| dbo:abstract
|
- La Misnà o Mixnà (en hebreu: מִשְׁנָה, "repetició") és la primera compilació integral de les lleis orals jueves i el document religiós més important després de la Bíblia. En realitat té un valor paral·lel al de la Torà (el Pentateuc), ja que aquesta és anomenada Torà escrita, i la Mixnà forma la base de la Torà oral, i ambdues van ésser entregades pel Creador al Poble d'Israel en el Mont Sinaí. (ca)
- Mišna (hebrejsky מִשְׁנָה, aramejsky מתניתין, matnitin), je záznam ústní tradice judaismu. Obvykle má formu zapsaných výroků a pouček tana'im, židovských učenců období do 2. století. Jako Mišna se označuje také sbírka těchto pouček, kterou dle tradice kolem r. 200 sestavil rabi Jehuda ha-Nasi a která je označována také jako Šest pořádků mišny (Šiša sidrej mišna, ששה סדרי משנה) nebo zkratkou Šas (ש״ס). Samotné slovo mišna je odvozeno od kořene שנה – učit se, studovat, opakovat. Z toho se dá vyvodit, že jde o opakování ústní Tóry. Komentováním Mišny dalšími generacemi učenců vznikla gemara, která společně s ní tvoří talmud. (cs)
- المشناه (بالعبرية: המשנה) كلمة عبرية مشتقة من الفعل العبري «شناّّه» ومعناها بالعربية (يُثنٌّي أو يكرر) ولكن تحت تأثير الفعل الآرامي «تانا» أصبح معناها (يدرس)، ثم أصبحت الكلمة تشير بشكل محدد إلى دراسة الشريعة الشفوية، وهي أول ما ألف في التوراة الشفهية، وتتضمن الشرائع ومجموعة واسعة من الشروح والتفاسير تتناول أسفار العهد القديم التي قالها (المفسرين). وهناك آراء مختلفة حول بداية صياغة المشنا، لكن تم الاتفاق على أن تحريرها وصياغتها النهائية تمت في نهاية فترة التنائيم، في بداية القرن الثالث، بواسطة الرابي وحكماء جيله. (ar)
- Die Mischna (hebr. מִשְׁנָה, „Wiederholung“) ist die erste größere Niederschrift der mündlichen Tora und als solche eine der wichtigsten Sammlungen religionsgesetzlicher Überlieferungen des Judentums, aufbauend auf der Kodifizierungsleistung der Tannaim. Die Mischna bildet die Basis des Talmud.Sie ist das erste kanonische Werk der mündlichen Überlieferung des Judentums und man nennt sie auch „Gesetzeskodex“. Die Mischna stellt die wichtigste Sammlung religionsgesetzlicher Überlieferungen (Halacha) der rabbinischen Zeit dar und bildet damit die Grundlage der späteren talmudischen Argumentationen (Gemarah). Redigiert wurde sie Anfang des 3. Jahrhunderts in Galiläa im Umkreis des Rabbi Jehuda ha-Nasi und im so genannten Mischna-Hebräisch verfasst; aramäische Sätze sind darin selten. (de)
- La Miŝno aŭ Miŝnao estas la unua ĉefa halaĥa verkaĵo de la judaj parolaj tradicioj, aŭ "Parola Torao." La Miŝnao registras la debatojn inter la rabenoj konitaj kiel La Tanaim. La ĉefredaktoro de tiu ĉi verkaro estis rabeno la estro de ĉiuj en Judeo-Palestino el fino de la 2-a jarcento. La nomo "Mishnah" originas de la hebrea radiko S.N.H. (En la aramea T.N.A) kaj estas derivita de la vortoj: "memorigo" (t.e.: ripeto - kutime buŝe) kaj "du" (ĉar ĝi estas dua kaj malĉefa al la Biblio). Tosefta aŭ Tosefto (en Judbabilona aramea תוספתא "suplemento, aldono") estas kompilaĵo de la juda parola tradicio (Torao) el la fino de la 2a jarcento, nome la periodo de la Miŝno. La Mishnah estas dividita en ses ordojn (en la hebrea, Seder) laŭ malsamaj areoj de la tiama vivo. Ĉar la Mishnah estas parkerigita, ĝi foje estas kondukita en la formo de dialogo, aŭ demandoj kaj respondoj, kaj ofte kondukas al malkonsentoj sen halaĥaj verdiktoj. La subteksto ankaŭ ne prezentas fonmaterialon por la temoj pridiskutataj en ĝi, Ĉar ĉio ĉi estas supozataj esti memkompreneblaj kaj por la redaktintoj kaj por la legantoj. (eo)
