| dbo:abstract
|
- التناقض في علم المنطق الصوري هو اختلاف القضيتين بالإيجاب والسلب، بحيث يقتضي لذاته صدق إحداهما وكذب الأخرى، كقولنا: زيد إنسان، زيد ليس بإنسان. (ar)
- Kontradikce (z lat. contra-dicere, protiřečit) znamená spor nebo protimluv. (cs)
- Eine Kontradiktion (aus lateinisch contra, „gegen“ und lateinisch dictio, „das Sagen, Reden“; „Gegenrede, Widerspruch“) liegt in der Logik vor, wenn zwei Begriffe, Urteile oder Aussagen im Widerspruch zueinander stehen und eine gegenseitige Negation darstellen. Gegenteil – und zwar kontradiktorisches – ist der konträre Gegensatz. (de)
- Logika kontraŭdiro estas vorto kaj koncepto implicantaj samtempan validecon de kaj de ĝia kontraŭo. Ĝi realiĝas, kiam aserto estas samtempe taksata kaj vera, kaj malvera. Eblas konvencie priskribi la simplan kontraŭdiron per P & ¬P, kie P estas ia propozicio. (eo)
- In traditional logic, a contradiction occurs when a proposition conflicts either with itself or established fact. It is often used as a tool to detect disingenuous beliefs and bias. Illustrating a general tendency in applied logic, Aristotle's law of noncontradiction states that "It is impossible that the same thing can at the same time both belong and not belong to the same object and in the same respect." In modern formal logic and type theory, the term is mainly used instead for a single proposition, often denoted by the falsum symbol ; a proposition is a contradiction if false can be derived from it, using the rules of the logic. It is a proposition that is unconditionally false (i.e., a self-contradictory proposition). This can be generalized to a collection of propositions, which is then said to "contain" a contradiction. (en)
- En lógica, una contradicción es una incompatibilidad entre dos o más proposiciones. Por ejemplo, las oraciones «llueve y no llueve» y «ni llueve ni truena, pero llueve y truena» expresan contradicciones lógicas. (es)
- En logique des propositions, une contradiction ou antilogie est une formule qui est toujours fausse, quelle que soit la valeur des variables propositionnelles. On dit aussi que la formule est insatisfaisable, antilogique ou encore contradictoire. L’antilogie, de symbole , s’oppose à la tautologie qui est toujours vraie. (fr)
- Dalam logika matematika, kontradiksi adalah suatu pernyataan majemuk yang bernilai salah untuk semua kemungkinan dari premis-premisnya. Jadi, kontradiksi berlawanan dengan tautologi. Hal ini dapat dibuktikan menggunakan tabel kebenaran ataupun . Contohnya adalah: (in)
- ( 중국 소설가 ‘모순(茅盾)’에 대해서는 마오둔 문서를 참고하십시오.) 모순(矛盾)은 명제끼리 서로 맞지 않아 논리적인 이치에 어긋남을 의미하는 말이다. 고전 논리에서는, 어느 한쪽은 참을 결론으로 내어놓고 다른 쪽은 거짓을 결론으로 내어놓는 식으로 진리값이 맞지 않는 경우, 곧 동시에 성립할 수 없는 여러 명제가 동시에 제시된 경우를 가리킨다. (ko)
- 矛盾（むじゅん、英: contradiction）とは、あることに関して2つのことが同時に成り立たないで対立している状態を意味し、古代中国の韓非子による「矛と盾」の故事によってできた言葉。そこから近代になって西洋の論理学用語の訳語として使用されるようになり、
* 伝統的論理学で、二つの概念または命題が一定の事象を同一の観点から同時に、一方が肯定し他方が否定する場合の両者の関係。
* 命題論理学で、複合命題からなる論理式の各要素命題にいかなる真理値を与えても必ず偽となる式。 として使われた。ドイツの哲学者ヘーゲルは自身の「弁証法」理論で、物事が発展する原動力として矛盾を重視した。 (ja)
- In logica si parla di contraddizione quando si identifica una proposizione con il suo contrario, ovvero se si considera una proposizione logica attualmente identica al proprio opposto. Possiamo descrivere una semplice contraddizione con l'identità P = ¬P. Ad esempio: "il bianco è identico al non-bianco". (it)
- Een contradictie of tegenspraak is een situatie waarbij twee beweringen of waarnemingen die elkaar uitsluiten tegelijkertijd waar moeten zijn. Een voorbeeld van een contradictie in de logica is (lees: en niet ). In de klassieke en de intuitionistische logica geldt de regel ex falso sequitur quod libet, oftewel uit het ongerijmde of een tegenspraak kan elke gewenste uitspraak worden afgeleid. Een contradictie is een onvervulbare propositie (= bewering of stelling), want het is niet mogelijk deze waar te laten zijn. (nl)
