| dbo:abstract
|
- Imperi Carolingi és un terme historiogràfic utilitzat per referir-se a un període de la història europea derivat de la política dels reis francs, Pipí i Carlemany, que va suposar un intent de recuperació en els àmbits polític, religiós i cultural de l'època medieval a Europa occidental, i és un fet rellevant i important la coronació de Carlemany com a emperador a Roma com a signe de restauració de facto de l'Imperi Romà d'Occident (segons la doctrina de la translatio imperii). Després de la seva dissolució, el 843, seria succeït un segle després pel Sacre Imperi Romanogermànic, amb la mateixa orientació. (ca)
- اتصفت الإمبراطورية الكارولنجية (800-888) بكونها إمبراطورية ضخمة تحت هيمنة الفرنجة تمركزت في غرب ووسط أوروبا في أوائل العصور الوسطى. حكمتها سلالة الملوك الكارولينجيين، باعتبارهم ملوك الفرنجة منذ العام 751 وملوك اللومبارديين في إيطاليا ابتداءً من العام 774. في العام 800، توّج البابا ليون الثالث شارلمان ملك الفرنجة إمبراطورًا في روما سعيًا منه لنقل مركز الإمبراطورية الرومانية من الشرق إلى الغرب. مثّلت الإمبراطورية الكارولنجية المرحلةَ الأولى من تاريخ الإمبراطورية الرومانية المقدسة التي دامت حتى العام 1806. بعد اندلاع الحرب الأهلية (840-843) إثر وفاة الإمبراطور لويس الأول، قُسّمت الإمبراطورية إلى ممالك مستقلة، رغم وجود ملك واحد بوصفه إمبراطورًا معترفًا به، إنما لم يتمتع بالكثير من الصلاحيات خارج مملكته الخاصة. تواصل الاعتراف بوحدة الإمبراطورية والحق الوراثي لسلالة الكارولينجيين. في العام 884، وحّد تشارلز البدين جميعَ الممالك الكارولنجية لآخر مرة، ولكنه توفي في العام 888 وتجزّأت الإمبراطورية من فورها. نظرًا لكون الذَكر الشرعي الوحيد الباقي من السلالة الحاكمة ما يزال طفلًا، انتخب النبلاء ملوكًا إقليميين من خارج إطار الأسرة الحاكمة أو كما فعلت المملكة الشرقية، نصّبت ابنًا غير شرعي يحمل لقب الكارولينجي. ودام حُكم سلالة الابن غير الشرعي في الشرق حتى العام 911، في حين استُعيدت في المملكة الغربية سلالة كارولينجيان الشرعية في العام 898 وحكمت حتى العام 987 مع مرور فترة انقطاع بين الأعوام 922 و936. بلغت رُقعة اتساع الإمبراطورية لدى نشأتها 1,112,000 كيلومتر مربع تقريبًا (أي ما يعادل 429,000 ميل مربع)، وبلغ عدد قاطنيها ما بين 10 و20 مليون نسمة. اعتُبرت أرض الفرنجة مركز الإمبراطورية، في الأرض الواقعة بين نهري لوار والراين، حيث وُجدت عاصمتها الرمزية آخن. في الجنوب امتدت الإمبراطورية عبر جبال البرانس وجاورتْ إمارة قرطبة، وبعد العام 824، أصبحتْ جارتُها مملكة نبرة؛ ومن الشمال حدّتها مملكة الدنمارك. في الغرب، كان لها حدود برية قصيرة مع دوقية بروتاني، والتي أصبحت فيما بعد كيانًا تابعًا؛ في الشرق كان للإمبراطورية حدود طويلة مع السلاف وآفار أوراسيا، الذين هُزموا في نهاية الأمر وضُمّت أراضيهم في الإمبراطورية. في جنوب إيطاليا، لقيت مطالب الكارولينجيين بالسلطة اعتراض البيزنطيين (الرومان الشرقيين) وما تبقى من مملكة لومبارديا في دوقية بينيفينتو. يُشار إلى أنّ مصطلح «الإمبراطورية الكارولنجية» هو اصطلاح حديثٌ لم يستخدمه معاصرو تلك الفترة. واعتُمدت اللاتينية لغةً للإجراءات الرسمية في الإمبراطورية. أُطلِقت عدة تسميات مختلفة على الإمبراطورية بأشكال مختلفة، مثل «كامل المملكة»، وذلك بخلاف الممالك الإقليمية، و«إمبراطورية الرومان والفرنجة»، و«الإمبراطورية الرومانية»، بل وتسمية «الإمبراطورية المسيحية». (ar)
- Karolínská říše je historické označení pro říši Karla Velikého, poslední fázi v historii raně středověké Franské říše (latinsky Regnum Francorum), známé též jako Říše Římanů a Franků (latinsky Romanorum sive Francorum imperium). Karolínská říše vznikla korunovací Karla Velikého na císaře v Římě roku 800. Za konec říše se považuje rok 843 – její rozdělení verdunskou smlouvou, rok 888 – úmrtí Karla III. Tlustého, posledního císaře z dynastie Karlovců, nebo rok 924 – úmrtí Berengara, posledního panovníka korunovaného na císaře před obnovením římské říše Otou Velikým roku 962. (cs)
- Η Αυτοκρατορία των Καρολιδών (ή και Καρολίγγεια Αυτοκρατορία) (800–888) ήταν μία μεγάλη αυτοκρατορία στη δυτική και κεντρική Ευρώπη κατά τις αρχές του Μεσαίωνα. Ήταν το τελικό στάδιο στην ιστορία του βασιλείου των Φράγκων του Πρώιμου Μεσαίωνα, το οποίο κυβερνούσε η Δυναστεία των Καρολιδών. Το μέγεθος της αυτοκρατορίας στο απόγειό της περίπου το 800, ήταν 1.112.000 χλμ2, με πληθυσμό μεταξύ 10 και 20 εκατομμυρίων. Με τη διάσπασή της το 843, αντιπροσωπεύει επίσης τα πρώτα στάδια της ιστορίας του Βασιλείου της Γαλλίας και του Βασιλείου της Γερμανίας, τα οποία κατά τον Ύστερο Μεσαίωνα θα αναδεικνυόταν ως οι ισχυρές μοναρχίες της ηπειρωτικής Ευρώπης, Η Γαλλία υπό τη Δυναστεία των Καπετιδών και η Αγία Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, και κατ’ επέκταση οι πρόδρομοι των σύγχρονων κρατών της Γαλλίας και Γερμανίας. Η αρχή της Καρολίγγειας εποχής σηματοδοτείται από τη στέψη του Καρλομάγνου, ή Κάρολος ο Μέγας, από τον Πάπα Λέοντα Γ΄ τα Χριστούγεννα του 800, και το τέλος της με το θάνατο του Κάρολου του Παχύ.Καθώς ο Καρλομάγνος και οι πρόγονοί του υπήρξαν ηγεμόνες του Φραγκικού βασιλείου παλιότερα (ο παππούς του Κάρολος Μαρτέλος ουσιαστικά είχε ιδρύσει την αυτοκρατορία κατά τη διάρκεια της ζωής του, και ο πατέρας του, Πεπίνος ο Βραχύς ήταν ο πρώτος Βασιλιάς των Φράγκων), η στέψη δεν εγκαθίδρυε ουσιαστικά μια νέα αυτοκρατορία "Φραγκικά Βασίλεια" ή "Φραγκικό Στέμμα" για να αναφερθούν στην περιοχές της σημερινής Γαλλίας και Γερμανίας μεταξύ του 5ου και 9ου αιώνα. (el)
