Mass is both a property of a physical body and a measure of its resistance to acceleration (a change in its state of motion) when a net force is applied. An object's mass also determines the strength of its gravitational attraction to other bodies.

Property Value
dbo:abstract
  • الكتلة هي مقدار فيزيائي، وتعرف على أنها مقدار ما يحويه الجسم من مادة، وهي تختلف عن الوزن في أنها لا تعتمد على قوة الجاذبية، أما الوزن فيعتمد على قوة الجاذبية ولذلك يتغير الوزن بتغير المكان. والكتلة أيضا مفهوم مركزي من الميكانيكا والمواضيع ذات العلاقة بها، تقاس بوحدات كالجرام والكيلوجرام. وهي إحدى خصائص المادة الثلاث. يرمز لها بالحرف ك أو m وهي مقدار ثابت لا يتغير في أي زمان ومكان. وقد تستخدم يوميا بمعنى الوزن دون الاهتمام بمعناها الفيزيائي، ولكن في الاستخدام العلمي فإنها تشير إلى خصائص مختلفة. هناك طريقتان، على وجه التحديد، لتعريف الكتلة عمليا: * كتلة القصور (inertial mass): وهي تحدد تسارع الجسم بوجود قوة مؤثرة. وبحسب قانون نيوتن الثاني، إذا تأثر جسم ما ذو كتلة m بقوة F، فإن تسارعه a يعطى بالعلاقة F/m. فهي مقياس لقصور الجسم الذاتي، ومقاومته لتغيير حالته من الحركة عندما تطبق عليه قوة ما. * كتلة الجاذبية (active gravitational mass): مقياس لقوّة تفاعل جسم مع حقل الجاذبية. تحدد كتلة المادة الدرجة التي يتأثر بها الجسم في . فإذا وضع جسم أول ذو كتلة m1 على بعد r من جسم آخر ذي كتلة m2، فإن الجسم الأول يخضع لقوة جذب F تعطى بالعلاقة حيث G هو ثابت الجاذبية العام، ويساوي 6.67*10−11 كغ−1.م3.ثا−2. ويشار إليها أحيانا بكتلة الجاذبية (عندما يكون التمييز ضروريا، يستخدم رمز M ليرمز إلى كتلة الجاذبية الفعالة، ويرمز بـ m إلى كتلة الجاذبية السلبية). أكدت التجارب المتكررة منذ القرن السابع عشر أن كتلة القصور وكتلة الجاذبية متساويتين، وهذا ما أوجبه مبدأ التكافؤ في النظرية النسبية العامة. على سطح الأرض يكون الوزن W لجسم ما مرتبطا بكتلتهm: حيث g هي التسارع نتيجة الجاذبية الأرضية، ويساوي 9.81 م.ثا−2. ويتوقف وزن الجسم على المكان الموجود فيه هذا الجسم، في حين أن الكتلة لا تتغير. فكتلة جسم 50 كغ تزن 491 نيوتن على سطح الأرض، في حين أن الوزن على سطح القمر يكون 81,5 نيوتن. ويشترك كلا التعريفين بتفاعل الجسم مع القوة باختلافها إن كانت قوة جاذبية أرضية أو قوة أخرى.و تذهب بعض النظريات الفزيائية إلى أن الكتلة ليست خاصية ثابتة للمادة بل ناتجة عن تفاعل المادة مع ما يسمى مجال هيغز. فكلما كان تحرك الجزيئات بطيء كلما كان الجزيء ثقيلا (انظر آلية هيغز). قوى تجاذب الكتل: كل جسم في هذا الكون يؤثر بقوة جذب على جسم آخر في هذا الكون، أي أننا نشعر بإجنذابنا نحو الأرض حيث أن: 1- قوة التجاذب تزداد بزيادة كتل الجسم. 2-قوة التجاذب تتناقص بزيادة المسافة من مركز الجسم. (ar)
  • La massa és una magnitud física que expressa la noció comuna de quantitat de matèria. És un concepte fonamental de la mecànica i la física en general. En el sistema internacional, la massa es mesura en quilograms i els seus múltiples i submúltiples (tones, grams, micres, etc.), segons el que resulti més còmode. (ca)
  • Hmotnost je aditivní vlastnost hmoty (tedy vlastnost jednotlivých hmotných těles), která vyjadřuje míru setrvačných účinků či míru gravitačních účinků hmoty.Ekvivalence setrvačných a gravitačních sil je postulována obecnou teorií relativity a je s velkou přesností experimentálně ověřena. Hmotnost je obdobná charakteristika hmoty jako např. energie, elektrický náboj apod. (cs)
  • Η μάζα είναι εγγενής ιδιότητα των φυσικών σωμάτων. Μάζα είναι η ποσότητα της ύλης που περιέχεται σε ένα σώμα. Στο σύστημα μονάδων SI, η μάζα μετράται σε χιλιόγραμμα και αποτελεί θεμελιώδη μονάδα μέτρησης στο σύστημα αυτό. Η μάζα στη φυσική συνδέεται με δύο έννοιες, την αδράνεια της μεταφορικής κίνησης και τη βαρύτητα. Η μάζα είναι μια ορισμένη ποσότητα η οποία χρησιμοποιείται για την περιγραφή ενός συστήματος. Δεν μπορούμε να εξάγουμε την καθαρή μάζα, ανεξάρτητα από το σύστημα (σώμα) το οποίο χαρακτηρίζει. Είναι μια ιδιότητα της ύλης την οποία εμείς ορίσαμε σε σχέση με την αδράνεια της μεταφορικής κίνησης, όπως φαίνεται στην επόμενη παράγραφο. Ενδεικτικά, η μάζα της Γης είναι 5,98 × 1024 kg. Δεν πρέπει να γίνεται σύγχυση μεταξύ μάζας και βάρους. Η μάζα εκφράζει την ποσότητα της ύλης, ενώ το βάρος είναι η ελκτική δύναμη που ασκεί ένα οποιοδήποτε σώμα σε ένα άλλο σώμα. Η μάζα είναι μονόμετρο μέγεθος ενώ το βάρος είναι διανυσματικό. Κατόπιν, η μάζα παραμένει ίδια σε οποιοδήποτε σημείο του Σύμπαντος ενώ το βάρος μεταβάλλεται. Για παράδειγμα στην επιφάνεια της σελήνης, κάποιος είναι 6 (έξι) φορές πιο ελαφρύς από ότι στη Γη. (el)