- Na lógica clássica, uma contradição consiste numa incompatibilidade lógica entre duas ou mais proposições. Isso ocorre quando as proposições, tomadas em conjunto, geram conclusões que formam inversões lógicas, geralmente opostas uma da outra. Ilustrando uma tendência geral na lógica aplicada, a lei de Aristóteles da não-contradição afirma que "Não se pode dizer de algo que é e que não é no mesmo sentido e, ao mesmo tempo." Por extensão, fora da lógica clássica, pode-se falar de contradições entre as ações quando se presume que seus motivos (pt)
- Sprzeczność – jedna z relacji logicznych kwadratu logicznego, jakie zachodzą między zdaniami. Zdania są sprzeczne, jeśli jedno jest bezpośrednią negacją drugiego. Z dwóch zdań sprzecznych jedno musi być prawdziwe, a drugie fałszywe. Odróżnia to sprzeczność od innej wartości logicznej - . Np.: Dzisiaj jest 12 listopada i Dzisiaj nie jest 12 listopada. Tymczasem zdania przeciwstawne nie są swoją prostą negacją, choć czasami pozornie na taką wyglądają i dlatego mogą być oba jednocześnie fałszywe, ale nie mogą być jednocześnie prawdziwe. Np.: Każdy człowiek jest mężczyzną i Żaden człowiek nie jest mężczyzną. Oba te zdania są fałszywe. (pl)
- En motsägelse är ett yttrande, som antingen är kontradiktoriskt eller konträrt. Två påståenden sägs vara kontradiktoriska, om de av logiska grunder inte båda kan vara sanna och ej heller båda vara falska, som exempelvis påståendena: Några svanar är vackra och Ingen svan är vacker. Två påståenden sägs vara konträra, om de av logiska grunder inte båda kan vara sanna, men båda vara falska, som exempelvis påståendena: Alla svanar är vackra och Ingen svan är vacker. Falska kan båda vara om det är så, att endast några svanar är vackra. Inom satslogiken är en motsägelse definierad som konjunktionen av ett påstående och dess negation, uttryckt med symboler, P P, det vill säga en kontradiktion. Inom första ordningenspredikatlogik finns även motsägelser, som är konträra. Motsägelselagen eller kontradiktionsprincipen är en logisk princip, som säger att man inte både kan bekräfta och förneka något visst om en och samma sak. (sv)
- Противоре́чие (также контрадикторность) — двух понятий и суждений, каждое из которых является отрицанием другого. В формальной логике противоречие считается недопустимым согласно закону противоречия. Однако, как показали Кант (антиномии) и Гегель, противоречие есть необходимый этап и результат всякого реального мышления — познания. Если у Канта, и в метафизике вообще, логическое противоречие трактуется как феномен, появляющийся в мышлении в силу его несовершенства или его неправомерного использования (границы применимости), то у Гегеля, Маркса, в диалектике противоречие рассматривается как необходимая , в которой осуществляется развитие мышления, познания вообще (см. диалектическое противоречие). Следует отличать:
* отношение противоречия (контрадикторности) — это есть установление взаимоисключающего отношения. Например, как отношение «белое» и «не-белое». "Противоречащей противоположность будет: а) в случае, если одно из противоположных высказываний общее, а другое – частное, и б) в случае, когда оба противоположных высказывания единичные. Например, высказывания «все планеты имеют атмосферу» и «некоторые планеты не имеют атмосферы» находятся между собой в отношений противоречащей противоположности: они друг другу противоположны, т.е. одно из них утверждает об одном классе предметов то, что об этом же классе предметов в то же самое время отрицает другое, но при этом одно из них – общее («все планеты имеют атмосферу»), другое же – частное «некоторые планеты не имеют атмосферы»). Другой пример противоречащей противоположности: «эта звезда – Сириус» и «эта звезда – не Сириус». Здесь оба противоположных высказывания – единичные, т. е. относятся к одному единственному предмету."
