About: Deism

An Entity of Type: rugby player, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Deism (/ˈdiːɪzəm/ DEE-iz-əm  or /ˈdeɪ.ɪzəm/ DAY-iz-əm; derived from the Latin deus, meaning "god") is the philosophical position and rationalistic theology that generally rejects revelation as a source of divine knowledge, and asserts that empirical reason and observation of the natural world are exclusively logical, reliable, and sufficient to determine the existence of a Supreme Being as the creator of the universe. Or more simply stated, Deism is the belief in the existence of God solely based on rational thought without any reliance on revealed religions or religious authority. Deism emphasizes the concept of natural theology (that is, God's existence is revealed through nature).

Property Value
dbo:abstract
  • El deisme és la creença religiosa en un Déu personal, creador de l'Univers, però que no hi té, posteriorment, cap influència. Els deistes arriben a la creença en un Déu a través de la raó i les experiències personals, no a través de la fe o una revelació. El deisme es va diferenciar del teisme en el segle xvii, i al llarg del segle i també durant el segle xviii, el deisme va tenir molta força al Regne Unit, França i els Estats Units. La figura deista s'exemplificà especialment en la figura del Deus ex machina il·lustrat: Déu com a màquina, que apareix tan sols per resoldre el problema aparentment irresoluble de la Creació del Món. (ca)
  • الربوبية (تعريب لكلمة Deism والمشتقة من الكلمة اللاتينية رب Deus)، هي مذهب فكري لاديني وفلسفي لاهوتي تؤمن بوجود خالق عظيم خلق الكون وبأن هذه الحقيقة يمكن الوصول إليها باستخدام العقل ومراقبة العالم الطبيعي وحده دون الحاجة إلى أي دين. معظم الربوبيين يميلون إلى رفض فكرة التدخل الإلهي في الشؤون الإنسانية كالمعجزات والوحي. الربوبية تختلف في إيمانها بالإله عن المسيحية واليهودية والإسلام والبهائية وباقي الديانات التي تستند على المعجزات والوحي حيث يرفض الربوبيون فكرة أن الإله كشف نفسه للإنسانية عن طريق كتب مقدسة. ويرى الربوبيون أنه لا بد من وجود خالق للكون والإنسان فيختلفون بذلك عن الملحدين أو اللاربوبيين بينما يتفقون معهم في اللادينية. الربوبيون يرفضون معظم الأحداث الخارقة (كالنبوءات والمعجزات) ويميلون إلى التأكيد على أن الله (أو "الإله" أو "المهندس العظيم الذي بنى الكون") لديه خطة لهذا الكون التي لا تغيير سواء بتدخل الله في شؤون الحياة البشرية أو من خلال تعليق القوانين الطبيعية للكون. ما تراه الأديان على أنه وحي إلهي والكتب المقدسة، يراه معظم الربوبيين على أنه تفسيرات صادرة عن البشر بدلا من مصادر موثوقة. برزت الربوبية في القرنين السابع عشر والثامن عشر ولا سيما إبَّان عصر التنوير، وتحديدا في كل من المملكة المتحدة وفرنسا والولايات المتحدة وأيرلندا. كان معظم الربوبيين حينذاك قد ولِدوا ونشأوا تنشأةً مسيحية ولكنهم تركوا الدين بسبب عدة قضايا مثيرة للجدل ووجدوا أنه لا يمكنهم الإيمان بالثالوث المقدس أو ألوهية يسوع المسيح أو قصص المعجزات التي ورد ذكرها في الكتاب المقدس ثم انتشروا في العالم. الربوبية لم تشكل أي تجمعات في البداية ولكن مع الوقت أثَّرت الربوبية على الجماعات الدينية الأخرى تأثيرا قويا كالجماعة التوحيدية والجماعة الكونية التي تطورن متأثرين بالفكر الربوبي. لا تزال الربوبية حتى يومنا هذا موجودة في أشكال الربوبية الكلاسيكية والربوبية الحديثة. (ar)
