| dbo:abstract
|
- رائيتيا (باللاتينية: Raetia) و (بالألمانية: Rhaetia) هي محافظة سابقة في جبال الألب كانت تابعة إلى الإمبراطورية الرومانية، وتم اشتقاقها من من ألذين كانوا يسكنون فيها، كانت حدودها تبدأ من غرب (في سويسرا حالياً) وإمتدت شرقاً إلى نوريكوم (في النمسا حالياً) ومن شمالاً (بافاريا حالياً) وإلى حدود فينيسيا، الرومانشيون ألذين يتواجدون اليوم في جنوب شرق سويسرا يؤمنون أنهم السكان الأصليون لرأئيتيا وأنهم ينحدرون من الرائيتيين. (ar)
- Rècia (Rhaetia, Ῥαιτία, també Raetia) fou una província romana al nord-oest de la península Itàlica. Rep el seu nom dels rètics, els habitants nadius de la regió alpina. Afrontava al nord amb Vindelícia; a l'oest amb Helvècia; al sud amb els Alps que la separaven d'Itàlia; i a l'est amb Venètia i el Nòric. Abraçava els moderns Grisons, Tirol i el nord de Llombardia. A la regió, hi havia el naixement de nombrosos rius alpins que regaven la península Itàlica, com l'Addua, el , l', el , el Mincius, entre altres. Els rius principals del país foren l''Athesis i el seu afluent l' o , i l' o Aenus. Les principals ciutats eren Tridentum i Veldidena; al país, hi havia poques ciutats i les que existien difícilment podien portar el títol de ciutat, ja que eren llogarets. Paulus Diaconus esmenta una ciutat a l'interior del país, de nom Maia, que fou destruïda al segle VIII per una allau, i correspon a Meran. El producte principal era el vi, que era tan bo com el d'Itàlia. Altres produccions eren la mel, el formatge i la cera. Les principals tribus o pobles del país eren els leponcis (lepontii), (viberi), calucons (calucones), vènnons (vennones), venostes, sarunetes, isarcs (isarci), brixants (brixanti), genauns (genauni), tridentins (tridentini) i eugans (euganei). (ca)
- Raetie, případně latinsky Raetia, bylo území a později provincie římské říše, jež sahalo zhruba od Bodamského jezera (Lacus Brigantinus) směrem na východ k řece Inn (Aenus). Severní hranici provincie tvořila řeka Dunaj (Danuvius), za níž se rozkládalo neklidné území „svobodné Germánie“. Penninské Alpy na západě a na jihu oddělovaly Raetii od Horní Germánie a Itálie, zatímco na východě se nacházelo Noricum. V současnosti toto území zaujímá střední a východní Švýcarsko, jižní Bavorsko, jihovýchod Bádenska-Württemberska, Lichtenštejnsko, Vorarlbersko a většinu Tyrolska (včetně jeho italské části). (cs)
- Η Ραιτία (λατινικά: Rætia ή Rhætia) ήταν επαρχία της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας, η οποία πήρε το όνομά της από τους . Συνόρευε στα δυτικά με τη χώρα των , στα ανατολικά με το , στα βόρεια με την , στα νοτιοδυτικά με τη Ναρβωνική Γαλατία και στα νότια με τη , μια περιοχή της Ρωμαϊκής Ιταλίας. Αποτελούσε έτσι τις περιοχές που καταλαμβάνονται στη σύγχρονη εποχή από την ανατολική και κεντρική Ελβετία (που περιέχει τον Άνω Ρήνο και τη λίμνη Κωνσταντίας), τη νότια Γερμανία (Βαυαρία και το μεγαλύτερο μέρος της Βάδης-Βυρτεμβέργης), το Φόραρλμπεργκ και το μεγαλύτερο μέρος του Τιρόλου στην Αυστρία και τμήμα της βόρειας Λομβαρδίας στην Ιταλία. Η περιοχή των Ουινδολικών (σήμερα ανατολική Βυρτεμβέργη και δυτική Βαυαρία) προσαρτήθηκε στην επαρχία σε μεταγενέστερη περίοδο από τις άλλες. Τα βόρεια σύνορα της Ραιτίας κατά τη διάρκεια της βασιλείας των αυτοκρατόρων Αυγούστου και Τιβερίου ήταν ο ποταμός Δούναβης. Αργότερα τα Ρηνικά Σύνορα σηματοδότησαν το βόρειο όριο, που εκτείνεται στα 166 χλμ βόρεια του Δούναβη. Η Ραιτία συνδεόταν με την Ιταλία κατά μήκος των Άλπεων μέσω του περάσματος Ρέσεν, από την αρχαία Οδό Κλαυδίου Αυγούστου. Πρωτεύουσα της επαρχίας ήταν η Αυγούστα Ουινδελικών, το σημερινό Άουγκσμπουργκ στη νότια Γερμανία. (el)
