| dbo:abstract
|
- الجانب Aspect عبارة عن فئة نحوية grammatical category توضح كيف أن الفعل verb أو الحدث أو الحالة التي يرمز إليها الفعل يمتد بمرور الوقت. يستخدم الجانب التام Perfective في الإشارة إلى حدث يُنظر إليه على أنه محدود bounded وموحد، دون الإشارة إلى أي تدفق للوقت أثناء («لقد ساعدته»). يتم استخدام الجانب غير التام Imperfective في المواقف التي يتم تصورها على أنها موجودة بشكل مستمر أو متكرر مع تدفق الوقت («كنت أساعده I was helping him»؛ «لقد اعتدت على مساعدة الناس I used to help people»). يمكن إجراء المزيد من الفروق، على سبيل المثال، للتمييز بين الحالات states والإجراءات الجارية (الجوانب المستمرة والتقدمية) من الإجراءات المتكررة (الجانب المعتاد habitual aspect). تعبر بعض الفروق الجانبية عن علاقة بين وقت الحدث ووقت الإحالة. هذا هو الحال مع الجانب التام perfect aspect، الذي يشير إلى أن حدثًا وقع قبل (ولكن له صلة مستمرة في الحاضر) وقت المرجع: «لقد أكلت I have eaten»؛ «أكلت I had eaten»؛ «سأكون قد أكل I will have eaten». اللغات المختلفة لها اختلافات جانبية نحوية مختلفة؛ البعض (مثل الألمانية القياسية؛ انظر أدناه) لا تقدم أي شيء. غالبًا ما يتم الخلط بين تمييز الجانب aspect مع تحديد الصيغة tense والمزاج mood (انظر الصيغة tense - الجانب aspect - المزاج mood). قد تقتصر الفروق الجوهرية على أزمنة معينة: في اللغات اللاتينية والرومانسية، على سبيل المثال، يتم تمييز الاختلاف التام perfective - غير التام imperfective في صيغة الماضي [1]past tense، من خلال التقسيم بين غير التام imperfects والماضي preterites. نشأ الاهتمام الصريح للجانب كفئة أولاً من دراسة اللغات السلافية Slavic ؛ غالبًا ما تحدث الأفعال هنا في أزواج، حيث يتم استخدام أفعال مترابطة على التوالي للمعاني غير التامة والتامة. مفهوم الجانب النحوية لا ينبغي الخلط بينه وبين أشكال الفعل التام perfect والفعل غير التام imperfect. معاني المصطلحات الأخيرة مختلفة إلى حد ما، وفي بعض اللغات، قد لا تتبع الأسماء الشائعة المستخدمة في أشكال الفعل الجوانب الفعلية بدقة. (ar)
- L'aspecte gramatical és una característica de la conjugació verbal de determinades llengües que lliga l'acció a la temporalitat real, més enllà del temps verbal. La divisió més habitual és entre verbs que tenen un aspecte imperfectiu (acció no acabada) i perfectiu (acció ja acabada). A moltes llengües indoeuropees està fusionat amb el temps, per tant no presenta morfemes específics o un sentit a part d'aquest, mentre que en idiomes com el xinès o l'hebreu és un tret rellevant. (ca)
- Vid (aspekt) je mluvnická kategorie slovesa, která postihuje vztah k plynutí času. Lze vymezit dvě takové základní skupiny: 1.
* ukončenost (perfektum) vs. neukončenost (imperfektum) 2.
