| dbo:abstract
|
- Sociální inženýrství je praktická společenskovědní disciplína, která na základě vědeckých poznatků vytváří relevantní systém praktických direktiv a doporučení k dosažení společenských změn nebo (v užším pojetí) změn v chování a jednání jedinců nebo skupin. Toto pojetí sociálního inženýrství vykazuje rozdíl oproti pojetí sociálního inženýrství pomocí záměrné manipulace lidí za účelem zajištění bezpečnosti ve státě (viz heslo Sociální inženýrství (bezpečnost)). Sociální inženýr ovlivňuje postoje, sociální chování a řízení zdrojů ve velkém měřítku. Používá vědecké metody k analýze a pochopení sociálních systémů, aby došel ke správným rozhodnutím. Rozhodování má potenciální vliv na miliardy lidí. Ferdinand Tönnies vyjádřil ve své studii The Present Problems of Social Structure, že společnost nemůže nadále fungovat na základě zastaralých metod sociální správy. K dosažení nejlepších výsledků, veškerá rozhodnutí musí být založena na nejpokročilejších metodách a musí zahrnovat statistická data. Jinými slovy sociální inženýrství je na údajích založený vědecký systém využitý k rozvinutí udržitelného plánu a dosažení rozumné správy zemských zdrojů. Z různých důvodů získal termín negativní konotace. Prakticky však veškeré zákony hledají nebo mají za následek změnu chování a mohou tedy být do určité míry považovány za sociální inženýrství. Zákaz vraždy, znásilnění, odhazování odpadků jsou všechno zásady, které mají za snahu odradit od nežádoucího chování. Vlády také ovlivňují chování společnosti pomocí pobízení a odrazování zavedených například v ekonomických a daňových zásadách . (cs)
- الهندسة الاجتماعية هو تخصص في العلوم الاجتماعية يدرس الجهود المبذولة للتأثير على الموقف الشعبي والسلوك الاجتماعي على نطاق واسع، سواء من قبل الحكومة أومجموعات خاصة. المهندس الاجتماعي هو من يحاول التأثير على المواقف الشعبية والسلوك الاجتماعي، وإدارة الموارد على نطاق واسع. ومن هذا المنطق تكون الهندسة الاجتماعية عبارة عن تطبيق منهج علمي من أجل دراسة الاهتمام الاجتماعي. حيث يستخدم المهندسون الاجتماعيون الأساليب العلمية لتحليل وفهم النظم الاجتماعية، وذلك للتوصل إلى قرارات مناسبة كعلماء، وليس كسياسيين. حيث يسمى نظير الهندسة الاجتماعية في المجال السياسي بالهندسة السياسية. وصنع القرار يمكن أن يؤثر على سلامة وبقاء المليارات من الناس. والفكرة كما عبر عنها عالم الاجتماع الألماني فرديناند تونيس في دراسته:المشاكل الحالية للبنية الاجتماعية، أن المجتمع لم يعد قادرا على العمل بنجاح باستخدام أساليب عفا عليها الزمن من الإدارة الاجتماعية. لتحقيق أفضل النتائج، يجب أن تستخدم لأجل جميع الاستنتاجات والقرارات التقنية الأكثر تطورا والتي تشمل بيانات إحصائية موثوق بها، ويمكن تطبيقها على النظام الاجتماعي. وبعبارة أخرى، الهندسة الاجتماعية هي نظام علمي يستند إلى البيانات يستخدم لوضع تصميم مستدام وذلك لتحقيق الإدارة الذكية لموارد الأرض وفقا لأعلى مستويات الحرية والازدهار والسعادة لاجل مجموعة من السكان. ولكن ولأسباب مختلفة اشبع هذا المصطلح بدلالات سلبية. ومع ذلك، يمكن اعتبار أن القانون كله والمراسيم الحكومية تسعى للتأثير لاجل تغيير السلوك ولذلك يمكن اعتبارها «هندسة اجتماعية» إلى حد ما. الحظر على القتل والاغتصاب والانتحار والأوساخ كلها سياسات تهدف إلى تثبيط السلوكيات غير المرغوب فيها. في الفقه البريطاني والكندي، تغيير المواقف العامة حول سلوك يقبل باعتباره واحد من المهام الرئيسية للقوانين التي تحظر ذلك. تعمل الحكومات أيضا على التأثير على السلوك من خلال الحوافز والمثبطات التي هي في صلب السياسة الاقتصادية والسياسة الضريبية. (ar)