- Raetia (Raetio) estis romia provinco kiu estis en la Alpoj, norde de Italio, sude de la rivero Danubo kaj okcidente de Noricum. La provinco ne estis komerce grava, sed strategie grava: ĝi estis en la mezo de la reto de vojoj, kiuj kunigis la okcidentan kaj orientan limon de la imperio. Ĝia teritorio kovris la nunan orientan Svislandon, okcidentan Aŭstrion, Liĥtenŝtejnon kaj parte de suda Bavario. La plej notinda urbo de Raetia estis Augusta Vindelicorum. La urbo nuntempe troviĝas en Germanio kaj nomiĝas germane Augsburg (Esperante Aŭgsburgo). Romio konkeris la provincon dum la jaro -15. La gento, raetoj, kiu estis keltoj aŭ eble aŭ eĉ iu ne-hindeŭropa (kiel la eŭskoj), (vidu raetia lingvo) romiiĝis. Post la falo de la romia imperio, la gento en iuj valoj de la Alpoj sendepende konservis sian romian kulturon. La parolantoj de la romanĉa lingvo en la svisa kantono Grizono estas la nunaj idoj de tiu kulturo. Portempe, la norda limo de la provinco estis norde de la Danubo. (eo)
- Raetia (auch Rätien oder Rhätia) war eine römische Provinz, benannt nach den Rätern.Sie umfasste das nördliche Alpenvorland zwischen südöstlichem Schwarzwald, Donau und Inn und reichte im Süden von den Tessiner Alpen („Lepontinische Alpen“) über Graubünden und einen Teil Nordtirols zu einem oberen Teil des Eisacktals. Zeitweise reichte sie bis etwa Schwäbisch Gmünd zum rätischen Limes nordwestlich über die obere Donau hinaus. Die römische Provinz wurde Jahrzehnte nach der militärischen Eroberung im ersten Jahrhundert n. Chr. eingerichtet und im vierten in die südliche/südöstliche Raetia prima (Churrätien) und die nördliche/nordwestliche Raetia secunda unterteilt. Deren Hauptstädte waren zunächst mit hoher Wahrscheinlichkeit Cambodunum (Kempten (Allgäu)), später Curia Raetorum (Chur) und Augusta Vindelicum (Augsburg). Ihr Gebiet überdeckte sich nur zum Teil mit dem ursprünglichen Siedlungsgebiet der Räter. Seit dem 3. Jahrhundert bildete sich in ihrem nordwestlichen Bereich der germanische Stamm der Alamannen. Im früheren 6. Jahrhundert unterstand sie den Ostgoten; in der Folge entstand unter weiterem Eindringen der Alamannen in ihrem östlichen Bereich der Stamm der Bajuwaren. (de)
- Rhetia (Latinez: Rætia edo Rhætia) Europako erdialdeko antzinako lurraldea izan zen, Alpe mendien erdialdean, egungo Grisoien kantonamenduaren, Tirolen eta Lonbardiaren artean. Herri zeltak bizi ziren Tiberiok eta Drusok konkistatu zutenean (K.a. 15). Tridentum (Trento), Castra Regina (Regensburg) eta Castra Batava (Passau) ziren lurralde hartan erromatarrek gotortu zituzten hiri nagusiak. Behe Inperioan, ordea, bi probintziatan banatu zen Rhetia: Raetia Prima (hiriburua, Chur) eta Raetia Secunda (hiriburua, Augsburgo). Barbaroek bipildu zuten lurraldea V. mendean. Teodoriko Handia hil zenean, bavariarren mende geratu zen Rhetia, eta handik aurrera zabaldu zen lurralde haietako germaniartzea, Tirol aldean, bereziki. Lurralde horretan zabaldu ziren hizkuntza erretorromanikoak, latinaren ondorengoak, hain zuzen. (eu)
