| dbo:abstract
|
- El paganisme germànic fa referència a les diverses pràctiques religioses dels pobles germànics des de l’ edat del ferro fins a la cristianització durant l'edat mitjana. Les pràctiques religioses representaven un element essencial de la primera cultura germànica. Tant a partir de restes arqueològiques com de fonts literàries, és possible rastrejar una sèrie de creences comunes o estretament relacionades entre els pobles germànics fins a l'edat mitjana, quan es van cristianitzar les darreres zones d’Escandinàvia. Arrelada a la religió protoindoeuropea, la religió proto-germànica es va expandir durant el període migratori, produint extensions com la religió nòrdica antiga entre els pobles germànics del nord, el paganisme practicat enmig dels pobles germànics continentals i el paganisme anglosaxó entre els pobles que continuaven parlant l'anglès antic. La religió germànica es pot documentar més abastament sobretot a partir dels textos dels segles X i XI procedents d’Escandinàvia i Islàndia. (ca)
- تشير التسمية الوثنية الجرمانية إلى الممارسات اللاهوتية والدينية للشعوب الجرمانية من شمال غرب أوروبا من العصر الحديدي حتى التنصير وذلك أثناء العصور الوسطى. وصفت بأنها «نظام من النظرات الدينية المتشابكة والمترابطة ارتباطًا وثيقًا والممارسات المختلفة أكثر من كونها دينًا واحدًا» على هذا النحو فهي من «عبادات فردية وتقاليد أسرية وطوائف إقليمية في إطار متسق على نطاق واسع». لقد كانت هذه الديانة عنصرًا أساسيًا في الثقافة الجرمانية المبكرة. من الممكن باستخدام البقايا الأثرية والمصادر الأدبية تتبع عدد من المعتقدات الشائعة أو ذات الصلة الوثيقة مع الشعوب الجرمانية في العصور الوسطى، عندما أُدخلت المناطق الأخيرة في الدول الاسكندنافية في المسيحية. تعود جذور هذه الديانة إلى ما قبل الديانة الهندو-أوروبية التي انتشرت خلال فترة الهجرة، مما أسفر عن امتدادات لها مثل الديانة النوردية القديمة بين الشعوب الجرمانية الشمالية، بينما مورست الوثنية وسط الشعوب الجرمانية القارية، والوثنية الأنجلو سكسونية بين الشعوب الناطقة باللغة الإنجليزية القديمة. يوجد أفضل توثيق للدين الجرماني في العديد من النصوص العائدة إلى القرنين العاشر والحادي عشر، حيث حُفظت بشكل أفضل في الدول الاسكندنافية وآيسلندا. (ar)
- Germánské náboženství označuje soubor věrských představ a praktik Germánů od doby železné do přijetí křesťanství během středověku. Běžně se také nazývá germánské pohanství. Spíše než o jednotné náboženství se jednalo o systém vzájemně úzce provázaných náboženských představ a praktik, který se jako takový skládal z jednotlivých věřících, rodinných tradic a regionálních kultur v rámci celého germánského náboženství. Germánské jazyky slovo pro náboženství ani neznaly, ve staré severštině bylo opisováno výrazem siðr „obyčej“. Jeho důležitou součástí byla mytologie, z níž je nejvíce známa jedna její regionální forma – severská mytologie. Germánské náboženství bylo polyteistické, stejně jako ostatní indoevropská náboženství. Nejvíce dokladů existuje o jeho , méně pak o a anglosaském náboženství. Od 19. století se objevují snahy o obnovu těchto tradic, od druhé poloviny 20. století nazývané germánské novopohanství. (cs)
- Die Germanische Religion ist ein Sammelbegriff für die polytheistischen religiösen Kulte und Riten der germanischen Stämme und Völker seit der jüngeren Bronzezeit bis zum ausgehenden Frühmittelalter. Die Religion ist von der germanischen Mythologie zu unterscheiden. Die Germanische Religion wird wissenschaftlich auf Grund der zeitlichen wie lokalen Differenzierbarkeiten der Quellen in eine Nordgermanische Religion und Südgermanische Religion unterschieden, und durch die Sonderentwicklung der Angelsachsen durch die Übersiedlung auf die britische Hauptinsel in die Angelsächsische Religion. (de)
