| dbo:abstract
|
- اقتصاد الهيدروجين هو نظام مقترح لتوزيع الطاقة باستخدام الهيدروجين. ان مصطلح اقتصاد الهيدروجين قد عرف لأول مرة على لسان John Bockrisخلال خطاب ألقاه سنة 1970 في المركز التقني لجنرال موتورز.بما أن الهيدروجين غير متوافر بشكل حر في الطبيعة لذلك لا بد من إنتاج الهيدروجين من التحليل الكهربائي للماء أو أحد الطرق المعروفة الأخرى. وعدم توافره في الطبيعة يجعل منه حاملا للطاقة (مثل الكهرباء) وليس مصدرا رئيسيا للطاقة (مثل الفحم). إن الفائدة من اقتصاد الهيدروجين تعتمد على القضايا المتعلقة بمصادر الطاقة مثل استخدام الوقود الأحفوري والتغير المناخي وتوليد الطاقة المتجددة (المستدامة) (ar)
- L'Economia de l'hidrogen és una proposta de sistema de producció d'energia utilitzant hidrogen. El terme hydrogen economy va ser encunyat per durant una conferència que ell va donar l'any 1970 al General Motors (GM) Technical Center. Aquest concepte havia estat proposat anteriorment pel genetista . Els que proposen una economia de l'hidrogen defensen que l'hidrogen és un combustible potencial per l'automoció (incloent automòbils i vaixells), per a generar i emmagatzemar energia. L'hidrogen molecular que es necessita no es presenta de manera natural però es pot generar per diversos mètodes que inclouen la i l'electròlisi de l'aigua. El pic d'atenció sobre aquest concepte que es va donar durant la dècada del 2000 ha estat considerat una estratègia de promoció de màrqueting. L'aplicació efectiva de l'hidrogen encara presenta molts problemes els quals són fonamentalment la baixa eficiència de la conversió i la competència amb altres fonts d'energia. En l'actual , el transport es fa principalment amb combustibles derivats del petroli. La crema dels combustibles d'hidrocarburs emet diòxid de carboni i altres contaminants. El subministrament de fonts econòmicament utilitzables d'hidrocarburs al món està limitada. Els que proposen una economia de l'hidrogen a escala mundial sostenen que l'hidrogen pot ser mediambientalment més net i que en particular emet menys diòxid de carboni cap a l'atmosfera. També que és possible, mitjançant la generació d'hidrogen combustible, una significativa . L'hidrogen té una alta per pes però té una baixa densitat d'energia per volum quan no està altament comprimit o liquat. Un cicle Otto en un motor de combustió interna que funcioni amb hidrogen té una eficiència màxima del voltant de 38%, un 8% més alta que un motor del mateix tipus que funcioni amb gasolina. La combinació d'una cel·la de combustible i un motor elèctric (vehicle híbrid) és de 2 a 3 vegades més eficient que un motor de combustió interna. Tanmateix les cel·les de combustibles són molt cares ( uns $5,500/kW l'any 2002,) Altres obstacles tècnics inclouen els problemes de l' i que es requereix hidrogen molt purificat (en un 99.999%). (ca)
- Eine Wasserstoffwirtschaft ist ein Konzept einer Energiewirtschaft, die hauptsächlich oder ausschließlich Wasserstoff als Energieträger verwendet. Wasserstoff kommt in der Natur jedoch nicht in freier Form vor. Er muss mit Hilfe anderer Energiequellen (fossile Energie, Kernenergie oder erneuerbare Energien) durch Hydrolyse gewonnen werden und ist damit ein Sekundärenergieträger. Damit ist eine Wasserstoffwirtschaft nicht automatisch nachhaltig, sondern nur so nachhaltig wie die Primärenergien, aus denen der Wasserstoff gewonnen wird. Derzeit geschieht die Gewinnung von Wasserstoff primär auf Basis fossiler Energieträger wie des in Erdgas enthaltenen Methans. Konzepte für zukünftige Wasserstoffwirtschaft sehen zumeist die Wasserstoffgewinnung aus erneuerbaren Energien vor (grüner Wasserstoff), womit die Bilanz einer solchen Wasserstoffwirtschaft emissionsfrei sein könnte. Während eine klassische Wasserstoffwirtschaft auch künftig in keinem Staat der Erde angestrebt werden wird, existieren im Rahmen der Energiewende und des Ausbaus erneuerbarer Energien Planungen, Wasserstoff oder aus Wasserstoff gewonnene Brennstoffe wie Methan oder Methanol verstärkt in die bisherige Energieinfrastruktur einzubinden. Als kostengünstigere Alternative zur Wasserstoffwirtschaft wird insbesondere die Methanolwirtschaft diskutiert. Seit ein paar Jahren gibt es unter anderem von der deutschen Bundesregierung verschiedene Förderprogramme für grünen Wasserstoff. (de)
