| dbo:abstract
|
- La República de Ragusa (croat: Dubrovačka Republika) fou un estat que va existir amb aquest nom del 1403 al 1808. Estava centrat a la ciutat de Ragusa (avui Dubrovnik). (ca)
- Republika Dubrovník neboli Dubrovnická republika (chorvatsky Dubrovačka Republika), přesněji Republika Ragusa či Raguská republika (dalmátsky Republica de Ragusa, latinsky Respublica Ragusina, italsky Repubblica di Ragusa) byla italská aristokratická městská námořní republika na jihu chorvatské Dalmácie s centrem v Dubrovníku. Existovala od 14. století do roku 1808. Postupně vystřídala vazalský poměr k Byzanci, Benátské republice, Uhersku, Habsburské monarchii a Osmanské říši a byla významnou námořní republikou konkurující Benátkám. Zanikla 31. ledna 1808, kdy ji zrušil francouzský maršál Auguste Marmont, velitel francouzských jednotek, které území republiky okupovaly od roku 1806. (cs)
- جمهورية راغوزا أو جمهورية دوبروفنيك كانت جمهورية بحرية تركزت في مدينة دوبروفنيك (راغوزا بالإيطالية واللاتينية) في دالماسيا (اليوم في جنوب كرواتيا الحديثة) والتي عاشت بين 1358-1808. وصلت إلى ذروتها التجارية في القرنين الخامس عشر والسادس عشر تحت حماية الدولة العثمانية قبل أن يقوم نابليون بونابرت بغزوها في 1808. كان عدد سكانها حوالي 30,000 نسمة منهم 5,000 يعيشون داخل أسوار المدينة. (ar)
- Die Republik Ragusa (lateinisch Respublica Ragusina; italienisch Repubblica di Ragusa; kroatisch Dubrovačka Republika) war ein maritimer Stadtstaat und Seerepublik, dessen Zentrum die Stadt Ragusa bzw. Dubrovnik bildete. Die Republik bestand vom 14. Jahrhundert bis zum Jahr 1808. Der lateinische Name Communitas Ragusina wurde im 14. Jahrhundert zu Respublica Ragusina umgewandelt. Nach 1472 lautete die offizielle Bezeichnung Repubblica di Ragusa, der Name Dubrovnik wurde parallel dazu bereits seit dem 15. Jahrhundert verwendet. (de)
- Η Δημοκρατία της Ραγούσας (δαλματικά: Republica de Ragusa, λατινικά: Respublica Ragusina, ιταλικά: Repubblica di Ragusa, κροατικά: Dubrovačka Republika, βενετσιάνικα: Repùblega de Raguxa) ήταν μια αριστοκρατική ναυτική δημοκρατία με κέντρο το Ντουμπρόβνικ (Ragusa στα ιταλικά, γερμανικά και λατινικά, Raguxa στα βενετσιάνικα) της Δαλματίας (σήμερα στο νότιο άκρο της Κροατίας) που έφερε αυτό το όνομα από το 1358 ως το 1808. Έφτασε στην εμπορική ακμή του το 15ο και το 16ο αιώνα, πριν κατακτηθεί από τη Γαλλική Αυτοκρατορία του Ναπολέοντα και προσαρτήθηκε επίσημα από το Ναπολεόντειο Βασίλειο της Ιταλίας το 1808. Είχε πληθυσμό περίπου 30.000 κατοίκους, εκ των οποίων οι 5.000 ζούσαν μέσα στα τείχη της πόλης. Το σύνθημά της ήταν «Non bene pro toto libertas venditur auro», που σημαίνει «Η ελευθερία δεν πουλιέται για όλο το χρυσό του κόσμου». Ιδρύθηκε έπειτα από την υπογραφή της στις 27 Ιουνίου 1358. Κυβερνήτης της ήταν ένας ρέκτορας, που εκλεγόταν με μηνιαία θητεία. Ο τελευταίος φιλοξενείτο στο Παλάτι του Ρέκτορα, όπου δεν δεχόταν ούτε τους φίλους, ούτε και την οικογένειά του, όντας πλήρως αφοσιωμένος στα διοικητικά του καθήκοντα. Εκτεινόταν σε εδάφη τα οποία περιελάμβαναν τα νότια της Δαλματίας, περιοχής της σημερινής Κροατίας. Αρχικά, η Δημοκρατία της Ραγούσας περιελάμβανε αποκλειστικά τα λιμάνια της Ραγούσας (Ντουμπρόβνικ) και της (Τσάβτατ) έως και το 1420, ημερομηνία κατά την οποία τα εδάφη της επεκτάθηκαν προς την ενδοχώρα, της οποίας ο έλεγχος, έως τότε, διεκδικούνταν μεταξύ της Ρασκίας, της Ουγγαρίας και της Οθωμανικής Αυτοκρατορίας. Τα οριστικά της σύνορα οριοθετήθηκαν το 1426. Κατά το απόγειο της εδαφικής της επέκτασης, η Δημοκρατία εκτεινόταν κατά μήκος μιας παράκτιας