- Ο γερμανικός παγανισμός αναφέρεται στις διάφορες θρησκευτικές πρακτικές των γερμανικών λαών από την Εποχή του Σιδήρου μέχρι τον χριστιανισμό κατά την διάρκεια του Μεσαίωνα. Αυτές οι θρησκευτικές πρακτικές αντιπροσώπευαν ένα ουσιαστικό στοιχείο του πρώιμου γερμανικού πολιτισμού. Από τα αρχαιολογικά κατάλοιπα και τις λογοτεχνικές πηγές, είναι δυνατόν να εντοπιστούν κοινές ή στενά συνδεδεμένες πεποιθήσεις των γερμανικών λαών στον Μεσαίωνα, όταν οι τελευταίες περιοχές στην Σκανδιναβία ασπάστηκαν τον Χριστιανισμό. Η πρωτο-γερμανική θρησκεία βασίστηκε στην πρωτο-ινδοευρωπαϊκή θρησκεία και επεκτάθηκε την εποχή των μεταναστεύσεων όπως ο παγανισμός που ασπάζεται στο εσωτερικό των ηπειρωτικών γερμανικών λαών και ο αγγλοσαξονικός παγανισμός μεταξύ των λαών που ομιλούσαν τα αρχαία αγγλικά. Ο γερμανικός παγανισμός τεκμηριώνεται καλύτερα σε κείμενα του 10ου και 11ου αιώνα από την Σκανδιναβία και την Ισλανδία. (el)
- Germanic paganism included various religious practices of the Germanic peoples from the Iron Age until Christianisation during the Middle Ages. Religious practices represented an essential element of early Germanic culture. From both archaeological remains and literary sources, it is possible to trace a number of common or closely related beliefs among the Germanic peoples into the Middle Ages, when the last areas in Scandinavia were Christianized. Rooted in Proto-Indo-European religion, Proto-Germanic religion expanded during the Migration Period, yielding extensions such as Old Norse religion among the North Germanic peoples, the continental Germanic paganism, and Anglo-Saxon paganism among the Old English-speaking peoples. Germanic paganism is best documented in 10th- and 11th-century texts from Scandinavia and Iceland. (en)
- El paganismo germánico se refiere a las diversas prácticas religiosas de los pueblos germánicos desde la Edad del Hierro hasta la cristianización durante la Edad Media. Las prácticas religiosas representaron un elemento esencial de la cultura germánica temprana. Tanto a partir de restos arqueológicos como de fuentes literarias, es posible rastrear una serie de creencias comunes o estrechamente relacionadas entre los pueblos germánicos hasta la Edad Media, cuando se cristianizaron las últimas áreas de Escandinavia. Arraigada en la religión protoindoeuropea, la religión protogermánica se expandió durante el período de migración, produciendo extensiones como la religión nórdica antigua entre los pueblos germánicos del norte, el paganismo practicado entre los pueblos germánicos continentales y el entre los pueblos de habla inglesa antigua. La religión germánica está mejor documentada en textos de los siglos X y XI de Escandinavia e Islandia. (es)
- Le paganisme germanique désigne la religion pratiquée par les peuples germaniques depuis l'âge du fer jusqu'à la christianisation au cours du Moyen Âge. Le paganisme est un élément essentiel de la culture germanique primitive. Un certain nombre de croyances communes aux peuples germaniques peuvent être retracées à partir des vestiges archéologiques et des sources littéraires. Ancrée dans la religion proto-indo-européenne, la religion proto-germanique s'est développée pendant la période des invasions barbares, en influençant la religion nordique ancienne chez les peuples germaniques du nord, le paganisme pratiqué chez les peuples germaniques continentaux et le paganisme anglo-saxon chez les peuples de langue anglaise ancienne. La religion germanique est bien documentée dans plusieurs textes des Xe et XIe siècles, là où elle a été le mieux préservée, en Scandinavie et en Islande. (fr)