* průběhovost vs. neprůběhovost (stavovost, ). (cs)
- Der Aspekt (von lateinisch aspectus „Hinsehen, Anblick, Blickrichtung“ zu aspicere „hinsehen, ansehen“) bezeichnet in der Linguistik eine grammatische Kategorie des Verbs. Der Aspekt drückt Unterscheidungen darin aus, wie sich die vom Verb beschriebene Situation relativ zur betrachteten Zeit erstreckt. Eine typische Aspekt-Unterscheidung besteht dann darin, ob ein Ereignis im Betrachtszeitraum vollständig enthalten ist und zum Abschluss gelangt (vollendeter Aspekt) oder ob es nicht vollständig enthalten ist (unvollendeter Aspekt). Aspekt unterscheidet sich von der benachbarten Kategorie Tempus dadurch, dass das Tempus vielmehr das Verhältnis einer betrachteten Zeit zur Sprechzeit ausdrückt (man redet über die Vergangenheit bzw. Zukunft). Das Tempus ist am Sprechzeitpunkt, dem Jetzt, verankert, also deiktisch. Nicht so der Aspekt: Er beschreibt nur die Relation zwischen dem betrachteten Zeitraum und der Ausdehnung der beschriebenen Situation. Dieses Paar aus Betrachtzeit und Situationszeit kann dann als Ganzes in die Vergangenheit, Gegenwart oder Zukunft eingeordnet werden. Dementsprechend wird in vielen Sprachen die Kategorie des Aspekts zusätzlich zum Tempus ausgedrückt, wobei es auch Formen geben kann, die Aspekt- und Tempusangaben in eins kombinieren (so etwa in den Romanischen Sprachen). Der Aspekt kann durch Wortformen des Verbs, also morphologisch realisiert sein, das heißt, es gibt unterschiedliche Konjugationsendungen oder bestimmte Stammveränderungen im Verb zur Darstellung des Aspektes. Im Englischen hat die Verlaufsform die Funktion eines unvollendeten Aspekts, d. h. hier wird Aspekt durch ein Hilfsverb ausgedrückt. Sprachen, die den Aspekt nicht als grammatische Kategorie markieren, wie etwa das (Standard-)Deutsche, können sich anderer Ausdrucksmittel bedienen, zum Beispiel kann die Information, die durch einen unvollendeten Aspekt vermittelt wird, im Deutschen oft durch Adverbien wie „gerade“ oder „immer“ signalisiert werden. (Zum Beispiel: „Sie bäckt gerade einen Kuchen, er ist aber noch nicht fertig.“) Vom Aspekt wird die Aktionsart unterschieden, die nicht wie der Aspekt eine grammatische Kategorie ist, sondern eine Klassifikation von Wortbedeutungen darstellt. Aktionsart wird allerdings, vor allem in der englischsprachigen Fachliteratur, auch lexikalischer Aspekt (oder situation aspect) genannt. Diese Verwendungsweise stammt aus der Betrachtung des Russischen, das keine separaten Flexionsmorpheme zum Ausdruck des Aspekts besitzt, sondern den Aspekt mithilfe der Morphologie zur Bildung von Aktionsarten ausdrücken muss (d. h. indem zum Beispiel vom Verb читать „lesen“ zunächst eine perfektive Aktionsart прочитать „durchlesen“ gebildet wird, die dann auch allgemein für den perfektiven Aspekt dieses Verbes ohne die aktionsartliche Modifikation der Semantik steht. Die reine Aktionsart kann allerdings auch wieder in den imperfektiven Aspekt zurückgebildet werden: прочитывать „durchlesen (ipf.)“.). Durch diese Verwendungen der Bezeichnung entsteht eine Unschärfe darin, ob mit Aspekt eine grammatische Kategorie gemeint ist (wie oben) oder allgemeinere zeitbezogene Eigenschaften von Verbbedeutungen. (de)
- Ποιόν ενέργειας είναι μια γραμματική κατηγορία που εκφράζει τον τρόπο θεώρησης των γεγονότων από τον ομιλητή. Αν ο ομιλητής βλέπει το γεγονός ως μια ενέργεια στο σύνολό της χωρίς να ενδιαφέρεται για τη διάρκειά του ή τις φάσεις από τις οποίες αποτελείται, αν το βλέπει με άλλα λόγια συνοπτικά, τότε το ποιόν ενέργειας είναι τέλειο και οι χρόνοι που χρησιμοποιεί σχηματίζονται από το θέμα του Αορίστου. Αντίθετα, αν ο ομιλητής βλέπει ένα γεγονός που είτε βρίσκεται σε εξέλιξη, είτε επαναλαμβάνεται με κανονικότητα στην εξέλιξη του, είτε είναι κάτι το συνεχές, τότε το ποιόν ενέργειας είναι ατελές και οι χρόνοι που χρησιμοποιεί σχηματίζονται από το θέμα του Ενεστώτα. Ποιόν ενέργειας συνεπώς είναι ο τρόπος του ρήματος, δηλαδή το πώς παρουσιάζεται η ενέργεια του ρήματος.
