| dbo:abstract
|
- L'equació de Bethe-Salpeter, nom donat pels seus descobridors Hans Bethe i , descriu els d'una sistema quàntic de dos cossos (partícules). Més tard, les equacions per quatre cossos van ser derivades, tot i que reben el mateix nom. Exemples de sistemes de dues partícules descrites a partir de l'equació Bethe-Salpeter són el positró, sistema constituït per un parell lligat electró-positró, el mesó constituït per l'estat lligat entre el quark i l'antiquark, i en física de la matèria condensada, l'excitó, constituït d'un parell lligat electró-forat (de l'anglès particle-hole). Degut al fet que l'equació de Bethe-Salpeter descriu estats lligats de dues partícules, desenvolupament diagramàtic en no és possible. (ca)
- Die Bethe-Salpeter-Gleichung (nach Hans Bethe und Edwin Salpeter 1951) beschreibt Bindungszustände eines quantenfeldtheoretischen Zwei-Körper-Systems. Da die Bethe-Salpeter-Gleichung in vielen Bereichen der Theoretischen Physik ihre Anwendung findet, gibt es auch verschiedene Schreibweisen. Eine Form, wie sie in der Teilchenphysik häufig verwendet wird, ist wobei Γ die Lösung der Bethe-Salpeter-Gleichung, die Bethe-Salpeter-Amplitude, darstellt, K den Wechselwirkungskern und S jeweils die Propagatoren der Teilchen, die den Bindungszustand bilden (im Folgenden als Konstituenten bezeichnet). In einer Quantentheorie sind Bindungszustände stabil, das heißt, sie existieren unendlich lange und so können ihre Konstituenten unendlich oft miteinander wechselwirken. Die Bethe-Salpeter-Gleichung beschreibt diese Zustände, indem sie jede mögliche Wechselwirkung, die zwischen den beiden Konstituenten passieren kann, unendlich oft iteriert. Ihre Lösung, die Bethe-Salpeter-Amplitude beschreibt den Bindungszustand, z. B. im Orts- oder im Impulsraum. Mögliche Anwendungen der Bethe-Salpeter-Gleichung sind das Wasserstoffatom, Positronium, Excitonen und Mesonen. (de)
- The Bethe–Salpeter equation (named after Hans Bethe and Edwin Salpeter) describes the bound states of a two-body (particles) quantum field theoretical system in a relativistically covariant formalism. The equation was actually first published in 1950 at the end of a paper by Yoichiro Nambu, but without derivation. Due to its generality and its application in many branches of theoretical physics, the Bethe–Salpeter equation appears in many different forms. One form, that is quite often used in high energy physics is where Γ is the Bethe–Salpeter amplitude, K the interaction and S the propagators of the two participating particles. In quantum theory, bound states are objects whose lifetime is much longer than the time-scale of the interaction ruling their structure (otherwise they are called resonances). Thus the constituents interact essentially infinitely many times. By summing up, infinitely many times, all possible interactions that can occur between the two constituents, the Bethe–Salpeter equation is a tool to calculate properties of bound states. Its solution, the Bethe–Salpeter amplitude, is a description of the bound state under consideration. As it can be derived via identifying bound-states with poles in the S-matrix, it can be connected to the quantum theoretical description of scattering processes and Green's functions. The Bethe–Salpeter equation is a general quantum field theoretical tool, thus applications for it can be found in any quantum field theory. Some examples are positronium (bound state of an electron–positron pair), excitons (bound states of an electron–hole pairs), and mesons (as quark-antiquark bound states). Even for simple systems such as the positronium, the equation cannot be solved exactly, although in principle it can be formulated exactly. A classification of the states can be achieved without the need for an exact solution. If one of the particles is significantly more massive than the other, the problem is considerably simplified as one solves the Dirac equation for the lighter particle under the external potential of the heavier particle. (en)