  • Deismus (z latinského deus – Bůh) je souhrnné označení pro různé náboženské a světové názory, které vznikly racionalistickou kritikou křesťanství v 17. století v Anglii a v 18. století vyústily do francouzského a německého osvícenství. Angličtí deisté většinou uznávali hlavní metafyzické principy křesťanství (například že je jeden Bůh, který stvořil svět, že člověk má rozum, vlastní svědomí a tedy potřebuje svobodu), ale kritizovali a odmítali všechno, co v něm přesahuje lidské chápání: Boží zjevení, proroctví, zázraky, autoritu církve, někteří i představu posmrtného života. Svět je sice dílo Boží, člověk si v něm ale vystačí sám svým rozumem a nepotřebuje žádné nadpřirozené zásahy do jeho zákonitého běhu. Deismus i osvícenství se více spoléhají na individuální lidské možnosti a schopnosti pokroku, prosazují lidskou samostatnost, individuální svobodu a náboženskou toleranci. Podobné názory se ovšem vyskytovaly už ve starověku (Platón, Epikúros, Plútarchos, Cicero), v buddhismu nebo v raném islámu (Averroes) a od 19. století v Evropě převládají. Německý sociolog Max Weber mluvil o procesu „odkouzlení světa“. (cs)
  • Ντεϊσμός ονομάζεται η άποψη ότι η λογική μάλλον, παρά η θεία ή η παράδοση, πρέπει να τοποθετούνται στη βάση της πίστης μας στον Θεό. Οι ντεϊστές απορρίπτουν την οργανωμένη θρησκεία και προωθούν τη λογική ως τον κρίσιμο παράγοντα στη λήψη ηθικών αποφάσεων. Η λογική αυτή βάση είθισται να θεμελιώνεται στο κοσμολογικό επιχείρημα (επιχείρημα σχετικά με το Πρώτο Αίτιο), το τελεολογικό επιχείρημα (επιχείρημα του Σχεδιασμού), καθώς και άλλες πλευρές αυτού που ονομαζόταν φυσική θρησκεία. Ο ντεϊσμός κατέληξε να ταυτιστεί με την κλασική πεποίθηση ότι ο Θεός δημιούργησε μεν τον κόσμο, αλλά δεν παρεμβαίνει πλέον στη λειτουργία του, μολονότι τούτο δεν αποτελεί απαραίτητο συστατικό του ντεϊσμού. (el)
  • Diismo kredas, ke Dio ja ekzistas, estas unu kaj kreis la universon kun ĝiaj naturaj leĝoj. Ĝi (Dio) kreis universon tute komprenebla per la racio de homo. Sed tuje post la kreo, laŭ kelkaj diistoj, Dio emeritiĝis kaj ne plu agis sur la estrado de la mondo. Do diismo rigardas dian providencon, miraklojn, dogmojn kaj sanktajn librojn kiel fabelojn por infanoj kaj naivuloj. Esence, diisto kredas je Dio, sed ne je preĝado. Diismo estis populara inter la intelektuloj de la Okcidento en la 18-a jarcento kaj poste. La religiaj militoj en Eŭropo en la 17-a jarcento kaj la sukceso de moderna scienco multe helpis popularigi diismon, multaj inter la filozofoj kaj verkistoj de la 18-jarcenta Klerismo estis diistoj. Voltaire, Thomas Paine, Thomas Jefferson kaj Albert Einstein estis gravaj diistoj, inter aliaj. Jefferson, ekzemple, redaktis la kristanan evangelion por ekskludi la miraklojn de Jesuo Kristo, farinte Jesuon homo tre saĝa sed ne dia. (eo)
  • Als Deismus [de'ɪsmʊs] (‚Gotteslehre‘, von lateinisch deus ‚Gott‘) bezeichnet man eine Religionsauffassung, nach der nur Vernunftgründe, nicht die Autorität einer Offenbarung, zur Legitimation theologischer Aussagen dienen können. Die deistischen Gottesvorstellungen sind allerdings sehr unterschiedlich. Im engeren Sinne sind Deisten diejenigen, die das Göttliche als „Ursprung alles Seienden“ annehmen, konkretes göttliches Eingreifen aber als „nicht begründbar“ ansehen. Im weiteren Sinne wird der Deismus als freidenkerische Glaubensströmung im Zeitalter der Aufklärung angesehen. (de)
  • Deism (/ˈdiːɪzəm/ DEE-iz-əm  or /ˈdeɪ.ɪzəm/ DAY-iz-əm; derived from the Latin deus, meaning "god") is the philosophical position and rationalistic theology that generally rejects revelation as a source of divine knowledge, and asserts that empirical reason and observation of the natural world are exclusively logical, reliable, and sufficient to determine the existence of a Supreme Being as the creator of the universe. Or more simply stated, Deism is the belief in the existence of God solely based on rational thought without any reliance on revealed religions or religious authority. Deism emphasizes the concept of natural theology (that is, God's existence is revealed through nature). Since the 17th century and during the Age of Enlightenment (especially in 18th-century England and France), various Western philosophers and theologians formulated a