* Στα νέα Ελληνικά μπορεί να παρουσιάζεται:α) μη συνοπτικά (εξακολουθητικά), με διάρκεια ή επανάληψη (ενεστώτας, παρατατικός, εξακολουθητικός μέλλοντας)β) συνοπτικά, χωρίς διάρκεια ή επανάληψη (αόριστος, συνοπτικός μέλλοντας)γ) συντελεσμένα (έχει συντελεστεί-ολοκληρωθεί) (παρακείμενος, υπερσυντέλικος, συντελεσμένος μέλλοντας) Όταν το ρήμα βρίσκεται στην οριστική τότε για το ποιόν ενέργειας διακρίνουμε: Όταν το ρήμα βρίσκεται στην υποτακτική τότε για το ποιόν ενέργειας διακρίνουμε: Όταν το ρήμα βρίσκεται στην προστακτική τότε για το ποιόν ενέργειας διακρίνουμε:
* Στα Aγγλικά μπορεί να παρουσιάζεται: (el)
- En lingvoscienco, aspekto estas maniero prezenti agon esprimitan per verbo: ĉu resume, kiel unu tuton (kaj ofte resumeblan per ĝia rezulto); ĉu kiel daŭran procezon en ties evoluo; ĉu kiel ripete okazantan fenomenon. Kontraste al la tempo, kiu karakterizas la agon el ekstere, rilatigante ĝin al aliaj agoj eksteraj, la aspekto esprimas la propran, internan staton de la ago, kiel ekz-e ties komenco (li ekparolis), aŭ atingo de la rezulto (li trovis la solvon) aŭ la daŭro (li serĉis la solvon). (eo)
- In linguistics, aspect is a grammatical category that expresses how an action, event, or state, denoted by a verb, extends over time. Perfective aspect is used in referring to an event conceived as bounded and unitary, without reference to any flow of time during ("I helped him"). Imperfective aspect is used for situations conceived as existing continuously or repetitively as time flows ("I was helping him"; "I used to help people"). Further distinctions can be made, for example, to distinguish states and ongoing actions (continuous and progressive aspects) from repetitive actions (habitual aspect). Certain aspectual distinctions express a relation between the time of the event and the time of reference. This is the case with the perfect aspect, which indicates that an event occurred prior to (but has continuing relevance at) the time of reference: "I have eaten"; "I had eaten"; "I will have eaten". Different languages make different grammatical aspectual distinctions; some (such as Standard German; see ) do not make any. The marking of aspect is often conflated with the marking of tense and mood (see tense–aspect–mood). Aspectual distinctions may be restricted to certain tenses: in Latin and the Romance languages, for example, the perfective–imperfective distinction is marked in the past tense, by the division between preterites and imperfects. Explicit consideration of aspect as a category first arose out of study of the Slavic languages; here verbs often occur in pairs, with two related verbs being used respectively for imperfective and perfective meanings. The concept of grammatical aspect should not be confused with perfect and imperfect verb forms; the meanings of the latter terms are somewhat different, and in some languages, the common names used for verb forms may not follow the actual aspects precisely. (en)
- En lingüística, el aspecto gramatical o aspecto verbal es una propiedad que poseen los verbos y las perífrasis verbales, para señalar si la acción que expresan ha concluido o no en el instante de referencia indicado en la oración, es decir, se refiere a los diferentes estados del desarrollo de la acción expresada por el verbo. Es un rasgo gramatical que se da en el interior del predicado. El predicado tiene no solo la idea de determinada acción o cualidad, sino también la de un modo de manifestación temporal de ésta, es decir, el aspecto. El aspecto gramatical está relacionado pero no es idéntico al aspecto léxico. Mientras que el aspecto gramatical de un predicado puede modificarse de diversas maneras, el aspecto léxico es una característica inherente a la semántica del verbo. (es)
- En linguistique, l'aspect est un trait grammatical associé au prédicat (le plus souvent au verbe, mais pas exclusivement), indiquant la façon dont le procès ou l'état exprimé par le verbe est envisagé du point de vue de son développement (commencement, déroulement, achèvement, évolution globale ou au contraire moment précis de cette évolution, etc.). Selon les termes de Paul Imbs, le procès est envisagé sous l'angle de son déroulement interne, au contraire du temps, qui donne une indication sur le procès d'un point de vue extérieur à ce dernier. Le concept d'aspect a été importé dans les langues occidentales à partir de la grammaire des langues slaves et le mot « aspect » lui-même est une traduction du russe « вид » (vid). Toutefois, l'aspect tel qu'il existe en russe par exemple ne recouvre pas forcément ce qu'on peut entendre par ce terme dans le cadre de l'étude d'autres langues. C'est pourquoi les équivalences du type le perfectif russe correspond à tel ou tel temps ou tel aspect en français sont peu sûres. Ainsi, les aspects sont nommés par des termes parfois trompeurs et il convient d'être prudent, notamment à cause des « faux-amis » dans les traductions. Description plus détaillée de l'aspect dans les langues slaves. (fr)
- Aspek atau gatra adalah suatu verba yang menunjukkan lama dan jenis perbuatan. Aspek menunjukkan apakah verba tersebut akan dimulai, telah selesai, sedang berlangsung, dilakukan berulang-ulang, dsb. Berikut merupakan macam-macam aspek:
* Aspek augmentatif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan meningkat.
* Aspek diminutif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan berkurang.
* Aspek frekuentatif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan yang berulang berkali-kali.
* Aspek habituatif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan yang menjadi kebiasaan.
* Aspek imperfektif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan yang belum selesai.
* Aspek inkoatif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan (baru) (di-)mulai.
* Aspek kontinuatif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan yang (sedang) berlangsung.
* Aspek momentan, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan berlangsung sementara.
