| dbo:abstract
|
- القـَادِس (بالإنجليزية: Galley)، هي نوع من السفن المزودة بمجاديف لدفعها حيث نشأت في إقليم البحر المتوسط واستُخدمت في الحرب، والتجارة والقرصنة منذ الألفية الأولي قبل الميلاد. هيمنت القوادس على الحرب البحرية في البحر الأبيض المتوسط منذ القرن الثامن قبل الميلاد وحتى تطوير السفن الحربية الشراعية المتقدمة في القرن السادس عشر. حاربت القوادس في حروب آشور، والفينيقيون القديمة، واليونان، وقرطاج وروما حتى القرن الرابع بعد الميلاد. بعد سقوط الإمبراطورية الرومانية الغربية، شكلت القوادس الدعامة الأساسية للقوات البحرية البيزنطية والقوات البحرية الأخرى لخلفاء الإمبراطورية الرومانية وكذلك لقوات المسلمين البحرية الجديدة. استخدمت دول البحر الأبيض المتوسط في العصور الوسطى، وخاصةً الجمهوريات البحرية الإيطالية، متضمنةً البندقية، وبيزا، وجنوة، القوادس حتى ظهور السفينة البحرية المُستخدمة للمحيطات والتي جعلت القوادس قديمة ومهجورة. تُعد معركة ليبانت واحدةً من أكبر المعارك البحرية التي لعبت فيها القوادس الدور الرئيسي. كانت القوادس شائعةً حتى تقديم السفن الحربية الشراعية ذات المدافع المنصوبة على جانب السفينة في البحر الأبيض المتوسط في القرن السابع عشر، ولكن ظلت تُستخدَم للأدوار الصغيرة حتى ظهور الدفع البخاري. (ar)
- La trirrem (en grec τριήρης, plural τριήρεις) era una nau de guerra inventada probablement al segle VII aC. El seu nom deriva de les tres fileres de remers que hi havia a cada costat del vaixell. En el desenvolupament de l'art naval a l'edat antiga, la invenció de la trirrem, atribuïda tradicionalment als corintis, té una importància equivalent a la que, a principis del segle xx, es va operar amb la creació de l'anomenat «vaixell monocalibre» o «cuirassat». No és que s'apliqués a la tècnica de construcció naval un invent revolucionari, ni que tinguessin lloc canvis significatius en la manera de combatre de les flotes en el Mediterrani, sinó que es pot dir que amb la trirrem la tècnica naval va assolir un dels seus moments culminants. La construcció i el manteniment de les forces navals a l'Atenes clàssica, amb l'objectiu de mantenir la supremacia naval i d'aquesta manera obtenir el control de la navegació al mar Egeu, va implicar la creació d'un enorme mecanisme financer i logístic. Les trirrems estaven dotades d'un esperó per envestir les naus enemigues, que s'enfonsava a la fusta de la base i les enfonsava. Aquest abordatge es complementava amb l'atac frontal dels guerrers que viatjaven a bord de la nau. Bussejadors podien aturar les trirrems amb estaques enfonsades o creant vies d'aigua però el més comú era el combat directe entre diverses embarcacions. Les trirrems van ser usades pels grecs i posteriorment van ser adaptades a l'estil de guerra romà. Quan els enginyers navals van voler incrementar la potència i la rapidesa del vaixell proveït d'un únic banc de remers, van idear repartir-los en dos, els de el nivell inferior remarien a través d'obertures laterals en la carena, els de el nivell superior per sobre de la . Per afegir un tercer nivell de bancs faltava lloc dins del buc, i augmentant les seves dimensions s'obtindria un vaixell molt més profund, molt més pesat i molt més lent, per la qual cosa perdria els avantatges esperats del tercer nivell de remers. Entre 550 i 525 a. C. es va trobar la solució: es va afegir una plataforma exterior (parexeiresía: «dispositiu auxiliar per als rems»), projectada lateralment més enllà de la obra morta. S'aconseguia així lloc per a un tercer banc de remers sense modificar profundament la línia general del buc. La construcció i manteniment de les forces navals en l'Atenes clàssica, amb l'objectiu de conservar la supremacia naval i d'aquesta manera obtenir el control de la navegació en el mar Egeu, va implicar la creació d'un enorme mecanisme financer i logístic. Gran part de la vida econòmica i social en Atenes estava dirigida al manteniment de la escuadra, que al seu moment d'apogeu va arribar a totalitzar unes 300 naus. La trirrem va aparèixer en un context en el qual a poc a poc la tàctica del combat naval havia evolucionat lentament, passant de la lluita a l'abordatge a l'ús de l'esperó. Aquest canvi és significatiu al moment en què, per combatre amb l'esperó, el factor clau no és l'ensinistrament dels hoplites per al combat cos a cos, sinó l'habilitat de maniobrar i la velocitat per buscar una posició favorable en la manera d'envestir i inutilitzar les naus enemigues. L'arma per excel·lència de les trirrems a la Grècia clàssica era, doncs, l'esperó o també anomenat rostrum, i aquella marina que més i millor va perfeccionar l'ensinistrament dels tripulants i les característiques de les naus va ser la que va obtenir el domini del mar. (ca)
- Una galera és qualsevol tipus de vaixell impulsat principalment mitjançant rems, tot i que moltes galeres també tenien veles per aprofitar el vent. Les galeres eren molt maniobrables i especialment aptes per a operacions amfíbies al Mediterrani, car el seu baix calat les feia fàcil aproximar-se a les platges i desembarcar tropa i càrrega. Les galeres foren el principal tipus de vaixell de guerra en el Mediterrani des de l'època clàssica fins al desenvolupament de vaixells amb armes de foc, en els segles xv i xvi. Les galeres foren utilitzades en les batalles de l'antiga Grècia i dels imperis Persa i Romà (on una condemna era precisament servir a galeres durant un període). Després de la caiguda de l'Imperi Romà, l'ús de les galeres va anar de baixa, però l'Imperi Romà d'Orient i d'altres potències en mantingueren l'ús. Comparades amb els galions de mida mitjana, que tenien de dotze a vint canons de més calibre i abast, eren d'estructura fràgil poc resistent al foc enemic, disposant de cinc canons a proa. El combat era a distància de tret de mosquet o pistola i a l'abordatge, la baixa estructura de les galeres era sobrepassada per les altes bordes dels galions, mentre que la seva tripulació disparava des de les cobertes, més altes. En l'època medieval, foren importants sobretot, les galeres catalanes de la corona d'Aragó. així com les galeres de les repúbliques marítimes italianes (República de Pisa, República de Gènova, República de Venècia, República de Lucca). Les galeres de l'Església Catòlica, les de l'orde del Temple, les de l'orde de Malta, les d'Amalfi i altres formaven, en conjunt, un nombre important d'unitats. La Batalla de Lepant (1571) fou una de les més grans batalles navals amb galeres. Més endavant, van perdre importància a partir del segle xv, i desaparegueren completament amb la propulsió a vapor. (ca)
- ثلاثية المجاديف (باليونانية Τριήρης، باللاتينية: Trireme "تريس ريمي") هي سفن حربية مصنوعة من الخشب بطول 150 قدمًا، وعرض 150، ويحركها 170 مُجذفًا، والطاقم الكامل يصل إلى 200 رجل، كانت مزودة بمجاذيف في المقدمة. (ar)
- Galéra či galeje i galej je typ lodi – veslice s pomocným oplachtěním. Byla využívána pro obchodní i válečné účely. Brázdila Středozemní moře zhruba od 8. století př. n. l. Jejich ústup souvisí s nástupem efektivního dělostřelectva v 15. až 16. století, nahrazeny byly plachetnicemi s děly na boční straně (anglicky broadside) v 17. století a definitivně vytlačeny příchodem parního stroje. (cs)
- Triéra je typ řecké válečné lodi, který byl vyvinut na přelomu 4. a 5. století př. n. l. Lodi byly osazené jedním nebo dvěma stěžni s obdélníkovou plachtou a veslaři. (cs)