critical rejection of the several religious texts belonging to the many organized religions, and began to appeal only to truths that they felt could be established by reason as the exclusive source of divine knowledge. Such philosophers and theologians were called "Deists", and the philosophical/theological position they advocated is called "Deism". Deism as a distinct philosophical and intellectual movement declined toward the end of the 18th century but had its own revival in the early 19th century. Some of its tenets continued as part of other intellectual and spiritual movements, like Unitarianism, and Deism continues to have advocates today. (en)
  • Deismoa (latinez deus, "jainko") arrazoia eta norberaren bizitza eskarmentuaren bidez Jainko baten edo gehiagoen izatea onartzean datzan filosofia pentsakera bat da, baina erlijio teistek Jainkoa edo Jainkoen izatea frogarazteko ohikoak dituzten elementuak alboratuz, esate baterako, goi agerkunde zuzenak, fedea edo usadioa. Orokorrean, deistek Jainkoa edo Jainkoen izatea onartzen dute, baina ez derrigorrean erlijioen jarduna, eta Jainkoek munduan esku hartzen dutelako sinismenari uko egiten diote. Halere, hinduismoa, budismoa eta helenismoa bezalako erlijioetan joera deistak ere topa daitezke. Kasu hauetan, deistek Jainkoak ala Jainkoak munduan esku hartzerik ez dutela uste dute, berau sortzeko bakarrik ez bada. (eu)
  • Le déisme est une croyance ou une doctrine qui défend l'affirmation rationnelle de l'existence de Dieu, proposant une forme religieuse conforme à la raison, exclusive aux religions révélées. Le déisme propose d'arriver à Dieu — un Dieu du raisonnement plutôt qu'un Dieu de foi ou de culte — par des voies exclusivement humaines, sans pour autant pouvoir en déterminer les attributs. Le concept se développe essentiellement en Angleterre et en France à partir du XVIIe siècle, mais est difficile d'accès et ambigu, car il réfère à plusieurs systèmes distincts. On n'utilise plus guère le concept en dehors de ses applications historiques. (fr)
  • El deismo ​​, de la palabra latina deus, que significa "dios")​​ es la postura filosófica y teología racionalista​ que por lo general rechaza la revelación como fuente del conocimiento divino, y sostiene que la razón empírica y la observación del mundo natural son exclusivamente lógicas, confiables y suficientes para determinar la existencia de una deidad suprema como el creador del Universo.​​​​​​ El deísmo también se define como la creencia en la existencia de Dios solamente basándose en el pensamiento racional, sin apoyarse en argumentos de religiones reveladas o autoridad religiosa.​​​​​ El deísmo enfatiza el concepto de teología natural, es decir que la existencia de Dios se revela a través de la naturaleza.​​​​​ En general, un deísta es aquella persona que asegura la existencia de por lo menos una divinidad, pero no necesariamente practica una religión y niega la intervención divina en el mundo.​ En este caso, quienes siguen el deísmo creen en una deidad creadora pero que no se involucra en ámbito alguno.​ Hay una variante del deísmo de la voz latina Deus otiosus ("dios inactivo"). Este concepto es empleado para describir la creencia en un dios creador pero que en algún momento se retira y deja de involucrarse en su creación, lo que constituye un principio central para el deísmo. Está difundido ampliamente en África, Melanesia y América del Sur.​ (es)
  • 理神論(りしんろん、英: deism)とは、神の存在を啓示によらず合理的に説明しようとする立場。この宇宙の創造主としての神の実在を認めるが、聖書などに伝えられるような人格的存在だとは認めない。神がおこなったのは宇宙とその自然法則の創造だけで、それ以降、宇宙は自己発展するとする。人間理性の存在をその論の前提とし、奇跡・啓示・預言などによる神の介入はあり得ないとして排斥される。神の存在を認めるという点において、有神論(theism)の一つと言えるが、啓示を肯定する他の立場との対比から、有神論とは区別する場合もある。 理神論は啓蒙時代に流行した。17世紀のスピノザらを起源として、イギリスで論争が起こり、18世紀のフランス・ドイツの啓蒙思想家(フィロゾーフ)たちに受け継がれ、フランス革命期の「最高存在の祭典」の思想的背景になった。 (ja)
