| dbo:abstract
|
- مين أو ميّن ((بالصينية: )؛ : Mìng ngṳ̄) هو اسم يطلق على مجموعة واسعة من يتحدث بها 60 مليون شخص في مقاطعة فوجيان الصينية التي تقع في جنوب شرق البلاد ويتحدث بها أيضًا المهاجرون من هذه المقاطعة في قوانغدونغ (حول -، أو منطقة وشبه جزيرة )، وهينان، وثلاث مقاطعات في جيجيانغ الجنوبية، التابع لـنينغبو، وبعض المدن في ومدينة في مقاطعة جيانغسو، وتايوان. هناك العديد من المتحدثين بتلك اللغات مثل في جنوب شرق آسيا وكذلك في مدينة نيويورك في الولايات المتحدة. وتعد اللهجة الأكثر انتشارًا للغات مين خارج مقاطعة فوجيان (مقاطعة مين) هي ((Hokkien dialect))، والتي تتضمن (Amoy)، من بين اللكنات الأخرى؛ بينما في فوجيان تعد دونغ هي اللكنة القياسية. (ar)
- Min (čínsky v českém přepisu min jü, pchin-jinem mǐn yǔ, znaky zjednodušené 闽语, tradiční 閩語) je čínský jazyk, nebo spíše skupina jazyků, kterou mluví přibližně 70 milionů lidí v provincii Fu-ťien v jihovýchodní Číně, dále na severovýchodě provincie Kuang-tung, na jihu provincie Če-ťiang, na části ostrova Chaj-nan a na Tchaj-wanu. Název pochází od řeky Min-ťiang, která protéká provincií Fu-ťien. Min je obvykle charakterizován jako jeden ze sedmi až deseti čínských jazyků, také nazývaných jako dialekty (viz článek čínština), ale v jejich rámci dosahuje největšího stupně rozrůzněnosti, což je způsobeno neprostupným a hornatým terénem Fu-ťienu a okolních oblastí. Obsahuje také velké množství archaismů starších než střední čínština, které se v ostatních dialektech nedochovaly. Jednotlivá „nářečí“ (útvary) min používaná v jednotlivých okresech si často nejsou vzájemně srozumitelná. V horách západního Fu-ťienu si často nejsou vzájemně srozumitelná ani nářečí sousedních vesnic. (cs)
- El min (en xinès tradicional: 閩語; en xinès simplificat: 闽语) és un ampli grup de dialectes (llengües sinítiques) parlats per uns 70 milions de persones al sud-est de la Xina: principalment a la província de Fujian, i també per grups emigrats a Guangdong, Hainan, Zhejiang, Jiangsu i Taiwan. El nom ve del , el més important de Fujian. Tradicionalment, es solia dividir el grup min en els dialectes 'minbei' (min del nord) i 'min nan' (min del sud), si bé avui és comú considerar alguns altres dialectes del min al mateix nivell que els dos anteriors, i no com a subdialectes d'aquells: el 'min dong' (min de l'est), el ' (min del centre), i el ' (parlat a la ciutat de Putian i al comtat de ). El min del sud és el més estès a la diàspora xinesa al sud-est asiàtic. Hi ha molts parlants de min a la diàspora xinesa al Sud-est asiàtic i també a Nova York. El dialecte min més parlat fora de Fujian ("la província min") és el 'hokkien', que inclou la parla de Taiwan i la d'Amoy. D'altra banda, el dialecte 'min dong', parlat al nord-est de Fujian, és considerat l'estàndard de la llengua min. (ca)
- Min (chinesisch 閩語 / 闽语, Pinyin Mǐnyǔ) ist der Überbegriff für mehrere chinesische Sprachen, die aus der chinesischen Provinz Fujian stammen und heute auch in Guangdong, Hainan, auf Taiwan sowie unter den Überseechinesen in Südostasien gesprochen werden. Die Min-Sprachen unterscheiden sich vom Hochchinesischen vor allem dadurch, dass sie mehr Anlaute und Auslaute haben. Die Bezeichnung leitet sich vom Fluss Min Jiang ab. In Taiwan trägt die lokale Varietät der Min-Sprache den einheimischen Namen Hō-ló-oē. Auf den Philippinen heißt sie bei den chinesischstämmigen Filipinos Lán-lâng-oē (= Sprache unseres Volkes). Nördliches Min(Hauptartikel: Min Bei)
Die nördlichen Min-Dialekte (閩北語 / 闽北语, Mǐnběiyǔ) werden überwiegend im Verwaltungsgebiet der bezirksfreien Stadt Nanping der Provinz Fujian gesprochen. Östliches Min(Hauptartikel: Min Dong)
Die östlichen Min-Dialekte (閩東語 / 闽东语, Mǐndōngyǔ) werden überwiegend in der Stadt Fuzhou der Provinz Fujian gesprochen. Pu-Xian(Hauptartikel: Pu-Xian)
Pu-Xian oder Puxian (莆仙話 / 莆仙话, Púxiānhuà) wird im Verwaltungsgebiet der bezirksfreien Stadt Putian der Provinz Fujian gesprochen. Mittleres Min(Hauptartikel: Min Zhong)
Die mittleren Min-Dialekte, auch Min Zhong (閩中語 / 闽中语, Mǐnzhōngyǔ), werden überwiegend im Verwaltungsgebiet der bezirksfreien Stadt Sanming der Provinz Fujian gesprochen. Südliches Min(Hauptartikel: Min Nan)
Die südlichen Min-Dialekte (閩南語 / 闽南语, Mǐnnányǔ, Pe̍h-ōe-jī Bân-lâm-gú) werden überwiegend in den bezirksfreien Städten Xiamen, Quanzhou und Zhangzhou der Provinz Fujian, zum Teil in den Provinzen Guangdong und Hainan sowie auf Taiwan (Taiwanische Sprache) gesprochen. Von besonderer Bedeutung bei chinesischen Minderheiten in Südostasien sind die Dialekte Hokkien (aus Fujian) und Teochew (benannt nach der Stadt Chaozhou in Guangzhou, „Teochew“ in veralteter Umschrift). (de)
- Taiwanische Sprache, auch Taiwanisch oder Taiwanesisch (chinesisch 臺灣話, Pinyin Táiwānhuà, Pe̍h-ōe-jī Tâi-oân-uē, kurz 臺語, Táiyǔ, Pe̍h-ōe-jī Tâi-gú , amtlich Taiwanisches Minnan 臺灣閩南語, Táiwān Mínnányǔ, Pe̍h-ōe-jī Tâi-oân Bân-lâm-gú – „Taiwans Südlicher Min-Dialekt“) genannt, ist eine Variante des Hokkien, einer chinesischen Sprache, und ist die Muttersprache der Bevölkerung in der Provinz Fujian (Volksrepublik China) und von etwa 70 % der Bevölkerung der Republik China auf der Insel Taiwan. Die Muttersprachler des Taiwanischen werden als Hoklo oder Holo bezeichnet und deren Muttersprache heißt Hokkien. Daher wird deren Sprache umgangssprachlich auch gern als Hoklo oder Holo (河洛話, Héluòhuà, Pe̍h-ōe-jī Hô-lo̍k-oē bzw. 鶴佬話, Hèlǎohuà, Pe̍h-ōe-jī Hō-ló-oē) bezeichnet. Im RFC 3066 hat Taiwanisch die Bezeichnung „zh-min-nan-TW“. Die Sprache hat keine Standardisierungsbehörde, es gibt jedoch privat organisierte Initiativen in dieser Richtung. (de)
