About: Inquisition

An Entity of Type: Band, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Inquisition, in historical ecclesiastical terminology also referred to as the "Holy Inquisition", was a group of institutions within the Catholic Church whose aim was to combat heresy. Studies of the records have found that the overwhelming majority of sentences consisted of penances, but that cases of repeat unrepentant heretics were handed over to the secular courts, which generally resulted in execution or a life sentence. The Inquisition had its start in 12th-century France, with the aim of combating religious deviation (e.g. apostasy or heresy), particularly among the Cathars and the Waldensians. The inquisitorial courts from this time until the mid-15th century are together known as the Medieval Inquisition. Other groups investigated during the Medieval Inquisition, which primari

Property Value
dbo:abstract
  • Inkvizice, (zastarale) též inkvisice (lat. inquisitio; z inquaerere zjišťovat), nazývána často také „Svatá inkvizice“, byla právní instituce katolické církve či španělských a portugalských panovníků, která se měla vypořádávat s herezí (kacířstvím). Termín inkvizice ale označuje také i samotné vyšetřování v otázkách víry a mravů, které vykonávala příslušná církevní autorita, tj. biskup, osoba jím k vyšetřování pověřená (tj. inkvizitor) nebo později jednotlivé inkviziční instituce. (cs)
  • محاكم التفتيش (باللاتينية: Inquisitio Haereticae Pravitatis)، حرفياً: التحقيق في البدع الهرطوقية)، ديوان أو محكمة كاثوليكية نشطت خاصة في القرنين الخامس عشر والسادس عشر، مهمتها اكتشاف مخالفي الكنيسة ومعاقبتهم.أن محاكم التفتيش هي "سلطة قضائية كنسية استثنائية" التي وضعها البابا غريغوري التاسع لقمع جرائم البدع والردة وأعمال السحر في جميع أنحاء العالم المسيحي من القرن الثالث عشر إلى السادس عشر.يمكننا أن نضيف على هذا أن محاكم التفتيش، التي أُنشئت أصلاً لمحاربة الهراطقة: الكاثار، والوالدان باتارينس، انها ضد البدع الأخرى والسحر وفي أسبانيا - حيث تبقى فترة طويلة - ضد اليهود والمسلمين المتحولين. وكما انها تستخدم في كثير من الأحيان كأداة سياسية (على سبيل المثال، في فرنسا، استخدمها الملك فيليب الرابع ضد فرسان الهيكل.على مر التاريخ، كانت هناك العديد من المحاكم المتخصصة من هذا القبيل. فمن الممكن التمييز بين ثلاثة محاكم تفتيش مختلفة، والتي لها بنود مستقلة: 1. * محاكم التفتيش في القرون الوسطى، التي تعرض على المحاكم الكنسية من قِبل البابا إينوسنت الثالث في 1199. 2. * محاكم التفتيش الإسبانية، تابعة لملك إسبانيا، التي تأسست في 1478، والتي اعتمدت عليها محاكم التفتيش البرتغالية، ومحاكم التفتيش في المستعمرات الإسبانية والبرتغالية 3. * محاكم التفتيش الرومانية (مجمع للمحاكم التفتيش الرومانية والعالمي)، التي تأسست في 1542، والتي أعاد تسميتها في عام 1909 المجمع المقدس للمكتب المقدسة "Sacrée Congrégation du Saint-Office". وقد أُلغيت في القرن التاسع عشر واستبدلت بالمجمع المقدس لشؤون العقيدة والإيمان في الفاتيكان، وتعتبر محاكم التفتيش من أكثر مؤسسات البشرية السيئة الصيت، وقد تمت المبالغة في نقل فعالياتها حتى قيل أنه راح ضحيتها خمسة ملايين إنسان، في حين توضح كارين آرمسترونغ، أن ضحايا محاكم التفتيش لا يتجاوز 13 ألفًا. (ar)
  • La inquisició va ser un seguit d'institucions judicials, majoritàriament a l'Església Catòlica Romana, d'origen medieval i que tenien com a missió vetllar per la integritat dels costums i per la puresa de la fe cristiana i de combatre i castigar les heretgies (les idees que l'Església considerava falses). La primera inquisició s'estableix a Llenguadoc l'any 1184, amb la crida del papa Luci III als bisbes a establir tribunals per lluitar contra els càtars. (ca)
  • Ιερά Εξέταση είναι η ελληνική απόδοση του λατινικού όρου Inquisitio (αγγλ. Inquisition), που, κατά την κλασική ιστοριογραφία, αναφέρεται στην εκδίκαση από την Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία υποθέσεων που αφορούσαν από ανώτερους εκκλησιαστικούς αξιωματούχους μέχρι και ομάδες ή μεμονωμένα άτομα τα οποία βαρύνονταν με την κατηγορία της αίρεσης. Ο όρος μπορεί να αναφέρεται σε Ρωμαιοκαθολικό εκκλησιαστικό δικαστήριο ή άλλο θεσμό με σκοπό την καταπολέμηση και καταστολή των αιρέσεων, σε έναν αριθμό ιστορικών κινημάτων κάθαρσης κατά των αιρέσεων ή στη δίκη συγκεκριμένων ατόμων με την κατηγορία της αίρεσης. Ο θεσμός αυτός έγινε διαβόητος λόγω σύγχρονων αφηγήσεων περί του τρόπου διενέργειας των ανακρίσεων βάσει των οποίων συγκεντρώνονταν στοιχεία για τις δίκες ή ομολογίες, με απάνθρωπα βασανιστήρια. Η σύγχρονη ιστορική έρευνα θεωρεί μύθο και φολκλόρ τις αφηγήσεις για βασανιστήρια, εκτελέσεις, κακοποίηση γυναικών κτλ. Η συστηματική έρευνα της Ιεράς Εξέτασης άρχισε στη δεκαετία του 1970 με το άνοιγμα των παλαιότερα κλειστών αρχείων, την ανάπτυξη της νέων ιστορικών μεθόδων και, στην Ισπανία, με το θάνατο του δικτάτορα Φράνκο. Την ίδια περίπου εποχή άρχισε και η σύγχρονη έρευνα περί την Ιερά Εξέταση και στην Ιταλία. Νέες εργασίες άλλαξαν τις γνώσεις μας για την ιστορία της Ιεράς Εξέτασης. Οι συγγραφείς που σχετίζονται με αυτό το έργο μοιράζονται την άποψη του Edward Peters, διακεκριμένου ιστορικού στον τομέα, ο οποίος δηλώνει: «Η Ιερά Εξέταση ήταν μια εικόνα συναρμολογημένη από ένα σώμα θρύλων και μύθων οι οποίοι, μεταξύ του 16ου και του 20ού αιώνα, καθιέρωσε την αντίληψη για τον χαρακτήρα των δικαστηρίων της Ιεράς Εξέτασης και επηρέασε όλες τις επακόλουθες προσπάθειες για την ανάκτηση της ιστορικής τους πραγματικότητας». (el)
