dbo:abstract
|
- L'etrusc és una llengua morta parlada pels etruscs de l'antiga Etrúria (l'actual Toscana). Així com el basc, les llengües altaiques, les uràliques i el maltès, la llengua etrusca no pertany a la gran família de llengües indoeuropees d'Europa, ni s'hi ha demostrat cap relació. No s'ha pogut tampoc relacionar l'etrusc amb els altres grups coneguts de llengües, ni pel que fa al vocabulari, ni pel que fa a la gramàtica. Se suposa que és una llengua resultant de la fusió d'elements autòctons i asiàtics i es considera una llengua aïllada. Aquesta llengua té un alfabet propi, l'alfabet etrusc. (ca)
- اللغة الإترورية كانت اللغة المنطوقة والمكتوبة في الحضارة الأترورية ، في إيطاليا، في منطقة إتروريا سابقًا (حاليًّا توسكانا وغربي أومبريا وشمالي لاتيوم) وفي أجزاء من كامبانيا، لومباردي، ڤينيتو, و إميليا-رومانيا (حيث نزح الأتروسكانيون من قِبَل الگاول). أثرت اللغة الأترورية على اللغة اللاتينية، ولكن تدريجيًّا حلَّت محلها. عُثر لحدِّ يومنا هذا على 13 ألف نقشٍ تركه الإتروسكان، ليس منهم نقوش طوال سوى البعض القليل. عُثر أيضًا على بعض النقوش ثنائية اللغة مع تلك النقوش باللغات اللاتينية أواليونانية أو الفينيقية و بضع عشرات من الكلمات المستعارة ، مثل اسم رۆما (من الأترورية روما). (ar)
- Etruština byl starověký jazyk používaný v období od 9. stol. před n. l. do 1. stol. n. l. v Etrurii (přibližně dnešní Toskánsko a sever Lazia) a v částech dnešní Lombardie, Benátska a Emilia-Romagna, odkud byli Etruskové vytlačeni Galy. Etruština byla úplně nahrazena latinou, a tak po ní zbylo pouze nevelké množství psaných památek, některá přejatá latinská slova a některé místní názvy, jako například Parma. Etruské texty pocházejí z Etrurie, Kampánie, Lazia, Falerii, Veji, Cerveteri (Caeri), Tarquinie a jejich okolí, ale také z oblastí mimo Itálii, s nimiž Etruskové udržovali obchodní a diplomatické styky. K nim patří kupř. Gallia Narbonensis, Korsika, Sardinie a severokartaginské pobřeží Afriky. Nejsevernější nález pochází z okolí rakouského Guffertu (hora v Tyrolsku). Jde převážně o epigrafický jazyk, tj. jazyk nápisů, které se zachovaly většinou jen ve zlomcích. (cs)
- Die etruskische Sprache – auch Etruskisch genannt – ist eine vor allem epigraphisch überlieferte, ausgestorbene Sprache. Sie wurde vom 9. Jahrhundert v. Chr. bis zum 1. Jahrhundert n. Chr. in der damaligen Provinz Etrurien von den Etruskern gesprochen. Etruskische Texte stammen aus Etrurien, Kampanien, dem Latium, Falerii (Gebiet der Falisker), Veji, Cerveteri (Caere), Tarquinia und deren Umgebung, aber auch aus Gebieten außerhalb Italiens, mit denen die Etrusker diplomatische und Handelskontakte pflegten, wie z. B. die spätere Gallia Narbonensis, aber auch Korsika, Sardinien und das karthagische Nordafrika. Die Texte können bis heute nur in Bruchstücken übersetzt werden. Etruskisch wurde in einer Variante des altitalischen Alphabets geschrieben (siehe etruskische Schrift). (de)
- Η Ετρουσκική γλώσσα ήταν η προφορική και γραπτή γλώσσα που μιλιόταν από τους Ετρούσκους στην αρχαία Ετρουρία (σημερινή Τοσκάνη) και σε περιοχές όπως (οι σημερινές) Λομβαρδία, Βένετο και Εμίλια-Ρομάνα, ώσπου ο Ετρούσκοι διώχθηκαν από τους Γαλάτες στην Ιταλία. Ωστόσο, η Λατινική γλώσσα επιβλήθηκε πλήρως της ετρουσκικής, από την οποία επεβίωσαν λιγοστά κείμενα και δάνειες λέξεις στη λατινική (π.χ. persona από την ετρουσκική phersu) και λιγοστά τοπωνύμια, όπως της πόλης Πάρμα, της Ιταλίας. Η ετρουσκική (ή τυρρηνική) γλώσσα έφθασε στις μέρες μας από επιγραφές, οι πλείστες των οποίων όμως είναι σύντομες, κυρίως ονόματα, και γι΄ αυτό δεν έχει κατορθωθεί να δοθεί ικανοποιητική ερμηνεία της, και παρότι έχουν βρεθεί και δίγλωσσες πινακίδες (τυρρηνικά - λατινικά) δεν έχει πλήρως εξακριβωθεί ή δεν έχει διαφωτιστεί η ιστορία της γλώσσας αυτής. Όσα δε έχουν μέχρι σήμερα ερμηνευθεί είναι πολύ λίγα προκειμένου να εξακριβωθεί η σχέση της ετρουσκικής με τις λοιπές γλώσσες. (el)
