| dbo:abstract
|
- El terme Volksdeutsche (literalment, 'pertanyent al poble alemany') va ser utilitzat durant el Tercer Reich per designar persones d'origen alemany. En general, de nuclis de cultura i idioma alemany a diverses parts d'Europa. Considerats aris, podien formar part de les organitzacions polítiques nacionalsocialistes o de les forces armades. Malgrat que per evitar que entre ells s'infiltressin espies solien col·locar-los en llocs de menor responsabilitat on poguessin ser objecte de discreta vigilància. Al Mur Atlàntic n'hi va haver molts que després de passar els primers anys en un còmode destí es van veure impel·lits a defensar el territori després del desembarcament de Normandia (Operació Overlord). Com que estaven menys fanatitzats que els seus camarades del cep alemany, molts es van deixar agafar presoners entre ells el famós , <<el soldat més alt de l'Exèrcit alemany>>: 2,31 d'alçada, 67 de peu, que per una de aquestes casualitats de la vida es va rendir al capdavant Bob Roberts, un britànic de 1.60 m d'alçada. Entre aquests Volksdeutsche i figurà també un català, el lleidatà (1917-?), fill d'alemany i espanyola que passà la resta de la guerra en un camp de concentració británic. (ca)
- في المصطلحات الألمانية النازية، فولكس دويتشهVolksdeutsche (تلفظ ألماني: [ˈfɔlksˌdɔʏtʃə] كانوا «أشخاصًا لغتهم وثقافتهم من أصول ألمانية لكنهم لا يحملون الجنسية الألمانية». هذا المصطلح الجمع nominalised من volksdeutsch، مع Volksdeutsche تدل على امرأة واحدة، وVolksdeutsche (ص)، ذكر المفرد. نقلت كلمات فولك وvölkisch معاني «الشعبية». تمزقت هوية فولكس دويتشه (اشخاص من العرق الألماني في ذلك الوقت) كأوسلديديوتش (الألمان في الخارج أو الشتات الألماني) وتحولوا إلى فولكس دويتشه في عملية التطرف الذاتي. أعطت هذه العملية النظام النازي النواة التي حولها تم تأسيس Volksgemeinschaft الجديد عبر الحدود الألمانية. تم تقسيم فولكس دويتشه إلى مجموعات «عرقية» - أقليات داخل أقلية- بناءً على معايير ثقافية واجتماعية وتاريخية خاصة وضعها النازيون. (ar)
- Volksdeutsche (Němci podle národnosti) je někdejší označení především pro osoby, jejichž mateřským jazykem byla němčina, a kteří žili v Evropě mimo státy s německou majoritou (srov. Říšští Němci). Často měli státní příslušnost neněmeckého státu, jako např. Alsasové a Němečtí Lotrinkové ve Francii (bývalé Alsasko-Lotrinsko), německé menšiny v provincii Lutych (převážně města Eupen a Malmedy) v Belgii, němečtí Poznaňci, Západní a Východní Prusové, nebo třeba Hornoslezští Němci v Polsku a Československu. (cs)
- Volksdeutsche (Germanoj laŭ nacieco) estas iama markigo precipe por personoj, kies gepatra lingvo estis germana, kaj kiuj vivis en Eŭropo ekster ŝtatoj kun germana majoritato (komp. ). Ili ofte havia ŝtatanecon de negermana ŝtato, kiel ekz. alzacanoj kaj germanaj lorenanoj en Francio (eksa Alzaco-Loreno), germanaj minoritatoj en provinco Lieĝo (plejparte urboj Eupen kaj Malmedy) en Belgio, germanaj poznananoj, okcident- kaj orientaj prusoj, aŭ ekz. suprasilezaj germanojn en Pollando kaj Ĉeĥoslovakio. Kiel "Volksdeutsche" estis markataj ankaŭ germanfonaj minoritatoj en Aŭstra Imperio kaj pli posta Aŭstrio-Hungario kaj sekvantulaj ŝtatoj krom Aŭstrio - en Jugoslavio, Hungario, Rumanio, Ĉeĥoslovakio (la tn. sudet- kaj karpataj germanoj), en Italio (Sudtirolo). En pli vasta senco estis inter ili malofte envicigataj ankaŭ aŭstroj, Luksemburganoj, germanaj svisoj kaj Liĥtenŝtejnanoj. Antaŭ la jaro 1939 vivis proksimume 8,6 milionoj da germanoj malantaŭ orientaj limoj de la regno: en Ĉeĥoslovakio (3,48 milionoj), en Pollando (1,15 milionoj), en Rumanio (0,75 milionoj), en Hungario (0,6 milionoj), Jugoslavio (0,55 milionoj) en Sovetunio (1,15 milionoj) kaj pluaj 0,6 milionoj en Estonio, Latvio, Litovio (precipe en Klaipėda) kaj en Libera Urbo Dancigo. Post fino de fugcoj kaj forŝovoj en la jaroj 1945–1948 restis nuur proksimuume 4 milionoj en la oriento de Eŭropo. Ilia iama hejmo estas hodiaŭ el pli granda parto jam pasinteco, ĉar sekve de la dua mondmilito ili estis plimuulte ellandigitaj kaj plimuulto el ili ekoĝis nove sur teritorio de hodiauŭa germanlingva spaco (Germanio, Aŭstrio). Kie,l sekvo de la 2-a mondmilito la teritorio kun la germana loĝantaro en Eŭropo malgra ndiĝis je unu triono kaj la germana kulturo perdis je signifo. (eo)
- Volksdeutsche war in der Zeit des Nationalsozialismus eine Bezeichnung für außerhalb des Deutschen Reichs in den Grenzen von 1937 und Österreichs lebende Personen deutscher Volkszugehörigkeit und nichtdeutscher Staatsangehörigkeit, vor allem in Ost- und Südosteuropa. Davor war es üblich, sie als „Auslandsdeutsche“ zu bezeichnen. Nach 1945 wurden das Reichsbürgergesetz von 1935 und die zugehörigen Verordnungen, die den nationalsozialistischen Begriff der Volkszugehörigkeit auf „deutsches und artverwandtes Blut“ zurückführten, außer Kraft gesetzt. Der Volksbund der Deutschen im Ausland, der für die SS die politischen Organisationen der „Volksdeutschen“ geführt hatte, wurde 1945 mit dem Kontrollratsgesetz Nr. 2 verboten. Im Artikel 116 des Grundgesetzes wurde der Begriff der deutschen Volkszugehörigkeit neu bestimmt und die Frage der deutschen Staatsangehörigkeit geregelt. (de)
- El término Volksdeutsche (pronunciación en alemán: /ˈfɔlksˌdɔʏtʃə/; lit., ‘perteneciente al pueblo alemán’) fue una expresión utilizada durante el Tercer Reich para designar a «personas cuyo idioma y cultura tenían orígenes alemanes, pero que no tenían la ciudadanía alemana». El término es el plural nominalizado de volksdeutsch, donde Volksdeutsche denota una mujer singular y Volksdeutsche(r), un hombre singular. Los Volksdeutsche (alemanes étnicos en ese momento) se despojaron de su identidad como Auslandsdeutsche (diáspora alemana) y se transformaron en Volksdeutsche en un proceso de auto-radicalización. Este proceso dio al régimen nazi el núcleo en torno al cual se estableció la nueva Volksgemeinschaft al otro lado de las fronteras alemanas. Por lo general, de núcleos de cultura e idioma alemán en diversas partes de Europa. Considerados arios, podían formar parte de las organizaciones políticas nacionalsocialistas o de las fuerzas armadas. (es)
- Volksdeutsche (euskaraz Alemaniar Herritarra) Hirugarren Reich garaian alemaniar jatorria zuten baina Reichan bizi ez ziren alemaniar jatorriko pertsona oro izendatzeko erabili zen hitza da. Gehienbat, alemaniera hitz egiten zuten eta kultura alemana mantentzen zuten biztanleak ziren. Bigarren Mundu Gerrararte alemaniar jatorriko gutxiengo garrantzitsuak zeuden besteak beste Txekoslovakian (berezki Sudeteak), Hungarian, Errumanian, Polonian, Baltikoan eta Sobietar Batasunean. (eu)