- Η τριήρης ήταν αρχαίο κωπήλατο πολεμικό πλοίο με τρεις (3) σειρές κωπηλατών, το οποίο, πλήρως επανδρωμένο, μπορούσε να πλεύσει σε πρωτοφανή, για τα δεδομένα της εποχής ταχύτητα και έλκει την προέλευσή του από την Κόρινθο. Πρόκειται για εξέλιξη της διήρους, η οποία κυριαρχούσε, ήδη, στη Μεσόγειο Θάλασσα, με ιδιαίτερη χρήση από τους αρχαίους Έλληνες, τους Φοίνικες και, αργότερα, τους Ρωμαίους και προέλευση, πιθανώς, φοινικική. Ο όρος «διήρης» έπαψε να χρησιμοποιείται από τη Ρωμαϊκή περίοδο και μετά, έχοντας, πλέον, αντικατασταθεί από τον όρο «πεντηκόντορος». Η τριήρης πήρε το όνομά της από τις τρεις σειρές κουπιών (αρχ. ελλ.: κωπίον/ ερέτης: κωπηλάτης/ Ερέτρια: η πόλη των κωπηλατών/ τρι-ήρης: τρεις σειρές κωπίων), με έναν κωπηλάτη ανά κουπί, όπως άρχισε να κατασκευάζεται, χαρακτηριστικό που ίσχυε καθολικά στους στόλους της αρχαϊκής, κλασικής και ελληνιστικής περιόδου. Η χρήση της τριήρους, σύντομα, επεκτάθηκε και σε ναυτικές δυνάμεις της Μεσογείου, πέραν των ελληνικών, αλλά αυτές υιοθέτησαν και παραλλαγές με δίκροτες τριήρεις, δηλαδή, με δυο καταστρώματα και δύο (2) κωπηλάτες ανά κουπί στο πάνω κατάστρωμα, καθώς και μονόκροτες, δηλαδή, με ένα κατάστρωμα και τρεις (3) κωπηλάτες ανά κουπί. Ως σκάφος, ήταν γρήγορο και ευέλικτο, με αποτέλεσμα να αποτελεί τον κυρίαρχο τύπο πολεμικού πλοίου στη Μεσόγειο από τον 7ο ως τον 4ο αιώνα π.Χ., μετά τον οποίο σε μεγάλο βαθμό αντικαταστάθηκε (ως κυρίαρχο πολεμικό κυρίως) από τις τετρήρεις και τις πεντήρεις. Οι τριήρεις έπαιξαν ζωτικό ρόλο κατά τους Περσικούς Πολέμους, με αποκορύφωμα τη Ναυμαχία της Σαλαμίνας, τη δημιουργία της , και τον Πελοποννησιακό Πόλεμο. Ο όρος «τριήρης » ορισμένες φορές χρησιμοποιήθηκε κατά το Μεσαίωνα και τις αρχές της Αναγέννησης, για να περιγράψει γαλέρες με τρεις σειρές κωπηλατών ανά πλευρά. (el)
- Η γαλέρα είναι είδος πλοίου που προωθείται κυρίως με κουπιά. Η γαλέρα χαρακτηρίζονταν από το μακρόστενο σκαρί της, το μικρό βύθισμά της, και το χαμηλό ύψος εξάλων της, δηλαδή του χώρου ανάμεσα στη θάλασσα και τα κάγκελα του πλοίου. Σχεδόν όλα τα είδη της γαλέρας είχαν και πανιά, που χρησιμοποιούνταν σε περίπτωση ευνοϊκού ανέμου, αλλά η ανθρώπινη δύναμη ήταν πάντα η κύρια μέθοδος προώθησής τους. Αυτό επέτρεπε στις γαλέρες να πλέουν ανεξάρτητα από την πορεία των ανέμων και των ρευμάτων. Η γαλέρα προήλθε από τους ναυτικούς πολιτισμούς που κατοικούσαν γύρω από τη Μεσόγειο Θάλασσα, στις αρχές της 1ης χιλιετίας π.Χ., αν και κάποιοι πρώιμοι τύποι εμφανίστηκαν νωρίτερα. Παρέμεινε σε χρήση, σε διάφορες μορφές, μέχρι και τις αρχές του 19ου αιώνα, με εφαρμογές στον πόλεμο, στο εμπόριο και στην πειρατεία. Οι γαλέρες ήταν τα πολεμικά πλοία που χρησιμοποιήθηκαν από τις πρώτες Μεσογειακές ναυτικές δυνάμεις, συμπεριλαμβανομένων των Ελλήνων, των Φοινίκων, και (αργότερα) και των Ρωμαίων. Παρέμειναν ο κυρίαρχος τύπος των πλοίων που χρησιμοποιήθηκαν για τον πόλεμο και την πειρατεία στη Μεσόγειο Θάλασσα μέχρι και τις τελευταίες δεκαετίες του 16ου αιώνα. Ως πολεμικά και πειρατικά πλοία, οι γαλέρες μετέφεραν διάφορα είδη όπλων, σε όλην την μακροχρόνια ύπαρξή τους, συμπεριλαμβανομένων εμβόλων, κριών (π.χ. στην πολιορκία της Τύρου), καταπελτών, υγρού πυρός και (τέλος) κανονιών. Στηρίχθηκαν, επίσης, σε μεγάλο βαθμό στα (σχετικά) μεγάλα πληρώματά τους, για να εξουδετερώνουν τα εχθρικά πλοία με ρεσάλτο. Οι γαλέρες ήταν το πρώτο είδος πλοίου που χρησιμοποίησε αποτελεσματικά βαριά κανόνια ως όπλα εναντίον εχθρικών πλοίων αλλά και εναντίον παράκτιων εγκαταστάσεων. Ως ιδιαίτερα αποδοτικές πλατφόρμες, ανάγκασαν σε αλλαγές προσαρμογής στο σχεδιασμό των μεσαιωνικών παράκτιων φρουρίων, καθώς και βελτίωση του σχεδιασμού των αντίπαλων πολεμικών πλοίων. Το αποκορύφωμα της πολεμικής χρήσης των γαλερών ήρθε στα τέλη του 16ου αιώνα, με τη ναυμαχία της Ναυπάκτου, το 1571, που ήταν μία από τις μεγαλύτερες ναυμαχίες της ιστορίας. Από τον 17ο αιώνα, ωστόσο, τα ιστιοφόρα πλοία και κάποια υβριδικά σκάφη, όπως τα σεμπέκα, εκτόπισαν (σταδιακά) τις γαλέρες από τις ναυμαχίες. Ήταν, όμως, το πιο συνηθισμένο είδος πλοίων στον Ατλαντικό Ωκεανό, κατά τη διάρκεια του Μεσαίωνα, και αργότερα είχαν περιορισμένη χρήση στην Καραϊβική, στις Φιλιππίνες και στον Ινδικό Ωκεανό, κατά την πρώιμη νεότερη περίοδο, κυρίως ως περιπολικά σκάφη, κυρίως για την καταπολέμηση της πειρατείας. Από τα μέσα του 16ου αιώνα οι γαλέρες ήταν σε διαλείπουσα χρήση στη Βαλτική Θάλασσα, με τις σύντομες αποστάσεις της και τα εκτεταμένα αρχιπελάγη της. Υπήρξε μικρή αναβίωση της πολεμικής γαλέρας κατά το 18ο αιώνα, κατά τους πολέμους μεταξύ Ρωσίας, Σουηδίας και Δανίας. (el)
- Die Triere (altgriechisch τριήρης triḗrēs) oder Trireme (lateinisch trieris, triremis, beides deutsch Dreiruderer) war ein rudergetriebenes Kriegsschiff des Altertums mit drei gestaffelt angeordneten Reihen von Ruderern (remiges) mit je einem Riemen. Sie war vom 6. bis zum 3. Jahrhundert v. Chr. das wichtigste Kriegsschiff der Seemächte im Mittelmeer. (de)
- Galero estas klaso de ŝipoj, utiligataj ekde la 5-a jarcento a.K. ĝis la 17-a jarcento (kiam ĝi estis trudanstataŭata de la velŝipoj). Ĝi utiligis forton de remiloj kiel propulso (nur kelkfoje ĝi havis velojn). La remistoj en kelkaj landoj kaj epokoj estis malliberuloj, kiuj estis devigataj remi por elaĉeti sian punon. La galeroj en la 12-a jarcento prenis tiun nomon de la helena "γαλέoς" [galeos] (ŝarko), ĉar tiam ĝia formo maldikis, kiel korpo de tiu besto. (eo)
- Eine Galeere ist ein mediterranes gerudertes Kriegsschiff des Mittelalters und der frühen Neuzeit. Typische Kennzeichen sind ein schlanker und flacher Rumpf, eine Reihe Riemen an den Seiten, eine Hilfsbesegelung und ein Überwasserrammsporn am Bug. Die antike Galeere wird als Vorläufer aller Kriegsschiffe angesehen und sollte mehr als 2000 Jahre lang das Mittelmeer beherrschen, bis sie mit dem Aufkommen der Feuerwaffen wieder verschwand. Umgangssprachlich wird der Begriff „Galeere“ auch auf die antiken Vorgänger der eigentlichen Galeeren übertragen, teilweise sogar als Sammelbegriff für alle historischen geruderten Kriegsschiffe verwendet. (de)
- Triremo (pragreke Τριήρης) estas greka militŝipo kun tri vicoj da remistaro. Ĝi estis kapabla je sendependaj agadoj, en pli granda konstruo, oni uzis ĝin ankaŭ por livero de la taĉmentoj. Ĝi evoluis rekte el la kvindek-remaj, du-ferdekaj ŝipoj (oni ne konas militŝipon inter tiuj grandoj). (eo)
- El trirreme (en griego τριήρης/triếrês en singular, τριήρεις/triếrêis en plural) era una nave de guerra inventada hacia el siglo VII a. C. Desarrollado a partir del pentecóntero, era más corto que su predecesor, un barco con una vela, que contaba con tres bancos de remeros superpuestos a distinto nivel en cada flanco, de ahí su nombre. Los trirremes aparecieron en Jonia y se convirtieron en el buque de guerra dominante en el mar Mediterráneo desde finales del siglo VI hasta el siglo IV a. C. A partir de estas fechas fue desplazado por el quinquerreme, hasta que tras el dominio del Mediterráneo por Roma de nuevo fue utilizado debido a su efectividad por el Imperio romano hasta el siglo IV. A pesar de las dificultades iniciales en la arquitectura del trirreme, esencialmente sus dimensiones, ángulo de inclinación y recorrido de los remos a los que se sumaba el entrenamiento de las tripulaciones para conseguir una boga organizada, la concentración de esfuerzos permitía un mejor gobierno del buque y el aumento de la potencia en tramos de boga cortos durante el combate para emplear el espolón de proa. La primera y más famosa batalla naval de la Antigüedad en que los trirremes se utilizaron fue la de Salamina, en el 480 a. C., que enfrentó a la flota griega, principalmente la de Atenas, a la armada persa, numéricamente muy superior. (es)