- La etruska lingvo, la lingvo de la antikvaj etruskoj, estas lingvo mortinta kaj mistera: kvankam oni scias la prononcon de la lingvo kaj oni scias la signifon de malmultaj vortoj. Multaj romianoj sciis la etruskan, sed bedaŭrinde skribis tre malmulte pri la lingvo. Ĝia origino estas nekonata. (eo)
- Etruscan (/əˈtrʌskən/) was the language of the Etruscan civilization, in Italy, in the ancient region of Etruria (modern Tuscany, western Umbria, northern Latium, Emilia-Romagna, Veneto, Lombardy and Campania). Etruscan influenced Latin but was eventually completely superseded by it. The Etruscans left around 13,000 inscriptions that have been found so far, only a small minority of which are of significant length; some bilingual inscriptions with texts also in Latin, Greek, or Phoenician; and a few dozen purported loanwords. Attested from 700 BC to AD 50, the relation of Etruscan to other languages has been a source of long-running speculation and study, with its being referred to at times as an isolate, one of the Tyrsenian languages, and a number of other less well-known theories. The consensus among linguists and Etruscologists is that Etruscan was a Pre–Indo-European, and a Paleo-European language and is closely related to the Raetic language that was spoken in the Alps, and to the Lemnian language, attested in a few inscriptions on Lemnos. Grammatically, the language is agglutinating, with nouns and verbs showing suffixed inflectional endings and gradation of vowels. Nouns show five cases, singular and plural numbers, with a gender distinction between animate and inanimate in pronouns. Etruscan appears to have had a cross-linguistically common phonological system, with four phonemic vowels and an apparent contrast between aspirated and unaspirated stops. The records of the language suggest that phonetic change took place over time, with the loss and then re-establishment of word-internal vowels, possibly due to the effect of Etruscan's word-initial stress. Etruscan religion influenced that of the Romans, and many of the few surviving Etruscan language artifacts are of votive or religious significance. Etruscan was written in an alphabet derived from the Greek alphabet; this alphabet was the source of the Latin alphabet. The Etruscan language is also believed to be the source of certain important cultural words of Western Europe such as military and person, which do not have obvious Indo-European roots. (en)
- Etruskoa antzinako etruriarren hizkuntza izan zen, egungo Italian zegoen Etrurian (egungo Toskanan, mendebaldeko Umbrian eta iparraldeko Lazion) eta Lombardia, Veneto eta Emilia-Romagnako eskualde batzuetan (non galiarrek etruriarrak sartu zituzten) mintzatzen zena. Etruskoa latinak erabat ordeztu zuen, agiri batzuk, latinezko mailegu batzuk (adibidez, persona, φersu etruskotik erakarria) eta toponimo batzuk (tartean, Erroma) utzirik. Etruriarrek literatura oparoa zuten baina liburu bat soilik iritsi zaigu. Erromatar jakintsu batzuk (Varron adibidez) baino ez ziren gai etruskoa irakurtzeko. Azken irakurle ezaguna Klaudio enperadorea izan zen, orain galdurik dagoen Tyrrenikà