  • Deïsme is een religieus-filosofische opvatting die God als transcendente oorzaak van de natuurwetten beschouwt. Dit houdt in dat God weliswaar de schepper van het universum is, maar sinds de schepping op geen enkele wijze ingrijpt in het proces van de natuurwetten (God als 'horlogemaker') – God is een deus otiosus, een "inactieve god". Deze leer is een gevolg van het modernistische rationalisme en een vervolg op het theïsme, de opvatting dat God ook immanent is (en dus in sommige gevallen uitzonderingen op de natuurwetten maakt). In de meest gangbare versie is God niet antropomorf (mensvormig). (nl)
  • Deizm – nurt religijno-filozoficzny, którego cechą wspólną jest przekonanie, że racjonalnie można uzasadnić istnienie jedynie boga bezosobowego, będącego konstruktorem świata rozumianego jako mechanizm oraz źródłem praw, według których ten mechanizm świata działa. Tak rozumiany bóg nie ingeruje w stworzony świat. Deizm nie jest zwartym systemem ani szkołą filozoficzną. Rozpowszechnił się głównie w Europie, a także w Ameryce Północnej. (pl)
  • O deísmo (do latim Deus) é uma posição filosófica que acredita na criação do universo por uma inteligência superior (que pode ser Deus, ou não), através da razão, do livre pensamento e da experiência pessoal, em vez dos elementos comuns das religiões teístas como a revelação direta, ou tradição. A existência de um Criador ou Organizador do Universo (comparável ao Demiurgo do filósofo grego Platão), é a primeira causa da filosofia deísta. Em palavras mais simples: um deísta é aquele que está inclinado a afirmar a existência de um princípio criador, mas não pratica nenhuma religião, não negando a realidade de um mundo completamente regido pelas leis naturais e físicas. A interpretação de Deus pode variar para cada deísta. Deístas podem acreditar que as ideologias religiosas devem tentar reconciliar e não contradizer as evidências e que todas devem estar de acordo com os ensinamentos bíblicos. Assim, um dos princípios fundamentais desta posição é baseado na consolidação de que Deus criou todo o visível e o invisível, o mundo físico e o espiritual mas não interfere nele de maneira evidente como sugerem as religiões teístas. O deísmo não acredita na existência de um deus providencialista. Também não tomam posição sobre o que é esse ser criador, e nem tem como princípio encontrá-lo. O deísmo nega revelações divinas, contrariamente ao fideísmo encontrado em muitos ensinamentos do Cristianismo, Islamismo e Judaísmo, que afirma que a religião depende da revelação das escrituras ou o testemunho de outras pessoas. Os deístas tipicamente também rejeitam certos eventos religiosos. Isso porque tais ideias não parecem ser verdades racionais. Sobre as religiões organizadas que usam revelações divinas e livros sagrados, a maioria dos deístas interpretam-nas como invenção de outros seres humanos e não como fontes de autoridade, embora possam ser aceitas como inspiração moral e ética. Os deístas dizem que o maior presente do universo para a humanidade não é a religião, mas "a capacidade de raciocinar". (pt)
  • Deism (av latin deus, gud) är inom religionsfilosofi en gudsuppfattning som innebär att det finns en transcendent (översinnlig, ej möjlig att uppfatta eller förstå) Gud, som skapat världen, men inte längre ingriper i världens gång. Jämför teism. Efter skapelsen fungerar världen uteslutande i enlighet med de rationella naturlagar som finns nedlagda i den. Deismen uppstod i 1600-talets England och utgår från antagandet om en "naturlig religion", det vill säga att kunskap om Gud inte kan utvinnas ur religiösa läror utan endast ur människans naturliga moral. Den viktigaste representanten för deismen var Herbert av Cherbury (1583–1648) som djupt påverkade upplysningens tänkande. En annan viktig person i sammanhanget var Matthew Tindal (1653–1733). Åtminstone två av USA:s presidenter, Thomas Jefferson och Abraham Lincoln, var deister.[källa behövs] (sv)