* отношение противоположности (контрарности) — это есть не взаимоисключающее отношение. Например, как отношение «белое» и «черное». "Контрарной противоположность будет в том случае, если противоположные высказывания оба общие. Например, высказывания «все пауки – насекомые» и «ни один паук не есть насекомое» находятся между собой в отношении контрарной противоположности: и утверждение и отрицание являются здесь высказываниями общими." (ru)
- 矛盾（英語：Contradiction）是在两个或更多陈述、想法或行动之间的不一致，存在差别。在口語和辯證法中，矛盾有著同形式邏輯中完全不同的意義，口語中的矛盾強調兩事衝突。 (zh)
- Суперечність, рідше протиріччя (від рос. противоречие) — відношення двох суджень, кожне з яких є запереченням іншого. У логіці — це хиба, пов'язана з порушенням закону суперечності, й означає, що в деякому судженні припускається два взаємно протилежних та несумісних твердження про один предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні. Логічне протиріччя слід не плутати з протилежністю в діалектиці. Суперечність діалектична — взаємодія протилежних, взаємовиключних сторін і тенденцій предметів і явищ, які в той же час перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморуху і розвитку об'єктивного світу і пізнання. Множиною істинності суперечності є порожня множина. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- التناقض في علم المنطق الصوري هو اختلاف القضيتين بالإيجاب والسلب، بحيث يقتضي لذاته صدق إحداهما وكذب الأخرى، كقولنا: زيد إنسان، زيد ليس بإنسان. (ar)
- Kontradikce (z lat. contra-dicere, protiřečit) znamená spor nebo protimluv. (cs)
- Eine Kontradiktion (aus lateinisch contra, „gegen“ und lateinisch dictio, „das Sagen, Reden“; „Gegenrede, Widerspruch“) liegt in der Logik vor, wenn zwei Begriffe, Urteile oder Aussagen im Widerspruch zueinander stehen und eine gegenseitige Negation darstellen. Gegenteil – und zwar kontradiktorisches – ist der konträre Gegensatz. (de)
- Logika kontraŭdiro estas vorto kaj koncepto implicantaj samtempan validecon de kaj de ĝia kontraŭo. Ĝi realiĝas, kiam aserto estas samtempe taksata kaj vera, kaj malvera. Eblas konvencie priskribi la simplan kontraŭdiron per P & ¬P, kie P estas ia propozicio. (eo)
- En lógica, una contradicción es una incompatibilidad entre dos o más proposiciones. Por ejemplo, las oraciones «llueve y no llueve» y «ni llueve ni truena, pero llueve y truena» expresan contradicciones lógicas. (es)
- En logique des propositions, une contradiction ou antilogie est une formule qui est toujours fausse, quelle que soit la valeur des variables propositionnelles. On dit aussi que la formule est insatisfaisable, antilogique ou encore contradictoire. L’antilogie, de symbole , s’oppose à la tautologie qui est toujours vraie. (fr)
- Dalam logika matematika, kontradiksi adalah suatu pernyataan majemuk yang bernilai salah untuk semua kemungkinan dari premis-premisnya. Jadi, kontradiksi berlawanan dengan tautologi. Hal ini dapat dibuktikan menggunakan tabel kebenaran ataupun . Contohnya adalah: (in)
- ( 중국 소설가 ‘모순(茅盾)’에 대해서는 마오둔 문서를 참고하십시오.) 모순(矛盾)은 명제끼리 서로 맞지 않아 논리적인 이치에 어긋남을 의미하는 말이다. 고전 논리에서는, 어느 한쪽은 참을 결론으로 내어놓고 다른 쪽은 거짓을 결론으로 내어놓는 식으로 진리값이 맞지 않는 경우, 곧 동시에 성립할 수 없는 여러 명제가 동시에 제시된 경우를 가리킨다. (ko)
- 矛盾（むじゅん、英: contradiction）とは、あることに関して2つのことが同時に成り立たないで対立している状態を意味し、古代中国の韓非子による「矛と盾」の故事によってできた言葉。そこから近代になって西洋の論理学用語の訳語として使用されるようになり、
* 伝統的論理学で、二つの概念または命題が一定の事象を同一の観点から同時に、一方が肯定し他方が否定する場合の両者の関係。
* 命題論理学で、複合命題からなる論理式の各要素命題にいかなる真理値を与えても必ず偽となる式。 として使われた。ドイツの哲学者ヘーゲルは自身の「弁証法」理論で、物事が発展する原動力として矛盾を重視した。 (ja)
- In logica si parla di contraddizione quando si identifica una proposizione con il suo contrario, ovvero se si considera una proposizione logica attualmente identica al proprio opposto. Possiamo descrivere una semplice contraddizione con l'identità P = ¬P. Ad esempio: "il bianco è identico al non-bianco". (it)
