| dbo:abstract
|
- Germània fou el nom donat pels romans a una regió centreeuropea, equivalent a grans trets a l'actual Alemanya, poblada pels germànics. Tàcit diu que el nom de germani el portaven inicialment els tungres i que després el nom es va estendre al conjunt de pobles. Però altres autors diuen que germani fou el nom donat en llatí a les tribus i pobles germànics, igual com es parlava de gals i celtes. Els historiadors moderns s'inclinen per la segona opció. (ca)
- Germánie (latinsky Germania) případně Magna Germania („Velká Germánie“) či Germania libera („svobodná Germánie“) bylo ve starověku označení území východně od řeky Rýna, které obývaly veskrze germánské kmeny. V době kolem přelomu letopočtu, za vlády císaře Augusta, se Římané pokusili toto území dobýt a přeměnit je v římskou provincii. Avšak po porážce v bitvě v Teutoburském lese, kde v roce 9 n. l. náčelník Cherusků Arminius zničil tři římské legie, jimž velel Publius Quinctilius Varus, byli Římané postupně donuceni od svých dobyvatelských záměrů upustit. (cs)
- جرمانية أو جرمانيا (باللاتينية: Germania) أو جرمانيا ليبرا أو باربيريكوم الجرمانية لتمييزها عن مقاطعة رومانية تحمل الاسم ذاته، وهي منطقة تاريخية كبيرة في شمال وسط أوروبا خلال العصر الروماني، والتي ربطها المؤلفون الرومان بالشعوب الجرمانية. تمتد المنطقة تقريبًا من الراين الأوسط والسفلي في الغرب إلى فيستولا في الشرق. وجنوبًا حتى نهر الدانوب الأعلى والأوسط وبانونيا، وإلى الأجزاء المعروفة من الدول الإسكندنافية في الشمال. من الناحية الأثرية، تنسجم هذه الشعوب تقريبًا مع العصر الحديدي الروماني لتلك المناطق. وعلى الرغم من أن الشعوب الجرمانية كانت المهيمنة على ما يبدو، إلا أن الكلت كانوا يسكنون ماغنا جرمانيا أيضًا. يعني الاسم اللاتيني جرمانيا «أرض الجرمانيين»، لكن أصل الاسم جرماني نفسه غير مؤكد. وخلال الحروب الغالية في القرن الأول قبل الميلاد، واجه الزعيم الروماني يوليوس قيصر شعوبًا من وراء نهر الراين. وأشار إلى هؤلاء الناس باسم الجرمانيين، وأراضيهم وراء نهر الراين باسم جرمانيا. في السنوات اللاحقة، سعى الإمبراطور الروماني أغسطس إلى التوسع عبر نهر الراين باتجاه نهر إلبه، لكن هذه الجهود أعيقت بانتصار أرمينيوس في معركة غابة تويتوبورغ عام 9 بعد الميلاد. كانت مقاطعتا جرمانيا الكبرى وجرمانيا الصغرى المزدهرتين تسميان أحيانًا باسم جرمانيا الرومانية، لتؤسس الأخيرة لاحقًا في شمال شرق بلاد الغال الرومانية، بينما ظلت الأراضي الواقعة خلف نهر الراين مستقلة عن السيطرة الرومانية. منذ القرن الثالث الميلادي، بدأت الشعوب الجرمانية التي خرجت من ماغنا جرمانيا بالتعدي على أجزاء من جرمانيا الرومانية واحتلالها. وقد ساهم ذلك في سقوط الإمبراطورية الرومانية الغربية في القرن الخامس بعد الميلاد، وبعد ذلك جرى الاستيلاء على أراضي جرمانيا الرومانية واستيطانها من قبل الشعوب الجرمانية المهاجرة. وأصبحت أجزاء كبيرة من جرمانيا لاحقًا جزءًا من إمبراطورية الفرنجة ومملكة ألمانيا اللاحقة. وقد اشتق اسم جرمانيا Germany باللغة الإنجليزية والعديد من اللغات الأخرى من اسم جرمانيا. (ar)
- Μεγάλη Γερμανία (λατινικά: Germania Magna) ονόμαζαν οι Ρωμαίοι μια μεγάλη και σχετικά ανεξερεύνητη περιοχή της Κεντρικής Ευρώπης, εκτεινόμενη από το Ρήνο (Δ) έως το Βιστούλα (Α). Με εξαίρεση δύο δεκαετίες κατά την αυτοκρατορική περίοδο ουδέποτε μπόρεσαν να την ελέγξουν, σε αντίθεση με τα εδάφη δυτικά και νότια του Ρήνου (η πολύ μικρότερη Ελάσσων Γερμανία) που αποτέλεσαν σταθερές ρωμαϊκές επαρχίες. Η περιοχή δεν ήταν εθνικά ομοιογενής. Στα δυτικά και κεντρικά σημεία της κατοικείτο από γερμανικά και κελτικά φύλα, ενώ στα ανατολικά της υπήρχαν επίσης , Σκύθες και Σλάβοι. Οι Έλληνες και οι Ρωμαίοι δε γνώριζαν πολλά, παρά μόνο για κάποιες φυλές που ζούσαν στα νότια όριά της. Πιστεύεται ότι ο πρώτος εξερευνητής από τη Μεσόγειο που ήρθε σε επαφή με τους λαούς του κεντρικού - βόρειου τμήματος ήταν ο Πυθέας ο Μασσαλιώτης (περ. 320 π.Χ.) αλλά όσα είδε έμοιαζαν τόσο εξωπραγματικά, που για αιώνες οι συγγραφείς απέφευγαν να τα αναπαραγάγουν, πιστεύοντας ότι είναι ψέματα! (el)