- A galley is a type of ship that is propelled mainly by oars. The galley is characterized by its long, slender hull, shallow draft, and low freeboard (clearance between sea and gunwale). Virtually all types of galleys had sails that could be used in favorable winds, but human effort was always the primary method of propulsion. This allowed galleys to navigate independently of winds and currents. The galley originated among the seafaring civilizations around the Mediterranean Sea in the late second millennium BC and remained in use in various forms until the early 19th century in warfare, trade, and piracy. Galleys were the warships used by the early Mediterranean naval powers, including the Greeks, Illyrians, Phoenicians, and Romans. They remained the dominant types of vessels used for war and piracy in the Mediterranean Sea until the last decades of the 16th century. As warships, galleys carried various types of weapons throughout their long existence, including rams, catapults, and cannons, but also relied on their large crews to overpower enemy vessels in boarding actions. They were the first ships to effectively use heavy cannons as anti-ship weapons. As highly efficient gun platforms, they forced changes in the design of medieval seaside fortresses as well as refinement of sailing warships. Galleys were the most common warships in the Atlantic Ocean during the Middle Ages, and later saw limited use in the Caribbean, the Philippines, and the Indian Ocean in the early modern period, mostly as patrol craft to combat pirates. From the mid-16th century galleys were in intermittent use in the Baltic Sea, with its short distances and extensive archipelagoes. The zenith of galley usage in warfare came in the late 16th century with battles like that at Lepanto in 1571, one of the largest naval battles ever fought. By the 17th century, however, sailing ships and hybrid ships like the xebec displaced galleys in naval warfare. There was a minor revival of galley warfare in the 18th century in the wars among Russia, Sweden, and Denmark. (en)
- Trirremea (antzinako grezieraz, singularrez τριήρης, eta pluralez τριήρεις) K.a. VII. mende inguruan sortutako itsasontzi mota bat da. ontzia oinarritzat hartuz garatua izan zen, baina hura baino laburragoa zen. Albo bakoitzean hiru arraunlari lerro eta oihaldun masta bakarra zituen. Feniziarrek, greziarrek eta erromatarrek Mediterraneoan erabili zuten ontzia da. (eu)
- Galera arraunen indarrarekin bultzatutako itsasontzi bat da, eta, batzuetan, baita haizeak ere, horregatik izaten zituen haize-oihal handiak. Galera, Antzinatetik existitzen da. Jatorrian, arraunlari ilara bat erabiltzen zuen itsasontziaren alde bakoitzean. Beranduago, feniziarrek bi ordenatan zeuden bi arraunlari ilarako galera asmatu zuten. Ilara bat goian eta beste bat beherago zuen. Azkarragoa zen baina mugikortasuna galdu gabe, galeraren eboluzio honi zeritzon. Antzinako Grezian asmatu eta erabili zuten, hiru arraunlari ilarako galera. Antzinako erromatarrek, eta beraien aurretik kartagoarrek erabili zuten, hiru ordenatan banatutako bost arraunlariz osatuta zegoena, bi goian, bi erdian eta beste bat behean. Ohikoena, biarraunekoak erabiltzea zen. Arraunlariak, ohi, esklabu edo presoak ziren. Mende askotan, galeretarako kondena, zigor posible guztien artean krudelenetako bat bezala mantenduko da, hainbeste, Miguel de Cervantesek bere Kixotean aipatzen duela. Erdi Aroan ez zen aurrerapen handirik egin itsasontziak eraikitzeari dagokionez. Ilara gehigarri bat muntatzeko berritasuna, baztertua izan zen. Dena dela, galerek, kultura ezberdinei, distantzia handietara hedatzea ahalbidetu zieten. Hau izan zen bikingoen drakkar ospetsuaren kasua. XV. mendean itsasontzi mota berri bat agertzen da, karabela izenekoa, haize oihal ezberdinak erabiltzen zituen arraunlaririk gabe nabigatzeko, eta, horregatik, galerak baino tripulazio txikiagoa behar zuen. Baina karabelak ez zuen berehala galera ordezkatu. Ideia bat egiteko: Amerikaren aurkikuntzaren garaian, 1492an, Kristobal Kolonen espedizioak bi karabela eta karraka batean nabigatu zuen, baina kristau potentziak Otomandar Inperioaren aurka Lepantoko Guduan 1571n bildutako flota galerena zen. Hau izan zen galerak erabili ziren azken gudu historikoa. Pizkundean, tarteko itsasontzi mota bat agertzen da, galeaza izenekoa, galeoiaren aurrekaria. Espainian XVIII. mendearen erdialdera arte existitu ziren Errege Armadaren barnean maila berezi batean, bere jantzi eta aginte kate propioarekin. (eu)
- Une galère (du grec médiéval γαλέα / galéa) est un type de navire à rames et voiles latines sur un, deux ou trois mâts à antennes, d'abord à usage commercial puis à fonction essentiellement militaire. Elle est mue par des galériens qui constituent la chiourme. Ce sont des rameurs volontaires, des esclaves, des repris de justice, ou des protestants incorporés pour "faits de religion" sous Louis XIV. Leur force musculaire est employée à actionner les rames, lorsque le vent ne souffle pas dans la bonne direction et lors de manœuvres d'attaques ou de parades. Une galère ressemble beaucoup à une trière grecque. C'est le nombre d'étage de rames qui les différencie. Ainsi une trière comporte trois étages de rames alors qu'une galère dite sensile ne comporte qu'un seul étage de rames. (fr)
- Une trière (du grec ancien τριήρης / triếrês), ou trirème, ce dernier terme étant l'appellation latine, est une galère de combat antique, développée à partir du pentécontère. Navire plus court que son prédécesseur, il reçoit 170 rameurs étagés sur trois rangs, d'où son nom. Léger et agile, il permet le développement de la manœuvre d'éperonnage grâce au rostre de bronze monté sur sa proue, technique qui donne lieu aux premières batailles à caractère réellement naval. Les trières apparaissent en Ionie et deviennent le navire de guerre dominant en Méditerranée de la fin du VIe siècle av. J.-C. au IVe siècle av. J.-C. Elles sont surclassées durant l'époque hellénistique par des navires de combat plus lourds, puis suffisent aux besoins de l'Empire romain après la pacification de la Méditerranée. Elles disparaissent au cours du IVe siècle, remplacées par d'autres types de navires comme les dromons. La plus célèbre bataille navale de l'Antiquité utilisant des trières demeure celle de Salamine en 480 av. J.-C. qui met aux prises la flotte grecque, principalement athénienne, face à l'armada perse numériquement très supérieure. La victoire des Grecs donne un coup d'arrêt à la deuxième expédition achéménide censée venger l'affront de Marathon. D'autres batailles navales sont relatées en détail, notamment celle au cours de laquelle Athéniens et Syracusains s'affrontent dans le port de Syracuse en 413 av. J.-C. pendant l'expédition de Sicile. (fr)
- La galera (del griego medieval γαλέα [galéa]) fue un tipo de barco ampliamente usado por múltiples grupos humanos desde la antigüedad hasta el final de la edad de la vela. El origen del término es oscuro, tal vez relacionado con galeos, «galeus». Es un barco impulsado por la fuerza de los remos, y en ocasiones por el viento; por eso poseía una o más velas grandes. (es)
- Rámhlong chogaidh Mheánmhara de bhunús Gréagach, a mbíodh 3 shraith maidí rámha aici. Bhíodh sí in ann 9 muirmhíle a bhaint amach. Feistithe le seol cearnach le húsáid nuair a bheadh an ghaoth fabhrach, a tosach feistithe le starr fhada láidir faoi bharr na farraige chun longa eile a shá. (ga)