- La Karolida Imperio estas historiografia termino uzata por aludi al Franka Imperio kiu konsistis en dominado de la karolida dinastio de la 8-a jarcento al la 9-a jarcento en Okcidenta Eŭropo. Tiu periodo de la eŭropa historio derivas de la politiko de la reĝoj frankaj, Pipino la pli juna kaj Karolo la Granda, kiu okazigis klopodon rekuperi en la politika, religia kaj kultura medioj de la mezepoka epoko. La kronigo de Karolo la Granda kiel imperiestro en Romo estis grava fakto kiel signo de fakta restaŭro de la Okcident-Romia Imperio (en latina: Imperium Romanorum Occidentalium). Post ties partigo fare de la Traktato de Verdun en 843, ĝi estos sukcedita post unu jarcento de la Regno de Francio en sia okcidenta parto, kaj de la Sankta Romia Imperio oriente. (eo)
- The Carolingian Empire (800–888) was a large Frankish-dominated empire in western and central Europe during the Early Middle Ages. It was ruled by the Carolingian dynasty, which had ruled as kings of the Franks since 751 and as kings of the Lombards in Italy from 774. In 800, the Frankish king Charlemagne was crowned emperor in Rome by Pope Leo III in an effort to transfer the Roman Empire from Byzantine Empire to Europe. The Carolingian Empire is considered the first phase in the history of the Holy Roman Empire. After a civil war (840–843) following the death of Emperor Louis the Pious, the empire was divided into autonomous kingdoms, with one king still recognised as emperor, but with little authority outside his own kingdom. The unity of the empire and the hereditary right of the Carolingians continued to be acknowledged. In 884, Charles the Fat reunited all the Carolingian kingdoms for the last time, but he died in 888 and the empire immediately split up. With the only remaining legitimate male of the dynasty a child, the nobility elected regional kings from outside the dynasty or, in the case of the eastern kingdom, an illegitimate Carolingian. The illegitimate line continued to rule in the east until 911, while in the western kingdom the legitimate Carolingian dynasty was restored in 898 and ruled until 987 with an interruption from 922 to 936. The size of the empire at its inception was around 1,112,000 square kilometres (429,000 sq mi), with a population of between 10 and 20 million people. Its heartland was Francia, the land between the Loire and the Rhine, where the realm's primary royal residence, Aachen, was located. In the south it crossed the Pyrenees and bordered the Emirate of Córdoba and, after 824, the Kingdom of Pamplona; to the north it bordered the kingdom of the Danes; to the west it had a short land border with Brittany, which was later reduced to a tributary; and to the east it had a long border with the Slavs and the Avars, who were eventually defeated and their land incorporated into the empire. In southern Italy, the Carolingians' claims to authority were disputed by the Byzantines (Greek) and the vestiges of the Lombard kingdom in the Principality of Benevento. In its day, it was known by various Latin names; the term "Carolingian Empire" arose later. (en)
- Inperio Karolingioa edo Karlomagnoren Inperioa Karlos Handia errege frankoak 800ean sortutako inperioa izan zen, Aita Santuak enperadore izendatutakoan. Egungo Frantzia, mendebaldeko Alemania eta Italia mendean edukita, Antzinako Erromak galdutako maila politikoa, erlijiosoa eta kulturala berreskuratzeko saioa izan zen, Germaniako Erromatar Inperio Santuaren aurrekari. (eu)
