An Entity of Type: Location, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Palestine (Arabic: فلسطين Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; Greek: Παλαιστίνη, Palaistinē; Latin: Palaestina; Hebrew: פלשתינה Palestina) is a geographic region in Western Asia usually considered to include Israel, the West Bank, the Gaza Strip, and in some definitions, parts of western Jordan. Since 1948, the region has been divided into Israel, the West Bank and the Gaza Strip. The State of Palestine, a de-jure sovereign country, is in an ongoing sovereignty dispute with Israel.

Property Value
dbo:abstract
  • الضفة الغربية وقطاع غزة (الأراضي الفلسطينية أو الأرض الفلسطينية المحتلة) أو (أراضي ال67) كما هو متعارف عليه مصطلحات تستخدم للإشارة للجزء من فلسطين التاريخية الذي احتلته إسرائيل عام 1967، وهو جزء لا تعترف الأمم المتحدة بشرعية السيادة الإسرائيلية عليه. تسيطر إسرائيل عمليا على الحدود وحركة البضائع والسكان من الفلسطينيين، وتسري قوانينها على المستوطنين في المستوطنات الإسرائيلية التي أنشأتها وعلى القدس الشرقية التي أعلنت ضمها رسميا، فيما تدير سلطة الحكم الذاتي الفلسطينية شؤون السكان الفلسطينيين منذ إنشائها عام 1994. (ar)
  • الانتداب البريطاني على فلسطين أو الاحتلال البريطاني لفلسطين هو كيان جيوسياسي سابق نشأ في منطقتي فلسطين و‌شرق الأردن عام 1920 واستمر لما يزيد عن عقدين ونصف (1920-1948)، وذلك ضمن الحدود التي قررتها بريطانيا وفرنسا بعد سقوط الدولة العثمانية إثر الحرب العالمية الأولى وبموجب معاهدة سيفر. في 11 سبتمبر 1922 أقرّت عصبة الأمم الانتداب رسميا، وذلك بإصدار صك يعهد بإدارة فلسطين لبريطانيا؛ وذلك بناء على اتفاق دول الحلفاء على تنفيذ تصريح ملكي بريطاني صدر عام 1917 والمعروف باسم وعد بلفور، وورد في أكثر من موضع في إعلان عصبة الأمم تأكيد على عدم الإتيان بعمل من شانه أن الإضرار بالحقوق المدنية والدينية للسكان الأصليين لفلسطين وصيانة حقوقهم عطفا على تشجيع التعاون مع الجمعية الصهيونية لتسهيل هجرة اليهود لفلسطين واكساب الجنسية الفلسطينية لأولئك المهاجرين، ضمانا لإنشاء وطن قومي يهودي لهم، بحسب نص القرار. عرّف القرار منطقة الانتداب على فلسطين شاملاً معها شرق الأردن، إلا أن المادة 25 منه سمحت بإرجاء أو توقف تطبيق النصوص عليها، وفعلا تم استثنائها من الانتداب في عام 1921 طبقا لمذكرة شرق الأردن، فتمتعت إمارة شرق الأردن بحكم ذاتي ولم تخضع لمبادئ الانتداب أو لوعد بلفور. استقلت إمارة شرق الأردن عن سلطة بريطانيا عام 1946 لتصبح المملكة الأردنية، وبالتالي استثنيت بحكم الواقع من حدود الانتداب على فلسطين، فبقي الانتداب على فلسطين بين نهر الأردن والمتوسط حتى نهاية الانتداب عام 1948، وتلك هي حدود فلسطين التي تقع فيها اليوم كل من دولة إسرائيل والضفة الغربية وقطاع غزة. كانت مدينة القدس عاصمة الانتداب حيث سكن الحاكم البريطاني ومؤسسات حكومة الانتداب. عند بداية فترة الانتداب أعلنت بريطانيا هدفا له تحقيق وعد بلفور، أي فتح الباب أمام اليهود الراغبين في الهجرة إلى فلسطين وإقامة «بيت وطني» يهودي فيها. أما في منتصف ثلاثينات القرن العشرين فغيرت بريطانيا سياستها وحاولت وقف توافد اليهود على فلسطين ومنع شراء الأراضي من قبل اليهود. (ar)
  • فلسطين (بالعبرية: פלשתינה أو פלסטין حسب السياق، باليونانية: Παλαιστίνη) هي المنطقة الجغرافية الواقعة جنوب شرق البحر المتوسط حتى وادي الأردن، وفي بعض التعاريف، يمتد التعريف ليشمل مناطق شرق نهر الأردن، تقع في غرب آسيا وتصل بشمالي أفريقيا بوقوعها وشبه جزيرة سيناء عند نقطة التقاء القارتين، مكونة الجزء الجنوبي الغربي من بلاد الشام المتصل بمصر؛ فكانت نقطة عبور وتقاطع للثقافات والتجارة والسياسة بالإضافة إلى مركزيتها في تاريخ الأديان، ولذلك لكثير من مدنها أهمية تاريخية أو دينية، وعلى رأسها القدس. تقوم على حدود المنطقة التاريخية اليوم عدّة كيانات سياسية متراكبة: دولة إسرائيل (التي اُقيمت في حرب 1948 بعد تهجير مئات الآف الفلسطينيين من وطنهم) والضفة الغربية وقطاع غزة التي احتلتها إسرائيل في حرب عام 1967. إلى جانب السيطرة العسكرية الإسرائيلية على عموم الضفة يخضع سكان مدن المناطق المحتلة لسلطة حكم ذاتي فلسطينية تدير الشؤون المدنية للسكان منذ عام 1994 بناء على اتفاقيات أوسلو، بالإضافة إلى خضوع قطاع غزة بالكامل للسلطة الوطنية الفلسطينية منذ انسحاب إسرائيل من قطاع غزة عام 2005. في عام 2007، أدى انقسام السلطة السياسية في مناطق الحكم الذاتي إلى نشوء سلطة في قطاع غزة وأخرى في مدن الضفة. يُقدر عدد السكان ضمن هذه الحدود ب 11.900.000 نسمة تقريباً، حيث أن جزءًا كبيرًا من سكان فلسطين التاريخية اليوم هم من الناطقين بالعربية (المسلمون والمسيحيون)، أما الجزء الآخر من سكانها فهم من الناطقين بالعبرية وأتباع الديانة اليهودية المهاجرين وأبناء شعوب أخرى، وتبلغ نسبتهم اليوم 49% بينما يشكل العرب 46%. عقب الحرب العالمية الأولى وتبعاتها من سقوط الدولة العثمانية التي كانت تسيطر على عموم بلاد الشام بما فيها فلسطين وعبر ومعاهدة سيفر ومؤتمر سان ريمو واتفاقية سايكس بيكو، رُسّمت حدود الانتداب البريطاني على فلسطين، فكانت الحدود تمتد بشكل طولي من الشمال إلى الجنوب على نحو أربع درجات عرض، حيث تمتد بيـن دائرتي عرض 29,30 و 33,15 شمالاً وبين خطي الطول 34.15 و35.40 شرقاً، بمساحة 26.990 كم2، بما في ذلك بحيرة طبريا ونصف البحر الميت. يحدها من الغرب البحر المتوسط بساحل طوله 224 كم، ومن الشرق سورية والأردن، ومن الشمال لبنان، ومن الجنوب مصر وخليج العقبة. وفلسطين مستطيلة الشكل طولها من الشمال إلى الجنوب 430 كم، أما عرضها ففي الشمال يراوح بين 51 - 70 كم، وفي الوسط 72 - 95 كم عند القدس، أما في الجنوب فإن العرض يتسع ليصل إلى 117 كم عند رفح وخان يونس حتى البحر الميت. وتمتلك المنطقة أرضاً متنوّعة جداً، وتقسم جغرافياً إلى أربع مناطق، وهي من الغرب إلى الشرق السهل الساحلي، والتلال، والجبال (جبال الجليل وجبال نابلس وجبال القدس وجبال الخليل) والأغوار (غور الأردن). في أقصى الجنوب هناك صحراء النقب. بين جبال نابلس وجبال الجليل يقع مرج بن عامر ويقطع جبل الكرمل، الذي يمتد من جبال نابلس شمالا غربا، السهل الساحلي. تتراوح الارتفاعات من 417 متراً تحت مستوى البحر في البحر الميت (وهي أخفض نقطة على سطح اليابسة في العالم) إلى 1204 متراً فوق مستوى البحر في قمة جبل الجرمق (جبل ميرون كما يسمى في إسرائيل). من ناحية سياسية، تعدّ فلسطين من أكثر مناطق العالم توترا أمنياً جرّاء ما تعدّه كثير من منظمات حقوق الإنسان الدولية انتهاكات إسرائيلية بحق المدنيين الفلسطينيين إلى جانب العمليات الاستيطانية التي تزيد من تأزم الوضع إضافةً إلى المعاملة العنصرية كجدار الفصل الإسرائيلي الذي أقامته في الضفة الغربية والذي اعتبره الكثيرون عنصريًا، كل هذه الأمور تسببت في خلق مناخ أمني سيء. منذ تأسيس السلطة الوطنية الفلسطينية عام 1993، فإن اسم فلسطين قد يستخدم دولياً ضمن بعض السياقات للإشارة أحياناً إلى الأراضي الواقعة تحت حكم السلطة الفلسطينية. أما لقب فلسطيني فيشير اليوم، وخاصة منذ 1948، إلى السكان العرب في جميع أنحاء المنطقة (بينما يفضل السكان اليهود عدم استخدام هذا اللقب إشارة إلى أنفسهم). (ar)
  • El Mandat Britànic de Palestina (anglès: Mandatory Palestine; àrab: فلسطين, Filasṭīn; hebreu: פָּלֶשְׂתִּינָה (א"י), Pālēśtīnā (EY)‎, on EY vol dir Eretz Israel, literalment ‘Terra d'Israel’) va ser una entitat geopolítica sota administració britànica, separada de la després de la Primera Guerra Mundial. L'administració civil britànica a Palestina va estar en funcionament entre el 1920 i el 1948. En el transcurs de la seva existència, el territori era conegut simplement com a Palestina, tot i que en els darrers anys han sorgit diversos noms i descripcions alternatives per definir la regió, com ara Mandat o Mandat de Palestina, Mandat britànic de Palestina o Palestina britànica. Durant la Primera Guerra Mundial (1914-18), un alçament àrab i la de l'Imperi Britànic, capitanejada pel general Edmund Allenby, van foragitar els turcs del Llevant, en el marc de la Campanya del Sinaí i Palestina. El Regne Unit s'havia mostrat d'acord, mitjançant la , en afavorir la independència dels àrabs si aquests es revoltaven contra els otomans, però tots dos bàndols van fer interpretacions diferents d'aquests acords, i al final el Regne Unit i França van dividir el territori segons els acords de Sykes-Picot, considerats com un acte de traïció per part dels àrabs. Per complicar encara més la situació, la declaració de Balfour de 1917 prometia el suport britànic a una «llar nacional» jueva a Palestina. Quan va acabar la guerra, els britànics i els francesos van establir una "" conjunta al què havia estat la Síria otomana. Els britànics, a més, van aconseguir legitimar el seu control sobre el territori a l'obtenir un mandat de la Societat de Nacions el juny de 1922. L'objectiu formal del sistema de mandats de la Societat de Nacions era administrar aquelles parts del difunt Imperi Otomà, els quals havien estat sota el seu control al Pròxim Orient des del segle XVI, «fins aquell moment en què siguin capaços de mantenir-se per si mateixos». L'administració civil del mandat es va formalitzar quan la Societat de Nacions va consentir, el 1923, la creació del Mandat britànic de Palestina, consistent en dues àrees administratives: la regió situada a l'oest del riu Jordà, coneguda com a Palestina i sota administració directe britànica fins al 1948; i el territori situat a l'est del Jordà, una regió semiautònoma coneguda com a Transjordània, dirigida per la família haiximita de Hijaz, i que va aconseguir la seva independència el 1946. Les tendències divergents sobre la naturalesa i els objectius del mandat ja es podien apreciar en les discussions sobre el nom de la nova entitat. Segons les minutes de la Novena Sessió de la Comissió Permanent sobre els Mandats de la Societat de Nacions: Durant el període del mandat britànic l'àrea va experimentar l'ascens de dos moviments nacionalistes importants, un entre els jueus i l'altre entre els àrabs. Els interessos nacionals en competició de les poblacions àrab i jueva de Palestina entre elles i contra les autoritats britàniques governants van provocar la Gran Revolta àrab de 1936-1939 i la , culminant en la Guerra Civil de 1947-48. Després de la Guerra Civil i de la conseqüent Guerra araboisraeliana de 1948, es va establir un acord d'alto el foc el 1949, que incloïa la partició de l'antic mandat de Palestina entre el nounat estat d'Israel, amb majoria jueva, l' de Cisjordània per part del regne de Jordània, i l'establiment del a la Franja de Gaza, sota protectorat d'Egipte. (ca)
  • El Mapai (en hebreu מפא"י) , acrònim de ( Mifléget Poalé Érets Yisrael , מפלגת פועלי ארץ ישראל ) en català: Partit dels Treballadors de la Terra d'Israel ) fou un partit polític sionista d'esquerres que va ser la força política predominant a Israel fins que l'any 1968 es va fusionar amb altres partits per a formar el Partit Laborista Israelià. (ca)
  • Els territoris palestins, també anomenats per metonímia Palestina, són una entitat preestatal situada a l'Orient Mitjà, entre la mar Mediterrània i el riu Jordà. No formen un estat amb sobirania plena i s'utilitza per descriure els territoris ocupats per Israel des del 1967, és a dir, Cisjordània (inclosa Jerusalem Est) i la Franja de Gaza. Des del 29 de novembre de 2012, l'Estat de Palestina és observador no membre de la ONU. No obstant això, els territoris definits com a zona C pels Acords d'Oslo, actualment el 60% de Cisjordània, segueixen sota ocupació israeliana i governats per l'Administració civil israeliana mentre que l'Autoritat Nacional Palestina (reconeguda com a govern legítim) només té ple control sobre les zones A, aproximadament el 18% de Cisjordània. Finalment, les zones B són controlades conjuntament, aproximadament el 20% del territori. Més recentment, s’ha utilitzat la terminologia oficial de les Nacions Unides (ONU), Territori Palestí Ocupat substituint altres termes des del 1999. La Unió Europea també ha adoptat aquest ús. El terme va ser utilitzat per l’ONU i altres organitzacions internacionals entre octubre de 1999 i desembre de 2012 per referir-se a zones controlades per l'Autoritat Nacional Palestina. La UE havia utilitzat un terme paral·lel: Territoris de l'Autoritat Palestina durant el mateix període. El Tribunal Internacional de Justícia (TIJ) es va referir a Cisjordània, inclosa Jerusalem Oriental, com a Territori Palestí Ocupat i aquest terme va ser utilitzat com a definició legal al TIJ en la sentència del juliol de 2004. (ca)
  • La Terra d'Israel (en hebreu: ארץ ישראל) (transliterat: Eretz Israel) és, segons la Bíblia, la regió que va prometre יהוה (Jehovà / Elohim / Déu) a la família d'Abraham, Isaac i Jacob. Ismael era el fill d'Abraham i d'Agar. Isaac era el fill d'Abraham i de Sara. Abraham va estar a punt de sacrificar al seu fill Isaac en el Mont Moriah. Jacob era el patriarca de les dotze Tribus d'Israel. Josep va ser venut com a esclau i portat al país d'Egipte (Misraim), anys després els seus germans varen anar a viure a Egipte, allà van ser esclavitzats pel Faraó. Quan els israelians van sortir del país d'Egipte, guiats pel profeta Moisès, varen rebre la Torà al Mont Sinaí, aleshores van estar vivint en el desert quaranta anys, fins que finalment van arribar al país de Canaan, Moisès va morir abans de poder entrar a la Terra Promesa. Després d'arribar al país de Canaan, sent guiats ara per Josuè, els israelites varen conquerir la ciutat de Jericó, anys després varen fundar el Regne d'Israel, i van construir un Temple, a Jerusalem. Cal no confondre l'antic regne bíblic amb el modern Estat d'Israel. La promesa feta a Abraham és vàlida no tan sols per al poble jueu, sinó també per als cristians (Gàlates 3:28). (ca)
  • Palestina (àrab: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn o Filisṭīn), oficialment declarat com l'estat de Palestina (àrab: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin), és un estat amb reconeixement limitat ubicat al Pròxim Orient, més concretament en el Llevant mediterrani, i que limita amb Israel, Jordània, Egipte i la ribera sud-oriental de la mar Mediterrània. Va ser proclamat a l'exili a l'Alger, el 15 de novembre del 1988, quan el Consell Nacional de l'Organització per a l'Alliberament de Palestina (OAP) va adoptar la declaració d'independència de Palestina de manera unilateral. En aquell temps, l'OAP no exercia control sobre cap territori, i era un govern en l'exili. Encara avui, part del territori reclamat es manté sota ocupació d'Israel. Reivindica els territoris palestins definits abans de la guerra de 1967, i ha designat Jerusalem Est com la seva capital. El 1994, d'acord amb els Acords d'Oslo entre la OAP i el , es va establir l'Autoritat Nacional Palestina com l'entitat administrativa transitòria. El 31 d'octubre del 2011, va ser admesa com a membre número 195 de la UNESCO, com a estat membre de ple dret. El 29 de novembre del 2012, l'Assemblea General de les Nacions Unides va adoptar la (projecte de resolució A/67/L. 28) en virtut de la qual va concedir a Palestina la condició d'«estat observador no membre» de l'organització, reafirmant a més el dret del poble palestí a un territori sota les fronteres definides abans de la Guerra del 1967. Aquesta resolució no implica encara l'admissió de Palestina com a membre ple dret de l'organització, ja que per a això es necessitaria l'aprovació del Consell de Seguretat, on els Estats Units s'hi oposa. No obstant això, els territoris definits com a zona C pels Acords d'Oslo, actualment el 60% de Cisjordània, segueixen sota ocupació israeliana i governats per l'Administració civil israeliana mentre que l'Autoritat Nacional Palestina (reconeguda com a govern legítim) només té ple control sobre les zones A, aproximadament el 18% de Cisjordània. Finalment, les zones B són controlades conjuntament, aproximadament el 20% del territori. (ca)
  • Palestina (grec antic: Παλαιστίνη, Palaistinē; llatí: Syria Palæstina; àrab: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; hebreu: פלשת - פלשתינה‎, Pléixet - Palestina, o ארץ ישראל, Eretz Israel) és una regió històrica del Pròxim Orient compresa entre el mar Mediterrani i el riu Jordà, on actualment es troben l'estat d'Israel i els Territoris Palestins, sota l'Autoritat Nacional Palestina. És tal com es va designar tradicionalment l'antic país de Canaan o d'Israel, sobretot a partir de la revolta jueva (132-135), en què l'antiga Judea que formà part de la província romana de Síria va esdevenir província de Síria-Palestina o simplement Palestina. El gentilici és palestinià, palestiniana o palestí, palestina i els més rars palestinenc i palestinès. Limita amb Egipte al sud, el Líban i Síria al nord, Jordània a l'est i la mar Mediterrània a l'oest. Palestina, bressol de civilitzacions i de religions, és la Terra Santa dels cristians, la terra bíblica dels jueus, i lloc sagrat per als musulmans. Històricament, ha sigut un país de conflictes territorials i religiosos, molt agreujats des de l'establiment de l'estat d'Israel. En l'actualitat, l'Autoritat Nacional Palestina seu entre els estats observadors de l'ONU a l'espera de poder seure entre els estats membres de ple dret. (ca)
  • حزب ماباي (بالعبرية: מפא"י) اختصار ل(بالعبرية: מפלגת פועלי ארץ ישראל) وتلفظ ميفليغت بوعلي إرتز يسرائيل أي حزب عمال أرض إسرائيل هو حزب يساري اشتراكي إسرائيلي سابق تأسس في ثلاثينات القرن الماضي بقيادة ديفيد بنجوريون. كان هذا الحزب هو القوة المسيطرة في السياسة الإسرائيلية حتى اندماج هذا الحزب في حزب المعراخ (يسمى أيضاً معراخ هاعافودا) أواسط ستينات القرن العشرين. حزب ماباي هو السلف الأساسي لحزب العمل الإسرائيلي الحالي. من أشهر أعضاءه ما بين سنوات (1960-1977) شموئيل طوليدانو. (ar)
  • فلسطين (رسميًا: دولة فلسطين) هي بحكم القانون دولة ذات سيادة في غرب آسيا، وتحكم رسميًا من قبل منظمة التحرير الفلسطينية وتطالب بالضفة الغربية وقطاع غزة. ومع ذلك، احتلت إسرائيل الأراضي الفلسطينية منذ حرب الأيام الستة عام 1967؛ وتنقسم الضفة الغربية حاليًا إلى 165 "كانتون" فلسطيني تحت الحكم المدني الجزئي للسلطة الوطنية الفلسطينية، و230 مستوطنة إسرائيلية تحت القانون الإسرائيلي في مستوطنات الضفة الغربية، في حين أن غزة تحكمها حركة حماس وتحت حصار طويل الأمد من قبل إسرائيل. بعد الحرب العالمية الثانية، في عام 1947، تبنت الأمم المتحدة خطة التقسيم لفلسطين الانتدابية حيث أوصت بإنشاء دولتين مستقلتين عربية ويهودية وكيان القدس المستقل. وافق اليهود على خطة التقسيم ورفضها العرب. مباشرة بعد تبني الجمعية العامة للقرار، اندلعت حرب أهلية ولم تنفذ الخطة. في اليوم التالي لتأسيس دولة إسرائيل في 14 مايو 1948، غزت الجيوش العربية المجاورة الانتداب البريطاني السابق وقاتلت القوات الإسرائيلية. في وقت لاحق، أنشئت حكومة عموم فلسطين من قبل جامعة الدول العربية في 22 سبتمبر 1948 لحكم الأراضي الخاضعة للسيطرة المصرية في غزة. وسرعان ما اعترف بها جميع أعضاء جامعة الدول العربية باستثناء شرق الأردن، الذي ضم الضفة الغربية. على الرغم من إعلان ولاية حكومة عموم فلسطين لتشمل كامل فلسطين الانتدابية السابقة، إلا أن ولايتها الفعلية اقتصرت على قطاع غزة. استولت إسرائيل في وقت لاحق على قطاع غزة وشبه جزيرة سيناء من مصر، والضفة الغربية (بما في ذلك القدس الشرقية) من الأردن، ومرتفعات الجولان من سوريا في يونيو 1967 خلال حرب الأيام الستة. في 15 نوفمبر 1988 في الجزائر العاصمة، أعلن ياسر عرفات، رئيس منظمة التحرير الفلسطينية، إنشاء دولة فلسطين. بعد عام من توقيع اتفاقيات أوسلو في عام 1993، شكلت السلطة الوطنية الفلسطينية لإدارة (بدرجات متفاوتة) المناطق أ وب في الضفة الغربية، التي تضم 165 «كانتون»، وقطاع غزة. بعد أن أصبحت حماس الحزب الرائد في برلمان السلطة الوطنية الفلسطينية في الانتخابات الأخيرة (2006)، اندلع صراع بينها وبين حركة فتح، مما أدى إلى سيطرة حماس على غزة في عام 2007 (بعد عامين من فك الارتباط الإسرائيلي). يبلغ عدد سكان فلسطين 5،051،953 نسمة اعتبارًا من فبراير 2020، واحتلت المرتبة 121 في العالم. على الرغم من أن فلسطين تدعي أن القدس عاصمة لها، إلا أن المدينة تخضع لسيطرة إسرائيل. لا يعترف المجتمع الدولي بمطالب فلسطين وإسرائيل بالمدينة. اعترف بدولة فلسطين من قبل 138 من أصل 193 عضوًا في الأمم المتحدة، ومنذ عام 2012 تتمتع بوضع دولة مراقب غير عضو في الأمم المتحدة. فلسطين عضو في جامعة الدول العربية، ومنظمة التعاون الإسلامي، ومجموعة ال77، واللجنة الأولمبية الدولية، بالإضافة إلى اليونسكو، والأونكتاد، والمحكمة الجنائية الدولية. بدأت السلطة الفلسطينية باستخدام «دولة فلسطين» على وثائق حكومية، حيث أصدر رئيس سلطة الحكم الذاتي الفلسطينية محمود عباس في بداية يناير 2013 مجموعة مراسيم تقضي باعتماد اسم «دولة فلسطين» رسميًا في الوثائق والأختام والأوراق الحكومية وشعار دولة فلسطين عليه كلمة «فلسطين» بدلا من «السلطة الفلسطينية» و«السلطة الوطنية الفلسطينية». (ar)
  • بلستاين اينديانا (بالإنجليزية: Palestine, Indiana)‏ هي تقع في الولايات المتحدة في مقاطعة كوسيوسكو (إنديانا). يقدر عدد سكانها وترتفع عن سطح البحر 253.9 متر. (ar)
  • Stát Palestina (arabsky دولة فلسطين‎, Dawlat Filasṭin), zkráceným názvem Palestina (arabsky فلسطين‎, Filasṭīn), je stát vyhlášený 15. listopadu 1988 v exilu v Alžírsku přijetím jednostranné Národní radou Organizace pro osvobození Palestiny (OOP). V době přijetí deklarace nemělo OOP jakoukoli kontrolu nad územím, které si nárokovalo (v té době je ovládal Izrael). Rozsahem se jednalo o nově zkonstruovaná, tzv. palestinská území definovaná podle hranic z roku 1967, přičemž hlavním městem se měl stát Jeruzalém. K tomu bylo vytvořeno i pojmenování lidu arabské národnosti „Palestinci“. Summit Ligy arabských států v roce 1974 prohlásil OOP „jediným legitimním zástupcem palestinského lidu a zdůraznil jeho právo na založení nezávislého státu“. Dne 22. listopadu 1974 získalo OOP pozorovatelský status „nestátní entity“ v Organizaci spojených národů, díky čemuž mělo možnost vystupovat před Valným shromážděním OSN, ale nemohlo hlasovat. Po vyhlášení nezávislosti Valné shromáždění tuto deklaraci oficiálně „vzalo na vědomí“ a od té doby používalo při zmínce o palestinském stálém zástupci název Palestina namísto Organizace pro osvobození Palestiny. Dne 29. listopadu 2012 přijalo Valné shromáždění OSN , která zvýšila status palestinského zástupce na nečlenský stát (pro tento krok hlasovalo 138 zejména muslimských a evropských států, 9 hlasovalo proti a 41 se zdrželo). V roce 1993 Izrael uznal v rámci mírových dohod z Osla vyjednávací tým OOP za „zástupce palestinského lidu“ a OOP v reakci na to uznalo právo Izraele na existenci v míru, přijalo rezoluce Rady bezpečnosti OSN č. 242 a 338 a zřeklo se „násilí a terorismu“. Na základě mírových dohod z Osla vznikl prozatímní orgán Palestinská autonomie (též Palestinská samospráva), který vládne na části palestinských území (Západní břeh Jordánu a Pásmo Gazy), vymezených několika izraelsko-palestinskými dohodami z 90. let 20. století. Izrael v roce 2005 po mezinárodním nátlaku jednostranně opustil Pásmo Gazy a po převratu v roce 2007 toto území ovládá hnutí Hamás. Palestinská samospráva, vedená hnutím Fatah, tak má fakticky pouze kontrolu nad Západním břehem Jordánu. V dubnu 2011 uzavřely obě strany vnitropalestinského sporu dohodu o usmíření, ale její implementace zatím nebyla naplněna zejména pro aspirace Hamasu na ovládnutí západního břehu. Mapa s vyznačením států uznávající Stát Palestinu (zeleně) K 27. září 2013 uznalo Stát Palestina celkem 134 ze 193 členských států OSN (téměř 70 %). Některé státy, které tento stát neuznaly, uznávají OOP jako zástupce palestinského lidu. Stát Palestina uznala ČSSR v roce 1988. Do té doby v ČSSR existovalo od roku 1976 zastoupení Organizace pro osvobození Palestiny (OOP), od roku 1983 s diplomatickým statusem. Zastoupení Palestinské národní správy (PNS) v Česku nese označení Velvyslanectví Státu Palestina od února roku 1989. ČR uznala všechny státy, které ke dni 31. 12. 1992 uznávalo Československo a to čl. 5 odst. 1 ústavního zákona č. 4/1993 Sb., o opatřeních souvisejících se zánikem ČSFR[1], tedy teoreticky i Stát Palestina. V současné době toleruje status quo palestinského zastoupení v Praze, a to přesto, že vláda reciproční vztahy se Státem Palestina neudržuje, ale jedná jen s palestinskou samosprávou. Mírové dohody z Osla z roku 1993 zahraniční zastoupení PNS sice formálně nepřipouštějí, nicméně kodifikují zachování úrovně již existujících diplomatických misí. Tento postoj je v souladu s politikou Evropské unie. (cs)
  • Mapaj (hebrejsky: מפא"י, akronym pro מפלגת פועלי ארץ ישראל, Mifleget Poalej Erec Jisra'el; doslova „Dělnická strana Izraele“) byla izraelská levicová politická strana, která byla dominantní politickou silou v Izraeli až do svého sloučení ve Stranu práce v roce 1968. Založená byla roku 1930 sloučením dvou hlavních dělnických stran Achdut ha-Avoda a Poalej Cijon (Dělníci Sijónu). Oficiální politikou strany byl „konstruktivní socialismus,“ založený na pionýrském idealismu spojeném s politickým pragmatismem. Mezi nejznámější předsedy strany patří David Ben Gurion. Strana měla zastoupení v prvním až pátém Knesetu a až do roku 1965 formovala všechny izraelské vlády. (cs)