- El min (en chino tradicional, 閩語; en chino simplificado, 闽语; pinyin, mǐnyǔ) es una de las principales lenguas siníticas por número de hablantes. Frecuentemente se califica al chino mǐn como un "dialecto" del chino, pero realmente el conjunto de variedades mǐn constituye una rama independiente de la familia sinítica, que de hecho ni siquiera es descendiente del chino medio a diferencia del resto de variedades siníticas. (es)
- Hokkien taiwanés, min nan taiwanés (en chino tradicional, 臺灣閩南語; pe̍h-ōe-jī, Tâi-oân Bân-lâm-gí) o comúnmente llamado taiwanés (en chino tradicional, 臺灣話：臺語; peh-oe-ji, Tâi-oân-oē; también 台語, Tâi-gí), es una variedad de min nan hablado por el 70% de la población de Taiwán y también es el más hablado como segundo idioma, para la población cuyo primer idioma es el mandarín o el hakka en Taiwán. El mayor grupo étnico de Taiwán considera el taiwanés su idioma natal y es llamado hoklo o holo (peh-oe-ji, Hō-ló), por eso al taiwanés también se le llama Hō-ló-oē (en chino tradicional, 河洛話：福佬話) (es)
- Min (txinera sinplifikatuz: 闽语; txinera tradizionalaez: 閩語; pinyineraz: Mǐn yǔ; Pe̍h-ōe-jī: Bân gú; BUC: Mìng ngṳ̄) hizkuntza sintikoen talde zabala da; Fujian probintziako 30 milioi pertsonek eta Leizhou penintsulako, Hainaneko, Chaoshaneko, Zhongshaneko, hegoaldeko Wenzhouko, Zhoushan artxipelagoko, eta Taiwaneko natibo asimilatu zein kolono Min hizlarien ondorengoek hitz egiten dute. Izena Fujian probintziako dator. (eu)
- Le taïwanais est une langue parlée couramment par environ 70 % de la population de Taïwan. Il s'agit d'une langue chinoise, du groupe minnan. Le minnan est parlé dans la province continentale du Fujian où il est apparu au Xe siècle et une variante, le chaozhou (ou tiuchiu dans cette langue), est parlée à l'Est de la province du Guangdong, notamment dans les préfectures de Chaozhou et Shantou. Plusieurs langues sont communes à Taïwan et à la province du Fujian dont le mandarin, le minnan, le hakka. La prononciation du mandarin y est également très proche si l'on regroupe par dialecte. Il est donc difficile de parler d'une langue taïwanaise proprement dite. Il y a par contre des différences culturelles liées à la séparation de l'île d'avec la Chine continentale, d'abord entre 1895 et 1945 durant l'occupation japonaise, puis de 1949 à nos jours (voir : Chronologie de l'île de Taïwan). Par exemple, ce sont les caractères chinois traditionnels qui sont utilisés à Taiwan, alors que l'usage des caractères simplifiés a été généralisé en Chine continentale à partir de 1956. Le groupe subethnique de Taïwan et du Fujian pour lequel le taïwanais est considéré comme une langue maternelle est connu comme Holo (Hō-ló) ou Hoklo ; la correspondance entre la langue et l'appartenance ethnique n'est cependant pas absolue car un certain nombre de Holos parlent mal cette langue, tandis qu'un certain nombre de non-Holos la parlent couramment. Article connexe : Mandarin de Taïwan. (fr)
- Le min (chinois simplifié : 闽语 ; chinois traditionnel : 閩語 ; pinyin : mǐnyǔ, littéralement « langue min ») est un groupe de langues (語, yǔ) ou, selon certaines classifications, dialectes (話, huà) chinois parlés dans la province du Fujian, dans le Sud-Est de la Chine. Le nom dérive de la rivière Min. Il est également parlé par des groupes originaires du Fujian dans les provinces du Guangdong et du Hainan, dans le sud du Zhejiang, dans certains villages du Jiangsu et à Taïwan. Il compterait plus de 70 millions de locuteurs. De nombreux chinois émigrés en Asie du Sud-Est parlent également le min. La variété la plus parlée en dehors du Fujian est le minnan, parfois appelé hokkien-taïwanais. On trouve parfois le nom « foukiénois » pour désigner l'ensemble des langues min, ou uniquement la branche minnan. Ce groupe de langues chinoises se distingue nettement des autres langues chinoises (dont le mandarin) de par une différenciation précoce il y a environ 2 000 ans, soit avant l'apparition du chinois médiéval. Les variétés de min ne sont pas mutuellement intelligibles entre elles ou avec les autres variétés de langues chinoises. (fr)
- Is teanga Shíneach í Haiciainis na Téaváine (臺灣 Hô-ló 話, POJ: Tâi-oân Hô-ló-oē) nó Téaváinis (臺灣話, Tâi-oân-oē; 臺語, Tâi-gú(gí)). Is canúint de chuid na Sínise í, le meascán carachtar Sínise traidisiúnta agus Pe̍h-oē-jī, Min Nan na Téaváine (臺灣閩南語, Tâi-oân Bân-lâm-gú(gí)). Is í an dara teanga is mó sa Téaváin. Is cosúil le Haiciainis i (閩南, Min Nan) í. Is craobh iomlán teangacha í an Haiciainis i gcrann ginealais na dteangacha Sínea-Thibéadacha. (ga)
- Rumpun bahasa Min (Hanzi tradisional: 閩語; Hanzi sederhana: 闽语语; Pinyin: Mǐn Yǔ; Pe̍h-ōe-jī: Bân Gú) adalah sebuah rumpun bahasa yang digunakan oleh lebih dari 70 juta orang di Provinsi Fujian serta keturunannya di Provinsi Guangdong (Chaozhou-, Chaoshan area, Semenanjung Leizhou dan Zhongshan), Hainan, Zhejiang bagian selatan, Zhoushan (di dekat Ningbo), beberapa kota di , Jiangyin di Jiangsu, Taiwan, serta beberapa negara di Asia Tenggara. Berbagai penutur sub-bahasa Min saling tidak memahami antar satu sama lain. (in)
