| dbo:abstract
|
- L'esperanto és una llengua construïda, que segueix el model gramatical de les llengües naturals, tot i que prova d'evitar part de les dificultats d'aquestes, simplificant la gramàtica, evitant les excepcions i fixant regles el més clares possible. (ca)
- إسبرانتو هي لغة مصطنعة، والنحو فيها بسيط جداً ومعتدل جدا، أي لا يوجد به أي شذوذ لغوي. (ar)
- Dieser Artikel befasst sich mit den grammatikalischen, phonetischen und lexikalischen Grundlagen des Esperanto. (de)
- Δεν υπάρχει παρά ένα και μοναδικό οριστικό άρθρο: « la ». Το οριστικό άρθρο « la » δεν αλλάζει κατά γένος και αριθμό. Η απουσία του αντιστοιχεί στην παρουσία του αόριστου άρθρου. Η χρήση του είναι ίδια όπως και στα ελληνικά.
* la libro : το βιβλίο ;
* libro : ένα βιβλίο ;
* la libroj : τα βιβλία ;
* libroj : (κάποια) βιβλία. Υπάρχουν όμως και κάποιες άλλες διαφορές στην χρήση του άρθρου μεταξύ της ελληνικής και της εσπεράντο :το οριστικό άρθρο la δεν χρησιμοποιείται μπροστά από:- τα αφηρημένα ονόματα και ονόματα υλών: ο χρυσός δεν σκουριάζει : oro ne rustas ;
* ωστόσο, από την στιγμή που ένα τέτοιο όνομα ακολουθείται από επιθετικό προσδιορισμό, απαιτείται το άρθρο: ο σίδηρος της Σουηδίας δεν σκουριάζει : la fero el Svedujo ne rustas ;- πριν από κύρια ονόματα ανθρώπων, ανεξάρτητα από το αν συνοδεύονται από άλλο τίτλο : Ο βασιλιάς Φίλιππος : Reĝo Filipo ;- το περισσότερο (plej), στο βαθμό που δεν αναφέρεται σε κάτι που είναι μοναδικό, αλλά σε αυτό που έχει ;σε μεγαλύτερο βαθμό την εν λόγω ποιότητα ή τρόπο: ακόμα και μια εξαιρετικά πονηρή αλεπού στο τέλος πιάνεται : eĉ vulpo plej ruza fine estas kaptata ; αλλά η πιο πονηρή αλεπού από όλες πιάνεται στο τέλος : la plej ruza el la vulpoj fine estis kaptita. • Να μη γίνεται σύγχυση του αόριστου άρθρου με το αντίστοιχο αριθμητικό ένας, μια, ένα : ήταν κάποιος άνθρωπος, που… : estis tie homo, kiu… ; δεν υπάρχει εδώ παρά ένας και μόνο άνθρωπος : estis tie (nur) unu homo. (el)
- La gramatiko de Esperanto estas la strukturo de vortoj, esprimoj, frazoj, diroj kaj tekstoj en Esperanto. Ĝi estas intence kaj ege pli regula ol la gramatiko de aliaj lingvoj, cele al facila lerneblo. Esperanto havas pli kompleksan sistemon de vortfarado, sintakso kaj frazeologio ol oni tradicie pretendas. La vortofarado estas ekstreme aglutina: sufiksoj, prefiksoj kaj kunmetado de radikoj estas abunde uzataj, permesante efikan kaj flekseblan komunikadon per relative malgranda stoko de radikoj. Ĉiuj morfemoj estas nevariaj. La ĉefaj vortospecoj havas proprajn karakterajn finaĵojn: -o por substantivoj, -a por adjektivoj, -e por adverboj (kvankam ekzistas limigita nombro da alispecaj adverboj: baldaŭ, jam, nun, ĵus, tuj ktp; "tabelvortoj" ktp), kaj ses finaĵojn por la ses bazaj formoj de verbo. Radikoj estas libere kombineblaj kun gramatikaj finaĵoj. Substantivoj kaj adjektivoj havas du kazojn kaj du nombrojn; verboj havas kvin finitivajn formojn, infinitivon kaj ses participajn variojn (tri aktivajn kaj tri pasivajn). inter verbo kaj subjekto ne ekzistas. La sintaksa rilato inter frazeroj estas markata per kazo kaj prepozicioj, ne per vortordo, kiu en Esperanto ne estas sintakse limigita kaj servas precipe al esprimado de semantikaj kaj pragmatikaj nuancoj: ekzemple, emfazo kaj remao. (eo)