- Les Volksdeutsche (littéralement « Allemand par le peuple ») sont des populations vivant hors des États à population majoritairement allemande et dont elles n'ont pas la nationalité, mais qui se définissent (ou sont définies) ethniquement ou culturellement comme allemandes. C'est un terme allemand, forgé au début du XXe siècle et ultérieurement investi de connotations raciales et nationalistes. (fr)
- In Nazi German terminology, Volksdeutsche (German pronunciation: [ˈfɔlksˌdɔʏtʃə]) were "people whose language and culture had German origins but who did not hold German citizenship". The term is the nominalised plural of volksdeutsch, with Volksdeutsche denoting a singular female, and Volksdeutsche(r), a singular male. The words Volk and völkisch conveyed the meanings of "folk". The Volksdeutsche (ethnic Germans at the time) shed their identity as Auslandsdeutsche (Germans abroad) and morphed into the Volksdeutsche in a process of self-radicalisation. This process gave the Nazi regime the nucleus around which the new Volksgemeinschaft was established across the German borders. Volksdeutsche were further divided into "racial" groups—minorities within a state minority—based on special cultural, social, and historic criteria elaborated by the Nazis. (en)
- Volksduitsers (Duits: Volksdeutsche, synoniem: Auslanddeutsche) was de term die tijdens het nationaal-socialisme gebruikt werd om Duitstaligen aan te duiden die als afzonderlijke volksgroep buiten Duitsland (en buiten Oostenrijk en Zwitserland), meestal reeds eeuwenlang, woonden. De term slaat op de etnische Duitstalige minderheden in Midden- en Oost-Europa, maar wordt soms ook op Duitse immigranten in de Nieuwe Wereld toegepast. Men moest Volksduitsers onderscheiden van Rijksduitsers (Reichsdeutsche), dat wil zeggen, staatsburgers van het Duitse Rijk zoals het tussen 1871 en 1945 bestond (na 1938 met inbegrip van Oostenrijk). Toen het nationaalsocialistische Duitsland Midden- en gedeeltelijk Oost-Europa had bezet, werden vanuit Duitsland aangevoerd ambtenaren- en politiepersoneel, evenals agrarische en industriële ondernemers, onderscheiden als Rijksduitsers, afkomstig uit het zogenaamde "Altreich", naast de autochtone Duitstalige minderheden in de bezette landen. Mede daarom heeft sinds de oorlog de term Volksduitser een negatieve lading gekregen, in reactie op het nazistische misbruik van deze minderheidsgroepen. Dat kan in Midden- en Oost-Europa een reden zijn om de term juist wel te blijven gebruiken, terwijl de betrokkenen zelf daar juist geen prijs (meer) op stellen. (nl)
- ( 다른 뜻에 대해서는 문서를 참고하십시오.) 민족독일인(독일어: Volksdeutsche 폴크스도이체[ˈfɔlksˌdɔʏtʃə][*])은 나치 독일에서 시민권과 무관하게 민족적으로 독일인인 사람, 즉 독일계 외국인을 말한다. 이는 나치 독일이 시민권이 아닌 민족성을 국민의 구분수단으로 삼음으로써 독일의 본래 국경 너머에 사는 독일계 사람은 유대계 혈통만 안 섞여 있다면 모두 독일국의 국민이라고 규정하는 데 사용되었다. 이와 반대로 독일 본토에 사는 독일인은 국가독일인이라고 했다. 민족독일인들은 국가독일인들과 달리 노동 또는 투표를 위한 법적 시민권을 증명할 서류를 가지지 못했다. 체코슬로바키아, 폴란드, 유고슬라비아 등의 민족독일인들은 나치를 열렬히 지지하였으며, 일부는 민족독일인 자위단이라는 준군사조직을 만들어 나치의 인종학살정책에 적극 협조하였다. (ko)