  • Als Inquisition (lateinisch inquisitio ‚Untersuchung‘) werden ein juristisches Prozessverfahren (Inquisitionsverfahren) sowie damit arbeitende Institutionen bezeichnet, die im Spätmittelalter und der Frühneuzeit zur Bekämpfung von Häresie dienten. Der Vorsitzende eines Inquisitionsgerichts heißt Inquisitor. Die Inquisition wirkte von ihrem Entstehen Anfang des 13. Jahrhunderts bis zu ihrem weitgehenden Verschwinden Ende des 18. Jahrhunderts hauptsächlich als Instrument der römisch-katholischen Kirche zur erleichterten Aufspürung, Bekehrung oder Verurteilung von Häretikern (siehe auch: Ketzer), wofür im Spätmittelalter eine neue Form von Gerichtsverfahren, das Inquisitionsverfahren, entwickelt wurde. Die Hauptphase des Entstehens der Inquisition fällt in die erste Hälfte des 13. Jahrhunderts. Neben dem damaligen Verbrechen der Häresie konnten durch die Inquisition auch andere Straftatbestände verfolgt werden, vor allem wenn sie Fragen des Glaubens berührten wie etwa Blasphemie oder Magie. Bei der vor allem von weltlichen Herrschern mitgetragenen Hexenverfolgung in der Frühen Neuzeit spielte die Inquisition eine untergeordnete Rolle. Die Kirche sah die Anwendung der Inquisition gegen Häretiker mit Verweis auf Bibeltexte oder Texte kirchlicher Autoritäten legitimiert. Die mittelalterliche Inquisition besaß keine eigene übergeordnete Behörde und war keine permanent aktive Erscheinung. Die Inquisition wurde dort tätig, wo es von kirchlicher Seite als notwendig erachtet wurde und die Voraussetzungen dazu erfüllt waren. Sie kam deshalb zu verschiedenen Zeiten in verschiedenen Gebieten vor allem Süd- und Mitteleuropas zum Einsatz und wurde von unterschiedlichen Organen der Ständegesellschaft mit manchmal unterschiedlicher Motivation mitgetragen. Der Einsatz der Folter bei Verhören variierte, ebenso das Ausmaß der Verhängung von Todesstrafen. Den Vorsitz bei einem kirchlichen Inquisitionsverfahren führten als Inquisitoren in erster Linie Bischöfe oder Ordensgeistliche. In der Frühen Neuzeit änderte sich die Gestalt der Inquisition: Sie wurde in Spanien, Italien und Portugal institutionalisiert und in staatliche Strukturen gebettet und kam seither fast nur noch im Machtbereich der dortigen Herrscher zur Anwendung. Zu Beginn der Neuzeit wurden auch Protestanten durch die Inquisition verfolgt. (de)
  • Inkvizicio aŭ Sankta Ofico (latine: Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium) estas aro da institucioj organizitaj de la katolika Eklezio, por kontraŭbatali herezojn. Ĝi estis unue kreita en 1184 kaj restrukturita en 1232 de la Papo Gregorio la 9-a. La oficiala Inkvizicio finiĝis en Hispanio en 1834. Ĝiajn funkciojn transprenis ekde 1967 la eklezia institucio "Sankta Kongregacio pro Doktrino de la Kredo". La inkvizico estis la plej nigra ĉapitro de la eklezia historio kaj unu el la plej gravaj krimoj en la homa historio, en kies nomo estis murditaj milionoj da homoj. (eo)
  • El término Inquisición o Santa Inquisición hace referencia a varias instituciones de la Iglesia Católica dedicadas a la supresión de la herejía. La herejía en la era medieval europea muchas veces se castigaba con la pena de muerte y de esta se derivan todas las demás. La Inquisición medieval se fundó en 1184 en la zona de Languedoc (en el sur de Francia) para combatir la herejía de los cátaros o albigenses. En 1249 se implantó también en el reino de Aragón, siendo la primera Inquisición estatal; y en la Edad Moderna, con la unión de Aragón con Castilla, se extendió a esta con el nombre de Inquisición española (1478-1834), bajo auspicio de la monarquía hispánica, cuyo ámbito de acción se extendió después a los territorios conquistados en lo que se denominaría América: la Inquisición portuguesa (1536-1821) y la Inquisición romana (1542-1965). Sus víctimas eran seres humanos, e incluso animales, acusados de brujería o de homosexualidad; en 1600 se emitió la orden de no incoar más procesos 'por sodomía', por blasfemar, por practicar bestialismo, por herejía y por acusaciones de judaizar en secreto. Aunque en los países de mayoría protestante también hubo persecuciones, en este caso contra católicos,[cita requerida] contra reformadores radicales como los anabaptistas y contra supuestos practicantes de brujería; los tribunales se constituían en el marco del poder real o local, generalmente adecuado para cada caso concreto y no constituyeron una institución específica. (es)