- L'Empire carolingien est le résultat de l'expansion territoriale du royaume franc sous l'influence de la dynastie carolingienne pendant le haut Moyen Âge. Il s'étend de l'Europe occidentale à l'Europe centrale. Amorçé par Pépin le Bref, premier souverain de cette deuxième dynastie des rois de France (la première étant celle des Mérovingiens), elle doit cependant son nom à son fils, Carolus Magnus ou Charlemagne, couronné empereur par le pape Léon III en 800. Cet Empire franc sera partagé entre les petits-fils de Charlemagne, à la suite de la mort de son fils, le roi Louis Ier, dit le Débonnaire, ou Louis le Pieux, et donnera naissance à l'ouest à la Francie occidentale, à l'est à la Francie orientale, et à la Francie médiane au centre et au sud. Objet d'un siècle de luttes entre les Francies occidentale et orientale, la Francie médiane finira démembrée, sa moitié nord, la Lotharingie, se rattachant à la Francie orientale, qui deviendra au prochain changement dynastique le Saint-Empire romain germanique, et sa moitié sud ressuscitant le royaume d'Italie. L'Empire carolingien prend fin en 924et_al.''_2001''s.v.''Empire_5-0" class="reference"> avec la mort par assassinat, le 7 avril, de l'empereur Bérenger Ier de Frioul, petit-fils de Louis le Pieux. Le titre impérial restera vacant jusqu'en 962, où le couronnement, le 2 février, d'Otton Ier par le pape Jean XIIet_al.''_2001''s.v.''Empire_5-1" class="reference"> donnera naissance au Saint-Empire romain germanique. (fr)
- El Imperio carolingio es un término historiográfico utilizado para referirse al Reino franco de la dinastía carolingia desde la coronación imperial de Carlomagno en el año 800 hasta la división de sus territorios en el Tratado de Verdún del 843. Este período de la historia europea deriva de la política de los reyes francos, Pipino el Breve y Carlomagno, que supuso un intento de recuperación de la cultura clásica en los ámbitos políticos, culturales y religiosos de la época medieval. La coronación de Carlomagno como emperador en Roma fue un hecho relevante e importante como símbolo de restauración de facto del Imperio romano de Occidente, que en realidad sirvió para legitimar el poder de la etnia germánica que había invadido el territorio que antiguamente correspondía a los romanos. Tras su partición por el Tratado de Verdún en 843, sería sustituido un siglo después por el Reino de Francia en su parte oeste, y por el Sacro Imperio Romano Germánico en el este. En su apogeo, el imperio tenía una población de diez a veinte millones de personas y una extensión de 1 112 000 km². (es)
- Is téarma staireagrafaíoch é Impireacht na gCairlínseach (800-888) a d'úsáidtí chun tagairt a dhéanamh ar réimse na bhFranc faoi ríshliocht na gCairlínseach sa Mheán-Aois Luath. Feictear ar an ríshliocht seo mar bhunaitheoirí na Fraince agus na Gearmáine, agus gur thosaigh an tréimhse le linn insealbhaithe Charlemagne, nó Séarlas Mór , agus críochnaigh sé nuair a bhfuair Séarlas Ramhar bás. De réir peirspictíocht an duine, is féidir an téarma seo a mheas mar an stair is déanaí de chuid nó luath-stair na Fraince agus na hImpireachta Naofa Rómhánacha. (ga)
- Kekaisaran Karoling (800–888) adalah sebuah kekaisaran besar di kawasan barat dan tengah wilayah Eropa pada permulaan Abad Pertengahan. Kekaisaran ini diperintah oleh raja-raja wangsa Karoling, yang sudah memerintah sebagai raja-raja orang Franka sejak 751 dan sebagai raja-raja orang Lombardia di Italia sejak 774. Pada 800, Raja Franka Karel Agung dinobatkan menjadi kaisar di Roma oleh Paus Leo III sebagai bagian dari upaya menghidupkan kembali Kekaisaran Romawi di barat selama masa kekosongan takhta Kekaisaran Romawi Timur. Seusai perang saudara (840–43) yang meletus sepeninggal Kaisar Ludwig Saleh, kekaisaran ini dipecah menjadi sejumlah kerajaan otonom. Salah satu raja tetap diakui sebagai kaisar, tetapi hanya memiliki sedikit kewenangan di luar wilayah kerajaannya sendiri. Persatuan kekaisaran dan hak waris wangsa Karoling masih terus dijunjung tinggi. Pada 884, mempersatukan kembali seluruh kerajaan untuk terakhir kalinya, tetapi ia mangkat pada 888 dan kekaisaran pun serta-merta kembali terpecah-belah. Karena satu-satunya ahli waris sah laki-laki dari wangsa Karoling yang tersisa kala itu adalah seorang kanak-kanak, maka para bangsawan memilih kaisar dari antara raja-raja regional yang tidak termasuk nasab Karoling atau, sebagaimana yang terjadi di Kerajaan Franka Timur, seorang keturunan wangsa Karoling yang terlahir di luar nikah. Garis keturunan Karoling dari anak luar nikah ini terus memerintah Kerajaan Franka Timur sampai 911, sementara di garis keturunan Karoling yang sah dikembalikan ke tampuk kekuasaan pada 898 dan memerintah sampai 987 walau sempat terjeda antara 922 sampai 936. Luas wilayah kekaisaran ini ketika baru terbentuk kira-kira 1.112.000 kilometer persegi (429.000 mil persegi), dengan populasi antara 10 sampai 