- Volksdeutsche (al plurale Volksdeutschen) è una parola tedesca che significa "tedesco etnico". Il termine venne usato a partire dalla fine del XIX secolo per indicare gli appartenenti a comunità di etnia (concetto linguistico-culturale) tedesca che erano rimaste al di fuori dei confini del Secondo Reich dopo la sua formazione nel 1871. Volksdeutsch indica quindi i tedeschi etnici fuori dallo Stato tedesco e privi della cittadinanza di quest'ultimo, mentre la parola Reichsdeutsch indica i tedeschi etnici residenti nel Reich e perciò provvisti di cittadinanza tedesca. (it)
- Volksdeutsche (pol. etniczni Niemcy lub folksdojcze) – określenie stosowane do 1945 (w Austrii i po 1945) wobec osób pochodzenia niemieckiego, zamieszkujących poza granicami Niemiec według stanu granic na koniec 1937, którzy nie posiadali niemieckiego ani austriackiego obywatelstwa (Reichsdeutscher) w takich państwach jak Francja, Belgia, Dania, Luksemburg, część Szwajcarii oraz na obszarach dawnego osadnictwa niemieckiego w Polsce (Poznańskie, Górny Śląsk, Pomorze Gdańskie, Łódź i inne), w Czechosłowacji (Kraj Sudetów i Karpaty, głównie Spisz), Rumunii czy na Litwie (okręg Kłajpedy). (pl)
- Фо́льксдойче (нем. Volksdeutsche) — обозначение «этнических германцев» (см. Фольксгеноссе) до 1945 года, которые жили в диаспоре, то есть за пределами Германии. В отличие от «рейхсдойче» (нем. Reichsdeutsche, «германцев рейха»), принадлежность к «фольксдойче» («германскость») устанавливалась по отдельным признакам — по «семейной истории» (были ли родители немцами), по немецкому языку как родному, по имени, по церковным записям и т. п. После поражения в Первой мировой войне значительная часть территории Германии и Австрии была отобрана у них странами-победительницами в качестве контрибуций и репараций вместе с гражданами. Тогда понятие «фольксдойче» стало политическим, а этот его подтекст оставался в активном употреблении до 40—60-х годов XX века. В период существования нацистской Германии (1933—1945) фольксдойче имели особый правовой статус как в пределах самого рейха, так и в генерал-губернаторстве, протекторатах и рейхскомиссариатах, а также в союзных странах. В данной статье также раскрывается и обобщается значение термина фольксдойче как этнической группы немцев, живущих вне границ национального государства. (ru)
- Volksdeutsche (alemães étnicos) é um termo histórico que surgiu no início do século XX para descrever os alemães étnicos que viviam fora (ou mais precisamente, nasceram fora) do Reich. Contrasta com o termo Reichsdeutsche ou alemães imperiais, os cidadãos alemães residentes na Alemanha. O termo também contrasta com o termo moderno Auslandsdeutsche (alemães no estrangeiro), que geralmente representa os cidadãos alemães residentes em outros países. Este foi um termo utilizado principalmente durante a República de Weimar. Em um sentido mais estrito, Volksdeutsch veio a significar alemães étnicos que viviam no exterior, mas sem a cidadania alemã, ou seja, a justaposição com Reichsdeutsch foi aguçado para denotar a diferença para a cidadania, bem como residência. (pt)