- Mishna, euskaraz «errepika», juduen ahozko legeen bilduma da, hebrearren Bibliako legeen osagarria, Gemara iruzkinarekin batera, Talmud erlijio-liburua osatzen duena. Bibliarekin batera, juduen bizitzaren eta pentsamenduaren oinarrizko liburua da. Lege-bilketa K.a. I. mendean hasi zen, eta Judah ha-Nasi jakitunak edo tannaimak burutu zuen K. o. III. mendearen hasieran. Ondoren, Palestinan eta Babilonian Mishnari buruzko bi iruzkin egin ziren, bi Gemara hain zuzen, eta ondorioz, bi Talmud liburu daude, Mishna bera, baina Gemara desberdina dutenak. Mishna sei sail nagusitan banatua dago: Zera'im (Haziak) edo nekazaritzari buruzkoa, Mo'ed (Jaialdia) edo ospakizunei buruzkoa, Nashim (Emakumeak) edo ezkontzari buruzkoa, Neziqin (Kalteak) edo Zuzenbide Zibilari eta Penalari buruzkoa, Qodashim (Gauza Santuak) edo erlijio-zuzenbideari buruzkoa eta Tohorot (Garbikuntza) edo garbitasun-errituei buruzkoa. Mishna hizkuntza askotara itzuli da, eta eragin handia izan du erlijio askotan. (eu)
- La Mishná o Misná(del hebreo מִשְׁנָה, ‘estudio, repetición’) es la primera gran colección escrita de las tradiciones orales judías conocida como la Torá oral. También es la primera obra importante de la literatura rabínica. La Mishná fue redactada por Yehudah Hanasí a principios del siglo III d. C., en una época en la que, según el Talmud, la persecución de los judíos y el paso del tiempo plantearon la posibilidad de que se olvidaran los detalles de las tradiciones orales de los fariseos del período del Segundo Templo (536 a. C.-70 d. C.). La mayor parte de la Mishná está escrita en hebreo mishnaico, mientras que algunas partes están en arameo. La Mishná consta de 6 órdenes (sedarim, en singular seder, סדר), cada uno de los cuales contiene 7-12 tratados (masejtot, en singular masejet, מסכת; literalmente «red»), con 63 en total, subdivididos en capítulos y párrafos. La palabra Mishná también puede indicar un solo párrafo de la obra, es decir, la unidad más pequeña de estructura del texto. Por esta razón, a veces se hace referencia a toda la obra en plural, Mishnayot. (es)
- The Mishnah or the Mishna (/ˈmɪʃnə/; Hebrew: מִשְׁנָה, "study by repetition", from the verb shanah שנה, or "to study and review", also "secondary") is the first major written collection of the Jewish oral traditions which is known as the Oral Torah. It is also the first major work of rabbinic literature. The Mishnah was redacted by Judah ha-Nasi probably in Beit Shearim or Sepphoris at the beginning of the 3rd century CE in a time when, according to the Talmud, the persecution of the Jews and the passage of time raised the possibility that the details of the oral traditions of the Pharisees from the Second Temple period (516 BCE – 70 CE) would be forgotten. Most of the Mishnah is written in Mishnaic Hebrew, but some parts are in Aramaic. The Mishnah consists of six orders (sedarim, singular seder סדר), each containing 7–12 tractates (masechtot, singular masechet מסכת; lit. "web"), 63 in total, and further subdivided into chapters and paragraphs. The word Mishnah can also indicate a single paragraph of the work, i.e. the smallest unit of structure in the Mishnah. For this reason the whole work is sometimes referred to in the plural form, Mishnayot. (en)
- Is cnuasach é an Mishnah de dhlíthe Giúdacha agus iad curtha in eagar i sé ‘ord.’ Ba é an Raibí Iúdá, Prionsa, a thiomsaigh é timpeall na bliana 200 A.D. (ga)
- Mishnah (Ibrani משנה, "pengulangan"), adalah catatan tulisan dari Hukum Lisan Taurat dari orang-orang Yahudi dari generasi ke generasi. Keyakinan tersebut dapat dilihat dari apa yang dimuat di dalam Mishnah, "Musa menerima Taurat di Sinai dan menyerahkannya kepada Yosua, Yosua kepada para tua-tua, dan para tua-tua kepada nabi-nabi. Lalu nabi-nabi menyerahkannya kepada pria-pria dari kumpulan banyak orang" Mishnah mengaku memuat keterangan yang diterima Musa di Gunung Sinai—bagian dari Hukum Allah kepada Israel yang tidak tertulis. Pria-pria dari kumpulan banyak orang (belakangan disebut Sanhedrin) dianggap sebagai bagian dari sederetan panjang sarjana-sarjana berhikmat, atau cendekiawan, yang secara lisan menyampaikan ajaran-ajaran tertentu dari generasi ke generasi hingga akhirnya ini dicatat dalam Mishnah. (in)
