| dbo:abstract
|
- Una veritat lògica és una fórmula ben formada d'un llenguatge formal que és veritable sota totes les interpretacions dels components (diferents de les constants lògiques ) d'aquest llenguatge. En alguns contexts, les veritats lògiques es coneixen com a fórmules lògicament vàlides (que tenen validesa lògica ). Hi ha dues característiques generalment acceptades de les veritats lògiques: que són formals i que són necessàries. Que siguin formals implica que qualsevol instanciació d'una veritat lògica és també una veritat lògica. Que siguin necessàries significa que és impossible que siguin falses, és a dir que en totes les situacions contrafàctiques, les veritats lògiques segueixen sent veritats lògiques. De vegades es confon a les veritats lògiques amb les tautologies. Les tautologies són les veritats lògiques de la lògica proposicional. Si bé tota tautologia és una veritat lògica, no tota veritat lògica és una tautologia. Alguns exemples coneguts de veritats lògiques en la lògica proposicional són:
*
*
* I en la lògica de primer ordre:
*
*
* I en la lògica de segon ordre:
*
* (ca)
- الحقيقة المنطقية هي واحدة من أهم المفاهيم في المنطق. (ar)
- Una verdad lógica o verdad matemática es una fórmula bien formada de un lenguaje formal que es verdadera bajo todas las interpretaciones de los componentes (distintos de las constantes lógicas) de ese lenguaje. En algunos textos y contextos (v.g. cálculo lógico y lógica matemática), las verdades lógicas se conocen como fórmulas lógicamente válidas (que tienen validez lógica). Dos características generalmente aceptadas de las verdades lógicas son que son formales y necesarias. Que sean formales implica que cualquier instanciación de una verdad lógica es también una verdad lógica. Que sean necesarias significa que es imposible que sean falsas, es decir que en todas las situaciones contrafácticas, las verdades lógicas siguen siendo verdades lógicas. A veces se confunde a las verdades lógicas con las tautologías. Las tautologías son las verdades lógicas de la lógica proposicional. Si bien toda tautología es una verdad lógica, no toda verdad lógica es una tautología. Algunos ejemplos conocidos de verdades lógicas en la lógica proposicional son:
*
*
* Y en la lógica de primer orden:
*
*
* Y en la lógica de segundo orden:
*
* En ciencias experimentales se diferencia a la «verdad material»la cual además de ser lógicamente válida, es comprobable o refutable mediante la experimentación, dando paso así a la teoría científica la cual es la mayor aproximación a dicha verdad; la que mejor explica el hecho estudiado. En los sistemas en los que vale el teorema de la deducción, todos los argumentos válidos se pueden transformar en verdades lógicas de la forma , donde las P son las premisas del argumento y C su conclusión. En los sistemas donde vale el converso del teorema, todas las verdades lógicas con la forma se pueden transformar en argumentos válidos con las P como premisas y C como conclusión. Esto muestra que existe una estrecha relación entre la validez y la verdad lógica. (es)
- Logical truth is one of the most fundamental concepts in logic. Broadly speaking, a logical truth is a statement which is true regardless of the truth or falsity of its constituent propositions. In other words, a logical truth is a statement which is not only true, but one which is true under all interpretations of its logical components (other than its logical constants). Thus, logical truths such as "if p, then p" can be considered tautologies. Logical truths are thought to be the simplest case of statements which are analytically true (or in other words, true by definition). All of philosophical logic can be thought of as providing accounts of the nature of logical truth, as well as logical consequence. Logical truths are generally considered to be necessarily true. This is to say that they are such that no situation could arise in which they could fail to be true. The view that logical statements are necessarily true is sometimes treated as equivalent to saying that logical truths are true in all possible worlds. However, the question of whether any statements are necessarily true remains the subject of continued debate. Treating logical truths, analytic truths, and necessary truths as equivalent, logical truths can be contrasted with facts (which can also be called contingent claims or synthetic claims). Contingent truths are true in this world, but could have turned out otherwise (in other words, they are false in at least one possible world). Logically true propositions such as "If p and q, then p" and "All married people are married" are