- Folktyskar (tyska: Volksdeutsche) var i Nazityskland en benämning, införd 1938, på tyska minoriteter bosatta utomlands och som inte hade tyskt medborgarskap, till skillnad från rikstyskar (tyska: Reichsdeutsche). Under andra världskriget användes olika grader för att klassificera folktyskar, där klass 1 och 2 användes för infödda tyskar, medan klasserna 3 och 4 för icke-tyskar som skrev på en Volksliste, det vill säga ville bli naturaliserade. Exempelvis fanns det, i de polska områden som anslöts till Nazityskland, cirka 1 miljon folktyskar av klass 1 och 2 samt 1,7 miljoner av klass 3 och 4. Inom generalguvernementet fanns det 120 000 folktyskar. I Polen betraktades de som skrev på Volksliste som förrädare, men det finns många dokumenterade fall där dessa personer samarbetade med den polska underjordiska rörelsen.[källa behövs] (sv)
- Етнічні німці (нім. Volksdeutsche), або фольксдойче, фольксдойчі — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945. 1936 року у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Фольксдойче у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Фольксдойче. На підставі радянсько-німецьких угод 18 вересня 1939 року та 5 вересня 1940-го, німецький уряд одержав право на переселення Фольксдойче до Райху з новоприєднаних до УРСР західноукраїнських територій. Прибл. 256000 німців виїхало з України. Разом з ними виїхала деяка кількість українців (за прибл. даними бл. 10 тис.), що їм вдалося довести своє мішане походження чи під ін. претекстом їх прийняли за Фольксдойче німецькі переселенні комісії. Виїхавши з УРСР, ці українці були приміщені в тимчасових таборах у Німеччині, дехто прийняв німецьке громадянство (т. зв. Райхсдойче), але більшість подавала себе за українців і включилася в укр. життя в Ген. Губернії. Деякі поляки також подавалися за Фольксдойче і пізніше були використані в німецькій адміністрації на укр. землях, при чому виявляли антиукр. ставлення. Справжні німецькі Фольксдойче згодом брали участь у нім. окупаційній адміністрації на території України. Під час німецько-радянської війни 1941—1945 на окупованій німецькою армією території України налічувалося близько 200 000 Фольксдойче (у тому числі понад 29 000 в Галичині), які жили у 486 населених пунктах. З них, за дан. нацистських «спеціалістів» з расових питань, лише 45 000 відповідали необхідним етнічним нормам. Протягом нацистської окупації України Фольксдойче мали ті ж привілеї, якими користувалися німецькі нацменшини в ін. захоплених гітлерівцями землях, перевагу в зачисленні до вищих та середніх ланок адміністративного апарату тощо. Фольксдойче широко залучались до роботи в цивільній адміністрації в Україні, у поліційних органах, військах СС, до охорони об'єктів військового значення, а також до колонізації українських земель у формі т. зв. німецьких поселень. Привілейоване становище німецьких національних меншин спонукало деяких мешканців України (у Галичині та Волині здебільшого поляків) видати себе за Фольксдойче. З відступом німецьких військ з території України частина Фольксдойче відійшла на Захід. Фольксдойче, які залишилися в Україні, були, як правило, звинувачені радянськими каральними органами у співробітництві з окупантами, засуджені на тривалі строки ув'язнення та депортовані у північні області Радянського Союзу. (uk)