- Bahasa Hokkien Taiwan sebenarnya bukan satu bahasa yang berdiri sendiri, melainkan sebutan bagi cabang Bahasa Min Selatan yang lazim digunakan di Taiwan. Pada dasarnya, bahasa Hokkien Taiwan tidak banyak berbeda dengan bahasa Hokkien di provinsi Fujian, Republik Rakyat Tiongkok, tetapi karena ada interaksi dengan bahasa-bahasa Austronesia yang digunakan oleh pribumi Taiwan serta pengaruh bahasa Jepang, maka bahasa Hokkien Taiwan sekilas mempunyai lebih banyak serapan kosakata dari bahasa-bahasa tersebut. (in)
- Taiwanese Hokkien (/ˈhɒkiɛn, hɒˈkiːɛn/) (Chinese: 臺灣話; Pe̍h-ōe-jī: Tâi-oân-ōe; Tâi-lô: Tâi-uân-uē), also known as Taigi/Taigu (Chinese: 臺語; Pe̍h-ōe-jī/Tâi-lô: Tâi-gí / Tâi-gú), Taiwanese, Taiwanese Minnan, Hoklo and Holo, is a variety of the Hokkien language spoken natively by about 70%+ of the population of Taiwan. It is spoken by a significant portion of Taiwanese people descended from immigrants of southern Fujian during the Qing dynasty. It is one of the national languages of Taiwan. Taiwanese is generally similar to spoken Amoy Hokkien, Quanzhou Hokkien, and Zhangzhou Hokkien, as well as their dialectal forms used in Southeast Asia, such as Singaporean Hokkien, Penang Hokkien, Philippine Hokkien, Medan Hokkien, & Southern Peninsular Malaysian Hokkien. It is mutually intelligible with Amoy Hokkien and Zhangzhou Hokkien at the mouth of the Jiulong River (九龍) immediately to the west in mainland China and with Philippine Hokkien to the south, spoken altogether by about 3 million people. The mass popularity of Hokkien entertainment media from Taiwan has given prominence to the Taiwanese variety of Hokkien, especially since the 1980s. (en)
- Mǐn o miin (cinese tradizionale: 閩語; cinese semplificato: 闽语; pinyin: mǐn yǔ; POJ: Bân gú; : Mìng ngṳ̄) è un ampio gruppo di lingue cinesi parlate da 60 milioni di persone nella provincia cinese sud-orientale del Fujian nonché da migranti originari di questa provincia nel Guangdong (intorno all'area di Chaozhou-Swatou o di Chaoshan, e alla penisola di Leizhou), nell'Hainan, in tre contee nel Zhejiang meridionale e nell'arcipelago di Zhoushan al largo di Ningbo, in alcune città a Liyang e nella città di Jiangyin nella provincia del Jiangsu, e a Taiwan. Ci sono molti parlanti min anche tra i Cinesi all'estero nel Sud-est asiatico come pure a New York negli Stati Uniti. La varietà più ampiamente parlata del min è l'hokkien, che comprende il taiwanese e l'amoy, tra altri dialetti. I dialetti min preservano molte delle pronunce arcaiche dell'antico cinese e del cinese medio. Il min conta in totale oltre 70 milioni di parlanti totali al 2022. (it)
- ( 타이완의 공용어에 대해서는 궈위 문서를 참고하십시오.) 타이완어(중국어 정체자: 臺灣話/台灣話, 백화자: Tâi-oân-ōe, : Tâi-uân-uē, 한어 병음: Táiwānhuà) 또는 대만어(臺灣語) 또는 타이어(중국어 정체자: 臺語, 백화자: Tâi-gí/Tâi-gú, : Tâi-gí/Tâi-gú, 한어 병음: Táiyǔ)는 타이완에 가장 널리 쓰이는, 민난어에서 파생된 방언이다. (ko)
- 台湾語（たいわんご、白話字:Tâi-oân-oē）または台語（白話字:Tâi-gí/Tâi-gú）、福佬語/河洛語/学老語（ホーローご）、台湾閩南語（たいわんびんなんご）とは、台湾人口の74.5%以上を話者とする言語である。台湾の客家人や台湾原住民ら他言語を話す台湾人の中にも理解し話せる人もいる。台湾語の母語話者は河洛人（ホーロー、福佬または学老）と呼ばれる（台湾語より台語と呼ぶ方が一般的である）。また、同じ台湾語でも地方により若干の発音の訛りや語の違いがある。例を挙げれば、台語のことを高雄近辺では Tâi-gí、台北近辺では Tâi-gú と発音するが、その違いは他の言語の方言に比べて大きなものではなく、相互理解に支障を来たすものでもない。近年標準的な方言と見なされているものは、高雄市とその周辺の高雄方言であり、教材の多くはこの方言を用いている。 (ja)
- Taiwanees,Taiyu of Taiwan-Hokkien (臺灣閩南語) is een Chinees dialect dat tot het Minnanyu behoort. Taiwanees wordt in bepaalde gebieden op het eiland Taiwan door de meerderheid van de bevolking gesproken. Het is het grootste Zuid-Chinese dialect in Taiwan. Het op een na grootste dialect op dit eiland is Taiwan-Hakka. Op andere eilanden die tot de Republiek China behoren, wordt hoofdzakelijk Mindongyu gesproken. Kinmen vormt een uitzondering: daar spreekt men geen Mindongyu, maar Xiamenhua. Taiwanees is wel nauw verwant aan het Xiamenhua. (nl)
- 민어(중국어 간체자: 闽语, 정체자: 閩語, 병음: Mǐn yǔ, 백화자: Bân-gú, : Mìng-ngṳ̄, : Mâing-ngṳ̌, : Máng-gṳ̂)는 중국어의 방언 중 하나이다. 푸젠성, 타이완, 홍콩 뿐만 아니라, 싱가포르를 포함한 동남아시아 등지에서도 사용된다. 중국 대륙에서는 속되게 푸젠말(중국어 간체자: 福建话, 정체자: 福建話, 병음: Fújiànhuà)로도 불린다. (ko)
- 閩語（びんご）は、中国語の七大方言の一つであり、シナ・チベット語族、シナ語派の言語の一つあるいは一群である。中華人民共和国の福建省、広東省東部及び西南部、海南省、浙江省南部、中華民国、シンガポール共和国、マレーシア、タイ及び各国の華僑・華人の一部の間で使用される。中でも福建省が主地域であるため（広義の）福建語と呼ばれることもある。推定使用人口は7000万人程度である。閩語の各方言の差異は大きく、しばしば会話に支障がでるため、別々の言語とすることもある。中国政府の北京語普及政策のもとで、広東語・上海語・モンゴル語・朝鮮語・ウイグル語などの言語と共に危機に瀕している。 (ja)