- El esperanto es un idioma planeado. Su estructura lógica lo hace bastante más fácil de aprender que la mayoría de los idiomas, incluso para hablantes de idiomas no europeos, aunque algunas características pueden ser más o menos difíciles para hablantes de distintos idiomas. La gramática es bastante regular, las partes de la oración tienen terminaciones distintivas (-o para sustantivos, -a para adjetivos, etc-) y las reglas de formación de palabras son lo suficientemente claras como para poder crear fácilmente nuevas palabras, permitiéndole a los hablantes expresarse de manera clara y precisa sin la necesidad de manejar un gran vocabulario. El ente regulador oficial del Esperanto es la Academia de Esperanto y existen libros de gramática tales como el Plena Manlibro de Esperanta Gramatiko (Manual Completo de la Gramática del Esperanto). (es)
- Esperanto is the most widely used constructed language intended for international communication; it was designed with highly regular grammatical rules, and as such is considered an easy language to learn. Each part of speech has a characteristic ending: nouns end with ‑o; adjectives with ‑a; present‑tense indicative verbs with ‑as, and so on. An extensive system of prefixes and suffixes may be freely combined with roots to generate vocabulary, so that it is possible to communicate effectively with a vocabulary of 400 to 500 root words. The original vocabulary of Esperanto had around 900 root words, but was quickly expanded. (en)
- La grammaire de l’espéranto est l’ensemble des règles qui dictent le fonctionnement de l’espéranto. La première grammaire est publiée en 1887, dans Langue Internationale. Une synthèse, sous la forme de 16 règles, est adoptée en 1905, dans le Fundamento de Esperanto. Ces règles comprennent notamment la régularité et l’absence d’exception dans l’écriture et la lecture, un fonctionnement dans la construction des mots qui est celui des langues agglutinantes, c’est-à-dire basé sur l’utilisation de briques de sens élémentaires, ainsi qu’une grande flexibilité dans la construction des phrases. Après la publication des règles en 1905, des grammaires plus complètes ont été publiées, telles que la Plena Analiza Gramatiko, de Kalocsay et Waringhien, ou le Plena Manlibro de Esperanta Gramatiko, de Wennergren. (fr)
- 에스페란토는 문법적 성(性)이 없고, 규칙적으로 동사가 변화하는 교착어이다. 명사는 주격과 목적격, 즉 2개의 격을 가진다.(목적격 어미(-n)는 이동을 나타내거나, 전치사를 대신하거나 독립구로 사용할 때도 사용한다.) 수는 단수(singularo)와 복수(pluralo)가 있고, 형용사의 복수형과 목적격이 존재하여 수식하는 명사에 일치시킨다. 동사의 는 없으므로 동사의 활용은 영어나 스웨덴어와 같이 매우 단순하다. 격과 품사를 나타내는 어미 때문에 비교적 어순이 자유롭다. (ko)
- La grammatica della lingua esperanto fu studiata da Ludwik Lejzer Zamenhof, l'oculista polacco poliglotta che sviluppò la lingua, basandosi sulle lingue etniche parlate quotidianamente, dalle quali ricavò il lessico e le regole di grammatica. Zamenhof era affascinato dalla povertà di flessione della lingua inglese, che influenzò in maniera particolare i verbi. Nel luglio 1887 egli pubblicò, inizialmente in russo, il suo Unua Libro ("Primo libro"), un'introduzione alla lingua a caratteri generali. L'idioma tratteggiato in tale volume è sostanzialmente lo stesso che viene parlato oggigiorno. La grammatica dell'esperanto è stata studiata per