izeneko hiztegi elebiduna egin zuena. Italiar penintsulatik kanpora, etruskozko idazkunak aurkitu dira Afrikan, Korsikan, Elban, Gallia Narbonensis eskualdean, Grezian, Balkanetan eta Itsaso Beltzean. Gehienak, alde handiz, Italian aurkitu dira. Lemnos uhartean, 1886an, etruskoa eta hura baino lehenagoko idazteko erabiltzen zuten alfabetoaren antzeko batean egindako idazkun bat aurkitu zuten; horien guztien jatorria Eubeako idazte sistema da. Hainbat adituren ustez, Lemnosko hizkuntza Brontze Aro Berantean heldu bide zen, Mizenasko agintariek Siziliako, Sardiniako eta Italiar penintsulako hainbat aldetako mertzenarioak errekrutatu zituztenean. (eu)
- El etrusco era un idioma hablado y escrito en la antigua región de Etruria (la actual Toscana) y en algunas partes de las actuales Lombardía, Véneto, y Emilia-Romaña (donde los etruscos fueron desplazados por los galos), en Italia. Sin embargo, el latín reemplazó totalmente al etrusco, dejando solo unos pocos documentos y unos pocos préstamos lingüísticos en latín (e.g., persona del etrusco phersu), y algunos topónimos, como Parma. (es)
- Bahasa Etruria atau Etruskan adalah bahasa yang digunakan oleh bangsa Etruria (kira-kira 500 SM) dan merupakan salah satu perkembangan dari dialek kuno Venetik selain Liguria dan Raetik. Meskipun dialek Venetik merupakan turunan dari rumpun bahasa Indo-Eropa, bahasa Etruria telah terpengaruh bahasa dan dialek lain yang berada di luar rumpun Indo-Eropa seperti bahasa Afrika dan Iberia sehingga membedakannya dengan bahasa-bahasa Tirenia (Italia barat) lainnya dan menjadi sebuah bahasa isolat. (in)
- L'étrusque fut parlé par les Étrusques sur le territoire de l'ancienne Étrurie, en Italie centrale, correspondant environ à l'actuelle Toscane (qui lui doit son nom), à partir du VIIIe siècle av. J.-C., jusqu'à son extinction en tant que langue vivante, aux alentours du IIe siècle av. J.-C. Il existe un corpus, soit un ensemble d'inscriptions en langue étrusque conservées jusqu'à ce jour, dûment répertoriées et provenant pour la plupart d'entre elles de Campanie, du Latium, de Falerii et Faliscus, Véies, Caeré, Tarquinia et alentours, mais aussi d'endroits plus éloignés, hors de l'Étrurie, avec lesquels celle-ci entretenait d'étroits rapports diplomatiques ou commerciaux : ce qui deviendra à l'époque romaine la Gallia Narbonensis (la Narbonnaise) mais aussi la Corse, la Sardaigne et l'Afrique du Nord où Carthage était souveraine. Le seul langage attesté avec lequel on ait trouvé une parenté avec l'étrusque est celui qui fut parlé dans l'île de Lemnos, avant l'invasion athénienne (VIe siècle av. J.-C.), où des stèles ont été trouvées comportant des inscriptions rédigées avec des caractères proches de ceux utilisés par les Étrusques. En dehors de quelques dizaines de mots dont le sens est assuré ou probable, l'étrusque n'est toujours pas compris, et les grands textes qui sont parvenus sont intraduisibles. (fr)
- La lingua etrusca è stata una lingua tirrenica che fu parlata e scritta dagli Etruschi adottando l'alfabeto euboico di Calcide probabilmente da Pithecusa nell'VIII secolo a.C. sull'isola di Ischia a Cuma. Era diffusa in diverse zone d'Italia ma principalmente in Etruria, che comprende le odierne Romagna, parte dell'Emilia, Toscana, Umbria occidentale e Lazio settentrionale. (it)
- 에트루리아어는 이탈리아 반도의 선주 민족인 에트루리아인이 사용했던 언어이다. 그리스 문자를 참고해서 만들어진 에트루리아 문자로 기록되어 있다. 이는 로마 문자의 바탕이 되었다. 에르투리아 문자의 읽는 법은 잘 알려져 있지만 현재 유일한 기록인 비문 등이 손상된 것이 많아 자세한 것은 밝혀지지 않았다. 당시 다른 주변 언어와는 달리 인도유럽어족에 속하지 않지만 계통이 확실히 밝혀지지 않았다. (ko)