- Ĝenerala uzado de hidrogeno kiel universala kaj plej fundamenta energia vehiklo ŝajne implikas kelkajn gravajn konsekvencojn. Iam eble ĉiuj ceteraj energioj estos konvertataj en hidrogenon por interŝanĝo, transportado kaj stokado. Neniu scias nun, kio vereokazos ĉi-rilate, sed neniu dubas tamen, ke kelkaj aferoj ŝanĝiĝos. Hidrogeno ne estas primara energi-fonto, kaj same kiel , necesas ĝin produkti. Ĉiu persono, hejmo, kvartalo, per propra fuelpilo iam mem naskos sian propran elektron kaj eventuale retrovendos la troon al loka reto. Homoj fariĝos kaj produktantoj, kaj konsumantoj de energio. La lokaj elektraj retojestos nutrataj per H2 de pli vasta alia reto, tiu lasta mem provizata de diversaj fontoj konvertitaj en hidrogenon (renoviĝivaj energifontoj,...). Krom la elektro produktata de fuelpilo, ankaŭ varmo haviĝas, kiun oni povas uzi por ekzemple hejtadi rezidejarojn. La rendimento de la pilo (elektro kaj varmo) estas 2,5 oble pli alta ol tiu de termika motoro. Tamen laŭ la financa vidpunkto, kiel laŭ la teknologia, iuj defioj plu estas solvendaj antaŭ ol vidi emerĝon de « hidrogena civilizacio ». Temas interalie pri disvolvado de teknologioj kiuj ebligas stokadon de tiu gaso aŭ ties facilan, praktikan kaj sekuran transportadon. Dum estis malfacile stokadi elektran energion, la eblo meti hidrogenon en rezervujon ebligas veran efikan energi-stokadon. Energio, ĝis estiĝo de ebloj, kiujn ofertas hidrogeno, estis malfacile grandkvante stokebla. Tiu malgrav-ŝajna transiro al nova energia reĝimo bazita sur la uzado de hidrogeno povus havi, preter teknologiaj kaj financaj aspektoj, profundajn influojn sur niaj socioj, nia ekonomio, niaj mensostatoj, niaj viv-manieroj, kondutoj kaj eble rigardigos al ni la mondon per aliaj okuloj. La faktoro plej influiva el tiuj ŝanĝiĝoj estas precipe la apero de energipovo-decentrigo ĉemaniganta al ĉiu homo pli gravan unuopan emancipiĝon. (eo)
- La economía de hidrógeno es un modelo económico energético alternativo al uso de combustibles fósiles, en el cual la energía, para su uso básico en los medios de transporte, se almacena como hidrógeno (H2) o dihidrógeno. El hidrógeno se ha propuesto como sustituto de los combustibles fósiles como la gasolina y el diésel (gasóleo) utilizados actualmente en automóviles y como sistema de almacenamiento de energías renovables. (es)
- The hydrogen economy is using hydrogen to decarbonize economic sectors which are hard to electrify, essentially, the "hard-to-abate" sectors such as cement, steel, long-haul transport etc. In order to phase out fossil fuels and limit climate change, hydrogen can be created from water using renewable sources such as wind and solar, and its combustion only releases water vapor to the atmosphere. Hydrogen is an energetic fuel, frequently used as rocket fuel, but numerous technical challenges prevent the creation of a large-scale hydrogen economy. These include the difficulty of developing long-term storage, pipelines and engine equipment; a relative lack of off-the-shelf engine technology that can currently run safely on hydrogen; safety concerns regarding the high reactivity of hydrogen fuel with oxygen in ambient air; the expense of producing it by electrolysis; and a lack of efficient photochemical water splitting technology. Hydrogen can also react in a fuel cell, which efficiently produces electricity in a process which is the reverse of electrolysis of water. The hydrogen economy is nevertheless slowly developing as a small part of the low-carbon economy.As of 2019, hydrogen is mainly used as an industrial feedstock, primarily