- Paganisme Jermanik merujuk pada agama politeis orang Jermanik dari Zaman Besi sampai pada Abad Pertengahan. Terdapat berbagai bentuk dari paganisme Jermanik pada wilayah yang berbeda di negara-negara Jermanik. Paganisme Jermanik itu politeistik, yang mirip dengan agama-agama Indo-Eropa lainnya. (in)
- Religia Germanów – system wierzeń i mitologii ludów germańskich. Wierzenia protogermańskie, wywodzące się z , rozwinęły się w okresie wielkiej wędrówki ludów, tworząc rozgałęzienia jak pośród ludów północnogermańskich, wśród kontynentalnych ludów germańskich i wśród ludów zachodniogermańskich. Wśród ludów wschodniogermańskich ślady przechowały niewielkie artefakty i świadectwa historyczne. Zdaniem Johna Thora Ewinga, jako religia składała się ona z „wyznawców indywidualnych, tradycji rodzinnych i kultów regionalnych, zawartych w zasadniczo spójnych ramach”. (pl)
- Germansk religion är den förkristna religion som primärt traderades från släkte till släkte hos germanska folk i framförallt Västeuropa under järnåldern fram till medeltiden. Mytologin har definierats som "ett system av [...] närrelaterade religiösa världsynsätt och praktiker snarare än en enhetlig religion" och som sådan bestående av "individuella utövare, familjetraditioner och regionala kulter inom en bred konsistent ram". (sv)
- Германское язычество — духовное мировоззрение и религиозные практики древних германцев с эпохи Железного века до принятия ими христианства в Средневековье. Исследователи описывают его не как цельную религию, а скорее как систему связанных идей и практик. Язычество было разным в различных краях германского мира. Лучше всего отражена в источниках X—XI веков скандинавская религия, но также исследуется англо-саксонское язычество и континентальные германские источники. Германское язычество было политеистичным, похожим на другие индоевропейские религии. Многие германские божества появляются под разными именами у разных германских племён, к примеру, бог известный западным германцам как Вотан, скандинавам известен как Один. (ru)
- 日耳曼多神教，又称为日耳曼异教（Germanic paganism），是一种盛行于铁器时代至中世纪基督教化间日耳曼人中的多神教信仰体系。日耳曼多神教脱胎于原始印欧宗教，在民族大迁徙时代，经原始印欧宗教与其他信仰体系融合，最终形成日耳曼多神教。日耳曼多神教的宗教仪式是的重要组成部分，后来又衍生出北欧多神教、，以及。中世纪基督教化后，日耳曼多神教逐步衰亡，但人们可以从历史遗迹以及关于日耳曼多神教的历史记载中推断出日耳曼多神教的一些情况。 (zh)
- Дохристиянські вірування германців відображали релігійні ритуали та міфологічні уявлення про навколишній світ, що подекуди були спільними для розрізнених племен. Сформовані до I століття та характерні до IX, коли сакси, останні з континентальних германських племен, прийняли християнство. Під час зміни релігії традиційні вірування зазнавали переслідувань й, врешті решт, занепали. Відродження інтересу до германської історії, а також прадавніх вірувань, відбулося у XIX столітті. Одну з головних ролей в цьому відіграв видатний дослідник германського фольклору Якоб Грімм, на думку якого, формування вірувань у германців, а разом з тим організованої системи пантеону богів, стало однією з передумов для об'єднання племен. Тривалий час вчені та історики включали в скандинавську міфологію й германський пантеон богів (і ритуали також), применшувавши таким чином значущість та самобутність германської культури. Вважалося, що у германських племен взагалі не існувало ніяких богів, а релігійність полягала лише у відправленні примітивних обрядів вшановування природних явищ. Завдяки роботі Якоба Грімма стало відомо, що формування скандинавської й германської міфології відбувались паралельно, а міфологічна основа для кожної стала окремою. Однією з головних причин занепаду міфології стала германських племен. Оскільки останні мало вели записи, а переважно передавали інформацію та знання усно, роботи священників та літописців могли б бути єдиними джерелами про германську