| dbo:abstract
|
- El galaicoportuguès o galaicoportugués era una llengua romànica, parlada a l'edat mitjana, a la franja occidental de la península Ibèrica. S'estenia des de la Mar Cantàbrica fins al riu Duero. El galaicoportuguès va tenir força importància i d'això en dona bona mostra la literatura que va produir.Algunes recopilacions líriques medievals galaicoportugueses són:
* Cancioneiro de Ajuda
* Cancioneiro de Vaticana
* Cancioneiro Colocci-Brancutti
* Cancioneiro dun Grande de Espanha
* Pergaminho Vindel
* Pergaminho Sharrer
* Os 5 lais de Bretanha
* Tenzón entre Afonso Sánchez e Vasco Martíns de Resende El rei de Castella Alfons el Savi va compondre les seves "" en galaicoportuguès, que era la seva llengua predilecta per a la poesia. Aquesta llengua va tenir la seva màxima importància des del final del segle xii fins a mitjan segle xiv. Alguns poetes destacats van ser: Bernardo de Bonaval, Airas Nunes, Pedro da Ponte, Pero Amigo. Cap al 1400 el galaicoportuguès va perdre progressivament la seva unitat i suposadament es va començar a separar en dues llengües: el gallec i el portuguès. De fet, abans de la creació del Regne de Portugal al segle xii, que es va separar del regne de Galícia, la denominació comú era gallec. El gallec de Portugal es va anomenar oficialment portuguès. Per tant, el terme galaicoportuguès és d'ús modern en l'àmbit acadèmic. Actualment, existeix a Galícia un moviment cultural i lingüístic conegut com a reintegracionisme que propugna que gallec i portuguès segueixen sent la mateixa llengua i proposa pel gallec l'adopció de normes ortogràfiques harmonitzades amb les portugueses i brasileres. (ca)
- Galegportugala estis la latinida lingvo parolata dum la Mezepoko en la nordokcidento de la Iberia Duoninsulo, el la Kantabra Maro ĝis la rivero Doŭro. El la evoluo de tiu pralingvo devenas la aktualaj lingvoj galega kaj portugala, kiujn kelkaj fakuloj konsideras aktuale ununura lingvo, spite la diferencoj . En Portugalio la Galegportugala estas nomata ankaŭ mezepoka portugala, same kiel en Galegio mezepoka galega. (eo)
- Die galicisch-portugiesische Sprache (galego-português oder galaico-português im Portugiesischen bzw. galego-portugués oder galaico-portugués im Galicischen) war eine westiberische romanische Sprache, die im Mittelalter im Nordwesten der Iberischen Halbinsel verwendet wurde. Sie wurde zuerst in der Gegend zwischen der kantabrischen Küste im Norden bis zum Fluss Douro im Süden gesprochen und verbreitete sich dann im Zuge der Wiederbesiedlung mit der Entstehung Portugals und der portugiesischen Reconquista weiter in Richtung Süden. (de)
- El galaicoportugués o gallegoportugués, también conocido como gallego antiguo o portugués medieval era la lengua romance hablada durante la Edad Media en toda la franja noroccidental de la península ibérica, desde el mar Cantábrico hasta el río Duero. De la evolución de esta lengua proceden los actuales idiomas gallego y portugués, que el reintegracionismo considera actualmente una sola lengua, a pesar de sus diferencias diatópicas. En Portugal el galaicoportugués se denomina también, portugués medieval, así como en Galicia, con mayor propiedad, gallego antiguo. (es)
- Galician-Portuguese (Galician: galego-portugués or galaico-portugués, Portuguese: galego-português or galaico-português), also known as Old Portuguese or as Medieval Galician when referring to the history of each modern language, was a West Iberian Romance language spoken in the Middle Ages, in the northwest area of the Iberian Peninsula. Alternatively, it can be considered a historical period of the Galician and Portuguese languages. Galician-Portuguese was first spoken in the area bounded in the north and west by the Atlantic Ocean and by the Douro River in the south, comprising Galicia and northern Portugal, but it was later extended south of the Douro by the Reconquista. It is the common ancestor of modern Portuguese, Galician, Eonavian, and Fala varieties, all of which maintain a very high level of mutual intelligibility. The term "Galician-Portuguese" also designates the subdivision of the modern West Iberian group of Romance languages. (en)