- 德意志裔人（德語：Volksdeutsche），指的是在一次大战后居住在德意志（德国、奥地利）国外——母语以德语为主的多数聚居区，或与德国或奧地利有血缘关系的欧洲居民。例如：位于法国的阿尔萨斯、洛林地区，位于比利时的东比利时，以及波兰境内的波森省、东普鲁士、西普鲁士、上西里西亚。另外还有部分位于奥匈帝国（奧地利地區以外）中，讲德语为主的少数民族聚居区，他们大多分布在：南斯拉夫、罗马尼亚、捷克斯洛伐克境内的苏台德和，意大利波尔扎诺自治省都称为“德意志裔人”。更广泛的说，奥地利人、盧森堡人、瑞士德语区、列支敦斯登人，都全都包括在内。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Volksdeutsche (Němci podle národnosti) je někdejší označení především pro osoby, jejichž mateřským jazykem byla němčina, a kteří žili v Evropě mimo státy s německou majoritou (srov. Říšští Němci). Často měli státní příslušnost neněmeckého státu, jako např. Alsasové a Němečtí Lotrinkové ve Francii (bývalé Alsasko-Lotrinsko), německé menšiny v provincii Lutych (převážně města Eupen a Malmedy) v Belgii, němečtí Poznaňci, Západní a Východní Prusové, nebo třeba Hornoslezští Němci v Polsku a Československu. (cs)
- Volksdeutsche (euskaraz Alemaniar Herritarra) Hirugarren Reich garaian alemaniar jatorria zuten baina Reichan bizi ez ziren alemaniar jatorriko pertsona oro izendatzeko erabili zen hitza da. Gehienbat, alemaniera hitz egiten zuten eta kultura alemana mantentzen zuten biztanleak ziren. Bigarren Mundu Gerrararte alemaniar jatorriko gutxiengo garrantzitsuak zeuden besteak beste Txekoslovakian (berezki Sudeteak), Hungarian, Errumanian, Polonian, Baltikoan eta Sobietar Batasunean. (eu)
- Les Volksdeutsche (littéralement « Allemand par le peuple ») sont des populations vivant hors des États à population majoritairement allemande et dont elles n'ont pas la nationalité, mais qui se définissent (ou sont définies) ethniquement ou culturellement comme allemandes. C'est un terme allemand, forgé au début du XXe siècle et ultérieurement investi de connotations raciales et nationalistes. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 문서를 참고하십시오.) 민족독일인(독일어: Volksdeutsche 폴크스도이체[ˈfɔlksˌdɔʏtʃə][*])은 나치 독일에서 시민권과 무관하게 민족적으로 독일인인 사람, 즉 독일계 외국인을 말한다. 이는 나치 독일이 시민권이 아닌 민족성을 국민의 구분수단으로 삼음으로써 독일의 본래 국경 너머에 사는 독일계 사람은 유대계 혈통만 안 섞여 있다면 모두 독일국의 국민이라고 규정하는 데 사용되었다. 이와 반대로 독일 본토에 사는 독일인은 국가독일인이라고 했다. 민족독일인들은 국가독일인들과 달리 노동 또는 투표를 위한 법적 시민권을 증명할 서류를 가지지 못했다. 체코슬로바키아, 폴란드, 유고슬라비아 등의 민족독일인들은 나치를 열렬히 지지하였으며, 일부는 민족독일인 자위단이라는 준군사조직을 만들어 나치의 인종학살정책에 적극 협조하였다. (ko)
- Volksdeutsche (al plurale Volksdeutschen) è una parola tedesca che significa "tedesco etnico". Il termine venne usato a partire dalla fine del XIX secolo per indicare gli appartenenti a comunità di etnia (concetto linguistico-culturale) tedesca che erano rimaste al di fuori dei confini del Secondo Reich dopo la sua formazione nel 1871. Volksdeutsch indica quindi i tedeschi etnici fuori dallo Stato tedesco e privi della cittadinanza di quest'ultimo, mentre la parola Reichsdeutsch indica i tedeschi etnici residenti nel Reich e perciò provvisti di cittadinanza tedesca. (it)