  • Palestina (z řeckého Παλαιστίνη; latinsky: Palaestina; hebrejsky: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Erec Jisra'el, dříve také פלשתינה Palestina; arabsky: فلسطين, Filastín) je název historického území na Blízkém východě, který se poprvé objevuje u Hérodota, avšak oficiálně používaný od roku 135 n.l., který se používá k popisu geografické oblasti mezi Středozemním mořem a řekou Jordán. V Bibli je označována jako Země izraelská (Erec Jisra'el‎), používá se také označení Svatá země nebo Země zaslíbená. Historicky je Palestina jižní součástí rozsáhlejšího území nazývaného Kanaán. Jako geografický a apolitický výraz může být ve svém širším významu zmiňován ve spojitosti se starověkou Palestinou, oblastí zahrnující současný Stát Izrael, Izraelem okupované území po šestidenní válce, řeku Jordán a části Libanonu a Sýrie. V současných pojmech může zahrnovat také oblast, kterou dříve zahrnoval Britský mandát Palestina a dnes oblast zahrnovanou Izraelem, Západním břehem Jordánu, Pásmem Gazy a Východním Jeruzalémem. Použití tohoto pojmu v kontextu izraelsko-palestinského konfliktu získává politický význam a hranice tohoto území jsou předmětem sporů. Britský mandát Palestina, svěřený Společností národů Spojenému království, v minulosti zahrnoval území dnes známé jako Jordánsko, Izrael, Západní břeh Jordánu, Pásmo Gazy a Jeruzalém, a to až do roku 1921, kdy Spojené království ustanovilo nad územím východně od řeky Jordán Zajordánský emirát. Pro palestinské Araby jsou hranice Palestiny území Britského mandátu kromě Zajordánska, tak jak je psáno v . V současné době může být označení Palestina použita ve spojitosti s Palestinskou autonomií a Státem Palestina, entitou uznanou více než 100 státy světa. Organizace spojených národů udělila Státu Palestina v roce 2012 status "nečlenského pozorovatelského státu" (non-member observer state). OSN považuje za území Státu Palestina Pásmo Gazy, Západní břeh, včetně Východního Jeruzaléma, v hranicích z roku 1967. (cs)
  • Země izraelská (hebrejsky: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Erec Jisra'el) je název Izraele, který označuje území, jež podle židů Bůh přislíbil izraelskému národu. Nekopíruje současné politické hranice Státu Izrael (tj. na západ od řeky Jordán), ale označuje celou biblickou zem. (cs)
  • Britský mandát Palestina, známý také jako Mandát pro Palestinu, bylo mandátní území Velké Británie, které jí bylo svěřeno Společností národů na Pařížské mírové konferenci z roku 1919. (cs)
  • Der Staat Palästina (arabisch دولة فلسطين, DMG Daulat Filasṭīn) wird international mehrheitlich als staatliche Einheit anerkannt, jedoch ist seine Staatlichkeit völkerrechtlich umstritten. Er wurde am 15. November 1988 in Algier von der Palästinensischen Befreiungsorganisation (PLO) als Staat der Palästinenser ausgerufen. Die Gründer beanspruchten das von Israel seit 1967 besetzte Westjordanland und den Gazastreifen, mit Ostjerusalem als Hauptstadt des Staatsgebiets. Da die Ausrufung zu einem Zeitpunkt erfolgte, als sich die PLO im tunesischen Exil befand und keine Kontrolle über die beanspruchten Gebiete ausübte, kam dem Schritt zunächst nur symbolische Bedeutung zu. Dennoch hatten bis 1990 fast 100 Staaten einen Staat Palästina anerkannt, u. a. die Deutsche Demokratische Republik (DDR). Heute erkennen 138 Staaten den Staat Palästina an. Die Bundesrepublik Deutschland, die Republik Österreich und die Schweiz erkennen Palästina nicht als Staat an, pflegen jedoch diplomatische Beziehungen zu den Vertretern der Palästinensischen Autonomiegebiete. Die PLO hatte seit 1974 als ein „Repräsentant des palästinensischen Volkes“ einen völkerrechtlich anerkannten „Beobachterstatus“ bei den Vereinten Nationen, seit 1998 konnte sie an Debatten der Generalversammlung teilnehmen, wenn auch ohne Stimmrecht. Seit dem 31. Oktober 2011 ist Palästina Mitglied der UNESCO. Am 29. November 2012 erhielt die Vertretung der PLO den Beobachterstatus (non member observer state’ status) als Staat Palästina für die Palästinensischen Gebiete bei den Vereinten Nationen. 138 der 193 UNO-Mitglieder stimmten für eine solche Anerkennung, neun dagegen und 41 enthielten sich, darunter Deutschland. Die PLO strebt unter Führung von Mahmud Abbas, dessen Präsidentschaft eines Staates Palästina von seiner Rolle als Präsident der Palästinensischen Autonomiebehörde getrennt ist, die Anerkennung eines Staates Palästina als Vollmitglied bei den Vereinten Nationen sowie die volle Souveränität über die beanspruchten Gebiete an. Inwieweit die derzeit von der PLO kontrollierte Autonomiebehörde verwaltungs- und regierungstechnisch in einem solchen Staat aufgehen oder abgelöst werden soll, ist Gegenstand organisationsinterner Debatten. Seit dem palästinensischen Bürgerkrieg (2007) sind die Palästinensischen Gebiete faktisch in den Herrschaftsbereich der radikal-islamischen Hamas im Gazastreifen und die von der Fatah der PLO kontrollierten Autonomiegebiete im Westjordanland geteilt. Mit dem Staat Palästina eng verbunden ist das Schicksal der vor Jahrzehnten geflüchteten palästinensischen Araber. Diese bleiben mitunter bis heute in arabischen Flüchtlingslagern als Staatenlose verwahrt und sind von Eigentumsrechten, wirtschaftlichen Möglichkeiten, Bildungsangeboten und medizinischer Versorgung ausgeschlossen. Der einzige arabische Staat, der bis heute palästinensischen Flüchtlingen die volle Staatsbürgerschaft anbot, war Jordanien. Im Gegensatz dazu akzeptierte der israelische Staat die verbliebenen Araber als Bürger mit allen juristischen und politischen Rechten. (de)
  • Das Völkerbundsmandat für Palästina (arabisch الانتداب البريطاني على فلسطين; hebräisch המנדט הבריטי מטעם חבר הלאומים על פלשתינה (א"י)) war ein Klasse-A-Mandat des Völkerbundes, das nach dem Zusammenbruch des Osmanischen Reiches nach dem Ersten Weltkrieg auf der Konferenz von Sanremo 1920 an das Vereinigte Königreich übertragen wurde. Auf dem Mandatsgebiet entstanden später das heutige Israel und Jordanien, der Gazastreifen und das Westjordanland. Schon 1923 wurde das Emirat Transjordanien abgetrennt, das 1946 ein unabhängiges Königreich wurde. De facto erstreckte sich das Mandatsgebiet von 1923 bis 1948 daher nur noch zwischen Jordan und Mittelmeer. (de)
  • Palästina, altgriechisch Παλαιστίνη Palaistínē, arabisch فلسطين, DMG Falasṭīn [falas'tˁiːn] oder Filasṭīn [filas'tˁiːn], hebräisch: biblisch כְּנַעַן Kena‘an, später אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל Eretz Jisra'el („Land Israel“), seltener Cisjordanien, liegt an der südöstlichen Küste des Mittelmeers und bezeichnet in der Regel Teile der Gebiete der heutigen Staaten Israel und Jordanien, einschließlich Gazastreifen und Westjordanland. In verschiedenen historischen Kontexten trägt die Region zudem andere Namen wie Land Kanaan oder Gelobtes oder Heiliges Land; in altägyptischen Texten wird sie als Retenu oder Retinu, aber auch als Kanaan bezeichnet. Für das Judentum, die Samaritaner, das Christentum und den Islam besitzt das Gebiet eine besondere geschichtliche und religiöse Bedeutung. Die angeführten Namen sind dabei nicht als Synonyme zu betrachten; so bezeichnet die Tora das den Erzvätern der Israeliten verheißene Land als Land Kanaan, und das Königreich Israel sowie die Stadtstaaten der Philister (Pleschet, wovon der Name Palästina abgeleitet ist) waren im 1. Jahrtausend v. Chr. nur einige der Kleinstaaten der Region – neben den phönizischen Stadtstaaten, Juda, Ammon, Moab und Edom. In der arabischen Tradition ist Palästina ein Teil von الشام, DMG aš-Šām, das die gesamte Levante umfasst und dessen Zentrum Damaskus ist. (de)
  • Παλαιστίνη (εβραϊκά: פלשתינה δηλ. Παλεστίνα και Αραβικά: فلسطين‎ ​ δηλ. Φιλαστίν ή Φαλαστίν) είναι ένα από τα ονόματα της ιστορικής περιοχής που βρίσκεται μεταξύ της Μεσογείου και των οχθών του Ιορδάνη ποταμού στη Μέση Ανατολή. Η περιοχή είναι επίσης γνωστή ως Γη του Ισραήλ (ארץ־ישראל, Eretz-Yisra'el), Άγιοι Τόποι ή Γη της Επαγγελίας, ενώ ιστορικά είχε γίνει γνωστή ως το νότιο τμήμα των ευρύτερων περιοχών όπως η Χαναάν, η Συρία, η ας-Σαμ και ο Λεβάντες. Ιστορικά, πιστεύεται ότι η ονομασία προέρχεται από τους Φιλισταίους. Είναι αρχαιολογικά πιθανό να υπάρχει προέλευση και κατά συνέπεια σύνδεση με κάποια φύλα που έφυγαν από την αρχαία Κρήτη και αναφέρονται μεταξύ άλλων σε κείμενα της Γραμμικής Β ως "Πελεστέτ". Σημειώνεται ότι ο γεωγραφικός χώρος αυτός παρουσιάζει τις μεγαλύτερες φυσιογραφικές αντιθέσεις. Για παράδειγμα το υψόμετρο των 821 μέτρων που απαντάται βόρεια της Ιερουσαλήμ απέχει μόλις 23 χιλιόμετρα από τις ακτές της Νεκράς θάλασσας, της οποίας η επιφάνεια βρίσκεται σε αρνητικό υψόμετρο -400 μέτρα, κάτω δηλαδή από την επιφάνεια της Μεσογείου, όπου και είναι το χαμηλότερο σημείο της γήινης επιφάνειας. Το δε κλίμα ενώ είναι μεσογειακό οι ετήσιες βροχοπτώσεις μειώνονται σταδιακά προς τον ανατολικό εσωτερικό χώρο της. Η Παλαιστίνη φέρεται να κατοικήθηκε από τους πρώτους προϊστορικούς χρόνους και βρέθηκε υπό τη κατοχή όλων σχεδόν των δυνάμεων που κυριάρχησαν στο χώρο της Μέσης Ανατολής όπως ήταν οι Ισραηλίτες, οι Κρήτες, οι Αιγύπτιοι, οι Ασσύριοι, οι Βαβυλώνιοι, οι Πέρσες, οι Έλληνες υπό τις Αυτοκρατορίες του Μεγάλου Αλεξάνδρου και των Επιγόνων του (Πτολεμαίοι και Σελευκίδες), στη συνέχεια οι Ρωμαίοι, οι Βυζαντινοί, οι Ομεϋάδες, οι Αμπασίδες, οι Φατμίδες, οι Σταυροφόροι, οι Αγιουβίδες, οι Μαμελούκοι, οι Οθωμανοί (Τούρκοι) και τελευταίοι οι Άγγλοι. Αποτελεί πεδίο έντασης και εστία τρομοκρατικών επιθέσεων, αντιπαράθεσης και πολεμικών συγκρούσεων μεταξύ των Παλαιστινίων και των Ισραηλινών, έπειτα κυρίως από την ίδρυση του κράτους του Ισραήλ, μετά από το Δεύτερο Παγκόσμιο Πόλεμο και κατόπιν απόφασης του Οργανισμού Ηνωμένων Εθνών (ΟΗΕ). Η απόφαση προέβλεπε παράλληλα την ίδρυση αυτόνομου Παλαιστινιακού κράτους, κάτι που δεν εφαρμόστηκε ποτέ. Σήμερα η Παλαιστίνη είναι μια περιοχή διεκδικούμενη, χωρίς ωστόσο να είναι ανεξάρτητη ή αυτόνομη. (el)
  • Γη του Ισραήλ (εβραϊκά: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Ereṣ Yiśrāēl) είναι ένα όνομα για το έδαφος περίπου που αντιστοιχεί στην περιοχή που καλύπτεται από το Νότιο Λεβάντες (επίσης γνωστό ως Χαναάν [από τους αρχικούς κατοίκους της γης, σύμφωνα με την Αγία Γραφή], Παλαιστίνη [όπως ονομάστηκε η Ρωμαϊκή επαρχία Ιουδαία μετά την λήξη της εξέγερσης Μπαρ Κοχβά], η Γη της Επαγγελίας [από τη βιβλική υπόσχεση της γης στον Αβραάμ και τον εγγονό του Ιακώβ (που ονομάζεται Ισραήλ) και τους γιους του στο διηνεκές], ή απλά Άγιοι Τόποι [από την θρησκευτική σημασία του στην εβραϊκή, χριστιανική και ισλαμική θρησκεία]). Η θρησκευτική πίστη ότι η περιοχή είναι κληρονομιά του Εβραϊκού λαού από το Θεό βασίζεται στην Τορά, ειδικά τα βιβλία της Γένεσης και Εξόδου, καθώς και στους Προφήτες. Σύμφωνα με το βιβλίο της Γένεσης, η γη που υποσχέθηκε ο Θεός στους απογόνους του Αβραάμ μέσω του γιου του, Ισαάκ και στους Ισραηλίτες, τους απογόνους του Ιακώβ, εγγονού του Αβραάμ. Από μια κυριολεκτική ανάγνωση του κειμένου προκύπτει ότι η υπόσχεση της γης είναι (ή ήταν σε ένα χρόνο), ένα από τα βιβλικά συμβόλαια ανάμεσα στον Θεό και τους Ισραηλίτες. (el)
  • Η Παλαιστίνη (αραβικά: فلسطين, Filastin), επίσημα Κράτος της Παλαιστίνης (αραβικά: دولة فلسطين, Dawlat Filastin) είναι κυρίαρχο, μερικώς αναγνωρισμένο κράτος στην περιοχή της ανατολικής Μεσογείου, το οποίο κατέχει δύο αποκομμένα εδάφη της Δυτικής Όχθης και της Λωρίδας της Γάζας. Συνορεύει με την Αίγυπτο στα νότια, το Ισραήλ σχεδόν εξ ολοκλήρου και την Ιορδανία στα ανατολικά, από τον Ιορδάνη ποταμό. Από τις αρχές του 20ου αιώνα, η περιοχή αποτελεί πεδίο εθνικών διεκδικήσεων και συγκρούσεων μεταξύ Ισραηλινών και Παλαιστινίων. Ιστορικά, πιστεύεται ότι η ονομασία προέρχεται από τους Φιλισταίους. Είναι αρχαιολογικά και ιστορικώς πιθανό να υπάρχει προέλευση και κατά συνέπεια σύνδεση με κάποια φύλα που έφυγαν από την αρχαία Κρήτη και αναφέρονται μεταξύ άλλων σε κείμενα της Γραμμικής Β ως «Πελεστέτ». Η Γραμμική Β αποτελεί την πρώτη γραφή της ελληνικής γλώσσας, μεταγενέστερη μορφή της Γραμμικής Α, και χρησιμοποιήθηκε στη Μυκηναϊκή περίοδο, από το 17ο ως τον 13ο αιώνα π.Χ., κυρίως για την τήρηση λογιστικών αρχείων στα ανάκτορα. Η ονομασία «Παλαιστίνη» είναι Ελληνική. Οι Ρωμαίοι, τον 2ο αιώνα π.Χ., ονόμαζαν την περιοχή «Παλαιστίνη της Συρίας», ως περιοχή της Συρίας. Το όνομα «Παλαιστίνη» αναβίωσε και καθιερώθηκε επίσημα ως ανεξάρτητο έδαφος από τον Ιορδάνη ποταμό μέχρι τις ακτές της Μεσογείου μετά τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο, όταν δημιουργήθηκε ως κράτος κατ΄ εντολή και παραχωρήθηκε υπό την προστασία των Άγγλων. Πρωτεύουσα της Παλαιστίνης «ντε γιούρε» είναι η Ραμάλα, ενώ «ντε φάκτο» είναι η Ανατολική Ιερουσαλήμ. Μεγαλύτερη πόλη του κράτους αποτελεί η Γάζα και επίσημη γλώσσα είναι τα αραβικά. Το κράτος της Παλαιστίνης διοικείται από την Οργάνωση για την Απελευθέρωση της Παλαιστίνης και διεκδικεί για το Κράτος της Παλαιστίνης Δυτική Όχθη και τη Λωρίδα της Γάζας . Ωστόσο, η διεκδικούμενη επικράτειά του κράτους έχει , μια κατοχή που είναι σε ισχύ από τον Πόλεμο των Έξι Ημερών του 1967. Η Δυτική Όχθη είναι αυτή τη στιγμή χωρισμένοι σε 165 στους οποίους υπάρχει μερική πολιτική εξουσία της Παλαιστινιακής Εθνικής Αρχής, ενώ η επικράτεια του κράτους ουσιαστικά διαμελίζεται από τους 230 ισραηλινούς οικισμούς εντός του εδάφους της, οι οποίοι οικισμοί . Η Γάζα διοικείται από τη Χαμάς και βρίσκεται υπό από το 2007. Μετά τον Δεύτερο Παγκόσμιο Πόλεμο, το 1947, τα Ηνωμένα Έθνη υιοθέτησαν ένα για την υπό βρετανική εντολή Παλαιστίνη. Το σχέδιο πρότεινε τη δημιουργία δύο κρατών στη Παλαιστίνη, ενός αραβικού και ενός εβραϊκού, ενώ η Ιερουσαλήμ θα αποτελούσε ξεχωριστό κράτος υπό την διοίκηση του ΟΗΕ. Αυτό το σχέδιο διχοτόμησης έγινε αποδεκτό από τους εκπροσώπους των αλλά απορρίφθηκε από τους εκπροσώπους των Αράβων. Αμέσως αφότου η Γενική Συνέλευση των Ηνωμένων Εθνών ενέκρινε το σχέδιο, υπό την ονομασία Ψήφισμα 181, στην περιοχή και το σχέδιο δεν εφαρμόστηκε. Την επομένη της στις 14 Μαΐου 1948, γειτονικές αραβικές χώρες εισέβαλαν στην επικράτεια της Παλαιστίνης και έτσι ξεκίνησε ο πρώτος με στόχο τη δημιουργία μιας αραβικής Παλαιστίνης. Αργότερα, στις 22 Σεπτεμβρίου 1948 ιδρύθηκε η από τον Αραβικό Σύνδεσμο. Αυτή η κυβέρνηση ορίστηκε να κυβερνήσει το , επικράτεια η οποία κάλυπτε την κατεχόμενη από την Αίγυπτο Λωρίδα της Γάζας. Σύντομα αυτή η εξόριστη παλαιστινιακή κυβέρνηση αναγνωρίστηκε από κάθε αραβικό κράτος της εποχής, εκτός από την Υπεριορδανία, η οποία είχε καταλάβει και αργότερα . Μάλιστα και η σημερινή Ανατολική Ιερουσαλήμ έως το 1967 ήταν υπό ιορδανικό έλεγχο. Αν και η δικαιοδοσία της Πανπαλαιστινιακής Κυβέρνησης, σύμφωνα με τις διακηρύξεις τις εποχής, περιλάμβανε όλη την επικράτεια της πρώην βρετανικής εντολής, η πραγματική δικαιοδοσία της περιοριζόταν στη Λωρίδα της Γάζας. Το Ισραήλ κατέλαβε τη Λωρίδα της Γάζας και τη χερσόνησο του Σινά στην Αίγυπτο, τη Δυτική Όχθη και την Ανατολική Ιερουσαλήμ υπό ιορδανικό έλεγχο και τα Υψίπεδα του Γκολάν που τότε ανήκαν στη Συρία κατά τη διάρκεια του Πολέμου των Έξι Ημερών τον Ιούνιο του 1967. Στις 15 Νοεμβρίου 1988 ο τότε Πρόεδρος της Παλαιστινιακής Οργάνωσης Απελευθέρωσης, ο Γιάσερ Αραφάτ, διακήρυξε την ίδρυση του Κράτους της Παλαιστίνης, σε ανακοίνωση που έγινε στο Αλγέρι της Αλγερίας. Ένα χρόνο μετά την υπογραφή των συμφωνιών του Όσλο το 1993, δημιουργήθηκε η Παλαιστινιακή Εθνική Αρχή, η οποία ανέλαβε να κυβερνήσει (με διαφορετικούς βαθμούς ελέγχους) στη Δυτική Όχθη (165 θύλακες). και τη Λωρίδα της Γάζας. Αφού η Χαμάς έγινε το μεγαλύτερο κόμμα του στις εκλογές του 2006, μεταξύ αυτής και του κόμματος Φατάχ, η οποία οδήγησε στην κατάληψη της Γάζας από τη Χαμάς το 2007 (δύο χρόνια μετά την ). Η Παλαιστίνη έχει πληθυσμό 5.051.953 κατοίκων (Φεβρουάριος 2020) και ήταν τότε το 121ο πολυπληθέστερο κράτος στον κόσμο. Αν και η Παλαιστίνη διεκδικεί την Ιερουσαλήμ σαν πρωτεύουσα της επικράτειας της, η πόλη είναι υπό τον έλεγχο του Ισραήλ. Οι αξιώσεις της Παλαιστίνης και του Ισραήλ για την πόλη . Το Κράτος της Παλαιστίνης έχει αναγνωριστεί από 138 από τα 193 μέλη του ΟΗΕ και από το 2012 έχει την ιδιότητα του στα Ηνωμένα Έθνη. Η Παλαιστίνη είναι μέλος του Αραβικού Συνδέσμου, του Οργανισμού Ισλαμικής Συνεργασίας, της , της Διεθνούς Ολυμπιακής Επιτροπής, καθώς και της Ουνέσκο, της Διάσκεψης των Ηνωμένων Εθνών για το Εμπόριο και την Ανάπτυξη και του Διεθνούς Ποινικού Δικαστηρίου. (el)
  • Η Παλαιστίνη υπό Βρετανική Εντολή (αγγλικά: Mandatory Palestine) ήταν μια γεωπολιτική οντότητα που δημιουργήθηκε μετά τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Από τα τέλη της δεκαετίας του 1910-αρχές της δεκαετίας του 1920 και για περίπου τριάντα χρόνια η Παλαιστίνη τελούσε υπό βρετανική διοίκηση. Η Βρετανική Εντολή στην Παλαιστίνη τερματίστηκε το 1948 με την ίδρυση του κράτους του Ισραήλ. Ακολούθησε ο . (el)
  • Eretz Israel (hebräisch אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל Eretz Jisra'el, deutsch ‚Land Israel(s)‘ in wörtlicher Übersetzung; alternative Transkription auch Erez Israel) ist eine traditionelle hebräische Bezeichnung für das Land, das in der Tora meist Land Kanaans genannt wird, in dem die Israeliten nach biblischer Darstellung sesshaft wurden und mehrere Jahrhunderte neben Kanaanäern, Philistern und anderen Völkern lebten. (de)
  • Die Palästinensischen Autonomiegebiete (arabisch الأراضي الفلسطينية, DMG al-arāḍī al-filasṭīniyya ‚Palästinensische Gebiete‘), welche sich in Vorderasien zwischen Mittelmeer und Jordan befinden, bestehen aus dem Gazastreifen und 40 Prozent des Westjordanlandes. Der Gebietsstand wurde 1995 im Interimsabkommen über das Westjordanland und den Gazastreifen zwischen Israel und der PLO vereinbart, wobei die Gebiete ohne Autonomie („C-Gebiete“) innerhalb von fünf Jahren ebenfalls schrittweise in Autonomiegebiete umgewandelt werden sollten. Dazu kam es jedoch bisher nicht. Die Palästinensische Autonomiebehörde beansprucht das gesamte Westjordanland und Ostjerusalem. Die Autonomiegebiete wurden lange von den Fraktionen der PLO unter Jassir Arafat regiert. Nach einem Wahlsieg der radikal-islamischen Hamas im Jahr 2006, einer darauffolgenden, brüchigen Einheitsregierung mit der Fatah und dem Kampf um Gaza im Juni 2007 sind die Palästinensischen Autonomiegebiete de facto zweigeteilt. Im Gazastreifen herrschte bis 2014 ein De-facto-Regime durch die Hamas, während die unter palästinensischer Kontrolle stehenden Teile des Westjordanlands von einer Fatah-Regierung geführt wurden. Nach einer Reihe von Versöhnungsabkommen wurde im Juni 2014 formal eine Einheitsregierung gebildet, die aber ebenfalls brüchig blieb (siehe auch Fatah-Hamas-Konflikt). Von den 193 Mitgliedstaaten der Vereinten Nationen erkennen 138 den von der PLO 1988 ausgerufenen Staat Palästina an. Dieser Status wird von Seiten Israels, der USA und anderer, vornehmlich westlicher Staaten nicht anerkannt. Am 31. Oktober 2011 wurde Palästina Mitglied der UNESCO. Am 29. November 2012 erlangte es den Beobachterstatus (non member observer state) der Vereinten Nationen, der als Vorstufe zur Vollmitgliedschaft gilt. Damit sprachen die Vereinten Nationen in Bezug auf die PLO-Delegation erstmals von einem „Staat“. Mögliche notwendige Schritte zu einer Zweistaatenlösung wurden 2003 in der so genannten Roadmap festgehalten, aber von beiden Seiten nicht ausreichend forciert. Ein Frieden mit Israel und eine damit verbundene Überführung der Autonomiegebiete in einen international anerkannten, wirtschaftlich überlebensfähigen Staat Palästina ist trotz wiederholter Bemühungen des Nahost-Quartetts immer wieder gescheitert, zuletzt im April 2014 (siehe Nahostkonflikt). (de)
  • Palestino (arabe فلسطين Filasṭīn), agnoskita oficiale kiel la Ŝtato Palestino (arabe دولة فلسطين Dawlat Filasṭīn) fare de Unuiĝintaj Nacioj kaj aliaj internaciaj entoj, estas de jure suverena ŝtato en Okcidenta Azio kiu postulas la teritoriojn de Cisjordanio (borde kun Israelo kaj Jordanio) kaj de la Gaza Zono (borde kun Israelo kaj Egiptio) kun Jerusalemo kiel ĉefurbo, kvankam ties administracia centro estas nuntempe en Ramalaho. La tuto de la teritorio postulita de la Ŝtato Palestino estis okupita ekde 1948 (vidu la israela-araba milito de 1948), unue de Egiptio kaj Jordanio kaj poste de Israelo post la Sestaga Milito en 1967. Palestino havis 5 051 953 loĝantojn en Februaro 2020, kio rankigas ĝin kiel la 121a ŝtato plej loĝata en la mondo. La Ŝtato Palestino estis internacie agnoskita de 138 membroj de Unuiĝintaj Nacioj kaj ekde 2012 havas statuson de observanto en la Ĝenerala Asembleo de Unuiĝintaj Nacioj. Palestino estas membro de la Araba Ligo, de la Organizo por Islama Kunlaborado, de la G77, de la Internacia Olimpika Komitato, kaj de aliaj internaciaj entoj. (eo)
  • Palestino (arabe فلسطين, Filasṭīn) estas regiono de la orienta Mediteraneo kiu situas sude de Libano, norde de Egiptio kaj okcidente de la rivero de Jordano. La plej granda urbo estas Ramallah, ekde la Israela-Araba Milito de 1948, la areo povas esti dividitaj en la Ŝtato de Israelo, Cisjordanio kaj la Gaza Sektoro. Estas daŭra konflikto pri la estonteco de politika statuso de la regiono. Pli specife, la vorto "Palestino" ofte temas pri la ŝtateto (kaj eble estonta ŝtato) de la Palestina Aŭtonomio. Romio nomis la landon Palestino pro la filiŝtoj, gento malaperinta, do gento kiu ne penus rekapti la landon (malsimile al la judoj). Palestino nun konsistas de: * Israelo * Cisjordanio * Gaza Sektoro (eo)
  • La palestinaj teritorioj kutime referencas al Cisjordanio (Okcidenta Bordo [de la Jordana rivero]) kaj la Gazaa sektoro. Ilia fina statuso devas ankoraŭ esti determinata. La teritorioj estis okupita de Israelo, ĝis la Akordoj de Oslo en 1993. Ili estis antaŭe okupitaj de Jordanio kaj de Egiptio, respektive, kiel resulto de la Arab-israela milito de 1948. Israelo konkeris kaj okupis la areojn dum la Sestaga Milito en 1967. Palestinaj teritorioj landlimas Jordanion en la oriento, Israelon en la okcidento. Ĝi ankaŭ havas limon kun Egiptio sudokcidente, kiu kundividas maran limon de la Mediteraneo. Post kiam la Oslo-akordoj estis subskribitaj en 1993, partoj de la teritorioj estis regitaj de la Palestina Nacia Aŭtoritata (PNA). Kaj Israelo kaj la PNA postulas la orientan Jerusalemon, kiu estis konkerita de Israelo en 1967. En 1980, Israelo faris leĝon por aneksi ĝin, tiel inkluzivis orientan Jerusalemon kiel parto de Israelo. Tio ĉi ne estis agnoskita de ajna alia lando. Laŭ la Akordoj de Oslo, Parto de la Okcidenta Bordo (angle West Bank), la areoj markitaj per C, estas regata de la israela armeo per la 'Cisjordania Civila Administracio'. Tio ĉi ne estis agnoskata de ajna alia lando. (eo)
  • La Izraela Lando (hebree: ארץ ישראל en esperanta transskribo "Erec Jisrael", en angla "Erets Yisrael") estas historia termino uzata en la juda kaj kristana tradicioj kiel referenco al la antikvaj reĝlandoj Judujo kaj Izraelujo, tio estas, la teritorio de la antikvaj izraelidoj. La Izraela Lando ankaŭ ricevas la nomon Promesita Lando far la judoj. La kristanoj ofte uzas la terminon Sankta Lando. La Izraela Lando estis konata kiel Palestino (kelkfoje inkluzivante partojn de Jordanio, Sirio kaj Egiptio) ekde la romia epoko ĝis la nuntempo. Hodiaŭ la cionismaj movadoj daŭre uzas la koncepton ligante ĝin al la nuna Israela ŝtato. (eo)
  • Mandata Palestino - angle mandatory Palestine - estis mandata teritorio de Granda Britio, kiu estis komisiita de la Ligo de Nacioj dum pariza packonferenco el la jaro 1917. Tiu ĉi nova grupiĝo estiĝis post la unua mondmilito kiel sekvo de falo de Osmanida Imperio. (eo)
  • El Partido de los Trabajadores de la Tierra de Israel —en hebreo מפלגת פועלי ארץ ישראל (Mifleget Poalei Eretz Israel)— más conocido por sus siglas Mapai —מפא"י— fue un partido político de Israel de centroizquierda, de ideología socialdemócrata que fue la fuerza política predominante en el país hasta que en 1968 se fusionó con otros partidos para formar el Partido Laborista Israelí. Durante los años que estuvo en el gobierno, se adoptaron diferentes medidas progresistas y sociales,​​ como establecer un estado del bienestar, un salario mínimo, seguridad, y un acceso parcial a una sanidad pública y a una vivienda pública. (es)
  • El Mandato británico de Palestina fue una administración territorial encomendada por la Sociedad de Naciones al Reino Unido en Oriente Medio, tras la Primera Guerra Mundial y como parte de la partición del Imperio otomano, con el estatus de territorio bajo mandato. El territorio sobre el que se estableció correspondía a la región meridional del Levante mediterráneo, una región que el Imperio otomano perdió como consecuencia de su derrota en la guerra. Aunque el Reino Unido de Gran Bretaña e Irlanda administraba estos territorios de facto desde 1917, el Mandato entró en vigor en junio de 1922​ y expiró en mayo de 1948. En un primer momento incluyó los actuales territorios de Jordania, Israel y la actual Palestina, si bien a partir de septiembre de 1922 el Reino Unido separó la parte oriental del mismo, creando el Emirato de Transjordania. (es)