- La Mishna (hébreu : משנה, « répétition ») est le premier recueil de la loi juive orale et par conséquent de la littérature rabbinique. Compilée vers le début du IIIe siècle de l’ère chrétienne par Juda Hanassi, elle est, hormis quelques versets araméens, écrite dans un hébreu qui lui est propre, et recense les opinions, polémiques et éventuelles résolutions légales des Tannaïm (« Répétiteurs ») sur les prescriptions de la Torah, organisées thématiquement en six ordres subdivisés en 63 traités (massekhtot, sing. massekhet). Le terme Mishna fait à la fois référence à l’ouvrage recensant ces quelque deux milliers d’articles — on parle alors de la Mishna — et aux articles eux-mêmes — on parle alors d’une mishna ou de mishnayot. Les Talmuds désignent aussi du nom de mishnayot des articles qui n’ont pas été inclus dans la Mishna mais dans des compilations parallèles, dénommées collectivement braïtot (« [traditions] extérieures »). L’exposé des mishnayot et leur étude (guemara) forment le corpus des Talmudim. (fr)
- ミシュナーとは、（前6世紀-後1世紀）、タナイーム（1世紀-3世紀）というユダヤ教指導者・ラビ群のトーラーに関する註解や議論。この中にはトーラー・シェベアル＝ペを含むこととなった。 また、とは「語り」という意味の概念用語で、ミクラーへの解説や格言を通して教訓的なものを引き出したり、聖書に書かれていない物語、様々な逸話などの類をいう。タルムードの3割はアッガーダーとなっている。 (ja)
- 미쉬나(히브리어: משנה, 반복하다)는 200년쯤에 예후다 한나씨(יהודה הנשׂיא / "대표자 예후다")가 편찬했다고 전해지며, 유대인들이 로 전승해 온 내용을 최초로 기록으로 옮긴 것이라고 믿는다. 본문 내용은 바리새파 랍비들을 중심으로 진행된 법리논쟁이며, 서기 70에서 200년 사이에 활동한 것으로 추정하는 랍비 현자들인 (תנאים, 단수는 תנא 탄나)의 토론을 담고 있다. 랍비 문학에 속한 전통 문헌들 중에서 가장 먼저 기록되면서, 후대에 등장하는 토쎕타(תוספתא), 게마라(גמרא), 탈무드(תלמוד) 등의 전통이 어떤 방향으로 발전할지 길을 정해주는 역할을 하였다. 전통은 미쉬나를 기초로 발전하였으며, 미쉬나에 기록한 내용을 각각 시대에 맞도록 재해석하는 방법으로 진행되었다. 이후 3-5세기에 걸친 랍비들의 주석은 라고 부르며(아람어로 "마침"이라는 뜻인데 전통적인 가르침을 암기하며 배운다는 말이다[Jastrow 255]), 미쉬나 본문과 게마라 주석을 합본한 문헌이 탈무드이다. 전통적인 유대교의 가르침에 따르면 또는 은 하나님이 모세에게 시내산에서 주신 기록되지 않은 전통이며(미쉬나, 아봇 1, 1), 기록된 토라를 분명하게 가르치고 있지만 본문에 포함되지 않은 내용으로 본다. 이러한 구전 전통은 장로들과 여호수아에게 전해졌고, 선지자들을 거쳐 유대 현인들에게 전해졌다는 것이다. 예후다 한나씨 랍비(미슈나에서는 단순히 "랍비"라고 나온다)가 이 전통을 미쉬나라는 형태로 정착시켰다고 한다. 이는 유대인의 세부적인 규율이 시간에 따라 잊혀지지 않도록 하기 위한 것이다. (ko)
- La Mishnah, o Mishnà (ebraico: מִשְׁנָה, "studio a ripetizione") è uno dei testi fondamentali dell'ebraismo. La parola mishnah proviene dalla radice ebraica š-n-h (in ebraico: שנה?), collegata con il campo semantico del "ripetere" (quindi anche "studiare e revisionare", "insegnare"), suggerisce ciò che è imparato a memoria, per ripetizione, e designa l'insieme della Torah orale e il suo studio, in opposizione a Miqrà, che si riferisce alla Bibbia ebraica e al suo studio. Può anche designare l'insieme della halakhah (parte legislativa) o ancora una forma d'insegnamento di quella, che non parta dal testo biblico, ma dalle sentenze dei Maestri della tradizione, riguardo a problemi concreti. È inoltre la prima grande opera di letteratura rabbinica. La Mishnah fu redatta da Rabbi Yehudah HaNasi prima della sua morte verso il 217, in un'epoca in cui, secondo il Talmud, la persecuzione degli ebrei ed il passar del tempo metteva a rischio la sopravvivenza della tradizione orale dei Farisei, iniziata dal periodo del Secondo Tempio (536 a.C.–70). La maggior parte della Mishnah è scritta in ebraico mishnaico, mentre alcune parti sono in lingua aramaica. La Mishnah consiste di sei ordini (sedarim, singolare seder in ebraico: סדר?), ciascuno dei quali contiene 7–12 trattati (masechtot, sing. masechet, מסכת; lett. "rete"), 63 in tutto, e sono ulteriormente suddivisi in capitoli e paragrafi o versetti. La parola Mishnah può inoltre indicare un singolo paragrafo o versetto dell'opera stessa, cioè l'unità più piccola della struttura mishnaica. Per tale ragione l'intera opera è a volte chiamata col plurale, Mishnayot. (it)