- Het Etruskisch was de taal die door de Etrusken gesproken werd, in het gebied dat tegenwoordig (delen van) de Italiaanse regio's Toscane, Lazio en Umbrië omvat. De staatkundige naam van dit gebied was Etrurië. Uit gevonden teksten blijkt dat de taal in elk geval werd gesproken tussen de 7e en de 1e eeuw v.Chr. De laatste inscriptie in het Etruskisch die we heden kennen, staat op een grafsteen van een haruspex (priester) uit de tijd van de regering van keizer Augustus. (nl)
- エトルリア語(エトルリアご、Etruscan language)はイタリア半島の先住民族、エトルリア人が使用していた言語。先印欧語の一つ。現在は死語となっている。 エトルリア語のアルファベット(エトルリア文字)は西方ギリシア文字から派生した表音文字で読み方は分かっている。ラテン語のラテン文字を派生した。 エトルリア語は、ほとんどの考古学資料が碑文のため、言語の詳細について研究が進んでいない。一部の学者たちは、ラエティア語(アルプス地方で話されていた)やレムニア語(エーゲ海のレムノス島で話されていた)など、ヨーロッパにおける死語となった孤立言語との共通点を指摘し、ティレニア語族(ティルセニア語族、Tyrrhenian/Tyrsenian)を形成するとしている。 (ja)
- O etrusco era um idioma falado e escrito na antiga região da Etrúria (a atual Toscana) e em algumas partes das atuais Lombardia, Vêneto, e Emília-Romanha (onde os etruscos foram deslocados pelos gauleses), na península Itálica. No entanto, o latim substituiu totalmente o etrusco, deixando apenas uns poucos documentos e uns poucos empréstimos linguísticos no latim (e.g., pessoa do etrusco phersu), e alguns topônimos, como Parma. Dele existem inscrições atualmente impossíveis de traduzir ou decifrar. As poucas palavras traduzidas referem-se à vida e à morte, uma vez que a maior parte dos poucos documentos encontrados são espécies de lápides. (pt)
- Этру́сский язы́к — вымерший язык, на котором в древности говорили этруски на севере современной Италии. Происхождение этрусского языка не установлено; если не считать его возможное родство с двумя другими мёртвыми языками — ретским и лемносским (предположительно идентичными реконструируемому пеласгскому), он считается языком-изолятом и не имеет признанных наукой родственников. Одной из гипотез о происхождении этрусского языка является версия С. А. Старостина и И. М. Дьяконова о его родстве с вымершими хурритским и урартским языками. Другие исследователи[кто?] продолжают настаивать на родстве этрусского с анатолийской (хетто-лувийской) ветвью индоевропейских языков. Учитывая немногочисленность известных этрусских слов и лишь ограниченное знание этрусской грамматики, все эти предположения в очень большой степени являются лишь умозрительными. За последние 100 лет достигнут некоторый прогресс в изучении этрусского языка: идентифицированы многие грамматические формы, с той или иной степенью надёжности установлены значения нескольких сот слов, интерпретирована большая часть надписей. Тем не менее, об окончательной дешифровке говорить ещё слишком рано. Исследователи с той или иной степенью уверенности говорят о существовании родственников этрусского языка в тот же исторический период:
* язык Лемносской стелы VI—V веков до н. э. (предположительно, язык пеласгов, согласно Геродоту, живших на острове в указанный период);
* ретский язык (многочисленные краткие памятники из Северной Италии V—II веков до н. э.). С меньшей вероятностью, в качестве родственных рассматривались (но не признаны большинством исследователей):
* этеокипрский язык (язык догреческого населения острова Кипр) — надписи выполнены так называемым кипрским письмом (имеются тексты с параллельным греческим переводом);
* камунский язык. Крупнейший вклад в изучение этрусского языка внесли исследователи Италии, Австрии и Германии — прежде всего, А. Тромбетти, М. Паллоттино, А. Пфиффиг, Х. Рикс и др. В бывшем СССР наибольшую известность получили А. И. Немировский, и А. М. Кондратов. (ru)