- Als die Germania magna (lateinisch für „Großes Germanien“) wurde in der Antike der dem Römischen Reich bekannte, aber nur zeitweise und teilweise besetzte Teil des Siedlungsgebiets der Germanen bezeichnet. Als Grenzen des Gebiets nennt Ptolemäus in seiner Geographike Hyphegesis im Westen den Rhein (Rhenus), im Süden die Donau (Danubius), im Norden das Meer (Germanicus Oceanus) und im Osten die Weichsel (Vistula) und die Karpaten (Sarmatici montes). Es wird seit dem 19. Jahrhundert auch teilweise der Begriff Germania libera („freies Germanien“) gebraucht. Dieser Terminus findet sich jedoch nicht in antiken Quellen, die in der Regel aus römischer Perspektive verfasst sind und die nicht unbedingt betonen wollen, dass dieser Großraum nicht der römischen Herrschaft unterworfen war. (de)
- Ĝermanio dum la antikva periodo estis la loĝoteritorio de la diversaj popoloj de ĝermanoj. Granda parto de ĝi havis la latinan nomon
* Germania Magna aŭ Magna Germania („granda Ĝermanio“) kaj estis la granda parto de Ĝermanio, kiun la romianoj provis iom esplori, sed neniam firme konkeris. Ĝi troviĝis oriente de la rivero Rejno kaj norde de la rivero Danubo, kaj kontrastis kun la pliaj romie okupitaj ĝermanaj teritorioj, kiuj iĝis la romiaj provincoj
* Germania Inferior,
* Germania Superior,
* Raetia kaj
* Noricum. Multaj provoj de la romia armeo - aparte sub la rego de imperiestro Aŭgusto Cezaro - konkeri la teritorion ĝis la riveroj Lippe, Lahn kaj Werra, restis fine nesukcesaj. La ĝermanoj siaflanke foje invadis la romiajn armeajn fortikaĵojn en la "okupitaj" provincoj Germania Inferior kaj Germania Superior. La romia historiisto Tacitus aparte detale verkis pri Ĝermanio. (eo)
- Germania (/dʒərˈmeɪni.ə/ jər-MAY-nee-ə; Latin: [ɡɛrˈmaːni.a]), also called Magna Germania (English: Great Germania), Germania Libera (English: Free Germania), or Germanic Barbaricum to distinguish it from the Roman province of the same name, was a large historical region in north-central Europe during the Roman era, which was associated by Roman authors with the Germanic peoples. The region stretched roughly from the Middle and Lower Rhine in the west to the Vistula in the east. It also extended as far south as the Upper and Middle Danube and Pannonia, and to the known parts of Scandinavia in the north. Archaeologically, these peoples correspond roughly to the Roman Iron Age of those regions. While apparently dominated by Germanic peoples, Magna Germania was also inhabited by Celts. The Latin name Germania means "land of the Germani", but the etymology of the name Germani itself is uncertain. During the Gallic Wars of the 1st century BC, the Roman general Julius Caesar encountered peoples originating from beyond the Rhine. He referred to these people as "Germani" and their lands beyond the Rhine as "Germania". In subsequent years, the Roman emperor Augustus sought to expand across the Rhine towards the Elbe, but these efforts were hampered by the victory of Arminius at the Battle of the Teutoburg Forest in 9 AD. The prosperous Roman provinces of Germania Superior and Germania Inferior, sometimes collectively referred to as "Roman Germania", were subsequently established in northeast Roman Gaul, while territories east of the Rhine remained independent of Roman control. From the 3rd century AD, Germanic peoples moving out of Magna Germania began encroaching upon and occupying parts of Roman Germania. This contributed to the fall of the Western Roman Empire in the 5th century AD, after which territories of Roman Germania were captured and settled by migrating Germanic peoples. Large parts of Germania subsequently became part of the Frankish Empire and later East Francia. The name of Germany in English and many other languages is derived from the name Germania. (en)
- Germania Magna Augusto erromatar enperadorearen garaian Erromatar Inperioak Rhin ibaian zuen mugatik ekialdera zegoen lurraldea zen. Druso, Tiberio eta Varo saiatu ziren lurralde hori menderatzen. (eu)