  • The Inquisition, in historical ecclesiastical terminology also referred to as the "Holy Inquisition", was a group of institutions within the Catholic Church whose aim was to combat heresy. Studies of the records have found that the overwhelming majority of sentences consisted of penances, but that cases of repeat unrepentant heretics were handed over to the secular courts, which generally resulted in execution or a life sentence. The Inquisition had its start in 12th-century France, with the aim of combating religious deviation (e.g. apostasy or heresy), particularly among the Cathars and the Waldensians. The inquisitorial courts from this time until the mid-15th century are together known as the Medieval Inquisition. Other groups investigated during the Medieval Inquisition, which primarily took place in France and Italy, including the Spiritual Franciscans, the Hussites, and the Beguines. Beginning in the 1250s, inquisitors were generally chosen from members of the Dominican Order, replacing the earlier practice of using local clergy as judges. During the Late Middle Ages and the early Renaissance, the scope of the Inquisition grew significantly in response to the Protestant Reformation and the Catholic Counter-Reformation. During this period, the Inquisition conducted by the Holy See was known as the Roman Inquisition. The Inquisition also expanded to other European countries, resulting in the Spanish Inquisition and the Portuguese Inquisition. The Spanish and Portuguese Inquisitions focused particularly on the anusim (people who were forced to abandon Judaism against their will) and on Muslim converts to Catholicism. The scale of the persecution of converted Muslims and converted Jews in Spain and Portugal was the result of suspicions that they had secretly reverted to their previous religions, although both religious minority groups were also more numerous on the Iberian Peninsula than in other parts of Europe. During this time, Spain and Portugal operated inquisitorial courts not only in Europe, but also throughout their empires in Africa, Asia, and the Americas. This resulted in the Goa Inquisition, the Peruvian Inquisition, and the Mexican Inquisition, among others. With the exception of the Papal States, the institution of the Inquisition was abolished in the early 19th century, after the Napoleonic Wars in Europe and the Spanish American wars of independence in the Americas. The institution survived as part of the Roman Curia, but in 1908 it was renamed the Supreme Sacred Congregation of the Holy Office. In 1965, it became the Congregation for the Doctrine of the Faith. (en)
  • Inkisizioa (latinezko Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium esapidetik) Eliza Katolikoaren barnean heresia ezabatzen jarduten zuten hainbat erakunde izendatzeko erabiltzen da. Heretikoak aurkitu eta zigortzeko sortutako eliz auzitegi iraunkorra zen. Zuzenbide kanonikoaren kontrako aginpideak ere zigortzen zituzten. Erdi Aroko inkisizioa, beste guztien oinarria, 1184an sortu zen Languedocen (Frantziako hegoaldean) albitar eta kataroen heresiari aurka egiteko. 1249an ere Aragoiko Erresuman ere ezarri zen (estatuko lehen inkisizioa izan zen) eta Aro Modernoan, Espainiar Inkisizioaren izenarekin (1478-1821) Aragoi eta Gaztelaren elkarketarekin hedatu zen. Espainiaren kontrolpean egonik, Amerikaren eremuetara zabaldu ziren. Jarraian sortu ziren Portugaldar Inkisizioa (1536-1821) eta Erromatar Inkisizioa (1542-1965). Inkisidoreak polizia-indar bat ziren, jendearen salaketen bidez heretiko ustekoak atxilotu eta epaitzen zituztenak. XIII. mendetik, aitorpenak lortzeko, torturatu egiten zuten eta errudunei (gehienak, salatu gutxi izaten baitziren errugabe deklaratuak) zigor arin bat (ondasunen konfiskatzea) edota gogor bat (urkatzea bere bekatugatik damutzen bazen, erretzea damutzen ez bazen) aplikatzen zitzaien. 1834an desagertu zen behin betiko Inkisizioa eta Pio X.ak 1908an Fedearen Doktrinarako Kongregazioa sortu zuen haren ordez. (eu)
  • L’Inquisition (du mot latin inquisitio signifiant enquête, recherche) est une juridiction spécialisée (autrement dit un tribunal), créée au XIIIe siècle par l'Église catholique et relevant du droit canonique, dont le but était de combattre l'hérésie, en faisant appliquer aux catholiques qui ne respectaient pas les dogmes des peines variant de simples peines spirituelles (prières, pénitences) à des amendes lorsque l'hérésie n'était pas établie, et de la confiscation de tous les biens à la peine de mort pour les apostats relaps. Combattant les hérésies, l'Inquisition ne pouvait condamner que des catholiques — dont ceux qui avaient fait le choix libre du baptême. Bien que la peine de mort puisse être prononcée, elle ne l’a été que très rarement puisqu'Anne Brenon, spécialiste du catharisme, estime à 3 000 le nombre de peines de mort prononcées par l'Inquisition durant ses cinq siècles d'existence à travers l'Europe. Elle se substituait à l'ordalie en introduisant la notion de tribunal, de défenseur et de minutes du procès. L'Inquisition a été créée au début du XIIIe