| dbo:abstract
|
- Conservatism in Turkey (Turkish: Muhafazakârlık) is a national variant of conservatism throughout Turkey reflected in the agendas of many of the country's political parties, most notably the governing Justice and Development Party (AKP), which describes its prevailing ideology as conservative democracy. Elements of Turkish conservatism are also reflected in most parties situated on the political right, including the Nationalist Movement Party (MHP). In Turkey, it is often referred to as Türk tipi muhafazakârlık (Turkish-style conservatism). Turkish conservatism is distinct from conservatism in other countries in that it is predominantly at odds with the established state structure, tending to be critical of the founding principles of the Turkish Republic whereas most forms of conservatism elsewhere tend to endorse the principle values of the state. Ideals predominantly at odds with conservatives, such as secularism, statism, populism and the existence of a social state are enshrined within the Constitution of Turkey. Turkish conservatism is rivalled mainly by Kemalism, based on the ideology of Turkey's founding President Mustafa Kemal Atatürk, who brought about several social reforms influenced by a progressive pro-western agenda following the collapse of the conservative Ottoman Empire. However, Kemalism has also been described as a form of conservative nationalism as it endorses and safeguards the established traditions of the Turkish state. Conservatism in Turkey tends to be inspired and strongly influenced by political Islam, with conservative values arising from local orders, Islamic tarikats and village traditions. Turkish conservatism therefore tends to be more socially conservative, religious and in favour of strong centralised leadership, therefore often being characterised as authoritarian by critics. Turkish conservatives also tend to show greater approval to the return of Ottoman culture as opposed to the western-inspired culture and values originating from the Republic era. Recent surveys continuously show that conservatism in Turkey enjoys strong political support, predominantly in the central Anatolia region and rural areas where village and local traditions remain strictly enforced. In 2012, only 8.6% of Turks described themselves as 'entirely non-conservative' as opposed to 12.6% in 2006. Research by Kadir Has University showed that 39.2% of Turks described themselves as conservative in 2013, falling to 20.7% describing themselves as conservatives in 2015. (en)
- O conservadorismo na Turquia é uma variante nacional do conservadorismo na Turquia refletida nas agendas de muitos dos partidos políticos do país, mais notavelmente o Partido da Justiça e Desenvolvimento, que descreve sua ideologia predominante como . Elementos do conservadorismo turco também se refletem na maioria dos partidos situados na direita política, incluindo o Partido de Ação Nacionalista. Na Turquia, é muitas vezes referido como Türk tipi muhafazakârlık (conservadorismo de estilo turco). O conservadorismo turco é distinto do conservadorismo em outros países, pois está predominantemente em desacordo com a estrutura estatal estabelecida, tendendo a ser crítico dos princípios fundadores da República Turca, enquanto a maioria das formas de conservadorismo em outros lugares tendem a endossar os valores principais do estado. Ideais predominantemente em desacordo com os conservadores, como o secularismo, estatismo, o populismo e a existência de um estado social estão consagrados na Constituição da Turquia. O conservadorismo turco é rivalizado principalmente pelo Kemalismo, baseado na ideologia do presidente fundador da Turquia, Mustafa Kemal Atatürk, que trouxe várias reformas sociais influenciadas por uma agenda progressista pró-ocidente após o colapso do conservador Império Otomano.No entanto, o Kemalismo também foi descrito como uma forma de conservadorismo nacional, pois endossa e salvaguarda as tradições estabelecidas do estado turco. O conservadorismo na Turquia tende a ser inspirado e fortemente influenciado pelo , com valores conservadores decorrentes de ordens locais, tariqas e tradições de aldeias. O conservadorismo turco, portanto, tende a ser mais socialmente conservador, religioso e a favor de uma mais forte liderança centralizada, sendo muitas vezes caracterizado como autoritário por críticos. Os conservadores turcos também tendem a mostrar maior aprovação ao retorno da cultura otomana em oposição à cultura e valores de inspiração ocidental originários da era da República. Pesquisas recentes mostram continuamente que o conservadorismo na Turquia goza de forte apoio político, predominantemente na região central da Anatólia e nas áreas rurais, onde as tradições das aldeias e locais permanecem rigorosamente aplicadas. Em 2012, apenas 8,6% dos turcos se descreveram como 'totalmente não conservadores', em oposição a 12,6% em 2006. Uma pesquisa da mostrou que 39,2% dos turcos se descreveram como conservadores em 2013, caindo para 20,7%. descrevendo-se como conservadores em 2015. (pt)