- Germania, también llamada Magna Germania (en español: Gran Germania), era una gran región histórica en el centro-norte de Europa durante la era romana, que fue asociada por los autores romanos con los pueblos germánicos. La región se extendía aproximadamente desde el y Bajo Rin en el oeste hasta el Vístula en el este. También llegaba tan al sur como el Alto y el Danubio Medio y Panonia, y hasta las zonas conocidas de Escandinavia en el norte. Arqueológicamente, estos pueblos corresponden aproximadamente a la de esas regiones. Aunque aparentemente dominada por pueblos germánicos, la Magna Germania estaba habitada asimismo por pueblos no germánicos, entre ellos los celtas y protoeslavos. El nombre latino Germania significa tierra del Germani, pero la etimología del nombre Germani en sí misma es incierta. Durante la guerra de las Galias del siglo I a. C., el general romano Julio César se encontró con pueblos originarios de allende el Rin. Se refirió a estas personas como Germani y sus tierras más allá del Rin como Germania. En los años siguientes, el emperador romano Augusto trató de expandirse a través del Rin hacia el Elba, pero estos esfuerzos se vieron obstaculizados por la victoria de Arminius en la batalla del bosque de Teutoburgo el 9 d. C. Las prósperas provincias de Germania Superior y Germania Inferior, a veces denominadas colectivamente como Germania romana, se extendieron posteriormente al noreste de la Galia, mientras que los territorios más allá del Rin permanecieron independientes del control romano, aunque irónicamente pasarían a ser "romanos" al ser incorporados al renacido Imperio romano de Occidente creado por Carlomagno, que al dividirse, su parte oriental será el Reino de Germania. (es)
- Ba é Germania (Laidin: Germania Magna) an t-ainm a thugtar sa ré ársa ar an réigiún i lár na hEorpa, scartha ón saol Rómhánach leis an Réin agus an Danóib agus a leathnaigh beagnach go dtí taobh thoir na Viostúile. (ga)
- Germania adalah nama geografi yang diberikan oleh orang Romawi untuk wilayah tepi timur Sungai Rhein ("Germania Dalam"), tetapi mencakup juga daerah Sarmatia dan sebagian wilayah di tepi barat Rhein yang dikuasai Romawi. Nama ini pertama kali diambil oleh Julius Caesar dari sebutan orang Galia terhadap orang-orang yang menghuni wilayah itu, yang berarti "tetangga". (in)
- La Germanie, qui rassemble la Germanie inférieure, la Germanie supérieure et la Germania Magn, est la région historique d'Europe occupée par des tribus non romanisées et romanisées germaniques (au sens géographique ou bien éthnolinguistique) et celtes dans l'antiquité et plus précisément à l'époque de l'Empire romain. Ces tribus et leur zone géographique associée sont définies principalement par La Germanie de Tacite et par les Commentaires sur la Guerre des Gaules de Jules César. Pour certains historiens, cette région historique a couvert d'abord essentiellement le sud de la Scandinavie puis s'est étendue en Europe centrale. D'autres auteurs mentionnent une origine danubienne (la Panonie pour Grégoire de Tours, par exemple). La Germanie couvrait alors une large zone qui allait à l'est approximativement jusqu'à la Vistule, à l'ouest et au sud jusqu'au Rhin et au Danube qui la séparaient du monde romain. (fr)
- La Germania Magna era, secondo l'etnologia geografica dell'Antica Roma, una vasta area dell'Europa centrale non soggetta al dominio romano (se non parzialmente o per brevi periodi), che si estendeva a oriente del Reno e nella quale era stanziata la maggior parte delle tribù germaniche. Era definita anche Germania Transrenana, in contrapposizione alla Germania Cisrenana inclusa nei confini dell'Impero romano. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 게르마니아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 게르마니아(라틴어: Germania)는 라인 강 동쪽의 지방을 일컫는 라틴어 지명으로, 로마가 지배하던 라인 강 서안 지방이나 사르마티아까지도 포괄하였다. 이 지명은 가이우스 율리우스 카이사르가 갈리아어로 라인강 동쪽의 사람을 일컫는 말("이웃"을 뜻하는 것으로 보인다.)을 받아들이면서 쓰이게 되었다. (ko)