- Trireme (dari bahasa Latin: "tres remi:" "tiga dayung;" bahasa Yunani: Τριήρης, secara harfiah bermakna "tiga pendayung") adalah dan sejenis galai, semacam kapal perang era Helenistik yang digunakan oleh beberapa peradaban bahari kuno di Laut Tengah, khususnya bangsa Fenisia, Yunani kuno, dan Romawi. Kapal ini disebut trireme karena memiliki tiga baris dayung pada tiap sisinya, dengan satu dayung dipegang oleh satu orang. Trireme awal merupakan pengembangan dari , kapal perang kuno dengan satu bari dayung yang terdiri atas 25 buah dayung pada tiap sisinya, serta dari bireme (bahasa Yunani: διήρης), kapal perang dengan dua baris dayung, kemungkinan berasal dari Fenisia. Kapal ini cukup cepat dan gesit pada masanya dan merupakan kapal perang dominan di Laut Tengah sejak abad ke-7 hingga ke-4 SM. Trireme digantikan oleh kapal dan yang lebih besar. Trireme memainkan peranan penting dalam beberapa peristiwa penting dalam sejarah, antara lain Perang Yunani-Persia, berdirinya kekaisaran bahari Athena, dan kekalahan Athena dalam Perang Peloponnesos. (in)
- Galai atau Gali (dari bahasa Portugis: Galé) adalah sejenis kapal yang menggunakan dayung sebagai alat penggerak utama. Ciri-ciri yang membedakan galai dari kapal-kapal lain adalah lambungnya yang panjang dan ramping, saratnya yang rendah, serta lambung timbulnya yang pendek. Hampir semua jenis galai dilengkapi layar yang dapat digunakan bilamana angin mendukung, tetapi tenaga manusia tetap menjadi daya penggerak utama. Penggunaan tenaga manusia ini memungkinkan galai berlayar menentang arah angin maupun arus laut. Galai adalah hasil reka cipta peradaban-peradaban bahari di kawasan sekitar Laut Tengah pada permulaan milenium pertama Pra-Masehi. Berbagai jenis galai masih dimanfaatkan sampai permulaan abad ke-19, baik untuk berperang, berniaga, maupun merompak. Galai dimanfaatkan sebagai kapal perang oleh bangsa-bangsa bahari kuno di sekeliling Laut Tengah, antara lain bangsa Yunani, bangsa Fenisia, dan bangsa Romawi. Galai tetap merupakan jenis kapal yang paling banyak dipakai untuk berperang dan merompak di perairan Laut Tengah sampai dasawarsa terakhir abad ke-16. Sebagai kapal perang, galai pernah diperlengkapi dengan berbagai macam senjata, antara lain hulu pembobol, katapel tempur, dan meriam, tetapi mengandalkan pula jumlah awaknya yang banyak untuk menundukkan kapal-kapal musuh melalui aksi serbu kapal. Galai adalah jenis kapal pertama yang memanfaatkan meriam-meriam berat secara efektif sebagai senjata antikapal. Pemanfaatan galai sebagai landasan senjata api berat telah memicu perubahan rancangan benteng-benteng pantai Abad Pertengahan, dan penyempurnaan kapal-kapal perang layar. Pemanfaatan galai dalam peperangan mencapai puncaknya pada penghujung abad ke-16, yakni dalam pertempuran-pertempuran laut semisal Pertempuran Lepanto tahun 1571, salah satu pertempuran laut terbesar sepanjang sejarah dunia. Kendati demikian, kapal-kapal layar dan kapal-kapal hibrida seperti akhirnya menggeser pemanfaatan galai dalam pertempuran laut pada abad ke-17. Galai adalah kapal perang yang paling lazim digunakan di Samudra Atlantik pada Abad Pertengahan, dan masih digunakan secara terbatas di Karibia, Filipina, dan Samudra Hindia pada permulaan Zaman Modern, umumnya sebagai kapal ronda dalam usaha memberantas bajak laut. Sejak pertengahan abad ke-16, galai hanya sesekali digunakan di Laut Baltik sebagai sarana angkutan laut jarak dekat dan angkutan penyeberangan antarpulau yang berdekatan. Galai sempat muncul kembali di medan tempur pada abad ke-18 dalam perang yang melibatkan Rusia, Swedia, dan Denmark. (in)
- La trireme (in greco antico: τριήρης, triérēs al singolare, τριήρεις al plurale) era un tipo di nave greca da guerra che utilizzava come propulsione, oltre alla vela, tre file di rematori (da cui deriva il nome greco) disposti su ciascuna delle due fiancate dello scafo. (it)
- 트리에레스(고대 그리스어: τριήρης)은 지중해의 에서 사용된 갤리 형태의 이다. 특히 페니키아와 고대 그리스, 고대 로마에서 주로 사용하였다. 고대 지중해의 갤리는 15쌍의 노가 달린 (그리스어: πεντηκόντορος)로 출발하여 노 젓는 자리를 2단으로 늘려 30쌍의 노를 단 (고대 그리스어: διήρης, 디에레스)으로 발전하였으며, 다시 한 단을 추가한 것이 삼단 노선이다. 이단노선은 페니키아가 먼저 제작하기 시작하였다. 고대 로마 시기에 이르면 이단노선은 더 이상 사용하지 않았다. 트리에레스은 빠르고 민첩한 배였기에 기원전 7세기에서 기원전 4세기에 걸쳐 지중해를 지배하는 전함으로 활약하였다. 트리에레스은 아테나이가 그리스-페르시아 전쟁 당시 살라미스 해전의 승리부터 펠로폰네소스 전쟁으로 몰락할 때까지 해양 제국으로 성장한 바탕이 되었다. 중세에서 근세 사이 지중해에서 사용된 3단의 노를 갖는 갤리도 트리에레스이라 불렸다. (ko)
- 범요선(帆橈船, 영어: galley 갤리[ˈɡæli ][*])은 돛을 단 노요선으로, 순풍을 탈 때는 돛을 보조 추진력으로 사용할 수 있다. 다만 어디까지나 주된 추진력은 노를 젓는 인력이기 때문에 풍향과 조류로부터 독립적으로 침로를 잡고 항해할 수 있다. 하지만 노와 노꾼을 수납할 공간을 확보하기 위해 흘수선이 낮아 악천후에 취약했기 때문에 원양항해에는 부적절했다. (ko)
- La galea o galera è un tipo di nave da guerra e da commercio spinto completamente dalla forza dei remi e talvolta dal vento, grazie anche alla presenza di alberi e vele. Usata nel Mar Mediterraneo per oltre tremila anni, il suo declino cominciò a partire dal XVII secolo, quando venne progressivamente soppiantata dai velieri, estinguendosi definitivamente alla fine del XVIII secolo. Benché a volte i rematori delle galee fossero dei criminali condannati al remo, la galea non va confusa con la nave prigione, nella quale gli internati non hanno alcun ruolo funzionale. (it)
- Een galei was een mede door roeiers aangedreven schip uit de klassieke oudheid en de middeleeuwen. Het had ook driehoekzeilen of het Latijnse zeil als hulpmiddel om te varen. Galeien werden hoofdzakelijk op en rond de Middellandse Zee gebruikt. Het model is door de eeuwen heen veel veranderd. Galeien hebben dan ook geen algemene kenmerken in rompvorm en afmetingen. Er is van het beleg van Troje bekend met hoeveel schepen de verschillende Griekse aanvoerders naar de oorlog kwamen. Venetië maakte in de 12e eeuw door het gebruik van galeien voor de handel een bloeiperiode door. Galeien zijn voor de oorlogsvoering tot ver in de 17e eeuw in gebruik geweest. Het grote voordeel ten opzichte van andere scheepstypen was, dat ze niet van de wind afhankelijk waren. Men kon tegen de wind in de vijand benaderen. Militaire galeien hadden meestal een ramsteven, waarmee vijandelijke schepen tot zinken konden worden gebracht. Door de kleine laadruimte en de grote hoeveelheid proviand die voor de roeiers nodig was, moesten de galeien het uiteindelijk afleggen tegen de grotere zeilschepen uit Noord-Europa. Roeiers aan boord van de galeien hadden het zwaar. De Griekse en Romeinse roeiers op de galeien uit de oudheid waren soldaten, later aangevuld met slaven. De roeiers op de Spaanse galeien van de middeleeuwen waren veroordeelden, en de meeste roeiers van de galeien van de Moren waren gevangenen van veroverde schepen. De Hospitaalridders, die van Malta kwamen, roeiden hun schepen zelf. Tijdens de zeeslag bij Lepanto in 1571 was Juan van Oostenrijk, een van de bevelhebbers van de christelijke vloot, aan boord van zijn vlaggenschip de Real, een galei met 500 soldaten. Ze slaagden erin de Ottomaanse bevelhebber, Uluç Ali Pasja te doden. Holland heeft gedurende de Tachtigjarige Oorlog enkele galeien in gebruik gehad. De eerste, de Rode Galei, werd in 1598 te water gelaten. De Hollandse galeien werden door galeislaven voortgedreven. Het scheepstype was enkele decennia later verouderd en uitsluitend in de Slag bij Sluis hebben galeien een rol van betekenis gespeeld. De fust is een klein vaartuig dat op de galei lijkt. (nl)
- ガレー船（ガレーせん、英語: galley, ポルトガル語: galé）は、主として人力で櫂（かい、オール）を漕いで進む軍艦。古代に出現し、地形が複雑で風向きの安定しない地中海やバルト海では19世紀初頭まで使用された。正確にはガレーであり、この語だけで船であることも意味しているが、この語が一般的でない日本では「船」を付して呼ばれることが多い。 (ja)