міфологію та обрядовість. Однак вони свідомо уникали згадок про богів, ритуальну обрядовість та міфологію, щоби не поширювати докладні описи ідолопоклонництва. Пантеон германських богів зведений під спільну назву «дияволи» або «демони» та зазнав переслідувань. Релігійні культи германських племен залишили в історії важливий слід нарівні з римською та давньогрецькою, кельтською, слов'янською, міфологіями, прадавнє коріння яких має певну схожість. На думку Грімма, спільні риси настільки незначні, що говорити про будь-яку єдність не має сенсу. Навіть грецька й римська культура, при всій своїй схожості, не тотожні одна одній, що, своєю чергою, дозволяє говорити й про відсутність значного впливу римлян на германські вірування та міфологічний світогляд. Таким чином, мова йде про автентичну міфологічну свідомість, або про міфологічний тип свідомості, який є сутністю прадавнього світосприйняття германських племен. Готи стали першим плем'ям серед германців, що прийняли християнство, й трапилося це в другій половині IV століття. Після цього нова релігія поширилась серед бургундів та франків, англосаксів й поступово перейшла на решту германських племен. Пізніше за всіх, у IX столітті, християнство прийняли сакси. Проте на практиці народи та племена на місцях зберігали прадавні вірування у своїх легендах, переказах та традиціях. Зв'язок з прадавніми віруваннями зберігався досить міцний і це змусило християнську церкву йти на поступки. Вони виражалися, наприклад, в узаконенні деяких обрядів, яким надавали християнський зовнішній вигляд та сенс. Пережитки традиційних вірувань збереглися у фольклорі німецького народу, до прикладу, в міфах про тролів, гномів, ундин та різноманітних чудовиськ Як наслідок, з I століття нашої ери власна релігія та міфологія континентальних германських племен ще мала досить широке поширення, але через десять або дванадцять століть вони найкраще збереглися лише у . Саме на півночі Європи прадавня релігія та міфологія найдовше не зазнавала впливу християнізації. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Germanische Religion ist ein Sammelbegriff für die polytheistischen religiösen Kulte und Riten der germanischen Stämme und Völker seit der jüngeren Bronzezeit bis zum ausgehenden Frühmittelalter. Die Religion ist von der germanischen Mythologie zu unterscheiden. Die Germanische Religion wird wissenschaftlich auf Grund der zeitlichen wie lokalen Differenzierbarkeiten der Quellen in eine Nordgermanische Religion und Südgermanische Religion unterschieden, und durch die Sonderentwicklung der Angelsachsen durch die Übersiedlung auf die britische Hauptinsel in die Angelsächsische Religion. (de)
- Paganisme Jermanik merujuk pada agama politeis orang Jermanik dari Zaman Besi sampai pada Abad Pertengahan. Terdapat berbagai bentuk dari paganisme Jermanik pada wilayah yang berbeda di negara-negara Jermanik. Paganisme Jermanik itu politeistik, yang mirip dengan agama-agama Indo-Eropa lainnya. (in)
- Religia Germanów – system wierzeń i mitologii ludów germańskich. Wierzenia protogermańskie, wywodzące się z , rozwinęły się w okresie wielkiej wędrówki ludów, tworząc rozgałęzienia jak pośród ludów północnogermańskich, wśród kontynentalnych ludów germańskich i wśród ludów zachodniogermańskich. Wśród ludów wschodniogermańskich ślady przechowały niewielkie artefakty i świadectwa historyczne. Zdaniem Johna Thora Ewinga, jako religia składała się ona z „wyznawców indywidualnych, tradycji rodzinnych i kultów regionalnych, zawartych w zasadniczo spójnych ramach”. (pl)