logical truths because they are true due to their internal structure and not because of any facts of the world (whereas "All married people are happy", even if it were true, could not be true solely in virtue of its logical structure). Rationalist philosophers have suggested that the existence of logical truths cannot be explained by empiricism, because they hold that it is impossible to account for our knowledge of logical truths on empiricist grounds. Empiricists commonly respond to this objection by arguing that logical truths (which they usually deem to be mere tautologies), are analytic and thus do not purport to describe the world. The latter view was notably defended by the logical positivists in the early 20th century. (en)
- La vérité logique est l'un des concepts les plus fondamentaux de la logique. D'une manière générale, une vérité logique est une proposition qui est vraie indépendamment de la vérité ou la fausseté de ses propositions constitutives. En d'autres termes, une vérité logique est une affirmation qui n'est pas seulement vraie, mais qui est vraie sous toutes les interprétations de ses composants logiques (autres que ses constantes logiques). Ainsi, des vérités logiques telles que "si p, alors p" peuvent être considérées comme des tautologies. On pense que les vérités logiques sont le cas le plus simple d'énoncés qui sont analytiquement vrais (ou en d'autres termes, vrais par définition). Toute la logique philosophique peut être considérée comme fournissant des comptes rendus de la nature de la vérité logique, ainsi que des conséquences logiques. Les vérités logiques sont généralement considérées comme nécessairement vraies. C'est dire qu'elles sont telles qu'aucune situation ne les rendent vraies. Leur vérité est non contingente. L'opinion selon laquelle les déclarations logiques sont nécessairement vraies est parfois traitée comme l'équivalent de dire que les vérités logiques sont vraies dans tous les mondes possibles . Cependant, la question de savoir si des déclarations sont nécessairement vraies reste l’objet d’un débat continu. En traitant les vérités logiques, les vérités analytiques et les vérités nécessaires comme équivalentes, les vérités logiques peuvent être mises en contraste avec les faits (qui peuvent également être appelés affirmations contingentes ou affirmations synthétiques). Les vérités contingentes sont vraies dans ce monde, mais auraient pu en être autrement (en d'autres termes, elles sont fausses dans au moins un monde possible). Des propositions logiquement vraies telles que "Si p et q, alors p" et "Toutes les personnes mariées sont mariées" sont des vérités logiques parce qu'elles sont vraies en raison de leur structure interne et non en raison de faits du monde (alors que "Toutes les personnes mariées sont heureuses", même si elle était vrai dans notre monde, elle ne serait pas vrai simplement en vertu de sa structure logique). Les philosophes rationalistes ont suggéré que l'existence des vérités logiques ne peut pas être expliquée par l'empirisme, car ils soutiennent qu'il est impossible de rendre compte de notre connaissance des vérités logiques sur des bases empiriques. Les empiristes répondent généralement à cette objection en soutenant que les vérités logiques (qu'ils considèrent généralement comme de simples tautologies) sont analytiques et donc ne prétendent pas décrire le monde. Ce dernier point de vue a notamment été défendu par les positivistes logiques au début du XXe siècle. (fr)
- 論理的真理（ろんりてきしんり、英語: logical truth）は、論理学の基本的な概念の一つであり、その性質については様々な説がある。論理的真理とは、真であり、かつ、論理定項以外の構成要素を全てしても真であり続けるのことである。これはの一種である。全ての哲学的論理学は、論理的帰結と同様に、論理的真理の性質についての説明を提供していると考えることができる。 論理的真理（恒真式を含む）は、必然的真理(necessarily true)であると考えられる真理である。これは、それが真実でないことはありえないと考えられ、論理的真理が拒否されるような状況は生じないと考えられるということを意味している。それは、直感、実践、信念の総体(body of beliefs)のあらゆる意味で真理でなければならない。しかし、「必然的」真理でなければならない言明があるということは、普遍的には認められていない。 一部の哲学者は、論理的真理とは全ての可能世界において真実である言明であると考えている。これは、事実（fact、偶発的主張(contingent claims)や合成的主張(synthetic claims)と呼ばれることもある）が、「この」世界では真実であっても、少なくとも一つの可能世界において真実ではないことがあるのとは対照的である。命題「pかつqならばp」や命題「結婚している人はみんな結婚している」は、それが、世界における何らかの事実によってではなく、固有の構造によって真理であるので、論理的真理である。その後、形式論理学の台頭により、論理的真理とは、全ての可能な解釈の下で真理であると考えられるようになった。 論理的真理の存在は、理性主義の哲学者によって経験主義への反論として提唱されてきた。なぜなら彼らは、論理的真理の知識を経験主義的に説明することは不可能だと考えているからである。経験主義者はこの反論に対し、論理的真理（彼らは通常、これは単なる恒真式であると考えている）は分析的なものであり、世界を説明することを目的としていないと主張している。 (ja)
- Prawda – jedna z dwóch podstawowych wartości logicznych. Drugą jest fałsz. Według filozoficznej koncepcji matematycznego formalizmu prawda jest jedynie symbolem i nie ma żadnego głębszego znaczenia, czym różni się od swojego potocznie używanego odpowiednika. W koncepcji matematycznego platonizmu prawda posiada swój wewnętrzny sens. Wyrażenie zawsze prawdziwe, z powodu swojej konstrukcji logicznej, to tautologia. (pl)