  • Die Masse, veraltet auch Ruhemasse, ist eine Eigenschaft der Materie. Sowohl die auf einen Körper wirkenden als auch die von ihm verursachten Gravitationskräfte sind proportional seiner Masse. Ebenso bestimmt sie die Trägheit, mit der der Bewegungszustand des Körpers auf Kräfte reagiert. Diese doppelte Rolle der Masse ist Inhalt des Äquivalenzprinzips. In den meisten physikalischen Größensystemen ist sie eine der Basisgrößen. Sie wird gemäß dem internationalen Einheitensystem in der Einheit Kilogramm angegeben. Das Formelzeichen ist meist . Die Masse ist eine extensive Größe. Besitzt ein System eine von Null verschiedene Masse, dann sind die beiden mit der Bewegung verbundenen physikalischen Größen Impuls und kinetische Energie zu ihr proportional. Ferner bestimmt die Masse eines Systems dessen . Aufgrund der Äquivalenz von Masse und Energie unterscheiden sich die beiden Größen Masse und Ruheenergie nur durch den konstanten Faktor (Lichtgeschwindigkeit zum Quadrat). Die Masse eines Körpers ist unabhängig von seiner Bewegung. Die Masse wird außerhalb der Physik, besonders in der Umgangssprache, auch als Gewicht bezeichnet. Dabei sollte beachtet werden, dass dieses Wort auch für die verwandte, aber nicht identische Bedeutung Gewichtskraft stehen kann. (de)
  • Mass is both a property of a physical body and a measure of its resistance to acceleration (a change in its state of motion) when a net force is applied. An object's mass also determines the strength of its gravitational attraction to other bodies. The basic SI unit of mass is the kilogram (kg). In physics, mass is not the same as weight, even though mass is often determined by measuring the object's weight using a spring scale, rather than balance scale comparing it directly with known masses. An object on the Moon would weigh less than it does on Earth because of the lower gravity, but it would still have the same mass. This is because weight is a force, while mass is the property that (along with gravity) determines the strength of this force. (en)
  • Maso estas baza fizika grando, esprimanta la kvanton de materio konsistigantan iun korpon (SI-unuo: kilogramo). La maso de iu korpo estas sama kie ajn ĝi estas en la universo. En fiziko estas du manieroj ĝin difini (la ekvivalenteco de tiuj du difinoj ne estas memkomprenebla kaj nomiĝas "ekvivalentec-principo"): * per la inerteco ligita kun ĝiaŭ * per la kampo de gravito, kiun ĝi estigas. Ne intermiksu la mason kaj la pezon. La pezo de iu objekto mezuras la interagadon de ĝia maso kun kampo de gravito. (La pezo estas forto.) Ilo por mezuri mason de iu objekto estas pesilo. (eo)
  • En física, masa (del latín massa) es una magnitud física y propiedad fundamental de la materia,​ que expresa la inercia o resistencia al cambio de movimiento de un cuerpo. De manera más precisa es la propiedad de un cuerpo que determina la aceleración del mismo, cuando este se encuentra bajo la influencia de una fuerza dada.​ Es una propiedad intrínseca de los cuerpos que determina la medida de la masa inercial y de la masa gravitacional. La unidad utilizada para medir la masa en el Sistema Internacional de Unidades es el kilogramo (kg).​ No debe confundirse con el peso, que es una magnitud vectorial que representa una fuerza cuya unidad utilizada en el Sistema Internacional de Unidades es el newton (N),​ si bien a partir del peso de un cuerpo en reposo (atraído por la fuerza de la gravedad), puede conocerse su masa al conocerse el valor de la gravedad. Tampoco se debe confundir masa con la cantidad de sustancia, cuya unidad en el Sistema Internacional de Unidades es el mol.​ (es)
  • Fisikan, masa (massa latinez) gorputz baten materiaren kantitatearen neurria adierazten duen magnitude fisikoa da. Mekanika newtondarrean, masa magnitude fisiko eskalar, positibo eta intrintsekoa da. Gainera, estentsiboa da, horrek esan nahi du zenbait zati edo partez osaturiko gorputzaren kasuan, gorputzaren masa osoa parte horien guztien masen batura dela. Bestalde, magnitude kontserbakorra da, hots, bere inguruko gorputzekin materiaren trukerik ez daukan sistema baten kasuan, masaren balioa konstantea da. Gorputz baten masa bi eratan nabaritzen eta identifikatzen da: batetik, bere abiadura aldatzeari gorputzak jartzen dion eragozpen edo inertzian; bestetik, edozein gorputzen arteko interakzio grabitazionalean. Lehenengo kasuan inertzia-masa edo masa inertziala deritzo; bigarrenean, grabitazio-masa edo masa grabitazionala. Orain arteko esperimentuetan egiaztatu denez, proportzionaltasun zehatza dago bi masa horien artean, gorputzaren materiala edozein izanik ere. Proportzionaltasun horrek ahalbidetzen du kontzeptualki desberdinak diren bi magnitude horiek neurtzeko unitate berbera erabiltzea eta biak baliokidetzat hartzea. Preseski, baliokidetza-printzipioak adierazten du baliokidetasun hori. Nazioarteko SI unitate-sistemako masa-unitatea kilogramoa da eta sinboloaz adierazten da. Ohar bat egitea komeni da "masa" hitzaren erabilerari buruz. Hizkera arruntean nahastu egiten dira askotan “masa” eta “pisu” kontzeptuak. Fisikan, ordea, bereizi egiten dira argiro: masa magnitude eskalarra da; pisua, ordea, magnitude bektoriala, indar bat baita, zeinaren balioa grabitazio-indarrarekin eta erreferentzia-sistemako inertzia-indarrarekin erlazionaturik dagoen. (eu)