- Il taiwanese (臺灣話 tâi-oân-oē o 台語 tâi-gí), nota anche come dialetto di Taiwan, hokkien taiwanese (臺灣閩南語 tâi-oân bân-lâm-gú), minnan di Taiwan/min nan di Taiwan e taiwanhua, è un dialetto appartenente alla famiglia dei dialetti hokkien della lingua min nan (una delle varietà del cinese), parlato da circa il 70% della popolazione di Taiwan. Il più grande gruppo etnico di Taiwan, per il quale l'hokkien è considerato una lingua nativa, è conosciuto come Hoklo o Holo (Hō-ló). La corrispondenza fra lingua ed etnia è generalmente vera benché non assoluta, in quanto alcuni hoklo parlano male l'hokkien mentre alcuni non hoklo lo parlano correntemente. Il pe̍h-ōe-jī (POJ) è un sistema di romanizzazione per questa lingua e per l'hokkien in generale. L'hokkien taiwanese è generalmente simile all'amoy. Si manifestano solo differenze minori in termini di vocabolario. Come l'amoy, l'hokkien taiwanese è basato su una mescolanza di idioma di Zhangzhou e di Quanzhou. A causa della popolarità tra i mezzi di intrattenimento di massa di Taiwan, l'hokkien taiwanese è cresciuto fino a diventare il più influente dialetto hokkien del min nan, specialmente dopo gli anni 1980. Insieme al dialetto amoy, il dialetto di prestigio taiwanese (basato sulla variante di Tâi-lâm) è considerato come "hokkien standard". Il taiwanese viene romanizzato con un sistema apposito detto tâi-lô, che è una modifica del peh-oe-ji, reso semplificato e più aderente alla pronuncia. In alternativa, si può usare il peh-oe-ji visto la somiglianza enorme dei suoni e romanizzazioni, ma il sistema tonale non coincide. (it)
- Min of Minyu is de verzamelnaam van Min-subtalen. Meer dan zeventig miljoen mensen spreken een variant van het Min. (nl)
- Język tajwański (chiń. 臺灣語, POJ: tâi-oân-oē) – tajwańska odmiana języka minnan (dialekt hokkien), używana jako język ojczysty przez około 70% mieszkańców wyspy, głównie przez członków największej chińskiej grupy etnicznej, zwanej Hoklo lub Hō-ló. Języki min, w przeciwieństwie do innych języków chińskich, nie wywodzą się bezpośrednio z języka średniochińskiego, co może tłumaczyć fakt, że odmiana ta jest niemal zupełnie niezrozumiała dla użytkowników innych dialektów chińskich. Język tajwański jest za to niemal identyczny z dialektem Xiamen w Chinach. (pl)
- Języki min (chiń.: 閩語, pinyin mǐn yǔ, Pe̍h-ōe-jī: Bân gú) – rodzina języków chińskich używanych przez około 60 milionów osób w prowincji Fujian oraz przez emigrantów z tej prowincji mieszkających w Guangdong (wokół Chaozhou), na wyspie Leizhou, na wyspie Hajnan, na archipelagu Zhoushan oraz na Tajwanie. Wielu użytkowników języków min żyje również w innych krajach Azji południowo-wschodniej. Najważniejszym z tych języków jest hokkien (dialekt języka minnańskiego) używany w kilku odmianach m.in. na Tajwanie oraz w okolicach miasta Xiamen. (pl)
- Ми́ньские языки́ (минь; кит. трад. 閩方言, упр. 闽方言, пиньинь Mǐn fāngyán; POJ: Bân hong-giân; BUC: Mìng huŏng-ngiòng) — группа в составе китайской ветви сино-тибетской семьи языков. Распространены на юго-востоке Китая, в том числе островах Тайвань и Хайнань, и в ряде стран Юго-Восточной Азии. В традиционной китаистике считаются одной из древнейших диалектных групп китайского языка. (ru)
- Hokkien taiwanês, língua taiwanesa ou simplesmente taiwanês (Tâi-oân-oē 臺灣話 ou Tâi-gí / Tâi-gú 臺語), é uma variante da língua hokkien falada por cerca de 70% da população de Taiwan. É o maior grupo linguístico do país, onde o hokkien é considerado uma língua nativa, conhecido como hoklo ou ho-ló. A correlação entre língua e etnia é geralmente verdadeira, embora não absoluta, visto que alguns hoklos falam Hokkien mal enquanto pessoas de outras etnias falam hokkien fluentemente. (pt)
- O dialeto ou língua Min (chinês simplificado: 闽语, chinês tradicional: 閩語, pinyin: mǐnyǔ) é um dos principais grupos de , falado por cerca de 30 milhões de pessoas na Fujian nativa e mais cerca de 45 milhões de descendentes de emigrantes em Cantão, Hainan, Zhejiang, , , Jiangyin, Jiangsu e Taiwan. Na verdade, existem duas variedades deste dialeto que são praticamente ininteligíveis entre si:
* O (闽南语 / 閩南語, mǐnnán yǔ, "língua sulista min").
* O (闽北语 / 閩北語, mǐnběi yǔ, "língua nortista min"). Às vezes o min setentrional se subdivide em quatro variedades: (estrito), Min oriental, e dialeto de Puxian. O nome mǐn corresponde ao nome de um antigo reino situado na atual província de Fujian. Por ele, o caractere 闽 é utilizado atualmente como abreviatura do nome desta província (nas matrículas dos carros, por exemplo). Um nome alternativo do dialeto, na escrita latina, é Hokkien, que corresponde à transcrição do nome Fujian segundo a pronúncia min. o nome Hokkien é muito utilizado em Singapura, onde o min meridional é o dialeto chinês mais falado. Ainda que os chineses preferem falar de dialetos (方言, fāngyán) ao referir-se às variedades do chinês falado, a inteligibilidade mútua entre estes é praticamente nula pelo que muitos linguistas consideram o chinês uma família de línguas, e não uma única língua. O min é o quarto dialeto, neste sentido amplo, mais falado do chinês depois do mandarim, o wu e o cantonês. Tem entorno de 60 milhões de falantes, principalmente na província de Fujian e na República da China. À forma de min meridional falada na República da China é chamada, às vezes, de taiuanês, ainda que apenas difere do min meridional falado na zona de Xiamen, no sul de Fujian. O min é também o dialeto chinês mais falado entre as comunidades chinesas do Sudeste asiático, em toda Singapura e Malásia. Também, devido à emigração desde Fujian, é o dialeto mais falado na ilha de Hainan. (pt)
- Min är en grupp dialekter eller språk som hör till den större språkgrupp som går under benämningen kinesiska. Min finns i ett stort antal olika varianter och talas av cirka 60 miljoner människor huvudsakligen i Fujian-provinsen, men även i Guangdong och Hainan, i Folkrepubliken Kina. En variant av Min är taiwanesiska, som nästan fått status av halvofficiellt språk på Taiwan. (sv)