  • La Tierra de Israel (en hebreo, ארץ ישראל‎, Eretz Yisra'el) es un término histórico empleado en las tradiciones judía y cristiana para referirse a los antiguos reinos de Judá e Israel, es decir, al territorio de los israelitas. La Biblia emplea las expresiones Tierra Prometida y La Tierra de Israel, proveyendo los contornos máximos,​ así como también los mínimos del territorio en cuestión.​ Los cristianos usan a menudo la denominación "Tierra Santa", expresión a su vez también empleada ocasionalmente por los hebreos (ארץ הקודש, Eretz HaKodesh). En hebreo, el término Eretz Yisra'el se usaba para designar la región conocida en la mayoría de idiomas como Palestina, y se sigue usando en términos históricos para este significado (ya que se considera anterior al nombre de la provincia romana que dio nombre a la región). En este aspecto, la palabra Palestina en hebreo es identificada más con las entidades políticas establecidas a lo largo de la historia en el territorio de Eretz Yisra'el, como el Mandato británico de Palestina, de ortografía y pronunciación diferentes a la Palestina actual. Durante el Mandato británico, los judíos se llamaban judíos palestinos (usando esa otra ortografía), que decían habitar la Tierra de Israel (o sea Eretz Yisra'el). (es)
  • Palestina, desde un punto de vista geográfico e histórico, es el nombre que recibe el territorio comprendido aproximadamente entre el mar Mediterráneo y el valle del río Jordán (de oeste a este), y entre el río Litani y el Néguev, sin incluir el Sinaí (de norte a sur). La región ha tenido muchos nombres desde tiempos remotos, y fue nombrada Palestina en el año 135 d.C. por el emperador romano Adriano tras sofocar la revuelta de Bar Kojba.​ Desde entonces, y hasta la creación del Estado de Israel y el establecimiento de la Autoridad Nacional Palestina en el siglo XX, la región fue casi siempre parte de algún reino o imperio mayor y, solo excepcionalmente, constituyó por sí misma una unidad política independiente, como el Reino de Jerusalén durante las Cruzadas. En esta región se distinguen tres zonas geomorfológicas, de Oeste a Este: la llanura litoral mediterránea, la cordillera central y el valle del Jordán, la depresión más profunda de la Tierra. A estas tres regiones hay que sumar la del desierto del Néguev, constituido por una planicie y montañas de naturaleza calcárea, situado al sur de la zona. Las regiones áridas ocupan más de la mitad del territorio. No obstante, aun siendo desierto buena parte del territorio, en los valles abundan los lirios y árboles como pinos, eucaliptos, olivos y acacias. Las retamas crecen esporádicamente en el desierto del Néguev. En hebreo, la región sigue siendo denominada en la mayoría de los casos Eretz Yisra'el (Tierra de Israel), relegando la palabra Palestina a las entidades político-territoriales (los Territorios Palestinos, el Estado de Palestina, etc.). (es)
  • Territorios Palestinos es una de las denominaciones que recibe el territorio formado por las regiones de Cisjordania (5655 km² de superficie terrestre​ y 220 km² del mar Muerto) y la Franja de Gaza (365 km²).​ Este término es particularmente usado en mayor medida en Israel y en cierta medida en Estados Unidos, mientras que en otros países en general se suelen usar los términos de Estado de Palestina o sencillamente Palestina. Las tierras que conforman los Territorios Palestinos formaban parte del Mandato británico de Palestina, formado en 1920 como parte de la partición del Imperio otomano. Fueron destinadas por el Plan de las Naciones Unidas para la partición de Palestina de 1947 a constituir un Estado árabe al lado del Estado judío. Tras la guerra árabe-israelí de 1948, fueron conquistadas, ocupadas militarmente y administradas en consecuencia por Jordania y Egipto respectivamente, y por Israel desde 1967 como resultado de su victoria en la guerra de los Seis Días. Como consecuencia de los Acuerdos de Camp David, el gobierno israelí creó en 1981 la Administración Civil para ocuparse de las todas las funciones burocráticas dentro de los territorios conquistados en 1967. En 1994, conforme a los acuerdos de Oslo entre la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) y el Gobierno de Israel, se creó la Autoridad Nacional Palestina, la cual fue designada para controlar tanto la seguridad como la administración civil en las áreas urbanas de los territorios y la administración civil en las áreas rurales. En 2005 Israel se retiró de la Franja de Gaza y, como consecuencia, la administración de dicho territorio pasó de facto a Hamas. Esta denominación puede referirse a los territorios gobernados por la Autoridad Nacional Palestina (ANP),[cita requerida] pero también puede incluir todo el territorio de la Franja de Gaza, Cisjordania y Jerusalén Este.​​ La denominación no incluye los Altos del Golán (ocupados hoy por Israel, pero que pertenecen a Siria]), ni las Granjas de Shebaa (reclamadas por Líbano y Siria), ni la península del Sinaí, conquistada por Israel en 1967 y devuelta a Egipto en 1979 tras el Tratado de paz israelo-egipcio. Esos territorios podrían constituirse en un futuro Estado independiente de Palestina. La ANP reivindica Jerusalén Oriental como su capital, por estar situada en los territorios ocupados por Israel desde 1967.​​ Al ser excluida de los acuerdos de Oslo, llevó a la ANP a situar los ministerios y órganos de gobierno en Ramala, próxima a Jerusalén, y en Gaza. Desde el 29 de noviembre de 2012, Palestina es un Estado observador no miembro de la ONU.​ No obstante, los territorios definidos como zona C por los Acuerdos de Oslo (actualmente, y como consecuencia del , el 60% de Cisjordania, aproximadamente; aunque originariamente, en los Acuerdos de Oslo era el 72-74%) siguen bajo completa ocupación de Israel y gobernados por la Administración Civil israelí mientras que la Autoridad Nacional Palestina tiene pleno control sobre la zona A (no más del 18% de Cisjordania, aproximadamente).​​​​ (es)
  • Palestinar Lurralde Okupatuak Zisjordania eta Gazako zerrendak osaturiko eskualdea da. 1948 arte, eskualde hori Palestinako Britainiar Mandatuan zegoen, eta Jordania eta Egiptok (1948) eta Israelek (1967) konkistatua izan zen. 1993an Osloko itunei esker Palestinar Aginte Nazionala sortu zen. Israel da Palestinar Lurralde Okupatuen gaineko subiranotasuna duen . errepresio politika gogorra egiten du Palestinar Lurralde Okupatuetan. Ekialdeko Jerusalemen eta Zisjordaniako gainerako lurretan etxeak eraikitzeko, palestinarrek israeldar agintarien baimena eskatu behar dute, baina palestinarren baimen eskaera horien % 94ri ezezkoa ematen diete Israelgo agintariek. Israelen jokamoldea da palestinarren etxeak, oinarrizko azpiegiturak eta sostengu iturriak eraistea. Nazio Batuen Erakundeak kalkulatu duenez, Lurralde Okupatuetako palestinarren etxeen % 28 – % 46 bitarte daude eraitsiak izateko arriskuan. 2016. eta 2017. urteetan, 1.628tik gora palestinar beren etxeetatik kanporatu zituen: horietatik % 38 errefuxiatuak ziren; eta erdiak baino gehiago, haurrak. Erasandako haur askok nozitzen dituzte trauma ondoko estresa, depresioa eta antsietatea. Ekialde Hurbileko Palestinar Iheslariei Laguntzeko Nazio Batuen Agentziak (UNRWA) salatu duenez, behartutako lekualdatze hori nazioarteko legearen urratze larria da. (eu)
  • Israelgo Lurraldea (hebreeraz ארץ ישראל Eretz Israel), tradizio judutar eta kristauan, Juda eta Israelgo erresumei erreferentzia egiteko izen historiko bat da, hau da, antzinako israeliten lurraldeari. Israelgo Lurraldea, judutarrek, Agindutako Lurraldea ere deitzen dute. Kristauek, sarri, Lur Santua izena erabiltzen dute. Israelgo Lurraldea, Palestina bezala ezagutua izan da (batzuetan, Jordania, Siria eta Egiptoko lurralde batzuk hartuz), Erromatar garaitik egundaino. Gaur egun, mugimendu sionistek, kontzeptua erabiltzen jarraitzen dute, Israelgo estatu modernoarekin lotuz. (eu)
  • Palestinako Britainiar Mandatua (ingelesez: British Mandate for Palestine; arabieraz: الانتداب البريطاني على فلسطين‎ Filasţīn; hebreeraz: פָּלֶשְׂתִּינָה, המנדט הבריטי על פלשתינה‎) Erresuma Batuko administraziopean zegoen erakunde geopolitikoa izan zen, Lehenengo Mundu Gerra eta gero otomandar ordezkatu zuena. Nazioen Ligaren mandatuak 1920 eta 1948 artean iraun zuen. Mandatua 1922ko ekainean hasi arren, britainiarrek 1917tik aurrera de facto eskualdea kontrolpean zuten. 1922ko irailean Transjordaniako emirerria, gero Jordaniako Erresuma izango zena, sortu zuten. Britainiar Mandatuaren aroan eskualdean bi mugimendu nazionalista sortu zituzten, juduena eta arabiarrena. Biek elkarren eta britainiarren kontra aritu zituzten. Auzi nagusiak eta juduen insurjentzia izan ziren. Bigarren Mundu Gerra eta gero, eta 1948ko Arabiar-israeldar Gerrak eskualdea banatu zuten. (eu)
  • Palestina (hebreeraz: פלשתינה‎, arabieraz: فلسطين‎) Mediterraneo itsasoaren eta Jordan ibaiaren artean dagoen lurraldea da. Antzinako Kanaan lurraldearen hegoaldeko zatiari dagokio. K.a. 70. urtearen inguruan, Erromatar Inperioak konkistaturik, Palestina izena hartu zuen, garai batean bertan bizi ziren herrietako batetik, filistearretatik, hain zuzen ere. Gaur egun, Palestina deitzen zaio, zentzu historikoan, 1917-1948. urteetan Britainia Handiaren agintepean egon zen lurraldeari; eta, gaur egungo zentzuan, de iurezko estatu burujabea den Palestinako Estatuari (Israelek okupaturik dituen Gaza, Ekialdeko Jerusalem eta Zisjordania lurraldeek osatua). Bertako judu gehienek Éretz Israel (ארץ־ישראל) deitzen dute. (eu)
  • Palestina (arabieraz: فلسطين‎, Filasṭīn), Nazio Batuen Erakundeak eta beste erakunde batzuek ofizialki Palestinako Estatua (arabieraz: دولة فلسطين‎, Dawlat Filasṭīn) izenez aintzatetsitako de iure izaerako estatu burujabea da, Hego-mendebaldeko Asian kokatua. Zisjordania eta Gazako Zerrenda aldarrikatzen ditu bere lurraldetzat, Jerusalem hiriburu izendatua izanik; praktikan, kontrol administratibo partziala du soilik Zisjordaniako eta Gazako Zerrendako barnealdeko 167 lurralde eremu bakartutan, eta gaur egun administrazio gunea Ramallahen du. Palestinako Estatuak aldarrikatutako lurralde osoa beste estatu batzuek okupatuta dago 1948az geroztik: lehenik Egiptok eta Jordaniak okupatu zuten; eta gero, 1967ko Sei Eguneko Gerraren ostean, Israelek. Palestinak 5.051.953 biztanle zituen 2020ko otsailean. (eu)
  • Palestina​ (árabe: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn o Filisṭīn), denominado oficialmente Estado de Palestina (árabe: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin),​ es un Estado con reconocimiento limitado ubicado en el Próximo Oriente, más concretamente en el Levante mediterráneo, que consta de las regiones de Cisjordania (en la que se incluye Jerusalén Este) y la Franja de Gaza. Limita con Israel, Jordania, Egipto y la ribera sudoriental del mar Mediterráneo. También es considerado un protoestado.​ Fue proclamado en el exilio en Argel el 15 de noviembre de 1988, cuando el Consejo Nacional de la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) adoptó la declaración de independencia de Palestina de forma unilateral. En ese tiempo la OLP no ejercía control sobre territorio alguno, y era un gobierno en el exilio.​ Aún hoy, el territorio reclamado para el Estado de Palestina se mantiene bajo ocupación israelí.​​ Reivindica los Territorios Palestinos​ definidos antes de la guerra de 1967,​ y ha designado a Jerusalén Este como su capital.​​​ En 1994, conforme a los acuerdos de Oslo entre la OLP y el Gobierno de Israel, fue establecida la Autoridad Nacional Palestina como una entidad administrativa transitoria. El 31 de octubre de 2011, fue admitida como miembro número 195 de la Unesco, con el estatus de Estado miembro de pleno derecho.​ El 29 de noviembre de 2012 la Asamblea General de las Naciones Unidas adoptó la Resolución 67/19 (proyecto de resolución A/67/L.28) en virtud de la cual concedió a Palestina la condición de «Estado observador no miembro» de la organización,​ reafirmando además el derecho del pueblo palestino a un territorio bajo las fronteras definidas antes de la Guerra de 1967.​ Esta resolución no implica aún la admisión de Palestina como miembro pleno de la organización, pues para ello se necesitaría de la aprobación del Consejo de Seguridad de las Naciones Unidas en el cual Estados Unidos se opone.El 17 de diciembre de 2014 el Parlamento Europeo apoyó públicamente el reconocimiento del Estado de Palestina,​ tras haberlo hecho los parlamentos de varios países miembros como Reino Unido,​ España,​ Francia,​ Irlanda​ e Italia.​ El reconocimiento del Parlamento Europeo y de los parlamentos nacionales es puramente simbólico, ya que el reconocimiento efectivo lo deben realizar cada uno de los gobiernos de los estados miembros. En la actualidad, el único país de la UE que lo ha reconocido siendo ya miembro de la Unión ha sido Suecia, si bien Polonia, Bulgaria, República Checa, Eslovaquia, Hungría, Rumanía, Malta y Chipre lo reconocen desde la década de los ochenta.​ En mayo de 2015 también fue reconocido oficialmente por la Santa Sede.​​ A comienzos de 2018, un total de 139 Estados reconocen a Palestina como un Estado soberano.​ (es)
  • La Terre d’Israël (en hébreu : ארץ ישראל, Eretz Yisrael) est une étendue géographique comprenant les anciens royaumes d’Israël et de Juda, berceau du peuple juif. Dans la Bible, « Terre d'Israël » désigne : * un terme religieux, car renvoyant à un don divin ; il est utilisé pour la première fois dans Samuel 1 13:19 ; * un terme géographique. La définition géographique donnée par la Bible est d’ailleurs floue : dans certains textes bibliques, on parle de la Terre donnée comme allant du « fleuve d’Égypte jusqu’au grand fleuve, au fleuve d’Euphrate » (de l’Égypte à l’actuel Irak), d’autres se limitent à une zone comprise entre la mer et le fleuve Jourdain, correspondant peu ou prou à la région appelée Palestine ; * un terme politique : c’est la terre donnée aux Juifs pour s’y installer, puis à partir du roi Saül pour s’y construire un État. Ce terme a été utilisé tant par les juifs que les chrétiens au cours de l’histoire (pour l’étymologie de ce nom, voir Israël (Bible)). Cette Eretz Israel est également appelée Terre promise par les Juifs en référence à la première promesse qu’a faite Dieu à Abraham, Isaac et Jacob de donner ce pays à eux et en héritage à leur descendance dans la Genèse : « Et je t'ai donné à toi et à ta postérité la terre de tes pérégrinations, toute la terre de Canaan. » Le nom de Terre sainte est utilisé par les chrétiens en référence à la vie de Jésus. À la suite de plusieurs exils, la nation juive est dispersée à travers le monde antique et plus tard à travers le monde. Un lien spirituel fort invoqué dans la Déclaration d’indépendance de l’État d’Israël la rattache néanmoins à cette terre. (fr)
  • Les noms de Palestine mandataire, ou Palestine sous mandat britannique, désignent le statut politique proposé par la Société des Nations en 1920, mandat établi à partir de 1923, pour le territoire de la Palestine antérieurement partie de l’Empire ottoman. Le 25 avril 1920, la conférence de San Remo, après avoir décidé que les territoires arabophones de l'Empire ottoman, partie des Empires centraux défaits au cours de la Première Guerre mondiale, ne seraient pas restitués à la Turquie§ 19_3-0" class="reference">, adopte une résolution attribuant au Royaume-Uni un mandat sur la Palestine. Il ne s'agit que d'un mandat provisoire, appelé à être confirmé par la Société des Nations, qui précise qu'à l'est du Jourdain certaines de ses dispositions pourraient ne pas être applicables sous réserve de l'approbation de la Société des Nations, mais que les Britanniques décident de mettre en œuvre dès 1er juillet§ 19_3-1" class="reference">. Le 8 décembre 1920, les Britanniques déposent leur projet de mandat définitifn. 3_5-0" class="reference">. Le Conseil de la Société des Nations§ 18_6-0" class="reference"> l'approuve le 24 juillet 1922§ 17_7-0" class="reference">. Le 16 septembre 1922, le Conseil de la Société des Nations vote une résolution agréant la proposition de la part du Royaume-Uni d’exclure la Transjordanie (qui sera le futur royaume hachémite de TransJordanie, qui sera créé en mai 1946) de l’ensemble du territoire de la Palestine et le mandat définitif entre en vigueur le 29 septembre 1923§ 41_9-0" class="reference">. Ses termes exacts et sa délimitation ont été l’objet de tractations entre Britanniques, Français et habitants de Palestine (de toute religion) dans le contexte des différents accords et promesses passés entre eux. Le mandat a pour objectif la mise en place en Palestine d’un « foyer national pour le peuple juif sur la base du lien historique existant entre le peuple juif avec la Palestine dans le but de reconstruire leur foyer national dans ce pays, étant clairement entendu que rien ne sera fait qui puisse porter atteinte aux droits civiques et religieux des collectivités non juives existantes en Palestine », tel que défini par la déclaration Balfour du 2 novembre 1917 et repris dans les dispositions du mandat. Au niveau démographique, la population de la Palestine passe de 60 000 Juifs (selon Justin Mc Carthy, Henry Laurens et Nadine Picaudou), 525 000 musulmans et 70 000 chrétiens en 1914 à 630 000 Juifs, 1 181 000 musulmans et 143 000 chrétiens en 1947, peu avant la fin du mandat. La Palestine mandataire fut le terrain d'un conflit de plus en plus violent entre Arabes et Juifs palestiniens dont les revendications nationalistes respectives ne purent être conciliées par les Britanniques. Ainsi, entre 1936 et 1939, une grande révolte arabe éclata. Après la Seconde Guerre mondiale, l'ONU remplace la SDN et le système de tutelle celui du mandat. Le 25 mai 1946, le royaume hachémite de Transjordanie est créé. En février 1947, les Britanniques remettent la question de la Palestine et leur mandat à l’ONU. Finalement, le mandat aboutit à son terme à la création de l’État d’Israël, le 14 mai 1948 à Tel Aviv, par le conseil du Yichouv, présidé par David Ben Gourion (le 15 mai étant le dernier jour de la présence de l'administration britannique, avec le départ effectif du dernier Haut- Commissaire britannique), ce qui entraîna la première guerre israélo-arabe. Origines et mise en place du Mandat (fr)
  • Le nom Palestine (en latin : Palaestina, dérivé du grec ancien Παλαιστίνη / Palaistínê ; en arabe فلسطين / Falistīn et en hébreu : פלשתינה) désigne la région historique et géographique du Proche-Orient située entre la mer Méditerranée et le désert à l'est du Jourdain et au nord du Sinaï. Si le terme « Palestine » est attesté depuis le Ve siècle av. J.-C. par Hérodote, il est officiellement donné à la région par l'empereur Hadrien au IIe siècle, désireux de punir les Juifs de leur révolte en 132-135 ap. J.-C. La zone n'est pas clairement définie. Elle est centrée sur les régions de la Galilée, de la Samarie et de la Judée. Ses limites sont au nord la Phénicie et le mont Liban et au sud la Philistie et l'Idumée. À l'époque des croisades, le Pérée au nord-est de la mer Morte, la Batanée et la Décapole au-delà du Jourdain y étaient attachés. La Palestine peut désigner le territoire situé uniquement à l'ouest du Jourdain. Le terme est aussi utilisé comme équivalent à la terre d'Israël. La région comprend aujourd'hui l'État d'Israël, les territoires palestiniens occupés, la bande de Gaza et parfois également une partie du royaume de Jordanie, le Liban du Sud et le plateau du Golan. Historiquement, elle correspond à Canaan, à la Terre d'Israël et fait partie de la région de Syrie (Syrie-Palestine). Dans les traditions abrahamiques, elle est la Terre promise aux enfants d'Israël, la Terre sainte du christianisme et une terre sainte de l'islam. (fr)
  • La Palestine, en forme longue l'État de Palestine (arabe : دولة فلسطين (Dawlat Filastin)), est un État souverain de jure, parfois qualifié de proto-État. Située au Moyen-Orient, elle revendique son établissement sur les territoires palestiniens occupés, dont Jérusalem-Est. La déclaration du 15 novembre 1988 de l'Organisation de libération de la Palestine en exil à Alger a été retenue par l'État de Palestine comme sa déclaration d'indépendance et est reconnu par la Ligue arabe et l'Organisation de la coopération islamique. En 2011, la Palestine est acceptée par l'UNESCO en tant qu'organisation. Le 29 novembre 2012, l'État de Palestine est reconnu comme État observateur non-membre de l'ONU. En 2017, l'État de Palestine est reconnu par 136 États (70,5 % des 193 États membres que compte l'Organisation des Nations unies). La souveraineté nationale, la reconnaissance internationale, la population et les réfugiés palestiniens, le territoire et ses frontières, la capitale de l'État et la reconnaissance d'Israël font l'objet de débats et controverses. Les frontières officiellement revendiquées par le gouvernement de l'État de Palestine sont celles de la Cisjordanie, gouvernée partiellement depuis 1994 par l'Autorité palestinienne, et de la bande de Gaza, sous contrôle du Hamas depuis 2007. Le siège du gouvernement palestinien se situe à Ramallah, tandis que la capitale revendiquée est Jérusalem-Est, un territoire administré par Israël. (fr)
  • Le Mapaï (hébreu : מפא"י, acronyme pour Mifleget Poalei Eretz Yisrael (hébreu : מפלגת פועלי ארץ ישראל), litt. Parti des travailleurs d'Eretz Yisrael) était un parti politique israélien de gauche qui fut la force principale de la politique israélienne jusqu'à sa fusion au sein du Parti travailliste israélien en 1968. (fr)
  • Le terme Territoires palestiniens occupés (aussi appelés Territoires palestiniens), fait référence aux territoires de l'ancienne Palestine mandataire britannique qui furent conquis par l’Égypte et la Jordanie de 1948 à 1967 puis par Israël lors de la guerre des Six Jours en 1967 : la Cisjordanie (incluant Jérusalem-Est) et la bande de Gaza. L’Organisation des Nations unies (ONU) emploie la dénomination de « territoires occupés » dans la résolution 242 (adoptée en 1967) puis celle de « territoires palestiniens occupés » à partir des années 1970. Dans sa résolution 58/292 du 6 mai 2004, l'Assemblée générale des Nations unies avalise la notion de « territoire palestinien occupé, incluant Jérusalem-Est ». La plupart des Israéliens les dénomment brièvement « les territoires » (hébreu : השטחים ). Le gouvernement israélien y voit un « territoire disputé » au statut non défini. Le terme est utilisé par les Nations unies pour décrire les territoires sous le contrôle de l'Autorité palestinienne depuis 1993. Ceux-ci sont revendiqués pour devenir l'État de Palestine. Depuis 2017, les États-Unis ne décrivent plus les territoires comme étant « occupés ». Israël n'a pas défini de frontières avec ce territoire. (fr)
  • Is stát sa Mheán-Oirthear é an Phalaistín (Araibis: دولة فلسطين Dawlat Filasṭīn) . Dhearbhaigh a neamhspleáchas ar an 15 Samhain 1988 i gCathair na hAilgéire. (ga)
  • Is réigiún agus náisiúin í an Phalaistín (Παλαιστίνη as Ghréigis; Syria Palæstina as Laidin; פלשתינ; agus فلسطين Filasṭīn nó Falasṭīn as Araibis) idir an Mheánmhuir agus abhainn na hIordáine. Le linn na staire cuireadh ceantair eile leis, chomh maith. (ga)
  • Palestine (Arabic: فلسطين Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; Greek: Παλαιστίνη, Palaistinē; Latin: Palaestina; Hebrew: פלשתינה Palestina) is a geographic region in Western Asia usually considered to include Israel, the West Bank, the Gaza Strip, and in some definitions, parts of western Jordan. The name was used by ancient Greek writers, and was later applied to the Roman province of Judaea, which was renamed Syria Palaestina. During the Byzantine period, the name was used for the provinces of Palaestina Prima and Palaestina Secunda, and following the Muslim conquest of the Levant, the military district of Jund Filastin was established. The boundaries of the region have changed throughout history. The politically defined region comprises most of the territory claimed for the biblical regions known as the Land of Israel (Hebrew: ארץ־ישראל, romanized: Eretz-Yisra'el), the Holy Land or Promised Land, and represents the southern portion of wider regional designations such as Canaan, Syria, ash-Sham, and the Levant. Palestine, the birthplace of Judaism and Christianity, has a tumultuous history as a crossroads for religion, culture, commerce, and politics. In the Bronze Age, the region was inhabited by the Canaanites, and during the Iron Age, two related Israelite kingdoms, Israel and Judah, emerged there. Later, the region has come under the sway of various empires, including the Neo-Assyrian Empire, the Neo-Babylonian Empire and the Persian Achaemenid Empire. Revolts against Hellenistic rule brought a brief period of regional independence under the Jewish Hasmonean dynasty, but it was gradually incorporated into the Roman Empire. In the 7th century, the Rashidun Caliphate conquered the area, ending the Byzantine rule in the region; it was later succeeded by the Umayyad, Abbasid and Fatimid caliphates. Palestine became predominantly Muslim after the end of the Crusader period, during which it was the center of conflict between Christianity and Islam. In the 13th century, it became part of the Syrian province of the Mamluk Sultanate, and after 1516, part of the Ottoman Empire. The United Kingdom captured Palestine from the Ottomans during World War I, and ruled it under a League of Nations mandate until 1948. Since 1948, the region has been divided into Israel, the West Bank and the Gaza Strip. The State of Palestine, a de-jure sovereign country, is in an ongoing sovereignty dispute with Israel. (en)