for the production of ammonia and methanol, and in petroleum refining. Although initially hydrogen gas was thought not to occur naturally in convenient reservoirs, it is now demonstrated that this is not the case; a hydrogen system is currently being exploited in the region of Bourakebougou, Mali, producing electricity for the surrounding villages. More discoveries of naturally occurring hydrogen in continental, on-shore geological environments have been made in recent years and open the way to the novel field of natural or native hydrogen, supporting energy transition efforts. As of 2019, almost all (95%) of the world's 70 million tons of hydrogen consumed yearly in industrial processing, significantly in fertilizer for 45 percent of world's food, are produced by steam methane reforming (SMR) that also releases the greenhouse gas carbon dioxide. A possible less-polluting alternative is the newer technology methane pyrolysis, though SMR with carbon capture and storage (CCS) may also greatly reduce carbon emissions.Small amounts of hydrogen (5%) are produced by the dedicated production of hydrogen from water, usually as a byproduct of the process of generating chlorine from seawater. As of 2018 there is not enough cheap clean electricity (renewable and nuclear) for this hydrogen to become a significant part of the low-carbon economy, and carbon dioxide is a by-product of the SMR process, but it can be captured and stored. The idea of hydrogen economy has been heavily criticized from the moment it was proposed. The main issues with the H2E scenario are as follows:1) The human civilization does not have a clean, energy-efficient and low-cost source of H2. The current production methods either produce a large amount of carbon dioxide per kW than direct burning of coal, or are more expensive or are less energy efficient.2) Storage of H2 within a transportation vehicle for its own motive power faces cost and safety issues.3) Conversion of H2 into electricity in fuel cells have a low (ca. 60%) energy efficiency, with issues of durability and cost remaining unresolved. (en)
- L'économie hydrogène ou l'économie de l'hydrogène désigne le modèle économique dans lequel le dihydrogène (H2) servirait de vecteur d'énergie commun pour mutualiser les différents types de production d’énergie et palier le problème de l’intermittence des énergies renouvelables. Ce principe est envisagé pour la première fois par Jules Verne en 1874, puis de façon plus détaillée par John Burdon Sanderson Haldane en 1923, et l'Allemagne nazie l'utilise pour produire des combustibles synthétiques à partir du charbon. La production d'hydrogène est évaluée en 2021 à 94 Mt (millions de tonnes), dont l'essentiel pour le raffinage (élimination du soufre) et la production d'ammoniac ; cette production provient pour 62 % du gaz naturel, 18 % du pétrole, 19 % du charbon, 0,7 % d'une énergie fossile avec captage et valorisation du CO2 et 0,04 % de l'électrolyse de l'eau. L'économie de l'hydrogène est de plus en plus invoquée pour ses potentielles perspectives d'avenir, en particulier : 1.
* stocker les excédents des énergies renouvelables intermittentes (éolien, solaire, énergie marémotrice, etc.) ; 2.
* contribuer à la décarbonation de l'économie : transport longue distance, industrie lourde, chimie, carburants, etc, où l'hydrogène peut remplacer les combustibles fossiles. La notion d’économie hydrogène évoque aussi un système économique mondial qui pourrait se substituer à l'actuelle économie du pétrole, comme l'évoque le prospectiviste Jeremy Rifkin dans son livre sur la troisième révolution industrielle. L'impact climatique de l'hydrogène dépend entièrement de la manière dont on le produit, qui peut être « propre » (décarboné), ou « sale » s'il provient d'hydrocarbures fossiles ou d'une agrochimie controversée. À partir de 2020, le Pacte vert pour l'Europe et les subventions prévues par le plan de relance européen suscitent une vague de projet de production d'hydrogène décarboné. (fr)