  • Деї́зм (від лат. deus, «бог») — віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність у цьому світі (тобто, надалі він не втручається — на противагу теїзму). Деїзм пов'язаний з визнанням Бога-творця, поняттям, яке акумулює в собі ідею креаціонізму. Ця ідея, за деякими припущеннями, заснована на відчуженні, абсолютизації та обожненні могутньої творчої активності людини. В ідеалістичній формі вона ввела у філософію незнаного в часи античності суб'єкта, який творить і пізнає світ. З розвитком ремесел і промисловості ставлення людини до світу й природи взагалі все частіше стає не тільки пізнавальним, а й практично-перетворювальним, виникає потреба у зведенні божественної творчості до її земної основи, в розкритті творчих сутнісних сил самої людини. Це зведення було тривалим історико-філософським процесом, одним зі щаблів якого був деїзм. Якщо пантеїзм повертав активність природі й людині, розчиняючи в них Бога, то деїзм, обмежуючи Бога роллю творця світу, першопричини, гаранта незмінності природи, надавав у такий спосіб відносну самостійність вторинним причинам і, отже, хоча б частково, повертав активність і самостійність природі, матерії, людині. Родоначальником деїзму вважається лорд (1583—1648). Найбільшого розквіту деїзм досяг в епоху Просвітництва. Великий внесок у розповсюдження деїзму вніс орден ілюмінатів.Одним з найвідоміших прихильників деїзму вважається Марі Франсуа Аруе, який більше відомий як Вольтер. Переконання письменника та філософа помітні у кількох його творах. (uk)
  • Деи́зм (от лат. deus — Бог) — религиозно-философское направление, признающее существование Бога и сотворение мира им же, но отрицающее большинство сверхъестественных и мистических явлений, Божественное откровение и религиозный догматизм. Большинство деистов полагают, что Бог после сотворения мира не вмешивается в полагание событий; другие деисты считают, что Бог всё же влияет на события, но не управляет ими полностью. Внутри деизма существует много философских направлений. Определить точно рамки деизма невозможно, поскольку сама концепция деизма не предполагает конкретных критериев, жёстких границ и правил. В то же время деизм предполагает, что разум, логика и наблюдение за природой — единственные средства для познания Бога и Его воли. Деизм высоко ценит человеческий разум и свободу. Деизм стремится привести к гармонии науку и идею о существовании Бога, а не противопоставлять науку и религию. (ru)
  • 自然神論(英语:deism)是17到18世纪的英國和18世纪的法國出現的一個哲學觀點,主要是回應牛頓力學對傳統神學世界觀的衝擊。這個思想认为雖然上帝創造了宇宙和它存在的规则,但是在此之后上帝并不再对这个世界的发展产生影响(與婆羅門教對梵天的解釋相仿)。這裡的自然神論主要是指具有閃米特一神教背景,並受其影響的西方唯一神教派自然神論者的觀點,而不是具有多神教背景的自然神論者等的觀點如泛自然神論。 自然神论者推崇理性原则,把上帝解释为非人格的始因的宗教哲学理论。又称理性神论。由17世纪英国思想家赫尔伯特始创,著名代表有托兰德、、普利斯特里、约翰·洛克、艾萨克·牛顿等人,18世纪法国启蒙思想家伏尔泰、孟德斯鸠、卢梭等人也都是具有一定唯物主义倾向的自然神论者。自然神论反对蒙昧主义和神秘主义,否定迷信和各种违反自然规律的“奇迹”;认为上帝不过是“世界理性”或“有智慧的意志”;上帝作为世界的“始因”或“造物主”,它在创世之后就不再干预世界事务,而让世界按照它本身的规律存在和发展下去;主张用或自然宗教代替天启宗教。 今日人們聽到自然神論就會聯想到「神造了世界卻不照管護理這個世界,任其發展」。但是17世紀英國人提出的自然神論,是想證明人們人類對上帝的信仰是合乎理性,不需要來自聖經中神的啟示。他主張基督教是自然宗教,但基督教有一些信仰的確已經超出了自然宗教,自然神論者把這些視為迷信的教士爭取信眾之作,不予接納。此論點亦被許多宗教改革者提醒並強調,以對立於帶有文化慣性的宗教迷信,對教條有選擇的接受而不是全然接受,把既定的歷史文化做為意識形態的偶像崇拜。 自然神論者也反對「預言」的應驗和「神蹟」作為根據上帝存在的根據。嚴厲批評神蹟,他認為基督復活乃是其屍體被門徒所竊,結果他因此被關而死在獄中,不過因此得到靈感,寫了一本《復活見證受審記》,將新約中的見證一一驗證。 托马斯·潘恩的觀點頗能代表自然神論者的觀點:“我相信一個上帝,沒有其它的”,但“我不相信猶太教會、羅馬教會、希臘教會、土耳其教會、基督教和我所知道的任何教會所宣佈的信條。我自己的頭腦就是我自己的教會。” 勒内·笛卡尔 (1596年3月31日-1650年2月11日)的宗教信仰在学术圈中一直被严格地争论着。他声称是虔诚的罗马天主教(天主教)徒,以及“沉思”的目的是为了维护基督教信仰。但是在他自己的时代,笛卡尔被指控宣扬秘密的自然神论和无神论信仰。与他同时代的布莱兹·帕斯卡说,“我不能原谅笛卡尔;他在其全部的哲学之中都想能撇开上帝。然而他又不能不要上帝来轻轻碰一下,以便使世界运动起来;除此之外,他就再也用不着上帝了。” (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 8582 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 74221 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1072590897 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:title