- Język etruski – wymarły po I wieku n.e. język nieindoeuropejski o nieustalonym pochodzeniu i pokrewieństwie z innymi językami. Był to język pisany i mówiony, którym posługiwano się w dawnej Etrurii i sąsiednich regionach (obecna Toskania, Umbria, Veneto, Emilia-Romania i Lombardia we Włoszech). Język etruski został wyparty przez łacinę i pozostawił po sobie niewiele śladów: kilkadziesiąt zapożyczeń w łacinie (np. etr. phersu to łac. persona [osoba]), kilka tekstów ciągłych i nazwy miejscowości (np. Parma). Nieznane jest znaczenie większości słów etruskich, dlatego zachowane teksty nie mogą być dokładnie odczytane. Drogą logicznego wnioskowania udało się rozszyfrować takie słowa jak elan (syn), sech (córka), nefts (wnuk), ati (matka), avils (lata) i lupuce (nie żyje). (pl)
- Etruskiska är ett nu utdött språk talat av etruskerna, som bebodde mellersta Italien i de landskap som nu kallas Toscana och Lazio. Etruskiska finns belagt i inskrifter från början av 600-talet f. Kr. Språket började förlora i betydelse under 100-talet f. Kr. till förmån för latinet. (sv)
- Етру́ська мо́ва — вимерла мова етрусків, генетичне походження якої не встановлено. Якщо не вважати можливу спорідненість етруської з двома іншими мертвими мовами — ретською і , етруська мова вважається мовою-ізолятом і не має визнаних наукою споріднених мов. Однією з гіпотез про можливу спорідненість етруської є версія Старостіна і І. М. Дьяконова про спорідненість етруської мови з вимерлими хурритською і урартською. Інші дослідники продовжують наполягати про спорідненість етруської з анатолійською (хатт-лувійською) гілкою індоєвропейських мов. Враховуючи нечисленність відомих етруських слів і лише обмежене знання етруської граматики, всі ці припущення в дуже великій мірі спекулятивні. Мова етрусків належить до групи середземноморських мов. Етруська абетка засвідчена у багатьох написах (понад 10 тисяч) на різних предметах. Найважливіші пам'ятники етруської мови — фрагменти священної книги на завісі Загребської мумії (збереглося близько 1200 слів), напис на черепиці з Капуї (300 слів) і напис із Піргі з паралельним текстом фінікійською мовою. Збереглися також 60 слів у передачі античних і ранніх середньовічних авторів, запозичення до латинської мови й численні топоніми. Встановлено значення близько 150 слів. Генетична приналежність етруської мови не з'ясована; найбільш близькою до неї вважається мова напису, знайденого на острові Лемнос (Лемноська стела). Спроби обґрунтувати споріднення етруської мови з викликають заперечення фахівців. Дослідники з тим чи іншим ступенем впевненості говорять, що з етруською мовою у той же історичний період були споріднені:
* мова Лемноської стели VI—V ст. до н. е.. (Імовірно — мова пеласгів, за Геродотом, жили на острові в зазначений період);
* ретська мова (численні короткі пам'ятники з Північної Італії V—II ст. до н. е..) і спорідненої їй камунської мови;
* етеокіпрська мова (мова догрецького населення о. Кіпр) — написи виконані так званим кіпрським письмом (маються тексти з паралельним грецьким перекладом). У латинську мову ввійшли деякі етруські запозичення (наприклад, що стали згодом інтернаціоналізмами persona <phersu — «маска»; satellitium <satnal, mantissa, palatium, servus — «раб»; також ceremonia, antenna, arena, elementum, litera) і власні імена (наприклад, назва міста Парма). В багато мов світу увійшло ім'я Сергій (Sergius), яке етруски давали своїм первісткам. (uk)