- 수소경제(水素經濟, 영어: hydrogen economy)는 수소를 주요 에너지원으로 사용하는 경제산업구조를 말한다. 즉 화석연료 중심의 현재 에너지 시스템에서 벗어나 수소를 에너지원으로 활용하는 자동차, 선박, 열차, 기계 혹은 전기발전, 열 생산 등을 늘리고, 이를 위해 수소를 안정적으로 생산- 저장- 운송하는 데 필요한 모든 분야의 산업과 시장을 새롭게 만들어내는 경제시스템이다. 이 용어는 GM에 있던 존 벅크리스가 1970년 한 대담에서 만들었다. 이 개념은 유전 학자 JBS Haldane가 이전에 제안한 바 있다. (ko)
- 水素エネルギー社会（すいそえねるぎーしゃかい）は、水素を燃料（水素燃料）として用いる社会システム。水素社会とも呼ばれる。 (ja)
- Een waterstofeconomie is een mogelijk toekomstige economie waarbij waterstofgas de belangrijkste energiedrager is. Dit in tegenstelling tot de huidige economie waar fossiele brandstoffen de belangrijkste energiedragers zijn. Waterstof is drager van energie, géén energiebron: het moet geproduceerd worden met bijvoorbeeld elektriciteit. Waterstof kan ingezet worden als een klimaatneutrale brandstof, in het bijzonder om warmte te genereren, maar ook om voertuigen aan te drijven. De waterstofeconomie is een mogelijke manier om het gebruik van fossiele brandstoffen uit te faseren en de opwarming van de aarde te beperken. Bij de verbranding van waterstofgas komt namelijk alleen water vrij en geen CO2. In 2019 werd waterstof voornamelijk gebruikt als industriële grondstof, bijvoorbeeld voor de productie van ammoniak, methanol en voor raffinage van aardolie. Waterstofgas komt niet voor in natuurlijke reservoirs. Vrijwel alle waterstof die de industrie gebruikt, wordt geproduceerd door middel van stoomreforming. In mindere mate wordt waterstof ook gewonnen uit de elektrolyse van water. Een cruciale voorwaarde voor de duurzaamheid van de waterstofeconomie is dat productie van waterstof duurzaam verloopt. Dit houdt in dat men gebruik moet maken van groene stroom. Bij conventionele technieken als stoomreformatie is CO2 vaak een bijproduct. Er zijn nog geen landen die een waterstofeconomie hebben geïmplementeerd. Desondanks zijn er plannen om waterstof (of brandstoffen zoals methaan of methanol) in toenemende mate te integreren in de bestaande energie-infrastructuur als onderdeel van de energietransitie en de uitbreiding van hernieuwbare energiebronnen. (nl)
- Un'economia dell'idrogeno (o, per meglio dire, un'economia basata sull'idrogeno) è un tipo di sistema economico ipotizzato per il futuro in cui varie forme di energia vengono immagazzinate sotto forma di idrogeno (H2, gassoso, liquido o in composti come gli idruri metallici) da utilizzare sia in applicazioni in movimento che per fornire ulteriore energia alla rete elettrica nazionale e mondiale nei momenti di eccessivo carico elettrico. In particolare, verso la fine del XX secolo si è rapidamente sviluppato il progetto di un'automobile a idrogeno, che usa l'idrogeno come combustibile in particolari celle o pile, che generano tensione elettrica capace di muovere un qualsiasi motore elettrico, senza però rimpiazzare del tutto benzina e gasolio: infatti l'idrogeno non si trova in natura e per questo motivo, non è una fonte di energia in quanto va prodotto. Esempi di autostrade ad idrogeno sono in progetto in Europa (Autostrada A22) e in USA. Una siffatta economia necessita di una nuova infrastruttura di produzione, stoccaggio e trasporto del nuovo combustibile che allo stadio base in natura non si presenta allo stato liquido come i combustibili fossili, ma allo stato gassoso necessitando del superamento di diversi problemi energetici e tecnologici associati. Autobus a pila a combustibile alimentata da idrogeno, Mercedes-Benz Citaro all'Autotec 2006 a Brno (it)
- A economia do hidrogênio é uma proposta de economia futura baseada no uso do hidrogênio como fonte de energia. Diversas aplicações são identificadas para este armazenador de energia (já que o H2 não constitui fonte quaternária), tais como o seu uso em veículos e naves espaciais. (pt)