20 juta jiwa. Kawasan selatan dari wilayah kekaisaran ini berbatasan dengan wilayah Emirat Kórdoba dan, sesudah 824, dengan wilayah Kerajaan Pamplona; kawasan utara berbatasan dengan wilayah kerajaan orang Dan; di kawasan barat terdapat garis sempadan darat yang tak seberapa panjang, memisahkan wilayah kekaisaran dari wilayah Bretagne, yang kelak ditundukkan menjadi wilayah pembayar upeti; dan di kawasan timur terdapat garis sempadan panjang, memisahkan wilayah kekaisaran dari negeri orang Slavia dan orang Avar, yang kelak ditaklukkan dan digabungkan dengan wilayah kekaisaran. Di Italia Selatan, klaim wangsa Karoling atas kewenangan memerintah dibantah oleh orang-orang Bizantium (Romawi Timur) dan sisa-sisa kawula Kerajaan Lombardia di Kepangeranan Benevento. Istilah "Kekaisaran Karoling" baru lazim pada zaman modern. Bahasa resmi pemerintahan kekaisaran ini adalah bahasa Latin. Kekaisaran ini pernah disebut dengan berbagai nama seperti universum regnum ("kerajaan semesta", berbeda dari kerajaan-kerajaan regional), Romanorum sive Francorum imperium ("kekaisaran orang Romawi maupun orang Franka"), Romanum imperium ("kekaisaran Romawi") atau bahkan imperium christianum ("kekaisaran Kristen"). (in)
- 카롤루스 제국은 중세 전기 동안 서유럽과 중부 유럽에 있었던 프랑크계 대제국이다. 751년 이래로 프랑크인의 왕으로, 774년부터는 랑고바르드인의 왕으로 군림했던 카롤링거 왕조 출신들이 다스렸다. 800년에, 프랑크족 왕 샤를마뉴가 로마 제국을 동방에서 서방으로 의 일환으로써 로마에서 교황 레오 3세를 통해 황제로 즉위하였다. 카롤링거 제국은 1806년까지 지속된 신성 로마 제국과, 프랑스 역사에 있어 최초의 형태로 여겨진다. 경건왕 루트비히 황제의 사망 이후 벌어진 내전 (840년–843년)이 끝난 뒤, 카롤링거 제국은 독립성을 띤 왕국들로 분열되었는데, 여전히 한 명의 왕이 황제로 인정되나 자신들의 왕국 밖으로 나가면 권한이 거의 없었다. 그럼에도 제국의 통일성과 카롤링거 출신들의 상속권에 대한 인정은 계속되었다. 884년에, 뚱보왕 샤를이 마지막으로 모든 카롤링거 왕국들을 하나로 통일시켜냈으나, 그는 888년에 사망하였고 제국은 즉시 분열됐다. 카롤링거 왕조의 유일한 적법한 남자가 아이인 가운데, 동부 지역의 경우에 귀족들은 카롤링거 왕조 밖 또는 카롤링거의 서출을 왕으로 선출시켰다. 서출계 혈통은 동부에서 911년까지 지배를 계속한 한편, 서부에서는 적출계 카롤링거가 898년에 다시 들어서서 922년부터 936년까지의 공백기를 빼면 987년까지 다스렸다. 시작 시기의 제국 크기는 대략 1,112,000 제곱킬로미터 (429,000 mi2)으로, 인구는 1,000만과 2,000만 사이었다. 제국의 중심부는 루아르강과 라인강 사이의 프랑키아로, 왕궁의 핵심 거처인 아헨이 위치해 있었다. 제국의 남쪽으로는 피레네산맥이 지나갔고 코르도바 토후국과 영토를 맞대고 있다 824년 이후로는 팜플로나 왕국과 영토를 마주했다. 북쪽으로는 데인족들의 왕국과, 서쪽으로는 얼마 안 있어 종속국이 된 브르타뉴와, 동쪽으로는 슬라브족과 과 경계를 이뤘는데, 아바르족 같은 경우 결국에 제국에 패하여 영토로 흡수되었다. 이탈리아 남부에 대한, 카롤링거 왕조의 영유권은 비잔틴인 (그리스인)과 의 랑고바르드 왕국계 잔존 세력들과 분쟁에 있었다. "카롤로스 제국" 혹은 "카롤링거 제국"이라는 용어는 현대에 만들어진 것으로 동시대에서는 사용되지 않았다. 제국 내 공용 언어는 라틴어였다. 제국의 이름은 universum regnum (지역 왕국들과 대조되는 "전[全] 왕국"), Romanorum sive Francorum imperium ("로마인들과 프랑크인들의 제국"), Romanum imperium ("로마 제국"), 또는 imperium christianum ("기독교 제국") 등 다양하게 일컬어졌다. (ko)
- カロリング帝国（カロリングていこく、ドイツ語: Karolingerreich、フランス語: Empire carolingien、英語: Carolingian Empire）は、中世前期の西ヨーロッパ・中央ヨーロッパの広大な範囲に存在した帝国を指す史学上の用語であり、により復活した「ローマ帝国」（西ローマ帝国）である。概ねカロリング家の勢力が拡大した8世紀後半からオットー1世の戴冠までの時代として用いられる。ただし、その指し示す範囲は明確には定まっておらず、始点としてピピン3世の即位や、終点としてベレンガーリオ1世の死去（924年）などが用いられる場合もあるが、本文の基本情報では「一般的な神聖ローマ帝国の始まり」つまり、オットーの戴冠を終点とする。 (ja)
- Het Karolingische Rijk was een rijk in Europa, genoemd naar Karel Martel. Het is ontstaan uit het Merovingische Rijk, waarvan de hofmeiers in de loop van de 8e eeuw de gezaghebbende leiders waren geworden. In 751 zette Pepijn III de Korte de laatste Merovingische koning aan de kant en liet zichzelf tot koning uitroepen. Zijn nageslacht zou lange tijd de Europese geschiedenis in belangrijke mate beheersen. De laatste Karolingische vorst stierf in 987. (nl)
- Imperium Karolińskie (także Imperium Frankijskie) (łac. Romanorum imperium) – we współczesnej historiografii określenie używane w odniesieniu do epoki hegemonii dynastii Karolingów w Europie Zachodniej. Termin Imperium Karolińskie jest współczesny, w czasach jego istnienia używano różnych określeń: universum regnum (królestwo uniwersalne), imperium christianum (cesarstwo chrześcijańskie), Romanorum sive Francorum imperium (Cesarstwo Rzymian i Franków), Romanum imperium (Cesarstwo Rzymian) Jako początek tej epoki, symbolicznie przyjmuje się 25 grudnia 800 roku kiedy papież Leon III koronował Karola I Wielkiego na Cesarza Rzymian. Wśród historyków trwają spory, od kiedy można mówić o Imperium Karolińskim, gdy ta dynastia dominowała w Europie już od czasów Karola Młota, a koronacja Karola Wielkiego w praktyce niewiele zmieniała. Także data końca tej epoki nie jest jednoznacznie uznana. Po śmierci Ludwika II Pobożnego w 840 roku nastąpił podział Królestwa Franków na Państwo środkowofrankijskie, Państwo zachodniofrankijskie i Państwo wschodniofrankijskie, mimo to tytuł cesarski pozostał utrzymany. Dopiero po śmierci Karola III Grubego w 887 roku jego następcą jako cesarza Rzymian został Gwido III ze Spoleto, który nie pochodził z dynastii Karolingów. (pl)