- Galaikoportugesa edo galiziera-portugesa (portugesez: galego-português edo galaico-português; galizieraz: galego-portugués edo galaico-portugués) Iberiar penintsulako ipar-mendebaldean sortutako hizkuntza erromantzea da, gaur egungo galiziera, portugesa eta falaren arbaso komuna dena eta Erdi Aroan hizkuntza bizia izan zena. Halaber, hiru hizkera horiek barne hartzen dituen hizkuntza azpi-taldearen izena ere bada. Ondoko izanak ere hartzen ditu: proto-galego-portugesa, portuges zaharra, portuges arkaikoa, galiziera zaharra nahiz galiziera arkaikoa. Bestela, gaur egun mugimendu erreintegrazionistak galiziera eta portugesa hizkuntza bakartzat hartzen du, lehenengoa bigarrenaren aldaeratzat joz eta galego-português izena erabiliz. Euren arabera, beraz, galaikoportugesa bizirik dago. (eu)
- Le galaïco-portugais, gallego-portugais, gallaïco-portugais ou galégo-portugais, est la langue romane issue du latin vulgaire du Nord-Ouest de la péninsule Ibérique, au cours de la Reconquête vers le sud. Le portugais et le galicien sont les deux langues issues du galaïco-portugais. Aux XIIIe et XIVe siècles, ce fut une langue de prestige du lyrisme médiéval européen. Certains linguistes militants distinguent le galaïco-portugais, langue romane morte, du galégo-portugais, qui serait un sous-groupe linguistique (diasystème) ibéro-roman rassemblant le portugais et le galicien, préconisé, depuis la fin du XXe siècle, par les réintégrationnistes comme évolution normative de la langue de la communauté autonome de Galice, au motif que le galicien a plus de chances de survivre en « ré-intégrant » ses liens historiques avec le portugais ; le handicap majeur de cette évolution vers le monde lusophone, même si elle apparaît justifiée d'un point de vue linguistique, est d’être peu acceptée par les locuteurs du galicien contemporain. (fr)
- Bahasa Galisia-Portugis (bahasa Galisia: galego-portugués atau galaico-portugués, bahasa Portugis: galego-português atau galaico-português), juga dikenali sebagai Bahasa Portugis Kuno atau sebagai Bahasa Galisia Abad Pertengahan ketika merujuk pada sejarah setiap bahasa modern, yaitu Bahasa Roman Iberia Barat yang dituturkan pada Abad Pertengahan, di wilayah barat laut Semenanjung Iberia. Sebagai alternatif, itu dapat dianggap sebagai periode sejarah dari bahasa Galisia dan Bahasa Portugis. Bahasa Galisia-Portugis pertama kali dituturkan di daerah yang dibatasi di sebelah utara dan barat oleh Samudra Atlantik dan oleh Sungai Douro di sebelah selatan, yang terdiri dari Galisia dan Utara Portugal, tetapi kemudian diperluas ke selatan Douro oleh Reconquista. Bahasa ini ialah bentuk awal umum dari varietas bahasa Portugis, Bahasa Galisia, , dan varietas modern, yang semuanya mempertahankan tingkat kesalingpahaman yang sangat tinggi. Istilah "Galisia-Portugis" juga menunjuk pada subdivisi dari kelompok bahasa Roman Iberia Barat modern. (in)
- Galicisch-Portugees of Portugees-Galicisch (Galicisch: galego-portugués of galaico-portugués, Portugees: galego-português of galaico-português) was een West-Iberische Romaanse taal die in de middeleeuwen gesproken werd in het noordwestelijke deel van het Iberisch Schiereiland. Modern Portugees, Galicisch en Fala stammen allen af van deze taal. De term Galicisch-Portugees wordt ook wel gebruikt om de taalgroep van deze drie moderne talen aan te duiden. (nl)
- 갈리시아포르투갈어(포르투갈어: galego-português/galaico-português, 스페인어: galego-portugués/galaico-portugués)는 이베리아로망스어의 한 언어 집단으로 중세 시대부터 이베리아 반도 서부에서 쓰였다. (ko)