* Aspek perfektif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan (telah atau sudah) selesai.
* Aspek permansif, yaitu aspek yang menggambarkan keadaan permanen sebagai akibat dari perbuatan yang (sudah) selesai.
* Aspek pungtiliar, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan yang dipandang sebagai satuan temporal tunggal.
* Aspek simulfaktif, yaitu aspek yang menggambarkan perbuatan berlangsung serentak. (in)
- 相（そう）は、言語学・文法学の用語で、述語が表す事象の完成度や時間軸における分布の様子などの差異化をもたらす文法形式である。語交替や語形変化を伴う。 「相」はもともとスラヴ語に見られる完了性と不完了性の対立を呼ぶ言葉であった。なおロシア語の場合、「相」ではなく「体」を用いて「完了体」「不完了体」とするのが慣例である。以前は古典語の文法解説において voice を「相」と訳しているものが多かったが、現代では aspect を「相」と呼んで voice は態と呼ぶようになっている。 事象について相が表現する内容として次のようなものがある：
* 完結してまとまっているか、それとも未完結で広がっているか
* 瞬間的なのか、継続的か、断続的か、反復するのか、やがて終わるのか 結果や経験を表す完了相 (perfect) と、出来事を全体としてとらえる完結相 (perfective) はしばしば混同されるが、実は異なるものである。 相は、多くの言語において時制と組み合わされた形態（現在進行形、現在完了形など）で存在するが、スラヴ語などでは時制と区別される独立のカテゴリーを形成している。ロジバンでも、アスペクトを表現する相制が間制（時間と空間のテンス）と法制（法）に対して独立している。ただしこれらの制用法は同じ統語論原理に基づいており、自由に組み合わせられる。 (ja)
- 문법에서 문법상(文法相, grammatical aspect)은 상(相, aspect)의 하나로, 사건이나 상태 내부의 시간적인 구성을 바라보는 관점을 나타내는 문법 범주이다. 관점상(觀點相, viewpoint aspect)이나 동작상(動作相)이라고도 한다. 크게 완망상(完望相, perfective)과 비완망상(非完望相, imperfective)으로 나뉜다. 문법상은 어휘상과 함께 상을 이룬다. (ko)
- Aspect (letterlijk 'oogpunt') is de grammaticale categorie die weergeeft hoe een taalgebruiker de (interne) van handelingen bekijkt. De categorie bestaat in diverse talen, maar is niet altijd duidelijk morfologisch gemarkeerd; als dit het geval is, is er vaak een vermenging met de markering van de categorie tempus (werkwoordstijd), die een handeling relatief in de tijd plaatst. Het geheel van grammaticale, lexicale en semantische aspecten in een zin staat bekend als aspectualiteit. Binnen de Indo-Europese taalfamilie is het begrip aspect in het bijzonder van toepassing op de grammatica van de Slavische talen, met name omdat het daar ook een morfologische (en daardoor zeer zichtbare) categorie is. De verbinding tussen de tijdelijke structuur van handelingen en aspect is heel omstreden. In het bijzonder in de Angelsaksische taalwetenschap wordt het aspect als niet meer dan een deeltje beschouwd, dat de tijdsstructuur van een zin aanduidt ("Perfectieve zinnen hebben een statief karakter."). Aan de andere kant wordt aspect in de slavistiek veelal uitsluitend als een morfologische categorie van het werkwoord beschouwd omdat in talen zoals Russisch werkelijk een combinatie van de tijdsstructuur van werkwoorden en de aspecten perfectief en imperfectief bestaat. Een dergelijke samenval komt in de meeste talen echter niet voor. In veel theorieën over het aspekt is er sprake van een dichotomie tussen de tijdstructuur of Aktionsart en het aspect. Een verouderde (want te beperkte), maar desondanks zeer bekende indeling is die van Z. Vendler in toestanden (states), activiteiten (activities), voltooiingen (accomplishments) en successen (achievements). Een toestand is een handeling van een zeer grote tijdelijke stabiliteit, dus kan men wel zeggen "Ik ben aan het lopen" maar niet "Ik ben aan het weten." De accomplishment heeft een doel, maar de activiteit niet, en de achievement gebeurt meteen zonder voorbereiding, dus zegt men ook niet "I'm finding it." De welgevormdheid van dit soort zinnen is taalspecifiek, hetgeen aangeeft dat ook de indeling in zulke categorieën taalspecifiek is. In het Latijn is er bijvoorbeeld een categorie waar ook het beginpunt van een handeling meteen binnenkomt: scivi (perfectief) 'ik heb dat ervaren', scio (eenvoudige tegenwoordige tijd, dus imperfectief) 'ik weet dat'. Het Nederlandse werkwoord 'weten' drukt alleen een toestand uit, het Latijnse werkwoord ook 'te weten komen'. Aspect of aspectualiteit is dan het geheel van concepten als perfectief, imperfectief, en teliciteit, die met deze tijdsstructuurcategorieën interageren. Perfectieve en telische vormen laten zien dat een handelingsgrens bereikt en/of scherp afgebakend is, terwijl imperfectieve en progressieve aangeven dat de handeling nog aan de gang is, waarbij het eventuele eindpunt en/of doel buiten beschouwing wordt gelaten. Het perfectum geeft - bijvoorbeeld in het Engels en Nederlands - dikwijls weer dat de relevantie van de voltooide handeling doorloopt tot in het heden, ofwel dat het resultaat van rechtstreeks belang is voor het heden. (nl)