- L'enginyeria social és la pràctica d'un govern o d'un grup privat que intenta de canviar el comportament i punts de vista dels ciutadans mitjançant la propaganda, influència en la cultura, o a través del sistema legal. Tot i que, en el sentit més ampli, es pot considerar que tots els govern fa enginyeria social sovint un terme utilitzat, normalment amb connotacions pejoratives, sobretot per sectors conservadors dels Estats Units i del Regne Unit, referint-se a sistemes de govern autoritari. (ca)
- Social Engineering ['səʊʃl ˌendʒɪ'niəɹɪŋ] (engl. „angewandte Sozialwissenschaft“, wörtlich soziale Ingenieurwissenschaft) oder Sozialtechnik nennt man in der Sozialwissenschaft bzw. in der Politikwissenschaft Anstrengungen zur Schaffung oder Verbesserung gesellschaftlicher Strukturen. Der Begriff wurde 1945 von Karl Popper in seinem Buch The Open Society and Its Enemies eingeführt. Dabei kritisierte Popper die Vorstellung, man könne sich eine ideale Gesellschaft vorstellen und dann darangehen, dieses Ideal zu verwirklichen; im Gegensatz dazu besteht von Popper befürwortetes Social Engineering darin, durch die Schaffung geeigneter Institutionen jeweils nur in Teilbereiche der Gesellschaft einzugreifen, um konkrete Probleme zu lösen. Populär wurde der Begriff in den frühen 1970er Jahren als Ausdruck des Optimismus, mit dem man damals glaubte, die menschliche Gesellschaft mit rationalen bzw. ingenieurmäßigen Methoden zum Besseren umgestalten zu können. Ganz im Gegensatz zu Poppers Haltung wurden dabei manipulative Methoden nicht abgelehnt. Streng genommen geht diese Kategorie auf John Broadus Watson zurück, den Begründer der amerikanischen Schule des Behaviorismus. Die ursprünglich hinter diesem Begriff stehende Intention Watsons bestand in der gesellschafts-kritischen Idee, dass er aus jedem Kind machen könne, was er wolle. Die These war vor allem gegen die Ansicht gerichtet, dass die Kinder Schwarzer auf Grund biogenetischer Faktoren weniger intelligent seien, als die Abkömmlinge der Weißen. Watson wollte durch das Social Engineering beweisen, dass Intelligenz primär ein sozio-kultureller, kein biologischer Faktor, also vor allem von Lernprozessen abhängig ist. Im Rahmen der liberalen Marktwirtschaft sind die experimentellen Methoden des Behaviorismus auch dazu verwendet worden, menschliches Verhalten durch Tests „objektiv“ zu erforschen, um es bestimmten Interessen entsprechend zu verändern, zu manipulieren. Die hinter der „objektiven“ Methode stehenden Interessen werden laut Autoren wie Max Horkheimer und Theodor W. Adorno im Sinne des objektiven Selbstverständnisses der „positiven“ Wissenschaft niemals als solche ausgewiesen oder reflektiert. Dementsprechend wird von ihnen die positive oder empirische Wissenschaft als prominenteste Erscheinungsform der instrumentellen Vernunft bezeichnet (Vergleiche dazu auch Frankfurter Schule, Kritische Theorie). Aus dem Blickwinkel der Forschung über social engineering befasste sich eine Autorengruppe um das Institut für Zeitgeschichte sowie ein internationaler Forscherkreis unter der Federführung von Martina Steber und Bernhard Gotto mit der zentralen gesellschaftlichen Vision der NS-Zeit, dem Begriffsverständnis zur „Volksgemeinschaft“. Dieses Ordnungsmodell wird nach Wirkungen und Aneignungspraktiken in der damaligen Gesellschaftspolitik Deutschlands untersucht. Social engineering als nationenübergreifender Ansatz in der Geschichtswissenschaft untersucht Gemeinsamkeiten in den totalitären Regimes des 20. Jahrhunderts, um ähnliche Methoden gesellschaftlicher Formung in einem größeren Ideenzusammenhang zu verstehen, der die Betonung auf Kontinuitäten statt auf historische Brüche legt. Im Fokus stehen dabei die Rassenideologie und der Generalplan Ost der Nationalsozialisten, Zwangsmigrationen nach dem 2. Weltkrieg, die kommunistische Kollektivierung und bürokratisierte Kommandowirtschaft des Sowjetreiches. Im sozialpolitischen Sinne ist der Begriff eher negativ besetzt.Unter social engineering werden heute im weitesten Sinne alle Formen staatlichen (Legislative, Exekutive, Judikative) und nichtstaatlichen (vierte Gewalt = Presse, Medien; Propaganda) Handelns verstanden, mit denen gesellschaftliches Zusammenleben geregelt und gesellschaftliche Veränderungsprozesse in Gang gesetzt oder blockiert werden. (de)