- Taiwanesiska (eget namn: Tâi-gí, eller taipeisk hokkien) är en variant av min-dialekten som hör till . Den talas av cirka 70 procent av befolkningen på Taiwan. Tillsammans med mandarin utgör taiwanesiska ett av de två stora språken på ön. Det finns cirka 15 miljoner talare i Taiwan. Enligt folkomräkningen år 2010 kunde 81,9 % av landets befolkning taiwanesiska. Språket har erkänts som ett nationalspråk i Taiwan sedan 2018. Bibeln översattes till hokkien i sin helhet år 1922. Taiwanesiska skrivs med antingen latinska alfabetet och kinesiska tecken. (sv)
- Тайва́ньский язы́к (кит. трад. 臺語 пэвэдзи: Tâi-gí / Tâi-gú или кит. трад. 臺灣話 пэвэдзи: Tâi-oân-oē, Dāiūan ūe досл. 'тайваньская речь/диалект' или кит. трад. 河洛話 пэвэдзи: Hō-ló-oē) — принятое на Тайване название южноминьского языка (входит в китайскую ветвь сино-тибетской семьи). На этом наречии также говорят в южной части китайской провинции Фуцзянь, от которой Тайвань отделён проливом. Проблема «язык или диалект» в связи с тайваньским (как и с самим южноминьским, и со многими другими идиомами, родственными литературному китайскому) пока не имеет общепринятого в науке решения и, как часто в таких случаях, осложнена политическими соображениями. (ru)
- Міньські мови (мінь; кит. 閩方言: Mǐn fāngyán; POJ: Bân hong-giân; BUC: Mìng huŏng-ngiòng) — група наріч у складі сино-тибетської мовної родини або діалект китайської мови, яким розмовляє приблизно 60 млн людей, здебільшого в провінції Фуцзянь Китайської Народної Республіки, на Тайвані та в інших краях, куди порозкидало китайців життя. Одним із популярних діалектів мови мінь є гоккієн. Мінь має багато архаїчних рис, що збереглися від стародавньої та середньої китайської мови. (uk)
- Тайва́нська мо́ва (на думку інших дослідників, тайванський діалект китайської мови, Tâi-oân-oē або Hō- ló-oē), — ідіом китайської гілки сино-тибетської сім'ї. Структурно являє собою одну з говірок Південноміньської мови (або діалекту китайської мови), на материку поширена насамперед у провінції Фуцзянь, від якої Тайвань відділений протокою. Проблема «мова чи діалект?» у зв'язку з тайванською (як і з самою південноміньською, і з багатьма іншими ідіомами, родинними літературній китайській) поки не має загальноприйнятого в науці рішення і, як часто в таких випадках, ускладнена політичними міркуваннями. (uk)
- 臺灣話 （白話字：Tâi-oân-ōe ；：Tâi-uân-uē），通稱臺語 （白話字：Tâi-gí；：Tâi-gí）或台灣台語，台灣國家語言之一，通行於臺灣及澎湖群島，源自閩南語泉漳片，為閩南裔臺灣人的母語，為台灣的代表語言和象徵語言之一。其起源為荷治時期由荷蘭當局召募至台灣開墾的福建移民，以及伴隨着1661年明代末期鄭成功率領泉漳鄉親軍隊自同安縣之金門渡海出兵征服大員而傳播至台澎地區，且自此始之230多年，接連被明鄭東寧與清治台灣政府教育語言和官方語言，而其後之日治時期則正名為臺灣語，並以同安話或廈門話為標準音、台灣總督府授權或主編出版了許多與日語對譯之作品，更法定為台灣公務員考核之必修。相對于福建原鄉，台灣話主要特點是有個別日語借詞，且整體而言聲調相當統一，與原鄉之同安話聲調相近，而「偏泉」、「偏漳」主要是表現在個別規律性對應韻母。 自17世紀中葉起，特别是渡臺禁令開放後，大量福建南部（閩南）和小量粵東移民入台，其中以泉州府和漳州府的居民佔多數。隨著泉漳移民的居住範圍擴及臺灣各地，其語言成為臺灣與澎湖群島最大宗的通行語言；雖然在日治及戰後時期，官方先後推行日語與中華民國國語（北京話），臺灣話現今依然於臺灣普遍可聞。根據2009年所發表的《》，臺灣民眾約有73%能夠說臺灣話。戰後初期，小學是可以使用臺灣話來教漢文的，但在歷經數十年的國語政策後，目前的教育體制，用臺灣話教學授課遠不及國語的使用量，且對於臺灣話書寫的規定也未盡完善，使得臺灣話人口後代的年輕族群已無法流暢使用該語言。若無出現新的強力政策轉折點，三十年內臺灣話因政策和教育不彰，將可能在年輕世代中語言滅亡。儘管已無明文禁止，但當前主流媒體的偶像劇、卡通等青少年節目仍普遍缺乏臺灣話聲道。 (zh)
- 閩語（閩東語：Mìng-ngṳ̄；闽南语：Bân-gú；莆仙語：Máng-gṳ̂；閩北語：Mâing-ngṳ̌），俗称福建话（閩東話：Hók-gióng-uâ ；閩南話：Hok-kiàn-ōe），即汉藏语系汉语族閩語支，為傳統的「漢語七大方言」架構中的方言（漢語變體）之一。閩語實質上是一群相互關聯的聲調語言，主要分布于福建除开閩西客家話地區之外绝大多数地区、海南、广东東南部和南部、浙江南部、臺灣，以及新加坡、馬來西亞等東南亞國家的海外閩南人群。閩語是汉语的一支。若視漢語為“漢語族”，兼之閩語內部分歧難以互通而視閩語為獨立一語支的話，則其下再分為沿海閩語與沿山閩語兩語組，兩語組下則有數支閩語的語言。若視漢語為一種語言，則閩語是它的一级方言，下分數支二級方言片。 閩語在閩南人口最多的台灣有相當大數量的使用者，影響力僅次於中華民國國語（現代標準漢語）。 关于闽语的起源目前存在本土起源说和齐语分化说两套理论。 本土起源说认为，闽语的历史悠久，其源头可追溯到5000年前福州昙石山文化以及后期的闽越文化。閩語在其他国家華人居住地区也有相當規模的影响力。截止至2002年，以各种闽语为母语的總人口數大約在7500萬以上，比粵語使用人口多，但在海外的分佈範圍不如粵語廣。閩語（包括其下的各支閩語言）也是聲調語言，這點跟漢語下的一眾語言相同。 闽语的形成是多源流的。其中存在闽越语（閩越人的語言）的底層詞彙，上古時期吳語和楚語（湘語）的詞彙也有留存。後來在六朝和唐末五代時期，先後由中原移民帶來上古汉语和中古汉语的中原汉语因素，逐漸形成定型的系統。闽语也是汉语族中保留上古汉语特色较多的一个语言。 齐语分化说认为，现代汉语的各主要方言基本是因五代十国时期的割据分化形成的。由于福建移民的来源主要是中原的河南，而河南历史上受齐国文化影响最深，语言上出现了独特的演化方向，最有特色的是翘舌音变成了普通舌尖塞音。衣冠南渡的福建人保留了齐语口音，并在此基础上分化为各种闽语。 閩語被看作是汉语族中语言现象最复杂、内部分歧最大的一支；尤其是在福建中部的山区，方言分布极为复杂，素有“十里不同音”之称。1955年，中国大陆学术界将闽语作为一个语支，下分闽南、闽北两语；1963年则合而为一，下分闽东、莆仙、闽南、闽北、闽中、五种语言。 福建是闽语的中心地带。后来因为福建人的大量对外移民，在东亚、东南亚與北美地區也有相當多華人使用各种闽语。其中在日本、美国等国家的华人有福州人移民居多，当地所稱的福建话指的是闽东语裡的福州话。然而在新加坡、馬來西亞、泰國、印尼、菲律賓等东南亚国家的華人就屬闽南人移民数量最多，当地所稱的福建話指閩南語的泉漳片。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- مين أو ميّن ((بالصينية: )؛ : Mìng ngṳ̄) هو اسم يطلق على مجموعة واسعة من يتحدث بها 60 مليون شخص في مقاطعة فوجيان الصينية التي تقع في جنوب شرق البلاد ويتحدث بها أيضًا المهاجرون من هذه المقاطعة في قوانغدونغ (حول -، أو منطقة وشبه جزيرة )، وهينان، وثلاث مقاطعات في جيجيانغ الجنوبية، التابع لـنينغبو، وبعض المدن في ومدينة في مقاطعة جيانغسو، وتايوان. هناك العديد من المتحدثين بتلك اللغات مثل في جنوب شرق آسيا وكذلك في مدينة نيويورك في الولايات المتحدة. وتعد اللهجة الأكثر انتشارًا للغات مين خارج مقاطعة فوجيان (مقاطعة مين) هي ((Hokkien dialect))، والتي تتضمن (Amoy)، من بين اللكنات الأخرى؛ بينما في فوجيان تعد دونغ هي اللكنة القياسية. (ar)
- El min (en chino tradicional, 閩語; en chino simplificado, 闽语; pinyin, mǐnyǔ) es una de las principales lenguas siníticas por número de hablantes. Frecuentemente se califica al chino mǐn como un "dialecto" del chino, pero realmente el conjunto de variedades mǐn constituye una rama independiente de la familia sinítica, que de hecho ni siquiera es descendiente del chino medio a diferencia del resto de variedades siníticas. (es)