  • Palestina (bahasa Arab: فلسطين‎, pengucapan bahasa Arab: [fi.las.tˤiːn]; Filastin) adalah Negara yang berada di Asia Barat, antara Laut Tengah dan Sungai Yordan. Status politik negara ini masih diperdebatkan. Sebagian besar negara di dunia termasuk anggota Organisasi Kerjasama Islam, Liga Arab, Gerakan Non-Blok, Perhimpunan Bangsa-Bangsa Asia Tenggara, dan beberapa negara-negara bekas Uni Soviet telah mengakui keberadaan Palestina sebagai sebuah negara berdaulat. Negara Palestina juga merupakan negara pertama di dunia yang mengakui kedaulatan Indonesia secara de facto pada 6 September 1944. Wilayah Palestina saat ini terbagi menjadi dua entitas politik, yaitu wilayah pendudukan Israel dan Otoritas Nasional Palestina. Deklarasi Kemerdekaan Palestina dinyatakan pada 15 November 1988 di Aljir oleh Dewan Nasional Palestina dan Organisasi Pembebasan Palestina. Pada 1974, Liga Arab telah menunjuk Organisasi Pembebasan Palestina sebagai "wakil sah tunggal rakyat Palestina", dan menegaskan kembali hak mereka untuk mendirikan negara merdeka secara mendesak. Organisasi Pembebasan Palestina telah memiliki status pengamat di Perserikatan Bangsa-Bangsa sebagai "entitas non-negara" sejak 22 November 1974, yang memberikan hak untuk berbicara di Majelis Umum Perserikatan Bangsa-Bangsa tetapi tidak memiliki hak suara. Setelah Deklarasi Kemerdekaan, Majelis Umum Perserikatan Bangsa-Bangsa secara resmi "mengakui" proklamasi dan memilih untuk menggunakan sebutan "Palestina", bukan "Organisasi Pembebasan Palestina" ketika mengacu pada pengamat permanen Palestina. Dalam keputusan ini, Organisasi Pembebasan Palestina tidak berpartisipasi di Perserikatan Bangsa-Bangsa dalam kapasitasnya sebagai pemerintah negara Palestina. Sejak tahun 1998, Organisasi Pembebasan Palestina diatur untuk duduk di Majelis Umum Perserikatan Bangsa-Bangsa segera setelah negara non-anggota dan sebelum semua pengamat lain. Pada tahun 1993, dalam Persetujuan Oslo, Israel mengakui tim negosiasi Organisasi Pembebasan Palestina sebagai "mewakili rakyat Palestina", dengan imbalan Organisasi Pembebasan Palestina mengakui hak Israel untuk eksis dalam damai, penerimaan resolusi Dewan Keamanan Perserikatan Bangsa-Bangsa 242 dan 338, dan penolakannya terhadap "kekerasan dan terorisme". Sementara Israel menduduki wilayah Palestina, sebagai hasil dari Persetujuan Oslo, Organisasi Pembebasan Palestina mendirikan sebuah badan administratif sementara: Otoritas Nasional Palestina, yang memiliki beberapa fungsi pemerintahan di bagian Tepi Barat dan Jalur Gaza. Pengambilalihan Jalur Gaza oleh Hamas membagi wilayah Palestina secara politik, dengan Fatah yang dipimpin oleh Mahmoud Abbas menguasai Tepi Barat dan diakui secara internasional sebagai Otoritas Palestina resmi, sementara Hamas telah mengamankan kekuasaannya atas Jalur Gaza. Pada bulan April 2011, kedua pihak telah menandatangani perjanjian rekonsiliasi, tetapi pelaksanaannya masih terbengkalai. Hingga 18 Januari 2012, 129 (66,8%) dari 193 negara anggota Perserikatan Bangsa-Bangsa telah mengakui Palestina sebagai sebuah negara. Banyak negara yang tidak mengakui negara Palestina tetapi mengakui Organisasi Pembebasan Palestina sebagai "wakil rakyat Palestina". Selain itu, komite eksekutif Organisasi Pembebasan Palestina diberdayakan oleh Dewan Nasional Palestina untuk melakukan fungsi pemerintah negara Palestina. (in)
  • Mapai (bahasa Ibrani: מפא"י‎, an acronym for Mifleget Poalei Eretz Yisrael (bahasa Ibrani: מפלגת פועלי ארץ ישראל‎), lit. Workers' Party of the ) adalah partai politik sayap kiri di Israel dan merupakan partai yang dominan dalam politik Israel sampai akhirnya bergabung dengan pada pertengahan tahun 1960an. Partai ini juga merupakan awal dari partai . Seperti partai politik Israel lainnya, Mapai merupakan singkatan dari Mifleget Poalei Eretz Yisrael (bahasa Ibrani: מפלגת פועלי ארץ ישראל), yang berarti Partai Tanah Pekerja Israel. (in)
  • Palestina (bahasa Arab: فلسطين‎ Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; bahasa Yunani: Παλαιστίνη, Palaistinē; bahasa Latin: Palaestina; bahasa Ibrani: פלשתינה Palestina) adalah sebuah wilayah geografis di Timur Tengah antara Laut Tengah dan Sungai Yordan. Nama "Palestina" digunakan oleh penulis-penulis Yunani Kuno, dan kemudian digunakan untuk provinsi Romawi , provinsi Romawi Timur Palaestina Prima dan provinsi Umayyah dan Abbasiyah Jund Filastin. Wilayah ini juga dikenal sebagai Tanah Israel (bahasa Ibrani: ארץ־ישראל Eretz-Yisra'el), Tanah Suci, , Cisjordan, dan secara historis dikenal dengan nama-nama lainnya seperti Kanaan, dan Kerajaan Yerusalem. Terletak di lokasi yang strategis, di antara Mesir, Suriah dan Jazirah Arab, dan tempar lahirnya Agama Yahudi dan Kekristenan, wilayah ini mempunyai sejarah yang panjang dan riuh sebagai persimpangan untuk agama, budaya, peradagangan dan politik. Wilayah ini telah dikuasai oleh berbagai bangsa, yaitu: , Orang Kanaan, Bani Israil, , Orang Babilonia, Orang Farsi, Orang Yunani Kuno, Orang Romawi, Orang Romawi Timur, Kekhalifahan Arab Sunni, Kekhalifahan Fatimiyah Syi'ah, Orang Salibi, Ayyubiyyah, Mamluk, Kesultanan Utsmaniyah, , Orang Israel modern dan Bangsa Palestina. Batas-batas dari wilayah ini selalu berubah sepanjang sejarah, dan terakhir kali ditetapkan pada zaman modern oleh dan (tanggal 16 September 1922), selama periode Mandat Palestina. Sekarang, wilayah ini terdiri dari Negara Israel dan Negara Palestina. (in)
  • Tanah Israel (Ibrani: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל ʼÉreṣ Yiśrāʼēl, Eretz Yisrael) adalah tanah yang dijanjikan oleh Tuhan kepada keturunan Abraham menurut kitab suci Yahudi, Alkitab Ibrani (Tanakh) dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Sebelum didirikannya negara Yahudi, kini Israel, istilah Eretz Yisrael digunakan oleh orang Yahudi yang religius. Definisi luas wilayah ini bervariasi di dalam nas-nas Alkitab Ibrani, khususnya Kejadian 15, Keluaran 23, Bilangan 34 dan Yehezkiel 47. Di bagian lain di Alkitab, rentang tanah ini sering kali disebut sebagai "dari Dan sampai ke Bersyeba". Perbatasan tanah Israel berbeda dari batas-batas kerajaan Israel sepanjang sejarah. Wilayah pemberontakan Bar Kokhba, Kerajaan Herodes, Kerajaan Hasmonean, dan Kerajaan Israel Bersatu memerintah tanah yang dengan batas yang mirip tetapi tidak tepat sama. Demikian juga negara Israel modern memiliki batas yang tidak sama. (in)
  • Mandat untuk Palestina (bahasa Ibrani:(פלשתינה (ארץ-ישראל}} Palestina (Eretz Yisrael); bahasa Arab: فلسطين Filastin), juga dikenal sebagai Mandat atas Palestina atau Mandat Britania atas Palestina, adalah sebuah wilayah di Timur Tengah dari 1920 hingga 1948, yang kini terdiri atas wilayah masa kini dari Yordania, Israel, dan wilayah-wilayah yang diperintah oleh Otoritas Palestina, yang sebelumnya merupakan wilayah Kerajaan Ottoman, yang dipercayakan oleh Liga Bangsa-Bangsa kepada Britania Raya untuk diadministrasikan pada masa setelah Perang Dunia I sebagai sebuah Wilayah Mandat setelah runtuhnya Kesultanan Ottoman yang telah menguasai wilayah ini sejak abad ke-16. Wilayah ini mulanya berbatasan dengan Laut Tengah di sebelah baratnya, , , dan Mandat Britania atas Mesopotamia di sebelah utaranya, Kerajaan Arab Saudi di sebelah timur dan selatan, dan Kerajaan Mesir di barat dayanya. (in)
  • Con il nome Palestina (in greco: Παλαιστίνη, Palaistínē; in latino: Palaestina; in arabo: فلسطين‎, Falasṭīn; in ebraico: פלשתינה‎?, Palestina; in yiddish: פּאלעסטינע, Palestine) viene indicata la regione geografica del Vicino Oriente compresa tra il Mar Mediterraneo, il fiume Giordano, il Mar Morto, a scendere fino al mar Rosso e i confini con l'Egitto. È un territorio caratterizzato da insediamento umano di antichissima data, abitato da popolazioni umane stabili (come pure di Neanderthal) fin da epoche preistoriche. La città di Gerico è ritenuta il sito abitato in modo continuativo più antico al mondo, essendo abitato continuativamente dal 9000 a.C circa. I confini e lo status politico della regione sono cambiati nel corso della storia: il nome "Palestina" è stato usato usato da scrittori greci antichi per indicare la regione tra la Fenicia e l'Egitto, poi fu ufficialmente adottato come nome di una provincia dell'impero romano, quindi dell'impero bizantino e del califfato arabo omayyade e abbaside. La regione, pur con alcune modifiche di confini, comprendeva la maggior parte del territorio chiamato nella Bibbia ebraica "Terra di Canaan" e "Terra di Israele". Occupa la parte meridionale della più ampia regione storica della Siria (o Levante) ed è considerata "Terra Santa" da ebraismo, cristianesimo e islam. Durante il dominio ottomano l'area fu divisa in diverse regioni amministrative e comprendeva principalmente il Sangiaccato di Gerusalemme, oltre a parti del Vilayet di Beirut (il Sangiaccato di Nablus e il Sangiaccato di Acri) e del Vilayet di Siria. Dopo il crollo dell'impero ottomano fu creata a ovest del fiume Giordano la Palestina sotto mandato britannico (1922-1948), oggetto di una partizione nel 1947 a opera dell'ONU che ne destinò una parte a uno Stato ebraico (poi diventato Israele) e un'altra a uno Stato arabo (poi diventato lo Stato di Palestina). Attualmente il suo territorio è quindi diviso tra lo Stato di Israele e lo Stato di Palestina, anche se la regione storicamente ha incluso anche parti degli odierni Stati di Giordania (l'area transgiordana più vicina al fiume Giordano, sulla sponda orientale), della Siria e del Libano. (it)
  • La Terra di Israele (in ebraico: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) è la regione che, secondo il Tanakh e la Bibbia, fu promessa da Dio ai discendenti di Abramo attraverso suo figlio Isacco e agli Israeliti, discendenti di Giacobbe, nipote di Abramo. Costituisce la Terra promessa ed è parte del patto fatto con Abramo, Giacobbe e Israele. La tradizione ebraica considera la promessa valida per tutti gli ebrei, compresi i discendenti dei convertiti. Il termine non deve essere confuso con l'attuale Stato di Israele, che è uno stato politico moderno più piccolo compreso all'interno dei confini biblici e storici così definiti. Tuttavia, dopo la guerra dei sei giorni del 1967, il termine e il concetto sono stati politicizzati e usati per giustificare le politiche dei partiti israeliani di destra, come il Likud. (it)
  • La Palestina, ufficialmente Stato di Palestina (in arabo دولة فلسطين, traslitterabile come Dawlat Filasṭīn), è uno Stato a riconoscimento limitato del Vicino Oriente, osservatore permanente presso le Nazioni Unite, de facto occupato in gran parte da Israele. Lo Stato di Palestina rivendica sovranità sui territori palestinesi della Cisgiordania e della striscia di Gaza, con Gerusalemme Est come capitale designata, sebbene il suo centro amministrativo si trovi a Ramallah. Tali territori sono occupati da Israele dal 1967 a seguito della Guerra dei sei giorni. La Palestina ha una popolazione di 5.051.953 abitanti a febbraio 2020, al 121º posto nel mondo. Il 15 novembre 1988, Yasser Arafat, Presidente dell'Organizzazione per la Liberazione della Palestina (OLP), ad Algeri, proclamò l'indipendenza dello Stato di Palestina. Un anno dopo la firma degli Accordi di Oslo nel 1993, venne istituita l'Autorità Nazionale Palestinese per governare le aree A e B in Cisgiordania e la Striscia di Gaza. Gaza sarebbe in seguito stata governata da Hamas dal 2007, due anni dopo il ritiro unilaterale israeliano da Gaza. L'ONU ha riconosciuto la Palestina come Stato non membro con status di osservatore permanente con la Risoluzione 67/19 dell'Assemblea generale del 29 novembre 2012. A seguito di ciò, dal 3 gennaio 2013 l'Autorità Nazionale Palestinese ha adottato il nome di Stato di Palestina sui documenti ufficiali. Il capo dello Stato è il presidente Mahmoud Abbas, mentre il governo è guidato dal premier Mohammad Shtayyeh. La Palestina è membro della Lega araba, dell'Organizzazione della cooperazione islamica, del G77, del Comitato Olimpico Internazionale, dell'UNESCO e di varie altre organizzazioni internazionali. L'Unione europea, così come la maggior parte dei suoi Stati membri, mantiene rapporti diplomatici con l'Autorità nazionale palestinese, istituita nell'ambito degli accordi di Oslo. Leila Shahid, già rappresentante dell'ANP in Francia dal 1984, è stata nominata nel novembre del 2005 come rappresentante dell'ANP per l'Unione europea. Vi è un'ampia varietà di punti di vista riguardo allo status dello Stato palestinese, sia tra gli stati della comunità internazionale che tra studiosi legali. L'esistenza di uno Stato della Palestina, sebbene controversa, è una realtà nelle opinioni degli Stati che hanno instaurato relazioni diplomatiche bilaterali. (it)
  • Mapai, in ebraico מפא"י, è un acronimo di Mifleget Poalei Eretz Yisrael (ebraico מפלגת פועלי ארץ ישראל), lett. Partito dei Lavoratori di Eretz Yisrael) è stato un partito politico di sinistra in Israele ed è stato la forza dominante nella politica israeliana fino alla sua confluenza nell'attuale Partito Laburista Israeliano nel 1968. (it)
  • Il mandato britannico della Palestina detta anche Palestina mandataria o semplicemente Palestina (in inglese Mandatory Palestine; in ebraico המנדט הבריטי על פלשתינה (א״י) haMandát haBríti ʿal Palestína (E.Y., Erétz Yisra'él); in arabo الانتداب البريطاني على فلسطين) fu un'istituzione storica che permise al Regno Unito di governare su quel territorio tra il 1920 e il 1948, dopo la sconfitta dell'Impero ottomano nella Grande guerra. (it)
  • イギリス委任統治領パレスチナ(イギリスいにんとうちりょうパレスチナ、英語: British Mandate for Palestine、アラビア語: الانتداب البريطاني على فلسطين‎、ヘブライ語: המנדט הבריטי על פלשתינה א"י‎)は、国際連盟によりパレスチナに創設された、イギリスが統治を行う委任統治領である。パレスチナは、16世紀以来この地を治めていたオスマン帝国から、第一次世界大戦後にイギリス帝国の委任統治下に入った領土である。イギリスは1918年にこの地の占領統治を開始し、1920年から高等弁務官による民政を開始して実質的に植民統治を開始していた。 委任統治領パレスチナの決議案は1922年7月24日に国際連盟理事会で公式に承認され、1923年9月26日に発効した。この決議案は、委任統治の原則を定めた第22条と、第一次世界大戦後に連合国主要国が集まりオスマン帝国を分割して英仏の委任統治領を置くことを協議した(1920年4月25日)で決められた原則に基づく。これにより、オスマン領シリアの南部(パレスチナ)に1923年から1948年にかけて委任統治領が成立することになる。 パレスチナ委任統治決議の序文には次のようにある。これは、イギリスがロスチャイルド卿との間に交わした「バルフォア宣言」の条文を基本的にそのまま使ったものである。 連合国主要国は、委任統治が、1917年11月2日にイギリス国王陛下の政府により発せられ、いわゆる列強が承認した宣言を実行し、(民族郷土)をパレスチナに確立することに責任を負うべきであると合意した。また、パレスチナに存在する非ユダヤ人コミュニティーの市民的・宗教的権利を不利にすることや、あらゆる他の国に在住するユダヤ人が享受する権利や政治的地位を不利にすることはなされてはならないと明確に了解された。 1922年9月16日の国際連盟による承諾によって、イギリスは委任統治領を2つの地域に分けた。すなわち、イギリスの直轄支配を受けるヨルダン川より西のパレスチナと、ヒジャーズ王国の王族ハーシム家が治めるヨルダン川東部の自治領トランスヨルダンである。トランスヨルダンの創設は、イギリスがハーシム家との間に約束した1915年の「マクマホン宣言」に基づく。この分割により、バルフォア宣言でパレスチナに創設することを認めたユダヤ人のナショナル・ホーム(民族郷土)の範囲から、トランスヨルダンの部分は除外されることになった。 (ja)
  • パレスチナ(アラビア語: فلسطين‎、ヘブライ語: פלשתינה‎)は、西アジアの地理的地域であり、通常はイスラエル、ヨルダン西部の一部、西岸地区、ガザ地区を含むと考えられている。 パレスチナという名前は古代ギリシャの作家が使っていたもので、後にローマ帝国のシリア・パラエスティナ州、ビザンチン帝国のパラエスティナ・プリマ州、イスラム帝国のジュンド・フィラスティン州にも使われた。この地域は、聖書に登場する「イスラエルの地」(ヘブライ語: ארץ־ישראל‎)、「聖地」、「約束の地」として知られる地域の大部分を占めており、カナン、シリア、アッシュ・シャム、レバントなどの広い地域名の南側に位置している。 エジプト、シリア、アラビアの分かれ目に位置し、ユダヤ教とキリスト教の発祥の地でもあるこの地域は、宗教、文化、商業、政治の交差点として波乱に満ちた歴史を持っている。古代エジプト人、カナン人、イスラエル人、ユダヤ人、アッシリア人、バビロニア人、アケメネス朝、古代ギリシャ人、ユダヤ人のハスモン朝王国、ローマ人、パルティア人、ビザンチン人、サーサーン朝、アラブのラシドゥン、ウマイヤ朝、アッバース朝、ファーティマ朝イスラム帝国、十字軍、アイユーブ朝、マムルーク朝、モンゴル帝国、オスマン帝国、イギリス帝国、そして現代のイスラエル人、ヨルダン人、エジプト人、パレスチナ人など、多くの民族に支配されてきた。 この地域の境界は、歴史の中で変化してきた。今日、政治的に定義されたこの地域は、イスラエルとパレスチナの州(=パレスチナ自治区)で構成されている。 (ja)
  • マパイ(ヘブライ語:מפא"י 正式名称:エレツ・イスラエル労働者党 מפלגת פועלי ארץ ישראל ミフレゲット・ポアレイ・エレツ・イスラエル)とは、かつてイスラエルに存在した中道左派政党。現在の「労働党」の前身。1930年1月5日結党。社会主義インターナショナル加盟政党。 (ja)
  • パレスチナ国(パレスチナこく、アラビア語: دولة فلسطين‎ Dawlat Filasṭīn、英: State of Palestine)は、地中海東部のパレスチナに位置する共和制国家。国際連合(UN)には未加盟であるが、2021年時点で138の国連加盟国が国家として承認している。領土はヨルダン川西岸地区およびガザ地区から成り、東エルサレムを首都として定めている。 ただし国土の一部であるヨルダン川西岸地区の6割に当たる地域(2001年時点)とエルサレムはイスラエルに占領されており、首都機能はラマッラーが担っている。 (ja)
  • 에레츠 이스라엘(히브리어: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, ʼÉreṣ Yiśrāʼēl, Eretz Yisrael, The Land of Israel)은 "이스라엘의 땅"이라는 뜻으로 본래 이스라엘 사람들이 살던 땅으로 일컬어지는 곳이다. (ko)
  • 영국 위임통치령 팔레스타인은 제1차 세계 대전 이후 오스만 제국령 시리아에서 분리되어 영국에게 할당된 국제 연맹의 위임통치령으로서, 1920년부터 1946년까지 영국은 이 지역을 위임통치하였다. 1923년 이후에 이 지역은 요르단 강 서안은 현재의 이스라엘과 팔레스타인 자치정부가 위치한 팔레스타인 지역으로 1948년까지 영국이 통치하였고 동안은 트란스요르단으로 분리하여 히자즈에서 온 하심가 출신 왕족에게 자치권을 주어서 통치하였으며, 1946년에 트란스요르단은 요르단 하심 왕국으로 독립하였다. 1917년에 제1차 세계 대전 기간 영국군과 은 오스만 제국의 군대를 격퇴시킨 이후, 과거 오스만 제국령 시리아 지역에 군정을 실시하였다. 이 지역은 1922년 6월에 국제 연맹으로부터 영국의 위임령으로 인정받았고, 프랑스가 현재의 시리아 지역과 레바논 지역을 차지하며 이로 인해 터키는 16세기 이후 지배해 온 아라비아 반도의 주도권을 완전히 상실하고 말았다. (ko)
  • 팔레스타인 영토 지역은 요르단 강 서안 지구와 가자 지구, 동예루살렘을 가리킨다. 제1차 중동 전쟁 이후의 국경이자 제3차 중동 전쟁 이전의 국경을 말한다. (ko)
  • 팔레스타인(아랍어: فلسطين 필라스틴 / 팔라스틴[*], 히브리어: פלשתינה 팔레스티나, 문화어: 팔레스티나)은 지중해와 요르단 강 사이의 땅과 그 인근 지역을 일컫는 여러 역사적인 지명 가운데 하나이다. 팔레스타인의 지리적 정의는 시대에 따라 조금씩 변해왔지만, 대체로 현재의 이스라엘 영토와 팔레스타인의 구역(요르단강 서안 지구 및 가자 지구) 일대를 가리킨다. (ko)
  • Palestina is – in de oudste, breedste, niet-politieke zin – de landstreek in het oude Kanaän in de Levant die tegenwoordig Israël en de Palestijnse Gebieden omvat, benevens delen van Jordanië, Syrië en Libanon. Zo opgevat lopen Palestina's grenzen van de Libanese kustplaats Sidon oostwaarts tot aan Damascus, naar het zuiden tot aan de Golf van Akaba, en dan in noordwestelijke richting naar Rafah aan de Middellandse Zee.Nadat het Verenigd Koninkrijk in 1923 het Mandaatgebied Palestina bestuurlijk had gesplitst kreeg Transjordanië binnen het Britse mandaat beperkt zelfbestuur en werd de naam Palestina gebruikt voor het gebied ten westen van de Jordaan tussen Libanon in het noorden en de Sinaïwoestijn in het zuiden; een deel van de zuidelijke Levant. Bij het einde van het Britse mandaat in 1948 brak een oorlog uit. Bij de wapenstilstand van 1949 was Palestina verdeeld tussen de nieuw gestichte staat Israël, Transjordanië en Egypte. In 1994 kwam er Palestijns zelfbestuur, tegenwoordig bekend onder de naam Staat Palestina. (nl)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 팔레스타인 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 팔레스타인(아랍어: فلسطين, Filasṭīn), 또는 공식 명칭인 팔레스타인의 나라(아랍어: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭīn)는 명목상 주권 국가로 서아시아에서 요르단강 서안 지구와 가자 지구에 대한 주권을 주장하고 있는 국가이다. 수도는 예루살렘으로 지정했지만, 현재 행정중심지는 라말라이다. 팔레스타인이 주장하고 있는 영토는 1967년 6일 전쟁 이후 이스라엘이 점령하고 있다. 팔레스타인의 요르단강 서안 지구는 이스라엘 및 요르단과 국경을 접하고 있으며, 가자 지구는 이집트와 국경을 접하고 있다. 팔레스타인의 인구는 2016년을 기준으로 4,816,503명이다. 1947년 제2차 세계 대전 이후 유엔은 영국 위임통치령 팔레스타인 지역의 을 채택했다. 이 분할안에서는 팔레스타인에 유대인 국가와 아랍인 국가를 형성하며 예루살렘은 국제 공동통치지역으로 설정하기로 되어있었다. 1948년 5월 14일 이스라엘이 수립된 이후, 이웃 아랍 국가들은 다음 날 이스라엘을 침공해 이스라엘 군과 싸웠다. 이후 팔레스타인 정부가 1948년 9월 22일 아랍 연맹에 의해 창설되었고, 이 정부는 트란스요르단을 제외한 아랍 연맹 전 회원국에게 인정받았다. 정부의 행정구역은 옛 위임통치령 팔레스타인 전체를 포함하고 있었지만, 실질적으로는 가자 지구에 영토가 한정되어 있었다. 요르단강 서안 지구는 1948년 전쟁 이후 요르단에 귀속되어 있었다. 1967년 6일 전쟁 당시 이스라엘은 서안 지구 및 가자 지구를 병합했다. 1988년 11월 15일 팔레스타인 해방 기구의 수장이었던 야세르 아라파트가 알제에서 팔레스타인국의 수립을 선포했다. 1993년 오슬로 협정이 체결되면서 팔레스타인 자치 정부가 오슬로 협정의 A 및 B 구역과 가자 지구를 다스리게 되었다. 이후 가자 지구는 2007년 하마스의 통치 하에 들어가게 되었으며, 이스라엘은 2005년부터 2007년까지 가자 지구에서 철수했다. 팔레스타인은 현재 유엔 회원국 136개국으로부터 승인받았으며, 2012년부터 유엔 총회 옵서버가 되어 국가임을 인정받았다. 팔레스타인은 아랍 연맹. 이슬람 협력 기구, G77, 국제 올림픽 위원회, 이슬람 대테러 군사 동맹, 유네스코를 비롯한 여러 국제기구의 회원국이다. (ko)
  • Palestina (Arabisch: فلسطين, Filistīn) ofwel Staat Palestina (Arabisch: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin) is een land in Azië, in het Midden-Oosten, in de Levant. Het bestaat uit twee gebieden, de Gazastrook en de Westelijke Jordaanoever, en Oost-Jeruzalem als hoofdstad. De Gazastrook grenst aan Israël en Egypte en heeft een kust aan de Middellandse Zee. De Westelijke Jordaanoever (inclusief Oost-Jeruzalem) grenst aan Israël, en in het oosten aan Jordanië met als grens de rivier de Jordaan en de Dode Zee. Palestina wordt door 138 van de 193 lidstaten van de Verenigde Naties erkend (sinds 2019), echter niet door de meeste westerse landen en niet door Israël, dat in de Zesdaagse Oorlog van 1967 een groot deel van het grondgebied van Palestina heeft bezet en sindsdien onder militaire controle houdt. De Gazastrook werd in 2005 door Israël verlaten, maar werd, op de grens met Egypte na (ook meestal afgesloten), te land ter zee en vanuit de lucht militair afgesloten en sinds 2007 aan een blokkade onderworpen. In 1988 verklaarde de in 1964 opgerichte Palestijnse Bevrijdingsorganisatie (PLO) de Staat Palestina (de Palestijnse gebieden omvattend) onafhankelijk. In 1993 werden tussen Israël en de PLO de Oslo-akkoorden gesloten, die zorgden voor de oprichting van de Palestijnse Autoriteit, die het gezag kreeg over een deel van de Palestijnse gebieden. In 2007 verdeelde de overname van de Gazastrook door de fundamentalistisch-islamistische Hamas de bevolking, Abbas van Fatah kreeg de controle over de Westelijke Jordaanoever en werd internationaal erkend als de officiële Palestijnse Autoriteit terwijl Hamas controle bleef houden over de Gazastrook. Op 29 november 2012 verkreeg Palestina de status van "waarnemerstaat niet-lid" binnen de Verenigde Naties toen Resolutie 67/19 van de Algemene Vergadering van de Verenigde Naties met grote meerderheid werd aangenomen. (nl)
  • De Palestijnse gebieden, gelegen in het Midden-Oosten in de Levant, is sinds de Zesdaagse Oorlog van 1967 de aanduiding voor het deel van het Mandaatgebied Palestina dat niet als deel van Israël geldt. Ze bestaan uit de Gazastrook en de Westelijke Jordaanoever van Palestina. De Gazastrook grenst aan Israël en Egypte en heeft een kust aan de Middellandse Zee. De Westelijke Jordaanoever grenst aan Israël, en in het oosten aan Jordanië met als grens de rivier de Jordaan en de Dode Zee. (nl)
  • Land (van) Israël (Hebreeuws: אֶ֫רֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) is een concept in de joodse traditie ten aanzien van een gebied/land in het oude Kanaän. Dit is gebaseerd op teksten uit de Hebreeuwse Bijbel, vooral die waarin God aan aartsvader Abraham een land voor zijn nakomelingen beloofde, het Beloofde land. Volgens de Bijbel zijn dit de Israëlieten, de nakomelingen van Abrahams kleinzoon Jakob, die later Israël genoemd werd. (nl)
  • Het mandaatgebied Palestina, of Brits Mandaat Palestina, was een A-mandaat van de Volkenbond dat toevertrouwd werd aan het Verenigd Koninkrijk, gecreëerd na de Eerste Wereldoorlog toen het Ottomaanse Rijk in 1920 gesplitst werd bij de Vrede van Sèvres. In Klein-Azië werden vier mandaatgebieden gevormd. De Britten beheersten de mandaatgebieden Palestina en Mesopotamië (het huidige Irak), de Fransen Libanon en Syrië. Het Mandaat eindigde op 15 mei 1948. (nl)
  • Mapai (hebr. ‏מפא”י‎, akronim od Mifleget Poalei Erec Jisrael, מפלגת פועלי ארץ ישראל, Partia Robotników Ziemi Izraela) – nieistniejąca już lewicowa partia polityczna w Izraelu. Ugrupowanie było dominującą siłą polityczną na izraelskiej scenie politycznej do czasu wejścia w skład Koalicji Pracy w połowie lat 60. XX wieku. Mapai jest głównym prekursorem dzisiejszej centrolewicowej Partii Pracy. (pl)
  • Ziemia Izraela (hebr. ארץ ישראל, Erec Jisrael, także Ziemia Obiecana) – region, który według Biblii został dany Żydom przez Boga Jahwe. (pl)
  • Palestyna, Państwo Palestyna (patrz: Autonomia Palestyńska) – państwo częściowo uznawane, znajdujące się na terenie historycznej Palestyny. Terytorialnie ma obejmować obszar Strefy Gazy i Zachodniego Brzegu Jordanu. Sąsiaduje z Izraelem, Jordanią oraz Egiptem przez Strefę Gazy. Jeszcze jako Autonomia Palestyńska uzyskała 29 listopada 2012 roku status nieczłonkowskiego państwa obserwatora ONZ (138 głosów za, 9 przeciw, 41 wstrzymujących się od głosu, 5 nieobecnych na głosowaniu), czyli status taki sam jaki w ONZ posiada Stolica Apostolska. Nazwa „Państwo Palestyna” określa byt polityczny, postulowany przez palestyński ruch narodowy, obejmujący całość lub część historycznej Palestyny. (pl)
  • Palestyna (arab. ‏فلسطين‎ Filasṭīn, ang. Palestine, stgr. Παλαιστίνη) – region geograficzny, część Bliskiego Wschodu. Współcześnie Palestyną nazywa się obszar położony między wybrzeżem Morza Śródziemnego a doliną rzeki Jordan, w granicach dwóch państw: Palestyny i Izraela. W szerszym ujęciu granice Palestyny biegną od Sydonu na wybrzeżu Morza Śródziemnego w głąb lądu do Damaszku, w kierunku południowym do Zatoki Akaba, a następnie na północny zachód do Rafah. (pl)
  • Terra de Israel (do hebraico ארץ ישראל Eretz Yisrael) é a região que, segundo o Tanakh, a Bíblia judaica, foi prometida por Deus aos descendentes de Abraão através do seu filho Isaac e aos hebreus, descendentes de Jacó, neto de Abraão. Constitui, pois, a Terra Prometida, parte do pacto feito com Abraão, Isaque (Isaac) e Israel, e, segundo a tradição hebraica, a promessa é válida para todos os judeus, inclusive os descendentes dos convertidos. (pt)