- Väteekonomi är ett föreslaget sätt att basera delar av samhällets energiförsörjning på väte som en lagringsbar, miljövänlig och hanterlig energibärare. Väte finns det gott om, men huvuddelen är på jorden bundet till vatten. Det måste i så fall frigöras med någon energikrävande metod , exempelvis genom elektrolys eller termisk spjälkning av vattnet. Vätet som framställts i denna process kan nu bära fram den energi, som behövs till transportmedel (bilar, båtar, flygplan), byggnader och bärbara elektronikprodukter genom att låta vätgas (H2) och syre åter reagera med varandra. Om energin för att dela vattenmolekylerna tas fram från förnybara energikällor eller kärnkraft, och inte genom förbränning av fossila bränslen, skulle en väteekonomi minska utsläppen av koldioxid och den globala uppvärmningen. Länder utan olja, men med förnybara energikällor, skulle kunna använda en kombination av förnybar energi och väte istället för petroleumbaserade bränslen, som har blivit allt dyrare, för att uppnå självständighet inom energisektorn. (sv)
- Водородная энергетика — отрасль энергетики, основанная на использовании водорода в качестве средства для зарядки, транспортировки, производства и потребления энергии. Водород выбран как наиболее распространенный элемент в космосе, теплота сгорания водорода максимальная, а продуктом сгорания в кислороде является вода (которая также вводится в оборот водородной энергетики). Водородная энергетика относится к альтернативной энергетике, когда водород производится с помощью возобновляемых источников энергии. Общемировая структура производства водорода распределена по трём основным источникам: 18% приходится на переработку угля, 4,3% обеспечивается за счёт «зелёного» водорода, получаемого посредством возобновляемых источников энергии (ВИЭ), главным образом при электролизе воды. Наконец, подавляющий объём — а это 78% — составляет переработка природного газа и нефти. (ru)
- 氢经济（英語：Hydrogen Economy）是指設想以氫氣（氫燃料）為主要能源的社會狀態，最早於1970年由在美国通用汽车公司技术中心的演讲所创。当时发生第一次石油危机时，主要为描绘未来氢气取代石油成为支撑全球经济的主要能源后，整个氢能源生产、配送、贮存及使用的市场运作体系。 氫電池即是利用氫氣經過化學反應後產生能量，是燃料電池的一種，它不但不會產生廢氣污染環境，而且也可以儲存能量，每公斤高達1.4億焦耳，所以是目前正在研究大量生產的方法。 氫經濟的目標是取代現有的石油經濟體系，並達到環保目標。但是諸多技術瓶頸導致「先有雞、先有蛋」的循環難題，很多氫設備要大量使用才有成本效益，但是不先裝設這些天價設備，則根本無法吸引人使用，更不會有相關產業，如何過渡到氫時代是氫經濟的研究課題。 (zh)
- Воднева енергетика — це напрям вироблення та споживання енергії людиною, який базується на використанні водню як засобу для акумулювання, транспортування та вживання енергії населенням, транспортом та різними виробничими напрямками. Водень обрано як найпоширеніший елемент на поверхні Землі та у космосі, він має найбільшу енергоємність, а продуктом його згоряння є тільки вода, що знову вводиться у обіг. Термін «воднева енергетика» запропонував Джон Бокріс під час лекції, яку він прочитав у 1970 році в Технічному центрі General Motors (GM). Водень можна використати як паливо для будь-яких транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів та катерів), а також для задоволення енергетичних потреб будівель (прилади для безперервного живлення) і як живлення для побутової техніки. Водню в чистому вигляді у природі майже немає, тож його потрібно виробляти в процесі електролізу води або іншим способом. Скорочення викидів діоксиду вуглецю, пов'язане з використанням водневого палива, досягається завдяки паливним елементам високої ефективності. За умов забезпечення виробництва водню енергією, одержаною з невуглецевих джерел, викидів діоксиду вуглецю немає зовсім. Водень можна виробляти з відновлюваних ресурсів, а також можна використовувати для зберігання енергії з непостійних джерел. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اقتصاد الهيدروجين هو نظام مقترح لتوزيع الطاقة باستخدام الهيدروجين. ان مصطلح اقتصاد الهيدروجين قد عرف لأول مرة على لسان John Bockrisخلال خطاب ألقاه سنة 1970 في المركز التقني لجنرال موتورز.بما أن الهيدروجين غير متوافر بشكل حر في الطبيعة لذلك لا بد من إنتاج الهيدروجين من التحليل الكهربائي للماء أو أحد الطرق المعروفة الأخرى. وعدم توافره في الطبيعة يجعل منه حاملا للطاقة (مثل الكهرباء) وليس مصدرا رئيسيا للطاقة (مثل الفحم). إن الفائدة من اقتصاد الهيدروجين تعتمد على القضايا المتعلقة بمصادر الطاقة مثل استخدام الوقود الأحفوري والتغير المناخي وتوليد الطاقة المتجددة (المستدامة) (ar)