- Ingeniaritza soziala politika zientzian esanahi bikoitzarekin erabiltzen den terminoa da. Alde batetik, herrialde ala eskualde bateko biztanleriaren jarrera, gizarte harremanak eta/edo gizarte ekintzetan eragiteko saiakera; bestetik, gizarte aldaketa programak ezartzeko edo hubiltzeko modua. Bi esanahiek ere, gobernu edo talde pribatuek burututako neurri handiko saiakerak barne hartzen dituzte. (eu)
- La ingeniería social es un término empleado en un doble sentido. Primero: esfuerzos para influir actitudes; relaciones y/o acciones sociales en la población de un país o región y, segundo: una manera de implementar o aproximar programas de modificaciones sociales. Ambas acepciones implican tentativas a gran escala, sea por gobiernos o grupos privados. A pesar de que por varias razones, el término ha sido imbuido de connotaciones negativas es necesario notar que, de hecho, toda ley y tentativa de organización social o civil —incluyendo Ordenamiento jurídico y territorial— tiene el efecto de cambiar el comportamiento y puede considerarse "ingeniería social". Las prohibiciones de asesinato, violación, suicidio, de tirar residuos en lugares indebidos, etc, son todas políticas destinadas a modificar comportamientos que son percibidos como indeseables. En la jurisprudencia británica y canadiense, se acepta que cambiar actitudes públicas sobre un comportamiento es una de las funciones claves de las leyes prohibitivas. Los gobiernos también influyen el comportamiento más sutilmente, a través de incentivos y desalientos incorporados, por ejemplo, en sus políticas impositivas. Etiquetar una política como "ingeniería social" es a veces una cuestión de intenciones o percepciones. En la actualidad, el término se emplea con más frecuencia por parte de la derecha política para referirse al uso que, a su juicio, hace la izquierda de la ley o del poder político para tratar de modificar aspectos de las relaciones de poder social o la conducta o del comportamiento privado de las personas: por ejemplo, respecto a relaciones entre hombres y mujeres, o entre diferentes grupos étnicos o respecto a la salud individual. Los políticos conservadores en los Estados Unidos han acusado a sus oponentes de ingeniería social a través de su promoción de la corrección política, en la medida que se intenta cambiar las actitudes sociales al definir los lenguajes o actos aceptables e inaceptables. El conservadurismo y la derecha política también han sido acusados de intentos de ingeniería social que a juicio de la izquierda, promueven de costumbres sociales "de orden" y conductas derivadas de consideraciones morales o religiosas en relación con el comportamiento privado de las personas, tales como la abstinencia sexual, y por tratar de hacer al ser humano más competitivo que lo que sería por naturaleza (ver pensamiento único). (es)