  • Palestina (em árabe: فلسطين, Filasṭīn), oficialmente Estado da Palestina (em árabe: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭīn), é um Estado de jure que reivindica soberania sobre os territórios da Cisjordânia e da Faixa de Gaza e que designa Jerusalém Oriental como sua capital, apesar de seu centro administrativo estar localizado na cidade de Ramallah. A sua independência foi declarada em 15 de novembro de 1988 pela Organização para a Libertação da Palestina (OLP) e por seu governo no exílio em Argel, na Argélia. No entanto, a maioria das áreas reivindicadas pelos palestinos estão ocupadas por Israel desde a Guerra dos Seis Dias, em 1967. Após a Segunda Guerra Mundial, em 1947, as Nações Unidas adotaram um Plano para Partilha da Palestina, recomendando a criação de dois estados árabe e judeu independentes, com uma Jerusalém internacionalizada. Em 1993, os Acordos de Oslo estabeleceram a Autoridade Nacional Palestina, que realiza a administração sócio-política de áreas delimitadas dos territórios, enquanto o Hamas controla a Faixa de Gaza. Em outubro de 1974, a cúpula da Liga Árabe designou a OLP como o "único representante legítimo do povo palestino" e reafirmou "o seu direito de estabelecer um Estado independente com urgência". Em novembro de 1974, a OLP foi reconhecida como competente em todos os aspectos referentes à questão Palestina e os palestinianos ganharam reconhecimento implícito de soberania pela Assembleia Geral da ONU, que concedeu-lhe o estatuto de observador como uma "entidade não estatal" dentro da organização. Depois da declaração de independência de 1988, a Assembleia Geral oficialmente "reconheceu" a proclamação e decidiu usar a designação "Palestina", ao invés de "Organização para a Libertação da Palestina". Apesar desta decisão, a OLP não participa da ONU na qualidade de governo da Palestina. Em 1993, com os Acordos de Oslo, o governo israelense reconheceu a equipe negociadora da OLP como "representante do povo palestino", com a condição de que a OLP reconhecesse o direito do Estado de Israel de existir em paz, aceitasse as resoluções 242 e 338 do Conselho de Segurança da ONU e rejeitasse "a violência e o terrorismo". Como resultado, em 1994 a OLP estabeleceu a administração territorial da Autoridade Nacional Palestina (ANP), que exerce algumas funções governamentais em partes da Cisjordânia e da Faixa de Gaza. Em 2007, o Hamas assumiu o governo da Faixa de Gaza, o que dividiu os palestinos politicamente e territorialmente. O Fatah, de Mahmoud Abbas, ficou com o governo de grande parte da Cisjordânia, enquanto o Hamas obteve o controle da Faixa de Gaza. Em abril de 2011, os partidos palestinos assinaram um acordo de reconciliação, mas sua implementação foi suspensa, até que um governo de unidade foi formado no dia 2 de junho de 2014. Em 29 de novembro de 2012, a Assembleia Geral da ONU aprovou em uma votação a Resolução 67/19, que atualiza o estatuto da Palestina de uma "entidade observadora" para um "Estado observador não membro" dentro do sistema das Nações Unidas, o que foi descrito como o reconhecimento de facto da soberania da OLP sobre os territórios palestinos. Em 17 de dezembro de 2012, a ONU declarou que "a designação de 'Estado da Palestina' será utilizada pelo secretariado em todos os documentos oficiais das Nações Unidas". Em 27 de setembro de 2013, 137 dos 193 países-membros das Nações Unidas reconheceram a existência do Estado da Palestina. Muitos dos países que não reconheceram o Estado palestino, no entanto, reconhecem a OLP como "representante do povo palestino". (pt)
  • Mapai foi um partido político israelita, social-democrata, sionista trabalhista, de centro-esquerda que esteve no poder desde a criação do estado até 1968, quando se transformou no Partido Trabalhista. O partido foi o partido dominante em Israel, até à sua dissolução em 1968, tendo, durante o seu governo, introduzido as bases para o Estado Social israelita. (pt)
  • Brytyjski Mandat Palestyny (arab. الانتداب البريطاني على فلسطين; hebr. המנדט הבריטי על פלשתינה א”י; ang. The British Mandate for Palestine), czasami określany jako Mandat Palestyny – terytorium mandatowe istniejące w latach 1922–1948, utworzone z części terytoriów byłego Imperium Osmańskiego na Bliskim Wschodzie. Po zakończeniu I wojny światowej, Liga Narodów starała się zapobiec rozszerzaniu na tych terytoriach kolonializmu. Nie mając jednak żadnej władzy wykonawczej, powierzyła mandat nad Palestyną w ręce Wielkiej Brytanii. Władze mandatowe miały obowiązek wykonywania wszystkich poleceń organizacji międzynarodowej. W 1921 za zgodą Ligi Narodów z terytorium Mandatu Palestyny wydzielono obszar położony na wschód od rzeki Jordan, tworząc Emirat Transjordanii (25 maja 1946 uzyskał niepodległość jako Królestwo Transjordanii). Tereny położone na zachód od rzeki Jordan pozostały jako Mandat Palestyny pod bezpośrednimi rządami brytyjskimi. Narastający konflikt arabsko-żydowski spowodował, że na początku 1947 Wielka Brytania zrzekła się roli mediatora w Palestynie. Sprawa Palestyny została poddana pod obrady Zgromadzenia Ogólnego Organizacji Narodów Zjednoczonych, które przyjęło 29 listopada 1947 rezolucję nr 181 w sprawie rozwiązania konfliktu arabsko-żydowskiego, poprzez utworzenie dwóch państw: arabskiego i żydowskiego. Arabowie odrzucili plan doprowadzając do wybuchu wojny domowej w Mandacie Palestyny. 14 maja 1948 państwo Izrael proklamowało niepodległość. Następnego dnia rozpoczęła się I wojna izraelsko-arabska. (pl)
  • Os territórios palestinos (português brasileiro) ou palestinianos (português europeu) compreendem três regiões não contíguas - a Cisjordânia, a Faixa de Gaza e Jerusalém Oriental. Após a extinção do Mandato Britânico da Palestina, esses territórios foram capturados e ocupados pela Jordânia e pelo Egito durante a Guerra árabe-israelense de 1948. Durante a Guerra dos seis dias (1967), foram ocupados por Israel. A Autoridade Nacional Palestina (ANP) considera Jerusalém Oriental como parte da Cisjordânia e, portanto, com parte dos Territórios Palestinos, enquanto o governo israelense considera que seja parte do Estado de Israel. Em 1980, Israel anexou Jerusalém Oriental, retirando-a da Cisjordânia, mas o Conselho de Segurança da ONU, conforme a sua Resolução 478, considera nula tal anexação, afirmando tratar-se de uma violação da lei internacional. Após a assinatura dos Acordos de Oslo, em 1993, porções dos territórios palestinianos têm sido governadas, em diferentes graus, pela Autoridade Palestiniana. Israel não considera que Jerusalém Oriental e a anterior terra de ninguém Israelo-Jordana (a primeira, anexada em 1980, e a segunda, em 1967) façam parte da Cisjordânia. Israel alega que ambas estão sob controlo total israelita. 58% do território da Cisjordânia (ou do que Israel considera que seja a Cisjordânia) é governado pela Administração Civil Israelita da Judeia e Samaria. Isto não foi reconhecido por nenhum outro país, uma vez que as anexações unilaterais estão proibidas pelas leis e costumes internacionais. (pt)
  • Palestina (em árabe: فلسطين, translit. Filasṭīn; em hebraico: פלשתינה; em grego: Παλαιστίνη, transl. Palaistinē, e em latim: Palæstina), é a denominação histórica dada pelo Império Romano a partir de um nome hebraico bíblico, a uma região do Oriente Médio situada entre a costa oriental do Mediterrâneo e as atuais fronteiras ocidentais do Iraque e Arábia Saudita, hoje compondo os territórios da Jordânia e Israel, além do sul do Líbano e os territórios da Faixa de Gaza e Cisjordânia. A área correspondente à Palestina até 1948 encontra-se hoje dividida em três partes: uma parte integra o Estado de Israel; outra a atual Jordânia e duas outras (a Faixa de Gaza e a Cisjordânia), de maioria de árabes palestinos, deveriam integrar um estado palestino a ser criado - de acordo com a lei internacional, bem como as determinações das Nações Unidas, o Reino Unido. Em 1967, a Faixa de Gaza e a Cisjordânia foram conquistadas por Israel ao Egito e à Jordânia respetivamente, após a Guerra dos Seis Dias. E posteriormente Gaza em 2005 foi entregue à Autoridade Palestina, já a Cisjordânia (Judeia e Samaria) possui partes de territórios soberanos palestinos e parte de territórios com habitantes israelenses estabelecidos na conquista do território. Há alguns anos, porções dispersas dessas duas áreas foram oferecidas por Israel e passaram a ser administradas pela Autoridade Palestina, mas, devido aos ataques violentos dos palestinos, esses territórios e sua população estão sob constante observação. A população palestina dispersa pelos países árabes em campos de refugiados, ou situados nos territórios de Gaza e Cisjordânia, é estimada em 5 milhões de pessoas. (pt)
  • Госуда́рство Палести́на (араб. دولة فلسطين‎) — де-юре независимое частично признанное государство на Ближнем Востоке, находящееся в процессе создания. Независимость Государства Палестина по состоянию на конец июля 2019 года признали 138 из 193 государств — членов ООН. Формирование палестинского государства предусматривается в соответствии с решениями ООН на территории Западного берега реки Иордан (или его части, в том числе на территории Восточного Иерусалима) и сектора Газа. Существуют различные предложения по его созданию в зависимости от мнения о палестинской государственности, а также различные его определения как территории. Провозглашение Государства Палестина состоялось 15 ноября 1988 года в Алжире на сессии Палестинского национального совета — высшего совещательного органа Организации освобождения Палестины (ООП) — 253 голоса «за», 46 — «против» и 10 человек воздержались от голосования. При этом ООП не контролировала какую-либо территорию, на которую претендовала. В 1994 году в результате Соглашений в Осло между Израилем и ООП от 13 сентября 1993 была создана Палестинская национальная администрация (ПНА). Вопрос создания будущего государства Соглашениями не предусматривался; при этом «обе стороны взяли на себя конкретное обязательство не принимать никаких односторонних действий по изменению статуса Западного берега реки Иордан и сектора Газа». Де-факто Государство Палестина по сегодняшний день не создано и не обладает реальным суверенитетом. Государственные структуры сформированы только частично. Во временной столице Рамалле функционируют президент, правительство и парламент. Однако в государстве нет армии, хотя есть полиция и при этом активно действуют полувоенные организации. Нет своей валюты, в качестве денежной единицы используются израильский шекель и доллар США. В Палестине нет действующего международного аэропорта, поэтому для полётов в страны мира высшие палестинские государственные деятели используют аэропорт столицы Иордании Амман. Значительная часть территории Западного берега реки Иордан контролируется израильской армией, восточный Иерусалим (и город в целом) также находится под контролем Израиля. Израиль контролирует также практически все границы Палестинских территорий, за исключением границы сектора Газа с Египтом, но при этом препятствует морскому сообщению сектора Газа с внешним миром. Палестинские территории, несмотря на существование частичного палестинского управления на них, всё равно рассматриваются ООН как оккупированные Израилем. Представители ООП называют Палестину «страной под израильской оккупацией».Сектор Газа и Западный берег реки Иордан представляют собой два эксклава, разделённые территорией Израиля, первый контролируется сторонниками ХАМАС, признанного в ряде стран террористической организацией, а второй — сторонниками ФАТХ, организации, которая формирует основу ООП. После длительного конфликта и попыток урегулирования 2 июля 2014 года ХАМАС и ФАТХ при участии пяти министров-христиан сформировали правительство национального единства, которое было приведено к присяге президентом Аббасом. Это правительство просуществовало до начала 2019 года и ушло в отставку в связи с так и не урегулированными противоречиями между ФАТХ и ХАМАС, вследствие чего правительство не имело контроля над сектором Газа. 29 ноября 2012 года по итогам голосования в Генеральной Ассамблее ООН (138 голосов «за», 9 — «против», 41 страна воздержалась) «предоставила Палестине статус государства-наблюдателя при Организации Объединённых Наций, не являющегося её членом, без ущерба для приобретённых прав, привилегий и роли Организации Освобождения Палестины в Организации Объединённых Наций как представителя палестинского народа согласно соответствующим резолюциям и практике». 5 января 2013 года был издан указ председателя ПНА Махмуда Аббаса, предписывающий впредь вместо названия «Палестинская национальная администрация» использовать в официальных целях исключительно название «Государство Палестина». На январь 2019 года ряд стран, в частности: Израиль, Испания, Норвегия, США, Швеция и некоторые другие — это решение не признали. В странах, уже признавших Государство Палестина, дипломатические представительства ООП действуют под вывеской посольств Государства Палестина. (ru)
  • O Mandato Britânico da Palestina foi uma entidade geopolítica sob administração britânica que foi criada com a Partilha do Império Otomano após o final da Primeira Guerra Mundial. A administração civil britânica na Palestina operou de 1920 a 1948. Durante a Primeira Guerra Mundial (1914-1918), uma rebelião árabe e a Força expedicionária egípcia do Império Britânico sob o comando do general Edmund Allenby expulsaram os turcos do Levante durante a Campanha do Sinai e Palestina. O Reino Unido concordou com a Correspondência Hussein-McMahon que honraria a independência árabe se eles rebelassem contra o Império Otomano, mas os dois lados tiveram diferentes interpretações deste acordo e, no final, o Reino Unido e a França dividiram a área por meio do Acordo Sykes-Picot — um ato de traição aos olhos dos árabes. Para confundir ainda mais a questão surge a Declaração de Balfour de 1917, prometendo o apoio britânico a um "lar nacional" judaico na Palestina. No final da guerra, os britânicos e franceses criaram um condomínio, a "Administração do Território do Inimigo Ocupado" no que havia sido a Síria otomana. Os britânicos obtiveram legitimidade para o seu controle continuado, obtendo um mandato da Liga das Nações em junho de 1922. O objetivo formal do sistema de mandatos da Liga das Nações era administrar partes do extinto Império Otomano, que tinha controlado o Oriente Médio desde o século XVI, "até o momento em que eles fossem capazes de se administrar sozinho". A administração do mandato civil foi formalizada com o consentimento da Liga das Nações em 1923 sob o Mandato Britânico da Palestina, que abrangeu duas áreas administrativas. A terra a oeste do rio Jordão, conhecida como Palestina, permaneceu sob administração britânica direta até 1948. A terra a leste do Jordão, uma região semiautônoma conhecida como Transjordânia, sob o domínio da família Hachemitas do Hejaz, ganhou independência em 1946. As tendências divergentes em relação à natureza e finalidade do mandato já são visíveis nas discussões sobre o nome dessa nova entidade. De acordo com a ata da nona sessão da Comissão de mandato permanente da Liga das Nações: O coronel Symes explicou que o país foi descrito como "Palestina" pelos europeus e como "Falestin" pelos árabes. O nome hebraico para o país era a designação "Terra de Israel", e o Governo, para atender aos desejos judaicos, concordou que a palavra "Palestina" em caracteres hebraicos deveria ser seguida em todos os documentos oficiais pelas iniciais que representavam essa designação. Como uma compensação para isso, certos políticos árabes sugeriram que o país deveria ser chamado de "Síria do Sul" para enfatizar sua estreita relação com o outro Estado árabe. Durante o período do mandato britânico, a área experimentou a ascensão de dois grandes movimentos nacionalistas, um entre os judeus e outro entre os árabes. Os interesses nacionais concorrentes das populações árabes e judaicas da Palestina um contra o outro e contra as autoridades britânicas governantes resultaram na Revolta árabe de 1936–1939 e a insurreição judaica na Palestina antes de culminar na Guerra Civil de 1947–1948. O rescaldo da Guerra Civil e a consequente Guerra árabe-israelense de 1948 levaram ao estabelecimento do acordo de cessar-fogo de 1949, com a partilha do antigo mandato da Palestina entre o recém-criado estado de Israel com uma maioria judaica, a árabe Cisjordânia foi anexada pelo Reino da Jordânia e um governo árabe palestino na Faixa de Gaza sob protetorado do Egito. (pt)
  • МАПАЙ («Партия рабочих Земли Израильской», ивр. ‏מפלגת פועלי ארץ ישראל, מפא"י‏‎) — израильская политическая партия, относившаяся к рабочему сионистскому движению. Сформировавшись в 1930-е годы в подмандатной Палестине, после основания государства составляла основу правящих коалиций в Израиле с 1-го по 6-й созыв кнессета, а затем прекратила своё существование, объединившись с партиями «Ахдут ха-Авода» и РАФИ в партию Труда («Авода»). (ru)
  • Подманда́тная Палести́на — геополитическое образование, созданное на территории исторической Палестины по результатам Первой мировой войны, и находившееся в 1922—1948 гг. под управлением Великобритании в рамках мандата Лиги Наций. Помимо территории современного Израиля, Мандат распространялся на территории современных Иордании, Западного берега реки Иордан и сектора Газа. В 1946 году получил независимость Эмират Трансиордания, находившийся под управлением Мандата как автономное образование. В 1947 году ООН приняла План раздела Палестины, предусматривающий окончание Мандата и создание на оставшейся части Палестины арабского и еврейского государств. Создание еврейского государства Израиль было провозглашено 14 мая 1948 года, за несколько часов до окончания действия Мандата. Арабское же государство не было создано в результате последовавшего за этим второго этапа Арабо-израильской войны (1947—1949). (ru)
  • Палести́на (др.-греч. Παλαιστίνη [Palaistinê]; от арам. פלשת [Pelešet]; ивр. ‏ארץ פלשת‏‎ — Филистия; лат. Palaestina; араб. فلسطين‎ — Фаластын) — историческая область на Ближнем Востоке. Границы области примерно охватывают территорию современных сектора Газа; Израиля; Голанских высот; Западного берега реки Иордан; Иордании; части как Ливана, так и Сирии — от Сидона на побережье Средиземного моря до Дамаска, в северной её части, и от Рафиаха до залива Акаба — на юге. Синайский полуостров, как правило, считается отдельной географической зоной. (ru)
  • Palestina (arabiska: فلسطين, filastin), officiellt deklarerad som Staten Palestina (arabiska: دولة فلسطين, dawlat filastin) är en stat som proklamerades genom den av PLO 15 november 1988 utropade och är erkänd av 135 av världens 193 suveräna FN-stater samt många internationella organ, inklusive Förenta nationernas generalförsamling, som 2012 röstade för att Palestina som stat skulle få observatörsstatus i FN. PLO utövade inte kontrollen över något territorium vid tiden för självständighetsförklaringen och områdena som tas i anspråk står under israelisk ockupation med enbart en begränsad palestinsk kontroll, bland annat över städer och andra bebodda platser (Area A och B). Dessa områden utgörs av Gazaremsan, Västbanken och Östra Jerusalem. "Palestina" används officiellt som en kortform av Staten Palestina men också homonymt för såväl Palestinska myndigheten, PLO som FN-observatör, Palestina som biblisk, geografisk och historisk region som för andra förslag gällande en Palestinsk stat. (sv)
  • De Palestinska områdena består av 18% / 40% (civil och militär / endast civil palestinsk kontroll) av Västbanken och hela Gazaremsan. Inom dessa områden bor över 96% av den palestinska befolkningen. Västbankens ockuperade territorier består av 60% / 82% (israelisk civil och militär / endast militär kontroll) av Västbanken. (sv)
  • Israels land (hebreiska: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) är det traditionella judiska namnet för ett område med obestämd geografisk räckvidd i södra Levanten. Relaterade bibliska, religiösa och historiska termer är Kanaan, , Heliga landet och Palestina. Definitionerna av gränserna för detta territorium varierar mellan passager i den hebreiska bibeln, med specifika omnämnanden i Första Moseboken 15, Andra Moseboken 23, Fjärde Moseboken 34 och Hesekiel 47. Nio gånger annorstädes i Bibeln betecknas detta bosatta land som området "", samt tre gånger som området "från Levo-Hamat till Egyptens gränsflod" (Första Kungaboken 8:65, Första Krönikeboken 13:5 och Andra Krönikeboken 7:8). Områdets bibliska gränser skiljer sig från gränserna för de etablerade historiska israeliska och senare judiska kungarikena; med tiden har Förenade kungariket Israel, de två separata kungarikena Israel (Samarien) och Juda, och inkluderats inom gränserna. Heliga landet används ibland som synonym till Israels land. Denna term har historiskt varit mycket populär, särskilt under korstågens tid. I religiösa texter kan termerna Israels land och likställas. Den senare hänvisar till att Gud utlovade Israels land till Abrams ättlingar i Första Moseboken. Texten är tydlig med att det var ett som ingicks mellan Gud och Abram för hans ättlingar. Detta är senare omnämnt i Profeterna. Under Brittiska Palestinamandatet (1920–1948) var termen "Eretz Yisrael" eller "Israels land" en del av det officiella hebreiska namnet. Officiella hebreiska dokument använde den hebreiska translitterationen av Palestina (פלשתינה) följt av de två begynnelsebokstäverna i "Eretz Yisrael" (א״י, alef-yod). (sv)
  • Palestina (arabiska: فلسطين, Filasṭīn, av grekiskans Παλαιστίνη; latin: Palæstina; hebreiska: פלשתינה, Palestina; syriska: ܦܠܫܬ, Falasṭīn, Filisṭīn) är en geografisk region som omfattar området mellan Medelhavet och Jordanfloden jämte andra närliggande områden. Namnet Palestina härrör ursprungligen från Filisteen, ett kustområde vilket enligt Bibeln ungefär motsvarar dagens israeliska kust och Gazaremsan. Den romerske kejsaren Hadrianus försökte efter flera uppror att slutgiltigt kuva judarna och om möjligt utplåna deras hemland varför han år 135 gav det område som tidigare utgjort provinsen Judeen (Juda och Benjamins stammars område) namnet Palæstina (latiniserad form av Filisteen). Namnet "Palestina" kom därför genom romarna att bli det allmänt använda på området. Namnet var dock väletablerat sedan länge och användes bland annat på grekiska (åtminstone sedan 400-talet f.Kr., bland annat av Herodotos), också av judarna. Regionen omfattar det mesta av det territorium som de bibliska regionerna Israels land (Eretz Yisrael), och Heliga landet gjorde anspråk på. Historiskt sett har området också varit känt som den sydliga delen av större regionala områden som Kanaan, , och . (sv)
  • Mapai (hebreiska: מפא"י, en förkortning av מפלגת פועלי ארץ ישראל Mifleget Poalei Eretz Yisrael - "Landet Israels arbetareparti"), var ett socialistiskt och sionistiskt parti i Israel, bildat 1930 i Palestinamandatet. Partiledaren David Ben-Gurion spelade en ledande roll i det israeliska självständighetskriget och blev Israels förste premiärminister. Mapai var den dominerande kraften i israelisk politik fram till dess att det 1968 gick samman med det återbildade Akhdut HaAvoda och Rafi och bildade Arbetarpartiet. (sv)