- 三段櫂船（さんだんかいせん、古代ギリシア語: τριήρης）は、紀元前5世紀頃から地中海で使用された軍船（ガレー船）である。三段橈船（さんだんとうせん）、三橈漕船（さんどうそうせん）、トライリームともいう。フェニキア人の国家や古代ギリシアで用いられた。三段櫂船に限らずこの種の軍船は外洋の航行には適さず乗員の寝場所もないため、一般に沿岸を航行し、夜間は海浜に引き揚げて乗員は陸上で炊事をし休息した。 その名称の通り、櫂の漕ぎ手60名 - 170名を上下3段に配置して高い速力を得た（アテナイのそれの船員は漕手170人、補欠漕手・水夫・戦闘員30人の200人、攻撃時の最高速力およそ10ノット）。帆を備え、風力でも移動できるが地中海では風はあてに出来なかった。この種の軍船は船底最前部に青銅で補強した衝角 (ram) という突起物を備え、敵船に衝突して船腹に穴を穿って浸水させ、行動不能とすることを目的とした。 アテナイでは漕手は自ら武具を調達できない（無産階級の市民）で構成されていたが、その数は2万程度だったので、のちにはテテスだけでは足りずメトイコイ（在留外国人）が大半を占めるようになった。トゥキディデスの『戦史』によると、ペロポネソス戦争中にスパルタ側についたケルキューラ（現在のコルフ）は貿易によって富裕を誇っており、軍船の漕手はほとんど奴隷でまかなっていたとされる。 船体衝突により打撃を与える戦法は、ペルシャ戦争で威力を発揮した。三段櫂船の他に補助的な軍船として五段櫂船があった。高木の少ないギリシアでは櫂の材料にする真っ直ぐな木材が入手しにくく、テッサリアなどからの輸入に頼っていたので、海戦に勝った場合戦場に漂う敵味方の櫂などの船材を確保することも重要だった。 艦隊の戦法としては、敵艦隊を左右から包囲して混乱させつつ周囲から衝角攻撃を加えるペリプルスや、敵艦の隊列の間を突っ切り、櫂の列を破壊して機動力を奪ってから衝角攻撃を行うディエクブルスなどがあった。 1987年にはギリシャで復元船「オリンピア」が完成した。 (ja)
- Een trireem, bireem of triëre (Grieks: τριήρης (trièrès), Latijn: triremis; "drieriemer") is een met roeiriemen door roeiers voortbewogen oorlogsschip uit de Oudheid. De namen bireem en trireem slaan op het aantal doften waarop de roeiers zaten, dus het aantal rijen roeiriemen: twee respectievelijk drie. De boot werd veel gebruikt door de Feniciërs en de Romeinen. Maar zijn strategische betekenis werd vooral bekend vanwege de Slag bij Salamis waarbij een vloot Griekse triremen een machtigere Perzische vloot oorlogsschepen vernietigend versloeg. Dit soort oorlogsschip kan men vergelijken met een drijvend fort. (nl)
- Triera (gr. Τριήρεις triēreis) – trójrzędowiec, starogrecka galera z trzema rzędami wioseł, początkowo wiosłowa, a następnie żaglowo-wiosłowa, zwana triremą (łac. trireme) przez Rzymian, także przez część historyków współczesnych. Przyjmuje się, że triery zaczęły powstawać w połowie VII wieku p.n.e. Można wskazać chronologicznie i konstrukcyjnie, że grecka triera była poprzedniczką okrętów rzymskich. Była bardzo zwrotna. Triery mogły mieć 38–41 m długości i 3–5 m szerokości, zanurzenie do 1,9 m, wyporność 70-90 ton, prędkość: do 9 węzłów przy pomocy wioseł; 12 węzłów z pomocą żagli; 6 węzłów – prędkość podróżna, z podziałem załogi na dwie wachty. Dziób chroniony był przez ciężki, zazwyczaj okuty brązem taran, stanowiący główną broń triery. Załogę okrętu stanowiło 170 wioślarzy, 13 marynarzy, sternik, dowódca (zwany trierarchą) i czterech jego pomocników oraz muzyk, który grając na aulosie podawał rytm wioślarzom. Na trierze było zazwyczaj około 10 hoplitów (w warunkach bojowych maksymalnie 40) i 4-5 łuczników. Wioślarze rozsadzeni byli następująco: górny rząd (thranite) – 31, rząd środkowy (zygite) – 27 i dolny (thalamite) – 27, a więc 85 przy każdej z burt. Wszyscy członkowie załogi okrętów greckich byli ludźmi wolnymi, przy czym wioślarze wywodzili się z najuboższych warstw społeczeństwa, nigdy natomiast nie służyli pod przymusem. Taktyka okrętu wiosłowego tamtych czasów sprowadzała się do taranowania lub abordażu. W jej ramach wyróżniano trzy podstawowe manewry – periplus (manewr czołowy na burtę nieprzyjaciela, zakończony taranowaniem), diekplus (manewr liniowy, polegający na frontalnym przełamywaniu szyku floty nieprzyjaciela wraz z łamaniem wioseł i abordażem) oraz kyklos (pozycja defensywna, kołowa). Przed bitwą zwijano żagiel, maszt składano i chowano pod pokład. Tam też kryli się do ostatniej chwili gotowi do ewentualnego abordażu hoplici i strzelcy. Na zewnątrz za specjalnymi zasłonami znajdowali się jedynie dowódca, jego pomocnicy i sternicy. Triery greckie były (w porównaniu z okrętami fenickimi czy perskimi) bardzo niskie, a więc (w bitwie) bardziej odporne na boczny wiatr. Dzięki istotnym różnicom konstrukcyjnym, kadłuby ateńskich trier lepiej zachowywały się też na fali i podczas zwarć z kadłubami okrętów przeciwników. Jeśli nie można było dokonać abordażu ani staranować przeciwnika, kapitan triery mógł spróbować jeszcze jednej techniki: rozpędzał się kontrkursem tak, by prawie otrzeć się o burtę wrogiego okrętu. W ostatniej chwili wioślarze chowali swe wiosła pod pokład i triera łamała wiosła przeciwnika, czyniąc go niezdolnym do dalszej walki. Z udziałem badaczy z zagranicy w 1987 roku grecka marynarka wojenna dokonała rekonstrukcji ateńskiej triery. (pl)
- Em geral, galé ou galera - do grego (γαλέα) - podem designar qualquer tipo de navio movido a remos. Algumas variações possuem mastros e velas para auxiliar a propulsão; eram navios muito usados no Mediterrâneo. (pt)
- Galera – okręt o napędzie wiosłowym, często wspomaganym przez żagle. Używany był przede wszystkim na Morzu Śródziemnym od czasów starożytnych (Egipt, Fenicja, Grecja, Kartagina, Rzym, Bizancjum) aż do XIX wieku. Do wiosłowania często wykorzystywano niewolników, jeńców lub skazańców, zwanych galernikami. (pl)
- A trirreme (trieres, em grego, trireme em latim) era uma antiga embarcação grega da Antiguidade impelida por remos. A origem desse navio de guerra é incerta, a despeito de autores como Tucídides apontarem seu uso desde o século VIII a.C. Os antigos projetistas de barcos tentaram vários métodos para aumentar a potência dos navios de guerra, inclusive colocar mais homens em cada remo. O projeto mais bem-sucedido era a trirreme: três pavimentos de remadores em cada lado. A trirreme padrão tinha cerca de 36 metros de comprimento por não mais que 5 metros de boca e tripulação de mais de 150 remadores. Tinha velocidade e maneabilidade razoáveis. Os navios cobriam cerca de 180 milhas náuticas a uma velocidade constante de 7,5 nós (13,89 km/h). Sua velocidade de arranque podia chegar a 11,5 nós (21 km/h). Dispunham de velas quadradas, que nem sempre podiam ser utilizadas no impetuoso Mar Mediterrâneo. Eventualmente, podiam ser impelidos por uma vela redonda. Numa península coalhada por cerca de 3 mil ilhas, o uso de trirremes era intenso e decisivo. Eles eram a maior parte das marinhas do Mediterrâneo a partir de 500 a.C. Esse navio de escravos a remo impulsionou as cidades-estado gregas clássicas e, em particular, Atenas como forças navais. Durante as guerras com a Pérsia, Atenas comandava sozinha mais de 200 desses navios. Foi com trirremes que os gregos obtiveram sua vitória decisiva contra os persas, na Batalha de Salamina. Contudo em grego existe outra forma de referir às Trirremes, atraves do termo "Kontoros", precedido pelo número de remadores; assim as Trirremes são "Triakontoros" (30 remos). A mesma lógica se aplica a outra galeras: "Pentekontoros"(50 remos) ou a ""Eikosoros"" (20 remos). (pt)
- Трире́ма (лат. triremis, от tres, tria — «три» + remus — «весло»), трие́ра (др.-греч. τρι-ήρης, от τρεῖς, τρία — «три» + ἐρέσσω — «грести») — класс боевых кораблей, которые использовались античными цивилизациями Средиземноморья, в особенности финикийцами, античными греками и древними римлянами. Триремы получили своё название из-за трёх рядов вёсел, которые, предполагается, располагались одно над другим в шахматном порядке; каждым веслом управлял один человек. Ранние триремы являлись результатом эволюции унирем — античных боевых кораблей с одним рядом вёсел, от 12 до 25 с каждой стороны, и бирем — боевых кораблей с двумя рядами вёсел. Возможно, что первыми построили трирему финикийцы. Являясь самым быстрым и манёвренным боевым кораблём, трирема доминировала в Средиземноморье с 7-го по 4-й век до н. э., пока не появились более крупные боевые корабли — квадриремы и квинквиремы (пентеры). Триеры играли важную роль в греко-персидских войнах, в становлении морской империи Афин и её падении в результате Пелопоннесской войны. (ru)