  • San fhisic, is féidir an mhais (ón nGréigis μᾶζα,"císte eorna, cnapshuim taois") nó go sonrach, an mhais thámhúil a sainmhíniú mar an dheacracht a bhaineann le rud statach a chorraí. Is tomhas í mais ruda den mhéid damhna atá i rud, cibé gné don damhna sin. Is ionann mais agus an méid damhna atá i gcorp a bhfuil a mheáchan i gcomhréir leis. Is é an cileagram (Kg) an t-aonad SI maise san eolaíocht. Tugtar dlús ruda ar an mhais, agus í áirithe ina cileagram, atá ag 1 m3 de rud. (ga)
  • En physique, la masse est une grandeur physique positive intrinsèque d'un corps. En physique newtonienne, c'est une grandeur extensive, c'est-à-dire que la masse d'un corps formé de parties est la somme des masses de ces parties. Elle est conservative, c'est-à-dire qu'elle reste constante pour un système isolé n'échangeant pas de matière avec son environnement. Dans le cadre du modèle standard de la physique des particules, la masse des particules résulte de leur interaction avec le champ de Higgs. La masse se manifeste à travers deux propriétés fondamentales : * en mécanique statique, c'est tout d'abord et historiquement une grandeur immédiatement accessible à la mesure, à travers la pesée, qui permet de comparer la masse d'une certaine quantité de matière à une masse étalon. C'est ce que l'on appelle la « masse pesante ». La masse est ainsi directement liée à la quantité de matière que contient un corps ; * en mécanique dynamique, cette grandeur intervient directement dans le principe fondamental de la dynamique, comme exprimant la « résistance de la matière au changement de vitesse » : plus la masse du corps est importante, plus la force pour changer la direction ou la grandeur de sa vitesse doit être importante. C'est ce que l'on appelle la « masse inerte ». Cet aspect de la masse joue un rôle essentiel dans toutes les branches de la dynamique. C'est donc une notion présente dans de nombreuses relations de la physique classique et dans les calculs qui en découlent ; * on constate une proportionnalité stricte entre masse inerte et masse pesante, indépendamment de la nature du matériau, ce qui permet de prendre la même unité pour les deux (et donc de les déclarer égales). Cette équivalence des deux notions a été érigée en un principe d'équivalence. L'unité de masse est le kilogramme dans le Système international d'unités (S.I.). La masse est facilement confondue avec le poids, qui, dans le vocabulaire de la physique, est la force exercée par la gravité sur un corps pesant. (fr)
  • Massa (berasal dari bahasa Yunani μάζα) adalah suatu sifat fisika dari suatu benda yang digunakan untuk menjelaskan berbagai perilaku objek yang terpantau. Dalam kegunaan sehari-hari, massa biasanya disinonimkan dengan berat (misalnya untuk berat badan, alih-alih massa badan). Namun menurut pemahaman ilmiah modern, berat suatu objek diakibatkan oleh interaksi massa dengan medan gravitasi. Sebagai contoh, seseorang yang mengangkat benda berat di Bumi dapat mengasosiasi berat benda tersebut dengan massanya. Asosiasi ini dapat diterima untuk benda-benda yang berada di Bumi. Namun apabila benda tersebut berada di Bulan, maka berat benda tersebut akan lebih kecil dan lebih mudah diangkat namun massanya tetaplah sama. Tubuh manusia dilengkapi dengan indra-indra perasa yang membuat kita dapat merasakan berbagai fenomena-fenomena yang diasosiasikan dengan massa. Seseorang dapat mengamati suatu objek untuk menentukan ukurannya, mengangkatnya untuk merasakan beratnya, dan mendorongnya untuk merasakan inersia benda tersebut. Penginderaan ini merupakan bagian dari pemahaman kita mengenai massa, tetapi tiada satupun yang secara penuh dapat mewakili konsep abstrak massa. Konsep abstrak bukanlah berasal dari penginderaan, melainkan berasal dari gabungan berbagai pengalaman manusia. Konsep modern massa diperkenalkan oleh Sir Isaac Newton (1642-1727) dalam penjelasan gravitasi dan inersia yang dikembangkannya. Sebelumnya, berbagai fenomena gravitasi dan inersia dipandang sebagai dua hal yang berbeda dan tidak berhubungan. Namun, Isaac Newton menggabungkan fenomena-fenomena ini dan berargumen bahwa kesemuaan fenomena ini disebabkan oleh adanya keberadaan massa. (in)