- L'aspetto verbale (spesso semplicemente aspetto) è una categoria grammaticale che esprime l'articolazione temporale interna della situazione espressa dal verbo. Un'azione o un processo che si svolgono nella realtà possono essere ritratti linguisticamente sottolineando che essi sono (o erano) in corso di svolgimento, o che il loro effetto perdura ancora al momento dell'enunciazione o che si sono presentati ripetutamente o abitualmente; è poi possibile presentarli nella loro globalità, come eventi che il parlante non intende scandire in fasi. Queste possibili sfumature linguistiche sono permesse da specifiche proprietà aspettuali del verbo, che vanno distinte da altre proprietà (tanto grammaticali, come il tempo, quanto semantiche, come l'azionalità). (it)
- Aspekt (postać, forma) – kategoria gramatyczna wyrażająca sposób przedstawienia czynności lub stanu. (pl)
- O aspecto gramatical (AO 1990: aspecto gramatical ou aspeto gramatical) é uma categoria semântica que expressa detalhes qualitativos ou quantitativos internos de uma determinada ação, processo ou estado sendo aplicado ao verbo. Dá conta de implementar um fato em algum momento do tempo, classificando os verbos em Perfeito, Imperfeito, Mais-que-perfeito, do Presente, do Pretérito, sendo os três primeiros aplicáveis ao tempo Pretérito, e os dois últimos ao tempo Futuro. O aspecto gramatical tem por objetivo explorar, intuitivamente, os valores aspectuais dos chamados tempos do verbo e dos adjuntos. Ele é uma questão de fases. Dizemos que o verbo do português exprime aspecto porque ele nos dá a possibilidade de representar o mesmo fato ora como todo indivisível, ora como composto por diferentes "fases", uma das quais é posta em foco. A necessidade de falar de "fases" aparece claramente quando analisamos segmentos narrativos como este: Quando esteve preso no Rio de Janeiro, Graciliano Ramos estava escrevendo Angústia. Temos, aí, o que os linguistas chamam de "esquema de incidência", por meio do qual são colocados em relação dois eventos: a prisão de Graciliano Ramos, como todo indivisível e localizado, e a redação do romance, representada como uma ação que inicia antes do encarceramento do escritor, e se conclui depois de sua soltura. (pt)
- Вид, или аспе́кт, — грамматическая категория, выражающая то, как говорящий осмысливает протекание действия во времени (например, видит он действие как продолженное, одномоментное, постоянное и проч.). С точки зрения морфологии вид может быть как (как часто считается для русского и других славянских языков), так и категорией. Во многих языках вид не имеет самостоятельного выражения: вместо этого определённые видовые значения связаны с разными временными формами. Категория вида близка категории (Aktionsart, акциональности), связанной с тем, какая информация о способе протекания действия содержится в лексическом значении глагола (например, русские глаголы закричать, залаять имеют значение начинательного способа глагольного действия, глаголы поспать, почитать — ограничительного способа действия. Кроме того, могут быть значения результативности (результатив), делания чего-либо до конца, до завершения (комплетив), однократности, многократности (фреквентатив), привычности, традиционности состояния (хабитуалис), прерывистости, сопроводительности и др.) Само слово «аспект» было введено в английский язык в XVIII веке в результате заимствования и перевода русского слова «вид» — view. После этого «вид» вернулся в русский язык в форме «аспекта». (ru)
- Aspekt är inom grammatiken en böjningskategori av verb som (till exempel genom tillägg av affix eller hjälpverb) anger om ett verbs handling är tillfällig eller upprepad, avslutad eller oavslutad. Det kontrasterar mot tempus och modus. (sv)