  • Земля́ Изра́ильская (ивр. ‏אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‏‎ [Э́рец-Исраэ́ль]), также Земля́ обетова́нная, Свята́я земля́ — исторический термин и понятие в иудаизме и христианстве, относящееся к региону, сегодня наиболее тесно связанному с Государством Израиль, на протяжении всей истории, начиная от библейских времён до наших дней. Однако историческая область Эрец-Исраэль не идентична ни территории современного Израиля, ни территории древних еврейских царств, и следует различать эти понятия. В настоящее время на территории исторической Земли Израильской находятся собственно Израиль, часть южного Ливана, западная часть Иордании, часть Сирии, Иудея и Самария (Западный берег реки Иордан) и Сектор Газа. В Пятикнижии Моисеевом (Чис. 34:1-12 и др.) — территория между рекой Иордан и Средиземным морем называется Ханаан (др.-евр. ‏כנען‏‎, К’на́ан), «земля, текущая молоком и мёдом», земли семи народов (с полным или неполным перечнем), нередко по контексту просто «эта земля». Северная граница — чуть севернее современной израильской, по реке Литани, хотя мнения средневековых комментаторов о точных границах расходятся. Название Земля Израильская впервые встречается в Библии (1Цар. 13:19) и многократно встречается в библейской Книге Иезекииля и в более поздних источниках. В иудаизме и библейской истории термин «Земля Израильская» используется как наименование Земли Обетованной, то есть обещанной Богом всем двенадцати коленам Израилевым, где имеют силу все 613 заповедей иудаизма, в том числе многие, не применявшиеся вне её (например, связанные с храмовой службой или субботним годом). Израиль (ивр. ‏יִשְׂרָאֵל‏‎, Исраэ́ль) — имя, данное библейскому патриарху Иакову, также означает еврейский народ (то есть общность потомков Иакова, где бы они ни жили), а также Израильское царство и, после его раскола — название северного Израильского царства (в отличие от южного царства — Иудеи). После того, как римский император Адриан подавил восстание Бар-Кохбы в 135 году н. э., он построил на месте Иерусалима языческий город Элия Капитолина и приказал всю территорию между Средиземным морем и рекой Иордан называть Палестиной («Palaestina» — латинский вариант греческого названия). Название «Палестина» является искажённым на греческий манер ивритским словом «плиштим» — пришелец, захватчик, оккупант. Первоначально евреи называли так племена, которые захватили некоторые прибрежные регионы Израиля (преимущественно земли колена Дана) и занимали их до того момента, когда царь Давид нанёс им поражение. Адриан провёл переименование, чтобы подчеркнуть, что эта территория теперь принадлежит завоевателям — римлянам. Во времена английского мандата (1920—1948) название «Палестина» закрепилось за всей территорией Эрец-Исраэль. В середине XX века от названия «Палестина» было образовано слово «палестинцы» («палестинский народ», «арабский народ Палестины»), относившееся к арабам, проживавшим на данной территории, хотя прежде название «палестинцы» определяло просто жителей региона и не носило этнической окраски, то есть под это понятие подпадали евреи, арабы, друзы, черкесы и многие другие. До создания Государства Израиль евреи называли его будущую территорию как «Палестиной», так и «Эрец-Исраэль», а прочие названия (например, Ханаан) вышли из употребления. Обоими терминами пользовались сионисты и антисионисты, религиозные и нерелигиозные. Также в СССР, в период ограничений на репатриацию в Израиль, многие евреи называли свою историческую родину «Эрец-Исраэль» или просто «Эрец» в разговорах друг с другом по сложившейся традиции. Многие религиозные евреи по древней еврейской традиции продолжают использовать термин Эрец-Исраэль (иногда в ашкеназском произношении, «Э́рец-Исро́эль») и после провозглашения Государства Израиль на части Земли Израильской. Многие сионисты, от Бен Гуриона до современных политических деятелей, наоборот, подчёркивают, что еврейский суверенитет пока не распространяется на всю территорию Эрец-Исраэль. Заключив мирные соглашения с Египтом и Иорданией, Израиль признал границы с этими государствами, отсекающие часть его исторических территорий. Нежеланием передавать противнику части Земли Израильской, как правило, объясняется позиция израильского правого лагеря в израильско-палестинском конфликте. (ru)
  • Palestinamandatet, eller egentligen Brittiska Palestinamandatet, var det område av det forna Osmanska riket som Storbritannien förvaltade på uppdrag av Nationernas förbund (NF) mellan 1920 och 1948 i enlighet med ett s.k. NF-mandat. Mandatet omfattade det som idag är Israel, Jordanien och Palestinska territorierna. Redan 1921 bröts den östra delen av territoriet loss av britterna som lät bilda lydstaten Emiratet Transjordanien som 1946 blev ett självständigt kungarike. Resten av mandatområdet bestod dock under direkt brittisk kontroll. År 1948 upphörde mandatet helt - samma dag som Staten Israels självständighet utropades i enlighet med FN:s generalförsamlings resolution 181 om delning av Palestina. Detta ledde till att Arabförbundets stater förklarade Israel krig (1948 års arabisk-israeliska krig). (sv)
  • Палести́на (араб. فلسطين‎, арам. ܦܠܫܬ‎, івр. ארץ-ישראל‎ — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії. Межі області приблизно охоплюють територію сучасних сектора Гази, Ізраїлю, Голанських висот, Західного берега річки Йордан, Йорданії, частині Лівану та Сирії. Синайський півострів, як правило, вважається окремою географічною зоною. (uk)
  • Підмандатна Палестина — геополітичне утворення, створене на території історичної Палестини за результатами Першої світової війни, і що перебувало з 1922 по 15 травня 1948 під управлінням Сполученого Королівства в рамках мандата Ліги Націй. Крім території сучасного Ізраїлю, Мандат поширювався на території сучасних Йорданії, (Західного берега річки Йордан) і сектора Газа. (uk)
  • 巴勒斯坦國(阿拉伯语:دولة فلسطين‎)通稱巴勒斯坦,是一個由居住在西亞-巴勒斯坦地区的約旦河西岸以及加沙地帶的阿拉伯人所建立的國家,於近代数百年中曾为奥斯曼土耳其帝国的一部分。巴勒斯坦國由巴勒斯坦解放组织正式管理,并声称拥有西岸和加沙地带。然而,其声称的领土自1967年六日战争以来一直。 (zh)
  • 巴勒斯坦(英語:Palestine)是位於美國印地安納州科西阿斯科縣的一個非建制地區。 (zh)
  • 巴勒斯坦(希臘語:Παλαιστίνη;阿拉伯语:فلسطين‎;希伯來語:פלשתינה‎)是中东的一个地区,从地中海东岸一直延伸进入亚欧大陆内部。由于该地域的邊界随歷史上行政區劃的不同而不断变化,所以至今还没有完全确定的边界。 (zh)
  • 巴勒斯坦託管地(英語:Mandatory Palestine;英屬巴勒斯坦託管地,巴勒斯坦),是第一次世界大戰結束、鄂圖曼帝國瓦解後,國際聯盟委託英國暫時統治巴勒斯坦期間的名稱。其範圍大致上包括現今的以色列與巴勒斯坦領土,另下轄外約旦。 (zh)
  • 以色列地(希伯來語:אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‎),亦即是迦南地,大致对应于由南地中海东部包围的区域的名字。圣经中,宗教和历史的术语包括迦南地,应许之地,圣地,相當于今日的巴勒斯坦地區。 这一领土的界限的定义圣经章节之间变化,与这些特别是在创世记第15章,出埃及记第23章,民数记第34章和以西结书第47章。其他地方的圣经九次​​,將以色列人落脚地範圍称为從但到別是巴; 在列王紀上第8章65節,則稱從哈馬口直到埃及小河。 以色列地今天的黎凡特地區,現在的國家包括以色列、黎巴嫩、敘利亞和約旦等(亦有指包括位于埃及的西奈半島,在聖經中西奈半島具有神聖意義,在出埃及記中記載以色列人在摩西領導出埃及後曾在此居住四十年,摩西在西奈山颁布十誡) (zh)
  • МАПАЙ (Робітнича партія Землі Ізраїлю, івр. מפלגת פועלי ארץ ישראל, מפא"י‎) — ізраїльська політична партія, що відносилася до . Сформувалась у 1930-і роки в підмандатній Палестині, після заснування держави складала основу правлячих коаліцій в Ізраїлі з 1-го по 6-е скликання кнесету, відтак перестала існувати, об'єднавшись із партіями й в партію Праці («Авода»). (uk)
  • 以色列地工人党(Mapai) (希伯來語:מַפָּא"י‬, 缩写: 希伯來語:מִפְלֶגֶת פּוֹעַלֵי אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‬ Mifleget Poalei Eretz Yisrael, 意为. "以色列地工人党、Workers' Party of the Land of Israel") 以色列一个左翼政党,在以色列立国初期执政,1968年合并为现在的以色列工党。在劳动党的执政期间,对以色列进行了广泛的进步改革,建立国家福利制度,提供最低收入、安全和自由(或几乎免费)获得住房补贴和医疗以及社会服务。 A. D. 戈登创建的青年工人党(Hapoel Hatzair)和劳工团结党(Ahdut HaAvoda,成立于1919年,由戴维·本-古里安领导)在1930年1月5日合并组成劳动党,它是以色列建国前的主要政治派别,它也建立起了犹太人的早期武装组织——“”(Hashomer)和“哈加纳”(Haganah)。到1930年代初,戴维·本-古里安领导该党,并成为巴勒斯坦的犹太社区(称为Yishuv)实际上的领袖。劳动党主张社会主义,1930年和1940年之间是的成员。 劳动党属下的武装组织在1948年阿以战争获得胜利,以色列独立建国,在1949年的第一次选举中,该党赢得了大量的支持,赢得了35.7%的选票(远远超过了第二位的统一工人党(MaPam)的14.7%)和120个国会议席中的46个席位。本-古里安出任首任以色列总理,劳动党的第一届政府颁布了一个教育法律,在1949年对所有年龄在5 - 14岁的儿童实行义务教育。通过1953年的国民保险法案和1958年的社会福利服务法律,制定了范围广泛的社会福利计划,包括大家庭的特殊津贴、工人的赔偿规定、生育保险、年老和幸存者的养老金。 1951年的第二次选举中,劳动党的支持率上升到37.3%(和47个席位)。1953年12月6日本-古里安突然辞职,隐居内盖夫沙漠(Negev )中的斯代博克(Sde Boker)基布兹(集体农庄),总理职务由摩西·夏里特接任。 1955年的选举中,劳动党的支持率下降至32.2%(40个席位),但仍远远超过第二名的自由党(Herut,12.6%)。本-古里安返回政坛,复任总理。 1959年大选中,劳动党支持率激增,为该党最好的选举表现记录,获得38.2%的选票和47个席位。 1965年,本-古里安脱离劳动党,另创拉菲党(以色列工人名單),而劳动党在党首列维·艾希科尔领导下与(Ahdut HaAvoda)組成劳工结盟(Alignment)的選舉聯盟,新政党赢得了36.7%的选票和45个席位,轻松击败(Gahal,利库德集团前身,26个席位)。1968年1月23日,劳动党、劳工团结党和拉菲党合并组成以色列工党。 (zh)
  • Про країну, найбільш тісно пов'язаної з Землею Ізраїльською, див. «Ізраїль». Див також «Історія Ізраїлю», «Палестина». Земля́ Ізра́їльська (івр. אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‎,Ерец-Ісраель), також Земля́ Обітова́на,Свята Земля — історичний термін і поняття в юдаїзмі та християнстві, що відноситься до регіону, сьогодні найбільш тісно пов'язаного з Державою Ізраїль, протягом всієї історії, починаючи від біблійних часів до наших днів. Проте історична область Ерец-Ізраель не ідентична ні території сучасного Ізраїлю, ні території стародавніх єврейських царств, і слід розрізняти ці поняття. В наш час[коли?] на території історичної області Землі Ізраїльської розташовані частини південного Лівану, Йорданії, Сирії, повністю Західний Берег та Сектор Газа. За визначенням, даним в П'ятикнижжі Мойсеєвім — це територія між річкою Йордан та Середземним морем. Північна межа — трохи на північ від сучасної Ізраїльської, по річці Літані, хоча думки середньовічних коментаторів про точні межі розходяться. У П'ятикнижжі цей регіон називається Ханаан (івр. К'наан‎), «земля, що тече молоком і медом», землі семи народів (з повним чи неповним переліком), нерідко по контексту просто «ця земля»; власне, назва Ерец-Ісраель вперше використана в Біблії і часто зустрічається у Єзекіїля та в пізніших джерелах. В юдаїзмі та біблійній історії термін Земля Ізраїльська використовується як найменування Землі Обітованої, даної всім 12 племенам Ізраїлевим Господом, де мають силу багато з , не застосовуються поза нею (наприклад, пов'язані з храмової службою, десятиною, суботнім роком). Ізраїль — ім'я, дане біблійному патріархові Якову, — також означає єврейський народ (тобто спільність нащадків Якова, без зв'язку з певною територією), а також Ізраїльське царство, після його розколу — назва північного Ізраїльського царства (на відміну від Юдейського південного царства). Після того, як римський імператор Адріан придушив повстання в 135 році, він побудував на місці Єрусалиму язичницьке місто Елія Капітоліна і наказав всю територію між Середземним морем та річкою Йордан назвати Палестиною. Перейменування було проведене з метою стерти пам'ять про існування Юдейського царства. За часів англійської мандата назва «Палестина» закріпилася за всією територією Ерец-Ізраель. У середині XX століття від слова «Палестина» було утворено назву «палестинці» («палестинський народ», «арабський народ Палестини»), що відносилося до арабів, які мешкали на даній території, хоча раніше воно визначало всіх жителів регіону і не носило етнічного забарвлення. До створення держави Ізраїль євреї всього світу називали його майбутню територію як Палестиною, так і Ерец-Ісраель, а інші назви (наприклад, Ханаан) вийшли з ужитку. Обома термінами користувалися сіоністи та антісіоністи, релігійні та світські. Також в СРСР, в період обмежень на імміграцію, багато євреїв називали Ізраїль «Ерец-Ізраель» або просто «Ерец» в розмовах один з одним за сформованою традицією. Після проголошення держави релігійні євреї, що належать до течій, що не підтримували її створення, використовують термін Ерец-Ісраель (частіше в ашкеназійском вимові, «Ерец-Ісроель») замість Ізраїль, щоб підкреслити своє ставлення до неї. Під їхнім впливом багато хто з релігійних євреїв, які не є антісіоністамі, називають Ізраїль Ерец-Ісраель. Багато сіоністів, від Бен-Гуріона і до сучасних політичних діячів, навпаки, підкреслюють, що єврейський суверенітет поки не розповсюджується на всю територію Ерец-Ісраель. Уклавши мирні угоди з Єгиптом і Йорданією, Ізраїль визнав міжнародні кордони з цими державами, що відсікають частину його історичних територій. Небажанням передавати ворогові частини Ерец-Ісраель, як правило, пояснюється позиція ізраїльського правого табору в ізраїльсько-палестинському конфлікті. (uk)
  • 巴勒斯坦领土(阿拉伯语:الأراضي الفلسطينية المحتلة‎;希伯來語:יהודה והשומרון וחבל עזה‎;英語:Palestinian territories)由約旦河西岸地區和加沙地带两个地区组成。 (zh)
  • Держа́ва Палести́на (араб. دولة فلسطين‎, англ. State of Palestine) — частково визнана держава на Близькому Сході, що з 1948 перебуває у процесі створення. Формування палестинської держави передбачається на території ексклаву Західного берега річки Йордан (або його частини, у тому числі на території Східного Єрусалима) та Сектора Гази, оточеного морем і двома країнами — Ізраїлем та Єгиптом. Існують різні пропозиції щодо його створення у залежності від думки про палестинську державність, а також різні його визначення як території. Проголошення Держави Палестина відбулося 15 листопада 1988 року в Алжирі на сесії — вищого дорадчого органу Організації визволення Палестини (ОВП) — 253 голоси «за», 46 — «проти» і 10 осіб утрималися від голосування. При цьому, ОВП не контролювала тієї території, на яку претендувала. 1994 року, внаслідок Угод в Осло між Ізраїлем і ОВП від 13 вересня 1993 була створена Палестинська національна адміністрація (ПНА). Питання створення майбутньої держави Угодами не передбачалося; при цьому, «обидві сторони взяли на себе конкретне зобов'язання не приймати ніяких односторонніх дій щодо зміни статусу Західного берега річки Йордан та сектора Гази». У країнах, що вже визнали Державу Палестина, дипломатичні представництва ОВП діють під вивіскою посольств Держави Палестина. Фактично Держава Палестина на сьогодні не має єдиної території та реального суверенітету. Державні структури сформовані лише частково (наприклад, немає армії, хоча є численна поліція і при цьому активно діють всілякі парамілітарні організації, більшість із яких об'єднана у Палестинські національні сили безпеки). Значна частина території Західного берега річки Йордан контролюється ізраїльською армією, a Східний Єрусалим Ізраїль вважає своєю територією. Ізраїль контролює також практично всі межі Палестинських територій, за винятком Сектора Гази, звідки він добровільно пішов, ліквідувавши всі єврейські поселення у Газі, та кордон Сектору з Єгиптом. Після чисельних спроб контрабанди зброї у Газу морським шляхом під виглядом «гуманітарної допомоги», Ізраїль також блокує і морське узбережжя Гази. Палестинські території, попри існування палестинського управління на них, все одно розглядаються ООН як окуповані Ізраїлем. Представники ОВП називають Палестину «країною під ізраїльською окупацією». Сектор Гази і Західний берег річки Йордан являють собою та ексклав, розділені територією Ізраїлю: перший контролюється прихильниками Хамас, визнаного у ряді країн терористичною організацією, а другий — прихильниками ФАТХ, організацією, яка формує основу ОВП. Організації перебувають у стані між собою. У кожному ексклаві утворено свій уряд. 29 листопада 2012 року в Генеральної Асамблеї ООН (138 голосів «за», 9 — «проти», 41 країна утрималася) «надала Палестині статус держави-спостерігача при Організації Об'єднаних Націй, яка не є її членом, без шкоди для набутих прав, привілеїв і ролі Організації Визволення Палестини в Організації Об'єднаних Націй як представника палестинського народу згідно із відповідними резолюціями та практиці». 5 січня 2013 року було видано указ Махмуда Аббаса, щоб надалі замість назви «Палестинська національна адміністрація» використовувати в офіційних цілях виключно назву «Держава Палестина». Ізраїль, США, Норвегія та деякі інші країни це рішення не визнали. (uk)
dbo:language
dbo:membership
  • (en)
  • (historically) (en)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1114732 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 133458 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1102019257 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • left (en)
dbp:caption
  • Minaret of the White Mosque in Ramla, constructed in 1318 (en)
  • Survey of Palestine 1942–1958 1–100,000 Topographical maps. Click on each blue link to see the individual original maps in high resolution. (en)
  • The Dome of the Rock, the world's first great work of Islamic architecture, constructed in 691. (en)
dbp:conventionalLongName
  • Palestine region (en)
dbp:footer
  • dbr:Architecture_of_Palestine
  • Palestine passport and Palestine coin. The Mandatory authorities agreed a compromise position regarding the Hebrew name: in English and Arabic the name was simply "Palestine" , but the Hebrew version "" also included the acronym "" for Eretz Yisrael . (en)
  • The name is found throughout recorded history. Examples of historical maps of Palestine are shown above: Pomponius Mela ; Notitia Dignitatum ; Tabula Rogeriana ; Cedid Atlas (en)
dbp:frame
  • no (en)
dbp:height
  • 350 (xsd:integer)
  • 600 (xsd:integer)
  • 3072 (xsd:integer)
dbp:image
  • Cedid Atlas 1803.jpg (en)
  • British Mandate Palestinian passport.jpg (en)
  • Mill .jpg (en)
  • Dome of Rock, Temple Mount, Jerusalem.jpg (en)
  • Karte Pomponius Mela.jpg (en)
  • Notitia Dignitatum - Dux Palestinae.jpg (en)
  • White to.jpg (en)
  • Tabula Rogeriana Muhammad al-Idrisi map of Syria, Palestine, Sinai.png (en)
dbp:imageMap
  • Historical boundaries of Palestine .svg (en)
dbp:imageWidth
  • 220 (xsd:integer)
dbp:languages
dbp:languagesType
  • Languages (en)
dbp:map2Width
  • 220 (xsd:integer)
dbp:membershipType
  • Composition (en)
dbp:perrow
  • 2 (xsd:integer)
dbp:totalWidth
  • 300 (xsd:integer)
dbp:width
  • 95 (xsd:integer)
  • 99 (xsd:integer)
  • 150 (xsd:integer)
  • 191 (xsd:integer)
  • 270 (xsd:integer)
  • 800 (xsd:integer)
  • 1050 (xsd:integer)
  • 2028 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
georss:point
  • 31.6253 35.1453
rdf:type
rdfs:comment
  • الضفة الغربية وقطاع غزة (الأراضي الفلسطينية أو الأرض الفلسطينية المحتلة) أو (أراضي ال67) كما هو متعارف عليه مصطلحات تستخدم للإشارة للجزء من فلسطين التاريخية الذي احتلته إسرائيل عام 1967، وهو جزء لا تعترف الأمم المتحدة بشرعية السيادة الإسرائيلية عليه. تسيطر إسرائيل عمليا على الحدود وحركة البضائع والسكان من الفلسطينيين، وتسري قوانينها على المستوطنين في المستوطنات الإسرائيلية التي أنشأتها وعلى القدس الشرقية التي أعلنت ضمها رسميا، فيما تدير سلطة الحكم الذاتي الفلسطينية شؤون السكان الفلسطينيين منذ إنشائها عام 1994. (ar)
  • El Mapai (en hebreu מפא"י) , acrònim de ( Mifléget Poalé Érets Yisrael , מפלגת פועלי ארץ ישראל ) en català: Partit dels Treballadors de la Terra d'Israel ) fou un partit polític sionista d'esquerres que va ser la força política predominant a Israel fins que l'any 1968 es va fusionar amb altres partits per a formar el Partit Laborista Israelià. (ca)
  • حزب ماباي (بالعبرية: מפא"י) اختصار ل(بالعبرية: מפלגת פועלי ארץ ישראל) وتلفظ ميفليغت بوعلي إرتز يسرائيل أي حزب عمال أرض إسرائيل هو حزب يساري اشتراكي إسرائيلي سابق تأسس في ثلاثينات القرن الماضي بقيادة ديفيد بنجوريون. كان هذا الحزب هو القوة المسيطرة في السياسة الإسرائيلية حتى اندماج هذا الحزب في حزب المعراخ (يسمى أيضاً معراخ هاعافودا) أواسط ستينات القرن العشرين. حزب ماباي هو السلف الأساسي لحزب العمل الإسرائيلي الحالي. من أشهر أعضاءه ما بين سنوات (1960-1977) شموئيل طوليدانو. (ar)
  • بلستاين اينديانا (بالإنجليزية: Palestine, Indiana)‏ هي تقع في الولايات المتحدة في مقاطعة كوسيوسكو (إنديانا). يقدر عدد سكانها وترتفع عن سطح البحر 253.9 متر. (ar)
  • Mapaj (hebrejsky: מפא"י, akronym pro מפלגת פועלי ארץ ישראל, Mifleget Poalej Erec Jisra'el; doslova „Dělnická strana Izraele“) byla izraelská levicová politická strana, která byla dominantní politickou silou v Izraeli až do svého sloučení ve Stranu práce v roce 1968. Založená byla roku 1930 sloučením dvou hlavních dělnických stran Achdut ha-Avoda a Poalej Cijon (Dělníci Sijónu). Oficiální politikou strany byl „konstruktivní socialismus,“ založený na pionýrském idealismu spojeném s politickým pragmatismem. Mezi nejznámější předsedy strany patří David Ben Gurion. Strana měla zastoupení v prvním až pátém Knesetu a až do roku 1965 formovala všechny izraelské vlády. (cs)
  • Země izraelská (hebrejsky: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Erec Jisra'el) je název Izraele, který označuje území, jež podle židů Bůh přislíbil izraelskému národu. Nekopíruje současné politické hranice Státu Izrael (tj. na západ od řeky Jordán), ale označuje celou biblickou zem. (cs)
  • Britský mandát Palestina, známý také jako Mandát pro Palestinu, bylo mandátní území Velké Británie, které jí bylo svěřeno Společností národů na Pařížské mírové konferenci z roku 1919. (cs)
  • Das Völkerbundsmandat für Palästina (arabisch الانتداب البريطاني على فلسطين; hebräisch המנדט הבריטי מטעם חבר הלאומים על פלשתינה (א"י)) war ein Klasse-A-Mandat des Völkerbundes, das nach dem Zusammenbruch des Osmanischen Reiches nach dem Ersten Weltkrieg auf der Konferenz von Sanremo 1920 an das Vereinigte Königreich übertragen wurde. Auf dem Mandatsgebiet entstanden später das heutige Israel und Jordanien, der Gazastreifen und das Westjordanland. Schon 1923 wurde das Emirat Transjordanien abgetrennt, das 1946 ein unabhängiges Königreich wurde. De facto erstreckte sich das Mandatsgebiet von 1923 bis 1948 daher nur noch zwischen Jordan und Mittelmeer. (de)
  • Η Παλαιστίνη υπό Βρετανική Εντολή (αγγλικά: Mandatory Palestine) ήταν μια γεωπολιτική οντότητα που δημιουργήθηκε μετά τον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Από τα τέλη της δεκαετίας του 1910-αρχές της δεκαετίας του 1920 και για περίπου τριάντα χρόνια η Παλαιστίνη τελούσε υπό βρετανική διοίκηση. Η Βρετανική Εντολή στην Παλαιστίνη τερματίστηκε το 1948 με την ίδρυση του κράτους του Ισραήλ. Ακολούθησε ο . (el)
  • Eretz Israel (hebräisch אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל Eretz Jisra'el, deutsch ‚Land Israel(s)‘ in wörtlicher Übersetzung; alternative Transkription auch Erez Israel) ist eine traditionelle hebräische Bezeichnung für das Land, das in der Tora meist Land Kanaans genannt wird, in dem die Israeliten nach biblischer Darstellung sesshaft wurden und mehrere Jahrhunderte neben Kanaanäern, Philistern und anderen Völkern lebten. (de)
  • Mandata Palestino - angle mandatory Palestine - estis mandata teritorio de Granda Britio, kiu estis komisiita de la Ligo de Nacioj dum pariza packonferenco el la jaro 1917. Tiu ĉi nova grupiĝo estiĝis post la unua mondmilito kiel sekvo de falo de Osmanida Imperio. (eo)
  • Israelgo Lurraldea (hebreeraz ארץ ישראל Eretz Israel), tradizio judutar eta kristauan, Juda eta Israelgo erresumei erreferentzia egiteko izen historiko bat da, hau da, antzinako israeliten lurraldeari. Israelgo Lurraldea, judutarrek, Agindutako Lurraldea ere deitzen dute. Kristauek, sarri, Lur Santua izena erabiltzen dute. Israelgo Lurraldea, Palestina bezala ezagutua izan da (batzuetan, Jordania, Siria eta Egiptoko lurralde batzuk hartuz), Erromatar garaitik egundaino. Gaur egun, mugimendu sionistek, kontzeptua erabiltzen jarraitzen dute, Israelgo estatu modernoarekin lotuz. (eu)
  • Palestina (hebreeraz: פלשתינה‎, arabieraz: فلسطين‎) Mediterraneo itsasoaren eta Jordan ibaiaren artean dagoen lurraldea da. Antzinako Kanaan lurraldearen hegoaldeko zatiari dagokio. K.a. 70. urtearen inguruan, Erromatar Inperioak konkistaturik, Palestina izena hartu zuen, garai batean bertan bizi ziren herrietako batetik, filistearretatik, hain zuzen ere. Gaur egun, Palestina deitzen zaio, zentzu historikoan, 1917-1948. urteetan Britainia Handiaren agintepean egon zen lurraldeari; eta, gaur egungo zentzuan, de iurezko estatu burujabea den Palestinako Estatuari (Israelek okupaturik dituen Gaza, Ekialdeko Jerusalem eta Zisjordania lurraldeek osatua). Bertako judu gehienek Éretz Israel (ארץ־ישראל) deitzen dute. (eu)
  • Le Mapaï (hébreu : מפא"י, acronyme pour Mifleget Poalei Eretz Yisrael (hébreu : מפלגת פועלי ארץ ישראל), litt. Parti des travailleurs d'Eretz Yisrael) était un parti politique israélien de gauche qui fut la force principale de la politique israélienne jusqu'à sa fusion au sein du Parti travailliste israélien en 1968. (fr)
  • Is stát sa Mheán-Oirthear é an Phalaistín (Araibis: دولة فلسطين Dawlat Filasṭīn) . Dhearbhaigh a neamhspleáchas ar an 15 Samhain 1988 i gCathair na hAilgéire. (ga)
  • Is réigiún agus náisiúin í an Phalaistín (Παλαιστίνη as Ghréigis; Syria Palæstina as Laidin; פלשתינ; agus فلسطين Filasṭīn nó Falasṭīn as Araibis) idir an Mheánmhuir agus abhainn na hIordáine. Le linn na staire cuireadh ceantair eile leis, chomh maith. (ga)
  • Mapai (bahasa Ibrani: מפא"י‎, an acronym for Mifleget Poalei Eretz Yisrael (bahasa Ibrani: מפלגת פועלי ארץ ישראל‎), lit. Workers' Party of the ) adalah partai politik sayap kiri di Israel dan merupakan partai yang dominan dalam politik Israel sampai akhirnya bergabung dengan pada pertengahan tahun 1960an. Partai ini juga merupakan awal dari partai . Seperti partai politik Israel lainnya, Mapai merupakan singkatan dari Mifleget Poalei Eretz Yisrael (bahasa Ibrani: מפלגת פועלי ארץ ישראל), yang berarti Partai Tanah Pekerja Israel. (in)
  • Mapai, in ebraico מפא"י, è un acronimo di Mifleget Poalei Eretz Yisrael (ebraico מפלגת פועלי ארץ ישראל), lett. Partito dei Lavoratori di Eretz Yisrael) è stato un partito politico di sinistra in Israele ed è stato la forza dominante nella politica israeliana fino alla sua confluenza nell'attuale Partito Laburista Israeliano nel 1968. (it)
  • Il mandato britannico della Palestina detta anche Palestina mandataria o semplicemente Palestina (in inglese Mandatory Palestine; in ebraico המנדט הבריטי על פלשתינה (א״י) haMandát haBríti ʿal Palestína (E.Y., Erétz Yisra'él); in arabo الانتداب البريطاني على فلسطين) fu un'istituzione storica che permise al Regno Unito di governare su quel territorio tra il 1920 e il 1948, dopo la sconfitta dell'Impero ottomano nella Grande guerra. (it)
  • マパイ(ヘブライ語:מפא"י 正式名称:エレツ・イスラエル労働者党 מפלגת פועלי ארץ ישראל ミフレゲット・ポアレイ・エレツ・イスラエル)とは、かつてイスラエルに存在した中道左派政党。現在の「労働党」の前身。1930年1月5日結党。社会主義インターナショナル加盟政党。 (ja)
  • パレスチナ国(パレスチナこく、アラビア語: دولة فلسطين‎ Dawlat Filasṭīn、英: State of Palestine)は、地中海東部のパレスチナに位置する共和制国家。国際連合(UN)には未加盟であるが、2021年時点で138の国連加盟国が国家として承認している。領土はヨルダン川西岸地区およびガザ地区から成り、東エルサレムを首都として定めている。 ただし国土の一部であるヨルダン川西岸地区の6割に当たる地域(2001年時点)とエルサレムはイスラエルに占領されており、首都機能はラマッラーが担っている。 (ja)