  • La massa (dal greco: μᾶζα, máza, torta d'orzo, grumo di pasta) è una grandezza fisica propria dei corpi materiali che ne determina il comportamento dinamico quando sono soggetti all'influenza di forze esterne. Nel corso della storia della fisica, in particolare della fisica classica, la massa è stata considerata una proprietà intrinseca della materia, rappresentabile con un valore scalare e che si conserva nel tempo e nello spazio, rimanendo costante in ogni sistema isolato. Inoltre, il termine massa è stato utilizzato per indicare due grandezze potenzialmente distinte: l'interazione della materia con il campo gravitazionale e la relazione che lega la forza applicata a un corpo con l'accelerazione su di esso indotta. Tuttavia, è stata verificata l'equivalenza delle due masse in numerosi esperimenti (messi in atto già da Galileo Galilei per primo). Nel quadro più ampio della relatività ristretta, specialmente in una prospettiva storica, la massa relativistica non è più una proprietà intrinseca della materia, ma dipende anche dallo stato della materia stessa e dal sistema di riferimento in cui viene osservata. Il concetto di massa relativistica non è centrale alla teoria, al punto che alcuni autori la ritengono un concetto fuorviante. Nella relatività ristretta un corpo ha una massa relativistica direttamente proporzionale alla sua energia, tramite la famosa formula E = mc². È possibile invece definire un invariante relativistico, detto massa a riposo o massa invariante, al quale la massa relativistica si riconduce nel caso in cui la particella sia ferma. La massa a riposo è definita in termini dell'energia e dell'impulso della particella ed è la stessa in ogni sistema di riferimento, risultando una grandezza fisica molto più utile della massa relativistica, al posto della quale può essere usata l'energia della particella. A differenza di spazio e tempo, per cui si possono dare definizioni operative in termini di fenomeni naturali, per definire il concetto di massa occorre fare esplicito riferimento alla teoria fisica che ne descrive significato e proprietà. I concetti intuitivi pre-fisici di quantità di materia (da non confondere con quantità di sostanza, misurata in moli) sono troppo vaghi per una definizione operativa, e fanno riferimento a proprietà comuni, l'inerzia e il peso, che vengono considerati ben distinti dalla prima teoria che introduce la massa in termini quantitativi, la dinamica newtoniana. Il concetto di massa diventa più complesso al livello della fisica subatomica dove la presenza di particelle elementari con massa (elettroni, quark, ...) e prive di massa (fotoni, gluoni) non ha ancora una spiegazione in termini fondamentali. In altre parole, non è chiaro il perché alcune particelle siano dotate di massa e altre no. Le principali teorie che cercano di dare una interpretazione alla massa sono: il meccanismo di Higgs, la teoria delle stringhe e la gravità quantistica a loop; di queste, a partire dal 4 luglio 2012 grazie all'acceleratore di particelle LHC, soltanto la Teoria di Higgs ha avuto i primi riscontri sperimentali. (it)
  • 質量(しつりょう、羅: massa、希: μᾶζα、独: Masse、英: mass)とは、物体の動かしにくさの度合いを表す量のこと。 (ja)
  • 질량(質量, mass)은 물리학에서 물질이 가지고 있는 고유한 양을 일컫는 말이다. 질량의 SI 단위는 킬로그램(kg)이다. 질량의 개념은 고대 그리스의 여러 철학자들의 물질이나 물질관에 대한 토론으로부터 비롯되었다. 질량은 일반적으로 다음 세 가지 방법으로 정의된다. * 관성질량 * 능동적 중력질량 * 수동적 중력질량 관성질량은 에른스트 마흐의 방식에 따라 뉴턴의 운동법칙으로 정의된다. 뉴턴의 작용-반작용 법칙에 가속도의 법칙을 적용해 "두 물체를 작용시켰을 때, 두 물체의 가속도는 항상 반대 방향이며, 그 크기의 비는 두 물체에 고유한 양이 된다."라고 해석하고, 물체의 질량을 기준물체의 질량에 대한 배수로 정의한다. 즉 물체의 관성질량이 m이고 이 물체에 F의 힘이 작용하면, 가속도 a=F/m으로 주어진다. 맥스웰의 고전전자기학 이론에서부터 전자기적 질량과 상대론적 질량을 유도할 수 있다. 전자기적 질량에서는 전하를 띤 물체가 유전체를 통과할 때 발생하는 변위 전류에 의해 물체가 저항을 받아 물체가 질량을 가지는 것으로 인식한다. 전자기적 질량은 전자기장의 운동량 보존의 한 표현으로, 관성질량에 해당한다. 막스 아브라함은 전자의 질량을 전자기적 질량으로 표현하였다. 카우프만은 실험을 통해 전자의 질량이 온전히 전자기적 질량으로 표현됨을 보였으나 반박되었다. 상대론적 질량은 기준계의 운동과 관계없이 맥스웰 방정식이 동일한 형태로 유지되도록 로런츠 변환을 적용하는 과정에서 등장하였다. 로런츠 변환을 적용할 때 운동량 보존 법칙이 성립하려면 물체의 질량이 속도에 의존하는 값이 된다. 운동량 보존 법칙에서 유도된 상대론적 질량 또한 관성질량이다. 상대론적 질량은 물체가 기준계에 대해 불변량이 정지해 있을 때의 질량으로 나타내지며, 이를 고유 질량 또는 정지 질량이라고 한다. 전자의 비전하에 대한 실험 결과 전자기적 질량이 틀린 이론이고 상대론적 질량이 옳은 이론임이 확인되었다. 특수 상대성 이론에서 질량-에너지 동등성을 유도된다. 쌍생성, 쌍소멸의 경우와 같이 질량과 에너지는 남김없이 변환될 수 있다. 능동적 중력질량과 수동적 중력질량은 뉴턴의 중력법칙으로 질량을 정의한다. 전자는 물체가 주위에 만드는 중력장의 크기의 비로 질량을 정의하고, 후자는 중력장을 만드는 물체에서 같은 거리만큼 두 물체가 떨어져 있을 때, 두 물체에 작용하는 중력의 크기의 비로 질량을 정의한다. 즉, 지구 표면에서 지구가 물체에 작용하는 힘의 크기를 Fg, 중력가속도의 크기를 g라 하면, 물체의 수동적 중력질량은 Fg/g가 된다. 관성질량과 수동적 중력질량은 실험적으로 높은 정밀도로 확인되어 있으며, 능동적 중력질량과 수동적 중력질량의 동등성은 작용 반작용의 법칙에서 유도된다. 아인슈타인의 일반 상대성 이론에서는 관성질량과 수동적 중력질량이 같은 것으로 가정되므로 세 가지 질량의 정의가 이론적으로 동등하다. (ko)
  • Massa is een natuurkundige grootheid die een eigenschap van materie aanduidt, de hoeveelheid van een stof. Massa wordt uitgedrukt in kilogram. Massa dient niet te worden verward met gewicht, dat een maat is voor de aantrekking van een massa door de zwaartekracht, en daardoor afhangt van de plaats van een massa op een hemellichaam. Massa heeft twee belangrijke eigenschappen: traagheid als verzet tegen versnelling door een kracht, en gewicht ten gevolge van de zwaartekracht op die massa. (nl)