avere la massima espressività (pari cioè a quella di una lingua etnica), ma fatta in modo che si possa imparare anche da autodidatti; essa è infatti molto semplice e regolare, ma non cade nella banalità. Infatti l'esperanto si è diffuso dapprima tra gli intellettuali che lo imparavano da soli tramite le varie grammatiche. La prima grammatica di esperanto in italiano è datata 1890, tre anni dopo la pubblicazione dell'esperanto (un periodo piuttosto breve dati i tempi e l'assenza dei mezzi di comunicazione di massa moderni). (it)
- Gramatyka języka esperanto – zapis zasad regulujących język esperanto. Ujęta została w 1887 w 16 reguł zawartych w Fundamento de Esperanto, które pozostają bez zmian, zgodnie z zaleceniem Ludwika Zamenhofa. Jest zbudowana na bazie języków indoeuropejskich, głównie romańskich. Zasady gramatyczne języka zbudowane są według następującej zasady: „jeśli jakiś język używa pewnej prostej struktury gramatycznej, to dowodzi jej poprawności i staje się ona możliwym kandydatem dla języka planowego”. Gramatyka języka esperanto charakteryzuje się prostotą reguł, brakiem wyjątków (wszystkie formy są regularne), a także rozbudowanym systemem słowotwórstwa. (pl)
- As regras gramaticais do esperanto são altamente regulares. Isso torna o idioma muito fácil de aprender em relação às demais línguas do mundo. As classes gramaticais são óbvias, por exemplo: o sufixo -o indica um substantivo, -a um adjetivo, -e um advérbio, -i um verbo no infinitivo, -as um verbo no tempo presente do indicativo, e assim por diante para outras classes e funções gramaticais. As regras para formação de palavras são simples e diretas. Utiliza-se um sistema extensivo de afixos que, livremente combinados com raízes/radicais, geram o vocabulário. Essa combinação de radicais e afixos permite que os falantes se comuniquem com um vocabulário de raiz muito menor do que da maioria das línguas. É possível comunicar-se efetivamente com um vocabulário de 400 a 500 raízes/radicais, embora haja muitos vocabulários especializados para ciências, profissões e outras atividades. Gramáticas de referência incluem a Plena Analiza Gramatiko (PAG -Gramática Analítica Completa) de Kálmán Kalocsay e Gaston Waringhien, e a (PMEG — Manual Completo da Gramática do Esperanto) de Bertilo Wennergren. (pt)
- 世界语是一种人工语言，因此，世界语的语法是规则的。世界语只有16条语法规则。 1.
* 每一个词读写一致。 2.
* 单词的重音永远在倒数第二个音节上。 3.
* 没有不定冠词，只有定冠词 la，可用于所有的性、数、格。 4.
* 名词词尾为 - o，复数形式加词尾 -j 。格只有两种：主格和宾格。宾格由主格加 -n 构成。其它格借助介词来表示。 5.
* 名词和定冠词末尾的元音字母可以省略，用省略号表示。 6.
* 形容词以-a 结尾。它的格和数与名词同。比较级用pli 和连接词 ol 构成，最高级用plej 。 7.
* 人称代词 mi ci、li ŝi ĝi si ni vi ili oni 加形容词词尾（-a）后即构成物主代词。数、格的变化与名词同。 8.
* 副词词尾为-e，各比较级与形容词同。 9.
* 基数词（没有词尾变化）是：unu du tri kvar kvin ses sep ok naŭ dek cent（百）mil（千）。几十和几百由数词简单连合构成。序数词加形容词词尾，倍数加后缀-obl-，分数加后缀-on，集合数词加-op-，介词po表示“每……（若干）”。此外，数词也可以有名词和副词形式。 10.
* 用其它否定词的时候，就不再用ne 。 11.
* 动词没有人称和数的变化。动词的各种形式：现在时用词尾-as；过去时用词尾-is；将来时用词尾-os；假定式用词尾-us；命令式用词尾-u；不定式用词尾-i。分词（有形容词或副词的意思）：主动现在时-ant-；主动过去时-int-；主动将来时-ont-；被动现在时-at-；被动过去时-it-；被动将来时-ot-；被动式的各种形式都用动词esti的相应形式和所需要的动词的被动分词构成，被动式句子的主体之前所用的介词是de。 12.
* 介词要求主格。 13.
* 表示方向时，词末加宾格词尾（-n）。 14.
* 每一个介词都有一个确定不变的意义，但是如果我们需要一个介词而从意义上看不出应该用哪一个，那时我们就用没有独立意义的介词je ，也可以用没有介词的宾格来代替。 15.
* 合成词由词的简单连合而成（主要词放在后面）；语法词尾也被看作独立的词。 16.