- Hokkien taiwanés, min nan taiwanés (en chino tradicional, 臺灣閩南語; pe̍h-ōe-jī, Tâi-oân Bân-lâm-gí) o comúnmente llamado taiwanés (en chino tradicional, 臺灣話：臺語; peh-oe-ji, Tâi-oân-oē; también 台語, Tâi-gí), es una variedad de min nan hablado por el 70% de la población de Taiwán y también es el más hablado como segundo idioma, para la población cuyo primer idioma es el mandarín o el hakka en Taiwán. El mayor grupo étnico de Taiwán considera el taiwanés su idioma natal y es llamado hoklo o holo (peh-oe-ji, Hō-ló), por eso al taiwanés también se le llama Hō-ló-oē (en chino tradicional, 河洛話：福佬話) (es)
- Min (txinera sinplifikatuz: 闽语; txinera tradizionalaez: 閩語; pinyineraz: Mǐn yǔ; Pe̍h-ōe-jī: Bân gú; BUC: Mìng ngṳ̄) hizkuntza sintikoen talde zabala da; Fujian probintziako 30 milioi pertsonek eta Leizhou penintsulako, Hainaneko, Chaoshaneko, Zhongshaneko, hegoaldeko Wenzhouko, Zhoushan artxipelagoko, eta Taiwaneko natibo asimilatu zein kolono Min hizlarien ondorengoek hitz egiten dute. Izena Fujian probintziako dator. (eu)
- Is teanga Shíneach í Haiciainis na Téaváine (臺灣 Hô-ló 話, POJ: Tâi-oân Hô-ló-oē) nó Téaváinis (臺灣話, Tâi-oân-oē; 臺語, Tâi-gú(gí)). Is canúint de chuid na Sínise í, le meascán carachtar Sínise traidisiúnta agus Pe̍h-oē-jī, Min Nan na Téaváine (臺灣閩南語, Tâi-oân Bân-lâm-gú(gí)). Is í an dara teanga is mó sa Téaváin. Is cosúil le Haiciainis i (閩南, Min Nan) í. Is craobh iomlán teangacha í an Haiciainis i gcrann ginealais na dteangacha Sínea-Thibéadacha. (ga)
- Rumpun bahasa Min (Hanzi tradisional: 閩語; Hanzi sederhana: 闽语语; Pinyin: Mǐn Yǔ; Pe̍h-ōe-jī: Bân Gú) adalah sebuah rumpun bahasa yang digunakan oleh lebih dari 70 juta orang di Provinsi Fujian serta keturunannya di Provinsi Guangdong (Chaozhou-, Chaoshan area, Semenanjung Leizhou dan Zhongshan), Hainan, Zhejiang bagian selatan, Zhoushan (di dekat Ningbo), beberapa kota di , Jiangyin di Jiangsu, Taiwan, serta beberapa negara di Asia Tenggara. Berbagai penutur sub-bahasa Min saling tidak memahami antar satu sama lain. (in)
- Bahasa Hokkien Taiwan sebenarnya bukan satu bahasa yang berdiri sendiri, melainkan sebutan bagi cabang Bahasa Min Selatan yang lazim digunakan di Taiwan. Pada dasarnya, bahasa Hokkien Taiwan tidak banyak berbeda dengan bahasa Hokkien di provinsi Fujian, Republik Rakyat Tiongkok, tetapi karena ada interaksi dengan bahasa-bahasa Austronesia yang digunakan oleh pribumi Taiwan serta pengaruh bahasa Jepang, maka bahasa Hokkien Taiwan sekilas mempunyai lebih banyak serapan kosakata dari bahasa-bahasa tersebut. (in)
- ( 타이완의 공용어에 대해서는 궈위 문서를 참고하십시오.) 타이완어(중국어 정체자: 臺灣話/台灣話, 백화자: Tâi-oân-ōe, : Tâi-uân-uē, 한어 병음: Táiwānhuà) 또는 대만어(臺灣語) 또는 타이어(중국어 정체자: 臺語, 백화자: Tâi-gí/Tâi-gú, : Tâi-gí/Tâi-gú, 한어 병음: Táiyǔ)는 타이완에 가장 널리 쓰이는, 민난어에서 파생된 방언이다. (ko)
- 台湾語（たいわんご、白話字:Tâi-oân-oē）または台語（白話字:Tâi-gí/Tâi-gú）、福佬語/河洛語/学老語（ホーローご）、台湾閩南語（たいわんびんなんご）とは、台湾人口の74.5%以上を話者とする言語である。台湾の客家人や台湾原住民ら他言語を話す台湾人の中にも理解し話せる人もいる。台湾語の母語話者は河洛人（ホーロー、福佬または学老）と呼ばれる（台湾語より台語と呼ぶ方が一般的である）。また、同じ台湾語でも地方により若干の発音の訛りや語の違いがある。例を挙げれば、台語のことを高雄近辺では Tâi-gí、台北近辺では Tâi-gú と発音するが、その違いは他の言語の方言に比べて大きなものではなく、相互理解に支障を来たすものでもない。近年標準的な方言と見なされているものは、高雄市とその周辺の高雄方言であり、教材の多くはこの方言を用いている。 (ja)
- Taiwanees,Taiyu of Taiwan-Hokkien (臺灣閩南語) is een Chinees dialect dat tot het Minnanyu behoort. Taiwanees wordt in bepaalde gebieden op het eiland Taiwan door de meerderheid van de bevolking gesproken. Het is het grootste Zuid-Chinese dialect in Taiwan. Het op een na grootste dialect op dit eiland is Taiwan-Hakka. Op andere eilanden die tot de Republiek China behoren, wordt hoofdzakelijk Mindongyu gesproken. Kinmen vormt een uitzondering: daar spreekt men geen Mindongyu, maar Xiamenhua. Taiwanees is wel nauw verwant aan het Xiamenhua. (nl)
- 민어(중국어 간체자: 闽语, 정체자: 閩語, 병음: Mǐn yǔ, 백화자: Bân-gú, : Mìng-ngṳ̄, : Mâing-ngṳ̌, : Máng-gṳ̂)는 중국어의 방언 중 하나이다. 푸젠성, 타이완, 홍콩 뿐만 아니라, 싱가포르를 포함한 동남아시아 등지에서도 사용된다. 중국 대륙에서는 속되게 푸젠말(중국어 간체자: 福建话, 정체자: 福建話, 병음: Fújiànhuà)로도 불린다. (ko)
- 閩語（びんご）は、中国語の七大方言の一つであり、シナ・チベット語族、シナ語派の言語の一つあるいは一群である。中華人民共和国の福建省、広東省東部及び西南部、海南省、浙江省南部、中華民国、シンガポール共和国、マレーシア、タイ及び各国の華僑・華人の一部の間で使用される。中でも福建省が主地域であるため（広義の）福建語と呼ばれることもある。推定使用人口は7000万人程度である。閩語の各方言の差異は大きく、しばしば会話に支障がでるため、別々の言語とすることもある。中国政府の北京語普及政策のもとで、広東語・上海語・モンゴル語・朝鮮語・ウイグル語などの言語と共に危機に瀕している。 (ja)
- Min of Minyu is de verzamelnaam van Min-subtalen. Meer dan zeventig miljoen mensen spreken een variant van het Min. (nl)
- Język tajwański (chiń. 臺灣語, POJ: tâi-oân-oē) – tajwańska odmiana języka minnan (dialekt hokkien), używana jako język ojczysty przez około 70% mieszkańców wyspy, głównie przez członków największej chińskiej grupy etnicznej, zwanej Hoklo lub Hō-ló. Języki min, w przeciwieństwie do innych języków chińskich, nie wywodzą się bezpośrednio z języka średniochińskiego, co może tłumaczyć fakt, że odmiana ta jest niemal zupełnie niezrozumiała dla użytkowników innych dialektów chińskich. Język tajwański jest za to niemal identyczny z dialektem Xiamen w Chinach. (pl)
- Języki min (chiń.: 閩語, pinyin mǐn yǔ, Pe̍h-ōe-jī: Bân gú) – rodzina języków chińskich używanych przez około 60 milionów osób w prowincji Fujian oraz przez emigrantów z tej prowincji mieszkających w Guangdong (wokół Chaozhou), na wyspie Leizhou, na wyspie Hajnan, na archipelagu Zhoushan oraz na Tajwanie. Wielu użytkowników języków min żyje również w innych krajach Azji południowo-wschodniej. Najważniejszym z tych języków jest hokkien (dialekt języka minnańskiego) używany w kilku odmianach m.in. na Tajwanie oraz w okolicach miasta Xiamen. (pl)