- ゲルマニア（Germania）は、古代ローマ時代の地名。おおよそライン川の東、ドナウ川の北の地域で、現在のドイツ、オランダ、ポーランド、チェコ、スロバキア、デンマークとほぼ重なる一帯を指す。なお、中世前期ゲルマニアの諸地方のうち最も広い地域を占めるのは東部のスラーヴィア地方（ポーランドを中心とした一帯）で、これは中世やそれ以前の欧州においては「ゲルマン人」はゲルマン語派の諸部族のほかゲルマニアの東部地方に住むスラヴ語派の諸部族の両方を意味していたことを示唆している。 主にゲルマン人が居住した地域で、ライン川をはさんでガリアと隣接した。ローマ帝国はライン川の西側の属州を上流と下流に分け、それぞれ高地ゲルマニア属州と低地ゲルマニア属州の名を与えていた。 紀元前1世紀のガリア戦争の際にローマ人としては初めてガイウス・ユリウス・カエサルが、ライン川を越えてこの地に侵攻した。 その後初代ローマ皇帝となったアウグストゥスはゲルマニアをローマ領内に加えることを構想し、ティベリウス・大ドルススらの進撃によって一時期ローマ領はゲルマニア奥地にまで及んだ。しかしトイトブルクの戦いでの敗北後、ローマ軍はライン川の西にまで撤退し、以後この地はローマから独立を守りつづけた。 (ja)
- Germanië (verouderd Nederlands: Germanje; Latijn: Germania) was ruwweg het gebied ten noorden van de Donau en ten oosten en noorden van de Rijn (met nog een gedeelte ten westen van de Rijn), waar de Germaanse stammen woonden. De Romeinen gaven in 1e eeuw voor Christus aan dit gebied zijn naam, toen zij voor het eerst met de bewoners in aanraking kwamen. Tegenwoordig is Germania in het Italiaans en Germany in het Engels nog altijd de naam van het huidige Duitsland. In het Nederlands betekent Germanië (in ruime zin) het Germaanstalige Europa. (nl)
- Germania (łac. Germania) – nazwa nadana przez starożytnych Rzymian ziemiom na wschód od Renu i na północ od górnego i środkowego Dunaju. Obszary te były zamieszkane przez Germanów, a także inne niegermańskie ludy. Za czasów Oktawiana Augusta Rzymianie podbili Germanię, przejściowo aż po Łabę. Pod koniec I wieku zdołali także opanować tereny między górnym Renem a Dunajem (tak zwane Agri Decumates). Utworzono wtedy dwie nowe prowincje rzymskie: Germanię Górną (Germania Superior) i Germanię Dolną (Germania Inferior). Najobszerniejszy opis Germanii przedstawił historyk rzymski Tacyt. Germania stanowi do dziś poetycką nazwę i alegorię Niemiec – zob. Germania (personifikacja). (pl)
- Germanien, latin Germania, var det namn som man i romerska riket använde för landområdet öster om Rhen och norr om Alperna, och som huvudsakligen beboddes av germaner, men även av balter, skyter samt keltiska och slaviska folkstammar. Var Germanien slutade och andra regioner tog vid var inte klart definierat. De olika folkslagen var delvis etniskt blandade. I söder slutade Germanien vid Alperna. Skandinavien, som beboddes av folk som talade germanska språk, räknas ibland också till Germanien. Germanerna talade urgermanska eller protogermanska som är ursprunget till dagens germanska språk. De centrala delarna av antikens Germanien motsvarar geografiskt ungefär det nutida Tyskland, ett land vars namn på många språk stammar tillbaka till antikens Germania eller Alemannia. Germanien och germaner var romarnas benämning på området respektive folket i området, invånarna själva benämnde sig eller identifierade sig under antiken inte som "germaner". Germanien var heller ingen politisk enhet så till vida att det fanns en kung eller liknande som styrde över området utan Germanien var uppdelat i en mängd stamfolk. Dock kunde troligtvis flera stammar samarbeta inför yttre hot, exempelvis från romarriket. Det antika Germanien har beskrivits av Julius Caesar där han beskriver germanerna som barbarer. Den mest detaljerade antika beskrivningen av Germanien är av den romerske författaren Tacitus år 98 i boken Germania. Tacitus beskriver Germaniens klimat och natur liksom de olika germanska folkstammarna. Även om boken inte kan sägas vara helt historiskt tillförlitlig i och med dess politiska budskap till sin samtid och i viss mån skönlitterära karaktär är den likväl historiskt viktig då den senare haft stor betydelse för inte minst tyskarnas självbild och framväxten av den nordeuropeiska nationalromantiken under 1800- och 1900-talen. I boken omnämns kortfattat en germansk folkstam, "Suiones", som av många anses liktydigt med "svear". Detta skulle vara första gången som svear omnämns i världshistorien. Romarna delade geografiskt upp Germanien i tre delar:
* Germania Magna eller Germania Libera, det stora eller fri Germanien, vilket avsåg de stora områden öster om Rhen som förblev fria utanför Romarriket.
* Germania Superior, romersk provins kring övre Rhen, ungefär motsvarande dagens Schweiz, Alsace och Baden-Württemberg.