- La economía de hidrógeno es un modelo económico energético alternativo al uso de combustibles fósiles, en el cual la energía, para su uso básico en los medios de transporte, se almacena como hidrógeno (H2) o dihidrógeno. El hidrógeno se ha propuesto como sustituto de los combustibles fósiles como la gasolina y el diésel (gasóleo) utilizados actualmente en automóviles y como sistema de almacenamiento de energías renovables. (es)
- 수소경제(水素經濟, 영어: hydrogen economy)는 수소를 주요 에너지원으로 사용하는 경제산업구조를 말한다. 즉 화석연료 중심의 현재 에너지 시스템에서 벗어나 수소를 에너지원으로 활용하는 자동차, 선박, 열차, 기계 혹은 전기발전, 열 생산 등을 늘리고, 이를 위해 수소를 안정적으로 생산- 저장- 운송하는 데 필요한 모든 분야의 산업과 시장을 새롭게 만들어내는 경제시스템이다. 이 용어는 GM에 있던 존 벅크리스가 1970년 한 대담에서 만들었다. 이 개념은 유전 학자 JBS Haldane가 이전에 제안한 바 있다. (ko)
- 水素エネルギー社会（すいそえねるぎーしゃかい）は、水素を燃料（水素燃料）として用いる社会システム。水素社会とも呼ばれる。 (ja)
- A economia do hidrogênio é uma proposta de economia futura baseada no uso do hidrogênio como fonte de energia. Diversas aplicações são identificadas para este armazenador de energia (já que o H2 não constitui fonte quaternária), tais como o seu uso em veículos e naves espaciais. (pt)
- 氢经济（英語：Hydrogen Economy）是指設想以氫氣（氫燃料）為主要能源的社會狀態，最早於1970年由在美国通用汽车公司技术中心的演讲所创。当时发生第一次石油危机时，主要为描绘未来氢气取代石油成为支撑全球经济的主要能源后，整个氢能源生产、配送、贮存及使用的市场运作体系。 氫電池即是利用氫氣經過化學反應後產生能量，是燃料電池的一種，它不但不會產生廢氣污染環境，而且也可以儲存能量，每公斤高達1.4億焦耳，所以是目前正在研究大量生產的方法。 氫經濟的目標是取代現有的石油經濟體系，並達到環保目標。但是諸多技術瓶頸導致「先有雞、先有蛋」的循環難題，很多氫設備要大量使用才有成本效益，但是不先裝設這些天價設備，則根本無法吸引人使用，更不會有相關產業，如何過渡到氫時代是氫經濟的研究課題。 (zh)
- L'Economia de l'hidrogen és una proposta de sistema de producció d'energia utilitzant hidrogen. El terme hydrogen economy va ser encunyat per durant una conferència que ell va donar l'any 1970 al General Motors (GM) Technical Center. Aquest concepte havia estat proposat anteriorment pel genetista . En l'actual , el transport es fa principalment amb combustibles derivats del petroli. La crema dels combustibles d'hidrocarburs emet diòxid de carboni i altres contaminants. El subministrament de fonts econòmicament utilitzables d'hidrocarburs al món està limitada. (ca)
- Ĝenerala uzado de hidrogeno kiel universala kaj plej fundamenta energia vehiklo ŝajne implikas kelkajn gravajn konsekvencojn. Iam eble ĉiuj ceteraj energioj estos konvertataj en hidrogenon por interŝanĝo, transportado kaj stokado. Neniu scias nun, kio vereokazos ĉi-rilate, sed neniu dubas tamen, ke kelkaj aferoj ŝanĝiĝos. Hidrogeno ne estas primara energi-fonto, kaj same kiel , necesas ĝin produkti. Ĉiu persono, hejmo, kvartalo, per propra fuelpilo iam mem naskos sian propran elektron kaj eventuale retrovendos la troon al loka reto. Homoj fariĝos kaj produktantoj, kaj konsumantoj de energio. La lokaj elektraj retojestos nutrataj per H2 de pli vasta alia reto, tiu lasta mem provizata de diversaj fontoj konvertitaj en hidrogenon (renoviĝivaj energifontoj,...). Krom la elektro produktata de f (eo)
- Eine Wasserstoffwirtschaft ist ein Konzept einer Energiewirtschaft, die hauptsächlich oder ausschließlich Wasserstoff als Energieträger verwendet. Wasserstoff kommt in der Natur jedoch nicht in freier Form vor. Er muss mit Hilfe anderer Energiequellen (fossile Energie, Kernenergie oder erneuerbare Energien) durch Hydrolyse gewonnen werden und ist damit ein Sekundärenergieträger. Damit ist eine Wasserstoffwirtschaft nicht automatisch nachhaltig, sondern nur so nachhaltig wie die Primärenergien, aus denen der Wasserstoff gewonnen wird. Derzeit geschieht die Gewinnung von Wasserstoff primär auf Basis fossiler Energieträger wie des in Erdgas enthaltenen Methans. Konzepte für zukünftige Wasserstoffwirtschaft sehen zumeist die Wasserstoffgewinnung aus erneuerbaren Energien vor (grüner Wasserstof (de)