siècle en France pour empêcher la diffusion de dogmes différents, principalement celui des cathares et des vaudois. Cette Inquisition médiévale a duré jusqu'au XIVe siècle et a notamment persécuté les Templiers et les béguines. À la fin du Moyen Âge, le concept et la portée de l'Inquisition furent significativement étendus, en Espagne et au Portugal ainsi qu'aux colonies de leur empire, en particulier sous l'influence des franciscains et de dominicains, pour contrer la réforme protestante et pour traquer les juifs marranes et les musulmans morisques convertis extérieurement au catholicisme mais encore attachés à leur foi première. À la fin du XVe siècle, en particulier, l'Inquisition espagnole condamna environ 2 000 hérétiques au bûcher, organisant des autodafés de grande ampleur qui ont instauré une terreur durable ; ensuite, la proportion des peines les plus lourdes diminua rapidement au cours du XVIe siècle après l'expulsion des Juifs et des musulmans. Alors qu'elle était sur le déclin, les opposants à l'Inquisition, en particulier les protestants des pays colonisateurs concurrents de l'Empire espagnol, ont commencé une campagne de contre-propagande qui a popularisé une exagération de sa violence réelle. L'opéra Don Carlos et le passage du Grand Inquisiteur dans Les Frères Karamazov ont contribué à asseoir la légende noire de l'Inquisition. L'institution a perduré au XVIIIe siècle, avant d'être abolie hors des États du Pape au début du XIXe siècle, après les guerres napoléoniennes. Elle a été remplacée, en 1908, par le pape Pie X par la Sacrée congrégation du Saint-Office, en tant qu'une des congrégations de la Curie romaine ; le Saint-Office a été remplacé, en 1965, par la Congrégation pour la doctrine de la foi par le pape Paul VI, qui fit prévaloir sur l'aspect punitif de la condamnation l'aspect positif de la correction de l'erreur, de la garde, de la préservation et de la promotion de la foi (Motu proprio Integræ servandæ du 7 décembre 1965). Dans l'Histoire, il y a eu plusieurs juridictions spécialisées de ce type. Il est possible de distinguer trois différentes inquisitions, qui font l'objet d'articles séparés : 1. * l'Inquisition médiévale, introduite devant les tribunaux ecclésiastiques par le pape Grégoire IX en 1231 ; 2. * l'Inquisition espagnole, inféodée à la couronne d'Espagne, fondée en 1478 et supprimée en 1834, et l'Inquisition portugaise, inféodée à celle du Portugal, lesquelles opéraient aussi dans les colonies de ces pays ; 3. * l'Inquisition romaine (Congrégation de l'Inquisition romaine et universelle), fondée en 1542, remplacée par la Sacrée Congrégation du Saint-Office en 1908. Le présent article traite du fonctionnement institutionnel et procédural de l'Inquisition, par rapport à l'approche catholique de l'hérésie et à sa justification politique. Les aspects historiques se limitent ici aux origines de l'Inquisition, à la chronologie générale des événements et à l' et de ses acteurs (fonctionnaires et victimes), qui ont fait l'objet d'une propagande intense et de nombreuses recherches historiques. L'Inquisition conserve aujourd'hui dans la mémoire collective une image de violence et d'arbitraire. (fr)
  • Is éard a bhí i gceist leis an tIonchoisne (Laidin: Inquisitio Haereticae Pravitatis - An fiosrúchán ar shaobhadh eiriciúil ) ná a chuardach, a chur fá thriail agus a smachtú, ag institiúidí éagsúla laistigh de chóras ceartais na hEaglaise Chaitlicí Rómhánaí. Thosaigh sé amach sa 12ú haois, le tabhairt isteach an céasadh le haghaidh géarleanúna na heiriceachta. Baineadh úsáid as cleachtais ionchoisne chomh maith le haghaidh coireanna in aghaidh an . (ga)
  • Inkuisisi (dengan huruf I besar) adalah istilah yang secara luas digunakan untuk menyebut pengadilan terhadap ahli bidat oleh Gereja Katolik Roma. Istilah ini juga dapat bermakna tribunal gerejawi atau lembaga dalam Gereja Katolik Roma yang bertugas melawan atau menyingkirkan bidat, sejumlah gerakan ekspurgasi historis terhadap bidat (yang digiatkan oleh Gereja Katolik Roma), atau pengadilan atas seseorang yang didakwa bidat (in)
  • L'Inquisizione (dal latino inquisitio, "indagine" "ricerca") era l'istituzione ecclesiastica fondata dalla Chiesa cattolica per indagare, mediante un apposito tribunale, i sostenitori di teorie considerate contrarie all'ortodossia cattolica (le cosiddette eresie). (it)
  • 異端審問(いたんしんもん、ラテン語: Inquisitio)とは、中世以降のカトリック教会において正統信仰に反する教えを持つ(異端である)という疑いを受けた者を裁判するために設けられたシステム。異端審問を行う施設を「異端審問所」と呼ぶ。ひとくちに異端審問といっても中世初期の異端審問、スペイン異端審問、ローマの異端審問の三つに分けることができ、それぞれが異なった時代背景と性格を持っている。 なお、魔女狩りは異端審問の形式を一部借用しているが、その性格(異端はキリスト教徒でありながら、誤っているとされた信仰を持っている者であるのに対し、魔女・魔術師(魔法使い)はそもそもキリストを信じないとされる人々であるため全く別種)や実施された地域・時代が異なっているため、異端審問とは別種のものと考えるのが適切である。 (ja)