- Een contradictie of tegenspraak is een situatie waarbij twee beweringen of waarnemingen die elkaar uitsluiten tegelijkertijd waar moeten zijn. Een voorbeeld van een contradictie in de logica is (lees: en niet ). In de klassieke en de intuitionistische logica geldt de regel ex falso sequitur quod libet, oftewel uit het ongerijmde of een tegenspraak kan elke gewenste uitspraak worden afgeleid. Een contradictie is een onvervulbare propositie (= bewering of stelling), want het is niet mogelijk deze waar te laten zijn. (nl)
- Na lógica clássica, uma contradição consiste numa incompatibilidade lógica entre duas ou mais proposições. Isso ocorre quando as proposições, tomadas em conjunto, geram conclusões que formam inversões lógicas, geralmente opostas uma da outra. Ilustrando uma tendência geral na lógica aplicada, a lei de Aristóteles da não-contradição afirma que "Não se pode dizer de algo que é e que não é no mesmo sentido e, ao mesmo tempo." Por extensão, fora da lógica clássica, pode-se falar de contradições entre as ações quando se presume que seus motivos (pt)
- 矛盾（英語：Contradiction）是在两个或更多陈述、想法或行动之间的不一致，存在差别。在口語和辯證法中，矛盾有著同形式邏輯中完全不同的意義，口語中的矛盾強調兩事衝突。 (zh)
- In traditional logic, a contradiction occurs when a proposition conflicts either with itself or established fact. It is often used as a tool to detect disingenuous beliefs and bias. Illustrating a general tendency in applied logic, Aristotle's law of noncontradiction states that "It is impossible that the same thing can at the same time both belong and not belong to the same object and in the same respect." (en)
- Sprzeczność – jedna z relacji logicznych kwadratu logicznego, jakie zachodzą między zdaniami. Zdania są sprzeczne, jeśli jedno jest bezpośrednią negacją drugiego. Z dwóch zdań sprzecznych jedno musi być prawdziwe, a drugie fałszywe. Odróżnia to sprzeczność od innej wartości logicznej - . Np.: Dzisiaj jest 12 listopada i Dzisiaj nie jest 12 listopada. Tymczasem zdania przeciwstawne nie są swoją prostą negacją, choć czasami pozornie na taką wyglądają i dlatego mogą być oba jednocześnie fałszywe, ale nie mogą być jednocześnie prawdziwe. (pl)
- Противоре́чие (также контрадикторность) — двух понятий и суждений, каждое из которых является отрицанием другого. В формальной логике противоречие считается недопустимым согласно закону противоречия. Однако, как показали Кант (антиномии) и Гегель, противоречие есть необходимый этап и результат всякого реального мышления — познания. Если у Канта, и в метафизике вообще, логическое противоречие трактуется как феномен, появляющийся в мышлении в силу его несовершенства или его неправомерного использования (границы применимости), то у Гегеля, Маркса, в диалектике противоречие рассматривается как необходимая , в которой осуществляется развитие мышления, познания вообще (см. диалектическое противоречие). (ru)
- En motsägelse är ett yttrande, som antingen är kontradiktoriskt eller konträrt. Två påståenden sägs vara kontradiktoriska, om de av logiska grunder inte båda kan vara sanna och ej heller båda vara falska, som exempelvis påståendena: Några svanar är vackra och Ingen svan är vacker. Två påståenden sägs vara konträra, om de av logiska grunder inte båda kan vara sanna, men båda vara falska, som exempelvis påståendena: Alla svanar är vackra och Ingen svan är vacker. Falska kan båda vara om det är så, att endast några svanar är vackra. (sv)
- Суперечність, рідше протиріччя (від рос. противоречие) — відношення двох суджень, кожне з яких є запереченням іншого. У логіці — це хиба, пов'язана з порушенням закону суперечності, й означає, що в деякому судженні припускається два взаємно протилежних та несумісних твердження про один предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні. Логічне протиріччя слід не плутати з протилежністю в діалектиці. Множиною істинності суперечності є порожня множина. (uk)
|