- Ми́ньские языки́ (минь; кит. трад. 閩方言, упр. 闽方言, пиньинь Mǐn fāngyán; POJ: Bân hong-giân; BUC: Mìng huŏng-ngiòng) — группа в составе китайской ветви сино-тибетской семьи языков. Распространены на юго-востоке Китая, в том числе островах Тайвань и Хайнань, и в ряде стран Юго-Восточной Азии. В традиционной китаистике считаются одной из древнейших диалектных групп китайского языка. (ru)
- Hokkien taiwanês, língua taiwanesa ou simplesmente taiwanês (Tâi-oân-oē 臺灣話 ou Tâi-gí / Tâi-gú 臺語), é uma variante da língua hokkien falada por cerca de 70% da população de Taiwan. É o maior grupo linguístico do país, onde o hokkien é considerado uma língua nativa, conhecido como hoklo ou ho-ló. A correlação entre língua e etnia é geralmente verdadeira, embora não absoluta, visto que alguns hoklos falam Hokkien mal enquanto pessoas de outras etnias falam hokkien fluentemente. (pt)
- Min är en grupp dialekter eller språk som hör till den större språkgrupp som går under benämningen kinesiska. Min finns i ett stort antal olika varianter och talas av cirka 60 miljoner människor huvudsakligen i Fujian-provinsen, men även i Guangdong och Hainan, i Folkrepubliken Kina. En variant av Min är taiwanesiska, som nästan fått status av halvofficiellt språk på Taiwan. (sv)
- Taiwanesiska (eget namn: Tâi-gí, eller taipeisk hokkien) är en variant av min-dialekten som hör till . Den talas av cirka 70 procent av befolkningen på Taiwan. Tillsammans med mandarin utgör taiwanesiska ett av de två stora språken på ön. Det finns cirka 15 miljoner talare i Taiwan. Enligt folkomräkningen år 2010 kunde 81,9 % av landets befolkning taiwanesiska. Språket har erkänts som ett nationalspråk i Taiwan sedan 2018. Bibeln översattes till hokkien i sin helhet år 1922. Taiwanesiska skrivs med antingen latinska alfabetet och kinesiska tecken. (sv)
- Міньські мови (мінь; кит. 閩方言: Mǐn fāngyán; POJ: Bân hong-giân; BUC: Mìng huŏng-ngiòng) — група наріч у складі сино-тибетської мовної родини або діалект китайської мови, яким розмовляє приблизно 60 млн людей, здебільшого в провінції Фуцзянь Китайської Народної Республіки, на Тайвані та в інших краях, куди порозкидало китайців життя. Одним із популярних діалектів мови мінь є гоккієн. Мінь має багато архаїчних рис, що збереглися від стародавньої та середньої китайської мови. (uk)
- Тайва́нська мо́ва (на думку інших дослідників, тайванський діалект китайської мови, Tâi-oân-oē або Hō- ló-oē), — ідіом китайської гілки сино-тибетської сім'ї. Структурно являє собою одну з говірок Південноміньської мови (або діалекту китайської мови), на материку поширена насамперед у провінції Фуцзянь, від якої Тайвань відділений протокою. Проблема «мова чи діалект?» у зв'язку з тайванською (як і з самою південноміньською, і з багатьма іншими ідіомами, родинними літературній китайській) поки не має загальноприйнятого в науці рішення і, як часто в таких випадках, ускладнена політичними міркуваннями. (uk)
- El min (en xinès tradicional: 閩語; en xinès simplificat: 闽语) és un ampli grup de dialectes (llengües sinítiques) parlats per uns 70 milions de persones al sud-est de la Xina: principalment a la província de Fujian, i també per grups emigrats a Guangdong, Hainan, Zhejiang, Jiangsu i Taiwan. El nom ve del , el més important de Fujian. (ca)
- Min (čínsky v českém přepisu min jü, pchin-jinem mǐn yǔ, znaky zjednodušené 闽语, tradiční 閩語) je čínský jazyk, nebo spíše skupina jazyků, kterou mluví přibližně 70 milionů lidí v provincii Fu-ťien v jihovýchodní Číně, dále na severovýchodě provincie Kuang-tung, na jihu provincie Če-ťiang, na části ostrova Chaj-nan a na Tchaj-wanu. Název pochází od řeky Min-ťiang, která protéká provincií Fu-ťien. (cs)
- Min (chinesisch 閩語 / 闽语, Pinyin Mǐnyǔ) ist der Überbegriff für mehrere chinesische Sprachen, die aus der chinesischen Provinz Fujian stammen und heute auch in Guangdong, Hainan, auf Taiwan sowie unter den Überseechinesen in Südostasien gesprochen werden. Die Min-Sprachen unterscheiden sich vom Hochchinesischen vor allem dadurch, dass sie mehr Anlaute und Auslaute haben. Die Bezeichnung leitet sich vom Fluss Min Jiang ab. Nördliches Min(Hauptartikel: Min Bei)
Östliches Min(Hauptartikel: Min Dong)
Pu-Xian(Hauptartikel: Pu-Xian)
Mittleres Min(Hauptartikel: Min Zhong)
Südliches Min (de)
- Taiwanische Sprache, auch Taiwanisch oder Taiwanesisch (chinesisch 臺灣話, Pinyin Táiwānhuà, Pe̍h-ōe-jī Tâi-oân-uē, kurz 臺語, Táiyǔ, Pe̍h-ōe-jī Tâi-gú , amtlich Taiwanisches Minnan 臺灣閩南語, Táiwān Mínnányǔ, Pe̍h-ōe-jī Tâi-oân Bân-lâm-gú – „Taiwans Südlicher Min-Dialekt“) genannt, ist eine Variante des Hokkien, einer chinesischen Sprache, und ist die Muttersprache der Bevölkerung in der Provinz Fujian (Volksrepublik China) und von etwa 70 % der Bevölkerung der Republik China auf der Insel Taiwan. Die Muttersprachler des Taiwanischen werden als Hoklo oder Holo bezeichnet und deren Muttersprache heißt Hokkien. Daher wird deren Sprache umgangssprachlich auch gern als Hoklo oder Holo (河洛話, Héluòhuà, Pe̍h-ōe-jī Hô-lo̍k-oē bzw. 鶴佬話, Hèlǎohuà, Pe̍h-ōe-jī Hō-ló-oē) bezeichnet. (de)