- L’ingénierie sociale est née de la professionnalisation du social. Dans le secteur social, les usagers vivent dans un contexte socioéconomique et environnemental de plus en plus complexe. Par ailleurs, la réponse sociale aux problèmes actuels de la société demande une compréhension de plus en plus large d'un problème : public cible, politique, environnement, économie, budget, législation, réseaux et partenariats, évaluation, cohérence... Aussi, l'ingénierie sociale désire appréhender la complexité du social pour en permettre des changements positifs sociétaux. L'ingénierie sociale est également une discipline des sciences sociales qui fait référence aux efforts visant à influencer des attitudes et des comportements sociaux particuliers à grande échelle, que ce soit par les gouvernements, les médias ou des groupes privés afin de produire les caractéristiques souhaitées dans une population cible. L'ingénierie sociale peut également être comprise philosophiquement comme un phénomène déterministe où les intentions et les objectifs des architectes de la nouvelle construction sociale sont réalisés. Les ingénieurs sociaux utilisent la méthode scientifique pour analyser et comprendre les systèmes sociaux afin de concevoir les méthodes appropriées pour obtenir les résultats souhaités chez les sujets de sociétés humaines. (fr)
- Social engineering is a top-down effort to influence particular attitudes and social behaviors on a large scale—most often undertaken by governments, but also carried out by media, academia or private groups—in order to produce desired characteristics in a target population. Social engineering can also be understood philosophically as a deterministic phenomenon where the intentions and goals of the architects of the new social construct are realized. Some social engineers use the scientific method to analyze and understand social systems in order to design the appropriate methods to achieve the desired results in the human subjects. (en)
- 사회공학(社會工學, 영어: social engineering)은 원래 사회과학·사회학·사회심리학 등이 사회를 보는 견해의 중심이었으나, 사회의 급격한 기계화·공업화와 함께 새로운 대두된 견해이다. 가령, 개인의 심리는 큰 구실을 하지 못하며, 사회는 기계적으로 그리고 자동적으로 움직인다. 또한 마르크스가 미처 예상하지 못했던 현상도 많이 나타나 공학적 견해의 편이 현상을 보다 더 잘 설명할 수 있게 되었다. 사회 공학은 새롭고 미발달된 과학이나, 앞으로는 중요한 의의를 지니게 될 것이다. (ko)
- Ingegneria sociale è una disciplina in scienze politiche che si riferisce al tentativo di influenzare gli atteggiamenti e comportamenti sociali su larga scala, sia da parte dei governi o di gruppi privati. In ambito politico, la controparte di ingegneria sociale è di ingegneria politica. Per varie ragioni, il termine è stato intriso di connotazioni negative. Tuttavia, quasi tutto il diritto e la governance ha l'effetto di cambiare il comportamento e può essere considerato "ingegneria sociale" in una certa misura. Divieti di omicidi, stupri, suicidi e littering sono tutte le politiche volte a scoraggiare comportamenti indesiderati. I governi possono anche influenzare il comportamento in modo più celato attraverso incentivi e disincentivi economici. (it)
- Social engineering is, in de politicologie en de culturele antropologie, het beïnvloeden van houdingen en sociaal gedrag in een samenleving. Dit kan plaatsvinden door overheden, de media, of andere maatschappelijke groepen. (nl)
- 社会工学（しゃかいこうがく、英: social engineering）は、プライベートな集団や政府といった大規模な集団における、大衆の姿勢や社会的なふるまいの影響への働きかけを研究する学問である。社会産業、経営、都市、地域、国際関係などの社会問題について、理工学的（分析的、数理的、計量的）なアプローチによって解明し、政策的な意味を追究することを目的としている。 ユーザーはますます複雑化する社会経済的および環境的状況に生きている。一方、社会の現在の問題に対する社会的対応には、問題に対するこれまで以上の理解が必要であり（対象は読者、政治、環境、経済、予算、法律、ネットワークとパートナーシップ、評価、一貫性...）また、社会において前向きな変化を可能にするためにソーシャルの複雑さを理解したいと考えている。 この用語は、20世紀の終わり頃にによって初めて使用された。ルプレイは、パリ国立高等鉱業学校の労働条件と工学的手法のプリズムによる分析を研究しているが社会科学とエンジニアの技術的スキルの交差点で、初めて社会工学の概念を使用する。Michel BonettiとJean Fraisseとともに、彼らは1989年にソーシャルエンジニアリングに関する本を執筆、その複雑さを理解することで社会開発を管理する方法を開発したのである。 (ja)