- De Misjna (Hebreeuws: מִשְׁנָה, herhaling of leer) is de mondelinge leer van de Thora en bevat een toelichting op de geboden en verboden aan het Joodse volk die in de Thora zijn opgenomen. Volgens de orthodoxe joodse traditie heeft God toen Hij aan Mozes de - schriftelijke - Thora gaf (die men terugvindt als de eerste vijf boeken van de Tenach) eveneens een mondelinge toelichting daarop verstrekt, die Misjna wordt genoemd. Verzamelingen hiervan met bijbehorende latere commentaren zijn op een gegeven moment op schrift gesteld. De Misjna bevat volgens de liberaal joodse traditie leerstellingen van ongeveer 120 joodse geleerden, de genaamd, Tanna in het enkelvoud, hetgeen evenals de term Misjna afstamt van de stam van het werkwoord met de betekenis onderwijzen door herhaling. (nl)
- Miszna (hebr. משנה miszna „nauczać”, „ustnie przekazywać”, „studiować”, „badać”, od שנה szana „powtarzać”, „różnić się”, „być odmiennym”; jid. Miszne) – w judaizmie uporządkowany zbiór tekstów ustnego prawa uzupełniający Torę (Prawo pisane). Według wierzeń judaizmu stanowi ustną, niespisaną część prawa nadanego przez Boga na Synaju, tzw. Torę ustną. Jest świętym tekstem judaizmu i jest traktowana na równi z Tanach (Biblią hebrajską). Zbiór był w Izraelu od wieków przekazywany ustnie z pokolenia na pokolenie, zwiększył swój rozmiar szczególnie w okresie od III w. p.n.e. do II w. n.e. w wyniku systematycznego uzupełniania komentarzy przez tannaitów, żydowskich nauczycieli prawa ustnego. Miszna została spisana dopiero w II–III w. Prace redakcyjne zapoczątkował rabin Akiba ben Josef, a kształt ostatecznej redakcji tekstu nadał Juda ha-Nasi. Miszna składa się z 6 porządków (hebr.: sedarim), które dzielą się na 63 traktaty, te zaś na rozdziały i lekcje. Miszna jest częścią Talmudu i zawiera podstawowe reguły postępowania i normy prawne judaizmu. (pl)
- A Mishná, também conhecida como Mixná ou Mixna (em hebraico משנה, "repetição", do verbo שנה, ''shanah, "estudar e revisar") é uma das principais obras do judaísmo rabínico, e a primeira grande redação na forma escrita da tradição oral judaica, chamada a Torá Oral. Provém de um debate entre os anos 70 e 200 da Era Comum por um grupo de sábios rabínicos conhecidos como 'Tanaim' e redigida pelo Rabino Judá HaNasi, que terminou sua obra no ano de 189 EC. A razão da sua transcrição deveu-se, de acordo com o Talmude, à perseguição dos judeus às mãos dos romanos e à passagem do tempo trouxeram a possibilidade que os detalhes das tradições orais fossem esquecidos. As tradições orais que são objecto da Mishná datam do tempo do judaísmo farisaico. A Mishná não reclama ser o desenvolvimento de novas leis, mas a organização de preceitos de ensinamentos orais originados desde a entrega da Torah por Moisés ao povo judeu. A Mishná é considerada a primeira obra importante do judaísmo rabínico e é uma fonte central do pensamento judaico posterior. A lista dos dias de festa conhecida como Meguilat Taanit é mais antiga, mas de acordo com o Talmude já não está em vigor. Comentários rabínicos à Mishná nos três séculos seguintes à sua redação (guardados sobretudo em aramaico) foram redigidos como a Guemará. (pt)
- Мишна́ (ивр. מִשְׁנָה — букв. «повторение») — древнееврейский религиозно-юридический сборник; древнейший после Библии сборник законов; первый письменный текст, содержащий в себе основополагающие религиозные предписания ортодоксального иудаизма. Согласно еврейской традиции, Мишна является частью устного Закона, преподанного Всевышним Моисею на горе Синай вместе с письменным Законом (Торой) и записанного позднее. Окончательная редакция составлена рабби Иехудой ха-Наси (последним из таннаимов, т. e. учителей фарисейского направления) в 189—219 годы н. э.; в ней собраны и распределены по отделам и трактатам те толкования и дополнения к Писанному закону, которые служили руководством в религиозной практике — как совокупность иудейских традиций, возникших ещё до начала III века