- Гале́ра (итал. galera) — деревянный военный корабль, использующий для передвижения преимущественно вёсла. В узком смысле слова галерами назывались известные начиная со средневековья характерные парусно-гребные корабли Средиземноморского бассейна с одним рядом вёсел и одной — двумя мачтами, несущими латинское парусное вооружение, которые впоследствии получили распространение по всей Европе. Между тем, сегодня по аналогии с ними галерами в широком смысле принято называть все подобные гребные и парусно-гребные боевые корабли этого региона, известные в нём с древнейших времён и имеющие несомненную связь с происходящими от них галерами более позднего времени. Термин «галера» происходит в Италии XII века от среднегреческого названия одного из типов корабля византийского военного флота — галеи. Происхождение самого греческого термина не ясно. (ru)
- Trirem var ett fornromerskt krigsfartyg med tre rader av åror och roddare snett ovanför varandra på var sida och motsvarighet till grekernas trier. (sv)
- En galär eller ett galärfartyg var en typ av fartyg som främst drevs med hjälp av åror. Den utvecklades av sjöfarande civilisationer kring Medelhavet och är först belagd runt 700-talet f.Kr. Galären var under en lång tid den vanligaste typen av krigsfartyg och användes i olika former ända in på början av 1800-talet i krig, handel och sjöröveri. Galären har funnits i en mängd olika former, men kännetecknas av ett långsmalt, grundgående skrov och lågt fribord. Så gott som alla typer av galärer hade även segel som kunde användas när vindriktningen var fördelaktig, men den var främst beroende av muskelkraft för att färdas. Tack vare sina åror kunde galärer färdas oberoende av vind och strömmar och var mycket manövrerbara. (sv)
- Гале́ра (італ. galera) — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в Османській імперії у 15-18 ст., в Росії — з 17 до середини 19 ст.). Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. Запорожці на чайках успішно діяли проти османських галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких османи приковували до упорних брусків (по 4-5 осіб на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом каторги, каторжних робіт. (uk)
- 槳帆船，音譯賈列船(galley)，在西元前1000年後出現，以人力划船來作為主要動力的船種，能夠只用划槳來前進，通常也用桅杆和帆作為次要的動力。槳帆船通常使用在戰爭與貿易中。在早期的地中海海戰中有著重要的地位，古代的腓尼基、希臘、迦太基、羅馬的戰爭中也都有使用槳帆船。 (zh)
- 三列槳座戰船（希臘語：τριήρης），古代地中海文明，尤其是腓尼基人、古希臘人和羅馬人所用的戰船。戰船每邊有三排槳，一個人控制一枝槳。早期的三列槳座戰船源自：──一種古老的戰艦，每邊有一排槳，每排有25枝槳；和雙層槳座戰船──有二排槳的戰艦。在公元前七至四世紀，快速和敏捷的三列槳座戰船，佔地中海的軍艦的主導地位，直至被較龐大的和取代為止。在波斯戰爭中，三列槳座戰船發揮了至關重要的作用：建立了雅典的海上帝國；在伯羅奔尼撒戰爭，導致她的衰敗。之後羅馬共和國決定打造海軍也以這種船為主。 (zh)
- Трі́єра (дав.-гр. τριήρης) у Стародавній Греції, або три́рема (лат. trirēmis) у Стародавньому Римі — бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля (буквальний переклад грецької і латинської назв — «трирядник»). Це основний тип бойового корабля часів класичного періоду Давньої Греції. За Фукідідом, перша трієра була збудована близько 650 року до нашої ери. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ثلاثية المجاديف (باليونانية Τριήρης، باللاتينية: Trireme "تريس ريمي") هي سفن حربية مصنوعة من الخشب بطول 150 قدمًا، وعرض 150، ويحركها 170 مُجذفًا، والطاقم الكامل يصل إلى 200 رجل، كانت مزودة بمجاذيف في المقدمة. (ar)
- Galéra či galeje i galej je typ lodi – veslice s pomocným oplachtěním. Byla využívána pro obchodní i válečné účely. Brázdila Středozemní moře zhruba od 8. století př. n. l. Jejich ústup souvisí s nástupem efektivního dělostřelectva v 15. až 16. století, nahrazeny byly plachetnicemi s děly na boční straně (anglicky broadside) v 17. století a definitivně vytlačeny příchodem parního stroje. (cs)
- Triéra je typ řecké válečné lodi, který byl vyvinut na přelomu 4. a 5. století př. n. l. Lodi byly osazené jedním nebo dvěma stěžni s obdélníkovou plachtou a veslaři. (cs)
- Die Triere (altgriechisch τριήρης triḗrēs) oder Trireme (lateinisch trieris, triremis, beides deutsch Dreiruderer) war ein rudergetriebenes Kriegsschiff des Altertums mit drei gestaffelt angeordneten Reihen von Ruderern (remiges) mit je einem Riemen. Sie war vom 6. bis zum 3. Jahrhundert v. Chr. das wichtigste Kriegsschiff der Seemächte im Mittelmeer. (de)
- Galero estas klaso de ŝipoj, utiligataj ekde la 5-a jarcento a.K. ĝis la 17-a jarcento (kiam ĝi estis trudanstataŭata de la velŝipoj). Ĝi utiligis forton de remiloj kiel propulso (nur kelkfoje ĝi havis velojn). La remistoj en kelkaj landoj kaj epokoj estis malliberuloj, kiuj estis devigataj remi por elaĉeti sian punon. La galeroj en la 12-a jarcento prenis tiun nomon de la helena "γαλέoς" [galeos] (ŝarko), ĉar tiam ĝia formo maldikis, kiel korpo de tiu besto. (eo)
- Triremo (pragreke Τριήρης) estas greka militŝipo kun tri vicoj da remistaro. Ĝi estis kapabla je sendependaj agadoj, en pli granda konstruo, oni uzis ĝin ankaŭ por livero de la taĉmentoj. Ĝi evoluis rekte el la kvindek-remaj, du-ferdekaj ŝipoj (oni ne konas militŝipon inter tiuj grandoj). (eo)
- Trirremea (antzinako grezieraz, singularrez τριήρης, eta pluralez τριήρεις) K.a. VII. mende inguruan sortutako itsasontzi mota bat da. ontzia oinarritzat hartuz garatua izan zen, baina hura baino laburragoa zen. Albo bakoitzean hiru arraunlari lerro eta oihaldun masta bakarra zituen. Feniziarrek, greziarrek eta erromatarrek Mediterraneoan erabili zuten ontzia da. (eu)
- La galera (del griego medieval γαλέα [galéa]) fue un tipo de barco ampliamente usado por múltiples grupos humanos desde la antigüedad hasta el final de la edad de la vela. El origen del término es oscuro, tal vez relacionado con galeos, «galeus». Es un barco impulsado por la fuerza de los remos, y en ocasiones por el viento; por eso poseía una o más velas grandes. (es)
- Rámhlong chogaidh Mheánmhara de bhunús Gréagach, a mbíodh 3 shraith maidí rámha aici. Bhíodh sí in ann 9 muirmhíle a bhaint amach. Feistithe le seol cearnach le húsáid nuair a bheadh an ghaoth fabhrach, a tosach feistithe le starr fhada láidir faoi bharr na farraige chun longa eile a shá. (ga)
- La trireme (in greco antico: τριήρης, triérēs al singolare, τριήρεις al plurale) era un tipo di nave greca da guerra che utilizzava come propulsione, oltre alla vela, tre file di rematori (da cui deriva il nome greco) disposti su ciascuna delle due fiancate dello scafo. (it)
- 트리에레스(고대 그리스어: τριήρης)은 지중해의 에서 사용된 갤리 형태의 이다. 특히 페니키아와 고대 그리스, 고대 로마에서 주로 사용하였다. 고대 지중해의 갤리는 15쌍의 노가 달린 (그리스어: πεντηκόντορος)로 출발하여 노 젓는 자리를 2단으로 늘려 30쌍의 노를 단 (고대 그리스어: διήρης, 디에레스)으로 발전하였으며, 다시 한 단을 추가한 것이 삼단 노선이다. 이단노선은 페니키아가 먼저 제작하기 시작하였다. 고대 로마 시기에 이르면 이단노선은 더 이상 사용하지 않았다. 트리에레스은 빠르고 민첩한 배였기에 기원전 7세기에서 기원전 4세기에 걸쳐 지중해를 지배하는 전함으로 활약하였다. 트리에레스은 아테나이가 그리스-페르시아 전쟁 당시 살라미스 해전의 승리부터 펠로폰네소스 전쟁으로 몰락할 때까지 해양 제국으로 성장한 바탕이 되었다. 중세에서 근세 사이 지중해에서 사용된 3단의 노를 갖는 갤리도 트리에레스이라 불렸다. (ko)
- 범요선(帆橈船, 영어: galley 갤리[ˈɡæli ][*])은 돛을 단 노요선으로, 순풍을 탈 때는 돛을 보조 추진력으로 사용할 수 있다. 다만 어디까지나 주된 추진력은 노를 젓는 인력이기 때문에 풍향과 조류로부터 독립적으로 침로를 잡고 항해할 수 있다. 하지만 노와 노꾼을 수납할 공간을 확보하기 위해 흘수선이 낮아 악천후에 취약했기 때문에 원양항해에는 부적절했다. (ko)
- La galea o galera è un tipo di nave da guerra e da commercio spinto completamente dalla forza dei remi e talvolta dal vento, grazie anche alla presenza di alberi e vele. Usata nel Mar Mediterraneo per oltre tremila anni, il suo declino cominciò a partire dal XVII secolo, quando venne progressivamente soppiantata dai velieri, estinguendosi definitivamente alla fine del XVIII secolo. Benché a volte i rematori delle galee fossero dei criminali condannati al remo, la galea non va confusa con la nave prigione, nella quale gli internati non hanno alcun ruolo funzionale. (it)
- ガレー船（ガレーせん、英語: galley, ポルトガル語: galé）は、主として人力で櫂（かい、オール）を漕いで進む軍艦。古代に出現し、地形が複雑で風向きの安定しない地中海やバルト海では19世紀初頭まで使用された。正確にはガレーであり、この語だけで船であることも意味しているが、この語が一般的でない日本では「船」を付して呼ばれることが多い。 (ja)