  • Masa – jedna z podstawowych wielkości fizycznych określająca bezwładność (masa bezwładna) i oddziaływanie grawitacyjne (masa grawitacyjna) obiektów fizycznych. Jest wielkością skalarną. Potocznie rozumiana jako miara ilości materii obiektu fizycznego. W szczególnej teorii względności związana z ilością energii zawartej w obiekcie fizycznym. Najczęściej oznaczana literą m. W fizyce termin masa wielokrotnie bywa używany z określnikiem do określenia różnych wielkości fizycznych. W układzie jednostek miar SI podstawową jednostką masy jest kilogram. (pl)
  • Massa é um conceito utilizado em ciências naturais. Em particular, a massa é frequentemente associada ao peso dos objetos. Esta associação não se mostra na maioria das vezes, entretanto, correta, ou quando correta, não se mostra completamente elucidativa. Em acordo com o paradigma científico moderno, o peso de um objeto resulta da interação gravitacional entre sua massa e um campo gravitacional: ao passo que a massa é parte integrante da explicação para o peso, ela sozinha não constitui a explicação completa. Os trajes espaciais dos astronautas, quando usados aqui na Terra, parecem consideravelmente mais pesados do que quando usados na superfície da Lua, contudo suas massas permanecem exatamente as mesmas. É comum também a associação de massa ao tamanho e forma de um objeto. Massa realmente toma parte na explicação para o tamanho dos objetos (densidade), mas não constitui a explicação correta ou completa. A massa é uma grandeza escalar e não é um vetor. O corpo humano é equipado com vários sentidos com os quais estabelecemos a compreensão do mundo que nos cerca. Em primeira instância é às sensações que eles nos fornecem que naturalmente associamos certos conceitos e definições, a citar os conceitos intuitivos de temperatura, tamanho, resistência, peso, massa, e outros. O conceito intuitivo de massa que desenvolvemos encontra-se intimamente ligado a eles. Entretanto sabe-se hoje que nossos sentidos são mestres em nos enganar — quem nunca viu uma ilusão de ótica? — e que eles também não têm grande precisão. Se um punhado de balas for colocado em uma de suas mãos, e se uma for retirada do topo da pilha, você certamente não dará por falta desta se confiar apenas na sensação do peso que seu tato lhe confere. Como se deduz, para a correta compreensão do mundo que nos cerca não podemos confiar em nossos sentidos. Para alcançá-la devemos confiar em algo mais avançado, a saber, no poder de abstração que temos e em informações fornecidas por aparelhos especificamente projetados para obtê-las. Dentro deste contexto, que culminou no que chamamos hoje ciência, o conceito abstrato de massa evoluiu juntamente com a nossa compreensão do mundo natural, mas mesmo nos dias de hoje mostra-se essencial ainda na forma com a qual se consolidou pela primeira vez: o primeiro conceito científico de massa com o qual nos deparamos na escola — o de massa como medida da inércia, da maior ou menor oposição que um corpo impõe à mudança em seu estado de movimento (F=m.a) — ainda é o fornecido pela mecânica newtoniana, mas a partir dele podemos hoje encontrar no mínimo sete definições diferentes de massa, e em verdade, dentro da teoria mais geral para o estudo da dinâmica dos corpos (a Relatividade Geral), podemos até mesmo não encontrar uma definição satisfatória para massa. Os conceitos científicos de massa, que diferem do conceito também científico de quantidade de matéria, sempre se mostram de alguma forma associados ao conceito de inércia, e mesmo em relatividade, onde energia e massa mantêm, em acordo com a famosa equação E = mc2, íntima relação, esta associação está presente: não só a matéria mas também a energia apresenta inércia. Entretanto, apesar de muito bem definida dentro de cada área de estudo onde aparece, "explicar" a massa não é uma coisa muito simples, e atualmente existem algumas teorias que tentam elucidar nas origens o que é massa. (pt)
  • Ма́сса — скалярная физическая величина, определяющая инерционные и гравитационные свойства тел в ситуациях, когда их скорость намного меньше скорости света. В обыденной жизни (и в физике XIX века) масса синонимична весу. Будучи тесно связанной с такими понятиями механики, как «энергия» и «импульс», масса проявляется в природе двумя качественно разными способами, что даёт основания для подразделения её на две разновидности: * инертная масса характеризует инертность тел и фигурирует в выражении второго закона Ньютона: если заданная сила в инерциальной системе отсчёта одинаково ускоряет различные тела, им приписывают одинаковую инертную массу; * гравитационная масса (пассивная и активная) показывает, с какой силой тело взаимодействует с внешними полями тяготения и какое гравитационное поле создаёт само это тело, она входит в закон всемирного тяготения и положена в основу измерения массы взвешиванием. Однако экспериментально с высокой точностью установлена пропорциональность гравитационной и инертной масс, и подбором единиц они сделаны в теории равными друг другу. Поэтому, когда речь не идёт об особой «новой физике», принято оперировать термином «масса» и использовать обозначение m без пояснений. Массой обладают все макроскопические объекты, бытовые предметы, а также большинство элементарных частиц (электроны, нейтроны и др.), хотя среди последних имеются и безмассовые (например, фотоны). Наличие массы у частиц объясняется их взаимодействием с полем Хиггса. (ru)