до н. э.. В этом смысле Мишна означает Устный Закон в противоположность письменному. В широком смысле под термином Мишна понимают и галахические мидрашим и Тосефту — толкования к Мишне. Мишна не является сборником законов в общепринятом смысле, так как в большинстве случаев в ней приводятся и ставятся рядом различные мнения древних законоучителей, без указания окончательного решения. Тосефта, как сборник, составлена на тех же основах и в той же форме, как и Мишна, а Мехилта, и Сифре показывают, как возник в каждом отдельном случае устный закон из закона писанного — прямо из текста или опираясь на содержавшийся намёк. Они представляют собой непрерывный галахический (о праве) и аггадический (о морали) комментарий к Св. Писанию: дошедшая до нас часть Мехилты — к Книге Исход, Сифра — к Книге Левит, а Сифре — к Книге Чисел и Второзаконию. Следом за составлением Мишны её стали объяснять в школах вместе со Св. Писанием, стараясь привести её к источнику — к Библии или к более древним, действительным или предполагаемым, традициям. Тосефта, Мехилта, Сифра, Сифре и другие подобные произведения, которые не дошли до нас или дошли лишь в отрывках, также стали предметом исследования. Все суждения, высказанные амораями (ивр. אָמוֹרָאִים амораим — «объясняющие») при изучении Мишны и подобных ей сочинений в течение 300 лет в высших школах Палестины и Вавилонии, а также все мнения, выраженные во время прений, — все это собиралось и заносилось в хаотическое собрание протоколов — Талмуд. Труд амореев называется Гемарой, это род комментария на Мишну; Мишна и Гемара вместе составляют Талмуд. Мишна только одна, Гемар же — две, иерусалимская и вавилонская. Число трактатов Мишны — 63; в Гемаре вавилонской 37 трактатов, в Гемаре иерусалимской их 39. (ru)
- Mishna eller Mishnah (hebreiska משנה "upprepning", "att studera och betänka", men även "sekundär") är det första skrivna verket som sammanfattar den judiska lagen (Torah) och tolkningen av lagen som tidigare förts vidare genom muntlig tradition (som då som nu kallas muntlig torah). Enligt Talmud sammanfattades det av Juda hanasi på 200-talet för att bevara denna kunskap, då det fanns en risk att den annars skulle gå förlorad på grund av förtryck. Mishna tillsammans med de skriftlärdas kommentarer utgör Talmud. (sv)
- Мішна (івр. משנה букв. «повторювання», від давньоєврейського шана «читати») — компіляція усної Тори, складена приблизно 200 року в Палестині Юдою га-Насі та його сподвижниками. Якесь невелике зібрання законів і норм, що регламентували службу в єрусалимському Храмі, імовірно, існувало і в більш ранній період. Можливо, воно було складене вченим священиком (жерцем) або членом сінедріону як практичне керівництво для священослужителів. Вчені Ямнійської академії після зруйнування Другого Храму (70 рік) спробували зібрати розрізнені частки усної традиції, щоб зберегти її для нащадків. Підвалини Мішни заклав раббі Аківа, який упорядкував і систематизував Галаху (законодавчі настанови). Цю роботу продовжив його учень раббі Меїр. Надалі кожний голова академії редагував це зведення як основний текст для вивчення усної Тори. Загальне ж визнання здобуло зібрання Юди га-Насі, що використав у своїй редакції щонайменше 30 попередніх. (uk)
- 《米書拿》（希伯來語：משנה；英語：Mishnah 或 Mishna），又譯為密西拿或米示拿或密释纳，猶太教經典之一，將猶太教口傳傳統口傳妥拉（Oral Torah）書面化後集結而成。它約在西元200年，由拉比犹大·哈-纳西完成編輯。 希伯來語：משנה（Mishnah）的字根源自於動詞שנה（shanah），意思是重複，或是學習與複誦。它是《塔木德》的基礎。 目前，在中国大陆有山东大学出版社出版、张平翻译的《密释纳》第一卷《种子篇》和第二卷《节期篇》。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Misnà o Mixnà (en hebreu: מִשְׁנָה, "repetició") és la primera compilació integral de les lleis orals jueves i el document religiós més important després de la Bíblia. En realitat té un valor paral·lel al de la Torà (el Pentateuc), ja que aquesta és anomenada Torà escrita, i la Mixnà forma la base de la Torà oral, i ambdues van ésser entregades pel Creador al Poble d'Israel en el Mont Sinaí. (ca)