  • 종교재판(宗敎裁判) 또는 이단 심문(異端審問, 라틴어: Inquisitio)은 중세 이후 로마 교황청에서 정통 기독교 신학에 반하는 가르침(이단)을 전파하는 혐의를 받은 사람을 재판하기 위해 설치한 제도이다. 종교재판을 실시하는 시설은 ‘종교재판소’, 종교재판을 실행에 옮기는 사람은 ‘종교재판관’이라고 부른다. 종교재판이라고 해도 중세 초기의 종교재판, 에스파냐 종교재판, 로마 종교재판, 이 세 가지로 분류되며 각각 시대 배경과 성격이 판이하게 다르다. 덧붙여 마녀 재판(마녀사냥)은 위 종교재판의 형식을 일부 차용하고 있지만, 그 성격(이단은 기독교인이지만 잘못된 신앙을 갖고 있는 사람인 데 반해, 마녀나 마법사는 원래 그리스도를 믿지 않는다고 여겨지는 사람들이기 때문에 완전히 다르다.)이나 실시된 지역과 시대에 현격한 차이가 나기 때문에, 종교재판과는 별도의 것으로 분류하는 것이 적절하다. (ko)
  • De Inquisitie (van het Latijn inquisitio = onderzoek), voluit: Inquisitio haereticae pravitatis (onderzoek naar het verderf van de ketterij), was een rechtbank van de Katholieke Kerk, belast met de opsporing van, het onderzoek naar en het opleggen van straffen aan ketters. Naast de pauselijke inquisitie bestonden de Spaanse Inquisitie (1478-1834) en de Romeinse inquisitie (1542-1965). In plaats van beschuldigingen door een partij (accusatoir proces) leidde eigen onderzoek door de rechtbank een proces in. Volgens de onderzoeker Henry Kamen is het aantal slachtoffers van de Spaanse inquisitie veel lager dan altijd is aangenomen. Het hoge aantal was een onderdeel van de propagandastrijd tegen Spanje begonnen tijdens de reformatie en werd later de zwarte legende genoemd. De Spaanse Inquisitie werd in 1478 opgericht, nadat Isabella van Castilie en Ferdinand van Aragon met elkaar gehuwd waren, en samen naar vergroting en versterking van hun koninkrijk streefden. Tomás de Torquemada, dominicaan, werd in 1481 voor Spanje tot grootinquisiteur aangesteld; in 1492 werd in Spanje de akte van verdrijving uitgevaardigd en in dat verband zijn toen ongeveer 160.000 joodse families Spanje ontvlucht. De Raad van Beroerten, die in de 16e eeuw in verband met de Nederlandse Opstand werd ingesteld door de vertegenwoordiger van de Spaanse koning de hertog van Alva, wordt ten onrechte soms als een instrument van de Inquisitie van de Katholieke Kerk beschouwd. (nl)
  • A Inquisição, ou Santa Inquisição foi um grupo de instituições dentro do sistema jurídico da Igreja Católica Romana cujo objetivo era combater a heresia, blasfémia, bruxaria e costumes considerados desviantes. Violência, tortura, ou a simples ameaça da sua aplicação, foram usadas pela Inquisição para extrair confissões dos hereges. Começou no século XII na França para combater movimentos religiosos vistos como heréticos, em particular, em relação aos cátaros e valdenses. Entre os outros grupos que foram investigados pela Inquisição Medieval encontram-se os fraticellis, os hussitas (seguidores de Jan Hus) e as beguinas, e os conversos. A partir da década de 1250, os inquisidores eram geralmente escolhidos entre os membros da Ordem Dominicana para substituir a prática anterior de utilizar clérigos locais como juízes. O termo Inquisição Medieval cobre os tribunais do século XII até meados do século XV. No final da Idade Média e início do Renascimento, o conceito e o alcance da Inquisição foi significativamente ampliado em resposta à Reforma Protestante e à Contrarreforma Católica. Alargou-se a outros países europeus, resultando nas Inquisição Espanhola e Portuguesa. Esses dois reinos em particular operavam tribunais inquisitoriais ao longo de seus respectivos impérios (o Espanhol e o Português) na América, Ásia e África (resultando nas Inquisições Goesa, Peruana e entre outras). Um foco particular das inquisições espanhola e portuguesa foram os conversos, ou seja, judeus e muçulmanos que se tinham convertido ao catolicismo, e que eram considerados suspeitos de secretamente terem voltado a praticar suas religiões anteriores. A instituição da Inquisição persistiu até o início do século XIX (exceto dentro dos Estados Pontifícios), após as guerras napoleônicas na Europa e depois das guerras hispano-americanas de independência na América. Sobreviveu como parte da Cúria Romana, e recebeu um novo nome em 1908, sob o Papa Pio X, como "Sacra Congregação do Santo Ofício". Em 1965, por ocasião do Concílio Vaticano II, durante o pontificado de Paulo VI e em clima de grandes transformações na Igreja após o papado de João XXIII, assumiu o seu nome atual: Congregação para a Doutrina da Fé. (pt)
  • Inkwizycja, Inquisitio haereticae pravitatis, Sanctum officium (łac. Inquisitio – śledztwo, badanie) – nazwa instytucji śledczo-sądowniczej Kościoła katolickiego działającej od XIII do XIX wieku, utworzonej w celu wyszukiwania, nawracania i karania heretyków w oparciu o postanowienia ujęte w dokumentach soborowych, synodalnych oraz bullach papieskich. W skład instytucji wchodziły trybunały biskupie i urzędy inkwizytorów mianowanych bezpośrednio przez papieża oraz współpracujące z nimi władze świeckie. W ściślejszym sensie termin ten oznacza procedurę śledczą, którą posługiwali się inkwizytorzy i która oparta była na oskarżeniu publicznym, starannym śledztwie prowadzonym z urzędu i archiwizowaniu wyników dochodzeń. W czasach nowożytnych zbiorcza nazwa osobnych, zorganizowanych instytucji kościelnych działających w monarchii hiszpańskiej (inkwizycja hiszpańska) i portugalskiej (inkwizycja portugalska) oraz na terenie państw włoskich (inkwizycja rzymska), których głównym zadaniem było zwalczanie herezji i pilnowanie ortodoksji katolików mieszkających na obszarze podlegających ich jurysdykcji. W ciągu przeszło 600 lat działalności sądy inkwizycyjne skazały na różne kary kilkaset tysięcy osób, z czego prawdopodobnie kilkanaście tysięcy zostało straconych. W języku potocznym termin ten bywa używany jako synonim kontroli sumień i poglądów przez władzę. Inkwizycja stanowi jeden z najbardziej kontrowersyjnych tematów z historii Kościoła katolickiego, obecny w polemikach międzyreligijnych, antyreligijnych i antyklerykalnych. (pl)