- Verdade lógica é um dos conceitos mais fundamentais na lógica. Existem diferentes teorias sobre sua natureza. Uma verdade lógica é uma declaração verdadeira, ela permanece verdadeira independentemente de diferentes interpretações sobre seus componentes em detrimento de suas constantes lógicas. É um tipo de declaração analítica. Toda lógica filosófica pode ser reescrita e trabalhada com verdades lógicas, o mesmo pode ser feito para consequência lógica.[1] Verdades lógicas (incluindo tautologias) são verdades consideradas necessariamente verdadeiras. Isso significa que elas não poderiam ser não verdadeiras e que não existe situação que causaria a rejeição de uma verdade lógica. Porém, não é universalmente aceito que existam afirmações que sejam necessariamente verdades. Uma verdade lógica foi considerada por Ludwig Wittgenstein como uma declaração que é verdade em todos os mundos possíveis.[2][3] Para verificar, abrimos uma árvore de possibilidades com o valor-verdade da declaração negado (começamos com v(φ) = 1, negamos, logo temos v(¬φ) = 0), se acharmos contradições em todos os mundos possíveis podemos afirmar que é uma verdade lógica (como negando chegamos achamos contradições em todos os mundos possiveis, por absurdo tiramos que para v(φ) = 1 é uma verdade lógica). As proposições "se ρ e θ, então ρ", e "todas as pessoas casadas são casadas" são verdades lógicas por não dependerem de fatos do mundo, mas somente de seus componentes inerentes. Depois, com a chegada da lógica formal, a verdade lógica foi considerada como uma declaração que é verdadeira sob qualquer interpretação. A existência de verdades lógicas é vista por alguns como uma objeção ao empirismo, porque é impossível dar conta do nosso conhecimento de verdades lógicas com práticasempíricas. (pt)
- Logisk sanning kallas en sats inom logiken, som är sann för varje tillordning av sanningsvärden till dess satssymboler. En närbesläktad term är "tautologi". Tautologier kan antingen ses som synonymt med, eller som ett exempel, på logisk sanning. Två exempel på logiska sanningar är: Lagen om det uteslutna tredje respektive Kontrapositionsregeln (sv)
- 邏輯真理是逻辑学的一个基础概念，它指的是无须借助于感性经验，仅依靠一定的逻辑推理即可判定其必然为真的真理。逻辑真理虽不直接与经验相联系，但这并不意味着它与经验徹底无关。 (zh)
- Логічна істина є одним з фундаментальних понять логіки, та існують декілька теорій, які її обґрунтовують. Логічна істина — це твердження, яке є правильним, та залишається правильним при будь-яких інтерпретаціях або значеннях його логічних констант. Це один з типів аналітичних тверджень. Усі складові філософської логіки можна розглядати як забезпечення оцінки характеру логічної істини, а також логічного наслідку. Логічні істини, включно з тавтологіями, є істинами, що вважаються правильними за будь-яких умов. Мається на увазі те, що вони не можуть вважатися помилковими, та не може виникнути ситуації, коли б ми відхилили цю логічну істину. Однак, загалом не узгоджено, що будь-яке твердження буде обов'язково правильним. Деякі вчені впевнені, що логічна істина є правильним твердженням в усіх можливих світах. Але це суперечить фактам (які також можуть бути віднесені до умовних чи випадкових вимог), що будуть правильними в одному світі, бо є історично зумовленими, але будуть помилковими хоча б в одному. Висловлювання: «Якщо p i q, то p» та висловлювання: «Усі одружені люди одружені» — логічні істини, тому що правильні через властиву їм структуру, а не через зумовленість факторами. Пізніше, з появою формальної логіки, логічні істини почали вважатися правильними твердженнями за усіх можливих умов. Поняття логічних істин було висунуте філософами–раціоналістами як заперечення емпіризму. Вони вважали неможливим пояснення наших знань про логічні істини на емпіристських засадах. Зазвичай емпіристи відповідають на це зауваження, стверджуючи, що логічні істини (які вони оцінюють як тавтології) є аналітичними та, відповідно, не передбачають повний опис світу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الحقيقة المنطقية هي واحدة من أهم المفاهيم في المنطق. (ar)
- Prawda – jedna z dwóch podstawowych wartości logicznych. Drugą jest fałsz. Według filozoficznej koncepcji matematycznego formalizmu prawda jest jedynie symbolem i nie ma żadnego głębszego znaczenia, czym różni się od swojego potocznie używanego odpowiednika. W koncepcji matematycznego platonizmu prawda posiada swój wewnętrzny sens. Wyrażenie zawsze prawdziwe, z powodu swojej konstrukcji logicznej, to tautologia. (pl)