- Engenharia social é um conceito de ciência política que se refere a iniciativas que visam a influenciar atitudes e comportamento social em larga escala, tanto por governos, mídia, academia ou grupos privados. Na área política, o equivalente da engenharia social é a engenharia política. Virtualmente, todas as governanças e todas as leis têm efeito modificador no comportamento humano e, portanto, podem ser consideradas como formas de engenharia social. A engenharia social também pode ser entendida filosoficamente como um fenômeno determinístico onde as intenções e objetivos dos arquitetos da nova construção social são realizados. Os engenheiros sociais usam o método científico para analisar e compreender os sistemas sociais, a fim de projetar os métodos apropriados para alcançar os resultados desejados nos seres humanos. (pt)
- Inżynieria społeczna, inżynieria socjalna, socjotechnika (ang. social engineering) – w politologii, socjologii i marketingu: zespół technik służących osiągnięciu określonych celów poprzez manipulację społeczeństwem. Innymi słowy jest to celowe przekształcanie społeczeństwa. Stanowi jedną z najważniejszych form oddziaływania aparatu państwowego, partii politycznych i elity władzy na tych:
* których się już kontroluje;
* których się pragnie kontrolować;
* którzy przeszkadzają w sprawowaniu pożądanej kontroli. Socjotechnika może być stosowana dla dobra społeczeństwa, zaś reżimy totalitarne wykorzystały socjotechnikę do utrzymania władzy. Manipulacja prowadziła często do rozniecania negatywnych uczuć jak strach, agresja i nienawiść. (pl)
- Social ingenjörskonst är ett begrepp inom sociologin, där ett arbete med att genom lagstiftningsarbete, beskattning, samhällspolitiska beslut, planering, utbildning och andra samhälleliga insatser försöka åstadkomma en omdaning av samhället. Uttrycket har använts sedan sekelskiftet 1900,men gjordes populärt av Karl Popper i boken Det öppna samhället och dess fiender. Popper menade att en total omstöpning av samhället, vad han kallade utopian social engineering, oundvikligen skulle leda till katastrof. Popper förespråkade stegvisa reformer där varje steg kunde utvärderas och misstag rättas till. Detta kallade han piecemeal social engineering. Termen social ingenjörskonst liknar politikern vid en ingenjör. Den utgår ifrån en lite äldre samhällsvetenskaplig tradition (traditionen från Durkheim och framåt) som såg samhället och dess medborgare som en statisk enhet som genom ett slags ingenjörskonst kunde modelleras enligt samma principer som man inom naturvetenskaperna hanterar och experimenterar med materia. På senare tid[när?] har termen, såväl politiskt som inom samhällsvetenskapen och humanistiska vetenskaper, via hänvisningar till enstaka, omdebatterade verk, fått en något negativ värdeladdning. Den används mest för att beskriva ett historiskt förhållningssätt. På svenska kopplas termen historiskt ihop med skapandet av den svenska välfärdsstaten eller "folkhemmet" samt den dithörande modernismen. Dåliga bostäder, tuberkulos, arbetslöshet och fattigdom skulle undanröjas via omfattande bostadsprojekt, hygien, hembesök av distriktssköterskor, upplysning via radioprogram till allmänheten eller folkbildning. Namn som brukar nämnas i detta sammanhang är Gunnar och Alva Myrdal, och deras skrift Kris i befolkningsfrågan från 1934, där de förespråkade omfattande sociala reformer inom mödravård och barnavård. Även andra större sociala reformer, i stil med den svenska skol- sjukvårds- och pensionsreformen, eller uppförandet av det så kallade miljonprogrammet brukar räknas hit. (sv)