λωρίδας, η οποία εκτεινόταν από το ως τη και περιελάμβανε τις χερσονήσους της και του , τα νησιά του Λάστοβο και του Μλιετ, καθώς και ορισμένα μικρότερα νησιά όπως το , το Λόπουντ και το Σίπαν. Χρησιμοποιούμενη γλώσσα της ήταν, έως τον 15ο αιώνα, τα , μια ρομανική διάλεκτος, ενώ, μετά τον 16ο αιώνα, τα βενετικά (ρομανική γλώσσα) και τα (νοτιοδυτική σλαβική γλώσσα). Η Δημοκρατία ευρέθηκε στο απόγειο της δόξας της μεταξύ του 16ου και του 17ου αιώνα. Αριθμούσε 30.000 κατοίκους, εκ των οποίων οι 5.000 ήταν ο πληθυσμός intra muros της πόλης της Ραγούσας. (el)
- La Respubliko de Ragusa aŭ Respubliko de Dubrovnik estis sendependa respubliko ĉe la orienta marbordo de la Adriatika Maro, regata de la urbo Dubrovnik (Ragusa en la latina kaj itala), kiu ekzistis de 1358 ĝis 1808. Ĝi estis unu el la Maraj Respublikoj, kiel ankaŭ la Venecia Respubliko aŭ la Ĝenova Respubliko. Ĝi atingis sian komercan pinton en la 15-a kaj 16-a jarcentoj, sed fine estis konkerita de la Unua Franca Imperio sub Napeoleono. Post Napoleono, ĝin akiris la Aŭstra imperio. Hodiaŭ ĝi situas en la plej suda parto de Kroatio. La nacia motto estis latine Non bene pro toto libertas venditur auro = kroate Sloboda se ne prodaje za sve zlato svijeta = itale La libertà non si vende nemmeno per tutto l'oro del mondo = "Libereco ne vendeblas por ĉiu oro en la mondo". La patrono-sanktulo estis Sankta Blazio. (eo)
- Ragusako Errepublika (latinez Respublica Ragusina, kroazieraz Dubrovačka Republika, italieraz Repubblica di Ragusa), 1358. eta 1808. urteen artean Dubrovniken inguruan eraturiko errepublika itsastar indartsua izan zen. Garai gorena XV. eta XVI. mendeetan izan zuen, Otomandar Inperioaren babesean. Lurraldea gaur egun Kroaziari dagokio. (eu)
- La República de Ragusa (en serbocroata, Dubrovačka Republika) fue una república marítima aristocrática centrada en la ciudad de Dubrovnik (Ragusa en italiano, alemán y latín) en Dalmacia (hoy en el extremo sur de Croacia) que llevaba ese nombre desde 1358 hasta 1808. Llegó a su pico comercial en los siglos XV y XVI, antes de ser conquistada por el Imperio francés de Napoleón y anexado formalmente por el Reino Napoleónico de Italia en 1808. Tenía una población de aproximadamente 30 000 personas, de las cuales 5000 vivían dentro de las murallas de la ciudad. Su lema latino era "Non bene pro toto libertas venditur auro", que significa "La libertad no se vende bien por todo el oro". (es)
- Republik Ragusa atau Republik Dubrovnik adalah republik maritim yang berpusat di kota Dubrovnik (Ragusa dalam bahasa Italia dan Latin) yang kini merupakan bagian dari Kroasia. Negara ini berdiri dari tahun 1358 hingga 1808 dan mencapai puncak kejayaannya dalam bidang perdagangan pada abad ke-15 dan ke-16, di bawah perlindungan Kesultanan Utsmaniyah, sebelum ditaklukan oleh Napoleon pada tahun 1808. Menurut perkiraan tahun 1808, populasinya tidak banyak, hanya sekitar 30.000 jiwa, dengan 5.000 di antaranya tinggal di dalam tembok kota. (in)
- The Republic of Ragusa (Dalmatian: Republica de Ragusa; Latin: Respublica Ragusina; Italian: Repubblica di Ragusa; Croatian: Dubrovačka Republika; Venetian: Repùblega de Raguxa) was an aristocratic maritime republic centered on the city of Dubrovnik (Ragusa in Italian, German and Latin; Raguxa in Venetian) in South Dalmatia (today in southernmost Croatia) that carried that name from 1358 until 1808. It reached its commercial peak in the 15th and the 16th centuries, before being conquered by Napoleon's French Empire and formally annexed by the Napoleonic Kingdom of Italy in 1808. It had a population of about 30,000 people, of whom 5,000 lived within the city walls. Its motto was "Non bene pro toto libertas venditur auro", a Latin phrase which means "Liberty is not sold for all the gold in the world". (en)