- Germansk religion är den förkristna religion som primärt traderades från släkte till släkte hos germanska folk i framförallt Västeuropa under järnåldern fram till medeltiden. Mytologin har definierats som "ett system av [...] närrelaterade religiösa världsynsätt och praktiker snarare än en enhetlig religion" och som sådan bestående av "individuella utövare, familjetraditioner och regionala kulter inom en bred konsistent ram". (sv)
- 日耳曼多神教，又称为日耳曼异教（Germanic paganism），是一种盛行于铁器时代至中世纪基督教化间日耳曼人中的多神教信仰体系。日耳曼多神教脱胎于原始印欧宗教，在民族大迁徙时代，经原始印欧宗教与其他信仰体系融合，最终形成日耳曼多神教。日耳曼多神教的宗教仪式是的重要组成部分，后来又衍生出北欧多神教、，以及。中世纪基督教化后，日耳曼多神教逐步衰亡，但人们可以从历史遗迹以及关于日耳曼多神教的历史记载中推断出日耳曼多神教的一些情况。 (zh)
- تشير التسمية الوثنية الجرمانية إلى الممارسات اللاهوتية والدينية للشعوب الجرمانية من شمال غرب أوروبا من العصر الحديدي حتى التنصير وذلك أثناء العصور الوسطى. وصفت بأنها «نظام من النظرات الدينية المتشابكة والمترابطة ارتباطًا وثيقًا والممارسات المختلفة أكثر من كونها دينًا واحدًا» على هذا النحو فهي من «عبادات فردية وتقاليد أسرية وطوائف إقليمية في إطار متسق على نطاق واسع». لقد كانت هذه الديانة عنصرًا أساسيًا في الثقافة الجرمانية المبكرة. من الممكن باستخدام البقايا الأثرية والمصادر الأدبية تتبع عدد من المعتقدات الشائعة أو ذات الصلة الوثيقة مع الشعوب الجرمانية في العصور الوسطى، عندما أُدخلت المناطق الأخيرة في الدول الاسكندنافية في المسيحية. تعود جذور هذه الديانة إلى ما قبل الديانة الهندو-أوروبية التي انتشرت خلال فترة الهجرة، مما أسفر عن امتدادات لها مثل الديانة النوردية القديمة بين الشعوب الجرمانية (ar)
- El paganisme germànic fa referència a les diverses pràctiques religioses dels pobles germànics des de l’ edat del ferro fins a la cristianització durant l'edat mitjana. Les pràctiques religioses representaven un element essencial de la primera cultura germànica. Tant a partir de restes arqueològiques com de fonts literàries, és possible rastrejar una sèrie de creences comunes o estretament relacionades entre els pobles germànics fins a l'edat mitjana, quan es van cristianitzar les darreres zones d’Escandinàvia. Arrelada a la religió protoindoeuropea, la religió proto-germànica es va expandir durant el període migratori, produint extensions com la religió nòrdica antiga entre els pobles germànics del nord, el paganisme practicat enmig dels pobles germànics continentals i el paganisme anglos (ca)
- Germánské náboženství označuje soubor věrských představ a praktik Germánů od doby železné do přijetí křesťanství během středověku. Běžně se také nazývá germánské pohanství. Spíše než o jednotné náboženství se jednalo o systém vzájemně úzce provázaných náboženských představ a praktik, který se jako takový skládal z jednotlivých věřících, rodinných tradic a regionálních kultur v rámci celého germánského náboženství. Germánské jazyky slovo pro náboženství ani neznaly, ve staré severštině bylo opisováno výrazem siðr „obyčej“. Jeho důležitou součástí byla mytologie, z níž je nejvíce známa jedna její regionální forma – severská mytologie. (cs)
- Ο γερμανικός παγανισμός αναφέρεται στις διάφορες θρησκευτικές πρακτικές των γερμανικών λαών από την Εποχή του Σιδήρου μέχρι τον χριστιανισμό κατά την διάρκεια του Μεσαίωνα. Αυτές οι θρησκευτικές πρακτικές αντιπροσώπευαν ένα ουσιαστικό στοιχείο του πρώιμου γερμανικού πολιτισμού. Από τα αρχαιολογικά κατάλοιπα και τις λογοτεχνικές πηγές, είναι δυνατόν να εντοπιστούν κοινές ή στενά συνδεδεμένες πεποιθήσεις των γερμανικών λαών στον Μεσαίωνα, όταν οι τελευταίες περιοχές στην Σκανδιναβία ασπάστηκαν τον Χριστιανισμό. Η πρωτο-γερμανική θρησκεία βασίστηκε στην πρωτο-ινδοευρωπαϊκή θρησκεία και επεκτάθηκε την εποχή των μεταναστεύσεων όπως ο παγανισμός που ασπάζεται στο εσωτερικό των ηπειρωτικών γερμανικών λαών και ο αγγλοσαξονικός παγανισμός μεταξύ των λαών που ομιλούσαν τα αρχαία αγγλικά. Ο γερμανικό (el)