* 所谓外来语，即大多数语言取自同一来源的词，在世界语里不加变化地应用，只需照世界语拼写法书写；但如由一个词根派生几个不同的词时，最好只不加变化地采用那个基本词，并由此按照世界语的规则构造出其它的词来。 (zh)
- Грама́тика еспера́нто — граматика планової мови есперанто. Завдяки логічності своєї структури менш складна, ніж більшість граматик національних мов. Крім того, проста система афіксів полегшує вивчення есперанто: за допомогою неї можна на основі знайомих слів самому створити нові слова, зрозумілі для інших, отже немає потреби вчити багато різних коренів. (uk)
- Грамма́тика эспера́нто — грамматика планового языка эсперанто. Благодаря логичности своей структуры менее сложная, чем большинство грамматик национальных языков. Кроме того, простая система аффиксов облегчает изучение эсперанто: при помощи неё можно на основе знакомых слов самому создать новые слова, понятные для других, следовательно, нет необходимости учить много различных корней. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- L'esperanto és una llengua construïda, que segueix el model gramatical de les llengües naturals, tot i que prova d'evitar part de les dificultats d'aquestes, simplificant la gramàtica, evitant les excepcions i fixant regles el més clares possible. (ca)
- إسبرانتو هي لغة مصطنعة، والنحو فيها بسيط جداً ومعتدل جدا، أي لا يوجد به أي شذوذ لغوي. (ar)
- Dieser Artikel befasst sich mit den grammatikalischen, phonetischen und lexikalischen Grundlagen des Esperanto. (de)
- 에스페란토는 문법적 성(性)이 없고, 규칙적으로 동사가 변화하는 교착어이다. 명사는 주격과 목적격, 즉 2개의 격을 가진다.(목적격 어미(-n)는 이동을 나타내거나, 전치사를 대신하거나 독립구로 사용할 때도 사용한다.) 수는 단수(singularo)와 복수(pluralo)가 있고, 형용사의 복수형과 목적격이 존재하여 수식하는 명사에 일치시킨다. 동사의 는 없으므로 동사의 활용은 영어나 스웨덴어와 같이 매우 단순하다. 격과 품사를 나타내는 어미 때문에 비교적 어순이 자유롭다. (ko)
- Gramatyka języka esperanto – zapis zasad regulujących język esperanto. Ujęta została w 1887 w 16 reguł zawartych w Fundamento de Esperanto, które pozostają bez zmian, zgodnie z zaleceniem Ludwika Zamenhofa. Jest zbudowana na bazie języków indoeuropejskich, głównie romańskich. Zasady gramatyczne języka zbudowane są według następującej zasady: „jeśli jakiś język używa pewnej prostej struktury gramatycznej, to dowodzi jej poprawności i staje się ona możliwym kandydatem dla języka planowego”. Gramatyka języka esperanto charakteryzuje się prostotą reguł, brakiem wyjątków (wszystkie formy są regularne), a także rozbudowanym systemem słowotwórstwa. (pl)
- Грама́тика еспера́нто — граматика планової мови есперанто. Завдяки логічності своєї структури менш складна, ніж більшість граматик національних мов. Крім того, проста система афіксів полегшує вивчення есперанто: за допомогою неї можна на основі знайомих слів самому створити нові слова, зрозумілі для інших, отже немає потреби вчити багато різних коренів. (uk)
- Грамма́тика эспера́нто — грамматика планового языка эсперанто. Благодаря логичности своей структуры менее сложная, чем большинство грамматик национальных языков. Кроме того, простая система аффиксов облегчает изучение эсперанто: при помощи неё можно на основе знакомых слов самому создать новые слова, понятные для других, следовательно, нет необходимости учить много различных корней. (ru)
- Δεν υπάρχει παρά ένα και μοναδικό οριστικό άρθρο: « la ». Το οριστικό άρθρο « la » δεν αλλάζει κατά γένος και αριθμό. Η απουσία του αντιστοιχεί στην παρουσία του αόριστου άρθρου. Η χρήση του είναι ίδια όπως και στα ελληνικά.
* la libro : το βιβλίο ;
* libro : ένα βιβλίο ;
* la libroj : τα βιβλία ;
* libroj : (κάποια) βιβλία. Υπάρχουν όμως και κάποιες άλλες διαφορές στην χρήση του άρθρου μεταξύ της ελληνικής και της εσπεράντο :το οριστικό άρθρο la δεν χρησιμοποιείται μπροστά από:- τα αφηρημένα ονόματα και ονόματα υλών: ο χρυσός δεν σκουριάζει : oro ne rustas ; (el)