- 伊特拉斯坎語(意大利文:Lingua etrusca;英文:Etruscan language)又译作伊特拉斯坎语,是一种已消亡的欧洲古代语言,使用地区为意大利中部的古代城邦国家伊特鲁里亚及其周边区域,用书写,该字母为拉丁字母的起源之一。伊特拉斯坎語不属于印欧语系,而被认为是第勒尼安語系下的一种孤立的语言。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- L'etrusc és una llengua morta parlada pels etruscs de l'antiga Etrúria (l'actual Toscana). Així com el basc, les llengües altaiques, les uràliques i el maltès, la llengua etrusca no pertany a la gran família de llengües indoeuropees d'Europa, ni s'hi ha demostrat cap relació. No s'ha pogut tampoc relacionar l'etrusc amb els altres grups coneguts de llengües, ni pel que fa al vocabulari, ni pel que fa a la gramàtica. Se suposa que és una llengua resultant de la fusió d'elements autòctons i asiàtics i es considera una llengua aïllada. Aquesta llengua té un alfabet propi, l'alfabet etrusc. (ca)
- اللغة الإترورية كانت اللغة المنطوقة والمكتوبة في الحضارة الأترورية ، في إيطاليا، في منطقة إتروريا سابقًا (حاليًّا توسكانا وغربي أومبريا وشمالي لاتيوم) وفي أجزاء من كامبانيا، لومباردي، ڤينيتو, و إميليا-رومانيا (حيث نزح الأتروسكانيون من قِبَل الگاول). أثرت اللغة الأترورية على اللغة اللاتينية، ولكن تدريجيًّا حلَّت محلها. عُثر لحدِّ يومنا هذا على 13 ألف نقشٍ تركه الإتروسكان، ليس منهم نقوش طوال سوى البعض القليل. عُثر أيضًا على بعض النقوش ثنائية اللغة مع تلك النقوش باللغات اللاتينية أواليونانية أو الفينيقية و بضع عشرات من الكلمات المستعارة ، مثل اسم رۆما (من الأترورية روما). (ar)
- La etruska lingvo, la lingvo de la antikvaj etruskoj, estas lingvo mortinta kaj mistera: kvankam oni scias la prononcon de la lingvo kaj oni scias la signifon de malmultaj vortoj. Multaj romianoj sciis la etruskan, sed bedaŭrinde skribis tre malmulte pri la lingvo. Ĝia origino estas nekonata. (eo)
- El etrusco era un idioma hablado y escrito en la antigua región de Etruria (la actual Toscana) y en algunas partes de las actuales Lombardía, Véneto, y Emilia-Romaña (donde los etruscos fueron desplazados por los galos), en Italia. Sin embargo, el latín reemplazó totalmente al etrusco, dejando solo unos pocos documentos y unos pocos préstamos lingüísticos en latín (e.g., persona del etrusco phersu), y algunos topónimos, como Parma. (es)
- Bahasa Etruria atau Etruskan adalah bahasa yang digunakan oleh bangsa Etruria (kira-kira 500 SM) dan merupakan salah satu perkembangan dari dialek kuno Venetik selain Liguria dan Raetik. Meskipun dialek Venetik merupakan turunan dari rumpun bahasa Indo-Eropa, bahasa Etruria telah terpengaruh bahasa dan dialek lain yang berada di luar rumpun Indo-Eropa seperti bahasa Afrika dan Iberia sehingga membedakannya dengan bahasa-bahasa Tirenia (Italia barat) lainnya dan menjadi sebuah bahasa isolat. (in)
- La lingua etrusca è stata una lingua tirrenica che fu parlata e scritta dagli Etruschi adottando l'alfabeto euboico di Calcide probabilmente da Pithecusa nell'VIII secolo a.C. sull'isola di Ischia a Cuma. Era diffusa in diverse zone d'Italia ma principalmente in Etruria, che comprende le odierne Romagna, parte dell'Emilia, Toscana, Umbria occidentale e Lazio settentrionale. (it)
- 에트루리아어는 이탈리아 반도의 선주 민족인 에트루리아인이 사용했던 언어이다. 그리스 문자를 참고해서 만들어진 에트루리아 문자로 기록되어 있다. 이는 로마 문자의 바탕이 되었다. 에르투리아 문자의 읽는 법은 잘 알려져 있지만 현재 유일한 기록인 비문 등이 손상된 것이 많아 자세한 것은 밝혀지지 않았다. 당시 다른 주변 언어와는 달리 인도유럽어족에 속하지 않지만 계통이 확실히 밝혀지지 않았다. (ko)