- L'Impero carolingio fu l'impero retto da Carlo Magno e dai suoi discendenti, fondato con l'incoronazione di Carlo Magno a imperatore romano da parte di papa Leone III la notte di Natale dell'800. Questo è considerato la prima fase nella storia del Sacro Romano Impero. Alla morte di Carlo, l'Impero passò a suo figlio Ludovico il Pio, alla morte di quest'ultimo l'impero si divise con il trattato di Verdun tra i suoi tre figli: Lotario, Carlo II detto il Calvo e Ludovico II il Germanico. Il trattato di Verdun assegnò a Carlo II il regno di Francia, a Ludovico il Germanico l'area a est del fiume Reno e a Lotario la zona cerniera tra Francia e Germania detta Lotaringia. Questa frammentazione portò alla formazione di tre nuclei principali: il Regno dei Franchi Occidentali, il Regno dei Franchi Orientali e il Regno d'Italia (una definizione che designava un territorio dai confini non ben definiti, ancor oggi oggetto di discussione da parte di alcuni storici). L'estensione dell'impero al suo inizio era circa 1 112 000 km², con una popolazione tra i 10 e i 20 milioni di persone. (it)
- O Império Carolíngio (800 – 888) foi um império dos francófonos na Europa Ocidental e Central durante o início da Idade Média (século V – XV), governado pela dinastia Carolíngia, considerado os reis da tribo germânica dos Francos desde 751 e, reis dos Lombardos na Itália a partir de 774. O Império Carolíngio é considerado a primeira fase da história do Sacro Império Romano-Germânico, que durou até 1806, pois no ano de 800, o rei franco Carlos Magno (742 – 814) foi coroado imperador em Roma pelo Papa Leão III, em um esforço para transferir o Império Romano do oriente para o ocidente. Após uma guerra civil (840-843), depois da morte do Imperador Luís, o Piedoso, o Império foi dividido em reinos autônomos, com um rei ainda reconhecido como imperador, mas com pouca autoridade fora do seu próprio reino. A unidade do império e o direito hereditário dos carolíngios continuou a ser reconhecido. Em 884, Carlos, o Gordo reuniu todos os reinos carolíngios pela última vez, mas com sua morte em 888, o império foi novamente dividido. Como o único herdeiro legítimo da dinastia restante ainda era criança, a nobreza elegeu reis regionais de fora da dinastia ou, no caso da Frância Oriental, um carolíngio ilegítimo. A linha ilegítima continuou a governar no leste até 911, enquanto na Frância Ocidental a legítima dinastia Carolíngia foi restaurada em 898 e governou até 987, com uma interrupção de 922 para 936. A dimensão do império no seu início era de cerca de 1 112 000 km² com uma população entre 10 e 20 milhões de habitantes. O seu coração era Frância, a terra entre o Loire e o Reno, onde se situava a sua capital simbólica, Aachen. No sul, o império atravessava os Pirenéus e fez fronteira com o Emirado de Córdova e, após 824, com o Reino de Pamplona; a norte, fez fronteira com o reino dos dinamarqueses; a oeste, tinha uma curta fronteira terrestre com a Bretanha, que mais tarde foi reduzida a um afluente; a leste, tinha uma longa fronteira com os eslavos e os ávaros, que acabaram por ser derrotados e as suas terras incorporadas no império. No sul, na Itália, as pretensões dos carolíngios à autoridade foram contestadas pelos bizantinos (romanos orientais) e pelos vestígios do reino lombardo no Ducado de Benevento. O termo "Império Carolíngio" é uma convenção moderna e não foi utilizado pelos seus contemporâneos. A língua dos atos oficiais no império era o latim. O império era chamado de universum regnum ("todo o reino", em oposição aos reinos regionais), Romanorum sive Francorum imperium ("Império dos Romanos e Francos"), Romanum imperium ("Império Romano"), ou mesmo imperium christianum ("Império Cristão"). (pt)
- Каролингская империя (фр. L’Empire carolingien), также называемое Франкская империя, империя Карла Великого — европейское государство, существовавшее в IX веке. В его состав входили территории современных Франции, Германии и Италии, а также ряда других государств Европы. Официально государство называлось «Империя Запада» фр. Empire d’Occident, однако в историографии его называют Франкская или Каролингская империя. Правители империи носили обычно титул «император Римлян» (лат. imperator Romanorum) или «император Римской империи» (лат. imperator Romanum gubernans imperium), позиционируя себя наследниками Западной Римской империи. Столицей был Ахен. Империя возникла 25 декабря 800 