  • Articles Related to Deism (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • El deisme és la creença religiosa en un Déu personal, creador de l'Univers, però que no hi té, posteriorment, cap influència. Els deistes arriben a la creença en un Déu a través de la raó i les experiències personals, no a través de la fe o una revelació. El deisme es va diferenciar del teisme en el segle xvii, i al llarg del segle i també durant el segle xviii, el deisme va tenir molta força al Regne Unit, França i els Estats Units. La figura deista s'exemplificà especialment en la figura del Deus ex machina il·lustrat: Déu com a màquina, que apareix tan sols per resoldre el problema aparentment irresoluble de la Creació del Món. (ca)
  • Ντεϊσμός ονομάζεται η άποψη ότι η λογική μάλλον, παρά η θεία ή η παράδοση, πρέπει να τοποθετούνται στη βάση της πίστης μας στον Θεό. Οι ντεϊστές απορρίπτουν την οργανωμένη θρησκεία και προωθούν τη λογική ως τον κρίσιμο παράγοντα στη λήψη ηθικών αποφάσεων. Η λογική αυτή βάση είθισται να θεμελιώνεται στο κοσμολογικό επιχείρημα (επιχείρημα σχετικά με το Πρώτο Αίτιο), το τελεολογικό επιχείρημα (επιχείρημα του Σχεδιασμού), καθώς και άλλες πλευρές αυτού που ονομαζόταν φυσική θρησκεία. Ο ντεϊσμός κατέληξε να ταυτιστεί με την κλασική πεποίθηση ότι ο Θεός δημιούργησε μεν τον κόσμο, αλλά δεν παρεμβαίνει πλέον στη λειτουργία του, μολονότι τούτο δεν αποτελεί απαραίτητο συστατικό του ντεϊσμού. (el)
  • Als Deismus [de'ɪsmʊs] (‚Gotteslehre‘, von lateinisch deus ‚Gott‘) bezeichnet man eine Religionsauffassung, nach der nur Vernunftgründe, nicht die Autorität einer Offenbarung, zur Legitimation theologischer Aussagen dienen können. Die deistischen Gottesvorstellungen sind allerdings sehr unterschiedlich. Im engeren Sinne sind Deisten diejenigen, die das Göttliche als „Ursprung alles Seienden“ annehmen, konkretes göttliches Eingreifen aber als „nicht begründbar“ ansehen. Im weiteren Sinne wird der Deismus als freidenkerische Glaubensströmung im Zeitalter der Aufklärung angesehen. (de)
  • 理神論(りしんろん、英: deism)とは、神の存在を啓示によらず合理的に説明しようとする立場。この宇宙の創造主としての神の実在を認めるが、聖書などに伝えられるような人格的存在だとは認めない。神がおこなったのは宇宙とその自然法則の創造だけで、それ以降、宇宙は自己発展するとする。人間理性の存在をその論の前提とし、奇跡・啓示・預言などによる神の介入はあり得ないとして排斥される。神の存在を認めるという点において、有神論(theism)の一つと言えるが、啓示を肯定する他の立場との対比から、有神論とは区別する場合もある。 理神論は啓蒙時代に流行した。17世紀のスピノザらを起源として、イギリスで論争が起こり、18世紀のフランス・ドイツの啓蒙思想家(フィロゾーフ)たちに受け継がれ、フランス革命期の「最高存在の祭典」の思想的背景になった。 (ja)
  • Deïsme is een religieus-filosofische opvatting die God als transcendente oorzaak van de natuurwetten beschouwt. Dit houdt in dat God weliswaar de schepper van het universum is, maar sinds de schepping op geen enkele wijze ingrijpt in het proces van de natuurwetten (God als 'horlogemaker') – God is een deus otiosus, een "inactieve god". Deze leer is een gevolg van het modernistische rationalisme en een vervolg op het theïsme, de opvatting dat God ook immanent is (en dus in sommige gevallen uitzonderingen op de natuurwetten maakt). In de meest gangbare versie is God niet antropomorf (mensvormig). (nl)
  • Deizm – nurt religijno-filozoficzny, którego cechą wspólną jest przekonanie, że racjonalnie można uzasadnić istnienie jedynie boga bezosobowego, będącego konstruktorem świata rozumianego jako mechanizm oraz źródłem praw, według których ten mechanizm świata działa. Tak rozumiany bóg nie ingeruje w stworzony świat. Deizm nie jest zwartym systemem ani szkołą filozoficzną. Rozpowszechnił się głównie w Europie, a także w Ameryce Północnej. (pl)