- Вид, у міжнародній термінології аспе́кт (лат. aspectus) — граматична категорія дієслова, що вказує на те, «як проходить у часі або як розподіляється в часі» вказана дієсловом дія (О. М. Пєшковський). На відміну від категорії часу, вид пов'язаний не з часовою локалізацією дії, а з тим, як цю локалізацію тлумачить мовець. Вид у різних мовах має різноманітні засоби вираження та різноманітні відтінки значення. У мовах світу виділяються видові значення у протиставленні за досягненням / недосягненням внутрішньої межі дії, підкресленні процесу протікання дії, понятті стану та досягнутого стану, багаторазовості, звичайності дії та інші. В українській та інших слов'янських мовах граматично протиставлені доконаний і недоконаний вид (завершена та незавершена дія, або перфектив та імперфектив). Причому доконаний вид сигналізує досягнення межі, а тому означає дію у неподільній цілісності. Натомість недоконаний вид є нейтральним до визначення межі та цілісності: у багатьох випадках він указує на дію, яка лише скерована до межі або взагалі межі не має. У доконаного виду виділяється конкретно-фактична функція («Я відчинив вікно») та інші функції. У недоконаного виду виділяється конкретно-процесна функція («Я відчиняв вікно»), необмежена функція («Відчиняв вікно вечорами»), загально-фактична функція («Ти відчиняв вікно? — Так, відчиняв»), коли важливим є сам факт, а не його результат. Лише деякі дієслова в українській мові не мають виражених видових ознак: «розслідувати», «хотіти», «веліти», «женити», «абсорбувати», «атакувати». У деяких мовах, таких як англійська та іспанська, виділяють так званий прогресивний вид (англ. progressive) або , (англ. continuous). Цей вид означає дію у процесі її здійснення у конкретний момент часу (англ. I am writing, ісп. estoy escribiendo — «я пишу у цей момент»). Він протиставлений у різних часах, станах та інфінітиві «загальному» виду (непрогресиву). В одній мові можуть співіснувати різні видові протиставлення. Серед різновидів імперфектива розрізняють позначення тривалої дії, повторюваної (ітератив), звичайної, постійної. У деяких мовах ітератив виділяють у окремий вид. Різновиди перфектива — позначення одноразової дії, початку дії, завершення. Категорія виду пов'язана з іншими дієслівними категоріями, а особливо тісно — з категорією часу. Цей зв'язок проявляється у неможливості утворення деяких часів в рамках одного виду. Так, в українській мові та в інших слов'янських мовах теперішній час доконаного виду використовується в значенні майбутнього часу («Я напишу» є семантично майбутнім часом, але граматично — теперішнім). В арабській та китайській мовах видове протиставлення взагалі не відокремлюється від часового протиставлення. Вид включає декілька підкатегорій, так званих родів дії, що виражають відтінки значень результативності (ви́ходити, достоятися), фази (побігти, відгриміти), кількості (блиснути, постукувати), інтенсивності (начитатися, наспівувати, попонагинатися). Загалом в українській мові виділяють близько двох десятків родів дії, кожен з яких включає дієслова або доконаного, або недоконаного виду. Майже всі дієслова утворюють видові пари, але регулярних протиставлень за родом дії у рамках будь-якого лексичного значення утворити не можна, тому він не вважаються граматичною категорією. (uk)
- 体又稱體貌、動貌詞，是一種語法范畴，表示事件的內部時間結構，例如关于该动作的开始、持续、完成或重复等方面的情况，但不涉及该动作发生的时间。 注意区分，Grammatical aspect是指貌，而Lexical aspect是指体。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'aspecte gramatical és una característica de la conjugació verbal de determinades llengües que lliga l'acció a la temporalitat real, més enllà del temps verbal. La divisió més habitual és entre verbs que tenen un aspecte imperfectiu (acció no acabada) i perfectiu (acció ja acabada). A moltes llengües indoeuropees està fusionat amb el temps, per tant no presenta morfemes específics o un sentit a part d'aquest, mentre que en idiomes com el xinès o l'hebreu és un tret rellevant. (ca)
- Vid (aspekt) je mluvnická kategorie slovesa, která postihuje vztah k plynutí času. Lze vymezit dvě takové základní skupiny: 1.
* ukončenost (perfektum) vs. neukončenost (imperfektum) 2.