года, когда король Франкского государства Карл Великий был коронован папой Львом III в Риме императорской короной. В 840—843 годах империя фактически распалась на 3 королевства — Западно-Франкское, Восточно-Франкское и Срединное, правитель которого сохранил императорский титул. Срединное королевство в свою очередь в 855 году распалось на 3 части — Италию, Лотарингию и Прованс. В 884 году Карлу III Толстому удалось на время восстановить единую Каролингскую империю, но объединение оказалось недолговечным, и уже в конце 887 года Карл был смещён, а империя окончательно распалась на несколько королевств. Хотя короли Италии несколько раз принимали императорский титул, но властью над всей территорией бывшей империи они не обладали. Последний император, Беренгар I, умер в 924 году. Преемниками Каролингской империи считали себя императоры Священной Римской империи, основанной в 962 году германским королём Оттоном I Великим. (ru)
- Каролінзька імперія (фр. L’Empire carolingien) — європейська держава, що існувала в IX столітті. До її складу входили території Франції, Німеччини та Італії, а також низки інших сучасних держав Європи. Офіційно держава називалася «Імперія Заходу» (фр. Empire d’Occident), проте в історіографії її називають Франкська або Каролінзька імперія. Правителі імперії носили зазвичай титул «імператор римлян» (лат. imperator Romanorum) або «імператор Римської імперії» (лат. imperator Romanum gubernans imperium), позиціонуючи себе спадкоємцями Західної Римської імперії. Столицею був Ахен. Імперія виникла 25 грудня 800 року, коли король Франкської держави Карл Великий був коронований Папою Левом III в Римі імператорською короною. У 840—843 роках імперія фактично розпалася на 3 королівства — Західне Франкське, Східне Франкське і Серединне, правитель якого зберіг імператорський титул. Серединне королівство в свою чергу в 855 році розпалася на 3 частини — Італію, Лотарингію і Прованс. У 884 році Карлу III Товстому вдалося на деякий час відновити єдину каролінгзьку імперію, але об'єднання виявилася недовговічним, і вже в кінці 887 року Карл був зміщений, а імперія остаточно розпалася на кілька королівств. Хоча королі Італії кілька разів брали імператорський титул, але владу над всією територією колишньої імперії вони не мали. Останній імператор, Беренгар I, помер в 924 році. Наступниками Каролінзької імперії вважали себе імператори Священної Римської імперії, заснованої в 962 році німецьким королем Оттоном I Великим. (uk)
- 加洛林帝国 （公元800–888年） 是中世纪早期欧洲西部和中部的帝国。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Imperi Carolingi és un terme historiogràfic utilitzat per referir-se a un període de la història europea derivat de la política dels reis francs, Pipí i Carlemany, que va suposar un intent de recuperació en els àmbits polític, religiós i cultural de l'època medieval a Europa occidental, i és un fet rellevant i important la coronació de Carlemany com a emperador a Roma com a signe de restauració de facto de l'Imperi Romà d'Occident (segons la doctrina de la translatio imperii). Després de la seva dissolució, el 843, seria succeït un segle després pel Sacre Imperi Romanogermànic, amb la mateixa orientació. (ca)
- Karolínská říše je historické označení pro říši Karla Velikého, poslední fázi v historii raně středověké Franské říše (latinsky Regnum Francorum), známé též jako Říše Římanů a Franků (latinsky Romanorum sive Francorum imperium). Karolínská říše vznikla korunovací Karla Velikého na císaře v Římě roku 800. Za konec říše se považuje rok 843 – její rozdělení verdunskou smlouvou, rok 888 – úmrtí Karla III. Tlustého, posledního císaře z dynastie Karlovců, nebo rok 924 – úmrtí Berengara, posledního panovníka korunovaného na císaře před obnovením římské říše Otou Velikým roku 962. (cs)
- La Karolida Imperio estas historiografia termino uzata por aludi al Franka Imperio kiu konsistis en dominado de la karolida dinastio de la 8-a jarcento al la 9-a jarcento en Okcidenta Eŭropo. Tiu periodo de la eŭropa historio derivas de la politiko de la reĝoj frankaj, Pipino la pli juna kaj Karolo la Granda, kiu okazigis klopodon rekuperi en la politika, religia kaj kultura medioj de la mezepoka epoko. La kronigo de Karolo la Granda kiel imperiestro en Romo estis grava fakto kiel signo de fakta restaŭro de la Okcident-Romia Imperio (en latina: Imperium Romanorum Occidentalium). Post ties partigo fare de la Traktato de Verdun en 843, ĝi estos sukcedita post unu jarcento de la Regno de Francio en sia okcidenta parto, kaj de la Sankta Romia Imperio oriente. (eo)