- Le taïwanais est une langue parlée couramment par environ 70 % de la population de Taïwan. Il s'agit d'une langue chinoise, du groupe minnan. Le minnan est parlé dans la province continentale du Fujian où il est apparu au Xe siècle et une variante, le chaozhou (ou tiuchiu dans cette langue), est parlée à l'Est de la province du Guangdong, notamment dans les préfectures de Chaozhou et Shantou. Article connexe : Mandarin de Taïwan. (fr)
- Le min (chinois simplifié : 闽语 ; chinois traditionnel : 閩語 ; pinyin : mǐnyǔ, littéralement « langue min ») est un groupe de langues (語, yǔ) ou, selon certaines classifications, dialectes (話, huà) chinois parlés dans la province du Fujian, dans le Sud-Est de la Chine. Le nom dérive de la rivière Min. Il est également parlé par des groupes originaires du Fujian dans les provinces du Guangdong et du Hainan, dans le sud du Zhejiang, dans certains villages du Jiangsu et à Taïwan. Il compterait plus de 70 millions de locuteurs. De nombreux chinois émigrés en Asie du Sud-Est parlent également le min. La variété la plus parlée en dehors du Fujian est le minnan, parfois appelé hokkien-taïwanais. On trouve parfois le nom « foukiénois » pour désigner l'ensemble des langues min, ou uniquement la branc (fr)
- Taiwanese Hokkien (/ˈhɒkiɛn, hɒˈkiːɛn/) (Chinese: 臺灣話; Pe̍h-ōe-jī: Tâi-oân-ōe; Tâi-lô: Tâi-uân-uē), also known as Taigi/Taigu (Chinese: 臺語; Pe̍h-ōe-jī/Tâi-lô: Tâi-gí / Tâi-gú), Taiwanese, Taiwanese Minnan, Hoklo and Holo, is a variety of the Hokkien language spoken natively by about 70%+ of the population of Taiwan. It is spoken by a significant portion of Taiwanese people descended from immigrants of southern Fujian during the Qing dynasty. It is one of the national languages of Taiwan. (en)
- Mǐn o miin (cinese tradizionale: 閩語; cinese semplificato: 闽语; pinyin: mǐn yǔ; POJ: Bân gú; : Mìng ngṳ̄) è un ampio gruppo di lingue cinesi parlate da 60 milioni di persone nella provincia cinese sud-orientale del Fujian nonché da migranti originari di questa provincia nel Guangdong (intorno all'area di Chaozhou-Swatou o di Chaoshan, e alla penisola di Leizhou), nell'Hainan, in tre contee nel Zhejiang meridionale e nell'arcipelago di Zhoushan al largo di Ningbo, in alcune città a Liyang e nella città di Jiangyin nella provincia del Jiangsu, e a Taiwan. Ci sono molti parlanti min anche tra i Cinesi all'estero nel Sud-est asiatico come pure a New York negli Stati Uniti. La varietà più ampiamente parlata del min è l'hokkien, che comprende il taiwanese e l'amoy, tra altri dialetti. I dialetti m (it)
- Il taiwanese (臺灣話 tâi-oân-oē o 台語 tâi-gí), nota anche come dialetto di Taiwan, hokkien taiwanese (臺灣閩南語 tâi-oân bân-lâm-gú), minnan di Taiwan/min nan di Taiwan e taiwanhua, è un dialetto appartenente alla famiglia dei dialetti hokkien della lingua min nan (una delle varietà del cinese), parlato da circa il 70% della popolazione di Taiwan. Il più grande gruppo etnico di Taiwan, per il quale l'hokkien è considerato una lingua nativa, è conosciuto come Hoklo o Holo (Hō-ló). La corrispondenza fra lingua ed etnia è generalmente vera benché non assoluta, in quanto alcuni hoklo parlano male l'hokkien mentre alcuni non hoklo lo parlano correntemente. Il pe̍h-ōe-jī (POJ) è un sistema di romanizzazione per questa lingua e per l'hokkien in generale. (it)
- O dialeto ou língua Min (chinês simplificado: 闽语, chinês tradicional: 閩語, pinyin: mǐnyǔ) é um dos principais grupos de , falado por cerca de 30 milhões de pessoas na Fujian nativa e mais cerca de 45 milhões de descendentes de emigrantes em Cantão, Hainan, Zhejiang, , , Jiangyin, Jiangsu e Taiwan. Na verdade, existem duas variedades deste dialeto que são praticamente ininteligíveis entre si:
* O (闽南语 / 閩南語, mǐnnán yǔ, "língua sulista min").
* O (闽北语 / 閩北語, mǐnběi yǔ, "língua nortista min"). (pt)
- Тайва́ньский язы́к (кит. трад. 臺語 пэвэдзи: Tâi-gí / Tâi-gú или кит. трад. 臺灣話 пэвэдзи: Tâi-oân-oē, Dāiūan ūe досл. 'тайваньская речь/диалект' или кит. трад. 河洛話 пэвэдзи: Hō-ló-oē) — принятое на Тайване название южноминьского языка (входит в китайскую ветвь сино-тибетской семьи). На этом наречии также говорят в южной части китайской провинции Фуцзянь, от которой Тайвань отделён проливом. (ru)
- 臺灣話 （白話字：Tâi-oân-ōe ；：Tâi-uân-uē），通稱臺語 （白話字：Tâi-gí；：Tâi-gí）或台灣台語，台灣國家語言之一，通行於臺灣及澎湖群島，源自閩南語泉漳片，為閩南裔臺灣人的母語，為台灣的代表語言和象徵語言之一。其起源為荷治時期由荷蘭當局召募至台灣開墾的福建移民，以及伴隨着1661年明代末期鄭成功率領泉漳鄉親軍隊自同安縣之金門渡海出兵征服大員而傳播至台澎地區，且自此始之230多年，接連被明鄭東寧與清治台灣政府教育語言和官方語言，而其後之日治時期則正名為臺灣語，並以同安話或廈門話為標準音、台灣總督府授權或主編出版了許多與日語對譯之作品，更法定為台灣公務員考核之必修。相對于福建原鄉，台灣話主要特點是有個別日語借詞，且整體而言聲調相當統一，與原鄉之同安話聲調相近，而「偏泉」、「偏漳」主要是表現在個別規律性對應韻母。 (zh)
- 閩語（閩東語：Mìng-ngṳ̄；闽南语：Bân-gú；莆仙語：Máng-gṳ̂；閩北語：Mâing-ngṳ̌），俗称福建话（閩東話：Hók-gióng-uâ ；閩南話：Hok-kiàn-ōe），即汉藏语系汉语族閩語支，為傳統的「漢語七大方言」架構中的方言（漢語變體）之一。閩語實質上是一群相互關聯的聲調語言，主要分布于福建除开閩西客家話地區之外绝大多数地区、海南、广东東南部和南部、浙江南部、臺灣，以及新加坡、馬來西亞等東南亞國家的海外閩南人群。閩語是汉语的一支。若視漢語為“漢語族”，兼之閩語內部分歧難以互通而視閩語為獨立一語支的話，則其下再分為沿海閩語與沿山閩語兩語組，兩語組下則有數支閩語的語言。若視漢語為一種語言，則閩語是它的一级方言，下分數支二級方言片。 閩語在閩南人口最多的台灣有相當大數量的使用者，影響力僅次於中華民國國語（現代標準漢語）。 关于闽语的起源目前存在本土起源说和齐语分化说两套理论。 本土起源说认为，闽语的历史悠久，其源头可追溯到5000年前福州昙石山文化以及后期的闽越文化。閩語在其他国家華人居住地区也有相當規模的影响力。截止至2002年，以各种闽语为母语的總人口數大約在7500萬以上，比粵語使用人口多，但在海外的分佈範圍不如粵語廣。閩語（包括其下的各支閩語言）也是聲調語言，這點跟漢語下的一眾語言相同。 (zh)
|
.svg?width=300)
.svg){kind=link}