  • 에레츠 이스라엘(히브리어: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, ʼÉreṣ Yiśrāʼēl, Eretz Yisrael, The Land of Israel)은 "이스라엘의 땅"이라는 뜻으로 본래 이스라엘 사람들이 살던 땅으로 일컬어지는 곳이다. (ko)
  • 영국 위임통치령 팔레스타인은 제1차 세계 대전 이후 오스만 제국령 시리아에서 분리되어 영국에게 할당된 국제 연맹의 위임통치령으로서, 1920년부터 1946년까지 영국은 이 지역을 위임통치하였다. 1923년 이후에 이 지역은 요르단 강 서안은 현재의 이스라엘과 팔레스타인 자치정부가 위치한 팔레스타인 지역으로 1948년까지 영국이 통치하였고 동안은 트란스요르단으로 분리하여 히자즈에서 온 하심가 출신 왕족에게 자치권을 주어서 통치하였으며, 1946년에 트란스요르단은 요르단 하심 왕국으로 독립하였다. 1917년에 제1차 세계 대전 기간 영국군과 은 오스만 제국의 군대를 격퇴시킨 이후, 과거 오스만 제국령 시리아 지역에 군정을 실시하였다. 이 지역은 1922년 6월에 국제 연맹으로부터 영국의 위임령으로 인정받았고, 프랑스가 현재의 시리아 지역과 레바논 지역을 차지하며 이로 인해 터키는 16세기 이후 지배해 온 아라비아 반도의 주도권을 완전히 상실하고 말았다. (ko)
  • 팔레스타인 영토 지역은 요르단 강 서안 지구와 가자 지구, 동예루살렘을 가리킨다. 제1차 중동 전쟁 이후의 국경이자 제3차 중동 전쟁 이전의 국경을 말한다. (ko)
  • 팔레스타인(아랍어: فلسطين 필라스틴 / 팔라스틴[*], 히브리어: פלשתינה 팔레스티나, 문화어: 팔레스티나)은 지중해와 요르단 강 사이의 땅과 그 인근 지역을 일컫는 여러 역사적인 지명 가운데 하나이다. 팔레스타인의 지리적 정의는 시대에 따라 조금씩 변해왔지만, 대체로 현재의 이스라엘 영토와 팔레스타인의 구역(요르단강 서안 지구 및 가자 지구) 일대를 가리킨다. (ko)
  • De Palestijnse gebieden, gelegen in het Midden-Oosten in de Levant, is sinds de Zesdaagse Oorlog van 1967 de aanduiding voor het deel van het Mandaatgebied Palestina dat niet als deel van Israël geldt. Ze bestaan uit de Gazastrook en de Westelijke Jordaanoever van Palestina. De Gazastrook grenst aan Israël en Egypte en heeft een kust aan de Middellandse Zee. De Westelijke Jordaanoever grenst aan Israël, en in het oosten aan Jordanië met als grens de rivier de Jordaan en de Dode Zee. (nl)
  • Land (van) Israël (Hebreeuws: אֶ֫רֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) is een concept in de joodse traditie ten aanzien van een gebied/land in het oude Kanaän. Dit is gebaseerd op teksten uit de Hebreeuwse Bijbel, vooral die waarin God aan aartsvader Abraham een land voor zijn nakomelingen beloofde, het Beloofde land. Volgens de Bijbel zijn dit de Israëlieten, de nakomelingen van Abrahams kleinzoon Jakob, die later Israël genoemd werd. (nl)
  • Het mandaatgebied Palestina, of Brits Mandaat Palestina, was een A-mandaat van de Volkenbond dat toevertrouwd werd aan het Verenigd Koninkrijk, gecreëerd na de Eerste Wereldoorlog toen het Ottomaanse Rijk in 1920 gesplitst werd bij de Vrede van Sèvres. In Klein-Azië werden vier mandaatgebieden gevormd. De Britten beheersten de mandaatgebieden Palestina en Mesopotamië (het huidige Irak), de Fransen Libanon en Syrië. Het Mandaat eindigde op 15 mei 1948. (nl)
  • Mapai (hebr. ‏מפא”י‎, akronim od Mifleget Poalei Erec Jisrael, מפלגת פועלי ארץ ישראל, Partia Robotników Ziemi Izraela) – nieistniejąca już lewicowa partia polityczna w Izraelu. Ugrupowanie było dominującą siłą polityczną na izraelskiej scenie politycznej do czasu wejścia w skład Koalicji Pracy w połowie lat 60. XX wieku. Mapai jest głównym prekursorem dzisiejszej centrolewicowej Partii Pracy. (pl)
  • Ziemia Izraela (hebr. ארץ ישראל, Erec Jisrael, także Ziemia Obiecana) – region, który według Biblii został dany Żydom przez Boga Jahwe. (pl)
  • Palestyna (arab. ‏فلسطين‎ Filasṭīn, ang. Palestine, stgr. Παλαιστίνη) – region geograficzny, część Bliskiego Wschodu. Współcześnie Palestyną nazywa się obszar położony między wybrzeżem Morza Śródziemnego a doliną rzeki Jordan, w granicach dwóch państw: Palestyny i Izraela. W szerszym ujęciu granice Palestyny biegną od Sydonu na wybrzeżu Morza Śródziemnego w głąb lądu do Damaszku, w kierunku południowym do Zatoki Akaba, a następnie na północny zachód do Rafah. (pl)
  • Terra de Israel (do hebraico ארץ ישראל Eretz Yisrael) é a região que, segundo o Tanakh, a Bíblia judaica, foi prometida por Deus aos descendentes de Abraão através do seu filho Isaac e aos hebreus, descendentes de Jacó, neto de Abraão. Constitui, pois, a Terra Prometida, parte do pacto feito com Abraão, Isaque (Isaac) e Israel, e, segundo a tradição hebraica, a promessa é válida para todos os judeus, inclusive os descendentes dos convertidos. (pt)
  • Mapai foi um partido político israelita, social-democrata, sionista trabalhista, de centro-esquerda que esteve no poder desde a criação do estado até 1968, quando se transformou no Partido Trabalhista. O partido foi o partido dominante em Israel, até à sua dissolução em 1968, tendo, durante o seu governo, introduzido as bases para o Estado Social israelita. (pt)
  • МАПАЙ («Партия рабочих Земли Израильской», ивр. ‏מפלגת פועלי ארץ ישראל, מפא"י‏‎) — израильская политическая партия, относившаяся к рабочему сионистскому движению. Сформировавшись в 1930-е годы в подмандатной Палестине, после основания государства составляла основу правящих коалиций в Израиле с 1-го по 6-й созыв кнессета, а затем прекратила своё существование, объединившись с партиями «Ахдут ха-Авода» и РАФИ в партию Труда («Авода»). (ru)
  • Палести́на (др.-греч. Παλαιστίνη [Palaistinê]; от арам. פלשת [Pelešet]; ивр. ‏ארץ פלשת‏‎ — Филистия; лат. Palaestina; араб. فلسطين‎ — Фаластын) — историческая область на Ближнем Востоке. Границы области примерно охватывают территорию современных сектора Газа; Израиля; Голанских высот; Западного берега реки Иордан; Иордании; части как Ливана, так и Сирии — от Сидона на побережье Средиземного моря до Дамаска, в северной её части, и от Рафиаха до залива Акаба — на юге. Синайский полуостров, как правило, считается отдельной географической зоной. (ru)
  • De Palestinska områdena består av 18% / 40% (civil och militär / endast civil palestinsk kontroll) av Västbanken och hela Gazaremsan. Inom dessa områden bor över 96% av den palestinska befolkningen. Västbankens ockuperade territorier består av 60% / 82% (israelisk civil och militär / endast militär kontroll) av Västbanken. (sv)
  • Mapai (hebreiska: מפא"י, en förkortning av מפלגת פועלי ארץ ישראל Mifleget Poalei Eretz Yisrael - "Landet Israels arbetareparti"), var ett socialistiskt och sionistiskt parti i Israel, bildat 1930 i Palestinamandatet. Partiledaren David Ben-Gurion spelade en ledande roll i det israeliska självständighetskriget och blev Israels förste premiärminister. Mapai var den dominerande kraften i israelisk politik fram till dess att det 1968 gick samman med det återbildade Akhdut HaAvoda och Rafi och bildade Arbetarpartiet. (sv)
  • Палести́на (араб. فلسطين‎, арам. ܦܠܫܬ‎, івр. ארץ-ישראל‎ — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії. Межі області приблизно охоплюють територію сучасних сектора Гази, Ізраїлю, Голанських висот, Західного берега річки Йордан, Йорданії, частині Лівану та Сирії. Синайський півострів, як правило, вважається окремою географічною зоною. (uk)
  • Підмандатна Палестина — геополітичне утворення, створене на території історичної Палестини за результатами Першої світової війни, і що перебувало з 1922 по 15 травня 1948 під управлінням Сполученого Королівства в рамках мандата Ліги Націй. Крім території сучасного Ізраїлю, Мандат поширювався на території сучасних Йорданії, (Західного берега річки Йордан) і сектора Газа. (uk)
  • 巴勒斯坦國(阿拉伯语:دولة فلسطين‎)通稱巴勒斯坦,是一個由居住在西亞-巴勒斯坦地区的約旦河西岸以及加沙地帶的阿拉伯人所建立的國家,於近代数百年中曾为奥斯曼土耳其帝国的一部分。巴勒斯坦國由巴勒斯坦解放组织正式管理,并声称拥有西岸和加沙地带。然而,其声称的领土自1967年六日战争以来一直。 (zh)
  • 巴勒斯坦(英語:Palestine)是位於美國印地安納州科西阿斯科縣的一個非建制地區。 (zh)
  • 巴勒斯坦(希臘語:Παλαιστίνη;阿拉伯语:فلسطين‎;希伯來語:פלשתינה‎)是中东的一个地区,从地中海东岸一直延伸进入亚欧大陆内部。由于该地域的邊界随歷史上行政區劃的不同而不断变化,所以至今还没有完全确定的边界。 (zh)
  • 巴勒斯坦託管地(英語:Mandatory Palestine;英屬巴勒斯坦託管地,巴勒斯坦),是第一次世界大戰結束、鄂圖曼帝國瓦解後,國際聯盟委託英國暫時統治巴勒斯坦期間的名稱。其範圍大致上包括現今的以色列與巴勒斯坦領土,另下轄外約旦。 (zh)
  • 以色列地(希伯來語:אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‎),亦即是迦南地,大致对应于由南地中海东部包围的区域的名字。圣经中,宗教和历史的术语包括迦南地,应许之地,圣地,相當于今日的巴勒斯坦地區。 这一领土的界限的定义圣经章节之间变化,与这些特别是在创世记第15章,出埃及记第23章,民数记第34章和以西结书第47章。其他地方的圣经九次​​,將以色列人落脚地範圍称为從但到別是巴; 在列王紀上第8章65節,則稱從哈馬口直到埃及小河。 以色列地今天的黎凡特地區,現在的國家包括以色列、黎巴嫩、敘利亞和約旦等(亦有指包括位于埃及的西奈半島,在聖經中西奈半島具有神聖意義,在出埃及記中記載以色列人在摩西領導出埃及後曾在此居住四十年,摩西在西奈山颁布十誡) (zh)
  • МАПАЙ (Робітнича партія Землі Ізраїлю, івр. מפלגת פועלי ארץ ישראל, מפא"י‎) — ізраїльська політична партія, що відносилася до . Сформувалась у 1930-і роки в підмандатній Палестині, після заснування держави складала основу правлячих коаліцій в Ізраїлі з 1-го по 6-е скликання кнесету, відтак перестала існувати, об'єднавшись із партіями й в партію Праці («Авода»). (uk)
  • 巴勒斯坦领土(阿拉伯语:الأراضي الفلسطينية المحتلة‎;希伯來語:יהודה והשומרון וחבל עזה‎;英語:Palestinian territories)由約旦河西岸地區和加沙地带两个地区组成。 (zh)
  • فلسطين (رسميًا: دولة فلسطين) هي بحكم القانون دولة ذات سيادة في غرب آسيا، وتحكم رسميًا من قبل منظمة التحرير الفلسطينية وتطالب بالضفة الغربية وقطاع غزة. ومع ذلك، احتلت إسرائيل الأراضي الفلسطينية منذ حرب الأيام الستة عام 1967؛ وتنقسم الضفة الغربية حاليًا إلى 165 "كانتون" فلسطيني تحت الحكم المدني الجزئي للسلطة الوطنية الفلسطينية، و230 مستوطنة إسرائيلية تحت القانون الإسرائيلي في مستوطنات الضفة الغربية، في حين أن غزة تحكمها حركة حماس وتحت حصار طويل الأمد من قبل إسرائيل. (ar)
  • الانتداب البريطاني على فلسطين أو الاحتلال البريطاني لفلسطين هو كيان جيوسياسي سابق نشأ في منطقتي فلسطين و‌شرق الأردن عام 1920 واستمر لما يزيد عن عقدين ونصف (1920-1948)، وذلك ضمن الحدود التي قررتها بريطانيا وفرنسا بعد سقوط الدولة العثمانية إثر الحرب العالمية الأولى وبموجب معاهدة سيفر. (ar)
  • فلسطين (بالعبرية: פלשתינה أو פלסטין حسب السياق، باليونانية: Παλαιστίνη) هي المنطقة الجغرافية الواقعة جنوب شرق البحر المتوسط حتى وادي الأردن، وفي بعض التعاريف، يمتد التعريف ليشمل مناطق شرق نهر الأردن، تقع في غرب آسيا وتصل بشمالي أفريقيا بوقوعها وشبه جزيرة سيناء عند نقطة التقاء القارتين، مكونة الجزء الجنوبي الغربي من بلاد الشام المتصل بمصر؛ فكانت نقطة عبور وتقاطع للثقافات والتجارة والسياسة بالإضافة إلى مركزيتها في تاريخ الأديان، ولذلك لكثير من مدنها أهمية تاريخية أو دينية، وعلى رأسها القدس. تقوم على حدود المنطقة التاريخية اليوم عدّة كيانات سياسية متراكبة: دولة إسرائيل (التي اُقيمت في حرب 1948 بعد تهجير مئات الآف الفلسطينيين من وطنهم) والضفة الغربية وقطاع غزة التي احتلتها إسرائيل في حرب عام 1967. إلى جانب السيطرة العسكرية الإسرائيلية على عموم الضفة يخضع سكان مدن المناطق المحتلة لسلطة حكم ذاتي (ar)
  • Palestina (grec antic: Παλαιστίνη, Palaistinē; llatí: Syria Palæstina; àrab: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; hebreu: פלשת - פלשתינה‎, Pléixet - Palestina, o ארץ ישראל, Eretz Israel) és una regió històrica del Pròxim Orient compresa entre el mar Mediterrani i el riu Jordà, on actualment es troben l'estat d'Israel i els Territoris Palestins, sota l'Autoritat Nacional Palestina. És tal com es va designar tradicionalment l'antic país de Canaan o d'Israel, sobretot a partir de la revolta jueva (132-135), en què l'antiga Judea que formà part de la província romana de Síria va esdevenir província de Síria-Palestina o simplement Palestina. (ca)
  • La Terra d'Israel (en hebreu: ארץ ישראל) (transliterat: Eretz Israel) és, segons la Bíblia, la regió que va prometre יהוה (Jehovà / Elohim / Déu) a la família d'Abraham, Isaac i Jacob. Ismael era el fill d'Abraham i d'Agar. Isaac era el fill d'Abraham i de Sara. Abraham va estar a punt de sacrificar al seu fill Isaac en el Mont Moriah. Jacob era el patriarca de les dotze Tribus d'Israel. Josep va ser venut com a esclau i portat al país d'Egipte (Misraim), anys després els seus germans varen anar a viure a Egipte, allà van ser esclavitzats pel Faraó. Quan els israelians van sortir del país d'Egipte, guiats pel profeta Moisès, varen rebre la Torà al Mont Sinaí, aleshores van estar vivint en el desert quaranta anys, fins que finalment van arribar al país de Canaan, Moisès va morir abans de po (ca)
  • El Mandat Britànic de Palestina (anglès: Mandatory Palestine; àrab: فلسطين, Filasṭīn; hebreu: פָּלֶשְׂתִּינָה (א"י), Pālēśtīnā (EY)‎, on EY vol dir Eretz Israel, literalment ‘Terra d'Israel’) va ser una entitat geopolítica sota administració britànica, separada de la després de la Primera Guerra Mundial. L'administració civil britànica a Palestina va estar en funcionament entre el 1920 i el 1948. En el transcurs de la seva existència, el territori era conegut simplement com a Palestina, tot i que en els darrers anys han sorgit diversos noms i descripcions alternatives per definir la regió, com ara Mandat o Mandat de Palestina, Mandat britànic de Palestina o Palestina britànica. (ca)
  • Palestina (àrab: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn o Filisṭīn), oficialment declarat com l'estat de Palestina (àrab: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin), és un estat amb reconeixement limitat ubicat al Pròxim Orient, més concretament en el Llevant mediterrani, i que limita amb Israel, Jordània, Egipte i la ribera sud-oriental de la mar Mediterrània. Va ser proclamat a l'exili a l'Alger, el 15 de novembre del 1988, quan el Consell Nacional de l'Organització per a l'Alliberament de Palestina (OAP) va adoptar la declaració d'independència de Palestina de manera unilateral. En aquell temps, l'OAP no exercia control sobre cap territori, i era un govern en l'exili. Encara avui, part del territori reclamat es manté sota ocupació d'Israel. Reivindica els territoris palestins definits abans de la guerra de 1967 (ca)
  • Els territoris palestins, també anomenats per metonímia Palestina, són una entitat preestatal situada a l'Orient Mitjà, entre la mar Mediterrània i el riu Jordà. No formen un estat amb sobirania plena i s'utilitza per descriure els territoris ocupats per Israel des del 1967, és a dir, Cisjordània (inclosa Jerusalem Est) i la Franja de Gaza. Des del 29 de novembre de 2012, l'Estat de Palestina és observador no membre de la ONU. No obstant això, els territoris definits com a zona C pels Acords d'Oslo, actualment el 60% de Cisjordània, segueixen sota ocupació israeliana i governats per l'Administració civil israeliana mentre que l'Autoritat Nacional Palestina (reconeguda com a govern legítim) només té ple control sobre les zones A, aproximadament el 18% de Cisjordània. Finalment, les zones B (ca)
  • Stát Palestina (arabsky دولة فلسطين‎, Dawlat Filasṭin), zkráceným názvem Palestina (arabsky فلسطين‎, Filasṭīn), je stát vyhlášený 15. listopadu 1988 v exilu v Alžírsku přijetím jednostranné Národní radou Organizace pro osvobození Palestiny (OOP). V době přijetí deklarace nemělo OOP jakoukoli kontrolu nad územím, které si nárokovalo (v té době je ovládal Izrael). Rozsahem se jednalo o nově zkonstruovaná, tzv. palestinská území definovaná podle hranic z roku 1967, přičemž hlavním městem se měl stát Jeruzalém. K tomu bylo vytvořeno i pojmenování lidu arabské národnosti „Palestinci“. (cs)
  • Palestina (z řeckého Παλαιστίνη; latinsky: Palaestina; hebrejsky: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Erec Jisra'el, dříve také פלשתינה Palestina; arabsky: فلسطين, Filastín) je název historického území na Blízkém východě, který se poprvé objevuje u Hérodota, avšak oficiálně používaný od roku 135 n.l., který se používá k popisu geografické oblasti mezi Středozemním mořem a řekou Jordán. V Bibli je označována jako Země izraelská (Erec Jisra'el‎), používá se také označení Svatá země nebo Země zaslíbená. Historicky je Palestina jižní součástí rozsáhlejšího území nazývaného Kanaán. (cs)
  • Die Palästinensischen Autonomiegebiete (arabisch الأراضي الفلسطينية, DMG al-arāḍī al-filasṭīniyya ‚Palästinensische Gebiete‘), welche sich in Vorderasien zwischen Mittelmeer und Jordan befinden, bestehen aus dem Gazastreifen und 40 Prozent des Westjordanlandes. Der Gebietsstand wurde 1995 im Interimsabkommen über das Westjordanland und den Gazastreifen zwischen Israel und der PLO vereinbart, wobei die Gebiete ohne Autonomie („C-Gebiete“) innerhalb von fünf Jahren ebenfalls schrittweise in Autonomiegebiete umgewandelt werden sollten. Dazu kam es jedoch bisher nicht. Die Palästinensische Autonomiebehörde beansprucht das gesamte Westjordanland und Ostjerusalem. (de)
  • Der Staat Palästina (arabisch دولة فلسطين, DMG Daulat Filasṭīn) wird international mehrheitlich als staatliche Einheit anerkannt, jedoch ist seine Staatlichkeit völkerrechtlich umstritten. Er wurde am 15. November 1988 in Algier von der Palästinensischen Befreiungsorganisation (PLO) als Staat der Palästinenser ausgerufen. Die Gründer beanspruchten das von Israel seit 1967 besetzte Westjordanland und den Gazastreifen, mit Ostjerusalem als Hauptstadt des Staatsgebiets. Da die Ausrufung zu einem Zeitpunkt erfolgte, als sich die PLO im tunesischen Exil befand und keine Kontrolle über die beanspruchten Gebiete ausübte, kam dem Schritt zunächst nur symbolische Bedeutung zu. Dennoch hatten bis 1990 fast 100 Staaten einen Staat Palästina anerkannt, u. a. die Deutsche Demokratische Republik (DDR). (de)
  • Palästina, altgriechisch Παλαιστίνη Palaistínē, arabisch فلسطين, DMG Falasṭīn [falas'tˁiːn] oder Filasṭīn [filas'tˁiːn], hebräisch: biblisch כְּנַעַן Kena‘an, später אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל Eretz Jisra'el („Land Israel“), seltener Cisjordanien, liegt an der südöstlichen Küste des Mittelmeers und bezeichnet in der Regel Teile der Gebiete der heutigen Staaten Israel und Jordanien, einschließlich Gazastreifen und Westjordanland. In verschiedenen historischen Kontexten trägt die Region zudem andere Namen wie Land Kanaan oder Gelobtes oder Heiliges Land; in altägyptischen Texten wird sie als Retenu oder Retinu, aber auch als Kanaan bezeichnet. Für das Judentum, die Samaritaner, das Christentum und den Islam besitzt das Gebiet eine besondere geschichtliche und religiöse Bedeutung. Die angeführten Namen (de)
  • Η Παλαιστίνη (αραβικά: فلسطين, Filastin), επίσημα Κράτος της Παλαιστίνης (αραβικά: دولة فلسطين, Dawlat Filastin) είναι κυρίαρχο, μερικώς αναγνωρισμένο κράτος στην περιοχή της ανατολικής Μεσογείου, το οποίο κατέχει δύο αποκομμένα εδάφη της Δυτικής Όχθης και της Λωρίδας της Γάζας. Συνορεύει με την Αίγυπτο στα νότια, το Ισραήλ σχεδόν εξ ολοκλήρου και την Ιορδανία στα ανατολικά, από τον Ιορδάνη ποταμό. Από τις αρχές του 20ου αιώνα, η περιοχή αποτελεί πεδίο εθνικών διεκδικήσεων και συγκρούσεων μεταξύ Ισραηλινών και Παλαιστινίων. (el)
  • Γη του Ισραήλ (εβραϊκά: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Ereṣ Yiśrāēl) είναι ένα όνομα για το έδαφος περίπου που αντιστοιχεί στην περιοχή που καλύπτεται από το Νότιο Λεβάντες (επίσης γνωστό ως Χαναάν [από τους αρχικούς κατοίκους της γης, σύμφωνα με την Αγία Γραφή], Παλαιστίνη [όπως ονομάστηκε η Ρωμαϊκή επαρχία Ιουδαία μετά την λήξη της εξέγερσης Μπαρ Κοχβά], η Γη της Επαγγελίας [από τη βιβλική υπόσχεση της γης στον Αβραάμ και τον εγγονό του Ιακώβ (που ονομάζεται Ισραήλ) και τους γιους του στο διηνεκές], ή απλά Άγιοι Τόποι [από την θρησκευτική σημασία του στην εβραϊκή, χριστιανική και ισλαμική θρησκεία]). (el)
  • Παλαιστίνη (εβραϊκά: פלשתינה δηλ. Παλεστίνα και Αραβικά: فلسطين‎ ​ δηλ. Φιλαστίν ή Φαλαστίν) είναι ένα από τα ονόματα της ιστορικής περιοχής που βρίσκεται μεταξύ της Μεσογείου και των οχθών του Ιορδάνη ποταμού στη Μέση Ανατολή. Η περιοχή είναι επίσης γνωστή ως Γη του Ισραήλ (ארץ־ישראל, Eretz-Yisra'el), Άγιοι Τόποι ή Γη της Επαγγελίας, ενώ ιστορικά είχε γίνει γνωστή ως το νότιο τμήμα των ευρύτερων περιοχών όπως η Χαναάν, η Συρία, η ας-Σαμ και ο Λεβάντες. (el)
  • Palestino (arabe فلسطين, Filasṭīn) estas regiono de la orienta Mediteraneo kiu situas sude de Libano, norde de Egiptio kaj okcidente de la rivero de Jordano. La plej granda urbo estas Ramallah, ekde la Israela-Araba Milito de 1948, la areo povas esti dividitaj en la Ŝtato de Israelo, Cisjordanio kaj la Gaza Sektoro. Estas daŭra konflikto pri la estonteco de politika statuso de la regiono. Pli specife, la vorto "Palestino" ofte temas pri la ŝtateto (kaj eble estonta ŝtato) de la Palestina Aŭtonomio. Palestino nun konsistas de: * Israelo * Cisjordanio * Gaza Sektoro (eo)
  • Palestino (arabe فلسطين Filasṭīn), agnoskita oficiale kiel la Ŝtato Palestino (arabe دولة فلسطين Dawlat Filasṭīn) fare de Unuiĝintaj Nacioj kaj aliaj internaciaj entoj, estas de jure suverena ŝtato en Okcidenta Azio kiu postulas la teritoriojn de Cisjordanio (borde kun Israelo kaj Jordanio) kaj de la Gaza Zono (borde kun Israelo kaj Egiptio) kun Jerusalemo kiel ĉefurbo, kvankam ties administracia centro estas nuntempe en Ramalaho. La tuto de la teritorio postulita de la Ŝtato Palestino estis okupita ekde 1948 (vidu la israela-araba milito de 1948), unue de Egiptio kaj Jordanio kaj poste de Israelo post la Sestaga Milito en 1967. Palestino havis 5 051 953 loĝantojn en Februaro 2020, kio rankigas ĝin kiel la 121a ŝtato plej loĝata en la mondo. (eo)
  • La Izraela Lando (hebree: ארץ ישראל en esperanta transskribo "Erec Jisrael", en angla "Erets Yisrael") estas historia termino uzata en la juda kaj kristana tradicioj kiel referenco al la antikvaj reĝlandoj Judujo kaj Izraelujo, tio estas, la teritorio de la antikvaj izraelidoj. La Izraela Lando ankaŭ ricevas la nomon Promesita Lando far la judoj. La kristanoj ofte uzas la terminon Sankta Lando. (eo)
  • La palestinaj teritorioj kutime referencas al Cisjordanio (Okcidenta Bordo [de la Jordana rivero]) kaj la Gazaa sektoro. Ilia fina statuso devas ankoraŭ esti determinata. La teritorioj estis okupita de Israelo, ĝis la Akordoj de Oslo en 1993. Ili estis antaŭe okupitaj de Jordanio kaj de Egiptio, respektive, kiel resulto de la Arab-israela milito de 1948. Israelo konkeris kaj okupis la areojn dum la Sestaga Milito en 1967. Palestinaj teritorioj landlimas Jordanion en la oriento, Israelon en la okcidento. Ĝi ankaŭ havas limon kun Egiptio sudokcidente, kiu kundividas maran limon de la Mediteraneo. (eo)
  • Palestina​ (árabe: فلسطين, Filasṭīn, Falasṭīn o Filisṭīn), denominado oficialmente Estado de Palestina (árabe: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin),​ es un Estado con reconocimiento limitado ubicado en el Próximo Oriente, más concretamente en el Levante mediterráneo, que consta de las regiones de Cisjordania (en la que se incluye Jerusalén Este) y la Franja de Gaza. Limita con Israel, Jordania, Egipto y la ribera sudoriental del mar Mediterráneo. También es considerado un protoestado.​ Fue proclamado en el exilio en Argel el 15 de noviembre de 1988, cuando el Consejo Nacional de la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) adoptó la declaración de independencia de Palestina de forma unilateral. En ese tiempo la OLP no ejercía control sobre territorio alguno, y era un gobierno en el exili (es)
  • Territorios Palestinos es una de las denominaciones que recibe el territorio formado por las regiones de Cisjordania (5655 km² de superficie terrestre​ y 220 km² del mar Muerto) y la Franja de Gaza (365 km²).​ Este término es particularmente usado en mayor medida en Israel y en cierta medida en Estados Unidos, mientras que en otros países en general se suelen usar los términos de Estado de Palestina o sencillamente Palestina. (es)
  • El Mandato británico de Palestina fue una administración territorial encomendada por la Sociedad de Naciones al Reino Unido en Oriente Medio, tras la Primera Guerra Mundial y como parte de la partición del Imperio otomano, con el estatus de territorio bajo mandato. El territorio sobre el que se estableció correspondía a la región meridional del Levante mediterráneo, una región que el Imperio otomano perdió como consecuencia de su derrota en la guerra. (es)
  • La Tierra de Israel (en hebreo, ארץ ישראל‎, Eretz Yisra'el) es un término histórico empleado en las tradiciones judía y cristiana para referirse a los antiguos reinos de Judá e Israel, es decir, al territorio de los israelitas. La Biblia emplea las expresiones Tierra Prometida y La Tierra de Israel, proveyendo los contornos máximos,​ así como también los mínimos del territorio en cuestión.​ Los cristianos usan a menudo la denominación "Tierra Santa", expresión a su vez también empleada ocasionalmente por los hebreos (ארץ הקודש, Eretz HaKodesh). (es)
  • El Partido de los Trabajadores de la Tierra de Israel —en hebreo מפלגת פועלי ארץ ישראל (Mifleget Poalei Eretz Israel)— más conocido por sus siglas Mapai —מפא"י— fue un partido político de Israel de centroizquierda, de ideología socialdemócrata que fue la fuerza política predominante en el país hasta que en 1968 se fusionó con otros partidos para formar el Partido Laborista Israelí. (es)
  • Palestina, desde un punto de vista geográfico e histórico, es el nombre que recibe el territorio comprendido aproximadamente entre el mar Mediterráneo y el valle del río Jordán (de oeste a este), y entre el río Litani y el Néguev, sin incluir el Sinaí (de norte a sur). En hebreo, la región sigue siendo denominada en la mayoría de los casos Eretz Yisra'el (Tierra de Israel), relegando la palabra Palestina a las entidades político-territoriales (los Territorios Palestinos, el Estado de Palestina, etc.). (es)