- République de Dubrovnik République de Raguse(it) Repubblica di Ragusa (la) Respublica Ragusina(hr) Dubrovačka Republika 1358–1808 La république de Raguse en 1808 Entités précédentes :
* République de Venise Entités suivantes :
* Royaume d'Italie
* Provinces illyriennes La république de Raguse, plus rarement appelée république de Dubrovnik, était une cité-État et une république maritime dont la ville centre était Raguse (en croate, Dubrovnik). Elle fut créée à la suite du traité de Zadar le 27 juin 1358 et exista jusqu'à l'annexion française le 31 janvier 1808.Elle était gouvernée par un recteur, élu chaque mois. Celui-ci était logé au palais du recteur, où il ne recevait ni amis, ni famille, se consacrant entièrement à sa tâche. Elle s'étendait sur un territoire englobant le sud de la Dalmatie de l'actuelle Croatie. Le nom croate Dubrovnik provient du lieu-dit voisin de Dubrava (« chênaie »), toponyme désignant la grande forêt qui poussait alors alentour (et que les bûcherons croates déboisèrent pour la flotte ragusaine). À l'origine, la république de Raguse comprenait uniquement les ports de Raguse (Dubrovnik) et de Vieux-Raguse (alors Ragusavecchia en italien, aujourd'hui Cavtat en croate) jusqu'en 1420, date à laquelle elle étendit son arrière-pays, jusque-là disputé entre la Rascie, la Hongrie et l'Empire ottoman. Ses frontières définitives furent fixées en 1426. Au maximum de son extension, la république de Raguse s’étendait le long d’une bande côtière de Neum à Sutorina (alors Sant'Irena) et comprenait les péninsules de Prevlaka (alors Vitaglina) et de Pelješac (alors Sabbioncello), les îles de Lastovo (Lagosta) et Mljet (Meleda), et quelques autres petites îles comme Koločep (Calamotta), Lopud (Media), et Šipan (Giuppana). Ce territoire correspondait à une grande partie de l'actuel comitat croate de Dubrovnik-Neretva. Sa langue était, jusqu'au XVe siècle, le ragusain, un dialecte roman dalmate, puis, à partir du XVIe siècle, le vénitien (autre langue romane) et du XVIIIe siècle le chtokavien (langue slave méridionale, aujourd'hui croate). La république connut son apogée aux XVIe siècle et XVIIe siècle. Elle comptait 30 000 habitants dont 5 000 pour la population intra muros de la ville de Raguse. (fr)
- ラグサ共和国（ラグサきょうわこく、イタリア語: Repubblica di Ragusa、クロアチア語: Dubrovačka Republika、ラテン語: Respublica Ragusina、ハンガリー語: Raguzai Köztársaság）は、現在のクロアチア共和国ダルマチア地方のドゥブロヴニク（イタリア語名：ラグーザ Ragusa）に存在した都市共和国である。 (ja)
- 라구사 공화국(라틴어: Respublica Ragusina)은 현재 크로아티아의 역사적 지역인 달마티아에 14세기부터 1808년까지 이어졌던 작은 공화국이다. 수도 라구사는 오늘날 크로아티아의 두브로브니크에 해당한다. 15, 16세기에는 해상무역으로 번영을 누렸으나 나폴레옹의 정복 활동으로 1808년에 멸망하였다. 총 인구는 3만명 가량이었으며, 그중 약 5000명이 라구사 시를 둘러싼 방벽 안에 살았다. (ko)
- De republiek Ragusa (Latijn: Respublica Ragusina, Italiaans: Repubblica di Ragusa; Kroatisch: Dubrovačka Republika , Duits: Republik Ragusa en Hongaars: Raguzai Köztársaság) was een stadstaat aan de Adriatische Zee die bestond van de 14e eeuw tot 1808. Tegenwoordig maakt het grondgebied van de voormalige republiek deel uit van Kroatië. (nl)