  • Massa är en fysikalisk storhet som anger ett objekts materieinnehåll. Massa utövar gravitation och påverkar därigenom andra omgivande massor och elektromagnetisk strålning (orsakar en förändring av den lokala rumtiden). Massa betyder också tröghet, egenskapen att utöva ett rörelsemotstånd med avseende på en påverkande kraft och bestämmer den acceleration kraften orsakar. Dessa två egenskaper hos massan kallas ibland den tunga massan respektive den tröga massan. Redan Galilei lär ha påvisat att de har samma värde för en specifik kropp. En stor massa påverkad av jordens gravitation faller lika snabbt till marken som en mindre massa. Den större massan både känner en större dragningskraft från jorden och orsakar ett större motstånd mot accelerationen, och dessa skillnader tar exakt ut varandra. Detta kallas också ekvivalensen mellan den tröga och tunga massan. Massa mäts i kilogram enligt Internationella måttenhetssystemet (SI).Massan av en väldefinierad kropp kan beräknas som där är en funktion som beskriver kroppens densitet. (sv)
  • Ма́са — основна фізична величина, яка вважається однією з фундаментальних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості від макроскопічних об'єктів до атомів і елементарних частинок. У сучасній фізиці елементарних частинок, яка ґрунтується на квантовій теорії поля, вважається, що маса не є фундаментальною властивістю частинок матерії, а набувається шляхом взаємодії частинок із спеціальним полем Хіггса. Маса є скалярною величиною та зазвичай позначається латинською літерою m. (uk)
  • 在日常生活中的“重量”常常被用來表示“質量”,但是在科学上,这两个词表示物质不同的属性(参见质量对重量)。 在物理上,质量通常指物质在以下的三个实验上证明等价的属性之一: * 惯性质量一个物体的惯性质量决定它受力时的加速度(即后者會因前者的改變而改變)。根据牛顿运动第二定律,假设一个质量为的物体受到一个力,那其加速度为:。 * 主动引力质量和被动引力质量。一个物体的质量也决定了它被引力场影响的程度。假设一个质量为的物体距离别的质量为的物体的距离为,第一个物体受到的引力可以通过所示公式计算:,其中,表示万有引力常数,其值为6.67×10−11 kg−1m3s−2。这个质量通常被称为引力质量。 从17世纪以来不断有实验证明,惯性质量和引力质量是等价的,这条原理在广义相对论中被称为等效原理。 狭义相对论证明了物质能量E和其质量m之间的关系()。根据这个关系,一个由许多粒子构成的集合体,其质量可能大于也可能小于这些粒子单独的质量之和。 在地球表面,一个物体的重量与其质量的关系为,其中是地球重力加速度,受纬度、海拔、地壳密度分布(如地下矿藏)等的影响,其值一般取9.81 m s-2。一个物体的重量与其所处的环境有关,然而它的质量却不然。例如,一个质量为50kg的物体在地球表面的重量是491N,同样的物体在月球表面只有81N。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 19048 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 72682 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985850305 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:caption
  • A cast iron weight used for balances (en)
dbp:conserved
  • yes (en)
dbp:date
  • June 2019 (en)
  • January 2014 (en)
dbp:extensive
  • yes (en)
dbp:name
  • Mass (en)
dbp:reason
  • "mass in kilograms" does not specify an experimental method. What's the distinction between the methods? (en)
dbp:symbols
  • m (en)
dbp:type
  • section (en)
dbp:unit
  • kg (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • La massa és una magnitud física que expressa la noció comuna de quantitat de matèria. És un concepte fonamental de la mecànica i la física en general. En el sistema internacional, la massa es mesura en quilograms i els seus múltiples i submúltiples (tones, grams, micres, etc.), segons el que resulti més còmode. (ca)
  • Hmotnost je aditivní vlastnost hmoty (tedy vlastnost jednotlivých hmotných těles), která vyjadřuje míru setrvačných účinků či míru gravitačních účinků hmoty.Ekvivalence setrvačných a gravitačních sil je postulována obecnou teorií relativity a je s velkou přesností experimentálně ověřena. Hmotnost je obdobná charakteristika hmoty jako např. energie, elektrický náboj apod. (cs)
  • Maso estas baza fizika grando, esprimanta la kvanton de materio konsistigantan iun korpon (SI-unuo: kilogramo). La maso de iu korpo estas sama kie ajn ĝi estas en la universo. En fiziko estas du manieroj ĝin difini (la ekvivalenteco de tiuj du difinoj ne estas memkomprenebla kaj nomiĝas "ekvivalentec-principo"): * per la inerteco ligita kun ĝiaŭ * per la kampo de gravito, kiun ĝi estigas. Ne intermiksu la mason kaj la pezon. La pezo de iu objekto mezuras la interagadon de ĝia maso kun kampo de gravito. (La pezo estas forto.) Ilo por mezuri mason de iu objekto estas pesilo. (eo)