- La gramatiko de Esperanto estas la strukturo de vortoj, esprimoj, frazoj, diroj kaj tekstoj en Esperanto. Ĝi estas intence kaj ege pli regula ol la gramatiko de aliaj lingvoj, cele al facila lerneblo. Esperanto havas pli kompleksan sistemon de vortfarado, sintakso kaj frazeologio ol oni tradicie pretendas. La vortofarado estas ekstreme aglutina: sufiksoj, prefiksoj kaj kunmetado de radikoj estas abunde uzataj, permesante efikan kaj flekseblan komunikadon per relative malgranda stoko de radikoj. Ĉiuj morfemoj estas nevariaj. (eo)
- Esperanto is the most widely used constructed language intended for international communication; it was designed with highly regular grammatical rules, and as such is considered an easy language to learn. (en)
- El esperanto es un idioma planeado. Su estructura lógica lo hace bastante más fácil de aprender que la mayoría de los idiomas, incluso para hablantes de idiomas no europeos, aunque algunas características pueden ser más o menos difíciles para hablantes de distintos idiomas. La gramática es bastante regular, las partes de la oración tienen terminaciones distintivas (-o para sustantivos, -a para adjetivos, etc-) y las reglas de formación de palabras son lo suficientemente claras como para poder crear fácilmente nuevas palabras, permitiéndole a los hablantes expresarse de manera clara y precisa sin la necesidad de manejar un gran vocabulario. El ente regulador oficial del Esperanto es la Academia de Esperanto y existen libros de gramática tales como el Plena Manlibro de Esperanta Gramatiko (M (es)
- La grammaire de l’espéranto est l’ensemble des règles qui dictent le fonctionnement de l’espéranto. La première grammaire est publiée en 1887, dans Langue Internationale. Une synthèse, sous la forme de 16 règles, est adoptée en 1905, dans le Fundamento de Esperanto. Ces règles comprennent notamment la régularité et l’absence d’exception dans l’écriture et la lecture, un fonctionnement dans la construction des mots qui est celui des langues agglutinantes, c’est-à-dire basé sur l’utilisation de briques de sens élémentaires, ainsi qu’une grande flexibilité dans la construction des phrases. Après la publication des règles en 1905, des grammaires plus complètes ont été publiées, telles que la Plena Analiza Gramatiko, de Kalocsay et Waringhien, ou le Plena Manlibro de Esperanta Gramatiko, de Wen (fr)
- La grammatica della lingua esperanto fu studiata da Ludwik Lejzer Zamenhof, l'oculista polacco poliglotta che sviluppò la lingua, basandosi sulle lingue etniche parlate quotidianamente, dalle quali ricavò il lessico e le regole di grammatica. Zamenhof era affascinato dalla povertà di flessione della lingua inglese, che influenzò in maniera particolare i verbi. Nel luglio 1887 egli pubblicò, inizialmente in russo, il suo Unua Libro ("Primo libro"), un'introduzione alla lingua a caratteri generali. L'idioma tratteggiato in tale volume è sostanzialmente lo stesso che viene parlato oggigiorno. (it)
- As regras gramaticais do esperanto são altamente regulares. Isso torna o idioma muito fácil de aprender em relação às demais línguas do mundo. As classes gramaticais são óbvias, por exemplo: o sufixo -o indica um substantivo, -a um adjetivo, -e um advérbio, -i um verbo no infinitivo, -as um verbo no tempo presente do indicativo, e assim por diante para outras classes e funções gramaticais. (pt)
- 世界语是一种人工语言，因此，世界语的语法是规则的。世界语只有16条语法规则。 1.
* 每一个词读写一致。 2.
* 单词的重音永远在倒数第二个音节上。 3.
* 没有不定冠词，只有定冠词 la，可用于所有的性、数、格。 4.
* 名词词尾为 - o，复数形式加词尾 -j 。格只有两种：主格和宾格。宾格由主格加 -n 构成。其它格借助介词来表示。 5.
* 名词和定冠词末尾的元音字母可以省略，用省略号表示。 6.
* 形容词以-a 结尾。它的格和数与名词同。比较级用pli 和连接词 ol 构成，最高级用plej 。 7.
* 人称代词 mi ci、li ŝi ĝi si ni vi ili oni 加形容词词尾（-a）后即构成物主代词。数、格的变化与名词同。 8.
* 副词词尾为-e，各比较级与形容词同。 9.
* 基数词（没有词尾变化）是：unu du tri kvar kvin ses sep ok naŭ dek cent（百）mil（千）。几十和几百由数词简单连合构成。序数词加形容词词尾，倍数加后缀-obl-，分数加后缀-on，集合数词加-op-，介词po表示“每……（若干）”。此外，数词也可以有名词和副词形式。 10.
* 用其它否定词的时候，就不再用ne 。 11.
* 动词没有人称和数的变化。动词的各种形式：现在时用词尾-as；过去时用词尾-is；将来时用词尾-os；假定式用词尾-us；命令式用词尾-u；不定式用词尾-i。分词（有形容词或副词的意思）：主动现在时-ant-；主动过去时-int-；主动将来时-ont-；被动现在时-at-；被动过去时-it-；被动将来时-ot-；被动式的各种形式都用动词esti的相应形式和所需要的动词的被动分词构成，被动式句子的主体之前所用的介词是de。 12.
* 介词要求主格。 (zh)
|