- L'équation de Bethe–Salpeter nommée d'après Hans Bethe et Edwin Salpeter, décrit les états liés d'un système en théorie quantique des champs à deux corps (particules) dans un formalisme relativiste covariant. L'équation a été pour la première fois publiée en 1950 à la fin d'un article de Yoichiro Nambu, mais sans démonstration. où Γ est l'amplitude de Bethe–Salpeter, K l'interaction et S les propagateurs des deux particules. (fr)
- ベーテ・サルピータ方程式 (Bethe–Salpeter equation) は、ハンス・ベーテとエドウィン・サルピータに因む方程式で、量子場理論的な二体系（二粒子系）の束縛状態を相対論的に共変な形式で記述する。この方程式は実は南部陽一郎の1950年の論文において発表されていたが、導出を欠いていた。 その一般性と理論物理学の様々な分野への応用可能性から、ベーテ・サルピータ方程式は様々な形で表われる。そのうちの一つは、高エネルギー物理学において非常によく用いられるもので、次の形をしている。 ここで、Γ はベーテ・サルピータ振幅、K は相互作用、S は関与する二つの粒子のプロパゲーターである。 量子論では、束縛状態とは無限の寿命を持つ状態であり（でなければと呼ばれる）、したがって構成粒子は無限の回数相互作用を行うこととなる。二つの構成粒子の間に起こり得る全ての相互作用を無限回足し上げることにより、ベーテ・サルピータ方程式は束縛状態の物性を計算するツールとして使うことができる。その解、ベーテ・サルピータ振幅は問題の束縛状態の記述である。 S行列の極による束縛状態の特定を通じて導出することができるため、散乱過程の量子論的記述とグリーン関数と関連付けることができる。 ベーテ・サルピータ方程式は量子場理論における汎用的ツールであり、量子場理論のどんな領域にも応用がある。例として、電子・陽電子対の束縛状態であるポジトロニウムや励起子（電子・正孔対の束縛状態）、クォーク・反クォークの束縛状態である中間子などが挙げられる。 ポジトロニウムのような単純な系でさえ、この方程式は厳密に解くことはできないが、形式的な厳密解を得ることはできる。幸い、状態の分類は厳密解を得なくても行うことができる。片方の粒子がもう片方の粒子よりも非常に質量が大きい場合、問題は相当に単純化することができ、軽い方の粒子のディラック方程式を重い方の粒子が作る外部ポテンシャルの下で解くことに帰着する。 (ja)
- L'equazione di Bethe-Salpeter, dal nome dei fisici Hans Bethe e Edwin Ernest Salpeter, descrive gli stati legati di un sistema quantistico a due corpi (particelle). Esempi di sistemi a due particelle descritti dall'equazione di Bethe-Salpeter sono il positronio, sistema costituito da una coppia legata elettrone-positrone, il mesone costituito da stati legati di e quark e antiquark, e in fisica della materia condensata, l'eccitone, costituito da una coppia legata elettrone-lacuna. Poiché l'equazione di Bethe-Salpeter descrive stati legati di due particelle, sviluppi (diagrammatici) in teoria delle perturbazioni non sono possibili. (it)
- Уравнение Бете — Солпитера, названое в честь Х. Бете и Э. Солпитера, описывает связанные состояния двухчастичной квантовополевой системы в релятивистски ковариантной форме. Уравнение было впервые опубликовано в 1950 году в конце статьи Ёитиро Намбу, но без вывода. (ru)
- Рівняння Бете — Солпітера (назване на честь Ганса Бете та ) описує зв'язані стани квантовопольової системи двох тіл (частинок) у рамках релятивістськи інваріантного формалізму. Першим рівняння опублікував у 1950-му Йоїтіро Намбу, але не навів доведення. Через загальність та застосування в численних підрозділах теоретичної фізики рівняння Бете-Солпітера має багато різних форм. Форма, що часто використовується у фізиці високих енергій, має вигляд де Γ — амплітуда Бете-Солпетера, K — взаємодія, а S — пропагатори двох частинок. У квантовій теорії зв'язані стани живуть нескінченно довго (інакше їх називають резонансами), тому складові взаємодіють нескінченну кількість разів. У підсумку, за нескінченну кількість разів між двома частинками реалізуються усі можливі взаємодії, а рівняння Бете-Солпітера є інструментом для розрахунку властивостей зв'язаних станів. Розв'язок цього рівняння, амплітуда Бете-Солпітера, описує зв'язаний стан, що є предметом інтересу. Оскільки його можна вивести, ідентифікуючи зв'язані стани з полюсами S-матриці, його можна зв'язати з квантовим описом процесів розсіяння і функцією Гріна. Рівняння Бете-Солпітера — загальний інструмент квантової теорії поля, тож воно зустрічається у будь-якій квантовопольовій теорії. Прикладами можуть слугувати позитроній (зв'язаний стан електрон-позитронної пари), екситони (зв'язаний стан електрона і дірки) та мезони (зв'язаний стан кварка й антикварка). Навіть для простих систем, таких як позитроній рівняння не розв'язується точно, хоча в принципі його можна сформулювати точно. Класифікацію станів можна провести без точного розв'язку. Якщо одна з частинок значно масивніша за іншу, задача значно спрощується, оскільки зводиться до рівняння Дірака для легшої частинки в зовнішньому потенціалі важчої частинки. (uk)