  • الربوبية (تعريب لكلمة Deism والمشتقة من الكلمة اللاتينية رب Deus)، هي مذهب فكري لاديني وفلسفي لاهوتي تؤمن بوجود خالق عظيم خلق الكون وبأن هذه الحقيقة يمكن الوصول إليها باستخدام العقل ومراقبة العالم الطبيعي وحده دون الحاجة إلى أي دين. معظم الربوبيين يميلون إلى رفض فكرة التدخل الإلهي في الشؤون الإنسانية كالمعجزات والوحي. الربوبية تختلف في إيمانها بالإله عن المسيحية واليهودية والإسلام والبهائية وباقي الديانات التي تستند على المعجزات والوحي حيث يرفض الربوبيون فكرة أن الإله كشف نفسه للإنسانية عن طريق كتب مقدسة. ويرى الربوبيون أنه لا بد من وجود خالق للكون والإنسان فيختلفون بذلك عن الملحدين أو اللاربوبيين بينما يتفقون معهم في اللادينية. (ar)
  • Deismus (z latinského deus – Bůh) je souhrnné označení pro různé náboženské a světové názory, které vznikly racionalistickou kritikou křesťanství v 17. století v Anglii a v 18. století vyústily do francouzského a německého osvícenství. Angličtí deisté většinou uznávali hlavní metafyzické principy křesťanství (například že je jeden Bůh, který stvořil svět, že člověk má rozum, vlastní svědomí a tedy potřebuje svobodu), ale kritizovali a odmítali všechno, co v něm přesahuje lidské chápání: Boží zjevení, proroctví, zázraky, autoritu církve, někteří i představu posmrtného života. Svět je sice dílo Boží, člověk si v něm ale vystačí sám svým rozumem a nepotřebuje žádné nadpřirozené zásahy do jeho zákonitého běhu. Deismus i osvícenství se více spoléhají na individuální lidské možnosti a schopnosti (cs)
  • Diismo kredas, ke Dio ja ekzistas, estas unu kaj kreis la universon kun ĝiaj naturaj leĝoj. Ĝi (Dio) kreis universon tute komprenebla per la racio de homo. Sed tuje post la kreo, laŭ kelkaj diistoj, Dio emeritiĝis kaj ne plu agis sur la estrado de la mondo. Do diismo rigardas dian providencon, miraklojn, dogmojn kaj sanktajn librojn kiel fabelojn por infanoj kaj naivuloj. Esence, diisto kredas je Dio, sed ne je preĝado. (eo)
  • Deismoa (latinez deus, "jainko") arrazoia eta norberaren bizitza eskarmentuaren bidez Jainko baten edo gehiagoen izatea onartzean datzan filosofia pentsakera bat da, baina erlijio teistek Jainkoa edo Jainkoen izatea frogarazteko ohikoak dituzten elementuak alboratuz, esate baterako, goi agerkunde zuzenak, fedea edo usadioa. (eu)
  • El deismo ​​, de la palabra latina deus, que significa "dios")​​ es la postura filosófica y teología racionalista​ que por lo general rechaza la revelación como fuente del conocimiento divino, y sostiene que la razón empírica y la observación del mundo natural son exclusivamente lógicas, confiables y suficientes para determinar la existencia de una deidad suprema como el creador del Universo.​​​​​​ El deísmo también se define como la creencia en la existencia de Dios solamente basándose en el pensamiento racional, sin apoyarse en argumentos de religiones reveladas o autoridad religiosa.​​​​​ El deísmo enfatiza el concepto de teología natural, es decir que la existencia de Dios se revela a través de la naturaleza.​​​​​ (es)
  • Deism (/ˈdiːɪzəm/ DEE-iz-əm  or /ˈdeɪ.ɪzəm/ DAY-iz-əm; derived from the Latin deus, meaning "god") is the philosophical position and rationalistic theology that generally rejects revelation as a source of divine knowledge, and asserts that empirical reason and observation of the natural world are exclusively logical, reliable, and sufficient to determine the existence of a Supreme Being as the creator of the universe. Or more simply stated, Deism is the belief in the existence of God solely based on rational thought without any reliance on revealed religions or religious authority. Deism emphasizes the concept of natural theology (that is, God's existence is revealed through nature). (en)