- Il galiziano-portoghese o gal(l)ego-portoghese (chiamato anche galego-português o galaico-português in portoghese e come galego-portugués o galaico-portugués in galiziano) è stata una lingua iberica occidentale parlata durante il Medioevo nel nord-ovest della penisola iberica. In Portogallo il galiziano-portoghese è anche chiamato português medieval. Parlata da principio nella zona tra il golfo di Biscaglia e il Duero, si espanse poi verso sud a seguito della Reconquista. È considerato l'ascendente comune degli attuali galiziano, portoghese, mirandese, eonaviego e fala e la lingua estinta . Il termine "galiziano-portoghese" indica inoltre la suddivisione del gruppo moderno iberico-occidentale, composto dalle lingue galiziano, portoghese e fala. (it)
- ガリシア・ポルトガル語（ガリシア・ポルトガルご、ポルトガル語でgalego-portuguêsまたはgalaico-português、ガリシア語でgalego-portuguésまたはgalaico-portuguésとしても知られている）または古ポルトガル語、中世ガリシア語（galego medieval）は、イベリア半島北西部で中世に話されていた言語で、現代のポルトガル語やガリシア語の母体となった言語である。ローマの属州ガラエキアに、植民者によってもたらされ、その地で話されていた俗ラテン語に由来する言語で、ロマンス語の一つである。もとはドウロ川以北の大西洋側（現在のスペインのガリシア州と、アストゥリアス州やレオン県、サモーラ県などのガリシア州隣接地域、およびポルトガルのノルテ地方に相当の地域）で話されていた言語の総称で、後にレコンキスタでドウロ川の南に拡大した。現代のガリシア語やポルトガル語、（アストゥリアス・ガリシア語）、Fala de Estremadura、消滅したの共通の祖先である。また、主に言語学の分野で現代のガリシア語、ポルトガル語の両語を指して、ロマンス諸語の下位言語グループのひとつとしてと呼ぶことも多いので注意が必要である。 (ja)
- Галиси́йско-португа́льский язык (порт. galego-português, галис. galego-portugués) — общее название галисийских и португальских говоров XII—XIV веков. Развился из народной латыни в северо-западной части Иберийского полуострова. Представлял собой трудноразличимое единство старогалисийского и старопортугальского языков. На галисийско-португальском языке трубадуры и жонглёры местной традиции сочиняли кантиги (песни), благодаря чему он стал литературным языком некоторых королевств Пиренейского полуострова: Галисии, Португалии, Кастилии и Леона. Крупнейшим поэтом, писавшим на этом языке, был португальский «король-трубадур» Диниш I, что нисколько не умаляет славу великих галисийских авторов: Мартина Кодаса (Кодакса), Жуана де Кангас, Мендиньо. До наших дней дошло 420 паралитургических кантиг, составленных при дворе кастильского короля Альфонсо X Мудрого, и более 1680 светских кантиг на галисийско-португальском языке. Основываясь на текстах сохранившихся кантиг, исследователи полагают, что одним из первых авторов, использовавших галисийско-португальский язык в качестве литературного языка на северо-западе Пиренеев, был Бернал де Бонавал. В начале XV века разделился на самостоятельные галисийский и португальский языки ввиду ряда политических и социолингвистических причин. (ru)
- O termo galego-português designa a língua românica falada durante a Idade Média nas regiões de Portugal e da Galiza e o atual sistema linguístico que ocupa toda a faixa ocidental da Península Ibérica, incluindo os diversos dialetos das línguas portuguesa e galega, assim como as variedades próprias das Astúrias, Bierzo, Portelas, de Xálima, das Terras de Alcântara, de Olivença e de Barrancos. Para além destes territórios, as aldeias de Rio de Onor e Guadramil também podem ser incluidas nesta faixa, tendo sido até meados do século XX de fala leonesa. O idioma galego-português é o idioma ancestral comum às línguas galaico-portuguesas. Destacou-se pela sua utilização como idioma próprio da poesia trovadoresca não só nos reinos onde era nativa (Portugal, Galiza e Leão) mas também em Castela e, pontualmente, noutros locais da Europa. (pt)
- Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués, порт. galego(galaico)-português) — романська мова, що побутувала у IХ—XV століттях на північному заході Піренейського півострова, на теренах середньовічної Галісії та Португалії. Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи. Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору, в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки. З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві. Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найбільш яскравий представник якої — португальський король Дініш. На основі цієї мови розвинулися фальська і єврейсько-португальська мови. У XV столітті розділилася на дві окремі мови — галісійську і португальську. Мертва мова. Інші назви — ста́ро-галісі́йська, або ста́ро-португа́льська мова. (uk)