- La Rhétie, aussi appelée Rhétie-Vindélicie, était une province de l'Empire romain, habitée dans le Tyrol par les Rhètes et en Bavière par les Vindéliciens ; elle correspond de nos jours aux cantons actuels des Grisons et du Valais, au Tyrol, au Sud de la Bavière, à l'Est du Wurtemberg et au Nord de la Lombardie (Valteline). Conquise en 15 av. J.-C. par Drusus et Tibère, la province impériale de Rhétie est divisée au IVe siècle entre la Rhétie I (capitale Coire) et la Rhétie II (capitale Augusta Vindelicorum). Excentrée et peu développée économiquement, la Rhétie est une proie facile pour les Alamans qui occupent le territoire avant d'envahir la rive gauche du Rhin pour y créer leur propre royaume. Au Ve siècle, elle est envahie par les Alains et les Vandales avant d'être prise par Théodoric, roi des Ostrogoths. Elle est occupée au début du VIe siècle par les Bavarii qui y créent le premier duché de Bavière, lequel sera annexé par Charlemagne. Des îlots de romanisation persistent pendant quelques siècles autour de l’évêché d'Augsbourg et jusqu’à nos jours en Suisse dans le canton des Grisons, antérieurement appelé canton de Rhétie, où subsiste une langue latine, le « rhéto-roman » ou « romanche ». (fr)
- Recia (en latín Rætia o Rhætia) fue una provincia romana. Su extensión iba desde el lago de Constanza hasta el río Eno y fue dividida en dos partes desde el siglo IV: Rætia prima (parte del sur) y Rætia secunda (parte del norte). Su capital era Augusta Vindelicorum, la actual Augsburgo. Entre Kelheim y , cerca de Passau, el río Danubio era la frontera y al mismo tiempo la línea defensiva frente a las tierras de Germania. Al oeste el limes altogermano-rético, que había construido el emperador romano Vespasiano, formó la frontera en dirección noroeste. La parte rética del limes tenía una longitud de 166 kilómetros y era importante para vigilar la frontera romana contra Germania. En toda la mitad oriental de Recia se han encontrado inscripciones epigráficas en idioma rético, que aparentemente es una lengua no indoeuropea de la familia tirsénica. (es)
- Raetia (/ˈriːʃ(i)ə/ REE-sh(ee-)ə; Latin: [ˈrae̯tɪ.a]; also spelled Rhaetia) was a province of the Roman Empire, named after the Rhaetian people. It bordered on the west with the country of the Helvetii, on the east with Noricum, on the north with Vindelicia, on the south-west with Transalpine Gaul and on the south with Venetia et Histria, a region of Roman Italy. It thus comprised the districts occupied in modern times by eastern and central Switzerland (containing the Upper Rhine and Lake Constance), southern Germany (Bavaria and most of Baden-Württemberg), Vorarlberg and the greater part of Tyrol in Austria, and part of northern Lombardy in Italy. The region of Vindelicia (today eastern Württemberg and western Bavaria) was annexed to the province at a later date than the others. The northern border of Raetia during the reigns of emperors Augustus and Tiberius was the River Danube. Later the Limes Germanicus marked the northern boundary, stretching for 166 km north of the Danube. Raetia linked to Italy across the Alps over the Reschen Pass, by the Via Claudia Augusta. The capital of the province was Augusta Vindelicorum, present-day Augsburg in southern Germany. (en)
- Raetia (/ˈriːʃə/ atau /ˈriːʃiə/, Latin: , juga dieja Rhaetia) adalah sebuah provinsi Kekaisaran Romawi yang dinamai dari orang-orang Rhaetia ( atau Rhaeti). Wilayah ini berbatasan dengan Helvetii dan Gallia Transalpina di barat, Norikum di timur, di utara, dan di selatan. Wilayah Raetia mencakup wilayah Swiss timur dan tengah modern (termasuk dan Danau Konstanz), Bayern selatan dan di Jerman, Vorarlberg dan sebagian besar negara bagian Tirol di Austria, dan sebagian wilayah Lombardia di Italia. Belakangan Vindelicia (kini wilayah Württemberg dan Bayern barat daya) menjadi bagian dari Raetia. Pada masa Kaisar Augustus dan Tiberius, perbatasan utara Raetia terletak di Sungai Donau. Belakangan menjadi perbatasan utara provinsi ini. Raetia terhubung dengan Italia karena dan Via Claudia Augusta. Konon Orang Romansh yang tinggal di Swiss Tenggara adalah keturunan langsung orang Rhaetia, tetapi silsilah orang-orang Romansh secara keseluruhan masih belum lengkap. (in)