- Het Etruskisch was de taal die door de Etrusken gesproken werd, in het gebied dat tegenwoordig (delen van) de Italiaanse regio's Toscane, Lazio en Umbrië omvat. De staatkundige naam van dit gebied was Etrurië. Uit gevonden teksten blijkt dat de taal in elk geval werd gesproken tussen de 7e en de 1e eeuw v.Chr. De laatste inscriptie in het Etruskisch die we heden kennen, staat op een grafsteen van een haruspex (priester) uit de tijd van de regering van keizer Augustus. (nl)
- エトルリア語(エトルリアご、Etruscan language)はイタリア半島の先住民族、エトルリア人が使用していた言語。先印欧語の一つ。現在は死語となっている。 エトルリア語のアルファベット(エトルリア文字)は西方ギリシア文字から派生した表音文字で読み方は分かっている。ラテン語のラテン文字を派生した。 エトルリア語は、ほとんどの考古学資料が碑文のため、言語の詳細について研究が進んでいない。一部の学者たちは、ラエティア語(アルプス地方で話されていた)やレムニア語(エーゲ海のレムノス島で話されていた)など、ヨーロッパにおける死語となった孤立言語との共通点を指摘し、ティレニア語族(ティルセニア語族、Tyrrhenian/Tyrsenian)を形成するとしている。 (ja)
- O etrusco era um idioma falado e escrito na antiga região da Etrúria (a atual Toscana) e em algumas partes das atuais Lombardia, Vêneto, e Emília-Romanha (onde os etruscos foram deslocados pelos gauleses), na península Itálica. No entanto, o latim substituiu totalmente o etrusco, deixando apenas uns poucos documentos e uns poucos empréstimos linguísticos no latim (e.g., pessoa do etrusco phersu), e alguns topônimos, como Parma. Dele existem inscrições atualmente impossíveis de traduzir ou decifrar. As poucas palavras traduzidas referem-se à vida e à morte, uma vez que a maior parte dos poucos documentos encontrados são espécies de lápides. (pt)
- Etruskiska är ett nu utdött språk talat av etruskerna, som bebodde mellersta Italien i de landskap som nu kallas Toscana och Lazio. Etruskiska finns belagt i inskrifter från början av 600-talet f. Kr. Språket började förlora i betydelse under 100-talet f. Kr. till förmån för latinet. (sv)
- 伊特拉斯坎語(意大利文:Lingua etrusca;英文:Etruscan language)又译作伊特拉斯坎语,是一种已消亡的欧洲古代语言,使用地区为意大利中部的古代城邦国家伊特鲁里亚及其周边区域,用书写,该字母为拉丁字母的起源之一。伊特拉斯坎語不属于印欧语系,而被认为是第勒尼安語系下的一种孤立的语言。 (zh)
- Etruština byl starověký jazyk používaný v období od 9. stol. před n. l. do 1. stol. n. l. v Etrurii (přibližně dnešní Toskánsko a sever Lazia) a v částech dnešní Lombardie, Benátska a Emilia-Romagna, odkud byli Etruskové vytlačeni Galy. Etruština byla úplně nahrazena latinou, a tak po ní zbylo pouze nevelké množství psaných památek, některá přejatá latinská slova a některé místní názvy, jako například Parma. Jde převážně o epigrafický jazyk, tj. jazyk nápisů, které se zachovaly většinou jen ve zlomcích. (cs)
- Η Ετρουσκική γλώσσα ήταν η προφορική και γραπτή γλώσσα που μιλιόταν από τους Ετρούσκους στην αρχαία Ετρουρία (σημερινή Τοσκάνη) και σε περιοχές όπως (οι σημερινές) Λομβαρδία, Βένετο και Εμίλια-Ρομάνα, ώσπου ο Ετρούσκοι διώχθηκαν από τους Γαλάτες στην Ιταλία. Ωστόσο, η Λατινική γλώσσα επιβλήθηκε πλήρως της ετρουσκικής, από την οποία επεβίωσαν λιγοστά κείμενα και δάνειες λέξεις στη λατινική (π.χ. persona από την ετρουσκική phersu) και λιγοστά τοπωνύμια, όπως της πόλης Πάρμα, της Ιταλίας. (el)
- Etruscan (/əˈtrʌskən/) was the language of the Etruscan civilization, in Italy, in the ancient region of Etruria (modern Tuscany, western Umbria, northern Latium, Emilia-Romagna, Veneto, Lombardy and Campania). Etruscan influenced Latin but was eventually completely superseded by it. The Etruscans left around 13,000 inscriptions that have been found so far, only a small minority of which are of significant length; some bilingual inscriptions with texts also in Latin, Greek, or Phoenician; and a few dozen purported loanwords. Attested from 700 BC to AD 50, the relation of Etruscan to other languages has been a source of long-running speculation and study, with its being referred to at times as an isolate, one of the Tyrsenian languages, and a number of other less well-known theories. (en)