- Inperio Karolingioa edo Karlomagnoren Inperioa Karlos Handia errege frankoak 800ean sortutako inperioa izan zen, Aita Santuak enperadore izendatutakoan. Egungo Frantzia, mendebaldeko Alemania eta Italia mendean edukita, Antzinako Erromak galdutako maila politikoa, erlijiosoa eta kulturala berreskuratzeko saioa izan zen, Germaniako Erromatar Inperio Santuaren aurrekari. (eu)
- Is téarma staireagrafaíoch é Impireacht na gCairlínseach (800-888) a d'úsáidtí chun tagairt a dhéanamh ar réimse na bhFranc faoi ríshliocht na gCairlínseach sa Mheán-Aois Luath. Feictear ar an ríshliocht seo mar bhunaitheoirí na Fraince agus na Gearmáine, agus gur thosaigh an tréimhse le linn insealbhaithe Charlemagne, nó Séarlas Mór , agus críochnaigh sé nuair a bhfuair Séarlas Ramhar bás. De réir peirspictíocht an duine, is féidir an téarma seo a mheas mar an stair is déanaí de chuid nó luath-stair na Fraince agus na hImpireachta Naofa Rómhánacha. (ga)
- カロリング帝国（カロリングていこく、ドイツ語: Karolingerreich、フランス語: Empire carolingien、英語: Carolingian Empire）は、中世前期の西ヨーロッパ・中央ヨーロッパの広大な範囲に存在した帝国を指す史学上の用語であり、により復活した「ローマ帝国」（西ローマ帝国）である。概ねカロリング家の勢力が拡大した8世紀後半からオットー1世の戴冠までの時代として用いられる。ただし、その指し示す範囲は明確には定まっておらず、始点としてピピン3世の即位や、終点としてベレンガーリオ1世の死去（924年）などが用いられる場合もあるが、本文の基本情報では「一般的な神聖ローマ帝国の始まり」つまり、オットーの戴冠を終点とする。 (ja)
- Het Karolingische Rijk was een rijk in Europa, genoemd naar Karel Martel. Het is ontstaan uit het Merovingische Rijk, waarvan de hofmeiers in de loop van de 8e eeuw de gezaghebbende leiders waren geworden. In 751 zette Pepijn III de Korte de laatste Merovingische koning aan de kant en liet zichzelf tot koning uitroepen. Zijn nageslacht zou lange tijd de Europese geschiedenis in belangrijke mate beheersen. De laatste Karolingische vorst stierf in 987. (nl)
- 加洛林帝国 （公元800–888年） 是中世纪早期欧洲西部和中部的帝国。 (zh)
- اتصفت الإمبراطورية الكارولنجية (800-888) بكونها إمبراطورية ضخمة تحت هيمنة الفرنجة تمركزت في غرب ووسط أوروبا في أوائل العصور الوسطى. حكمتها سلالة الملوك الكارولينجيين، باعتبارهم ملوك الفرنجة منذ العام 751 وملوك اللومبارديين في إيطاليا ابتداءً من العام 774. في العام 800، توّج البابا ليون الثالث شارلمان ملك الفرنجة إمبراطورًا في روما سعيًا منه لنقل مركز الإمبراطورية الرومانية من الشرق إلى الغرب. مثّلت الإمبراطورية الكارولنجية المرحلةَ الأولى من تاريخ الإمبراطورية الرومانية المقدسة التي دامت حتى العام 1806. (ar)
- Η Αυτοκρατορία των Καρολιδών (ή και Καρολίγγεια Αυτοκρατορία) (800–888) ήταν μία μεγάλη αυτοκρατορία στη δυτική και κεντρική Ευρώπη κατά τις αρχές του Μεσαίωνα. Ήταν το τελικό στάδιο στην ιστορία του βασιλείου των Φράγκων του Πρώιμου Μεσαίωνα, το οποίο κυβερνούσε η Δυναστεία των Καρολιδών. Το μέγεθος της αυτοκρατορίας στο απόγειό της περίπου το 800, ήταν 1.112.000 χλμ2, με πληθυσμό μεταξύ 10 και 20 εκατομμυρίων. (el)
- The Carolingian Empire (800–888) was a large Frankish-dominated empire in western and central Europe during the Early Middle Ages. It was ruled by the Carolingian dynasty, which had ruled as kings of the Franks since 751 and as kings of the Lombards in Italy from 774. In 800, the Frankish king Charlemagne was crowned emperor in Rome by Pope Leo III in an effort to transfer the Roman Empire from Byzantine Empire to Europe. The Carolingian Empire is considered the first phase in the history of the Holy Roman Empire. (en)
- El Imperio carolingio es un término historiográfico utilizado para referirse al Reino franco de la dinastía carolingia desde la coronación imperial de Carlomagno en el año 800 hasta la división de sus territorios en el Tratado de Verdún del 843. Este período de la historia europea deriva de la política de los reyes francos, Pipino el Breve y Carlomagno, que supuso un intento de recuperación de la cultura clásica en los ámbitos políticos, culturales y religiosos de la época medieval. La coronación de Carlomagno como emperador en Roma fue un hecho relevante e importante como símbolo de restauración de facto del Imperio romano de Occidente, que en realidad sirvió para legitimar el poder de la etnia germánica que había invadido el territorio que antiguamente correspondía a los romanos. Tras s (es)
- L'Empire carolingien est le résultat de l'expansion territoriale du royaume franc sous l'influence de la dynastie carolingienne pendant le haut Moyen Âge. Il s'étend de l'Europe occidentale à l'Europe centrale. Amorçé par Pépin le Bref, premier souverain de cette deuxième dynastie des rois de France (la première étant celle des Mérovingiens), elle doit cependant son nom à son fils, Carolus Magnus ou Charlemagne, couronné empereur par le pape Léon III en 800. (fr)