* Germania Inferior, romersk provins kring nedre Rhen, motsvarande delar av dagens Belgien, Luxemburg, Nederländerna och Nordrhein-Westfalen. Under kejsar Augustus försökte romarna militärt erövra Germanien öster om Rhen och infoga det i det romerska provinssystemet. Romersk militär nådde ända fram till floden Elbe, men Germanien förblev endast delvis pacificerat. Det romerska nederlaget vid slaget vid Teutoburgerskogen år 9 e. Kr innebar att romarna gav upp ambitionen att helt erövra Germanien varvid Rhen förblev en etnisk och kulturell gräns mellan romerskt och germanskt. (sv)
- Germânia (em latim: ; em alemão: Germania, Germanien), também chamada de Magna Germânia, Germania Libera ou Germânico para distingui-lo da província romana de mesmo nome, era uma grande região histórica no centro-norte da Europa durante a era romana, que foi associada por autores romanos aos povos germânicos. A região se estendia aproximadamente do Médio e Baixo Reno, no oeste, até o Vístula, no leste. Também se estendia até o sul até o Danúbio Superior e Médio e a Panônia, e até as partes conhecidas da Escandinávia no norte. Arqueologicamente, esses povos correspondem aproximadamente à Idade do Ferro romana dessas regiões. Embora aparentemente dominada por povos germânicos, a Magna Germânia também foi habitada por celtas. O nome latino Germania significa "terra dos Germani", mas a etimologia do próprio nome Germani é incerta. Durante as guerras gaulesas do século I a.C., o general romano Júlio César encontrou povos originários de além do Reno. Ele se referiu a essas pessoas como "Germani" e suas terras além do Reno como "Germania". Nos anos seguintes, o imperador romano Augusto procurou expandir através do Reno em direção ao Elba, mas esses esforços foram prejudicados pela vitória de Armínio na Batalha da Floresta de Teutoburgo em 9 d.C. As prósperas províncias romanas da Germânia Superior e da Germânia Inferior, às vezes chamadas coletivamente de "Germânia romana", foram posteriormente estabelecidas no nordeste da Gália romana, enquanto os territórios a leste do Reno permaneceram independentes do controle romano. A partir do século III d.C., os povos germânicos que saíram da Magna Germânia começaram a invadir e ocupar partes da Germânia romana. Isso contribuiu para a queda do Império Romano do Ocidente no século V, após o que os territórios da Germânia romana foram capturados e colonizados por povos germânicos migrantes. Grandes partes da Germânia posteriormente tornaram-se parte do Império Franco e depois da Frância Oriental. O nome da Alemanha em inglês e muitas outras línguas é derivado do nome Germania. (pt)
- 日耳曼尼亚（拉丁语：Germania；德语：Germania）是古代欧洲的一处地名，位于莱茵河以东、多瑙河以北，同时也包括被古罗马控制的莱茵河以西地区。地名来自高卢语，由罗马共和国统帅尤利乌斯·凯撒最先使用，以指代莱茵河以东的居民，意为“邻居” 。 (zh)
- Герма́ния (лат. Germania) — термин, которым Гай Юлий Цезарь (в «Записках о Галльской войне») и Корнелий Тацит (в трактате «О происхождении германцев») обозначали область проживания германских племён (ориентировочно между Маасом и Неманом). Этот латинский топоним стал впоследствии названием крупнейшей страны Центральной Европы. Во времена Октавиана Августа римляне завоевали Германию, временно до Эльбы. В конце I века до н. э. они были в состоянии контролировать пространство между верхним Рейном и Дунаем (так называемыми Декуматскими полями (Agri Decumates)). Затем были созданы две новые провинции: Верхняя Германия и Нижняя Германия. (ru)
- Стародавня Германія (лат. Germania) — цивілізація стародавніх германців, яка займала територію між Маасом і Німаном. Перші спроби романізації зробив Юлій Цезар, який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши Рейн, — до Рура. До 16 до н. е. Німеччина була частиною провінції Кошлата Галлія (Gallia Comata). В 12 до н. е. була розпочата масштабна німецька кампанія Нерона Клавдія Друза, який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса (Ельби) і до 9 до н. е. більшість племен були скорені. Його справу продовжив Тиберій. Август, натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (Germania Magna) між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції. У 16—13 до н. е. в Бельгійській