  • Inkvisition (latin från ordet Inquisitio, "undersökning"), är ett processrättsligt förfarande då en domstol iakttar ett inkvisitoriskt system. Vanligen avses främst en romersk-katolsk domstol eller myndighet med uppgift att bedöma och bekämpa irrläror. Det har funnits: 1. * en medeltida inkvisition först under ledning av den enskilde stiftsbiskopen och från och med 1230-talet delvis under romerskt överinseende 2. * den spanska inkvisitionen under ledning av den spanska kronan (grundad 1478) 3. * den portugisiska inkvisitionen, som liknade den spanska 4. * den romerska inkvisitionen, från och med Paulus III (1542), vilken idag verkar under annat namn (se Troskongregationen). I dag används inkvisition som nedsättande benämning för rättegångar utan vederbörlig hänsyn för idag gängse rättsprinciper. Jämför häxjakt. (sv)
  • Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro, «розслідувати, розшукувати») — у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями. Керувалася спеціальними суддями, які мали особливі судові повноваження у питаннях віри. Стояла на захисті правильності церковного вчення. Виходила з примату віри як об'єктивної даності, дарованої самим Богом, та переконання про ідеальну Церкву, керовану божественним Одкровенням. Вперше заснована домініканцями в 1250-х роках у протистоянні з катарами. Як окрема інституція, , постала у 1542 року під час Католицької Реформації. Існували Іспанська (1478—1834) й Португальська інквізиції (1536—1821), що виконували роль державних судово-слідчих установ. У модерну добу інквізиційні суди існували у протестантизмі й православ'ї. Аналоги інквізиції існували у складі суспільних і церковних структур віровчень світу глобального суспільства, зокрема у складі ісламу, юдаїзму, буддизму тощо. (uk)
  • 宗教裁判所(拉丁語:Inquisitio Haereticae Pravitatis),或稱異端裁判所、異端審问(拉丁語:Inquisitio)是教宗額我略九世於1231年決意、由道明會設立的宗教法庭暨祕密警察。此法庭是負責偵查、审判和裁决天主教會認為是異端的法庭,曾监禁和處死異見份子。今天,宗教裁判所已改組為信理部。 (zh)
  • Свята́я инквизи́ция (лат. Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium, «Святой отдел расследований еретической греховности») — общее название ряда учреждений Католической церкви, предназначенных для борьбы с ересью. (ru)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 15191 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 48224 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1052788087 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Inkvizice, (zastarale) též inkvisice (lat. inquisitio; z inquaerere zjišťovat), nazývána často také „Svatá inkvizice“, byla právní instituce katolické církve či španělských a portugalských panovníků, která se měla vypořádávat s herezí (kacířstvím). Termín inkvizice ale označuje také i samotné vyšetřování v otázkách víry a mravů, které vykonávala příslušná církevní autorita, tj. biskup, osoba jím k vyšetřování pověřená (tj. inkvizitor) nebo později jednotlivé inkviziční instituce. (cs)
  • La inquisició va ser un seguit d'institucions judicials, majoritàriament a l'Església Catòlica Romana, d'origen medieval i que tenien com a missió vetllar per la integritat dels costums i per la puresa de la fe cristiana i de combatre i castigar les heretgies (les idees que l'Església considerava falses). La primera inquisició s'estableix a Llenguadoc l'any 1184, amb la crida del papa Luci III als bisbes a establir tribunals per lluitar contra els càtars. (ca)
  • Inkvizicio aŭ Sankta Ofico (latine: Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium) estas aro da institucioj organizitaj de la katolika Eklezio, por kontraŭbatali herezojn. Ĝi estis unue kreita en 1184 kaj restrukturita en 1232 de la Papo Gregorio la 9-a. La oficiala Inkvizicio finiĝis en Hispanio en 1834. Ĝiajn funkciojn transprenis ekde 1967 la eklezia institucio "Sankta Kongregacio pro Doktrino de la Kredo". La inkvizico estis la plej nigra ĉapitro de la eklezia historio kaj unu el la plej gravaj krimoj en la homa historio, en kies nomo estis murditaj milionoj da homoj. (eo)
  • Is éard a bhí i gceist leis an tIonchoisne (Laidin: Inquisitio Haereticae Pravitatis - An fiosrúchán ar shaobhadh eiriciúil ) ná a chuardach, a chur fá thriail agus a smachtú, ag institiúidí éagsúla laistigh de chóras ceartais na hEaglaise Chaitlicí Rómhánaí. Thosaigh sé amach sa 12ú haois, le tabhairt isteach an céasadh le haghaidh géarleanúna na heiriceachta. Baineadh úsáid as cleachtais ionchoisne chomh maith le haghaidh coireanna in aghaidh an . (ga)