- Социа́льная инжене́рия — целенаправленное эволюционное формирование специфичного группового социального поведения, практическая деятельность по преобразованию всех аспектов общественной жизни для успешной адаптации к изменяющимся условиям реальности, научно и технически обоснованное регулирующее действие в сфере социальных отношений. Согласно кандидату философских наук А. В. Веселову, социальная инженерия — это «междисциплинарная научно-практическая деятельность субъекта, связанная с формированием и преобразованием социальных систем различного уровня сложности». (ru)
- Соціа́льна інженері́я — сукупність підходів прикладних соціальних наук, які орієнтовані на цілеспрямовану зміну організаційних структур, що визначають людську поведінку і забезпечують контроль над ними.На становлення і розвиток соціальної інженерії істотний вплив зробили психологія, прикладна антропологія, , синергетика і — наука про самоорганізацію суспільства, яка визначає умови і фактори сталого розвитку суспільства. Багато дослідників доходять до висновку, що соціально-інженерний підхід до управління виробляє третій фактор, в якому вирішуються протиріччя відносин об'єкта і суб'єкта управління. Об'єкт соціальної інженерії перестає бути лише засобом реалізації соціальних програм, розроблених експертами, і сам стає суб'єктом. Формується тринітарний підхід «управління — співуправління — самоврядування». Соціально-інженерний підхід перетворює управління в інтерактивний процес, а завданням соціальних інженерів стає створення умов для розкриття внутрішнього потенціалу соціальної системи. Фахівці в галузі соціальної інженерії займаються соціальними проблемами на виробництві та у сфері взаємодії з громадськістю. Головною відмінністю соціального інженера від вузького фахівця є методологічна і технологічна широта підготовки. (uk)
- 社会工程（英語：social engineering）是社会科学中的一门学科，是指通过政府、媒体或私人团体大规模影响特定的态度和社會行為，以便在目标人群中产生所需的特性。社会工程也可以从哲学上理解为一种实现新的社会建构的意图和目标的确定性现象。 社会工程师使用科学方法来分析和理解社会制度，以便设计适当的方法，从而在人类对象中取得期望的结果。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'enginyeria social és la pràctica d'un govern o d'un grup privat que intenta de canviar el comportament i punts de vista dels ciutadans mitjançant la propaganda, influència en la cultura, o a través del sistema legal. Tot i que, en el sentit més ampli, es pot considerar que tots els govern fa enginyeria social sovint un terme utilitzat, normalment amb connotacions pejoratives, sobretot per sectors conservadors dels Estats Units i del Regne Unit, referint-se a sistemes de govern autoritari. (ca)
- Ingeniaritza soziala politika zientzian esanahi bikoitzarekin erabiltzen den terminoa da. Alde batetik, herrialde ala eskualde bateko biztanleriaren jarrera, gizarte harremanak eta/edo gizarte ekintzetan eragiteko saiakera; bestetik, gizarte aldaketa programak ezartzeko edo hubiltzeko modua. Bi esanahiek ere, gobernu edo talde pribatuek burututako neurri handiko saiakerak barne hartzen dituzte. (eu)
- Social engineering is a top-down effort to influence particular attitudes and social behaviors on a large scale—most often undertaken by governments, but also carried out by media, academia or private groups—in order to produce desired characteristics in a target population. Social engineering can also be understood philosophically as a deterministic phenomenon where the intentions and goals of the architects of the new social construct are realized. Some social engineers use the scientific method to analyze and understand social systems in order to design the appropriate methods to achieve the desired results in the human subjects. (en)