Галлії (Gallia Belgica) були створені військові зони Нижня (Inferior) і Верхня (Superior) Германія. До 83/84 року, коли Доміціан перетворив зони в самостійні провінції, формально командири армій на Нижньому і Середньому Рейні підпорядковувалися прокуратору Бельгійської Галлії. Природною межею між двома областями став Рейн, що перетворився на добре укріплений кордон (лімес). Рейнська межа була однією з найбільш нестабільних в імперії, тому Рим тримав там сильні гарнізони. Однак приблизно з 103 року і до кінця IV століття її стали захищати всього 2 легіони — I Minervia в Бонні та VI Victrix в Кастро Ветері, які пізніше стали відомі як «exercitus Germanicus Inferior» (EXEGERINF) — «нижньогерманське військо». Близько 400 року Стиліхон перевів майже весь гарнізон до Італії і в Германії залишилися лише невеликі підрозділи. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Germània fou el nom donat pels romans a una regió centreeuropea, equivalent a grans trets a l'actual Alemanya, poblada pels germànics. Tàcit diu que el nom de germani el portaven inicialment els tungres i que després el nom es va estendre al conjunt de pobles. Però altres autors diuen que germani fou el nom donat en llatí a les tribus i pobles germànics, igual com es parlava de gals i celtes. Els historiadors moderns s'inclinen per la segona opció. (ca)
- Germánie (latinsky Germania) případně Magna Germania („Velká Germánie“) či Germania libera („svobodná Germánie“) bylo ve starověku označení území východně od řeky Rýna, které obývaly veskrze germánské kmeny. V době kolem přelomu letopočtu, za vlády císaře Augusta, se Římané pokusili toto území dobýt a přeměnit je v římskou provincii. Avšak po porážce v bitvě v Teutoburském lese, kde v roce 9 n. l. náčelník Cherusků Arminius zničil tři římské legie, jimž velel Publius Quinctilius Varus, byli Římané postupně donuceni od svých dobyvatelských záměrů upustit. (cs)
- Als die Germania magna (lateinisch für „Großes Germanien“) wurde in der Antike der dem Römischen Reich bekannte, aber nur zeitweise und teilweise besetzte Teil des Siedlungsgebiets der Germanen bezeichnet. Als Grenzen des Gebiets nennt Ptolemäus in seiner Geographike Hyphegesis im Westen den Rhein (Rhenus), im Süden die Donau (Danubius), im Norden das Meer (Germanicus Oceanus) und im Osten die Weichsel (Vistula) und die Karpaten (Sarmatici montes). Es wird seit dem 19. Jahrhundert auch teilweise der Begriff Germania libera („freies Germanien“) gebraucht. Dieser Terminus findet sich jedoch nicht in antiken Quellen, die in der Regel aus römischer Perspektive verfasst sind und die nicht unbedingt betonen wollen, dass dieser Großraum nicht der römischen Herrschaft unterworfen war. (de)
- Germania Magna Augusto erromatar enperadorearen garaian Erromatar Inperioak Rhin ibaian zuen mugatik ekialdera zegoen lurraldea zen. Druso, Tiberio eta Varo saiatu ziren lurralde hori menderatzen. (eu)
- Ba é Germania (Laidin: Germania Magna) an t-ainm a thugtar sa ré ársa ar an réigiún i lár na hEorpa, scartha ón saol Rómhánach leis an Réin agus an Danóib agus a leathnaigh beagnach go dtí taobh thoir na Viostúile. (ga)
- Germania adalah nama geografi yang diberikan oleh orang Romawi untuk wilayah tepi timur Sungai Rhein ("Germania Dalam"), tetapi mencakup juga daerah Sarmatia dan sebagian wilayah di tepi barat Rhein yang dikuasai Romawi. Nama ini pertama kali diambil oleh Julius Caesar dari sebutan orang Galia terhadap orang-orang yang menghuni wilayah itu, yang berarti "tetangga". (in)
- La Germania Magna era, secondo l'etnologia geografica dell'Antica Roma, una vasta area dell'Europa centrale non soggetta al dominio romano (se non parzialmente o per brevi periodi), che si estendeva a oriente del Reno e nella quale era stanziata la maggior parte delle tribù germaniche. Era definita anche Germania Transrenana, in contrapposizione alla Germania Cisrenana inclusa nei confini dell'Impero romano. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 게르마니아 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 게르마니아(라틴어: Germania)는 라인 강 동쪽의 지방을 일컫는 라틴어 지명으로, 로마가 지배하던 라인 강 서안 지방이나 사르마티아까지도 포괄하였다. 이 지명은 가이우스 율리우스 카이사르가 갈리아어로 라인강 동쪽의 사람을 일컫는 말("이웃"을 뜻하는 것으로 보인다.)을 받아들이면서 쓰이게 되었다. (ko)