- ラエティア（ラテン語: Raetia、古い文献での綴りは Rhaetia）は、ローマ帝国の属州である。その領域は、現在のスイス東部および中央部（ライン川上流やボーデン湖を含む）、ドイツのバイエルン州南部やドナウ川上流部、オーストリアのフォアアールベルク州、オーストリアとイタリアにまたがるティロル地方の大部分、およびイタリアのロンバルディア州の一部からなる。ローマ帝国時代のラエティアは、西はヘルウェティイ族の国に接し、東はノリクム、北は（en:Vindelicia）、南はガリア・キサルピナに接した。北側の国境線は、リーメス（ドイツから続く長城）の一部によってドナウ川沿いに166kmにわたって守られていた。ラエティアとイタリアとの間は、アルプス山脈をレッシェン峠（レージア峠）で越えるクラウディア・アウグスタ街道によって結ばれていた。 (ja)
- 라이티아(Raetia)는 로마 제국의 속주이다. 그 영역은 현재의 스위스 동부 및 중부, 독일 바이에른주의 남부와 도나우 강 상류부 오스트리아 포어아를베르크주, 오스트리아와 이탈리아에 걸친 티롤 지방의 대부분 및 이탈리아의 롬바르디아주의 일부로 이루어진다. (ko)
- Recja (łac. Raetia lub Rhaetia) – dawna prowincja rzymska utworzona po podboju Retów, obejmująca obecne tereny wschodniej Szwajcarii, Liechtensteinu, zachodniej Austrii (kraje Vorarlberg i Tyrol) oraz południowych Niemiec (część krajów Bawaria i Badenia-Wirtembergia). Głównymi miastami prowincji były Augusta Vindelicorum (dzisiejszy Augsburg) oraz Castra Regina (Ratyzbona). Podbita przez Rzym w 15 p.n.e., Recja zyskała znaczenie ze względu na położenie na szlakach handlowych między Italią i terenami nad Dunajem oraz między Galią i Bałkanami. W I w. granica Recji została przesunięta na północ aż po Neckar. W III w. napór plemion germańskich spowodował cofnięcie zachodnich i północnych granic prowincji. Ok. 450 Rzymianie kontrolowali już tylko alpejskie rejony Recji. Potomkami dawnych mieszkańców Recji są Retoromanie, niewielka mniejszość narodowa w północnych Włoszech i Szwajcarii posługująca się wywodzącym z łaciny językiem retoromańskim. (pl)
- Rezia (Raetia in latino) era il nome di una provincia dell'Impero romano, comprendente i territori alpini e subalpini compresi fra l'odierno Alto Adige, la Baviera meridionale, parte della Svizzera, dell'Austria occidentale e del versante alpino italiano, corrispondenti all'omonima regione storica che deve il suo nome all'antico popolo dei Reti. (it)
- Raetia (soms als Rhaetia geschreven, vanwege de aspiratie van de Griekse letter rho, die in het Latijn meestal werd weggelaten) was eenprovincie van het Romeinse Rijk. Het grondgebied van Raetia komt ongeveer overeen met de huidige regio's Graubünden, Vorarlberg, het grootste deel van Tirol en delen van Lombardije. In de Oudheid was de noordgrens de Donau en het gebied Vindelicia (dat later bij Raetia wordt gezet), in het oosten lag Noricum, in het zuiden Gallia Cisalpina (Italië) en in het westen Germania superior en de Agri Decumates. (nl)
- Ре́ция (Ре́тия; лат. Raetia, романш. Rhaetia), с Винделицией, — пограничная провинция Римской империи, c центром в Аугсбурге (Augusta Vindelicorum). Располагалась на территориях современной южной Германии (Баден, Бавария), восточной Швейцарии, западной Австрии (Тироль) и северной Италии (Ломбардия). (ru)
- Récia (Raetia ou Rhaetia, em latim) era uma antiga região do Império Romano, chamada assim por causa de seus habitantes originais, os récios (raeti). Ela fazia fronteira a oeste com país dos helvécios, a leste com a Nórica, ao norte com a , a sudoeste com a Gália Transalpina e ao sul com a . Seu território abrangia distritos onde hoje se encontram as áreas centrais e orientais da Suíça (a região do alto Reno e o lago de Constança), a parte sul de e o alto Danúbio, Vorarlberg, a maior parte do Tirol e uma parte da Lombardia. A borda norte da Récia era parte do , se estendendo por 166 km ao longo do rio Danúbio. A Récia era ligada à Itália através da Via Cláudia Augusta, que atravessava os Alpes pelo passo de Récia. A região foi organizada como uma província depois da conquista de Tibério e Druso em 15 d.C. (pt)