- 加利西亞-葡萄牙語（葡萄牙語：galego-português、加利西亞語：galego-portugués），又稱古葡萄牙語或中世紀葡萄牙語，是伊比利亞半島西北部地區在中世紀時期使用的語言，也是現在加利西亞語和葡萄牙語、加利西亚-阿斯图里亚斯语等語言的母體。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Galegportugala estis la latinida lingvo parolata dum la Mezepoko en la nordokcidento de la Iberia Duoninsulo, el la Kantabra Maro ĝis la rivero Doŭro. El la evoluo de tiu pralingvo devenas la aktualaj lingvoj galega kaj portugala, kiujn kelkaj fakuloj konsideras aktuale ununura lingvo, spite la diferencoj . En Portugalio la Galegportugala estas nomata ankaŭ mezepoka portugala, same kiel en Galegio mezepoka galega. (eo)
- Die galicisch-portugiesische Sprache (galego-português oder galaico-português im Portugiesischen bzw. galego-portugués oder galaico-portugués im Galicischen) war eine westiberische romanische Sprache, die im Mittelalter im Nordwesten der Iberischen Halbinsel verwendet wurde. Sie wurde zuerst in der Gegend zwischen der kantabrischen Küste im Norden bis zum Fluss Douro im Süden gesprochen und verbreitete sich dann im Zuge der Wiederbesiedlung mit der Entstehung Portugals und der portugiesischen Reconquista weiter in Richtung Süden. (de)
- El galaicoportugués o gallegoportugués, también conocido como gallego antiguo o portugués medieval era la lengua romance hablada durante la Edad Media en toda la franja noroccidental de la península ibérica, desde el mar Cantábrico hasta el río Duero. De la evolución de esta lengua proceden los actuales idiomas gallego y portugués, que el reintegracionismo considera actualmente una sola lengua, a pesar de sus diferencias diatópicas. En Portugal el galaicoportugués se denomina también, portugués medieval, así como en Galicia, con mayor propiedad, gallego antiguo. (es)
- Galicisch-Portugees of Portugees-Galicisch (Galicisch: galego-portugués of galaico-portugués, Portugees: galego-português of galaico-português) was een West-Iberische Romaanse taal die in de middeleeuwen gesproken werd in het noordwestelijke deel van het Iberisch Schiereiland. Modern Portugees, Galicisch en Fala stammen allen af van deze taal. De term Galicisch-Portugees wordt ook wel gebruikt om de taalgroep van deze drie moderne talen aan te duiden. (nl)
- 갈리시아포르투갈어(포르투갈어: galego-português/galaico-português, 스페인어: galego-portugués/galaico-portugués)는 이베리아로망스어의 한 언어 집단으로 중세 시대부터 이베리아 반도 서부에서 쓰였다. (ko)
- ガリシア・ポルトガル語（ガリシア・ポルトガルご、ポルトガル語でgalego-portuguêsまたはgalaico-português、ガリシア語でgalego-portuguésまたはgalaico-portuguésとしても知られている）または古ポルトガル語、中世ガリシア語（galego medieval）は、イベリア半島北西部で中世に話されていた言語で、現代のポルトガル語やガリシア語の母体となった言語である。ローマの属州ガラエキアに、植民者によってもたらされ、その地で話されていた俗ラテン語に由来する言語で、ロマンス語の一つである。もとはドウロ川以北の大西洋側（現在のスペインのガリシア州と、アストゥリアス州やレオン県、サモーラ県などのガリシア州隣接地域、およびポルトガルのノルテ地方に相当の地域）で話されていた言語の総称で、後にレコンキスタでドウロ川の南に拡大した。現代のガリシア語やポルトガル語、（アストゥリアス・ガリシア語）、Fala de Estremadura、消滅したの共通の祖先である。また、主に言語学の分野で現代のガリシア語、ポルトガル語の両語を指して、ロマンス諸語の下位言語グループのひとつとしてと呼ぶことも多いので注意が必要である。 (ja)
- 加利西亞-葡萄牙語（葡萄牙語：galego-português、加利西亞語：galego-portugués），又稱古葡萄牙語或中世紀葡萄牙語，是伊比利亞半島西北部地區在中世紀時期使用的語言，也是現在加利西亞語和葡萄牙語、加利西亚-阿斯图里亚斯语等語言的母體。 (zh)
- El galaicoportuguès o galaicoportugués era una llengua romànica, parlada a l'edat mitjana, a la franja occidental de la península Ibèrica. S'estenia des de la Mar Cantàbrica fins al riu Duero. El galaicoportuguès va tenir força importància i d'això en dona bona mostra la literatura que va produir.Algunes recopilacions líriques medievals galaicoportugueses són: (ca)