- Em geral, galé ou galera - do grego (γαλέα) - podem designar qualquer tipo de navio movido a remos. Algumas variações possuem mastros e velas para auxiliar a propulsão; eram navios muito usados no Mediterrâneo. (pt)
- Galera – okręt o napędzie wiosłowym, często wspomaganym przez żagle. Używany był przede wszystkim na Morzu Śródziemnym od czasów starożytnych (Egipt, Fenicja, Grecja, Kartagina, Rzym, Bizancjum) aż do XIX wieku. Do wiosłowania często wykorzystywano niewolników, jeńców lub skazańców, zwanych galernikami. (pl)
- Trirem var ett fornromerskt krigsfartyg med tre rader av åror och roddare snett ovanför varandra på var sida och motsvarighet till grekernas trier. (sv)
- En galär eller ett galärfartyg var en typ av fartyg som främst drevs med hjälp av åror. Den utvecklades av sjöfarande civilisationer kring Medelhavet och är först belagd runt 700-talet f.Kr. Galären var under en lång tid den vanligaste typen av krigsfartyg och användes i olika former ända in på början av 1800-talet i krig, handel och sjöröveri. Galären har funnits i en mängd olika former, men kännetecknas av ett långsmalt, grundgående skrov och lågt fribord. Så gott som alla typer av galärer hade även segel som kunde användas när vindriktningen var fördelaktig, men den var främst beroende av muskelkraft för att färdas. Tack vare sina åror kunde galärer färdas oberoende av vind och strömmar och var mycket manövrerbara. (sv)
- Гале́ра (італ. galera) — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в Османській імперії у 15-18 ст., в Росії — з 17 до середини 19 ст.). Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. Запорожці на чайках успішно діяли проти османських галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких османи приковували до упорних брусків (по 4-5 осіб на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом каторги, каторжних робіт. (uk)
- 槳帆船，音譯賈列船(galley)，在西元前1000年後出現，以人力划船來作為主要動力的船種，能夠只用划槳來前進，通常也用桅杆和帆作為次要的動力。槳帆船通常使用在戰爭與貿易中。在早期的地中海海戰中有著重要的地位，古代的腓尼基、希臘、迦太基、羅馬的戰爭中也都有使用槳帆船。 (zh)
- 三列槳座戰船（希臘語：τριήρης），古代地中海文明，尤其是腓尼基人、古希臘人和羅馬人所用的戰船。戰船每邊有三排槳，一個人控制一枝槳。早期的三列槳座戰船源自：──一種古老的戰艦，每邊有一排槳，每排有25枝槳；和雙層槳座戰船──有二排槳的戰艦。在公元前七至四世紀，快速和敏捷的三列槳座戰船，佔地中海的軍艦的主導地位，直至被較龐大的和取代為止。在波斯戰爭中，三列槳座戰船發揮了至關重要的作用：建立了雅典的海上帝國；在伯羅奔尼撒戰爭，導致她的衰敗。之後羅馬共和國決定打造海軍也以這種船為主。 (zh)
- Трі́єра (дав.-гр. τριήρης) у Стародавній Греції, або три́рема (лат. trirēmis) у Стародавньому Римі — бойовий корабель античності, на якому веслярі розташовувалися в три яруси з обох бортів корабля (буквальний переклад грецької і латинської назв — «трирядник»). Це основний тип бойового корабля часів класичного періоду Давньої Греції. За Фукідідом, перша трієра була збудована близько 650 року до нашої ери. (uk)
- القـَادِس (بالإنجليزية: Galley)، هي نوع من السفن المزودة بمجاديف لدفعها حيث نشأت في إقليم البحر المتوسط واستُخدمت في الحرب، والتجارة والقرصنة منذ الألفية الأولي قبل الميلاد. هيمنت القوادس على الحرب البحرية في البحر الأبيض المتوسط منذ القرن الثامن قبل الميلاد وحتى تطوير السفن الحربية الشراعية المتقدمة في القرن السادس عشر. حاربت القوادس في حروب آشور، والفينيقيون القديمة، واليونان، وقرطاج وروما حتى القرن الرابع بعد الميلاد. بعد سقوط الإمبراطورية الرومانية الغربية، شكلت القوادس الدعامة الأساسية للقوات البحرية البيزنطية والقوات البحرية الأخرى لخلفاء الإمبراطورية الرومانية وكذلك لقوات المسلمين البحرية الجديدة. استخدمت دول البحر الأبيض المتوسط في العصور الوسطى، وخاصةً الجمهوريات البحرية الإيطالية، متضمنةً البندقية، وبيزا، وجنوة، القوادس حتى ظهور السفينة البحرية المُستخدمة للمحيطات والتي جعلت ال (ar)
- La trirrem (en grec τριήρης, plural τριήρεις) era una nau de guerra inventada probablement al segle VII aC. El seu nom deriva de les tres fileres de remers que hi havia a cada costat del vaixell. En el desenvolupament de l'art naval a l'edat antiga, la invenció de la trirrem, atribuïda tradicionalment als corintis, té una importància equivalent a la que, a principis del segle xx, es va operar amb la creació de l'anomenat «vaixell monocalibre» o «cuirassat». No és que s'apliqués a la tècnica de construcció naval un invent revolucionari, ni que tinguessin lloc canvis significatius en la manera de combatre de les flotes en el Mediterrani, sinó que es pot dir que amb la trirrem la tècnica naval va assolir un dels seus moments culminants. La construcció i el manteniment de les forces navals a l (ca)
- Una galera és qualsevol tipus de vaixell impulsat principalment mitjançant rems, tot i que moltes galeres també tenien veles per aprofitar el vent. Les galeres eren molt maniobrables i especialment aptes per a operacions amfíbies al Mediterrani, car el seu baix calat les feia fàcil aproximar-se a les platges i desembarcar tropa i càrrega. Les galeres foren el principal tipus de vaixell de guerra en el Mediterrani des de l'època clàssica fins al desenvolupament de vaixells amb armes de foc, en els segles xv i xvi. Les galeres foren utilitzades en les batalles de l'antiga Grècia i dels imperis Persa i Romà (on una condemna era precisament servir a galeres durant un període). Després de la caiguda de l'Imperi Romà, l'ús de les galeres va anar de baixa, però l'Imperi Romà d'Orient i d'altres p (ca)
- Eine Galeere ist ein mediterranes gerudertes Kriegsschiff des Mittelalters und der frühen Neuzeit. Typische Kennzeichen sind ein schlanker und flacher Rumpf, eine Reihe Riemen an den Seiten, eine Hilfsbesegelung und ein Überwasserrammsporn am Bug. Die antike Galeere wird als Vorläufer aller Kriegsschiffe angesehen und sollte mehr als 2000 Jahre lang das Mittelmeer beherrschen, bis sie mit dem Aufkommen der Feuerwaffen wieder verschwand. (de)
- Η τριήρης ήταν αρχαίο κωπήλατο πολεμικό πλοίο με τρεις (3) σειρές κωπηλατών, το οποίο, πλήρως επανδρωμένο, μπορούσε να πλεύσει σε πρωτοφανή, για τα δεδομένα της εποχής ταχύτητα και έλκει την προέλευσή του από την Κόρινθο. Πρόκειται για εξέλιξη της διήρους, η οποία κυριαρχούσε, ήδη, στη Μεσόγειο Θάλασσα, με ιδιαίτερη χρήση από τους αρχαίους Έλληνες, τους Φοίνικες και, αργότερα, τους Ρωμαίους και προέλευση, πιθανώς, φοινικική. Ο όρος «διήρης» έπαψε να χρησιμοποιείται από τη Ρωμαϊκή περίοδο και μετά, έχοντας, πλέον, αντικατασταθεί από τον όρο «πεντηκόντορος». (el)
- Η γαλέρα είναι είδος πλοίου που προωθείται κυρίως με κουπιά. Η γαλέρα χαρακτηρίζονταν από το μακρόστενο σκαρί της, το μικρό βύθισμά της, και το χαμηλό ύψος εξάλων της, δηλαδή του χώρου ανάμεσα στη θάλασσα και τα κάγκελα του πλοίου. Σχεδόν όλα τα είδη της γαλέρας είχαν και πανιά, που χρησιμοποιούνταν σε περίπτωση ευνοϊκού ανέμου, αλλά η ανθρώπινη δύναμη ήταν πάντα η κύρια μέθοδος προώθησής τους. Αυτό επέτρεπε στις γαλέρες να πλέουν ανεξάρτητα από την πορεία των ανέμων και των ρευμάτων. Η γαλέρα προήλθε από τους ναυτικούς πολιτισμούς που κατοικούσαν γύρω από τη Μεσόγειο Θάλασσα, στις αρχές της 1ης χιλιετίας π.Χ., αν και κάποιοι πρώιμοι τύποι εμφανίστηκαν νωρίτερα. Παρέμεινε σε χρήση, σε διάφορες μορφές, μέχρι και τις αρχές του 19ου αιώνα, με εφαρμογές στον πόλεμο, στο εμπόριο και στην πειρατ (el)
- A galley is a type of ship that is propelled mainly by oars. The galley is characterized by its long, slender hull, shallow draft, and low freeboard (clearance between sea and gunwale). Virtually all types of galleys had sails that could be used in favorable winds, but human effort was always the primary method of propulsion. This allowed galleys to navigate independently of winds and currents. The galley originated among the seafaring civilizations around the Mediterranean Sea in the late second millennium BC and remained in use in various forms until the early 19th century in warfare, trade, and piracy. (en)