- Raetien (Raetia i romerska inskriptioner, i handskrifter vanligen Rhaetia) var en provins i Romarriket uppkallad efter folkgruppen räter. I väster gränsade den till helvetiernas område, i öster till Noricum, i norr till och i söder till Gallia Cisalpina. Därmed motsvarade provinsen det som idag är östra och mellersta Schweiz (med övre Rhen och Bodensjön), södra Bayern, övre Schwaben, Vorarlberg, större delen av Tyrolen och delar av Lombardiet. Raetiens norra gräns ingick i Limes över 166 km längs Donau. Från Raetien gick vägen Via Claudia Augusta mot Rom över . (sv)
- 雷蒂亚（拉丁語：Raetia，或作Rhaetia）是罗马帝国建于公元15年的行省，名字来源于（Raeti）。其土地相当于今瑞士东、中部（包括莱茵河上游和博登湖），巴伐利亚南部，上施瓦本，福拉尔贝格州，蒂罗尔大部及一部分伦巴第。具体地来说它包括阿尔卑斯山北麓黑林山东南部、多瑙河和因河流域，向南它的范围达到提契诺-韦尔巴诺山、格勞賓登和北蒂罗尔的部分地区以及埃伊薩克河的上游河谷。有一段时间它的北界一直延续到多瑙河北岸以外施瓦本格明德的。前16年，罗马帝国出兵入侵阿尔卑斯山东部和多瑙河上游地区，数十年后建立了雷蒂亚和诺里库姆两个行省。南方即意大利本土，东南为诺里库姆，西为上日耳曼尼亚。4世纪里雷蒂亚行省被分为（南和东南部）和两个行省（北和西北部）。雷蒂亚的省会很可能一开始在肯普滕，后来迁移到庫爾和奥格斯堡。 实际上雷蒂亚的范围与原来雷蒂亚人的居住地不完全符合。3世纪里在雷蒂亚的西北部日耳曼人中的阿勒曼尼部落逐渐形成。6世纪里它受东哥特人统治，与此同时在它的东部有更多阿勒曼尼人渗入，他们逐渐演化成巴伐利亚人部落。 (zh)
- Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії. Реція була обмежена зі сходу Нориком і землею венетів, з півдня — Транспаданською Галлією, із заходу — Гельвецією, з півночі — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії. Головна маса ретів (лат. Raeti, грец. Ραιτοί, тобто горяни — від кельтського Raiti), споріднених імовірно італійським разенам або етрускам, займала гірську країну між Нориком, Гельвецією, перевалом Сант Годард, Боденським озером і долиною річки Інну, розпадаючись на племена камунів, ленонтіїв, веностів, бріксентів, мезіатів, евганеїв, трідентійців та інших. Північніше від них жили вінделікійці. Населення Реціі займалося скотарством, виноробством і частково землеробством. У 15 до н. е. Рим вирішив убезпечити північний кордон Італії. Тиберій і Друз вдерлися до Реції (перший — через Гельвецію, другий — з Італії, вгору по долині річки Еч) і в один літній похід завоювали провінцію, завдавши поразки у битві в ущелині . Тоді ж було прокладено дороги, що з'єднували головні поселення Північної Італії з верхнім Дунаєм, Боденським озером і східною Швейцарією. Центром римського управління й культури стало місто Augusta Vindelicorum (сучасний Аугсбург), де сходилися дороги з Італії. Одна з них йшла від Комо на Кіавенну і Кур до Бріганції (Брегенц) на Боденському озері, а звідти — в Аугсбург, інша — з Аквіли, через Карнійські Альпи, до Вельдідени (Вільде) на Інні у Реціі; тут з нею зустрічалася третя, найзначніша дорога з Верони на Трієнт, вгору по долині річки Еч, потім через Бреннер долиною Інну та Баварських Альп до Вельдідени й Аугсбурга. Ця дорога в 47 році була завершена Клавдієм і продовжена до верхнього Дунаю; за його ім'ям, вона стала називатися via Claudia. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- رائيتيا (باللاتينية: Raetia) و (بالألمانية: Rhaetia) هي محافظة سابقة في جبال الألب كانت تابعة إلى الإمبراطورية الرومانية، وتم اشتقاقها من من ألذين كانوا يسكنون فيها، كانت حدودها تبدأ من غرب (في سويسرا حالياً) وإمتدت شرقاً إلى نوريكوم (في النمسا حالياً) ومن شمالاً (بافاريا حالياً) وإلى حدود فينيسيا، الرومانشيون ألذين يتواجدون اليوم في جنوب شرق سويسرا يؤمنون أنهم السكان الأصليون لرأئيتيا وأنهم ينحدرون من الرائيتيين. (ar)