- Galician-Portuguese (Galician: galego-portugués or galaico-portugués, Portuguese: galego-português or galaico-português), also known as Old Portuguese or as Medieval Galician when referring to the history of each modern language, was a West Iberian Romance language spoken in the Middle Ages, in the northwest area of the Iberian Peninsula. Alternatively, it can be considered a historical period of the Galician and Portuguese languages. (en)
- Galaikoportugesa edo galiziera-portugesa (portugesez: galego-português edo galaico-português; galizieraz: galego-portugués edo galaico-portugués) Iberiar penintsulako ipar-mendebaldean sortutako hizkuntza erromantzea da, gaur egungo galiziera, portugesa eta falaren arbaso komuna dena eta Erdi Aroan hizkuntza bizia izan zena. Halaber, hiru hizkera horiek barne hartzen dituen hizkuntza azpi-taldearen izena ere bada. Ondoko izanak ere hartzen ditu: proto-galego-portugesa, portuges zaharra, portuges arkaikoa, galiziera zaharra nahiz galiziera arkaikoa. (eu)
- Bahasa Galisia-Portugis (bahasa Galisia: galego-portugués atau galaico-portugués, bahasa Portugis: galego-português atau galaico-português), juga dikenali sebagai Bahasa Portugis Kuno atau sebagai Bahasa Galisia Abad Pertengahan ketika merujuk pada sejarah setiap bahasa modern, yaitu Bahasa Roman Iberia Barat yang dituturkan pada Abad Pertengahan, di wilayah barat laut Semenanjung Iberia. Sebagai alternatif, itu dapat dianggap sebagai periode sejarah dari bahasa Galisia dan Bahasa Portugis. (in)
- Le galaïco-portugais, gallego-portugais, gallaïco-portugais ou galégo-portugais, est la langue romane issue du latin vulgaire du Nord-Ouest de la péninsule Ibérique, au cours de la Reconquête vers le sud. Le portugais et le galicien sont les deux langues issues du galaïco-portugais. Aux XIIIe et XIVe siècles, ce fut une langue de prestige du lyrisme médiéval européen. (fr)
- Il galiziano-portoghese o gal(l)ego-portoghese (chiamato anche galego-português o galaico-português in portoghese e come galego-portugués o galaico-portugués in galiziano) è stata una lingua iberica occidentale parlata durante il Medioevo nel nord-ovest della penisola iberica. In Portogallo il galiziano-portoghese è anche chiamato português medieval. Parlata da principio nella zona tra il golfo di Biscaglia e il Duero, si espanse poi verso sud a seguito della Reconquista. È considerato l'ascendente comune degli attuali galiziano, portoghese, mirandese, eonaviego e fala e la lingua estinta . (it)
- O termo galego-português designa a língua românica falada durante a Idade Média nas regiões de Portugal e da Galiza e o atual sistema linguístico que ocupa toda a faixa ocidental da Península Ibérica, incluindo os diversos dialetos das línguas portuguesa e galega, assim como as variedades próprias das Astúrias, Bierzo, Portelas, de Xálima, das Terras de Alcântara, de Olivença e de Barrancos. Para além destes territórios, as aldeias de Rio de Onor e Guadramil também podem ser incluidas nesta faixa, tendo sido até meados do século XX de fala leonesa. (pt)
- Галиси́йско-португа́льский язык (порт. galego-português, галис. galego-portugués) — общее название галисийских и португальских говоров XII—XIV веков. Развился из народной латыни в северо-западной части Иберийского полуострова. Представлял собой трудноразличимое единство старогалисийского и старопортугальского языков. В начале XV века разделился на самостоятельные галисийский и португальский языки ввиду ряда политических и социолингвистических причин. (ru)
- Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués, порт. galego(galaico)-português) — романська мова, що побутувала у IХ—XV століттях на північному заході Піренейського півострова, на теренах середньовічної Галісії та Португалії. Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи. Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору, в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки. З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві. Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найбільш яскравий представник якої — португальський корол (uk)
|