- 贝特–萨尔皮特方程（英語：Bethe–Salpeter equation，缩写为BSE），或译为Bethe-Salpeter方程，简称B-S方程，是量子场论框架下描述束缚态的相对论性方程。以汉斯·贝特和埃德温·萨尔皮特之名命名。1950年首次发表。 B-S方程有许多不同形式，常用于粒子物理学的一种形式是： 其中Γ是Bethe-Salpeter振幅，K是相互作用，S是两个参与粒子的传播子。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'équation de Bethe–Salpeter nommée d'après Hans Bethe et Edwin Salpeter, décrit les états liés d'un système en théorie quantique des champs à deux corps (particules) dans un formalisme relativiste covariant. L'équation a été pour la première fois publiée en 1950 à la fin d'un article de Yoichiro Nambu, mais sans démonstration. où Γ est l'amplitude de Bethe–Salpeter, K l'interaction et S les propagateurs des deux particules. (fr)
- Уравнение Бете — Солпитера, названое в честь Х. Бете и Э. Солпитера, описывает связанные состояния двухчастичной квантовополевой системы в релятивистски ковариантной форме. Уравнение было впервые опубликовано в 1950 году в конце статьи Ёитиро Намбу, но без вывода. (ru)
- 贝特–萨尔皮特方程（英語：Bethe–Salpeter equation，缩写为BSE），或译为Bethe-Salpeter方程，简称B-S方程，是量子场论框架下描述束缚态的相对论性方程。以汉斯·贝特和埃德温·萨尔皮特之名命名。1950年首次发表。 B-S方程有许多不同形式，常用于粒子物理学的一种形式是： 其中Γ是Bethe-Salpeter振幅，K是相互作用，S是两个参与粒子的传播子。 (zh)
- L'equació de Bethe-Salpeter, nom donat pels seus descobridors Hans Bethe i , descriu els d'una sistema quàntic de dos cossos (partícules). Més tard, les equacions per quatre cossos van ser derivades, tot i que reben el mateix nom. Exemples de sistemes de dues partícules descrites a partir de l'equació Bethe-Salpeter són el positró, sistema constituït per un parell lligat electró-positró, el mesó constituït per l'estat lligat entre el quark i l'antiquark, i en física de la matèria condensada, l'excitó, constituït d'un parell lligat electró-forat (de l'anglès particle-hole). (ca)
- Die Bethe-Salpeter-Gleichung (nach Hans Bethe und Edwin Salpeter 1951) beschreibt Bindungszustände eines quantenfeldtheoretischen Zwei-Körper-Systems. Da die Bethe-Salpeter-Gleichung in vielen Bereichen der Theoretischen Physik ihre Anwendung findet, gibt es auch verschiedene Schreibweisen. Eine Form, wie sie in der Teilchenphysik häufig verwendet wird, ist wobei Γ die Lösung der Bethe-Salpeter-Gleichung, die Bethe-Salpeter-Amplitude, darstellt, K den Wechselwirkungskern und S jeweils die Propagatoren der Teilchen, die den Bindungszustand bilden (im Folgenden als Konstituenten bezeichnet). (de)
- The Bethe–Salpeter equation (named after Hans Bethe and Edwin Salpeter) describes the bound states of a two-body (particles) quantum field theoretical system in a relativistically covariant formalism. The equation was actually first published in 1950 at the end of a paper by Yoichiro Nambu, but without derivation. Due to its generality and its application in many branches of theoretical physics, the Bethe–Salpeter equation appears in many different forms. One form, that is quite often used in high energy physics is (en)
- L'equazione di Bethe-Salpeter, dal nome dei fisici Hans Bethe e Edwin Ernest Salpeter, descrive gli stati legati di un sistema quantistico a due corpi (particelle). Esempi di sistemi a due particelle descritti dall'equazione di Bethe-Salpeter sono il positronio, sistema costituito da una coppia legata elettrone-positrone, il mesone costituito da stati legati di e quark e antiquark, e in fisica della materia condensata, l'eccitone, costituito da una coppia legata elettrone-lacuna. (it)
- ベーテ・サルピータ方程式 (Bethe–Salpeter equation) は、ハンス・ベーテとエドウィン・サルピータに因む方程式で、量子場理論的な二体系（二粒子系）の束縛状態を相対論的に共変な形式で記述する。この方程式は実は南部陽一郎の1950年の論文において発表されていたが、導出を欠いていた。 その一般性と理論物理学の様々な分野への応用可能性から、ベーテ・サルピータ方程式は様々な形で表われる。そのうちの一つは、高エネルギー物理学において非常によく用いられるもので、次の形をしている。 ここで、Γ はベーテ・サルピータ振幅、K は相互作用、S は関与する二つの粒子のプロパゲーターである。 量子論では、束縛状態とは無限の寿命を持つ状態であり（でなければと呼ばれる）、したがって構成粒子は無限の回数相互作用を行うこととなる。二つの構成粒子の間に起こり得る全ての相互作用を無限回足し上げることにより、ベーテ・サルピータ方程式は束縛状態の物性を計算するツールとして使うことができる。その解、ベーテ・サルピータ振幅は問題の束縛状態の記述である。 S行列の極による束縛状態の特定を通じて導出することができるため、散乱過程の量子論的記述とグリーン関数と関連付けることができる。 (ja)
- Рівняння Бете — Солпітера (назване на честь Ганса Бете та ) описує зв'язані стани квантовопольової системи двох тіл (частинок) у рамках релятивістськи інваріантного формалізму. Першим рівняння опублікував у 1950-му Йоїтіро Намбу, але не навів доведення. Через загальність та застосування в численних підрозділах теоретичної фізики рівняння Бете-Солпітера має багато різних форм. Форма, що часто використовується у фізиці високих енергій, має вигляд де Γ — амплітуда Бете-Солпетера, K — взаємодія, а S — пропагатори двох частинок. (uk)
|