- Mišna (hebrejsky מִשְׁנָה, aramejsky מתניתין, matnitin), je záznam ústní tradice judaismu. Obvykle má formu zapsaných výroků a pouček tana'im, židovských učenců období do 2. století. Jako Mišna se označuje také sbírka těchto pouček, kterou dle tradice kolem r. 200 sestavil rabi Jehuda ha-Nasi a která je označována také jako Šest pořádků mišny (Šiša sidrej mišna, ששה סדרי משנה) nebo zkratkou Šas (ש״ס). Samotné slovo mišna je odvozeno od kořene שנה – učit se, studovat, opakovat. Z toho se dá vyvodit, že jde o opakování ústní Tóry. Komentováním Mišny dalšími generacemi učenců vznikla gemara, která společně s ní tvoří talmud. (cs)
- المشناه (بالعبرية: המשנה) كلمة عبرية مشتقة من الفعل العبري «شناّّه» ومعناها بالعربية (يُثنٌّي أو يكرر) ولكن تحت تأثير الفعل الآرامي «تانا» أصبح معناها (يدرس)، ثم أصبحت الكلمة تشير بشكل محدد إلى دراسة الشريعة الشفوية، وهي أول ما ألف في التوراة الشفهية، وتتضمن الشرائع ومجموعة واسعة من الشروح والتفاسير تتناول أسفار العهد القديم التي قالها (المفسرين). وهناك آراء مختلفة حول بداية صياغة المشنا، لكن تم الاتفاق على أن تحريرها وصياغتها النهائية تمت في نهاية فترة التنائيم، في بداية القرن الثالث، بواسطة الرابي وحكماء جيله. (ar)
- Die Mischna (hebr. מִשְׁנָה, „Wiederholung“) ist die erste größere Niederschrift der mündlichen Tora und als solche eine der wichtigsten Sammlungen religionsgesetzlicher Überlieferungen des Judentums, aufbauend auf der Kodifizierungsleistung der Tannaim. Die Mischna bildet die Basis des Talmud.Sie ist das erste kanonische Werk der mündlichen Überlieferung des Judentums und man nennt sie auch „Gesetzeskodex“. Die Mischna stellt die wichtigste Sammlung religionsgesetzlicher Überlieferungen (Halacha) der rabbinischen Zeit dar und bildet damit die Grundlage der späteren talmudischen Argumentationen (Gemarah). Redigiert wurde sie Anfang des 3. Jahrhunderts in Galiläa im Umkreis des Rabbi Jehuda ha-Nasi und im so genannten Mischna-Hebräisch verfasst; aramäische Sätze sind darin selten. (de)
- Is cnuasach é an Mishnah de dhlíthe Giúdacha agus iad curtha in eagar i sé ‘ord.’ Ba é an Raibí Iúdá, Prionsa, a thiomsaigh é timpeall na bliana 200 A.D. (ga)
- ミシュナーとは、（前6世紀-後1世紀）、タナイーム（1世紀-3世紀）というユダヤ教指導者・ラビ群のトーラーに関する註解や議論。この中にはトーラー・シェベアル＝ペを含むこととなった。 また、とは「語り」という意味の概念用語で、ミクラーへの解説や格言を通して教訓的なものを引き出したり、聖書に書かれていない物語、様々な逸話などの類をいう。タルムードの3割はアッガーダーとなっている。 (ja)
- De Misjna (Hebreeuws: מִשְׁנָה, herhaling of leer) is de mondelinge leer van de Thora en bevat een toelichting op de geboden en verboden aan het Joodse volk die in de Thora zijn opgenomen. Volgens de orthodoxe joodse traditie heeft God toen Hij aan Mozes de - schriftelijke - Thora gaf (die men terugvindt als de eerste vijf boeken van de Tenach) eveneens een mondelinge toelichting daarop verstrekt, die Misjna wordt genoemd. Verzamelingen hiervan met bijbehorende latere commentaren zijn op een gegeven moment op schrift gesteld. De Misjna bevat volgens de liberaal joodse traditie leerstellingen van ongeveer 120 joodse geleerden, de genaamd, Tanna in het enkelvoud, hetgeen evenals de term Misjna afstamt van de stam van het werkwoord met de betekenis onderwijzen door herhaling. (nl)
- Mishna eller Mishnah (hebreiska משנה "upprepning", "att studera och betänka", men även "sekundär") är det första skrivna verket som sammanfattar den judiska lagen (Torah) och tolkningen av lagen som tidigare förts vidare genom muntlig tradition (som då som nu kallas muntlig torah). Enligt Talmud sammanfattades det av Juda hanasi på 200-talet för att bevara denna kunskap, då det fanns en risk att den annars skulle gå förlorad på grund av förtryck. Mishna tillsammans med de skriftlärdas kommentarer utgör Talmud. (sv)
- 《米書拿》（希伯來語：משנה；英語：Mishnah 或 Mishna），又譯為密西拿或米示拿或密释纳，猶太教經典之一，將猶太教口傳傳統口傳妥拉（Oral Torah）書面化後集結而成。它約在西元200年，由拉比犹大·哈-纳西完成編輯。 希伯來語：משנה（Mishnah）的字根源自於動詞שנה（shanah），意思是重複，或是學習與複誦。它是《塔木德》的基礎。 目前，在中国大陆有山东大学出版社出版、张平翻译的《密释纳》第一卷《种子篇》和第二卷《节期篇》。 (zh)