- Logisk sanning kallas en sats inom logiken, som är sann för varje tillordning av sanningsvärden till dess satssymboler. En närbesläktad term är "tautologi". Tautologier kan antingen ses som synonymt med, eller som ett exempel, på logisk sanning. Två exempel på logiska sanningar är: Lagen om det uteslutna tredje respektive Kontrapositionsregeln (sv)
- 邏輯真理是逻辑学的一个基础概念，它指的是无须借助于感性经验，仅依靠一定的逻辑推理即可判定其必然为真的真理。逻辑真理虽不直接与经验相联系，但这并不意味着它与经验徹底无关。 (zh)
- Una veritat lògica és una fórmula ben formada d'un llenguatge formal que és veritable sota totes les interpretacions dels components (diferents de les constants lògiques ) d'aquest llenguatge. En alguns contexts, les veritats lògiques es coneixen com a fórmules lògicament vàlides (que tenen validesa lògica ). Hi ha dues característiques generalment acceptades de les veritats lògiques: que són formals i que són necessàries. Que siguin formals implica que qualsevol instanciació d'una veritat lògica és també una veritat lògica. Que siguin necessàries significa que és impossible que siguin falses, és a dir que en totes les situacions contrafàctiques, les veritats lògiques segueixen sent veritats lògiques. (ca)
- Una verdad lógica o verdad matemática es una fórmula bien formada de un lenguaje formal que es verdadera bajo todas las interpretaciones de los componentes (distintos de las constantes lógicas) de ese lenguaje. En algunos textos y contextos (v.g. cálculo lógico y lógica matemática), las verdades lógicas se conocen como fórmulas lógicamente válidas (que tienen validez lógica). Algunos ejemplos conocidos de verdades lógicas en la lógica proposicional son:
*
*
* Y en la lógica de primer orden:
*
*
* Y en la lógica de segundo orden:
*
* (es)
- Logical truth is one of the most fundamental concepts in logic. Broadly speaking, a logical truth is a statement which is true regardless of the truth or falsity of its constituent propositions. In other words, a logical truth is a statement which is not only true, but one which is true under all interpretations of its logical components (other than its logical constants). Thus, logical truths such as "if p, then p" can be considered tautologies. Logical truths are thought to be the simplest case of statements which are analytically true (or in other words, true by definition). All of philosophical logic can be thought of as providing accounts of the nature of logical truth, as well as logical consequence. (en)
- La vérité logique est l'un des concepts les plus fondamentaux de la logique. D'une manière générale, une vérité logique est une proposition qui est vraie indépendamment de la vérité ou la fausseté de ses propositions constitutives. En d'autres termes, une vérité logique est une affirmation qui n'est pas seulement vraie, mais qui est vraie sous toutes les interprétations de ses composants logiques (autres que ses constantes logiques). Ainsi, des vérités logiques telles que "si p, alors p" peuvent être considérées comme des tautologies. On pense que les vérités logiques sont le cas le plus simple d'énoncés qui sont analytiquement vrais (ou en d'autres termes, vrais par définition). Toute la logique philosophique peut être considérée comme fournissant des comptes rendus de la nature de la vér (fr)
- 論理的真理（ろんりてきしんり、英語: logical truth）は、論理学の基本的な概念の一つであり、その性質については様々な説がある。論理的真理とは、真であり、かつ、論理定項以外の構成要素を全てしても真であり続けるのことである。これはの一種である。全ての哲学的論理学は、論理的帰結と同様に、論理的真理の性質についての説明を提供していると考えることができる。 論理的真理（恒真式を含む）は、必然的真理(necessarily true)であると考えられる真理である。これは、それが真実でないことはありえないと考えられ、論理的真理が拒否されるような状況は生じないと考えられるということを意味している。それは、直感、実践、信念の総体(body of beliefs)のあらゆる意味で真理でなければならない。しかし、「必然的」真理でなければならない言明があるということは、普遍的には認められていない。 論理的真理の存在は、理性主義の哲学者によって経験主義への反論として提唱されてきた。なぜなら彼らは、論理的真理の知識を経験主義的に説明することは不可能だと考えているからである。経験主義者はこの反論に対し、論理的真理（彼らは通常、これは単なる恒真式であると考えている）は分析的なものであり、世界を説明することを目的としていないと主張している。 (ja)
- Verdade lógica é um dos conceitos mais fundamentais na lógica. Existem diferentes teorias sobre sua natureza. Uma verdade lógica é uma declaração verdadeira, ela permanece verdadeira independentemente de diferentes interpretações sobre seus componentes em detrimento de suas constantes lógicas. É um tipo de declaração analítica. Toda lógica filosófica pode ser reescrita e trabalhada com verdades lógicas, o mesmo pode ser feito para consequência lógica.[1] (pt)
- Логічна істина є одним з фундаментальних понять логіки, та існують декілька теорій, які її обґрунтовують. Логічна істина — це твердження, яке є правильним, та залишається правильним при будь-яких інтерпретаціях або значеннях його логічних констант. Це один з типів аналітичних тверджень. Усі складові філософської логіки можна розглядати як забезпечення оцінки характеру логічної істини, а також логічного наслідку. (uk)
|
