та в окремих, переважно прирейнських, німецьких містах. Чоловічий аналог бегінок називався бегардами. Бегінки могли брати шлюб, виходити з громад, не давати чернечих обітниць. Вели півчернецьке життя в бегінажах (гуртожитках), але могли жити й окремо. Бегінок переслідувала інквізиція і багатьох з них засудила до страти. У 1215 році на IV Латеранському соборі та в 1311 на В'єнському соборі католицька церква заборонила бегінок. (uk)
- 貝居安修會（荷蘭語：Begijnen en begarden）是活躍於十三世紀至十六世紀歐洲低地國家的一個以女性為主的基督教教派。其成員居住在半修道院，但沒有正式加入宗教信仰的儀式。也就是說，雖然她們答應不嫁人，但可以隨時離開而不受約束。貝居安修會是十三世紀的大型精神復興運動的一部分，強調通過自願貧困、照顧窮人和病人以及宗教信仰來模仿基督的生命。 (zh)
- Beguina i begard foren els noms que, des del segle xiii, es feren servir per anomenar els membres d'associacions de laics que feien vida religiosa fora de les estructures jeràrquiques de l'Església Catòlica. Un tipus de vida monàstica sense vots religiosos feia revifar la vida espiritual de la persona. El moviment sorgí a Flandes cap al 1150 i es difongué per Alemanya i França, i, en menor mesura, en Itàlia, i influïren en les comunitats anomenades de beates a l'Espanya del segle xvi. (ca)
- Begino loĝis sola kaj kiel parto de libera laikaj komunumo ene de la Roma Katolika Eklezio kaj kutime loĝis en beginejo. Kontraŭe al ano de religia ordo beginoj faris neniujn porĉiamajn promesojn krom tiu de ĉasteco. Ili rajtis posedi financajn kaj nemoveblajn havaĵojn. Beginoj povis iam ajn forlasi la komunumon. Foje, la termino begino (mokante) estas uzata por pia edzino aŭ bigotulo. En 2013, la lasta begino de la mondo mortis en Kortrijk. Oni nomis begardoj la virajn beginojn. (eo)
- Beginak eta begardoak iparraldeko Europan, batez ere Herbehereetan XIII. eta XVI. mendeen artean, izandako erlijio ordenaren kideak izan ziren. Beginak emakume kristauen elkarte bat ziren, klase sozial ezberdinetakoak, kontenplatiboak eta aktiboak, euren bizitza babesgabeei, gaixoei, emakumeei, haurrei eta zaharrei laguntzera dedikatzen zutenak, baita lan intelektualak egitera ere. Behartsuei eta gaixoei laguntza antolatzen zieten ospitaleetan, edo legenardunei. Irauteko lan egiten zuten, eta kastitate edo itxierako betiko botorik egiten ez zutenez, libre ziren elkartea noiznahi uzteko eta ezkontzeko. (eu)
- Une béguine est une femme, le plus souvent célibataire ou veuve, appartenant à une communauté religieuse laïque sous une règle monastique, mais sans former de vœux perpétuels. Le mouvement béguinal, apparu à Liège à la fin du XIIe siècle constitue le premier type de vie religieuse féminine non cloîtrée ; il s'étend rapidement en Europe du Nord-Ouest, le long de l'axe rhénan. Les béguines vivent dans de petites maisons individuelles souvent regroupées autour d'une chapelle pour former un ensemble appelé « béguinage ». La dernière béguine disparaît le 14 avril 2013 à Courtrai. (fr)
- Beghine e begardi sono i nomi che, a partire dal XIII secolo, furono utilizzati per indicare membri di associazioni religiose formatesi al di fuori della struttura gerarchica della Chiesa cattolica con lo scopo di una rinascita spirituale della persona tramite una vita monastica ma senza voti. Questi movimenti sorsero nelle Fiandre intorno al 1150 e si diffusero largamente in Germania e in Francia, e, in misura minore, in Italia, dove la Chiesa romana cercò di incanalare la religiosità femminile entro forme monastiche tradizionali. Sebbene non si basassero necessariamente su presupposti eterodossi, queste associazioni, alle quali si era ammessi senza pronunciare i voti, ben presto caddero in sospetto di eresia a causa della loro interpretazione esclusivamente letterale delle Sacre Scrittur (it)
- ベギン会（またはベゲイン会かベヘイン会；英: Beguines(ベギンズ)、仏: Béguines(ベギン)、蘭: Begijnen(ベゲイネン、ベヘイネン)、独: Beg(h)inen(ベギーネン)）は、中世ヨーロッパで発生した半聖半俗の姉妹団である。修道会とは異なる。その専用居住集落たるベギン会修道院（仏: béguinage、蘭: begijnhof(、ベヘインホフ)、英: Beguinage(ベギネージ)、独: Beg(h)inenhof(ベギーネンホーフ)）は、中世においては、現在のベルギーの主要都市のほとんどすべてに存在し、隆盛をほこったが、フランス革命時、革命防衛軍の進攻によって接収され、資産を没収されたことなどを契機に衰退にむかった。ベルギー、オランダでは、その跡地が現在も保存されており、うち、ベルギーの13箇所は、世界遺産に指定されている。 ベギンは修道女とは異なる。13世紀に生まれたベギン会は女性達の互助組織として、独自の共同体を形成していた。結婚か、修道院に入る以外に人生の選択肢があまりなかった時代にあって、教育、執筆、看護、織布関連産業などの多様な分野での活動の機会を生み出し、さまざまな境遇の女性のつどう場となっていた。また、ベギンホフをでれば結婚も可能であったといわれるが、かならずしも推奨されていなかったとみられる時代、地域もある。 (ja)
- Begijnen waren alleenstaande vrouwen die rond het einde van de elfde, begin twaalfde eeuw in heel West-Europa opkwamen. Onder invloed van een combinatie van economische, sociale, religieuze en politieke factoren pionierden zij op twee vlakken: zij zetten een nieuwe levensstijl neer en zijn de uitvindsters van een nieuw literair genre; de volkstaal-theologie. De mannen die tot deze levensstijl overgingen, noemt men begarden (ook wel gekend onder de term 'begaarden' of 'bogaarden'). Dit artikel behandelt in eerste instantie de begijnen. (nl)
- As beguinas, tal como as beatas e as , eram mulheres leigas católicas que praticavam uma vida ascética em comum, parecida com a monacal, a maior parte das vezes nos chamados beguinários, na área da actual Bélgica. Após a sua fundação, espalharam-se, tal como aconteceu com os begardos, pelos Países Baixos, Alemanha e França. As beguinas dedicavam-se ao cuidado dos doentes e dos pobres, assim como às tarefas caritativas e piedosas, sem estar contudo vinculadas a regras de clausura nem a votos públicos. (pt)
- Беги́нки (лат. beguine, beguinae) — религиозное движение, возникшее в средневековой Европе в XII веке и достигшее общеевропейского масштаба в XIII веке. В XV веке пережило спад, но просуществовало до Французской революции 1789 года. Членами данных религиозных общин были в основном женщины, которые вели образ жизни, близкий к монашеству. Бегинки проживали в бегинажах (общежитиях), но могли жить и в отдельных жилищах. (ru)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