- Raetie, případně latinsky Raetia, bylo území a později provincie římské říše, jež sahalo zhruba od Bodamského jezera (Lacus Brigantinus) směrem na východ k řece Inn (Aenus). Severní hranici provincie tvořila řeka Dunaj (Danuvius), za níž se rozkládalo neklidné území „svobodné Germánie“. Penninské Alpy na západě a na jihu oddělovaly Raetii od Horní Germánie a Itálie, zatímco na východě se nacházelo Noricum. V současnosti toto území zaujímá střední a východní Švýcarsko, jižní Bavorsko, jihovýchod Bádenska-Württemberska, Lichtenštejnsko, Vorarlbersko a většinu Tyrolska (včetně jeho italské části). (cs)
- ラエティア（ラテン語: Raetia、古い文献での綴りは Rhaetia）は、ローマ帝国の属州である。その領域は、現在のスイス東部および中央部（ライン川上流やボーデン湖を含む）、ドイツのバイエルン州南部やドナウ川上流部、オーストリアのフォアアールベルク州、オーストリアとイタリアにまたがるティロル地方の大部分、およびイタリアのロンバルディア州の一部からなる。ローマ帝国時代のラエティアは、西はヘルウェティイ族の国に接し、東はノリクム、北は（en:Vindelicia）、南はガリア・キサルピナに接した。北側の国境線は、リーメス（ドイツから続く長城）の一部によってドナウ川沿いに166kmにわたって守られていた。ラエティアとイタリアとの間は、アルプス山脈をレッシェン峠（レージア峠）で越えるクラウディア・アウグスタ街道によって結ばれていた。 (ja)
- 라이티아(Raetia)는 로마 제국의 속주이다. 그 영역은 현재의 스위스 동부 및 중부, 독일 바이에른주의 남부와 도나우 강 상류부 오스트리아 포어아를베르크주, 오스트리아와 이탈리아에 걸친 티롤 지방의 대부분 및 이탈리아의 롬바르디아주의 일부로 이루어진다. (ko)
- Rezia (Raetia in latino) era il nome di una provincia dell'Impero romano, comprendente i territori alpini e subalpini compresi fra l'odierno Alto Adige, la Baviera meridionale, parte della Svizzera, dell'Austria occidentale e del versante alpino italiano, corrispondenti all'omonima regione storica che deve il suo nome all'antico popolo dei Reti. (it)
- Raetia (soms als Rhaetia geschreven, vanwege de aspiratie van de Griekse letter rho, die in het Latijn meestal werd weggelaten) was eenprovincie van het Romeinse Rijk. Het grondgebied van Raetia komt ongeveer overeen met de huidige regio's Graubünden, Vorarlberg, het grootste deel van Tirol en delen van Lombardije. In de Oudheid was de noordgrens de Donau en het gebied Vindelicia (dat later bij Raetia wordt gezet), in het oosten lag Noricum, in het zuiden Gallia Cisalpina (Italië) en in het westen Germania superior en de Agri Decumates. (nl)
- Ре́ция (Ре́тия; лат. Raetia, романш. Rhaetia), с Винделицией, — пограничная провинция Римской империи, c центром в Аугсбурге (Augusta Vindelicorum). Располагалась на территориях современной южной Германии (Баден, Бавария), восточной Швейцарии, западной Австрии (Тироль) и северной Италии (Ломбардия). (ru)
- Raetien (Raetia i romerska inskriptioner, i handskrifter vanligen Rhaetia) var en provins i Romarriket uppkallad efter folkgruppen räter. I väster gränsade den till helvetiernas område, i öster till Noricum, i norr till och i söder till Gallia Cisalpina. Därmed motsvarade provinsen det som idag är östra och mellersta Schweiz (med övre Rhen och Bodensjön), södra Bayern, övre Schwaben, Vorarlberg, större delen av Tyrolen och delar av Lombardiet. Raetiens norra gräns ingick i Limes över 166 km längs Donau. Från Raetien gick vägen Via Claudia Augusta mot Rom över . (sv)
- 雷蒂亚（拉丁語：Raetia，或作Rhaetia）是罗马帝国建于公元15年的行省，名字来源于（Raeti）。其土地相当于今瑞士东、中部（包括莱茵河上游和博登湖），巴伐利亚南部，上施瓦本，福拉尔贝格州，蒂罗尔大部及一部分伦巴第。具体地来说它包括阿尔卑斯山北麓黑林山东南部、多瑙河和因河流域，向南它的范围达到提契诺-韦尔巴诺山、格勞賓登和北蒂罗尔的部分地区以及埃伊薩克河的上游河谷。有一段时间它的北界一直延续到多瑙河北岸以外施瓦本格明德的。前16年，罗马帝国出兵入侵阿尔卑斯山东部和多瑙河上游地区，数十年后建立了雷蒂亚和诺里库姆两个行省。南方即意大利本土，东南为诺里库姆，西为上日耳曼尼亚。4世纪里雷蒂亚行省被分为（南和东南部）和两个行省（北和西北部）。雷蒂亚的省会很可能一开始在肯普滕，后来迁移到庫爾和奥格斯堡。 实际上雷蒂亚的范围与原来雷蒂亚人的居住地不完全符合。3世纪里在雷蒂亚的西北部日耳曼人中的阿勒曼尼部落逐渐形成。6世纪里它受东哥特人统治，与此同时在它的东部有更多阿勒曼尼人渗入，他们逐渐演化成巴伐利亚人部落。 (zh)