* průběhovost vs. neprůběhovost (stavovost, ). (cs)
- En lingvoscienco, aspekto estas maniero prezenti agon esprimitan per verbo: ĉu resume, kiel unu tuton (kaj ofte resumeblan per ĝia rezulto); ĉu kiel daŭran procezon en ties evoluo; ĉu kiel ripete okazantan fenomenon. Kontraste al la tempo, kiu karakterizas la agon el ekstere, rilatigante ĝin al aliaj agoj eksteraj, la aspekto esprimas la propran, internan staton de la ago, kiel ekz-e ties komenco (li ekparolis), aŭ atingo de la rezulto (li trovis la solvon) aŭ la daŭro (li serĉis la solvon). (eo)
- 相（そう）は、言語学・文法学の用語で、述語が表す事象の完成度や時間軸における分布の様子などの差異化をもたらす文法形式である。語交替や語形変化を伴う。 「相」はもともとスラヴ語に見られる完了性と不完了性の対立を呼ぶ言葉であった。なおロシア語の場合、「相」ではなく「体」を用いて「完了体」「不完了体」とするのが慣例である。以前は古典語の文法解説において voice を「相」と訳しているものが多かったが、現代では aspect を「相」と呼んで voice は態と呼ぶようになっている。 事象について相が表現する内容として次のようなものがある：
* 完結してまとまっているか、それとも未完結で広がっているか
* 瞬間的なのか、継続的か、断続的か、反復するのか、やがて終わるのか 結果や経験を表す完了相 (perfect) と、出来事を全体としてとらえる完結相 (perfective) はしばしば混同されるが、実は異なるものである。 相は、多くの言語において時制と組み合わされた形態（現在進行形、現在完了形など）で存在するが、スラヴ語などでは時制と区別される独立のカテゴリーを形成している。ロジバンでも、アスペクトを表現する相制が間制（時間と空間のテンス）と法制（法）に対して独立している。ただしこれらの制用法は同じ統語論原理に基づいており、自由に組み合わせられる。 (ja)
- 문법에서 문법상(文法相, grammatical aspect)은 상(相, aspect)의 하나로, 사건이나 상태 내부의 시간적인 구성을 바라보는 관점을 나타내는 문법 범주이다. 관점상(觀點相, viewpoint aspect)이나 동작상(動作相)이라고도 한다. 크게 완망상(完望相, perfective)과 비완망상(非完望相, imperfective)으로 나뉜다. 문법상은 어휘상과 함께 상을 이룬다. (ko)
- L'aspetto verbale (spesso semplicemente aspetto) è una categoria grammaticale che esprime l'articolazione temporale interna della situazione espressa dal verbo. Un'azione o un processo che si svolgono nella realtà possono essere ritratti linguisticamente sottolineando che essi sono (o erano) in corso di svolgimento, o che il loro effetto perdura ancora al momento dell'enunciazione o che si sono presentati ripetutamente o abitualmente; è poi possibile presentarli nella loro globalità, come eventi che il parlante non intende scandire in fasi. Queste possibili sfumature linguistiche sono permesse da specifiche proprietà aspettuali del verbo, che vanno distinte da altre proprietà (tanto grammaticali, come il tempo, quanto semantiche, come l'azionalità). (it)
- Aspekt (postać, forma) – kategoria gramatyczna wyrażająca sposób przedstawienia czynności lub stanu. (pl)
- Aspekt är inom grammatiken en böjningskategori av verb som (till exempel genom tillägg av affix eller hjälpverb) anger om ett verbs handling är tillfällig eller upprepad, avslutad eller oavslutad. Det kontrasterar mot tempus och modus. (sv)
- 体又稱體貌、動貌詞，是一種語法范畴，表示事件的內部時間結構，例如关于该动作的开始、持续、完成或重复等方面的情况，但不涉及该动作发生的时间。 注意区分，Grammatical aspect是指貌，而Lexical aspect是指体。 (zh)
- الجانب Aspect عبارة عن فئة نحوية grammatical category توضح كيف أن الفعل verb أو الحدث أو الحالة التي يرمز إليها الفعل يمتد بمرور الوقت. يستخدم الجانب التام Perfective في الإشارة إلى حدث يُنظر إليه على أنه محدود bounded وموحد، دون الإشارة إلى أي تدفق للوقت أثناء («لقد ساعدته»). يتم استخدام الجانب غير التام Imperfective في المواقف التي يتم تصورها على أنها موجودة بشكل مستمر أو متكرر مع تدفق الوقت («كنت أساعده I was helping him»؛ «لقد اعتدت على مساعدة الناس I used to help people»). (ar)
- Ποιόν ενέργειας είναι μια γραμματική κατηγορία που εκφράζει τον τρόπο θεώρησης των γεγονότων από τον ομιλητή. Αν ο ομιλητής βλέπει το γεγονός ως μια ενέργεια στο σύνολό της χωρίς να ενδιαφέρεται για τη διάρκειά του ή τις φάσεις από τις οποίες αποτελείται, αν το βλέπει με άλλα λόγια συνοπτικά, τότε το ποιόν ενέργειας είναι τέλειο και οι χρόνοι που χρησιμοποιεί σχηματίζονται από το θέμα του Αορίστου. Αντίθετα, αν ο ομιλητής βλέπει ένα γεγονός που είτε βρίσκεται σε εξέλιξη, είτε επαναλαμβάνεται με κανονικότητα στην εξέλιξη του, είτε είναι κάτι το συνεχές, τότε το ποιόν ενέργειας είναι ατελές και οι χρόνοι που χρησιμοποιεί σχηματίζονται από το θέμα του Ενεστώτα. (el)
- Der Aspekt (von lateinisch aspectus „Hinsehen, Anblick, Blickrichtung“ zu aspicere „hinsehen, ansehen“) bezeichnet in der Linguistik eine grammatische Kategorie des Verbs. Der Aspekt drückt Unterscheidungen darin aus, wie sich die vom Verb beschriebene Situation relativ zur betrachteten Zeit erstreckt. Eine typische Aspekt-Unterscheidung besteht dann darin, ob ein Ereignis im Betrachtszeitraum vollständig enthalten ist und zum Abschluss gelangt (vollendeter Aspekt) oder ob es nicht vollständig enthalten ist (unvollendeter Aspekt). (de)