- ゲルマニア（Germania）は、古代ローマ時代の地名。おおよそライン川の東、ドナウ川の北の地域で、現在のドイツ、オランダ、ポーランド、チェコ、スロバキア、デンマークとほぼ重なる一帯を指す。なお、中世前期ゲルマニアの諸地方のうち最も広い地域を占めるのは東部のスラーヴィア地方（ポーランドを中心とした一帯）で、これは中世やそれ以前の欧州においては「ゲルマン人」はゲルマン語派の諸部族のほかゲルマニアの東部地方に住むスラヴ語派の諸部族の両方を意味していたことを示唆している。 主にゲルマン人が居住した地域で、ライン川をはさんでガリアと隣接した。ローマ帝国はライン川の西側の属州を上流と下流に分け、それぞれ高地ゲルマニア属州と低地ゲルマニア属州の名を与えていた。 紀元前1世紀のガリア戦争の際にローマ人としては初めてガイウス・ユリウス・カエサルが、ライン川を越えてこの地に侵攻した。 その後初代ローマ皇帝となったアウグストゥスはゲルマニアをローマ領内に加えることを構想し、ティベリウス・大ドルススらの進撃によって一時期ローマ領はゲルマニア奥地にまで及んだ。しかしトイトブルクの戦いでの敗北後、ローマ軍はライン川の西にまで撤退し、以後この地はローマから独立を守りつづけた。 (ja)
- Germanië (verouderd Nederlands: Germanje; Latijn: Germania) was ruwweg het gebied ten noorden van de Donau en ten oosten en noorden van de Rijn (met nog een gedeelte ten westen van de Rijn), waar de Germaanse stammen woonden. De Romeinen gaven in 1e eeuw voor Christus aan dit gebied zijn naam, toen zij voor het eerst met de bewoners in aanraking kwamen. Tegenwoordig is Germania in het Italiaans en Germany in het Engels nog altijd de naam van het huidige Duitsland. In het Nederlands betekent Germanië (in ruime zin) het Germaanstalige Europa. (nl)
- 日耳曼尼亚（拉丁语：Germania；德语：Germania）是古代欧洲的一处地名，位于莱茵河以东、多瑙河以北，同时也包括被古罗马控制的莱茵河以西地区。地名来自高卢语，由罗马共和国统帅尤利乌斯·凯撒最先使用，以指代莱茵河以东的居民，意为“邻居” 。 (zh)
- جرمانية أو جرمانيا (باللاتينية: Germania) أو جرمانيا ليبرا أو باربيريكوم الجرمانية لتمييزها عن مقاطعة رومانية تحمل الاسم ذاته، وهي منطقة تاريخية كبيرة في شمال وسط أوروبا خلال العصر الروماني، والتي ربطها المؤلفون الرومان بالشعوب الجرمانية. تمتد المنطقة تقريبًا من الراين الأوسط والسفلي في الغرب إلى فيستولا في الشرق. وجنوبًا حتى نهر الدانوب الأعلى والأوسط وبانونيا، وإلى الأجزاء المعروفة من الدول الإسكندنافية في الشمال. من الناحية الأثرية، تنسجم هذه الشعوب تقريبًا مع العصر الحديدي الروماني لتلك المناطق. وعلى الرغم من أن الشعوب الجرمانية كانت المهيمنة على ما يبدو، إلا أن الكلت كانوا يسكنون ماغنا جرمانيا أيضًا. (ar)
- Μεγάλη Γερμανία (λατινικά: Germania Magna) ονόμαζαν οι Ρωμαίοι μια μεγάλη και σχετικά ανεξερεύνητη περιοχή της Κεντρικής Ευρώπης, εκτεινόμενη από το Ρήνο (Δ) έως το Βιστούλα (Α). Με εξαίρεση δύο δεκαετίες κατά την αυτοκρατορική περίοδο ουδέποτε μπόρεσαν να την ελέγξουν, σε αντίθεση με τα εδάφη δυτικά και νότια του Ρήνου (η πολύ μικρότερη Ελάσσων Γερμανία) που αποτέλεσαν σταθερές ρωμαϊκές επαρχίες. (el)
- Ĝermanio dum la antikva periodo estis la loĝoteritorio de la diversaj popoloj de ĝermanoj. Granda parto de ĝi havis la latinan nomon
* Germania Magna aŭ Magna Germania („granda Ĝermanio“) kaj estis la granda parto de Ĝermanio, kiun la romianoj provis iom esplori, sed neniam firme konkeris. Ĝi troviĝis oriente de la rivero Rejno kaj norde de la rivero Danubo, kaj kontrastis kun la pliaj romie okupitaj ĝermanaj teritorioj, kiuj iĝis la romiaj provincoj
* Germania Inferior,
* Germania Superior,
* Raetia kaj
* Noricum. La romia historiisto Tacitus aparte detale verkis pri Ĝermanio. (eo)
- Germania (/dʒərˈmeɪni.ə/ jər-MAY-nee-ə; Latin: [ɡɛrˈmaːni.a]), also called Magna Germania (English: Great Germania), Germania Libera (English: Free Germania), or Germanic Barbaricum to distinguish it from the Roman province of the same name, was a large historical region in north-central Europe during the Roman era, which was associated by Roman authors with the Germanic peoples. The region stretched roughly from the Middle and Lower Rhine in the west to the Vistula in the east. It also extended as far south as the Upper and Middle Danube and Pannonia, and to the known parts of Scandinavia in the north. Archaeologically, these peoples correspond roughly to the Roman Iron Age of those regions. While apparently dominated by Germanic peoples, Magna Germania was also inhabited by Celts. (en)
- Germania, también llamada Magna Germania (en español: Gran Germania), era una gran región histórica en el centro-norte de Europa durante la era romana, que fue asociada por los autores romanos con los pueblos germánicos. La región se extendía aproximadamente desde el y Bajo Rin en el oeste hasta el Vístula en el este. También llegaba tan al sur como el Alto y el Danubio Medio y Panonia, y hasta las zonas conocidas de Escandinavia en el norte. Arqueológicamente, estos pueblos corresponden aproximadamente a la de esas regiones. Aunque aparentemente dominada por pueblos germánicos, la Magna Germania estaba habitada asimismo por pueblos no germánicos, entre ellos los celtas y protoeslavos. (es)