- Germanic paganism included various religious practices of the Germanic peoples from the Iron Age until Christianisation during the Middle Ages. Religious practices represented an essential element of early Germanic culture. From both archaeological remains and literary sources, it is possible to trace a number of common or closely related beliefs among the Germanic peoples into the Middle Ages, when the last areas in Scandinavia were Christianized. Rooted in Proto-Indo-European religion, Proto-Germanic religion expanded during the Migration Period, yielding extensions such as Old Norse religion among the North Germanic peoples, the continental Germanic paganism, and Anglo-Saxon paganism among the Old English-speaking peoples. Germanic paganism is best documented in 10th- and 11th-century t (en)
- El paganismo germánico se refiere a las diversas prácticas religiosas de los pueblos germánicos desde la Edad del Hierro hasta la cristianización durante la Edad Media. Las prácticas religiosas representaron un elemento esencial de la cultura germánica temprana. Tanto a partir de restos arqueológicos como de fuentes literarias, es posible rastrear una serie de creencias comunes o estrechamente relacionadas entre los pueblos germánicos hasta la Edad Media, cuando se cristianizaron las últimas áreas de Escandinavia. Arraigada en la religión protoindoeuropea, la religión protogermánica se expandió durante el período de migración, produciendo extensiones como la religión nórdica antigua entre los pueblos germánicos del norte, el paganismo practicado entre los pueblos germánicos continentales y (es)
- Le paganisme germanique désigne la religion pratiquée par les peuples germaniques depuis l'âge du fer jusqu'à la christianisation au cours du Moyen Âge. Le paganisme est un élément essentiel de la culture germanique primitive. Un certain nombre de croyances communes aux peuples germaniques peuvent être retracées à partir des vestiges archéologiques et des sources littéraires. Ancrée dans la religion proto-indo-européenne, la religion proto-germanique s'est développée pendant la période des invasions barbares, en influençant la religion nordique ancienne chez les peuples germaniques du nord, le paganisme pratiqué chez les peuples germaniques continentaux et le paganisme anglo-saxon chez les peuples de langue anglaise ancienne. La religion germanique est bien documentée dans plusieurs textes (fr)
- Германское язычество — духовное мировоззрение и религиозные практики древних германцев с эпохи Железного века до принятия ими христианства в Средневековье. Исследователи описывают его не как цельную религию, а скорее как систему связанных идей и практик. Язычество было разным в различных краях германского мира. Лучше всего отражена в источниках X—XI веков скандинавская религия, но также исследуется англо-саксонское язычество и континентальные германские источники. (ru)
- Дохристиянські вірування германців відображали релігійні ритуали та міфологічні уявлення про навколишній світ, що подекуди були спільними для розрізнених племен. Сформовані до I століття та характерні до IX, коли сакси, останні з континентальних германських племен, прийняли християнство. Під час зміни релігії традиційні вірування зазнавали переслідувань й, врешті решт, занепали. Відродження інтересу до германської історії, а також прадавніх вірувань, відбулося у XIX столітті. Одну з головних ролей в цьому відіграв видатний дослідник германського фольклору Якоб Грімм, на думку якого, формування вірувань у германців, а разом з тим організованої системи пантеону богів, стало однією з передумов для об'єднання племен. (uk)
|
_vit_bakgr.jpg){kind=link}
.JPG){kind=link}
_vit_bakgr.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