  • San fhisic, is féidir an mhais (ón nGréigis μᾶζα,"císte eorna, cnapshuim taois") nó go sonrach, an mhais thámhúil a sainmhíniú mar an dheacracht a bhaineann le rud statach a chorraí. Is tomhas í mais ruda den mhéid damhna atá i rud, cibé gné don damhna sin. Is ionann mais agus an méid damhna atá i gcorp a bhfuil a mheáchan i gcomhréir leis. Is é an cileagram (Kg) an t-aonad SI maise san eolaíocht. Tugtar dlús ruda ar an mhais, agus í áirithe ina cileagram, atá ag 1 m3 de rud. (ga)
  • 質量(しつりょう、羅: massa、希: μᾶζα、独: Masse、英: mass)とは、物体の動かしにくさの度合いを表す量のこと。 (ja)
  • Massa is een natuurkundige grootheid die een eigenschap van materie aanduidt, de hoeveelheid van een stof. Massa wordt uitgedrukt in kilogram. Massa dient niet te worden verward met gewicht, dat een maat is voor de aantrekking van een massa door de zwaartekracht, en daardoor afhangt van de plaats van een massa op een hemellichaam. Massa heeft twee belangrijke eigenschappen: traagheid als verzet tegen versnelling door een kracht, en gewicht ten gevolge van de zwaartekracht op die massa. (nl)
  • Masa – jedna z podstawowych wielkości fizycznych określająca bezwładność (masa bezwładna) i oddziaływanie grawitacyjne (masa grawitacyjna) obiektów fizycznych. Jest wielkością skalarną. Potocznie rozumiana jako miara ilości materii obiektu fizycznego. W szczególnej teorii względności związana z ilością energii zawartej w obiekcie fizycznym. Najczęściej oznaczana literą m. W fizyce termin masa wielokrotnie bywa używany z określnikiem do określenia różnych wielkości fizycznych. W układzie jednostek miar SI podstawową jednostką masy jest kilogram. (pl)
  • Ма́са — основна фізична величина, яка вважається однією з фундаментальних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості від макроскопічних об'єктів до атомів і елементарних частинок. У сучасній фізиці елементарних частинок, яка ґрунтується на квантовій теорії поля, вважається, що маса не є фундаментальною властивістю частинок матерії, а набувається шляхом взаємодії частинок із спеціальним полем Хіггса. Маса є скалярною величиною та зазвичай позначається латинською літерою m. (uk)
  • 在日常生活中的“重量”常常被用來表示“質量”,但是在科学上,这两个词表示物质不同的属性(参见质量对重量)。 在物理上,质量通常指物质在以下的三个实验上证明等价的属性之一: * 惯性质量一个物体的惯性质量决定它受力时的加速度(即后者會因前者的改變而改變)。根据牛顿运动第二定律,假设一个质量为的物体受到一个力,那其加速度为:。 * 主动引力质量和被动引力质量。一个物体的质量也决定了它被引力场影响的程度。假设一个质量为的物体距离别的质量为的物体的距离为,第一个物体受到的引力可以通过所示公式计算:,其中,表示万有引力常数,其值为6.67×10−11 kg−1m3s−2。这个质量通常被称为引力质量。 从17世纪以来不断有实验证明,惯性质量和引力质量是等价的,这条原理在广义相对论中被称为等效原理。 狭义相对论证明了物质能量E和其质量m之间的关系()。根据这个关系,一个由许多粒子构成的集合体,其质量可能大于也可能小于这些粒子单独的质量之和。 在地球表面,一个物体的重量与其质量的关系为,其中是地球重力加速度,受纬度、海拔、地壳密度分布(如地下矿藏)等的影响,其值一般取9.81 m s-2。一个物体的重量与其所处的环境有关,然而它的质量却不然。例如,一个质量为50kg的物体在地球表面的重量是491N,同样的物体在月球表面只有81N。 (zh)
  • الكتلة هي مقدار فيزيائي، وتعرف على أنها مقدار ما يحويه الجسم من مادة، وهي تختلف عن الوزن في أنها لا تعتمد على قوة الجاذبية، أما الوزن فيعتمد على قوة الجاذبية ولذلك يتغير الوزن بتغير المكان. والكتلة أيضا مفهوم مركزي من الميكانيكا والمواضيع ذات العلاقة بها، تقاس بوحدات كالجرام والكيلوجرام. وهي إحدى خصائص المادة الثلاث. يرمز لها بالحرف ك أو m وهي مقدار ثابت لا يتغير في أي زمان ومكان. وقد تستخدم يوميا بمعنى الوزن دون الاهتمام بمعناها الفيزيائي، ولكن في الاستخدام العلمي فإنها تشير إلى خصائص مختلفة. هناك طريقتان، على وجه التحديد، لتعريف الكتلة عمليا: على سطح الأرض يكون الوزن W لجسم ما مرتبطا بكتلتهm: (ar)
  • Die Masse, veraltet auch Ruhemasse, ist eine Eigenschaft der Materie. Sowohl die auf einen Körper wirkenden als auch die von ihm verursachten Gravitationskräfte sind proportional seiner Masse. Ebenso bestimmt sie die Trägheit, mit der der Bewegungszustand des Körpers auf Kräfte reagiert. Diese doppelte Rolle der Masse ist Inhalt des Äquivalenzprinzips. In den meisten physikalischen Größensystemen ist sie eine der Basisgrößen. Sie wird gemäß dem internationalen Einheitensystem in der Einheit Kilogramm angegeben. Das Formelzeichen ist meist . (de)
  • Η μάζα είναι εγγενής ιδιότητα των φυσικών σωμάτων. Μάζα είναι η ποσότητα της ύλης που περιέχεται σε ένα σώμα. Στο σύστημα μονάδων SI, η μάζα μετράται σε χιλιόγραμμα και αποτελεί θεμελιώδη μονάδα μέτρησης στο σύστημα αυτό. Ενδεικτικά, η μάζα της Γης είναι 5,98 × 1024 kg. (el)
  • Mass is both a property of a physical body and a measure of its resistance to acceleration (a change in its state of motion) when a net force is applied. An object's mass also determines the strength of its gravitational attraction to other bodies. (en)
  • En física, masa (del latín massa) es una magnitud física y propiedad fundamental de la materia,​ que expresa la inercia o resistencia al cambio de movimiento de un cuerpo. De manera más precisa es la propiedad de un cuerpo que determina la aceleración del mismo, cuando este se encuentra bajo la influencia de una fuerza dada.​ Es una propiedad intrínseca de los cuerpos que determina la medida de la masa inercial y de la masa gravitacional. La unidad utilizada para medir la masa en el Sistema Internacional de Unidades es el kilogramo (kg).​ (es)