- The hydrogen economy is using hydrogen to decarbonize economic sectors which are hard to electrify, essentially, the "hard-to-abate" sectors such as cement, steel, long-haul transport etc. In order to phase out fossil fuels and limit climate change, hydrogen can be created from water using renewable sources such as wind and solar, and its combustion only releases water vapor to the atmosphere. (en)
- L'économie hydrogène ou l'économie de l'hydrogène désigne le modèle économique dans lequel le dihydrogène (H2) servirait de vecteur d'énergie commun pour mutualiser les différents types de production d’énergie et palier le problème de l’intermittence des énergies renouvelables. Ce principe est envisagé pour la première fois par Jules Verne en 1874, puis de façon plus détaillée par John Burdon Sanderson Haldane en 1923, et l'Allemagne nazie l'utilise pour produire des combustibles synthétiques à partir du charbon. (fr)
- Un'economia dell'idrogeno (o, per meglio dire, un'economia basata sull'idrogeno) è un tipo di sistema economico ipotizzato per il futuro in cui varie forme di energia vengono immagazzinate sotto forma di idrogeno (H2, gassoso, liquido o in composti come gli idruri metallici) da utilizzare sia in applicazioni in movimento che per fornire ulteriore energia alla rete elettrica nazionale e mondiale nei momenti di eccessivo carico elettrico. Autobus a pila a combustibile alimentata da idrogeno, Mercedes-Benz Citaro all'Autotec 2006 a Brno (it)
- Een waterstofeconomie is een mogelijk toekomstige economie waarbij waterstofgas de belangrijkste energiedrager is. Dit in tegenstelling tot de huidige economie waar fossiele brandstoffen de belangrijkste energiedragers zijn. Waterstof is drager van energie, géén energiebron: het moet geproduceerd worden met bijvoorbeeld elektriciteit. Waterstof kan ingezet worden als een klimaatneutrale brandstof, in het bijzonder om warmte te genereren, maar ook om voertuigen aan te drijven. (nl)
- Водородная энергетика — отрасль энергетики, основанная на использовании водорода в качестве средства для зарядки, транспортировки, производства и потребления энергии. Водород выбран как наиболее распространенный элемент в космосе, теплота сгорания водорода максимальная, а продуктом сгорания в кислороде является вода (которая также вводится в оборот водородной энергетики). Водородная энергетика относится к альтернативной энергетике, когда водород производится с помощью возобновляемых источников энергии. (ru)
- Väteekonomi är ett föreslaget sätt att basera delar av samhällets energiförsörjning på väte som en lagringsbar, miljövänlig och hanterlig energibärare. Väte finns det gott om, men huvuddelen är på jorden bundet till vatten. Det måste i så fall frigöras med någon energikrävande metod , exempelvis genom elektrolys eller termisk spjälkning av vattnet. Vätet som framställts i denna process kan nu bära fram den energi, som behövs till transportmedel (bilar, båtar, flygplan), byggnader och bärbara elektronikprodukter genom att låta vätgas (H2) och syre åter reagera med varandra. (sv)
- Воднева енергетика — це напрям вироблення та споживання енергії людиною, який базується на використанні водню як засобу для акумулювання, транспортування та вживання енергії населенням, транспортом та різними виробничими напрямками. Водень обрано як найпоширеніший елемент на поверхні Землі та у космосі, він має найбільшу енергоємність, а продуктом його згоряння є тільки вода, що знову вводиться у обіг. Термін «воднева енергетика» запропонував Джон Бокріс під час лекції, яку він прочитав у 1970 році в Технічному центрі General Motors (GM). Водень можна використати як паливо для будь-яких транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів та катерів), а також для задоволення енергетичних потреб будівель (прилади для безперервного живлення) і як живлення для побутової техніки. Водню в чи (uk)
|
_at_varying_natural_gas_prices.jpg){kind=link}
_at_varying_natural_gas_prices.jpg){kind=link}