- Republika Raguzy (czasami Republika Dubrownicka) – wolna republika kupiecka istniejąca w latach 1358–1809, o ustroju arystokratycznym, pod zwierzchnością kolejno: Wenecji (do 1358), Węgier i Turcji. Rozciągała się od Kleku na północnym zachodzie do Zatoki Kotorskiej na południu, ze stolicą w Raguzie (w 1909 r. nazwa miasta została zmieniona na Dubrownik). Utrzymywała swoją niepodległość głównie dzięki zręcznej dyplomacji, polegającej na sprytnym lawirowaniu między Imperium Osmańskim a Wenecją. Podstawą bytu republiki było przede wszystkim pośrednictwo w handlu między Wschodem a Zachodem. Miała flotę z 300 okrętami i własny system monetarny. Okresami, zwłaszcza po dużych stratach floty weneckiej w XVI w., jej flota była największą na Adriatyku i jedną z większych na Morzu Śródziemnym. Poza milicją miejską, strzegącą potężnych fortyfikacji miasta Raguzy, Republika nie posiadała armii. Jej przedstawicielstwa dyplomatyczne oraz kupieckie faktorie rozrzucone były na Bałkanach i na wybrzeżu Adriatyku. Przez Raguzę wędrowały towary z Azji Mniejszej do Włoch i odwrotnie, przede wszystkim złoto i srebro, skóry i wełna, miedź i wosk, jedwab i sukno, przyprawy korzenne i broń. Rosnąca siła gospodarcza powodowała rozwój kulturalny miasta, którego największy rozkwit przypadł na XV-XVI w. W Republice panował demokratyczny, jak na owe czasy, system rządów. Władza należała do 29 rodów szlacheckich oraz wybieranego na rok lub miesiąc księcia-rektora. Rolę parlamentu pełniły Wielka Rada i Mała Rada, zaś Rada Uproszonych stanowiła odpowiednik dzisiejszego senatu. Patronem Republiki był św. Błażej, symbolem – biała flaga. Zawołaniem i hasłem było „libertas” (wolność). Republika straciła na znaczeniu po odkryciu Ameryki i związanej z tym zmianie szlaków handlowych. Prawdopodobnie w wyprawie Kolumba brało udział co najmniej dwóch mieszkańców Raguzy. Paradoksalnie, niekorzystne dla niej okazało się również osłabienie potęgi tureckiej. Tragedii dopełniły również klęski żywiołowe, epidemie i zarazy, także zdarzające się coraz częściej trzęsienia ziemi, w tym najtragiczniejsze w 1667 roku. Odtąd republika chyliła się ku upadkowi. W 1806 roku do zagrożonej przez wojska rosyjskie Raguzy wkroczyły wojska Napoleona. W 1808 roku Francuzi zadecydowali o likwidacji republiki, a w kolejnym roku Dubrownik wcielono do Prowincji Iliryjskich. Ważne daty z historii Republiki:
* 1296 – budowa kanalizacji w Dubrowniku
* 1317 – otwarcie najstarszej, do dziś działającej apteki
* 1395 – najstarsze w Europie prawo o ubezpieczeniach
* 1172, 1196, 1215, 1228, 1252–1254, 1265–1268, 1275, 1301–1302, 1317–1318, 1325, 1328 – oblężenia Dubrownika przez Serbię
* 1667 – trzęsienie ziemi (pl)
- La Repubblica di Ragusa (nota anche come repubblica ragusea o, dal nome del suo santo protettore, repubblica di San Biagio) è stata una repubblica marinara dell'Adriatico, esistita dal X secolo al 1808. La sua capitale era la città di Ragusa in Dalmazia; il suo territorio fa oggi parte della Croazia e in minima parte del Montenegro (Sutorina) e della Bosnia ed Erzegovina (Neum). (it)
- A República de Ragusa foi uma república marítima centrada na cidade de Ragusa (atual Dubrovnik, Croácia), na Dalmácia, de 1358 a 1808. No século XIV, a Communitas Ragusina (Latim para "Comunidade Ragusina") foi renomeada Respublica Ragusina (latim para "República de Ragusa"). Depois de 1472 foi oficialmente nomeada Repubblica di Ragusa (em italiano). O nome em moderna língua croata é Dubrovačka Republika. A república governou uma área compacta do sul da Dalmácia – suas fronteiras finais foram formadas em 1426 — à península de (Prevlaka) bem como a península de (Pelješac) e as ilhas de Lagosta (Lastovo) e (Mljet), bem como um número de pequenas ilhas, tais como Calamotta (Koločep), (Lopud), e Sipano. A república alcançou seu ápice no século XV e século XVI, antes de ser conquistada por Napoleão Bonaparte em 1808. Tinha uma população de 30 mil pessoas, das quais 5 mil viviam dentro das muralhas da cidade velha. (pt)