  • Palestina (arabieraz: فلسطين‎, Filasṭīn), Nazio Batuen Erakundeak eta beste erakunde batzuek ofizialki Palestinako Estatua (arabieraz: دولة فلسطين‎, Dawlat Filasṭīn) izenez aintzatetsitako de iure izaerako estatu burujabea da, Hego-mendebaldeko Asian kokatua. Zisjordania eta Gazako Zerrenda aldarrikatzen ditu bere lurraldetzat, Jerusalem hiriburu izendatua izanik; praktikan, kontrol administratibo partziala du soilik Zisjordaniako eta Gazako Zerrendako barnealdeko 167 lurralde eremu bakartutan, eta gaur egun administrazio gunea Ramallahen du. Palestinako Estatuak aldarrikatutako lurralde osoa beste estatu batzuek okupatuta dago 1948az geroztik: lehenik Egiptok eta Jordaniak okupatu zuten; eta gero, 1967ko Sei Eguneko Gerraren ostean, Israelek. Palestinak 5.051.953 biztanle zituen 2020ko ot (eu)
  • Palestinako Britainiar Mandatua (ingelesez: British Mandate for Palestine; arabieraz: الانتداب البريطاني على فلسطين‎ Filasţīn; hebreeraz: פָּלֶשְׂתִּינָה, המנדט הבריטי על פלשתינה‎) Erresuma Batuko administraziopean zegoen erakunde geopolitikoa izan zen, Lehenengo Mundu Gerra eta gero otomandar ordezkatu zuena. Nazioen Ligaren mandatuak 1920 eta 1948 artean iraun zuen. Mandatua 1922ko ekainean hasi arren, britainiarrek 1917tik aurrera de facto eskualdea kontrolpean zuten. 1922ko irailean Transjordaniako emirerria, gero Jordaniako Erresuma izango zena, sortu zuten. (eu)
  • Palestinar Lurralde Okupatuak Zisjordania eta Gazako zerrendak osaturiko eskualdea da. 1948 arte, eskualde hori Palestinako Britainiar Mandatuan zegoen, eta Jordania eta Egiptok (1948) eta Israelek (1967) konkistatua izan zen. 1993an Osloko itunei esker Palestinar Aginte Nazionala sortu zen. Israel da Palestinar Lurralde Okupatuen gaineko subiranotasuna duen . (eu)
  • Le nom Palestine (en latin : Palaestina, dérivé du grec ancien Παλαιστίνη / Palaistínê ; en arabe فلسطين / Falistīn et en hébreu : פלשתינה) désigne la région historique et géographique du Proche-Orient située entre la mer Méditerranée et le désert à l'est du Jourdain et au nord du Sinaï. Si le terme « Palestine » est attesté depuis le Ve siècle av. J.-C. par Hérodote, il est officiellement donné à la région par l'empereur Hadrien au IIe siècle, désireux de punir les Juifs de leur révolte en 132-135 ap. J.-C. (fr)
  • La Palestine, en forme longue l'État de Palestine (arabe : دولة فلسطين (Dawlat Filastin)), est un État souverain de jure, parfois qualifié de proto-État. Située au Moyen-Orient, elle revendique son établissement sur les territoires palestiniens occupés, dont Jérusalem-Est. (fr)
  • La Terre d’Israël (en hébreu : ארץ ישראל, Eretz Yisrael) est une étendue géographique comprenant les anciens royaumes d’Israël et de Juda, berceau du peuple juif. Dans la Bible, « Terre d'Israël » désigne : Le nom de Terre sainte est utilisé par les chrétiens en référence à la vie de Jésus. À la suite de plusieurs exils, la nation juive est dispersée à travers le monde antique et plus tard à travers le monde. Un lien spirituel fort invoqué dans la Déclaration d’indépendance de l’État d’Israël la rattache néanmoins à cette terre. (fr)
  • Le terme Territoires palestiniens occupés (aussi appelés Territoires palestiniens), fait référence aux territoires de l'ancienne Palestine mandataire britannique qui furent conquis par l’Égypte et la Jordanie de 1948 à 1967 puis par Israël lors de la guerre des Six Jours en 1967 : la Cisjordanie (incluant Jérusalem-Est) et la bande de Gaza. Israël n'a pas défini de frontières avec ce territoire. (fr)
  • Les noms de Palestine mandataire, ou Palestine sous mandat britannique, désignent le statut politique proposé par la Société des Nations en 1920, mandat établi à partir de 1923, pour le territoire de la Palestine antérieurement partie de l’Empire ottoman. Au niveau démographique, la population de la Palestine passe de 60 000 Juifs (selon Justin Mc Carthy, Henry Laurens et Nadine Picaudou), 525 000 musulmans et 70 000 chrétiens en 1914 à 630 000 Juifs, 1 181 000 musulmans et 143 000 chrétiens en 1947, peu avant la fin du mandat. (fr)
  • Tanah Israel (Ibrani: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל ʼÉreṣ Yiśrāʼēl, Eretz Yisrael) adalah tanah yang dijanjikan oleh Tuhan kepada keturunan Abraham menurut kitab suci Yahudi, Alkitab Ibrani (Tanakh) dan Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Sebelum didirikannya negara Yahudi, kini Israel, istilah Eretz Yisrael digunakan oleh orang Yahudi yang religius. Definisi luas wilayah ini bervariasi di dalam nas-nas Alkitab Ibrani, khususnya Kejadian 15, Keluaran 23, Bilangan 34 dan Yehezkiel 47. Di bagian lain di Alkitab, rentang tanah ini sering kali disebut sebagai "dari Dan sampai ke Bersyeba". (in)
  • Mandat untuk Palestina (bahasa Ibrani:(פלשתינה (ארץ-ישראל}} Palestina (Eretz Yisrael); bahasa Arab: فلسطين Filastin), juga dikenal sebagai Mandat atas Palestina atau Mandat Britania atas Palestina, adalah sebuah wilayah di Timur Tengah dari 1920 hingga 1948, yang kini terdiri atas wilayah masa kini dari Yordania, Israel, dan wilayah-wilayah yang diperintah oleh Otoritas Palestina, yang sebelumnya merupakan wilayah Kerajaan Ottoman, yang dipercayakan oleh Liga Bangsa-Bangsa kepada Britania Raya untuk diadministrasikan pada masa setelah Perang Dunia I sebagai sebuah Wilayah Mandat setelah runtuhnya Kesultanan Ottoman yang telah menguasai wilayah ini sejak abad ke-16. Wilayah ini mulanya berbatasan dengan Laut Tengah di sebelah baratnya, , , dan Mandat Britania atas Mesopotamia di sebelah ut (in)
  • Palestina (bahasa Arab: فلسطين‎, pengucapan bahasa Arab: [fi.las.tˤiːn]; Filastin) adalah Negara yang berada di Asia Barat, antara Laut Tengah dan Sungai Yordan. Status politik negara ini masih diperdebatkan. Sebagian besar negara di dunia termasuk anggota Organisasi Kerjasama Islam, Liga Arab, Gerakan Non-Blok, Perhimpunan Bangsa-Bangsa Asia Tenggara, dan beberapa negara-negara bekas Uni Soviet telah mengakui keberadaan Palestina sebagai sebuah negara berdaulat. Negara Palestina juga merupakan negara pertama di dunia yang mengakui kedaulatan Indonesia secara de facto pada 6 September 1944. (in)
  • Palestine (Arabic: فلسطين Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; Greek: Παλαιστίνη, Palaistinē; Latin: Palaestina; Hebrew: פלשתינה Palestina) is a geographic region in Western Asia usually considered to include Israel, the West Bank, the Gaza Strip, and in some definitions, parts of western Jordan. Since 1948, the region has been divided into Israel, the West Bank and the Gaza Strip. The State of Palestine, a de-jure sovereign country, is in an ongoing sovereignty dispute with Israel. (en)
  • Palestina (bahasa Arab: فلسطين‎ Filasṭīn, Falasṭīn, Filisṭīn; bahasa Yunani: Παλαιστίνη, Palaistinē; bahasa Latin: Palaestina; bahasa Ibrani: פלשתינה Palestina) adalah sebuah wilayah geografis di Timur Tengah antara Laut Tengah dan Sungai Yordan. Nama "Palestina" digunakan oleh penulis-penulis Yunani Kuno, dan kemudian digunakan untuk provinsi Romawi , provinsi Romawi Timur Palaestina Prima dan provinsi Umayyah dan Abbasiyah Jund Filastin. Wilayah ini juga dikenal sebagai Tanah Israel (bahasa Ibrani: ארץ־ישראל Eretz-Yisra'el), Tanah Suci, , Cisjordan, dan secara historis dikenal dengan nama-nama lainnya seperti Kanaan, dan Kerajaan Yerusalem. (in)
  • La Palestina, ufficialmente Stato di Palestina (in arabo دولة فلسطين, traslitterabile come Dawlat Filasṭīn), è uno Stato a riconoscimento limitato del Vicino Oriente, osservatore permanente presso le Nazioni Unite, de facto occupato in gran parte da Israele. Lo Stato di Palestina rivendica sovranità sui territori palestinesi della Cisgiordania e della striscia di Gaza, con Gerusalemme Est come capitale designata, sebbene il suo centro amministrativo si trovi a Ramallah. Tali territori sono occupati da Israele dal 1967 a seguito della Guerra dei sei giorni. La Palestina ha una popolazione di 5.051.953 abitanti a febbraio 2020, al 121º posto nel mondo. (it)
  • La Terra di Israele (in ebraico: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) è la regione che, secondo il Tanakh e la Bibbia, fu promessa da Dio ai discendenti di Abramo attraverso suo figlio Isacco e agli Israeliti, discendenti di Giacobbe, nipote di Abramo. Costituisce la Terra promessa ed è parte del patto fatto con Abramo, Giacobbe e Israele. La tradizione ebraica considera la promessa valida per tutti gli ebrei, compresi i discendenti dei convertiti. (it)
  • Con il nome Palestina (in greco: Παλαιστίνη, Palaistínē; in latino: Palaestina; in arabo: فلسطين‎, Falasṭīn; in ebraico: פלשתינה‎?, Palestina; in yiddish: פּאלעסטינע, Palestine) viene indicata la regione geografica del Vicino Oriente compresa tra il Mar Mediterraneo, il fiume Giordano, il Mar Morto, a scendere fino al mar Rosso e i confini con l'Egitto. (it)
  • パレスチナ(アラビア語: فلسطين‎、ヘブライ語: פלשתינה‎)は、西アジアの地理的地域であり、通常はイスラエル、ヨルダン西部の一部、西岸地区、ガザ地区を含むと考えられている。 パレスチナという名前は古代ギリシャの作家が使っていたもので、後にローマ帝国のシリア・パラエスティナ州、ビザンチン帝国のパラエスティナ・プリマ州、イスラム帝国のジュンド・フィラスティン州にも使われた。この地域は、聖書に登場する「イスラエルの地」(ヘブライ語: ארץ־ישראל‎)、「聖地」、「約束の地」として知られる地域の大部分を占めており、カナン、シリア、アッシュ・シャム、レバントなどの広い地域名の南側に位置している。 この地域の境界は、歴史の中で変化してきた。今日、政治的に定義されたこの地域は、イスラエルとパレスチナの州(=パレスチナ自治区)で構成されている。 (ja)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 팔레스타인 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 팔레스타인(아랍어: فلسطين, Filasṭīn), 또는 공식 명칭인 팔레스타인의 나라(아랍어: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭīn)는 명목상 주권 국가로 서아시아에서 요르단강 서안 지구와 가자 지구에 대한 주권을 주장하고 있는 국가이다. 수도는 예루살렘으로 지정했지만, 현재 행정중심지는 라말라이다. 팔레스타인이 주장하고 있는 영토는 1967년 6일 전쟁 이후 이스라엘이 점령하고 있다. 팔레스타인의 요르단강 서안 지구는 이스라엘 및 요르단과 국경을 접하고 있으며, 가자 지구는 이집트와 국경을 접하고 있다. 팔레스타인의 인구는 2016년을 기준으로 4,816,503명이다. 1988년 11월 15일 팔레스타인 해방 기구의 수장이었던 야세르 아라파트가 알제에서 팔레스타인국의 수립을 선포했다. 1993년 오슬로 협정이 체결되면서 팔레스타인 자치 정부가 오슬로 협정의 A 및 B 구역과 가자 지구를 다스리게 되었다. 이후 가자 지구는 2007년 하마스의 통치 하에 들어가게 되었으며, 이스라엘은 2005년부터 2007년까지 가자 지구에서 철수했다. (ko)
  • イギリス委任統治領パレスチナ(イギリスいにんとうちりょうパレスチナ、英語: British Mandate for Palestine、アラビア語: الانتداب البريطاني على فلسطين‎、ヘブライ語: המנדט הבריטי על פלשתינה א"י‎)は、国際連盟によりパレスチナに創設された、イギリスが統治を行う委任統治領である。パレスチナは、16世紀以来この地を治めていたオスマン帝国から、第一次世界大戦後にイギリス帝国の委任統治下に入った領土である。イギリスは1918年にこの地の占領統治を開始し、1920年から高等弁務官による民政を開始して実質的に植民統治を開始していた。 委任統治領パレスチナの決議案は1922年7月24日に国際連盟理事会で公式に承認され、1923年9月26日に発効した。この決議案は、委任統治の原則を定めた第22条と、第一次世界大戦後に連合国主要国が集まりオスマン帝国を分割して英仏の委任統治領を置くことを協議した(1920年4月25日)で決められた原則に基づく。これにより、オスマン領シリアの南部(パレスチナ)に1923年から1948年にかけて委任統治領が成立することになる。 パレスチナ委任統治決議の序文には次のようにある。これは、イギリスがロスチャイルド卿との間に交わした「バルフォア宣言」の条文を基本的にそのまま使ったものである。 (ja)
  • Palestyna, Państwo Palestyna (patrz: Autonomia Palestyńska) – państwo częściowo uznawane, znajdujące się na terenie historycznej Palestyny. Terytorialnie ma obejmować obszar Strefy Gazy i Zachodniego Brzegu Jordanu. Sąsiaduje z Izraelem, Jordanią oraz Egiptem przez Strefę Gazy. (pl)
  • Palestina (Arabisch: فلسطين, Filistīn) ofwel Staat Palestina (Arabisch: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭin) is een land in Azië, in het Midden-Oosten, in de Levant. Het bestaat uit twee gebieden, de Gazastrook en de Westelijke Jordaanoever, en Oost-Jeruzalem als hoofdstad. De Gazastrook grenst aan Israël en Egypte en heeft een kust aan de Middellandse Zee. De Westelijke Jordaanoever (inclusief Oost-Jeruzalem) grenst aan Israël, en in het oosten aan Jordanië met als grens de rivier de Jordaan en de Dode Zee. (nl)
  • Palestina is – in de oudste, breedste, niet-politieke zin – de landstreek in het oude Kanaän in de Levant die tegenwoordig Israël en de Palestijnse Gebieden omvat, benevens delen van Jordanië, Syrië en Libanon. Zo opgevat lopen Palestina's grenzen van de Libanese kustplaats Sidon oostwaarts tot aan Damascus, naar het zuiden tot aan de Golf van Akaba, en dan in noordwestelijke richting naar Rafah aan de Middellandse Zee.Nadat het Verenigd Koninkrijk in 1923 het Mandaatgebied Palestina bestuurlijk had gesplitst kreeg Transjordanië binnen het Britse mandaat beperkt zelfbestuur en werd de naam Palestina gebruikt voor het gebied ten westen van de Jordaan tussen Libanon in het noorden en de Sinaïwoestijn in het zuiden; een deel van de zuidelijke Levant. Bij het einde van het Britse mandaat in 19 (nl)
  • Brytyjski Mandat Palestyny (arab. الانتداب البريطاني على فلسطين; hebr. המנדט הבריטי על פלשתינה א”י; ang. The British Mandate for Palestine), czasami określany jako Mandat Palestyny – terytorium mandatowe istniejące w latach 1922–1948, utworzone z części terytoriów byłego Imperium Osmańskiego na Bliskim Wschodzie. (pl)
  • Palestina (em árabe: فلسطين, Filasṭīn), oficialmente Estado da Palestina (em árabe: دولة فلسطين, Dawlat Filasṭīn), é um Estado de jure que reivindica soberania sobre os territórios da Cisjordânia e da Faixa de Gaza e que designa Jerusalém Oriental como sua capital, apesar de seu centro administrativo estar localizado na cidade de Ramallah. A sua independência foi declarada em 15 de novembro de 1988 pela Organização para a Libertação da Palestina (OLP) e por seu governo no exílio em Argel, na Argélia. No entanto, a maioria das áreas reivindicadas pelos palestinos estão ocupadas por Israel desde a Guerra dos Seis Dias, em 1967. Após a Segunda Guerra Mundial, em 1947, as Nações Unidas adotaram um Plano para Partilha da Palestina, recomendando a criação de dois estados árabe e judeu independen (pt)
  • Palestina (em árabe: فلسطين, translit. Filasṭīn; em hebraico: פלשתינה; em grego: Παλαιστίνη, transl. Palaistinē, e em latim: Palæstina), é a denominação histórica dada pelo Império Romano a partir de um nome hebraico bíblico, a uma região do Oriente Médio situada entre a costa oriental do Mediterrâneo e as atuais fronteiras ocidentais do Iraque e Arábia Saudita, hoje compondo os territórios da Jordânia e Israel, além do sul do Líbano e os territórios da Faixa de Gaza e Cisjordânia. (pt)
  • Os territórios palestinos (português brasileiro) ou palestinianos (português europeu) compreendem três regiões não contíguas - a Cisjordânia, a Faixa de Gaza e Jerusalém Oriental. Após a extinção do Mandato Britânico da Palestina, esses territórios foram capturados e ocupados pela Jordânia e pelo Egito durante a Guerra árabe-israelense de 1948. Durante a Guerra dos seis dias (1967), foram ocupados por Israel. (pt)
  • O Mandato Britânico da Palestina foi uma entidade geopolítica sob administração britânica que foi criada com a Partilha do Império Otomano após o final da Primeira Guerra Mundial. A administração civil britânica na Palestina operou de 1920 a 1948. As tendências divergentes em relação à natureza e finalidade do mandato já são visíveis nas discussões sobre o nome dessa nova entidade. De acordo com a ata da nona sessão da Comissão de mandato permanente da Liga das Nações: (pt)
  • Подманда́тная Палести́на — геополитическое образование, созданное на территории исторической Палестины по результатам Первой мировой войны, и находившееся в 1922—1948 гг. под управлением Великобритании в рамках мандата Лиги Наций. Помимо территории современного Израиля, Мандат распространялся на территории современных Иордании, Западного берега реки Иордан и сектора Газа. (ru)
  • Госуда́рство Палести́на (араб. دولة فلسطين‎) — де-юре независимое частично признанное государство на Ближнем Востоке, находящееся в процессе создания. Независимость Государства Палестина по состоянию на конец июля 2019 года признали 138 из 193 государств — членов ООН. В странах, уже признавших Государство Палестина, дипломатические представительства ООП действуют под вывеской посольств Государства Палестина. (ru)
  • Israels land (hebreiska: אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, Eretz Yisrael) är det traditionella judiska namnet för ett område med obestämd geografisk räckvidd i södra Levanten. Relaterade bibliska, religiösa och historiska termer är Kanaan, , Heliga landet och Palestina. Definitionerna av gränserna för detta territorium varierar mellan passager i den hebreiska bibeln, med specifika omnämnanden i Första Moseboken 15, Andra Moseboken 23, Fjärde Moseboken 34 och Hesekiel 47. Nio gånger annorstädes i Bibeln betecknas detta bosatta land som området "", samt tre gånger som området "från Levo-Hamat till Egyptens gränsflod" (Första Kungaboken 8:65, Första Krönikeboken 13:5 och Andra Krönikeboken 7:8). (sv)
  • Palestina (arabiska: فلسطين, Filasṭīn, av grekiskans Παλαιστίνη; latin: Palæstina; hebreiska: פלשתינה, Palestina; syriska: ܦܠܫܬ, Falasṭīn, Filisṭīn) är en geografisk region som omfattar området mellan Medelhavet och Jordanfloden jämte andra närliggande områden. Regionen omfattar det mesta av det territorium som de bibliska regionerna Israels land (Eretz Yisrael), och Heliga landet gjorde anspråk på. Historiskt sett har området också varit känt som den sydliga delen av större regionala områden som Kanaan, , och . (sv)
  • Palestinamandatet, eller egentligen Brittiska Palestinamandatet, var det område av det forna Osmanska riket som Storbritannien förvaltade på uppdrag av Nationernas förbund (NF) mellan 1920 och 1948 i enlighet med ett s.k. NF-mandat. Mandatet omfattade det som idag är Israel, Jordanien och Palestinska territorierna. Redan 1921 bröts den östra delen av territoriet loss av britterna som lät bilda lydstaten Emiratet Transjordanien som 1946 blev ett självständigt kungarike. Resten av mandatområdet bestod dock under direkt brittisk kontroll. År 1948 upphörde mandatet helt - samma dag som Staten Israels självständighet utropades i enlighet med FN:s generalförsamlings resolution 181 om delning av Palestina. Detta ledde till att Arabförbundets stater förklarade Israel krig (1948 års arabisk-israeli (sv)
  • Земля́ Изра́ильская (ивр. ‏אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‏‎ [Э́рец-Исраэ́ль]), также Земля́ обетова́нная, Свята́я земля́ — исторический термин и понятие в иудаизме и христианстве, относящееся к региону, сегодня наиболее тесно связанному с Государством Израиль, на протяжении всей истории, начиная от библейских времён до наших дней. Однако историческая область Эрец-Исраэль не идентична ни территории современного Израиля, ни территории древних еврейских царств, и следует различать эти понятия. В настоящее время на территории исторической Земли Израильской находятся собственно Израиль, часть южного Ливана, западная часть Иордании, часть Сирии, Иудея и Самария (Западный берег реки Иордан) и Сектор Газа. (ru)
  • Palestina (arabiska: فلسطين, filastin), officiellt deklarerad som Staten Palestina (arabiska: دولة فلسطين, dawlat filastin) är en stat som proklamerades genom den av PLO 15 november 1988 utropade och är erkänd av 135 av världens 193 suveräna FN-stater samt många internationella organ, inklusive Förenta nationernas generalförsamling, som 2012 röstade för att Palestina som stat skulle få observatörsstatus i FN. PLO utövade inte kontrollen över något territorium vid tiden för självständighetsförklaringen och områdena som tas i anspråk står under israelisk ockupation med enbart en begränsad palestinsk kontroll, bland annat över städer och andra bebodda platser (Area A och B). Dessa områden utgörs av Gazaremsan, Västbanken och Östra Jerusalem. (sv)
  • Про країну, найбільш тісно пов'язаної з Землею Ізраїльською, див. «Ізраїль». Див також «Історія Ізраїлю», «Палестина». Земля́ Ізра́їльська (івр. אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‎,Ерец-Ісраель), також Земля́ Обітова́на,Свята Земля — історичний термін і поняття в юдаїзмі та християнстві, що відноситься до регіону, сьогодні найбільш тісно пов'язаного з Державою Ізраїль, протягом всієї історії, починаючи від біблійних часів до наших днів. Проте історична область Ерец-Ізраель не ідентична ні території сучасного Ізраїлю, ні території стародавніх єврейських царств, і слід розрізняти ці поняття. В наш час[коли?] на території історичної області Землі Ізраїльської розташовані частини південного Лівану, Йорданії, Сирії, повністю Західний Берег та Сектор Газа. (uk)
  • Держа́ва Палести́на (араб. دولة فلسطين‎, англ. State of Palestine) — частково визнана держава на Близькому Сході, що з 1948 перебуває у процесі створення. Формування палестинської держави передбачається на території ексклаву Західного берега річки Йордан (або його частини, у тому числі на території Східного Єрусалима) та Сектора Гази, оточеного морем і двома країнами — Ізраїлем та Єгиптом. Існують різні пропозиції щодо його створення у залежності від думки про палестинську державність, а також різні його визначення як території. (uk)
  • 以色列地工人党(Mapai) (希伯來語:מַפָּא"י‬, 缩写: 希伯來語:מִפְלֶגֶת פּוֹעַלֵי אֶרֶץ יִשְׂרָאֵל‬ Mifleget Poalei Eretz Yisrael, 意为. "以色列地工人党、Workers' Party of the Land of Israel") 以色列一个左翼政党,在以色列立国初期执政,1968年合并为现在的以色列工党。在劳动党的执政期间,对以色列进行了广泛的进步改革,建立国家福利制度,提供最低收入、安全和自由(或几乎免费)获得住房补贴和医疗以及社会服务。 A. D. 戈登创建的青年工人党(Hapoel Hatzair)和劳工团结党(Ahdut HaAvoda,成立于1919年,由戴维·本-古里安领导)在1930年1月5日合并组成劳动党,它是以色列建国前的主要政治派别,它也建立起了犹太人的早期武装组织——“”(Hashomer)和“哈加纳”(Haganah)。到1930年代初,戴维·本-古里安领导该党,并成为巴勒斯坦的犹太社区(称为Yishuv)实际上的领袖。劳动党主张社会主义,1930年和1940年之间是的成员。 1955年的选举中,劳动党的支持率下降至32.2%(40个席位),但仍远远超过第二名的自由党(Herut,12.6%)。本-古里安返回政坛,复任总理。 (zh)
rdfs:label
  • Palestine (region) (en)
  • الضفة الغربية وقطاع غزة (ar)
  • أرض إسرائيل (ar)
  • ماباي (ar)
  • فلسطين (ar)
  • الانتداب البريطاني على فلسطين (ar)
  • دولة فلسطين (ar)
  • بلستاين اينديانا (ar)
  • Palestina (ca)
  • Territoris Palestins (ca)
  • Estat de Palestina (ca)
  • Mapai (ca)
  • Terra d'Israel (ca)
  • Mandat britànic de Palestina (ca)
  • Mapaj (cs)
  • Palestina (cs)
  • Palestinská území (cs)
  • Stát Palestina (cs)
  • Země izraelská (cs)
  • Britský mandát Palestina (cs)
  • Palästina (Region) (de)
  • Eretz Israel (de)
  • Γη του Ισραήλ (el)
  • Κράτος της Παλαιστίνης (el)
  • Παλαιστίνη (περιοχή) (el)
  • Mapai (de)
  • Παλαιστίνη υπό Βρετανική Εντολή (el)
  • Palästinensische Autonomiegebiete (de)
  • Staat Palästina (de)
  • Völkerbundsmandat für Palästina (de)
  • Mandata Palestino (eo)
  • Palestiniaj teritorioj (eo)
  • Ŝtato Palestino (eo)
  • Izraela Lando (eo)
  • Palestino (eo)
  • Palestina (región) (es)
  • Tierra de Israel (es)
  • Mandato británico de Palestina (es)
  • Territorios Palestinos (es)
  • Mapai (partido político) (es)
  • Estado de Palestina (es)
  • Israelgo Lurraldea (eu)
  • Palestinako Estatua (eu)
  • Palestina (eu)
  • Palestinako Britainiar Mandatua (eu)
  • Palestinar Lurralde Okupatuak (eu)
  • Palestine (État) (fr)
  • Terre d'Israël (fr)
  • Territoires palestiniens occupés (fr)
  • Mapaï (fr)
  • Palestine (région) (fr)
  • Palestine mandataire (fr)
  • An Phalaistín (ga)
  • Stát na Palaistíne (ga)
  • Mandat Britania atas Palestina (in)
  • Negara Palestina (in)
  • Tanah Israel (in)
  • Teritori Palestina (in)
  • Mapai (in)
  • Palestina (wilayah) (in)
  • Mandato britannico della Palestina (it)
  • Terra di Israele (it)
  • Palestina (it)
  • Territori palestinesi (it)
  • Stato di Palestina (it)
  • Mapai (it)
  • パレスチナ (ja)
  • イギリス委任統治領パレスチナ (ja)
  • パレスチナ国 (ja)
  • 에레츠 이스라엘 (ko)
  • 팔레스타인 영토 (ko)
  • 영국 위임통치령 팔레스타인 (ko)
  • 팔레스타인 (지역) (ko)
  • 팔레스타인 (ko)
  • マパイ (ja)
  • Palestina (staat) (nl)
  • Palestijnse gebieden (nl)
  • Mapai (pl)
  • Palestyna (mandat) (pl)
  • Palestyna (państwo) (pl)
  • Ziemia Izraela (pl)
  • Land van Israël (nl)
  • Palestyna (pl)
  • Palestina (regio) (nl)
  • Mandaatgebied Palestina (nl)
  • Territórios palestinianos (pt)
  • Estado da Palestina (pt)
  • Terra de Israel (pt)
  • Mandato Britânico da Palestina (pt)
  • Palestina (região) (pt)
  • Mapai (pt)
  • Палестина (историческая область) (ru)
  • Земля Израильская (ru)
  • Государство Палестина (ru)
  • Палестинские территории (ru)
  • Mapai (sv)
  • Palestina (region) (sv)
  • Israels land (sv)
  • Подмандатная Палестина (ru)
  • Brittiska Palestinamandatet (sv)
  • Palestinska områden (sv)
  • МАПАЙ (ru)
  • Palestina (stat) (sv)
  • Земля Ізраїльська (uk)
  • Мапай (uk)
  • Підмандатна Палестина (uk)
  • Палестина (uk)
  • Палестинська держава (uk)
  • Палестинські території (uk)
  • 巴勒斯坦國 (zh)
  • 巴勒斯坦地区 (zh)
  • 巴勒斯坦领土 (zh)
  • 以色列地 (zh)
  • 以色列地工人党 (zh)
  • 巴勒斯坦 (印地安納州科西阿斯科縣) (zh)
  • 巴勒斯坦託管地 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
geo:geometry
  • POINT(35.145301818848 31.625299453735)
geo:lat
  • 31.625299 (xsd:float)
geo:long
  • 35.145302 (xsd:float)
skos:exactMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • (en)
  • Palestine region (en)
is dbo:battle of
is dbo:birthPlace of
is dbo:broadcastArea of
is dbo:citizenship of
is dbo:country of
is dbo:deathPlace of
is dbo:hometown of
is dbo:knownFor of
is dbo:nationality of
is dbo:occupation of
is dbo:place of
is dbo:region of
is dbo:regionServed of
is dbo:restingPlace of
is dbo:stateOfOrigin of
is dbo:territory of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:areaServed of
is dbp:battles of
is dbp:birthPlace of
is dbp:country of
is dbp:deathPlace of
is dbp:location of
is dbp:nationality of
is dbp:origin of
is dbp:partOf of
is dbp:place of
is dbp:publishingCountry of
is dbp:region of
is dc:subject of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License