- 사회공학(社會工學, 영어: social engineering)은 원래 사회과학·사회학·사회심리학 등이 사회를 보는 견해의 중심이었으나, 사회의 급격한 기계화·공업화와 함께 새로운 대두된 견해이다. 가령, 개인의 심리는 큰 구실을 하지 못하며, 사회는 기계적으로 그리고 자동적으로 움직인다. 또한 마르크스가 미처 예상하지 못했던 현상도 많이 나타나 공학적 견해의 편이 현상을 보다 더 잘 설명할 수 있게 되었다. 사회 공학은 새롭고 미발달된 과학이나, 앞으로는 중요한 의의를 지니게 될 것이다. (ko)
- Social engineering is, in de politicologie en de culturele antropologie, het beïnvloeden van houdingen en sociaal gedrag in een samenleving. Dit kan plaatsvinden door overheden, de media, of andere maatschappelijke groepen. (nl)
- 社会工学（しゃかいこうがく、英: social engineering）は、プライベートな集団や政府といった大規模な集団における、大衆の姿勢や社会的なふるまいの影響への働きかけを研究する学問である。社会産業、経営、都市、地域、国際関係などの社会問題について、理工学的（分析的、数理的、計量的）なアプローチによって解明し、政策的な意味を追究することを目的としている。 ユーザーはますます複雑化する社会経済的および環境的状況に生きている。一方、社会の現在の問題に対する社会的対応には、問題に対するこれまで以上の理解が必要であり（対象は読者、政治、環境、経済、予算、法律、ネットワークとパートナーシップ、評価、一貫性...）また、社会において前向きな変化を可能にするためにソーシャルの複雑さを理解したいと考えている。 この用語は、20世紀の終わり頃にによって初めて使用された。ルプレイは、パリ国立高等鉱業学校の労働条件と工学的手法のプリズムによる分析を研究しているが社会科学とエンジニアの技術的スキルの交差点で、初めて社会工学の概念を使用する。Michel BonettiとJean Fraisseとともに、彼らは1989年にソーシャルエンジニアリングに関する本を執筆、その複雑さを理解することで社会開発を管理する方法を開発したのである。 (ja)
- Социа́льная инжене́рия — целенаправленное эволюционное формирование специфичного группового социального поведения, практическая деятельность по преобразованию всех аспектов общественной жизни для успешной адаптации к изменяющимся условиям реальности, научно и технически обоснованное регулирующее действие в сфере социальных отношений. Согласно кандидату философских наук А. В. Веселову, социальная инженерия — это «междисциплинарная научно-практическая деятельность субъекта, связанная с формированием и преобразованием социальных систем различного уровня сложности». (ru)
- 社会工程（英語：social engineering）是社会科学中的一门学科，是指通过政府、媒体或私人团体大规模影响特定的态度和社會行為，以便在目标人群中产生所需的特性。社会工程也可以从哲学上理解为一种实现新的社会建构的意图和目标的确定性现象。 社会工程师使用科学方法来分析和理解社会制度，以便设计适当的方法，从而在人类对象中取得期望的结果。 (zh)
- الهندسة الاجتماعية هو تخصص في العلوم الاجتماعية يدرس الجهود المبذولة للتأثير على الموقف الشعبي والسلوك الاجتماعي على نطاق واسع، سواء من قبل الحكومة أومجموعات خاصة. المهندس الاجتماعي هو من يحاول التأثير على المواقف الشعبية والسلوك الاجتماعي، وإدارة الموارد على نطاق واسع. ومن هذا المنطق تكون الهندسة الاجتماعية عبارة عن تطبيق منهج علمي من أجل دراسة الاهتمام الاجتماعي. حيث يستخدم المهندسون الاجتماعيون الأساليب العلمية لتحليل وفهم النظم الاجتماعية، وذلك للتوصل إلى قرارات مناسبة كعلماء، وليس كسياسيين. حيث يسمى نظير الهندسة الاجتماعية في المجال السياسي بالهندسة السياسية. (ar)
- Sociální inženýrství je praktická společenskovědní disciplína, která na základě vědeckých poznatků vytváří relevantní systém praktických direktiv a doporučení k dosažení společenských změn nebo (v užším pojetí) změn v chování a jednání jedinců nebo skupin. Toto pojetí sociálního inženýrství vykazuje rozdíl oproti pojetí sociálního inženýrství pomocí záměrné manipulace lidí za účelem zajištění bezpečnosti ve státě (viz heslo Sociální inženýrství (bezpečnost)). Sociální inženýr ovlivňuje postoje, sociální chování a řízení zdrojů ve velkém měřítku. Používá vědecké metody k analýze a pochopení sociálních systémů, aby došel ke správným rozhodnutím. (cs)
- Social Engineering ['səʊʃl ˌendʒɪ'niəɹɪŋ] (engl. „angewandte Sozialwissenschaft“, wörtlich soziale Ingenieurwissenschaft) oder Sozialtechnik nennt man in der Sozialwissenschaft bzw. in der Politikwissenschaft Anstrengungen zur Schaffung oder Verbesserung gesellschaftlicher Strukturen. Der Begriff wurde 1945 von Karl Popper in seinem Buch The Open Society and Its Enemies eingeführt. (de)