- Дубровницкая республика (хорв. Dubrovačka republika, лат. Respublica Ragusina, итал. Repubblica di Ragusa, сербохорв. Дубровачка Република / Dubrovačka Republika; Республика Святого Влаха) — город-государство на побережье Адриатического моря, существовавшее с XIV века до 1808 года. Столицей республики был город-порт Дубровник, помимо которого территория государства включала далматинское побережье от Неума до Боки Которской, полуостров Пелешац и острова Ластово, Млет и ряд других небольших островков вокруг столицы. Возникнув как центр морской и сухопутной торговли с Балканами, Дубровницкая республика достигла пика своего могущества в XV—XVI веках, когда она стала одним из главных посредников в экономических отношениях Османской империи и европейских государств. Несмотря на то, что подавляющее большинство населения было славянами, общественно-политический строй и правящая элита республики находились под сильным итальянским влиянием, а официальным названием государства было восходящее к латинскому языку Республика Рагуза. В разные периоды своей истории Дубровник признавал номинальный сюзеренитет Венгрии, Османской империи и Австрии, однако фактически оставался независимым. Структура управления республики обеспечивала невозможность концентрации власти в одних руках. В 1806 году территория Дубровника была оккупирована войсками Наполеона, в 1808 году республика была упразднена и присоединена к Франции. В настоящее время эти земли составляют южный анклав Хорватии. (ru)
- Republiken Ragusa (latin: Respublica Ragusina, kroatiska: Dubrovačka Republika, italienska: Repubblica di Ragusa) var en stadsstat i Dalmatien i södra Kroatien med staden Dubrovnik som huvudort. Republiken existerade från 1358 till 1808 då Napoleons styrkor intog huvudorten Dubrovnik och förklarade republiken upplöst. Republiken Ragusa hade sin höjdpunkt på 1400- och 1500-talet. (sv)
- 拉古薩共和國（拉丁語：Respublica Ragusina、義大利語：Repubblica di Ragusa、克羅埃西亞語：Dubrovačka Republika）是1358年到1808年之間，以拉古薩（現在的克羅埃西亞杜布羅夫尼克）為中心所存在的國家。在15至16世紀時受鄂圖曼帝國的保護，國力達到高峰，是當時亞德里亞海唯一能與威尼斯匹敵的城邦。1808年，因拿破崙的入侵而滅亡。國家格言是Non bene pro toto libertas venditur auro（自由勝過黃金）。 (zh)
- Рагу́зька респу́бліка (лат. Respublica Ragusina, італ. Repubblica di Ragusa) відома також як Дубро́вницька респ́убліка (хорв. Dubrovačka republika) — морська республіка на узбережжі Адріатичного моря, що існувала з XI століття до 1808 року. Столицею республіки було місто-порт Рагуза (сучасний Дубровник), окрім якої територія держави включала далматинське узбережжя від Неуму до Которської затоки, півострів Пелєшац і острови Ластово, Млєт і ряд інших невеликих острівців довкола столиці. Виникнувши як центр морської та сухопутної торгівлі з Балканами, Рагузька республіка досягла піку своєї могутності в XV–XVI століттях, коли вона стала одним із головних посередників в економічних стосунках Османської імперії та європейських держав. Попри те, що переважна більшість населення були слов'янами, суспільно-політичне життя та правляча еліта республіки перебувала під сильним італійським впливом, а офіційною назвою держави було похідне від латини. У різні періоди Рагуза визнавала номінальний сюзеренітет Угорщини, Османської імперії та Австрії, проте фактично залишався незалежним. Структура управління республіки забезпечувала неможливість концентрації влади в одних руках, завдяки чому Рагузьку республіку інколи називають першою в Європі демократичною державою. У 1806 році територію Рагузи окупували війська Наполеона, у 1808 році республіка була скасована та приєднана до Франції. З часу проголошення незалежності Хорватії в 1991 році, ці землі складають її найпівденнішу частину. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La República de Ragusa (croat: Dubrovačka Republika) fou un estat que va existir amb aquest nom del 1403 al 1808. Estava centrat a la ciutat de Ragusa (avui Dubrovnik). (ca)
- Republika Dubrovník neboli Dubrovnická republika (chorvatsky Dubrovačka Republika), přesněji Republika Ragusa či Raguská republika (dalmátsky Republica de Ragusa, latinsky Respublica Ragusina, italsky Repubblica di Ragusa) byla italská aristokratická městská námořní republika na jihu chorvatské Dalmácie s centrem v Dubrovníku. Existovala od 14. století do roku 1808. Postupně vystřídala vazalský poměr k Byzanci, Benátské republice, Uhersku, Habsburské monarchii a Osmanské říši a byla významnou námořní republikou konkurující Benátkám. Zanikla 31. ledna 1808, kdy ji zrušil francouzský maršál Auguste Marmont, velitel francouzských jednotek, které území republiky okupovaly od roku 1806. (cs)
- جمهورية راغوزا أو جمهورية دوبروفنيك كانت جمهورية بحرية تركزت في مدينة دوبروفنيك (راغوزا بالإيطالية واللاتينية) في دالماسيا (اليوم في جنوب كرواتيا الحديثة) والتي عاشت بين 1358-1808. وصلت إلى ذروتها التجارية في القرنين الخامس عشر والسادس عشر تحت حماية الدولة العثمانية قبل أن يقوم نابليون بونابرت بغزوها في 1808. كان عدد سكانها حوالي 30,000 نسمة منهم 5,000 يعيشون داخل أسوار المدينة. (ar)
- Die Republik Ragusa (lateinisch Respublica Ragusina; italienisch Repubblica di Ragusa; kroatisch Dubrovačka Republika) war ein maritimer Stadtstaat und Seerepublik, dessen Zentrum die Stadt Ragusa bzw. Dubrovnik bildete. Die Republik bestand vom 14. Jahrhundert bis zum Jahr 1808. Der lateinische Name Communitas Ragusina wurde im 14. Jahrhundert zu Respublica Ragusina umgewandelt. Nach 1472 lautete die offizielle Bezeichnung Repubblica di Ragusa, der Name Dubrovnik wurde parallel dazu bereits seit dem 15. Jahrhundert verwendet. (de)
- Ragusako Errepublika (latinez Respublica Ragusina, kroazieraz Dubrovačka Republika, italieraz Repubblica di Ragusa), 1358. eta 1808. urteen artean Dubrovniken inguruan eraturiko errepublika itsastar indartsua izan zen. Garai gorena XV. eta XVI. mendeetan izan zuen, Otomandar Inperioaren babesean. Lurraldea gaur egun Kroaziari dagokio. (eu)
- La República de Ragusa (en serbocroata, Dubrovačka Republika) fue una república marítima aristocrática centrada en la ciudad de Dubrovnik (Ragusa en italiano, alemán y latín) en Dalmacia (hoy en el extremo sur de Croacia) que llevaba ese nombre desde 1358 hasta 1808. Llegó a su pico comercial en los siglos XV y XVI, antes de ser conquistada por el Imperio francés de Napoleón y anexado formalmente por el Reino Napoleónico de Italia en 1808. Tenía una población de aproximadamente 30 000 personas, de las cuales 5000 vivían dentro de las murallas de la ciudad. Su lema latino era "Non bene pro toto libertas venditur auro", que significa "La libertad no se vende bien por todo el oro". (es)