- Rècia (Rhaetia, Ῥαιτία, també Raetia) fou una província romana al nord-oest de la península Itàlica. Rep el seu nom dels rètics, els habitants nadius de la regió alpina. Afrontava al nord amb Vindelícia; a l'oest amb Helvècia; al sud amb els Alps que la separaven d'Itàlia; i a l'est amb Venètia i el Nòric. Abraçava els moderns Grisons, Tirol i el nord de Llombardia. (ca)
- Η Ραιτία (λατινικά: Rætia ή Rhætia) ήταν επαρχία της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας, η οποία πήρε το όνομά της από τους . Συνόρευε στα δυτικά με τη χώρα των , στα ανατολικά με το , στα βόρεια με την , στα νοτιοδυτικά με τη Ναρβωνική Γαλατία και στα νότια με τη , μια περιοχή της Ρωμαϊκής Ιταλίας. Πρωτεύουσα της επαρχίας ήταν η Αυγούστα Ουινδελικών, το σημερινό Άουγκσμπουργκ στη νότια Γερμανία. (el)
- Raetia (Raetio) estis romia provinco kiu estis en la Alpoj, norde de Italio, sude de la rivero Danubo kaj okcidente de Noricum. La provinco ne estis komerce grava, sed strategie grava: ĝi estis en la mezo de la reto de vojoj, kiuj kunigis la okcidentan kaj orientan limon de la imperio. Ĝia teritorio kovris la nunan orientan Svislandon, okcidentan Aŭstrion, Liĥtenŝtejnon kaj parte de suda Bavario. La plej notinda urbo de Raetia estis Augusta Vindelicorum. La urbo nuntempe troviĝas en Germanio kaj nomiĝas germane Augsburg (Esperante Aŭgsburgo). (eo)
- Raetia (auch Rätien oder Rhätia) war eine römische Provinz, benannt nach den Rätern.Sie umfasste das nördliche Alpenvorland zwischen südöstlichem Schwarzwald, Donau und Inn und reichte im Süden von den Tessiner Alpen („Lepontinische Alpen“) über Graubünden und einen Teil Nordtirols zu einem oberen Teil des Eisacktals. Zeitweise reichte sie bis etwa Schwäbisch Gmünd zum rätischen Limes nordwestlich über die obere Donau hinaus. Die römische Provinz wurde Jahrzehnte nach der militärischen Eroberung im ersten Jahrhundert n. Chr. eingerichtet und im vierten in die südliche/südöstliche Raetia prima (Churrätien) und die nördliche/nordwestliche Raetia secunda unterteilt. Deren Hauptstädte waren zunächst mit hoher Wahrscheinlichkeit Cambodunum (Kempten (Allgäu)), später Curia Raetorum (Chur) und Au (de)
- Rhetia (Latinez: Rætia edo Rhætia) Europako erdialdeko antzinako lurraldea izan zen, Alpe mendien erdialdean, egungo Grisoien kantonamenduaren, Tirolen eta Lonbardiaren artean. Herri zeltak bizi ziren Tiberiok eta Drusok konkistatu zutenean (K.a. 15). Tridentum (Trento), Castra Regina (Regensburg) eta Castra Batava (Passau) ziren lurralde hartan erromatarrek gotortu zituzten hiri nagusiak. Behe Inperioan, ordea, bi probintziatan banatu zen Rhetia: Raetia Prima (hiriburua, Chur) eta Raetia Secunda (hiriburua, Augsburgo). Barbaroek bipildu zuten lurraldea V. mendean. Teodoriko Handia hil zenean, bavariarren mende geratu zen Rhetia, eta handik aurrera zabaldu zen lurralde haietako germaniartzea, Tirol aldean, bereziki. Lurralde horretan zabaldu ziren hizkuntza erretorromanikoak, latinaren ond (eu)
- Recia (en latín Rætia o Rhætia) fue una provincia romana. Su extensión iba desde el lago de Constanza hasta el río Eno y fue dividida en dos partes desde el siglo IV: Rætia prima (parte del sur) y Rætia secunda (parte del norte). Su capital era Augusta Vindelicorum, la actual Augsburgo. En toda la mitad oriental de Recia se han encontrado inscripciones epigráficas en idioma rético, que aparentemente es una lengua no indoeuropea de la familia tirsénica. (es)