  • Le déisme est une croyance ou une doctrine qui défend l'affirmation rationnelle de l'existence de Dieu, proposant une forme religieuse conforme à la raison, exclusive aux religions révélées. Le déisme propose d'arriver à Dieu — un Dieu du raisonnement plutôt qu'un Dieu de foi ou de culte — par des voies exclusivement humaines, sans pour autant pouvoir en déterminer les attributs. (fr)
  • O deísmo (do latim Deus) é uma posição filosófica que acredita na criação do universo por uma inteligência superior (que pode ser Deus, ou não), através da razão, do livre pensamento e da experiência pessoal, em vez dos elementos comuns das religiões teístas como a revelação direta, ou tradição. (pt)
  • Деї́зм (від лат. deus, «бог») — віра в Бога-творця світу, але невіра в його подальшу діяльність у цьому світі (тобто, надалі він не втручається — на противагу теїзму). Деїзм пов'язаний з визнанням Бога-творця, поняттям, яке акумулює в собі ідею креаціонізму. Ця ідея, за деякими припущеннями, заснована на відчуженні, абсолютизації та обожненні могутньої творчої активності людини. В ідеалістичній формі вона ввела у філософію незнаного в часи античності суб'єкта, який творить і пізнає світ. (uk)
  • Deism (av latin deus, gud) är inom religionsfilosofi en gudsuppfattning som innebär att det finns en transcendent (översinnlig, ej möjlig att uppfatta eller förstå) Gud, som skapat världen, men inte längre ingriper i världens gång. Jämför teism. (sv)
  • Деи́зм (от лат. deus — Бог) — религиозно-философское направление, признающее существование Бога и сотворение мира им же, но отрицающее большинство сверхъестественных и мистических явлений, Божественное откровение и религиозный догматизм. Большинство деистов полагают, что Бог после сотворения мира не вмешивается в полагание событий; другие деисты считают, что Бог всё же влияет на события, но не управляет ими полностью. Внутри деизма существует много философских направлений. Определить точно рамки деизма невозможно, поскольку сама концепция деизма не предполагает конкретных критериев, жёстких границ и правил. В то же время деизм предполагает, что разум, логика и наблюдение за природой — единственные средства для познания Бога и Его воли. Деизм высоко ценит человеческий разум и свободу. Деизм (ru)
  • 自然神論(英语:deism)是17到18世纪的英國和18世纪的法國出現的一個哲學觀點,主要是回應牛頓力學對傳統神學世界觀的衝擊。這個思想认为雖然上帝創造了宇宙和它存在的规则,但是在此之后上帝并不再对这个世界的发展产生影响(與婆羅門教對梵天的解釋相仿)。這裡的自然神論主要是指具有閃米特一神教背景,並受其影響的西方唯一神教派自然神論者的觀點,而不是具有多神教背景的自然神論者等的觀點如泛自然神論。 自然神论者推崇理性原则,把上帝解释为非人格的始因的宗教哲学理论。又称理性神论。由17世纪英国思想家赫尔伯特始创,著名代表有托兰德、、普利斯特里、约翰·洛克、艾萨克·牛顿等人,18世纪法国启蒙思想家伏尔泰、孟德斯鸠、卢梭等人也都是具有一定唯物主义倾向的自然神论者。自然神论反对蒙昧主义和神秘主义,否定迷信和各种违反自然规律的“奇迹”;认为上帝不过是“世界理性”或“有智慧的意志”;上帝作为世界的“始因”或“造物主”,它在创世之后就不再干预世界事务,而让世界按照它本身的规律存在和发展下去;主张用或自然宗教代替天启宗教。 自然神論者也反對「預言」的應驗和「神蹟」作為根據上帝存在的根據。嚴厲批評神蹟,他認為基督復活乃是其屍體被門徒所竊,結果他因此被關而死在獄中,不過因此得到靈感,寫了一本《復活見證受審記》,將新約中的見證一一驗證。 (zh)
rdfs:label
  • Deism (en)
  • ربوبية (ar)
  • Deisme (ca)
  • Deismus (cs)
  • Ντεϊσμός (el)
  • Deismus (de)
  • Diismo (eo)
  • Deísmo (es)
  • Deismo (eu)
  • Déisme (fr)
  • Deisme (in)
  • Deismo (it)
  • 理神論 (ja)
  • 이신론 (ko)
  • Deïsme (nl)
  • Deizm (pl)
  • Deísmo (pt)
  • Деїзм (uk)
  • Deism (sv)
  • Деизм (ru)
  • 自然神论 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:homepage
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:mainInterest of
is dbo:movement of
is dbo:religion of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:label of
is dbp:mainClassification of
is dbp:movement of
is dbp:religion of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License