- Republik Ragusa atau Republik Dubrovnik adalah republik maritim yang berpusat di kota Dubrovnik (Ragusa dalam bahasa Italia dan Latin) yang kini merupakan bagian dari Kroasia. Negara ini berdiri dari tahun 1358 hingga 1808 dan mencapai puncak kejayaannya dalam bidang perdagangan pada abad ke-15 dan ke-16, di bawah perlindungan Kesultanan Utsmaniyah, sebelum ditaklukan oleh Napoleon pada tahun 1808. Menurut perkiraan tahun 1808, populasinya tidak banyak, hanya sekitar 30.000 jiwa, dengan 5.000 di antaranya tinggal di dalam tembok kota. (in)
- ラグサ共和国（ラグサきょうわこく、イタリア語: Repubblica di Ragusa、クロアチア語: Dubrovačka Republika、ラテン語: Respublica Ragusina、ハンガリー語: Raguzai Köztársaság）は、現在のクロアチア共和国ダルマチア地方のドゥブロヴニク（イタリア語名：ラグーザ Ragusa）に存在した都市共和国である。 (ja)
- 라구사 공화국(라틴어: Respublica Ragusina)은 현재 크로아티아의 역사적 지역인 달마티아에 14세기부터 1808년까지 이어졌던 작은 공화국이다. 수도 라구사는 오늘날 크로아티아의 두브로브니크에 해당한다. 15, 16세기에는 해상무역으로 번영을 누렸으나 나폴레옹의 정복 활동으로 1808년에 멸망하였다. 총 인구는 3만명 가량이었으며, 그중 약 5000명이 라구사 시를 둘러싼 방벽 안에 살았다. (ko)
- De republiek Ragusa (Latijn: Respublica Ragusina, Italiaans: Repubblica di Ragusa; Kroatisch: Dubrovačka Republika , Duits: Republik Ragusa en Hongaars: Raguzai Köztársaság) was een stadstaat aan de Adriatische Zee die bestond van de 14e eeuw tot 1808. Tegenwoordig maakt het grondgebied van de voormalige republiek deel uit van Kroatië. (nl)
- La Repubblica di Ragusa (nota anche come repubblica ragusea o, dal nome del suo santo protettore, repubblica di San Biagio) è stata una repubblica marinara dell'Adriatico, esistita dal X secolo al 1808. La sua capitale era la città di Ragusa in Dalmazia; il suo territorio fa oggi parte della Croazia e in minima parte del Montenegro (Sutorina) e della Bosnia ed Erzegovina (Neum). (it)
- Republiken Ragusa (latin: Respublica Ragusina, kroatiska: Dubrovačka Republika, italienska: Repubblica di Ragusa) var en stadsstat i Dalmatien i södra Kroatien med staden Dubrovnik som huvudort. Republiken existerade från 1358 till 1808 då Napoleons styrkor intog huvudorten Dubrovnik och förklarade republiken upplöst. Republiken Ragusa hade sin höjdpunkt på 1400- och 1500-talet. (sv)
- 拉古薩共和國（拉丁語：Respublica Ragusina、義大利語：Repubblica di Ragusa、克羅埃西亞語：Dubrovačka Republika）是1358年到1808年之間，以拉古薩（現在的克羅埃西亞杜布羅夫尼克）為中心所存在的國家。在15至16世紀時受鄂圖曼帝國的保護，國力達到高峰，是當時亞德里亞海唯一能與威尼斯匹敵的城邦。1808年，因拿破崙的入侵而滅亡。國家格言是Non bene pro toto libertas venditur auro（自由勝過黃金）。 (zh)
- Η Δημοκρατία της Ραγούσας (δαλματικά: Republica de Ragusa, λατινικά: Respublica Ragusina, ιταλικά: Repubblica di Ragusa, κροατικά: Dubrovačka Republika, βενετσιάνικα: Repùblega de Raguxa) ήταν μια αριστοκρατική ναυτική δημοκρατία με κέντρο το Ντουμπρόβνικ (Ragusa στα ιταλικά, γερμανικά και λατινικά, Raguxa στα βενετσιάνικα) της Δαλματίας (σήμερα στο νότιο άκρο της Κροατίας) που έφερε αυτό το όνομα από το 1358 ως το 1808. Έφτασε στην εμπορική ακμή του το 15ο και το 16ο αιώνα, πριν κατακτηθεί από τη Γαλλική Αυτοκρατορία του Ναπολέοντα και προσαρτήθηκε επίσημα από το Ναπολεόντειο Βασίλειο της Ιταλίας το 1808. Είχε πληθυσμό περίπου 30.000 κατοίκους, εκ των οποίων οι 5.000 ζούσαν μέσα στα τείχη της πόλης. Το σύνθημά της ήταν «Non bene pro toto libertas venditur auro», που σημαίνει «Η ελευθερία (el)
- La Respubliko de Ragusa aŭ Respubliko de Dubrovnik estis sendependa respubliko ĉe la orienta marbordo de la Adriatika Maro, regata de la urbo Dubrovnik (Ragusa en la latina kaj itala), kiu ekzistis de 1358 ĝis 1808. Ĝi estis unu el la Maraj Respublikoj, kiel ankaŭ la Venecia Respubliko aŭ la Ĝenova Respubliko. Ĝi atingis sian komercan pinton en la 15-a kaj 16-a jarcentoj, sed fine estis konkerita de la Unua Franca Imperio sub Napeoleono. Post Napoleono, ĝin akiris la Aŭstra imperio. Hodiaŭ ĝi situas en la plej suda parto de Kroatio. La patrono-sanktulo estis Sankta Blazio. (eo)