  • Inkuisisi (dengan huruf I besar) adalah istilah yang secara luas digunakan untuk menyebut pengadilan terhadap ahli bidat oleh Gereja Katolik Roma. Istilah ini juga dapat bermakna tribunal gerejawi atau lembaga dalam Gereja Katolik Roma yang bertugas melawan atau menyingkirkan bidat, sejumlah gerakan ekspurgasi historis terhadap bidat (yang digiatkan oleh Gereja Katolik Roma), atau pengadilan atas seseorang yang didakwa bidat (in)
  • L'Inquisizione (dal latino inquisitio, "indagine" "ricerca") era l'istituzione ecclesiastica fondata dalla Chiesa cattolica per indagare, mediante un apposito tribunale, i sostenitori di teorie considerate contrarie all'ortodossia cattolica (le cosiddette eresie). (it)
  • 異端審問(いたんしんもん、ラテン語: Inquisitio)とは、中世以降のカトリック教会において正統信仰に反する教えを持つ(異端である)という疑いを受けた者を裁判するために設けられたシステム。異端審問を行う施設を「異端審問所」と呼ぶ。ひとくちに異端審問といっても中世初期の異端審問、スペイン異端審問、ローマの異端審問の三つに分けることができ、それぞれが異なった時代背景と性格を持っている。 なお、魔女狩りは異端審問の形式を一部借用しているが、その性格(異端はキリスト教徒でありながら、誤っているとされた信仰を持っている者であるのに対し、魔女・魔術師(魔法使い)はそもそもキリストを信じないとされる人々であるため全く別種)や実施された地域・時代が異なっているため、異端審問とは別種のものと考えるのが適切である。 (ja)
  • 종교재판(宗敎裁判) 또는 이단 심문(異端審問, 라틴어: Inquisitio)은 중세 이후 로마 교황청에서 정통 기독교 신학에 반하는 가르침(이단)을 전파하는 혐의를 받은 사람을 재판하기 위해 설치한 제도이다. 종교재판을 실시하는 시설은 ‘종교재판소’, 종교재판을 실행에 옮기는 사람은 ‘종교재판관’이라고 부른다. 종교재판이라고 해도 중세 초기의 종교재판, 에스파냐 종교재판, 로마 종교재판, 이 세 가지로 분류되며 각각 시대 배경과 성격이 판이하게 다르다. 덧붙여 마녀 재판(마녀사냥)은 위 종교재판의 형식을 일부 차용하고 있지만, 그 성격(이단은 기독교인이지만 잘못된 신앙을 갖고 있는 사람인 데 반해, 마녀나 마법사는 원래 그리스도를 믿지 않는다고 여겨지는 사람들이기 때문에 완전히 다르다.)이나 실시된 지역과 시대에 현격한 차이가 나기 때문에, 종교재판과는 별도의 것으로 분류하는 것이 적절하다. (ko)
  • 宗教裁判所(拉丁語:Inquisitio Haereticae Pravitatis),或稱異端裁判所、異端審问(拉丁語:Inquisitio)是教宗額我略九世於1231年決意、由道明會設立的宗教法庭暨祕密警察。此法庭是負責偵查、审判和裁决天主教會認為是異端的法庭,曾监禁和處死異見份子。今天,宗教裁判所已改組為信理部。 (zh)
  • Свята́я инквизи́ция (лат. Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium, «Святой отдел расследований еретической греховности») — общее название ряда учреждений Католической церкви, предназначенных для борьбы с ересью. (ru)
  • محاكم التفتيش (باللاتينية: Inquisitio Haereticae Pravitatis)، حرفياً: التحقيق في البدع الهرطوقية)، ديوان أو محكمة كاثوليكية نشطت خاصة في القرنين الخامس عشر والسادس عشر، مهمتها اكتشاف مخالفي الكنيسة ومعاقبتهم.أن محاكم التفتيش هي "سلطة قضائية كنسية استثنائية" التي وضعها البابا غريغوري التاسع لقمع جرائم البدع والردة وأعمال السحر في جميع أنحاء العالم المسيحي من القرن الثالث عشر إلى السادس عشر.يمكننا أن نضيف على هذا أن محاكم التفتيش، التي أُنشئت أصلاً لمحاربة الهراطقة: الكاثار، والوالدان باتارينس، انها ضد البدع الأخرى والسحر وفي أسبانيا - حيث تبقى فترة طويلة - ضد اليهود والمسلمين المتحولين. وكما انها تستخدم في كثير من الأحيان كأداة سياسية (على سبيل المثال، في فرنسا، استخدمها الملك فيليب الرابع ضد فرسان الهيكل.على مر التاريخ، كانت هناك العديد من المحاكم المتخصصة من هذا القبيل. فمن الممكن التمييز (ar)
  • Ιερά Εξέταση είναι η ελληνική απόδοση του λατινικού όρου Inquisitio (αγγλ. Inquisition), που, κατά την κλασική ιστοριογραφία, αναφέρεται στην εκδίκαση από την Ρωμαιοκαθολική Εκκλησία υποθέσεων που αφορούσαν από ανώτερους εκκλησιαστικούς αξιωματούχους μέχρι και ομάδες ή μεμονωμένα άτομα τα οποία βαρύνονταν με την κατηγορία της αίρεσης. Ο όρος μπορεί να αναφέρεται σε Ρωμαιοκαθολικό εκκλησιαστικό δικαστήριο ή άλλο θεσμό με σκοπό την καταπολέμηση και καταστολή των αιρέσεων, σε έναν αριθμό ιστορικών κινημάτων κάθαρσης κατά των αιρέσεων ή στη δίκη συγκεκριμένων ατόμων με την κατηγορία της αίρεσης. (el)
  • Als Inquisition (lateinisch inquisitio ‚Untersuchung‘) werden ein juristisches Prozessverfahren (Inquisitionsverfahren) sowie damit arbeitende Institutionen bezeichnet, die im Spätmittelalter und der Frühneuzeit zur Bekämpfung von Häresie dienten. Der Vorsitzende eines Inquisitionsgerichts heißt Inquisitor. (de)
  • The Inquisition, in historical ecclesiastical terminology also referred to as the "Holy Inquisition", was a group of institutions within the Catholic Church whose aim was to combat heresy. Studies of the records have found that the overwhelming majority of sentences consisted of penances, but that cases of repeat unrepentant heretics were handed over to the secular courts, which generally resulted in execution or a life sentence. The Inquisition had its start in 12th-century France, with the aim of combating religious deviation (e.g. apostasy or heresy), particularly among the Cathars and the Waldensians. The inquisitorial courts from this time until the mid-15th century are together known as the Medieval Inquisition. Other groups investigated during the Medieval Inquisition, which primari (en)
  • El término Inquisición o Santa Inquisición hace referencia a varias instituciones de la Iglesia Católica dedicadas a la supresión de la herejía. La herejía en la era medieval europea muchas veces se castigaba con la pena de muerte y de esta se derivan todas las demás. (es)