- La ingeniería social es un término empleado en un doble sentido. Primero: esfuerzos para influir actitudes; relaciones y/o acciones sociales en la población de un país o región y, segundo: una manera de implementar o aproximar programas de modificaciones sociales. Ambas acepciones implican tentativas a gran escala, sea por gobiernos o grupos privados. (es)
- L’ingénierie sociale est née de la professionnalisation du social. Dans le secteur social, les usagers vivent dans un contexte socioéconomique et environnemental de plus en plus complexe. Par ailleurs, la réponse sociale aux problèmes actuels de la société demande une compréhension de plus en plus large d'un problème : public cible, politique, environnement, économie, budget, législation, réseaux et partenariats, évaluation, cohérence... Aussi, l'ingénierie sociale désire appréhender la complexité du social pour en permettre des changements positifs sociétaux. (fr)
- Ingegneria sociale è una disciplina in scienze politiche che si riferisce al tentativo di influenzare gli atteggiamenti e comportamenti sociali su larga scala, sia da parte dei governi o di gruppi privati. In ambito politico, la controparte di ingegneria sociale è di ingegneria politica. (it)
- Engenharia social é um conceito de ciência política que se refere a iniciativas que visam a influenciar atitudes e comportamento social em larga escala, tanto por governos, mídia, academia ou grupos privados. Na área política, o equivalente da engenharia social é a engenharia política. Virtualmente, todas as governanças e todas as leis têm efeito modificador no comportamento humano e, portanto, podem ser consideradas como formas de engenharia social. (pt)
- Inżynieria społeczna, inżynieria socjalna, socjotechnika (ang. social engineering) – w politologii, socjologii i marketingu: zespół technik służących osiągnięciu określonych celów poprzez manipulację społeczeństwem. Innymi słowy jest to celowe przekształcanie społeczeństwa. Stanowi jedną z najważniejszych form oddziaływania aparatu państwowego, partii politycznych i elity władzy na tych:
* których się już kontroluje;
* których się pragnie kontrolować;
* którzy przeszkadzają w sprawowaniu pożądanej kontroli. (pl)
- Social ingenjörskonst är ett begrepp inom sociologin, där ett arbete med att genom lagstiftningsarbete, beskattning, samhällspolitiska beslut, planering, utbildning och andra samhälleliga insatser försöka åstadkomma en omdaning av samhället. På senare tid[när?] har termen, såväl politiskt som inom samhällsvetenskapen och humanistiska vetenskaper, via hänvisningar till enstaka, omdebatterade verk, fått en något negativ värdeladdning. Den används mest för att beskriva ett historiskt förhållningssätt. (sv)
- Соціа́льна інженері́я — сукупність підходів прикладних соціальних наук, які орієнтовані на цілеспрямовану зміну організаційних структур, що визначають людську поведінку і забезпечують контроль над ними.На становлення і розвиток соціальної інженерії істотний вплив зробили психологія, прикладна антропологія, , синергетика і — наука про самоорганізацію суспільства, яка визначає умови і фактори сталого розвитку суспільства. Багато дослідників доходять до висновку, що соціально-інженерний підхід до управління виробляє третій фактор, в якому вирішуються протиріччя відносин об'єкта і суб'єкта управління. Об'єкт соціальної інженерії перестає бути лише засобом реалізації соціальних програм, розроблених експертами, і сам стає суб'єктом. Формується тринітарний підхід «управління — співуправління — с (uk)
|