- La Germanie, qui rassemble la Germanie inférieure, la Germanie supérieure et la Germania Magn, est la région historique d'Europe occupée par des tribus non romanisées et romanisées germaniques (au sens géographique ou bien éthnolinguistique) et celtes dans l'antiquité et plus précisément à l'époque de l'Empire romain. Ces tribus et leur zone géographique associée sont définies principalement par La Germanie de Tacite et par les Commentaires sur la Guerre des Gaules de Jules César. Pour certains historiens, cette région historique a couvert d'abord essentiellement le sud de la Scandinavie puis s'est étendue en Europe centrale. D'autres auteurs mentionnent une origine danubienne (la Panonie pour Grégoire de Tours, par exemple). La Germanie couvrait alors une large zone qui allait à l'est app (fr)
- Germania (łac. Germania) – nazwa nadana przez starożytnych Rzymian ziemiom na wschód od Renu i na północ od górnego i środkowego Dunaju. Obszary te były zamieszkane przez Germanów, a także inne niegermańskie ludy. Za czasów Oktawiana Augusta Rzymianie podbili Germanię, przejściowo aż po Łabę. Pod koniec I wieku zdołali także opanować tereny między górnym Renem a Dunajem (tak zwane Agri Decumates). Utworzono wtedy dwie nowe prowincje rzymskie: Germanię Górną (Germania Superior) i Germanię Dolną (Germania Inferior). Najobszerniejszy opis Germanii przedstawił historyk rzymski Tacyt. (pl)
- Germânia (em latim: ; em alemão: Germania, Germanien), também chamada de Magna Germânia, Germania Libera ou Germânico para distingui-lo da província romana de mesmo nome, era uma grande região histórica no centro-norte da Europa durante a era romana, que foi associada por autores romanos aos povos germânicos. A região se estendia aproximadamente do Médio e Baixo Reno, no oeste, até o Vístula, no leste. Também se estendia até o sul até o Danúbio Superior e Médio e a Panônia, e até as partes conhecidas da Escandinávia no norte. Arqueologicamente, esses povos correspondem aproximadamente à Idade do Ferro romana dessas regiões. Embora aparentemente dominada por povos germânicos, a Magna Germânia também foi habitada por celtas. (pt)
- Герма́ния (лат. Germania) — термин, которым Гай Юлий Цезарь (в «Записках о Галльской войне») и Корнелий Тацит (в трактате «О происхождении германцев») обозначали область проживания германских племён (ориентировочно между Маасом и Неманом). (ru)
- Germanien, latin Germania, var det namn som man i romerska riket använde för landområdet öster om Rhen och norr om Alperna, och som huvudsakligen beboddes av germaner, men även av balter, skyter samt keltiska och slaviska folkstammar. Var Germanien slutade och andra regioner tog vid var inte klart definierat. De olika folkslagen var delvis etniskt blandade. I söder slutade Germanien vid Alperna. Skandinavien, som beboddes av folk som talade germanska språk, räknas ibland också till Germanien. Germanerna talade urgermanska eller protogermanska som är ursprunget till dagens germanska språk. De centrala delarna av antikens Germanien motsvarar geografiskt ungefär det nutida Tyskland, ett land vars namn på många språk stammar tillbaka till antikens Germania eller Alemannia. (sv)
- Стародавня Германія (лат. Germania) — цивілізація стародавніх германців, яка займала територію між Маасом і Німаном. Перші спроби романізації зробив Юлій Цезар, який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши Рейн, — до Рура. До 16 до н. е. Німеччина була частиною провінції Кошлата Галлія (Gallia Comata). В 12 до н. е. була розпочата масштабна німецька кампанія Нерона Клавдія Друза, який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса (Ельби) і до 9 до н. е. більшість племен були скорені. Його справу продовжив Тиберій. Август, натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (Germania Magna) між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}