- In linguistics, aspect is a grammatical category that expresses how an action, event, or state, denoted by a verb, extends over time. Perfective aspect is used in referring to an event conceived as bounded and unitary, without reference to any flow of time during ("I helped him"). Imperfective aspect is used for situations conceived as existing continuously or repetitively as time flows ("I was helping him"; "I used to help people"). (en)
- En lingüística, el aspecto gramatical o aspecto verbal es una propiedad que poseen los verbos y las perífrasis verbales, para señalar si la acción que expresan ha concluido o no en el instante de referencia indicado en la oración, es decir, se refiere a los diferentes estados del desarrollo de la acción expresada por el verbo. Es un rasgo gramatical que se da en el interior del predicado. El predicado tiene no solo la idea de determinada acción o cualidad, sino también la de un modo de manifestación temporal de ésta, es decir, el aspecto. (es)
- Aspek atau gatra adalah suatu verba yang menunjukkan lama dan jenis perbuatan. Aspek menunjukkan apakah verba tersebut akan dimulai, telah selesai, sedang berlangsung, dilakukan berulang-ulang, dsb. Berikut merupakan macam-macam aspek: (in)
- En linguistique, l'aspect est un trait grammatical associé au prédicat (le plus souvent au verbe, mais pas exclusivement), indiquant la façon dont le procès ou l'état exprimé par le verbe est envisagé du point de vue de son développement (commencement, déroulement, achèvement, évolution globale ou au contraire moment précis de cette évolution, etc.). Selon les termes de Paul Imbs, le procès est envisagé sous l'angle de son déroulement interne, au contraire du temps, qui donne une indication sur le procès d'un point de vue extérieur à ce dernier. (fr)
- Aspect (letterlijk 'oogpunt') is de grammaticale categorie die weergeeft hoe een taalgebruiker de (interne) van handelingen bekijkt. De categorie bestaat in diverse talen, maar is niet altijd duidelijk morfologisch gemarkeerd; als dit het geval is, is er vaak een vermenging met de markering van de categorie tempus (werkwoordstijd), die een handeling relatief in de tijd plaatst. Het geheel van grammaticale, lexicale en semantische aspecten in een zin staat bekend als aspectualiteit. "Ik ben aan het lopen" maar niet "Ik ben aan het weten." "I'm finding it." (nl)
- O aspecto gramatical (AO 1990: aspecto gramatical ou aspeto gramatical) é uma categoria semântica que expressa detalhes qualitativos ou quantitativos internos de uma determinada ação, processo ou estado sendo aplicado ao verbo. Dá conta de implementar um fato em algum momento do tempo, classificando os verbos em Perfeito, Imperfeito, Mais-que-perfeito, do Presente, do Pretérito, sendo os três primeiros aplicáveis ao tempo Pretérito, e os dois últimos ao tempo Futuro. Quando esteve preso no Rio de Janeiro, Graciliano Ramos estava escrevendo Angústia. (pt)
- Вид, или аспе́кт, — грамматическая категория, выражающая то, как говорящий осмысливает протекание действия во времени (например, видит он действие как продолженное, одномоментное, постоянное и проч.). С точки зрения морфологии вид может быть как (как часто считается для русского и других славянских языков), так и категорией. Во многих языках вид не имеет самостоятельного выражения: вместо этого определённые видовые значения связаны с разными временными формами. (ru)
- Вид, у міжнародній термінології аспе́кт (лат. aspectus) — граматична категорія дієслова, що вказує на те, «як проходить у часі або як розподіляється в часі» вказана дієсловом дія (О. М. Пєшковський). На відміну від категорії часу, вид пов'язаний не з часовою локалізацією дії, а з тим, як цю локалізацію тлумачить мовець. Вид у різних мовах має різноманітні засоби вираження та різноманітні відтінки значення. У мовах світу виділяються видові значення у протиставленні за досягненням / недосягненням внутрішньої межі дії, підкресленні процесу протікання дії, понятті стану та досягнутого стану, багаторазовості, звичайності дії та інші. (uk)
|