- Kekaisaran Karoling (800–888) adalah sebuah kekaisaran besar di kawasan barat dan tengah wilayah Eropa pada permulaan Abad Pertengahan. Kekaisaran ini diperintah oleh raja-raja wangsa Karoling, yang sudah memerintah sebagai raja-raja orang Franka sejak 751 dan sebagai raja-raja orang Lombardia di Italia sejak 774. Pada 800, Raja Franka Karel Agung dinobatkan menjadi kaisar di Roma oleh Paus Leo III sebagai bagian dari upaya menghidupkan kembali Kekaisaran Romawi di barat selama masa kekosongan takhta Kekaisaran Romawi Timur. Seusai perang saudara (840–43) yang meletus sepeninggal Kaisar Ludwig Saleh, kekaisaran ini dipecah menjadi sejumlah kerajaan otonom. Salah satu raja tetap diakui sebagai kaisar, tetapi hanya memiliki sedikit kewenangan di luar wilayah kerajaannya sendiri. Persatuan ke (in)
- 카롤루스 제국은 중세 전기 동안 서유럽과 중부 유럽에 있었던 프랑크계 대제국이다. 751년 이래로 프랑크인의 왕으로, 774년부터는 랑고바르드인의 왕으로 군림했던 카롤링거 왕조 출신들이 다스렸다. 800년에, 프랑크족 왕 샤를마뉴가 로마 제국을 동방에서 서방으로 의 일환으로써 로마에서 교황 레오 3세를 통해 황제로 즉위하였다. 카롤링거 제국은 1806년까지 지속된 신성 로마 제국과, 프랑스 역사에 있어 최초의 형태로 여겨진다. "카롤로스 제국" 혹은 "카롤링거 제국"이라는 용어는 현대에 만들어진 것으로 동시대에서는 사용되지 않았다. 제국 내 공용 언어는 라틴어였다. 제국의 이름은 universum regnum (지역 왕국들과 대조되는 "전[全] 왕국"), Romanorum sive Francorum imperium ("로마인들과 프랑크인들의 제국"), Romanum imperium ("로마 제국"), 또는 imperium christianum ("기독교 제국") 등 다양하게 일컬어졌다. (ko)
- L'Impero carolingio fu l'impero retto da Carlo Magno e dai suoi discendenti, fondato con l'incoronazione di Carlo Magno a imperatore romano da parte di papa Leone III la notte di Natale dell'800. Questo è considerato la prima fase nella storia del Sacro Romano Impero. Alla morte di Carlo, l'Impero passò a suo figlio Ludovico il Pio, alla morte di quest'ultimo l'impero si divise con il trattato di Verdun tra i suoi tre figli: Lotario, Carlo II detto il Calvo e Ludovico II il Germanico. Il trattato di Verdun assegnò a Carlo II il regno di Francia, a Ludovico il Germanico l'area a est del fiume Reno e a Lotario la zona cerniera tra Francia e Germania detta Lotaringia. Questa frammentazione portò alla formazione di tre nuclei principali: il Regno dei Franchi Occidentali, il Regno dei Franchi O (it)
- Imperium Karolińskie (także Imperium Frankijskie) (łac. Romanorum imperium) – we współczesnej historiografii określenie używane w odniesieniu do epoki hegemonii dynastii Karolingów w Europie Zachodniej. Termin Imperium Karolińskie jest współczesny, w czasach jego istnienia używano różnych określeń: universum regnum (królestwo uniwersalne), imperium christianum (cesarstwo chrześcijańskie), Romanorum sive Francorum imperium (Cesarstwo Rzymian i Franków), Romanum imperium (Cesarstwo Rzymian) (pl)
- O Império Carolíngio (800 – 888) foi um império dos francófonos na Europa Ocidental e Central durante o início da Idade Média (século V – XV), governado pela dinastia Carolíngia, considerado os reis da tribo germânica dos Francos desde 751 e, reis dos Lombardos na Itália a partir de 774. O Império Carolíngio é considerado a primeira fase da história do Sacro Império Romano-Germânico, que durou até 1806, pois no ano de 800, o rei franco Carlos Magno (742 – 814) foi coroado imperador em Roma pelo Papa Leão III, em um esforço para transferir o Império Romano do oriente para o ocidente. (pt)
- Каролингская империя (фр. L’Empire carolingien), также называемое Франкская империя, империя Карла Великого — европейское государство, существовавшее в IX веке. В его состав входили территории современных Франции, Германии и Италии, а также ряда других государств Европы. Официально государство называлось «Империя Запада» фр. Empire d’Occident, однако в историографии его называют Франкская или Каролингская империя. Правители империи носили обычно титул «император Римлян» (лат. imperator Romanorum) или «император Римской империи» (лат. imperator Romanum gubernans imperium), позиционируя себя наследниками Западной Римской империи. Столицей был Ахен. (ru)
- Каролінзька імперія (фр. L’Empire carolingien) — європейська держава, що існувала в IX столітті. До її складу входили території Франції, Німеччини та Італії, а також низки інших сучасних держав Європи. Офіційно держава називалася «Імперія Заходу» (фр. Empire d’Occident), проте в історіографії її називають Франкська або Каролінзька імперія. Правителі імперії носили зазвичай титул «імператор римлян» (лат. imperator Romanorum) або «імператор Римської імперії» (лат. imperator Romanum gubernans imperium), позиціонуючи себе спадкоємцями Західної Римської імперії. Столицею був Ахен. (uk)
|