- Консерватизм в Турции (тур. Muhafazakârlık) является национально-ориентированным направлением консерватизма, которое находит отражение в повестках дня многих политических партий страны, в частности правящей Партии справедливости и развития (ПСР), которая описывает свою преобладающую идеологию как консервативную демократию. Элементы турецкого консерватизма также отражены в большинстве партий, расположенных в правом политическом спектре, включая Партию националистического движения (ПНД). В Турции турецкий консерватизм часто называют Türk tipi muhafazakârlık (консерватизм в турецком стиле). Турецкий консерватизм отличается от консерватизма в других странах тем, что он в основном противоречит устоявшейся государственной структуре, склоняясь к критике основополагающих принципов Турецкой Республики, тогда как большинство форм консерватизма склонны поддерживать основные сложившиеся ценности государства. Идеалы, преимущественно противоречащие консерваторам, такие как секуляризм, этатизм, популизм и существование социального государства, закреплены в Конституции Турции. Турецкий консерватизм конкурирует главным образом с кемализмом ― идеологии президента-основателя Турции Мустафы Кемаля Ататюрка, который провел множество социальных реформ под влиянием прогрессивной прозападной повестки после распада глубоко консервативной Османской империи. Однако кемализм был также описан некоторыми исследователям как форма консервативного национализма, поскольку он поддерживает и защищает устоявшиеся традиции турецкого государства. Консерватизм в Турции, как правило, находится под сильным влиянием политического ислама с его консервативными ценностями, вытекающими из местных порядков, исламских тарикатов и деревенских традиций. Поэтому турецкий консерватизм имеет тенденцию быть более социально консервативным, религиозным и выступать за сильное централизованное руководство, поэтому критики часто называют его авторитарным. Турецкие консерваторы также имеют тенденцию демонстрировать большее одобрение возвращения османской культуры, в отличие от культуры, основанной на западе, и ценностей, восходящих к эпохе Республики. Недавние исследования постоянно показывают, что консерватизм в Турции пользуется сильной поддержкой, преимущественно в центральной части Анатолии и в сельской местности, где строго соблюдаются деревенские и местные обычаи. В 2012 году только 8,6% турок назвали себя «совершенно неконсервативными», а в 2006 году ― 12,6%. Исследование, проведённое Университетом Кадира Хаса, показало, что 39,2% турок назвали себя консерваторами в 2013 году. Это число снизилось до 20,7% в 2015 году. (ru)
- Консерватизм в Туреччині (тур. Muhafazakârlık) є національно-орієнтованим напрямком консерватизму, який знаходить відображення в порядку денного багатьох політичних партій країни, зокрема правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР), яка описує свою ідеологію як консервативну демократію. Елементи турецького консерватизму також відображені в більшості партій, розташованих у правому політичному спектрі, включаючи Партію націоналістичного руху (ПНР). У Туреччині турецький консерватизм часто називають Türk tipi muhafazakârlık (консерватизм в турецькому стилі). . Турецький консерватизм відрізняється від консерватизму в інших країнах тим, що він в основному суперечить усталеній державній структурі, схиляючись до критики основоположних принципів Турецької Республіки, тоді як більшість форм консерватизму схильні підтримувати основні сформовані цінності держави. Ідеали, переважно суперечать консерваторам, такі як секуляризм, етатизм, популізм і існування соціальної держави, закріплені в Конституції Туреччини. Турецький консерватизм конкурує переважно з кемалізмом - ідеологія президента-засновника Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка, який провів безліч соціальних реформ під впливом прогресивної прозахідного порядку після розпаду глибоко консервативної Османської імперії. Однак кемализм був також описаний деякими дослідникам як форма консервативного націоналізму, оскільки він підтримує і захищає усталені традиції турецької держави. Консерватизм в Туреччині, як правило, знаходиться під сильним впливом політичного ісламу з його консервативними цінностями, що випливають з місцевих порядків, ісламських тарикатов і сільських традицій. Тому турецька консерватизм має тенденцію бути більш соціально консервативним, релігійним і виступати за сильну централізовану керівництво, тому критики часто називають його авторитарним. Турецькі консерватори також мають тенденцію демонструвати більше схвалення повернення османської культури, на відміну від культури, заснованої на заході, і цінностей, висхідних до епохи Республіки. Недавні дослідження постійно показують, що консерватизм в Туреччині користується сильною підтримкою, переважно в центральній частині Анатолії і в сільській місцевості, де строго дотримуються сільські та місцеві звичаї. У 2012 році тільки 8,6% турків назвали себе «абсолютно неконсервативних», а в 2006 році - 12,6%. Дослідження, проведене Університетом Кадира Хаса, показало, що 39,2% турків назвали себе консерваторами в 2013 році. Це число знизилося до 20,7% в 2015 році. (uk)
|