- La Miŝno aŭ Miŝnao estas la unua ĉefa halaĥa verkaĵo de la judaj parolaj tradicioj, aŭ "Parola Torao." La Miŝnao registras la debatojn inter la rabenoj konitaj kiel La Tanaim. La ĉefredaktoro de tiu ĉi verkaro estis rabeno la estro de ĉiuj en Judeo-Palestino el fino de la 2-a jarcento. La nomo "Mishnah" originas de la hebrea radiko S.N.H. (En la aramea T.N.A) kaj estas derivita de la vortoj: "memorigo" (t.e.: ripeto - kutime buŝe) kaj "du" (ĉar ĝi estas dua kaj malĉefa al la Biblio). La Mishnah estas dividita en ses ordojn (en la hebrea, Seder) laŭ malsamaj areoj de la tiama vivo. (eo)
- Mishna, euskaraz «errepika», juduen ahozko legeen bilduma da, hebrearren Bibliako legeen osagarria, Gemara iruzkinarekin batera, Talmud erlijio-liburua osatzen duena. Bibliarekin batera, juduen bizitzaren eta pentsamenduaren oinarrizko liburua da. Lege-bilketa K.a. I. mendean hasi zen, eta Judah ha-Nasi jakitunak edo tannaimak burutu zuen K. o. III. mendearen hasieran. Ondoren, Palestinan eta Babilonian Mishnari buruzko bi iruzkin egin ziren, bi Gemara hain zuzen, eta ondorioz, bi Talmud liburu daude, Mishna bera, baina Gemara desberdina dutenak. (eu)
- La Mishná o Misná(del hebreo מִשְׁנָה, ‘estudio, repetición’) es la primera gran colección escrita de las tradiciones orales judías conocida como la Torá oral. También es la primera obra importante de la literatura rabínica. La Mishná fue redactada por Yehudah Hanasí a principios del siglo III d. C., en una época en la que, según el Talmud, la persecución de los judíos y el paso del tiempo plantearon la posibilidad de que se olvidaran los detalles de las tradiciones orales de los fariseos del período del Segundo Templo (536 a. C.-70 d. C.). La mayor parte de la Mishná está escrita en hebreo mishnaico, mientras que algunas partes están en arameo. (es)
- The Mishnah or the Mishna (/ˈmɪʃnə/; Hebrew: מִשְׁנָה, "study by repetition", from the verb shanah שנה, or "to study and review", also "secondary") is the first major written collection of the Jewish oral traditions which is known as the Oral Torah. It is also the first major work of rabbinic literature. The Mishnah was redacted by Judah ha-Nasi probably in Beit Shearim or Sepphoris at the beginning of the 3rd century CE in a time when, according to the Talmud, the persecution of the Jews and the passage of time raised the possibility that the details of the oral traditions of the Pharisees from the Second Temple period (516 BCE – 70 CE) would be forgotten. Most of the Mishnah is written in Mishnaic Hebrew, but some parts are in Aramaic. (en)
- Mishnah (Ibrani משנה, "pengulangan"), adalah catatan tulisan dari Hukum Lisan Taurat dari orang-orang Yahudi dari generasi ke generasi. Keyakinan tersebut dapat dilihat dari apa yang dimuat di dalam Mishnah, "Musa menerima Taurat di Sinai dan menyerahkannya kepada Yosua, Yosua kepada para tua-tua, dan para tua-tua kepada nabi-nabi. Lalu nabi-nabi menyerahkannya kepada pria-pria dari kumpulan banyak orang" Mishnah mengaku memuat keterangan yang diterima Musa di Gunung Sinai—bagian dari Hukum Allah kepada Israel yang tidak tertulis. Pria-pria dari kumpulan banyak orang (belakangan disebut Sanhedrin) dianggap sebagai bagian dari sederetan panjang sarjana-sarjana berhikmat, atau cendekiawan, yang secara lisan menyampaikan ajaran-ajaran tertentu dari generasi ke generasi hingga akhirnya ini dic (in)
- La Mishna (hébreu : משנה, « répétition ») est le premier recueil de la loi juive orale et par conséquent de la littérature rabbinique. Compilée vers le début du IIIe siècle de l’ère chrétienne par Juda Hanassi, elle est, hormis quelques versets araméens, écrite dans un hébreu qui lui est propre, et recense les opinions, polémiques et éventuelles résolutions légales des Tannaïm (« Répétiteurs ») sur les prescriptions de la Torah, organisées thématiquement en six ordres subdivisés en 63 traités (massekhtot, sing. massekhet). (fr)