- Volksdeutsche (pol. etniczni Niemcy lub folksdojcze) – określenie stosowane do 1945 (w Austrii i po 1945) wobec osób pochodzenia niemieckiego, zamieszkujących poza granicami Niemiec według stanu granic na koniec 1937, którzy nie posiadali niemieckiego ani austriackiego obywatelstwa (Reichsdeutscher) w takich państwach jak Francja, Belgia, Dania, Luksemburg, część Szwajcarii oraz na obszarach dawnego osadnictwa niemieckiego w Polsce (Poznańskie, Górny Śląsk, Pomorze Gdańskie, Łódź i inne), w Czechosłowacji (Kraj Sudetów i Karpaty, głównie Spisz), Rumunii czy na Litwie (okręg Kłajpedy). (pl)
- 德意志裔人（德語：Volksdeutsche），指的是在一次大战后居住在德意志（德国、奥地利）国外——母语以德语为主的多数聚居区，或与德国或奧地利有血缘关系的欧洲居民。例如：位于法国的阿尔萨斯、洛林地区，位于比利时的东比利时，以及波兰境内的波森省、东普鲁士、西普鲁士、上西里西亚。另外还有部分位于奥匈帝国（奧地利地區以外）中，讲德语为主的少数民族聚居区，他们大多分布在：南斯拉夫、罗马尼亚、捷克斯洛伐克境内的苏台德和，意大利波尔扎诺自治省都称为“德意志裔人”。更广泛的说，奥地利人、盧森堡人、瑞士德语区、列支敦斯登人，都全都包括在内。 (zh)
- في المصطلحات الألمانية النازية، فولكس دويتشهVolksdeutsche (تلفظ ألماني: [ˈfɔlksˌdɔʏtʃə] كانوا «أشخاصًا لغتهم وثقافتهم من أصول ألمانية لكنهم لا يحملون الجنسية الألمانية». هذا المصطلح الجمع nominalised من volksdeutsch، مع Volksdeutsche تدل على امرأة واحدة، وVolksdeutsche (ص)، ذكر المفرد. نقلت كلمات فولك وvölkisch معاني «الشعبية». تمزقت هوية فولكس دويتشه (اشخاص من العرق الألماني في ذلك الوقت) كأوسلديديوتش (الألمان في الخارج أو الشتات الألماني) وتحولوا إلى فولكس دويتشه في عملية التطرف الذاتي. أعطت هذه العملية النظام النازي النواة التي حولها تم تأسيس Volksgemeinschaft الجديد عبر الحدود الألمانية. (ar)
- El terme Volksdeutsche (literalment, 'pertanyent al poble alemany') va ser utilitzat durant el Tercer Reich per designar persones d'origen alemany. En general, de nuclis de cultura i idioma alemany a diverses parts d'Europa. Considerats aris, podien formar part de les organitzacions polítiques nacionalsocialistes o de les forces armades. Malgrat que per evitar que entre ells s'infiltressin espies solien col·locar-los en llocs de menor responsabilitat on poguessin ser objecte de discreta vigilància. (ca)
- Volksdeutsche (Germanoj laŭ nacieco) estas iama markigo precipe por personoj, kies gepatra lingvo estis germana, kaj kiuj vivis en Eŭropo ekster ŝtatoj kun germana majoritato (komp. ). Ili ofte havia ŝtatanecon de negermana ŝtato, kiel ekz. alzacanoj kaj germanaj lorenanoj en Francio (eksa Alzaco-Loreno), germanaj minoritatoj en provinco Lieĝo (plejparte urboj Eupen kaj Malmedy) en Belgio, germanaj poznananoj, okcident- kaj orientaj prusoj, aŭ ekz. suprasilezaj germanojn en Pollando kaj Ĉeĥoslovakio. (eo)
- Volksdeutsche war in der Zeit des Nationalsozialismus eine Bezeichnung für außerhalb des Deutschen Reichs in den Grenzen von 1937 und Österreichs lebende Personen deutscher Volkszugehörigkeit und nichtdeutscher Staatsangehörigkeit, vor allem in Ost- und Südosteuropa. Davor war es üblich, sie als „Auslandsdeutsche“ zu bezeichnen. (de)
- El término Volksdeutsche (pronunciación en alemán: /ˈfɔlksˌdɔʏtʃə/; lit., ‘perteneciente al pueblo alemán’) fue una expresión utilizada durante el Tercer Reich para designar a «personas cuyo idioma y cultura tenían orígenes alemanes, pero que no tenían la ciudadanía alemana». El término es el plural nominalizado de volksdeutsch, donde Volksdeutsche denota una mujer singular y Volksdeutsche(r), un hombre singular. (es)