- Die etruskische Sprache – auch Etruskisch genannt – ist eine vor allem epigraphisch überlieferte, ausgestorbene Sprache. Sie wurde vom 9. Jahrhundert v. Chr. bis zum 1. Jahrhundert n. Chr. in der damaligen Provinz Etrurien von den Etruskern gesprochen. Etruskisch wurde in einer Variante des altitalischen Alphabets geschrieben (siehe etruskische Schrift). (de)
- Etruskoa antzinako etruriarren hizkuntza izan zen, egungo Italian zegoen Etrurian (egungo Toskanan, mendebaldeko Umbrian eta iparraldeko Lazion) eta Lombardia, Veneto eta Emilia-Romagnako eskualde batzuetan (non galiarrek etruriarrak sartu zituzten) mintzatzen zena. Etruskoa latinak erabat ordeztu zuen, agiri batzuk, latinezko mailegu batzuk (adibidez, persona, φersu etruskotik erakarria) eta toponimo batzuk (tartean, Erroma) utzirik. (eu)
- L'étrusque fut parlé par les Étrusques sur le territoire de l'ancienne Étrurie, en Italie centrale, correspondant environ à l'actuelle Toscane (qui lui doit son nom), à partir du VIIIe siècle av. J.-C., jusqu'à son extinction en tant que langue vivante, aux alentours du IIe siècle av. J.-C. Le seul langage attesté avec lequel on ait trouvé une parenté avec l'étrusque est celui qui fut parlé dans l'île de Lemnos, avant l'invasion athénienne (VIe siècle av. J.-C.), où des stèles ont été trouvées comportant des inscriptions rédigées avec des caractères proches de ceux utilisés par les Étrusques. (fr)
- Język etruski – wymarły po I wieku n.e. język nieindoeuropejski o nieustalonym pochodzeniu i pokrewieństwie z innymi językami. Był to język pisany i mówiony, którym posługiwano się w dawnej Etrurii i sąsiednich regionach (obecna Toskania, Umbria, Veneto, Emilia-Romania i Lombardia we Włoszech). Język etruski został wyparty przez łacinę i pozostawił po sobie niewiele śladów: kilkadziesiąt zapożyczeń w łacinie (np. etr. phersu to łac. persona [osoba]), kilka tekstów ciągłych i nazwy miejscowości (np. Parma). (pl)
- Этру́сский язы́к — вымерший язык, на котором в древности говорили этруски на севере современной Италии. Происхождение этрусского языка не установлено; если не считать его возможное родство с двумя другими мёртвыми языками — ретским и лемносским (предположительно идентичными реконструируемому пеласгскому), он считается языком-изолятом и не имеет признанных наукой родственников. Одной из гипотез о происхождении этрусского языка является версия С. А. Старостина и И. М. Дьяконова о его родстве с вымершими хурритским и урартским языками. Другие исследователи[кто?] продолжают настаивать на родстве этрусского с анатолийской (хетто-лувийской) ветвью индоевропейских языков. Учитывая немногочисленность известных этрусских слов и лишь ограниченное знание этрусской грамматики, все эти предположения в (ru)
- Етру́ська мо́ва — вимерла мова етрусків, генетичне походження якої не встановлено. Якщо не вважати можливу спорідненість етруської з двома іншими мертвими мовами — ретською і , етруська мова вважається мовою-ізолятом і не має визнаних наукою споріднених мов. Однією з гіпотез про можливу спорідненість етруської є версія Старостіна і І. М. Дьяконова про спорідненість етруської мови з вимерлими хурритською і урартською. Інші дослідники продовжують наполягати про спорідненість етруської з анатолійською (хатт-лувійською) гілкою індоєвропейських мов. Враховуючи нечисленність відомих етруських слів і лише обмежене знання етруської граматики, всі ці припущення в дуже великій мірі спекулятивні. (uk)
|