- El trirreme (en griego τριήρης/triếrês en singular, τριήρεις/triếrêis en plural) era una nave de guerra inventada hacia el siglo VII a. C. Desarrollado a partir del pentecóntero, era más corto que su predecesor, un barco con una vela, que contaba con tres bancos de remeros superpuestos a distinto nivel en cada flanco, de ahí su nombre. La primera y más famosa batalla naval de la Antigüedad en que los trirremes se utilizaron fue la de Salamina, en el 480 a. C., que enfrentó a la flota griega, principalmente la de Atenas, a la armada persa, numéricamente muy superior. (es)
- Galera arraunen indarrarekin bultzatutako itsasontzi bat da, eta, batzuetan, baita haizeak ere, horregatik izaten zituen haize-oihal handiak. Galera, Antzinatetik existitzen da. Jatorrian, arraunlari ilara bat erabiltzen zuen itsasontziaren alde bakoitzean. Beranduago, feniziarrek bi ordenatan zeuden bi arraunlari ilarako galera asmatu zuten. Ilara bat goian eta beste bat beherago zuen. Azkarragoa zen baina mugikortasuna galdu gabe, galeraren eboluzio honi zeritzon. Antzinako Grezian asmatu eta erabili zuten, hiru arraunlari ilarako galera. Antzinako erromatarrek, eta beraien aurretik kartagoarrek erabili zuten, hiru ordenatan banatutako bost arraunlariz osatuta zegoena, bi goian, bi erdian eta beste bat behean. Ohikoena, biarraunekoak erabiltzea zen. (eu)
- Une galère (du grec médiéval γαλέα / galéa) est un type de navire à rames et voiles latines sur un, deux ou trois mâts à antennes, d'abord à usage commercial puis à fonction essentiellement militaire. Elle est mue par des galériens qui constituent la chiourme. Ce sont des rameurs volontaires, des esclaves, des repris de justice, ou des protestants incorporés pour "faits de religion" sous Louis XIV. Leur force musculaire est employée à actionner les rames, lorsque le vent ne souffle pas dans la bonne direction et lors de manœuvres d'attaques ou de parades. (fr)
- Une trière (du grec ancien τριήρης / triếrês), ou trirème, ce dernier terme étant l'appellation latine, est une galère de combat antique, développée à partir du pentécontère. Navire plus court que son prédécesseur, il reçoit 170 rameurs étagés sur trois rangs, d'où son nom. Léger et agile, il permet le développement de la manœuvre d'éperonnage grâce au rostre de bronze monté sur sa proue, technique qui donne lieu aux premières batailles à caractère réellement naval. (fr)
- Galai atau Gali (dari bahasa Portugis: Galé) adalah sejenis kapal yang menggunakan dayung sebagai alat penggerak utama. Ciri-ciri yang membedakan galai dari kapal-kapal lain adalah lambungnya yang panjang dan ramping, saratnya yang rendah, serta lambung timbulnya yang pendek. Hampir semua jenis galai dilengkapi layar yang dapat digunakan bilamana angin mendukung, tetapi tenaga manusia tetap menjadi daya penggerak utama. Penggunaan tenaga manusia ini memungkinkan galai berlayar menentang arah angin maupun arus laut. Galai adalah hasil reka cipta peradaban-peradaban bahari di kawasan sekitar Laut Tengah pada permulaan milenium pertama Pra-Masehi. Berbagai jenis galai masih dimanfaatkan sampai permulaan abad ke-19, baik untuk berperang, berniaga, maupun merompak. (in)
- Trireme (dari bahasa Latin: "tres remi:" "tiga dayung;" bahasa Yunani: Τριήρης, secara harfiah bermakna "tiga pendayung") adalah dan sejenis galai, semacam kapal perang era Helenistik yang digunakan oleh beberapa peradaban bahari kuno di Laut Tengah, khususnya bangsa Fenisia, Yunani kuno, dan Romawi. (in)
- 三段櫂船（さんだんかいせん、古代ギリシア語: τριήρης）は、紀元前5世紀頃から地中海で使用された軍船（ガレー船）である。三段橈船（さんだんとうせん）、三橈漕船（さんどうそうせん）、トライリームともいう。フェニキア人の国家や古代ギリシアで用いられた。三段櫂船に限らずこの種の軍船は外洋の航行には適さず乗員の寝場所もないため、一般に沿岸を航行し、夜間は海浜に引き揚げて乗員は陸上で炊事をし休息した。 その名称の通り、櫂の漕ぎ手60名 - 170名を上下3段に配置して高い速力を得た（アテナイのそれの船員は漕手170人、補欠漕手・水夫・戦闘員30人の200人、攻撃時の最高速力およそ10ノット）。帆を備え、風力でも移動できるが地中海では風はあてに出来なかった。この種の軍船は船底最前部に青銅で補強した衝角 (ram) という突起物を備え、敵船に衝突して船腹に穴を穿って浸水させ、行動不能とすることを目的とした。 アテナイでは漕手は自ら武具を調達できない（無産階級の市民）で構成されていたが、その数は2万程度だったので、のちにはテテスだけでは足りずメトイコイ（在留外国人）が大半を占めるようになった。トゥキディデスの『戦史』によると、ペロポネソス戦争中にスパルタ側についたケルキューラ（現在のコルフ）は貿易によって富裕を誇っており、軍船の漕手はほとんど奴隷でまかなっていたとされる。 (ja)
- Een galei was een mede door roeiers aangedreven schip uit de klassieke oudheid en de middeleeuwen. Het had ook driehoekzeilen of het Latijnse zeil als hulpmiddel om te varen. Galeien werden hoofdzakelijk op en rond de Middellandse Zee gebruikt. Het model is door de eeuwen heen veel veranderd. Galeien hebben dan ook geen algemene kenmerken in rompvorm en afmetingen. De fust is een klein vaartuig dat op de galei lijkt. (nl)
- Triera (gr. Τριήρεις triēreis) – trójrzędowiec, starogrecka galera z trzema rzędami wioseł, początkowo wiosłowa, a następnie żaglowo-wiosłowa, zwana triremą (łac. trireme) przez Rzymian, także przez część historyków współczesnych. Przyjmuje się, że triery zaczęły powstawać w połowie VII wieku p.n.e. Można wskazać chronologicznie i konstrukcyjnie, że grecka triera była poprzedniczką okrętów rzymskich. Była bardzo zwrotna. Triery mogły mieć 38–41 m długości i 3–5 m szerokości, zanurzenie do 1,9 m, wyporność 70-90 ton, prędkość: do 9 węzłów przy pomocy wioseł; 12 węzłów z pomocą żagli; 6 węzłów – prędkość podróżna, z podziałem załogi na dwie wachty. Dziób chroniony był przez ciężki, zazwyczaj okuty brązem taran, stanowiący główną broń triery. (pl)
- Een trireem, bireem of triëre (Grieks: τριήρης (trièrès), Latijn: triremis; "drieriemer") is een met roeiriemen door roeiers voortbewogen oorlogsschip uit de Oudheid. De namen bireem en trireem slaan op het aantal doften waarop de roeiers zaten, dus het aantal rijen roeiriemen: twee respectievelijk drie. De boot werd veel gebruikt door de Feniciërs en de Romeinen. Maar zijn strategische betekenis werd vooral bekend vanwege de Slag bij Salamis waarbij een vloot Griekse triremen een machtigere Perzische vloot oorlogsschepen vernietigend versloeg. (nl)
- A trirreme (trieres, em grego, trireme em latim) era uma antiga embarcação grega da Antiguidade impelida por remos. A origem desse navio de guerra é incerta, a despeito de autores como Tucídides apontarem seu uso desde o século VIII a.C. Contudo em grego existe outra forma de referir às Trirremes, atraves do termo "Kontoros", precedido pelo número de remadores; assim as Trirremes são "Triakontoros" (30 remos). A mesma lógica se aplica a outra galeras: "Pentekontoros"(50 remos) ou a ""Eikosoros"" (20 remos). (pt)
- Гале́ра (итал. galera) — деревянный военный корабль, использующий для передвижения преимущественно вёсла. В узком смысле слова галерами назывались известные начиная со средневековья характерные парусно-гребные корабли Средиземноморского бассейна с одним рядом вёсел и одной — двумя мачтами, несущими латинское парусное вооружение, которые впоследствии получили распространение по всей Европе. Между тем, сегодня по аналогии с ними галерами в широком смысле принято называть все подобные гребные и парусно-гребные боевые корабли этого региона, известные в нём с древнейших времён и имеющие несомненную связь с происходящими от них галерами более позднего времени. Термин «галера» происходит в Италии XII века от среднегреческого названия одного из типов корабля византийского военного флота — галеи. П (ru)
- Трире́ма (лат. triremis, от tres, tria — «три» + remus — «весло»), трие́ра (др.-греч. τρι-ήρης, от τρεῖς, τρία — «три» + ἐρέσσω — «грести») — класс боевых кораблей, которые использовались античными цивилизациями Средиземноморья, в особенности финикийцами, античными греками и древними римлянами. (ru)
|
-rambade.jpg){kind=link}
_by_Aert_Anthoniszoon.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