- In Nazi German terminology, Volksdeutsche (German pronunciation: [ˈfɔlksˌdɔʏtʃə]) were "people whose language and culture had German origins but who did not hold German citizenship". The term is the nominalised plural of volksdeutsch, with Volksdeutsche denoting a singular female, and Volksdeutsche(r), a singular male. The words Volk and völkisch conveyed the meanings of "folk". Volksdeutsche were further divided into "racial" groups—minorities within a state minority—based on special cultural, social, and historic criteria elaborated by the Nazis. (en)
- Volksduitsers (Duits: Volksdeutsche, synoniem: Auslanddeutsche) was de term die tijdens het nationaal-socialisme gebruikt werd om Duitstaligen aan te duiden die als afzonderlijke volksgroep buiten Duitsland (en buiten Oostenrijk en Zwitserland), meestal reeds eeuwenlang, woonden. De term slaat op de etnische Duitstalige minderheden in Midden- en Oost-Europa, maar wordt soms ook op Duitse immigranten in de Nieuwe Wereld toegepast. Men moest Volksduitsers onderscheiden van Rijksduitsers (Reichsdeutsche), dat wil zeggen, staatsburgers van het Duitse Rijk zoals het tussen 1871 en 1945 bestond (na 1938 met inbegrip van Oostenrijk). Toen het nationaalsocialistische Duitsland Midden- en gedeeltelijk Oost-Europa had bezet, werden vanuit Duitsland aangevoerd ambtenaren- en politiepersoneel, evenals (nl)
- Volksdeutsche (alemães étnicos) é um termo histórico que surgiu no início do século XX para descrever os alemães étnicos que viviam fora (ou mais precisamente, nasceram fora) do Reich. Contrasta com o termo Reichsdeutsche ou alemães imperiais, os cidadãos alemães residentes na Alemanha. O termo também contrasta com o termo moderno Auslandsdeutsche (alemães no estrangeiro), que geralmente representa os cidadãos alemães residentes em outros países. (pt)
- Фо́льксдойче (нем. Volksdeutsche) — обозначение «этнических германцев» (см. Фольксгеноссе) до 1945 года, которые жили в диаспоре, то есть за пределами Германии. В отличие от «рейхсдойче» (нем. Reichsdeutsche, «германцев рейха»), принадлежность к «фольксдойче» («германскость») устанавливалась по отдельным признакам — по «семейной истории» (были ли родители немцами), по немецкому языку как родному, по имени, по церковным записям и т. п. В данной статье также раскрывается и обобщается значение термина фольксдойче как этнической группы немцев, живущих вне границ национального государства. (ru)
- Folktyskar (tyska: Volksdeutsche) var i Nazityskland en benämning, införd 1938, på tyska minoriteter bosatta utomlands och som inte hade tyskt medborgarskap, till skillnad från rikstyskar (tyska: Reichsdeutsche). Under andra världskriget användes olika grader för att klassificera folktyskar, där klass 1 och 2 användes för infödda tyskar, medan klasserna 3 och 4 för icke-tyskar som skrev på en Volksliste, det vill säga ville bli naturaliserade. Exempelvis fanns det, i de polska områden som anslöts till Nazityskland, cirka 1 miljon folktyskar av klass 1 och 2 samt 1,7 miljoner av klass 3 och 4. Inom generalguvernementet fanns det 120 000 folktyskar. (sv)
- Етнічні німці (нім. Volksdeutsche), або фольксдойче, фольксдойчі — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945. 1936 року у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Фольксдойче у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Фольксдойче. (uk)
|