  • Inkisizioa (latinezko Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium esapidetik) Eliza Katolikoaren barnean heresia ezabatzen jarduten zuten hainbat erakunde izendatzeko erabiltzen da. Heretikoak aurkitu eta zigortzeko sortutako eliz auzitegi iraunkorra zen. Zuzenbide kanonikoaren kontrako aginpideak ere zigortzen zituzten. 1834an desagertu zen behin betiko Inkisizioa eta Pio X.ak 1908an Fedearen Doktrinarako Kongregazioa sortu zuen haren ordez. (eu)
  • L’Inquisition (du mot latin inquisitio signifiant enquête, recherche) est une juridiction spécialisée (autrement dit un tribunal), créée au XIIIe siècle par l'Église catholique et relevant du droit canonique, dont le but était de combattre l'hérésie, en faisant appliquer aux catholiques qui ne respectaient pas les dogmes des peines variant de simples peines spirituelles (prières, pénitences) à des amendes lorsque l'hérésie n'était pas établie, et de la confiscation de tous les biens à la peine de mort pour les apostats relaps. Combattant les hérésies, l'Inquisition ne pouvait condamner que des catholiques — dont ceux qui avaient fait le choix libre du baptême. Bien que la peine de mort puisse être prononcée, elle ne l’a été que très rarement puisqu'Anne Brenon, spécialiste du catharisme, e (fr)
  • De Inquisitie (van het Latijn inquisitio = onderzoek), voluit: Inquisitio haereticae pravitatis (onderzoek naar het verderf van de ketterij), was een rechtbank van de Katholieke Kerk, belast met de opsporing van, het onderzoek naar en het opleggen van straffen aan ketters. Naast de pauselijke inquisitie bestonden de Spaanse Inquisitie (1478-1834) en de Romeinse inquisitie (1542-1965). In plaats van beschuldigingen door een partij (accusatoir proces) leidde eigen onderzoek door de rechtbank een proces in. Volgens de onderzoeker Henry Kamen is het aantal slachtoffers van de Spaanse inquisitie veel lager dan altijd is aangenomen. Het hoge aantal was een onderdeel van de propagandastrijd tegen Spanje begonnen tijdens de reformatie en werd later de zwarte legende genoemd. (nl)
  • Inkwizycja, Inquisitio haereticae pravitatis, Sanctum officium (łac. Inquisitio – śledztwo, badanie) – nazwa instytucji śledczo-sądowniczej Kościoła katolickiego działającej od XIII do XIX wieku, utworzonej w celu wyszukiwania, nawracania i karania heretyków w oparciu o postanowienia ujęte w dokumentach soborowych, synodalnych oraz bullach papieskich. (pl)
  • A Inquisição, ou Santa Inquisição foi um grupo de instituições dentro do sistema jurídico da Igreja Católica Romana cujo objetivo era combater a heresia, blasfémia, bruxaria e costumes considerados desviantes. Violência, tortura, ou a simples ameaça da sua aplicação, foram usadas pela Inquisição para extrair confissões dos hereges. Começou no século XII na França para combater movimentos religiosos vistos como heréticos, em particular, em relação aos cátaros e valdenses. Entre os outros grupos que foram investigados pela Inquisição Medieval encontram-se os fraticellis, os hussitas (seguidores de Jan Hus) e as beguinas, e os conversos. A partir da década de 1250, os inquisidores eram geralmente escolhidos entre os membros da Ordem Dominicana para substituir a prática anterior de utilizar cl (pt)
  • Inkvisition (latin från ordet Inquisitio, "undersökning"), är ett processrättsligt förfarande då en domstol iakttar ett inkvisitoriskt system. Vanligen avses främst en romersk-katolsk domstol eller myndighet med uppgift att bedöma och bekämpa irrläror. Det har funnits: I dag används inkvisition som nedsättande benämning för rättegångar utan vederbörlig hänsyn för idag gängse rättsprinciper. Jämför häxjakt. (sv)
  • Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro, «розслідувати, розшукувати») — у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями. Керувалася спеціальними суддями, які мали особливі судові повноваження у питаннях віри. Стояла на захисті правильності церковного вчення. Виходила з примату віри як об'єктивної даності, дарованої самим Богом, та переконання про ідеальну Церкву, керовану божественним Одкровенням. Вперше заснована домініканцями в 1250-х роках у протистоянні з катарами. Як окрема інституція, , постала у 1542 року під час Католицької Реформації. Існували Іспанська (1478—1834) й Португальська інквізиції (1536—1821), що виконували роль державних судово-слідчих установ. У модерну добу інквізиційні суди існували у протестантизмі й православ'ї. Аналоги інквізиції існували у с (uk)
rdfs:label
  • Inquisition (en)
  • محاكم التفتيش (ar)
  • Inquisició (ca)
  • Inkvizice (cs)
  • Inquisition (de)
  • Ιερά Εξέταση (el)
  • Inkvizicio (eo)
  • Inquisición (es)
  • Inkisizioa (eu)
  • An tIonchoisne (ga)
  • Inkuisisi (in)
  • Inquisition (fr)
  • Inquisizione (it)
  • 異端審問 (ja)
  • 종교 재판 (ko)
  • Inkwizycja (pl)
  • Inquisitie (nl)
  • Inquisição (pt)
  • Святая инквизиция (ru)
  • Inkvisition (sv)
  • Інквізиція (uk)
  • 宗教裁判所 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:title of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License