- Raetia (/ˈriːʃə/ atau /ˈriːʃiə/, Latin: , juga dieja Rhaetia) adalah sebuah provinsi Kekaisaran Romawi yang dinamai dari orang-orang Rhaetia ( atau Rhaeti). Wilayah ini berbatasan dengan Helvetii dan Gallia Transalpina di barat, Norikum di timur, di utara, dan di selatan. Wilayah Raetia mencakup wilayah Swiss timur dan tengah modern (termasuk dan Danau Konstanz), Bayern selatan dan di Jerman, Vorarlberg dan sebagian besar negara bagian Tirol di Austria, dan sebagian wilayah Lombardia di Italia. Belakangan Vindelicia (kini wilayah Württemberg dan Bayern barat daya) menjadi bagian dari Raetia. Pada masa Kaisar Augustus dan Tiberius, perbatasan utara Raetia terletak di Sungai Donau. Belakangan menjadi perbatasan utara provinsi ini. Raetia terhubung dengan Italia karena dan Via Claudia A (in)
- Raetia (/ˈriːʃ(i)ə/ REE-sh(ee-)ə; Latin: [ˈrae̯tɪ.a]; also spelled Rhaetia) was a province of the Roman Empire, named after the Rhaetian people. It bordered on the west with the country of the Helvetii, on the east with Noricum, on the north with Vindelicia, on the south-west with Transalpine Gaul and on the south with Venetia et Histria, a region of Roman Italy. The capital of the province was Augusta Vindelicorum, present-day Augsburg in southern Germany. (en)
- La Rhétie, aussi appelée Rhétie-Vindélicie, était une province de l'Empire romain, habitée dans le Tyrol par les Rhètes et en Bavière par les Vindéliciens ; elle correspond de nos jours aux cantons actuels des Grisons et du Valais, au Tyrol, au Sud de la Bavière, à l'Est du Wurtemberg et au Nord de la Lombardie (Valteline). Conquise en 15 av. J.-C. par Drusus et Tibère, la province impériale de Rhétie est divisée au IVe siècle entre la Rhétie I (capitale Coire) et la Rhétie II (capitale Augusta Vindelicorum). Excentrée et peu développée économiquement, la Rhétie est une proie facile pour les Alamans qui occupent le territoire avant d'envahir la rive gauche du Rhin pour y créer leur propre royaume. Au Ve siècle, elle est envahie par les Alains et les Vandales avant d'être prise par Théodori (fr)
- Recja (łac. Raetia lub Rhaetia) – dawna prowincja rzymska utworzona po podboju Retów, obejmująca obecne tereny wschodniej Szwajcarii, Liechtensteinu, zachodniej Austrii (kraje Vorarlberg i Tyrol) oraz południowych Niemiec (część krajów Bawaria i Badenia-Wirtembergia). Głównymi miastami prowincji były Augusta Vindelicorum (dzisiejszy Augsburg) oraz Castra Regina (Ratyzbona). Potomkami dawnych mieszkańców Recji są Retoromanie, niewielka mniejszość narodowa w północnych Włoszech i Szwajcarii posługująca się wywodzącym z łaciny językiem retoromańskim. (pl)
- Récia (Raetia ou Rhaetia, em latim) era uma antiga região do Império Romano, chamada assim por causa de seus habitantes originais, os récios (raeti). Ela fazia fronteira a oeste com país dos helvécios, a leste com a Nórica, ao norte com a , a sudoeste com a Gália Transalpina e ao sul com a . Seu território abrangia distritos onde hoje se encontram as áreas centrais e orientais da Suíça (a região do alto Reno e o lago de Constança), a parte sul de e o alto Danúbio, Vorarlberg, a maior parte do Tirol e uma parte da Lombardia. A borda norte da Récia era parte do , se estendendo por 166 km ao longo do rio Danúbio. A Récia era ligada à Itália através da Via Cláudia Augusta, que atravessava os Alpes pelo passo de Récia. (pt)
- Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії. Реція була обмежена зі сходу Нориком і землею венетів, з півдня — Транспаданською Галлією, із заходу — Гельвецією, з півночі — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії. (uk)
|
.svg?width=300)
.svg){kind=link}