  • Fisikan, masa (massa latinez) gorputz baten materiaren kantitatearen neurria adierazten duen magnitude fisikoa da. Mekanika newtondarrean, masa magnitude fisiko eskalar, positibo eta intrintsekoa da. Gainera, estentsiboa da, horrek esan nahi du zenbait zati edo partez osaturiko gorputzaren kasuan, gorputzaren masa osoa parte horien guztien masen batura dela. Bestalde, magnitude kontserbakorra da, hots, bere inguruko gorputzekin materiaren trukerik ez daukan sistema baten kasuan, masaren balioa konstantea da. (eu)
  • En physique, la masse est une grandeur physique positive intrinsèque d'un corps. En physique newtonienne, c'est une grandeur extensive, c'est-à-dire que la masse d'un corps formé de parties est la somme des masses de ces parties. Elle est conservative, c'est-à-dire qu'elle reste constante pour un système isolé n'échangeant pas de matière avec son environnement. Dans le cadre du modèle standard de la physique des particules, la masse des particules résulte de leur interaction avec le champ de Higgs. La masse se manifeste à travers deux propriétés fondamentales : (fr)
  • Massa (berasal dari bahasa Yunani μάζα) adalah suatu sifat fisika dari suatu benda yang digunakan untuk menjelaskan berbagai perilaku objek yang terpantau. Dalam kegunaan sehari-hari, massa biasanya disinonimkan dengan berat (misalnya untuk berat badan, alih-alih massa badan). Namun menurut pemahaman ilmiah modern, berat suatu objek diakibatkan oleh interaksi massa dengan medan gravitasi. (in)
  • La massa (dal greco: μᾶζα, máza, torta d'orzo, grumo di pasta) è una grandezza fisica propria dei corpi materiali che ne determina il comportamento dinamico quando sono soggetti all'influenza di forze esterne. (it)
  • 질량(質量, mass)은 물리학에서 물질이 가지고 있는 고유한 양을 일컫는 말이다. 질량의 SI 단위는 킬로그램(kg)이다. 질량의 개념은 고대 그리스의 여러 철학자들의 물질이나 물질관에 대한 토론으로부터 비롯되었다. 질량은 일반적으로 다음 세 가지 방법으로 정의된다. * 관성질량 * 능동적 중력질량 * 수동적 중력질량 관성질량은 에른스트 마흐의 방식에 따라 뉴턴의 운동법칙으로 정의된다. 뉴턴의 작용-반작용 법칙에 가속도의 법칙을 적용해 "두 물체를 작용시켰을 때, 두 물체의 가속도는 항상 반대 방향이며, 그 크기의 비는 두 물체에 고유한 양이 된다."라고 해석하고, 물체의 질량을 기준물체의 질량에 대한 배수로 정의한다. 즉 물체의 관성질량이 m이고 이 물체에 F의 힘이 작용하면, 가속도 a=F/m으로 주어진다. (ko)
  • Massa é um conceito utilizado em ciências naturais. Em particular, a massa é frequentemente associada ao peso dos objetos. Esta associação não se mostra na maioria das vezes, entretanto, correta, ou quando correta, não se mostra completamente elucidativa. Em acordo com o paradigma científico moderno, o peso de um objeto resulta da interação gravitacional entre sua massa e um campo gravitacional: ao passo que a massa é parte integrante da explicação para o peso, ela sozinha não constitui a explicação completa. Os trajes espaciais dos astronautas, quando usados aqui na Terra, parecem consideravelmente mais pesados do que quando usados na superfície da Lua, contudo suas massas permanecem exatamente as mesmas. (pt)
  • Ма́сса — скалярная физическая величина, определяющая инерционные и гравитационные свойства тел в ситуациях, когда их скорость намного меньше скорости света. В обыденной жизни (и в физике XIX века) масса синонимична весу. Будучи тесно связанной с такими понятиями механики, как «энергия» и «импульс», масса проявляется в природе двумя качественно разными способами, что даёт основания для подразделения её на две разновидности: (ru)
  • Massa är en fysikalisk storhet som anger ett objekts materieinnehåll. Massa utövar gravitation och påverkar därigenom andra omgivande massor och elektromagnetisk strålning (orsakar en förändring av den lokala rumtiden). Massa betyder också tröghet, egenskapen att utöva ett rörelsemotstånd med avseende på en påverkande kraft och bestämmer den acceleration kraften orsakar. Dessa två egenskaper hos massan kallas ibland den tunga massan respektive den tröga massan. Redan Galilei lär ha påvisat att de har samma värde för en specifik kropp. En stor massa påverkad av jordens gravitation faller lika snabbt till marken som en mindre massa. Den större massan både känner en större dragningskraft från jorden och orsakar ett större motstånd mot accelerationen, och dessa skillnader tar exakt ut varandra (sv)
rdfs:label
  • Mass (en)
  • كتلة (ar)
  • Massa (ca)
  • Hmotnost (cs)
  • Masse (Physik) (de)
  • Μάζα (el)
  • Maso (eo)
  • Masa (es)
  • Masa (eu)
  • Masse (fr)
  • Mais (ga)
  • Massa (in)
  • Massa (fisica) (it)
  • 質量 (ja)
  • 질량 (ko)
  • Massa (natuurkunde) (nl)
  • Masa (fizyka) (pl)
  • Massa (pt)
  • Масса (ru)
  • Massa (sv)
  • Маса (uk)
  • 质量 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:label of
is dbp:quantity of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of