- The Republic of Ragusa (Dalmatian: Republica de Ragusa; Latin: Respublica Ragusina; Italian: Repubblica di Ragusa; Croatian: Dubrovačka Republika; Venetian: Repùblega de Raguxa) was an aristocratic maritime republic centered on the city of Dubrovnik (Ragusa in Italian, German and Latin; Raguxa in Venetian) in South Dalmatia (today in southernmost Croatia) that carried that name from 1358 until 1808. It reached its commercial peak in the 15th and the 16th centuries, before being conquered by Napoleon's French Empire and formally annexed by the Napoleonic Kingdom of Italy in 1808. It had a population of about 30,000 people, of whom 5,000 lived within the city walls. Its motto was "Non bene pro toto libertas venditur auro", a Latin phrase which means "Liberty is not sold for all the gold in t (en)
- République de Dubrovnik République de Raguse(it) Repubblica di Ragusa (la) Respublica Ragusina(hr) Dubrovačka Republika 1358–1808 La république de Raguse en 1808 Entités précédentes :
* République de Venise Entités suivantes :
* Royaume d'Italie
* Provinces illyriennes Elle s'étendait sur un territoire englobant le sud de la Dalmatie de l'actuelle Croatie. Le nom croate Dubrovnik provient du lieu-dit voisin de Dubrava (« chênaie »), toponyme désignant la grande forêt qui poussait alors alentour (et que les bûcherons croates déboisèrent pour la flotte ragusaine). (fr)
- A República de Ragusa foi uma república marítima centrada na cidade de Ragusa (atual Dubrovnik, Croácia), na Dalmácia, de 1358 a 1808. No século XIV, a Communitas Ragusina (Latim para "Comunidade Ragusina") foi renomeada Respublica Ragusina (latim para "República de Ragusa"). Depois de 1472 foi oficialmente nomeada Repubblica di Ragusa (em italiano). O nome em moderna língua croata é Dubrovačka Republika. A república alcançou seu ápice no século XV e século XVI, antes de ser conquistada por Napoleão Bonaparte em 1808. (pt)
- Republika Raguzy (czasami Republika Dubrownicka) – wolna republika kupiecka istniejąca w latach 1358–1809, o ustroju arystokratycznym, pod zwierzchnością kolejno: Wenecji (do 1358), Węgier i Turcji. Rozciągała się od Kleku na północnym zachodzie do Zatoki Kotorskiej na południu, ze stolicą w Raguzie (w 1909 r. nazwa miasta została zmieniona na Dubrownik). Utrzymywała swoją niepodległość głównie dzięki zręcznej dyplomacji, polegającej na sprytnym lawirowaniu między Imperium Osmańskim a Wenecją. Ważne daty z historii Republiki: (pl)
- Дубровницкая республика (хорв. Dubrovačka republika, лат. Respublica Ragusina, итал. Repubblica di Ragusa, сербохорв. Дубровачка Република / Dubrovačka Republika; Республика Святого Влаха) — город-государство на побережье Адриатического моря, существовавшее с XIV века до 1808 года. Столицей республики был город-порт Дубровник, помимо которого территория государства включала далматинское побережье от Неума до Боки Которской, полуостров Пелешац и острова Ластово, Млет и ряд других небольших островков вокруг столицы. (ru)
- Рагу́зька респу́бліка (лат. Respublica Ragusina, італ. Repubblica di Ragusa) відома також як Дубро́вницька респ́убліка (хорв. Dubrovačka republika) — морська республіка на узбережжі Адріатичного моря, що існувала з XI століття до 1808 року. Столицею республіки було місто-порт Рагуза (сучасний Дубровник), окрім якої територія держави включала далматинське узбережжя від Неуму до Которської затоки, півострів Пелєшац і острови Ластово, Млєт і ряд інших невеликих острівців довкола столиці. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