- 미쉬나(히브리어: משנה, 반복하다)는 200년쯤에 예후다 한나씨(יהודה הנשׂיא / "대표자 예후다")가 편찬했다고 전해지며, 유대인들이 로 전승해 온 내용을 최초로 기록으로 옮긴 것이라고 믿는다. 본문 내용은 바리새파 랍비들을 중심으로 진행된 법리논쟁이며, 서기 70에서 200년 사이에 활동한 것으로 추정하는 랍비 현자들인 (תנאים, 단수는 תנא 탄나)의 토론을 담고 있다. 랍비 문학에 속한 전통 문헌들 중에서 가장 먼저 기록되면서, 후대에 등장하는 토쎕타(תוספתא), 게마라(גמרא), 탈무드(תלמוד) 등의 전통이 어떤 방향으로 발전할지 길을 정해주는 역할을 하였다. 전통은 미쉬나를 기초로 발전하였으며, 미쉬나에 기록한 내용을 각각 시대에 맞도록 재해석하는 방법으로 진행되었다. 이후 3-5세기에 걸친 랍비들의 주석은 라고 부르며(아람어로 "마침"이라는 뜻인데 전통적인 가르침을 암기하며 배운다는 말이다[Jastrow 255]), 미쉬나 본문과 게마라 주석을 합본한 문헌이 탈무드이다. (ko)
- La Mishnah, o Mishnà (ebraico: מִשְׁנָה, "studio a ripetizione") è uno dei testi fondamentali dell'ebraismo. La parola mishnah proviene dalla radice ebraica š-n-h (in ebraico: שנה?), collegata con il campo semantico del "ripetere" (quindi anche "studiare e revisionare", "insegnare"), suggerisce ciò che è imparato a memoria, per ripetizione, e designa l'insieme della Torah orale e il suo studio, in opposizione a Miqrà, che si riferisce alla Bibbia ebraica e al suo studio. Può anche designare l'insieme della halakhah (parte legislativa) o ancora una forma d'insegnamento di quella, che non parta dal testo biblico, ma dalle sentenze dei Maestri della tradizione, riguardo a problemi concreti. È inoltre la prima grande opera di letteratura rabbinica. (it)
- A Mishná, também conhecida como Mixná ou Mixna (em hebraico משנה, "repetição", do verbo שנה, ''shanah, "estudar e revisar") é uma das principais obras do judaísmo rabínico, e a primeira grande redação na forma escrita da tradição oral judaica, chamada a Torá Oral. Provém de um debate entre os anos 70 e 200 da Era Comum por um grupo de sábios rabínicos conhecidos como 'Tanaim' e redigida pelo Rabino Judá HaNasi, que terminou sua obra no ano de 189 EC. (pt)
- Miszna (hebr. משנה miszna „nauczać”, „ustnie przekazywać”, „studiować”, „badać”, od שנה szana „powtarzać”, „różnić się”, „być odmiennym”; jid. Miszne) – w judaizmie uporządkowany zbiór tekstów ustnego prawa uzupełniający Torę (Prawo pisane). Według wierzeń judaizmu stanowi ustną, niespisaną część prawa nadanego przez Boga na Synaju, tzw. Torę ustną. Jest świętym tekstem judaizmu i jest traktowana na równi z Tanach (Biblią hebrajską). Zbiór był w Izraelu od wieków przekazywany ustnie z pokolenia na pokolenie, zwiększył swój rozmiar szczególnie w okresie od III w. p.n.e. do II w. n.e. w wyniku systematycznego uzupełniania komentarzy przez tannaitów, żydowskich nauczycieli prawa ustnego. Miszna została spisana dopiero w II–III w. Prace redakcyjne zapoczątkował rabin Akiba ben Josef, a ksz (pl)
- Мишна́ (ивр. מִשְׁנָה — букв. «повторение») — древнееврейский религиозно-юридический сборник; древнейший после Библии сборник законов; первый письменный текст, содержащий в себе основополагающие религиозные предписания ортодоксального иудаизма. Согласно еврейской традиции, Мишна является частью устного Закона, преподанного Всевышним Моисею на горе Синай вместе с письменным Законом (Торой) и записанного позднее. Число трактатов Мишны — 63; в Гемаре вавилонской 37 трактатов, в Гемаре иерусалимской их 39. (ru)
- Мішна (івр. משנה букв. «повторювання», від давньоєврейського шана «читати») — компіляція усної Тори, складена приблизно 200 року в Палестині Юдою га-Насі та його сподвижниками. Якесь невелике зібрання законів і норм, що регламентували службу в єрусалимському Храмі, імовірно, існувало і в більш ранній період. Можливо, воно було складене вченим священиком (жерцем) або членом сінедріону як практичне керівництво для священослужителів. Вчені Ямнійської академії після зруйнування Другого Храму (70 рік) спробували зібрати розрізнені частки усної традиції, щоб зберегти її для нащадків. (uk)
|
